ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С. З. ГЖИЦЬКОГО

ПАРАЩЕНКО Ірина Вікторівна

УДК 619:618. 112:615.36:615.357:636.2

ВІДТВОРНА ФУНКЦІЯ ТЕЛИЦЬ РІЗНИХ ПОРІД

ТА МЕТОДИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті.

Науковий керівник: - доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор

Завірюха Володимир Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, професор кафедри хірургії.

- доктор ветеринарних наук, професор

Харута Григорій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння с.-г. тварин.

Провідна установа: - Державний агроекологічний університет України Міністерства аграрної політики України (м. Житомир).

Захист дисертації відбудеться 12.07. 2003 р. о _10___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів - 10, вул. Пекарська 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів - 10, вул. Пекарська 50.

Автореферат розісланий 06.06. 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для досягнення високих результатів у роботі молочнотоварних ферм, спеціалізованих і фермерських господарств, а також для одержання прибутків приватними господарствами від молочної худоби, перш за все необхідно організувати чітку роботу з відтворення поголів'я тварин.

Показники відтворення поголів'я худоби протягом останніх років мали тенденцію до зниження, і в першу чергу це стосувалося отримання приплоду від кожної корови. Внаслідок цього у господарствах зменшилася кількість приплоду, що разом із низькою продуктивністю тварин є однією з основних причин збитковості молочного і м'ясного скотарства, а племінні господарства не повною мірою виконують свою основну функцію - вирощування і реалізацію племінного молодняка. Це обумовлено насамперед низькими фізіологічними показниками розвитку ремонтних телиць. У більшості молочних господарств не впроваджено сучасну технологію відбору і вирощування телиць, яка забезпечує їх осіменіння у віці 16-18 місяців при масі тіла 350 – 380 кг і висоті в холці 128 – 132 см. Відсутність належних умов вирощування телиць, зокрема незбалансована годівля в період статевої зрілості (6–12 міс) призводить до розладів ендокринної функції яєчників з наступною анафродизією. Застосування гормональних препаратів неплідним телицям не завжди дає позитивні наслідки, а може навіть бути шкідливим. Тому упровадження тканинних препаратів, зокрема з плацентарної тканини для стимуляції статевої функції телиць, є актуальним і заслуговує на виробничу апробацію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань розробки системи комплексних заходів щодо відновлення, синхронізації та стимуляції відтворної функції неплідних корів і телиць, що є одним із розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (реєстр № 41/1).

Мета та задачі дослідження - з'ясувати стимулюючу та синхронізуючу дію препарату "ПДЕ" (плацента денатурована емульгована) на організм телиць парувального віку різних порід у порівнянні з нейротропними та вітамінними препаратами в розрізі пір року.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

а) проаналізувати стан відтворення корів і телиць різних порід у господарствах із виробництва молока Сумської області за 1995-1999 роки;

б) провести апробацію впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію фізіологічно зрілих телиць симентальської, швіцької та голштінофризької порід;

в) вивчити стимулюючий і синхронізуючий вплив на відтворну функцію телиць голштінофризької породи комплексного застосування тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну;

г) встановити динаміку біохімічних, морфологічних та гормональних показників крові телиць після застосування біологічно активних препаратів;

д) вивчити характер змін гістоструктури яєчників дослідних телиць при застосуванні біологічно активних препаратів;

е) визначити економічну ефективність використання біологічно активних препаратів при неплідності телиць.

Об’єктом досліджень були морфофункціональні зміни органів статевої системи телиць, що відбуваються в процесі формування статевої функції, проявлення естрального циклу, овуляції і запліднення.

Предметом дослідження була розробка методів корекції відтворної функції телиць, біохімічний склад сироватки крові, концентрація прогестерону та естрадіолу в сироватці крові, гістоструктура яєчників.

Методи дослідження: клінічний, біохімічний, імуноферментний, гістологічний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше запропоновано та апробовано ефективний засіб стимуляції відтворної функції телиць різних порід препаратом ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленим з тканин плаценти людини та поєднане його застосуванням з полівітамінним препаратом.

Вивчено, в порівняльному аспекті, гематологічні та біохімічні показники крові неплідних телиць до та після застосування біологічно активних препаратів.

Встановлено сезонні зміни рівня естрадіолу та прогестерону в крові телиць після введення їм біологічно активних препаратів із використанням сучасних методик дослідження.

Вивчено зміни гістоструктури яєчників при стимуляції статевої функції телиць різними біологічно активними препаратами, в порівнянні з контрольною групою тварин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі науково-теоретичних положень та клініко-експериментальних досліджень, викладених у дисертації, розроблено та запропоновано для стимуляції відтворної функції телиць різних порід методику застосування тканинного препарату ПДЕ та поєднаного його введення з тривітаміном.

Встановлені зміни під впливом біологічно активних препаратів, біохімічних і морфологічних показників крові, показників вмісту естрадіолу і прогестерону та гістоструктури яєчників тварин є прогностичними тестами відтворної функції телиць парувального віку різних порід та показаннями щодо застосування вищезгаданих препаратів.

Результати досліджень використовуються під час читання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Сумського НАУ, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю Сумської області.

Результати досліджень впроваджені й використовуються в господарствах Сумської області різних форм власності.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто апробовано, розроблено й упроваджено методики застосування тканинного препарату ПДЕ, а також поєднане його застосування з тривітаміном неплідним телицям різних порід в господарствах з виробництва молока різної форми власності Сумської області.

Біохімічні, морфологічні та гістологічні дослідження за темою дисертації виконані при безпосередній участі здобувача, а узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву зроблені здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та схвалені на обласному семінарі-нараді щодо застосування біологічно активних препаратів для підвищення продуктивної і відтворної здатності сільськогосподарських тварин м. Суми (26 грудня 2001р); науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Полтава 19-20 вересня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Животноводство Украины: селекция, технология, ветеринарная безопасность, экономика, производство экологически чистых продуктов” та II міжвузівській науково–практичній міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молодые ученые – будущее отечественной ветеринарной медицины” (м. Суми 24 – 27 вересня 2002 р.); Міжнародній науково–практичній конференції “Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства” (м. Львів 24 – 25 жовтня 2002р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 4- самостійно і 6- у співавторстві, у фахових виданнях 9 праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 25 таблицями і 23 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку джерел літератури із 330 найменувань, у тому числі 59 – іноземних.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Вивчення стимулюючого та синхронізуючого впливу тканинного препарату ПДЕ в порівняльному аспекті з вітамінно-гормональними препаратами (аналог простагландину Ф – 2б естрофан, декавіт та тривітамін) проводилось в умовах господарств Сумської області на 582 телицях парувального віку різних порід (симентальська, швіцька, голштінофризька ).

Вплив біостимуляторів у порівняльному аспекті на відтворну здатність та загальний стан організму тварин вивчали в різні пори року, з урахуванням умов годівлі, утримання та догляду.

Відбір телиць проводили за результатами клінічного дослідження, віком, породою і масою тіла.

Для визначення ознак проявлення статевого циклу у стимульованих телиць, проводили дворазовий огляд тварин кожної доби, перший огляд о 8-й годині ранку, повторний огляд – вдень о 13-й годині.

При візуальному визначенні феноменів стадії збудження звертали увагу на наявність помітного збудження тварини, набряк статевих губ, зволоженість і почервоніння слизової оболонки піхви і шийки матки, виділення еластичного прозорого або злегка помутнілого тічкового слизу із статевих шляхів та позитивну реакцію на самця.

Таблиця 1

Схема дослідів по корекції відтворної функції телиць різних порід.

Назва препаратів | Місце введен-ня |

Кратність введення | Доза введення | Вік телиць | Жива маса телиць | Пора року | Кількість тел. у гр. | Дослідження крові на показники: | Гісто-логічні досл. яєчник

біохім. | гормон. | морфол

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12

телиці симентальської породи

Контроль (препарати не ввод.) | - | - | - | 3 і більше років | 300 – 400 кг | осінь | 12 | - | - | - | -

ПДЕ | П/ш в ділянці шиї | Одноразо-во | 20 мл | 3 і більше років | 300 – 400 кг | 15 | - | - | - | -

Естрофан | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл | 3 і більше років | 300 – 400 кг | 15 | - | - | - | -

Естрофан поєднано з декавітом. | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл + 5 мл | 3 і більше років | 300 – 400 кг | 15 | - | - | - | -

телиці швіцької породи

Контроль (препарати не ввод.)——— | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | - | 5

В | 15 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

ПДЕ | П/ш в ділянці шиї | Одноразо-во | 20 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | - | 5

В | 15 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

Естрофан | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | - | 5

В | 15 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

Естрофан поєднано з тривітамін. | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл + 5 мл | 15 –22 міс | 350– 380 кг | З | 15 | 5 | 5 | - | 5

В | 15 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

телиці голштінофризької породи

Контроль (препарати не ввод.)——— | 15 –22 міс | 300 – 350 кг | З | 10 | 5 | 5 | 5

В | 13 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 13 | 5 | 5 | - | -

ПДЕ | П/ш в ділянці шиї | Одноразо-во | 20 мл | 15 –22 міс | 300 – 350 кг | З | 10 | 5 | 5 | - | 5

В | 13 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

Естрофан | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл | 15 –22 міс | 300 – 350 кг | З | 10 | 5 | 5 | - | 5

В | 13 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 14 | 5 | 5 | - | -

Естрофан поєднано з тривітамін. | В/м в ділянці шиї | Одноразо-во | 2 мл + 5 мл | 15 –22 міс | 300 – 350 кг | З | 10 | 5 | 5 | - | 5

В | 13 | 5 | 5 | - | -

Л | 15 | 5 | 5 | - | -

О | 15 | 5 | 5 | - | -

телиці голштінофризької породи

Контроль (препарати не ввод.) | - | - | - | 21 – 26 міс | 300 – 350 кг | зима | 25 | - | - | 15 | -

ПДЕ поєднано з тривітамін. | П/ш та в/м ділянці шиї | Одноразо-во | 20 мл + 5 мл | 21 – 26 міс | 300 – 350 кг | 50 | - | - | 15 | -

Всього тварин в дослідах - 582 телиці

Тільність визначали методом ректального дослідження через 60–70 діб після останнього осіменіння.

Для біохімічних і клінічних досліджень крові та для вивчення рівня вмісту ендогенних гормонів (прогестерону та естрадіолу), кров брали з яремної вени з 8–ї до 10–ї години ранку (через 4 години після годівлі). Визначали вміст загального білка рефрактометричним методом. Альбуміни, глобуліни, у тому числі б, в, г та альбуміно–глобулінове співвідношення - методом “Білкових фракцій”, використовуючи основні реактиви: KH2PO4 та NaOH виробництва “Макрохім”. Вітамін А та каротин визначали за методикою Бессея в модифікації А.А. Анісової на спектрофотометрі з використанням ксилоло-октанової суміші. Загальний кальцій – комплексонометричним методом із трилоном Б та індикатором мурексидом. Кількість неорганічного фосфору – за Пулсом в модифікації Коромислова і Кудрявцевої з ванадат-молібдатним реактивом. Резервну лужність - за методикою Н.А.Раєвського.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопу в камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС–3) (метод Вінтруба).

Вміст гормонів визначали після попереднього заморожування проб сироватки крові у морозильній камері з температурним режимом нижче – 18? С за принципом прямого твердофазного імуноферментного методу для кількісного визначення гормонів у сироватці крові, застосовуючи набори реактивів ТироидИФА – трийодтиронин виробництва фірми ALKOR BIO, м. Санкт–Петербург, та використовуючи лічильники Multiskan MS фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.

Для вивчення гістологічних змін яєчників, матеріал відбирали через 3 доби після введення препаратів, від щойно забитих тварин, фіксували в 10%-му розчині нейтрального формаліну і зневоднювали. Далі яєчники ущільнювали рідким розчином парафіну при температурі 55? С. Зрізи виконувалися на мікротомах. Забарвлювали зрізи гематоксиліном Ерліха - еозином і пікрофуксином за Ван-Гізоном. Готові препарати вивчалися методом мікроскопії (мікроскопи иарки МБІ – 15У42). Під час мікроскопії проводили відбір препаратів з метою мікрофотографування. Фотографії виконували за допомогою фотомікронасадки кольоровою фотоплівкою, після чого отримані знімки за допомогою сканера Astra 3400 та програми Photoshop 5.0 вводили в текст дисертації. Друк отриманих фотографій проводили на принтері Canon S200.

Цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента на ЕОМ Pentium–2, користуючись можливостями MS Excel. Усі обчислення проводилися на рівні вірогідності Р = 0,95, прийнятої для більшості досліджень.

Економічну ефективність результатів роботи визначали за показниками осіменіння, запліднення та отелення первісток.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основні показники стану відтворення телиць різних порід

Дослідження проводились протягом 1999 – 2002 років у господарствах Сумської області: КСП “Семенівське” Липово-Долинського району (с. Семенівка), ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району (с. Михайлівка), ТОВ агрофірма “Косівщинська” (с. Косівщина) на 582 фізіологічно зрілих телицях різних порід (симентальська, швіцька, голштінофризька ).

Зниження показників відтворення маточного поголів’я худоби обумовлене насамперед, погіршенням стану відтворної функції фізіологічно зрілих телиць, поголів’я яких протягом останніх п’яти років значно коливалося (КСП “Семенівське” 102–274 гол; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” 163–290 гол; ТОВ агрофірма “Косівщинська” 157-268 гол.), кількість отриманих телят від первісток скорочувалась (КСП “Семенівське” від 79% до 36%; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” від 67% до 47%; ТОВ агрофірма “Косівщинська” від 95% до 45%.).

Відсоток неплідних телиць протягом періоду, який було проаналізовано, невпинно зростав – від 5 до 64%. Здебільшого цей показник був високим внаслідок значної кількості багаторазових і безрезультатних осіменінь та відсутності статевої циклічності - 6,6% та 1,6% відповідно.

Значну частину телиць вибраковували внаслідок тривалої неплідності і яловості - до 6,89%.

З метою поліпшення показників відтворення телиць парувального віку різних порід, ми розробили та дослідили, в порівняльному аспекті відносно інших біологічно активних препаратів, метод тканинної біостимуляції телиць парувального віку різних порід за допомогою плацентарного препарату ПДЕ, який давав змогу ефективно вплинути на стан відтворення.

Результати апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію неплідних телиць симентальської породи

За даними гінекологічної диспансеризації, у господарствах Сумської області близько 40% телиць, у віці двох і більше років лишаються неосімененними, або незаплідненими. При відсутності патології в органах статевої системи реєструється анафродизія. Тому в КСП “Семенівське” Липово-Долинського району було проведено апробацію впливу біологічно активних препаратів на відтворну здатність неплідних телиць симентальської породи (Таблиця 2).

Таблиця 2

Показники відтворення телиць симентальської породи після

застосування біологічно активних препаратів

Пора року | Група тварин | Кількість тварин у групі | Вік

телиці

(міс) | Показники часу 1- осімен. (дні) | Проявили статевий цикл повторно (дні) | %заплідне-ності | Отели-лося

від 1 осіме-ніння. | від двох осіменінь. | к-ть | %

к-ть | % | середні параметри

часу по гр. | к-ть | % | середні параметри часу по гр.

осінь | 1 | 15 | 38.6± 0.93 | 11 | 73.3 | 5.18±1.69 | 9 | 81,8 | 21.22±2.79 | 18.2 | 72.7 | 7 | 46.7

2 | 15 | 42.6±

0.62 | 7 | 46.7 | 9.57±3.22 | 5 | 71.4 | 29.43±2.91 | 28,6 | 57.1 | 3 | 20.0

3 | 15 | 44.87±0.77 | 10 | 66.7 | 6.32±0.88 | 10 | 100 | 29.24±2.12 | 0 | 70.0 | 5 | 33.3

контроль | 12 | 38.67±2.38 | 2 | 16.7 | 9.00±5.01 | 2 | 100 | 28.5±6.24 | 0 | 50.0 | 1 | 8.3

З даних таблиці видно, що найкращий стимулюючий ефект отримано у першій дослідній групі (при застосуванні ПДЕ), 73,3 % тварин якої, проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 5,18±1,69 доби. Дещо гірший результат отримано у третій дослідній групі (при застосуванні естрофану та декавіту), а саме 66,7 % тварин проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 6,32±0,88 доби. Набагато нижчими були результати другої (застосовували естрофан) та контрольної груп, а саме: 46,6 % та 16,7% телиць проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 9,57±3,22 та 9,00±5,01 діб відповідно.

Результати апробації вищезазначених біологічно активних препаратів за показниками заплідненості від першого осіменіння телиць, слід вважати незадовільними в усіх без винятку дослідних і контрольній групі.

Стосовно отриманих результатів, можна стверджувати, що як біостимулятор, так і простагландин із полівітамінним препаратом здатні стимулювати відтворну функцію і проявлення статевого циклу у неплідних телиць, тобто відновлювати реакцію яєчників на дію власних гіпофізарних гормонів. Проте високий відсоток тварин не запліднюються після першого осіменіння і статевий цикл у них проявляється повторно через 30 діб.

Результати досліду апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію неплідних телиць, дозволяють зробити такі висновки: утримання, стимуляція, синхронізація статевої функції та введення в основне стадо телиць, які своєчасно не проявляли статевого циклу (тобто з ознаками стійкої анафродизії) – не доцільні. Це призводить до значних економічних збитків тих господарств, які утримують телиць старших трьох років для поповнення основного стада молочних корів.

Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької

та голштінофризької порід

Виходячи з результатів апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи, для проведення клініко-експериментальних досліджень і формування дослідних і контрольних груп, ми відбирали фізіологічно зрілих телиць швіцької та голштінофризької порід з ознаками анафродизії.

З наведених у таблиці 3 даних видно, що найкращий результат (враховуючи сезонну динаміку) проявлення першого статевого циклу отримано після введення препарату ПДЕ, тобто в перших дослідних групах: на 58,5% (Р< 0,001) у першій групі, на 16,9% (Р< 0,01) у другій групі і на 40,2% (Р< 0,001) у третій групі у порівнянні із контрольними групами 19,8%.

Повторення статевого циклу у телиць першої групи обох порід було значно меншим за аналогічні показники другої і третьої дослідних, та контрольних груп.

Помітно високим був відсоток тварин, запліднених від першого осіменіння, порівняно з контролем обох порід. Таким чином, можна стверджувати, що тканинний препарат має більш інтенсивну стимулюючу дію на циклічну функцію яєчників неплідних телиць ніж інші біологічно активні препарати. Цей складний процес відбувається не стільки за рахунок введення певної кількості необхідних гормонів, скільки за рахунок нормалізації реакції яєчників при їх гіпофункції на дію гонадотропних гормонів гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Проаналізувавши показники запліднень від двох осіменінь, можна сказати, що найкращі результати, в порівняльному аспекті, отримано у дослідних телиць швіцької, та голштінофризької порід, яким застосовували тканинний препарат ПДЕ.

Аналіз показників впливу біологічно активних препаратів на відтворну здатність фізіологічно зрілих телиць різних порід підтверджує вірогідність стимулюючої і синхронізуючої дії препарату ПДЕ, в порівнянні з застосуванням естрофану з тривітаміном.

Таблиця 3

Показники відтворення телиць голштінофризької та швіцької порід після застосування біологічно активних препаратів

Порода | Група тварин | К-ть тварин в групі | Вік

телиці

(міс) | Показники часу 1- осімен. (дні) | Проявили статевий цикл

повторно (дні) | %заплідне-ності | Отелил-ося

від 1-го осіменіння. | від двох осіменінь | к-ть | %

к-ть | % | середні парам. часу по гр. | к-ть | % | середні парам. часу по гр.

Голштінофризька | 1 | 53 | 18,12±0,39 | 39 | 73,4±

3,0

**** | 5,97±0,25

**** | 4 | 10,28±3,69 | 26,25±1,31 | 89.75±3,7 | 100.0 | 38 | 71,69±4,4

2 | 52 | 18,25±0,31 | 22 | 41.2±

4,85

*** | 8,64±0,57 | 9 | 41,03±6,40* | 29,89±1,38 | 53.09±8,23 | 77.2 | 15 | 28,84±2,6

3 | 53 | 17,70±0,30 | 35 | 65,9±

4,00

**** | 8,37±0,36 | 10 | 28,6±

6,19 | 29,1±1,34 | 71.2±

6,19 | 91.4 | 28 | 52,83±4,2

к-ль | 51 | 18,22±0,40 | 14 | 27,6±

1,75 | 8,64±0,66 | 2 | 14,58±8,58 | 31,0±4,60 | 85.71±10 | 92.85 | 9 | 17,64±4,5

Швіцька | 1 | 60 | 19.28±0.53 | 47 | 78.3±

3,2

**** | 6.36±0.28

* | 8 | 17.25±5,1 | 28.86±0.61 | 82.97±4,5 |

95.74 | 42 | 70.00±4,31****

2 | 60 | 18.40±0.37 | 22 | 36.7±

1,9

*** | 7.41±0.49 | 11 | 50.0±

4,1 | 31.09±0.62 | 50.0±

4,1 |

72.27 | 14 | 23.35±3,68

3 | 60 | 17.48±0.41 | 36 | 60.0±

2,7

**** | 7.15±0.19 | 12 | 33.8±

5,8 | 30.58±0.46 | 66.7±

5,9 |

94.44 | 29 | 48.33±5,0

****

к-ль | 60 | 18.35 ±0.44 | 12 | 19.8±

2,7 | 8.25±0.86 | 2 | 17,0±

6,6 | 29,02±0,2 | 83,3±

0,24 | 100.0 | 9 | 15.00±3,15

Примітка: * - Р< 0,05;** - Р< 0,02; *** - Р< 0,01; **** - Р< 0,001;

Сезонні коливання вищенаведених показників у дослідних телиць обох порід були незначними.

Стимуляція відтворної функції телиць голштінофризької породи при комплексному застосуванні тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну

Враховуючи позитивний ефект від застосування ПДЕ та тривітаміну в поєднанні з естрофаном, ми перевірили ефективність поєднаного застосування ПДЕ та тривітаміну.

Застосування ПДЕ у поєднанні з тривітаміном вірогідно прискорює строк прояву статевого циклу порівняно з показниками контрольної групи на 2.93 доби (Р<0,05), а введення ПДЕ в чистому вигляді тваринам симентальської, голштінофризької та швіцької порід - на 3.77 доби (Табл.4).

Таблиця 4

Показники відтворення телиць голштінофризької породи після

комплексного застосування тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну

Пора року | Група тварин | К-ть тварин в групі | Вік

телиці

(міс) | Показники часу 1- осіменіння. (дні) | Проявили статевий цикл повторно (дні) | %

заплідне-ності | Отели-лося

від 1-

го осі

менін

ня. | від двох

осіменінь | к-ть | %

к-ть | % | сер.парам.часу по групі | к-ть | % | сер.парам.часу по групі

зима | дослід | 50 | 26,44±0,67

**** | 37 | 74,0 | 5,570,3

**** | 4 | 10,8 | 29,250,41 | 89,2 | 91,9 | 32 | 64,0

контр. | 25 | 21,2±0,56 | 4 | 16,0 | 8,5±

0,65 | 2 | 50,0 | 30,00±1,00 | 50,0 | 75,0 | 3 | 12,0

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,02; *** - Р<0,01; **** - Р<0,001; решта не достовірні

Отелилось телиць дослідної групи 64%, що на 52% перевищувало аналогічний показник контрольної групи, який дорівнював 12,0% тварин.

Показник заплідненості телиць голштінофризької породи від першого осіменіння в дослідній групі склав 89,2%, а в контрольній – 50%.

Динаміка біохімічних, морфологічних та гормональних показників крові

телиць після застосування біологічно активних препаратів

Показник вмісту загального білка у крові телиць дослідних груп обох господарств, за винятком другої дослідної групи телиць голштінофризької породи, був дещо вищим від контрольних телиць голштінофризької породи: у першій дослідній групі - 77,2±12,4 г/л; у другій – 73,7±9,41 г/л; у третій – 74,9±8,16 г/л; в контрольній –74,6±8,97 г/л. У телиць швіцької породи аналогічні показники були наступними: 78,2±10,3 г/л; 75,3±8,98 г/л; 76,9±9,67 г/л; 72,4±8,01 г/л - відповідно по групах, що можна пояснити активацією біохімічних процесів в організмі дослідних тварин. Отримані нами дані свідчать про те, що дія біостимуляторів посилює загальний обмін речовин.

Альбуміново–глобулінове співвідношення, після застосування ПДЕ, наближалося до одиниці: 0,84±0,11 мкг/% у тварин швіцької породи та 0,95±0,27 у тварин голштінофризької породи, але ці показники не перевищували аналогічні дані інших дослідних груп, а також контролю.

Показники вмісту вітаміну А перших дослідних груп (31,4±6,29 мкг/% у телиць голштінофризької породи та 28,3±4,93 мкг/% - у телиць швіцької породи) були вищими ніж аналогічні контрольних груп (27,3±2,15 мкг/%; 22,8±4,33 мкг/% відповідно до порід) та за показники других дослідних груп (26,9±7,41 мкг/%; 22,8±4,93 мкг/%), але поступалися аналогічним показникам тварин третьої дослідної групи (58,3±1,94 мкг/%; 53,8±7,48 мкг/% відповідно) за рахунок вітаміну А, який входить до складу тривітаміну (що був введений телицям).

Вміст каротину в сироватці крові перших дослідних груп тварин в обох господарствах, був вищим, ніж у інших дослідних і контрольних групах тварин.

Достовірне підвищення кальцію спостерігалося тільки в перших та третіх дослідних групах: у телиць швіцької породи першої групи – 11,34±0,38 мкг/% (Р<0,05); третьої групи – 11,02±0,08 мкг/% (Р< 0,02); у тварин голштінофризької породи першої групи – 11,41±0,24 мкг/% (Р<0,001); в третьої групи – 11,22±0,29 мкг/% (Р< 0,001).

Показники Са:Р співвідношення в середньому склали: у телиць голштінофризької породи в першій дослідній групі 1,89: 1, а у телиць швіцької породи 1,90:1. Ці показники були найбільш наближеними до аналогічних показників сприятливих для запліднення (за даними Харути Г.Г. Са:Р – 1,9 –2,2:1, за даними Афанасьєва І.Н. Са:Р – 1,7–2,3:1). Таким чином, ми встановили, що після введення препарату ПДЕ більшість біохімічних показників сироватки крові зростають, або лишаються в межах фізіологічної норми.

Після введення ПДЕ в комплексі з тривітаміном у телиць дослідної групи спостерігалося помітне зростання гемоглобіну – 123,4±5,12 г/л (Р<0.001) та значне підвищення кількості еритроцитів – 7,42±0,26 (P<0.001). Кількість лейкоцитів також дещо збільшилась – 8,98±0,25 (P<0.002).

Вміст естрадіолу та прогестерону у дослідних телиць знаходився у таких межах: у телиць ВАТ “Племзавод, Михайлівка” вміст прогестерону дорівнював 1,77±0,11 нмоль/л (Р< 0,001), естрадіолу 0,07±0,01 нмоль/л; П:Е – 85,0±10,0% (Р< 0,001); у ТОВ агрофірма “Косівщинська” вміст прогестерону був 1,56±0,38 нмоль/л естрадіолу 0,075±0,01 нмоль/л (Р< 0,002); П:Е – 80,0±6,3% (Р< 0,001).

У третіх дослідних групах у телиць обох порід аналогічні показники були близькими до показників перших дослідних груп: у телиць швіцької породи вміст прогестерону дорівнював 1,75±0,25 нмоль/л (Р< 0,05), естрадіолу 0,08±0,01 нмоль/л; П:Е – 70,0±11,5% (Р< 0,001); у тварин голштінофризької породи вміст прогестерону був 1,81±0,20 нмоль/л (Р< 0,002), естрадіолу 0,085±0,01 нмоль/л; П:Е – 65,0±10,0% (Р< 0,001).

У групах телиць, яким вводили естрофан у чистому вигляді, ці показники мали великий діапазон коливань і не наближалися до сприятливих для запліднення значень.

Характер гістоструктури яєчників телиць різних порід контрольних та дослідних груп при застосуванні біологічно активних препаратів за різними схемами

У кірковій речовині яєчників телиць обох порід дослідних груп після введення біологічно активних препаратів виявили збільшення кількості примордіальних фолікулів, вкритих шаром витягнутих фолікулярних клітин. Відзначався ефект стимуляції обмінних процесів, про що свідчить збільшення кількості кровоносних судин, які пронизують тканину строми, та підсилення утворення граафових міхурців і проліферація клітин яєчників. У стромі багато інтерстиціальних клітин. В яєчниках телиць голштінофризької та швіцької порід першої і третьої дослідних груп, окрім вищезазначеного, виявили значний ріст вторинних фолікулів та граафових міхурців.

Таким чином введення ПДЕ і, дещо меншою мірою, естрофану з тривітаміном телицям парувального віку голштінофризької та швіцької порід, сприяє розвитку примордіальних фолікулів, підсилює ріст первинних, вторинних та перетворення структур у зрілих фолікулах, забезпечуючи їх високу функційну активність і, тим самим, прискорює настання овуляції.

Економічна ефективність різних методів інтенсифікації відтворної функції телиць парувального віку різних порід

Найбільша економічна ефективність за рік, порівняно з показниками інших дослідних груп, була отримана в перших дослідних групах після введення тканинного препарату ПДЕ і склала: 11339,75 грн. - у ВАТ “Племзавод, Михайлівка” та 10016,78 грн. - у ТОВ агрофірма “Косівщинська” (відносно контрольних груп).

ВИСНОВКИ

1.Найбільш поширеною причиною неплідності телиць (понад 40%) є гіпофункція яєчників, що виникає в наслідок аліментарної гіпотрофії. Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід.

2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро- та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові.

3.Виражене зменшення величини і форми яєчників відсутність в них фолікулів і жовтих тіл при пальпації, викликає розлади ендокринної функції статевих залоз, виражені у зменшенні синтезу естрогенів (0,12±0,01нмоль/л) та прогестерону (1,64±0,40нмоль/л), гальмуванні проявлення статевого циклу з наступною тривалою неплідністю або повною втратою відтворної здатності телиць.

4.Комплексне застосування тканинного препарату ПДЕ, як неспецифічної терапії, а також у поєднанні з тривітаміном на фоні збалансованої годівлі неплідних телиць, проявляє мобілізуючу дію на посилення метаболічних процесів організму, що підтверджує помітне збільшення загального білка від 61,8±2,99 г/л до 85,8±3,51 г/л; вітаміну А від 22,0±1,95 мкг/% до 36,4±6,15 мкг/%, резервної лужності від 46,5±1,00 мкг/% до 60,2±1,87 мкг/%, співвідношення Са:Р від 1,89:1 до 1,90:1 у крові дослідних тварин.

5.Посилення метаболічних процесів в організмі молодих тварин відбувається з участю ендокринної системи, зокрема статевих залоз на що вказує вірогідне збільшення в крові естрогенів від 0,07±0,01 нмоль/л до 0,08±0,02 нмоль/л і прогестерону від 1,64±0,40 нмоль/л до 1,90 ±0,42 нмоль/л, що свідчить про поступове становлення циклічної функції яєчників неплідних тварин.

6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% – 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 – 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %.

7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% – 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 – 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% – 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 – 8,64±0,57 доби.

8.Сезонна динаміка показника прояву телицями швіцької та голштінофризької порід статевого циклу після введення ПДЕ (зимою 73,3% та 70,0% (відповідно до порід); весною – 73,3% та 76,9%; влітку - 80,0% та 66,7%; восени - 86,6% та 80,0% відповідно) була обумовлена покращенням годівлі літом і восени та утриманням самиць у літніх таборах, що на фоні застосування тканинного препарату було додатковим стимулятором відтворної функції.

9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою – 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною – 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку – 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени – 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).

10.Найбільша економічна ефективність по кожній групі (60 голів за рік) відносно контрольної (0 грн.) за 365-денний термін досліду, не враховуючи показники затрат праці та заробітної плати персоналу, була отримана після введення ПДЕ і склала 11339,75 грн. - у телиць швіцької породи та 10016,78 грн. - у тварин голштінофризької породи, тоді як після комплексного застосування естрофану та тривітаміну цей показник склав – 8579,9 грн. у телиць швіцької породи, та 7578,91 грн. у тварин голштінофризької породи. Найгірший результат був отриманий після застосування естрофану – 4847 грн. у телиць швіцької породи та 4200,73 грн. у тварин голштінофризької породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.В господарствах із виробництва молока систематично (не рідше одного разу на квартал) проводити гінекологічну диспансеризацію фізіологічно зрілих телиць для встановлення причини неплідності.

2.Для забезпечення проявлення повноцінного статевого циклу при анафродизії, та підвищення заплідненості телиць, рекомендуємо одноразове підшкірне введення біостимулятора ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, або комплексне його введення в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл чи декавіту в тій же дозі.

3.Матеріали дисертації пропонуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження сільськогосподарських тварин на зооінженерних та факультетах ветеринарної медицини вищих аграрних навчальних закладів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Паращенко І.В. Синхронізація відтворної функції у телиць // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 2001. - Вип. 6. – С. 93- 95.

2.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Паращенко І.В., Красовицький З.Й., Часник М.Г. Тваринництву України вітчизняні препарати // Ветеринарна медицина України. – 2001. - № 7. – С. 26 – 27. Автором проведені експериментальні дослідження по апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи трьохрічного віку і більше, оброблені й узагальнені результати досліджень.

3.Харенко М.І., Паращенко І.В., Пономаренко В.П. Порівняльна оцінка впливу гормональних, вітамінних та тканинних препаратів