Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Ґжицького

Чекан Олександр Миколайович

УДК 619:618.7:636.4:616-07:616-084:616-039.3

ДІАГНОСТИКА, ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯРОДОВОЇ ПАТОЛОГІЇ У СВИНОМАТОК

16.00.07 - ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: - доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук

Сергієнко Олексій Іванович, провідний науковий співробітник лабраторії контролю аерозолей, дезинфектантів та антигельмінтиків Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник,

Бєліков Анатолій Андрійович, провідний науковець лабораторії технології виробництва свинини Інституту тваринництва УААН, (м. Харків)

Провідна установа: Державний агроекологічний університет України,

Міністерства аграрної політики України (м. Житомир)

Захист відбудеться 27.05.2004 р. о _14__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул Пекарська 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50.

Автореферат розісланий 20.04.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання поголів’я свиней і їх продуктивності знаходиться у тісному взаємозв’язку з плодючістю, функціонуванням репродуктивної системи та станом здоров’я маточного поголів’я загалом.

Серед патології, яка найчастіше трапляється у свиноматок, найбільша питома вага припадає на порушення функцій органів статевої системи та молочної залози, яка коливається в межах 21-26% (А.В.Черкасова 1978), але перебіг їх часто є субклінічним.

Питання діагностики, прогнозування та профілактики патології репродуктивної системи свиноматок, особливо у післяродовому періоді висвітлено у літературі недостатньо і багато з них залишаються не з’ясованими.

Зокрема прижиттєвий діагноз таких захворювань у свиней складний з причин малої доступності статевих органів для дослідження. В однаковій мірі це стосується і питань прогнозування виникнення та перебігу патології репродуктивної системи свиноматок, особливо післяродових ускладнень. Однак, і в цього виду тварин у повній мірі можна застосовувати такі методи діагностики як ректальне та вагінальне дослідження (І.Г. Мороз 1972).

Відсутність досконалих методів діагностики, прогнозування та профілактики даної патології наносить господарствам значні економічні збитки. Вони складаються з тривалого строку утримання неплідних свиноматок, нерентабельного використання кормів, недоодержання приплоду та забою високоцінних свиноматок із причин патології репродуктивної системи і маститу. А тому виникає загибель свиноматок і молодняку. Проведення досліджень саме в такому плані є актуальним і має велике значення для науки та практики ветеринарної медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною і розділом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань діагностики, прогнозування та профілактики післяродової патології у сільськогосподарських тварин та розділом тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (реєстр № 41/1).

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було удосконалити методи діагностики, прогнозування та профілактики акушерської патології у свиноматок.

Для здійснення мети було поставлено наступні задачі:

- з’ясувати стан відтворення свиноматок після відлучення поросят з урахуванням пори року (туру) та їх віку;

- проаналізувати динаміку основної післяродової патології з урахуванням пори року (туру) та віку свиноматок в умовах спецгоспу з виробництва свинини;

- встановити і вивчити параметри співпадання основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні після родів при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики, прогнозування та ефективної профілактики захворювань за даними уретограми і вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження, враховуючи біохімічні, морфологічні і гормональні показники крові та характер змін гістоструктури матки;

- вивчити в порівняльному аспекті вплив біологічно активних препаратів на відтворювальну здатність свиноматок із метою профілактики та терапії післяродової патології при різних схемах їх введення;

- провести апробацію методу профілактики післяродової патології у свиноматок із застосуванням препарату „Кобактан”;

- визначити економічну ефективність застосування свиноматкам біологічно активних препаратів з метою профілактики і терапії післяродової патології та розробити конкретні пропозиції для виробництва з метою її ранньої діагностики і прогнозування;

Об’єктом дослідження: були - клінічні, гематологічні та морфологічні зміни органів статевої системи, що слугували прогностичним тестом встановлення післяродової патології у свиноматок.

Предмет дослідження: слиз із вагіни, кров, тканини матки здорових та з післяродовою патологією свиноматок.

Методи дослідження: клінічні, патоморфологічні, біохімічні, гематологічні, цитологічні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вдосконалено діагностику післяродових захворювань у свиноматок, запропонований та апробований новий ефективний засіб профілактики післяродової патології з допомогою препарату ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленого з тканин плаценти людини та комплексне його застосування з аналогом простагландину F2б-естрофаном. Апробований метод профілактики післяродової патології у свиноматок із застосування препарату “Кобактан”.

Вивчено зміну біохімічних показників, естрадіолу і прогестерону в крові свиноматок перед родами та в післяродовому періоді, зміну показників її морфологічного складу до та при використанні біостимулятора ПДЕ, аналогу простагландину F2б - естрофану та препарату “Кобактан” з метою профілактики їх післяродової патології.

Встановлені і вивчені параметри співпадання основних метаболічних та клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні післяродового періоду при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики і прогнозування післяродової патології та ефективного застосування профілактичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та запропоновані методи профілактики післяродової патології у свиноматок із використанням тканинного препарату ПДЕ, комплексного його застосування з естрофаном та “Кобактану”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь об’єм клінічних та лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку отриманих даних. Під керівництвом наукового керівника оформлено наукові статті, проведено інтерпритацію даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені,

обговорені і схвалені на ІІ-й Міжвузівській науково-практичній міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” м. Суми (24-27 вересня 2002 р); Міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства”. м. Львів (24-25, вересня 2002 р); Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національний аграрний університет м. Суми. 12-18 квітня 2002 р); Міжвузівській науково-практичній конференції „Діагностика, лікування та профілактика хвороб тварин” м. Львів 14-15 травня, 2003 р); обласних, міських, районних засіданнях і семінарах керівників ветеринарної медицини Сумської області; дані дисертаційної роботи введені до навчального посібника (підручника) „Фізіологія і патологія розмноження свиней” (м.Суми.-2004.-Вид. „Козацький вал”).

Публікації матеріалів досліджень. Основні положення дисертації викладено у 10 наукових працях, із них 9 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 161 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій та списку використаних джерел, який включає 244 найменувань, з них – 59 іноземних; Робота ілюстрована 25 таблицями і 28 рисунками.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення основних показників поширення післяродової патології та показників відтворення свиноматок проводили у господарствах ТОВ “Ряснянське”, ТОВ АФ „Успенка”, Сумської області на 2500 свиноматках.

Діагностику та прогнозування післяродової патології у свиноматок проводили за результатами клінічних, морфологічних, біохімічних і гормональних досліджень крові, гістологічних досліджень тканин матки, та показників вибраковування маточного поголів’я (талиця 1).

Клінічна оцінка статевої системи свиноматок з 1-5 опоросом ( 750 тварин) в кожну з пір року (тур) включали вивчення стану слизових оболонок, характеру слизу із вагіни, а також вивчення характеру і строків виділення лохій.

Вивчення утерограм через 1, 6, 12 та 24 годин після закінчення родового процесу проводили з допомогою камери Морея, гумового балончика, манометра і шарів Річардсона, з’єднаних полістероловою трубкою діаметром 3 мм.

Стан слизових оболонок (колір, наявність травм, ерозій, набряк та інше) вивчали за допомогою піхвового дзеркала та під час діагностичного забою свиноматок.

Характер слизу вагінальни (цитологічний склад мазків-відбитків) вивчали після фарбування мазків за Романовським-Гімза та Грамом. За цих умов визначали кількість „ключових” клітин, лейкоцитів, плазматичних клітин, наявність і кількість лактобактерій та іншої мікрофлори. Крім того вивчали строки виділення лохій і їх характер.

Діагностику патологічних змін у статевих органах проводили ректальним методом за методикою, запропонованою І.Г. Морозом (1967), удосконаленою І.Б. Вощенком (2002).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3) (метод Вайнтруба). Для біохімічних досліджень використовували сироватку крові. Визначали вміст загального білка рефрактометричним методом, альбуміни, глобуліни, у тому числі б, в, г та альбуміно–глобулінове співвідношення - методом “Білкових фракцій”, використовуючи реактиви виробництва “Макрохім”. Серомукоїд визначали турбідемитричним методом, а С-реактивний білок визначали за допомогою реакції преципітації в капілярі за загальноприйнятою методикою. В-ліпопротеїди та глікопротеїди визначали уніфікованою методикою за допомогою наборів науково-виробничого підприємства Simko-LTD (м. Львів).

Для визначення рівня вмісту прогестерону та естрадіолу17-в використовували метод імуно-ферментного аналізу. Для цього застосовували набори реактивів естрадіол ІФА, прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO, (м.Санкт-Перетрбург) та лічильники Multikan MS фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.

З метою з’ясування перебігу запальних процесів в органах статевої системи свиноматок, які відбуваються на гістологічному рівні, ми відбирали проби тканин рогів матки, від тварин ТОВ “Ряснянське” влітку, по 3 проби від усіх досліджуваних груп, до і після обробки. Контролем був матеріал, отриманий від хворих та клінічно здорових тварин (48 годин після опоросу) по 3 проби. Для вивчення гістологічних змін у матці свиноматок при застосуванні тканинного препарату ПДЕ та у контрольних тварин, матеріал відбирався через 48 годин після опоросу (діагностичний забій).

Після відбору матеріалу його фіксували в 10%-ному розчині нейтрального формаліну. Зрізи виконувалися на мікротомах (для світлової мікроскопії зрізи товщиною 8 мкм.). Фарбували зрізи гематоксиліном за Ерліхом, еозином і пікрофуксином за Ван-Гізоном. Готові препарати вивчалися методом мікроскопії. Під час мікроскопії проводили відбір препаратів із метою мікрофотографування. Фотографії виконувалися за допомогою фотомікронасадки МФН-10 кольоровою фотоплівкою Codak, після чого отримані знімки за допомогою сканеру Astra 3400 та програми Photoshop 5.0 вводили в текст дисертації. Друкування отриманих фотографій проводили на принтері Canon S200.

Досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів на здатність свиноматок до відтворення та з метою профілактики і терапії післяродової патології проводилися на тваринах підібраних за принципом аналогів і поділених на 5 груп (4 групи дослідні і 1 контрольна) в кожній групі було 125 свиноматок (по 25 свиноматок відповідно до порядкового номера опоросу).

Свиноматкам перших дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) застосовували тканинний препарат ПДЕ внутрішньом'язово, дворазово в дозі 10 мл - 1 раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу (125 свиноматок після опоросу)

Свиноматкам других дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) вводилися: ПДЕ, внутрішньом'язово одноразово в дозі 10 мл за 7-10 діб до опоросу та естрофан внутрішньом'зово одноразово в дозі 1 мл на 112 добу поросності (за 2-3 доби до опоросу) - 125 свиноматкам.

Свиноматкам третіх дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) застосовували комплексне введення ПДЕ, внутрішньом'язово дворазове в дозі по 10 мл - 1-й раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу після родів, а на 112 добу поросності - естрофан в дозі 1 мл, одноразово, внутрізньом'язово (125 свиноматок).

Свиноматкам контрольних груп (1-5 опорос по 25 тварин) препарати не вводили.

У всіх без виключення дослідних і контрольних групах (у 5 свиноматок) за 10 діб (перед першим введенням ПДЕ) і за 2 доби до родів (до введення естрофану) та через 6, 24, 48 і 72 годин після родів відбиралися проби крові з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 для визначення, біохімічних показників сироватки та вмісту прогестерону і естродіолу-17в у плазмі.

Розрахунок економічної ефективності від застосування біологічно активних препаратів з метою профілактики і терапії післяродової патології у свиноматок проводили за рекомендаціями Нікітіна І.Н. із співавторами (1999), а статистичну обробку результатів досліджень - методами варіаційної статистики на комп’ютері Рentium – 4 з використанням табличного процесара Excel XP за Е.К.Меркурієвою. Різницю з контролем вважали вірогідність, при Р<0,05. Усі розрахунки проводили на рівні вірогідності Р= 0,95, прийнятої для більшості біологічних досліджень (1990).

Таблиця 1.

СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Визначення розповсюдженості післяродової патологіївесна | літоосінь | зима | № опоросу | К-ть тварин | № опоросу | К-ть тварин | №

опоросу | К-ть тварин | № опоросу | К-ть тварин | 1

2

3

4

5 | 50

50

50

50

50 | 1

2

3

4

5 | 50

50

50

50

50 | 1

2

3

4

5 | 50

50

50

50

50 | 1

2

3

4

5 | 50

50

50

50

50 | Вивчення характеру прояву передвісників родів, стадій родів та показників відтворення у свиноматок

№ опоросу | К-ть тварин | № опоросу | К-ть тварин | № опоросу | К-ть тварин | № опоросу | К-ть тварин | 1

2

3

4

5 | 25

25

25

25

25 | 1

2

3

4

5 | 25

25

25

25

25 | 1

2

3

4

5 | 25

25

25

25

25 | 1

2

3

4

5 | 25

25

25

25

25 | Діагностика післяродової патології у свиноматокПоказники крові |

Вагін. мазки відбит. | Показ

ники утеро-грами | морфологічні зміни | Клінічні | Біохі-мічні | Гормональні | Ректальне дослідження | Вагінальне дослідженяя | Гістологічне дослідження | 25 | 50 | 25 | 25 | 25 | 25 | 25 | 6 |

Продовження таблиці 1

Апробація методу профілактики запальних процесів у свиноматок у пуерперальному періоді з використанням „Кобактану”Група | Методика застосування „Кобактану” | К-ть тварин у групі | Кількість свиноматок, в яких вивчали | Показники крові | Морфологічні зміни | Клінічні | Біохі-мічні | Гормо-нальні | Ректальне дослідження | Конт-рольна | препарати не вводили | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 1 дос-лідна | Кобакта в дозі 3 мл/50 кг маси | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | Вивчення впливу біологічно активних препаратів з метою профілактики післяродової патології у свиноматокГрупа | Методика

застосування біологічно активних

препаратів | К-ть тварин у групі | Кількість свиноматок, в яких вивчали | Показники крові | Вагін.

мазки відбит. | морфологічні зміни | Клі-нічні | Біохімічні | Гормональні | Ректальне

дослідження | Гістологічне дослідження | Конт-роль | препарати не вводили | 30 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 3 | 1 дос-лідна | ПДЕ дворазово: в/м в дозі 10мл | 30 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 3 | 2 дос-лідна | ПДЕ одно-разово в дозі 10 мл в/м+естрофан в дозі 1 мл в/м | 30 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 3 | 3 дос-лідна | ПДЕ дворазово: в/м в дозі 10мл + естрофан в дозі 1 мл в/м | 30 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 3 |

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка післяродової патології свиноматок у господарствах Сумської області

Уродовж 2001 – 2003 років в господарствах ТОВ „Ряснянське”, ТОВ АФ„Успенка” Сумської області були зареєстровані у свиноматок: післяродовий ендометрит у 9,2% тварин, вульво-вагініт - 7,6%, рани вульви та цервіцит у 2,4%, сальпінгіт у 4,4%, атрофія яєчників спостерігалась переважно у свиноматок, старших 4-5 опоросів і складала 2%, мастит реєстрували у 6,8% свиноматок.

Параметри клінічних, морфологічних і метаболічних показників стану організму свиноматок при фізіологічному і патологічному перебігу родів і пуерперального періоду

У свиноматок, в яких у пуерперальному періоді встановлювали запальні процеси перед родами у них виявили прояв спраги, зниження чи відсутність апетиту - у 90% тварин узимку, 96% - весною та влітку та у 94% (прояв спраги) і 100% (анорексія) восени, в той же час, як у клінічно здорових свиноматок аналогічні показники відповідно становили 4,7% (прояв спраги) і 5,3% (анорексія) взимку, 3,3% (прояв спраги) і 5,6% (анорексія) – весною, 10,6% (прояв спраги) і 8% (анорексія) влітку, 3% (прояв спраги) восени.

Крім цього, нами було зареєстровано підвищення загальної температури тіла у свиноматок із запальними процесами у пуерперальному періоді порівнянно з клінічно здоровими свиноматками: на 0,92±0,03?С проти 0,44±0,01?С взимку, на 0,96±0,08?С проти 0,33±0,03?С навесні, на 0,91±0,02?С проти 0,21±0,01?С влітку та на 0,91±0,02?С проти 0,29±0,01?С восени.

Час набряку зовнішніх статевих органів, і строки заповнення молочних пакетів та тривалість витікання піхвового слизу до опоросу були значно чіткішими у клінічно здорових свиноматок, ніж із запальними процесами в органах статевої системи.

Відстань від кореня хвоста до сідничого горба за 12 годин до опоросу у клінічно здорових тварин становила в середньому 3,94 см., а тим часом як у свиноматок з запальними процесами у пуерперальному періоді 2,49 см., що в 1,58 рази менше.

Тривалість підготовчої стадії у клінічно здорових свиноматок склала восени 208,1±15,1 хв., а тим часом як у свиноматок, в яких реєстрували запальні процеси в органах статевої системи аналогічний показник становив 374,86±14,7 хв., що є вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових свиноматок (Р<0,001), взимку аналогічні показники становили відповідно 216,5±15,4 та 384,3±19,4 (Р<0,001), весною – 231,2±16,2 та 405,6±11,4 хв. (Р<0,001), влітку – 211,7±11,2 та 398,4±25,2 хв.

Стадія виведення плодів тривала: 204,04±20,5 хв. у клінічно здорових свиноматок та 371,18±19,6 хв. у свиноматок, в яких реєстрували запальні процеси в пуерперальному періоді. Взимку аналогічні показники відповідно склали – 219,7±8,7 та 383,1±13,1 хв., 235,7±9,76 та 396,8±10,8 хв. – весною та 205,4±11,5 і 403,3±20,4 хв. влітку, 204,04±20,5 та 371,2±19,6 хв.

Стадія виділення посліду восени у клінічно здорових свиноматок склала 177,3±11,8 хв., а у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи в пуерперальному періоді послідова стадія тривала 282,0±12,0. Взимку аналогічні показники склали відповідно 192,28±16,0 та 312,82±10,9 хв., весною – 209,78±18,6 і 315,28±11,2 хв., а влітку – 178,54±13,4 і 363,28±30,6 хв.

У свиноматок під час 1-го опоросу інтервал між виведенням плодів у середньому складав 31,29±1,3 хв., а тим часом як у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи цей показник склав 69,4±7,6, під час 2-го опоросу відповідно 27,2±1,5 та 61,3±8,3 хв., під час 3-го опоросу – 22,95±1,7 та 59,33±9,95 хв., під час 4-го опоросу – 20,7±1,84 і 53,5±12,5 хв. та під час 5-го опоросу – 22,9±1,9 і 51,4±10,7 хв.

Отже, тривалість всіх стадій родів у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи була більшою, ніж у здорових.

Біохімічні і морфологічні показники та вміст прогестерону і естрадіолу в крові

У всіх дослідних свиноматок, з ознаками післяродового ендометриту показник загального білка за 48 годин до родів, через 6, 24, 48 та 72 години після родів був вірогідно вищим, ніж у групі здорових свиноматок (Р<0,001).

Кількість серомукоїду в сироватці крові здорових свиноматок практично не змінювалися, в той же час, як у сироватці крові свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи виявили вірогідне його збільшення вже через 72 години після родів (Р<0,002).

Рівень сіалових кислот у здорових свиноматок знижувався в перші 6 годин після родів від 222,0±19,5 до 195,0±16,2 ум.од. з наступним підвищенням до 204,0±17,78 ум.од.

Показник в-ліпопротеїдів у здорових свиноматок збільшувались від 0,27±0,0018 оп.од. до родів та 0,3±0,012, 0,33±0,015, 0,4±0,135 і 0,39±0,155 оп.од. через 6, 24, 48 та 72 години після родів відповідно. У свиноматок з запальними процесами органів статевої системи показники в-ліпопротеїдів були вірогідно вищі (Р<0,001) (таблиця 2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика біохімічних показників сироватки крові

Здорові свиноматки

Показники | Кількість тварин у групі | До родів | Через годин після родів

6 | 24 | 48 | 72

Загальний білок, г/л | 50 | 64±6,3 | 54,8±2,4 | 56,66± 0,47 | 56,58± 0,28 | 55,2± 1,08

Серомукоїд, оп.од. | 0,22±0,03 | 0,2±0,029 | 0,21± 0,03 | 0,21± 0,01 | 0,22± 0,02

Сіалова кислота, ум.од. | 222±19,53 | 195±16,2 | 204± 17,78 | 200± 13,65 | 202± 10,65

в-ліпопротеїди, оп.од. | 0,27±0,018 | 0,30± 0,012 | 0,33± 0,015 | 0,4± 0,135 | 0,39± 0,155

С-реактивний білок, мм | - | - | - | - | -

Свиноматки з ознаками запалення статевих органів

Загальний білок, г/л | 50 | 76±1,41** | 74±4,7** | 75,66±2,62** | 75,6±2,31** | 75,25±5,15**

Серомукоїд, оп.од. | 0,223±0,0025* | 0,233±0,002* | 0,24±0,002* | 0,25±0,003* | 0,28±0,006*

Сіалова кислота, ум.од. | 236,6±4,25* | 211,6±1,18* | 265±5,4** | 280±12,7** | 261±8,4**

в-ліпопротеїди, оп.од. | 0,55±0,037** | 0,51±0,004** | 0,57±0,013** | 0,47±0,025 | 0,43±0,06

С-реактивний білок, мм | 1** | 1** | 2±0,1** | 2±0,2** | 3±0,15**

Примітка: „*” - рівень досторівності Р<0,05; „**” - Р<0,001.

С-реактивний білок у здорових свиноматок не виявлявся в сироватці крові до і після родів, а у сироватці крові свиноматок із запальними процесами органів статевої системи С-реактивний білок встановлювали вже за 6 годин до родів – 1 мм преципітату, а через 48-м годин після родів він досягав 2±0,1 мм. та 3±0,15 мм преципітату через 72 години.

Показник ШОЕ у клінічно здорових свиноматок на 6-ту годину післяродового періоду підвищувався до 32,3±2,6 мм/год, але через 48 годин після родів ШОЕ знижувався до 21,3±1,4 мм/год. У свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи спостерігалось постійне збільшення ШОЕ з 31,0±1,2 мм/год перед родами до 49,4±3,1 мм/год.

Порівнюючи показники лейкоцитограми здорових свиноматок та свиноматок із запальними процесами слід зазначити, що у здорових свиноматок відзначається вірогідно менша кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів (Р<0,001), проте кількість еозинофілів та моноцитів вірогідно вища, ніж у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи (Р<0,001).

Порівняльна харктеристика вмісту прогестерону та естрадіолу подана в таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняння вмісту прогестерону та естрадіолу в пуерперальному періоді

ГормонТермін відбору крові | Групи | Клінічно здорові (п=5)3 ознаками ендометриту (п=5)Естрадіол (pg/мл)за 1-2 доби до родів | 129,6±1,39 *90,98±0,52Прогестерон (нмоль/л) | 26,18±0,54 *62,3±0,64Естрадіол (pg/мл)через 6 год. після родів | 513,86±5, 65 *96,06±0,7

Прогестерон (нмоль/л) | 12,17±0,0 6 *57,74±0,2 6Естрадіол (pg/мл)через 24 год. після родів | 754,01±1,7 *101,9±0,3 1Прогестерон (нмоль/л) | 10,19±0,05 *68,6±0,72Естрадіол (pg/мл)через 48 год. після родів | 859,02±3,4 *98,09±0.6 6Прогестерон (нмоль/л) | 8,588±0,0 65 *65,33±0,8 9Естрадіол (pg/мл)через 72 год. після родів | 881,11±8, 89 *123,8±1,5Прогестерон (нмоль/л) | 6,006±0,0 28 *56,12±0,65Примітка: * - рівень досторівності Р<0,001.

Отже, вміст естрадіолу в сироватці крові клінічно здорових свиноматок виявили вірогідно вищий за аналогічний показник свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи (Р<0,001). Кількість прогестерону вірогідно вища (Р<0,001) у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи, ніж у здорових.

Характеристика уретограми, цитологіі вагінальних

мазків-відбитків

У клінічно здорових свиноматок скорочення матки у 1-шу годину після закінчення родів складала 1-е скорочення за 1,6 хв. та висота піків скорочення матки склала близько 37-39 мм.

У свиноматок, в яких пройшли повільні роди, скорочення в 1-шу годину після закінчення родів відбувалось одне за 3 хв., що є вірогідно меншим, ніж у свиноматок із середніми родами (Р<0,001). Крім цього слід вказати на те, що висота піків скорочення матки була вірогідно нижча і становила близько 23-26 мм (Р>0,001). У свиноматок, в яких спостерігали повільні роди, субінволюція виникала лише у тварин, в яких піки скорочення матки на утерограмі не перевищували 30 мм.

Мазки, отримані від клінічно здорових тварин відразу після родів, містили юні нейтрофіли у кількості 1,1±0,16%, а через 72 години після родів - 1,8±0,13%, а тим часом у хворих– 2,7±0,27% та 3,4±0,17% відповідно.

За цих умов у клінічно здорових тварин спостерігали значну кількість лактобактерій та відсутність кокових форм мікробів у мазках-відбитках, а у хворих свиноматок ми виявили різке зниження кількості лактобактерій та зростання кількості кокових форм мікроорганізмів.

Гістологічно у стінці матки свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи було виявлено зміни. Ендометрій характеризувався порушенням цілісності поверхні епітелію. Апікальний бік клітин мав тенденцію до ущільнення. Виявлено нерівномірне фарбування цитоплазми та ексудативне запалення і клітинна інфільтрація нейтрофілами. Слизова оболонка потовщена, встановлено інтенсивну клітинну інфільтрацію з переважанням нейтрофільних лейкоцитів, спостерігалось руйнування сполучної тканини – та її розшарування. Маткові залози дистрофічні, просвіт залоз найчастіше закритий, в ньому накопичувався гнійний ексудат. Кровоносні судини розширені, відзначалось переповнення їх кров’ю, незначна кількість еритроцитів знаходиться поза кровоносними судинами. Крім цього встановлено потовщення ендотелію судин. Міометрій та періметрій не змінений.

Отже, в гістопрепаратах із органів статевоїсистеми свиноматок, які хворіли на післяродову патологію виявлено ознаки гнійного запалення.

Ректальне дослідження свиноматок

Під час дослідження здорових свиноматок нами встановлено, що вже на 3-5 добу після опоросу розміри матки значно зменшувались в об’ємі. Матка активно реагувала на масаж - скороченням. Під час масажу матки виділення із органів статевої системи на 7-у добу після опоросу не були зареєстровані жодного разу. Жовті тіла вагітності зберігалися до 13-15 доби післяродового періоду. Проте, вже на 15-17 добу після родів в яєчниках свиноматок виявляли велику кількість фолікулів, що дозрівають, однак жодного випадку овуляції навіть до 60-ї доби після родів нами не було вистановлено.

При ректальному дослідженні свиноматок із гострим гнійним післяродовим ендометритом на 4-5 добу після опоросу розміри матки практично не змінювались, матка не реагувала на масаж, із матки виділялась значна кількість гнійного ексудату. При дослідженні матки ми виявляли значну больову реакцію свиноматки. У цих свиноматок було встановлено наявність жовтих тіл пізніше 30 доби після родів, що є вірогідно більше, ніж у клінічно здорових тварин (Р<0,001), а також незначну кількість – по 3-4 фолікулів, що дозрівають в кожному яєчнику. За цих умов матка була збільшена в об’ємі, часто пальпаторно встановлювали флюктуацію при пальпації.

При дослідженні свиноматок, в яких спостерігали гнійний гострий післяродовий вульвовагініт, матка була дещо збільшена в об’ємі, при масажі реактивність матки була знижена, а в окремих випадках взагалі відсутня.

При ректальному дослідженні свиноматок, у яких був поставлений діагноз гнійний післяродовий цервіцит та сальпінгіт, ми виявляли болючість при пальпації.

При нормальному перебігу родів та пуерперальному періоді у свиноматок досить рідко (не більше 10% влітку) спостерігалися спрага та відсутність апетиту (анорексія). Всі ж інші перераховані тести, які вивчалися, у клінічно здорових тварин завжди були відсутні (таблиця 4).

Таблиця 4

Показники співпадання діагностично-прогностичних тестів

Показник | Фізіоло-гічні роди | Пато-логічні роди

Передвісники родів | Спрага | + | ++

Анорексія | + | ++

Підвищення згальної температури більше, ніж 0,5?С | - | +*

Відсутність молозива в молочних пакетах за 24 години до родів | - | +*

Відстань від кореня хвоста до сідничого горба становить менше 3,0 см | - | +*

Кількість піків утерограми менеше 4,0 | - | +

Висота піків утерограми менше 30мм | - | +*

Інтервал між виведенням плодів більше 40 хв. | - | +

Біохімічні показники | Поява перед родами за 1-2 доби та збільшення після родів С- реактивного білку | - | +*

Вміст серомукоїду в сироватці крові вище 0,22 оп. од. | - | +*

Вміст сіалових кислот в сироватці крові вище 230 ум. од. | - | +*

Вміст в-ліпопротеїдів в сироватці крові вище 0,4 оп. од. | - | +*

Вміст еритроцитів менше5,0 Т/л | - | +

Вміст гемоглобіну нижче 80 г/л | - | +

Показник ШОЕ вище 33 мм/год | - | +*

Кількість юних нейтрофілів більше 2% | - | +*

В вагінальних мазках-відбитках реєструється велика кількість лейкоцитів та кокоподібної та паличкоподібної мікрофлори | - | +*

Відсутні лактобактерії | - | +*

Вміст естрадіолу у сироватці крові перед родами нижче 100 pg/мл | - | +*

Вміст естрадіолу у сироватці крові через 72 години після родів нижче 500 pg/мл | - | +*

Вміст прогестерону перед родами вище 50 нмоль/л | - | +*

Відмічаються деструктивні зміни в ендометрії, місцями ендотелій практично повністю зруйнований, крім цього спостерігається інтенсивна клітинна інфільтрація, яку зумовлюють переважно нейтрофільні лейкоцити | - | +*

Примітка: „*” - позначено показники, співпадання яких є обов’язковим для прогнозування розвитку запальних процесів в органах статевої системи свиноматок в пуерперальному періоді.

Отже, співпадання перерахованих тестів вказує на те, в організмі свиноматки починають розвиватись запальні процеси в органах статевої системи.

Параметри основних клінічних, морфологічних і метаболічних показників свиноматок після застосування біологічно активних препаратів

Передвісники родів у свиноматок, яким застосовували лише тканинний препарат ПДЕ та тканинний препарат ПДЕ в комплексі з естрофаном – наступило виражене проявлення передвісників родів.

Тривалість окремих стадій родів у свиноматок, яким застосовували ПДЕ та ПДЕ з естрофаном була вірогідно нижча від аналогічних стадій у свиноматок, яким не використовували біологічно активні препарати: так загальна тривалість родів у свиноматок перших дослідних груп склала 421,6±29,3 хв., у свиноматок, других дослідних груп вона складала 380,1±11,3 хв., а у свиноматок третіх дослідних груп роди тривали в середньому 399,2±45,6 хв. За цих умов було зареєстровано у першій та другій дослідних групах по 1-му випадку патологічних родів, що склало 3,3% від загальної кількості свиноматок у цій групі, у свиноматок третьої дослідної групи патологічних родів не було зареєстровано, тим часом у свиноматок контрольної групи було зареєстровано 3 випадки патологічних родів, що склало 10%.

При застосуванні ПДЕ та ПДЕ + естрофан вдалось відновити скорочення матки до фізіологічного рівня. А саме, перед застосуванням кількість скорочень матки складала 3 за 15 хв. у всіх тварин, а висота піків скорочення матки складала не більше 32,3±3,75 мм. Після застосування ПДЕ через 12 годин кількість скорочень вірогідно збільшилась до 4,5, а висота піків скорочення матки склала 35±6,3 мм. Після комплексного застосування ПДЕ + естрофан кількість скорочень матки збільшилась до 7, а висота складала 37,5±4,2 мм.

Після застосування тканинного препарату ПДЕ та естрофану відбувалися значні зміни в цитології вагінальних мазків-відбитків. Кількість лактобактерій у групах, де застосовували біологічно активні речовини була вірогідно вищою (Р<0,001) порівняно з контрольною групою, а кількість інших мікроорганізмів була вірогідно меншою, ніж у свиноматок контрольної групи (Р<0,001). Крім того кількість юних нейтрофілів у вагінальних мазках-відбитках свиноматок у дослідних групах значно менша в середньому в 1,78 рази порівняно з контрольною.

Показники серомукоїду в усіх групах після родів дещо знижуються, а потім підвищуються до початкового рівня, проте цей показник вірогідно (Р<0,001) вищий за аналогічний у свиноматок контрольної групи. Показник сіалових кислот у дослідних групах виявлено вірогідно менший, ніж у контрольних тварин.

Починаючи з 3-ї доби після родів спостерігалось вірогідне (Р<0,01-0,001) підвищення вмісту глікопротеїдів в дослідних групах, а у групі свиноматок, в яких виявляли запальні процеси, спостерігалось вірогідне їх збільшення (Р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Кількість С-реактивного білка у свиноматок дослідних груп була вірогідно нижчою за такий у контрольній (Р<0,001).

Кількість еритроцитів та гемоглобіну після родів була менша, а показник ШОЕ більший у контрольній групі, в 1-й дослідній групі кількість еритроцитів за 1-2 дні до опоросу становила 5,9±0,11 Т/л, у 2-й – 5,4±0,18 Т/л, у 3-й – 5,8±0,1 Т/л, а в контрольній групі 5,2±0,1; показники вмісту гемоглобіну у 1-й дослідній групі становили – 82,0±2,7 г/л, у 2-1 – 80,1±3,5 г/л., у 3-й – 82,1±2,1 г/л у контрольній – 83,4±1 г/л; показник ШОЕ у свиноматок 1-ї дослідної групи за 1-2 до опоросу становив – 30,1±1,1 мм/год, у свиноматок 2-ї – 32,1±2,9 мм/год, у свиноматок 3-ї – 32,3±1,8 мм/год, у свиноматок контрольної групи – 31,0±1,2 мм/год. Через 72 години після опоросу кількість еритроцитів у крові свиноматок становила: у 1-ї, 2-ї, 3-ї та контрольної – 6,4±0,18, 6,0±0,12, 6,1±0,12, 4,47±0,2 Т/л відповідно; вміст гемоглобіну у 1-ї, 2-ї, 3-ї та контрольної – 96,4±3,7, 97,3±2,2, 98,3±2,9, 69,7±2,9 г/л відповідно, а показник ШОЕ становив у 1-ї, 2-ї, 3-ї та контрольної – 25,9±2,7, 24,3±3,6, 23,5±1,5, 49,4±3,1 мм/год, відповідно.

Після застосуванні біологічно активних речовин відносна кількість юних нейтрофілів знижувалась і практично наближалась до даних, характерних для клінічно здорових тварин.

У групах свиноматок, яким застосовували біологічно активні речовини, реєструвалась вірогідне збільшення вмісту естрадіолу в сироватці крові: у 1-й, 2-й та 3-й дослідних групах – 465,5±6,3 рg/мл, 431±0,3 рg/мл, 485,6±5,29 рg/мл відповідно, Через 72 години вміст естрадіолу у дослідних групах вірогідно не відрізнявся від аналогічних показників у клінічно здорових тварин, хоча вони були і дещо меншими.

Аналізуючи показники прогестерону, слід відзначити, що у дослідних групах вміст прогестерону знижавався від 60,5±0,21 нмоль/л до 10,0±0,59 нмоль/л - у 1-й дослідній групі, від 62,3±0,64 нмоль/л до 12,36±0,2 нмоль/л - у 2-й дослідній групі, від 60,24±0,06 нмоль/л до 7,69±0,19 нмоль/л – у 3-й дослідній групі.

Отже, запальні процеси в органах статевої системи виникали у свиноматок із відносно високим рівнем прогестерону та низьким рівнем естрадіолу.

Показники поширення післяродової патолоії у свиноматок після застосування біологічно активних препаратів

Процент загибелі поросят до відлучення у свиноматок 1-ї дослідної групи склав 13,2±2,3%, у свиноматок 2-ї групи – 15±0,7%, у свиноматок 3-ї групи – 11,3±0,3%, а тим часом у тварин контрольної групи – 43±0,3%, що вірогідно вищий, ніж у дослідних групах (Р<0,001).

При застосуванні тканинного препарату ПДЕ та естрофану нами були зареєстровані такі післяродові патології запального характеру: вульвовагініт – 8% у 1-й та 2-й дослідній групах, 4% - у 3-й групі, 16%; ендометрит не реєстрували в дослідних групах, а в контрольній – 24%; рани вульви реєструвалися в 4% випадків у свиноматок 1-ї та 3-ї дослідних груп, у 8% свиноматок 2-ї дослідної групи, а у свиноматок контрольної групи – 8%. Цервіцит і сальпінгіт у свиноматок дослідних груп не реєструвалися. У свиноматок контрольної групи цервіцити реєстрували у 8% тварин, а сальпінгіти у 4% тварин. Гіпотрофія яєчників спостерігалися у 3,33% свиноматок всіх дослідних груп та 6,7% - контрольної, а мастит реєстрували у 3,3% свиноматок 1-ї та 2-ї дослідних груп та в13,3% - контрольної групи.

Отже, після застосовування біологічно активних препаратів у свиноматок поширеність післяродової патології була значно нижчою, ніж у контрольній групі.

Профілактика післяродової патології у свиноматок із застосуванням кобактану

Після застосування „Кобактану”, ендометрит і агалактію було виявлено в однієї тварини, що становило 20%. Ендометрит протікав атипово, без чітко виражених клінічних ознак і на 3-ю добу свиноматка одужала без подальшого лікування.

У IІ групі ендометрит та субінволюцію матки було зареєстровано у 4 тварин (80%), мастит та агалактію - в однієї (20%). Слід зауважити, що у тварин IІ групи, в яких реєстрували ендометрит, останній супроводжувався субінволюцією матки.

Отже, аналізуючи дані щодо збереження поросят, слід зазначити, що у І групі збереженість поросят до відлучення становила 87,4%, а в IІ - 53,45%.

Економічна і терапевтична ефективність застосування біологічно активних препаратів для лікування і профілактики акушерської патології у свиноматок

Економічна ефективність застосування біологічно активних речовин у першій дослідній групі на одну гривню витрат становить 8,78 грн., в другій – 4,52 грн., в третій - 6,74 грн.

Висновки

1. Рання діагностика, прогнозування і застосування ефективних методів профілактики післяродової патології у свиноматок необхідно розглядати як основу підвищення інтенсивності використання маткового поголів’я свиней, підвищення рентабельності галузі свинарства в цілому. Післяродова патологія свиноматок є надзвичайно поширеною у спецгоспах з виробництва свинини і реєструється у 20% свиноматок після опоросу, з якої на вульвовагініт припадає 7,6%, ендометрит – 9,1%, рани вульви - 2,7%, цервіцит – 2,9%, сальпінгіт – 3,9% , атрофію яєчників – 1,6% та мастит – 4,9%.

2. Найчастіше різноманітна післяродова патологія у свиноматок виникає навесні – 38% та восени – 34,8%, менше влітку – 31,2% та взимку – 26,8%. У свиноматок після 1-го та 5-го опоросів післяродова патологія проявляється у 53,5% та 37,5%, тоді як серед свиноматок після 3-го опоросу - 23% від загальної кількості тварин.

3. Внаслідок післяродової патології в середньому за рік вибраковують свиноматок з 1-м опоросом - 40,5±5,1%, з 2-м – 27±0,96%, з 3-м – 28±2,16%, з