ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації
ім. Г.М. Висоцького
На правах рукопису
Хромов Олександр Федорович
УДК 630*12:630*22
РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ В ЗАПОВІДНИХ ЛІСАХ ПІВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ
06.03.03 - лісознавство і лісівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.
Науковий керівник | доктор сільськогосподарських наук, професор
Ткач Віктор Петрович, Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.
Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, доцент Копій Леонід Іванович, Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри лісівництва
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Усцький Іван Мирославович, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації Державного комітету лісового господарства України, завідувач лабораторії захисту лісу
Провідна установа - | Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра лісівництва навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, м. Київ
Захист відбудеться “ 11 ” червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного комітету лісового господарства України за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86
Автореферат розісланий "_7__"_травня__2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Михалків В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Крим - давня (із середини XVІІІ сторіччя) курортно-рекреаційна територія. Визначальну роль у формуванні рекреаційно-лікувального потенціалу поряд з іншими природними факторами відіграють лісові екосистеми. Вони представлені гірськими лісами природного та штучного походження, що регулюють та стабілізують екологічну обстановку в регіоні, виконують важливу кліматорегулюючу, водоохоронну і грунтозахисну роль.
Урядовою Програмою соціально-економічного розвитку Криму до 2010 р. передбачено збільшення щорічного прийому відпочиваючих з трьох до п’яти млн. осіб у рік і в перспективі довести їхню чисельність до 8 млн. З інтенсифікацією курортно-рекреаційного процесу в регіоні зросте рекреаційний вплив на лісові екосистеми з його негативними наслідками, що відбиваються на стані та збереженості цих лісів. Їх кількісний та якісний вплив та шляхи його мінімізації можуть бути визначені тільки за допомогою спеціальних досліджень, оскільки існуючі методичні рекомендації з рекреаційного використання гірських лісів недостатньо повно адаптовані до умов заповідних територій, загальна площа яких складає більш, ніж 141 тис. га чи 5,3% від загальної площі регіону і має тенденцію до постійного зростання (Поляков О.Ф. та ін. 1986).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані протягом 1996 - 2003 рр. в процесі опрацювання держбюджетних тем, замовником яких був Держкомлісгосп України, - "Розробити заходи щодо посилення екологічного впливу гірських лісів що забезпечують ефективний відпочинок на курортах Криму" (1996-1998 рр.), номер держреєстрації 0196U014683 та “Дослідити антропогенну трансформацію лісів зелених зон України і розробити заходи щодо покращення їх стану та посилення екологічних функцій” (1999-2002 рр.), номер держреєстрації 0100U001796. В цих темах автор був виконавцем окремих розділів.
Мета і задачі досліджень. Оптимізація та адаптація технології рекреаційного лісокористування в гірських лісах південного берега Криму (ПБК).
Відповідно до мети досліджень передбачалося вирішити наступні задачі:
- дослідити вплив неорганізованої і організованої рекреаційної діяльності на стан лісових біогеоценозів;
- визначити найбільш перспективні напрямки відновлення лісових біогеоценозів і відтворення генетико-еволюційного фонду хвойних порід при регульованому рекреаційному використанні;
- розробити методи й уточнити основні принципи і підходи в організації рекреаційного використання заповідних лісів;
- визначити і науково обґрунтувати на прикладі лісів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (ЯГЛПЗ) основні складові елементи оптимізованої технології рекреаційного лісокористування для заповідних лісів і уточнити її економічну ефективність.
Об’єкт дослідження – рекреаційне використання лісів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.
Предмет дослідження – вплив рекреаційної діяльності на стан лісових біогеоценозів та науково-організаційні засади її регулювання.
Методи дослідження. В основу роботи покладено методи порівняльної екології. Дослідження проведено на стаціонарних пробних площах з використанням загальноприйнятих в лісівництві, лісових культурах та таксації лісу методичних підходів.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше для заповідних гірських лісів Криму встановлено основні закономірності деградації лісових біогеоценозів (зміна стану ґрунтового і трав'янистого покриву, деревостану, а також динаміка природного поновлення деревних і чагарникових порід та санітарного стану насаджень) в залежності від інтенсивності рекреаційної діяльності.
Вперше виявлено, що під впливом стабільної рекреаційної діяльності на Ай-Петринській яйлі, навіть при максимальному руйнуванні ґрунтового покриву, в ньому зберігаються основні елементи мінерального живлення рослин (азот, фосфор, калій), гігроскопічна волога, і практично не змінюється рН ґрунтового середовища. Встановлено, що при переведенні лісових територій, порушених рекреаційною діяльністю, на режим "відпочинку" створюються умови для відновлення біогеоценозів.
Вперше для заповідних лісів ПБК визначені головні напрямки демутації біогеоценозів, що використовуються для рекреації, у тому числі:
- прогнозування можливого обсягу рекреаційної діяльності на заповідних територіях, що базуються на величинах допустимих для конкретних типів лісу рекреаційних навантажень;
- запропоновано регулювати звичайну й утилітарну (добувну) рекреаційну діяльність за допомогою відповідних коефіцієнтів (рекреаційної навантаженостi території і використання недеревних ресурсів);
- застосування методу зонування для збереження і самовідновлення лісових біогеоценозів шляхом організації території заповідних лісів і особливо цінних природних комплексів у них;
- відновлення лісових біогеоценозів, порушених при рекреаційному використанні, і відтворення генетико-еволюційного фонду хвойних порід лiсокультурними прийомами.
Вперше запропонований науково обґрунтований перелік основних складових елементів оптимiзовано технології рекреаційного використання заповідних лісів ПБК і доведена її висока ефективність.
Практична цінність отриманих результатів. Запропонована оптимiзована технологія рекреаційного використання заповідних лісів зараз широко застосовується в лісах ЯГЛПЗ, в результаті чого значно зменшилася кількість лiсопорушень, лісових пожеж і самовільних рубок на території заповідника і на його рекреаційних ділянках.
Наведено механізм розрахунку рекреаційної ємності заповідних лісів і застосування розрахункових коефіцієнтів для регулювання звичайної добувно рекреації дозволяє планувати і управляти рекреаційним процесом. Впровадження у практику запропонованих способів зонування території заповідних лісів і особливо цінних природних комплексів створюють умови для переміщення рекреаційної діяльності в буферну й охоронну зони. Це дозволяє зберегти ядро заповідника в недоторканому вигляді.
Результати досліджень використані при складанні "Методичних рекомендацій з організації рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах ПБК".
Особистий внесок здобувача. Ідея і реалізація дисертаційної роботи належить особисто здобувачеві, який склав програму і методику досліджень, брав активну участь у закладці дослідних об'єктів, а також у проведенні комплексу спостережень на них. Під його керівництвом визначені величини допустимих рекреаційних навантажень, що покладені в основу розрахунку рекреаційної ємності заповідних лісів ЯГЛПЗ.
Здобувачем запропоновані й апробовані на практиці відповідні коефіцієнти, за допомогою яких розраховуються рівні рекреаційних навантажень в заповідних лісах при традиційній рекреаційній діяльності, а також при добувній рекреації (плоди, гриби, ягоди тощо). Розроблено нові підходи (методи) щодо вивчення демутації лісових біогеоценозів, в різній мірі порушених рекреаційною діяльністю. Автором уточнено перелік основних складових елементів оптимiзовано технології рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах, здійснено і розраховано його рентабельність на території ЯГЛПЗ.
За розроблення та впровадження системи регульованого лісокористування, збереження та відновлення лісів АРК автор у складі творчого колективу став у 2000 році лауреатом премії Ради міністрів Автономної Республіки Крим (Постанова Ради міністрів АРК від 20.11.2001 р, №438).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідалися на міжнародній нараді "Програми збереження і постійного відтворення лісових генетичних ресурсів у Нових Незалежних державах колишнього СРСР" (Бєловежа, Бєлорусь, 1996); на науково-практичній конференції, присвяченiй 75-річчю Кримського природного заповідника "Стан природних комплексів Кримського природного заповідника й інших заповідних територій України, їхнє вивчення й охорона" (Крим, Алушта, 1998); на ІX Міжнародному симпозіумі "Нетрадиційне рослинництво. Еніологiя. Екологія і здоров'я" (Крим, Алушта, 2000); на розширеному засіданні колегії Державного комітету з лісового і мисливського господарства АРК (Сімферополь, 2001), науково-практичній конференції “Лісова наука - лісове господарство: стан та перспективи” (Харків, 2003).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 13 наукових працях, у тому числі: у фахових журналах - 3, у тезах нарад, конференцій, симпозіумів - 2, в інформаційних листках республіканського центру науково-технічної й економічної інформації - 6.
Структура й обсяг роботи. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 168 сторінках машинописного тексту, у тому числі основний текст на 104 сторінках. Дисертація складається з 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Текст ілюстрований 29 таблицями, 5 рисунками. Список літератури містить 184 найменування, з них 25 - іноземні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Стан питання
Термін "рекреація" означає відпочинок і відновлення сил людини, витрачених у процесі праці. При цьому таке проведення часу називають "рекреаційною діяльністю", а процес взаємодії людини і середовища відпочинку, представленої лісовими насадженнями - "рекреаційним використанням". При відпочинку природне середовище впливає, як правило, на людину сприятливо, а вона у переважній більшості випадків на довкілля - стабільно негативно (Рисiн Л.П., 1983; Колесников Б.П., 1980; Таран I.В., 1985; Меллума А.I., 1988). У результаті практично будь-якого виду рекреаційної діяльності в лісі ущільнюється ґрунт, порушується чи припиняється природне поновлення деревних і чагарникових порід, руйнуються існуючі консортивнi зв'язки (Казанська Н.С., Каламкарова О.А, 1970; Казанська Н.С., 1972; Полякова Г.А., 1979; Поляков О. Ф., 1980; Лагановський I.П., Коваль А.А., Приступа Г.К., 1986). Особливо сильного впливу зазнає при рекреаційній діяльності підстилка лісових насаджень (Хайретдинов А.Ф., Хамзiн М.Ф., 1982; Бондарук Г.В., 1986). За умови масового збору лікарських і красиво квітучих рослин, рубання дерев і чагарників, розведення багать, забруднення території побутовими відходами існує реальна загроза повної деградації лісових біогеоценозів (Бондарук Г.В., 1988; Позивайло Ю.Н., 1988; Поляков О.Ф., 1988).
Одночасно зростає техногенне забруднення відпрацьованими газами автомобільних двигунів на деревно-чагарникову рослинність, що росте уздовж автодоріг і біля стоянок автомобілів. Ця проблема ще не знайшла свого остаточного розв’язання (Татаринов С.Б. та інш., 1981; Молчанов .Ф., Ругузов I.А., 1982; Забросав Н.С., 1983).
Основними руйнiвними факторами лісових біогеоценозів, є: витоптування ґрунту з одночасним руйнуванням підстилки та знищенням трав’яного вкриття; пошкодження деревних і чагарникових порід, пiдросту; нерегульований збір лікарських і декоративних рослин, плодів і насіння; техногенне забруднення природного середовища; лісові пожежі, самовільні рубки тощо.
Передбачається, що частина заповідних територій у будь-якому випадку буде використовуватися для рекреаційних цілей. Тому рекреаційний процес у таких лісах необхідно організовувати, виходячи з природоохоронних і тільки потім - рекреаційних міркувань (Реймерс Н.Ф., Штильмарк Ф.Р., 1978). Тому була запропонована відповідна система господарювання в лісах, названа рекреаційним (урбанiзованим) лісівництвом, що враховує особливу специфіку лісів: міських, курортних, рекреаційних тощо. Суть її полягає в тому, щоб спеціальними заходами реконструкції існуючих насаджень сформувати насадження з оптимальною для рекреаційної діяльності структурою. За цих умов вони будуть охоче відвідуватися відпочиваючими, але при цьому слабко деградувати і зберігати здатність до самовідновлення (Колесников Б.П., 1969, 1980). Тому актуальним є проведення досліджень з визначення ступеня впливу різних видів рекреаційної діяльності на основні компоненти лісових біогеоценозів, уточнення можливих шляхів їх відновлення, визначення сукупності методів (прийомів), що можуть скласти основу оптимiзовано технології рекреаційного лiсокористування. Для ЯГЛПЗ важливим є розроблення заходів щодо організації регульованого лiсокористування і визначення його економічної ефективності.
2. Програма, методика, характеристика об'єкта досліджень і обсяг виконаних робіт
Програмою досліджень передбачалося:
- дослідити вплив рекреаційної діяльності в заповідних лісах на стан ґрунтового покриву, трав'янисту рослинність, природне поновлення дерев і чагарників, засмічення території;
- проаналізувати вплив неорганізованої й організованої рекреаційної діяльності на дотримання режиму заповідності і виявити структуру необхідних для рекреантів послуг;
- визначити величини допустимих рекреаційних навантажень для окремих типів лісу і рекреаційної ємності заповідних лісів ПБК;
- розробити способи регулювання звичайної і добувної рекреаційної діяльності, а також вдосконалити принципи організації території заповідних лісів;
- узагальнити досвід відтворення лісових біогеоценозів на заповідних територіях, уточнити сукупність прийомів оптимiзовано технології рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах та визначити її економічну ефективність.
Досліджувалися заповідні ліси ПБК. Загальна площа цих лісів складає 48.1 тис. га, з них 33.4 тис. га перебувають у користуванні Кримського природного заповідника (КПЗ), 14.5 тис. га належать Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику і 0.2 тис. га - заповіднику "Мис Мартьян". Велика частина лісів КПЗ розташована в центральній частині гірського Криму і тільки 4.5 тис. га насаджень знаходяться на ПБК. Зона активної рекреаційної діяльності охоплює територію ЯГЛПЗ в складі 4 лісництв: Алупкінського, Гурзуфського, Лiвадiйського та Оползнівського. Приблизно 75% площі займають хвойні і широколистяні ліси субсередземноморського типу, іншу - гірсько-степові лучні і томiлярнi угрупування. Територія заповідника віднесена до південного округу гірського Криму і кримського нагір'я. Тут виділено 37 типів лісу, включаючи 35 основних і 2 - похідних.
Вплив рекреаційної діяльності на стан лісових біогеоценозів вивчали на 5 стаціонарах ("Ай-Петрі", "Долосси", "Тюзлер", "Хоста-Баш", "Учан-Су"). На кожному з них спостерігали за змінами стану поверхні ґрунту, засміченості місцевості побутовим сміттям, динамікою проективного покриття трав'янистої рослинності, ходом природного поновлення деревних і чагарникових порід і станом дерев у залежності від ступеню пошкодження крони, стовбура, комлевої частини та кореневої системи (Пятницький С.С., 1959; Поляков О.Ф. та ін., 1977).
Динаміка відвідуваності рекреаційних ділянок і структура "рекреаційного попиту", тобто перелік послуг, що забезпечує комфортність відпочинку на природі, уточнювалася анкетним методом (Хромов О.Ф., 1998) на підставі аналізу 350 спеціальних анкет. Інтенсивність відвідування вивчалася на 11 рекреаційних ділянках, при цьому було зафіксовано 195.4 тис. осіб.
Вплив техногенного забруднення на стан сосни вивчався шляхом аналізу радіального приросту. Він визначався на кернах деревини, відібраних з модельних дерев і проаналізованих за методикою Т.Т.Бітвінскаса (1974).
Проведено інвентаризацію генетико-селекційного фонду хвойних порід заповідника на загальній площі 86.2 га, а також лісових культур, створених різними способами у різних умовах мiсцезростання, на площі біля 20 га.
Природна родючість гірсько-лучного ґрунту і його фізичні властивості у районі стаціонару "Ай-Петрі" вивчались за результатами аналізу 115 ґрунтових зразків, узятих з 7 ґрунтових розрізів (Долгов С.I., 1966).
Допустимі рекреаційні навантаження встановлено для двох типів лісу методом штучного дощування (Поляков О.Ф., Савич .I., 1985).
Вплив неорганізованої й організованої рекреаційної діяльності на традиційні лiсопорушення (пожежі, рубання і т.д.) аналізувався за останні 20 років на підставі фондових матеріалів ЯГЛПЗ.
Проаналізовано фінансову діяльність ЯГЛПЗ за останні роки і показано економічну ефективність рекреаційного користування в заповідних лісах.
Результати польових та камеральних досліджень оброблені методами математичної статистики (Доспехов Б.А., 1979) з використанням прикладного комп’ютерного пакету “Excel”.
3. Дигресія лісових біогеоценозів заповідних лісів ПБК під впливом стабільних рекреаційних навантажень
Багаторічними дослідженнями встановлено, що з 1977 по 2003 рр. на трьох із п’яти стаціонарів спостерігається скорочення під впливом рекреаційних навантажень площі неушкодженого ґрунтового покриву. Особливо сильні ушкодження відмічено на стаціонарі "Ай-Петрі" (до 70%), що пов’язано з різким збільшенням кількості рекреантiв (до 65 тис. чоловік у рік). Практично ця територія Ай-Петринсько яйли інтенсивно використовується в рекреаційних цілях протягом всього року. У той же час такі рекреаційні навантаження істотно не вплинули на водно-фізичні та хімічні властивості гірсько-лучного ґрунту (гігроскопічна волога, кислотність, вміст азоту, фосфору, калію). Навіть при сильному порушенні ґрунтового покриву є всі передумови для відновлення лісових біоценозів.
Значні ушкодження ґрунтового покриву виявляються на першому і третьому трансектах стаціонару "Тюзлер", що зазнають активного рекреаційного впливу у літній період.
На стаціонарі "Учан-Су" уже на другий рік після закладки площа неушкодженого ґрунтового покриву скоротилася до 62%.
Динаміка природного поновлення деревних порід є добре вираженою лише на стаціонарах "Хаста-Баш" і "Долосси". Кількість самосіву на першому коливається від 29.1 до 30.8, а на другому- від 26.4 до 20.2 тис. шт. на 1 га, що безпосередньо пов’язано з різним рівнем рекреацiйних навантажень. У той же час, на стаціонарах "Ай-Петрі" і "Учан-Су", де відзначається активна рекреаційна діяльність, що викликає сильні ушкодження ґрунтового покриву і його ущільнення, природне поновлення вiдсутнє.
Проективне вкриття трав’яного вкриття на досліджених стаціонарах ("Долосси", "Хаста-Баш", "Учан-Су") коливається від 25 до 65.7%. З’ясовано, що після різкого зменшення кількості відпочиваючих з 1989 р. в районі санаторію "Долосси" трав'яниста рослинність почала активно відновлюватися і її проективне покриття досягло у 1996 р. уже 66%. На двох інших стаціонарах під впливом стабільних і нерегульованих рекреаційних навантажень травостій не встигає повністю відновитися (проективне вкриття складає лише 29 - 31%).
Аналіз стану дерев показав, що максимальна кількість пошкоджених дерев була зафіксована в 1978 році (30%) на стаціонарі "Ай-Петрі" до введення в експлуатацію канатної дороги, коли багато туристів були змушені ночувати в лісі. Тим часом на стаціонарі "Тюзлер", де активізувалась діяльність бази відпочинку, відзначено масові ушкодження дерев, що ростуть біля пікнікових галявин (від 16.4 до 38.2%). Особливо багато таких дерев (до 64.9%) зафіксовано на стаціонарі "Учан-Су", поблизу якого зупиняються групи туристів. Динаміку нагромадження побутового сміття аналізували на всіх стаціонарах. Найбільша засміченість території (від 14.1 до 86.5м2/га) була зафіксована на стаціонарі "Ай-Петрі". Це пов'язано з утвореним торговим комплексом з обслуговування пасажирів канатної дороги.
На двох інших стаціонарах ("Хаста-Баш" і "Учан-Су") побутових відходів майже не виявлено, що обумовлено відсутністю тут пікнікового відпочинку. Аналогічний стан спостерігається й у насадженнях, що прилягають до території відомчих здравниць (стаціонари "Тюзлер" і "Долосси"), де його утилізують відповідні служби. Дослідження доводять, що проблема засміченості території лісів виникає в більшості випадків тільки з організаційних і суб’єктивних причин.
Дослідженнями доведено, що, всупереч існуючій думці про зниження приросту в насадженнях сосни кримської під впливом забруднення відпрацьованими газами автомобільних двигунів, таке явище не завжди набуває закономірних ознак. Зокрема, приріст більшості дерев за діаметром не тільки не знизився, але й дещо зріс (у 58,4% екземплярів) у той час, коли техногенне забруднення соснових насаджень посилилося (табл.1).
Таблиця 1
Динаміка радіального приросту модельних дерев сосни кримської в насадженнях вздовж автодороги Ялта-Бахчисарай
Прирiст
зменшився | збiльшився
кiлькiсть дерев, %. | вік дерев, роки | на величину, % | кiлькiсть дерев, %. | вік дерев, роки | На величину, %
- | - | - | 3,9 | 80-100 | 127
20,8 | 100-150 | 46-94 | 21,0 | 100-150 | 115-660
12,5 | 200-250 | 56-94 | 25,0 | 200-250 | 111-186
8,3 | 250-300 | 40-75 | 8,5 | 250-300 | 125-196
Разом: 41,6 | 58,4
Аналіз радіального приросту за тривалий період дає підстави вважати, що сформований режим руху автотранспорту по автодорозі Ялта-Бахчисарай реальної небезпеки в даний час для прилеглих до неї насаджень сосни кримської не являє.
4. Узагальнення досвіду організації рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника
У 1996-1997 роках у ЯГЛПЗ було організовано вивчення структури так званого "рекреаційного попиту" з метою визначення в потенційних рекреантів мотивів до відпочинку в лісі та складання необхідного переліку послуг для поліпшення його комфортності.
В результаті анкетування різних за віком та соціальним статусом груп рекреантів виявилося, що найбільш популярним мотивом для відвідування лісу є добувна (утилітарна) рекреація, що пов’язана із збиранням грибів, ягід, квітів тощо (27,2% від всіх респондентів); на другому місці - любов до природи (20,4%). Третє місце займають прогулянки в лісі (19,9% ) і лише потім - туризм і кліматолiкування, автотуризм, полювання і рибалка, спорт і лижні прогулянки на яйлі узимку. При цьому встановлено, що для відпочинку 27,4% рекреантів найбільш привабливим є мішаний ліс, а для 12,8%. – хвойний. При цьому насадження повинні складатися з куртинно-полярних комплексів.
У переважній більшості респонденти вважають за необхідне підвищувати комфортність відпочинку на природі. При цьому 27,4% опитаних асоціюють її з наявністю джерел води, 23,5% -з влаштуванням лавок і столиків на природі, 16,9% - ящикiв для сміття. Багато опитаних осіб (51,1%) пропонують влаштовувати спеціальну дорожньо-стежкову мережу для зручного пересування в лісі. Тільки 1% рекреантів не вважають за потрібне упорядковувати лісові території.
Проведений аналіз засвідчив необхідність проведення комплексу підготовчих робіт при організації рекреаційного використання заповідних лісів
Зараз на території ЯГЛПЗ виділено і функціонує 18 рекреаційних ділянок загальною площею 10 га і 4 прогулянкові стежини протяжністю 9,9 км. З 1995 по 1998 роки на 11 з них проводився облік відвідувань. В результаті встановлено, що за цей період кількість відвідувачів збільшилась більш ніж вдвічі, а їх загальна кількість за час спостереження склала 195.4 тис. осіб. При цьому виявилося, що інтенсифікація рекреаційного використання заповідних лісів безпосередньо не призводить до збільшення випадків лiсопорушень і не є їх першопричиною (табл.2).
Таблиця 2
Динаміка лiсопорушень у ЯГЛПЗ за період з 1977 по 1997 роки
Мiсце
знаходження | Лiсопорушення
пожежі | випадків
вогнищ | площа, га | рубання
дерев | захоплення землі | сiно-
косiння | випас
худоби
Територiя заповiдника | 373 | 769.1 | 47 | 82 | 6 | 17
з них на рекреацiйних обктах, % | 7.3 | 0.7 | 8.1 | 8.6 | - | 1.1
5. Основні напрямки демутації біогеоценозів заповідних лісів, які використовуються для рекреації
Заповідні ліси південного берега Криму і , зокрема, ЯГЛПЗ зростають в умовах впливу Ялтинсько агломерації рекреаційно-оздоровчих установ, де щорічно оздоровлюються від 357 до 406 тис. осіб. Тому влаштування цих лісів повинно починатися з організації територій, на якій необхідно виділити три функціональні зони: абсолютної заповiдностi (виключається будь-який антропогенний вплив на протікання природних процесів); буферну (має у своєму складі ділянки цінної бiоти і призначена для захисту зони абсолютної заповiдностi шляхом безпосереднього прилягання до неї); захисну (охоронну), що прилягає до буферної зони (допускається проведення комплексу робіт з організації процесу рекреаційного лiсокористування).
Відповідно до існуючих наукових рекомендацій загальна площа зони абсолютної заповiдностi повинна бути більшою, ніж буферної зони, але меншою, ніж захисної. В ЯГЛПЗ зона абсолютної заповiдностi (ядро заповідника) займає трохи більше 30%, а буферна і захисна зони - до 70% його території (табл.3).
Таблиця 3
Функцiональнi зони лісів ЯГЛПЗ
Найменування | Площа, га / %
Зон | загальна | в т.ч. покрита лiсовою рослинністю
Абсолютної заповідності | 4588/32 | 3339/30
Буферна | 2135/15 | 1411/13
Захисна (охоронна) | 7800/53 | 6340/57
Всього | 14523/100 | 11090/100
За біологічним різноманіттям зона абсолютної заповiдностi є найбіднішою (16 видів деревних і чагарникових порід), у той же час як у буферній і захисній зонах їх налічується, відповідно, 24 і 26 видів. Тому з’являється реальна можливість знайомити відвідувачів заповідника з його флорою поза зоною абсолютної заповiдностi, зберігаючи цим самим її від рекреаційного впливу.
Для збереження генетико-селекційних об'єктів сосни кримської (генетичних резерватів, плюсових насаджень і дерев) проведено подібне зонування території з виділенням заповідного ядра й охоронних зон (буферної і захисної) (табл. 4).
Таблиця 4
Рекомендовані розміри охоронних зон для збереження генетико-селекційних об'єктів сосни кримської ЯГЛПЗ
Найменування | Площа, га
об'єктів | заповiдного | охоронних зон
ядра | буферної | захисної
Генетичнi резерви | 47,6 | 47,6 | 95,2
Плюсовi насадження | 5,54 | 5,54 | 11,08
Плюсовi дерева | 4,1 | 4,0 | 8,2
Наявність буферної зони навкруги цих об’єктів є обов’язковою. Впровадження в практику запропонованої системи зонування території забезпечить збереження об'єктів селекційно-генетичного фонду при рекреаційному використанні заповідних лісів.
Визначення допустимої рекреаційної ємності заповідних лісів є також вагомим фактором збереження лісових біогеоценозів. Рекреаційна ємність розраховувалася з врахуванням допустимих рекреаційних навантажень в конкретних типах лісу, їх площі, функціональних зон (табл. 5).
Таблиця 5
Рекреаційна ємність заповідних лісів ЯГЛПЗ у розрізі функціональних зон
(чисельник- людино-годин у день, знаменник - тис. людино-годин за рік)
Площа типiв
лiсу, га | Вид вiдпочинку
екскурсiї | масовий | туризм
Абсолютної заповiдностi
3339,3 | 38638
15691 | 5589
2282 | 11044
4458
всього | 55271/22431
Буферна
1410,7 | 15641
6289 | 2276
919,4 | 4437
1795
всього | 22354/9003,4
Захисна
6340,4 | 50454
18352 | 7384
2767 | 14268
5206
всього | 72106/26325
Загальна величина рекреаційної ємності буферної і захисної зон є більшою від ємності зони абсолютної заповiдностi, що створює сприятливі умови для збереження останньої.
Для визначення обсягів рекреаційного використання заповідних лісів пропонується використовувати відповідні коефіцієнти, що характеризують при звичайній рекреаційній діяльності рекреаційне навантаження території (Крнт) і використання недеревних ресурсів (грибів, ягід тощо) при утилітарній (добувнiй) рекреації (Квнр). Ці коефіцієнти розраховуються шляхом порівняння нормативних величин допустимих рекреаційних навантажень і наявності недеревної продукції на одиниці лісової площі до фактичних показників. За умови, коли Крнт 1 - ділянка території експлуатується в рекреаційному відношенні в межах норми, а коли Крнт < 1 - необхідно зменшувати ці навантаження. За аналогією, якщо Квнр 1 - вилучається допустима кількість недеревної продукції, а при Квнр < 1 - добувну рекреацію на ділянці необхідно призупинити.
Перші спроби поетапного відтворення заповідних комплексів шляхом створення лісових культур на безлісних територіях були розпочаті в 1909- 1913 роках на Ай-Петрі. Інша ділянка культур на Нікітській яйлі збереглася, але через 50 років їх повнота коливалася в межах 0.3-0.6, а середня висота дерев складала 7 м. У 80 років висота практично не збільшилася через систематичні поломки верхівок вітром.
З 1913 по 1918 роки на Ай-Петрі влаштовувалися тераси-канави; лісові культури створювалися як на них, так і в мiжтерасних просторах. Інвентаризацією 1996 р. встановлено, що у переважної більшості дерев поламані верхiвки, а їхня висота не перевищує 7м.
Планомірне залісення кримських яйл (включаючи й Ай-Петрі) почалося після 1960 року на наукових засадах, розроблених Кримською гірсько-лісовою науково-дослідною станцією УкрНДIЛГА. В основу було покладено глибокий (до 70-80см) передсадивний обробіток ґрунту. В наступні роки за цією технологією на яйлах було створено більше 3 тис. га лісових культур (на Ай-Петрі – близько 1000 га).
Узагальнення накопиченого досвіду заліснення та аналіз матеріалів досліджень показало, що глибокий обробіток ґрунту себе виправдав, але він не є визначальним (сила його впливу коливається від 49 до 65%). Важливе значення в цих умовах мають інші фактори (якість садивного матеріалу, терміни садіння і проведення доглядів, погодні умови тощо). Найкращими в умовах високогір'я виявилися сосна звичайна і кримська, ялина східна, модрина сибірська, береза бородавчата, дуб звичайний.
Апробовані способи створення культур в регіоні виявилися також ефективними при відновленні знищених пожежею лісів. Це підтвердили дані обстеження лісових культур, створених у 1970-1971 рр. в Алупкінському лісництві ЯГЛПЗ. При цьому на свіжому згарищі (до його заселення степовою рослинністю) за культурами було проведено вдвічі менше агротехнічних доглядів, нiж у звичайних умовах.
Збереження і відтворення генетико-селекційного фонду хвойних порід (сосни кримської зокрема) було розпочато у 1996 році. Садивний матеріал з поліпшеною генетичною спадковістю, було вирощено з насіння плюсових дерев і висаджено в випробувальні культури. Зараз ці культури, як і у попередні роки, відзначаються кращими морфометричними показниками в порівнянні зі звичайними.
6. Економічна ефективність рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах ПБК
Характер і ступінь рекреаційного використання заповідних лісів південного берега Криму обумовлюються близькістю розташування Ялтинсько агломерації оздоровчих і лікувальних організацій. Наведена у роботі схема "продажу послуг" рекреантам у процесі їхнього відпочинку на природі може розглядатися як перспективний захід, що знаходить широке застосування у багатьох країнах світу.
Аналіз господарської діяльності ЯГЛПЗ з 1995 по 2000 рік показав, що рекреаційне використання лісів є дуже рентабельним заходом - лише 3,7% території заповідника, що займають рекреаційні ділянки і прогулянкові стежки, забезпечують регулярне щорічне надходження коштів від 16,1 до 82,6 тис. гривень.
Висновки і пропозиції виробництву
У роботі розроблено теоретичні засади та практичні заходи щодо організації процесу рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах південного берега Криму. Ці ліси в останні роки інтенсивно залучаються до лікувально-рекреаційної інфраструктури регіону.
1. Рекреаційна діяльність (стихійна й організована), при будь-якій тривалості (цілорiчна, сезонна, короткочасна) при вільному (стихійному) переміщенні людей в лісі призводить до руйнування існуючих біоценозів. Насамперед деградує ґрунтовий покрив. При вилученні території з рекреаційного використання створюються сприятливі умови для відновлення лісової рослинності.
2. Рекреаційні навантаження різного ступеня (помірні і високі) по-різному впливають на хід природного поновлення лісів. При помірних навантаженнях (стаціонари "Хаста-Баш" і "Долосси") цей процес практично не припиняється, а при високих (стаціонар "Ай-Петрі") - спостерігається повна загибель самосіву і пiдросту бука, граба, ясеня;
Нерегульована і неконтрольована рекреаційна діяльність призводить до зменшення проективного покриття трав'янистої рослинності до 30-35% (стаціонари "Хаста-Баш" і "Учан-Су"). При зниженні інтенсивності рекреації (стаціонар "Долосси") трав'яниста рослинність починає відновлюватися;
3. Захаращення території місць відпочинку побутовим сміттям (стаціонар "Ай-Петрі" - до 80м2 на га), а також масові ушкодження дерев з метою заготівлі дров (до 64% стаціонар "Учан-Су") - результат неорганізованої рекреаційної діяльності. За умови її регулювання ситуація суттєво поліпшується (стаціонари "Долосси" і "Тюзлер").
4. Не виявлено суттєвого впливу забруднення довкілля відпрацьованими газами автомобільних двигунів на приріст деревини сосни кримської, що зростає безпосередньо вздовж автомобільних доріг. За останні роки середньорічний приріст більшості модельних дерев навіть зріс у порівнянні з більш ранніми періодами.
5. При організації і здійсненні рекреаційної діяльності в заповідних лісах доцільно проводити опитування потенційних рекреантiв, на підставі чого підбирати придатні насадження поза зоною абсолютної заповiдностi і створювати в них необхідні умови для відпочинку. При цьому слід враховувати те, що домінуючим мотивом, котрий спонукає людей до відпочинку в лісі є "добувна рекреація" (збір грибів, ягід тощо) – 27,2% від загальної кількості опитаних, любов до лісу (20,4%), прогулянки в лісі (19,9%), клiматолiкування і туризм (9%) тощо. Рекреанти віддають перевагу насадженням, сформованим по типу куртинно-полянних комплексів. Комфортність у лісі для респондентів асоціюється з наявністю джерел води (27,4% від загальної кількості опитаних), лавок і столиків (23,5%), влаштуванням туалетів (11,6%), із запасами палива для багать (5,9%) тощо. Ділянки для відпочинку повинні знаходитися від місця проживання рекреантів на відстані 1-4 км.
6. Рекреаційне лiсокористування необхідно здійснювати шляхом організації та спрямування потоків рекреантiв на спеціально підібрані та обладнані для відпочинку рекреаційні ділянки і стежки (загальна площа перших у ЯГЛПЗ складає 10 га, а протяжність інших - 10 км). У періоди, коли рекреаційна діяльність у заповідних лісах контролюється і регулюється, на території рекреаційних ділянок кількість випадків загорання лісу та інших лiсопорушень різко зменшується.
7. Для попередження деградації лісових біоценозів необхідно здійснювати наступні заходи: організацію території заповідних лісів з виділенням функціональних зон - абсолютної заповiдностi (повна відсутність антропогенного фактора на природні процеси); буферна (захищає територію абсолютної заповiдностi, призначену для прокладання відволікаючих еколого-пізнавальних стежок та доріг); захисну (охоронну), яка прилягає до буферної зони і де обладнуються рекреаційні ділянки, прогулянкові стежки тощо.
У ЯГЛПЗ зона абсолютної заповiдностi складає 32% від загальної території, буферної - 15%, охоронної (захисної) - 53%. Видова розмаїтість деревної рослинності в першій представлено 16 видами, у другий і третій - відповідно 24 і 26 видами.
Аналогічним чином слiд зонувати територію з ділянками особливо цінних природних комплексів (генетичні резерви, плюсові дерева і насадження), що повинні стати заповідним ядром. При цьому буферна зона за площею повинна дорівнювати площі заповідного ядра, а охоронна – бути вдвічі більша за буферну зону.
8. В ЯГЛПЗ сумарна рекреаційна ємність буферної і захисної зон перевищує ємність зони абсолютної заповiдностi на 12897 тис. людино-годин у рік, що свідчить про реальну можливість регулювання потоків рекреантiв на території заповідних лісів і організації їхнього відпочинку поза зоною абсолютної заповiдностi.
9. Регулюванням рекреаційного навантаження території і контролюванням кількості вилученої недеревної продукції, розрахованої за допомогою запропонованих коефіцієнтів, можна попередити знищення заповідних лісів при звичайній і добувній рекреаційній діяльності.
10. З метою запобігання повної деградації слабко порушених рекреаційною діяльністю лісових біогеоценозів, доцільно виключати їх на певний час (6-8 лет) з рекреаційного процесу.
11. Повністю знищені під впливом антропогенного фактора, включаючи рекреаційну діяльність, лісові біоценози можуть бути відновлені лiсокультурними заходами. Дослідження засвідчують високу ефективність використання садивного матеріалу, вирощеного з насіння плюсових дерев.
12. Оптимiзована і адаптована до умов регіону технологія рекреаційного лiсокористування включає сукупність основних методів і прийомів: виявлення на заповідних територіях традиційних місць відвідування; визначення структури послуг для підвищення комфортності відпочинку; загальне зонування території заповідних лісів і ділянок з виявленням на них особливо цінних природних комплексів; уточнення переліку насаджень з визначенням їхньої рекреаційної ємності; розробка проектів влаштування рекреаційних насаджень; організація моніторингу на них; регулювання обсягів вилучення недеревної продукції при добувнiй рекреації; виключення лісових ділянок на різний термін з рекреаційного процесу, проведення реконструктивних та відновних заходів у заповідних лісах.
13. Шляхом наукового обгрунтованого регулювання та здійснення контролю за рекреаційною діяльністю можна суттєво підвищити її рентабельність (на 31% та більше). При цьому "умовна рентабельність", розрахована за вартістю реалізованої деревини, за період з 1995 по 2000 рр. в ЯГЛПЗ не перевищувала 30%.
Список опублікованих праць
1. Хромов О. Рекреаційна діяльність у Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику Криму // Лісовий і мисливський журнал.- 2003.-№1.- С. 19.
2. Хромов О.Ф. Оптимізація рекреаційного лісокористування в умовах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Лісовий і мисливський журнал.- 1999.-№4.- С. 16-17.
3. Поляков О.Ф., Ковальський А.Й., Хромов О.Ф. Ліси Криму - джерело здоров'я // Лісовий і мисливський журнал.- 1996.-№3.- С. 12-13 (здобувачу належить збір польового матеріалу, його обробка та формулювання висновків).
4. ПоляковА.Ф., Хромов А.Ф. Заповеданные территории Крыма как основа сохранения видового разнообразия растений. Программы сохранения и постоянного воспроизводства лесных генетических ресурсов в Новых Независимых Государствах бывшего СССР / Под ред. Гончаренко Г.Г. и др. 1998 // Материалы Совещания 23-26 сентября.- Белорусь: Беловежа.- 1996.- С. 9-13 (здобувачу належить збір матеріалу та написання).
5. Хромов А.Ф. Организованное рекреационное лесопользование в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике - рациональный способ сохранения горных лесов ЮБК: Материалы 9 Международного симпозиума "Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье". 3-10 сентября 2000 года.- Алушта Симферополь.- 2000.- 136-138 с.
6. Поляков А.Ф., Савич Е.И., Хромов А.Ф. и др. Разробити заходи щодо посилення єкологічного впливу гірських лісів, що забезпечують ефективний відпочинок на курортах Криму / Заключительный отчёт по теме 10.- Харьков: УкрНИИЛХА.- 2000 (здобувачу належить збір та аналіз матеріалу, написання окремих розділів).
7. Поляков А.Ф., Савич Е.И., Хромов А.Ф. Генетические резерваты - основа сохранения видового разнообразия древесных пород / Информационный листок №43-79 Крымский республиканский центр научно-техн. и эконом. информации.- Симферополь.- 1997.- 4 с. (здобувачу належить аналіз матеріалів та написання).
8. Хромов А.Ф., Савич Е.И. Опыт применения посадочного материала сосны крымской с улучшенной наследственностью в лесокультурном производстве Крыма / Информационный листок №96-98 Крымский республиканский центр научно-техн. и эконом. информации.- Симферополь.- 1998.- 4 с. (здобувачу належить збір польового матеріалу та написання).
9. Хромов А.Ф. Экономическая эффективность рекреационного лесопользования в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №44-99.- Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации.- 1999.- 3 с.
10. Телешек Ю.К., Поляков А.Ф., Агапонов Н.Н., Хромов А.Ф. Оценка 40-летнего опыта мелиорации крымских яйл / Информационный листок №52-98.- Симферополь: Крымский республ. центр научно-техн. и эконом. информ.- 1998.- 4 с. (здобувачу належить збір матеріалу та його аналіз).
11. Телешек Ю.К., Поляков А.Ф., Агапонов Н.Н., Хромов А.Ф. / Опыт облесения горельников в Крыму / Информационный листок № 49-98.- Симферополь: Крымский республ. центр научно-техн. и эконом. информ.- 1998.- 3 с. (здобувачу належить збір матеріалу та написання окремих підрозділів).
12. Хромов А.Ф. Опыт изучения рекреационного спроса в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №5/р-98.- Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации.- 1998.- 4 с.
13. Хромов А.Ф. Опыт интенсификации рекреационного использования лесов в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №6/р-98.- Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации.- 1998.- 4 с.
Анотації
Хромов О.Ф. Рекреаційне лiсокористування в заповідних лісах Південного берега Криму - Рукопис
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 -лісознавство і лісівництво. Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г.М. Висоцького, Харків, 2004.
У дисертації узагальнені матеріали досліджень щодо розробки оптимiзованої технології
