НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

СВІЧКАРЬОВА ЯРОСЛАВА ВІТАЛІЇВНА

УДК 349.2

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ПРАЦІ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;

право соціального забезпечення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Гончарова Галина Степанівна,
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри трудового права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Пилипенко Пилип Данилович,
Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри трудового, аграрного та екологічного права

кандидат юридичних наук, доцент Процевський Віктор
Олександрович, Інститут економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, директор інституту

Провідна установа: Національний університет внутрішніх справ, кафедра трудового,
екологічного та аграрного права, Міністерство внутрішніх справ України, м.Харків

Захист відбудеться 17 грудня 2003 р. о 11.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

Автореферат розісланий 14 листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Спасибо-Фатєєва І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Правове регулювання трудових відносин в умовах переходу України до ринкової економіки здійснюється в різноманітних суб’єктах господарювання, серед яких особливу роль відведено акціонерним товариствам.

Діюча нормативна база щодо функціонування акціонерних товариств вирішила тільки завдання регулювання цивілістичного аспекту їх діяльності. У той же час законодавство не враховує те, що акціонерні товариства є не тільки суб’єктами власності, а й роботодавцями, тобто суб’єктами трудового права, адже вони створюються не лише для одержання прибутку, а й для розвитку суспільного виробництва, в основі якого лежить спільна виробнича діяльність об’єднаних працівників. Отже, акціонерні товариства покликані сприяти розвитку суспільного виробництва, створювати робочі місця, збільшувати обсяг продукції.

Відсутність у трудовому праві України досліджень, присвячених аналізу трудо-правового статусу працюючих акціонерів, особливостей трудових відносин керівників акціонерних товариств призвело до того, що більшість працюючих акціонерів є номінальними власниками акцій, вплив яких на діяльність “своїх” товариств дуже сумнівний.

Внаслідок неврегульованості трудових відносин в акціонерних товариствах, праця їх працівників іноді стала регулюватися нормами цивільного права. Питання, пов’язані з регулюванням праці членів виконавчих органів, вирішуються в новому Цивільному кодексі України (далі – ЦК). Згідно зі ст. 9 ЦК положення цього кодексу застосовуються для врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Таке запозичення норм цивільного права для регулювання трудових відносин призводить до колізій з нормами трудового права і, в першу чергу, зі ст. 3 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП), яка проголосила принцип єдності в правовому регулюванні праці працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої належності.

Практика застосування норм цивільного права призводить до явного зниження рівня тих гарантій, що передбачені законодавством про працю. Ситуація загостриться з прийняттям нового Трудового кодексу України, в проекті якого зазначені нові принципи правового регулювання найманої праці, які визначають відповідність досвіду Міжнародної Організації Праці, законодавства країн ЄС, а також міжнародним стандартам.

Нормальне функціонування акціонерних товариств надалі неможливо без правового врегулювання особливостей трудових і тісно пов’язаних із ними суспільних відносин працівників-акціонерів, працівників, які не мають акцій, членів виконавчих органів. Низький рівень культури взаємовідносин між членами органів управління та працівниками, акціонерами, конфлікти, що виникають, низька ділова етика багато в чому пояснюються недостатньою законодавчою врегульованістю численних ситуацій, пов’язаних із застосуванням праці в акціонерних товариствах.

Отже, вказані обставини потребують комплексного наукового дослідження, що й обумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з цільовою комплексною програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого на 2001-2005 роки "Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових і соціальних прав в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0186.0.070864).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей у регулюванні трудових відносин в акціонерних товариствах, що виступають у ролі роботодавців; вивчення правового статусу працівника-акціонера; визначення підстав виникнення трудових відносин працівників-акціонерів і правової природи відносин, що виникають між головою правління, головою спостережної ради і товариством; виявлення чинників, що лежать в основі диференціації правового регулювання праці працівників акціонерних товариств; розробка пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення правового забезпечення трудової діяльності в акціонерних товариствах.

Для реалізації мети дослідження ставилися такі основні задачі:

- проаналізувати вплив корпоративної природи акціонерних товариств на особливості трудових правовідносин;

- визначити співвідношення між законодавством про працю, спеціальним законодавством, статутами та іншими внутрішніми положеннями акціонерних товариств у процесі регулювання праці;

- виявити чинники, що лежать в основі диференціації правового регулювання праці в акціонерних товариствах;

- дослідити правовий статус працюючого акціонера та сформулювати дефініцію "працівник-акціонер";

- виявити підстави виникнення трудових правовідносин працівників акціонерних товариств;

- обґрунтувати можливість застосування в акціонерних товариствах контрактної форми трудового договору;

- проаналізувати правову природу правовідносин, що виникають між одноособовим керівником, головою колегіального виконавчого органу та акціонерним товариством та виявити особливості регулювання їх праці;

- дослідити правову природу відносин, що виникають між головою і членами спостережної ради та акціонерним товариством, виявити особливості регулювання їх праці;

- проаналізувати функції, компетенцію спостережної ради та визначити правовий механізм захисту цим органом трудових прав працівників акціонерних товариств;

- сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання праці в акціонерних товариствах.

Об’єктом дослідження є правове регулювання праці в акціонерних товариствах.

Предмет дослідження – особливості правового регулювання праці працівників, керівників, членів виконавчих органів та спостережної ради акціонерних товариств.

Методи дослідження. При написанні роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема, історичний, діалектичний та порівняльно-правовий методи використовувалися при вивченні динаміки розвитку законодавства про акціонерні товариства України та інших держав; методи абстрагування та узагальнення – у процесі розробки дефініції "працівник-акціонер"; системно-структурний метод – у процесі виявлення особливостей статусу працюючих акціонерів, правового становища одноособового або колегіального виконавчого органу, голови та членів спостережної ради, а також при дослідженні чинників диференціації в регулюванні трудових відносин в акціонерних товариствах; соціологічний метод – при дослідженні статутів, колективних договорів, протоколів загальних зборів акціонерів та інших внутрішніх документів товариств, які діють на території м. Харкова та інших регіонів України; формально-юридичний метод – у процесі створення нових правових норм, вироблення пропозицій і приписів щодо вдосконалення регулювання трудових відносин в акціонерних товариствах. Основні положення та висновки, що містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного трудового та цивільного законодавства, юридичної науки України та інших країн, узагальненні судової практики.

Теоретичною базою роботи є наукові праці: а) учених-трудовиків: М. Г. Александрова, М. Й. Бару, Н. Б. Болотіної, Л. Ю. Бугрова, В. С. Венедиктова, В. В. Жернакова, О. Б. Зайцевої, І. В. Зуба, І. Я. Кисельова, Т. Ю. Коршунової, Р. З. Лившиця, В. І. Никитинського, Ю. П. Орловського, О. С. Пашкова, П. Д. Пилипенка, В. І. Прокопенка, О. І. Процевського, В. Г. Ротаня, Л. О. Сироватської, Г. І. Чанишевої, О. М. Ярошенка та ін.; б) учених в галузі загальної теорії держави і права С. С. Алєксєєва та в галузі історії держави та права І. П. Сафронової; в) учених в галузі цивільного права: Г. Ф. Шершеневича, О. І. Камінки, І. Т. Тарасова, С. М. Ландкофа, І. Л. Брауде, А. Г. Гойхбарга, В. Н. Шретера, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Д. В. Задихайла, О. Р. Кібенко, Г. В. Назарової, С. В. Глібка, О. М. Вінник, В. С. Щербини.

Нормативна база роботи – Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП) та інші нормативно-правові акти.

Емпіричну основу дисертації становлять рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, статути, внутрішні акти акціонерних товариств, а також судова практика.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні цілісним, комплексним дослідженням особливостей регулювання праці в акціонерних товариствах.

У межах здійсненого авторкою дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:

1. Вперше сформульовано висновок про необхідність регулювання праці працівників акціонерних товариств законодавством про працю, але з урахуванням особливостей, які встановлюються спеціальним законодавством про ці товариства, їх статутами та іншими внутрішніми положеннями.

Обґрунтовано висновок про те, що норми трудового права слід застосовувати у тих випадках, коли ті чи інші елементи трудових відносин не врегульовані спеціальним законодавством про акціонерні товариства, їх статутами та внутрішніми положеннями.

2. Виявлено чинники диференціації, які були поза увагою науковців, правового регулювання праці працівників акціонерних товариств, зокрема, наявність та розмір частки акцій, що належить державі в статутному фонді товариств, та вид діяльності товариства.

3. Вперше досліджено правовий статус працюючого акціонера, та доведено, що він розглядається як суб’єкт трудового права, який має комплекс трудових прав і обов’язків у зв’язку з включенням в спільну виробничо-господарську діяльність, а також комплекс майнових, організаційних та управлінських прав і обов’язків у зв’язку з володінням акціями. Запропоновано варіант дефініції "працівник-акціонер".

4. Знайшла подальшого розвитку позиція щодо існування єдиної підстави виникнення трудових правовідносин – трудового договору (контракту) як для працівників-акціонерів, так і працівників, які не мають акцій.

5. З метою посилення гарантій працівників-акціонерів при звільненні за підставами, передбаченими п. 1 ст. 40 КЗпП, запропоновано внести пропозиції щодо доповнення ст. та ст. 42 КЗпП.

6. Надано подальшого обґрунтування доцільності застосування в акціонерних товариствах контрактної форми трудового договору та запропоновано доповнити таким положенням Закон України "Про господарські товариства" та проект Закону "Про акціонерні товариства".

7. Виявлені нові особливості трудових відносин, які виникають між одноособовим керівником, головою колегіального виконавчого органу та акціонерним товариством.

8. У дисертації вперше досліджено характер відносин, які виникають між головою, членами спостережної ради та акціонерним товариством, та доведено, що ці відносини можуть мати трудо-правову природу, а трудовий договір, що укладається з ними, є особливим видом трудового договору. Спостережна рада, виконуючи контролюючі функції щодо виконавчого органу, також повинна контролювати додержання ним законодавства про працю, гарантувати додержання прав та інтересів працівників акціонерних товариств, переважно акціонерів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, які містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в процесі вдосконалення механізму правового регулювання трудових відносин в акціонерних товариствах. Окремі пропозиції та висновки можуть бути використані при розробці нового Трудового кодексу України, проекту Закону України "Про акціонерні товариства" та інших нормативно-правових актів.

Науково-прикладне значення роботи полягає в тому, що відображені в ній положення, висновки і рекомендації можуть бути використані в навчальних посібниках, при викладанні курсу трудового права, розробці установчих та інших внутрішніх положень акціонерних товариств, оскільки вирішення правових питань регулювання трудових відносин в акціонерних товариствах – це необхідна умова підготовки грамотного юриста, керівника.

Інформація, що міститься в роботі, має пізнавальне значення і може надати допомогу при вирішенні теоретичних і практичних питань правового регулювання трудових відносин в акціонерних товариствах.

Окремі положення дисертації викладено в опублікованих авторкою роботах.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати проведеного дослідження доповідались авторкою на наукових конференціях молодих вчених: "Актуальні проблеми юридичної науки" (2000 р.), "Конституція – основа державно-правового будівництва та соціального розвитку України" (2001 р.), які відбувалися у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; на засіданні "круглого столу" за темою "Проблеми корпоративного управління" (кафедра цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (квітень 2000 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються при проведенні практичних занять за курсом "Трудове право" з таких тем: "Суб’єкти трудового права", "Трудовий договір", "Трудова дисципліна", "Трудові спори" та ін.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у шести наукових статтях і тезах виступів на шести наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації відображає мету, задачі та основні напрями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (259 найменувань). Загальний обсяг дисертації 234 сторінки, із яких основного тексту 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, мета і задачі дослідження, розкриваються сутність і стан наукової проблеми, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи. Найбільш важливі висновки та пропозиції аргументуються в ході викладення і сформульовані в заключній частині.

Розділ 1 "Акціонерні товариства в системі трудових і цивільно-правових відносин", який складається з двох підрозділів, присвячено історичним, загальнотеоретичним питанням правового регулювання праці в акціонерних товариствах.

У підрозділі 1.1. "Вплив корпоративної природи акціонерних товариств на правове регулювання трудових відносин" дослідження корпоративної природи акціонерних товариств дало здобувачці зробити висновок про те, що в процесі виробничо-господарської діяльності вони можуть застосовувати працю як працівників-акціонерів, так і працівників, що не мають акцій. При цьому працюючі акціонери, члени виконавчих органів не виключаються зі сфери дії законодавства про працю.

Авторкою сформульовано висновок про те, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників акціонерних товариств з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним законодавством про ці товариства, їх статутами та внутрішніми положеннями. У випадках, коли деякі елементи трудових відносин не врегульовані спеціальним законодавством, статутами або іншими внутрішніми положеннями, вирішувати ці питання необхідно за допомогою норм трудового права.

У підрозділі 1.2. "Чинники, що лежать в основі диференціації правового регулювання праці в акціонерних товариствах" відмічено, що єдність та диференціація пронизують всю систему трудового законодавства і по-різному впливають на її зміст, структуру, перспективи розвитку. Аналіз норм, за допомогою яких здійснюється правове регулювання праці в акціонерних товариствах, дав підстави класифікувати їх на: норми, котрі є обов’язковими як для акціонерних товариств, так і для державних підприємств і містять мінімальний рівень гарантій трудових прав громадян, який не може бути змінений ні локальними нормативними актами, ні індивідуальною угодою; норми, імперативні для державних підприємств, але диспозитивні для акціонерних товариств, тобто акціонерні товариства можуть самостійно вирішувати, чи застосовувати дані норми для врегулювання трудових відносин, що виникають у них, чи ні.

Виходячи з класифікації акціонерних товариств за способом їх створення, здобувачка висловлює думку про те, що в акціонерних товариствах, у яких частка акцій належить державі (більше 50%+1 акція), повинні поширюватися деякі норми, що передбачають обмеження для державних підприємств (обмеження сумісництва, суміщення професій (посад), спільної служби родичів). На основі проведеної класифікації акціонерних товариств залежно від виду діяльності (аудиторська діяльність, інвестиційні фонди і компанії, холдінгові компанії, банківська діяльність) здобувачкою виділено особливості в правовому регулюванні працівників даних товариств. Таким чином, розмір частки акцій, які належать державі в статутному фонді, і вид діяльності акціонерних товариств можна вважати чинниками, що лежать в основі диференціації правового регулювання праці. Урахування цих чинників сприятиме вдосконаленню правового регулювання праці в акціонерних товариствах.

Розділ 2 "Регулювання праці працівників акціонерних товариств", який складається з двох підрозділів, присвячено дослідженню правового статусу працюючих акціонерів; підставам виникнення трудових правовідносин працівників акціонерних товариств; питанням, пов’язаним із застосуванням контрактної форми трудового договору, а також участі працівників в управлінні та розподілі прибутків акціонерних товариств.

У підрозділі 2.1. "Підстави виникнення трудових правовідносин в акціонерних товариствах" розглянуто правовий статус працюючих акціонерів та зроблено висновок про те, що він схожий зі статусом працівників, які не мають акцій. Це випливає з єдиних конституційних норм про право громадян на свободу праці, єдиних для усіх трудових відносин принципів правового регулювання праці. Відмінності полягають у тому, що працівники-акціонери володіють комплексом майнових та організаційно-управлінських прав і обов’язків. Запропоновано варіант дефініції "працівник-акціонер" – це фізична особа, яка має у власності акції акціонерного товариства і бере участь своєю працею в діяльності даного товариства на підставі трудового договору (контракту).

Зроблено висновок про те, що працюючі акціонери більше, ніж працівники, які не мають акцій, зацікавлені в ефективних результатах виробничої діяльності, оскільки активність у праці є засобом збільшення прибутку товариств. Поділяючи думку О.Б.Зайцевої, здобувачка пропонує надати їм перевагу в залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників (п. ст. КЗпП) та доповнити ч. ст. КЗпП пунктом 10: працівники-акціонери підприємства.

Судова практика свідчить про те, що працівники-акціонери нерідко зазнають тиску з боку виконавчого органу у зв’язку з реалізацією їх прав як акціонерів. Часто відбувається масове звільнення працівників – акціонерів за п. ст. КЗпП. З метою посилення гарантій працюючих акціонерів запропоновано звільняти їх за підставами, передбаченими п. 1 ст. 40 КЗпП, тільки за попередньою згодою загальних зборів акціонерів (в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів до 50). В тих акціонерних товариствах, які налічують більше 50 акціонерів, це повноваження може бути надано спостережній раді.

У роботі обґрунтовано доцільність застосування в акціонерних товариствах контрактної форми трудового договору, перш за все для керівників і фахівців. Здобувачкою запропоновано внести у Закон України "Про господарські товариства", а також передбачити в новому Законі України "Про акціонерні товариства" таке положення: "Акціонерні товариства мають право укладати трудові контракти з одноособовим керівником, головою і членами колегіального виконавчого органу, головою і членами спостережної ради, з фахівцями, а також з іншими працівниками за їх згодою".

Досліджуючи підстави виникнення трудових правовідносин, здобувачка не може погодитися з думкою деяких учених (Л. О. Сироватської, Л. Санникової та інших), які пропонують ввести договір трудового найму як підставу виникнення трудових правовідносин працівників, котрі не мають акцій, і вважає, що договір трудового найму спрямований на погіршення правового становища працівників.

Зроблено висновок про те, що підставою виникнення трудових правовідносин працюючих акціонерів і працівників, які не мають акцій, є трудовий договір.

У підрозділі 2.2. "Участь працівників в управлінні і розподілі прибутку акціонерних товариств" зазначено про необхідність створення організаційно-правового механізму, який забезпечував би працівникам акціонерних товариств можливість реально брати участь в управлінні процесом праці і розподілі прибутку акціонерних товариств. Досліджуючи та аналізуючи законодавство України і країн з розвинутою ринковою економікою, здобувачка дійшла висновку про необхідність формування спільного представницького органу, який складався б з працівників-акціонерів та працівників, котрі не мають акцій.

Практика країн Заходу свідчить про те, що участь працівників у прибутках підприємства є одним з поширеніших елементів управління. На думку здобувачки, в Закон України "Про господарські товариства", у також у майбутній Закон "Про акціонерні товариства" необхідно включити норму такого змісту: "Працівники мають право на участь у прибутках акціонерного товариства в формі та порядку, передбаченому статутом або іншими внутрішніми положеннями товариства". У зв’язку з цим, доцільно розробляти спеціальні програми (це може бути безкоштовне наділення акціями працівників акціонерних товариств, які мають тривалий стаж роботи, розповсюдження опціонів, що передбачають можливість продажу акцій працівникам на пільгових умовах, та ін.), які сприятимуть продуктивності праці, зміцненню дисципліни та підвищенню ефективності виробництва в акціонерних товариствах.

Розділ 3 "Особливості регулювання трудових відносин у виконавчих та інших органах управління акціонерними товариствами", що складається з трьох підрозділів, присвячено дослідженню особливостей у правовому регулюванні праці голови та членів правління (одноособового виконавчого органу), голови та членів спостережної ради.

У підрозділі 3.1. "Роль загальних зборів акціонерів у встановленні умов праці" при дослідженні статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств виявлена відсутність єдиної практики у формуванні органів управління, що призводить до конфліктних ситуацій, необ’єктивності у підборі кадрів, зловживань з боку посадових осіб. Крім того, багато питань виникає у випадках тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці керівників акціонерних товариств та ін., коли товариство фактично залишається без керівництва. Тому для вирішення цих питань слід включити до виключної компетенції загальних зборів акціонерів питання, які пов’язані з обранням і відкликанням голови правління (його заступника) і членів правління, або керівника (його заступника) іншого виконавчого органу; обранням і відкликанням ревізійної комісії; затвердженням правил процедури, положень про органи управління та інші органи товариства, а також інших внутрішніх положень, пов’язаних із діяльністю товариства та визначенням його організаційної структури.

У підрозділі 3.2. "Особливості регулювання трудових відносин з керівниками акціонерних товариств" звертається увага на те, що в акціонерних товариствах акціонери самостійні в обранні виконавчих органів, вони за своїм розсудом формують і визначають їх компетенцію. Досліджуючи правову природу відносин, що виникають між головою правління (іншим одноособовим органом) та акціонерним товариством, здобувачка вважає, що дані відносини по суті є трудовими і регулюються нормами законодавства про працю. Керівники акціонерних товариств здійснюють функцію управління, що є однією з найважливіших функцій, від якої залежить ефективність і порядок на виробництві. Обґрунтовано висновок про необхідність розробки правових норм, котрі вдосконалюють порядок обрання на цю посаду, кваліфікаційні вимоги як правового, так і морального характеру, що повинні забезпечити інтереси як самого товариства в цілому, так і його працівників.

З метою вдосконалення законодавства про матеріальну відповідальність відносно керівників акціонерних товариств, здобувачка вважає, що необхідно доповнити ст. 134 КЗпП частиною другою такого змісту: "Керівники акціонерних товариств несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної їх винними і протиправними діями, включаючи і неодержані прибутки". Повноваження щодо притягнення до матеріальної відповідальності керівників товариства повинні бути віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. При цьому, якщо керівник є акціонером даного товариства, його необхідно позбавити права голосування під час ухвалення рішення загальними зборами акціонерів про притягнення його до повної матеріальної відповідальності.

При аналізі питань, пов’язаних із розірванням трудового договору з керівником, здобувачка дійшла до висновку про те, що при розірванні трудового договору з його ініціативи (ст. 38 КЗпП) строк попередження необхідно збільшити до двох місяців. При звільненні керівника за дисциплінарний проступок строк притягнення до дисциплінарної відповідальності слід продовжити до двох місяців (з моменту виявлення проступку).

Розглядаючи питання щодо можливості роботи за сумісництвом керівників, здобувачка дійшла висновку про те, що така робота потребує згоди загальних зборів акціонерів або спостережної ради. Запропоновано внести в Закон України "Про господарські товариства" положення наступного змісту: "Керівники акціонерних товариств можуть виконувати оплачувану роботу за сумісництвом тільки з дозволу загальних зборів акціонерів (спостережної ради)".

Досліджуючи особливості відсторонення від роботи керівників, здобувачка вважає, що правом відсторонення від роботи голови правління (або іншого одноособового виконавчого органу) має бути наділений голова спостережної ради. А в тих акціонерних товариствах, де спостережна рада не створюється, таким правом можуть бути наділені територіальні державні інспекції праці .

У підрозділі 3.3. "Характер відносин членів спостережної ради з акціонерним товариством. Правовий механізм захисту трудових прав працівників спостережною радою" звернуто увагу на те, що спостережна рада – це орган, покликаний сприяти діяльності виконавчого органу в досягненні цілей та завдань, поставлених перед товариством. Цей орган повинен обиратися тільки загальними зборами акціонерів. Природа відносин, які виникають між товариством і членами спостережної ради в законодавстві не визначено. На думку збодувачки, такі відносини можуть мати трудо-правову природу. Трудовий договір, який укладається з головою та членами спостережної ради, є особливим видом трудового договору, оскільки їх праця має певні особливості: спостережна рада виконує контролюючу та регулятивну функції щодо виконавчого органу, ії члени не можуть підпадати під дисциплінарну владу керівника виконавчого органу та йому підкорятися. Спостережна рада повинна підкорятися тому органу, який її обрав.

Здобувачка вважає, що виконання роботи за трудовим договором голови та членів спостережної ради є їх основною роботою, при цьому необхідно обмежити роботу цих осіб за сумісництвом у тих акціонерних товариствах, де вони обіймають дані посади. В інших підприємствах, установах та організаціях вони можуть виконувати роботу за сумісництвом за наявності згоди загальних зборів акціонерів.

Аналізуючи ст. КЗпП, вважаємо, що правом відсторонення від роботи членів спостережної ради повинен бути наділений голова спостережної ради, а відстороняти від роботи голову спостережної ради мають територіальні державні інспекції праці.

З метою посилення юридичних гарантій працівників акціонерних товариств, переважно акціонерів, до компетенції спостережної ради має входити питання контролю за додержанням законодавства про працю з боку виконавчого органу. Спостережна рада повинна гарантувати додержання трудових прав та інтересів працівників акціонерних товариств.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні сутності трудових правовідносин працівників акціонерних товариств, виявленні їх особливостей для вдосконалення норм трудового права і надання відповідних рекомендацій щодо розробки нового Трудового кодексу України, Закону України " Про акціонерні товариства" та інших нормативних актів.

Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:–

обґрунтовано висновок про те, що працюючі акціонери, члени виконавчих органів не можуть бути виключені із сфери дії законодавства про працю. Разом з тим, у регулюванні їх праці є певні особливості, передбачені спеціальним законодавством про ці товариства, їх статутами та іншими внутрішніми положеннями. Так, законодавство про працю регулює такі основні принципові питання: підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин, рівень мінімальних гарантій, підстави притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності. В спеціальному законодавстві визначено питання компетенції загальних зборів акціонерів по встановленню умов праці осіб, які входять до складу органів управління; можливості укладання трудових контрактів, сумісництва та ін. У статутах та внутрішніх положеннях визначаються кількісний та якісний склад осіб, які входять до органів управління; кваліфікаційні вимоги, що ставляться до них; строк, на який укладається трудовий договір (контракт) з даними особами; компетенцію кожного з органів управління. Сформульовано висновок про те, що норми трудового права слід застосовувати у тих випадках, коли ті чи інші елементи трудових відносин не врегульовані спеціальним законодавством про акціонерні товариства, їх статутами та внутрішніми положеннями;–

при дослідженні чинників диференціації трудового законодавства наведено такі, котрі притаманні акціонерним товариствам: наявність та розмір частки акцій, яка належить державі в статутному фонді товариства, та вид діяльності товариства;–

аналіз правового статусу працівників-акціонерів дозволяє зробити висновок про те, що вони володіють комплексом трудових прав і обов’язків у зв’язку з включенням в спільну виробничо-господарську діяльність, а також комплексом прав і обов’язків, що виникають у зв’язку з володінням акціями. Запропоновано варіант дефініції "працівник-акціонер";–

при аналізі підстав виникнення трудових правовідносин працівників акціонерних товариств зроблено висновок: для працівників-акціонерів та працівників, які не мають акцій, існує єдина підстава виникнення трудових правовідносин – трудовий договір (контракт). Аргументовано недоцільність виділення договору трудового найму як особливої підстави виникнення трудових правовідносин працівників, які не мають акцій;–

доведено, що працівники-акціонери зацікавлені в одержанні максимального прибутку, від якого залежатиме оплата їхньої праці та розмір дивідендів по акціях. Тому працівники-акціонери мають внутрішню мотивацію до високоякісної праці. Разом з тим, вони потребують додаткового правового захисту. Тому запропоновано доповнити ст. 40 КЗпП частиною третьою такого змісту: "Звільнення працівників-акціонерів з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається за попередньою згодою загальних зборів акціонерів у тих товариствах, які налічують не більш 50 акціонерів. В акціонерних товариствах, які налічують більш 50 акціонерів, повноваження давати попередню згоду на звільнення може бути покладено на спостережну раду".

Внесено пропозиції щодо надання переваги в залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці працівникам-акціонерам, та у зв’язку з цим доповнити ст. 42 КЗпП пунктом 10: працівники-акціонери підприємства;–

обґрунтовано доцільність застосування в акціонерних товариствах контрактної форми трудового договору, у зв’язку з чим запропоновано доповнити Закон України "Про господарські товариства", а також внести в новий Закон України "Про акціонерні товариства" таке положення: "Акціонерні товариства мають право укладати трудові контракти з одноособовим керівником, головою та членами колегіального виконавчого органу, головою та членами спостережної ради, з фахівцями, а також з іншими працівниками за їх згодою ";–

доведено, що відносини, які виникають між одноособовим керівником, головою колегіального виконавчого органу та акціонерним товариством, мають трудо-правовий характер. Цим відносинам притаманні певні особливості, у зв’язку з чим внесено низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання їхньої праці:

а) обґрунтовано необхідність розробки правових норм, які вдосконалюють порядок обрання на ці посади, підвищують кваліфікаційні вимоги як правового, так і морального характеру;

б) запропоновано доповнити ст. КЗпП частиною другою такого змісту: "Керівники акціонерних товариств несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної їх винними і протиправними діями, включаючи і неодержані прибутки";

в) зроблено висновок про те, що правом притягнення керівників до матеріальної відповідальності наділені загальні збори акціонерів, при цьому, якщо керівник є акціонером товариства, його слід позбавити права голосування з цього питання;

г) запропоновано внести у Закон України "Про господарські товариства" норму про роботу керівників за сумісництвом: "Керівники акціонерних товариств можуть виконувати оплачувану роботу за сумісництвом тільки з дозволу загальних зборів акціонерів (спостережної ради)"; –

доведено, що характер відносин, які виникають між головою, членами спостережної ради та акціонерним товариством, може мати трудо-правову природу, а трудовий договір, що укладається з ними, є особливим видом трудового договору. Спостережна рада, виконуючи контролюючі функції щодо виконавчого органу, також повинна контролювати додержання ним законодавства про працю, гарантувати додержання прав та інтересів працівників акціонерних товариств, переважно акціонерів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Свічкарьова Я.В. Регулювання працi в акцiонерних товариствах // Право України. – 1998. – № 1. – С. 58-61.

2. Свічкарьова Я.В. Трудовi права працюючих акцiонерiв // Право України. – 1998. – № 7. – С. 20-23.

3. Свічкарьова Я.В. Контракт в акцiонерних товариствах // Право Украiни. – 1998. – № 4. – С. 15-19.

4. Свечкарева Я.В. Имеет ли право на забастовку работающий акционер? // Проблеми законності: Респ.міжвідом.наук.зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип.39. – С. 91-96.

5. Свечкарева Я.В. Особенности привлечения к материальной и дисциплинарной ответственности руководителей акционерных обществ // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 109-115.

6. Свечкарева Я.В. Как уволить члена наблюдательного совета акционерного общества? // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп.ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. . – С. 71-77.

7. Свечкарева Я.В. Трудовые отношения в акционерных обществахПроблемы совершенствования украинского законодательства и повышение эффективности правоприменительной деятельности: Темат. сб. науч. тр. / Отв. ред. Н.И.Панов. – Харьков: Нац.юрид.акад.Украины, 1997. – С. 112-117.

8. Свічкарьова Я.В. Новi критерii диференцiацii правового регулювання трудових вiдносин // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (Харків,
30 червня 2001 р.) / За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. Украіни, 2001. – С. 60-63.

9. Свічкарьова Я.В. До питання про участь працівників,що не мають акцій, в управлінні акціонерним товариством // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (Харків, 20-21 грудня 2001р.). – Харків: Нац. юрид. акад України, 2002. –
С. 84-86.

10. Свічкарьова Я.В. Про майновий елемент у трудових відносинах працюючих акціонерів // Право власності:проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих учених (Харків, 14-15 вересня 2001 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 69-71.

11. Свічкарьова Я.В. Про вдосконалення законодавства,що регулює працю акціонерів // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (до Міжнародного дня науки за мир і розвиток): Наук. доп. та повідомлення учасників наук. конференції молодих учених (Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 43-46.

12. Свечкарева Я.В. Участие работников в управлении корпоративными предприятиями как форма социального партнерства: сравнительно-правовой анализ украинского и зарубежного законодательства // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Мат. наук.-практ. конф.; (м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р.) / За ред. проф. В.С.Венедиктова. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 79-81.

Анотація

Свічкарьова Я.В. Особливості правового регулювання праці в акціонерних товариствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей правового регулювання праці в акціонерних товариствах та його подальшому вдосконаленню. Досліджуються корпоративна природа акціонерних товариств та її вплив на правовий статус працівників-акціонерів, єдність та підстави диференціацїї в правовому регулюванні праці в акціонерних товариствах, співвідношення законодавства про працю, спеціального законодавства, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств. Проведено аналіз правового статусу працівників-акціонерів та визначено підстави виникнення трудових правовідносин працівників акціонерних товариств. Досліджено правову природу та особливості укладання та розірвання трудового договору, суміщення професій (посад), сумісництва, відсторонення від роботи, притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності одноособового виконавчого органу, голови та членів колегіального виконавчого органу, голови та членів спостережної ради.

Внесені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює працю в акціонерних товариствах. Результати роботи відображено в проектах доповнень до КЗпП та інших нормативних актах України.

Ключові слова: правове регулювання, трудові правовідносини, працівники-акціонери, акціонерні товариства.

Аннотация

Свечкарева Я.В. Особенности правового регулирования труда в акционерных обществах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право и право социального обеспечения. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена особенностям правового регулирования труда работников акционерных обществ и его дальнейшему совершенствованию.

В разделе 1 исследована корпоративная природа акционерных обществ и ее влияние на правовой статус работников.

Определено, что в процессе производственно-хозяйственной деятельности в акционерных обществах может применяться труд как работников-акционеров, так и работников, не имеющих акции.

Обоснована необходимость регулирования труда работников акционерных обществ нормами законодательства о труде, с учетом особенностей, предусмотренных специальным законодательством, уставами и иными внутренними положениями.

Обоснован вывод об оптимальном сочетании законодательства о труде, специального законодательства, уставов и иных внутренних положений в процессе регулирования трудовых отношений работников акционерных обществ.

В разделе 2 определено, что основанием возникновения трудовых правоотношений работников-акционеров и работников, не имеющих акций, является трудовой договор (контракт). Обоснована целесообразность применения контрактной формы трудового договора не только с руководителями, но и со специалистами, а также с другими работниками (по их согласию). Внесены предложения по совершенствованию действующего трудового законодательства с целью повышения уровня гарантий работников-акционеров.

Сформулировано предложение о законодательном закреплении права работников на участие в управлении и распределении прибыли, а также разработки специальных программ по наделению работников акциями, опционами и т.п. с целью повышения заинтересованности в результатах труда и эффективности производства.

В разделе 3 проанализирована роль общего собрания акционеров в регулировании труда работников акционерных обществ и предложено отнести некоторые вопросы, касающиеся правового регулирования труда, к исключительной компетенции общего собрания акционеров.

Исследована правовая природа отношений, возникающих между единоличным исполнительным органом (председателем и членами коллегиального исполнительного органа) и акционерным обществом, выявлены особенности в регулировании их труда, внесены предложения о совершенствовании правового регулирования труда руководителей акционерных обществ.

Обоснована необходимость привлечения руководителя акционерного общества к полной материальной ответственности, включая и неполученную прибыль; внесено предложение о необходимости разработки правовых норм, совершенствующих порядок избрания на данные должности, усиливающих квалификационные требования как правового так и морального характера.

Проанализирована природа отношений, возникающих между председателем и членами наблюдательного совета и акционерным обществом. Трудовой договор, заключаемый с председателем (членами) наблюдательного совета, рассматривается как особый вид трудового договора. Обоснован вывод о том, что наблюдательный совет должен осуществлять контроль за соблюдением исполнительным органом акционерного общества трудового законодательства.

Сформулированы конкретные предложения по усовершенствованию действующего законодательства, регулирующего трудовые отношения работников акционерных обществ.

Результаты работы отображены в проектах дополнений в КЗоТ и других нормативных актах Украины.

Ключевые слова: правовое регулирование, трудовые правоотношения, работники-акционеры, акционерные общества.

Annotation

Svechkaryova Ja.V. Peculiarities of Law Regulation of Labour in Joint-Stock Companies. – Manuscript.

The Ph.D. thesis submitted to obtain the degree of the candidate of law sciences in speciality 12.00.05 – Labour Law; social security Law. – National Law Academy of Ukraine after Yaroslav Mudry. Kharkov, 2003.

The thesis is devoted to the peculiarities of law regulation of