УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

СТАВЕЦЬКА РУСЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 636.22/28.082.26

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОРМУВАННЯ СТАД МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Рудик

Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і

генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського

державного аграрного університету.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький

Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту

розведення і генетики тварин УААН;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий

співробітник Хмельничий Леонід Михайлович,

завідувач лабораторії селекції молочної і мясної худоби

Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН.

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України, кафедра розведе-

ння і генетики сільськогосподарських тварин, м. Херсон.

Захист відбудеться “ 10 ” червня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН; 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “ 8 ” травня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку молочного скотарства в Україні формування стад здійснюється за рахунок вітчизняних племінних ресурсів, а також імпорту молочної худоби зарубіжної селекції. В умовах ринкової економіки надзвичайно важливим є не лише максимальний генетичний прогрес, але й відповідний економічний прибуток. З цих позицій актуальними є питання реалізації генетичного потенціалу та адаптаційної здатності корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід за умов різного кормозабезпечення та повноцінності годівлі. Важливо виявити, наскільки тварини реалізують генетичні особливості за різних умов і як останні впливають на результативність селекції.

Вивчення цих питань дозволило б раціонально використовувати місцевих та імпортних тварин, полегшити адаптаційний період, повніше виявити генетичний потенціал продуктивності, а також збільшити тривалість продуктивного використання тварин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету за темою: “Оцінка взаємодії генотипу і середовища у тварин української червоно-рябої молочної породи” (№ держреєстрації 0100U006320).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення ефективності формування стад української чорно-рябої молочної і голштинської порід в умовах Лісостепу, аналіз їхньої адаптаційної здатності та можливості реалізувати свій генетичний потенціал за різного рівня годівлі корів.

Для реалізації визначеної мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити особливості молочної продуктивності і перебігу лактації корів у стадах з різним рівнем годівлі;

- проаналізувати комплекс показників відтворної здатності корів;

- оцінити адаптаційну здатність корів;

- дослідити закономірності росту ремонтного молодняку;

- визначити залежність тривалості продуктивного використання корів від структури генотипу, генеалогічної, порідної належності та проаналізувати причини вибуття їх із стада;

- встановити частоту захворюваності корів на мастит у стадах досліджуваних господарств;

- проаналізувати економічну ефективність використання корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід;

Об'єкт досліджень. Корови української чорно-рябої молочної та голштинської порід.

Предмет досліджень. Жива маса телиць, молочна продуктивність, відтворна здатність, тривалість продуктивного використання корів.

Методи досліджень. У роботі використані загальноприйняті зоотехнічні та фізіологічні методи досліджень. При обробці результатів використовувалися методи варіаційної статистики із застосуванням комп'ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Всебічно вивчені продуктивні, відтворні та адаптаційні якості тварин з урахуванням впливу генотипових та паратипових факторів при формуванні стад молочної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції. Отримані нові дані про частоту захворюваності корів на мастит. Уперше виявлена ефективна тривалість продуктивного використання корів вітчизняної і зарубіжної селекції у господарствах залежно від рівня молочної продуктивності і матеріальних витрат на їх вирощування, годівлю та утримання.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні результати можуть бути використані для створення конкурентоспроможних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та застосовані при розробці довготермінових програм та перспективних планів племінної роботи зі стадами української чорно-рябої молочної породи.

Встановлено, що голштинська худоба має добрі показники молочної продуктивності, відтворної та адаптаційної здатності, що дає підставу зробити висновок про можливості її ефективного використання в господарствах Лісостепу України за умови повноцінної годівлі.

Оцінені бугаї-плідники за тривалістю продуктивного використання дочок можуть бути використані як потенційні батьки бугаїв та корів, що сприятиме поліпшенню популяцій молочної худоби за цією ознакою та підвищенню рентабельності галузі.

Отримані результати досліджень були використані при складанні “Плану селекційно-племінної роботи зі стадом племзаводу голштинської породи ПСП АФ “Світанок” на 2002–2006 роки”, а також впроваджуються в інших господарствах Київської області.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи зібрані первинні дані зоотехнічного обліку дослідних корів, проведено аналіз росту молодняку, молочної продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання, частоти захворюваності корів на мастит. Викладені у дисертації позиції та сформульовані висновки визначені за отриманими даними відповідно до первинної документації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на засіданнях ради зооінженерного факультету в 1999–2002 рр., на конференціях молодих учених і спеціалістів у Білоцерківському державному аграрному університеті в 1999–2003 рр., на міжнародній науково–практичній конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження заслуженого діяча України, доктора біологічних наук, професора І.В. Смирнова (Київ, 2001), на науковій конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2003).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 8 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 141 сторінку, в тому числі 43 таблиці, 3 рисунки і 6 додатків. Список літератури включає 263 найменування, в тому числі 41 – іноземні.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені у 1999–2001 роках. Експериментальна частина роботи проводилась у господарствах Київської області, у стадах української чорно-рябої молочної худоби (УЧР) – племферма СВК “Устимівський” Васильківського району, племзавод ВАТ “Терезине” Білоцерківського району та голштинської худоби (Г) – племзавод АФ “Світанок” Васильківського району (табл. 1).

1. Характеристика досліджуваних стад

Господарство | Дослідже-но голів | Порода | Витрати кормів на 1 голову на рік

к. од., ц |

в т. ч. конц. кормів, ц к. од. | перет. прот. на 1 корм. од., г

СВК “Устимівський” | 848 | УЧР | 35,6–47,3 | 8,2–12,5 | 109–112

ВАТ “Терезине” | 670 | УЧР | 54,0–54,8 | 13,3–17,5 | 110–119

АФ “Світанок” | 498 | Г | 66,7–68,7 | 30,1–34,2 | 120–128

Утримання тварин – привязне, доїння – триразове.

У роботі застосовані генеалогічний, популяційний, генетико-математичний методи вивчення закономірностей оцінки генотипу тварин та інші класичні методи досліджень. Дисертаційна робота виконана на основі науково-господарських досліджень (рис. 1), а також даних обробки та аналізу матеріалів племінного та зоотехнічного обліку, бонітування маточного поголівя, статистичної інформації.

Аналіз стад СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” було проведено за 1996–2002 роки, а стада АФ “Світанок” – за 1998–2002 роки.

У СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” з урахуванням походження і частки спадковості за голштинською породою було проаналізовано дані тварин, які вибули з основного стада у 1998–2000 роках. За часткою спадковості за голштинською породою тварини були розподілені на три групи: 50% і менше (1/8; 14; 3/8; 7/16; 12); 51–75% (9/16; 5/8; 11/16; 3/4); 76% і більше (25/32;

Тварини української чорно-рябої молочної і голштинської порід

Молочна про-дуктивність: надій (добовий і за 305 днів лактації), вміст жиру, молоч-ний жир, пік лактації, лакта-ційна крива |

Відтворна здат-ність: вік пер-шого отелення, сервіс-період, сухостійний період, між-отельний пе-ріод, коефі-цієнт відтвор-ної здатності | Адаптаційна здатність: індекс адаптації, втрати молока | Господарське використання: тривалість життя, тривалість про-дуктивного вико-ристання, по-життєвий надій, коефіцієнт госпо-дарського ви-користання, причини вибуття | Захворюва-ність корів маститом | Вирощування молодняку: жива маса телиць від народження до першого запліднення, вік першого осіменіння

Рівень забезпече-ності тварин кормами | Частка спадко-вості за голштин-ською породою | Вік

Корів | Генетичні фактори: структура генотипу, вплив бугая, лінії

Економічна ефективність

Рис.1. Схема проведення експериментальних досліджень

27/32; 7/8; 15/16). Генетичний потенціал корів визначено за методикою М.З. Басовського і співавт. (1992).

Середній показник стійкості лактації визначений на основі відношення (%) надою за кожен наступний місяць, починаючи з другого і по восьмий включно, до надою за попередній місяць. Одержані щомісячні показники додавали і ділили на їх загальну кількість (Борисенко Е.Я. и соавт., 1984).

Коефіцієнт відтворної здатності розрахований як відношення кількості днів у році до тривалості міжотельного періоду (Басовський М.З. і співавт., 1995).

Господарське використання корів визначали за показниками тривалості життя тварин (днів); тривалості продуктивного використання (лактацій); пожиттєвого надою (кг); надою на 1 день життя (кг); коефіцієнта господарського використання, котрий розраховували за формулою, запропонованою М.С. Пелехатим із співавт. (1990).

Експериментальним шляхом була встановлена частота виникнення захворювань корів на клінічний та субклінічний мастит. Лактуюче поголівя було досліджено за допомогою проби з 2%-ним мастидином. До досліду було включено 248 корів української чорно-рябої молочної породи СВК “Устимів-ський”, 256 корів ВАТ “Терезине” та 658 голштинських корів АФ “Світанок”.

Втрати молока за кожну лактацію через подовжену тривалість сервіс-періоду, а отже і міжотельного періоду, розраховували за формулою Е.И. Эскелевой и А.С. Митюкова (1991).

Економічні показники обраховані на основі даних річних звітів досліджуваних господарств (1998–2000 роки), актів витрат кормів, відомостей оплати праці тощо. Вартість однієї голови приплоду розрахована згідно з “Інструкцією планування, обліку та обчислення собівартості продукції сільськогосподарських підприємств” (1987). Економічна оцінка виробництва молока проведена за методикою Д.Т. Винничука и соавт. (1991).

Експериментальні дані оброблені за методами варіаційної статистики Н.А.Плохинского (1969), Е.К.Меркурьевой (1970) з використанням компютерної програми Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Молочна продуктивність корів

Продуктивні якості тварин є результатом взаємодії генотипу і середовища. Оскільки успадковується не готова ознака, а рівень реагування генотипу на умови зовнішнього середовища, то проявлення господарсько корисних ознак значною мірою зумовлюється навколишнім середовищем, в якому вирощуються й утримуються тварини. Показником високого рівня адаптаційної здатності корів є реалізація їхнього генетичного потенціалу, який вказує на максимальні можливості тварин.

У стаді СВК “Устимівський” ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм становить 47,1%; ВАТ “Терезине” – 68,6%; АФ “Світанок” – 77,9%. Тобто в реалізації генетичного потенціалу вирішальне значення мають середовищні фактори, зокрема рівень годівлі корів (табл.2).

2. Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм корів

Господарство | Порода | nn | Генетичний потенціал за надоєм, кг | Надій за 305 днів першої лактації, кг | Ступінь реалізації генетичного потенціалу, %

СВК “Устимівський” | УЧР | 848 | 7375 | 348026,4 | 47,1

ВАТ “Терезине” | УЧР | 670 | 7375 | 506334,1 | 68,6

АФ “Світанок” | Г | 498 | 8000 | 623547,3 | 77,9

Результати наших досліджень свідчать, що вплив рівня годівлі на молочну продуктивність корів істотно проявляється зміною надоїв з віком. У стаді СВК “Устимівський” найвищий надій корів отримують вже за першою лактацією. Після закінчення другої лактації від корів отримують на 6,2% менше молока, III – на 7,2%, IV – на 17,4% порівняно з кращою лактацією. Невідповідні умови середовища у цьому господарстві виснажують тварин вже після першої лактації, тому природна закономірність зростання надоїв з віком порушується. При поліпшенні паратипових факторів (ВАТ “Терезине”) величина надою зростає від першої до другої лактації на 9,0%, від першої до четвертої – на 13,2%, після чого відбувається спад продуктивності. У ВАТ “Терезине” найвищий надій від корів отримують за четверту лактацію – 5730 кг. В АФ “Світанок” спостерігається зростання рівня молочної продуктивності від першої лактації до другої на 15,2%, що свідчить про найкращу з цих господарств відповідність умов середовища потребам організму тварин та про інтенсивність роздоювання корів.

Корови голштинської породи мають більш стійкі добові надої до шостого місяця лактації, після чого настає спад продуктивності. Стійкість лактації становить 93,7. У стаді СВК “Устимівський” надої різко зростають від першого до другого місяця лактації, а починаючи з другого місяця, величина добових надоїв тримається на одному рівні, і тільки після девятого місяця спостерігається спад. Стійкість лактації – 98,2. У стаді корів ВАТ “Терезине”, починаючи з другого місяця лактації, йде поступовий спад величини добових надоїв. Стійкість лактації – 93,9.

Наші дослідження показують, що у більш продуктивних стадах у первісток раніше настає пік лактації: у стаді АФ “Світанок” – у 2,4 місяці, надій за лактацію становить 6235 кг молока, у стаді СВК “Устимівський” 3,9 – 3480 кг, ВАТ “Терезине” – 2,6 і 5063 кг молока відповідно.

У стадах досліджуваних господарств утримуються тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою. Найвищий рівень молочної продуктивності у СВК “Устимівський” у корів із часткою спадковості за голштинською породою 50% і менше – 3818 кг, у ВАТ “Терезине” – 51–75% – 5493 кг. Тварини із часткою спадковості за голштинською породою 51–75% і 76% і вище у стаді СВК “Устимівський” не відрізняються за рівнем молочної продуктивності і вмістом жиру.

На рівень молочної продуктивності корів впливають й інші спадкові фактори, зокрема генотип батька і матері, належність батька до певної лінії. Дочки бугая Причала 1179 утримуються у стадах обох досліджуваних госпо-дарств і мають найвищі показники молочної продуктивності дочок. Корови, які належать до лінії Ельбруса 897, мають найвищий рівень молочної продуктив-ності у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине”. У стаді АФ “Світанок” рівень молочної продуктивності корів різних ліній різниться на 30–117 кг (Р0,95), проте кількість молочного жиру є практично однаковою – 219,1–223,2 кг.

Вплив генотипу матері на молочну продуктивність дочок досліджували в АФ “Світанок”. Середній надій дочок у стаді становив 6235 кг молока. Із зростанням надоїв матерів відмічається ріст молочної продуктивності дочок, проте він не був таким значним, як у матерів. Якщо різниця у надоях матерів становить 2938 кг молока (Р0,95), то у надоях дочок – лише 437 кг (Р0,95). Надій голштинських корів (дочок) АФ “Світанок” відповідає умовам цього господарства.

Відтворна здатність худоби

У стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” утримують корів української чорно-рябої молочної породи. Кращу відтворну здатність проявляють корови ВАТ “Терезине”. Тривалість сервіс-періоду у цьому стаді на 18 днів менша (Р0,95), МОП – на 16 днів (Р0,95), перше отелення настає на 225 днів раніше (Р0,99), ніж відповідні показники корів СВК “Устимів- ський” (табл. 3).

3. Відтворні показники корів

Господарство | n | Сервіс-період, днів | Сухостій-ний період, днів | Міжотель-ний період, днів | Вік першого отелення, днів | Коефіцієнт відтворної здатності

СВК “Устимівський” | 848 | 1262,7 | 831,2 | 4043,1 | 11077,3 | 0,900,01

ВАТ “Терезине” | 670 | 1082,8 | 610,5 | 3882,9 | 8823,5 | 0,940,01

АФ “Світанок” | 498 | 1474,5 | 841,1 | 4043,4 | 9273,9 | 0,900,01

Найбільша середня тривалість сервіс- і міжотельного періодів була у голштинських корів АФ “Світанок”: сервіс-період – 147 днів, міжотельний період – 404 дні. Це свідчить про те, що переміщення худоби голштинської породи у нові господарсько–кліматичні умови не лише не сприяє підвищенню продуктивних якостей, а й при їх невідповідності може призвести до тимчасового зниження відтворної здатності тварин.

З віком відтворні показники корів поліпшуються в усіх досліджуваних стадах. У стаді СВК “Устимівський” виявлено, що із збільшенням частки спадковості за голштинською породою відтворна здатність корів покращується. У стаді корів ВАТ “Терезине” показники відтворної здатності у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою не різнилися.

На рівень відтворної здатності корів впливає їх генеалогічна належність. Кращими показниками відтворної здатності у стаді СВК “Устимівський” характеризуються дочки бугая Меркурія 2446, гіршими – Алого 9255; у стаді ВАТ “Терезине” – Причала 1179 і Марса 15042182, гіршими – Інея 5348.

Кращими показниками відтворної здатності характеризуються корови лінії С.Т. Рокета 252803 (СВК “Устимівський”), М. Чіфтейна 95679 (ВАТ “Терезине”) і Чіфа 1427381.62 (АФ “Світанок”). Між відтворними показниками дочок бугаїв лінії Ельбруса 897, які утримуються у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине”, достовірної різниці не виявлено.

Із підвищенням надою корів показники відтворної здатності мають тенденцію до зниження, незалежно від походження тварин. У стаді АФ “Світанок” із зростанням надою на 1065 кг (із 5578 до 6643) тривалість сервіс-періоду збільшується із 90 днів до 210 і більше. У стаді СВК “Устимівський” за різної тривалості сервіс-періоду надій зростає на 434 кг, а в стаді ВАТ “Терезине” – на 327 кг, що пояснюється різним рівнем молочної продуктивнос-ті у цих господарствах. Із зростанням віку першого отелення відбувається зниження рівня молочної продуктивності. У корів голштинської породи АФ “Світанок” вік першого отелення знаходиться у вужчих межах, ніж у корів української чорно-рябої молочної породи, що говорить про їх повноцінне вирощування.

Отже, показники відтворної здатності і молочної продуктивності можуть розглядатися лише як відносно незалежні. Інтенсивність використання корів у стаді характеризується значенням коефіцієнта відтворної здатності. У стаді СВК “Устимівський” інтенсивно використовується 27,0% корів, у ВАТ “Терезине” – 45,5%, АФ “Світанок” – 23,3% (КВЗ – 1,0 і більше).

Адаптаційна здатність корів

Рівень адаптованості корів до конкретних умов середовища визначає рівень їхньої продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання і резистентності до захворювань. Про ступінь адаптації тварин до певних умов середовища свідчать індекс адаптації і втрати молока корів (табл. 4).

4. Втрати молока та індекс адаптації корів за одну лактацію

Господарство | N | Втрати молока, кг | Індекс адаптації

Хm | % | Хm

СВК “Устимівський” | 848 | 26318,5 | 7,4 | -8,90,74

ВАТ “Терезине” | 670 | 21334,0 | 3,8 | -3,30,46

АФ “Світанок” | 498 | 52851,8 | 7,4 | -4,70,53

На адаптаційну здатність корів впливають середовищний, віковий, порідний і спадковий фактори. Загальною рисою досліджуваних стад є від'ємне середнє значення індексу адаптації корів за одну лактацію. Це можна розглядати невідповідністю умов зовнішнього середовища генотипу тварин. З віком у тварин індекс адаптації підвищується, втрати молока зменшуються.

Адаптаційна здатність корів залежить від рівня спадковості за голштинською породою. У стаді СВК “Устимівський” тварини з низькою часткою спадковості за голштинською породою краще пристосовані до умов зовнішнього середовища. Проте у стаді ВАТ “Терезине” корови з різною часткою спадковості за голштинською породою мають більш вирівняні показники, ніж тварини СВК “Устимівський”, що зумовлено вищим рівнем годівлі і вирівняністю її за роками.

Виявлені відмінності адаптаційної здатності у дочок різних бугаїв та ліній, що свідчить про її спадкову мінливість.

Залежність результатів поліпшення стада від системи вирощування ремонтного молодняку

Встановлені істотні відмінності у системі вирощування ремонтного молодняку у досліджуваних господарствах (табл. 5).

5. Рівень вирощування телиць

Вік, місяців | Жива маса, кг

СВК “Устимівський”

n=57 | ВАТ “Терезине”

n=270 | АФ “Світанок“

n=300

Хm | до стандарту | Хm | до стандарту | Хm | до стандарту

Новонароджені | 290,3– | 4,0 | 350,1 | +2,0 | 330,2 | +7,0

3 | 920,5– | 11,0 | 1000,7 | +8,0

6 | 1321,0– | 38,0 | 1460,9– | 24,0 | 1761,1 | +1,0

9 | 2001,2– | 20,0 | 2404,5 | +15,0

12 | 2322,4– | 48,0 | 2521,5– | 28,0 | 2992,3 | +14,0

15 | 3111,5– | 14,0 | 3583,2 | +28,0

18 | 3192,5– | 61,0 | 3661,6– | 14,0 | 4049,2 | +19,0

Незважаючи на вищу живу масу у всіх вікових періодах телиць ВАТ “Терезине” порівняно з їх ровесницями в СВК “Устимівський”, показники живої маси телиць обох господарств є нижчими за порідний стандарт на 11–28 кг. Це свідчить про недостатній рівень вирощування ремонтних телиць і про резерви використання їхнього потенціалу. В умовах АФ “Світанок” жива маса ремонтних телиць за всіма віковими періодами переважає стандарт.

Незначне збільшення средньодобового приросту знижує вік плідного осіменіння телиць, а чим нижчим є приріст, тим старшим стає вік осіменіння телиць. Так, при зростанні середньодобового приросту на 78 г (СВК “Устимівський”) вік плідного осіменіння знижується на 109 днів, а при зростанні на 138 г – на 233 дні. У стаді ВАТ “Терезине” при зростанні середньодобового приросту на 11 г вік першого плідного осіменіння зменшу-ється на 64 дні, на 61 г – 140 днів, на 122 г – 249 днів. У стаді АФ “Світанок” при зростанні середньодобового приросту на 27 г вік першого плідного осіме-ніння знижується на 71 день, на 37 г – 154 дні, 100 г – 253 дні, 215 г – 382 дні.

Вік першого отелення визначається живою масою телиць. У стаді АФ “Світанок” телиці досягають необхідної живої маси у віці близько 16 місяців. У стаді української чорно-рябої молочної породи СВК “Устимівський” низький рівень вирощування телиць є причиною досить пізнього віку першого осіменіння (близько 25 місяців) та нездатності реалізувати генетичний потенціал за молочною продуктивністю. Вища жива маса при першому осіменінні та більш ранні його строки забезпечують вищий рівень реалізації потенціалу корів ВАТ “Терезине”.

Тривалість продуктивного використання корів

Тривалість життя корів у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” практично однакова – різниця становить 26 днів, проте тривалість продуктивного використання є вищою у стаді корів ВАТ “Терезине” (табл. 6).

6. Показники господарського використання корів

Господарство |

n | Тривалість життя, днів | Тривалість продук-тивного використа-ння, лактацій | Коефіцієнт господарського використання

Хm | Cv, % | Хm | Cv, % | Хm | Cv, %

СВК “Устимівський” | 848 | 241722,3 | 26,3 | 3,060,061 | 58,5 | 0,540,009 | 44,7

ВАТ “Терезине” | 670 | 239130,6 | 33,2 | 3,460,092 | 63,5 | 0,630,008 | 39,5

АФ “Світанок” | 113 | 15327,5 | 19,3 | 2,340,049 | 43,4 | 0,390,014 | 21,4

Це пояснюється вищою інтенсивністю використання тварин у ВАТ “Терезине”, зокрема у корів цього господарства менший вік першого отелення, ніж у стаді СВК “Устимівський” (882 дні проти 1107) (Р0,99) та коротший міжотельний період (393 дні проти 423) (Р0,95), тобто тривалість продуктивного використання корів залежить від їх відтворних показників. Це підтверджується величиною коефіцієнта господарського використання: 0,54 – у СВК “Устимівський” та 0,63 – у ВАТ “Терезине”.

У стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” найбільша група тварин вибула після завершення першої лактації: 23,8% та 20,6% відповідно. Із збільшенням кількості лактацій вибуло менше корів.

У результаті досліджень було встановлено вплив частки спадковості за голштинською породою на тривалість життя та продуктивного використання корів. У стаді СВК “Устимівський” корови із низькою часткою спадковості за голштинською породою (50% і менше) мають тривалість продуктивного використання 4,27 лактацій. Із збільшенням частки спадковості за голштинською породою до 76% і вище тривалість використання зменшується до 2,33 лактацій. У стаді ВАТ “Терезине” – 5,68 і 2,98 лактацій відповідно, тобто із зростанням частки спадковості за голштинською породою спостерігається зниження тривалості життя і кількості лактацій корів.

Нашими дослідженнями встановлена залежність довголіття корів від тривалості міжотельного періоду та віку першого отелення. Тварини голштинської породи АФ “Світанок” мають більшу тривалість продуктивного використання і пожиттєву продуктивність за тривалості міжотельного періоду 461–490 днів, тоді як тварини української чорно-рябої молочної породи СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” – 401–430 днів. При зниженні чи зростанні показника міжотельного періоду спостерігається зменшення тривалості життя, тривалості продуктивного використання, пожиттєвого надою і надою на 1 день життя.

Кращі показники тривалості використання і пожиттєвої молочної продуктивності мають тварини вік отелення яких до 800 днів, незалежно від походження та умов годівлі й утримання. Найгірші показники мають тварини, у яких максимальний вік першого отелення (1301 день і вище).

Одним із важливих факторів, що впливає на тривалість продуктивного використання корів, є генетична зумовленість цієї ознаки. Була виявлена залежність тривалості продуктивного використання корів від генотипу бугая та його лінійної належності, що підтверджує генетичну детермінацію цієї ознаки. Кращими за показниками продуктивного використання у стаді СВК “Устимів-ський” були корови лінії Ельбруса 897, ВАТ “Терезине” – Монтфік Чіфтейна 95679, АФ “Світанок” – Старбака 35790.79. Деяка розбіжність у досліджуваних показниках корів одних і тих самих ліній в різних господарствах пояснюється використанням різних подовжувачів ліній, а також впливом материнської спадковості.

Важливим є аналіз причин вибуття корів із стада. Як свідчать результати досліджень, корови вибувають із стада за різних причин, основними з яких є порушення відтворної здатності, хвороби вимя, низька продуктивність, захворювання кінцівок (некробактеріоз), інші причини. У стадах корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід через порушення відтворної здатності вибуло 34,2–35,0% тварин. Корови голштинської породи більш високопродуктивні, тому через низьку продуктивність із стада голштинських корів АФ “Світанок” вибуло лише 6,9%, а української чорно-рябої молочної – 24,8% (ВАТ “Терезине”) і 22,1% (СВК “Устимівський). Через хвороби кінцівок, як правило некробактеріоз, у стаді корів голштинської породи АФ “Світанок” вибуло 24,8% корів, а української чорно-рябої молочної – 1,5–4,0% корів. Через захворювання вимя (мастит) із стада СВК “Устимівський” вибуло 39,6% корів української чорно-рябої молочної породи, ВАТ “Терезине” – 32,6%; голштинських корів – 0,5%, що пояснюється кращим розвитком їхнього вимя та пристосуванням до промислової технології.

Характеристика корів за стійкістю до маститу

Результати досліджень показали, що у стаді СВК “Устимівський” позитивно реагували на пробу з 2%–ним мастидином 55,2% корів, у стадах ВАТ “Терезине” і АФ “Світанок” цей показник був на рівні 22,4–23,8% (табл. 7). Рівень захворюваності на мастит у стаді СВК “Устимівський” залежно від частки спадковості за голштинською породою становив 44,6–65,1%; у стаді ВАТ “Терезине” – 21,6–25,4%.

7. Частота захворюваності корів на мастит

Господарство | Всього корів | Хворих корів | Частота захворюваності на мастит за лактаціями

гол. | % | гол. | % | перша | Друга | третя і ст.

гол. | % | гол. | % | гол. | %

СВК “Устимівський” | 248 | 100 | 137 | 55,2 | 27 | 19,7 | 37 | 27,0 | 73 | 53,3

ВАТ “Терезине” | 244 | 100 | 58 | 23,8 | 9 | 15,5 | 19 | 32,8 | 30 | 51,7

АФ “Світанок” | 656 | 100 | 147 | 22,4 | 26 | 17,7 | 82 | 55,8 | 39 | 26,5

Частота захворюваності корів на мастит залежить від віку тварин. У стаді СВК “Устимівський” 53,3%, у ВАТ “Терезине” – 51,7% хворих корів знаходяться на третій лактації і старші. У стаді голштинських корів АФ “Світанок” найчисельніша група хворих тварин – це корови другої лактації (55,8%). З віком кількість хворих на мастит корів зменшується, що свідчить про дію природного добору.

Значний вплив на частоту захворюваності корів на мастит у популяції справляє генотип бугая. Як показують результати наших досліджень, захворю-ваність на мастит дочок окремих бугаїв коливається у межах 18,8–100,0% (СВК “Устимівський”) і 7,7–38,5% (ВАТ “Терезине”). Генетична різноманітність за стійкістю до маститу корів дає підстави для ведення селекції за мастито-стійкістю та проведення добору бугаїв-плідників за цією ознакою. Встановлені також міжлінійні відмінності стійкості корів до маститу. Зокрема серед корів, батьки яких належать до лінії Чіфа 1427381.62, зафіксована найменша кількість хворих на мастит корів як в умовах СВК “Устимівський”, так і АФ “Світанок”.

Результати наших досліджень показують, що мастит має спадково-середовищну зумовленість. При оцінці молочної худоби, крім основних селекційних ознак, слід враховувати рівень резистентності тварин до захворюваності на мастит. Голштинізовані корови менше хворіють на мастит, що пояснюється кращим пристосуванням їхнього вимя до машинного доїння.

Економічна оцінка тривалості продуктивного використання корів

На основі зібраних даних ми моделювали варіанти отримання прибутків від корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід залежно від тривалості продуктивного використання, тобто за умови, що тварини вибували в різному віці (табл. 8).

8. Вплив тривалості продуктивного використання корів на економічну ефективність

Лак-

та-

ція | СВК “Устимівський” | ВАТ “Терезине” | АФ “Світанок”

витра-ти, грн | вируч-ка, грн | прибу-ток, грн | витра-ти, грн | вируч-ка, грн | прибу-ток, грн | витра-ти, грн | вируч-ка, грн | прибу-ток, грн

І | 5668,0 | 5394,4 | -273,6 | 4416,1 | 6898,3 | +2482,2 | 8965,0 | 9078,8 | -113,8

ІІ | 8591,0 | 8063,4 | -227,6 | 6330,1 | 11957,3 | +5627,2 | 11670,0 | 16743,2 | +5073,2

ІІІ | 10914,0 | 10708,5 | -205,2 | 8244,1 | 17127,3 | +8883,2 | 14375,0 | 24514,6 | +10139,6

IV | 13137,0 | 13256,6 | +119,6 | 10158,1 | 11370,3 | +12212,2 | 17080,0 | 32369,1 | +15289,1

V | 16057,0 | 15495,6 | -561,4 | 12072,1 | 27374,3 | +15302,2–––

У СВК “Устимівський” корова окуповує кошти, які були витрачені на її вирощування, годівлю і утримання, лише після завершення четвертої лактації. Середня тривалість продуктивного використання корів у стаді становить 3,06 лактації, що зумовлює низьку рентабельність молочного стада господарства. За фактичної тривалості продуктивного використання корів утримання молочної худоби у таких господарствах, як СВК “Устимівський” до завершення третьої лактації корів є збитковим.

Незважаючи на вищі надої, корови голштинської породи окуповують себе лише після завершення другої лактації, а української чорно-рябої – вже після першої. Це пояснюється, насамперед, різною вартістю вирощування телиць. Проте завдяки високій молочній продуктивності від голштинських корів після завершення четвертої лактації отримують такий прибуток, як від українських чорно-рябих корів у ВАТ “Терезине” після пятої.

ВИСНОВКИ

1. На основі проведених досліджень встановлено, що ефективність формування стад молочної худоби тваринами вітчизняної та зарубіжної селекції залежить від генотипових і середовищних факторів, оптимізація яких сприятиме підвищенню рентабельності молочного скотарства господарств.

2. За однакового генетичного потенціалу корів української чорно–рябої молочної породи у СВК “Устимівський” та ВАТ “Терезине” ступінь його реалізації за надоєм становить при рівні забезпеченості тварин кормами 35,6– 47,3 ц кормових одиниць на 1 голову на рік 47,1%, а при рівні 54,0–54,8 ц кормових одиниць – 68,6%; імпортних голштинських корів за добрих умов годівлі і утримання (66,7–68,7 ц кормових одиниць на 1 корову на рік) – 77,9%.

3. Тварини чорно-рябої молочної породи залежно від структури генотипу мають різний рівень молочної продуктивності. При витратах кормів у розрахунку на 1 корову 35,6–47,3 ц кормових одиниць найвищими надоями та кількістю молочного жиру характеризуються тварини з часткою спадковості за голштинською породою 50% і менше, а при витратах 54,5–54,8 ц кормових одиниць – тварини з часткою спадковості 51–75%.

4. Вікові зміни надоїв корів залежать від рівня годівлі та роздоювання за першу лактацію. За низького рівня годівлі (СВК “Устимівський”) найвищий надій корови мають за першу лактацію – 3480 кг молока. З віком величина надою знижується і до пятої лактації становить 2874 кг молока. При поліпшенні паратипових факторів (ВАТ “Терезине”) величина надою зростає від першої до четвертої лактації на 667 кг (Р0,99), після чого відбувається спад продуктивності.

5. Із зростанням рівня годівлі відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи поліпшується. Зокрема, тривалість сервіс-періоду зменшується на 18 днів (Р0,95), міжотельного періоду – на 16 днів (Р0,95), вік першого отелення настає на 225 днів раніше (Р0,99). З віком відтворні показники корів поліпшуються, незалежно від рівня годівлі, порідної належності. Різниця між показниками відтворної здатності корів з різною часткою спадковості за голштинською породою у стаді ВАТ “Терезине” була невірогідною; у стаді СВК “Устимівський” найнижчі показники відтворної здатності мають тварини із часткою спадковості за голштинською породою 51–75%.

6. Із підвищенням надою показники відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід (тривалість сервіс- і міжотельного періодів, вік першого отелення, коефіцієнт відтворної здатності) знижуються.

7. Інтенсивне і цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць забезпечує їхній розвиток і формування високої молочної продуктивності та зменшення терміну вирощування і витрат непродуктивного періоду використання корів.

8. Середня тривалість продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи становить 3,06–3,46 лактацій, залежно від рівня кормозабезпеченості. Із зростанням частки спадковості за голштинською породою тривалість продуктивного використання корів знижується. Корови вибувають із стад через порушення відтворної здатності – 34,5–35,0%; низьку продуктивність – 6,9% голштинських корів і 24,0% корів української чорно-рябої молочної породи; хвороби кінцівок – 24,8 та 5,0% корів відповідно; захворювання вимя – 32,6–39,6% корів української чорно-рябої молочної породи та 0,5% голштинських корів.

9. Виявлена залежність довголіття корів від тривалості міжотельного періоду та віку першого отелення. Найбільша тривалість життя, тривалість продуктивного використання та найвищий пожиттєвий надій у корів української чорно-рябої молочної породи, тривалість міжотельного періоду у них дорівнює 401–430 днів, вік першого отелення – до 26 місяців; для голштинських корів: тривалість міжотельного періоду в межах 461–490 днів, вік першого отелення – до 26 місяців.

10. Стійкість корів до маститу має спадково-середовищну зумовленість. Виявлена різниця за частотою захворювань на мастит між дочками окремих бугаїв, між коровами різних ліній та між тваринами з різною часткою спадковості за голштинською породою. Із зростанням частки спадковості за голштинською породою кількість хворих на мастит корів зменшується. У корів української чорно-рябої молочної породи кількість хворих на мастит з віком зростає: 51,7–53,3% хворих тварин становлять корови третьої лактації і старші. У корів голштинської породи пік захворюваності на мастит спостерігається під час другої лактації – 55,8%. У стаді СВК “Устимівський” частота захворювань на мастит становить 55,2%, у ВАТ “Терезине” – 23,8%, а в АФ “Світанок” – 22,4%

11. За сприятливих умов середовища адаптація тварин української чорно-рябої молочної породи проходить успішніше. За низького рівня годівлі втрати молока за лактацію становлять 7,4%, індекс адаптації -8,9; з поліпшенням умов годівлі – 3,8% та -3,3 відповідно. Найгіршу адаптованість проявляють тварини у стаді СВК “Устимівський”. З віком адаптаційна здатність корів української чорно-рябої молочної та голштинської породи поліпшується.

12. Термін продуктивного використання, за який корова окуповує витрати на її вирощування, годівлю, утримання, залежить від адаптаційних особливостей тварин, а також від організаційно-господарських факторів.

13. Корови голштинської породи АФ “Світанок” окуповують витрати на їх вирощування, годівлю та утримання після завершення другої лактації, корови української чорно-рябої молочної породи ВАТ “Терезине” – після першої, СВК “Устимівський” – після четвертої. З огляду на середню тривалість продуктивного використання корів в Україні (в середньому 3–3,5 лактації) економічно доцільнішим є вирощування телиць у місцевих господарствах з дотриманням необхідного рівня годівлі, ніж закупівля імпортних телиць за кордоном, що вимагає великих матеріальних вкладень. Крім того, тварини голштинської породи є вимогливішими до умов годівлі й утримання (різниця у витратах на утримання 1 корови на рік 791 грн), що збільшує витрати на виробництво молока.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирішенні питання щодо розведення української чорно-рябої молочної чи голштинської порід в умовах Лісостепу за рівня годівлі 54,0–54,8 ц кормових одиниць на 1 корову на рік перевагу слід віддавати коровам української чорно–рябої молочної породи, які були вирощені у місцевих умовах. Якщо господарство має можливість забезпечити годівлю корів на рівні 66,7–68,7 ц кормових одиниць, то доцільним є використання корів голштинської породи.

2. Для сприяння адаптації і реалізації генетичного потенціалу завезених із-за кордону корів голштинської породи необхідно забезпечити високий рівень годівлі і утримання.

Список публікацій за темою дисертації

1. Рудик І.А., Ставецька Р.В. Селекція молочної худоби за тривалістю продуктивного використання // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.Біла Церква, 1999.Вип. 8, ч. 2С. 2729. (Дисертантом проведений аналіз результатів досліджень, зроблена статистична обробка даних).

2. Молочна продуктивність і тривалість продуктивного використання корів української червоно-рябої молочної і чорно-рябої молочної порід / Рудик І.А., Кудлай І.М., Ставецька Р.В., Бабенко О.І. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.–Біла Церква, 2000.–Вип. 12.–С. 121–125. (Дисертантом зібраний матеріал, проведений аналіз досліджень та статистична обробка даних).

3. Вплив