Східноукраїнський національний університет
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля
КАРПУНОВА Наталія Григорівна
УДК 37.03:378.14:351.74 /.76 (477)
МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ
13.00.07 – теорія і методика виховання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Луганськ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені
Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – | заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент АПН України,
доктор педагогічних наук, професор
Шевченко Галина Павлівна,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,
завідувач кафедри педагогіки.
Офіційні опоненти: | - доктор педагогічних наук,
старший науковий співробітник
Миропольська Наталія Євгенівна,
Інститут проблем виховання Академії
педагогічних наук України, завідувач лабораторії теорії і методики естетичного виховання;
- кандидат педагогічних наук, доцент
Кратінова Віра Олександрівна,
Луганський національний педагогічний
університет імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри соціальної педагогіки та
соціальної роботи.
Провідна установа – |
Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
кафедра педагогіки початкової освіти і соціальної педагогіки Міністерства освіти і науки України.
Захист відбудеться 23.12.2004 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06. у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.
Автореферат розісланий 22.11.2004 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А.О.Андрющук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Подальший розвиток соціально-економічних перетворень в Україні, інтеграція її в європейський простір висувають принципово нові вимоги до кадрової політики, існуючих критеріїв оцінки ефективності діяльності фахівців, у тому числі й працівників органів внутрішніх справ (ОВС).
Моніторинг громадської думки в Україні свідчить, що рівень незадоволення населення діяльністю міліції залишається ще досить високим (І. Буров, В. Ворона, К. Грищенко, В. Архипов, В. Поклад). Унаслідок чого втрачається довіра до працівників ОВС, а без підтримки громадськості важіль протистояння злочинному світу знижується. Вирішення цих важливих питань неможливе без нового підходу до добору кадрів правоохоронців, їх професійно-громадянської підготовки у вищих навчальних закладах (ВНЗ) МВС України. Виходячи з цього, перед відомчою освітою постає завдання не тільки підготовки якісно нової генерації працівників ОВС, а й, насамперед, їх особистісно-духовного розвитку, ядром якого є морально-естетична культура. Вона формується в єдиному цілісному процесі морально-естетичного виховання, яке, на думку провідних учених, розглядається як загально-методологічна технологія духовного розвитку та формування особистості (І. Бех, В. Бутенко, К. Гаврилець, І. Зязюн, І. Казимирська, А. Комарова, Л. Кунчева, О. Олексюк, О. Сухомлинська, Г. Шевченко).
Загальновідомо, що люди духовно багаті більш стримані у своїх вчинках, менш схильні до бездумної імпульсивності в поведінці, краще контролюють свої емоційно-оціночні дії. Саме такі властивості необхідно мати працівникам міліції, які, керуючись основними вимогами „Програми розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 роки”, повинні виступати, перш за все, з позиції партнерів законослухняних громадян, а не представників караючого органу.
Продуктивне використання можливостей морально-естетичного виховання в системі ВНЗ МВС України вимагає, перш за все, значного теоретико-методологічного обґрунтування. Однак, незважаючи на те, що останнім часом спостерігається активізація досліджень у цій галузі, проблема морально-естетичного виховання молоді взагалі та курсантів ВНЗ МВС України зокрема залишається недостатньо розробленою в педагогічній науці, хоча має глибокі історико-генетичні корені (філософські, культурологічні, психолого-педагогічні тощо). Ідеться, насамперед, про ідеї таких філософів, як Конфуцій, Сократ, Платон, Арістотель, Фарабі, Ібн-Сіна, Ібн-Рушд, Фома Аквінський, Т. Мор, Т. Кампанелла, А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, А. Сміт, Г. Баумгартен, А. Гольбах, І. Кант,
Ф. Шіллер, Ш. Фур’є.
Різні питання морального та естетичного виховання, їх взаємозв’язку активно досліджувалися відомими вітчизняними філософами, культурологами, педагогами, зокрема І. Галятовським, Л. Барановичем, І. Гізелем,
Г. Сковородою, П. Юркевичем, Т. Шевченком, П. Кулішем, М.Костомаро-
вим, І. Франком, А. Макаренком, В. Сухомлинським тощо.
Деякі питання морально-естетичного виховання у межах вирішення фундаментальних проблем реорганізації сучасної системи освіти-виховання, згідно з вимогами Болонського процесу, становлення гуманістичної парадигми виховання, розуміння професійного формування особистості як умови її самореалізації й соціалізації обґрунтовуються в працях К. Абульханової-Славської, А. Адлера, Б. Ананьєва, С. Анісімова, І. Беха, Л. Виготського, Б. Гершунського, І. Кона, О. Орлова, Ю. Сухарнікова,
Т. Цирліної тощо.
В окремих працях розглядаються питання використання комплексу мистецтв як одного з головних засобів морально-естетичного впливу (Л. Бутенко, Н. Миропольська, Б. Неменський, Л. Столович, Г. Шевченко, О. Шкурін).
Питанням морально-естетичного виховання приділяється чимало уваги й у дослідженнях зарубіжних авторів, зокрема Ж. Атанасова, В. Брожика, Дж. Вільсона, А. Вукасовича, К. Горанова, Дж. Дьюї, А. Карталова, С. Клінтона, Л. Колберга, Т. Моріта, Я. Новоградського, Л. Оравського, Л. Разса, С. Саймона, Д. Фукаса, М. Харміна та інших.
Певні аспекти проблеми морального й естетичного виховання курсантів знайшли відображення в дисертаційних дослідженнях О. Баранова,
Л. Джигун, Ю. Семенова, Б. С’єдіна, О. Тогочинського, О. Щеглова.
Утім, у ході дослідження аналіз проблеми взаємодії морального й естетичного виявився досить складним, оскільки він відображає всю суперечність наявного наукового аналізу на рівні філософії, соціології, етики, естетики, психології та педагогіки, розкриває відсутність загальноприйнятої концепції з питання єдності морального й естетичного в методології та споріднених науках, демонструє недостатню розробку проблеми в теорії виховання, свідчить про відрив педагогічної науки з цих питань від педагогічної практики. Тому особливо значимими стають саме ті дослідження, у яких реалізується новий погляд на питання морально-естетичного виховання курсантів, відповідно до того місця, яке воно посідає в професійному та духовно-громадянському розвитку особистості працівників ОВС.
Це й зумовило вибір теми дослідження: „Морально-естетичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконувалося відповідно до Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки МВС України на період 2001-2005 рр., Програми розвитку системи освіти та науки в Луганському інституті внутрішніх справ МВС України на період 2001-2005 рр., комплексного дослідження ”Духовність особистості: методологія, теорія і практика” Інституту духовного розвитку людини (директор інституту – член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. Шевченко) Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема роботи затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23. 12. 2003).
Об’єкт дослідження – процес морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України.
Предмет дослідження – технологія морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України.
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка багаторівневої педагогічної технології морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України буде більш ефективним, якщо він здійснюватиметься на основі розробленої педагогічної технології, яка:
- ураховує об’єктивний характер єдності морального і естетичного феноменів у вихованні;
- базується на концептуальних основах сучасної системи виховання-освіти та специфіці морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ МВС України;
- являє собою багаторівневу ієрархічну системну модель морально-естетичного виховання курсантів;
- спирається на педагогічний моніторинг проектувальної, діагностичної та управлінсько-організаторської діяльності й самодіяльності її суб’єктів, спрямованих на морально-естетичне виховання особистості курсанта.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:
- здійснити історико-генетичний аналіз феномена морально-естетич-ного та на його основі розробити концепцію сучасної системи морально-естетичного виховання, критерійний та понятійний апарати дослідження;
- визначити специфіку морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України згідно з основами розробленої концепції;
- розробити багаторівневу системну педагогічну технологію морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України та впровадити її в навчально-виховний процес відповідних закладів;
- виокремити результати впровадження багаторівневої технологічної моделі морально-естетичного виховання курсантів згідно з процедурою педагогічного моніторингу та корекції.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення про: філософські, соціологічні, культурологічні, етико-естетичні, історико-генетичні та психолого-педагогічні детермінанти єдності морального й естетичного феноменів (В. Бутенко, К. Гавриловець, Н. Ейхе, В. Іванов, І. Казимирська, В. Кратінова, Н. Миропольська, І. Міхєєва, В. Селіванов, Н. Соколова, О. Фортова, Е. Фромм, Г. Шевченко, А. Швейцер та інші); загальнонаукові методи педагогічного дослідження, насамперед, комплексного, системного, особистісно-діяльнісного, технологічного підходів; духовність людини та її властивості як суб’єкта інтелектуальної, моральної та естетичної життєдіяльності (І. Блауберг, Дж. Брубекер, С. Герасимов, А. Гуржій, К. Інгенкамп, А. Канська, А. Комарова, М. Нікандров, Ж. Юзвак та інші); фундаментальні педагогічні концепції гуманізації освіти-виховання
(Ш. Амонашвілі, Г. Балл, А. Бойко, К. Корсак, В. Кремень, Р. Рогова, О. Сухомлинська та інші); ідеї розвиваючого, цілісного діяльнісно-особистісного навчання-виховання (Г. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський,
В. Давидов, І. Кон, Д. Фейдимен, Р. Фрейгер, І. Якиманська та інші); розуміння професійного становлення особистості як умови її самореалізації та соціалізації, саморозвитку і самоорганізації (К. Абульханова-Славська,
І. Васильєв, Г. Дубов, І. Кон, В. Отрешко, О. Пєхота, Б. С’єдін та інші).
Для розв’язання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи:
- теоретичні – аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, етико-естетичної та психолого-педагогічної літератури для визначення теоретико-методологічних основ дослідження та здійснення історико-генетичного аналізу проблеми; метод системного аналізу при обґрунтуванні концептуальних основ сучасної системи морально-естетичного виховання; метод теоретичного моделювання при розробці технології морально-естетичного виховання курсантів; метод педагогічного моніторингу як елемент методології діагностичного цілепокладання;
- емпіричні – педагогічне спостереження, бесіда, анкетне опитування, тестування, педагогічний експеримент; метод вивчення документації й продуктів діяльності суб’єктів морально-естетичного виховання; метод оцінки (експертної та самооцінки), узагальнення незалежних характеристик для визначення сучасного стану й перспектив формування морально-естетичної спрямованості та відповідних особливостей курсантів; метод педагогічної діагностики ходу й результатів упровадження технології морально-естетичного виховання курсантів; метод педагогічної корекції моральних і естетичних цінностей курсантів у навчально-виховному процесі; метод практичного моделювання конкретного рівня технології морально-естетичного виховання курсантів;
- статистичні – обробка експериментальних результатів, кількісний аналіз емпіричного матеріалу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому набуло подальшого розвитку й експериментально перевірено багаторівневу педаго-гічну технологію морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України на основі концептуальної моделі морально-естетичного виховання згідно з парадигмою діалектичної єдності морального та естетичного феноменів.
Теоретична значимість роботи полягає в тому, що: набула подальшого розвитку проблема взаємодії морального й естетичного, що знайшло своє відображення в розробленій синхронічно-логічній схемі становлення й розвитку проблеми єдності морального й естетичного в цивілізаційному історичному просторі; на засадах цілісного, системного та комплексного підходів розроблено концептуальну проективну модель сучасної системи морально-естетичного виховання; теоретично обґрунтовано специфіку морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України; визначено пріоритетні морально-естетичні цінності курсантів, що підлягають відповідній корекції в процесі їх морально-естетичного виховання; на базі окреслених пріоритетних морально-естетичних цінностей суспільства та особистості розроблено відповідну теоретичну модель багаторівневої технологічної системи морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ МВС України.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що створено практичну модель коректування морально-естетичних цінностей курсантів у процесі їх морально-естетичного виховання з урахуванням усіх складових навчально-виховного процесу в сучасній системі вищої школи МВС України; утілено практичну модель особистості курсанта-випускника ВНЗ МВС України, створено й упроваджено в діяльність ВНЗ системи МВС України багаторівневу технологічну систему морально-естетичного виховання на основі практичної реалізації відповідних освітньо-виховних напрямів конкретно-технологічного рівня.
Етапи дослідження. Дослідження проводилося в три етапи:
- на першому етапі (1999-2001 рр.) проаналізовано стан проблеми на основі теоретико-методологічного аналізу та вивчення її інноваційної бази, проведено діагностичний експеримент;
- на другому етапі (2001-2002 рр.) розроблено методологію майбутнього дослідження та його дослідно-експериментальну базу;
- на третьому етапі (2002-2004 рр.) упроваджено теоретичну й дослідно-експериментальну технологію морально-естетичного виховання кур-сантів у навчально-виховний процес ВНЗ системи МВС України; перевірено її ефективність, розроблено відповідну корекційну програму й вироблено адекватні рекомендації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософії права та культурології Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України, кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; здійснювалися в процесі дослідно-експериментальної роботи в Донецькому юридичному інституті МВС України при Донецькому національному університеті (довідка № ), Київському юридичному інституті МВС України (довідка від 28.09.04), Луганській академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України (акт від 06.09.04), Юридичній академії МВС України (довідка від 28.09.04), (м. Дніпропетровськ), комунальному ліцеї № м. Луганська (довідка № 116); впроваджувалися на міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: ”Розвиток освітніх процесів і становлення громадянина в контексті європейської інтеграції” (Луганськ, 2004), ”Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004), „Проблеми гуманітарної підготовки працівників ОВС в умовах європейської інтеграції” (Київ - Івано-Франківськ, 2003), “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України” (Луганськ, 2002), “Актуальні проблеми духовності - ІІІ” (Кривий Ріг, 2000), “Практична філософія і правовий порядок” (Харків, 2000), “Культура у філософії ХХ століття” (Харків, 1997); всеукраїнських і республіканських наукових та науково-практичних конференціях: „Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика” (Одеса, 2002), „Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій у навчальних закладах МВС України” (Запоріжжя, 2002), „Засади християнської етики та формування світоглядних основ працівників органів внутрішніх справ” (Львів, 1999), „Всеобщая декларация прав человека как международный стандарт правового положения личности в Украине” (Луганськ, 1999), “Українська мова – державна мова України” (Дніпропетровськ, 1998), „Актуальні проблеми духовності” (Київ – Кривий Ріг, 1997); реґіональних науково-практичних конференціях: “Методологічні і практичні проблеми гуманітарної освіти та виховання в національній системі освіти” (Сєвєродонецьк, 1996); міжвузівській науково-практичній конференції “Творческое наследие П.И. Новгородцева (к 130-летию со дня рождения) и актуальные проблемы построения правового государства в Украине” (Луганськ, 1996).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 наукових публікаціях; з них - 6 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 1 – у збірнику наукових праць, 1 – у збірнику матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 4 - тези в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація загальним обсягом 236 сторінок (основний зміст її викладено на 185 сторінках) складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (380 найменувань, з них 3 – зарубіжні джерела), 11 додатків на 20 сторінках, 17 таблиць, 1 схеми, 1 малюнка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України, сформульовано мету, гіпотезу й завдання дослідження; визначено об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.
У першому розділі „Теоретико-методологічні основи морально-естетичного виховання” проведено історико-генетичний аналіз проблеми взаємодії морального й естетичного, розроблено концептуальні засади сучасної системи морально-естетичного виховання та розкрита його специфіка у вихованні такої категорії молоді, як курсанти ВНЗ МВС.
У різні періоди розвитку світової цивілізації, яка розглядається в дослідженні як цілісний культурно-історичний процес, можна виділити окремі самостійні культурологічні та етнічні етапи обґрунтування об’єктивного характеру єдності й взаємодії феноменів „моральне” й „естетичне”. При цьому основні параметри такої періодизації в науковому історичному знанні завжди пов’язані з особливостями культурно-історичного простору, зі зміною суб’єкта та об’єкта виховання, інститутів соціалізації, ідеології в галузі етичної й естетичної взаємодії, зі зміною понятійної мови (семантичного плану). З урахуванням вищезазначених положень було розроблено синхронічно-логічну модель становлення й розвитку проблеми єдності морального й естетичного у цивілізаційному просторі світу, яка дала можливість обґрунтувати та узагальнити накопичений світовий та вітчизняний досвід становлення та розвитку єдності морального й естетичного у вихованні. Вона складається з історико-культурологічних періодів (архаїчного, доантичного, античного, середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового та Новітнього часів) та відповідних їм суб’єктів-носіїв цінних ідей у їх сутності.
Розробка такої моделі підвела до розуміння проблеми єдності та взаємодії морального й естетичного на рівні методології виховання. Вона полягає в діалектичній єдності істин абсолютної й відносної, яка показує, що взаємозв’язок морального і естетичного у вихованні змінювався від епохи до епохи; що абсолютна істина – це принцип взаємозв’язку морального й естетичного у вихованні, а відносна – це те, як цей принцип розуміли і розуміють люди певної історичної епохи.
Аналіз сучасного стану проблеми взаємодії морального й естетичного у вихованні (К. Гавриловець, І. Казимирська, О. Каргін, В. Кратінова,
М. Лейзеров, І. Михєєва, О. Фортова, Г. Шевченко, О. Шкурін та інші) показав, що моральне виховання не можна уявити поза естетичним. Розмаїтість форм людської діяльності, потреб і інтересів особистості породжують специфічне поєднання морального й естетичного в житті нашого народу, яке змінюється в процесі його історичного розвитку. При цьому різні періоди загострюють інтерес до тієї чи іншої сукупності виховних проблем, які найбільш яскраво виражають інтереси, бажання, турботи суспільства. Останнім часом в українському суспільстві проблема моральності та естетизації освітньо-виховного процесу стала однією з найбільш гострих не тільки в педагогіці, але й в усьому суспільстві загалом. Це можна пояснити тим, що мотивами сучасного життя все більш стає споживча психологія, прагнення легкої наживи, неприйняття позитивних ідеалів, ігнорування головних загальнолюдських цінностей, а мірилом цінностей стають гроші. Тому саме морально-естетичне виховання має спрямовувати ціннісні орієнтації молоді на вміння цінувати красу праці, побуту, поведінки людей і не тільки цінувати, а й творити нову, нові моральні та естетичні цінності.
Це, в свою чергу, обумовило необхідність розробки концептуальних основ сучасної системи морально-естетичного виховання. Згідно з цим у ході дослідження було розроблено концептуальну проективну модель сучасної системи морально-естетичного виховання, яка складається із структурних елементів моделі (основної концептуальної парадигми, категорійного апарату, методологічного супроводу дефініції морально-естетичного виховання, його мети та завдань, принципів морально-естетичного виховання) та змістовно-функціональних компонентів моделі.
Розроблені концептуальні основи морально-естетичного виховання дозволили краще зрозуміти і специфіку морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України й у подальшому створити відповідну модель технологічної системи морально-естетичного виховання курсантів. Під час дослідження специфіки морально-естетичного виховання курсантів установлено, що вона насамперед зумовлена:
1) особливостями сучасного стану світового й вітчизняного освітньо-виховного простору;
2) соціально-психологічними та соціально-педагогічними характеристиками сучасної молоді й студентства;
3) формуванням духовно-моральної культури правоохоронця.
Визначено, що ця специфіка потребує:
1) зміни парадигми вищої освіти, наукові джерела освітянсько-виховної політики якої лежать у сферах філософії освіти-виховання, науках про людину й суспільство та теорії практики духовного виховання (М. Ануфрієв, О. Бандурка, А. Вукасович, І. Фролов, Е. Фромм, О. Ярмиш, Я. Яскевич);
2) опори в процесі морально-естетичного виховання курсантів на „задачну педагогіку” (тобто вирішення завдань педагогіки згідно з питаннями соціалізації молоді);
3) націленості морально-естетичного виховання курсантів на оволодіння загальнолюдськими, національними гуманістичними морально-естетичними цінностями й етичними нормами суспільства як основи соціально-професійної діяльності, особистісних оцінок та вчинків, ієрархії морально-естетичних властивостей особистості;
4) формування в курсантів ВНЗ системи МВС України морально-естетичної культури, яка відображає на індивідуально-особистісному рівні сукупність їх морально-естетичних особливостей;
5) розробки моделі особистості курсанта-випускника як одного з критеріїв результативності їх морально-естетичного виховання.
Другий розділ „Технологічні засади морально-естетичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України” присвячений морально-естетичному вихованню курсантів згідно з розробленою моделлю відповідної технологічної системи виховання, яка, з одного боку, базувалась на проблематиці коректування морально-естетичних цінностей у процесі виховання, а з іншого - на результатах упровадження цієї технології в процес професійно-гуманітарної підготовки курсантів ВНЗ системи МВС України.
Показано, що в якості однієї з можливих підструктур системи морально-естетичного виховання курсантів варто розглянути таку сукупність елементів: об’єкт та суб’єкт морально-естетичного впливу; морально-естетичні цінності; управління та керування морально-естетичними цінностями. Ця структура відповідає суб’єктивним аксіологічним та управлінським критеріям. Оскільки перші два елементи вказаної структури було розглянуто в першому розділі, у другому висвітлено останні, а саме - управління та керування морально-естетичними цінностями.
Виходячи з аналізу сучасної теорії управління (Н. Капустін, М. Мескон, О. Пєхота, Ф. Хедоури, Т. Шамова), встановлено, що для процесу управління морально-естетичним вихованням курсантів у сьогоднішній реальній вузівській практиці в системі МВС України характерним є протиріччя між тим, що її суб’єкт спроможний теоретично осмислити вимоги до своєї діяльності, і тим, що в ряді ситуацій він не знає, як цього досягти на практиці. Для вирішення зазначеного протиріччя, підтримання оптимального рівня організації системи морально-естетичного виховання особлива роль належить регулятивно-корекційній функції, основним інструментом якої є педагогічний моніторинг. Як один із компонентів організації педагогічного процесу, поряд із проектувальною, організаторською та практичною діяльністю, він відслідковує хід педагогічного процесу морально-естетичного виховання, його результати й перспективи розвитку та включає до свого складу педагогічну діагностику (на всіх її рівнях), оцінку й прогнозування стану морально-естетичного виховання (С. Бєлічева, В. Курбатов, В. Петров, К. Рудестам).
Доведено, що регулятивно-корекційна функція морально-естетичного виховання курсантів є найважливішою ланкою технологічного циклу управління вказаним процесом, оскільки вона „відповідає” за корекцію морально-естетичних цінностей курсантів, які через специфічні особливості ВНЗ системи МВС України й соціально-психологічні особливості її кон-тингенту утворюють ядро, стрижень морально-естетичної зрілості співробітника правоохоронних органів (К. Інгенкамп, Ю. Крисюк). Згідно з результатами впровадження регулятивно-корекційної функції щодо моральних і естетичних цінностей курсантів у процесі їх морально-естетичного виховання виявлено пріоритетні морально-естетичні цінності курсантів.
Крім цього встановлено, що:
1) корекційний вплив передбачає відтворення – відродження тих рис курсантів, які позитивно переважали до появи небажаних відхилень, компенсування – посилення тих властивостей або тієї діяльності курсантів, які можуть замінити втрачені особистістю в результаті будь-яких порушень, стимулювання – направленість на активізацію позитивних рис особистості курсанта як професіонала і соціального діяча, а також виправлення – заміну негативних властивостей особистості курсанта на позитивні;
2) корекційний вплив нерозривно пов’язаний з соціальною терапією як із соціальним цілеспрямованим процесом практичного впливу відповідних державних структур, суспільних організацій та об’єднань на конкретні
форми прояву соціальних відносин курсантів або їх соціальних дій (соціальна корекція);
3) більшість курсантів намагається будувати своє життя на досить надійних загальнолюдських цінностях;
4) зростання упевненості курсантів у своїх силах спонукає їх до активної позиції в житті, оптимістичного сприйняття світу; збереження власної гідності, самоідентичності, позитивних вітчизняних цінностей і є надійною духовною опорою українських правоохоронців в умовах євроінтеграції України;
5) система пріоритетних цінностей курсантів одночасно є й системою критеріїв – показників для вивчення рівня морально-естетичної вихованості курсантів ВНЗ системи МВС України та її корекції.
Вищезазначена логіка коректування моральних і естетичних цінностей дозволила створити й скоректувати відповідну багаторівневу технологічну модель системи морально-естетичного виховання на засадах наукових розробок в галузі методології, теорії та практики моделювання технологічних систем (Л. Галигіна, А. Нісімчук, О. Падалка).
Ця модель включає: 1) технологічні рівні морально-естетичного виховання (загальний, базовий, конкретний), що відповідає методології моделювання технологічних систем; 2) якісні показники цих рівнів у їх структурно-змістовних компонентах, що відповідає структурним складовим технології (концептуальним основам, цільовому, змістовному, суб’єкт-суб’єктному, процесуальному компонентам, результатам технологічної діяльності). Вона є об’єктом упровадження в процес морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України і має такі складові:
- методологічну складову, що базується на низці розроблених у попередньому аналізі теоретичних моделей взаємодії морального й естетичного у світовій та вітчизняній класичній думці, концепції сучасної системи морально-естетичного виховання та його специфіки в освітньо-виховному просторі відповідно до соціально-психологічного та педагогічного „портрету” курсанта як представника молоді сучасної української держави;
- нормативну складову, що визначається нормативними актами України про освіту, вищу освіту, відомчу освіту в системі МВС України;
- операційну складову (локальна педагогічна технологія) розробленої багаторівневої технологічної системи морально-естетичного виховання курсантів, інструментарієм якої були предметні, науково-дослідницькі технології, технологія керованої соціалізації та артпедагогічна технологія;
- освітньо-виховну складову, що містить питання підготовки суб’єктів взаємодії морально-естетичного виховання на основі відповідних програм та критеріїв;
- складову педагогічного моніторингу впровадження технології морально-естетичного виховання курсантів, що передбачає педагогічний моніторинг на основі діагностики, прогнозування та проектування.
Розроблену багаторівневу технологічну систему морально-естетичного виховання впроваджено в ході дослідно-експериментальної роботи на основі реалізації відповідних освітньо-виховних технологічних напрямків конкретного технологічного рівня. Основною інструментальною технологією впровадження та оцінки його результатів була технологія педагогічного моніторингу (початкова, поточна й узагальнююча діагностика; прогнозування шляхів удосконалення морально-естетичного виховання; проектування ходу розвитку цього процесу).
Результати експериментальної роботи дозволяють визначити такі рівні сформованості морально-естетичної направленості особистості курсантів та їх головних морально-естетичних рис (узагальнений показник):
Таблиця 1
Рівні
сформованості |
Констатуючий експеримент |
Формуючий експеримент
контрольні
взводи | експеримен-тальні
взводи | контрольні
взводи | експеримен-тальні
взводи
Високий | 49 % | 52 % | 61% | 77%
Середній | 38 % | 32% | 31% | 20%
Низький | 13 % | 16% | 8% | 3%
Порівнюючи результати експерименту, ми дійшли висновку: спостерігаються істотні позитивні зміни в експериментальних взводах. Як видно з таблиці, в експериментальних взводах значно менша кількість курсантів з низьким рівнем морально-естетичної направленості та відповідних рис і порівняно більша кількість із високим рівнем, у той час, як у контрольних групах їх значно менше.
Вірогідність отриманих експериментальних даних було доведено за допомогою методів математичної статистики, а саме: * -критерію Фішера і критерію х2 Пірсона (Є. Сидоренко).
Загальна кількість респондентів - 1185 курсантів перших та четвертих (випускних) курсів ВНЗ системи МВС України.
Проведений порівняльний аналіз результатів експерименту із застосуванням різноманітних методів дослідження, опрацювання отриманих даних є, на наш погляд, переконливим доказом ефективності виконаного дослідження.
ВИСНОВКИ
У результаті дослідження розроблено концептуальні основи сучасної системи морально-естетичного виховання; визначено специфіку морально-естетичного виховання курсантів; створено багаторівневу технологічну модель системи морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України; упроваджено технологію морально-естетичного виховання в реальну практику освітянсько-виховного процесу ВНЗ системи МВС
України.
Розробка концептуальних основ сучасної системи морально-естетичного виховання та визначення специфіки морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України стали наслідком історико-генетичного аналізу проблеми взаємодії морального й естетичного у вихованні. Такий аналіз дозволяє констатувати:
- проблема взаємодії морального й естетичного відображує всю суперечність наявного наукового (філософського, соціологічного, етико-естетичного, психолого-педагогічного тощо) аналізу й розкриває відсутність загальноприйнятого підходу до цього питання в методології, теорії та практиці освіти-виховання;
- у цілісному культурно-історичному розвитку людської цивілізації можна виділити певні самостійні етапи (культурологічні та етнічні) обґрунтування проблеми взаємодії феноменів ”моральне” й „естетичне”, що пов’язані з пандемічними процесами (зміна ідеології, руйнація геополітичного або соціокультурного простору, наявність глобальних, соціальних катаклізмів тощо), зі зміною суб’єкта та об’єкта виховання, інститутів соціалізації й підтримки виховання, ідеології в галузі етико-естетичної взаємодії, культурно-історичного простору, понятійного апарату (семантичного плану) тощо;
- розуміння проблеми єдності та взаємодії морального й естетичного феноменів на рівні філософської методології виховання полягає в діалек-тичній єдності абсолютної й відносної істин, де абсолютна істина – це об’єктивний характер взаємозв’язку морального й естетичного у вихованні, а відносна – конкретно-історичний характер морально-естетичного виховання (як його розуміли й розуміють люди певної історичної епохи).
Одним із результатів історико-генетичного аналізу проблеми взаємодії морального й естетичного стала розроблена синхронічно-логічна модель становлення й розвитку проблеми єдності морального й естетичного в цивілізаційному просторі світу.
Історико-генетичний аналіз проблеми взаємодії морального й естетичного, включаючи в себе й аналіз сучасного стану проблеми взаємодії та єдності морального й естетичного у вихованні, зумовив нагальну потребу в розробці концептуальної проективної моделі сучасної системи морально-естетичного виховання.
Ця модель включає та описує такі компоненти:
- парадигму морально-естетичного виховання як наукову теорію, утілену в системі понять - парадигму громадянськості, громадянської освіти-виховання;
- характерні ознаки морально-естетичного виховання як багаторівневої категорії (соціально-виховні; соціокультурологічні; суспільної свідомості; індивідуальної свідомості, діяльності й поведінки);
- багаторівневу (у широкому соціальному, культурологічному, у широкому та вузькому педагогічному значеннях) дефініцію „морально-естетичного виховання”;
- загальну мету морально-естетичного виховання (становлення, розвиток та формування громадянина й професіонала, здатного організувати свою життєдіяльність відповідно до морально-естетичних критеріїв);
- завдання (згідно з соціокультурними, соціальними, соціально-педагогічними та креативно-пізнавальними критеріями) розвитку особистості в суспільстві з новими суспільними відносинами;
- відповідні принципи, зміст та форми морально-естетичного виховання.
З урахуванням розробленої концептуальної проективної моделі сучасної системи морально-естетичного виховання проаналізовано питання специфіки морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України.
У ході зазначеного аналізу встановлено, що визначена специфіка, передусім, зумовлена закономірностями загального порядку, а саме:
1) особливостями сучасного стану світового й вітчизняного освітньо-виховного простору;
2) соціально-психологічними та соціально-педагогічними характеристиками сучасного студентства та молоді;
3) формуванням духовно-моральної культури правоохоронця.
Також установлено, що специфіка морально-естетичного виховання курсантів потребує, на нашу думку:
- зміни парадигми вищої освіти, у якій її наукові витоки освітянсько-виховної політики лежать у сферах філософії освіти-виховання; науках про людину й суспільство; теорії практики духовного виховання;
- опори в процесі морально-естетичного виховання курсантів на „задачну педагогіку”, що вирішує завдання-проблеми трьох видів - рівнів (природно-культурні, соціально-культурні та соціально-психологічні) відповідно до соціально-педагогічних характеристик сучасного студентства;
- націленості морально-естетичного виховання курсантів на оволодіння загальнолюдськими й національними гуманістичними, морально-естетичними цінностями й етичними нормами суспільства як основи соціально-професійної діяльності, особистісних оцінок та вчинків, ієрархії морально-естетичних властивостей особистості;
- формування в курсанта ВНЗ системи МВС України морально-естетичної культури, яка займає особливе місце в його духовній культурі, що пов’язана з забезпеченням прав і свобод людини, потребує від нього цивілізованого ставлення до людей і відображає на індивідуально-особистісному рівні сукупність його морально-естетичних властивостей;
- впровадження розробленої моделі особистості курсанта-випускника ВНЗ системи МВС України, яка виступає не тільки критерієм результативності морально-естетичного виховання курсантів, але й стимулюючим фактором для подальшого морально-естетичного самовиховання фахівця-правоохоронця згідно з вимогами Програми формування позитивного іміджу міліції України.
Розробка теоретико-методологічних основ морально-естетичного виховання дозволила дослідити проблему, яка розв’язувалася на рівні управлінського та технологічного підходів. Сьогодення включає до громадянсько-професійних характеристик працівника правоохоронних органів його соціально-духовну культуру, основу якої складають відповідні цінності, у тому числі й морально-естетичні. Отже, ураховуючи специфіку вищої школи МВС України та її контингенту, одним із основних завдань є корекція моральних і естетичних цінностей курсантів у процесі морально-естетичного виховання.
Зазначене завдання здійснено в процесі особистісно-орієнтованої корекційної діяльності, яка реалізувала регулятивно-корекційну функцію керування навчально-виховною роботою у ВНЗ. У ході експерименту така робота проведена на основі розробленої загальної теоретичної моделі морально-естетичних цінностей щодо курсантів ВНЗ системи МВС України. До основних цінностей практичної моделі віднесені такі: здоровий спосіб життя, соціально-дозвільна діяльність, моральна детермінація поведінки в повсякденній свідомості, цінності християнства та ахристиянства, соціалізація молоді, громадянська мужність і власне естетичні. Водночас ця система цінностей відігравала роль відповідних критеріїв-показників щодо корекційної роботи в процесі морально-естетичного виховання. Ефективність регулятивно-корекційної діяльності в цілях морально-естетичного виховання забезпечувалася технологією педагогічного моніторингу.
Теоретична та практична моделі корекції цінностей заклали фундаментальну базу моделювання технологічної системи морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України. Вона в дослідженні представлена та описана відповідною багаторівневою системною технологією.
Розроблену багаторівневу технологічну систему морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України було впроваджено в ході дослідно-експериментальної роботи на основі реалізації відповідних
основних освітньо-виховних технологічних напрямків конкретного технологічного рівня. До таких віднесені предметна, навчальна науково-дослідна технології, технології морально-естетичного впливу в процесі спілкування та керованої соціалізації, а також артпедагогічна технологія. Основною інструментальною технологією впровадження та оцінки його результатів була технологія педагогічного моніторингу (початкова, поточна й узагальнююча діагностика; прогнозування шляхів удосконалення морально-естетичного виховання; проектування ходу розвитку цього процесу).
До основних результатів формуючого експерименту слід віднести: 1) кількісні та якісні позитивні зміни, що відбулися у сфері морально-естетичної направленості особистості курсантів експериментальних груп щодо рівня сформованості їх головних морально-естетичних особливостей; 2) переведення технологічного рівня педагогічного процесу в зону морально-естетичної самоосвіти-самовиховання, що привело до підвищення рівня морально-естетичної самовихованості курсантів;
3) підвищення рівня професійної готовності науково-педагогічних працівників та командного складу ВНЗ системи МВС розв’язувати складні
завдання морально-естетичного виховання курсантів.
Разом з тим проведене дослідження не вичерпує проблеми морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ МВС України. Перспективними напрямками її дослідження, на нашу думку, є подальша розробка та впровадження технології морально-естетичного виховання не тільки курсантів ВНЗ МВС України, а й працівників практичних підрозділів МВС України, що дасть можливість створити єдину цілісну систему морально-естетичного виховання правоохоронців і сприятиме формуванню якісно нового позитивного іміджу міліції України.
Основні положення й висновки дисертації викладено автором у таких публікаціях:
1. Карпунова Н.Г. Коректування життєвих цілей і моральних цінностей курсантів в процесі навчання у вищій школі // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. - Вип. . - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля. - 2004. - С. 71-79.
2. Карпунова Н.Г. Христианские ориентиры нравственного воспитания молодёжи Украины (на примере творческого наследия П.И. Новгородцева) // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2003. - №7 (63). - С. 88-94.
3. Карпунова Н.Г. Воспитание чувства патриотизма у курсантов в процессе изучения истории родного края // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2003. - № 4 (60). - С. 88-99.
4. Карпунова Н.Г. До питання про роль юридичної деонтології у морально-естетичному вихованні курсантів // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2001. - № 9(41). - С. 91- 96.
5. Карпунова Н.Г. Шляхи вдосконалення морально-естетичного виховання кур-сантів у вузах системи МВС України // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2001. - № 5 (37). - С. 118-124.
6. Карпунова Н.Г. Духовне виховання майбутніх правоохоронців // Освіта на Луганщині. - 2001. - №1 (14). - С. 92- 95.
7. Карпунова Н.Г. Роль гуманітарних дисциплін у морально-естетичному вихованні курсантів // Развитие образовательных процессов и становление гражданина в контексте европейской интеграции: Международная научно-практическая конференция // Сборник статей. - Луганск: Янтар, 2004. - С. 153-168.
8. Карпунова Н.Г. Формування духовно-естетичних цінностей у курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України на занят-тях з історії України та релігієз-навства // Вісн. Луган. ін-т внутр. справ МВС України, 1998.- Вип. №3. - С. 230-237.
9. Карпунова Н.Г. Нормативні акти МВС України – правова основа підготовки майбутніх працівників ОВС // Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України: Вісн. Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. Спец. вип.: У 2 ч. - Ч. 2. - 2002. - С. 198-202.
10. Карпунова Н.Г. Гуманітаризація процесу виховання курсантів вузів системи МВС України як фактор гуманізації правоохоронної діяльності // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наукових статей. - Харків, 2001. - С. 212-214.
11. Карпунова Н.Г. Духовні орієнтири молоді (до 325-річчя від дня народження П. Орлика) // Актуальні проблеми духовності: Збірка наукових доповідей та реферативних викладів, повідомлень ІІ-ї Все-української конференції у Кривому Розі. - Випуск ІІ. - Київ - Кривий Ріг, 1997. - С. 379-381.
12. Карпунова Н.Г. Виховання духовності у курсантів вищих навчальних закладів МВС України - потреба часу // Матеріали IV Харківських міжнарод-них Сковородинівських читань „Культу-ра у філософії XX ст”. - Харків: Універ-ситет внутрішніх справ, 1997. - С. 293-295.
Карпунова Н.Г. Морально-естетичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Луганськ, 2004.
У дисертації проводиться історико-генетичний аналіз проблеми взаємодії морального й естетичного, розробляються концептуальні засади сучасної системи морально-естетичного виховання та розкривається специфіка морально-естетичного виховання курсантів; створено багаторівневу технологічну модель системи морально-естетичного виховання, яка була впроваджена в ході дослідно-експериментальної роботи.
Виокремлено результати її впровадження згідно з процедурою педагогічного моніторингу та корекції.
Ключові слова: морально-естетичне виховання, педагогічна технологія, педагогічний моніторинг, регулятивно-корекційна функція, моральні й естетичні цінності, педагогічна модель.
Карпунова Н.Г. Нравственно-эстетическое воспитание курсантов высших учебных заведений системы МВД Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля.
Луганск, 2004.
В диссертации на основе историко-генетического и современного анализа проблемы взаимодействия нравственного и эстетического в целом и в воспитании в частности разработана синхронично-логическая модель становления и развития проблемы единства нравственного и эстетического в цивилизационном пространстве мира.
Предложена концептуальная основа нравственно-эстетического воспитания, которая дала возможность определить его специфику для такой категории молодёжи, как курсанты высших учебных заведений МВД Украины, и в дальнейшем создать соответствующую модель технологической системы нравственно-эстетического воспитания курсантов.
Созданная многоуровневая технологическая модель системы нравственно-эстетического воспитания курсантов высших учебных заведений МВД Украины была внедрена в ходе опытно-экспериментальной работы на основе реализации соответствующих основных образовательно-воспитательных технологических направлений конкретного техноло-гического уровня. К ним относятся предметная, учебная научно-исследовательская технологии, технологии нравственно-эстетического влияния в процессе общения и управляемой социализации, а также артпедагогическая технология.
Определены критерии результативности нравственно-эстетического воспитания, в качестве одного из них предложена модель личности курсанта-выпускника, которая одновременно является и стимулирующим фактором для его дальнейшего нравственно-эстетического самовоспитания.
Учитывая специфику высшей школы МВД и её контингента, серьёзное внимание было уделено коррекции нравственных и эстетических ценностей курсантов в процессе их нравственно-эстетического воспитания.
В
