НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Жадько Костянтин Степанович

УДК 338.4:658.8:681.3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Плаксієнко Валерій Якович,

Дніпропетровський аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Галушко Ольга Сергіївна,

Національний гірничий університет, завідуюча кафедрою економічного аналізу і фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Вакульчик Олена Михайлівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, завідуюча кафедрою обліку і аналізу

Провідна установа: Сумський державний університет, кафедра маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Суми

Захист відбудеться “07” квітня 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д08.084.04 в Національній металургійній академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 4.

Автореферат розісланий “05” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _____________ Ігнашкіна Т.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток економіки вимагає від підприємств правильної організації системи управління. Для того щоб мати таку можливість, підприємство повинно правильно визначити структуру та вирішити проблеми застосування інформаційного забезпечення управління.

Актуальність теми. Ефективне функціонування підприємств України потребує впровадження нового інформаційного забезпечення. Зараз інформаційний ресурс стає найбільш важливим фактором підвищення конкуренто-спроможності підприємств у ринковому середовищі.

Особливо це стосується сільськогосподарських підприємств, де виробництво характеризується суттєвим рівнем невизначеності, ризику, розгалуженості технологічних операцій у просторі і часі тощо. Це дає підстави до висновку, що саме облікова функція управління підприємством формує його інформаційне забезпечення.

Розглядом даних питань в різний час займалися вітчизняні та зарубіжні вчені: Тесленко Г.С., Кропивко М.Ф., Білуха М.Т., Скирта Б.К., ЗавгороднійаВ.П., Мішенін О.І., Ковальчук К.Ф., Плаксієнко В.Я., ЗавадськийвЙ.С., Галушко О.С., Вакульчик О.М., Довбня С.Б., ГордієнковІ.В., Нідлз Б., Перрі.У. та інші.

Однак інформаційні системи управління (ІСУ) постійно розвивалися, дослідження, які проводилися вітчизняними та зарубіжними вченими, не тор-калися детального аналізу структури ІСУ та виявлення місця в ній інформаційної системи обліку і аудиту (ІСОА) з урахуванням масштабів підприєм-ства. Об’єктивна необхідність впровадження інновацій, комплексне розв’язання питань інформаційного забезпечення управління на підприємствах зумовила актуальність та вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена у відповідності з програмою науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту економічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (ДДАУ) з наукового напряму “Проблеми організації та обліку використання виробничих ресурсів в агропромислових формуваннях різних форм власності при визначенні стратегії національної продовольчої безпеки України” (номер держреєстрації 0102U005720) та скоординована із тематикою робіт Інституту аграрної економіки УААН “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкових умовах” (номер держреєстрації 0196U0163.03).

У науково-дослідній роботі здобувач був спеціалістом з дослідження і розробки систем інформаційного забезпечення управління для підприємств з подальшим їх впровадженням.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій в організації і застосуванні інформаційного забезпечення управління підприємствами. Згідно з поставленою метою вирішувалися наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Предметом дослідження в дисертаційній роботі є теоретичні і практичні засади організації та методики застосування інформаційного забезпечення управління підприємствами.

Об’єктом дослідження виступає інформаційний процес в управлінській діяльності підприємств та діалогово-автоматизовані форми обліку, що рекомендуються для впровадження (на прикладі програмних продуктів 1С:Бухгалтерія 7.7, Акцент 6.0, розробок у середовищі MS Excel та ін.).

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження були положення сучасної економічної теорії з питань розвитку інформаційного забезпечення управління підприємствами, а методологічною базою – системний аналіз. У роботі метод аналітичних порівнянь дав можливість дослідити, узагальнити та доповнити досвід розвитку та ефективної побудови інформаційного забезпечення управління. Використання синтезу і аналізу та розрахунково-конструктивних методів дозволили побудувати дихотомічну структуру ІСУ та кількісно визначити долю в ній ІСОА – перший розділ роботи та висновки. Експертний та економіко-математичний методи дали можливість побудувати оціночну модель вибору програмного забезпечення. Абстрактно-логічні, економіко-статистичні прийоми та анкетування допомогли виявити тенденції та напрями побудови систем інформаційного забезпечення, вдосконалити їх впровадження та функціонування – другий розділ роботи. Графічний метод дозволив побудувати неокласичний графік витрат та результативності системи, а логістичний та математичний - були використанні нами при визначенні ефективності її функціонування та факторів впливу – третій розділ роботи.

Інформаційною базою дослідження є державні стандарти, законодавчі та нормативні акти України, які визначають порядок діяльності підприємств та їх інформаційного забезпечення. Крім того, використовувалися погляди вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів і практичний досвід з питань організації управлінської системи, методики використання комп’ютерних технологій в управлінні, матеріали наукових конференцій, семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором обгрунтовуються теоретичні положення і визначаються практичні рекомендації та методика організації системи інформаційного забезпечення управління. Нові наукові рішення полягають в наступному:

- уточнено фази розвитку інформаційного обміну в соціально-економічних системах, а саме запропоновано деталізувати комп’ютерну фазу на мережеву та комунікаційну;

- запропоновано оригінальну структуру інформаційної системи управління (ІСУ) підприємств, яке відрізняється від існуючих, рівнями і кількістю підсистем та елементів, що потенційно може задіяти кожне підприємство в залежності від інформаційних потреб управління;

- запропоноване автором кількісне визначення питомої ваги елементів інформаційної системи обліку і аудиту (ІСОА) в системі управління підприємством;

- вперше розроблено і реалізовано універсальну методику багатокритеріального вибору програмного забезпечення ІСОА, яка враховує потребу системи управління в інформаційному забезпеченні і дозволяє визначати результативність інформаційних систем;

- дістало подальшого розвитку сітьове управління впровадженням ІСОА на базі концепції життєвого циклу (ЖЦ) складних економічних систем, що дозволяють у визначені терміни проводити впровадження та супроводження будь-якої інформаційної системи підприємства в залежності від його масштабу;

- набули подальшого розвитку засади ефективного інформаційного забезпечення на базі управлінського обліку, а саме: доцільність деталізації рахунків і довідникового наповнення для аналітичності даних.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати досліджень допоможуть керівникам підприємств вирішити проблему з інформаційним забезпеченням управління сільськогос-подарськими підприємствами (довідка Головного управління сільського господарства і продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації від 21.11.03). Раціональна організація інформаційної системи управління на підставі внесених пропозицій дозволяє продовжити пошук шляхів вдосконалення функціонування економічного інформаційного забезпечення та ролі обліку і контролю в ньому (довідка ТОВ “Славутич” від 12.05.03). Запропонована автором універсальна методика вибору програмних продуктів дозволяє експертним шляхом визначати програмний продукт, необхідний для окремого підприємства (акт впровадження ПП “Мисль” від 04.09.03). Крім того, основні теоретичні та практичні положення дисертації рекомендуються до впровадження в навчальний процес Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: “Аграрний менеджмент”, “Управлінський облік”, “Автоматизовані системи обробки економічної інформації” та ін. (довідка ДДАУ від 15.10.03).

Застосування автоматизованих інформаційних систем передбачає перспективні заходи, щодо побудови оперативного управління і управлінського обліку на основі сучасних інформаційних систем, відображення господарських операцій і можливість отримання потрібних звітів та прийняття оптимальних рішень в управлінні.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто і знайшли відображення в одноосібних публікаціях. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні рішення теоретичних і практичних проблем ефективного інформаційного забезпечення управління були апробовані протягом 1999 – 2003 років в різних навчальних закладах на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: м.Харків– “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу”, 2000 р.; “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”, 2001 р.; “Механізм господарювання і економічна динаміка АПК”, 2001 р.; “Ринкова трансформація АПК”, 2002 р.; м. Київ – “Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи”, 2001 р.; “Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи”, 2003р.; м. Запоріжжя – “Інформаційне та технічне забезпечення управління”, 2003 р.; м. Одеса – “Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи”, 2003 р.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 13 наукових роботах загальним обсягом 2,6 д.а., з них автору належать 2,4 д.а. В тому числі 11 статей (з них 6 у фахових виданнях), 2 публікації у тезах доповідей на конференціях.

Обсяг і структура роботи. Структура дисертації відповідає вирішенню її завдань і складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота виконана на 175 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі містить 18 таблиць – 8 cторінок, 25 рисунків – 9 сторінок, 15 додатків – 31 сторінка. Список використаних літературних джерел налічує 144 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Концептуальні основи інформаційного забезпечення управління виробництвом” викладено еволюцію підходів щодо інформаційного забезпечення управління підприємством. Інформацію, що забезпечує управління, можна систематизувати в часовому і технологічному напрямі відповідно до економічного змісту (табл.1).

Таблиця 1

Систематика інформації в забезпеченні управління

Категорії | Часовий горизонт | Технологія

Первинні дані | Нинішній | Електронний облік даних

Інформація | Нинішній і минулий | Електронна обробка даних

Знання | Нинішній, минулий і майбутній | Система підтримки прийняття рішень, база знань

Нами встановлено, що відповідно до управлінської системи економічний зміст інформаційного забезпечення управління підприємством за рівнями ієрархії економічної інформації можна відобразити як: структуру даних (синтактика), що отримує керівник у розрізі видів інформації і знання (семантика), які почерпнуті з інформації для прийняття рішень - корисність інформації (прагматика) для отримання позитивних результатів у виробничій діяльності підприємства. З іншого боку, розвиток систем інформаційного обміну пройшов декілька фаз, але, на наш погляд, у зв’язку з бурхливим розвитком нових інформаційних технологій (НІТ) потребує уточнення. Доцільно комп’ютерну фазу деталізувати на комунікаційну та мережеву. Оскільки виник новий вид комунікаційного зв’язку “людина-ПК-людина”, а мережева фаза технічно допомогла зв’язати територіально-віддалені ділянки і зменшити вплив часу на економічні процеси та підвищити рівень комунікацій.

Практика показує, що в системі управління підприємством високий ступінь впливу має "людський фактор". Тому одна з найважливіших функцій в управлінні – прийняття та ухвалення рішення взагалі не може бути повністю формалізована на комп’ютері. Багато інших задач за рахунок цілепокладання притаманні тільки керівнику (людині-менеджеру). Такі функції, як прогнозування, перспективне планування, проектування тощо, в принципі можуть бути формалізовані, але і тут важливу роль мають досвід і інтуїція керівника. Особливо це проявляється в сільському господарстві, де виробництво має сезонний характер, суттєво розділене у просторі, залежить від зміни погодних умов і рівня цін на продукцію. Таким чином, в роботі пропонується принциповий перехід від "автоматизованих систем управління" до "систем інформаційного забезпечення управління".

В таких системах на долю персональних комп’ютерів (ПК) припадала б в основному розрахункова частина управлінської роботи (підготування документації, облікові функції, пошук інформації, прорахунок можливих варіантів тощо), а “людський фактор” виступав як користувач і організатор інформаційного забезпечення.

Тому обгрунтовано значимість інформаційної системи управління (ІСУ) підприємством – сукупності форм, засобів і методів інформаційного забезпечення процесу управління, що здійснюють своєчасне надходження необхідної інформації для якісного виконання управлінських функцій і прийняття рішень (рис. 1). Сучасні автоматизовані системи, які подають інформацію для управлінського персоналу, відрізняються від традиційних систем управління збільшенням складності системи, появою нових зв'язків, а отже, і нових задач управління. Структура інформаційної системи управління (ІСУ) в кожному підприємстві залежить від багатьох факторів і представлена дихотомією моделі системного аналізу.

Інформаційна взаємодія між ІСУ та ІСОА на кожному етапі виконання управлінських задач подана на рис. 2.

Ця взаємодія можлива тільки при використанні відкритих економічних інформаційних систем. Тобто систем, що дозволяють здійснювати інформаційний обмін з іншими інформаційними системами на кожному етапі обробки інформації.

На підставі морфологічного аналізу математичним шляхом доведено, що кількість підсистем ІСУ становить 197, це складає 1050 елементів. До складу ІСУ входить інформаційна система обліку і аудиту (ІСОА), яка за функціональністю має дещо вузькоспеціалізований напрям. Якщо розглядати схематично, то ІСОА виконує лише дві функції управління - облік і контроль.

Але вона представлена майже у всіх підсистемах управління в структурі ІСУ і може використовувати до 129 потенційно можливих підсистем, що становить в системі управління 65%. Таким чином, можна стверджувати, що облік і аудит займає одне з головних місць в інформаційному забезпеченні управління.

В другому розділі “Організація і методика застосування інформаційних систем обліку та аудиту на підприємствах АПК” використано підхід життєвих циклів великих економічних систем до етапів впровадження та супроводження інформаційних систем, зокрема ІСОА на підприємствах АПК. Наведено методику та модель формування і вибору структури інформаційного та програмного забезпечення на підприємствах.

Сучасний системний підхід до великих економічних систем, серед яких очевидно ІСУ та ІСОА, потребує розгляду їх у розвитку. Тому для опрацювання технології впровадження і супроводження ІСОА підприємств нами були виділені наступні етапи ЖЦ інформаційних систем: дослідження, проектування, побудова, функціонування, модифікація і ліквідація. До впровадження відносяться етапи ЖЦ: проектування та побудови, супроводження – функціонування і модифікація. При цьому кожен ЖЦ характеризується своїм набором робіт і кроків в залежності від розміру та потреб підприємства. Відповідно до складових функціонування діалогово-автоматизованих форм інформаційних систем: довідник – документ і журнал– звіт на підприємствах можна виділити три рівні управління: вищий (керівник, головний бухгалтер)– управління бухгалтерським обліком (підприємством) в цілому; середній (керуючий, старший обліковий працівник) – управління на рівні облікового відділу підрозділу; нижчий (бригадир, обліковець, працівник обліку) – безпосередньо управління та облік діяльності цеху, відділу, бригади, сховища, комори тощо. Ці три рівня системи управління охоплюють всю сукупність проблем з обліку і контролю господарської діяльності, як базових функцій управління підприємством.

Розвиток автоматизованих інформаційних систем зумовив потребу опрацювання нової та коригування існуючої методики організації контролю (аудиторського та ревізійного), включаючи зміни до інформаційного забезпечення управління. Таким чином, контроль з використанням інформаційної системи включає такі методи в ІСОА, які зумовлені масовим її впровадженням на підприємствах: неавтоматизований контроль – перевірка паперових форм без перевірки електронних форм документів шляхом співставлення цифр; запрограмовані контрольні процедури - проводяться процедури з використанням автоматизованих аудиторських методів, таких, як контрольні дані, таблиці (MS Excel), перегляд операційних даних; контроль за впровадженням здійснюється для забезпечення впевненості в тому, що операції проведені так, як їх сприйняв комп'ютер, операції переведені в машинну форму і записані в комп'ютерні файли даних, операції не загублені; контроль над комп'ютерними файлами даних і роботою комп'ютера здійснюється для забезпечення впевненості тому, що організація роботи програмного забезпечення правильно виконується комп'ютером, операції не загублені, не додані, не скопійовані і не змінені, помилки виправлені вчасно й усунуті; контроль за результатами інформації здійснюється для забезпечення впевненості в тому, що результати виконання точні, доступ сторонніх осіб до інформації на виході обмежена.

Що стосується можливості програмного забезпечення та потреб в автоматизації, то формування інформаційної бази в інформаційних системах здійснюється за різною послідовністю і залежить від документообігу та інформаційної системи, яка впроваджується. Для формалізації і об’єктивізації усього процесу вибору програмного забезпечення нами сформульовано оціночну багатокритеріальну економіко-математичну модель. В якості оцінки виступає рівень реалізації функцій конкретною програмою щодо потреб підприємства, виражений інтегральним показником можливості програми (цільова функція), який пропонується визначати за формулою:

мах, (1)

де (Пі) - інтегральний показник можливості програми, 0 (Пі) 1;

j – граничне значення, j-тої складової, яке визначається керівництвом підприємства, відповідно до пріоритетів облікової політики окремого підприємства;

j - оцінка за критеріями j-тої якісної складової програмного забезпечення.

Наш вибір для визначення цільової функції (Пі), саме адитивної згортки (1) зумовлений тим, що, по-перше, граничні значення j є постійними до і-того програмного продукту (Пі) коефіцієнтами j, по-друге, самі якісні оцінки j не мають функціональної або сильнокорельованої залежності між собою.

Кращий програмний продукт для даного підприємства за його потребами визначається відповідно до максимального значення цільової функції інтегрального показника. Отримані результати були проаналізовані на відповідність по групах підприємств (табл. 2). Як бачимо, ні одна програма повністю не відповідає потребам підприємства, але незважаючи на це, такий відбір дозволяє вибирати найкраще забезпечення серед існуючого.

Таблиця 2

Оцінка можливостей програми відповідно до групи підприємств

Назва програмного забезпечення | Оцінка показників, %

від 60 до 70, малі | від 70 до 80, середні | від 80 до 100, крупні

1С:Бухгалтерія 7.7 | - | - | 88,29

Парус-Бухгалтерія7.11 | - | 79,83 | -

Галактика | - | - | 83,48

БЕСТ-Про | - | 73,70 | -

Гарант-учет | - | 75,61 | -

Акцент 6.0 | - | 76,34 | -

Толстий Ганс | 65,84 | - | -

MS Excel | 62,36 | - | -

Нами досліджено напрями, схеми та методи побудови раціонального обліку, як функції управління в інформаційних системах і обгрунтовано наукові засади його інформаційного забезпечення, а саме відображення аналітичного наповнення даних та доцільність деталізації рахунків для підприємств АПК. Пропонуємо використовувати тільки відкриті інформаційні системи обліку і аудиту в яких використовуються три основні складові якими оперує користувач (довідники – журнали, документи - звіти), кожна з складових може здійснювати інформаційний обмін самостійно або в цілому з іншими інформаційними системами. Це дозволяє, наприклад, використовувати дані для бюджетування коштів, тобто робити план-фактний аналіз діяльності підприємства та розвивати цей напрям стратегічного управління.

В третьому розділі “Оцінка ефективності впровадження інформаційного забезпечення управління сільськогосподарським виробництвом” відображається практична значимість побудови ІСОА та зв’язок її з системою управління. Опрацьована методика та розрахована економічна ефективність впровадження ІСОА, розкриті фактори її підвищення. Проведено аналіз та проілюстровані особливості впровадження ІСОА на підприємствах АПК різного масштабу.

Запропоновано неокласичний графік рівноваги результативності функціонування системи та витрат на її впровадження і супроводження для оцінки оптимальності та ефективності функціонування системи, який відповідає життєвим циклам інформаційних систем (рис.3). При незмінних інших умовах, з ростом ефективності інформаційного забезпечення управління підвищується результативність (ефект) самого управління підприємством. Тому можна стверджувати, що результативність управління і його інформаційного забезпечення – це вихідна функція від обсягу інформаційних послуг, що виконує ІСОА чи ІСУ(q). Тільки суттєвий (якісний) дисбаланс між можливостями системи і потребами у виконанні робіт можуть зробити її спадною.

R – результативність інформаційного забезпечення управління;

Z – витрати на впровадження та супроводження ІСОА (ІСУ);

q – обсяг інформаційних послуг, що виконує система;

qr’,qr” – точки беззбиткової діяльності ІСОА;

[qr’,qr”] – зона ефективного функціонування ІСОА;

q0 – точка оптимуму (Е = max).

Рис. 3. Рівновага витрат та результативності інформаційної системи

Як бачимо, на графіку існує дві точки qr’, qr”, коли результативність діяльності повністю відповідає понесеним витратам - криві зрівнюються. Будь-яка інформаційна система, яка успішно функціонує на підприємстві, знаходиться між цими точками, тобто у зоні ефективного функціонування:

Е = R – Z (2)

Як для конкретного етапу, так і для усього життєвого циклу впровадження інформаційних систем, рекомендуємо використовувати модель сітьового графіку, що дає можливість оптимізувати впровадження за часом та витратами ресурсів.

В розділі наведено та систематизовано показники ефективності інформаційного забезпечення управління підприємства за групами: 1)кількісні показники: трудові ресурси, фінансові ресурси, фактори часу; 2)якісні показники: підвищення науково-технічного рівня процесів управління (комплексне використання організаційної і обчислювальної техніки, науково-обгрунтованих методів). Підраховано річний ефект від впровадження системи в ТОВ “Славутич” за існуючими методиками. Рекомендуємо порівнювати строк окупності і нормативний строк користування системою як один з показників доходності інформаційної системи.

Впровадження сучасного інформаційного забезпечення управління (рис. 4) ефективне тільки тоді, коли його наслідком є підвищення економічної ефективності й поліпшення якості ведення обліку та аудиту на підприємстві. Це може виражатися в підвищенні оперативності бухгалтерського обліку; збільшенні обсягу управлінської інформації, одержуваної з бухгалтерського обліку; скороченні числа помилок; підвищенні достовірності інформації; інших факторах, що залежать від специфіки кожного конкретного підприємства.

На етапі проектування, з врахуванням, що основну інформацію в організаційній структурі управління надає облік та внутрішній контроль у вигляді господарських фактів та операцій, нами зроблено висновок, що взаємодія системи управління та обліку і аудиту залежить від кількості елементів їх основних підсистем і знаходить своє відображення як у функціональних, так і забезпечуючих функціях системи управління. Оскільки підсистеми обліку і аудиту в ІСУ складають близько 65%, тому інформаційний потік проходить через всі підсистеми управління.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження з урахуванням досягнутого ними рівня новизни вирішують наукове завдання з організації і методики інформаційного забезпечення управління підприємствами і є вкладом в розвиток економічної науки. Вони дозволяють зробити такі висновки науково-методичного та практичного характеру:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в спеціалізованих виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Додаткові публікації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Жадько К.С. Організаційно-методичні засади інформаційного забезпечення управління підприємствами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2004.

В дисертації розглянуті питання організації і вдосконалення інформаційного забезпечення управління підприємств. Визначено дихотомію і склад інформаційної структури управління, експертним шляхом встановлено в ній частку системи обліку і аудиту. Пропонується доповнити фази розвитку інформаційного обміну в соціально-економічних системах, а саме: комп’ютерну фазу деталізувати на мережеву та комунікаційну. Досліджені і практично обгрунтувані етапи життєвого циклу впровадження та супроводження інформаційних систем. Проаналізовано перспективу побудови відкритих економічних інформаційних систем, їх наповнення. З метою забезпечення інтересів управлінського апарату підприємства пропонується використовувати оціночну модель вибору програмного забезпечення. Підрахований економічний ефект від впровадження інформаційної системи обліку і аудиту.

Ключові слова: інформаційне забезпечення управління, інформаційна система управління (ІСУ), інформаційна система обліку і аудиту (ІСОА), життєвий цикл (ЖЦ), персональний комп’ютер (ПК), електронна обробка даних (ЕОД), контроль.

АННОТАЦИЯ

Жадько К.С. Организационно-методические основы информационного обеспечения управления предприятиями. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. Национальная металлургическая академия Украины, Днепропетровск, 2004.

В диссертационной работе рассматриваются вопросы организации и усовершенствования использования информационного обеспечения управления предприятий. Определена дихотомия и состав функциональных и обеспечивающих частей информационной системы управления (ИСУ). Экспертным путем установлен удельный вес системы учета и аудита (ИСУА) в информационной системе управления, что составляет 65%. Проведены исследования в области развития информации, ее обработки, уточнены фазы информационного обмена в социально-экономическом развитии. Предлагается дополнить фазы развития информационного обмена в социально-экономических системах, а именно предложено компьютерную фазу детализировать на сетевую и коммуникационную. Особое место в исследованиях, занимает практическое обоснование жизненного цикла внедрения и сопровождения информационных систем. Автором осуществлен системный подход к большим экономическим системам, среди них информационные системы управления и системы учета и аудита, которые рассматриваются в развитии соответственно к концепции жизненного цикла (ЖЦ). Поэтому для обработки технологии внедрения и сопровождения информационных систем предприятий нами были выделены следующие этапы ЖЦ ІСУА: исследование, проектирование, построение, функционирование, модификация и ликвидация. Каждый этап характеризуется своим набором работ в зависимости от информационной технологии, которая используется, размера и потребностей предприятия. Представленные в диссертации этапы внедрения были апробированы на предприятиях разного масштаба.

Приведена схема построения открытых информационных систем и их наполнение. С целью обеспечения интересов управленческого аппарата предприятия предлагается использовать оценочную модель выбора программного обеспечения, которая через интегрированный показатель целевой функции показывает степень соответствия программы запросам предприятия. Обоснованы методы расчета экономической эффективности информационной системы учета и аудита и дополнены неоклассическим графиком равновесия затрат на информационное обеспечение и результативности его функционирования. Выявлены факторы улучшения функционирования информационного обеспечения управления. Подсчитан экономический эффект от внедрения информационной системы учета и аудита.

Ключевые слова: информационное обеспечение управления, информационная система управления (ИСУ), информационная система учета и аудита (ІСУА), жизненный цикл (ЖЦ), персональный компьютер (ПК), электронная обработка данных (ЭОД), контроль.

ANNOTATION

Zhadko K.S. Organizational - methodical basis of enterprises management supply information. The thesis is a Manuscript.

The dissertation is presented for awarding the scientific degree in economics on speciality 08.06.01 - economy, organization and management of the enterprises. National metallurgical academy of Ukraine, Dnepropetrovsk, 2004.

Тhe problems of the improvement of information maintenance management of the enterprises are considered in this work. The dichotomy and content of an information structure of management are determined. The structure part of record-keeping and audit system was established by expert way. The development of an information and information exchange in mankind evolution has updated. A research and practical substantiation of life cycle of the introduction takes a special place in the thesis. The perspective of construction of open economic information systems, their filling is analysed. With the purpose of maintenance of interests of an administrative personnel of the enterprise it is offered to use an estimated model of choice of the software. The methods of account of an economic efficiency of an information system of the account(record-keeping) and audit are justified.

Key words: information maintenance of management, information control system (ICS), information system of the account and audit (ІSAA), life cycle (LC), personal computer (PC), electronic data processing (EDP), monitoring.