ім Г.С.Сковороди

Грама Ніна Григорівна

УДК 378.0+370.176+372.21

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ПЕДАГОГА-ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському (м.Одеса) державному педагогічному університі імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант:доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Прокопенко Іван Федорович,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Кузь Володимир Григорович,

Уманський державний педагогічний

університет імені П.Г.Тичини, ректор;

доктор педагогічних наук, професор

Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний гуманітарний

університет, завідувач кафедри педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Валентина Миколаївна,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний

університет ім. Михайла Коцюбинського,

м.Вінниця, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться “ 30 ” березня 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215 – В).

Автореферат розісланий “ 27 ” лютого 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дмитренко Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Перетворення системи дошкільного виховання в Україні із виховної в освітню означає якісно новий період в суспільному розвитку. Водночас, важливою прикметою сучасності стала й світова криза освіти зарубіжжя, що не оминула нашу державу. Її сутність пов?язана з невідповідністю змісту, форм, методів навчання й виховання дітей початкової ланки освіти вимогам інформаційного суспільства.

Реформування освіти в Україні, як підкреслюють у своїх працях учені І.Бех, І.Зязюн, М.Євтух, О.Кононко, В.Кузь, С.Максименко, І.Прокопенко, О.Савченко, призвело до централізації та формалізації механізму організації й управління освітою, серйозного спрощення економічного пізнання в теорії й методиці професійної підготовки майбутнього викладача вищої школи.

У вирішенні питань вітчизняної освіти державні документи (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні) орієнтують громадську думку і професійну діяльність педагогів на усвідомлення цілей та завдань економічного виховання дітей як вихідної ланки в системі неперервної освіти.

У зв?язку з цим цілком необхідною є відмова від стереотипу традиційного погляду на теорію економічного виховання як додаткового джерела активізації чинників різних видів праці. Готовність педагога до сприйняття соціального життя в умовах ринкових відносин спричинила сучасні підходи, за якими соціальне становище розглядається як таке, де характер міжособистісних відносин у професії педагога підвищує виховні й розвивальні функції, що закріплено Законом України “Про дошкільну освіту”. Вже відтепер визнається певною частиною педагогів, що запізнення з уведенням початкових економічних уявлень в навчальний процес може спричинити моральні збитки, які тісно пов?язані з проблемами причетності особистості до суспільного життя. Сучасне суспільство прямує до розширення інформаційного простору, зазнає потужного впливу засобів масової інформації, комп?ютерних технологій. Загальними причинами недостатньої підготовки фахівця дошкільної освіти до навчання дітей дошкільного віку економічної грамоти є: поблажливе ставлення до дітей дошкільного віку, необов?язковість відвідування дошкільного закладу, індивідуалізованість у вирішенні питань ведення домашнього господарства, економічна неграмотність властива значному відсотку батьківської громади, відсутність системи методичних матеріалів з економічної грамоти для дошкільників, нерозробленість педагогічної концепції з економічної компетенції для вікової категорії, що розглядається.

Водночас зростає роль сім?ї як основи держави та родини, яка є постійно діючою ланкою виховання, що зумовлює розвиток дитини на всіх стадіях її життєдіяльності. Тому формування в сім?ї навичок дбайливого господаря, раціональності та рис творчої працелюбної особистості, формування почуття власності та навичок господарювання постає першим джерелом відчування дитиною всіляких змін, що відбуваються в суспільстві. Разом з тим, сім?я є носієм традицій, завдяки чому на ній лежить особлива відповідальність за створення системи економічних уявлень у дітей, починаючи з дошкільного віку. Водночас, для сім?ї цілком доречною є відмова від стереотипу традиційних економічних уявлень як життєвих, які присутні в погляді на економічну грамотність як якість, що потрібна людині, зайнятій на державній службі та в її соціальному оточенні. Отже, стає нагальною соціально-педагогічна потреба в розробці якісно нової концепції організації педагогічного процесу, що передбачає готовність педагога-вихователя до роботи в умовах взаємодії дошкільного закладу та сім?ї з економічного виховання дітей. Це дозволить розробляти навчальні програми, методики їх реалізації, науково-методичне забезпечення процесу формування економічного мислення особистості на всіх етапах її становлення. А поки що стан дослідження проблеми економічної обізнаності в цілому, а також питань, що стосуються її сутності та структури, змісту, обсягу, рівнів і форм прояву, механізмів розвитку, залишаються недостатньо розробленими в науці, що має негативні наслідки як у теорії, так і в практиці реформування освіти в нашій державі. Про це переконливо свідчать досить розрізнені й дискретно вивчені результати впровадження досліджень як у нашій державі, так і за кордоном. Економічна ж грамотність, необхідність якої диктується потребами виживання особистості в різноспрямованих, швидкоплинних і кардинально протилежнозмінюваних соціальних умовах, покликана визначити місце і роль її у державотворенні. При цьому розробка теорії економічної грамотності педагога початкової ланки в освіті на сучасному етапі повинна стати одним із провідних напрямів подальшого її розвитку.

Актуальність розробки проблеми економічної підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти зумовлена глибокими суспільно-політичними, соціально-економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні. Разом з тим, необхідність розроблення цієї проблеми диктується відсутністю спеціальних робіт, присвячених системному вивченню економічної грамотності як цілісного і самостійного новоутворення особистості, що постійно перебуває в соціальному оточенні та зазнає його впливу вже на ранніх стадіях свого розвитку.

Досліджень, що окреслюють проблему економічної підготовки фахівця дошкільної освіти до здійснення ним економічного виховання дітей, було практично недостатньо, відсутні фундаментальні праці, що відображають її особливості та закономірності розвитку. Багатопланових проблем економічного виховання підростаючого покоління торкалися з певною повнотою їх розкриття у своїх дослідженнях філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги (Г.Аврех, А.Абрамова, А.Аменд, А.Бірман, Ю.Васильєв, В.Жамін, М.Клепач, В.Попов, В.Шубінський). Цьому в значній мірі сприяли дослідження загальносоціальних закономірностей динаміки зовнішньої діяльності й розвитку матеріальних і духовних цінностей (М.Туган-Барановський, Н.Смелзер, П.Б.Струве); загальнопсихологічних закономірностей входженння особистості в соціальне життя (Л.Виготський, М.Доналдсон, О. Леонтьєв, С.Рубінштейн); виховного впливу праці (Р.Зайченко, Г.Могилевська); змісту і методів економічного виховання дітей (С.Балабанов, О.Кульчицька, А.Кузнецова, В.Розов, І.Прокопенко, Б.Шемякін), фахової підготовки майбутнього педагога (В.Безпалько, В.Белова, В.Богачов, І.Богданова, А.Богуш, Н.Борисова, О.Ганопольський, В.Гриньова, О.Дубасенюк, М.Подберезський, В.Казаков, Е.Карпова, Н.Кічук, І.Прокопенко, М.Сметанський, Г.Троцко, Р.Хмелюк, О.Цокур). У зв?язку з реформаційними процесами в освіті та усвідомленням ученими значущості проблеми економічної грамотності для підростаючої особистості в теорії й практиці педагогіки активність наукового пошуку дещо підвищилася. Здебільшого дослідження торкаються окремих економічних понять побутово-господарської діяльності (В.Грошев, М.Ібрагімова, Н.Кривошея, П.Матвєєв, М.Мельник); формування нового типу економічного мислення (Л.Горкіна, О.Камишанченко, А.Кітов, В.Кондратьєв, Т.Любимова, І.Прокопенко, О.Шпак); бережливості в аспекті екологічного виховання (Л.Нульман, Л.Островська, О.Парамонов); форм і методів навчання (Т.Антонова, П.Апанасов, Л.Артемова, Н.Белова, О.Белоус, А.Богуш, С.Золотухіна, З.Курлянд, А.Максаков, О.Янківська ).

У наукових дослідженнях, що спрямовані на удосконалення економічного виховання особистості в межах вікових категорій, лише побіжно згадується про дошкільний період. Вони rрунтуються переважно на накопиченні дослідного матеріалу в напрямі формування морально-психологічних якостей бережливості, економності, дбайливості у процесі участі дитини в різних видах праці ( Р.Зайченко, Н.Кривошея, О.Кульчицька); в інформаційних формах для домашнього читання (Л.Книшова, О.Меньшикова, Т.Попова, Б.Райзберг). При цьому увага дослідників зосереджена на виявленні психологічних особливостей розглядуваного ними періоду діяльності особистості, що прагне до спілкування й активного пізнання навколишнього середовища. В результаті вчені розробляють організаційні форми та методи навчання дітей, які б дозволяли їм пристосовуватися до соціальних умов і забезпечували їх розвиток як майбутніх членів суспільства.

Водночас, низка характеристик і параметрів економіки, що представлена як сукупність різних станів, які спонукають людину до певних дій у процесі праці й поведінці в суспільстві, безперечно, вимагають переосмислення й адаптації їх до нових національно-культурних та соціально-економічних умов, за яких працюють дошкільні заклади в Україні. Економічне виховання дитини не може бути ефективним, якщо відсутня професійна готовність педагога-вихователя до навчання початкам економічної грамоти дошкільників у процесі їхньої освіти. В системі підготовки спеціаліста дошкільної освіти нами виокремлено її стрижневий аспект – науково-педагогічне дослідження теоретичних і методичних основ фахової підготовки педагога-вихователя до економічного виховання дітей. Ця проблема полягає в теоретичному та експериментальному дослідженні залежності рівня економічної освіченості у фаховій підготовці педагога-вихователя щодо економічного виховання дітей від об’єктивних і суб’єктивних психолого-педагогічних і науково-методичних чинників, що включають пізнавальний, мотиваційний, операційний, оцінний компоненти та систему ціннісних відносин.

Потрібні фундаментальні дослідження, які б науково обrрунтували педагогічні умови, форми, методи забезпечення економічної грамотності в цій освітянській ланці. Не були предметом цілеспрямованого наукового аналізу навчальні програми та посібники, які б висвітлювали зміст економічної грамоти, виходячи з формування економічних уявлень дошкільників.

Наші багаторічні спостереження й педагогічна практика роботи з дітьми й молоддю свідчать про те, що обидва основні напрями в процесі їх реалізації в практиці формування економічної грамотності за логікою цих напрямів не виявляють провідних закономірностей функціонування економічної грамотності, що розкриває її зміст, структуру, обсяг у їхньому організованому навчанні. Внаслідок цього, формування початкової економічної грамоти в дошкільній освіті залишається переважно стихійним і педагогічно недостатньо керованим процесом. Отже, у практиці формування економічної грамотності дошкільників наявне об?єктивне протиріччя між новизною суспільних умов, які проявляються через зростаючі вимоги суспільства до особистісного потенціалу набування економічної грамотності дошкільниками та відсутністю сформованості в них цього самостійного цілісного особистісно-професійного новоутворення, що пояснюється переважно стихійністю підготовки в цьому напрямі. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей”.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних тем: “Формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку”, яка досліджується на кафедрі теорії і методики дошкільної освіти в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського (Напрям: Новий зміст і технології виховання і навчання; проблема – Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи, №0100U000958; Навчання і виховання дітей в дошкільному закладі освіти”; “Соціально-психологічна адаптація до життя дівчат-сиріт, вихованок школи-інтернату № 4 і №5” (м. Одеса), яка виконувалася в межах обласного центру соціальних служб для молоді на замовлення Міністерства України у справах молоді й спорту (договір від 29 серпня 1994 р.).

Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського (м. Одеса) державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (протокол № 9 від 25 квітня 2002 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України ( протокол №6 від 18.06. 2002 року).

Об?єкт дослідження – становлення педагога-вихователя дошкільної освіти у вищій педагогічній школі.

Предмет дослідження – соціально-економічне і науково-педагогічне забезпечення обсягу, змісту та процесу підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти до здійснення економічного виховання дітей в організованому навчанні у дошкільному закладі та побуті.

Мета дослідження: науково обrрунтувати обсяг і зміст теоретичного забезпечення економічної підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти; розробити ефективну методичну систему впливу на економічну вихованість дітей; визначити закономірності, які обумовлюють результативність експериментальної системи економічної компетенції дошкільника; вивірити її порівняльну ефективність.

В основу концепції покладено положення про фахову підготовку педагога-вихователя як умову, що висвітлює природу інформаційного суспільства сучасності через зв’язки наступності в гуманістичній та спеціальній сферах різних галузевих наук. Мозаїчність культури диктує диференційованість економічного пізнання, яке розкриває його глибину в кожній окремій науковій галузі, що адаптується в циклах навчальних дисциплін і тяжіє до розвитку інтеграційних процесів і зв’язків, що включає найважливіші знання про економічну ефективність різних процесів як щодо людини, так і всієї її діяльності; об’єднує їх у цілісне культурне надбання, увиразнює та визначає цілісність економічного виховання. Тому результати формування економічно доцільної поведінки залежать від глибини проникнення майбутнього спеціаліста дошкільної освіти в ефективність педагогічних дій; ступеня виокремлення професійних знань щодо економічної грамоти у фаховій підготовці педагога; інтерпретації, переведення у професійне надбання і виконання в педагогічному процесі.

Актуалізація змісту економічних знань, особливо різноциклових, у педагогічній вищій школі – це динамічний, неперервний процес, що не залежить від впливу оточення, але враховує інформаційні та енергетичні управлінські властивості особистості у здійсненні економічного виховання дітей і проявляється у зв’язках навчання через структурування змісту, організації засвоєння його з допомогою застосування видів, форм і методів діяльності, що становлять педагогічну складову економічної культури фахівця дошкільної освіти.

Економічна освіченість представлена єдністю предметного, процесуального, генетичного й соціального. Як предметна – вона виокремлює змістову будову економічної підготовки майбутнього вихователя дошкільної освіти до формування у дітей економічних уявлень; як процесуальна – має поліфункціональну структуру в пізнанні економічних явищ педагогічного процесу; як генетична – розкриває залежність розвитку особистості фахівця від системи економічних уявлень, економічних умінь і навичок, ціннісної орієнтації, економічних понять, що становлять структуру економічної грамоти, результуючою якої є економічна компетентність. Економічна компетентність визначається як форма відображення особистістю особливостей організації соціального досвіду за допомогою трьох провідних сфер: психолого-економічної, соціолого-економічної, економіко-педагогічної; як соціальна – розкривається суб’єктними характеристиками економічних і соціальних процесів.

Економічна сфера систематичного впливу розглядається цілісним педагогічним утворенням за процесами навчання, виховання, розвитку, що передбачає їх реалізацію в сім’ї та дошкільному закладі; актуалізується в предметній її структурі: предметі економії, організації, допоміжних засобах, русі продуктів діяльності, технологіях, економічній політиці; активізується в її діяльнісній структурі через поведінку, усвідомленість, предметні дії, що виводять дитину в соціальний світ буття.

Послуговуючись теорією мозаїчної культури сучасного суспільства, що продовжує розвивати галузевість наук монопоглиблено, і, тяжіючи до інтеграції наукових зв’язків, з одного боку, стану конкурентного ринку, з іншого, і, враховуючи віковий період дошкільника, що тільки починає соціальне життя, ми доводимо, що конкурентний ринок диктує індивідуальний стиль соціалізації особистості. Він полягає в засвоєнні правил існування й діяльності “економічної людини”, тобто в оволодінні й постійному підтримуванні себе в інформаційному просторі; систематичному вдосконаленні раціональних дій у процесі гри, навчання й праці як джерела закріплення категорії раціональності; абстрагуванні від середовища і зосередженості на здійсненні різних економічних операцій або предметі економічної діяльності як основи її доцільності та ефективності. Кожна з цих умов rрунтується на принципах вибірковості, наступності, економічності, що забезпечує неперервність теоретико-методичної підготовки фахівця дошкільного профілю до економічного виховання дітей в її інваріантних і варіативних навчальних програмах.

Провідна ідея дослідження: фахова підготовка майбутнього спеціаліста дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей розглядається як: а) складник професійної підготовки педагога-вихователя; б) цілісний процес економічної підготовки особистості, що криється в реалізації теоретичної й методичної готовності до перетворювальної предметної діяльності, що відбувається за законами руху продукту і духовного збагачення, що керується законами інтересу, проявляється в “економічній людині” і витікає з мозаїчності структури діалектичного розвитку наукового пізнання.

Гіпотеза дослідження rрунтується на припущенні того, що ефективність фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей буде досягнута за таких умов:

- актуалізації економічного пізнання, що передбачає наявність концептуальних засад фахової компетентності студента педагогічної вищої школи;

- змісту й обсягу теоретичної підготовки фахівця дошкільного закладу до

економічного виховання дітей, що визначаються rрунтовністю економічної теорії та закономірностями її впровадження у навчання і побутово-господарську діяльність;

- економічної технології фахової підготовки, що rрунтується на змісті, активних методах і засобах навчання та розвиває економічну компетентність майбутнього педагога-вихователя дошкільного закладу;

- реалізації методичних основ економічної підготовки педагога-вихователя, що стане ефективною за умови актуалізації технологій економічного виховання дітей, побудованих на конкретних навчальних системах діяльності дитини в процесі навчання і виховання та встановлення тісного зв?язку між дошкільним закладом, сім?єю

У дослідженні передбачалось розв?язання таких завдань:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми встановити тенденції розвитку й удосконалити системи фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя дошкільної освіти до здійснення економічного виховання дітей.

2. Обrрунтувати методологічні підходи до актуалізації економічних знань у фаховій підготовці студентів педагогічного вищого закладу освіти.

3. Розкрити теоретичні засади та методичні основи економічної підготовки фахівця дошкільної освіти.

4. Розробити педагогічні технології формування фахової готовності майбутнього педагога-вихователя до організації взаємодії з сім?єю.

5. Створити та експериментально перевірити варіативні моделі економічної підготовки педагога-вихователя на основі базового курсу “Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні”.

6. Розробити та експериментально перевірити систему методичного забезпечення процесу фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя і впровадити моделі економічного виховання дошкільників.

Методологічна основа дослідження визначається положеннями теорії пізнання про сутність економічного виховання як специфічну форму педагогічної діяльності у фаховій підготовці майбутнього педагога-вихователя; про світоглядні, аксіологічні, онтологічні функції виховної діяльності людини і суспільства; рівень загальнонаукової методології, систему пізнання, що проявляється через положення нормативності і варіативності; змісту й структури; взаємозв’язків, а також активності; рівень методики й техніки досліджень, що забезпечують практику гностичних, праксеологічних функцій діяльності; вчення про єдність свідомості, мислення та діяльності людини; про методи економічного розвитку суспільства в Україні; організацію реформи школи й освіти в Україні; теоретичні основи національного економічного відродження України.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення освіти в Україні, виховання дітей та молоді у національній системі освіти; чинники вивчення грамотності (ЮНЕСКО); праці зарубіжних дослідників проблем економічного виховання дітей різного віку ( К.Данзігер, В.Нанівська, Р.Саттон, Б.Скіннер, А.Страусс), проблем ринкової економіки (М.Бекет, Р.Кемпбелл, Д.Ліндсей ); з теорії виховання і навчання (В.Євдокимов, В.Лозова, Л.Нечепоренко, В.Пасинок, Г.Троцко, М.Фіцула); теоретичні засади вивчення педагогічних явищ (В.Краєвський, М.Скаткін, А.Піскунов); теорія культури як основи формування світогляду особистості і як спосіб пізнання довкілля та умови створення Державного стандарту освіти (І.Бех, А.Богуш, І.Зязюн, О.Кононко, В.Кузь, Н.Ничкало, З.Плохій, І.Прокопенко, О.Савченко, М.Ярмаченко), теорія діяльності людини і дослідження різних аспектів змісту соціально-педагогічної діяльності з дітьми і молоддю (Г.Аврех, В.Автономов, І.Звєрєва, Д.Коломієць, М.Подберезський, П.Середа, А.Ордуханов), що поєднують філософські, соціологічні, психологічні, педагогічні, методичні дослідження, оскільки професійна діяльність педагога-вихователя дошкільного закладу освіти виступає об’єктом різнобічного аналізу.

Відповідно до завдань і особливостей предмета дослідження були використані такі методи: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми вивчення нормативних документів про економічне виховання в Україні; узагальнення філософських, соціальних, соціально-педагогічних, психолого-педагогічних, дидактичних і методичних досліджень у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з проблем економічного виховання й навчання дітей різного віку; вивчення документів дошкільних навчальних закладів, аналіз варіативних програм та планів навчально-виховної й методичної роботи різних дитячих закладів.

Педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіда, інтерв?ю зі студентами, викладачами, батьками, дітьми, вихователями та іншими працівниками дошкільних закладів. Як різновид анкетування та спостереження були використані ігрові ситуації, вправи, системи і блоки завдань, творчі завдання. Головний метод дослідження: психолого-педагогічний експеримент, який шляхом створення системи пізнавальних завдань, вправ, ігор і виділення основного змісту навчальної одиниці, взятої до засвоєння, спрямовано на економічну підготовку студентів до роботи з дітьми в дошкільному закладі та сім?єю. Його складовими виступили констатуючий і формуючий експеримент.

У процесі дослідження були використані діагностичні методи, за якими визначався рівень економічної грамотності; серії зрізових методик з метою перевірки ефективності результату навчального експерименту; метод колізій. За допомогою методу колізій виявлявся реальний рівень між бажаним і дійсним у діяльності дитини; одержані дослідні матеріали щодо ціннісних уявлень дітей. Методом контент-аналізу визначалася наявність зв?язку між характером навчання й адекватного сприймання завдань, виконаних досліджуваними. Статистична обробка експериментальних матеріалів допомогла встановити характер зв?язку між параметрами змісту економічної грамоти й виділити педагогічні умови, які оптимізують процес розвитку економічної грамотності.

Вивчаючи цю проблему, ми прагнули узагальнити педагогічний досвід практичних працівників дошкільних навчальних закладів, а також дані сучасної педагогічної думки.

База дослідження. Для дослідно-експериментальної роботи було обрано Південноукраїнський державний педагогічний університет ім К.Д.Ушинського, Миколаївський державний педагогічний університет; Білгород-Дністровське педагогічне училище, Управління освіти Виконавчого комітету Одеської міської ради, дошкільний заклад № 100 м. Одеси.

Всього в різних видах експерименту брали участь 2340 дітей дошкільного віку 4-7 років, 220 сімей, 158 вихователів, 32 керівники дошкільних закладів, 13 викладачів вищих і середніх педагогічних закладів освіти, 2750 студентів різних форм навчання.

Дослідження проходило в чотири етапи ( 1986-2003 рр.).

На першому етапі (1986-1989 рр.) здійснювалася пошукова робота, вивчалися теоретичні джерела досліджуваної проблеми, визначалися об`єкт, предмет, завдання, методи дослідження, визначалась база дослідження.

На другому етапі (1989-1995 рр.) вивчалися теоретичні основи педагогічної діагностики, розроблялися методики, аналізувалися чинні варіантні програми сучасних дошкільних закладів, узагальнювався передовий педагогічний досвід педагогів дошкілля України та зарубіжжя.

Третій етап ( 1995-2000 рр.) був спрямований на дослідницьку роботу з уведення експериментальних програм, спецкурсів, розробленої методики в навчальний процес вищої педагогічної школи, вивчався рівень розвитку економічної грамотності дітей, систематизовано й узагальнено результати експериментальної роботи.

На четвертому етапі (2000-2003 рр.) зіставлялися й узагальнювалися одержані в процесі експериментальної роботи дані, формулювалися висновки, виявлялися закономірні тенденції реалізації концепції дослідження, було розроблено, видано і впроваджено низку навчально-методичних посібників, монографію та методичні матеріали для практичних працівників дошкільних закладів освіти та викладачів вищих педагогічних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в основу навчання економічної грамоти на початковому етапі ознайомлення особистості із соціальним життям покладено принцип усвідомлення як контрольованого засвоєння змісту економічних уявлень та алгоритмізованих дій дітьми, що супроводжується розумінням їх значущості, необхідності й стимулюється провідною для цього віку ігровою діяльністю. Розроблена система навчання дітей старшого дошкільного віку елементів економічної грамоти в процесі навчання й господарчої діяльності, яка сприяє вдосконаленню базисного компонента дошкільної освіти з економічного виховання, систематизації дитячої діяльності при ознайомленні та входженні їх у соціальне життя за умов реформування освіти в ринкових відносинах, дістала подальшого розвитку характеристика мотиваційної сфери при встановленні відношень у раціональних діях дитини.

Виявлено деякі найбільш ефективні способи засвоєння раціональних дій за умов ринкових відносин, вперше показано значення еталонів економічних категорій, а також особливості сприйняття їх дітьми дошкільного віку й удосконалення навичок, встановлення взаємозв?язків між ними, підвищення й розвиток економічної грамотності; визначено тезаурус економічних понять, що обумовлюють успішність економічного виховання дошкільників; виявлено вагомість психолого-педагогічних факторів, що впливають на процес формування економічних уявлень у дошкільників; уточнено обсяг і зміст економічних понять для пропедевтичного курсу сприйняття їх дітьми дошкільного віку; визначено критерії педагогічного оцінювання й контролю рівня засвоєності економічних знань дошкільниками, уточнено їхні показники й ознаки прояву.

Теоретичне значення дослідження полягає в:

теоретико-методологічному обгрунтуванні проблеми економічної

грамотності та її реалізації на основі впровадження принципів енциклопедичного добору навчального матеріалу, системного, особистісно-діяльнісного підходу при визначенні сутності економічної структури та компонентів економічної грамотності;

обгрунтуванні сутності та змісту поняття “фахова підготовка” як наукової категорії в педагогіці, що уточнює й розширює сферу пізнання окремих явищ у цій галузі науки;

укладанні змісту засад економічної грамоти в дошкільному навчальному закладі; виявленні функціональної ролі економічної грамоти в логічній структурі педагогічного дослідження як вихідного елемента теоретичного знання в дошкільній освіті; визначенні функцій економічних понять та їх первинного синтезу, з допомогою яких розкриваються необхідні типові зв?язки, властивості, відношення; обrрунтуванні системи істотних ознак, які в сукупності розкривають особливості елементів економічних уявлень в педагогіці та забезпечують логіко-змістове розкриття економічної грамотності як об?єктивно зафіксованого достовірного результату навчання;

уточненні, конкретизації, розширенні та поглибленні знань про ключові поняття дослідження “економічна грамота” як родове поняття; “функціональна економічна грамотність” як компонент економічної грамотності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження становлять: розроблена і впроваджена в навчальний процес авторська програма для факультетів дошкільної освіти педагогічних вищих навчальних закладів з курсу “Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні”, що скеровує фундаментальні теоретичні знання студентів з економічної грамотності на їхню професійну підготовку; докладно розкрита педагогічна технологія, яка розгортає базові поняття про внутрішні зв?язки економічних категорій і дає дітям конкретні знання про пропедевтику економічних дій як систему та забезпечує відповідний рівень професійної готовності майбутнього педагога-вихователя до здійснення економічного виховання дітей. У підготовленій автором монографії “Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей” висвітлені засоби організації дитячої діяльності, що надає можливість цілеспрямованого керівництва процесом набування елементарних економічних знань дітьми в дошкільному закладі; розроблено спецпрактикум з курсу “Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні”, що складається з системи дидактичних завдань, вправ, ігор з економічним змістом, які впроваджені на практичних заняттях зі студентами та в практику складання кошторису дошкільного закладу і скеровують їхню професійну підготовку з економічного виховання дітей; розроблені науково-методичні рекомендації та посібники з навчання дітей економічних уявлень, що надає можливість майбутньому педагогу-вихователю як професіоналу цілеспрямовано управляти процесом економічного виховання. Представлені, розроблені й адаптовані до впровадження у навчання дошкільників серії завдань, вправ та ігор, які послідовно знайомлять дитину з елементами економічної діяльності в різних її видах, доступних для дитячого сприйняття, підтвердження яким дитина знаходить у повсякденні й користується ними безпосередньо в житті.

Теоретичні й практичні висновки можуть бути використані з метою забезпечення вмотивованості застосування міжпредметних зв?язків при поглибленому вивченні нормативного курсу “Дошкільна педагогіка” (розділи “Трудове виховання”, “Ігра”, “Дошкільний заклад і сім?я”), в курсі “Історія педагогіки”, “Основи педагогічної майстерності”, в курсі “Основи економічних теорій”, у курсі “Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників”; у фаховій підготовці під час педагогічної практики студентів; у роботі з сім?єю в процесі підвищення її економічної культури та в інших напрямах виховання економічних цінностей у дитини.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи, її основні положення, висновки, попередні та узагальнені результати обговорювалися та одержували схвалення на: Міжнародних та всесоюзних науково-практичних конференціях “Виховання учнівської молоді в дусі миру та нове педагогічне мислення”(Рівне, 1990), “Здоровый образ жизни” (Одесса, 1991), “Гуманізація виховання і навчання дітей дошкільного віку” (Рівне, 1992), “Проблеми сімейного і раціонального у дидактиці” (Одеса, 1992), “Я.-А. Коменський і педагогічна сучасність” (Одеса, 1992), “Народні традиції, звичаї та обряди…” (Івано-Франківськ, 1993), “Філософія. Менталітет. Освіта” (Одеса, 1995), “Реабилитация детей (медицинская и социальная) с заболеваниями нервной системы” (Одесса, 1995), “Вопросы экологии, здорового образа жизни и профилактики заболеваний” (Одесса, 1995), “Українознавство і проблеми виховання учнів” (Івано-Франківськ, 1995), “Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє” (Одеса, 1995), “Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми” (Чернівці, 1996), “Образование в современном обществе: проблемы, теория, практика” (Одесса, 1996), “Виховання екологічної культури” (Одеса, 1997), “Реабілітація” (Одеса, 1997); “Педагогическое наследие К.Д.Ушинского в современной практике дошкольного воспитания” (Одесса, 1991), “М.В.Ломоносов и значение его деятельности для развития просвещения” (Архангельск, 1986); “Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности” (Москва-Одесса, 1986); Всеукраїнських та республіканських науково-практичних конференціях “Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи”(Умань, 1993), “Ідея національної школи у педагогічній спадщині Софії Русової та Степана Сірополка” (Івано-Франківськ, 1996), “Українське народознавство і проблема виховання учнів” (Івано-Франківськ, 1995), “Василь Сухомлинський і сучасність” (Київ-Черкаси-Умань, 1996; Київ- Одеса, 2001), “Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей-інвалідів та валеології в навчальних закладах України” (Кіровоград, 1996); “Предпринимательство как фактор экономического и социального развития” (Одесса, 2003); “Проблемы художественного и эстетического воспитания” (Одесса, 1990), “Використання спадщини повернутих і забутих діячів науки та культури в навчальному процесі” (Рівне, 1991); Регіональних та міжрегіональних конференціях “Проблемы перестройки трудовой подготовки учащихся в совместной деятельности школ и базовых предприятий” (Благовещенск, 1989), “Актуальные проблемы гуманитарной подготовки студентов” (Одесса, 1991), “Виховання учнівської молоді в дусі миру і взаєморозуміння” (Рівне, 1992); Республіканських школах передового досвіду “Проблемне навчання” (Одеса 1986, 1986, 1986, 1987, 1987); “Совершенствование содержания и методов обучения и воспитания дошкольников” (Бердянск, 1992); Міжвузівських науково-практичних конференціях “С.Н.Сергеев-Ценский – выдающийся советский писатель-академик” (Глухов, 1985), “Шляхи посилення практичної спрямованості у викладанні близькоспоріднених мов” (Одеса, 1990), “Психолого-педагогічні питання професійної підготовки майбутнього вчителя” (Душанбе, 1990), “Українське дошкілля: проблеми, пошуки, творчі знахідки” (Умань, 1996), “Розвиток школи і педагогічної науки на Україні (988 –1988рр.)” (Ніжин, 1989), “Твори для дітей і про дітей у вітчизняній і зарубіжній літературі” (Одеса, 1991) “Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (Одеса, 2002).

Результати дослідження впроваджено у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського (довідка про впровадження №1903 від 21.10.02 року), Миколаївському державному педагогічному інституті (довідка про впровадження № 01/716 від 13.09.2002 року), Білгород-Дністровському педагогічному училищі (довідка про впровадження №23 від 18.09.02 року), дошкільному закладі № 100, м. Одеси (довідка про впровадження № 21 від 7.09.98 року), Управління освіти Виконавчого комітету Одеської міської ради (довідка про впровадження №1836 від 02.10.02 року).

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів.

Вірогідність і наукова обґрунтованість висновків дисертаційного дослідження забезпечується чіткими теоретико-методологічними позиціями; застосуванням методів наукового пізнання, адекватних меті та завданням дослідження; науковим підходом до аналізу соціально-економічних, науково-педагогічних і методичних явищ і фактів; обґрунтуванням обсягу й змісту як системи наукового знання; створенні ефективних навчально-методичних посібників; надання практичної допомоги колективам дошкільних закладів освіти; апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 86 публікаціях (з них 69 одноосібних): 1 монографії, 11 методичних рекомендаціях, 8 навчально-методичних посібниках, 24 статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, 42 публікаціях у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій - 78,2 др.арк.

Структура дисертації. Дослідження обсягом 529 сторінок (443 с. основного тексту) складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (430 найменувань, з них 33 зарубіжних), 15 додатків (54 с.); містить 20 таблиць (16 с.), 32 рисунка, з них: 15 схем ( 9 с.), 2 графіки ( 0,6 с.), 4 моделі (8 с.), 6 гістограм (4 с.), 2 рисунка (2 с.)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обrрунтовано вибір теми, її актуальність і ступінь розробленості, визначено об?єкт, предмет, мету та завдання, розкрито теоретико-методологічні й концептуальні основи дослідження, обr'рунтовано наукову новизну, теоретичну та практичну значущість результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі – “Економічна підготовленість особистості як педагогічна проблема навчання і виховання”- розкрито основні дослідницькі підходи до розуміння економічної підготовленості як поліаспектного фактору в розвитку проблеми; виявляються особливості впливу соціальних, економічних, психологічних умов на її спрямованість на практику навчання та виховання особистості; відстежено зв?язки суспільних інституцій у системі безперервної освіти та їх вплив на професійну підготовку педагога-вихователя дошкільного закладу у здійсненні економічного виховання дітей дошкільного віку. Висвітлення в дослідженні мінливості соціальних умов і необхідності врахування оновленого соціального замовлення суспільства на економічну підготовленість як чинника становлення й розвитку особистості призвело до відтворення в соціальній дійсності просвітницької думки. Це сприяло активізації процесу навчання дітей та учнівської молоді.

Незважаючи на очевидну актуальність, проблема економічної підготовленості недостатньо досліджена педагогічною наукою. Наявні ж дослідження відрізняються локальністю і дискретністю. Аналіз філософської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури засвідчує, що сутність цього чинника висвітлюється різними дослідниками в посиланнях на соціальний стан у суспільстві. В основному дослідники осмислюють феномен економічної підготовленості дітей із родового поняття “праця”. Праця виділяється як основа задоволення потреб і бажань особистості, що досягається конкретністю посилань. Вона також є підr'рунтям для всебічного розвитку дитини і першопричиною існування економічної грамоти. Такого підходу дотримувалися й педагоги-класики.Так, Я.А.Коменський висував ідею раціональності, неперервного і постійного навчання дітей життю, реального сприймання ними довкілля, що забезпечує розвиток світогляду особистості. К.Ушинський наголошував на необхідності поважати систему навчання кожного народу, вивчати її, але розробляти, враховуючи особливості “нашої слов?янської непослідовності”. А.Макаренко пропагував виділення самої дійсності у вигляді потужного чинника економічного виховання, в якому поєдналися праця, оплата праці, набування комплексних навичок. Рівень економічної вихованості залежить як прямо від організації економічного знання, так і опосередкованого включення особистості в активну діяльність, що має економічний смисл і зміст (В.Сухомлинський). Водночас, відзначалось і те особливе, що було властиве історичному періоду в поглядах на досліджуваний нами феномен. Воно проявлялося в поведінці дітей, їхній реакції на події, що панували на той період у суспільстві, у вигляді відгуку на них. Тому ми врахували історичний доробок педагогічної думки як об?єктивний фактор впливу на економічну вихованість особистості в процесі її безперервної освіти.

Вивчаючи економічну підготовленість особистості, дійшли висновку, що проблема поліаспектна і визначає: а) соціально-економічні умови орієнтування в системі економічних відносин, готовності до праці, колективізму, що базується на діалектико-матеріалістичному розумінні особистістю економічних закономірностей суспільного розвитку (А.Аменд, В.Науменко, Б.Панасюк); б) систему ефективної організації взаємодії людини з природою з метою економії часу, затраченого на працю; в) різні аспекти економічної підготовки майбутніх педагогів (А.Ганопольський, О.Камишанченко, А.Нісімчук, І.Носаченко, О.Падалка, І.Сасова); г) економічну підготовку в процесі навчально-трудової та побутово-господарської діяльності (А.Бондаренко, Н.Кривошея, О.Кульчицька, С.Лукаш, Р.Зайченко, Б.Чернишов, О.Шатова); особливості родинного виховання (В.Костів, В.Кузь, М.Стельмахович, Б.Томенчук). Активно розробляються організаційно-педагогічні та науково-методичні основи економічної підготовки майбутніх педагогів (В.Кузь, І.Прокопенко, М.Сметанський, О.Шпак). Разом з тим, у кожному із зазначених підходів є принципові відмінності точок зору вчених у питаннях про зміст, структуру та умови формування економічної грамотності підростаючого покоління. В цьому контексті чітко виділяються дві позиції. Перша зводиться до твердження, що економічна грамота системно може набуватися, починаючи з середніх класів загальноосвітньої школи. Друга ж позиція авторів пов?язана з думкою про те, що у донавчальний період слід акцентувати увагу на виховних факторах якомога раніше. Дисертант розглядає економічну підготовленість як: цілісне самостійне новоутворення, здатне rрунтовно впливати на стан особистості в суспільстві через економічну підготовку; процес набування економічної грамоти до рівня економічної готовності; результат впровадження системи підготовки в практику економічного виховання дітей.

У зарубіжній педагогіці актуальність проблеми економічної грамотності дітей визначалася під впливом концепцій соціалізації особистості в технократичному суспільстві, що розглядає питання регуляції зовнішньої поведінки через вироблення в індивіда соціально схвалюваних реакцій; прагматичного (Дж.Дьюї) спрямування дитячої допитливості на пізнання життя через освоєнння реальності, праці, набування досвіду; соціальної інженерії (В.Барріс, К.Девіс, Ж.Тейлор, Д.Сайтз, Р.Саттон, Б.Скіннер, А.Фенем), націленої на стандарти соціальної поведінки дітей і засвоєння ними функціональної ролі в сучасному суспільстві, в яких також чітко відбивається державна і національна спрямованість на поєднання феноменального і раціонального ( Японія); діловитості, відстоювання власної думки (США); точності і домовитості (Англія, Німеччина). Вивчення ідей і концепцій, означених науковими школами, надало нам можливість зробити висновок про актуальність факторів: підкріплюючого впливу на людину, що опирається на принцип практицизму з контролюючою і побуджуючою функцією в поведінці; засвоєння уявлень про економічну грамоту на засадах надання переваги у володінні гуманістичними цінностями, що забезпечують умови задля набування власного досвіду. Були враховані також чинники впливу на підготовку фахівця дошкільної освіти до роботи з дітьми та їхньою сім?єю, виявлено низку протиріч реформаційного періоду в країні. Експериментальні дані підтверджують, що недоліки фахової підготовки педагога-вихователя до економічного виховання дітей беруть початок у вищій школі, де обмежуються вивченням предмету економічної теорії та параграфом у курсі дошкільної педагогіки.

У розділі обrрунтовано, що метою досягнення безперервності економічного виховання особистості є забезпечення умов функціональності, які визначаються відповідними зв?язками сім?ї й дошкільного закладу. Це функції: визначальна, зміст якої полягає у виділенні економічних понять вироблення, розподілу, обміну, споживання та інших економічних категорій, що складають абетку економічної грамоти; організаційна спрямована на розкриття видатків, витрат і раціонального їх використання; пізнавальна, що спрямована на послідовне освоєння змісту економічної грамоти; операційно-процесуальна, яка забезпечує утворення початкових економічних понять і уявлень, виконання практичних дій; оцінна полягає у ціннісно-орієнтаційному встановленні засвоєння якостей, властивостей, світосприймання; реалізаційна – втілення навчально-виховних можливостей, що становлять чуттєво-образний і поведінковий здобуток особистості; мотиваційна передбачає створення умов задля встановлення