ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО

ВАНТУХ АНДРІЙ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 636.2.084

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ І РІВЕНЬ ОКРЕМИХ МЕТАБОЛІТІВ У КРОВІ ТА РУБЦЕВІЙ РІДИНІ КОРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ У РАЦІОНАХ СОЄВОГО І РІПАКОВОГО ШРОТІВ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук Вовк Стах Осипович, професор, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри тваринництва

Офіційні опоненти:

– доктор сільськогосподарських наук, Кваша Василь Іванович, професор, завідувач кафедри зоології Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка

– доктор сільськогосподарських наук, Костенко Володимир Миколайович, професор, завідувач кафедри годівлі Вінницького державного аграрного університету

Провідна установа:

Інститут кормів УААН м. Вінниця

Захист відбудеться “28“ листопада 2003 р. о 11годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.826.02 при Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий “27“ жовтня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат с.-г. наук Слобода О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Країни з розвинутим молочним скотарством проблему дефіциту протеїну та жиру в раціонах тварин переважно вирішують шляхом використання в їх складі добавок продуктів переробки насіння таких культур як соя, соняшник, канолові сорти ріпака. Борошно, макуха та шроти, отримані із насіння вказаних культур, характеризуються високим вмістом протеїну та жиру з оптимальним вмістом незамінних амінокислот і жирних кислот (Богданов Г.О., Каравашенко В.Ф., Зверев О.І. та ін., 1986; Зубець М.В., Ейснер Ф.Ф та ін., 1988; Столярчук П.З., Боярський Л.Г., 1989; Вовк С.О., Шаян Я.В., Картавий О.С. та ін., 1996; Калачнюк Г.І., 1997; Свеженцов А.І., 1998; Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О., Кононенко В.К., 2000; Кравців Р.Й., Гладій М.В., Калачнюк Г.І. та ін. 2000). Тому пошук дешевих і ефективних шляхів підвищення їх трансформації у компоненти молока становить значний науково-практичний інтерес (Дем’янчук Г.Т., Микитин М.С., 1994; Калачнюк Г.І., 1997; Eweedah N., Gundel J., Matrai T., 1997; Aldrich G.G..Merchen N.R., Parsons C.M. et al., 1997; Янович В.Г., Сологуб Л.І., 1999; Barry Y.,L., Tome D., 2000). Особливо актуальна проблема підвищення ефективності використання соєвих і ріпакових шротів у раціонах живлення лактуючих корів. Через наявність окремих антипоживних і токсичних речовин, використання нативних соєвих і ріпакових шротів у раціонах лактуючих корів обмежене. Крім цього, значна частина незамінних амінокислот протеїну шротів у даного виду тварин деградується в передшлунках до метану і аміаку під дією ферментних систем мікроорганізмів. Враховуючи вищесказане, метою нашої роботи було порівняльне дослідження продуктивної і метаболічної дії використання у раціонах лактуючих корів добавок нативних та високотермічно і хімічно оброблених соєвого і канолового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету на 1998-2002 роки за темою: “Розробити та впровадити у практику живлення сільськогосподарських тварин і птиці високоефективні екологічно чисті кормові засоби з підвищеним вмістом протеїну і енергії”, яка є одним із підрозділів загальної теми науково-дослідних робіт агрономічного факультету Львівського державного аграрного університету і затверджена Міністерством аграрної політики України за № держреєстрації 0100U002334.

Мета і задача дослідження. Метою дисертаційної роботи було порівняльне дослідження продуктивної і метаболічної дії використання добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів у раціонах лактуючих корів.

До завдань дисертаційної роботи входили дослідження:

- впливу заміни частини зернової основи у раціоні лактуючих корів звичайним та підданим високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів на молочну продуктивність та якість молока;

- впливу згодовування лактуючим коровам у зимово-стійловий період у складі концентрованих кормів добавок нативних та підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів на рівень окремих метаболітів у рубцевій рідині;

- рівня метаболітів у крові при використанні у складі раціонів лактуючих корів добавок звичайних та підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів;

- економічної ефективності використання добавок шротів у раціонах лактуючих корів.

Об’єкт дослідження. Соєвий шрот, ріпаковий шрот, лактуючі корови.

Предмет дослідження. Високотермічна та хімічна обробка соєвого і ріпакового шротів із насіння вітчизняних сортів та їх використання у годівля лактуючих корів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльні дослідження впливу згодовування у складі раціонів лактуючих корів нативних та підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та ріпакового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів на молочну продуктивність і якість молока та зміни рівня окремих метаболітів обміну речовин у крові й рубцевій рідині.

Встановлено оптимальний температурний і часовий режим високотермічної обробки соєвого та ріпакового шротів перед згодовуванням лактуючим коровам з метою підвищення ефективності засвоєння наявних у їх складі поживних речовин організмом тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про метаболічну і продуктивну дію нативних і “захищених” високотермічною і формальдегідною обробкою соєвого та ріпакового шротів при використанні їх добавок у раціонах живлення лактуючих корів.

З метою підвищення молочної продуктивності й покращення якості молока та оптимізації перебігу метаболічних процесів в організмі лактуючих корів на основі отриманих результатів досліджень рекомендується впродовж зимово-стійлового періоду заміняти 15% зернової основи раціону за поживністю соєвим чи каноловим шротами, підданими сухій високотермічній обробці при температурі 1200С впродовж 60 хвилин.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провів підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів, написав і підготовив до захисту дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на:

-

-

-

-

-

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, в тому числі 4 тези та 5 статей - у фахових виданнях ВАК України.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаних джерел літератури і додатків. Об’єм дисертації – 135 сторінок, у тому числі 40 таблиць і 7 рисунків. Список використаних джерел охоплює 253 публікації, у тому числі 165 зарубіжних.

Матеріал і методи досліджень. З метою виконання дисертаційної роботи проведено 2 науково-пошукові та 1 науково-виробничий досліди на лактуючих коровах української чорно-рябої породи у зимово-стійловий період. Дослідження проводилися на базі селянсько-фермерського господарства “Надія” Самбірського району Львівської області та кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету. Схема проведення науково-пошукових дослідів наведена в табл. 1.

Перший дослід проведено на чотирьох групах корів (по 10 голів у кожній), 3-4 річного віку, підібраних за принципом аналогів за періодом лактації, рівнем молочної продуктивності та живою масою. В підготовчий період (30 днів) усі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із сіна конюшинного, кормового буряка, силосу кукурудзяного і зернової суміші за складом: пшенична дерть – 50%, ячмінна дерть – 30%, вівсяна дерть – 20%. Тварини контрольної групи впродовж дослідного періоду, який тривав 90 днів, отримували такий же раціон, як і в підготовчий період. Коровам другої, третьої і четвертої дослідних груп упродовж експериментального періоду згодовували аналогічний раціон у якому 15% зернової основи за поживністю заміняли, відповідно, звичайним соєвим шротом (2-га група); соєвим шротом, підданим сухій високотермічній обробці при температурі 120оС впродовж 60 хв. (3-тя група); та соєвим шротом, обробленим формальдегідом у розрахунку 1,0 г формальдегіду на 100 г шроту з наступним старанним їх перемішуванням (4-та група) при збереженні ізокалорійності раціону.

Таблиця 1

Схема проведення науково-пошукових дослідів

Групи тварин | Періоди досліду і тривалість у днях | Кількість тварин, гол. | Характеристика годівлі тварин

1 дослід

Підготовчий,30 | 40 | Основний раціон (ОР)

1 | Дослідний, 90 | 10 | ОР (контроль)

2 | Дослідний, 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено соєвим шротом

3 | Дослідний, 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено високотермічно обробленим соєвим шротом

4 | Дослідний, 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено формальдегідно обробленим

соєвим шротом

2 дослід

Підготовчий,30 | 40 | Основний раціон (ОР)

1 | Дослідний , 90 | 10 | ОР (контроль)

2 | Дослідний , 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено ріпаковим шротом

3 | Дослідний , 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено високотермічно обробленим ріпаковим шротом

4 | Дослідний , 90 | 10 | У зерновій основі ОР 15% за поживністю замінено формальдегідно обробленим ріпаковим шротом

Другий аналогічний дослід, у якому використовували ріпаковий шрот, проведено також на чотирьох групах корів (по 10 голів у кожній) 4–5 річного віку, підібраних за принципом аналогів за періодом лактації, рівнем молочної продуктивності та живою масою. В підготовчий період усі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із бобово-злакового сіна, силосу кукурудзяного, кормового буряка і зернової суміші за складом: пшенична дерть – 50%, ячмінна дерть – 30 %, вівсяна дерть – 20% . Корови 2-,3- і 4-тої (дослідних) груп впродовж піддослідного періоду, який тривав 90 днів, отримували аналогічний раціон, у якому 15% зернової суміші за поживністю було замінено відповідно: звичайним ріпаковим шротом (2-га група), ріпаковим шротом підданим високотермічній обробці при t = 120оС впродовж 60 хвилин (3-тя група) та ріпаковим шротом, обробленим формальдегідом у розрахунку 1,0 г формальдегіду на 100 г шроту (4-та група) при збереженні ізокалорійності раціону.

Науково-виробничий дослід був проведений на 7-ми групах корів (по 10 голів у кожній), підібраних за принципом аналогів за віком, рівнем молочної продуктивності та живою масою. У підготовчий період всі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із сіна бобово-злакового, силосу кукурудзяного, кормового буряка і зернової суміші за складом: пшенична дерть – 50%, ячмінна дерть – 30%, вівсяна дерть – 20% Корови дослідних груп впродовж експериментального періоду, який тривав 90 днів, отримували аналогічний раціон, у якому 15% зернової суміші було замінено звичайним соєвим і ріпаковим шротом (відповідно, 2-га і 3-тя групи); високотермічно обробленим соєвим і ріпаковим шротом (відповідно, 4-та і 5-та групи) та соєвим і ріпаковим шротом підданим формальдегідній обробці (відповідно, 6-та і 7-ма групи) при збереженні ізокалорійності раціону .

В дослідженнях використовували соєвий шрот із вітчизняного насіння сорту “Нива” і каноловий шрот із вітчизняного насіння озимого сорту ріпака “Тисменицький”.

Кількість молока, надоєного від тварин контрольної і дослідних груп, вираховувалась щоденно. Зразки молока для проведення оцінки його якості відбирали згідно з вимогами Держстандарту України 2680–86. Відібрані зразки молока консервували перекисом водню. У зразках молока визначали такі фізико–хімічні показники: густину - пікнометричним методом (Держстандарт 3625–84); кислотність молока – титрометричним методом (Держстандарт 3624–92); кількість соматичних клітин в молоці за допомогою віскозиметра (Держстандарт 23459–90); вміст жиру – кислотним методом (Держстандарт 5867–90); кількість сухої речовини - аналітичним методом шляхом висушування молока при 105оС до постійної ваги (Держстандарт 3626–73); сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) - розрахунковим методом; загальну кількість білка та казеїну – методом формольного титрування згідно Держстандарту України 491212–85; вміст молочного цукру (лактози) - рефрактометрично (Держстандарт 3628–47); вміст золи - шляхом спалювання наважки у муфельній печі при температурі 500оС; вміст каротину та вітаміну А - за методикою Г.С.Уніхова, (1971). Вміст вільних амінокислот та амінокислотний склад білків молока визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390).

З метою вивчення впливу згодовування добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів на рівень окремих метаболітів у крові і рубцевій рідині у корів контрольної і дослідних груп на початку і по завершенні експериментального періоду відбирали зразки крові із яремної вени після ранкової годівлі та рубцеву рідину за допомогою носоглоткового зонда перед ранковою годівлею та через 2 години після неї.

У крові корів визначали вміст гемоглобіну - (колориметрично) за методом Воробйова(1982), а в плазмі крові – вміст загального білку та окремих його фракцій - (рефрактометрично) Лебедев (1982), сечовини – колориметрично Алексеенко(1964), оцтової кислоти за методом Конвея (1937), амінного азоту – колориметрично за методом Мютінга-Кайзера (1968), фосфору – колориметрично за методом Збарського (1954). Вміст вільних і загальних амінокислот у плазмі крові тварин визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390).

Свіжоотриману рубцеву рідину фільтрували через чотири шари марлі. Рівень загального і небілкового (залишкового) азоту в рубцевій рідині визначали за методом Кєльдаля (1948), а білкового – за різницею між рівнем загального і небілкового. Амінокислотний профіль солянокислотного гідролізату білків рубцевої рідини корів визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот (ААА-390). Концентрацію аміаку в рубцевій рідині визначали за допомогою прискореного мікрометоду, розробленого Калачнюком Г.І. (1981), рівень летких жирних кислот (ЛЖК) шляхом їх титрації розчином їдкого калію після парової дистиляції в апараті Маркгама. Молярну концентрацію їх визначали за допомогою газорідинного хроматографа Хром-5.

Економічну ефективність використання добавок звичайних та високотермічно і формальдегідно оброблених шротів у раціонах корів визначали за методикою Резнікова і співавторів (1977).

Раціони годівлі корів складали на основі фактичної поживності кормів, яку визначали шляхом зооаналізу. Отримані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично за Стюдентом, використовуючи стандартні комп’ютерні програми .

Результати досліджень

Молочна продуктивність і якість молока за використання шротів у раціонах корів.

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що лактуючі корови, які впродовж експериментального періоду отримували раціон, у якому 15% зернової основи за поживністю заміняли звичайним і, особливо, підданим високотермічній обробці соєвим та каноловим шротами, відрізнялися вищими показниками молочної продуктивності, порівняно із тваринами контрольної групи.

За даними, наведеними в таблиці 2 видно, що найбільшою молочною продуктивністю виділяються тварини 3-ої групи обох дослідів, у раціонах яких частину зернової основи заміняли відповідно високотермічно обробленим соєвим та ріпаковим шротом. У цих групах відзначено збільшення середньодобових надоїв, відповідно, на 24,0 та 22,0% у порівнянні з тваринами контрольної групи.

Використання у раціонах корів високотермічно обробленого соєвого та канолового шротів сприяє підвищенню рівня білку у молоці (Р<0.05), особливо за рахунок казеїнової фракції (рис.1,2).

Нами відмічено підвищення густини молока у корів усіх дослідних груп (Р<0,001), що очевидно вказує на залежність цього показника від вмісту сухої речовини у молоці, рівень якої вищий у корів дослідних груп.

У результаті проведення органолептичної оцінки молока, одержаного від корів дослідних груп встановлено, що колір його впродовж досліду практично не змінювався. Консистенція молока корів дослідних груп не відрізнялась від тварин контрольної групи. Молоко корів контрольної і дослідних груп характеризувалось приємним, специфічним, властивим свіжому продукту запаху.

Молоко корів дослідних груп, особливо третьої характеризувалась підвищеною титрованою кислотністю (Р<0,05), що очевидно обумовлене підвищеним рівнем в ньому казеїну.

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів піддослідних груп (M m, n =10)

Показник | Група тварин

1 | 2 | 3 | 4

Тривалість дослідного періоду, днів | 90 | 90 | 90 | 90

Перший дослід

Надій молока на корову за весь період досліду, кг |

1124±11,0 | ****

1298±9,9 | ****

1407±8,6 | ****

13578,1

Надій молока на корову за весь період досліду в перерахунку на базисну жирність 3,4%, кг |

1206,6±7,5 | ****

1420,2±7,2 | ****

1564,3±6,1 | ****

1476,7±5,4

Середньодобовий надій, кг |

12,5±0,11 | ****

14,4±0,13 | ****

15,60,08 | ****

15,10,07

Вміст жиру в молоці, % | 3,6510,04 | 3,720,05 | 3,780,06 | 3,700,04

Одержано молочного жиру всього, кг |

41,030,43 | ****

48,280,45 | ****

53,180,53 | ****

50,210,49

Другий дослід

Надій молока на корову за весь період досліду, кг |

12159,1 | ****

14497,8 | ****

14858,4 | ****

14316,7

Надій молока на корову за весь період досліду в перерахунку на базисну жирність 3,4%, кг |

1063,38,8 | ****

1342,79,1 | ****

1415,17,7 | ****

1296,310,2

Середньодобовий надій, кг |

13,50,06 | ****

16,10,8 | ****

16,50,4 | ****

15,90,7

Вміст жиру в молоці, % | 3,450,05 | 3,550,13 | 3,600,04* | 3,510,08

Одержано молочного жиру, всього, кг |

41,920,37 | ****

51,440,71 | ****

53,460,92 | ****

50,231,02

Примітка. У цій і наступних таблицях достовірні різниці показників у дослідних групах тварин порівняно до контрольної: *Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01; ****Р<0,001.

Зміни рівня метаболітів у рубцевій рідині за використання шротів у раціонах корів. З наведених у табл. 3 даних видно, що використання у раціонах дійних корів добавок як звичайних, так і підданих високотермічній та формальдегідній обробці соєвого і ріпакового шротів не здійснює суттєвого впливу на розмноження інфузорій та бактерій у рубцевій рідині через 2 години після ранкової годівлі тварин.

Разом з тим, у рубцевій рідині корів першого і другого дослідів, яким у складі раціонів згодовували звичайний та підданий високотермічній і формальдегідній обробці соєвий та ріпаковий шроти (рис. 3, 4), спостерігається зростання вмісту
загального азоту на 1,5-3,2% (Р<0,05-0,01) та білкового азоту на 4,6-6,9% (Р<0,01-0,001), в той час, як рівень небілкового азоту знижується на 12,7-17,1% (Р<0,01-0,001) у порівнянні з тваринами контрольної групи. Зміни рівня азотових сполук у рубцевій рідині, очевидно, обумовлені зменшенням концентрації аміаку, особливо у

Таблиця 3

Кількість інфузорій та бактерій і рівень окремих метаболітів у рубцевій рідині піддослідних корів через 2 год після ранкової годівлі (Mm, n=10)

Показник | Група тварин

1 | 2 | 3 | 4

Перший дослід

Інфузорії рубця тис/мл руб. рідини | 865,212,6 | 88710,1 | 8978,8 | 8559,4

Бактерії рубця, млрд/мл руб. рідини | 10,710,21 | 11,080,16 | 10,420,18 | 10,510,14

Аміак, мг % | 7,510,16 | 6,810,12*** | 5,410,20*** | 5,340,18****

Концентрація водних іонів (рН) | 6,520,17 | 6,480,16 | 6,500,20 | 6,410,11

Другий дослід

Інфузорії рубця тис/мл руб. рідини | 832,113,4 | 843,414,1 | 837,111,4 | 823,214,2

Бактерії рубця млрд/мл руб. рідини | 10,110,17 | 10,320,11 | 10,030,13 | 10,010,15

Аміак, мг % | 7,500,17 | 7,030,28 | 5,730,09*** | 6,210,15**

Концентрація водневих іонів | 6,600,18 | 6,550,20 | 6,490,25 | 6,570,21

тварин першого досліду (Р<0,01-0,001), яким 15% зернової основи раціону заміняли звичайним, та високотермічно обробленим соєвим та ріпаковим шротом.

Нами також встановлено, що використання у раціоні лактуючих корів добавок як звичайних, так і, особливо, високотермічно і формальдегідно оброблених шротів не має негативного впливу на процеси рубцевої ферментації та продукцію летких жирних кислот у рубці тварин.

Зміни рівня метаболітів у крові корів за використання в раціонах шротів. Згодовування лактуючим коровам упродовж дослідного періоду як звичайного, так і підданого високотермічній обробці соєвого та ріпакового шротів сприяє оптимізації вмісту ряду метаболітів у крові тварин (табл. 4). Про це свідчить підвищення у крові корів дослідних груп, порівняно до контрольної, рівня амінного азоту (Р<0,05-0,001) та загального білку, в основному, за рахунок б-глобулінів (Р<0,05-0,025). Введення до складу раціонів корів нативного і, особливо, підданого високотермічній обробці соєвого та ріпакового шротів підвищує рівень у крові імуноглобулінів, гемоглобіну, фосфору та оцтової кислоти, порівняно із їх вмістом у крові тварин контрольної групи (Р<0,01).

Таблиця 4

Біохімічні показники крові піддослідних корів (Mm, n=10)

Показник | Група тварин

1 | 2 | 3 | 4

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Перший дослід

Білок загальний, г % | 8,060,11 | 8,410,13 | 8,490,09*** | 8,510,11***

Альбуміни , г % | 3,410,08 | 3,440,11 | 3,590,08 | 3,650,10

-глобулін, г % | 1,370,05 | 1,520,04* | 1,490,03* | 1,570,05**

-глобулін, г % | 1,210,06 | 1,180,07 | 1,240,08 | 1,260,07

г-глобулін, г % | 2,070,07 | 2,270,05* | 2,170,06 | 2,030,09

Імуноглобуліни, мг % | 9,010,10 | 9,870,11**** | 9,910,12**** | 9,920,14****

Гемоглобін г/л | 73,211,75 | 75,411,81 | 77,441,56 | 74,321,63

Азот амінний, мг % | 14,00,14 | 14,60,07 | 15,10,18**** | 15,20,20****

Оцтова кислота, мг/% | 3,240,16 | 3,690,11* | 3,900,12*** | 3,710,14*

Сечовина, ммоль/л | 4,250,30 | 4,330,35 | 4,410,27 | 4,310,29

Фосфор

загальний, мг/% |

17,10,31 |

18,10,25** |

19,20,27**** |

18,90,24****

продовження табл.4

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Другий дослід

Білок загальний, г % | 7,960,12 | 8,360,09** | 8,410,07*** | 8,390,08***

Альбуміни, г % | 3,310,16 | 3,380,09 | 3,440,10 | 3,460,11-

глобулін, г % | 1,310,06 | 1,490,05* | 1,550,06** | 1,570,07**-

глобулін, г % | 1,220,07 | 1,290,10 | 1,160,14 | 1,310,11

г-глобулін, г % | 2,120,10 | 2,200,12 | 2,260,15 | 2,050,17

Імуноглобуліни, мг % | 8,870,11 | 9,760,14**** | 9,670,15**** | 9,430,14***

Гемоглобін, г/л | 72,141,51 | 76,211,43 | 78,561,71** | 76,891,64*

Азот амінний, мг % | 13,980,15 | 14,300,12 | 15,00,21** | 14,780,23*

Оцтова кислота, мг % | 3,170,13 | 3,540,11* | 3,990,16**** | 3,610,11**

Сечовина, ммоль/л | 4,310,28 | 4,250,31 | 4,440,35 | 4,510,28

Фосфор

Загальний, мг % | 16,80,25 | 17,90,31** | 18,80,30**** | 18,20,29***

Економічна ефективність використання шротів у раціонах корів. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що згодовування лактуючим коровам взамін 15% зернової основи за поживністю як звичайного, так і особливо підданого високотермічній обробці соєвого та канолового шротів, суттєво знижує собівартість 1 ц молока (табл. 5). Поряд з цим, отримані нами у науково-виробничому досліді результати показують, що використання у складі зернової основи для дійних корів вказаних високопротеїнових добавок збільшує грошову виручку від реалізованої продукції та підвищує чистий прибуток у порівнянні з тваринами контрольної групи (табл.5).

Приведені в табл. 5 дані свідчать про значно більший рівень рентабельності виробництва молока при використанні у раціонах лактуючих корів як нативних так і формальдегідно і, особливо, високотермічно оброблених добавок шротів порівняно до тварин які не отримували їх у складі раціону. Так, у тварин 2-, 4-, і 6-ї дослідних груп, раціон яких містив звичайний, високотермічно і формальдегідно оброблений соєвий шрот відмічено збільшення рівня рентабельності відповідно на 7,7; 18,9; і 6,1%; а у тварин 3-, 5- і 7-ї дослідних груп, раціон яких містив звичайний, високотермічно і формальдегідно оброблений ріпаковий шрот відповідно на 7,0; 20,5 і 7,2% у порівнянні їз тваринами контрольної групи (рис.5).

Таблиця 5

Економічна ефективність використання добавок соєвого і ріпакового шротів у раціонах корів (n=10)

Показник | Група тварин

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Середньодобовий надій, кг | 11,6 | 12,9 | 12,3 | 14,3 | 14,0 | 13,0 | 12,7

Валовий надій, всього, ц | 104,4 | 116,1 | 110,7 | 128,7 | 126,0 | 117,0 | 114,3

Всього витрат, грн | 6370 | 6620 | 6420 | 6720 | 6520 | 6750 | 6550

В т.ч. вартість кормів, грн | 3950 | 4200 | 4000 | 4300 | 4100 | 4330 | 4130

Вартість побічної продукції, грн. | 520 | 520 | 520 | 520 | 520 | 520 | 520

Витрати на основну продукцію, грн. | 5850 | 6100 | 5900 | 6200 | 6000 | 6230 | 6030

Собівартість 1 ц молока, грн. | 56,03 | 5254 | 53,30 | 48,17 | 47,62 | 53,25 | 52,76

Виручка від реалізації продукції, грн. | 6786 | 7546,5 | 7195,5 | 8365,5 | 8190 | 7605 | 7429,5

Чистий прибуток, грн. | 936,0 | 1446,5 | 1295,5 | 2165,5 | 2190 | 1375 | 1399,5

Рентабельність, % | 16,0 | 23,7 | 22,0 | 34,9 | 36,5 | 22,1 | 23,2

Економічна ефективність використання добавок шротів у раціонах корів грн.– | 510,5 | 359,5 | 1229,5 | 1254 | 439,0 | 463,5

Примітка: у таблиці 5 приведено розрахунки в цінах другого кварталу 2002 року.

Слід відзначити, що найвищі показники рентабельності, а саме 34,9 і 36,5% отримано, при згодовуванні лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% зернової основи за поживністю відповідно високотермічно обробленим соєвим (4-а група) і ріпаковим (5-та група) шротом і при цьому відмічено зниження собівартості 1 ц молока відповідно на 7,86 і 8,41 грн. порівняно до тварин контрольної групи.

ВИСНОВКИ

Використання у складі раціонів лактуючих корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю звичайних, формальдегідно та високотермічно оброблених соєвого або канолового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів активує процеси рубцевої ферментації, оптимізує метаболічні процеси в організмі, підвищує молочну продуктивність тварин та покращує якість молока. Найкращі результати з оптимізації перебігу обмінних процесів, підвищення молочної продуктивності та економічної ефективності виробництва молока отримано при використанні у раціонах корів високотермічно оброблених соєвого і ріпакового шротів. Зокрема:

1 Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно та високотермічно обробленим соєвим шротом, отриманим із насіння вітчизняного сорту “Нива” підвищує в середньому на 15,2-24,8% середньодобові надої та на 1,9-3,6% жирність молока порівняно із тваринами які не отримували добавок шроту.

2 Використання у складі раціонів корів добавок нативного та підданого вказаним обробкам соєвого шроту збільшує в середньому на 3,0 – 5,5% вміст білку й на 2,3 – 6,8% вміст казеїну в молоці у порівнянні із тваринами, які не отримували у годівлі шроту.

3 Заміна у складі раціонів лактуючих корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним, формальдегідно та високотермічно обробленим каноловим шротом, отриманим із насіння вітчизняного сорту “Тисменицький” підвищує в середньому на 17,8-22,2% середньодобові надої та на 1,7-4,3% жирність молока, порівняно із тваринами, які не отримували добавок вказаних кормів.

4 Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним та підданим вказаним обробкам канолового шроту підвищує в середньому на 2,7-7,6% вміст білку й на 4,9-11,2% вміст казеїну в молоці порівняно до тварин, які не отримували ріпакового шроту в раціонах.

5 Використання у складі раціонів корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю, як звичайних, так і підданих формальдегідній і високотермічній обробці соєвого чи канолового шротів суттєво не впливає на зміни концентрації водневих іонів та кількісні зміни інфузорій і бактерій у рубцевій рідині.

6 Заміна у складі раціонів корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним, формальдегідно та високотермічно обробленим соєвим шротом зменшує, відповідно, на 9,3; 28,9; і 28,0% концентрацію аміаку і збільшує, відповідно, на 4,9; 6,9; і 6,8% вміст білкового азоту в рубцевій рідині у порівнянні із тваринами, які не одержували шроту в раціонах.

7 Використання у складі раціонів корів добавок вказаних кількостей звичайного та підданого формальдегідній і високотермічній обробці канолового шроту знижує, відповідно, на 6,3; 17,2; і23,6% концентрацію аміаку і підвищує відповідно, на 4,6; 6,3 і 4,7% вміст білкового азоту в рубцевій рідині порівняно до тварин, які не отримували у годівлі ріпакового шроту.

8. Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно й високотермічно обробленим соєвим шротом підвищує у плазмі крові, відповідно, на 4,3; 5,6 і 5,3% вміст загального білку; - на 3,0;1,5 і 5,8% гемоглобіну; - на 4,3; 8,6 і 7,9% амінного азоту; - на 13,9; 14,5 і 20,4% оцтової кислоти порівняно до тварин контрольної групи, які не одержували соєвого шроту у раціонах.

9. Заміна у складі раціонів корів 15% концентрованих кормів за поживністю нативним та підданим формальдегідній і високотермічній обробці каноловим шротом збільшує у плазмі крові, відповідно, вміст загального білку на 5,0; 5,4 і 5,7% ; - імуноглобулінів на 10,0; 6,3 і 9,0% ; - гемоглобіну на 5,6; 6,6 і 8,9% ; - амінного азоту на 2,3; 5,7 і 7,3% ; - оцтової кислоти на 11,7; 13,9 і 25,9% у порівнянні із тваринами, які не одержували у годівлі ріпакового шроту.

10. Згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно і високотермічно обробленим соєвим та каноловим шротом, відповідно, на 7,7; 6,1 і 18,9; й 7,0; 7,2 і 20,5% підвищує рівень рентабельності виробництва молока та, відповідно на 3,49; 2,78 і 7,86 й 2,72; 3,27 і 8,41% знижує собівартість 1ц молока порівняно до тварин, які не отримували у годівлі шротів.

11. Використання у складі раціонів корів взамін 15% концентрованих кормів за поживністю нативного й підданого формальдегідній і високотермічній обробці соєвого та канолового шротів, відповідно, на 510,5; 439,0 і 1229,5 й 359,5; 463,5 і 1254,0 грн. підвищує економічну ефективність виробництва молока порівняно до тварин, які не отримували у раціонах шротів.

Пропозиції виробництву

З метою оптимізації перебігу обмінних процесів в організмі лактуючих корів, підвищення молочної продуктивності та покращення якості молока рекомендується заміняти у складі раціону 15% концентрованих кормів за поживністю обробленим при температурі 120оС впродовж 60 хвилин соєвим шротом із вітчизняного сорту насіння “Нива” або ріпаковим шротом із вітчизняного сорту насіння “Тисменицький”.

писок публікацій за темою дисертації

1. Вантух А., Вовк С. Молочна продуктивність корів при використанні добавок соєвої і ріпакової макухи у раціонах // Тези Міжнарод. практичної конф. ім. Є. Храпливого “Теорія і практика розвитку АПК”.– 1999.– С. 270-271. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

2. Вантух А., Вовк С. Молочна продуктивність та якість молока при використанні в раціонах корів ріпакового шроту підданого термічній і хімічній обробці // Вісник ЛДАУ. Агрономія. – 1999.– №4.– С. 66-68. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Вантух А.Є., Вовк С.О., Мартин М.Т., Мароунек М. Амінокислотний профіль рубцевої рідини і плазми крові та молочна продуктивність корів при використанні “захищеного” соєвого шроту в раціонах // Вісник ЛДАУ. Агрономія.– 2001.– №5.– С. 539-545. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Вантух А.Є., Вовк С.О. Зміни рівня азотових сполук у рубцевій рідині і крові та якість молока за використання у раціонах корів звичайних і термічно оброблених шротів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (25-27 вересня 2002 р.).– Львів: Арал, 2002.– С 483-487. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Вантух А., Вовк С., Юрчишин В., Яремко Р., Павкович С. “Молочна продуктивність і рівень метаболітів у крові і рубцевій рідині при використанні у раціонах соєвого шроту” – Вісник ЛДАУ: Агрономія.-2003.-№7.- 99-104 с. (Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку результатів).

6. Вовк С.О., Павкович С.Я., Вантух А.Е. Продуктивное и метаболическое действие продуктов переработки семян рапса при добавке их в рационы крупного рогатого скота // Тез. докл. III Международной конф. “Актуальные проблемы биологии в животноводстве”.– Боровск: ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.– х. животных, 2000.– С. 54-56. (Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку результатів).

7. Вовк С.О., Вантух А.Є., Харів О.Р. Зміна амінокислотного профілю рубцевої рідини та плазми крові у корів при використанні у раціонах соєвого шроту // Фізіологічний журнал. – 2002.– Т.48, №2.– С. 186-187. (Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку результатів).

8. Вовк С.О., Вантух А.Є. “Економічна ефективність використання шротів у раціонах лактуючих корів” – Економіка АПК. № 9.Львів. –2000.–С. 176-178. (Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку результатів).

9. Снітинський В.В., Вовк С.О., Вантух А.Є. Високопротеїнові кормові добавки для великої рогатої худоби на основі ріпакового шроту // Вчені ЛДАУ – виробництву. – Львів – 2001. – С.73-74. (Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку результатів).

Анотація

Вантух А.Є. Молочна продуктивність і рівень окремих метаболітів у крові та рубцевій рідині корів при використанні у раціонах соєвого і ріпакового шротів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин та технологія кормів. – Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2003..

У дисертації викладені результати порівняльних досліджень продуктивної і метаболічної дії використання добавок звичайних і підданих високотермічній і формальдегідній обробці соєвого та канолового шротів, отриманих із насіння вітчизняних сортів у раціонах живлення лактуючих корів.

Встановлено, що використання у складі раціонів лактуючих корів української чорно-рябої породи у зимово-стійловий період взамін 15% концентрованих кормів раціону за поживністю нативного, формальдегідно і, особливо, високотермічно обробленого соєвого шроту, отриманого із вітчизняного сорту насіння “Нива” та канолового шроту отриманого із вітчизняного сорту насіння “Тисменицький”, активує процеси рубцевої ферментації, оптимізує перебіг метаболічних процесів організму тварин, підвищує молочну продуктивність та покращує якість молока.

Показано, що згодовування лактуючим коровам раціонів із заміною у їх складі 15% концентрованих кормів за поживністю звичайним, формальдегідно і високотермічно обробленим соєвим або каноловим шротом із насіння вказаних сортів в середньому на 6,0-20,5% підвищує рівень рентабельності виробництва молока та на 2,73-8,41% знижує собівартість 1ц молока порівняно до тварин, які не одержували у раціонах шротів.

айкращі результати з оптимізації перебігу обмінних процесів, підвищення молочної продуктивності та економічної ефективності виробництва молока отримано при використанні у раціонах корів добавок високотермічно обробленого соєвого і канолового шротів.

Ключові слова: лактуючі корови, соєвий шрот, ріпаковий шрот, високотермічна обробка, формальдегідна обробка, годівля тварин, обмін речовин, молочна продуктивність, якість молока.

Вантух А.Е. Молочная продуктивность и уровень некоторых метаболитов в крови и рубцовой жидкости коров при использовании в рационах соевого и рапсового шротов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02-кормление животных и технология кормов. - Львовская национальная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицького, Львов 2003.

В диссертации изложены результаты сравнительных исследований продуктивного и метаболического действия обычных, а также подданных высокотермической и формальдегидной обработке соевого и канолового шротов, полученных из семян украинских сортов при использовании их добавок в рационах кормления лактирующих коров.

Установлено, что использование в составе рационов лактирующих коров украинской черно-пестрой породы в течении зимне-стойлового периода взамен 15% концентратов за питательностью обычного, формальдегидно- и высокотермически обработанного соевого шрота, полученого из отечественного сорта семян “Нива” повышает среднесуточные удои коров на 15,2-24,8%, жирность молока на 1,4-3,6%, содержание казеина в молоке на 2,3-6,8% по сравнению с животными, которые не получали шрота в составе рациона. Скармливание лактирующим коровам рационов из заменой в их составе 15% концентратов за питательностю обычным, формальдегидно- и высокотермически обработанным рапсовым шротом, полученым из отечественного сорта семян “Тисменицкий”, увеличевает на 17,8–22,2% среднесуточные удои; – на 1,7–4,3% жирность молока – на 4,9–11,2% содержание казеина в молоке по сравнению с животными не получавшими в кормлении шрота.

Установлено, что скармливание лактирующим коровам концентратов в составе которых 15% за питательностью заменено обычным, формальдегидно и высокотермически обработанным соевым или рапсовым шротами из семян указанных сортов уменьшает на 6,3–28,9% содержание аммиака и увеличивает на 17,9–26,6 % уровень белкового азота в рубцовой жидкости, а также повышает в плазме крови на 4,3–5,7% содержание общего белка, на 6,3–10,1% уровень имунноглобулинов; – на 4,3–8,9% количество гемоглобина, – на 2,3–8,6% содержание аминного азота, – на 11,7–25,9% концентрацию уксусной кислоты по сравнению с животными не получавшими шротов в составе концентратов.

Показано также, что скармливание коровам рационов из заменой в их составе 15% концентратов по питательности обычным, формальдегидно и высокотермически обработанным соевым или каноловым шротами из семян указанных сортов на 6,0–20,5% повышает уровень рентабельности производства молока и на 2,73–8,41% снижает себестоимость 1ц молока по сравнению с животными, которые не получали в рационах шротов.

Наилучшие результаты по оптимизации течения метаболических процессов в организме