МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сілантьєва Юлія Олександрівна

УДК 656.135.073.433

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРЕЙЛЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Спеціальність 05.22.01 – Транспортні системи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Коцюк Олександр Якович,

Національній транспортний університет,

доцент кафедри транспортних систем та маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Цвєтов Юрій Михайлович,

Науковий центр досліджень економічних транспортних проблем КУЕТТ, директор;

кандидат технічних наук, доцент

Ковалик Анатолій Георгійович,

ТОВ “АВА Інтертранс”, президент.

Провідна установа: Державний науково-дослідний та проектний інститут

автомобільного транспорту “ДержавтотрансНДІпроект” Мінтрансу України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “ 11 ” вересня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.02 при Національному транспортному університеті за адресою: 01010, Україна, м. Київ, вул. Суворова 1, ауд. 333.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного транспортного університету (01103, Україна, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42).

Автореферат розіслано “10” липня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук О.П. Дзюба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перспективи стійкого розвитку транспорту в Європі пов'язують із стимулюванням змішаних (інтермодальних) перевезень. Серед їх різновидів в останній час поширення одержали контрейлерні перевезення, які передбачають виконання значної частини сполучення залізничним транспортом, а місцевих перевезень - автомобільним. Головна мета активізації контрейлерних перевезень полягає у переключенні частини вантажопотоків з автомагістралей на залізницю, а також у створенні більш збалансованої транспортної системи, що знижує екологічне навантаження і підвищує ефективність міжнародних перевезень.

Перспективність розвитку контрейлерних перевезень пов'язана із можливістю, по-перше, забезпечувати високі швидкості доставки при дотриманні режиму праці i відпочинку водіїв автотранспортних засобів; по-друге, задовольняти екологічні вимоги в різних країнах до автомобільного транспорту; по-третє, знизити собівартість перевезень, що підвищить конкурентоспроможність національних перевізників; по-четверте, поступово інтегрувати національну транспортну систему до європейської. Поряд із зазначеними чинниками перспективи контрейлерних перевезень в Україні у найближчі роки будуть визначатися розвитком мережі міжнародних транспортних коридорів, створення яких віднесено до пріоритетних напрямків вітчизняного транспортного комплексу.

На шляху реалізації цього способу доставки вантажів виникають труднощі, які пов’язані із специфічними умовами перевезень і виявляються у відсутності вивчених характеристик транспортного процесу, критеріїв ефективності, що відповідають ринковим умовам, теоретичних розробок в області створення контрейлерних технологій перевезень.

Таким чином, актуальність роботи обумовлена необхідністю вирішення важливої практичної задачі – підвищення ефективності контрейлерних перевезень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно "Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках” (п. 4.5.2, п. 4.5.9), затвердженої Законом України від 7 лютого 2002 року № 3022-ІІІ.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності доставки вантажів завдяки розробці методики раціональної організації контрейлерних перевезень і на цій основі визначення ефективних заходів удосконалення транспортного процесу.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

· аналіз стану та закономірностей розвитку міжнародних вантажних перевезень;

· обґрунтування критеріїв ефективності перевезень у контрейлерному сполученні;

· моделювання функціонування контрейлерного маршруту;

· моделювання роботи контрейлерного терміналу при міжнародних перевезеннях;

· визначення впливу параметрів системи перевезень на її ефективність;

· розробка методики раціональної організації контрейлерних перевезень в ринкових умовах.

Об’єкт дослідження – транспортний процес контрейлерних перевезень.

Предмет дослідження – технологічні операції контрейлерних перевезень.

Методи досліджень. Методи теорії імовірностей та математичної статистики застосовані для аналітичного опису процесів, що відбуваються в транспортних системах. Закони психофізики та дослідження операцій застосовані для опису поведінки менеджерів транспортних підприємств при виборі виду сполучення. Методи імітаційного моделювання використовувалися при створенні моделей, що описують транспортний процес.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в уточнені області застосування контрейлерних перевезень, а також у визначенні якісного та кількісного взаємозв'язку між параметрами технологічного процесу перевезень та ймовірністю вибору виду сполучення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики раціональної організації контрейлерних перевезень, яка враховує вимоги конкурентоспроможності та поведінку операторів на ринку вантажних перевезень, а також рекомендацій щодо підвищення ефективності контрейлерних перевезень.

Особистий внесок здобувача. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей, 4 з яких одноосібні. В публікації [1] на основі проведеного аналізу організації перетину кордонів України та Європи вантажними автомобілями запропоновано впровадження пункту попереднього контролю, що дозволяє збільшити ймовірність проходження кордону без затримок та пропускну здатність митниці. У роботі [2] визначена доцільність проведення більш ґрунтовного аналізу раціональності відкриття ліній контрейлерного сполучення, ніж за методиками, наведеними в наукових виданнях. В [3] викладені результати проведених опитувань національних автомобільних перевізників та експедиторів щодо критеріїв вибору ними виду сполучення та умов, при яких вони оберуть саме контрейлерне сполучення. Теоретичною основою моделювання процесу вибору контрейлерного сполучення прийняті результати досліджень в області психофізики, на основі яких в [4] виведена залежність імовірності вибору контрейлерного сполучення, як варіанту доставки вантажу із двох можливих – прямого автомобільного й контрейлерного. Стаття [5] присвячена моделюванню роботи контрейлерного терміналу на основі математичного апарату мереж Петрі, в [6] запропоновано методику розрахунку собівартості контрейлерних перевезень.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових розробок, що виконані у процесі виконання дисертаційної роботи, докладалися на 55-й – 58-й Наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Національного транспортного університету (м. Київ, 1999 – 2002 рр.), а також на III і IV Міжнародній науково-практичних конференціях “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” (м. Київ, 2000 та 2001рр.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи опубліковані у 6 статтях періодичних наукових видань, у тому числі 4 – у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК. Основна увага в публікаціях призначена питанням організації контрейлерного сполучення та визначення оптимальних параметрів його складових.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, основних результатів і висновків, списку використаних джерел із 103 найменувань. Основний текст викладений на 111 сторінках, ілюструється 34 рисунками, містить 5 таблиць і 4 додатка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність дисертаційної теми, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено основні наукові результати, показано практичне значення отриманих результатів та напрямки впровадження.

Перший розділ дисертаційної роботи присвячений аналізу методів доставки вантажів у міжнародному сполученні. Наведено аналіз сучасного стану розвитку та управління міжнародними перевезеннями, а також досліджень з питань організації магістральних перевезень та методів організації контрейлерних перевезень, обґрунтовано шляхи удосконалення транспортного процесу.

Аналіз літературних джерел засвідчив відсутність єдиної термінологічної системи визначення різних способів доставки вантажів, загально прийнятих критеріїв оцінки ефективності вантажних перевезень у змішаному сполученні, розходження у визначенні області застосування контрейлерних перевезень.

Констатовано, що системи доставки вантажів з використанням вантажних модулів мають фундаментальну теоретичну основу, яка базується на теорії транспортних процесів i систем. Загальним питанням розвитку цієї теорії присвячені фундаментальні роботи Воевудського Є.М., Воркута А.І., Мироненко В.К., Постана М.Я., Правдіна Н.В., Резера С.М, Смехова А.А, Цвєтова Ю.М. та інших. Стосовно розвитку контрейлерних перевезень слід відзначити роботи Дьоміна Ю.В., Мироненко В.К., Кірпи Г.М. В роботах цих авторів встановлені основні закономірності функціонування транспортних систем, розроблені принципи формування систем i методи раціональної організації виробництва.

В результаті аналізу методів організації контрейлерних перевезень запропонована їх класифікація за видом сполучення, технологією навантажувально-розвантажувальних робіт, складом залізничного потягу, тощо. Встановлені недоліки і переваги використання кожного методу.

Аналіз літературних джерел щодо контрейлерних перевезень свідчить, що увага авторів зосереджена на вирішенні проблем розвитку додаткової інфраструктури залізниці (спеціальні платформи, перевантажувальна техніка) та оптимізації маси і швидкості поїздів. Однак, майже не розглядаються або вивчаються на рівні постановки задачі проблеми визначення області застосування контрейлерних перевезень з урахуванням поведінки організаторів перевезень та характеристик транспортного процесу доставки вантажів. Визначене обумовило мету і задачі дослідження.

У другому розділі дисертаційної роботи встановлені теоретичні передумови дослідження контрейлерних перевезень. На основі системного підходу розроблена загальна методика виконання дослідження, обґрунтовані критерії оцінки контрейлерних перевезень, наведені результати статистичних досліджень імовірнісних характеристик транспортного процесу.

Аналіз досліджень контрейлерних перевезень свідчить, що автомобільна і залізнична частини шляху сполучення розглядаються ізольовано. Відповідно, оцінка системи доставки визначається як сумарна характеристика окремих показників автомобільного і залізничного транспорту. При такій моделі порівняння прямого і змішаного сполучення не враховує різницю в кількості технологічних операцій і їх тривалості, відстані перевезень, а також технологічні особливості формування залізничних маршрутів. З огляду на мету організації міжнародного сполучення доведено доцільність виконувати аналіз ефективності системи доставки на основі циклу перевезень, за який рекомендовано приймати оборотний рейс автотранспортного засобу.

Встановлено, що основними факторами, за рівнем їх впливу на ефективність транспортного процесу є собівартість і час, необхідний на виконання циклу перевезень. Використання цих факторів у сукупності з оцінкою витрат при зменшенні швидкості автотранспортного засобу, дозволяють проводити обґрунтований аналіз вантажних маршрутів і систем перевезень.

Дослідженнями структури витрат часу на виконання операцій доставки вантажів виявлені напрямки підвищення ефективності міжнародних перевезень. Підтверджена можливість використання математичного апарату теорії масового обслуговування для розробки математичної моделі системи доставки вантажів.

Визначено, що найбільша частка непродуктивних простоїв транспортних засобів пов’язана з процедурою перетину кордону (рис. 1), а основними причинами цих затримок є недосконалість законодавчої бази та відсутність технології виконання митних формальностей. Встановлено, що щільність розподілу часу, яке витрачається на перетин кордону, узгоджується з гіпотезою про розподіл за “зміщеним” експоненцiйним законом (рис. 2).

Рис. 1. Розподіл витрат часу на виконання оборотного рейсу на міжнародному маршруті (Україна - Німеччина)

Рис. 2. Щільність розподілу часу, що витрачається на перетин кордону України: |

емпірична; | теоретична.

Встановлені закони розподілу часу виконання окремих груп операцій можуть слугувати їх моделями, які у сукупності з моделями потоків вантажів та систем перевезень необхідні для дослідження транспортного процесу з метою пошуку заходів щодо підвищення його ефективності.

Третій розділ присвячений розробці комплексу моделей для вирішення задач раціональної організації контрейлерних перевезень.

Ринок транспортних послуг передбачає можливість вибору учасників транспортного процесу. Теоретичною основою визначення моделі вибору сполучення прийнято основний психофізичний закон. Експериментальними дослідженнями, які виконано методом експертних оцінок, встановлено, що визначальними факторами при виборі прямого автомобільного і контрейлерного сполучення є: собівартість і тривалість перевезення, а також частота відправлень контрейлерних поїздів. За результатами цих досліджень запропонована модель дискретного вибору контрейлерного сполучення у порівнянні з прямим автомобільним у вигляді

, (1)

при умовах , , ,

де а1, а2 і а3 – емпіричні коефіцієнти; b1 – коефіцієнт, що співвідносить собівартість прямого автомобільного сполучення з тарифом залізничної та собівартістю автомобільної ділянок контрейлерного сполучення; b2 і b3 – коефіцієнти привабливості сполучення, відповідно за часом доставки та частотою відправлень поїздів; Са і Ск – собівартості, відповідно, автомобільного і контрейлерного сполучення; Та і Тк – термін оборотного рейсу, відповідно, у автомобільному і контрейлерному сполученні; 7 – коефіцієнт, який характеризує можливість відправлення автомобілів у рейс щоденно на протязі тижня; - частота відправлень залізничних поїздів на протязі тижня. В дисертаційній роботі визначені чисельні характеристики коефіцієнтів запропонованої моделі.

Технологія контрейлерних перевезень включає доставку автотранспортного засобу на залізничний термінал, навантаження його на спеціальну залізничну платформу, перевезення залізницею до терміналу призначення, розвантаження та доставка вантажу споживачам (рис.3). При цьому припускається, що спеціальний залізничний поїзд відправляється регулярно, не залежно від наявності автотранспортних засобів. Крім цього, при такій організації перевезень можливі ситуації накопичення на терміналах автотранспортних засобів, які очікують відправлення, а також відмови у перевезенні. Опис процесу з урахуванням руху в системі найпростіших потоків представлений як система масового обслуговування (рис. 4).

Стани системи визначаються кількістю залізничних платформ у потязі (n), інтенсивністю потоку вантажних модулів на різних залізничних станціях (?1, л2), інтенсивністю обслуговування вантажних модулів залізницею (?1, м2), інтенсивністю переходів між фазами (?1, в2). Заявка, що прибуває на станцію під час відсутності поїзду або вільних платформ, одержує відмову.

Рис. 3. Схема контрейлерних перевезень:

Рис. 4. Граф системи масового обслуговування

Математичний зміст системи наступний: S00, S10 – у прямому і зворотному напрямках, замовлень немає; S01, S11 – обслуговується одне замовлення, відповідно у прямому і зворотному напрямках; S0n, S1n – обслуговується n замовлень, відповідно у прямому і зворотному напрямках, (n+1) замовленню на перевезення відмовлено.

Інтенсивність обслуговування вантажних модулів визначається загальними витратами часу на оборотний рейс контрейлерного поїзду та часом виконання початково-кінцевих операцій на кінцевих станціях маршруту. Перехід з однієї фази у іншу характеризується часом виконання рейсу і початково-кінцевих операцій.

Імовірність станів описується системою рівнянь:

(2)

З урахуванням умови нормування (3)

фінальні ймовірності визначаються побудовою матриці та рішенням її на ПЕОМ по стандартній підпрограмі. Одержані значення фінальних ймовірностей дають можливість визначати наступні важливі характеристики роботи системи: завантаження залізничного поїзду, ймовірність відмови, пропускну здатність системи.

Дослідження на моделі дозволяють встановити загальні закономірності, притаманні роботі контрейлерного маршруту.

Вплив обсягів перевезень на зміну експлуатаційних показників визначався шляхом збільшення параметрів управління в декілька разів по відношенню до базового варіанту. Згідно результатів досліджень збільшення обсягів перевезень до рівня перевізної здатності значно підвищує завантаження системи (рис. 5). Подальше зростання обсягів перевезень викликає відносно незначне підвищення використання парку залізничних платформ. Аналіз впливу частоти відправлень на експлуатаційні показники вказує, що збільшення базової частоти відправлень, яке характеризується зменшенням інтенсивності фазових переходів (?), викликає пропорційну зміну ймовірності відмови і відповідну зміну пропускної здатності системи (рис.6). Дослідження залежності експлуатаційних показників від нерівномірності вантажопотоків за напрямками сполучення при постійному сумарному обсягу вантажопотоку (?1 + л2 = const) свідчить про її незначний вплив на відміну від величини обсягу перевезень (рис.7).

Рис. 5. Вплив інтенсивності надходження автопоїздів (л) на відносну кількість завантажених платформ (N/n)

Рис. 6. Вплив інтенсивності відправлень контрейлерного поїзду (?) на імовірність відмови (Рв)

Рис. 7. Вплив нерівномірності вантажних потоків за напрямками руху (?1/л2 ) на відносне завантаження платформ

Метою моделювання роботи контрейлерного терміналу є розробка рекомендацій з удосконалення технології взаємодії залізничного й автомобільного видів транспорту при виконанні початково-кінцевих операцій.

Дослідження функціонування контрейлерного терміналу на моделі з використанням теорії мереж Петрі, дозволило встановити, що непродуктивні витрати часу автотранспортом на контрейлерному терміналі визначаються організацією оформлення транспортної документації, нерівномірністю та інтенсивністю надходження транспортних засобів. Використання розробленої моделі дозволяє вести пошук заходів щодо підвищення ефективності виконання початково-кінцевих операцій на контрейлерному терміналі.

В четвертому розділі дисертаційної роботи розглядаються питання застосування розроблених моделей для удосконалення контрейлерних перевезень. Визначення області їх використання виконувалось порівнянням собівартостей циклів перевезень у прямому автомобільному і контрейлерному сполученнях на основі розробленої розрахункової схеми, представленої на рис. 8. Аналіз схеми перевезень дозволив встановити, що застосування контрейлерного сполучення збільшує у середньому відстань доставки на величину діаметру зони обслуговування залізничного терміналу.

В результаті проведених досліджень уточнено область застосування контрейлерного сполучення, яка на відміну від результатів досліджень попередників визначається збільшенням залізничної частини сполучення у 2-3 рази (рис. 9). Встановлено, що контрейлерні перевезення більш ефективні ніж прямі автомобільні при відстанях доставки - більше 1400 км, забезпеченні завантаження - більше 12 спеціалізованих платформ і швидкості доставки на залізничному плечі (Vзд) - не менше 160 км на добу. При цьому величина зони, в межах якої виконується автомобільне перевезення у контрейлерному сполученні, змінюється в залежності від відстані між відправником і одержувачем вантажу. Мінімальний розмір зони визначається радіусом у 100 ч 150 км, який зростає на 30% при збільшенні відстані оборотного рейсу у прямому автомобільному сполученні на кожні 1000 км.

В залежності від характеристик вантажних потоків при організації контрейлерного сполучення змінюється чисельний склад поїзду та резерв платформ. Для рішення цієї задачі запропоновано алгоритм розрахунків, який передбачає застосування моделі функціонування контрейлерного маршруту для розрахунку перспективних альтернатив та вибору з них варіанту, який забезпечує отримання максимального прибутку.

В результаті досліджень на моделі роботи контрейлерного терміналу встановлено, що впровадження попереднього перегляду транспортної документації дозволяє скоротити час обробки автотранспорту на 3,4 %, а графіку подання автотранспортних засобів на залізничну стацію – на 8,5 %. |

- залізнична частина контрейлерного сполучення;

- пряме автомобільне сполучення;

- автомобільна частина контрейлерного сполучення;

- вантажовідправники; - вантажоодержувачі.

Рис. 8. Схема доставки вантажу з використанням контрейлерного і прямого автомобільного сполучень:

Рис. 9. Залежність собівартості перевезень від відстані перевезень:

контрейлерні перевезення;

пряме автомобільне сполучення.

З метою організації раціональних контрейлерних перевезень запропонована методика, блок-схема якої наведена на рис. 10.

Рис. 10. Блок-схема алгоритму удосконалення контрейлерних перевезень

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел, практичний досвід організації міжнародних перевезень вантажів показує, що для оцінки доставки вантажів у змішаному сполученні застосовуються підходи, які розроблені для окремих видів транспорту і враховують їх особливості, але не передбачають міжвидову конкуренцією. Методики розрахунку контрейлерних перевезень з урахуванням особливостей його організації та стратегії поведінки учасників доставки вантажів відсутні.

2. Обґрунтовано, що ефективним способом дослідження організації транспортного процесу є моделювання на основі розгляду циклу перевезень. Встановлено, що основними факторами, за рівнем їх впливу на ефективність транспортного процесу є собівартість і час необхідний для виконання циклу перевезень. Використання цих факторів у сукупності з оцінкою витрат при зменшенні швидкості автотранспортного засобу, дозволяють проводити обґрунтований аналіз вантажних маршрутів і систем перевезень.

3. Запропонована математична модель функціонування контрейлерного маршруту у вигляді багатоканальної системи масового обслуговування з двома послідовними фазами – обслуговування замовлень в прямому і зворотному напрямках руху. Дослідженням на моделі встановлені загальні закономірності, притаманні роботі контрейлерного маршруту. Її використання з врахуванням собівартості експлуатації залізничних платформ дозволяє визначати їх раціональну кількість у контрейлерному поїзді.

4. За результатами дослідження функціонування контрейлерного терміналу, яке було проведене на моделі, розробленій на основі мереж Петрі, встановлено, що непродуктивні витрати часу автотранспортом на контрейлерному терміналі визначаються організацією оформленням транспортної документації, нерівномірністю та інтенсивністю надходженням транспортних засобів. Використання розробленої моделі дозволяє вести пошук заходів для підвищення ефективності виконання початково-кінцевих операцій на контрейлерному терміналі. Зокрема, встановлено, що впровадження попереднього перегляду транспортної документації дозволяє скоротити час обробки автотранспорту на 3,4 %, а графіку подання автотранспортних засобів на залізничну стацію – на 8,5 %.

5. Доведена можливість використання моделей основного психофізичного закону для опису вибору системи доставки вантажів. На їх основі розроблена аналітична модель дискретного вибору контрейлерного сполучення, яка враховує собівартість, час та регулярність перевезень. Її застосування необхідне при прогнозуванні вантажних потоків та визначенні впливу параметрів управління на очікувані обсяги перевезень.

Встановлено, що контрейлерні перевезення ефективніші за прямі автомобільні при відстанях доставки вантажу більшій 1400 км, забезпеченні завантаження більше 12 спеціалізованих платформ для перевезення автопоїздів і швидкості доставки на залізничному плечі не менше 160 км на добу. При цьому величина зони, в межах якої виконується автомобільне перевезення у контрейлерному сполученні, змінюється в залежності від відстані між відправником і одержувачем вантажу. Мінімальний розмір зони визначається радіусом у 100 ? 150 км, який зростає на 30% при збільшенні відстані оборотного рейсу у прямому автомобільному сполученні на кожні 1000 км.

6. Розроблені аналітичні і імітаційні моделі контрейлерного сполучення та проведені експерименти надали можливість виявити закономірності формування вантажопотоків і характеристики використання транспортних засобів, встановити залежність між інтенсивністю надходження транспортних засобів та оцінками витрат часу на виконання окремих операцій. Застосування розробленої методики оптимізації дозволяє вибрати параметри контрейлерної системи доставки, які визначають організацію процесів перевезень у часі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коцюк О. Я, Сілантьєва Ю.О. Проблеми розвитку транзитних автомобільних перевезень // Збірник доповідей 2 Міжнародної науково-практичної конференції “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” – К., 2000. – С.160-163.

2. Сілантьєва Ю.О. Проблеми розвитку контрейлерних перевезень. // Збірник доповідей 3 Міжнародної науково-практичної конференції “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” – К., 2001. – С. 134 - 137.

3. Сілантьєва Ю.О. Ефективність контрейлерних перевезень в міжнародному сполученні // Вісник Національного транспортного університету та Транспортної академії України. – К., 2001. – Випуск 5. – С. 201 - 204.

4. Сілантьєва Ю.О. Прогнозування обсягу перевезень у контрейлерному сполученні / Вісник Національного транспортного університету та Транспортної академії України. – К., 2002. – Випуск 7. – С. 251 - 253.

5. Сілантьєва Ю.О. Моделювання роботи контрейлерного терміналу // Збірник наукових праць Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту – Вип. 12. – Д., 2002. – С. 153 - 157.

6. Сілантьєва Ю.О. Розробка моделі перевезень у контрейлерному сполученні // Вісник НАУ. – К., 2002. – №4. – С.162 - 165.

АНОТАЦІЯ

Сілантьєва Ю.О. Підвищення ефективності контрейлерних перевезень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 – транспортні системи. – Національний транспортний університет, Київ, 2003.

В роботи встановлено, що основними за рівнем впливу на рішення про вибір виду сполучення факторами є вартість перевезень, час доставки вантажу та регулярність відправлень поїздів.

Розроблені аналітичні і імітаційні моделі контрейлерних перевезень та проведені експерименти надали можливість виявити закономірності вантажопотоків і характеристик використання транспортних засобів; встановити залежність між абсолютною кількістю і співвідношенням транспортних засобів та оцінками витрат часу на виконання окремих операцій; уточнити область застосування контрейлерного сполучення.

Застосування розробленої методики оптимізації дозволяє вибрати параметри контрейлерної системи доставки, які визначають організацію процесів перевезень у часі.

Ключові слова: контрейлерні перевезення, транспортна система, вантажопотоки, організація перевезень.

АННОТАЦИЯ

Силантьева Ю.А. Повышение эффективности контрейлерных перевозок. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.01 – транспортные системы. – Национальный транспортный университет, Киев, 2003.

В работе представлен анализ литературных источников о современном развитии и управлении международными перевозками, а так же исследований в области организации магистральных перевозок, и в частности в контрейлерном сообщении. Проведенный анализ свидетельствует об отсутствии единой терминологической системы определения разных способов доставки грузов, общепринятых критериев оценки эффективности грузовых перевозок в смешанном сообщении, расхождении в определении области использования контрейлерных перевозок.

На основе системного подхода разработана общая методика выполнения исследования, обоснованы критерии оценки контрейлерных перевозок, представлены результаты статистических исследований вероятностных характеристик транспортного процесса. Ориентируясь на цель организации международного сообщения, доказано, что анализ эффективности системы доставки рационально проводить на основе цикла перевозок, за который рекомендуется принимать оборотный рейс автотранспортного средства.

В ходе работы установлено, что основными по степени влияния на решение о выборе вида сообщения факторами являются стоимость перевозок, время доставки груза и регулярность отправок.

Разработанные аналитические и имитационные модели контрейлерного сообщения и проведенные эксперименты дали возможность выявить закономерности грузопотоков и характеристик использования транспортных средств; установить зависимость между абсолютным количеством и соотношением транспортных средств и оценками затрат времени на выполнение определенных операций; уточнить область использования контрейлерного сообщения.

Использование разработанной методики оптимизации позволяет выбрать параметры контрейлерной системы доставки, определяющие организацию процессов перевозок во времени.

Ключевые слова: контрейлерные перевозки, транспортная система, грузопотоки, организация перевозок.

SUMMARY

Y. A. Silantyeva. Efficiency improvement in road-rail intermodal transportation. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in engineering sciences by speciality 05.22.01 – transport systems – National Transport University, Kyiv, 2003.

The thesis demonstrates that the majorinfluencing choice of service include transportation cost, delivery time and departure frequencies.

Analytical and simulation models of road-rail intermodal transportation and results of the experiments provide with new knowledge about: a freight traffic pattern and characteristics of carrier utilization; precision in determining scope of piggybacking application.

With the technique elaborated for haulage optimisation, road-rail intermodal transportation parameters could be determined to define the organisation of the process of transportation in terms of time.

Key words: road-rail intermodal transportation, piggybacking, transport system, freight traffic, haulage organisation.