МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОРОХНЯ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 330.115:658.1

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ АНАЛІТИЧНИХ

СИСТЕМ ЕКОНОМІЧНИХ ОБ‘ЄКТІВ

Спеціальність 08.03.02 - Економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), на кафедрі економічної кібернетики.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Лисенко Юрій Григорович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), завідувач кафедри

економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), головний науковий співробітник;

доктор економічних наук, професор Пушкар Олександр Іванович, Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України
(м. Харків), завідувач кафедри обчислювальної техніки та програмування;

доктор економічних наук, професор Ковальчук Костянтин Федорович, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), декан економічного факультету, професор кафедри економічної інформатики та АСУ.

Провідна установа:

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Київ), кафедра інформаційного менеджменту.

Захист дисертації відбудеться 21 січня 2004 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 10 грудня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Головною метою управління економічними об’єктами України, що є суб’єктами підприємницької діяльності, є створення умов для їх динамічного і збалансованого соціально-економічного розвитку, поглиблення процесів ринкової трансформації на основі зростання ефективності використання потенціалу та підвищення дієвості управлінських рішень.

Умовами збільшення ефективності діяльності економічних об’єктів є використання знань про вільні чи необхідні фінансові ресурси для визначення стратегічних заходів; поступове досягнення еталонного прототипу підприємства конкретної галузі, що пов’язане з оптимізацією фінансових ресурсів; використання скоригованого фінансового потоку для визначення стратегії і тактики певного підприємства; визначення структури капіталу. Ухвалення рішення про необхідність реалізації конкретної стратегії ґрунтується як на внутрішніх, так і на зовнішніх чинниках.

З розвитком економічних об’єктів в Україні склалася ситуація, прикладом якої може бути становище Запорізької області, де майже 40% суб’єктів підприємницької діяльності не отримують прибутку і відповідно не поповнюють регіональний бюджет. Потрібно змінювати напрямок застосування механізмів управління сценаріями ефективної прогнозованої поведінки на ринку товарів і послуг.

Для оцінки ефекту від здійснюваних заходів управління економічними об’єктами виникає необхідність використання аналітичного інструментарію прийняття рішень з урахуванням як державного, так і регіонального аспектів. Означена проблема і її розв’язання в економіці нашої країни знаходяться на початковому рівні вирішення, що потребує новітніх підходів до використання і залучення наукового потенціалу при управлінні економічними об’єктами на рівні моделювання різноманітних сценаріїв їхнього розвитку. Це можливо реалізувати за допомогою аналітичних систем, які охоплюють весь комплекс економічних процесів, що відбуваються в економічних об’єктах у ринковому середовищі та включають формалізоване представлення математичних моделей управління цими процесами.

Традиційні методи управління економічними об’єктами містять у собі такі ключові моменти, як стратегічне планування, яке вказує напрямок їх розвитку на довгостроковий період, та операційне планування, яке включає розробку тактичних заходів.

Вирішальний внесок в розробку перелічених вище важливих питань внесли праці відомих вчених: Акоффа Р., Амітана В.Н., . Ансофа І., Аптекаря С.С., Балабанова І.Т., Балабанової Л.В., Берсуцького Я.Г., Бланка І.О., Блека Ф., Бурєніна А.Н., Василика І.М., Вітлінського В.В., Геєця В.М., Дайновського А.Б., Дамарі Р., Друрі К., Карагодової О.О., Клебанової Т.С., Костіної Н.І., Лукашина Ю.П., Марковича Г., Мертенса О.В., Редькіна О.С., Савельєва Є.В., Шарпа У., Шоулза М., Черваньова Д.М., Чумаченка М.Г. Це підтверджуються у роботах Брелі Р., Марса С., Брігхема Ю., Гапенскі Л., Модільяні Ф., Міллера М., Коупленда Т. Е., Єгорова П.В., Уестона Дж. Ф. Питання створення аналітичних систем розглядалися в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: Андрієнка В.М., Вовка В.М., Голікова В.І., Гузя М.Г., Галіцина В.К., Діордиці С.Г., Забродського В.А., Заруби В.Я., Ковальчука К.Ф., Лисенка Ю.Г., Євенка В.Л., Ситника В.Ф., Тимчука М.Ф., Петренка В.Л., Пушкаря О.І., Християнівського В.В. та інших.

Відомі методи аналізу фінансового стану економічних об’єктів засновані на бухгалтерській звітності та використовуються, як правило, для розрахунку статистичних показників та динаміки їх змін з метою подальшого порівняння відомих коефіцієнтів ліквідності, ділової активності, платоспроможності, рентабельності та інших. При цьому отримуються рекомендації про напрямок змін фінансових результатів, які впливають на прибутковість діяльності підприємства. Але заздалегідь невідомо, чи приведуть ці рекомендації у майбутньому до поліпшення становища економічних об’єктів, чи вони можуть бути неефективними, чи можуть зажадати значного часу та інвестицій для їх запровадження і подальшого внесення коректив до них.

Велика інерційність від прийняття рішень до їх запровадження призводить до необхідності перерахунків вже одержаних результатів аналізу фінансового стану, а це, в свою чергу, зменшує ефективність таких методів. До того ж, використання інформаційних технологій при виконанні аналізу фінансового стану економічного об’єкта, який є елементом економічних ринкових відносин, саме по собі також не вирішує цю проблему. Досі не створені аналітичні системи підтримки прийняття рішень, які, окрім загальновідомих структур, що утворюють інформаційну систему, включають задачі обробки логіко-обчислювальних операцій на основі застосування формалізованих математичних моделей для прийняття найбільш ефективних рішень щодо управління економічними об’єктами.

Головним змістом цієї проблеми є моделювання сценаріїв динамічного поєднання стратегічного та оперативного планування економічного стану об’єкта. Стратегічний план здебільшого розглядається як інвестиційний проект (бізнес-план) підприємства на довгостроковий період. У ньому інвестиційний план запроваджується до діючого виробництва під новий операційний план з досягненням прогнозованих фінансових показників на основі можливих зрушень у макроекономіці держави та маркетингових досліджень сегментів ринку. Звичайно, цей проект не відтворює можливого економічного становища підприємства в майбутньому і є досить наближеним. У той же час ще не існує ефективної оперативної системи моделювання діяльності економічних об’єктів, яка б чітко регламентувала процеси взаємодії оперативних та стратегічних рішень з управління виробництвом.

Якщо розглядати тільки оперативний контур моделювання економічного стану, то можна встановити, що також досі не існують системи моделювання економіки, які б розглядали процес аналізу та прийняття рішень на рівні операцій бухгалтерського обліку. А це, в свою чергу, не дозволяє оперативно змінювати економічний стан шляхом упровадження результатів моделювання. Тому першочерговим завданням створення аналітичної системи моделювання може бути тільки включення до оперативного контуру системи контролінгу (оперативного чи управлінського обліку).

Наступною групою задач є створення методів оцінки економічного стану підприємства, які на основі сформованої звітності в оперативному режимі дозволяли б розрахувати низку економічних показників для оцінювання економічного стану на основі інтегральної (зведеної) оцінки. Визначення впливу кожного показника на інтегральну оцінку дозволяє створити систему моделювання економічного стану підприємства - аналітичну систему моделювання.

Характерною рисою аналітичної системи моделювання є застосування зворотного зв‘язку для урахування відхилень у фінансово-господарській діяльності, які були зафіксовані при пошуку найкращої альтернативи серед варіантів можливого стану підприємства.

Таким чином, розробка методів моделювання аналітичних систем економічних об’єктів є актуальною проблемою, що і зумовило вибір теми дослідження.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках держбюджетних тем: 16-1Г/98 “Розробка експертної системи моделювання та прогнозування економічного стану підприємств та прийняття рішень на основі макро- та мікроекономічних показників суб‘єктів ринкових відносин в межах України” (державний реєстраційний номер 0198U007689), 13-1Д/2000 “Концептуальні та методологічні основи розробки програм підвищення ефективності інвестиційних процесів розвитку економіки” (державний реєстраційний номер 0100U004904), що виконуються кафедрою математичних методів економіки та інформаційних технологій Запорізької державної інженерної академії, держбюджетної теми “Моделювання інформаційних та інфологічних систем” (шифр і номер держреєстрації – Г – 00/29, 0100U001967) та господарсько – договірної теми: “Адаптація фінансово-господарської діяльності підприємства і його організаційної структури на основі впровадження сучасних інформаційних технологій” (шифр 00-213-30, замовник - державне виробниче підприємство “Укрпромводчормет”, м. Донецьк), що виконуються кафедрою економічної кібернетики Донецького національного університету.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є розробка методологічних засад, концепцій та методів створення аналітичних систем економічних об’єктів з урахуванням як їхнього внутрішнього фінансового стану, так і стану нестабільного довкілля.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлено та розв‘язано такі завдання:

дослідити сучасний стан розвитку аналітичних систем управління економічними об’єктами, концепції їхнього створення та економічні й організаційні особливості їхнього використання в ринкових умовах;

дослідити та обґрунтувати необхідність створення аналітичних систем управління фінансово-господарською діяльністю економічних об’єктів та встановити особливості і методи моделювання аналітичних систем;

запропонувати концепцію створення аналітичних систем моделювання економічних об’єктів на основі використання функціонально-структурного методу побудови економіко-математичних моделей управління для знаходження відношень між елементами структури інтегрованої аналітичної системи;

побудувати концепцію застосування системи економіко-математичних моделей для дослідження середовища функціонування економічних об’єктів;

розробити модель досягнення стратегічної мети управління при вирішенні завдань оперативного планування в економічних об’єктах;

розробити модель функціонування бази знань у структурі балансів економічних об’єктів, що відповідають одному або декільком їх економічним станам;

побудувати модель маркетингової політики економічного об’єкту на основі методів сегментації ринку та оптимізації продуктового портфеля;

розробити механізми і модель накопичення нових знань про економічне середовище, які б поповнювали базу знань аналітичної системи;

розробити модель вибору сценаріїв економічної політики, застосовуючи цільові макроекономічні показники при пошуку оптимальної стратегії розвитку економічних об’єктів;

розробити модель економічного впливу макроекономічних показників економіки, маркетингової політики підприємства, фінансово-кредитних інвестиційних структур на формування фінансових потоків економічних об’єктів при оперативному та стратегічному прийнятті управлінських рішень по нагромадженню капіталу;

побудувати модель розподілу вільних коштів при формуванні портфеля активів (облігацій, акцій, валют) та аналітичну систему динамічного управління портфелем цінних паперів;

розробити методи створення аналітичної системи підтримки прийняття рішень з управління портфелем цінних паперів на основі концепції розробки і застосування сценаріїв поведінки на фондовому ринку в залежності від отриманої оперативної інформації про становище фінансових інструментів.

Об‘єкт дисертаційного дослідження. Об‘єктом дослідження є процеси, що відбуваються в аналітичних системах економічних об‘єктів при прийнятті рішень з їх управління у ринкових умовах функціонування економіки України.

Предметом дослідження є методи створення і моделювання аналітичних систем економічних об’єктів з урахуванням даних прогнозування розвитку макроекономічного стану держави та показників економічної діяльності інвестиційних фінансово-кредитних структур з виявленням можливого ризику в прийнятті рішень з управління економічними об‘єктами.

Методологія і матеріали дослідження.

Теоретичну та методологічну основу проведення досліджень склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем використання теорій багатокритеріальної оптимізації, розпізнавання ринкових ситуацій, імітаційного моделювання, економіко-математичного моделювання, статистичного, економічного аналізу, структурно-функціонального аналізу та синтезу, теоретичного осмислення ринкових відносин та методів управління, прийняття рішень та моделювання макроекономічних і мікроекономічних задач. Нормативну базу досліджень утворили Закони України та матеріали Кабінету Міністрів України, обласного статистичного управління (м. Запоріжжя), звіти та статистика окремих галузей виробництва, а також результати праць вітчизняних та закордонних вчених-економістів з теоретичних та практичних питань моделювання економічного стану підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили одержати результати, що мають істотну наукову новизну.

Вперше:

розроблено концепцію побудови аналітичних систем моделювання економічних об’єктів на основі методу декомпозиції систем відповідно до створеної економіко-математичної моделі управління та прийняття ефективних економічних рішень стосовно вимог, що склалися в трансформаційній економіці, з застосуванням механізмів переналагодження і адаптації елементів аналітичних систем, що обумовлює практичне використання аналітичних систем в сучасних умовах та забезпечує цілеспрямоване нарощування їх капіталу, знижуючи витрати фінансових і трудових ресурсів;

розроблено структуру аналітичної системи моделювання економічних процесів підприємств із застосуванням функціонально-структурного методу, де головним чинником є побудова та використання економіко-математичних моделей для розробки сценаріїв надходження фінансових ресурсів у процесі моделювання економічного стану підприємства з використанням даних, отриманих в аналітичних системах, які дозволяють формувати ефективну прогнозовану економічну політику в напрямку підвищення економічних показників діяльності економічних об’єктів;

на методологічному рівні операції бухгалтерського обліку подано як ядро системи моделювання економічних процесів, що встановлює зв‘язок між аналітичними системами інтегрованої системи та дозволяє підвищити швидкість і точність розрахунку якісних і кількісних економічних показників діяльності економічних об’єктів і знизити втрати за рахунок прийняття рішень на основі своєчасної і достовірної інформації;

розроблено концепцію моделювання стратегічної та тактичної діяльності економічних об’єктів, що ґрунтується на принципах формування баз знань галузевих прототипів, економічні показники якої використовуються при моделюванні діяльності підприємства в напрямку постадійного переходу до ідеального тактичного або стратегічного балансу з застосуванням методів і моделей пошуку та прийняття оптимальних рішень, що забезпечує зростання фінансових показників становища економічного об’єкта в напрямку ідеального або галузевого прототипу;

розроблено модель функціонування бази знань структури балансів економічного об’єкта, що відповідає одному або декільком його економічним становищам, та яка є інструментом знаходження та прийняття ефективних рішень управління при мінімальних витратах часу;

розроблено модель і система моделювання прийняття інвестиційних рішень на основі оперативних даних управлінського обліку, управління портфелем інвестицій з динамічним режимом залучень і вкладень коштів та оперативним настроюванням обмежень на тактичному та стратегічному рівнях з наступним коригуванням стратегії розвитку економічного об’єкту, що дозволяє планомірно поповнювати інвестиційні ресурси, підвищуючи його фінансові показники.

Дістали подальшого розвитку:

модель розподілу вільних коштів при формуванні портфеля активів (облігацій, акцій, валют) та аналітична система динамічного управління портфелем цінних паперів, що дозволяє обрати оптимальну інвестиційну стратегію використання обігових коштів для інноваційної діяльності економічних об’єктів;

моделі оперативно-календарного планування, маркетингових досліджень, державного регулювання економіки, управління цінними паперами та біржовими операціями, управління фінансами на оперативному та стратегічному рівнях планування роботи підприємства в ринкових умовах, що дозволило знизити загальний, ймовірний ризик та підвищити конкурентоспроможність економічних об’єктів і ефективність прийнятих рішень управління виробництвом за рахунок постадійного моделювання можливих ситуацій розвитку фінансових потоків вкладень та залучень капіталу.

Удосконалено:

структуру автоматизованої аналітичної системи підтримки прийняття рішень по управлінню портфелем цінних паперів, яка побудована на концепції моделювання сценаріїв поводження на фондовому ринку в залежності від отриманої оперативної інформації про становище фінансових інструментів на зовнішньому ринку та визначених після фільтрації і визначення рейтингів їх зовнішньо - портфельних і внутрішньо - портфельних співвідношень з формуванням внутрішніх фінансових потоків, яка забезпечує одержання оптимального складу фінансових ресурсів, що дозволяє планомірно вести фінансово-господарську діяльність щодо нагромадження капіталу економічних об’єктів;

модель побудови матриці фінансових потоків операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з урахуванням ступеня ризику стосовно альтернатив подальшого його розвитку та прийняття рішень щодо вибору найкращого консолідованого фінансового потоку, що зменшує його можливі втрати при нераціональному використанні.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновані методи і моделі побудови та розробки інтегрованої аналітичної системи моделювання економічних процесів дозволяють отримати підприємствам, фірмам, корпораціям, організаціям будь-якої власності новітню технологію стратегічного і оперативного планування та управління фінансово-господарською діяльністю в існуючих ринкових відносинах економічної системи України та поза її межами.

Основні результати дослідження було використано при розробці модулів аналітичної системи моделювання економічних процесів підприємства, які були запроваджені в Головному економічному управлінні (м. Запоріжжя), на підприємстві ВАТ “Авто ЗАЗ-ДЕУ” та інших. Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження складає більше 1 млн. грн., що підтверджено актами.

На основі використання досліджень дисертації розроблено методичні матеріали, які застосовуються в навчальному процесі у Запорізькій державній інженерній академії.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на Першій (1995р., Донецьк), Другій (1996р., Донецьк), Третій (1998р., Жовті Води), Четвертій (1999р., Харків), П’ятій (1999р., Київ), Шостій, Сьомій (2001р.-2002р., Запоріжжя), Восьмій (2003р., Алушта) Всеукраїнських конференціях з проблем економічної кібернетики, на Другій міжнародній науково-практичній конференції з проблем впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі (Київ, 2001р.), на Міжнародній науково – практичній конференції з ризикології в економіці та підприємництві (Київ, 2001р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці і підприємництві: проблеми науки, практики і освіти”(Запоріжжя, 2002р.), на наукових семінарах кафедр “Математичні методи економіки і інформаційні технології” (Запорізька державна інженерна академія), “Економічна кібернетика” (Донецький національний університет).

Особистий внесок здобувача. Запропоноване теоретичне обґрунтування рішення проблеми моделювання аналітичних систем економічних об’єктів та розробка концепції процесів моделювання діяльності підприємств на основі економіко-математичної моделі функціонування аналітичної системи в інтегрованому режимі і роботи модулів системи в автономному режимі та їхнє практичне впровадження належать авторові дисертації.

Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дослідження опубліковано в 49 наукових працях (з них - 3 монографії). У спеціалізованих виданнях, включених до переліку ВАК, -21 публікація. Загальний обсяг публікацій складає 62,4 д.а., з яких автору належить 48,5 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновку, списку використаних літературних джерел з 227 найменувань. Робота викладена на 414 сторінках машинописного тексту. Текст дисертації містить 119 рисунків, 156 таблиць та 1 додаток.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі розроблено теоретичні основи та концепція побудови аналітичної системи моделювання економічних процесів на основі застосування економіко-математичних моделей підвищення капіталу підприємства, корпорації, завдяки розробці сценаріїв стратегічного та тактичного планування їх діяльності і за рахунок використання новітніх економіко-математичних методів та інформаційних технологій.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету дослідження, сформульовано завдання, предмет і об’єкт дослідження, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі „Методологічні основи побудови аналітичних систем моделювання економічних процесів підприємств” проведено аналіз методів створення систем управління і моделювання та виконано аналіз методів і моделей їхнього використання при побудові аналітичної системи моделювання економічних об’єктів.

Досягнення сучасної економічної науки підійшли до такого стану, коли різні напрямки досліджень економічних завдань ініціюють створення загальної моделі управління макроекономікою держави. Від науковців ми отримали значну кількість аналітичних моделей, які дають можливість визначити економічний стан підприємства на основі попередніх маркетингових досліджень та показників макроекономічного розвитку держави. Завдяки моделям оперативно-календарного планування ми можемо керувати цим станом у напрямку поліпшення економічних показників, а за допомогою моделювання інвестиційних рішень та діяльності комерційних банків, бірж ми визначаємо методи стратегічного управління виробництвом.

Встановлено, що розвиток Інтернет-технологій зробив відповідні корективи в технології розробки інформаційних систем. Але сучасні автоматизовані системи управління виробництвом (SAP R/3, Галактика та інші), які запроваджені на підприємствах України, не мають гнучких та потужних аналітичних засобів для прийняття управлінських рішень. Аналітичні процедури фінансового аналізу, прогнозування та прийняття рішень при вирішенні різноманітних економічних завдань поки що майже не втілені в існуючих інформаційних технологіях.

Але всі методи і моделі, що використовуються в економіці, мають свій дещо відокремлений характер. Приклади запровадження у виробництво значної кількості інформаційних систем (це і автоматизовані системи управління, і системи бухгалтерського обліку, управління комерційними банками, маркетингових досліджень, розробки інвестиційних проектів та ін.), які призначені для планування та управління економічними об’єктами без урахування аналітичних задач прийняття рішень та моделювання різноманітних ситуацій розвитку для тактичного і стратегічного періоду часу, не мають інтеграційних системних засобів. Аналітична сторона кожної системи утворюється за рахунок методів використання окремих математичних моделей, які відображають різноманітні технологічні, економічні, соціальні процеси, що виникають в результаті економічних стосунків між економічними об’єктами та їх інтеграції в єдиний простір відповідно поставленої мети управління.

Отже, умови створення інформаційно-аналітичної системи управління економічними об’єктами, в якій головним напрямком діяльності є знаходження нових економічних знань про середовище, в якому функціонують економічні суб’єкти, потребують сучасних математичних методів для формалізації економічних процесів та запровадження їх у вигляді моделей управління економічними об’єктами в аналітичних системах.

Звідси, по-перше, мають бути використані або розроблені моделі взаємозв’язку суб’єкта з довкіллям. Такі моделі мають описувати надходження інформації зі структур, які забезпечують просування товарів на ринки (моделі маркетингових політик: а) розпізнавання ринкової ситуації; б) формування портфеля маркетингових стратегій), структур, які забезпечують державне регулювання економіки (моделі державного моделювання економіки: а) моделювання економіки, що забезпечує взаємозв‘язок цільових показників (темпи росту ВНП, рівні інфляції та безробіття), інструментів політики (державні витрати, відсоткова ставка, ставки податкового обкладення, коефіцієнта покриття дефіциту бюджету за рахунок грошової емісії та макроекономічних показників основних секторів економіки галузей народного господарства, таких, як попит, інвестиції, капітал, зайнятість, заробітна платня, прибуток, експорт, імпорт; б) модель аналізу сценаріїв економічних політик та прийняття рішень), а також дані про залучення та розміщення коштів з визначенням максимально можливої суми зростання капіталу. Основою цього зв’язку є база даних та знань, в якій накопичується та отримує інтелектуальне “забарвлення” інформація з визначеними закономірностями.

По-друге, сам економічний об’єкт, отримавши зазначену вище інформацію, може виконувати аналіз економічного стану свого підприємства. А це вже може бути розв’язання аналітичних задач планування та управління виробництвом, формування прототипів прийнятих рішень для створення бази знань з відповідними кроками прийняття рішень: а) класифікація рівнів рейтингів економічного стану, формування ідеального прототипу та прототипів цих рівнів за допомогою експертної системи, утворення бази знань; б) розрахунок інтегрального показника економічного стану та розпізнання економічного стану підприємства.

По-третє, після, а можливо, і при моделюванні оперативних дій, спрямованих на підвищення або на стабілізацію економічних показників, опираючись на теорію корпоративних фінансів, має бути застосована модель стратегічного розвитку підприємства та модель вивчення ринкових умов, досвіду конкурентів, які б зазначили шлях подальшого підвищення економічної ефективності підприємства. Результатом такого моделювання є інвестиційний проект.

Нарешті, заключною фазою управління, відповідно до теорії систем, є прийняття рішень на основі моделювання сценаріїв інтеграції аналітичних систем управління фінансовими ресурсами підприємств в корпоративну аналітичну систему моделювання фінансових потоків з використанням електронних коштів, електронних бірж тощо.

Аналітична модель прийняття рішень повинна охоплювати три зазначені вище етапи та на динамічному рівні регулювати проведення оперативних дій для досягнення оптимальної стратегії управління виробництвом. І головним аналітичним центром прийняття рішень в системі є внутрішня фінансова діяльність корпорації, яка залежить від зовнішньої і потребує постійного осмислення, тобто моделювання стратегічного і тактичного розвитку підприємства, корпорації.

Вирішенню охарактеризованих завдань присвячено розробку інтегрованої аналітичної системи моделювання сценаріїв інтеграції аналітичних систем при управлінні фінансовими потоками економічних об’єктів, які охоплюють майже всі функціональні особливості зовнішньої та внутрішньої діяльності підприємств, корпорацій.

Таким чином, запропонований метод визначення аналітичних моделей на основі методу декомпозиції систем дозволяє відтворити блочну функціональну структуру аналітичної системи моделювання економічних об’єктів. Аналіз зв‘язку між моделями дозволив сформулювати структуру аналітичної системи. Метою такої системи є пошук найбільш вигідних джерел фінансування на основі маркетингової та державної політик, використовуючи портфельний метод оптимізації (цінних паперів, валютних коштів, фінансових інструментів на фондовому ринку, інвестицій та інших позик) для розробки стратегії планування та регулювання діяльності підприємства, корпорації на основі теорії корпоративних фінансів (рис.1).

Встановлено, що проблема створення аналітичної системи моделювання економічних процесів полягає в вирішенні завдань поєднання цілей стратегічного та оперативного управління економічними об’єктами.

У другому розділі ”Концепція управління виробництвом на основі моделювання економічного стану підприємства” розроблено концепцію поєднання цілей стратегічного та оперативного моделювання економічного стану підприємства, де за основу стратегічного управління взято цільову функцію моделі оптимізації приросту з одночасним обслуговуванням боргів за методом чистої доданої вартості капіталу (NVA), з отриманням наступної постановки задачі:

,

Якщо F(N)>0, то акціонери отримують приріст капіталу в залежності від схеми погашення боргів по позиках. У сьомому розділі розглянуто пошук максимального значення функції.

А за основу тактичного моделювання візьмемо значення поточного стану балансу підприємства, як вектор-B (b1, b2, …, bn,), де bi – абсолютне значення статті балансу i; n – кількість статей балансу.

Аналогічно Sopt(s1opt, s2opt, …, snopt) – вектор структури ідеального прототипу, де siopt – доля i-ої статті ідеального балансу в загальному обсязі господарських ресурсів. А вектор Bopt(b1opt, b2opt, …, bnopt) - це вектор балансу ідеального підприємства, де biopt – абсолютне значення статті балансу i.

У свою чергу biopt = siopt * V, де V – активи балансу (виступає змінною).

Вектор ідеального балансу знаходиться за умовою, що прибуток підприємства для визначеного прототипу буде максимальним. Тобто ми маємо наступні співвідношення:

при

Структура оптимального балансу дозволяє перейти до розгляду аналітичної сторони журналу операцій, в якому міститься кількісний склад продукції та виробничих ресурсів.

Ми можемо обороти по статтях балансу у період моделювання показати, як матрицю

,

Відповідно матриця коефіцієнтів інерційності має вигляд:

,

Елементи цієї матриці розраховуються наступним чином:

, для всіх p є 1,2; i є 1...n.

Коефіцієнт інерційності характеризує ступінь реальної можливості змінити залишок по окремій статті балансу під впливом керуючих дій.

Відстань між вектором поточного балансу підприємства та ідеальним прототипом розраховується з урахуванням коефіцієнту інерційності:

.

У процесі імітаційного моделювання знаходимо таке значення активів балансу ідеального прототипу V, щоб відстань між вектором оптимального та поточного балансів була якнайменша з урахуванням можливості змінити (збільшити або зменшити) конкретні статті (рис. 2).

Застосування моделі розпізнавання образів для з’ясування відхилення економічного становища підприємства від еталонного, побудованого за допомогою навчання бази знань та отриманої моделі поводження суб’єкта, дозволяє досягти еталонної мети.

Використання побудованої бази знань експертної системи, яку створено з прототипів стратегій, де гіперпростір (тобто світовий ринок) поділяється на гіперобласті (площини, кластери) і кожний кластер у цьому гіперпросторі має вирішуючі межі, обумовлює прийняття рішень для визначення стратегічної поведінки на означеному ринку (рис.3).

У третьому розділі „Моделювання процесів планування та прийняття інвестиційних рішень” створена система моделювання процесів планування та прийняття інвестиційних рішень, яка враховує вплив виробничо-економічних показників на інтегральні показники і забезпечує вибір оптимального проекту за узагальненим критерієм.

Для рішення завдань планування виробничими ланками інтегрованої системи застосовано теорію розкладів, у якій визначені моделі і методи розвязання задач для різноманітних критеріїв:середня тривалість циклу; максимальна тривалість циклу; середній розмір сумарного очікування; максимальний розмір сумарного очікування; сумарне завантаження устаткування; коефіцієнт використання устаткування; час переналагодження устаткування; час простоїв устаткування; середнє відхилення від планових термінів; максимальне відхилення від планових термінів.

Для нормалізації даних критеріїв використовуємо метод порівняльної оцінки згенерованих розкладів. У загальному вигляді алгоритм знаходження порівняльної оцінки наступний. Для кожного експерименту визначаються локальні цільові функції процесів планування:

,

Для кожного критерія знаходиться оптимальне значення :

, .

Вихідна матриця стандартизується:

,

Для кожного експерименту складається його рейтингова оцінка:

,

Запровадження зазначених моделей дозволяє моделювати виробництво виробів, вузлів, деталей з виходом на плановий рівень з зазначеним горизонтом плануванням при відповідних обмеженнях та мінімізацією запасів на складі.

Важливою рисою процесу планування є залучення інвестиційних ресурсів або розміщення останніх в ефективні проекти, які дозволять компанії підвищити власну вартість. З цього приводу створено методику аналізу та прийняття інвестиційних рішень на основі методу зведення векторного критерію до скалярного, яка дозволяє вирішувати питання розробки інвестиційної стратегії корпорації. Критерій вибору інвестиційних проектів має такий вигляд:

,

Процес прийняття інвестиційних рішень розглянуто для трьох проектів, а запроваджену методику застосовано в моделюванні економічного становища підприємства: Проект 1:“Створення бази дешевої вторинної сировини кольорових металів у Запорізькій області”, Проект 2: “Організація виробництва холоднокатаної сталі для автомобільної промисловості”, Проект 3: “Збільшення обсягу міжнародних вантажних перевезень”.

Отримано узагальнюючий критерій оцінки ефективності інвестиційного проекту, який набрав наступного вигляду:

,

У результаті моделювання встановлено, що запропонована методика аналізу та прийняття інвестиційних рішень виконує вибір інвестиційних проектів при зазначених обмеженнях і може бути застосована в системі розробки інвестиційної стратегії корпорації.

Використання результатів дослідження підтверджує практичну значущість запропонованого методу оцінки інвестиційних проектів в Запорізькій області, який виявляє широкий спектр чинників, що впливають на впровадження результатів аналізу та прийняття інвестиційних рішень в діюче виробництво. Виходячи з результатів моделювання та прийняття інвестиційних рішень з розміщення вільних коштів підприємством, слід зауважити, що приведена методика пошуку оптимального інвестиційного проекту дозволяє використовувати наведені дані в моделюванні фінансових потоків підприємства з метою підвищення вартості підприємства на фондовому ринку.

У четвертому розділі „Моделювання процесів державного регулювання економіки” розглянуто теоретичні аспекти моделювання процесів державного регулювання економіки та виконано моделювання процесів державного управління економікою регіону. Для досягнення стратегічної мети необхідно враховувати можливу зміну макроекономічних показників, які суттєво вплинуть на розвиток показників підприємства, корпорації. Побудова та застосування моделі економіки ще не гарантують відповідності прийнятих рішень реальним процесам. Тому оцінка вибору інструментів економічних потоків має супроводжуватися настроюванням моделі за умов досягнення відповідного до довірчого інтервалу точності отриманих результатів.

Одним із надійних засобів одержання моделі аналізу сценаріїв економічної політики регулювання регіональної економіки є знаходження оптимальних значень коефіцієнтів використання інструментів економічної політики на основі градієнтного методу покоординатного зсуву.

Виразимо обрану стратегію у вигляді векторів цільових економічних показників, які необхідно досягнути регіональною економікою: рівень інфляції (Infc);рівень безробіття (Uс); темп приросту валового національного продукту (Vc); дефіцит бюджету (Вgс); державний борг (Dc).

Для формування економічної політики регіону в процесі моделювання використовувались наступні економічні показники (інструменти): процентна ставка (i); обсяги державних інвестицій по галузях (Ig); ставки оподатковування (Kti).

Для пошуку оптимальних значень коефіцієнтів інтенсивності використання даних інструментів застосовується інтегральний показник:

,

Умовою оптимальності коефіцієнтів інтенсивності використання інструментів економічної політики є:

.

Установимо вихідні значення коефіцієнтів інтенсивності використання інструментів (Ks=0, Kr=0, Kq=0, Kb=0, Kd=0), що відповідає ситуації невтручання держави в ринкові механізми.

Розглянемо ситуацію використання інструментів державного регулювання з заданими показниками інтенсивності (Ks, Kr, Kq, Kb, Kd). Результатами розрахунків будуть значення макроекономічних показників Inf, U, V, Bg, D. На їх основі розраховується значення інтегрального показника It.

Для пошуку оптимальних значень коефіцієнтів інтенсивності використання даних інструментів знайдемо градієнт функції інтегрального показника:

.

Оптимальні значення параметрів моделі лежать у напрямку, протилежному напрямку градіенту. Відповідно до значень координат вектора градіенту необхідно перерахувати коефіцієнти інтенсивності використання інструментів політики і повторити процедури оптимізації. Розвязання задачі оптимізації інструментів політики здійснюється з використанням градієнтних методів з урахуванням обмежень на використання інструментів економічної політики.

Результатами моделювання є значення коефіцієнтів інтенсивності використання інструментів політики, що забезпечують найкращу реалізацію обраної стратегії економічного розвитку в межах періоду, що аналізується.

Запропоновану модель використано при моделюванні бюджету Запорізької області. Було встановлено, що інвестиції приватного сектору можуть вирішити проблеми демографічної ситуації в регіоні, але ж збалансована бюджетна політика є більш ефективним інструментом впливу на економічні відносини.

У п’ятому розділі “Моделювання маркетингової політики” розроблені методи та моделі прогнозування попиту, стимулювання збуту товарів, маркетингової стратегії поведінки на ринку.

У світовій практиці посіла провідне місце так звана матриця 2х2 Matrix, яка у відповідності до логіки формування продуктового портфеля співвідносить конкурентність переваги і привабливість ринка до кожного товару фірми: “Частка ринку - зростання ринку”, але поза увагою залишається безризиковий рівень обсягів продажу. Тому розглянемо безризиковий рівень обсягів продажу для формування продуктового портфеля, як вираз з наступним співвідношенням:

,

Перейдемо тепер до локальної мети формування продуктового портфеля маркетингової політики поводження на ринку. Цільова функція мети – це максимум прибутковості товарів впродовж установленого базового періоду:

,

де структуру портфеля товарів відображає вектор:

Х = {x1,x2,…,xn}, .

Відповідно:

,, , ,

, л – ?ножник Лагранжа.

За результатами моделюваня та аналізу продуктового портфеля встановлено, що формування маркетингової політики вітчизняної організації на даному етапі (рис.4) має ґрунтуватися на урахуванні таких особливостей: а) практично відсутні методики збору зовнішньої інформації, які б враховували особливості української економіки (значний тіньовий сектор, залежність “розмір підприємства - число конкурентів”, недостатнє фінансування маркетингових служб і заходів); б) існує великий ризик, пов'язаний зі зміною іміджу й ідеологією підприємства (неприйняття дилерів, витрати на просування нової ідеології); в) потреби у витратах по впровадженню стандартних і адаптованих маркетингових схем і технік, створенню на їхній базі автоматизованих інформаційних систем; г) виняткова важливість балансу рентабельності й оборотності засобів.

У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що коли оцінюється стан товару в товарній групі, виходячи з отриманої матриці маркетингової політики, простежуються закономірності, що ті товари, які виявляють незначний тренд продажу, як правило, забезпечують основну частину поточного прибутку, в той час, як найперспективніші потребують значних зусиль та інвестицій для позиціонування шляхом завоювання й утримання привабливого сегмента.

Впровадження електронної комерції в маркетинговій політиці робить формування сегментів ринку дещо в розмитому стані і вказує на нову концепцію прийняття рішень з просування товарів на ринку, яка може бути підтримана тільки формуванням значних масивів ринкової інформації у сховищах автоматизованих аналітичних систем.

У шостому розділі „Методи управління операціями з залучення фінансових ресурсів” розглядаються методи моделювання операцій управління портфелем цінних паперів з використанням моделей спекулятивних операцій та процесів хеджування ф'ючерсних контрактів та опціонів.

Процес управління портфелем цінних паперів здійснюється на підставі розробленої моделі, де використовуються результати формування оптимальної структури портфеля цінних паперів:

max,

,

,

У наведеній моделі прийнято такі умовні позначення: - кількість акцій i-го емітенту, які є в оптимальному портфелі на момент часу t; Nbi - кількість акцій, які інвестор купує в момент часу t за ціною Pt; Nsi- кількість акцій, які інвестор продає в момент часу t за ціною Pt; Pmax, Pmin - верхня і нижня межі прогнозу для курсової вартості акцій; П - максимально можливі витрати (збитки) при проведенні операцій з купівлі-продажу цінних паперів; D- деяка мінімальна дохідність; Q - поточна курсова ціна портфеля цінних паперів плюс сума додаткових вкладень; К - сума кредиту, який інвестор бере для забезпечення проведення операцій з купівлі-продажу цінних паперів; F1 і F2 - функції, що відображають відповідно кількість цінних паперів, які інвестор може або придбати, або продати по визначеній ціні P.

У даній моделі параметрами, які треба знайти, є кількість цінних паперів кожного з емітентів, які інвестору необхідно продати або придбати в момент часу t, а також сума кредиту, необхідного інвестору для проведення операцій із цінними паперами.

Насамперед визначимо, що являє собою цільова функція даної моделі. Знаменник даної функції є загальною сумою засобів, вкладених інвестором у цінні папери в момент часу t. Чисельник даного рівняння являє собою абсолютний ефект (прибуток), одержуваний інвестором від вкладення в цінні папери за період часу (t; t+1). Даний показник являє собою різницю між курсовою вартістю портфеля цінних паперів у момент часу t+1, що подана рівнянням:

,

і вартість портфеля на момент часу t, що визначається як , за відрахуванням суми кредиту. Розкривши дужки і виконавши перетворення, отримаємо формулу прибутку, що одержує інвестор від вкладення коштів у цінні папери. Відповідно, метою будь-якого інвестора, та й не тільки інвестора, є досягнення максимальної ефективності від вкладених коштів, а тому цільова функція моделі підлягає максимізації.

Для моделювання використано вхідні структурні дані з фінансової інформації у спільному підприємстві “УкрКон”. Загальний обсяг стартового портфеля цінних паперів підприємства “УкрКон”- 20491,5695 грн. Сукупна частка акцій - 19%. Сукупна частка облігацій - 30%. Сукупна частка деривативів у портфелі - 23%. Сукупна частка валют - 27%.

Після моделювання структури портфеля цінних паперів було отримано наступні вихідні дані. Сума вільних грошових коштів на спекулятивні операції – 116846,79075 грн. На рис.5 наведено структуру портфеля після оптимізації.

Загальний обсяг отриманого портфеля цінних паперів підприємства складає – 464191,9 грн., що на 76816,287 грн. більше, ніж до оптимізації. Таким чином, якщо сума грошових коштів та вартість портфеля ЦП на початок періоду складала 504222,41744 грн., то після проведення купівлі-продажу цінних паперів ця сума склала 541008,2 грн. Тобто вона збільшилася на 36785,78325 грн., або на 7,295%.

Центральним інструментом аналітичної системи економічних об’єктів стала створена автоматизована система підтримки прийняття рішень щодо управління портфелем цінних паперів, яку побудовано на концепції моделювання сценаріїв поведінки на фондовому ринку в залежності від отриманої з Інтернет оперативної інформації про становище фінансових інструментів на зовнішньому ринку та означених після фільтрації і визначення рейтингів їх зовнішньо - портфельних і внутрішньо - портфельних співвідношень з формуванням внутрішніх фінансових потоків.

У сьомому розділі „Моделювання фінансових процесів економічних об’єктів” розглядається модель управління фінансами з виконанням операцій моделювання фінансових ресурсів на основі алгоритму взаємодій аналітичних систем управління корпорацією.

Використовуючи концепцію управління економічними об’єктами, що визначена в другому розділі, розроблено модель, за допомогою якої визначена