ВСТУП
Національна академія державної податкової служби України
Грошовик Юрій Якович
УДК 351.713: 343.359.3:351.863
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН
У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Ірпінь – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі управління підрозділами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Попович Володимир Михайлович,
начальник Науково-дослідного центру Національної академії державної податкової служби України
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор
Калюжний Ростислав Андрійович,
начальник кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України
кандидат юридичних наук, доцент
Сирота Анатолій Іванович,
начальник кафедри економіко-правових дисциплін Національної академії служби безпеки України
Провідна установа – Національний університет внутрішніх справ України, кафедра адміністративного права (м. Харків)
Захист відбудеться 07.06.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.
Автореферат розісланий 05.05.2004 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Забарний Г.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкових методів управління соціально-економічними процесами в Україні, скасування державної монополії на зовнішньоекономічні відносини без належного наукового, а відповідно і організаційно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) призвело до того, що цей сегмент економічних відносин став одним з потужних джерел тінізації не тільки зовнішньоекономічних відносин, а й економічних відносин в цілому. Крім того, не зважаючи на досить значний ресурсний потенціал України, достатньо місткий внутрішній ринок, – у результаті ситуативно-корисливої, нерідко, протиправної поведінки суб‘єктів ЗЕД та їх корупційних зв‘язків (серед службових осіб реєстраційно-дозвільних і контрольних органів у сфері ЗЕД) сформувалась експортна орієнтація у базових сировинно-ресурсних галузях народного господарства та імпортна щодо ввезення в Україну товарів широкого вжитку. У зв‘язку з цим підприємства України залишились відрізаними від належного ресурсного забезпечення та внутрішніх ринків збуту власної продукції.
Зазначені негативні тенденції значною мірою впливають на виникнення таких складових економічної кризи, як руйнація виробничого сектору вітчизняної економіки, зростання безробіття, невиплата заробітної плати, відтворення інших загально-соціальних і предметно-специфічних факторів, що викликають соціальну напругу, правовий нігілізм, тінізацію економічних і зовнішньоекономічних відносин. Фіскальна економічна модель і правові механізми реалізації податкової політики держави, відсутність ефективних державних і корпоративних систем контролю за експортно-імпортними операціями, фрагментарність механізмів валютного контролю значною мірою сприяють здійсненню тіньових схем відтоку валютних коштів за межі України, неповерненню валютної виручки з-за кордону, вчиненню корупції, ухилень від оподаткування, контрабанди та інших правопорушень, що супроводжують зовнішньоекономічну діяльність в Україні.
Про актуальність теми дисертаційної роботи свідчить те, що розробка проблем вдосконалення організаційно-правового забезпечення детінізації зовнішньоекономічних відносин може суттєво вплинути на зменшення: відтоку капіталів за кордон; ухилень від оподаткування; незаконного відшкодування сум ПДВ з бюджету при здійсненні імпортних операцій; корупції та інших правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, розвитку економіки України, зростанню її конкурентоспроможності та інтеграції у світові господарські процеси.
До проблем організаційно-правового забезпечення державного управління взагалі, вдосконалення адміністративно-правового та фінансового контролю, проведення адміністративної реформи зокрема, на рівні загальнотеоретичних розробок неодноразово зверталися провідні вітчизняні вчені-юристи: В.Б. Авер‘янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, А.В. Васильєв, Р.В. Васильєв, Н.К. Воронова, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Копейчиков, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, В.І. Олефір, І.М. Пахомов, П.С. Пацурківський, В.П. Петков, Л.А. Савченко, А.О. Селиванов, В.М. Селиванов, В.Ф. Сіренко, А.І. Сирота, В.І. Шакун, В.О. Шамрай, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та інші. Напрацьовані ними загальнотеоретичні положення з адміністративно-правового забезпечення управлінської діяльності, зокрема й щодо напрямів удосконалення адміністративної реформи, можуть також застосовуватись при розробці проблем вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Важливе теоретичне і науково-практичне значення щодо розробки методів оцінки розмірів тіньової економіки та створення організаційно-правових основ детінізації економічних відносин мають праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як А. Базелюк, О. Бандурка, В. Бородюк, С. Головін, А. Горщак, М. Глухівський, П. Гутман, Е. Дідоренко, Н. Кауфманн, Ф. Кейган, С. Коваленко, Ю. Козлов, Т. Корягіна, А. Ларьков, К. Макафі, В. Мамутов, О. Мандибура, М. Ніколаєва, В. Попович, В. Рутгайзер, А. Савельєв, К. Свенсон, В. Танзі, О. Турчинов, Е. Фейг, О. Хігінс, А. Шевяков, Ф. Шнайдер, С. Янсен та інші.
Розробку причинного комплексу тінізації економіки, шляхів виявлення та запобігання тіньовим проявам у сфері ЗЕД неможливо здійснити без використання загальнотеоретичних праць таких зарубіжних та вітчизняних вчених-юристів, як С.С. Алексєєв, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, А.Б. Венгеров, Н.О. Гуторова, І.М. Даньшин, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман, В.Н. Кудрявцев, М.І. Мельник, П.В. Мельник, М.І. Панов, В.М. Попович, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, І.К. Туркевич, Е.В. Фесенко, О.Н. Ярмиш, С.С. Яценко та інші.
Поряд з тим, ні вітчизняні, ні зарубіжні вчені не піддавали системному аналізу організаційно-правові проблеми тінізації та детінізації відносин у сфері ЗЕД. Відсутні також публікації щодо розробки спеціальної системи запобіжних заходів протидії тіньовим проявам та створення організаційних, правових та економічних передумов добровільного повернення діяльності суб‘єктів ЗЕД з тіньового в легальний сектор економіки. Для адекватного відображення тіньових процесів у сфері ЗЕД та успішного розв‘язання проблем детінізації зовнішньоекономічної діяльності необхідна розробка відповідного понятійного апарату, а також специфічних, для даної сфери діяльності, взаємоузгоджених між собою – системи органів державного і корпоративного контролю, спільних баз даних та контрольно-аналітичних систем, спрямованих на превентивну протидію тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Наведена аргументація повною мірою віддзеркалює актуальність та обґрунтованість вибору здобувачем теми дисертаційної роботи.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках плану досліджень Науково-дослідного центру Національної академії державної податкової служби України на 2002-2003 рр. як частина науково-дослідної роботи за темою “Організаційно-правові основи детінізації торгівельно-посередницької діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102V005027), а також у контексті наукового супроводу організаційно-правового забезпечення реалізації: положень Указу Президента України від 5.03.2002 № /2002 “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки”; основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні (затверджена Указом Президента України від 22 липня 1998 року № /98 “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” зі змінами, внесеними Указами Президента України від 10 вересня 1998 року № /98 та від 21 вересня 1998 року № /98); рекомендацій Президента України щодо нагальної необхідності розвитку системи корпоративного управління і контролю, які містить Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році”.
Мета дослідження полягає у розробці комплексної системи знань про організаційно-правові засади створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Досягнення цієї мети можливе через постановку та здійснення наступних завдань:
- визначити історичні передумови, особливості та стан організаційно-правового забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні, рівень, причини і умови її тінізації, наявні та необхідні методологічні засади вдосконалення функцій та структури органів державного і корпоративного управління у сфері ЗЕД як складових системи детінізації зовнішньоекономічних відносин та протидії тіньовим проявам;
- здійснити аналіз зовнішньоекономічного документообігу як сфери тіньових відносин, на підставі чого визначити структуру джерел тіньових відносин та фактори їх відтворення у сфері ЗЕД, способи тіньових проявів у даній сфері та методи їх локалізації;
- встановити наявні та необхідні підходи до створення загальнодержавних і корпоративних систем соціального контролю за тіньовими процесами у сфері ЗЕД;
- вивчити співвідношення наявних і необхідних організаційних, економічних і правових засад формування мотивації у суб‘єктів ЗЕД, галузевих і міжгалузевих суб‘єктів корпоративного управління та суб‘єктів державного контролю щодо виведення ЗЕД з тіні, створення економічних передумов і організаційно-правових механізмів детінізації відносин у даній сфері.
Об‘єктом дослідження є організаційно-правові відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, пов‘язані з тіньовими проявами, що виникають в процесі зовнішньоекономічного капіталообігу та виконання реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій відповідними органами, а також стратегія, тактика та засоби детінізації ЗЕД.
Предметом дослідження є:
- експортно-імпортні види зовнішньоекономічних операцій суб‘єктів ЗЕД, пов‘язаний з ними тіньовий капіталообіг та документообіг, що його супроводжує;
- реєстраційно-дозвільні й контрольні функції та наявна структура відповідних органів, найбільш небезпечні категорії суб‘єктів тіньової діяльності, на які насамперед доцільно звертати увагу працівників правоохоронних органів;
- загальні та специфічні фактори, джерела і способи здійснення тіньових проявів у сфері ЗЕД;
- стан організаційно-правового забезпечення діяльності органів державного та корпоративного управління щодо створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин і вдосконалення організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики щодо взаємозв‘язку та єдності теорії та практики, змісту і форми, загального, особливого та одиничного.
Конкретно науковою методологічною базою дослідження є Загальна частина Теорії детінізації економіки, структуроутворюючі елементи якої лягли в основу дослідження проблем детінізації зовнішньоекономічної діяльності.
У роботі використано також окремі загальнонаукові методи, зокрема: за допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять “мінімізація, оптимізація втручання держави”, “дерегулювання підприємництва” (підрозділи 1.2; 2.3; 3.1.1); на основі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначені поняття “детінізація зовнішньоекономічних відносин”, “моніторинг факторів тінізації сфери ЗЕД”, “структурні елементи системи детінізації відносин у сфері ЗЕД” та деякі інші (підрозділи 1.2; 2.1; 2.3); на основі опитування і статистичного узагальнення вивчалась думка фахівців (підрозділи 1.2.1; 3.2.1); за допомогою порівняльно-правового, історичного, економіко-правового методів вивчалась міжнародна і вітчизняна практика застосування адміністративних та економічних методів захисту національних інтересів у сфері ЗЕД (підрозділи 1.1; 1.2; 1.3; 3.1; 3.2; 3.2.3); застосування системно-структурного, структурно-функціонального та формально-догматичного методів дозволило дослідити і класифікувати джерела, способи та фактори відтворення тіньових відносин, структуру, сутність та стан організаційно-правової інфраструктури детінізації відносин у сфері ЗЕД як складової частини державного управління, а також визначити методологічні зсади та принципи теорії управління, яких необхідно дотримуватись при удосконаленні організаційної, функціональної і правової інфраструктури детінізації зовнішньоекономічних відносин в Україні (підрозділи 1.2; 1.2.1; 1.2.2; 1.3; 2.1; 2.2; 2.3; 3.1; 3.2).
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, експертні оцінки щодо середньорічних розмірів відтоку валютних коштів за кордон, статистичні дані виявлення конвертаційних центрів і способів конвертації коштів з метою ухилення від оподаткування та розміщення коштів на валютних рахунках за кордоном, дані про правозастосовчу практику з питань ухилення від повернення валютної виручки з-за кордону, законодавча і відомча нормативно-правова база з питань регулювання експортно-імпортних операцій, розрахунків та механізмів валютного контролю, матеріали анкетування та інтерв‘ювання щодо ефективності перекриття каналів відтоку валютних коштів за кордон.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням проблем організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Визначення і всебічний аналіз проблемної ситуації з питань тінізації та організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у досліджуваній сфері дали змогу обґрунтувати ряд висновків, рекомендацій і пропозицій. Зокрема, вперше:
- встановлено, що неналежне наукове забезпечення соціально-економічних перетворень та демонополізації зовнішньоекономічної діяльності сформували в Україні новий, конфліктно-ризиковий для суб‘єктів ЗЕД і держави, тип зовнішньоекономічних відносин, який вимагає створення комплексної науково обґрунтованої організаційно-правової системи соціального управління і контролю;
- піддано аналізу, розкрито зміст і співвідношення понять “мінімізація” та “оптимізація” втручання держави в управлінські процеси, “дерегулювання підприємництва”, на підставі чого встановлено, що дерегулюванню зовнішньоекономічних відносин та оптимізації втручання держави в управління зовнішньоекономічною діяльністю повинно передувати вдосконалення економічної моделі капіталооборотних відносин у сфері ЗЕД, на цій підставі оптимізація реєстраційно-дозвільних, контрольних, фіскальних, технічних, технологічних та інших управлінських функцій, що стане об‘єктивною основою оптимізації організаційної структури відповідних державних органів та дерегулювання певних сегментів зовнішньоекономічної діяльності;
- доведено, що запропоноване (у концепції адміністративної реформи в Україні) обмеження перевірок шляхом механічної “мінімізації втручання” державних органів в управління підприємництвом, і зовнішньоекономічною діяльністю зокрема, призводить не до дерегулювання, а до адміністративно-командного обмеження виконання контрольно-управлінських функцій, а це, у свою чергу, призводить до суб‘єктивізму при прийнятті тих чи інших рішень, корупціонізації управлінських відносин та деформації діяльності органів державного управління;
- розроблено поняття стосовно зовнішньоекономічної діяльності, “тіньові відносини у сфері ЗЕД”, “детінізація зовнішньоекономічних відносин”, “структурні елементи комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД”, “моніторинг факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “суб‘єктний склад тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “джерела тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “зовнішньоекономічна операція”, “псевдоекспортні, псевдоімпортні операції”, “псевдодемпінг”, “псевдолегальна зовнішньоекономічна операція”, “фіктивна зовнішньоекономічна операція”, “псевдостраховий депозит”, “псевдокомпенсаційні операції”;
- встановлена триєдина роль документообігу, що супроводжує зовнішньоекономічний капіталооборот. Зокрема, документообіг є: об‘єктом соціального контролю; засобом вуалювання тіньових проявів (каналів відтоку капіталів за кордон); основним засобом соціального контролю у сфері ЗЕД;
- здійснено класифікацію основних джерел, способів та суб‘єктного складу тіньових проявів, а також загальних і специфічних факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД, які з причин динамічної зміни ситуації потребують періодичного моніторингу;
- встановлено, що система держаного контролю за експортно-імпортними операціями в Україні, побудована на реєстраційно-дозвільних, митних та розрахунково-банківських документах, не утворює цілісного механізму валютного контролю, оскільки врегульовується багаточисельними, дріб‘язковими і суперечливими нормативно-правовими актами, відповідно потребує вдосконалення, особливо, коли предметом експортно-імпортних операцій є роботи, послуги та об‘єкти інтелектуальної власності;
- доведено, що створення цілісного механізму державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними операціями вимагає комплексного узагальнення та систематизації розпорошеного нормативно-правового матеріалу у єдиному нормативно-правовому акті;
- розроблено структуру комплексного нормативно-правового акту, необхідного для створення цілісного механізму контролю за експортно-імпортними операціями, а також методичні рекомендації, що складаються з конкретних організаційно-правових заходів, впровадження яких дасть змогу сформувати багаторівневу систему протидії тіньовим проявам та детінізації відносин у сфері ЗЕД.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані:
- для розв‘язання важливої народногосподарської проблеми – створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД;
- у науковому забезпеченні організаційної та правотворчої діяльності – методологічні положення дисертації, методика дерегулювання непродуктивних управлінських процесів, удосконалення функцій та структури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів на основі оптимізації економічної моделі капіталооборотних відносин у сфері ЗЕД, врахування цих підходів при конструюванні нормативно-правових актів поглиблюють теоретичні засади управлінської та правової наук, відповідно можуть бути підґрунтям для подальшої розробки механізмів реформування Міністерства економіки України, модернізації функцій, процесів діяльності та структури органів ДПС, інших реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, а також для наукового забезпечення правотворчої діяльності;
- у правозастосовчій діяльності – класифікація і економіко-правова характеристика джерел та способів тіньових проявів, розкриття їх об‘єктно-технологічного та суб‘єктного складу підвищить рівень підготовки і перепідготовки кадрів, що дозволить підняти ефективність роботи практичних підрозділів фіскальних та правоохоронних органів;
- у науково-дослідному та навчальному процесах – матеріали дисертації можуть бути включені як окремий розділ в “Особливу частину теорії детінізації економіки”, а також закласти теоретичні та емпіричні основи для розвитку управлінської науки в нових соціально-економічних умовах, розробки відповідних підрозділів у кримінології та криміналістиці з питань боротьби з економічною злочинністю у сфері ЗЕД, а також при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, викладанні спеціальних курсів “Адміністративна діяльність органів ДПС”, “Податкове право”, “Інформаційне право”, “Протидія тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності” та інших;
- у правовиховній сфері – методичні рекомендації, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть використовуватися для роботи з підвищення рівня правової культури населення, фахівців реєстраційно-дозвільних і контрольних органів.
Основні положення дисертації використані автором при підготовці: пропозицій в ДПА України щодо методологічних засад модернізації структури та діяльності Державної податкової служби України (Акт впровадження №287/6/33-6016 від 19.12.03); аналітичних матеріалів і методичних рекомендацій за науково-дослідною темою “Організаційно-правові основи детінізації торговельно-посередницької діяльності”, виконаної на замовлення ДПА України (Акт впровадження №3575 від 19.12.2003 р.); лекції на тему “Моніторинг способів тіньових проявів у сфері зовнішньоекономічної діяльності”, що використовується на курсах підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці спеціальної системи знань про організаційно-правові основи превентивної протидії тіньовим проявам та створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин. Наукові дослідження, висновки і методичні рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації, розроблені в процесі дослідження, обговорювались на спільному засіданні кафедри управління органами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України (далі – НА ДПС України) та кафедрі адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності НА ДПС України. Окремі положення дисертації доповідались автором на чотирьох науково-практичних конференціях: Регіональній науково-практичній конференції ”Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (м. Донецьк, 16 травня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 9-12 грудня 2003 р.); Регіональній науково-практичній конференції “Правові аспекти практики вирішення спорів та перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов‘язкових платежів суб‘єктами господарювання” (м. Ірпінь, 22-23 грудня 2003 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 р.).
Публікації. Основні результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації, відображені в десяти публікаціях, а саме: в шести наукових статтях виданих у фахових виданнях та чотирьох публікацій тез доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій. Ідеї та розробки, що належать В.С. Безрученко, у співавторстві з яким здійснена 1 публікація тез, у дисертації не використовувалися.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів (у яких виокремлено 15 підпорядкованих їм параграфів), переліку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 216 сторінок. Список використаних джерел включає 196 найменувань. Додатки (в т.ч. схеми, таблиці, методичні рекомендації щодо формування комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД) займають 37 сторінок. Загальний обсяг дисертації з додатками складає 276 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується її зв‘язок з науковими і державними програмами, планами і темами, визначається мета і завдання дослідження, його об‘єкт, предмет, методологічні засади, відзначається наукова новизна і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача в їх одержанні, наводяться відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.
Розділ перший “Зовнішньоекономічна діяльність як сфера тіньових відносин та об‘єкт організаційно-правового забезпечення соціального контролю” складається з трьох підрозділів, де розглядаються загальнотеоретичні і прикладні питання вітчизняної і світової практики організаційно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, визначається і аналізується проблемна ситуація з питань тінізації і детінізації відносин у сфері ЗЕД в контексті Концепції адміністративної реформи в Україні, здійснюється класифікація об‘єктів соціального контролю у сфері ЗЕД, що відображають зміст, межі об‘єкта, предмета і основних напрямів дисертаційного дослідження.
У підрозділі 1.1 “Вітчизняна та світова практика організації та правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності: історичний аспект” відзначається, що управління зовнішньоекономічною діяльністю є відносно молодою галуззю знань як в Україні, так і в світі. Ефективність управління ЗЕД в Україні ускладнюється недосконалістю ринкової інфраструктури управління, сформованої на адміністративно-командних засадах як реакція на ту чи іншу поточну ситуацію, у зв‘язку з різкою зміною соціально-економічних відносин та демонополізацією сфери ЗЕД. Належного науково обґрунтованого забезпечення трансформації організаційно-правової системи соціального управління і контролю, адекватного новому типу зовнішньоекономічних відносин, не розроблено і сьогодні. Зазначені та низка інших організаційно-правових факторів призвели до дискримінації вітчизняного виробника, широкомасштабного відтоку валютних коштів з України, масових ухилень від оподаткування, тінізації зовнішньоекономічної діяльності.
Виконання основних завдань державного управління у сфері ЗЕД, зокрема: створення сприятливого економіко-правового режиму для власних товаровиробників; запобігання відтоку валютних коштів за кордон; просування на іноземні ринки експорту вітчизняних товарів; стримування або стимулювання в окремих ситуаціях певної номенклатури імпорту товарів, послуг, робочої сили, іноземного капіталу чи інших експортно-імпортних операцій – вимагає створення відповідних організаційно-правових механізмів реалізації цих завдань в частині вдосконалення методів тарифного й нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій, розробки і впровадження ефективної системи реалізації внутрішньої і зовнішньої системи антидемпінгових заходів, врахування правоохоронного блоку проблем в системі соціального управління зовнішньоекономічними процесами. Відсутність цілісних організаційно-правових механізмів реалізації зазначених завдань залишає їх декларативними побажаннями організаторів зовнішньоекономічних процесів.
У плані методики і відслідкування тіньових процесів до об’єктів соціального контролю слід включити: експортно-імпортні операції; реєстраційно-дозвільні і контрольні процедури; документообіг, що супроводжує зазначені процедури і розрахункові операції з тих чи інших видів ЗЕД.
Підрозділ 1.2 “Роль адміністративної реформи, державного та корпоративного управління і контролю в системі детінізації зовнішньоекономічних відносин” містить три параграфи, в яких відзначається, що аналіз нормативно-правових актів з питань організаційного забезпечення ЗЕД та адміністративної реформи свідчить про певні трансформаційні зміни в одному з основних відомств, що відповідає за стан справ у досліджуваній сфері – Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі. У 2000 році воно включено в Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Однак, в цілому ці зміни є формальними.
Всупереч концепції адміністративної реформи щодо передачі так званих виробничих функцій органам виконавчої влади на місцях в Міністерстві економіки України залишились непритаманні для центрального апарату функції: ліцензування зовнішньоекономічних операцій, реєстрації зовнішньоекономічних контрактів, застосування санкцій до правопорушників. Це призводить до підміни місцевих органів виконавчої влади, збільшення центрального апарату, породжує корупційні ситуації та соціальну напругу серед суб’єктів ЗЕД і водночас відволікає центральний апарат Мінекономіки від належного виконання своїх безпосередніх функцій – управління, координації та контролю за діяльністю підпорядкованих йому органів на місцях.
Відзначена в Положенні про Мінекономіки України функція розробляти і впроваджувати в життя засоби реалізації державної політики з питань детінізації економіки фактично не виконується. Сьогодні практично відсутні комплексні підходи, засоби і механізми ефективного виконання цієї функції в державі взагалі і з питань протидії тіньовим процесам у сфері ЗЕД зокрема.
Не створено також організаційно-правових передумов і механізмів залучення до управлінських процесів у сфері ЗЕД суб’єктів корпоративного управління.
Органи державного і корпоративного управління, їх контрольна діяльність у сфері ЗЕД не забезпечена також відповідними контрольно-аналітичними базами даних, необхідними для превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Підрозділ 1.3 “Зовнішньоекономічний документообіг як об‘єкт тіньових відносин і соціального контролю та засіб організації державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними угодами” містить чотири параграфи і присвячений визначенню основних напрямів зовнішньоекономічного обороту, в межах яких можливо сформувати більш ефективну систему соціального контролю за тіньовими процесами у сфері ЗЕД. З цією метою відзначається, що багаточисельні види і підвиди зовнішньоекономічної діяльності (в контексті дослідження тіньових відносин і побудови ефективної організаційно-правової інфраструктури протидії проявам тіньової економіки у сфері ЗЕД) можна і необхідно згрупувати у двох основних напрямах зовнішньоекономічного обороту – експортним і імпортним операціям товарів, капіталів, робочої сили, послуг та об‘єктів інтелектуальної власності.
Аналізуючи документообіг у сфері ЗЕД, слід мати на увазі, що він відіграє триєдину роль у сфері ЗЕД – є: об’єктом соціального контролю; засобом вуалювання псевдолегальних тіньових проявів та фіктивних операцій; основним засобом здійснення державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними операціями.
Серцевиною документообігу, що супроводжує легальний і тіньовий або псевдолегальний капіталооборот при здійсненні експортно-імпортних операцій, є зовнішньоекономічний договір (контракт) та пов’язані з ним одинадцять груп допоміжних документів, що підлягають комплексному аналізу при проведені перевірок на предмет виявлення тіньових проявів.
Система державного контролю за експортно-імпортними операціями в Україні, побудована на реєстраційно-дозвільних, митних та розрахунково-банківських документах, потребує як організаційного, так і правового вдосконалення, особливо, коли предметом експортно-імпортних операцій є роботи, послуги та об‘єкти інтелектуальної власності. Чинна система контролю, особливо за цими предметами ЗЕД, є неефективною. Спроба вдосконалити її в останній час не досягла мети, оскільки не враховує специфіку і технології обороту цих предметів. Тому система контролю за експортом чи імпортом робіт, послуг та об‘єктів інтелектуальної власності більш ефективною не стала. Розроблено пропозиції щодо розв‘язання цієї проблеми.
Відзначається також, що система корпоративного контролю має значний потенціал стосовно ранньої профілактики тіньових відносин, які випливають з конкретних зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Разом з тим, у зв’язку з слабким організаційно-правовим забезпеченням потенціал даного інституту управління у сфері ЗЕД застосовується малоефективно як на стадії прийняття управлінських рішень щодо заключення контрактів, так і на стадії контролю за їх реалізацією. Розроблено методичні рекомендації щодо розв‘язання цієї проблеми.
Розділ другий “Поняття, структура, моніторинг джерел, способів і факторів відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” складається з трьох підрозділів, присвячених визначенню понятійного апарату, необхідного для адекватного відображення структури тіньових відносин у сфері ЗЕД. Здійснюється класифікація та характеристика джерел тіньових відносин, способів тіньових проявів у сфері ЗЕД, визначаються загальні і специфічні фактори, що зумовлюють або сприяють відтворенню тіньових відносин у сфері ЗЕД.
У підрозділі 2.1 “Поняття, структура, класифікація та правова оцінка джерел тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” міститься два параграфи, в яких відзначається, що тіньові відносини у сфері ЗЕД – це відносини, що витікають із деліктів та заборонених видів діяльності, видів господарської діяльності, на які є спеціальна заборона, або з деліктів, що витікають з легітимних видів зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з псевдолегальним капітало- і документообігом при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також діянь, що витікають з реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій органів державного регулювання і контролю у сфері ЗЕД.
Моніторинг зазначених видів діяльності та деліктів, які з них витікають, свідчить, що зазначені 4 категорії родових джерел тіньових проявів містять цілу низку підпорядкованих їм багаточисельних видів і підвидів джерел тіньових проявів, які за своєю соціальною природою і рівнем суспільної небезпеки відносяться до соціально-негативних і антисоціальних джерел підпільного сектору тіньової економіки.
Встановлено, що дослідникам сфери ЗЕД, працівникам органів виконавчої влади, як і співробітникам правоохоронних органів України, необхідно здійснювати регулярний моніторинг чинного валютного і податкового законодавства, оскільки з внесенням змін і доповнень до них у сфері ЗЕД можуть виникати нові джерела тіньових проявів. Відповідно до специфіки цих джерел необхідно розробляти адекватні організаційні та правові механізми протидії.
Доведено, що суб’єкти тіньових відносин у сфері ЗЕД з мотивів ухилення від оподаткування, небажання здійснювати обов’язкового продажу валютних коштів на валютній біржі України або з метою привласнення валюти чи з інших протиправних мотивів (скрити джерела доходів отримані від корупції, інших джерел незаконного походження, їх намивання, відмивання тощо) не відображають тіньовий зовнішньоекономічний капіталооборот і отримані доходи в балансі фінансово-господарської діяльності. Зворотній варіант – виводять доходи з балансу суб’єктів ЗЕД шляхом здійснення псевдолегальних розрахункових (валютних, клірингових, бартерних) чи інших зовнішньоекономічних операцій. В результаті отримані від зазначених тіньових проявів доходи не враховуються в органах державної статистики і не потрапляють в облік національного валового продукту.
У підрозділі 2.2 “Види, способи, об’єктно-технологічний та суб’єктний склад тіньових проявів у сфері зовнішньоекономічної діяльності” міститься два параграфи, в яких встановлено, що визначення способів тіньових проявів у сфері зовнішньоекономічних відносин, вироблення системи знань щодо інтерпретації притаманних їм методів попередження, виявлення і розкриття необхідно здійснювати через призму однорідних видів і підпорядкованих їм підвидів джерел тіньових відносин у сфері ЗЕД, з приводу яких виникли відповідні способи тіньових проявів. Структурні елементи останніх складаються з безпосереднього об’єкта і предмета відповідних суспільних відносин у сфері ЗЕД, суб’єктів цих відносин та технологічних і соціальних зв’язків як змісту відносин, пов’язаних з деліктами, що витікають: з порушень порядку здійснення підприємницької діяльності та заборонених видів діяльності; з порушень порядку здійснення реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій у сфері ЗЕД; з легітимних видів зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з псевдолегальним капітало- і документооборотом, а також видів діяльності, на які є спеціальна заборона.
Основні об‘єктно-технологічні елементи тіньових проявів у сфері ЗЕД складаються з: маніпуляцій з підвищення чи зниження ціни, кількості, обсягів, якості, марки, сорту предметів експорту чи імпорту; підміни одного товару іншим; демпінгу, псевдодемпінгу, псевдорозрахункових операцій за безтоварними операціями, псевдоклірингу, псевдозаліку, натурообміну (бартеру), псевдотранзиту товарів, псевдодавальницьких операцій, псевдокредиту, псевдогарантій, псевдокомпенсаційних операцій, псевдоштрафів, псевдострахування надуманих форс-мажорних обставин; відшкодування ПДВ з псевдоекспорту, безтоварного експорту; неправомірного використання пільг при імпорті товарів спільними підприємствами; порушення порядку ліцензування, квотування, тарифного й нетарифного регулювання експорту та імпорту товарів, капіталів, робіт, послуг, об’єктів інтелектуальної власності.
Суб’єктами тіньових проявів у сфері ЗЕД є: легальні, псевдолегальні й нелегальні суб’єкти підприємницької діяльності, резиденти й нерезиденти, фізичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю, службові особи реєстраційно-дозвільних органів.
Найбільш потужні і небезпечні для держави є способи тіньових проявів, пов’язані з відшкодування ПДВ з держбюджету за допомогою здійснення товарних й безтоварних експортних операцій. Всього визначено, піддано класифікації та аналізу понад сімдесят способів тіньових проявів у сфері ЗЕД.
У підрозділі 2.3 “Моніторинг факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” аналізується поняття “моніторинг”, розроблене В.М. Поповичем в “Теорії детінізації економіки”, та обґрунтовується наукова і практична доцільність щодо його екстраполяції на визначення поняття “моніторинг факторів впливу на відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД”. Зокрема, моніторинг факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД, – це визначення, ретроспективний аналіз, поточне спостереження, оцінка й прогноз причин, що зумовлюють тіньову економічну діяльність та умов, що сприяють відтворенню тіньових відносин у сфері ЗЕД.
Обґрунтовано, що причинно-наслідковий зв’язок факторів та відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД є об’єктивним і універсальним. Відповідно, відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД є результатом впливу цілої системи загальних і специфічних факторів, що виникли на підґрунті організаційно-правових прорахунків при прийняті відповідних управлінських рішень з питань реалізації зовнішньоекономічної, кредитної, цінової та податкової політики в процесі проведення соціально-економічних перетворень. Здійснюється класифікація та характеристика загальних і спеціальних факторів тінізації відносин у сфері ЗЕД. Розкриваються детермінаційні взаємозв‘язки між визначеними факторами та відтворенням тіньових відносин у сфері ЗЕД.
Моніторинг і здійснення на його основі організаційно-правових заходів, щодо протидії виникненню нових, а також щодо усунення наявних факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД є стрижнем організаційно-правової інфраструктури детінізації зовнішньоекономічних відносин.
Доведено, що кумулятивна система податків і зборів в Україні є загальним фактором тінізації сфери ЗЕД, а ПДВ у частині його незаконного відшкодування з держбюджету при здійсненні експортно-імпортних операцій – є надпотужним безпосереднім фактором відтворення тіньових відносин.
Розділ третій “Методологічні засади організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню методологічних і практичних проблем організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері ЗЕД, визначенню шляхів їх розв‘язання і побудови на цій основі комплексної системи економічно і методично обґрунтованих підходів до створення передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підрозділ 3.1 “Співвідношення правової, функціональної та оргструктурної складових у створенні економічних передумов детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” включає два параграфи, в яких досліджуються проблеми реформування функцій та структурних підрозділів Мінекономіки, ДПС, а також інших реєстраційно-дозвільних і контрольних органів України. В цьому контексті відзначається, що формальний, методологічно не вивірений підхід до реформування реєстраційно-дозвільних і контрольних органів призводить до постійних ситуативних змін їх структури і функцій, зростання чисельності апарату, сприяє виникненню нових факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин, насамперед у вигляді корупційних проявів, збільшення масиву нових реєстраційно-дозвільних, контрольних і правоохоронних органів.
Модернізація структури реєстраційно-дозвільних, податкових та інших контрольних органів здійснюється з порушенням методологічних принципів теорії управління “про первинність функцій і вторинність оргструктур”. На цій підставі доведено, що вдосконаленню організаційної структури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів держави, дерегулюванню відносин у сфері ЗЕД повинні передувати оптимізація економічної моделі капіталооборотних відносин та вдосконалення на цій основі функцій і структури зазначених органів.
Підрозділ 3.2 “Роль оргструктурної та правової складових у вдосконаленні організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності” включає два параграфи, в яких на базі аналізу технологій і мотивів вчинення тіньових проявів обґрунтовано висновок, що створення навіть самих сприятливих економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин не може повністю усунути корисливі мотиви до тіньової поведінки в окремих суб‘єктів ЗЕД. Відповідно, для протидії таким проявам необхідно вдосконалювати організаційно-правову інфраструктуру, спрямовану на системне унеможливлення або мінімізацію технічних, технологічних і організаційно-правових умов вчинення тіньових проявів.
Реєстраційно-дозвільні і контрольні органи держави як головна складова комплексної системи детінізації ЗЕД відіграють провідну роль в розробці і впровадженні організаційно-правової інфраструктури детінізації відносин у сфері ЗЕД. Однак, ефективному вирішенню цих завдань заважає ситуативний підхід до розв‘язання проблем. Як наслідок, отриманий результат є протилежним задекларованому. На підставі розкриття і обґрунтування даного положення розроблено методичні рекомендації, спрямовані на системне, методологічно вивірене реформування відповідних категорій відносин, функцій і структур та формування на цій основі комплексної системи детінізації ЗЕД (КСД ЗЕД).
Правова складова щодо створення превентивної організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам віддзеркалює не тільки недосконале врегулювання зовнішньоекономічних відносин, а й недосконалість врегулювання механізмів валютного контролю, функціональної і оргструктурної складових системи детінізації ЗЕД. Дріб‘язковість, багаточисельність, суперечливість і ситуативний підхід до формування нормативно-правової бази є основними факторами неналежного врегулювання зовнішньоекономічних відносин. Розв‘язання проблемної ситуації вимагає комплексного узагальнення та систематизації наявного нормативно-правового матеріалу у єдиному комплексному нормативно-правовому акті з питань врегулювання відносин у сфері ЗЕД. Структуру такого документа запропоновано у методичних рекомендаціях щодо організаційно-правового формування багаторівневої Комплексної системи детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток Л).
У висновках викладені підсумки дослідження, зроблені узагальнення, що відображають зміст основних положень, висновків і пропозицій дисертаційної роботи та стосуються обґрунтування стану, форм, засобів і заходів наявного і необхідного організаційно-правового забезпечення адміністративної реформи, формування в процесі її проведення механізмів визначення і усунення факторів тінізації та створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин, вдосконалення організаційно-правової інфраструктури виявлення і превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності – побудови на цій основі багаторівневої комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД.
Основні результати дослідження можуть бути сформульовані у вигляді таких висновків, положень та рекомендацій. Зокрема:
1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні сформувалось як реакція на ті чи інші поточні ситуації, що виникали в процесі здійснення соціально-економічних перетворень та демонополізації зовнішньоекономічних відносин, а не на науково обґрунтованих засадах. Як результат, зовнішньоекономічна діяльність стала одним з надпотужних джерел відтворення тіньових відносин.
2. Основними напрямами тіньового обороту у сфері ЗЕД, де формуються джерела та понад сімдесят способів тіньових проявів, що утворюють різноманітні загрози національним економічним інтересам України, є:
- відтік валютних коштів за імпортними операціями;
- неповернення валютної виручки за експортними операціями;
- різноманітні зловживання та корупційні діяння окремих службовців реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, що виникають в процесі неналежного виконання ними своїх функцій.
3. Дослідження методологічних засад співвідношення правової, функціональної та оргструктурної складових у створенні економічних передумов комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД дало можливість визначити технологічний зміст і узагальнити основні фактори відтворення тіньових відносин і вийти на їх технологічні причинно-наслідкові зв‘язки, закономірності і взаємообумовлення на нових методологічних засадах. Останні показали не тільки необхідні підходи до формування концентрованої системи знань про сучасні фактори тінізації зовнішньоекономічних відносин (далі – ЗЕВ), а й відобразили жорстку причинно-наслідкову взаємообумовленість встановлених факторів з відтворенням масиву тіньових відносин, зростанням непродуктивних функцій та збільшенням контрольних оргструктур.
4. Відображена системно-технологічна обумовленість факторів відтворення проблемної ситуації віддзеркалює зміст і напрями формування головних елементів комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД (далі – КСД ЗЕД), методологічну послідовність їх усунення та формування КСД ЗЕД. Тобто, запропонована методологічна процедура послідовного усунення вищенаведених факторів є одночасно інструментом формування ефективної моделі досліджуваних правовідносин, функціональної та оргструктурної складових інфраструктури КСД ЗЕД.
5. Концептуальні засади створення КСД ЗЕД складаються з двох базових структурних елементів, що передбачають комплекс пов‘язаних між собою організаційно-правових заходів, спрямованих на перманентний моніторинг і усунення факторів тінізації ЗЕВ та створення на цій основі:
5.1. Економічних передумов детінізації відносин у сфері ЗЕД;
5.2. Організаційно-правової інфраструктури виявлення і превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
6. Поняття “комплексна система детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” включає систему органів державного і корпоративного управління чи громадського самоврядування, озброєних відповідними функціональними повноваженнями та спеціальною системою знань про методи, методики і технічні засоби:
