НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ТЕМЧИШИНА ЮЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 338.439:664.64

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ КИЇВСЬКОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник — кандидат економічних наук, доцент

Чернелевський Леонід Миколайович,

Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мартиненко Микола Мефодійович,

Київський економічний інститут менеджменту, проректор

кандидат економічних наук, доцент

Лебединська Ольга Юріївна,

Національна Академія державного управління при Президентові України, кафедра управління містом

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра менеджменту, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “24” жовтня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68

Автореферат розісланий “19” вересня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Марченко В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап трансформації економіки виробництва в Україні характеризується переломним моментом її розвитку – від глибинної системної кризи, яка супроводжувалась значним падінням виробництва, загостренням структурних диспропорцій, до економічного зростання.

Кожна галузь виробництва повинна досягти такої критичної маси трансформаційних перетворень, щоб створити необхідні умови для сталої позитивної динаміки результатів діяльності підприємств різних форм власності і підтвердити незворотність процесу становлення ринкової системи господарювання. Для прискорення завершальної стадії практичної реалізації соціально орієнтованих ринкових перетворень у промисловому виробництві і, особливо, харчовій промисловості необхідні інноваційні ідеї стосовно успішного вирішення проблем ефективного функціонування підприємств і їх зовнішнього середовища. Здійснити це неможливо без удосконалення системи управління діяльністю підприємств, їх виробничими та фінансовими результатами.

Критичний момент щодо необхідності удосконалення управління результатами діяльності нині, на початку нового тисячоліття, назрів у хлібопекарському виробництві, якому відводиться стратегічна роль в продовольчій безпеці держави. Саме тому значення наукових досліджень регіональних аспектів потенціалу економічного розвитку та вирішення проблем підвищення ефективності управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств зростає відповідно до складності соціально-економічних умов та необхідності суттєвого підвищення якості життя всіх прошарків населення. Зважаючи на те, що економіка хлібопекарського виробництва має максимальну соціальну орієнтацію, практична реалізація управлінської стратегії кожного хлібопекарського підприємства вимагає побудови ефективного механізму управління результатами його діяльності.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до управління підприємствами різних форм власності досліджувались багатьма зарубіжними та вітчизняними економістами. Значну увагу в своїх працях у відповідності з етапами розвитку функцій та науки управління їм приділяли Пітер Ф.Друккер, Д.Бодді, Р.Пейтон, У.Бреддик, М.Х.Мескон, А.Клейнер, Р.Хизрич, В.Ф.Палій, Ю.М.Бажал, В.А.Винокуров, И.Н.Герчикова, В.І.Глущенко, М.М.Мартиненко, В.Г.Шинкаренко, І.О.Бланк, Й.С.Завадський, А.В.Шегда, В.І.Шеїн, Е.В.Афанасьєв, В.В.Цвєткова, В.І.Щелкунов, Є.С. Стоянова.

В роботах низки відомих вчених-економістів автономно досліджується вплив вузлових факторів на формування основних економічних показників (обсяг виробництва, собівартість продукції, прибуток та рентабельність, показники фінансового стану) інструментами економіко-фінансового аналізу, аудиту та економіко-статистичного моделювання. Це характерно для публікацій вчених М.Т.Білухи, М.Д.Білик, М.Г.Чумаченка, Л.М.Чернелевського, С.Ф.Голова, М.І.Баканова, А.Д.Шеремета, Н.М.Ткаченко, М.Г.Грещака, М.В.Грідчиної, А.О.Заїнчковського, М.П.Войнаренко, В.Б.Івашкевича, О.П.Сологуб, Т.П.Карпова, Т.Л.Мостенської, С.Ф.Покропивного, П.О.Мосіюка, М.С.Пушкаря, В.О.Шевчука, П.Т.Саблука, А.М.Єріної.

Проте недостатньо розкриті та потребують додаткового дослідження механізми управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств як системним об’єктом з максимальним використанням сучасних інформаційних технологій. Багатостороння інформація, яка об’єктивно освітлює стан внутрішньогосподарського та зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство — дієвий сучасний інструмент ефективного управління.

Із зовнішньої інформації в наукових дослідженнях надаються переваги кон’юнктурним показникам (попит, пропозиція, ціна). Для хлібопекарської галузі, підприємства якої працюють у мінливому зовнішньому середовищі з великим ступенем невизначеності, це дуже важливо, проблемно і актуально. Головними проблемами тут насамперед є неврегульовані державою макроекономічні механізми: політика ціноутворення в економічних відносинах між галузями з інтеграційними зв’язками у вертикалі “зерно – борошно – хліб”, фінансово-кредитна та податкова політика.

Недостатня увага при формуванні управлінських рішень приділяється реальним даним соціальної статистики, а саме, групуванню населення за класами та їх грошовими витратами на споживання хлібопекарської продукції. Майже ігнорується демографічна статистика регіонів щодо складу населення за віковими групами і зовсім не враховуються дані медичної статистики (зростання чисельності населення в розрізі класифікації хвороб, які вимагають дієтичного харчування) для розробки перспективних напрямів розвитку хлібопекарського виробництва. Це зумовлює проблемність подальших інноваційно-інвестиційних перетворень в економіці галузі щодо нарощення виробництва дієтичної (лікувальної) хлібобулочної продукції.

Науково-теоретична та практична значимість вказаних питань обґрунтовують актуальність вибору теми дисертаційного дослідження та визначають його основні завдання, предмет і об’єкт дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт Національного університету харчових технологій “Удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у харчовій промисловості” та “Розробка рекомендацій щодо обліку, планування і калькулювання собівартості готової продукції в харчовій промисловості України” (номери державної реєстрації: 0199U003934 та 711/287)”.

Мета і задачі дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є розробка основних концептуальних положень удосконалення теоретичних та методичних засад управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств з використанням системного підходу до формування об’єкту управління та створення сучасного інформаційно-методичного комплексу для обґрунтування управлінських рішень.

У відповідності з поставленою метою у роботі визначені та вирішувалися такі задачі:

— визначити місце та роль хлібопекарської галузі у загальному трансформаційному процесі економіки виробництва, її специфіку та розкрити проблеми трансформаційних перетворень економіки хлібопекарського виробництва, які зумовлюють появу негативних деформацій у результатах діяльності підприємств галузі;

— дослідити механізми впливу управління на формування позитивної тенденції результативності та загальної ефективності господарської діяльності підприємств хлібопекарської галузі Київського регіону;

— уточнити теоретичні основи внутрішньогосподарського механізму функціонування підприємств в умовах нинішнього етапу трансформаційних ринкових перетворень та основи досконалого ринкового механізму з метою виявлення раціональних напрямів їх гармонізації для підвищення економічної та соціальної ефективності економічного зростання хлібопекарської галузі;

— здійснити комплексний аналіз стану економічного механізму функціонування хлібопекарських підприємств у взаємозв’язку з макро- та мікроекономічними факторами та обґрунтувати перспективні напрями його вдосконалення;

— розробити нові методичні підходи до виявлення потенціалу для подальшої позитивної динаміки економічного зростання хлібопекарських підприємств регіону на основі інноваційної моделі розвитку виробництва, яка повинна реалізувати задоволення потреб споживачів в раціональному та дієтичному харчуванні і таким чином суттєво підвищити якість їх життя.

— запропонувати інструментарій підвищення ефективності управління результатами виробничо-господарської діяльності підприємств на основі засад сучасних інформаційних технологій та створення інформаційно-методичного комплексу.

Об’єктом дослідження є система управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств як суб’єктів господарської діяльності у конкурентному ринковому середовищі.

Предметом дослідження є процес формування параметрів ефективності управління результатами діяльності підприємств хлібопекарської промисловості Київського регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасна теорія ринкової економіки, економічні категорії і закони, системний і комплексний підходи до вивчення економічних процесів, законодавчі та нормативні акти, постанови уряду з питань діяльності агропромислового комплексу. В процесі дослідження використані положення і висновки наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних економістів.

Джерелами інформації для проведення дослідження були матеріали бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності підприємств хлібопекарської промисловості Київського регіону, статистичні збірники Державного комітету статистики з економічної, фінансової, соціальної, соціально-медичної статистики, матеріали Міжнародного центру перспективних досліджень. В інформаційному забезпеченні дослідження використані матеріали національних і міжнародних спеціалізованих виставок хлібопекарської промисловості, міжнародних медичних виставок за участю виробників продукції лікувального харчування, щорічних виставок Міжнародної діабетичної асоціації України (МДАУ), присвячених Всесвітньому Дню Діабету, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів з досліджуваних проблем.

Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою таких методів досліджень: абстрактно-логічний (прийоми аналізу і синтезу), зворотнього зв’язку, розрахунково-аналітичний, порівняльний, коефіцієнтний, економіко-статистичний, медико-статистичний, графічний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичного моделювання та інші.

Розрахунки виконані з використанням пакету прикладних програм загального користування EXCEL-2000 і пакету програм статистичної обробки інформації SPSS.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі запропонованих автором методологічних підходів з проблеми, що досліджувалася, одержано ряд нових наукових результатів.

Вперше:

— розроблено цілісну економіко-соціальну концепцію інноваційних асортиментних перетворень у виробництві хлібопекарської продукції шляхом побудови організаційно-економічної моделі портфеля товарного асортименту, який включає продукцію раціонального та лікувального харчування. Економічна та соціальна ефективність такого портфелю забезпечується врахуванням кон’юнктурних та соціально-медичних факторів зовнішнього середовища та вимог комерційного розрахунку господарського механізму функціонування підприємств;

— запропоновано методичні основи розрахунку потенційної економії грошових коштів на потреби фінансування придбання лікувальних препаратів (інсулін, інше) для інсулінозалежних хворих на цукровий діабет через зниження коефіцієнту трансформації хворих з групи ризику в інсулінозалежну і відповідного зменшення чисельності хворих на інсулінозалежну патологію через механізм широкого впровадження дієтичної хлібопекарської продукції в стандарти харчування хворих на цукровий діабет.

Удосконалено:

— структурну модель управління результатами діяльності підприємства через включення в неї глибинного цільового, інформаційного та аналітико-прогнозтичного блоків;

— методику та формалізовану модифікацію алгоритму проектування цін на продукцію дієтичного харчування на основі калькуляції витрат, коефіцієнтів корисності та цінової еластичності.

Знайшли подальший розвиток:

— концептуальні положення ринкової трансформації економіки виробництва в соціально орієнтовану шляхом розгляду проблем гармонізації економічної та соціальної ефективності виробничої діяльності хлібопекарських підприємств. Економічна ефективність оцінюється системою показників і відображає основні засади комерційного (господарського) розрахунку підприємства. Соціальна ефективність розглядається в аспекті підвищення якості життя і його головного елементу – здоров’я споживача, структурованого за ознаками медичної статистики;

— комплексне дослідження ринкового, медико-соціального та соціального середовища, виявлені їхні глибинні процеси та обґрунтовано реальний потенціал хлібопекарських підприємств щодо перспектив позитивної динаміки обсягів виробництва, доходу та прибутку, пов’язаних із задоволенням диференційованого попиту, який визріває у середовищі регіону і вимагає значного зростання виробництва дієтичної хлібобулочної продукції та продукції раціонального харчування;

— суттєво доповнено інструментарій для ефективного управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств Київського регіону на засадах сучасних інформаційних технологій через створення узагальненого інформаційно-методичного комплексу (сховища даних), в архітектурі якого основне місце займає облікова, кон’юнктурна, медична, соціальна інформація та їх похідні. На основі широкого інформаційного забезпечення побудовано багатофакторну кореляційно-регресійну модель рентабельності продажу за прибутком від операційної діяльності, низку інших економіко-статистичних моделей факторного аналізу та прогнозування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств на основі узгодження економічної ефективності діяльності підприємств з соціальною через механізм інноваційної моделі структурних перетворень у випуску продукції раціонального та дієтичного харчування. Отримані в дисертаційній роботі результати можуть бути використані керівниками і спеціалістами хлібопекарських підприємств, керівниками і спеціалістами державних органів для розробки стратегії і тактики економічної політики розвитку хлібопекарського виробництва в регіонах України.

Окремі положення дисертації знайшли практичне застосування. Зокрема, теоретичні узагальнення можливих аспектів перспективного розвитку хлібопекарського виробництва, що знайшли необхідне і достатнє обґрунтування в дисертаційній роботі, використовуються при розробленні варіантів інноваційних програм стратегічного розвитку ДП АТ “Київхліб” “Київський хлібокомбінат №10” (довідка № 579 від 12.06.03 р.). Окремі положення дисертації щодо поглиблення управлінської інформації про витрати підприємства, використовуються в аналітичній роботі і формуванні цінової політики на дієтичну продукцію ДП АТ “Київхліб” “Київський хлібокомбінат №1” (довідка № 669 від 24.06.03 р.). Методичні основи комплексного порівняльного аналізу впроваджені Науково-дослідним інститутом соціально-економічних проблем міста Києва для розроблення програм моніторингу стану соціально-економічного розвитку суб’єктів підприємництва міста Києва (довідка № 471 від 27.06.03 р).

Результати дисертаційного дослідження застосовуються в навчальному процесі факультету економіки і менеджменту Національного університету харчових технологій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання — підвищення ефективності управління формуванням результатів діяльності підприємств на сучасному етапі ринкової трансформації економіки виробництва.

Одержані наукові результати з питань теоретичних і практичних аспектів та напрямів удосконалення управління результатами діяльності підприємств хлібопекарської промисловості є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати досліджень оприлюднені та пройшли апробацію у доповідях і виступах на наступних міжнародних та національних теоретичних та науково-практичних конференціях: Шостій міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості” (Київ, УДУХТ, 2000р.); Четвертій науково-теоретичній конференції, присвяченій десятій річниці ІММБ (Київ, 24 квітня 2002 року); Другій міжнародній третій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2002 рік); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інструменти контролю” (Дніпропетровськ, 27 лютого 2003 року); 69-тій науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості”(Київ, НУХТ, 22-24 квітня 2003 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у 11 наукових працях загальним обсягом 2,54 друк. арк., з яких 6 статей опубліковано в фахових виданнях обсягом 1,95 друк. арк.

Структура дисертації і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 187 сторінок, у тому числі 21 рисунок і 14 таблиць. Список використаних джерел містить 199 найменувань і займає 12 сторінок. Дисертація має 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади управління результатами діяльності підприємства в системі економічного розвитку” узагальнено погляди економічних шкіл і сучасної теорії на суть та зміст результатів діяльності як економічної та підприємницької категорії, охарактеризовано моделі управління економічними об’єктами та визначені особливості управління результатами діяльності як системним об’єктом, який являє собою єдину конструкцію “випуск продукції–доходи–витрати–прибуток”, запропоновано методичні підходи до процесу управління економічними об’єктами.

В роботі досліджено наукові погляди щодо мікрорівневого моделювання управління економічним розвитком підприємства. На сучасному етапі переважають моделі, для яких найбільш характерним є тісний зв’язок діяльності підприємства з зовнішнім середовищем.

Порівнюючи сильні та слабкі сторони моделей управління економічним розвитком підприємства доведено:

— не існує єдиної ідеальної автономної моделі управління, оскільки кожне підприємство унікальне і має шукати свою раціональну модель. Однак, на нинішньому етапі кожному підприємству важливо в такому пошуку передбачати та реалізувати інноваційний напрямок розвитку на основі динамічного інноваційно-інвестиційного прогресу.

— в управлінні результатами діяльності ключовими автономними об’єктами управління є: висхідний синтетичний результат – результат виробництва, який вимірюється доходом від реалізації продукції; кінцевий (фінансовий) результат, який вимірюється величиною прибутку та рентабельності; витратний результат (собівартість продукції, операційні витрати), які формуються як атрибут виробництва. Однак, автономне управління названими об’єктами повинно збалансовуватись управлінням системним об’єктом “випуск–доходи–витрати–прибуток”, як завершеним та цілісним.

Доведено, що для підвищення ефективності управління результатами діяльності підприємства важливими є напрями удосконалення управління у розрізі:

— внутрішнього економічного механізму діяльності підприємства;

— зовнішнього механізму ефективного функціонування підприємства в ринковому середовищі;

— державного регулювання діяльності підприємства.

Практика свідчить, що на багатьох підприємствах спостерігається складне протиріччя: обсяги виробництва зростають, обсяги прибутку та рівень рентабельності — знижуються, можливості інноваційно-інвестиційного розвитку скорочуються.

Це пояснюється відсутністю ефективного управління результатами діяльності, яке повинно гармонізувати взаємодію внутрішньогосподарського механізму з ринковим і забезпечити баланс між комерційним і суспільним інтересом.

Теоретичний аналіз довів, що комерційний розрахунок є головною складовою внутрішньогосподарського механізму управління результатами діяльності підприємства.

Запропонована в дисертації модель оптимізації інформаційно-методичної бази управління результатами діяльності (рис. 1) дозволяє підвищити ефективність цього процесу.

Рис. 1. Структурна модель управління результатами діяльності

Основою запропонованої моделі є інструментарій підвищення ефективності управління результатами діяльності підприємства на сучасному етапі ринкової трансформації економіки виробництва, а саме:

— ситуаційно-системний підхід, який розглядає окремий економічний об’єкт управління, як систему, що складається із взаємопов’язаних елементів;

— модель управління - інформаційна. Вона використовує системну інформацію із зовнішнього макросередовища та внутрішньогосподарську інформацію (фінансова та статистична звітність, управлінський облік, контролінг, інше);

— класичний управлінський економіко-фінансовий аналіз, економіко-статистичне моделювання та прогнозування на основі широкої інформаційної бази (зовнішнє та внутрішньогосподарське середовище).

У другому розділі “Макро- та мікроекономічні фактори сучасного фінансово-економічного стану та ефективності управління результатами діяльності підприємств хлібопекарської промисловості Київського регіону” проведено аналіз сучасного стану економічного розвитку хлібопекарської галузі, виявлено позитивні та негативні тенденції, ключові проблеми та фактори:

— розвитку регіонального ринку хліба в аспекті кон’юнктурних показників (попит, пропозиція, ціни);

— динаміки соціального середовища щодо його структуризації за рівнем витрат на харчування в цілому та на хлібні продукти зокрема;

— динамічних процесів у віковій структурі населення та стані здоров’я;

— стану економічного механізму функціонування хлібопекарських підприємств регіону з розглядом проблем трансформаційного періоду реформування економіки галузі та визначенням перспектив зростання виробництва продукції, доходів та прибутковості господарської діяльності.

У результаті аналізу було виявлено динаміку обсягів виробництва хлібопекарської продукції підприємствами міста Києва та Київської області в 1990-2002 роках. Вона характеризувалась в цьому періоді різновекторними змінами від стійкої тенденції спаду до започаткування у 2000 році сталості розвитку виробництва з незначними коливаннями темпів змін, які були характерними для останнього трьохріччя і пов’язаними із зовнішніми факторами.

Комплексне дослідження кон’юнктурних показників ринку хліба та соціальних факторів середовища, в якому функціонують хлібопекарські підприємства Київського регіону, дозволило виявити характерні проблеми в управлінні результатами діяльності та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.

Гострою проблемою на протязі останніх років є суперечливість автономного регулювання цін на хлібобулочні вироби місцевими адміністраціями при відсутності збалансованого регулювання за вертикальною інтеграцією “зерно - борошно - хліб”. Тому економічний розвиток хлібопекарських підприємств міста Києва та області характеризується великою строкатістю.

Різновекторність поведінки однорідних показників у розрізі хлібопекарських підприємств з великою варіацією розриву між позитивними змінами в одних та негативними в інших, на наш погляд, вимагає вирівнювання економічного розвитку підприємств, особливо тих, що функціонують в області, за виключенням Білоцерківського хлібокомбінату.

Як засіб удосконалення індикації та оптимізації взаємозв’язку показників в системі “випуск – доходи – витрати – прибуток” у роботі пропонуються розрахунки та аналіз коефіцієнтів реагування операційних витрат та їх складових на динаміку чистого доходу від реалізації продукції за даними фінансової звітності хлібопекарських підприємств про доходи від реалізації продукції та фактичні операційні витрати в розрізі елементів (табл.1).

У роботі використано узагальнений математичний вираз для визначення таких коефіцієнтів:

, (1)

де КРЗ – коефіцієнт реагування затрат;

ТПЗ, ТПВ – відповідно темпи приросту класифікаційної групи затрат та доходу в досліджуваному періоді, %.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз коефіцієнтів реагування витрат на динаміку доходу від реалізації продукції в 2000-2001 роках

№ | Назва підприємства | Коефіцієнти реагування витрат на динаміку доходу від реалізації продукції

Матеріаль-

них затрат | Витрат на оплату праці | Собівартості реалізованої продукції | Адмініст-ративних витрат | Витрат на збут

1 | Хлібокомбінат №1 | 1,72 | 9,24 | 1,44 | 1,49 | 3,74

2 | Хлібокомбінат №2 | 2,67 | 3,60 | 1,22 | 1,40 | 0,95

3 | БКК | 1,25 | 4,09 | 1,23 | 0,28 | 2,85

4 | Хлібокомбінат №6 | 0,70 | 8,34 | 1,26 | -2,34 | 6,14

5 | Дослідний хлібозавод | 1,13 | 3,27 | 1,07 | 0,82 | 1,94

6 | Хлібокомбінат №10 | 0,75 | 2,47 | 0,88 | 3,08 | 1,64

7 | Хлібокомбінат №11 | 2,82 | 3,88 | 1,14 | 0,31 | 2,71

8 | Хлібокомбінат №12 | 0,39 | 2,05 | 0,91 | 0,43 | 1,29

9 | Білоцерківський хлібозавод | 0,83 | 2,62 | 1,03 | -0,07 | 1,01

10 | Сквирський хлібозавод | 0,69 | 4,86 | 0,98 | 3,26 | 0,70

11 | П.-Хмельницький хлібозавод | 0,98 | 0,59 | 0,87 | 0,66 | 0,65

12 | ВАТ “Київхліб” | 1,11 | 3,66 | 1,01 | 1,05 | 1,98

У результаті аналізу поведінки коефіцієнтів реагування витрат на динаміку доходу від реалізації продукції доведено наявність деформованих пропорцій між зростанням собівартості продукції в цілому, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на збут і зростанням доходу підприємства. Отримані співвідношення не можуть бути типовими для нормально функціонуючих хлібопекарських підприємств. Однак вони спостерігаються на більшості з них та характеризуються як тенденція. В роботі акцентовано, що така поведінка коефіцієнтів реагування витрат на динаміку доходу від реалізації продукції по вибірковій сукупності хлібопекарських підприємств Київського регіону зумовлена нераціональною ціновою політикою та негативно впливає на формування прибутковості діяльності. Гармонізація комерційного і соціального інтересів відповідно підприємства і суспільства досягається тоді, коли підприємство може оптимізувати різницю між ціною хлібобулочної продукції та витратами на її виробництво.

У роботі висловлена думка про доцільність в політиці ціноутворення впровадити диференціацію цін, забезпечуючи при цьому нормальну рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності та ліквідувати негативні деформації процесу регулювання цін на хлібопекарську продукцію масового попиту через зруйнований природній інтеграційний міжгалузевий взаємозв’язок “зерно-борошно-хліб” з причини недосконалості регуляторів ринків зерна і борошна і адміністративного регулювання цін на хлібобулочні вироби.

У роботі досліджується вплив факторів соціального середовища на успішність функціонування та економічне зростання хлібопекарських підприємств, у результаті якого зроблено висновок, що хлібопекарська галузь має перспективні резерви до зростання попиту на хлібобулочні вироби, однак, з більшими вимогами до їх споживчої якості.

Глибоко розглянута регіональна проблема зовнішнього соціального середовища, пов’язана з стійкою тенденцією захворюваності населення на хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, хвороби органів травлення.

Доведено, що наявна тенденція зростання чисельності хворого населення вимагає зусиль щодо підвищення якості його життя не тільки за рахунок розвитку фармацевтичної галузі, але й в ще більшій мірі, за рахунок лікувального та профілактичного харчування, в якому провідне місце займають хлібобулочні вироби.

За даними медичної статистики обґрунтовано, що в стратегічному розвитку хлібопекарського виробництва в Київському регіоні необхідно прийняти напрямок та дієві механізми його реалізації в системі раціонального, лікувально-профілактичного та дієтичного (лікувального) харчування населення. Це аргументує необхідність подальшої трансформації хлібопекарського виробництва на основі інноваційної моделі. Інноваційний напрямок дозволить здійснити практичну реалізацію одного із положень Закону України “Про приоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні”, який набув чинності у січні 2003 року, що передбачає інноваційний високотехнологічний розвиток промислового виробництва харчових продуктів з високими оздоровчими властивостями з зернових культур.

У третьому розділі “Механізми і моделі підвищення ефективності управління виробничо-господарською діяльністю підприємств хлібопекарської галузі Київського регіону” розроблено науково-практичні рекомендації щодо інноваційних асортиментних перетворень виробництва продукції на хлібопекарських підприємствах Київського регіону, запропоновано методичні основи удосконалення механізму ціноутворення на продукцію дієтичного харчування та методику удосконалення управління результатами діяльності з аспектами інформаційних технологій.

Перед сучасними українськими підприємствами стоїть не тільки проблема поглиблення реалізації основ комерційного розрахунку, який обґрунтовує вимоги щодо нормальної прибутковості господарської діяльності, але й до якості економічного зростання. Вона суттєво впливає на якість життя населення регіону. Встановлено, що першоосновою якості життя є рівень здоров’я населення.

На підставі показників медичної статистики про стан здоров’я населення міста Києва, запропоновано модель розрахунку потенціалу випуску хлібобулочної продукції для лікувального харчування. В ній пріоритети інтенсифікації розвитку індустрії лікувального хлібобулочного виробництва ґрунтуються на динаміці показників медичної статистики міста Києва та Київської області, які виокремлюють виключно гостру проблему ендокринних хвороб з патологією цукрового діабету, лікування якого вимагає значних бюджетних витрат на медичне обслуговування хворих.

На підставі зробленого аналізу пропонується концепція номенклатурно-асортиментних перетворень у виробництві хлібопекарської продукції. В ній виокремлюються основні засади управлінського впливу на асортиментний портфель підприємства через інтенсивну дифузію інновацій в ньому, а саме:

1. Диференціація товарного асортименту у розрізі переліку стаціонарної продукції, яка відповідає вимогам раціонального харчування всіх категорій населення Київського регіону з задовільним станом здоров’я та товарного асортименту лікувального харчування.

2. Управління динамікою товарного асортименту у розрізі дольових характеристик та якості асортиментного портфеля по задоволенню споживачів різних соціальних груп.

3. Визначення внутрішньогосподарських економічних характеристик диференційованого товарного асортименту та загального асортиментного портфеля підприємства: нижня межа рентабельності (точка беззбитковості), внутрішня норма прибутковості, запас фінансової міцності.

4. Визначення доходу від реалізації програмного обсягу товарного асортименту з врахуванням цінової політики підприємства та помірного державного регулювання цін на окремі види хлібобулочних виробів.

Алгоритм розрахунку товарного асортименту в розрізі освоєного виробництва діабетичної хлібобулочної продукції враховує норму споживання хлібобулочних виробів у стандарті харчування діабетиків та їх чисельність в регіоні.

Обмеження обсягу виробництва певного виду діабетичної продукції здійснюється за критеріями: виробнича потужність підприємства та попит, який необхідно задовольнити.

Потенційний обсяг виробництва загальної дієтичної хлібобулочної продукції, який доцільно освоїти в перспективі підприємствами ВАТ “Київхліб”, розраховано за даними медичної статистики за 2000-2002 роки (табл. 2).

Таблиця 2

Прогноз річного обсягу освоєння виробництва інноваційної хлібобулочної продукції для лікувального харчування населення міста Києва.

№ п/п | Класи хвороб з вимогами лікувального харчування | Число

зареєстрованих

хворих з

відповідним

діагнозом, тис. осіб | Прогноз чисельності

хворих

з відповідним діагнозом, тис. осіб | Річна мінімальна норма споживання хлібобулочних виробів

в стандарті харчування, кг | Прогноз-ний обсяг випуску продук- ції, т

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 = 4 х 5

1 | Цукровий діабет | 66,69 | 70,39 | 73,0 | 5138,47

2 | Хвороби ендокринної системи з розладом обміну речовин (ожиріння, захворювання щитовидної залози та інші) | 47,03 | 49,64 | 97,35 | 4832,45

3 | Хвороби органів травлення | 197,81 | 222,14 | 97,35 | 21625,33

4 | Інші захворювання, які потребують лікувального харчування | 106,73 | 108,22 | 101,0 | 10930,22

Всього | 418,26 | 450,39 | 94,42 | 42526,47

У роботі доведено, що в реальній перспективі дієтичні хлібобулочні вироби можуть досягти третини загального обсягу виробництва хлібопекарської продукції по місту Києву та регіону.

Для розрахунку потенційної економії бюджетних коштів (Е) від впровадження лікувального харчування хворих на цукровий діабет в роботі пропонується формалізований вираз:

Е = Ч х В х К1 х К2 (2)

де Ч – чисельність хворих на цукровий діабет у регіоні;

В – витрати на безоплатне придбання ліків в розрахунку на одного хворого діабетом, які покриваються за рахунок бюджету;

К1 – коефіцієнт зменшення інсулінозалежності, як результату дотримання хворими стандартного лікувального харчування;

К2 – коефіцієнт як рейтингова частка впливу вживання діабетичних хлібобулочних виробів на загальний результат лікувального харчування.

Щодо прискорення функціонування інноваційного виробництва пропонується ідея створення консорціуму, в який необхідно включити організаційні структури наукового, технологічного та виробничо-збутового забезпечення. Для фінансового забезпечення інноваційної диверсифікації пропонується створення інноваційного фінансового фонду.

З метою рівномірного розподілу вигод між виробниками і споживачами інноваційної хлібопекарської продукції пропонується вирішення нагальних завдань з оптимізації ціноутворення на основі методу відчутної корисності товару.

З урахуванням діючої в Україні системи ціноутворення запропоновано модель проектування ціни на дієтичну продукцію (Рск):

;

;

,

де Рck – остаточна ціна на конкретний вид дієтичної продукції;

Pk – ціна одиниці продукції, скоригована на основі аналізу цін на аналогічну продукцію на ринку;

РН – ціна одиниці аналогічної продукції з найкращими показниками якості;

РО – початкова (стартова) ціна одиниці продукції;

В – фактичні операційні витрати на одиницю продукції;

РП – проектний рівень рентабельності продукції (% до операційних витрат);

ІСК – інтегральний коефіцієнт корисності;

m – кількість показників для визначення ступеня корисності продукції для споживачів;

к1 … кm – коефіцієнти парного співвідношення фактичних показників споживчої корисності даного виду продукції з їх величиною у стандарті харчування споживача дієтичної продукції.

Зроблено висновок, що диференційоване ціноутворення, акцентоване на помірний комерційний інтерес виробника хлібобулочної продукції, та нова асортиментна політика, інтенсивно зорієнтована на підвищення якості життя споживачів за критерієм здоров’я, є першочерговою передумовою підвищення ефективності управління результатами діяльності суб’єктів господарювання галузі.

Для практичної реалізації комплексного підходу до підвищення ефективності управління в роботі розроблено напрям забезпечення раціональних співвідношень (компромісу) в динаміці взаємопов’язаних елементів об’єкту управління “випуск–доходи–витрати–прибуток” через механізм досконалого інформаційно-методичного забезпечення (сховища даних). Його архітектура з відповідним заповненням дозволяє поглибити економіко-фінансовий аналіз, прогнозування та обґрунтування оптимальних управлінських рішень.

У роботі запропоновано більш широке використання в управлінні фундаментального економіко-фінансового та порівняльного аналізу, багатофакторного економіко-статистичного моделювання.

Процес економіко-статистичного багатофакторного моделювання дозволив побудувати низку кореляційно-регресійних моделей. Так, за допомогою програмного продукту SPSS отримано кореляційно-регресійну модель рентабельності продажу за прибутком від операційної діяльності (Y):

y = 21,88 + 1,16 X1 – 0,221 X2 + 0,05654 X3 – 0,257 X4, (4)

де: х1 — прибуток від операційної діяльності, (млн.грн.);

х2, х3, х4 — відповідно частки собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут у доході від реалізації продукції, (%).

Отримані основні статистичні характеристики моделі – коефіцієнти множинної регресії та детермінації мають достатньо високі рівні (0,986 та 0,962) і дозволяють успішно використовувати її в аналізі і прогнозуванні. Водночас економіко-статистичне моделювання, здійснене в процесі наукового дослідження, крім цієї моделі, включає побудову моделей (кореляційно-регресійних, авторегресійних, комплексної порівняльної оцінки) для прогнозування доходу від реалізації, прибутку від операційної діяльності та витрат на одну гривню чистого доходу від реалізації продукції. Їхній управлінський потенціал: виявлення логіко-наслідкових та кількісних багатофакторних зв’язків у формуванні результатів діяльності та забезпечення можливостей багатоваріантного прогнозування в системі “випуск продукції – доходи – витрати – прибуток” з метою управлінського відбору одного із них, як оптимального на конкретному етапі економічного розвитку хлібопекарського підприємства.

ВИСНОВКИ

1. Концептуальною основою вирішення проблем економічного розвитку та підвищення ефективності управління процесом формування результатів діяльності виробничого підприємства пропонується вважати модель узгодження внутрішнього економічного механізму господарювання з механізмами зовнішнього (для підприємства) ринкового та соціального середовища, державного регулювання.

2. Внутрішньогосподарський механізм - це механізм комерційного розрахунку, який є системою саморозвитку і самовідтворення, і характеризується самоплануванням, самофінансуванням, самоокупністю, самоконтролем та самоуправлінням підприємства будь-якої форми власності.

3. У хлібопекарському виробництві основоположними важелями зовнішнього середовища є кон’юнктурні параметри ринку хліба і ресурсів для його виробництва та структуризація соціального середовища за чисельністю певних категорій споживачів хлібопекарської продукції та нормами її споживання, а саме:

— багатих, середнього класу, бідних;

— працюючого населення, пенсіонерів та дітей;

— здорового населення, яке вимагає раціонального харчування та хворого населення, яке вимагає дієтичного харчування;

— диференційовані норми споживання хлібобулочної продукції в стандартах раціонального та дієтичного харчування.

4. Ефективний механізм державного регулювання повинен реалізувати політику компромісу щодо важелів зростання загального добробуту населення, його продовольчої безпеки з одного боку та необхідного та достатнього рівня результативності господарської діяльності підприємств різних форм власності, яка забезпечує їх самофінансування та загальне економічне зростання.

5. Аналіз сучасного економічного стану та управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств, а саме системним об’єктом “випуск продукції–доходи–витрати–прибуток”, здійснений методами економічного аналізу та економіко-статистичного моделювання, дозволив обґрунтувати механізм управління модулем “випуск продукції–доходи”. Його основою є формування асортиментного портфеля хлібобулочної продукції для забезпечення раціонального харчування здорового працюючого населення – споживача та продукцією дієтичного харчування споживача, структурованого за віковими ознаками, чисельністю хворих, які вимагають дієтичного харчування. Критерій економічної ефективності асортиментного портфеля – нормальний рівень рентабельності. Соціальна ефективність асортиментного портфеля – підвищення якості життя споживача хлібобулочної продукції через критерій здоров’я.

6. Формування процесу управління модулем “доходи–витрати–прибуток” ґрунтується на таких висхідних положеннях: витрати – це похідна від процесу отримання доходу, а прибуток – це похідна від процесу отримання доходу та його атрибуту – витрат.

Методологія підвищення ефективності управління ґрунтується на досконалому інформаційно-методичному забезпеченні, сконцентрованому в сховищі даних і структурованих за класифікаційними ознаками внутрішньогосподарської та зовнішньої інформації. До інструментів підвищення ефективності управління об’єктом “доходи–витрати–прибуток” входять: аналіз економічних тенденцій, факторний ситуаційний аналіз, побудова прогнозтичних економіко-статистичних моделей на основі вибору раціональних статистичних методів обробки інформації, економічний аналіз показників та методів економічного моделювання.

7. З метою підвищення ефективності управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств Київського регіону пропонується:

— наступний етап трансформаційних перетворень економіки хлібопекарської галузі здійснювати на створеній концептуальній інноваційній моделі структурних перетворень у випуску продукції раціонального та дієтичного харчування. Інновації дозволять узгодити економічну ефективність діяльності підприємства з соціальною. Зростання соціальної ефективності хлібопекарського виробництва повинно характеризуватись не низькими цінами, а позитивним його впливом на здоров’я населення регіону;

— в політиці ціноутворення на хлібопекарських підприємствах впровадити диференціацію цін, забезпечуючи при цьому нормальну рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком. Ліквідувати негативні деформації процесу регулювання цін на хлібопекарську продукцію масового попиту через відновлення раціонального інтеграційного міжгалузевого взаємозв’язку “зерно-борошно-хліб” та удосконалення механізму державної регуляторної політики ціноутворення;

— для активізації виробничих процесів на хлібопекарських підприємствах міста Києва та області та підвищення економічної і соціальної ефективності їх діяльності пропонується інноваційна модель розвитку виробництва хлібопекарської продукції з диференційованою ціновою політикою та помірним регулюванням цін як ключовий інструмент підвищення ефективності управління результатами діяльності хлібопекарських підприємств;

— серед окремих раціональних форм цінової політики хлібопекарських підприємств в сучасних умовах виокремлюються:

1. cаморегулювання диференційованих цін на хлібопекарську продукцію раціонального та дієтичного харчування на основі еластичності попиту від ціни для забезпечення обсягів, номенклатури і асортименту продукції, яка сприяє підвищенню якості життя різних споживачів;

2. забезпечення підприємству через обмежене помірне державне регулювання цін досягнення нормальної прибутковості (відтворення витрат операційної діяльності плюс середня норма прибутку, необхідна і достатня для поточного і перспективного самофінансування та саморозвитку).

— в процесі прийняття поточних та стратегічних управлінських рішень щодо системного об’єкту “випуск продукції–доходи–витрати–прибуток” використовувати інструментарій сучасних інформаційних технологій: фундаментальний управлінський економічний аналіз конструктивних елементів об’єкту, їх прогнозування та планування на основі економіко-математичного моделювання, в складі якого чільне місце повинні займати авторегресійні та багатофакторні кореляційно-регресійні моделі, моделі комплексної порівняльної оцінки результатів діяльності підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Темчишина Ю.Л. Удосконалення механізму управління витратами на підприємствах харчової промисловості України // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій (матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції “Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення”). – 2001. – №10. – С. 108-109. – 0,15 д.а.

2. Чернелевський Л.М., Темчишина Ю.Л. Проблеми стабілізації економічного розвитку підприємств хлібопекарської промисловості у трансформаційному періоді // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – К.: НУХТ, 2002. – №11. – С. 117-118. – 0,3 д.а. (особистий внесок дисертанта: дослідження проблем трансформаційного періоду ринкового реформування хлібопекарського виробництва і удосконалення механізму стабілізації економічного розвитку підприємств галузі, 0,28 д.а.).

3. Темчишина Ю.Л. Стратегічні напрями та проблеми розвитку асортиментної і цінової політики в хлібопекарському виробництві міста Києва // Управління сучасним містом. – 2002. – №1-3).– С. 97-99. – 0,31 д.а.

4. Темчишина Ю.Л. Результати діяльності підприємства як об’єкт управління // Регіональні перспективи. – 2003. – №2-3 (27-28). – С. 42-45. – 0,42 д.а.

5. Темчишина Ю.Л. Перспективи гармонізації економічної та соціальної ефективності промислового виробництва на основі диверсифікаційної інноваційної моделі розвитку // Економіст. – 2003. – №5. – С. 96-97. – 0,35 д.а.

6. Темчишина Ю.Л. Деякі аспекти удосконалення інформаційного забезпечення управління результатами діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 177: В 2 т. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – Т. 2. – С. 583-591. – 0,43 д.а.

Тези доповідей

7. Акіліна О.В., Темчишина Ю.Л. Проблеми оптимізації інформаційної бази в системі управління фінансовими результатами діяльності підприємств хлібопекарної промисловості України // Збірник матеріалів четвертої науково-теоретичної конференції, присвяченої десятій річниці ІММБ. – К.: ІММБ. – 2002. – С. 274-277. – 0,16 д.а. (особистий внесок дисертанта: механізм управління витратами на виробничих підприємствах на основі їх групування на змінні і умовно-постійні, 0,14 д.а.).

8. Темчишина Ю.Л., Білик М.Д. Матеріальне заохочення у механізмі управління фінансово-економічним розвитком підприємства // Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової та переробної промисловості (матеріали VI міжнародної науково-технічної конференції). – Ч. 3. – К.: УДУХТ. – 2000. – С. 145-146. – 0,19 д.а. (особистий внесок дисертанта: створення ефективної моделі матеріального заохочення в системі механізму комерційного розрахунку господарської діяльності підприємства, 0,1 д.а.).

9. Темчишина Ю.Л. Удосконалення оцінки ефективності діяльності підприємств в процесі ринкової трансформації економіки виробництва // Праці Другої міжнародної третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Ч. 1. – Донецьк: ДонНУ. –