Зміст
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Якубовський Сергій Олексійович
УДК 339.92
Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в умовах сучасного економічного розвитку
08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук
КИЇВ - 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Науковий консультант - доктор економічних наук, професор
пЛОТНІКОВ Олексій Віталійович,
Інститут світової економіки і міжнародних відносин
НАН України, завідувач відділу міжнародних
валютно-фінансових відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
академік Національної академії наук України
Чухно Анатолій Андрійович,
Київський національний університет ім. Тараса
Шевченка, професор кафедри економічної теорії
доктор економічних наук, професор
Панченко Євген Григорович,
Київський національний економічний університет,
професор кафедри міжнародного менеджменту
доктор економічних наук, старший науковий
співробітник
Барановський Олександр Іванович,
Український центр економічних і політичних
досліджень імені Олександра Разумкова, провідний
експерт
Провідна установа – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин, місто Київ.
Захист відбудеться 27 січня 2004 року о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. Київ – 30, вул. Леонтовича, 5.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. Київ – 30, вул. Леонтовича, 5.
Автореферат розісланий 26 грудня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. На рубежі ХХ – XXI століть у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої та інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і різних економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму.Наприкінці ХХ сторіччя – на початку ХХI у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої й інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і відмінних одна від одної економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торгівельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентоздатність національних економік.
Масштаби операцій та могутність сучасних транснаціональних корпорацій обумовили інтерес вчених до них, що сприяло появі у вітчизняній науці значної кількості досліджень, у тому числі докторських та кандидатських дисертацій, присвячених аналізу діяльності ТНК та її наслідків для економіки України. При цьому більшість існуючих досліджень все ж є досить однобічними, бо в них автори майже апріорно вважають, що прямі закордонні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, та від їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури.
Дослідники також вважають, що залучений в Україну обсяг ПЗІ в декілька разів менший, ніж його можна отримати, виходячи з економічного потенціалу країни, і, безперечно, значно менший за необхідний. Більшість вчених пропонують використовувати в Україні відносно вдалий досвід країн Південно-Східної Азії та Східної і Центральної Європи, які залучили значні обсяги закордонних інвестицій ТНК та, на думку фахівців, у цілому досить успішно інтегрувалися у світове господарство.
Однак, слід зазначити, що за останні роки у світовій економіці відбулися знакові події (насамперед, валютно-фінансові кризи у Південно-Східної Азії, країнах Латинської Америки і СНД, довгострокова економічна стагнація в Японії, значні коливання курсів провідних світових валют, події 11 вересня у США), які свідчать про появу в епоху глобалізації нових чинників, що вже почали суттєво впливати на стійкість як окремих національних фінансових систем, так і міжнародних валютно-кредитних відносин.
В останні роки істотні зміни відбулися також і в інвестиційних стратегіях ТНК: основні потоки ПЗІ тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанням. Така стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і в деяких випадках при відносно невеликих витратах вийти на ринок приймаючої країни. Однак, нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань.
Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ сторіччя у світі, завдяки глобалізації виробничої та інвестиційної діяльності й значного підсилення ролі ТНК, сформулювалась дійсно нова міжнародна економічна система. Нові реалії обумовлюють переосмислення багатьох аспектів розвитку міжнародного господарства, спонукають дослідників по-новому подивитися на наслідки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та на причини нерівномірного розподілу доходу у світовій економіці.
У зв’язку з цим, дане дослідження, присвячене визначенню нової ролі транснаціональних корпорацій в сучасній світовій економічній системі та оцінюванню реального впливу закордонних інвестицій ТНК на конкурентоспроможність національних економік, є актуальним.
У дисертації пропонується абсолютно новий підхід оцінки наслідків інвестиційної діяльності ТНК, який базується на проведеному порівняльному аналізі впливу прямих закордонних інвестицій ТНК на показники, що визначають міжнародну конкурентоздатність країни: експорт та імпорт товарів і послуг, торговельний баланс, сальдо послуг, вивезення доходів від закордонних інвестицій і, врешті-решт, рахунок поточних операцій.У монографії пропонується новий підхід до оцінювання наслідків інвестиційної діяльності ТНК. Він полягає у дослідженні впливу прямих закордонних інвестицій ТНК на показники, що визначають міжнародну конкурентноздатність країни: експорт і імпорт товарів і послуг, торгівельний баланс, сальдо послуг, вивезення доходів від закордонних інвестицій і, врешті-решт, рахунок поточних операцій.
Рахунок поточних операцій показує зміни в іноземних коштах, що знаходяться в національній економіці. Його негативне сальдо свідчить про відтік фінансових ресурсів з економіки, країна стає боржником відносно іноземних держав, закордонних корпорацій (у першу чергу ТНК) і фінансових структур. Це пов’язано з тим, що негативне сальдо балансу поточних операцій може фінансуватися тільки за рахунок позитивного балансу капіталу. Рахунок поточних операцій показує зміни в іноземних коштах, що знаходяться в національній економіці. Його негативне сальдо свідчить про відтік фінансових ресурсів з економіки, країна стає боржником відносно іноземних держав, закордонних корпорацій (у першу чергу ТНК) і фінансових структур. Це пов’язано з тим, що негативне сальдо балансу поточних операцій може фінансуватися тільки за рахунок позитивного балансу капіталу.
У свою чергу, наявність позитивного сальдо капіталу призводить до збільшення в національній економіці вартості активів (виробничі ресурси, пов’язані з ПЗІ; цінні папери, включаючи комерційні і державні боргові зобов’язання), що контролюються іноземними власниками.
У довгостроковому періоді ця ситуація для приймаючої країни є несприятливою, тому що стійкість національної фінансової системи стає залежною від дій і переваг закордонних інвесторів. У будь-який момент, за власним бажанням, вони можуть вивезти частину своїх активів з національної економіки, що призведе до різкого зростання попиту на іноземну валюту, зниження вартості активів, номінованих у національній грошовій одиниці, і стане причиною фінансової кризи (Україна, Росія 1998 рік).
Позитивне сальдо балансу поточних операцій свідчить про наявність у країни інвестиційного потенціалу, що дозволяє національним виробничим і фінансовим структурам вкладати гроші за кордоном.
Слід відзначити, що значним внеском у дослідження різних аспектів глобалізації світової економіки та діяльності транснаціональних корпорацій стали відомі праці вітчизняних вчених: В.П. Степаненка, Ю.М. Пахомова, А.А. Чухна, А.С. Філіпенка, О.В. Плотнікова, В.Є. Новицького, Є.Г. Панченка, В.С. Будкіна, В.В. Рокочої, О.І. Рогача, О.Г. Білоруса, Д.Г. Лук’яненка, І.В. Бураковського, О.І. Барановського, М.А. Дудченка, А.П. Румянцева та російських науковців – М.М. Богуславського, Л.Д. Градобитової, Є.В. Ленського, О.О. Миронова, С.Т. Пашина, А.О. Стриженко, Г.Г. Чибрикова, В.Є. Черкасова, В.А. Цветкова.
Серед авторів Заходу, дослідження яких присвячені проблемам розвитку міжнародних економічних відносин та виявленню місця ТНК у світовому господарстві, варто відзначити роботи таких дослідників як: М. Аокі, Дж. Даннінг, Р. Вернон, О. Вільямсон, Ч. Гіл, Е. Грехем, Р. Коуз, П. Маклінський, Е. Пенроуз, Г. Перлмуттер, І. Самсон, Р. Стобаух, С. Хаймер, П. Фішер. Масштаби операцій транснаціональних корпорацій і їхній вплив на світове господарство обумовили інтерес вітчизняних і закордонних вчених до аналізу проблем, пов’язаних з діяльністю ТНК та її наслідками для національних економік. Великій внесок у дослідження різних аспектів діяльності транснаціональних корпорацій внесли відомі праці вітчизняних вчених В.А. Степаненка [63-64], Ю.М. Пахомова [34-40], А.С. Філіпенка [68, 71-75], О.В. Плотнікова [1, 43-45, 49, 52], В.Є. Новицького [31-32, 52], В.С. Будкіна [6, 71-72], О.І. Рогоча [53-56], О.Г. Білоруса [3-5], Б.В.Губського [12, 36], Д.Г. Лук’яненка [3-4, 23, 34, 36], М.А. Дудченка [71-72], А.П. Румянцева [57-58], В.Д. Сікори [59].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що тематика дисертаційного дослідження відбиває один із напрямків роботи відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, а саме: виконання планових тем – “Валютно-фінансові аспекти глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації ІІ.93/03.01) та “Інтеграція валютно-фінансової системи України в світове господарство” (номер державної реєстрації 08-07/00001). Матеріали дослідження використовувались в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова під час виконання теми “Закономірності формування ринкових структур в перехідній економіці: теорія, методологія, економічна політика” (номер державної реєстрації 0101V001590).Позитивне сальдо балансу поточних операцій свідчить про наявність у країни інвестиційного потенціалу, що дозволяє національним виробничим і фінансовим структурам вкладати гроші за кордон.Позитивне сальдо балансу поточних операцій свідчить про наявність у країни інвестиційного потенціалу, що дозволяє національним виробничим і фінансовим структурам вкладати гроші за кордон.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження, проведеного у дисертації, полягає у визначенні ролі транснаціональних корпорацій в міжнародних економічних відносинах, виявленні особливостей регулювання міжнародної інвестиційної діяльності ТНК, оцінці реального впливу іноземних філій на конкурентоспроможність національних економік.
Для досягнення цієї мети у дисертації поставлені наступні основні завдання:
проаналізувати та охарактеризувати сучасні тенденції розвитку теорії транснаціональних корпорацій;
проаналізувати напрямки руху прямих закордонних інвестицій, визначити фактори, які впливають на цей процес;
визначити основні конкурентні переваги провідних транснаціональних корпорацій, дослідити особливості їх діяльності наприкінці ХХ століття та на початку ХХІ;
виявити заходи та оцінити ефективність державного та наддержавного регулювання міжнародного руху капіталу, дослідити регіональні особливості цих процесів;
побудувати регресійні моделі, які б встановлювали кількісний та якісний взаємозв’язок між іноземними інвестиціями та основними макроекономічними показниками країн;
визначити вплив прямих закордонних інвестицій ТНК на основні складові балансу поточних операцій країн-реципієнтів ПЗІ та держав-експортерів закордонних інвестицій;
проаналізувати інвестиційний клімат та виявити наслідки діяльності в Україні та країнах СНД іноземних філій транснаціональних корпорацій.
Об’єктом дослідження є транснаціональні корпорації в умовах глобалізації світової економіки.
Предметом дослідження є інвестиційні процеси, що пов’язані з діяльністю транснаціональних корпорацій.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися історичний, аналітико-емпіричний, індуктивно-дедуктивний і порівняльний методи дослідження. Діалектичні методи пізнання економічних процесів, їхніх причинно-наслідкових зв’язків використовуються в дисертації для реалізації принципу об’єктивності наукового викладу.
Вплив закордонних інвестицій ТНК на показники міжнародної конкурентоздатності країн у дисертації оцінюється за допомогою методів економетричного аналізу, шляхом побудови регресійних моделей. Використання економетричного аналізу дозволяє вивчити кількісні закономірності та взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів за допомогою математико-статистичних методів та моделей. Економетрика є інструментом, який дозволяє перейти від якісного рівня аналізу до рівня, що використовує кількісні статистичні значення досліджуваних величин.
У дисертації досліджено вплив прямих закордонних інвестицій на економіку 28 держав, регресійні моделі побудовано на базі статистичних даних за 1980-2001 роки.
У роботі використані статистичні дані МВФ, ЮНКТАД, Світового банку, Азійського банку розвитку, газети “Financial Times”, журналу “Fortune”, наукові праці українських та зарубіжних економістів, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, довідкова та періодична література.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
на якісно новому рівні дістало розвиток визначення ролі транснаціональних корпорацій у світовій економіці, проаналізовано особливості їх інвестиційних стратегій наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття. Доведено, що зростання могутності ТНК у першу чергу досягається за рахунок прямих закордонних інвестицій;
вперше у вітчизняній літературі простежено еволюцію наддержавного регулювання діяльності транснаціональних корпорацій, визначено фактори, що впливають на цей процес. Доведено, що, незважаючи на зусилля більшості країн світу, на даному етапі розвитку світової економіки не існує жодної міжнародної угоди, яка б на наднаціональному рівні обмежувала або регулювала діяльність транснаціональних корпорацій, навіть у сфері захисту навколишнього середовища;
вперше на науковому рівні виявлено основні конкурентні переваги транснаціональних корпорацій, що діють в автомобільній і фармацевтичній промисловості, у виробництві електроніки й електроустаткування. Проаналізовано динаміку змін обсягів продажу, прибутків, капіталовкладень, фінансової стійкості, капіталізації та продуктивності праці в 42 провідних світових ТНК;
за авторською методикою проведено порівняльний аналіз ефективності державного регулювання міжнародного руху капіталу та його наслідків, досліджено регіональні особливості інвестиційного клімату у Північній та Південній Америці, країнах Азії, державах Європейського Союзу, країнах Центральної та Східної Європи. Показано, яким чином кожна з досліджених країн намагається створити на своїй території інвестиційний клімат, що був би привабливим для закордонних інвесторів;
вперше побудовано 184 регресійні моделі, які дозволяють кількісно та якісно проаналізувати взаємозв’язок між залученими і вивезеними іноземними інвестиціями та основними економічними показниками двадцяти восьми країн;
досліджено вплив діяльності іноземних філій транснаціональних корпорацій на міжнародну конкурентоздатність національних економік країн-реципієнтів ПЗІ та держав-експортерів закордонних інвестицій. Показано, що вплив закордонних інвестицій на конкурентоспроможність національних економік більшості країн, що розвиваються, є негативним. Вперше доведено, що найгірший стан балансу поточних операцій спостерігається саме в тих країнах, які залучили найбільші обсяги ПЗІ (стосовно розмірів їх національних економік);
розкрито основні особливості правового режиму та інституційного апарату регулювання притоку іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій в Україну та країни СНД, визначено фактори, які позитивно та негативно впливають на залучення закордонних капіталовкладень до країн регіону. Виявлено наслідки діяльності в Україні та країнах СНД іноземних філій транснаціональних корпорацій. Вперше доведено, що вплив закордонних інвестицій на конкурентоспроможність національних підприємств країн СНД, як і в державах Центральної та Східної Європи, в цілому є негативним. Запропоновано заходи щодо підвищення міжнародної конкурентоздатності економіки України.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в розробці стратегій і заходів, спрямованих на підвищення міжнародної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості економіки України та її регіонів, які використовуються у роботі Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (довідка №06-14/12-97 від 27.02.2003), Міністерства фінансів України (довідка №05300-02 від 9.06.2003), Бюро сприяння інвестиціям Одеської обласної державної адміністрації (довідка №189 від 6.09.2003), Одеської міської ради (довідка №147 від 17.06.2003).
Практичне значення мають також авторські регресійні моделі, які дозволяють українськім компаніям збільшити прибутковість інвестиційної діяльності на закордонних ринках та підвищити рівень ефективності співробітництва з транснаціональними корпораціями. Висновки моделей, запропонованих у дисертації, використовуються у діяльності комерційного банку “Південний” (довідка №12/2754 від 2.04.2003), акціонерної рибопромислової компанії “Антарктика” (довідка №4/216 від 9.09.2003), Іллічівського торговельного порту (довідка №4872 від 4.12.2003).
Основні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Одеського національного університету імені І.І. Мечникова при викладанні таких курсів як “Транснаціональні корпорації”, “Міжнародні економічні відносини”, “Міжнародні валютно-кредитні відносини”, “Валютно-фінансові системи промислово-розвинутих країн”, “Світові фондові ринки”, “Інвестиції” (довідка №13/1-261 від 11.12.2003).
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаного дисертаційного дослідження отримані автором самостійно. Ідей або розробок, виконаних у співавторстві немає.
Апробація результатів дисертації.
Положення дисертаційної роботи обговорювалися на наукових засіданнях Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, а також доповідались на 22 міжнародних наукових, науково-практичних, науково-методичних конференціях та семінарах, а саме: “Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін” (Одеса, листопад 1997), “Проблеми перехідної економіки” (Кап-Дай, Франція, лютий 1998), "Удосконалення системи державного управління соціально-економічними процесами в регіоні (на прикладі півдня України)" (Одеса, квітень 1998), “Шляхи інтеграції України в Європейський Союз” (Одеса, червень 1998), “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” (Київ, листопад 1998), “Вплив режимів валютних курсів на фінансові системи країн з перехідною економікою” (Нью Йорк, США, листопад 1999), “Торгівля та економічний розвиток” (Нью Хейвін, США, грудень 1999), “Державна регіональна політика: теоретичні засади формування і механізми реалізації” (Одеса, квітень 2000), “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії” (Ялта, вересень 2000), “Формування Європи, розширення Союзу” (Ніцца, Франція, жовтень 2000), “Міжуніверситетське співробітництво у галузі підготовки економічних кадрів” (Одеса, листопад 2000), “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти” (Умань, листопад 2000), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, січень 2001), “Актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин” (Мінськ, березень 2001), ”Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству” (Донецьк, березень 2001), “Пріоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (Одеса, квітень 2001), “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (Умань, червень 2001), “Сучасний стан та перспективи розвитку економічної науки та освіти в Україні” (Одеса, лютий 2002), “Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки України” (Київ, лютий 2002), “Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації” (Київ, червень 2002), “Інвестиції ХХІ століття: проблеми використання” (Умань, червень 2002), “Наслідки розширення Європейського Союзу на Схід: економічні, соціальні та політичні аспекти” (Одеса, лютий 2003).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 43 наукові праці, в т.ч. 2 одноосібні монографії та три учбово-методичних посібника (з яких 2 є одноосібними), інші праці, надруковані особисто автором або у співавторстві у журналах, наукових збір-никах, збірни-ках матеріалів науково-практичних конференцій та аналогічних виданнях, з яких 27 – у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій 52,5 друк. аркушів, з них особисто автору належить 51,2 друк. аркушів.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел, 12 таблиць, 28 додатків. Загальний обсяг дисертації – 431 сторінка, в т.ч. основний обсяг (вступ, основна частина, висновки) – 381 сторінка. Список використаних джерел включає 246 позицій.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі доведено актуальність теми дисертації; окреслено мету та задачі дослідження; анотовано елементи наукової новизни, обґрунтованої автором; розкрито практичне значення і зв'язок роботи з науковими програмами; наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі “Транснаціональні корпорації у міжнародній господарській діяльності” аналізуються теоретичні концепції діяльності транснаціональних корпорацій та визначається роль ТНК у світовій економіці.
У розділі доведено, що у більшості теоретичних концепцій ТНК автори аналізували тільки окремі аспекти розвитку міжнародного виробництва. Однак, слід зазначити, що більшість висновків досліджених теорій є актуальними та пояснюють причини виникнення прямих іноземних інвестицій.
Так, на думку представників теорії С. Хаймера, прямі закордонні інвестиції розглядаються ТНК як засіб збільшення ринкової влади фірми. Перетворення фірми у ТНК веде до зниження рівня конкуренції і до зростання бар'єрів входження до галузей, в яких функціонують ТНК. При цьому могутність ТНК дозволяє їм лобіювати в урядах країн, що розвиваються, запровадження певних захисних заходів, спрямованих на зміцнення монопольної влади ТНК на місцевому ринку. Така політика призводить до значних втрат приймаючої країни, оскільки на національному ринку створюється монополія іноземної ТНК, що супроводжується збільшенням цін та погіршенням якості товарів.
Підтвердженням цього висновку є наслідки діяльності в Україні ТНК “Daewoo”, під тиском якої Верховна Рада прийняла Закон “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні”. Цим Законом було запроваджено значне імпортне мито на автомобілі, а іноземні філії, що виробляють в Україні автомобілі та запчастини до них, отримали пільговий режим оподаткування. Ці спільні дії ТНК “Daewoo” та Верховної Ради призвели до значних втрат української економіки, оскільки на національному ринку була фактично створена монополія одного виробника, що сприяло погіршенню якості автомобілів та загальним підвищенням цін на них.
Висновки теорії ринкової влади цілком відповідають і сучасним загальносвітовим тенденціям. Так, останнім часом ТНК спрямовують основні потоки своїх закордонних інвестицій саме на злиття і поглинання, що дозволяє їм розширювати свою частку на ринку, збільшуючи концентрацію виробництва і капіталу.
Іншим теоретичним підходом щодо пояснення діяльності ТНК стала концепція міжнародної конкурентоздатності в різних її варіантах. Згідно з цією теорією, після насичення національного ринку, корпорація, для збільшення продажу відносно “застарілого” продукту, завдяки закордонним інвестиціям, виходить на ринок приймаючої країни. При цьому, використовуючи інтенсивну рекламну та ефективну маркетингову стратегію, ТНК вдається у достатньо короткий термін наситити ринок приймаючої країни. Прикладом вдалого використання цієї стратегії є діяльність у країнах, що розвиваються, зокрема в Україні, філій ТНК у харчовій промисловості (“Coca Cola”, “McDonalds” та ін.).
Разом з тим, слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин, під час загострення конкурентної боротьби між провідними американськими, європейськими та азійськими корпораціями, більшість ТНК починають виробляти новий продукт одразу в усій корпоративній структурі. Це, перш за все, стосується галузей, де наявність новітніх технологій виступає основною конкурентною перевагою компанії. Отже, в таких галузях концепція міжнародної конкурентоздатності не є справедливою.
Інша теоретична концепція діяльності ТНК ґрунтується на припущенні, що головною метою створення іноземних філій є зменшення обсягу оподаткування. Суть цієї концепції полягає у тому, що ТНК, використовуючи механізм трансфертного ціноутворення під час здійснення експортно-імпортних операцій у власній корпоративній мережі, реєструють прибутки у країнах з низькою ставкою оподаткування, навіть якщо доходи були отримані у країнах з високими податками.
Аналіз, проведений у дисертації, свідчить про те, що найбільш явно вищезазначена стратегія використовується ТНК у випадку, коли їхні філії зареєстровані в офшорних зонах.
У першому розділі також досліджено еволюцію організаційних форм ТНК. На прикладі автомобілебудівної промисловості доведено, що історично у цій галузі виникли дві найбільш ефективні моделі організації виробництва: американська (фордизм) та японська (тойотизм). Однак, завдяки значної кількості стратегічних альянсів між провідними ТНК та операціям по злиттю і поглинанню, ці форми поступово інтегруються, і невдовзі можлива поява уніфікованої моделі організації виробничого процесу, що буде ефективно функціонувати, як в будь-якій національній економіці, так і у світовому масштабі.
У даному розділі також вивчаються особливості еклектичної парадигми міжнародного виробництва Дж. Даннінга. Суть цього підходу полягає у тому, що тільки ТНК, завдяки наявності закордонних філій, можуть використовувати існуючі у світовій економіці конкурентні переваги, такі як: переваги власності, переваги дислокації і переваги інтерналізації.
На базі цього можна зробити висновок про те, що для постійного підвищення своєї конкурентоздатності корпорація повинна спочатку перетворитися у ТНК, а потім постійно збільшувати масштаби своєї міжнародної виробничої діяльності. При цьому одна і та ж ТНК, завдяки ПЗІ, може домогтися: підсилення своєї ринкової влади, зменшення середніх витрат виробництва, продовження життєвого циклу продукту у галузі, зменшення податкових відрахувань.
У розділі аналізуються основні складові могутності сучасних ТНК та досліджуються можливості їх впливу на розвиток національних економік. Показано, що щорічні обсяги прямих закордонних інвестицій ТНК протягом 90-х років ХХ століття незмінно збільшувалися. Це дозволило ТНК отримати контроль над величезними закордонними активами, вартість яких у 2001 році дорівнювала 78% світового ВВП.
Завдяки ПЗІ ТНК також вдалося отримати значний контроль над ринками збуту у приймаючих країнах. На початку ХХІ століття продажі тільки філіалів ТНК дорівнювали 58% світового валового внутрішнього продукту, що у 2,5 рази перевищило обсяги світового експорту.
Однак, за останні роки частка експорту в операціях закордонних філій ТНК постійно зменшується. Так, якщо у 2000 році експорт філій ТНК дорівнював 22,8% їх загальних продажів, то вже у 2001 році цей показник знизився до 14%. Ця тенденція свідчить про те, що основною метою здійснення ПЗІ є отримання ТНК контролю над внутрішнім ринком приймаючої країни. Реалізуючи цю стратегію, ТНК спрямовують основні обсяги ПЗІ не на створення нових виробничих потужностей за кордоном, а, використовуючи операції по злиттю і поглинанню, перш за все, вкладають кошти у вже діючі підприємства.
На початку ХХІ століття світові обсяги ПЗІ суттєво скоротилися. Але у розділі доведено, що це ні яким чином не відбилося на збільшенні могутності сучасних ТНК: у 2001 році темпи зростання вартості активів закордонних філій ТНК та обсягів їх продажу випереджали відповідні показники 90-х років.
У розділі проаналізовані галузеві і регіональні особливості виробничої та інвестиційної діяльності провідних світових транснаціональних корпорацій. Аналіз здійснювався на прикладі діяльності ТНК у трьох галузях світової економіки: автомобілебудівної промисловості, виробництві електроніки і електроустаткування, включаючи устаткування у сфері телекомунікацій, і фармацевтичної промисловості. Вибір перелічених галузей був обумовлений наступними чинниками:
автомобільна промисловість за обсягами продажу займає перше місце у світовій економіці;
виробництво електроніки і електроустаткування, включаючи устаткування у сфері телекомунікацій, є найбільш динамічним сегментом світової економіки, розвиток і конкурентні переваги якого, перш за все, залежать від отримання та ефективного використання новітніх технологій;
фармацевтична промисловість за вартістю капіталізації транснаціональних корпорацій та часткою їх прибутку у продажу займає провідне положення у світовій економіці.
Аналіз, проведений у першому розділі, показав, що провідні ТНК, діючі у перелічених галузях світової економіки, мають як певні подібні так і відмінні тенденції у своїй діяльності.
Так, в останні роки в автомобілебудівній промисловості та у виробництві електроніки й електроустаткування за збільшенням обсягів продажу з майже однаковими показниками є лідерами американські та японські ТНК (у фармацевтичній промисловості безперечним лідером теж є американські корпорації). У європейських ТНК обсяги продажу є досить стабільними.
У досліджених галузях прибутковість діяльності ТНК за останні роки дещо знизилася. За цим показником особливо невдалим для ТНК став 2001 рік, який більшість компаній, що виробляють електроніку та електроустаткування, і значна кількість автомобілебудівних ТНК завершили зі збитками. Спад 2001 року пояснюється як економічною стагнацією, яка в першу чергу охопила США і Японію, так і загальним зниженням фондових показників. Це, по-перше, відбилося на діяльності високотехнологічних корпорацій та ТНК, які володіли значними портфельними інвестиціями. По-друге, суттєво зменшило сукупні доходи у промислово розвинутих країнах, перш за все, у США і Японії, що скоротило загальний попит у світовій економіці.
Серед досліджених галузей найбільш прибутковою є діяльність американських ТНК – у фармацевтичній промисловості, європейських – у виробництві електроніки та електроустаткування, японських – у автомобілебудівній промисловості. За продуктивністю праці у світовій економіці безперечним лідером є японські ТНК, за ними йдуть американські корпорації, європейські компанії за цим показником суттєво відстають. Це пояснюється високою соціальною спрямованістю ринкової економіки у Європі. У зв’язку з цим, європейські ТНК повинні відраховувати величезні суми на соціальні програми та мають менше можливостей відносно американських корпорації щодо вільного найму та звільненню робочих, що робить їх діяльність на ринку робочої сили менш еластичною.
Для американських і європейських ТНК характерна практично однакова поточна фінансова стійкість, яка характеризується відношенням поточних активів до короткострокових зобов’язань, японські компанії за цим показником суттєво відстають. Це пояснюється особливостями японської економіки, у якій корпорації досить повільно використовують у своїй діяльності запозичений капітал. Динаміка інвестиційної діяльності досліджених ТНК варіювалася по галузях і по конкретних корпораціях. Разом з тим, у більшості ТНК обсяг прямих інвестицій перевищував портфельні. При цьому в багатьох компаніях фінансування прямих інвестицій частково здійснювалось за рахунок скорочення портфельних.
У першому розділі доведено, що серед досліджених галузей найбільша ринкова капіталізація була властива фармацевтичній галузі. За нею йдуть виробництво електроніки та електроустаткування і автомобільна промисловість. При цьому слід зазначити, що у 2001 році найкращий показник відношення прибутку до ринкової капіталізації спостерігався у японських і європейських автомобільних ТНК, за ними йшли американські і європейські фармацевтичні ТНК.
На відміну від автомобілебудівної і фармацевтичної промисловості, відношення прибутку до ринкової капіталізації американських, азійських і європейських ТНК, що виробляють електроніку та електроустаткування, у 2001 році було від’ємним. При цьому найбільших збитків зазнали власники акцій азійських і американських ТНК, що свідчить про значне переоцінювання вартості цінних паперів корпорацій у галузі, яка сталася наприкінці ХХ століття завдяки “буму”, що, перш за все, охопив фондовий ринок США.
Аналіз, проведений у другому розділі “Державне та наддержавне регулювання інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій”, дозволяє зробити висновок про те, що за останнє десятиліття у світовій економіці відбулася суттєва лібералізація регулювання інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій. На сучасному етапі глобалізації світової економіки майже усі країни створили на своїх територіях сприятливі умови щодо залучення закордонних інвестицій.
Ці умови полягають у наступному: закордонні капіталовкладення законодавчим шляхом захищені від експропріації, діяльності філій ТНК в більшості галузей економіки наданий національний режим, іноземні інвестори мають можливість брати участь у приватизації державної власності на рівних умовах з національними інвесторами (саме цей чинник у 90-і роки обумовив особливу інвестиційну привабливість країн Латинської Америки і Центральної та Східної Європи).
Разом з тим, доступ іноземних інвесторів у деякі стратегічні галузі національних економік є все ще обмеженим або навіть забороненим. До цих галузей у більшості країн належать:
виробництво радіоактивних матеріалів, генерування електроенергії і видобуток природних копалин;
сфера телекомунікацій, включаючи засоби масової інформації, поштові послуги, телеграфний і телефонний зв'язок;
авіаційні, залізничні і морські перевезення;
рибний лов;
оборонна промисловість;
нерухомість, земельні ресурси і сільськогосподарські угіддя.
Дослідження свідчить, що податкові пільги або стимули розглядаються урядами приймаючих країн як один з найважливіших інструментів у залученні іноземних інвестицій ТНК. Вони поширені в основному у менш привабливих галузях промисловості або найменш розвинутих регіонах, які потребують додаткової фінансової підтримки. Податкові пільги надаються, головним чином, для інвестиційних проектів, що відповідають економічним і політичним намірам урядів приймаючих країн.
Дослідження довело, що інвестиційна привабливість країн, що розвиваються, значно підвищується, якщо у державі досягнута стабільність на валютному ринку чи застосовується режим фіксованого валютного курсу (Аргентина, Польща, Чехія, Угорщина). Однак, з іншого боку, якщо курс національної валюти є завищеним, то це призводить до погіршення міжнародної конкурентоспроможності національних підприємств і у довгостроковому періоді стає однією із основних причин фінансової кризи (Аргентина, 2001 рік).
Валютне регулювання більшості країн, що розвиваються, також стимулює приплив іноземних капіталів: у будь-який момент активи закордонних інвесторів, а також прибуток від їхньої діяльності можуть бути вільно конвертовані в іноземну валюту і вивезені з країни.Валютне регулювання країн ЦСЄ також стимулює приплив іноземних капіталів: у будь-який момент активи закордонних інвесторів, а також прибуток від їхньої діяльності можуть бути вільно конвертовані в іноземну валюту і вивезені з країн.
Для залучення закордонних інвестицій ТНК більшість досліджених країн активно використовують політику щодо створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і зон вільної торгівлі. У цих зонах установлюється пільговий режим для ведення бізнесу і тим самим підвищується його ефективність.
Найбільший розвиток спеціальні економічні зони та зони вільної торгівлі отримали у країнах Центральної і Східної Європи. При цьому мета створення цих зон у країнах ЦСЄ неоднакова: Найбільший розвиток спеціальні економічні зони отримали в Польщі й у Болгарії. При цьому мета створення СЕЗ у цих країнах неоднакова:
у Польщі уряд намагається за рахунок пільгового режиму здійснення ділових операцій у СЕЗ прискорити регіональний розвиток і скоротити розрив між найбільш багатими і найбіднішими областями;? у Польщі уряд намагається за рахунок пільгового режиму здійснення ділових операцій у СЕЗ прискорити регіональний розвиток і скоротити розрив між найбільш багатими і найбіднішими областями;
у Болгарії (на відміну від Польщі) СЕЗ існують у найбільш привабливих для інвесторів районах: на стратегічних торгових залізничних, шосейних, водних чи транспортних коридорах. Мета створення СЕЗ у Болгарії – сукупне зростання обсягів ПЗІ в економіці.
? У Болгарії (на відміну від Польщі) СЕЗ існують у найбільш привабливих для інвесторів районах: на стратегічних торгових залізничних, шосейних, водних чи транспортних коридорах. Мета створення СЕЗ у Болгарії – сукупне зростання обсягів ПЗІ в економіку.
У Чехії, Угорщині і Румунії розвиток отримали зони вільної торгівлі. У них існує можливість безмитного ввезення продукції, яка після переробки експортується. Зони вільної торгівлі є особливо привабливими для експортно орієнтованих філій іноземних компаній, які випускають продукцію з високою часткою імпортованої сировини. У Чехії, Угорщині і Румунії розвиток отримали зони вільної торгівлі. У них існує можливість безмитного ввезення продукції, яка після переробки експортується. Зони вільної торгівлі є особливо привабливими для експортно орієнтованих філій іноземних компаній, які випускають продукцію з високою часткою імпортованої сировини. Лідером по кількості закордонних філій, створених у зонах вільної торгівлі, є Угорщина. Це пов’язано з високою експортною спрямованістю діяльності підприємств із закордонними інвестиціями, зареєстрованими у цій країні. На їхню частку припадає близько 70% усього зовнішньоторговельного обігу Угорщини.Лідером по кількості закордонних філій, створених у зонах вільної торгівлі, є Угорщина. Це пов’язано з високою експортною спрямованістю діяльності підприємств із закордонними інвестиціями, зареєстрованими у цій країні. На їхню частку припадає близько 70% усього зовнішньоторговельного обороту Угорщини.
Разом з тим, незважаючи на економічну вигоду для країн ЦСЄ від СЕЗ і зон вільної торгівлі, їхнє існування викликає серйозні дорікання з боку керівних органів Європейського Союзу. На думку ЄС на всій території країни повинні існувати рівні умови для ведення бізнесу. У зв’язку з цим, однією з необхідних умов вступу країн ЦСЄ до ЄС, є ліквідація на їхній території спеціальних економічних і митних зон.Разом з тим, незважаючи на економічну вигоду для країн ЦСЄ від СЕЗ і зон вільної торгівлі, їхнє існування викликає серйозні дорікання з боку керівних органів Європейського Союзу. На думку ЄС на всій території країни повинні існувати рівні умови для ведення бізнесу. У зв’язку з цим однією з необхідних умов вступу країн ЦСЄ до ЄС є ліквідація на їхній території спеціальних економічних і митних зон.
Аналіз показав, що для ТНК одним з мотивів закордонного інвестування є можливість експорту продукції, виробленої в іноземній філії. Тому країни, що розвиваються, для збільшення обсягів залучених іноземних інвестиції, прагнуть укласти якомога більшу кількість договорів про вільну торгівлю, а також обов’язково стати членом Світової організації торгівлі (СОТ).
Проведене дослідження свідчить про те, що СОТ постійно збільшує свій вплив на розвиток міжнародної торгівлі, рух закордонних інвестицій та діяльність ТНК. Зокрема, укладання в межах СОТ Угоди з торговельних аспектів інтелектуальної власності та Угоди з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею, значно покращило умови діяльності іноземних філій ТНК у приймаючих країнах.
Аналіз, проведений у розділі, показав, що на даному етапі розвитку міжнародних економічних відносин, не існує жодної міжнародної угоди, яка б на наднаціональному рівні регулювала б діяльність транснаціональних корпорацій. При цьому за останнє десятиліття відбулася суттєва зміна у ставленні країн до такої угоди. Так, з кінця 60-х до початку 90-х років минулого століття країни, що розвиваються, були зацікавлені в укладанні міжнародної угоди щодо регулювання діяльності ТНК. Мета цих дій полягала у запровадженні національного або наднаціонального контролю за діяльністю ТНК. Промислово розвинуті країни та ТНК були проти укладання такої угоди.
На початку ХХІ століття ситуація суттєво змінилася. Тепер вже промислово розвинуті країни та ТНК зацікавленні в укладанні міжнародної угоди щодо регулювання діяльності ТНК. На їх думку, ця угода повинна, насамперед, захисти ТНК від будь-яких обмежень та втручань з боку урядів приймаючих країн. Країни, що розвиваються, намагаються зберегти за собою право здійснювати самостійну інвестиційну політику та у деяких випадках обмежувати діяльність ТНК.
Серед досліджених країн найбільш привабливі умови для іноземного інвестування були створені у США, Великій Британії, Нідерландах, Австралії, Мексиці, Бразилії, Аргентині, Чилі, Китаї, Сингапурі, Таїланді, Польщі, Чехії, Угорщині і на Тайвані.Україна бере активну участь у цьому процесі. На початок 2002 року вона мала 49 двосторонніх державних договорів щодо захисту інвестицій.У протилежність цьому в Румунії і Болгарії законодавство не тільки швидко змінюється, але що є особливо неприйнятним для закордонних інвесторів, – неоднозначно витлумачується державними службовцями. В результаті іноземна філія попадає у залежність від доброїволі чиновника
