КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЄВЄЄНКО ОЛЬГА ФЕДОРІВНА

УДК 336.76.311.13

СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ РЕГУЛЮВАННЯ

ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.03.01 – статистика.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Швець Віктор Григорович,

Київський національний

університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Захожай Валерій Борисович, Інститут міжнародної економіки

і фінансів МАУП, директор інституту і завідувач

кафедри фінансів і статистики.

кандидат економічних наук, доцент Шустіков Андрій Анатолійович,

Київський національний економічних університет,

доцент кафедри статистики.

Провідна установа: Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного комітету стати стики України, кафедра статистики.

Захист відбудеться 29 червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий 29 травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Мазур І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фондовий ринок, поряд з іншими фінансовими інститутами, є складовою частиною фінансової системи держави, яка характеризується певною інституціональною та організаційно-функціональною специфікою. Така система почала формуватися в Україні наприкінці 80-х – початку 90-х років з метою відродження ринкових відносин шляхом цивілізованого реформування відносин власності, формування фінансових джерел економічного зростання, концентрації й розподілу інвестиційних ресурсів.

Професійна діяльність на фондовому ринку - досить складний вид діяльності, який потребує глибоких економічних та юридичних знань, математичного й інформаційного забезпечення, накопичення та використання відповідного досвіду. З огляду на це, опрацювання методологічних підходів та статистичного моделювання складних економічних систем, до яких відноситься і фондовий ринок, та визначення тенденцій його розвитку є важливими й актуальними напрямами наукової роботи.

Відродження фондового ринку в Україні потребує врахування досвіду країн із розвиненою ринковою економікою, а також історичних та національних традицій. Основи методології функціонування фондового ринку знайшли відображення в наукових працях видатних зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як М.Ю. Алєксєєв, Б.І. Альохін, Є.С. Бредлі, Е.Ф. Брігхем, А.Н. Буренін, В.А. Галанов, І.В. Галкін, Б. Грехем, І.А. Гусєва, В.С. Загорський, А.В. Каліна, О.І. Мертенс, Я.М. Міркін, О.М. Мозговий, Дж. О'Брайєн, В.С. Торкановський, Дж. Тьюлз, С. Шристава та інші. Питання статистичного вивчення досліджуваної проблеми висвітлені в працях С.А. Айвазяна, С.С. Герасименка, А.В. Головача, А.М. Дуброва, А.А. Ерліх, А.М. Єріної, В.Б. Захожая, В.В. Ковальова, Р. Колбі, Н.І. Костіної, Г.І. Купалової, Т. Майєрс, Р.М. Моторина, В.С. Мхітаряна, В.І. Піддубного, В.Г. Швеця, А.А. Шустікова та ін.

Разом з тим залишаються недостатньо вивченими питання статистичного забезпечення регулювання ринкового перерозподілу коштів і спрямування їх у сфери найбільш ефективного використання, а також впливу на основні соціально-економічні показники країни. Це потребує подальшого використання багатовимірних статистичних методів дослідження для визначення особливостей стану та закономірностей подальшого розвитку фондового ринку в галузевому, регіональному й макроекономічному аспектах.

Теоретико-методологічне та практичне значення проблеми, недостатнє її наукове опрацювання зумовили вибір теми дисертації, її логіко-структурну побудову, мету, завдання й напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка є складовою частиною комплексної теми "Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформації економіки" (номер державної реєстрації 01БФ040-01). У межах даної теми автором розроблені економіко-статистичні моделі розвитку фондового ринку на територіальному й галузевому рівнях з метою прийняття управлінських рішень і визначення впливу об'єкта дослідження на макроекономічні показники розвитку країни.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо економіко-статистичного забезпечення аналізу фондового ринку для його регулювання на макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях. Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких задач:

визначити теоретико-методологічні основи категорії фондового ринку як складової частини фінансової системи країни;

обґрунтувати роль і значення статистичного аналізу інвестицій у формуванні ефективного фондового ринку;

здійснити ретроспективний аналіз розвитку статистичної методології для вибору системи методів і моделей, що визначають закономірності функціонування об'єкта дослідження;

розкрити сутність системного аналізу й обґрунтувати можливість використання його теоретичних засад у фундаментальному аналізі фондового ринку;

дослідити систему технічного аналізу як складову частину статистичного моніторингу фондового ринку;

проаналізувати систему фондових індексів і вибрати адекватні статистичні моделі для вивчення взаємозв‘язків та динаміки розвитку;

провести багатовимірний статистичний аналіз для регулювання фондового ринку на галузевому та регіональному рівнях;

оцінити вплив стану фондового ринку на основні економічні та соціальні показники з метою вивчення перспектив розвитку фондового ринку в Україні.

Об'єктом дослідження є процеси формування і регулювання фондового ринку України та обігу на ньому цінних паперів.

Предметом дослідження є проблеми статистичного забезпечення регулювання та прогнозування фондового ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний комплексний підхід до статистичного аналізу та регулювання фондового ринку. В процесі виконання дисертаційної роботи з метою аналізу стану фондового ринку були використані такі статистичні методи: статистичне спостереження, групування, метод узагальнюючих статистичних характеристик, відносних показників, індексний аналіз. Динамічні ряди, вибіркові прийоми, метод експертних оцінок, табличні та графічні методи використовувалися для дослідження тенденцій та особливостей функціонування цінних паперів на вітчизняному ринку. Завдяки використанню методу головних компонент були визначені факторні навантаження на перші компоненти при характеристиці основних показників фондового ринку в регіональному й галузевому розрізах. Застосування кластерного аналізу дало змогу структурувати фондовий ринок на відповідних рівнях і визначити пріоритетні напрями його розвитку. Методи аналізу взаємозв‘язків дозволили вивчити й оцінити вплив факторів фондового ринку на соціально-економічні показники розвитку країни. Використання трендових моделей дало змогу спрогнозувати тенденцію розвитку вітчизняного фондового ринку на найближчу перспективу та змоделювати поведінку основних фондових індикаторів (зокрема, інтегрального індексу фондового ринку).

Інформаційною основою дослідження були матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, Асоціації "Перша фондова торговельна система", інформаційної агенції "Рейтер", законодавчі та нормативно-методичні матеріали органів влади.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

теоретично обґрунтовано визначення фондового ринку, як ринкового механізму, який забезпечує реалізацію системи економічних відносин з приводу регулювання випуску та обігу інвестиційних цінних паперів, що дозволяє вдосконалити методичне забезпечення статистичного дослідження даного сегменту фінансової системи;

набула подальшого розвитку концептуально-методична база системного аналізу фондового ринку в результаті наукового обґрунтування трьох додатково запропонованих ознак: єдність методологічної бази та аналітичної функції системи, взаємообумовленість складових системи та впливовість її на інші економічні системи;

дістали подальший розвиток методичні підходи до вдосконалення методики розрахунку ризику інвестицій у цінні папери, які базуються на взаємозв‘язку коефіцієнта кореляції та середньоквадратичного відхилення доходності окремої акції від ринкової ставки доходу, що дозволяє визначити яким чином очікуваний дохід компенсує ризикованість вкладів;

удосконалена економіко-структурна схема фундаментального аналізу, завдяки якій можна поєднати багаторівневу систему аналізу на макрорівні, галузевому та регіональному рівнях з моделюванням вартості цінних паперів і розробкою рейтингових показників, а також систематизувати статистичний моніторинг кон‘юнктури фондового ринку на мікрорівні з визначенням алгоритму розрахунку показників і джерел одержання інформації;

науково обґрунтована економіко-статистична модель, яка адекватно відображає тенденції розвитку фондового ринку України на базі його інтегрального індексу та дозволяє визначити вплив на цей показник доходності компаній, що входять до переліку "блакитних фішок": Укрнафта, Київенерго, Центренерго, Запоріженерго, концерн "Стирол", Дніпропетровськенерго, Нижньодніпровський трубопрокатний комбінат, Донбасенерго, Київобленерго.

адаптована з урахуванням регіональних особливостей фондового ринку математико-статистична модель для компонентного та кластерного аналізу як інструмент обґрунтування управлінських рішень щодо раціонального розподілу капіталу по регіонах України;

вперше побудована багатовимірна статистична модель фондового ринку з урахуванням галузевої класифікації видів економічної діяльності, яка дає змогу визначити основні напрями активізації інвестиційних й інноваційних процесів і забезпечити прискорення реструктуризації економіки;

вперше здійснена комплексна статистична оцінка впливу стану фондового ринку на соціально-економічні показники розвитку України й адаптована з урахуванням його специфіки трендова модель прогнозування обсягів торгів цінними паперами з метою визначення заходів щодо регулювання фондового ринку на різних рівнях управління.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні й обґрунтуванні теоретичних положень і практичних рекомендацій з удосконалення статистичного забезпечення аналізу фондового ринку на макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях для визначення фондової політики, а також на мікрорівні (фондових біржах, фінансових компаніях, підприємствах) для прийняття оперативних управлінських рішень і розробки інструктивно-методичних документів.

Розроблені автором методичні рекомендації: “Аналіз та шляхи вдосконалення регулювання фондового ринку з урахуванням регіональних особливостей на базі багатовимірного економіко-статистичного моделювання” включені до плану Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для практичної реалізації “Основних напрямів розвитку фондового ринку в Україні на період 2001–2005 рр. (довідка № 100/2998 від 10 березня 2004 р.). Запропонована в дисертаційній роботі економіко-статистична модель пріоритетних напрямів розвитку фондового ринку з урахуванням особливостей галузевої структури видів економічної діяльності використана в основних інструктивних матеріалах Національного депозитарію України (довідка № 157/09 від 5 березня 2004 р.). Науково обґрунтована економіко-статистична модель, яка найбільш адекватно відображає тенденції розвитку фондового ринку України на базі його інтегрального індексу, використана в практичній діяльності Української міжнародної фондової біржі при прогнозуванні тенденцій розвитку фондових індексів (Довідка № 124/88 від 20 лютого 2004 р.). Основні положення та висновки роботи використані також у навчальному процесі, зокрема, авторські розробки систематизації й комплексного використання фундаментального й технічного аналізу фондового ринку при викладанні курсів лекцій з економічної та фінансової статистики, фінансового аналізу і статистики підприємства на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 511/158 від 29 квітня 2004 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на засіданнях кафедри обліку та аудиту, наукових і науково-практичних конференціях: Міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми гармонізації і стандартизації обліку та аудиту в Україні" (26 грудня 2000 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти” (6–7 грудня 2001 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми капіталотворення та напрями інтеграції в світове господарство” (21–22 грудня 2001 р., м. Умань); на Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України” (24–25 жовтня 2003 р., м. Новояворівськ Львівської області); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (20–27 жовтня 2003р. м.Дніпропетровськ); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (4–5 листопада 2003р., м.Дніпропетровськ).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення у 11 наукових працях загальним обсягом 3,7 умовних друкованих аркушів, у тому числі 8 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць загальним обсягом 3,4 друкованих аркушів. 7 публікацій відносяться до фахових видань. Всі наукові праці написані без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку комп‘ютерного тексту, у тому числі 17 таблиць на 10 сторінках, 36 рисунків на 20 сторінках, 23 додатки на 30 сторінках. Список використаних джерел налічує 187 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об‘єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади статистичного вивчення фондового ринку” науково обґрунтовані місце і роль фондового ринку в структурі сучасної фінансової системи, розглянута інвестиційна діяльність як вирішальний фактор функціонування фондового ринку та вивчені гносеологічні корені комплексного економіко-статистичного аналізу для системного дослідження фондового ринку.

На основі критичного огляду і узагальнення наукової думки щодо термінологічного апарату, конкретизовано визначення фондового ринку як багатоаспектної ефективної системи, яка включає випуск, обіг довгострокових фінансових інструментів і професійну діяльність щодо їх регулювання. Це дало змогу розширити й систематизувати класифікаційні ознаки акцій та облігацій як найбільш поширених фінансових інструментів на фондовому ринку України. У цілому теоретичні засади даного питання дозволяють визначити коло методологічних підходів до аналізу фондового ринку.

Так, аналізуючи динаміку випуску цінних паперів з метою визначення тенденцій їх розвитку за 1996 – 2002 рр. на базі методу ковзної середньої, встановлено тренд, що характеризує зростання їх випуску: акцій – з 1,822 до 12,796 млрд. грн.; облігацій – з 0,013 до 4,275 млрд. грн.

Для аналізу структурних зрушень динаміки зареєстрованих акцій в Україні за напрямами залучення коштів за 1999 – 2002 рр. були розраховані коефіцієнти структурних зрушень (рис. 1). Порівнюючи структуру зареєстрованих акцій у 2002 р. з 1999 р., цей показник склав 1,33 (процентні пункти), а в 2002 р. порівняно з 2001 р. – 72,8 (процентні пункти). Це свідчить, що структура зареєстрованих акцій у 2002 р. майже ідентична до структури 1999 р., але суттєво відрізняється від структури акцій у 2001 р. Такі зрушення відбулися внаслідок збільшення частки акцій, які випускаються для залучення коштів у реальний сектор економіки, що є позитивним аспектом розвитку економіки країни.

Умовні позначення: -акції відкритих та закритих акціонерних товариств, здійснених для реального залучення коштів; - акції відкритих акціонерних товариств, створених з державних підприємств в процесі корпоратизації та приватизації; - акції відкритих акціонерних товариств, створених в ініціативи уповноваженого представника держави та холдинговими компаніями в процесі приватизації та корпоратизації.

Рис. 1. Діаграма обсягів зареєстрованих випусків акцій в Україні за напрямами залучення коштів за 1999 - 2002 рр.

Автором проаналізовані основні теоретичні та практичні засади інвестиційної діяльності, зокрема, визначення та класифікація інвестицій, теорія економічного ризику та формування портфеля цінних паперів. Критичний аналіз теорії ризикованості цінних паперів дозволив модифікувати системний показник ризику та запропонувати один з найбільш прийнятних методичних підходів до його розрахунку, а саме, як добуток коефіцієнта кореляції між доходністю і-ї акції та ринковою ставкою доходу на їх середньоквадратичне відхилення або на коефіцієнт варіації доходності акцій.

На відміну від інших методичних підходів запропонований метод є найбільш простим й обґрунтованим, осільки, включає показники варіації та кореляції як базові характеристики при визначенні взаємозв‘язків і коливань.

Аналіз фондового ринку як об‘єкта статистичного дослідження й особливості специфіки його функціонування зумовили вивчення гносеологічних коренів та еволюції методів прикладного статистичного аналізу. Ретроспективний аналіз дозволив науково обґрунтувати тезу про те, що головним методом сучасної статистики фондового ринку є системний аналіз з такими ознаками, як структуризація, ієрархічність, цілісність, цільова визначеність, здатність до вдосконалення та самозбереження, єдність методологічної бази й аналітичної функції системи, а також взаємообумовленість та впливовість на інші економічні системи. Такий підхід сприяє вдосконаленню методологічної бази фондового ринку та дає змогу розглядати його як ефективну систему. Критерій ступеня ефективності визначається на базі того, який з видів інформації повністю і відразу знаходить відображення в ціні активу та наскільки швидко виконуються накази інвестора про здійснення угоди щодо фінансового активу. Тому слід розрізняти інформаційну й оперативну ефективність ринку.

Вивчення системи сучасного моделювання дозволило автору запропонувати такі концептуальні напрями щодо її вдосконалення:

створення простих мобільних систем, що забезпечують можливість оперативного визначення шуканих результатів із визначенням математико-статистичних алгоритмів і комп‘ютерних технологій;

дотримання принципів побудови логічно-формальних зв‘язків, зокрема при проведенні фундаментального аналізу фондового ринку на всіх його ієрархічних рівнях;

використання системного підходу, за допомогою якого поставлена задача може бути розв‘язана з використанням усіх основних методів, а кожний метод передбачає розв‘язання комплексу задач;

пріоритетне застосування комплексного багатовимірного моделювання масових процесів, що знайшло відображення у використанні компонентного, кластерного та кореляційно-регресійного методів аналізу, галузевої й регіональної структур розвитку фондового ринку.

У другому розділі "Особливості статистичного аналізу фондового ринку як складної ефективної системи" досліджується взаємопов‘язаний комплекс різних видів аналізу, який дозволяє оцінити загальний стан фондового ринку за допомогою фундаментального аналізу, розширити та систематизувати статистичний моніторинг фондового ринку, використовуючи технічний аналіз, науково обґрунтувати модель розвитку фондового ринку на базі фондових індексів.

Оцінка класичних схем фундаментального аналізу, яка визначає глибинні процеси, що зумовлюють сучасну економічну ситуацію на фондовому ринку з урахуванням позитивних та негативних рис, дала змогу систематизувати, а також внести зміни й доповнення до існуючих систем. Автором запропонована економіко-структурна схема фундаментального аналізу, яка показує взаємозв‘язок аналізу різних рівнів економіки: макрорівень, галузевий та мікрорівень (рис. 2). До інструментарію аналізу слід також віднести і так званий метод коефіцієнтів, який включає кількісні характеристики та є невід‘ємною складовою системи показників фондового ринку. Таке комплексне дослідження сприяє моделюванню ціни цінних паперів і визначенню їх рейтингу.

З метою вдосконалення статистичного моніторингу кон‘юнктури фондового ринку на мікрорівні автором запропонована система показників з визначенням алгоритму розрахунку та джерел одержання інформації.

Рис. 2. Економіко-структурна схема фундаментального аналізу фондового ринку України

Використовуючи методичні рекомендації ІК "ІТТ-інвест" щодо визначення інвестиційної привабливості підприємств, автором адаптована багатофакторна індексна модель до особливостей фондового ринку. Вона дозволяє визначити вплив таких факторів, як рентабельність обсягів продажу акцій (Р); коефіцієнт обороту активів (К); розмір активів, що припадають на 1 акцію (В) на прибутковість акцій (Пр).

Функціональна залежність визначає відносну зміну показника-функції (Пр) шляхом розкладання його за факторами-множниками (Р; К; В) й оцінює мультиплікативний зв‘язок між елементами розрахункових формул показників.

Крім того, нами запропонована чотирифакторна модель аналізу динаміки прибутку підприємства (?П) із визначенням впливу: загальної кількості акцій (Ц), рентабельності обсягів продажу акцій (Р), коефіцієнта обороту активів (К) і розміру активів, що припадають на одну акцію (В). Оцінка абсолютного розміру впливу кожного з факторів на динаміку функцій здійснюється в межах індексної моделі:

Запропонована модель відповідає математичній логіці наявності взаємозв‘язків і найкраще адаптована до економічного змісту факторів, що вивчаються. Відносні величини інтенсивності, які використані в моделях, доцільно фіксувати на базисному рівні, що відповідає теорії індексного методу аналізу й робить їх найбільш коректними порівняно з іншими моделями.

Аналізуючи інструментарій технічного аналізу, автор дійшов висновку, що він досить великий за обсягом, різноманітний і часом невпорядкований. Тому в дисертаційній роботі здійснена систематизація видів і методів технічного аналізу й запропонована їх класифікаційна система з визначенням основних характеристик змісту та результатів використання даного аналізу.

Результати аналізу системи зарубіжних і вітчизняних фондових індексів як основних індикаторів кон‘юнктури фондового ринку доводять, що українські фондові індекси, як правило, розраховуються за розміром та складом вибіркової сукупності, яка недостатньо репрезентативна (незначний обсяг щоденних торгів і наявність неліквідних акцій, що зараховуються до розрахунку індексу).

Разом з тим загальна тенденція, яку відображають фондові індекси, має один напрям, незважаючи на те, що кількісні характеристики їх різні. Це зумовило вибір адекватної моделі для визначення тренду інтегрального фондового індексу України. Найбільш прийнятною визнана мультиплікативна модель лінійного тренду та авторегресії. Проте, розрахований коефіцієнт кореляції досить незначний (r=0,34), що свідчить про відсутність чіткої тенденції розвитку інтегрального фондового індексу України та нерозвиненість фондового ринку в цілому.

Вплив доходності найбільш ліквідних корпорацій - "блакитних фішок" на інтегральний фондовий індекс за період з 01.07.2000 р. по 01.12.2003 р. оцінено за допомогою кореляційної моделі на головних компонентах із визначенням навантаження на фактори методом "варімакс". Так, до першого фактора слід віднести: Укрнафту, Центренерго, Західенерго, Дніпроенерго, які за результатами діяльності в 2002 р. досягли найвищих показників доходів та прибутків і займали перші сходинки у рейтингу "Топ-100". Кореляційно-регресійний аналіз підтвердив, що найбільший вплив на інтегральний індекс має саме цей фактор (r=0,36), але за критеріями математичної статистики тіснота зв‘язку вважається досить слабкою. Це пояснюється тим, що інтегральний індекс розраховується не лише на базі акцій "блакитних фішок", а й включає акції інших підприємств.

У третьому розділі "Економіко-статистичне моделювання як основний напрям вдосконалення аналізу фондового ринку для прийняття управлінських рішень" запропоновані шляхи вдосконалення регулювання фондового ринку на регіональному й галузевому рівнях за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу, включаючи компонентний, кластерний та кореляційно-регресійний аналіз, та вивчення впливу факторів розвитку фондового ринку на соціально-економічні показники.

На базі багатовимірного статистичного аналізу автором проаналізовані три- та чотирифакторні моделі, включаючи міста обласного підпорядкування і без них, використані методи кластерного аналізу "найближчого" та "найдальшого сусіда" для побудови ієрархічної класифікації регіонів.

Автором обрана трифакторна модель, найбільш адекватна реальним процесам розвитку фондового ринку в Україні та така, що задовольняє вимоги моделювання. Ця модель пояснює 84,9% усієї варіації показників: прямі іноземні інвестиції (Х1); валові інвестиції (Х2); обсяги торгівлі (Х3); кількість приватизованих підприємств (Х4); обсяг розміщених цінних паперів (Х5); інвестиції в основний капітал (Х6); інвестиції в розрахунку на одну особу (Х7); обсяг погашених цінних паперів (Х8); інвестиції в стратегічні об‘єкти (Х9); кількість об‘єктів групи Е (акції, частки, паї, що належать державі у статутних фондах господарських товариств) (Х10) – які аналізувалися за методом головних компонент (табл. 1).

Якісний аналіз стану фондового ринку і узгодження його з результатами математико-статистичного дослідження дозволили зробити висновок, що перший фактор може характеризувати рівень інвестування регіонів; другий - характеризує рівень приватизації по регіонах; третій фактор пояснюється лише одним показником - обсягом торгівлі цінними паперами. Він найбільш суттєво характеризує фондовий ринок і безпосередньо вказує на рівень його активності.

Розподіл регіонів відповідає в основному рівню розвитку їх ринкових відносин. Автор пропонує виділити такі чотири кластери у розрізі регіонів:

регіони з низьким рівнем розвитку фондового ринку (І кластер): 14, 9, 1, 27,25, 22, 7, 3, 19, 2, 23, 6, 24, 17, 11 - Миколаївська, Івано-Франківська, АР Крим, м. Севастополь, Чернігівська, Хмельницька, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Житомирська, Чернівецька, Рівненська, Кіровоградська області;

регіони із середнім рівнем розвитку фондового ринку (ІІ кластер): 10, 13, 18, 12, 21, 16, 8, 20, 15 - Київська, Львівська, Сумська, Луганська, Херсонська, Полтавська, Запорізька, Харківська й Одеська області;

регіони з достатнім рівнем (ІІІ кластер): 4, 5 - Донецька і Дніпропетровська області;

регіони з високим рівнем (ІV кластер): 26 – м. Київ. Цей кластер має особливий статус, що пояснює його суттєві відмінності від решти кластерів.

Результати аналізу свідчать, що на фоні загальної активізації інвестиційних процесів в Україні спостерігається різка диференціація масштабів і структури інвестиційної діяльності у регіонах. Тому важливим напрямом удосконалення територіальної організації фондового ринку України є посилення територіальної збалансованості між основними елементами фінансової інфраструктури регіонів. Активізація виробництва та поліпшення інвестиційного клімату в Україні дозволять оптимізувати регіональну структуру країни.

З метою вивчення проблем структурної перебудови економіки була розроблена система факторів, яка характеризує сучасний стан розвитку фондового ринку на галузевому рівні й дасть змогу структурувати види економічної діяльності залежно від розвитку ринкових відносин. За результатами комплексного статистичного аналізу встановлено, що найбільш вагомими факторами, які визначають стан розвитку галузей в системі фондового ринку, є: рівень ефективності приватизації та інвестування галузей економіки; роль акціонерних товариств у системі фондового ринку; рівень біржових торгів.

За допомогою кластерного методу аналізу систематизована галузева структура видів економічної діяльності, що дозволило виділити 4 класифікаційні групи за рівнем їх участі на фондовому ринку:

наднизький рівень (легка, харчова та борошно-круп‘яна, промисловість будівельних матеріалів та ін.);

низький рівень (сільське господарство, медична промисловість);

середній рівень (машинобудування та металообробка, металургійна, хімічна і нафтохімічна промисловість);

достатній рівень (паливна промисловість, будівництво, транспорт та побутове обслуговування).

Такі види економічної діяльності як електроенергетика, торгівля і фінансова діяльність не увійшли до жодної групи, оскільки мають особливий статус на фондовому ринку і є найбільш вагомими секторами в цій системі.

Аналіз ролі фондового ринку в підвищенні фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування галузей за допомогою кореляційно-регресійного аналізу показує, що зв'язок між показниками є середнім (r = 0,5). Отже, фондовий ринок України є недостатньо розвиненою системою, і тому результати аналізу не завжди адекватно відображають реальну ситуацію, що склалася. Разом з тим об'єктивна необхідність подальшого розвитку фондового ринку повинна передбачати не лише дотримання об'єктивних ринкових факторів, а й впровадження науково обґрунтованих методів комплексного аналізу даного соціально-економічного явища.

У роботі автором здійснена комплексна оцінка впливу основних показників, що характеризують стан сучасного фондового ринку в Україні, зокрема, валових інвестицій у підприємства всіх форм власності, обсягів торгівлі цінними паперами (обсягів виконаних угод), інвестицій у найбільш важливі стратегічні об’єкти, на кінцеві результати соціально-економічної діяльності регіонів (валову додану вартість у розрахунку на одну особу, рівень безробіття, ступінь забруднення навколишнього природного середовища, інтегральний показник соціально-культурного рівня та природний рух населення). Це зумовлює підвищення уваги до соціальних аспектів розвитку країни.

Побудована автором багатофакторна модель впливу сукупності факторних ознак на природний рух населення (табл. 2) доводить, що вітчизняна економічна система, у тому числі й фондовий ринок, знаходиться в умовах неорганізованих взаємодій з точки зору єдиного народногосподарського комплексу. Так, результати аналізу дозволяють стверджувати, що лише валова додана вартість у розрахунку на одну особу має суттєвий вплив на коефіцієнт природного руху населення, оскільки фактичний рівень істотності не перевищує 0,05.

Встановлено, що сучасна модель фондового ринку України не має у своїй основі чітко сформованої концепції. Тому пропонується використати адаптовану автором трендову модель розвитку фондового ринку на базі аналізу обсягів торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку з урахуванням сезонних коливань та прогнозною оцінкою показника на найближчу перспективу.

Результати аналізу, який проводився в системі Statistica щодо моделювання і прогнозування динамічних процесів за процедурами модулів Time Series/Forecasting дозволили одержати згладжений ряд динаміки, залежно від тренду та сезонності (рис. 4).

Умовні позначення: - вихідний ряд динаміки; _ - згладжений ряд динаміки; * - прогнозні дані.

За прогнозом від досягнутого рівня передбачено, що рівень обсягів торгів у грудні 2004 р. (817,6 млн.грн.) збережеться на рівні грудня 2003 р., екстраполяція даних від середнього рівня (тренду) свідчить про їх зниження до межі 626,3 млн. грн. У цілому, тенденція, яка намітилася за попередні роки, збережеться і на період 2004 р.: зі зниженням обсягів у літні місяці (найменшої активності на фондовому ринку) і збільшенням обсягів у осінньо-зимовий період (найбільшої активності). Загальний спад обсягів торгівлі, який намітився з 2002 р., призупинився, намітилася "пасивна" стабільність, яка може свідчити про можливість зростання показника в наступні роки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розв‘язання науково-прикладного завдання щодо економіко-статистичного моделювання розвитку фондового ринку в Україні. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки:

1. Фондовий ринок є одним із головних цивілізованих механізмів реалізації процесів інвестування економічного розвитку. Нині в Україні він не відповідає рівню ринкових відносин, які забезпечують його ефективне функціонування. Запропоновані автором концептуальні засади щодо теоретичного обґрунтування фондового ринку, зокрема, його категорійного апарату та класифікаційних ознак цінних паперів, як основи функціонування фондового ринку, дають змогу впровадити й адаптувати до умов фондового ринку багатофакторний економіко-статистичний аналіз.

2. З метою вивчення та обґрунтування науково-теоретичних положень ефективного розподілу інвестицій для досягнення оптимальної структури капіталу, необхідно враховувати запропоновані автором нові методичні підходи до визначення величини ризику при формуванні портфеля цінних паперів шляхом взаємозв‘язку коефіцієнтів кореляції та середньоквадратичного відхилення доходності окремої акції від ринкової ставки доходу.

3. Доведено, що основним методом сучасної статистичної науки є системний комплексний аналіз модельованого об‘єкта. У зв‘язку з цим пропонується використовувати доповнені та впорядковані автором головні ознаки системного підходу до умов функціонування фондового ринку, зокрема: структуризація, ієрархічність, цілісність, цільова визначеність, здатність до вдосконалення та самозбереження, єдність методологічної бази та аналітичної функції системи, а також взаємообумовленість та впливовість на інші економічні системи. Це слугує методологічною базою для характеристики фондового ринку як ефективної системи і сприяє вдосконаленню всього ринкового простору.

4. Для вдосконалення аналізу фондового ринку доцільно використовувати економіко-структурну схему фундаментального аналізу, яка поєднує макроекономічний, галузевий та мікрорівні дослідження з моделюванням ціни фінансового інструменту та визначенням рейтингових показників. Для поліпшення статистичного моніторингу кон‘юнктури фондового ринку на мікрорівні пропонується використовувати систему показників: рентабельності й інтенсивності виробництва; фінансової стійкості; платоспроможності; майнового стану; ділової активності; капіталізації фірми та позиції підприємств на ринку капіталу.

5. Встановлено, що застосування технічного аналізу як специфічного виду дослідження фондового ринку досить обмежене через відсутність ліквідного ринку цінних паперів в Україні. З метою теоретичного обґрунтування та впровадження даного аналізу необхідно враховувати рекомендації автора щодо можливості використання його у вітчизняних умовах. Серед широкого спектру видів технічного аналізу адаптованими до українських цінних паперів є графічні методи, ковзні середні як вид статистичних методів та осцилятори.

6. Роль фондових індексів, як барометрів розвитку не лише фондового ринку, а й економіки в цілому досить обмежена в Україні. Це зумовило необхідність ґрунтовного аналізу та вибір автором мультиплікативної моделі лінійного тренду, яка найбільш адекватно відображає тенденції розвитку інтегрального індексу фондового ринку України. Крім того, при формуванні шляхів удосконалення фондового ринку необхідно враховувати модель взаємозв‘язку доходності компаній "блакитних фішок" та інтегрального індексу фондового ринку.

7. Для подальшого розвитку фондового ринку й визначення його оптимальної структури на регіональному рівні слід застосовувати багатовимірне статистичне моделювання, включаючи компонентний і кластерний методи аналізу. Це дозволяє визначити ієрархічну структуру територіальної класифікації і виділити чотири кластери за таким розподілом:

області з низьким рівнем розвитку фондового ринку: Миколаївська, Івано-Франківська, АР Крим, м. Севастополь, Чернігівська, Хмельницька, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Житомирська, Чернівецька, Рівненська, Кіровоградська (перший кластер);

області із середнім рівнем: Київська, Львівська, Сумська, Луганська, Херсонська, Полтавська, Запорізька, Харківська, Одеська (другий кластер);

області з достатньо високим рівнем розвитку: Донецька і Дніпропетровська (третій кластер);

області з високим рівнем розвитку: м. Київ (четвертий кластер).

Поглиблення економіко-статистичного аналізу та підвищення його практичного значення сприятиме розширенню маркетингових досліджень регіональної сегментації фондового ринку на різних ієрархічних рівнях: від міста, адміністративного району, області й до держави в цілому.

8. З метою оздоровлення економіки та визначення пріоритетних видів економічної діяльності слід враховувати результати економіко-статистичного моделювання галузевого аспекту розвитку фондового ринку. Найбільш вагомими факторами розвитку фондового ринку є: рівень ефективності приватизації та інвестування видів економічної діяльності, роль акціонерних товариств в системі фондового ринку і рівень біржових торгів. При цьому істотна частина видів економічної діяльності майже не охоплена системою фондового ринку. Лише електроенергетика, фінансова діяльність, металургійна, хімічна та нафтохімічна промисловості мають достатньо високий рівень ринкових відносин з огляду на їх особливий статус і, по суті, є реальною передумовою подальшого розвитку фондового ринку.

9. Нерозвинений фондовий ринок України суттєво не впливає на основні макроекономічні індикатори, разом з тим використання математичного апарату, як потужного засобу вираження думок і методу скорочення шляху для одержання результату, дозволяє передбачити тенденції розвитку та можливість вибору оптимальних управлінських рішень.

Здійснена комплексна оцінка впливу основних показників, що характеризують стан сучасного фондового ринку в Україні, на кінцеві результати соціально-економічної діяльності регіонів. За результатами аналізу зроблено висновок, що стан фондового ринку має найбільш суттєвий вплив на показник валової доданої вартості на одну особу. При формуванні сучасної стратегії розвитку даного сектора фінансової системи неодмінно слід орієнтуватися і на соціальні аспекти макроекономічного простору.

10. Існуюча нині модель фондового ринку України не має чітко сформованої концепції. Тому в процесі регулювання фондового ринку необхідно враховувати адаптовану автором трендову модель розвитку фондового ринку на базі аналізу обсягів торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку з урахуванням сезонних коливань та прогнозною оцінкою показника на найближчу перспективу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Євсєєнко О.Ф. Характеристика основних методів аналізу фондового ринку та проблеми їх використання в українській практиці // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Економіка. – 2000. Вип. 44. - С. 60 – 62.

Євсєєнко О.Ф. Формування системи показників фондового ринку та її взаємозв‘язок з макроекономічними агрегатами // // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Економіка. – 2001. Вип. 54. - С. 61 – 64.

Євсєєнко О.Ф. Проблеми розвитку інформаційної інфраструктури ринку цінних паперів в Україні // Зб. наук. пр. VII Міжнар. наук.-практ. конф. “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти. – К.: Вид-во Європейського ун-ту. – 2002. – с. 55 – 57.

Євсєєнко О.Ф. Галузевий аналіз фондового ринку на базі системного економіко-статистичного інструментарію // Статистика України. - 2003. - № 2. – С. 52 – 56.

Євсєєнко О.Ф. Оцінка впливу фондового ринку на основні соціально-економічні показники розвитку країни // Статистика України. - 2003. - № 4. – С. 69 – 74.

Євсєєнко О.Ф. Статистичний моніторинг регіональної сегментації фондового ринку України // Ринок цінних паперів України. - 2003. № 11 – 12. – С. 3 – 7.

Євсєєнко О.Ф. Вдосконалення методів оцінки капіталовкладень як фактор оптимізації інвестицій на фондовому ринку України // Зб. доповідей Всеукр. наук.-практ. конференції “Економіка України: сучасні проблеми капіталотворення та напрями інтеграції в світове господарство”, - Умань: УДПУ, 2002, - С. 28 – 31.

Євсєєнко О.Ф. Аналіз оцінки ризикованості інвестиційних проектів як інноваційний чинник розвитку фондового ринку // Зб. наук. пр. Республ. наук.-практ. конф. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.

Євсєєнко О.Ф. Комплексний аналіз регіональної структури реалізації інвестиційної стратегії на фондовому ринку України. // Матеріали IV Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 120 – 122.

Євсєєнко О.Ф. Кластерний аналіз регіональної класифікації розвитку фондового ринку // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень 2003”, Том 25 Економіка. - Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2003. - С. 7 – 8.

Євсєєнко О.Ф. Багатофакторний статистичний аналіз стану фондового ринку в територіальному розрізі. // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Ринкова трансформація економіки України”. – Львів, 2003. – С. 20 – 21.

Анотація

Євсєєнко О.Ф. Статистичне забезпечення процесу регулювання фондового ринку в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01. - Статистика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дисертації викладені методологічні та практичні підходи до адаптації статистичного моделювання, враховуючи особливості функціонування фондового ринку. Обґрунтовується необхідність системного підходу до вивчення фондового ринку на базі фундаментального й технічного видів аналізу та фондових індексів як основних індикаторів розвитку фондового ринку. Аналізуються економіко-статистичні моделі визначення тенденцій розвитку інтегрального фондового індексу України та вплив на нього доходності корпорацій "блакитних фішок".

Запропоновані шляхи вдосконалення регулювання фондового ринку на регіональному та галузевому рівнях з використанням методів багатовимірного статистичного дослідження, включаючи компонентний та кластерний види аналізу. Визначено вплив факторів розвитку фондового ринку на соціально-економічні показники економіки країни.

Розроблена трендова модель розвитку фондового ринку на базі обсягів торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку з урахуванням сезонних коливань та прогнозною оцінкою показника на найближчу перспективу.

Ключові слова: фондовий ринок, фундаментальний аналіз, технічний аналіз, фондові індекси, багатовимірне статистичне моделювання, компонентний аналіз, кластерний аналіз, трендова модель.

Аннотация

Евсеенко О.Ф. Статистическое обеспечение процесса регулирования фондового рынка в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01. - Статистика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

В диссертации изложены методические и практические подходы к адаптации статистического моделирования в условиях фондового рынка.

Исследуются концептуальные основы теоретического обоснования фондового рынка и классификационных признаков ценных бумаг как основы функционирования фондового рынка. Это позволяет адаптировать к условиям фондового рынка многофакторный экономико-статистический анализ. Особое внимание уделено теории инвестиций, в частности определению уровня риска ценных бумаг при формировании эффективного их портфеля.

В работе представлен ретроспективный анализ экономико-статистического моделирования в целом, и в том числе применительно к особенностям функционирования фондового рынка. Предложены основные пути его совершенствования на базе системного подхода, включая такие основные признаки, как структуризация, иерархичность, целостность, способность