ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІННІКОВА Лариса В’ячеславна

УДК 37.013.42(73)

система ПІДГОТОВКи соціальнИХ Працівників у ВищиХ навчальних закладах США

13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук

ВАХОВСЬКИЙ Леонід Цезаревич,

декан історичного факультету

Луганського національного педагогічного

університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

КАПСЬКА Алла Йосипівна, завідувач

кафедри соціальної педагогіки

Національного педагогічного

університету імені М.П.Драгоманова

(м.Київ);

кандидат педагогічних наук

ЦИМБАЛ Ірина Іванівна, Управління

освіти Луганської міської ради,

начальник.

Провідна установа - Запорізький державний університет,

кафедра проблем управління та

соціальної педагогіки, Міністерство

освіти і науки України.

Захист відбудеться 26 листопада 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул.Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 25 жовтня 2003 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства, коли значно зростає кількість людей, покинутих державою, питання соціального захисту населення набирає особливої ваги. У цих умовах держава намагається проводити виважену соціальну політику з надання соціальної підтримки незахищеним верствам населення (літнім людям, інвалідам, самотнім, малозабезпеченим). Ефективність її реалізації залежить від наявності кадрів соціальних працівників, які спроможні працювати як у спеціальних центрах допомоги, так і безпосередньо з людьми, які потребують соціальної підтримки.

За останнє десятиріччя в нашій країні організовано державні установи соціальної роботи, соціальні служби, що відповідно до законодавства України здійснюють соціальний захист і надають соціальну допомогу населенню. Аналіз кадрової ситуації в соціальній галузі дає підстави стверджувати, що сьогодні в нашій країні значна кількість працівників соціальних служб не мають відповідної професійної освіти й рівня кваліфікації, тому що система навчання соціальних кадрів поки ще не досконала. Між тим, у розвинених країнах світу і, в особливості, в США фах “соціальний працівник” дуже поширений, користується великою повагою з боку держави й громадськості, а система різнорівневої підготовки соціальних працівників є динамічною й ефективною. Урахування й творче застосування досвіду США дозволить оптимізувати вітчизняну соціальну освіту, сприятиме утвердженню українського гуманістичного суспільства – повноправного члена світової демократичної спільноти.

Специфіка вітчизняної практики підготовки фахівців з соціальної роботи полягає в тому, що вона здійснюється не тільки в класичних університетах, а й на базі вищих педагогічних навчальних закладів. Тому своєрідним підґрунтям у питаннях становлення й розвитку системи підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників є дослідження з проблем вищої педагогічної освіти. Теоретико-методологічні аспекти професійної підготовки вчителя розглянуто в працях В. Кан-Калика, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, А. Алексюка, В.Алфімова, B.Галузинського, О. Глузмана І. Зязюна, М. Поташника, Ю. Василькової, Т. Василькової, В. Оржеховської, Л. Коваль, Г. Лактионової та ін. Аналізу способів удосконалення навчального процесу у вищій школі присвячено дослідження А. Верхоли, В. Загвязінського, М. Євтуха, О. Сердюк, Ю. Бабанського, І. Підласого та ін.

За останній час предметом наукових досліджень стали проблеми професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників. Ці питання висвітлено в працях Л. Міщик, І. Звєрєвої, А. Капської, Н. Кривоконь, В. Поліщук, І. Цимбал, Н. Максимової, С. Харченка, Л. Ваховського (Україна), у публікаціях російських дослідників (І.Зимняя, М.Єфремова, Б. Шапиро, В. Бочарова, А. Соловйов, Д. Павленок, М. Богуславський, Г. Корнетов та ін.).

Проте зазначені дослідження не вичерпують усіх питань щодо основ підготовки спеціалістів нової генерації – соціальних працівників. Проблема навчання соціальних працівників у США в названих працях зовсім не розглядається.

Поряд з цим маємо значну кількість праць американських учених щодо діяльності соціальних служб та соціальних працівників (А. Абботт (A. Abbott), Х. Браунс (H. Brauns), Д. Крамер (D. Kramer), Д. Линн (D. Lynn), Р. Спрінг (R. Spring), К. Уілсон (K. Wilson), П. Аллен-Меарес (P. Allen-Meares), Т. Бемфорд (T. Bamford), П. Хайгем (P. Higham), K. Келхоун (C. Calhoun), а також досліджень, в яких відображено зміст, напрямки, технології підготовки кадрів для соціальних служб (Х. Бургес (H. Burgess), М. Болдуін (M. Baldwin), Д. Делримпл (J. Dalrymple), Д. Томас (J. Tomas). Це створює сприятливі умови для вивчення й узагальнення американського досвіду підготовки соціальних працівників.

Отже, необхідність створення сучасної ефективної системи підготовки соціальних працівників з урахуванням досвіду розвинених країн світу та відсутність окремих наукових праць, присвячених цій проблемі, і стало основою для вибору теми дисертаційного дослідження: “Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження виконувалося згідно з планом наукової роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи “Теоретико-методичні основи змісту і технології навчання студентів соціальній роботі” (Державний реєстраційний номер 0101V001373).

Об’єкт дослідження –соціальна освіта в США.

Предмет дослідження – система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США.

Мета дослідження – визначити методологічні, теоретичні й практичні аспекти соціальної освіти в США, виявити можливості використання практичного американського досвіду підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах України.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати становлення та історичний розвиток соціальної освіти в США.

2. Розглянути професійні стандарти та принципи організації багаторівневої підготовки соціальних кадрів у США.

3. Виявити зумовленість вимог до відбору майбутніх соціальних працівників наявністю соціальних проблем, що існують у американському суспільстві.

4. Охарактеризувати зміст й практичні методи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США.

5. Виробити рекомендації щодо використання результатів дослідження в Україні.

Концептуальні положення дослідження:

- система підготовки фахівців із соціальної роботи в США розглядається у взаємозв’язку з соціальними, політичними, культурними процесами, які відбуваються в американському суспільстві;

- виділення тенденцій спрямування змісту та методів підготовки в університетах та школах соціальної роботи США передбачає розкриття соціальних проблем, що існують у американському суспільстві, і способів їх вирішення;

- дослідження змісту підготовки соціальних працівників у США передбачає не тільки вивчення літератури, а й аналіз державних документів, діючих навчальних планів, програм підготовки тощо;

- аналіз системи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США здійснюється з урахуванням можливостей використання його результатів у практичній діяльності вищих навчальних закладів України.

Методологічною основою дослідження є філософські та психолого-педагогічні положення про людську особистість; концепції вітчизняних та зарубіжних учених про соціальну сутність особистості; системний, особистісний, діяльнісний підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах; здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій.

Теоретичною основою дослідження є концептуальні трактування понять “соціальна освіта”, “професійна підготовка соціального працівника”, “стандарти підготовки”, “рівні підготовки” (Т. Кошманова, Л. Міщик, І. Зимня, І. Мигович, Л. Баер (L.), Р. Федеріко (R.), К. Уілсон (K.), Г. Бредлі (G.), Х. Голдштейн (H.), Е. Грінвуд (E. Greenwood), “практика соціальної роботи” (І. Іванова, В. Дикань, І. Звєрєва); “польова практика”, “подвійна концентрація” (А. Абботт (A. Abbott), Д. Линн (J. Lynn), М. Пейн (M. Payne), В. Річан (W. Richan), А. Мендельсон (A. Mendelsohn); нормативні документи, в яких відбито основні ідеї розвитку національної системи освіти та соціальної роботи в Україні: Конституція України, Закони України “Про вищу освіту”, “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових праць, законів і постанов уряду та державних установ з проблем підготовки соціальних працівників та роботи соціальних служб, історичний та логічний аналіз розвитку професії соціального працівника в США та Україні, синтез, індукція, дедукція, зіставлення, узагальнення й систематизація отриманого матеріалу) для визначення теоретико-методологічних основ дослідження; емпіричні (спостереження, інтерв’ю, бесіда з науковцями в галузі соціальної роботи в США, вивчення документації американських університетів та шкіл соціальної роботи) з метою виявлення змісту соціальної освіти, основних напрямів, особливостей організації підготовки соціальних працівників у США.

Джерелознавчу базу дослідження складають фонди Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В.Вернадського, наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (м.Київ), Інституту педагогіки й психології професійної освіти АПН (психолого-педагогічна література вітчизняних і зарубіжних авторів), закони і постанови уряду США, Департаменту з питань здоров’я та надання послуг населенню (The Department of Health and Human Services), американської Асоціації шкіл соціальної роботи (School Social Work Association of America), Ради із соціальної освіти (Council of Social Work Education), вітчизняні та зарубіжні періодичні видання “Основы социальной работы”, “Педагогика”, “Российский журнал социальной работы”, “Социальная защита”, “Социальное обеспечение”, “Социальная политика”, “Социальная работа”, “Социологические исследования”, “Урядовий кур’єр”, “Освіта України”, “Педагогіка та психологія”, “Практична психологія та соціальна робота”, “Рідна школа”, “Соціальна політика і соціальна робота”, “Change”, “Child Development. Abstracts and Bibliography”, “Developmental Psyсhology”, “International Social Work”, “Journal of Child Sexual Abuse”, “Journal of Teacher Education”, “Social Development”, “Sociology of health and illness”, навчальні плани, програми, підручники, посібники з проблеми дослідження, матеріали комп'ютерної мережі Інтернет і т. ін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено теоретичні засади соціальної освіти у США, розглянуто й проаналізовано систему, зміст багаторівневої підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США, визначено форми й методи, виявлено особливості організації теоретичної та практичної підготовки й перепідготовки соціальних кадрів, розроблено рекомендації з використання американського досвіду для оптимізації підготовки соціальних працівників в Україні.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані при підготовці підручників, навчально-методичних посібників iз соціальної роботи, соціальної педагогiки та порівняльної педагогiки, а також при вивченні курсів “Моделі соціальної роботи в зарубіжних країнах”, “Порівняльна педагогіка”, “Соціальна педагогіка”, “Теорія та практика соціальної роботи”, “Методика роботи соціального працівника” у педагогічних навчальних закладах різних рівнів акредитації. Також припускається можливість творчого використання результатів дослідження в процесі підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “Університет і регіон” (Луганськ, 2001, 2002), на II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми трудової і професійної підготовки на початку III-го тисячоліття” (Слов’янськ, 2002). Завдання, зміст і методика дослідження обговорювалися на засіданні кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на засіданні кафедр соціології та іноземних мов Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 7 статтях (4 – у збірниках наукових праць, 3 – у збірниках матеріалів конференцій); із них 4 – у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 217 сторінок складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (432 найменування, з них 227 – іноземні джерела), 6 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь її розробки, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, зазначено концептуальні положення, розкрито джерелознавчу базу, подано відомості про апробацію одержаних результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США” розглядається підготовка соціальних працівників як психолого-педагогічна проблема; аналізуються стандарти професії соціального працівника в США та в Україні; розкриваються особливості сучасної соціальної ситуації і вимоги до відбору майбутніх соціальних працівників у вищих навчальних закладах США.

Соціально-політичні, економічні, культурні, етнічні та інші особливості визначають статус соціальної роботи та її призначення в кожній країні. Переважна більшість українських дослідників (Н. Бурая, І. Звєрєва, Н. Максимова, А. Капська, Г. Лактионова та ін.) розглядають соціальну роботу як професійну діяльність, що має за мету сприяння людям, соціальним групам у подоланні особистих та соціальних труднощів за допомогою підтримки, захисту, корекції та реабілітації.

В Україні професія “соціальний працівник” була введена у 1991 р., а в 1997 р. було створено Міністерство праці та соціальної політики. На сучасному етапі ведеться цілеспрямована робота з підготовки соціальних педагогів, соціальних працівників. Головна мета цієї підготовки – сприяти покращанню системи соціального захисту населення України. Серед актуальних проблем підготовки соціальних працівників в Україні треба відзначити відсутність тісного зв’язку студентів з їх майбутньою професійною діяльністю (залучення до надання соціальних послуг на підприємствах, в інтернатах тощо), поновлення існуючих програм, підручників, стандартів освіти, підготовка нових видань із соціальної роботи, а також отримання, зберігання й розповсюдження соціальної інформації, пропагування соціальної роботи.

Аналіз документів, що стосуються соціальної роботи й стандартів професії соціального працівника в Україні, міжнародних документів, що визначають зміст соціальної роботи та її нормативно-правову базу, розкриває вимоги до системи підготовки сучасного працівника соціальної сфери. На думку українських спеціалістів (В. Дикань, І. Звєрєва, Л. Коваль, Т. Кошманова, Л. Міщик, В. Поліщук, С. Харченко) система підготовки соціальних працівників повинна забезпечувати: якісну професійну підготовку, володіння достатньо високою загальною культурою, ерудицією; володіння інформацією про сучасні політичні, соціальні, економічні процеси у суспільстві, широку обізнаність у потребах різних соціальних груп населення; уміння передбачати наслідки своїх дій, твердо проводити у життя свою позицію; володіння певним соціальним пристосуванням (у зв’язку з різноманітністю контингенту, який потребує порад спеціаліста соціальної сфери), вміння контактувати з “важкими” підлітками, сиротами, інвалідами, літніми людьми, які знаходяться на реабілітації тощо; дотримування професійного такту, професійної таємниці, делікатності з усіх питань, що торкаються інтимних сторін життя людини.

Виходячи з таких уявлень про соціальну роботу та її призначення у дисертації було розглянуто стандарти професії соціального працівника та вимоги до його підготовки в Сполучених Штатах Америки.

Становлення системи соціального захисту та соціальних служб у США починається з діяльності перших пансіонів допомоги бідним, організатори яких виступали проти беззаконного використання дитячої праці, міської антисанітарії, за покращання умов праці, здоров’я жінок і дітей, за судовиробництво у справах неповнолітніх, за розвиток народної освіти.

Термін “соціальний працівник” як юридичне визнання професії існує в США з 1956 р., коли було створено спеціальні вищі школи. Цей термін замінив попередні – “працівник сфери соціального забезпечення”, “народний опікун” тощо. Критеріями компетентності соціального працівника в США більшість фахівців (Л.Баер (L.Baer), Р.Федеріко (R.Federico), Д.Хардкасл (D.Hardcastle), Х.Джонс (H.Johns), В.Річaн (W.Richan), А.Мендельсон (A.Mendelsohn) вважають його вміння оцінювати ситуацію, розробляти план вивчення соціальної проблеми, розвивати здібності людини у вирішенні проблем, подоланні стресів, зв’язувати людей із соціальними системами, кваліфіковано захищати тих, хто зазнає будь-якої дискримінації, сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами, можливостями, удосконалювати ці системи, оцінювати ефективність виконаної роботи.

Основні завдання професійної підготовки соціальних працівників у США містяться у вимогах до акредитованих програм на рівні держави та на місцевому рівні в документах університетів (місія та завдання кожної програми). Поряд з цим існують два аспекти в системі підготовки фахівців: стандарти сприйнятливості та оціночні стандарти. Перші оцінюють, наскільки та чи інша програма підготовки відповідає вимогам до акредитації, другі – характеризують кожну програму, виходячи з освітньої мети школи соціальної роботи або університету. Кожна програма повинна вказувати на те, що соціальна робота є першорядною, і що принциповою метою навчання є підготовка студентів до початку соціальної практики. Комісія з Акредитації у США також підтримує й заохочує інноваційні та альтернативні програми підготовки фахівців соціальної сфери.

Підготовка соціальних працівників в США – це активне поєднання теорії з практикою, навчання з дослідницькою діяльністю, в центрі якої є гуманістичний підхід. Серед основних пріоритетів навчання соціальних працівників можна визначити поєднання особистісного та діяльнісного підходів до навчання, розширену польову практику в соціальних агентствах, які є специфічними установами, що надають соціальну допомогу, або приватних добродійних організаціях, які досить розповсюджені в США.

Порівняльний аналіз теоретичних уявлень про соціальну роботу та її статус, стандартів професії соціального працівника дає змогу зауважити, що підготовка майбутніх фахівців соціальної галузі в Україні характеризується фундаментальністю й передбачає, перш за все, засвоєння теоретичних знань, а в США головний акцент робиться на організації практичної діяльності студентів.

Відбір конкурсантів у вищі навчальні заклади проходить з урахуванням специфіки системи соціальної роботи та сучасної соціальної ситуації в американському суспільстві. Сьогодні у США соціальна робота, перш за все, спрямована на вирішення проблем самотності, психологічного та емоційного перевантаження, агресії і насилля, у тому числі сексуального, СНІДу. Серед основних проблем молоді в сучасному американському суспільстві: вживання наркотиків, підлітковий суїцид, насилля тощо. Придатність до вирішення цих складних завдань є головним критерієм до відбору майбутніх соціальних працівників.

Існують загальні вимоги до вступу до будь-якого американського університету та конкретні вимоги, які включені до специфічного опису кожної програми. Конкурсанти повинні зробити вибір майбутньої спеціалізації (наприклад, в найбільшому університеті в Мічигані, де навчаються 35000 студентів, це охорона здоров’я, розумове здоров’я, надання послуг людям тощо) і успішно скласти вступний іспит з профілюючої дисципліни або написати есе. У США існує також можливість зарахування до навчання без отримання ступеня, виходячи з попередніх академічних успіхів студента, що дозволяє людині вивчати один або два курси на семестр для того, щоб сфокусувати власні інтереси, перевірити здібності під час навчання, підвищити знання з певної галузі соціальної роботи.

У кожному університеті для студентів існують додаткові служби, які допомагають розв’язати проблеми, що виникають під час навчання, надають інформацію про розміщення, працевлаштування, допомагають студентам-інвалідам тощо.

На жаль, у сучасних українських університетах немає ґрунтовної системи відбору майбутніх соціальних працівників. Задля її створення позитивним прикладом може стати досвід вищих навчальних закладів США.

У другому розділі “Особливості змісту й організації підготовки соціальних працівників у США” розкрито сутність багаторівневої підготовки фахівців із соціальної роботи; зміст навчання в школах соціальної роботи США (навчальних закладах, що існують при університетах США та готують соціальних працівників); особливу увагу приділено організації та основним завданням польової практики як складової частини підготовки соціальних працівників.

На основі аналізу американської літератури, документації університетів і шкіл соціальної роботи було встановлено, що система підготовки у вищих навчальних закладах США має багаторівневий характер: бакалавр, магістр, доктор соціальної роботи. Як і кожна система, вона має безліч закономірно пов’язаних між собою елементів, розташованих у певному порядку. Серед таких елементів системи підготовки соціальних працівників у США можемо визначити мету, зміст, методи навчання соціальній роботі на кожному рівні. Загальними блоками дисциплін для студентів усіх рівнів підготовки в США є теорія соціальної роботи, поведінка людини, вплив соціального оточення, практична діяльність у соціальних установах.

Початковий рівень практики соціальної роботи в США – це ступінь бакалавра, який отримують після чотирьох років навчання, і основна вимога до надання якого – відповідність програмі підготовки фахівців із соціальної роботи даного рівня, а також відповідність вимогам до освіти, що акредитовані Радою з соціальної освіти. Теоретичне навчання поєднується з практикою в соціальних агентствах. Порівняно з Україною, де практика на рівні бакалавра складає 216 годин, у США вона нараховує 480 годин.

Програми підготовки бакалаврів у провідних американських університетах (Мічиган, Кентуккі, Індіана, Пенсільванія, Техас) на додаток до професійно сфокусованих курсів мають блок предметів, що включають вивчення соціальної поведінки, біологічних процесів, розвиток практичних навичок соціальних працівників. Так, в університеті штату Мічиган студентам надають знання про системний підхід до практичної діяльності й допомагають виробити навички до оцінювання та вирішення проблеми.

Наявність ступеня бакалавра відкриває великі можливості та надає більшу мобільність на різних посадах, служить підгрунтям для отримання подальших ступенів у цій галузі знань.

Програми підготовки магістрів більш спеціалізовані, порівняно з програмами підготовки бакалаврів. У найбільших вищих навчальних закладах США існують два види денної програми підготовки магістрів соціальної роботи й надання соціальних послуг: послідовне 16-місячне й 20-місячне навчання протягом двох академічних років. Наявна також розширена програма (Extended Degree Program) для тих, хто спочатку не може навчатися за денною формою. Якщо студент має визначні успіхи у навчанні, він може отримати ступінь за програмою інтенсивного навчання (Advanced Standing).

Громадяни та мешканці США, зараховані до програми підготовки магістрів соціальної роботи, мають два основні джерела фінансової підтримки з боку університету: стипендії і гранти школи соціальної роботи й федеральну позичку з відділу фінансової допомоги університету.

Здобуття ступеня доктора у США здійснюється за програмами підготовки докторів соціальної роботи й соціальних наук. Це суміжні програми різних факультетів, основою яких є самостійні наукові дослідження. Як правило, рівень докторантури у соціальній роботі включає інтенсивні курси з різних сфер соціальної роботи, інтернатуру з дослідження під наглядом керівника (супервізора), написання дисертації, задовільну оцінку з попереднього навчання, наявність досвіду роботи, демонстрацію знань та навичок у визначеній галузі спеціалізації із соціальної роботи. Випускники докторантури отримують ступінь доктора філософії соціальної роботи (Ph.D) або доктора соціальної роботи (DSW). Ступінь Ph.D надають переважно за проведені науково-теоретичні дослідження, а DSW, як правило, з практичної діяльності. І хоча вони обидва високо цінуються, більшість університетів схильні до того, щоб частіше надавати ступінь Ph.D, ніж DSW. Ступінь доктора філософії соціальної роботи (Ph.D) надають із соціальної роботи та одної з п’яти інших соціальних дисциплін: антропології, економіки, політології, психології і соціології. Відповідно до цього студенти обирають напрямок спеціалізації. Програма підготовки за кожним напрямом спеціалізації переважно сфокусована на дослідженні, але обов’язково містить хоча б один аспект соціального забезпечення.

Більшість університетів США мають своєю складовою частиною школу соціальної роботи, яка постійно займається покращанням соціальної освіти. Навчаючись у цьому закладі, студенти набувають знань і вмінь у галузі соціальної роботи, навички командної роботи. Філософія навчання в школі соціальної роботи розкриває такі питання: полікультуралізм та робота з різними категоріями населення; соціальна справедливість і соціальні зміни; попередження виникнення соціальних проблем, лікування й реабілітація хворих; знання досліджень, присвячених вивченню поведінки людини та соціальним наукам.

Навчальний план підготовки соціальних працівників у школах соціальної роботи складають вступні й основні курси, які стосуються п’яти сфер навчання: методи роботи, поведінка людини в соціальному середовищі, політика соціального забезпечення та надання послуг, дослідження та оцінювання, польова практика. Вступні курси, які вивчають протягом першого семестру, надають студентам знання із загальної соціальної практики й служать своєрідною платформою для вивчення основних курсів. Наповнення навчального плану індивідуальне для кожного студента, виходячи з його рівня знань. Усі студенти, які навчаються в школах соціальної роботи США, повинні обрати для себе так звану “подвійну концентрацію” (dual concentration): визначити практичний метод навчання й галузь практики. Вибір цих двох елементів впливає на те, які курси відвідуватимуть студенти, а також вибір місця для проходження польової практики. Практичний метод навчання визначає знання з теорії, що пов’язані з практичною роботою з людьми, сім’ями, групами, організаціями, спільнотами. Галузь практики включає обраний напрямок діяльності, тобто його специфіку, процедури, практику (наприклад, діти та молодь в сім’ях і суспільстві; люди похилого віку в сім’ях та суспільстві; охорона здоров’я; охорона розумового здоров’я; спільноти й соціальні системи).

Досить різноманітними є форми навчання у вищих навчальних закладах США. Крім лекцій, семінарів, практики в агентстві або системах надання послуг (подібні форми існують в Україні), назвемо роботу в команді, індивідуальне додаткове консультування, індивідуальне консультування з особистих проблем, консультування в групах, тестування, ведення робочого зошиту студента, консультування в спеціальних службах (центрах охорони здоров’я, центрах превентивної роботи, центрах медичної допомоги й медичного страхування, центрах програм допомоги тощо).

Підготовка студентів шкіл соціальної роботи неможлива без проходження польової практики, основні завдання якої включають: отримання технічних навичок відповідно до галузі практики та методу практики; застосування й втілення отриманих знань з теорії на практиці; щоденне застосування знань і вмінь, необхідних для розуміння етики, цінностей і цілей соціальної роботи; розуміння розмаїття ролей у соціальній роботі на мікро- та макрорівнях; практику роботи з різними за культурним, расовим, етнічним складом людьми.

Розробка навчального плану практики включає чотири основні компоненти: визначення змісту навчання, визначення освітніх цілей студента, розвиток дидактичного компонента усередині практичної діяльності, розвиток і варіативність методів оцінювання. Учасниками польової практики в США є студент, польовий інструктор, ліейзон (працівник соціального агентства, який допомагає студентам під час їх практичної діяльності). Обов’язки студента – своєчасно заповнювати разом з польовим інструктором угоду з навчання, виконувати власну роботу відповідно до визначених завдань та дій. Польовий інструктор – це працівник агентства, який, як правило, має ступінь магістра соціальної роботи, і який керує студентами й оцінює їх під час польової практики. В цілому обов’язки інструкторів зводяться до: спілкування, підтримки студентів протягом навчання, ведення записів і письмової документації з практики, проведення зустрічей, спостережень і зборів із студентами й інтернатурним персоналом. Ліейзон факультету – призначається відділом, що займається польовою практикою у кожне агентство, де працює студент. Як правило, ліейзон є членом факультету або докторантом, який керує роботою студентів, надає поради стосовно планування навчання, оцінює практичну діяльність студентів. Ліейзон також виступає в ролі адвоката студентів при агентстві. У США явно простежується тенденція до впровадження “концепції грона”, завдяки якій велику кількість студентів влаштовують працювати в одне агентство або кілька агентств, що працюють у тісному зв’язку. Це надає студентам можливість працювати та навчатися один у одного, а агентствам - можливість більш ефективно спланувати свою діяльність і ширше використовувати власні ресурси та ресурси школи, покращувати співпрацю польових інструкторів і ліейзонів.

Ураховуючи велику кількість випадків насильства по відношенню до соціальних працівників, студенти отримують підготовку з особистої безпеки в школах соціальної роботи на початку першого семестру, а потім вивчають настанови до запобігання або зниження ризику в агентствах. Їх зміст полягає в обізнаності, попередженні, керуванні небезпечними ситуаціями вдома, на вулиці, під час мандрування, у громадських місцях, на підприємстві.

Висновки

1. Ефективність реалізації соціальної політики держави з надання соціальної допомоги незахищеним верствам населення залежить від наявності кваліфікованих кадрів соціальних працівників. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання створення в Україні сучасної системи підготовки висококваліфікованих соціальних кадрів. Розв’язання цієї проблеми можливе лише з урахуванням передового досвіду розвинених країн світу, зокрема США, де наявні сформовані традиції з підготовки соціальних працівників та ефективного узгодження дій усіх учасників навчального процесу.

2. Характерною рисою соціальної роботи в США є її спрямованість на надання допомоги окремим людям, групам людей, спільнотам у підвищенні або відновленні їх здібностей до функціонування в суспільстві й створення з цією метою сприятливої соціальної ситуації. Статусу й призначенню соціальної роботи відповідає система підготовки фахівців соціальної галузі в американських вищих навчальних закладах, яка передбачає новий підхід до мети й оцінювання процесу навчання соціального працівника. Основні завдання професійної підготовки соціальних працівників у США містяться у вимогах до акредитованих програм як на рівні держави, так і на місцевому рівні. Поряд з цим існують два аспекти в системі підготовки: стандарти сприйнятливості та оціночні стандарти. Комісія з Акредитації у США також підтримує інноваційні та альтернативні програми підготовки фахівців соціальної галузі, які повинні відповідати стандартам до акредитації.

3.  На сучасному етапі розвитку американського суспільства загострюються проблеми самотності, психологічного та емоційного перевантаження, агресії і насилля, у тому числі сексуального, з’являється проблема СНІДу. Перераховані соціальні проблеми визначають вимоги до відбору конкурсантів в університетах і школах соціальної роботи, а також зміст і напрямки підготовки соціальних працівників у США. Абітурієнти мають відповідати загальним вимогам до вступу до вищого навчального закладу та конкретним вимогам, які відбивають специфіку програм підготовки соціальних працівників. Вони також повинні зробити вибір майбутньої спеціалізації.

4.  Систему підготовки соціальних працівників в університетах і школах соціальної роботи США складають: багаторівнева підготовка (бакалавр, магістр, доктор), а також зміст, різноманітність форм навчання, варіативність практичних методів навчання й галузей практики. Програма підготовки фахівців на кожному рівні розроблена таким чином, щоб забезпечити випускників необхідними знаннями, етичними цінностями та практичними навичками, необхідними для побудови кар’єри соціального працівника-практика на різних посадах. Студентів навчають умінню організувати й спланувати свою роботу, виконувати адміністративні обов’язки, вести дослідження. Практикується міждисциплінарне навчання студентів США та отримання ними подвійної підготовки з п’яти додаткових дисциплін: антропологія, економіка, політологія, психологія, соціологія.

5.  Зміст підготовки фахівців соціальної галузі в школах соціальної роботи, які існують при кожному університеті США, ґрунтується на стандартах професії соціального працівника, етичному кодексі професії, схваленому Національною Асоціацією соціальних працівників. Вступні й основні курси, що пропонують вищі навчальні заклади США, стосуються п’яти галузей навчання: методи роботи, поведінка людини в соціальному середовищі, політика соціального забезпечення та надання послуг, дослідження й оцінювання, польова практика. Школи займаються покращанням професії соціального працівника через дослідження, розвиток знань, їх втілення в практику соціального забезпечення й соціальної роботи, готують соціальних працівників до того, щоб вони могли попередити, зменшити або вирішити проблеми, що виникають із взаємодії “людина – середовище”, покращити умови життя людей у соціальному оточенні.

6.  Базовим принципом організації навчання в сучасній американській школі соціальної роботи є те, що студент може обирати навчальний план, навантаження, основні й додаткові курси, альтернативні програми підготовки. Величезна увага у США приділяється підвищенню кваліфікації вже працюючих студентів і польових інструкторів або їхній перепідготовці через проведення семінарів, додаткових курсів при університетах та школах соціальної роботи.

7.  З метою посилення зв’язку між навчальними закладами й оточуючим середовищем у США помітно зросла роль польової практики, яку студенти проходять у соціальних агентствах, місцевих та державних юридичних закладах, програмах надання послуг, лікарнях, центрах підтримки. Навчальний план практики включає чотири основні компоненти: визначення змісту навчання, визначення освітніх цілей студента, розвиток дидактичного компонента усередині практичної діяльності, розвиток і варіативність методів оцінювання. В основу організації польової практики покладено найновішу “концепцію ґрона”, яка надає можливість студентам працювати й навчатися один у одного.

Американську систему професійної соціальної освіти в нашій країні скопіювати неможливо. Проте, деякі творчі підходи й нові форми організації підготовки фахівців соціальної сфери, які практикуються у США, можна застосувати й в Україні з урахуванням її соціально-економічної, культурної та ментальної специфіки. По-перше, є потреба у створенні системи відбору майбутніх соціальних працівників з урахуванням американського досвіду. По-друге, заслуговує на увагу високий рівень спеціалізації професійно-орієнтованих навчальних курсів, наявність альтернативних і інноваційних програм підготовки, інтегрування наукових та навчально-методичних ресурсів, можливостей кадрового потенціалу різних факультетів. По-третє, необхідно підвищити значення практичної підготовки в системі навчання соціальних працівників, потребують корекції програма практики, підходи до її організації. Можна рекомендувати розширити базу практики (спеціальні центри соціальної роботи, соціальні програми, підприємства, громадські організації). По-четверте, слід більш продуктивно використовувати можливості волонтерського руху студентів як чинника професійної підготовки. По-п’яте, бажаною є підготовка студентів з особистої безпеки до початку практики. По-шосте, необхідно врахувати те, що в США під час практики студенти працюють безпосередньо з клієнтами, точно знають усі види робіт, які зазначені у відповідних документах, отримують заробітну плату в соціальних центрах за виконану роботу.

У цілому врахування американського досвіду, який становить цінне джерело для аналізу, осмислення й створення сучасної ефективної системи підготовки соціальних працівників в Україні, є доцільним в умовах переходу до демократичного суспільства.

Проведене дослідження не вичерпує всю багатозначність проблеми. Предметом подальшого вивчення могли б стати форми й методи підготовки соціальних працівників у США за кожним напрямом спеціалізації, зміст і технології підготовки польових інструкторів, ліейзонів і радників факультету, використання найновіших засобів комунікації в навчальному процесі.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Віннікова Л. В. Особливості підготовки соціальних працівників у школах соціальної роботи в США // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. - №4(60). – С. 24-29.

2. Віннікова Л. В. Програми підготовки докторів із соціальної роботи в США // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. – Слов’янськ: СДПУ, 2002. – Вип. 7. – С.42-45.

3. Віннікова Л. В. Ступенева підготовка фахівців із соціальної роботи в США // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наук. праць. – № 3(3). – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету, 2002. – С. 69-73.

4. Віннікова Л. В. Проблеми підготовки соціальних працівників в Україні та зарубіжний досвід // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2001. – № 9(41). – С. 28-31.

5. Віннікова Л. В. Соціальна робота та надання соціальних послуг населенню // Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Університет і регіон” 25-26 грудня 2002 р.). – Ч.I. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. – С. 144.

6. Віннікова Л. В. Ступенева підготовка фахівців із соціальної роботи в США // Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Університет і регіон” 5-6 грудня 2001 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. – С. 43-44.

7. Віннікова Л. В. Освіта в США // Університетський вісник Східноукраїнського національного університету. – 2001. – №2). – С. 7.

Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2003.

Досліджується система підготовки соціальних працівників в університетах і школах соціальної роботи в США. Дана загальна характеристика сфер діяльності, функцій та рольових репертуарів соціальних працівників, проаналізовано документи, що стосуються професійних стандартів та етичних обов’язків фахівців соціальної сфери в Україні та США, розкрито особливості сучасної ситуації в США та вимоги до відбору соціальних працівників у вищих навчальних закладах.

Розглядається багаторівнева підготовка соціальних працівників (бакалавр, магістр, доктор), навчальний план, „подвійна концентрація” навчання, основні та додаткові курси, альтернативні та інноваційні програми підготовки фахівців соціальної сфери в університетах та школах соціальної роботи США, форми навчання, варіативність практичних методів навчання і галузей практики. Особлива увага приділяється польовій практиці як важливій складовій частині підготовки майбутніх спеціалістів, а також функціям та обов’язкам, які виконують її учасники (студент, польовий інструктор, ліейзон).

Ключові слова: соціальний працівник, школи соціальної роботи в США, багаторівнева підготовка соціальних працівників у США, практичні методи навчання, польова практика, галузі практики.

Винникова Л. В. Система подготовки социальных работников в высших учебных заведениях США. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2003.

Исследуется система подготовки социальных работников в университетах и школах социальной работы в США, составляющими компонентами которой являются многоуровневая подготовка, разнообразие форм обучения, вариативность практических методов обучения и областей практики. Анализируются стандарты профессии социального работника в США и в Украине, особенности современной социальной ситуации и требования к отбору будущих специалистов в области социальной работы в высших учебных заведениях США.

Основные задачи профессиональной подготовки социальных работников в США содержатся в требованиях к аккредитованным программам на уровне государства и на местном уровне в документах университетов (миссия и задачи каждой программы). Наряду с этим существуют два аспекта программ подготовки: стандарты пригодности и оценочные стандарты. Комиссия по Аккредитации в США также поддерживает и поощряет создание инновационных и альтернативных программ подготовки специалистов социальной сферы.

В диссертации рассматриваются учебный план, „двойная концентрация” обучения, основные и дополнительные курсы на уровне бакалавра, магистра, доктора. В работе указано, что программа подготовки бакалавров разработана таким образом, чтобы обеспечить выпускников необходимыми знаниями, этическими ценностями и практическими навыками, необходимыми для построения карьеры социального работника-практика, и служит базой для получения дальнейших степеней в этой области знаний. Программа обучения магистров является более специализированной: студентов готовят как для оказания непосредственных услуг (индивидуальная работа, работа с группой, работа в общинах), так и обучают умениям организовать и спланировать свою работу, исполнять административные обязанности, проводить исследования. Уровень докторантуры в социальной работе включает интенсивные курсы из разных областей знаний, интернатуру по исследованию под присмотром супервизора, удовлетворительную оценку предыдущей работы, демонстрацию знаний и навыков в определенной области специализации по социальной работе.

Учебный план подготовки социальных работников в школах социальной работы составляют вступительные и основные курсы, которые относятся к пяти сферам обучения: методы работы, поведение человека в социальной среде, политика социального обеспечения и оказание услуг, исследование и