КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВБАСЮК Лариса Анатоліївна

УДК 811.112.2: 81’373.2.

СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ “КОЛЬОРОНАЗВА”

В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької мови Інституту іноземної філології Херсонського державного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник |

кандидат філологічних наук, доцент

Солдатова Світлана Миколаївна,

Херсонський державний університет,

Інститут іноземної філології,

кафедра німецької мови, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

Гамзюк Микола Васильович,

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької мови, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук,

доцент Кудіна Олена Федорівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, Інститут філології,

кафедра теорії і практики перекладу

з німецької мови, доцент

Провідна установа Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться “16” квітня 2004 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, м. Київ-5, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73 )

Автореферат розісланий “14” березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний етап розвитку лінгвістики вимагає поглибленого розгляду проблеми номінації предметів об’єктивної дійсності, а також пошуку нових шляхів аналізу номінативної системи мови, складовою частиною якої є вторинні найменування.

Природа та сутність номінативних процесів привертають до себе увагу багатьох мовознавців сучасності. Дослідження загальних питань мовної номінації (Н.Д.Арутюнова, В.Г.Гак, Г.В.Колшанський, О.С.Кубрякова, В.М.Телія, А.А.Уфімцева, C.Knobloch, J.E.Schmidt та ін.) підготували ґрунт для вивчення вторинних номінативних одиниць на матеріалі різних мов у семантичному (Н.І.Базарська, І.О.Бангерт, О.С.Гедінер, О.М.Молчанова, Т.О.Мумінов та ін.) та функціональному (Ю.О.Гвоздарьов, В.П.Губарєв, Л.П.Жукова. К.Я.Лепа) аспектах. Особливе місце займають дослідження фразеологічної номінації (І.С.Беженар, В.І.Крепель, О.В.Кунін, Н.Д.Петрова, С.М.Солдатова, D.Dobrovol’skij, W.Fleischer та ін.), значна кількість яких присвячена висвітленню національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць (Д.О.Добровольський, Д.Г.Мальцева, С.М.Назаров, В.М.Телія та ін.). Певний інтерес становить проблема формування одиниць вторинної номінації з компонентом “кольороназва” в сучасній німецькій мові, оскільки ці одиниці пов’язують знання про феномен кольору в цілому, його відображення в мові в кольороназвах і вторинні номінативні процеси, що відбуваються в німецькій мові. Під кольороназвою (КН) в проведеному дослідженні розуміється мовний знак, що відповідає певним відчуттям, враженням, уявленням, поняттям людини про колір (Г.Тонквіст). Одиниці вторинної номінації (ОВН) розглядаються в дисертації як номінативні одиниці, що використовуються у новій для них функції найменування, тобто вживаються для визначення таких об’єктів реальної дійсності, які вже були позначені засобами мови.

Актуальність теми зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексне вивчення номінативних одиниць мови в рамках когнітивно-дискурсивної парадигми, зокрема, на виявлення їхніх семантичних та функціональних властивостей з урахуванням новітніх досягнень мовознавства. Дослідження ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові є актуальним тому, що воно дозволяє розкрити нову грань номінації об’єктів, явищ, подій об’єктивної дійсності за допомогою кольороназв, висвітлюючи водночас шляхи та лінгвокогнітивні механізми творення, культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць і їхній функціональний аспект, тобто номінативні, синтаксичні й прагматичні функції ОВН з компонентом “КН” у висловленнях та текстах сучасної німецької мови.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри німецької мови Херсонського державного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри “Функціонування мовних одиниць сучасної німецької мови” (протокол № 5 засідання вченої ради ХДПУ від 27.01.1996 року).

Метою роботи є виявлення семантичних і функціональних особливостей ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові шляхом комплексного вивчення їхнього формування, структурної, семантичної та культурно-національної специфіки, а також функціонування досліджуваних одиниць у висловленнях та текстах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

визначити теоретичні засади дослідження номінування колірного простору;

уточнити особливості вивчення феномену кольору та його відображення в кольороназві;

систематизувати корпус ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові;

встановити основні шляхи творення досліджуваних одиниць й розкрити лінгвокогнитивні механізми семантичного трансформування (метафоричного й метонімічного переосмислення), задіяного у формуванні ОВН з компонентом “КН” сучасної німецької мови;

класифікувати ОВН з компонентом “КН” німецької мови залежно від їхньої семантики та структури;

окреслити й охарактеризувати культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць у сучасній німецькій мові;

висвітлити номінативні, синтаксичні та прагматичні функції ОВН з компонентом “КН” у висловленні та тексті;

виявити характер взаємозв’язку прагматичних функцій досліджуваних одиниць у текстах сучасної німецької мови.

Об’єктом дослідження є одиниці вторинної номінації з компонентом “кольороназва” у сучасній німецькій мові.

Предметом вивчення є шляхи й механізми створення одиниць вторинної номінації з компонентом “кольороназва”, їхня структурна, семантична й культурно-національна специфіка, а також функції досліджуваних одиниць у висловленнях та текстах сучасної німецької мови.

Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань було використано низку методів лінгвістичного аналізу: метод лінгвістичного спостереження й опису – для систематизації, класифікації та інтерпретації структурних, семантичних і функціональних властивостей ОВН з компонентом “КН”; метод компонентного аналізу – для встановлення семантичного обсягу й семантичних ознак КН, задіяних у формуванні досліджуваних одиниць; елементи методики концептуального аналізу – для висвітлення семантичної структури вторинних найменувань і розкриття лінгвокогнітивного механізму семантичного трансформування; метод аналізу за безпосередніми складниками – для встановлення словотвірної моделі складних ОВН з компонентом “КН”; метод контекстологічного аналізу – для визначення функцій аналізованих одиниць у висловленнях і текстах; кількісні методи – для визначення частоти та продуктивності ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові.

Матеріалом дослідження слугували 790 ОВН з компонентом “КН”, отримані методом суцільної вибірки з 23 словників німецьких та вітчизняних авторів. Було відібрано найавторитетніші лексикографічні джерела: словники Г.Бюхмана, Г.Дорнзейфа, К.Дудена, В.Фрідеріха, Г.Гернера, Г.Кюппера, К.Мюллера, Г.Пауля, Л.Рериха. Як додаткові джерела використовувались словники Л.Е.Біновіча та М.М.Грішина, В.І.Гаврися, В.І.Гаврися й О.П.Пророченко, В.Д.Дєвкіна, А.Е.Граф. ОВН відібрано також із сучасних німецьких художніх текстів загальним обсягом 9 122 сторінок, газет, журналів, електронних газет і журналів за 1997-2001 роки.

Дослідження функцій ОВН з компонентом “КН” проводилось на матеріалі картотеки, сформованої авторкою під час аспірантського стажування в університеті імені Людвіга Максиміліана м.Мюнхена (Німеччина) на вибірці з періодичних видань і художніх творів німецьких авторів другої половини ХХ століття. Загальний обсяг вибірки становить 600 фрагментів текстів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше використовується комплексний підхід до вивчення ОВН сучасної німецької мови з компонентом “КН”, який включає ономасіологічний і семасіологічний підходи, а також елементи концептуального аналізу. У дисертації розкрито особливості формування досліджуваних одиниць у німецькій мові; встановлено провідну роль кольороназви у створенні ОВН; уперше систематизовано корпус досліджуваних одиниць за структурними й семантичними ознаками; визначено основні різновиди цих одиниць з позиції їхньої культурно-національної специфіки; вперше проведено аналіз номінативних, синтаксичних та прагматичних функцій ОВН сучасної німецької мови з компонентом “КН” у висловленні та тексті.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що запропонована методика вивчення ОВН з компонентом “КН” поглиблює знання про природу й характер вторинної номінації в сучасній німецькій мові. Встановлення шляхів утворення досліджуваних одиниць і розкриття лінгвокогнітивних механізмів семантичного трансформування сприятимуть подальшій розробці теоретичних засад вивчення фразеологічної номінації. Визначення культурно-національних особливостей ОВН з компонентом “КН” збагачує лінгвокультурологічні дослідження. Запропонований аналіз функцій аналізованих одиниць є вагомим внеском у наукову проблематику функціональної лінгвістики. Висновки роботи набувають особливої значущості для вивчення структурної організації й прагматики тексту.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів, положень і висновків у курсах лексикології (розділи: “Ономасіологія й семасіологія”, “Словотворення”, “Фразеологія німецької мови”) та стилістики сучасної німецької мови (розділи: “Інтерпретація тексту”, “Стилістичні фігури”, “Семантика тексту”); при підготовці спецкурсів “Лінгвокультурологічний аспект вивчення мови”, “Прагматика художнього тексту”; у практиці викладання німецької мови у вищих навчальних закладах при вивченні фразотвору та словотвору. Фактичний матеріал дослідження може слугувати основою для створення фразеологічних і загальних одно- та двомовних словників.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на п’яти конференціях, у тому числі міжнародній науковій конференції “Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні” (Херсон, 2001); республіканських: Всеукраїнській науковій конференції “Культурологічні аспекти вивчення мов” (Херсон, 2000); Всеукраїнській науковій конференції “Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми теорії та практики навчання іноземних мов та літератури” (Херсон, 2002); міжвузівській науковій конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003). Основні положення дисертаційної роботи обговорювались на семінарах з загального мовознавства в університеті імені Людвіга Максиміліана (Мюнхен, 2001).

Публікації. Основні положення й висновки дослідження висвітлені в шести статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, та одних тезах наукової конференції.

Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 172 сторінки, загальний обсяг праці із бібліографією й додатком становить 214 сторінок, список використаних джерел складається з 267 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі – 81 іноземними мовами. Список лексикографічних джерел включає 23 позиції, список джерел ілюстративного матеріалу містить 9 назв звичайних та електронних газет і журналів за 1997-2001 роки, 29 оповідань і романів німецьких авторів другої половини ХХ століття.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаних джерел, джерел лексикографічного та ілюстративного матеріалів, додатка. Дисертація містить 2 таблиці.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, описано методи відбору матеріалу та його аналізу, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі розглядаються теоретичні засади вивчення номінації та вторинної номінації, феномен кольору, питання вербалізації колірного простору.

У другому розділі розглядається семантика кольороназв сучасної німецької мови, досліджуються основні шляхи й механізми формування аналізованих одиниць, проводиться класифікація ОВН з компонентом “КН”, характеризується їхня культурно-національна специфіка.

У третьому розділі вивчаються номінативна, синтаксичні та прагматичні функції досліджуваних одиниць у висловленні й текстах сучасної німецької мови на матеріалі авторської картотеки, a також взаємозв’язок прагматичних функцій ОВН з компонентом “КН” у тексті.

У загальних висновках підсумовуються результати виконаного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.

Додаток А містить перелік 790 ОВН, отриманих шляхом суцільної вибірки зі словників німецьких та вітчизняних авторів, з художньої літератури, преси й публіцистики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження номінації колірного простору в сучасній лінгвістиці”. Номінація розглядається в сучасній лінгвістиці як утворення мовних одиниць, що виконують номінативну функцію, тобто слугують для найменування фрагментів дійсності та формування відповідних понять у формі слів, словосполучень, фразеологізмів і речень (В.М.Телія). До основних способів номінації належать: 1) словотворення, тобто утворення нової мовної одиниці за певними словотворчими моделями з урахуванням загальних граматичних класів; 2) семантична транспозиція, тобто утворення номінативної одиниці шляхом трансформації наявної одиниці мови, при цьому матеріальний вигляд одиниці не змінюється, з’являються лише нові значення; 3) синтаксична транспозиція, у результаті якої морфологічні засоби вказують на зміну синтаксичних функцій при збереженні лексичного значення; 4) запозичення іншомовних номінативних одиниць (В.М.Телія, Д.М.Шмельов).

Вторинна номінація, тобто “використання вже наявних у мові номінативних засобів у новій для них функції найменування” (В.М.Телія), в результаті якого утворюються ОВН, посідає в системі мови одне з найголовніших місць. Залежно від способу позначення дійсності в мові розрізняють два типи вторинної номінації (ВН): непряму, мотивовано-опосередковану, або автономну ВН й опосередковану ВН (В.М.Телія). Опосередковану ВН називають також фразеологічною номінацією, завдяки якій виникають словесні комплекси фразеологічного типу, тобто нарізнооформлені мовні знаки з повним або частковим переосмисленням компонентів (В.П.Губарєв, О.В.Кунін).

У процесі практичного та теоретичного пізнання дійсності людина встановила існування кольорів, які не лише прикрашають людське існування, а й відіграють важливу роль у житті людини, викликають певні відчуття, впливають на її психічний, фізичний та емоційний стан. Унаслідок складних психічних операцій абстрагування, узагальнення та фіксування колірної ознаки певних об’єктів та явищ позамовної дійсності, що мають постійну або відносно стійку колірну характеристику (H.Altmann, H.Gipper), кольори було представлено у мові певними номінативними одиницями – кольороназвами. Система КН мови національно-специфічна, бо існування КН окремої мовної спільноти залежить як від органів зору, властивостей нервової системи членів мовного колективу, так і від реальних умов існування, практичних потреб людини. Сприйняття кольору передається в будь-яких мовах по-різному внаслідок безперервності характеру референта, умов освітлення, практичної зацікавленості людини в позначенні колірного простору; частоти, з якою ті чи інші тони зустрічаються в навколишньому середовищі. Відмінності в словесних асоціаціях і в граматичному устрої різних мов також впливають на відображення кольору в мові (В.А.Москович, H.Altmann).

Розділ 2. “Шляхи формування та класифікація одиниць вторинної номінації з компонентом “кольороназва” в сучасній німецькій мові”. Дослідження ОВН з компонентом “КН” проводилось з урахуванням нашої класифікації КН, яка є уточненням наявних класифікацій КН сучасної німецької мови. Критеріями класифікації слугували: 1) колірний сигнал, що позначається КН, 2) походження КН та 3) структура КН. Згідно з цією класифікацією досліджувані КН можна поділити на основні та неосновні КН. Основні КН охоплюють: 1) КН, що позначають ахроматичні кольори: schwarz, grau, weiЯ, та 2) КН, які називають хроматичні кольори: rot, grьn, gelb, blau, braun. Неосновні КН класифікуються на: 1) КН іншомовного походження: rosa, lila, tьrkis i т.ін.; 2) KH, що є похідними від основних КН: а) КН на –lich: grьnlich, schwдrzlich і т.ін. та б) КН зі складовими частинами blaЯ-, hell-, dunkel-, tief-: dunkelschwarz, hellrot і т.ін.; 3) КН, що є похідними від неосновних КН: rosig; 4) КН, які складаються з двох або більше КН: rosarot, schwarzblau і т.ін.

Встановлено, що основними шляхами створення ОВН у сучасній німецькій мові є семантичне трансформування мовних одиниць, до яких належать: 1) кольороназви, 2) вільні словосполучення та речення з компонентом “КН”, 3) словосполучення термінологічного характеру з компонентом “КН”, 4) крилаті вислови з компонентом “КН”, 5) усталені порівняння з компонентом “КН” і 6) деривати з компонентом “КН”. Основою семантичного трансформування, в результаті якого формуються ОВН з компонентом “КН”, стають такі макрокомпоненти семантичної структури КН: 1) денотативне значення КН, тобто колір, в якому виділяють колірний тон, яскравість і насиченість, 2) конотативний компонент значення КН й 3) символіка кольору. Лінгвокогнітивні механізми семантичного трансформування мовних одиниць, що стають підґрунтям утворення ОВН з компонентом “КН”, пояснюються через концептуальні метафори й метонімії.

Дослідження показало, що 32 ОВН (4% від загальної кількості одиниць фактичного матеріалу) утворились шляхом семантичного трансформування КН сучасної німецької мови. Внаслідок семантичного трансформування основних КН schwarz (чорний), grau (сірий), weiЯ (білий), rot (червоний), grьn (зелений), blau (блакитний/синій), braun (коричневий) виникло 16 ОВН (2%). Основою переосмислення цих КН стає, в першу чергу, колірний тон, а яскравість та насиченість стають другорядними, факультативними. Стосовно неосновних запозичених КН сучасної німецької мови, слід зазначити, що лише КН lila (бузковий/ліловий) та rosa (рожевий) є ОВН. Важливу роль у переосмисленні похідних неосновних КН відіграють яскравість та насиченість, а не тільки колірний тон. Темні тони та відтінки позначаються в німецькій мові за допомогою слів dunkel і tief, які сприяють появі негативної оцінності ОВН. Оцінка світлих тонів позитивна, тому КН на -lich і КН із складовою частиною blaЯ-, hell- dunkel-, що називають менш насичені кольори, позначають об’єкти з меншим ступенем негативної оцінки порівняно з об’єктами, вже позначеними основними КН. Утворення одиниць цієї групи можна проілюструвати на прикладі ОВН braun – “nationalsozialistisch (націонал-соціалістичний)”. Унаслідок репродукування в свідомості людини усіх можливих суджень про концепт НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІЗМ визначається нова домінуюча ознака, у нашому випадку – це колірна ознака сорочки прибічника фашизму – “коричневий”. Потім встановлюється інший концепт зі схожою ознакою – КОРИЧНЕВИЙ КОЛІР. Завдяки інтеграції двох концептів за суміжністю колірної ознаки, що стає мотивуючою базою нового найменування, виникає ОВН braun – „nationalsozialistisch“. Отже, йдеться про метонімічне переосмислення: КОЛІР ОДЯГУ (частина) стоїть замість ЛЮДИНА (ціле).

Шляхом семантичного трансформування вільних словосполучень та речень з компонентом “КН” виникло 466 OВН (59%). Такі ОВН класифікуються на три підгрупи. До першої належать 320 ОВН (40,5%), в яких переосмислюється сам колір. Ці ОВН поділяються на: 1) ОВН, в яких КН позначає колірну ознаку реальних чи фантастичних об’єктів дійсності (22,5%): Ich kann nur auf einem schwarzen (braunen) Klavier spielen; mit dem rosaroten Elefanten reisen; 2) ОВН, де КН використовуються для позначення колірної ознаки тіла людини чи його окремих частин (7%): warten kцnnen, bis man schwarz wird; grьn angelaufen sein; 3) ОВН, в яких КН позначають колірну ознаку одягу (11%): schwarze Polizei; weiЯe Wolke. До другої підгрупи належать 99 ОВН (12,5%), яким властиве переосмислення конотативного компонента значення КН: wer sich grьn macht, den fressen die Ziege; schwarze Kasse. Третя підгрупа охоплює 47 ОВН (6%), де переосмислюється символіка кольору: weiЯe Sachen; jm nicht grьn sein. Механізм формування ОВН цієї групи можна проілюструвати на прикладі ОВН mit dem rosaroten Elefanten reisen – “zum billigsten Bahntarif fьr Langstrecken reisen (?андрувати, купляючи найдешевші залізничні квитки)”. Виокремлення у концептуальному просторі ПОДОРОЖ якісної ознаки “щось особливе, приємне, незвичайне, виняткове” та позитивних відчуттів, які переживає людина під час подорожі, а також укоріненість оцінних суджень ВЕЛИКЕ Є ДОБРЕ; ВЕЛИКЕ Є ОСОБЛИВЕ сприяють зближенню концепту ПОДОРОЖ з концептуальною сферою TВАРИНИ (СЛОН). Мандри завжди є приємним задоволенням, на яке витрачаються певні кошти. Подорожувати, витрачаючи небагато грошей, дуже добре? для більшості людей це є винятковою подією. Подорож з великим слоном також є винятковою та особливою. КН rosarot надає опису слона фантастичності, нереальності, робить позначення цієї тварини особливим, водночас викликаючи позитивні відчуття.

Дослідження показало, що 24 ОВН (3%) утворились унаслідок семантичного трансформування словосполучень термінологічного характеру з компонентом “КН”, пов’язаних з: 1) технікою (2%): jm grьnes Licht geben; es ist alles im grьnen Bereich; 2) зі спортом (0,5 %): gelb sehen; gelbe Karte; 3) професійною діяльністю (0,5%): ich sehe grьne; die rote Kelle heben (hochhalten, zeigen). У даних ОВН семантичного трансформування зазнає сам колір, тобто КН називає характерну ознаку об’єктів реальної дійсності. Наприклад, ОВН ich sehe grьne – “ich schцpfe neue Hoffnung; es besteht Aussicht auf Hilfe und Rettung (? сподіваюсь на допомогу та порятунок)”, образно-мотивуючою основою утворення якої стала традиція військових давати сигнал зеленого кольору, значення якого – “ми тут”, “ми наближаємося”. У той же час, зелений колір є символічним кольором надії. Отже, можна припустити, що ОВН ich sehe grьne виникла шляхом встановлення аналогових зв’язків між концептуальними просторами СПРИЙНЯТТЯ і ПОЧУТТЯ на основі схожості відчуттів.

Крилаті вислови стали підґрунтям утворення 55 ОВН (7%) з компонентом “КН”. Такі ОВН поділяються на: 1) ОВН, що походять із Біблії (3,7%): das schwarze Schaf; alt und grau werden; 2) ОВН літературного походження (2%): sein graues (greises) Haupt schьtteln; schwarz auf weiЯ; 3) ОВН, які походять із висловлень видатних людей (1%): grьne Lungen; graue Eminenz; 4) ОВН, пов’язані з назвами художніх фільмів (0,3%): blauer Engel. Розглянемо механізм утворення ОВН alt und grau werden – “sehr lange warten mьssen (?еобхідно дуже довго чекати)”. Ця ОВН походить з першої книги Царств 12, 2: “Ich aber bin alt und grau geworden”. На нашу думку, зазначена ОВН ґрунтується на концептуальній метафорі СИВЕ ВОЛОССЯ Є СТАРІСТЬ, завдяки якій поєднуються дві концептуальні сфери ВІК ЛЮДИНИ і ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ (ЧЕКАННЯ) шляхом встановлення зв’язку за схожістю ознаки “сиве волосся”.

Основою виникнення 32 ОВН (4%) з компонентом “КН” стали усталені порівняння, в яких використовуються лише основні КН schwarz, weiЯ, blau, grьn, gelb і rot. Такі ОВН охоплюють: 1) ОВН, утворені завдяки семантичному трансформуванню усталених порівнянь, в яких КН позначає спільну колірну ознаку різних об’єктів реального світу (3%): schwarz wie ein Schuh; weiЯ wie eine (gekalkte) Wand; 2) ОВН, сформовані шляхом семантичного трансформування усталених порівнянь, де КН є назвою колірної ознаки будь-якого предмета дійсності (1%): wie ein Schlag aus blauem Himmel; wie grьn und gelb geschissen aussehen. Так, ОВН wie grьn und gelb geschissen aussehen – “geschmacklos bunt gekleidet sein (одягнений строкато, без смаку)” побудована, на нашу думку, на концептуальній метафорі СТРОКАТІСТЬ Є ВІДСУТНІСТЬ СМАКУ. Існування цієї метафори пояснюється тим фактом, що поєднання зеленого та жовтого кольорів сприймається як строкатість. Строкатість в одязі, як відомо, вважається відсутністю стилю та смаку.

Завдяки семантичному трансформуванню дериватів з компонентом “КН”, сформовано 181 ОВН (23%). Такі ОВН поділяються на: 1) похідні ОВН (4%) та 2) складні ОВН (19%). До першої групи належать 31 похідна ОВН: 1) похідні іменники (3%), утворені від КН шляхом: a) афіксального словотворення від основних КН, крім grau, за допомогою суфікса -er (1,6%): Blauer; Grьner; Schwarzer; б) субстантивації основних КН blau, braun, gelb, grьn, schwarz і weiЯ, які позначають представників певної професії, раси або об’єкти реального світу (1,4%): die Blдue; groЯes Schwarzes; 2) похідні дієслова (1%), утворені шляхом суфіксального способу словотворення від основних КН schwarz, weiЯ, blau за допомогою: а) суфікса –en: blauen; weiЯen та б) умлаута: schwдrzen; blauen (blдuen). Друга група охоплює 150 складних ОВН: 1) складні прикметники (3%): kдseweiЯ; immergrьn; 2) складні іменники (13%): Grьnnase; Schwarzhemden; 3) складні дієслова (3%): sich weiЯbrennen; schwarzarbeiten. Розглянемо формування ОВН цієї групи gelbsьchtig – “neidisch” (той, що заздрить), утвореної внаслідок переосмислення, що ґрунтується на зближенні концептуальних сфер ХВОРОБА і ЗАЗДРОЩІ на основі символу “жовтий – колір заздрощів”, який сприяє використанню КН gelb як безпосереднього складника ОВН, та спільної ознаки “реакція на подразник”. Зв’язок цих концептів базується на знанні про те, що заздрощі, як і хвороба, виснажують людину, погіршують її фізичний та психічний стан. Можна також припустити, що підґрунтям цієї ОВН є концептуальна метафора СИЛЬНІ ЕМОЦІЇ Є ХВОРОБА.

Аналіз структурних і семантичних особливостей досліджуваних одиниць дозволив поділити ОВН на: 1) лексеми (25% ) та 2) фразеологічні одиниці (75%). До першої групи належать 197 ОВН, основою яких стали: 1) КН (6%): Grьnling; lilа та 2) складні іменники, прикметники, дієслова (19%): rabenschwarz; blaumachen; WeiЯwurstmetropole. Друга група охоплює 593 ОВН, які є фразеологічними одиницями (ФО) з різними синтаксичними структурами, що поділяються згідно з класифікацією І.І.Чернишевої (I.I.Cernyиeva) ?а: 1) фразеологічні єдності (58%): weiЯe Mдuse sehen; eine grьne Hand haben; 2) фразеологічні сполучення (5%): der weiЯe Tod; schwarzes Loch й 3) фразеологічні вирази (12%): deine Mutter ist wohl lange nicht mehr in Schwarz gegаngen?; Schwarze Trauben sind ebenso sьЯ wie weiЯe.

Встановлено, що 142 ОВН (18%) властива культурно-національна специфіка. Вивчення джерел походження дозволило класифікувати ОВН на: 1) побутову лексику (17%) та 2) неофіційні географічні назви (1%). Результати інтерпретації ОВН показали, що одиниці першої групи позначають: 1) явища та події традиційного побуту (4,5%): ьber die grьne Grenze gehen (kommen); ans schwarze Brett kommen; 2) реалії та явища минулого або сучасного, які не мають прямих аналогів в інших національних культурах (1,5%): Blaue Zone; die Rosa Liste; 3) народні звичаї та традиції (3%): auf keinen grьnen Zweig kommen; blau tragen; 4) представників певних верств населення або професій (2,7%): weiЯe Maus; Rotkдppchen; 5) релігійні свята (0,6%): weiЯe Ostern; Grьndonnerstag; 6) хвороби (1%): der graue Star; der grьne Star; 7) національну валюту (1,1%): Blauer; Grьner; 8) їжу, продукти харчування (1,6%): grьner Tod; blaues Gold. До складу 1% ОВН цієї групи входить антропонім: blauer Heinrich; grьne Minna. До другої групи належать 1% ОВН: Diva in Grau; WeiЯwurstдquator.

Розділ 3. “Функції одиниць вторинної номінації з компонентом “кольороназва” у висловленні та тексті”. ОВН сучасної німецької мови з компонентом “КН” виконують у висловленні та текстах три головні функції: 1) номінативну, 2) синтаксичну й 3) прагматичну.

Номінативну функцію виконують узуальні та оказіональні ОВН з компонентом “КН”. Визначено, що номінативна функція властива узуальним ОВН-перифразам: weiЯes Haus; blaues Wunder і т.ін.; а також ОВН-складним іменникам: WeiЯbuch; Schwarzkonto і т.ін. Оказіональні ОВН є ФО та ОВН, які належать до іменників чи прикметників. Ці ОВН, загальна кількість яких 30 одиниць (5% від 600 фрагментів текстів, у яких зустрічаються ОВН) формуються: 1) шляхом утворення нової одиниці мови (2%): ein schwarz-rot-goldes Tuch; die grauen Mдnner; 2) шляхом розширення змісту ОВН (1,3%): der Schwarze Mann і 3) шляхом змін структури та семантики ОВН, тобто йдеться про певні різновиди фразеологічної деривації (1,7%): rote Karte zeigen; rote Zahlen.

Аналіз синтаксичних функцій ОBH у структурі висловлення за схемою Г.Альтмана (H.Altmann) свідчить, що ОBH сучасної німецької мови, займаючи будь-яку позицію у висловленні, виконують функції: 1) підмета, 2) присудка, 3) додатка, 4) обставини та 5) означення.

Синтаксичну функцію підмета виконують 150 ОВН (25%): 1) складні іменники (4%), 2) номіналізовані прикметники (8%) та 3) ФО (13%). ОBH у ролі підмета стоять у формі називного відмінка, узгоджуються з присудком за особою та числом і займають у 91% випадків позицію на початку висловлення перед присудком: Der Blaue Brief kommt zu Anfang der Weihnachtsferien. Unser Direktor kann nicht wissen, dass ich in Bossdom, sobald sich Ferien am Himmel zeigen, die Poststelle leite und gleichzeitig der Postbote bin (SLI, S. 445).

У функції присудка, утвореного за допомогою: 1) дієслів (4%),
2) ФО (8%) та 3) предикативів (4%): sein, werden + gelb; rosig; schwarz і т.ін., вживаються 96 ОВН (16%). Присудок, виражений ОВН, утворює рамкову конструкцію, яка поділяє висловлення на позиційне поле перед присудком, середнє позиційне поле та позиційне поле після присудка: Mit seiner Creutz-Feldt-Jakob-Erkrankung verband die Fraktionschefin ihre Forderungen zu BSE. Ihre Partei zeigte ihr dann die rote Karte (AZ, 30.11.00., S. 2).

Синтаксичну функцію додатка у висловленні виконують 138 ОВН (23%): 1) іменники (9%), 2) номіналізовані прикметники (5%) та 3) ФО (9%). ОВН-додатки стоять у середньому позиційному полі після слова, яке вони пояснюють чи яким керуються: Es war der erste Bruch mit der Schwarzen Liste, und Trumbo sagte dazu, dass es Douglas war, der ihm seinen Namen zurьckgegeben hat ( Z 33, 08.02.01., S. 15).

У функції обставини вживаються 60 ОВН (10%), які охоплюють: 1) ФО (9%) та 2) складні прикметники (1%). Морфологічна характеристика аналізованих одиниць залежить від прийменника, який керує певним відмінком. Аналіз матеріалу показав, що ОВН-обставини займають позицію в кінці середнього позиційного поля: Die Chicago-Boys kommen vielen blauдugig vor. Ein weiterer Satz aus der neuen Lehre besagte, dass Oligipole – Mдrkte mit wenigen groЯen Anbietern – in der Regel stдrkeren Vielzahl kleiner Anbieter sind (FCO, 3.12.00.).

Функція означення властива 156 ОВН (26%), що належать до класу прикметників. ОBH функціонують у ролі узгодженого означення будь-якого іменника, якому властиві категорії роду, числа та відмінка. ОВН-означення стоять завжди після артикля перед іменником, який вони пояснюють: Die schwarz-gelbe Koalition hatte Zahnдrzten das Recht eingerдumt, per Kostenerstattung abzurechnen – und alles wurde krдftig ausgenutzt (Z 44, 28.10.99., S. 26).

Аналіз синтаксичних функцій ОВН показав, що актуалізація того чи іншого значення полісемантичної ОВН зумовлена її функцією і позицією в синтаксичній структурі висловлення. Так, ОВН grьn може позначати: 1) кого-небудь недосвідченого, 2) що-небудь екологічно чисте й 3) представникa Партії Зелених чи належність до її лав. Згідно з даними фактичного матеріалу, вживання ОВН grьn у функції присудка у будь-якому позиційному полі сприяє реалізації значення “недосвідчений”: Winkler weiЯ die Antwort, er war Profi, das war seine erste Trainerstation, und ich war jung und grьn, und hatte noch nicht Robustheit wie heute (SZ 74, 22.03.97., S. 26). Натомість, використання ОВН grьn у функції означення у позиційному полі перед присудком чи у середньому позиційному полі актуалізує значення “екологічно чистий”: Produzenten der anderen Branschen haben es hingegen geschafft, den Fesseln der Umweltgesetze Vorteile abzugewinnen: Sie profitieren von technischen Weiterentwicklungen und der Vorreiterrollen, die sie mit ihren grьnen Produkten einnehmen kцnnen (SZ 83, 04.01.97., S. 23). Вживання ОВН grьn у функції підмета чи додатка в позиційному полі перед присудком актуалізує значення “представник Партії Зелених”: Grьne setzen auf permanente Revolution. Noch nicht lange existent, schon wieder in Frage gestellt: Bei den Grьnen wird angesichts der Finanzprobleme der gesetzlichen Pflegeversicherung der Ruf nach einer radikalen Reform laut (SPO, 06.08.03).

ОВН виконують у текстах сучасної німецької мови шість прагматичних функцій: 1) експресивну функцію, 2) функцію привернення уваги, 3) функцію утримування уваги, 4) емотивну функцію, 5) оцінну функцію й 6) функцію впливу. Вирішальну роль у виконанні прагматичних функцій ОВН відіграє інтенсивне вживання аналізованих одиниць у сучасний культурно-історичний період існування німецької спільноти. Найбільш уживаними ОВН, що виконують прагматичні функції у художніх і публіцистичних текстах сучасної німецької мови, є rot-grьn (18%), grьn (16%), rot (13%), schwarz (12%), а також такі ОВН (лексеми й ФО), до складу яких входять КН schwarz (11%), rot (6%), grьn (5%) і blau (3%), наприклад, Blauhelm, grьnes Licht (geben), rote Zahlen, Schwarzkonto й т.ін., оскільки вони позначають важливі об’єкти й явища буденного і суспільно-політичного життя сучасної ФРН та інтенсивно використовуються носіями мови.

Експресивна функція розглядається як призначення ОВН для впливу на психічний стан, поведінку адресата шляхом акцентування їхньої образності, інтенсивності, новизни, незвичайності для сприйняття (В.І.Шаховський): Verwundert beobаchtete Ritа аn sich, dа? in den schwдrzesten Tаgen, аls es fаst keine Arbeit mehr gab und die Brigaden in bosem Schweigen in ihren Bretterverschlдgen zusammenhockten, ihre eigene Mutlosigkeit in Ungeduld umschlug und in die Bereitschaft, einen Umbruch, wenn er doch endlich kommen sollte, mit aller Kraft zu unterstьtzen (WGH, S. 81). У наведеному уривку акцент ставиться на інтенсивність колірної ознаки, яка досягається за допомогою найвищого ступеня порівняння відносного за класифікацією прикметника, що розглядається як виняток. Найвищий ступінь порівняння сприяє підвищенню експресивності ОВН schwаrzer Tag – “невдалий день”. Зазначені дні були не просто невдалі та сумні, а найневдаліші й найсумніші у житті героїні твору. Встановлено, що експресивну функцію у художніх і публіцистичних творах виконують 30 ОВН (5%).

Функція привернення уваги властива ОВН, що використовуються в текстах масової комунікації. У заголовках і підзаголовках газетних та журнальних статей вживаються 210 ОВН (35%), які змушують читача звернутися до самого тексту, щоб отримати адекватну інформацію: “Grьnes Geld“ lockt Anleger. Fondsvolumen ьberspringt Marke von 3 Milliarden DM. “Grьnes Geld“ gewinnt unter deutschen Kapitalanlegern immer mehr an Attraktivitдt (SZ 19, 24.01.01., S. 24). У наведеному уривку оказіональна ОВН grьnes Geld позначає гроші, які можна отримати завдяки інвестиціям у будь-які фонди, що займаються виробництвом екологічно чистої продукції: від продуктів харчування до енергії. Гроші завжди привертають увагу, а в поєднанні з екологічною чистотою, яка є дуже важливою в житті сучасного суспільства, вони стають ще привабливішими.

Функція утримування уваги виконується 60 ОВН (10%) шляхом їх повторного вживання в структурі публіцистичного тексту (в заголовку, а потім – в основному тексті), що сприяє швидкому прочитанню й найкращому запам’ятовуванню інформації, яка подається у статті: Grьne Woche: Der lange Marsch der Ministerin, die Angst der Landwirte, das Sofortprogramm. Um ziemlich genau 9.30 Uhr wird es ernst fьr Renate Kьhnast. Tatort ist der irische Stand in Halle 8.2 auf der Grьnen Woche in Berlin (SZ 7, 10.01.01., S. 23). ОBH Grьne Woche – “зелений тиждень”, що є офіційною назвою сільськогосподарського конгресу в ФРН, вживається спочатку у заголовку газетної статті, привертаючи увагу адресата до теми повідомлення, потім – у самому тексті, що утримує увагу до зазначеного конгресу, до проблем виробників сільськогосподарської продукції в Європейському Союзі.

Емотивна функція характерна для 30 ОВН (5%), що викликають певні емоції у адресата, прогнозують його/її ймовірне емоційне реагування на ту чи іншу інформацію, а також формують емоційне ставлення адресата до об’єктів реальної дійсності. Зазначені ОВН використовуються як у художніх, так і в публіцистичних текстах: Der junge Zцllner geht vorbei. Er hцrt, wie jemand sagt: Da geht eine grьne Gurke. Er konnte stehenbleiben, in den Vorgarten gehen, sich den Satz wiederholen lassen und, wenn er wollte, einem Bursche mit Hдngeschultern die Fresse polieren (LSE, S. 24). У наведеному уривку оказіональна ОВН grьne Gurke є найменуванням працівника німецької митниці. Завдяки зазначеній ОВН висловлюються негативні емоції мешканців містечка щодо людських якостей митника (нахабства й жорстокості), що сприяє формуванню негативного ставлення до цієї людини.

Оцінну функцію виконують 120 ОВН (20%), які зустрічаються в художніх і публіцистичних текстах німецької мови: Levin war es, der schlieЯlich nachgab. Er holte mich mit dem Porsche ab und schlug vor, richtig teuer essen zu gehen. „Willst du dein Geld auf der Stelle verbraten?“ fragte ich. Er zuckte mit der Wimper, doch ich wuЯte, daЯ Hinweise auf Sparsamkeit wie ein rotes Tuch auf ihn wirkten (NIA, S. 78). У зазначеному уривку ОВН wie ein rotes Tuch wirken – “дратувати кого-небудь” вживається, на нашу думку, для висловлення оцінки щодо скупощів нареченого героїні художнього твору. Наявність ОВН wie ein rotes Tuch wirken у наведеному уривку, а також саркастичне зауваження молодої жінки стосовно марнотратства грошей, сприятимуть формуванню негативної оцінки до певних людських якостей нареченого, для котрого будь-які витрати завжди є проблемою.

Використання 30 ОВН (5%) в газетних та журнальних статтях сприяє впливу на поведінку адресата: Kein Ende der roten Zahlen. Der angeschlagene Baukonzern Philipp Holzmann kann noch keine Entwarnung geben. Baugeschдft und Auftragseingдnge blieben unter Plan. Frankfurt am Main – Der Holzmann-Konzern hat sein eigenes Ziel nicht erreicht, im Jahr 2000 wieder schwarze Zahlen zu schreiben. (SPO, 14.03.01). Стаття повідомляє читачів про неоптимістичний стан справ будівельного концерну Хольцмана, який зазнає збитків. Дві ОВН-антоніми die roten Zahlen “збитки” в заголовку статті електронної газети та schwarze Zahlen schreiben “отримувати прибутки” в тексті статті привертають до себе увагу читачів, насамперед власників акцій цього концерну, та змушують їх замислитися щодо проблем цього концерну. Очікувана реакція з боку читачів визначається так: “не купувати” чи “продати неприбуткове”.

Аналіз функцій ОВН показав, що для 120 ОВН (20%), які вживаються в публіцистичних творах, характерне поєднання двох чи більше прагматичних функцій: Ein groЯes schwarzes Loch. Joschka Fischer und der Weg als das Ziel des Marathonlдufers. Zwischen dem StraЯenkдmpfer und dem AuЯenminister liegt nicht Geschichte – dazwischen liegt ein groЯes schwarzes Loch. Ganz egal, was geschehen ist in diesen knapp 28 Jahren, es ist jedenfalls so, als wдre gar keine Zeit vergangen oder aber die Unendlichkeit (SZ 10, 13/14.01.01., S. 15). У даному уривку ОВН schwarzes Loch – “чорна діра” позначає минуле міністра зовнішніх справ ФРН Й.Фішера, який розпочав свою політичну кар’єру у лавах Зелених як вуличний борець за справедливість і не цурався кидати каміння в охоронців порядку. Особисте життя, минуле політичного діяча завжди є у центрі уваги преси. Репутація політичного діяча повинна бути чистою, незаплямованою. За допомогою ОВН schwarzes Loch, яка є назвою небесних тіл певної якості, висловлюється невпевненість і негативна