НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Оспіщев Євген Якович

УДК 351.74 (477)+371

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ КУРСАНТІВ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління;

аадміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Венедиктов Валентин Семенович,

Національний університет внутрішніх

справ, перший проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Пєтков Валерій Петрович,

Кіровоградський юридичний інститут

Національного університету внутрішніх

справ, ректор

кандидат юридичних наук, професор

Битяк Юрій Прокопович,

Науково-дослідний інститут

державного будівництва та місцевого

самоврядування Академії правових наук

України, директор

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ

України, кафедра адміністративного

права і процесу, Міністерство

внутрішніх справ України, м. Київ

Захист відбудеться “3” липня 2004 р. о “14.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутріш-ніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в загальній бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “2” червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каткова Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування системи органів внутрішніх справ України, комплектування їх висококваліфікованими кадрами, створення належних умов для виконання ними службових обов'язків є неможливими без забезпечення відповідного наукового управління процесами, пов'язаними зі службовою дисципліною як у практичних органах внутрішніх справ, так і на першочерговому етапі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України. Успішне виконання складних і відповідальних завдань, поставлених перед вищими навчальними закладами з підготовки фахівців, прямо залежить від рівня дотримання особовим складом службових повноважень, вимог законності та службової дисципліни, що забезпечують належну організованість і готовність курсантів до процесу навчання та виконання обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, громадської безпеки, і є запорукою підвищення авторитету і престижу органів МВС України.

За нинішніх умов ці питання набувають особливої актуальності, викликають велику стурбованість держави і суспільства, а зволікання з їх вирішенням сприяє зниженню якості підготовки фахівців, призводить до безповоротних матеріальних витрат і, в остаточному підсумку, знижує ефективність заходів, спрямованих на зміцнення правопорядку. Протягом останніх п'яти років спостерігається тенденція до збільшення кількості порушень службової дисципліни, допущених курсантами. Серед перемінного складу спостерігаються факти вживання спиртними напоями, втрати службових документів, дорожньо-транспортних пригод, брутальності в поводженні з громадянами тощо. Розв'язувані керівництвом вищих навчальних закладів на різних рівнях та етапах навчання курсантів задачі щодо недопущення останніми порушень службової дисципліни насичені як правовими, так і організаційними елементами. Багато з них пов'язані з організаційними процесами адаптації курсантів до умов навчального закладу закритого типу. З іншого боку, чинне нормативно-правове забезпечення функціонування управління дисциплінарної системи не в повній мірі виконує своє призначення, яке полягає в регулюванні найбільш важливих суспільних відносин, що стосуються основних прав, свобод та інтересів людини. Нормативно-правові акти спеціального характеру, спрямовані на вирішення дисциплінарних проблем, не повною мірою враховують організаційну та психологічну складову управління процесом забезпечення службової дисципліни, не містять наукових понять адаптації курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Цим проблемам були присвячені рішення колегії МВС України від 22.09.1995 р. №11 КМ/2 і від 29.09.1996 р. №2 КМ/1, наказ МВС України №61 від 29.01.1999 р. („Комплексна програма роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999–2005 рр.”), наказ МВС України від 20.10.2003 р. №1213 („Програма реформування освітянської діяльності МВС України”), реалізація яких дозволить усунути наявні недоліки і недогляди в питаннях управління дисциплінарними процесами на новій науковій базі.

Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена низкою обставин. По-перше, це перманентна необхідність у науковому забезпеченні подальшого удосконалювання спеціального законодавства у сфері розвитку дисциплінарних процесів. По-друге, необхідність забезпечення керівництва вищих навчальних закладів, курсантських підрозділів обґрунтованими пропозиціями щодо застосування засобів і методів зміцнення службової дисципліни з урахуванням сучасного стану суспільних відносин. По-третє, виявлення об'єктивної картини адаптації, девіантної поведінки і службової дисципліни серед курсантів у навчальному закладі на основі незалежних досліджень з метою прийняття ефективних управлінських рішень з дисциплінарних питань керівництвом навчального закладу, курсантських підрозділів та МВС України. По-четверте, відсутність монографічних і дисертаційних досліджень, що стосувалися б розробки питань управління процесом зміцнення службової дисципліни, виключення девіантної поведінки курсантів у навчальному закладі на базі організаційно-правового аналізу отриманих у процесі досліджень з точки зору часової динаміки статистичних даних щодо навчання та кількісних, якісних оцінок стягнень та заохочень.

Необхідно відзначити, що питанням управління дисциплінарними процесами в органах внутрішніх справ завжди приділялася достатня увага. Зокрема, даною проблематикою займалися М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, Ю.П. Бітяк, В.С. Венедиктов, Д.О. Гавриленко, А.Т. Комзюк, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, В.Г. Лихолоб, Н.П. Матюхіна, С.С. Сливка, О.В. Соболєв, В.І. Щербина та інші вчені. Роботи цих авторів можуть служити добротним науковим підґрунтям для подальших досліджень організаційно-правових засад дисциплінарних процесів. Разом з тим, до нашого часу жодна робота не була присвячена комплексному дослідженню та аналізу процесів адаптації та управління дисциплінарними процесами у застосуванні до курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках досліджень, передбачених Концепцією розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 рр., планами наукових досліджень МВС України (План пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995–2000 рр.), планами науково-дослідних робіт науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ і в рамках реалізації положень Комплексної програми роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999–2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз організаційно-правових засад забезпечення службової дисципліни та розробка на цій основі організаційно-правових заходів щодо підвищення якості й ефективності підготовки фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС України.

Відповідно до поставленої мети, у дисертаційному дослідженні вирішуються наступні завдання:

- визначення основних напрямків оптимізації організаційно-управлінських заходів системи забезпечення службової дисципліни;

- здійснення аналізу засобів і методів забезпечення службової дисципліни у навчальних закладах закритого типу, визначення місця керівництва вищого навчального закладу, курсантських колективів та їхньої ролі в системі цих заходів;

- визначення сутності та сучасного стану службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів шляхом вивчення процесу навчання курсантів, його якісних і кількісних показників у часовій динаміці;

- визначення сутності, значення і змісту процесів адаптації та формування девіантної поведінки курсантів у системі забезпечення службової дисципліни, а також факторів, які впливають на їх стан;

- розкриття сутності, особливостей структури та змісту індивідуальної та колективної саморегуляції дисциплінованої поведінки курсантів;

- розробка та впровадження профілактичних і корекційних заходів з метою недопущення порушень службової дисципліни та девіантної поведінки в педагогічний процес виховання курсантів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Предметом дослідження є процес забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України, його організаційно-правові засади.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Застосування соціологічного методу дозволило виділити найважливіші риси та параметри як позитивної, так і негативної дисциплінарної відповідальності курсантів, факторів, що негативно впливають на процес їх адаптації до умов навчального закладу закритого типу та стан службової дисципліни. За допомогою юридико-технічного методу досліджено нормативно-правову базу, яка регламентує службову дисципліну курсантів. Методи моделювання та екстраполяції застосовано при виявленні латентної складової дисциплінарних порушень. Також за допомогою цих методів сформульовано конкретні пропозиції щодо удосконалення організаційно-правового забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що питання організаційно-правового підходу щодо комплексного вивчення управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів у вітчизняній науці не розроблялися. На захист виносяться такі основні наукові положення, запропоновані дисертантом:

- обґрунтовано зміст, структуру і сутність організаційно-правових підходів щодо вивчення управління процесом забезпечення службової дисципліни і недопущення девіантної поведінки курсантів вищих навчальних закладів закритого типу;

- аргументовано необхідність подальшого розвитку основних напрямків організаційно-правової реформи системи забезпечення службової дисципліни серед курсантів у вищих навчальних закладах МВС України;

- вперше здійснено аналіз дисциплінарних функцій керівництва вищого навчального закладу, курсантських підрозділів за їх кількісними та якісними показниками, їх місце в системі управління;

- подано низку пропозицій щодо оптимізації структури, кількісного, якісного складу системи управління процесом забезпечення службової дисципліни у вищому навчальному закладі на основі організаційно-правового аналізу, введення нових структурних елементів до системи забезпечення службової дисципліни серед курсантів;

- визначено основні шляхи удосконалення індивідуально-виховної роботи на основі ретельного вивчення особистості підлеглих та психолого-педагогічних методів впливу;

- розкрито зміст і структуру класифікації організаційно-правових підходів індивідуальної та колективної саморегуляції дисциплінованої поведінки курсантів;

- удосконалено поняття закономірностей динаміки когнітивних і мотиваційних компонентів адаптації, розкрито питання впливу факторів ризику на стан дезадаптації курсантів до майбутньої професійної діяльності;

- подальший розвиток одержало визначення поняття адаптації курсантів вищих навчальних закладів як системи цілеспрямованих організаційно-управлінських та соціально-виховних заходів, спрямованих на швидке пристосування курсантів до умов навчального закладу закритого типу та подальшої служби в органах внутрішніх справ;

- обґрунтовано, що існуючий інститут дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ України, як позитивної, так і негативної, має потребу у виділенні особливого розділу, який призначено для забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України;

- подано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та правозастосовчої практики.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані для удосконалення організаційно-правової бази забезпечення службової дисципліни у вищих навчальних закладах, проведення роботи з оптимізації структури системи управління як у вертикальній, так і в горизонтальній площині, введення нових елементів управління. Матеріали дослідження можуть бути використані керівництвом вищих навчальних закладів, курсантських колективів у роботі з вивчення особового складу, його виховання з метою недопущення курсантами порушень службової дисципліни і виключення девіантної поведінки. Виявлені особливості адаптації курсантів у період навчання дозволяють оптимізувати систему відбору на навчання у вищі навчальні заклади і значно обмежити вплив негативних факторів на процес адаптації.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, отримані узагальнення і висновки оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: в Університеті внутрішніх справ 14 квітня 2000 р.; у Національному університеті внутрішніх справ до Дня науки України 17 травня 2002 р.; “Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (Харків, 26–27 квітня 2002 р.); “Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи” (Харків, 31 травня 2003 р.); “Організаційно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України” (Харків, 5 березня 2004 р.). Основні теоретичні положення й результати досліджень стали предметом доповідей на засіданнях кафедри управління в ОВС, лабораторії кадрового забезпечення в органах внутрішніх справ та Навчально-методичного центру Національного університету внутрішніх справ. Результати досліджень використовуються у навчальному та виховному процесі курсантів.

Публікації. Зміст та основні результати проведених досліджень відображені в 10 публікаціях, з них 6 статей у фахових юридичних виданнях, 4 статті у наукових журналах та збірниках і тезах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Відповідно до мети, предмета та завдань дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (315 найменувань), а також додатків. Повний обсяг дисертації – 242 сторінки, у тому числі список використаних джерел – 27 сторінок, додатки подано на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито зміст і стан наукової розробки проблеми, її значущість, показано зв’язок роботи з науковими програмами, визначено об’єкт і предмет дослідження, його мету і завдання, розкрито теоретичне та практичне значення роботи, її наукову новизну, подано відомості про апробацію та публікації результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретико-методологічні засади управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 “Розвиток наукових поглядів на правові засади управління процесом забезпечення службової дисципліни” зазначено, що організаційно-правове дослідження службової дисципліни, наукове обґрунтування заходів щодо її зміцнення, а також практика повсякденної діяльності щодо зміцнення службової дисципліни ефективні лише тоді, коли вони спираються на теоретичну і практичну концепцію, яка достатньо повно відображає закономірності нормативно-правової поведінки курсантів. Така реально діюча концепція службової дисципліни уточнюється і збагачується в міру розвитку права і організації управління, в залежності від соціально-економічних, політичних змін, дисциплінарної практики та ін. Автором запропонована системна концепція організаційно-правових основ службової дисципліни стосовно курсантів вищих навчальних закладів МВС України, розвиток і розробка якої відбувається у напрямку синтезу підходів до вирішення дисциплінарних проблем: управлінського, правового, індивідуального та колективного. Розкривається сутність кожного з підходів та їх взаємозв’язок. Правовий підхід має особливий статус, наскрізний характер та охоплює всі елементи правової концепції управління процесом забезпечення службовою дисципліною. Звернено увагу на те, що вирішення дисциплінарних проблем значною мірою залежить від тісного зв’язку між взаємовідносинами у системі “керівник – підлеглий” та правовими основами взаємодії між її складовими.

У підрозділі 1.2 “Методологічні підходи до управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів” з`ясовано, що нормативний вплив права на відносини в дисциплінарній сфері вищих навчальних закладів має такий же характер, як і на будь-яку іншу сферу суспільних відносин. Він полягає в опосередкуванні управлінських відносин юридичними нормами, що визначають міру можливої і необхідної поведінки їх учасників (керівництва та курсантів) шляхом встановлення взаємопов`язаних прав, обов`язків у межах нормативно-правового поля та відповідальності за їх порушення. Норми права, не змінюючи управлінських засад відносин у сфері процесу забезпечення службової дисципліни, надають діям їх учасників необхідну організованість, забезпечують реальність дотримання ними потрібних суспільству і державі вимог та порядку можливої й необхідної поведінки. Звернено увагу на те, що існуюча система управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів у вищих навчальних закладах є певною мірою нечутливою та характеризується запізнюванням реагування на провини. Девіантна поведінка – результат складної взаємодії процесів, що відбуваються в суспільстві і свідомості людини. Автор доходить висновку, що: по-перше, девіантно-рольова поведінка – природна реакція курсанта на виникаючі протиріччя між метою навчання у вищих навчальних закладах та існуючими правовими нормами її досягнення; по-друге, девіантна і нормативна поведінка курсантів – це дві рівноцінні складові їх поведінки. У зв’язку з цим у вищих навчальних закладах назріла нагальна потреба у формуванні нового підходу до правового забезпечення дисциплінарної відповідальності, як негативної, так і позитивної.

У підрозділі 1.3 “Адаптація курсантів вищих навчальних закладів МВС України до умов навчального закладу закритого типу” підкреслено, що вихідним пунктом у науковому розумінні процесів адаптації працівників органів внутрішніх справ є її співвідношення з нормами права, моральними, етичними принципами, які регулюють соціальну орієнтацію діяльності та поведінки працівників. Проведені дослідження свідчать, що з часом фактори умов служби, навчального процесу, режиму зменшують свій вплив на курсантів вищих навчальних закладів МВС України, тоді як фактори особливого правового статусу, участі в забезпеченні охорони громадського порядку, інтимно-особистісні у значній мірі зростають. Зазначені фактори є наслідком впливу низки об`єктив-них обставин, зокрема, таких як недоліки функціонування організації та управління дисциплінарними процесами, а саме: правового, морального, етичного виховання, діяльності викладацького і командного складу, застосування заходів дисциплінарного впливу. Розгляд теоретико-методологічних підходів щодо дослідження процесів адаптації курсантів вищих навчальних закладів МВС України дозволив дійти висновку, що вона включає: по-перше, з'ясування сутності процесів адаптації шляхом встановлення її місця в сукупності соціально-економічних відносин, її зв'язків з мораллю, етикою відносно існуючої нормативно-правової бази функціонування вищих навчальних закладів; по-друге, визначення місця організаційно-правових заходів у процесах адаптації курсантів; по-третє, конкретизацію принципових положень з вузлових питань пізнання, як от причинність та детермінізм процесів адаптації, співвідношення біологічних та соціальних, свідомих та несвідомих факторів, особливостей розвитку процесів адаптації, співвідношення між одноманітністю та плюралізмом.

У підрозділі подано визначення поняття адаптації курсантів вищих навчальних закладів як системи цілеспрямованих організаційно-управ-лінських та соціально-виховних заходів, спрямованих на швидке пристосування курсантів до умов навчального закладу закритого типу та подальшої служби в органах внутрішніх справ.

Другий розділ „Організаційно-правові підходи до забезпечення службової дисципліни курсантами вищих навчальних закладів МВС України” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 „Організаційно-правовий аналіз функціонування системи забезпечення службової дисципліни курсантами у вищих навчальних закладах” головну увагу приділено питанням діяльності керівництва вищих навчальних закладів МВС України, курсантських підрозділів (на прикладі Національного університету внутрішніх справ) щодо аналізу матеріалів стосовно порушень службової дисципліни курсантами, їх заохочень та покарань; структури цих порушень (за характером, часом, місцем, категорією та ін.); стану латентної дисциплінованості за період з 1996 по 2001 рр. Класифікація видів покарань одержала такий вигляд: порушення службової дисципліни, вживання спиртних напоїв, відсутність без поважних причин, самовільні відлучки та ін. Аналіз кількості порушень службової дисципліни курсантами свідчить, що значна їх частина пов’язана з іншими порушеннями та відбувається під час самовільних відлучок – 54,4% від їх загальної кількості, пропуску занять без поважних причин – 54,3%. У період відсутності курсантів у розташуванні підрозділів скоюється 42,1% порушень службової дисципліни, 27,1% зловживань спиртними напоями.

Основними причинами порушень службової дисципліни є: складний процес адаптації курсантів до умов навчання, застаріла система оцінки дисциплінарних провин, недосконале функціонування системи управління як у горизонтальній, так і у вертикальній площині. Треба зазначити, що керівництво навчального закладу, з урахуванням інших функціональних обов’язків, перебуває у стані „дисциплінарного” перевантаження, який не дає їм змоги більш поглиблено і детально аналізувати представлені матеріали стосовно дисциплінарних порушень. Проведені дослідження свідчать, що дисциплінарна практика має суттєві розбіжності з існуючою нормативно-правовою базою, а сама дисципліна – з набором характеристик та якостей. Відбувається, по суті, поділ дисципліни та її чинників: одна дисципліна є формально статутною (звітною, офіційною), друга – реальною, яка значною мірою відрізняється від першої за якісними і кількісними показниками. Отримані результати досліджень свідчать, що латентність дисциплінарних провин складає 68,8% від загальної кількості порушень службової дисципліни. Автором запропоновано введення кореляційних коефіцієнтів (ККН, КВП), які дозволяють екстраполювати кількість видів порушень службової дисципліни за їх характером, оцінку в часовій динаміці проходження навчання курсантів у вищих навчальних закладах. Розглядаючи позитивні та негативні аспекти дисциплінарної відповідальності, автор відзначає стійку тенденцію значної переваги кількості наказів про покарання над наказами про заохочення – у 3,4 рази. Виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок, що необхідне термінове реформування правових норм, які регулюють процес забезпечення службової дисципліни у напрямку коректного використання параметрів кількісної та якісної оцінок дисциплінарних порушень, організаційних механізмів, які впливають на їх розвиток.

У підрозділі 2.2 “Класифікація організаційно-правових підходів саморегуляції дисциплінованої поведінки курсантів” зазначено, що динаміка дисциплінованості є внутрішньо суперечливою і характеризується полярністю. Її позитивна спрямованість полягає у підвищенні соціальної зрілості дисциплінарної мотивації курсантів, індивідуалізації нормативно-правових чинників, розширенні ідей нормативно-правової поведінки особистості, запровадженні нових правових вимог в оцінці дисциплінарної відповідальності, як позитивної, так і негативної. Самодисциплінування як специфічна “наддіяльність”, що “вбудована” у курсантську поведінку і міститься в її нормативно-правовому регулюванні, є досить складною за своїм змістом, у зв`язках з базовою діяльністю. Виходячи з принципу єдності діяльності та особистості, доречно назвати цю готовність індивідуальною дисциплінованістю та розкрити її структуру у вигляді комплексу, який складається з трьох блоків: дисциплінарної компетентності курсанта; нормативно-правової мотивації; характерологічного блоку. Саморегуляція – це системно організований процес з впровадження, побудови, підтримки та управління усіма видами і формами зовнішньої та внутрішньої активності, що спрямовані на досягнення цілей, поставлених суб`єктами. Необхідно відзначити, що однакові зовнішні умови та впливи не завжди приведуть до одного і того ж типу поведінки курсантів. Управлінські впливи не перетворюються безпосередньо у вчинки, відповідні нормативно-правовим вимогам, вони тільки стимулюють і підтримують внутрішню, особисту саморегуляцію дисциплінованості курсанта. Автор доходить висновку, що, з одного боку, джерелом дисциплінованості курсантів є дисциплінарна мотивація – її змістом є повага до законів, норм права, з іншого, – відповідність цих норм сучасному стану суспільних відносин. Колективне самодисциплінування не зводиться до сукупності явищ індивідуально-нормативно-правового управління та регулювання, тому що в спільних діях є ті, які потребують упорядкування процесів, які недоступні члену колективу. Процеси самодисциплінування курсантського колективу є реалізацією комплексу найскладніших соціальних і правових утворень: ціннісного ядра, дисциплінарної рольової структури, традицій і звичаїв курсантської дисципліни і внутрішньоколективної нормативно-правової дисциплінованості, які у сукупності утворюють колективно-групову дисциплінованість. Колективне дисциплінування є найважливішою ланкою всієї системи діяльності навчального закладу по зміцненню службової дисципліни. Воно орієнтоване насамперед на спільні форми поведінки курсантів, правова нормативність яких є найважливішим показником рівня стану службової дисципліни. Процес управління колективною дисципліною торкається усіх елементів правової і соціальної структури та етапів побудови групового вчинку: правової мотивації, виконавчого і комунікативного.

У третьому розділі “Шляхи вирішення організаційно-правових проблем управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів” основну увагу приділено вирішенню проблем, які постають перед керівництвом навчальних закладів і безпосередніх керівників курсантських підрозділів по зміцненню службової дисципліни курсантів.

У підрозділі 3.1 “Функції керівників курсантських підрозділів по управлінню процесом забезпечення службової дисципліни зазначено, що діяльність посадових осіб по зміцненню службової дисципліни є важливою складовою у загальній системі навчально-виховного процесу курсантів вищих навчальних закладів та їхній підготовці до практичної діяльності. Здійснюючи управлінські, організаційні, розпорядницькі, педагогічні і матеріально-забезпечувальні функції, начальники, командири та інші органи управління повинні організувати процес забезпечення службової дисципліни з урахуванням опосередкування управлінських відносин юридичними нормами, які визначають міру можливої і необхідної поведінки їх учасників шляхом встановлення взаємопов’язаних прав, обов’язків, обмежень та відповідальності останніх. Юридична форма, не змінюючи сутнісної визначеності управлінських відносин у дисциплінарній сфері, надає діям їх учасників необхідну одноманітність, організованість з індивідуальним підходом до кожного курсанта, забезпечує реальність дотримання ними необхідних суспільству і державі нормативно-правових вимог та порядку можливої і необхідної поведінки. Підтримка певного рівня організованості і соціальності нормативно-правової поведінки курсантів вимагає зусиль навіть у відносно стабільній обстановці. Тому розвиток дисциплінованості детермінується як зовнішніми факторами, тобто змінами у вимогах і умовах служби, так і внутрішніми процесами: загальним ростом правової свідомості курсанта, новими пізнавальними і мотиваційними можливостями, адаптаційною динамікою. Стрижневу лінію в розвитку дисциплінованості курсантів детермінують відповідні перетворення її характерологічних та виконавчих структур, сприяючи підвищенню дисциплінарної компетентності керівництва навчального закладу, структурних елементів управління, командирів і начальників курсантських підрозділів. Автор відзначає, що науково-теоретична та практична підготовленість керівників курсантських підрозділів до службової діяльності по управлінню та регулюванню дисциплінарних процесів досягається шляхом системного вивчення і засвоєння теоретичних, насамперед, правових знань, методів і форм управління та інших знань (філософських, педагогічних, етичних, економічних, психологічних). Критерієм ефективності діяльності керівників та інших елементів системи управління по зміцненню дисципліни має стати положення про “мінімізацію” зусиль, тобто досягнення такого рівня активності процесів самодисциплінування та взаємодисциплінування, коли участь керівництва є мінімальною і полягає тільки у вирішенні тих завдань, які не можуть бути виконані самостійно кожним курсантом або курсантським колективом.

У підрозділі 3.2 “Удосконалення виховної роботи серед курсантів” підкреслюється, що концепція розвитку індивідуально-виховної роботи, яка спирається на методологію особистісного духовного зростання курсанта, визначає, що рівень дисциплінованості перебуває у стані безупинного перетворення. Процес прогресивного розвитку управління нормативно-правовою поведінкою курсантів відбувається за декількома напрямками. Головним є напрямок, який полягає у розширенні меж нормативно-правового регулювання дій і форм поведінки курсантів з урахуванням факторів проходження адаптаційних процесів. Треба відзначити, що для проведення комплексу виховних заходів важливим напрямком є індивідуалізація спрямованості, особистісний характер формування індивідуального стилю особистої дисципліни курсанта. Автор доходить висновку, що співвідношення між вимогами керівників, які характеризуються певним ступенем стандартизованості, та індивідуальними прагненнями особистості утворюють вузловий пункт у становленні вільної внутрішньої дисципліни і легко переростають у конфлікт. Звернено увагу на те, що дисциплінованість не зводиться тільки до повсякденної ритмічності та організованості. Перед структурними елементами системи управління, керівниками курсантських підрозділів висунуто вимоги щодо створення позитивного “дисциплінарного фону” у межах їх компетенції, правильного застосування заходів впливу. На жаль, створення “дисциплінарного фону” поки що відбувається здебільшого шляхом застосування негативної відповідальності. Важливим аспектом негативного впливу на формування “дисциплінарного фону” є практична відсутність індивідуалізації позитивної відповідальності внаслідок відсутності чітких критеріїв і вимог правової оцінки дій курсантів. Автор звертає увагу на причини, що породжують стійкий зворотний розвиток, тобто регрес дисциплінованості, та заходи виховного впливу для їх усунення.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства, нормативно-правових актів МВС України та практики їх застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правового врегулювання процесу забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Основні з них такі:

1. Сьогодні назріла гостра потреба усебічного реформування організаційно-правових засад управління процесом забезпечення службової дисципліни вищих навчальних закладів, що включає її теоретичні, правові, організаційні, педагогічні, психологічні, виховні та матеріально-забезпечувальні ланки.

2. Удосконалення системи забезпечення службової дисципліни у вищих навчальних закладах МВС України має полягати насамперед в обґрунтуванні розробки нової нормативно-правової бази, що передбачає: а) кодифікацію дисциплінарних провин курсантів за видами, рівнем та ступенем; б) визначення у системі управління процесом забезпечення службовою дисципліною, вихованні підлеглих ролі керівництва навчальних закладів, керівників курсантських підрозділів та перегляду їх дисциплінарних функцій щодо застосування стягнень та заохочень;
в) проведення реформування структури її елементів на основі науково обґрунтованих нормативів кількісного навантаження на керівників курсантських колективів (керівництва факультетів, курсів, командирів взводів); г) розширення дисциплінарних функцій керівництва курсантських підрозділів (начальників факультетів, курсів, молодших командирів) щодо застосування стягнень та заохочень;

3. Проведення реформування системи управління процесом забезпечення службової дисципліни, перегляд її структури та елементів на основі ґрунтовного організаційно-правового аналізу має полягати: а) у визначенні змісту, структури і сутності організаційно-правових підходів до вивчення діяльності системи управління процесом забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів закритого типу; б) розкритті змісту і структури класифікації правових та організаційних підходів індивідуальної та колективної саморегуляції дисциплінарної поведінки курсантів; в) встановленні закономірностей динаміки когнітивних і мотиваційних компонентів адаптації, впливів факторів ризику на стан дезадаптації курсантів до майбутньої професійної діяльності; г) поглибленні понятійного апарату, який використовується в нормативно-правових актах, які регулюють сферу управління процесом забезпечення службової дисципліни.

4. Введення в систему управління нових структурних елементів – дисциплінарних комісій (судів), які б мали можливість незалежно від керівництва факультетів, курсів розглядати випадки порушення службової дисципліни, перебували б виключно під керівництвом ректорату та мали юридичне право остаточно вирішувати ступінь дисциплінарної провини, подавати матеріали на затвердження керівництву вищого навчального закладу з обов'язковим розкриттям причин, що призвели до скоєння порушень, та заходів для їх усунення.

5. Обґрунтовано, що існуюча дисциплінарна відповідальність, як позитивна, так і негативна, для всіх існуючих структурних підрозділів органів внутрішніх справ України має потребу у виділенні особливого розділу, призначеного для функціонування системи забезпечення службової дисципліни вищих навчальних закладів МВС України.

6. Доцільно в обов'язковому порядку до призначення керівників навчальних підрозділів на посаду запровадити проходження ними курсів початкової підготовки з питань управління та правового застосування дисциплінарних функцій, психології виховання та індивідуального, групового впливу на курсантів, педагогіки, теорії входження в контакт та ін. Аналогічні курси повинні функціонувати у кожному навчальному закладі для категорії молодших командирів (взводів, відділень).

7. На основі ґрунтовних наукових психологічних розробок необхідно здійснювати постійне психологічне супроводження курсантів протягом всього періоду навчання, незважаючи на стан індивідуальної та групової дисципліни в навчальному підрозділі (групи особливої психологічної уваги, ризику) у напрямку встановлення латентної складової дисциплінарних порушень.

8. Введення до структури вищих навчальних закладів МВС України комплексної, безперервно діючої аналітично-інформаційної системи, яка б щоденно отримувала, обробляла інформацію про стан успішності, відвідування занять, стан дисципліни та тенденції їх зміни серед курсантських підрозділів. Створення банку даних за вищевказаними показниками.

Висвітлені в дисертаційному дослідженні погляди на розвиток організаційно-правової концепції управління службовою дисципліною на сучасному етапі розвитку й формування вищої школи в сукупності потребують реалізації в повсякденній діяльності системи забезпечення службовою дисципліною від курсантських підрозділів до ректорату вищих навчальних закладів. Дисциплінарна система повинна мати добре налагоджений зворотний зв'язок, бути сприятливою до інформації про свій власний стан та навколишні обставини, про перебіг реалізації прийнятих рішень, а також своєчасно вносити необхідні корективи, і на цій підставі розвиватися та удосконалюватися. Безумовно, вищевказані пропозиції потребують подальшого наукового та практичного опрацювання, деталізації, інтегрування знань фахівців: правознавців, управлінців, психологів, педагогів, спеціалістів інформаційних систем.

Список опублікованих автором праць

1. Оспіщев Є.Я. Вплив факторів ризику на адаптацію курсантів вищих навчальних закладів МВС України // Вісник Університету внутр. справ. – Спецвипуск. – 2000. – С.246–248.

2. Оспіщев Є.Я. Науково-практичні підходи вивчення девіантної поведінки курсантів вищих навчальних закладів МВС України // Вісник Національного ун-ту внутр. справ. – Вип.0. – 2002. – С.504–510.

3. Оспіщев Є.Я. Розвиток сучасної психолого-правової концепції службової дисципліни в системі вищих закладів освіти МВС України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: ДІВС, 2002. – №1. – С.257–265.

4. Орлов П., Громыко И., Оспищев Е. и др. К определению вида и размера наказания за компьютерные преступления в соответствии с Уголовным кодексом Украины // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: Наук.-техн. зб. – К., 2001. – Вип.3. – С.45–51.

5. Оспіщев Є.Я. Оцінка девіантної поведінки курсантів вищих навчальних закладів МВС України // Науковий вісник Дніпропетровського інституту МВС України. – 2001. – №3(6). – С.356–361.

6. Оспіщев Є.Я. Науково-практичні аспекти управління процесами дисцилінування курсантів вищих навчальних закладів МВС України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: ДІВС, 2003. – №1. – С.78–88.

7. Оспищев Е.Я. Психологические предпосылки реформы системы дисциплинирования в высших учебных заведениях закрытого типа // Вісник Харківського університету. Серія психологія. – Харків, 2002. – №539. – С.111–114.

8. Оспищев Е.Я. Служебная дисциплина курсантов высших учебных заведений МВД Украины как объект психологических исследований // Вісник Харківського університету. Серія психологія. – Харків, 2002. – №550. – С.219–232.

9. Оспіщев Є.Я. Роль і місце індивідуально-виховної роботи в мотивації дисциплінованості курсантів відомчих закладів освіти // Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України: Матеріали науково-практич. конф. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – С.156–165.

10. Оспіщев Є.Я. Науково-практичні погляди на функції керівників курсантських колективів по зміцненню дисципліни курсантів // Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи: Матеріали науково-практич. конф. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – С.74–82.

АНОТАЦІЇ

Оспіщев Є.Я. Організаційно-правове забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню актуальних теоретичних і практичних питань удосконалення організаційно-правового забезпечення службової дисципліни курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Розкривається поняття процесу забезпечення службової дисципліни, який здійснюється у вищих навчальних закладах, його теоретичні засади та практичні аспекти функціонування. Висвітлено особливості процесу адаптації курсантів до умов навчального закладу закритого типу, фактори, які впливають на цей процес, а також призводять до порушень службової дисципліни. Проаналізовано особливості правового регулювання дисциплінарного процесу. Звернено особливу увагу на застосування позитивних і негативних аспектів дисциплінарної відповідальності, а також латентної складової порушень службової дисципліни. Визначено місце і роль керівництва навчальних закладів, безпосередніх керівників курсантських підрозділів у процесі дисциплінування та виховання курсантів. Зроблено висновки та внесено конкретні пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення управлінської діяльності у сфері дисциплінарних процесів, оновлення правової бази та удосконалення структури системи управління дисциплінарними процесами.

Ключові слова: службова дисципліна, вищі навчальні заклади, нормативно-правове забезпечення, правове регулювання, адаптація, курсантські підрозділи.

Оспищев Е.Я. Организационно-правовое обеспечение служебной дисциплины курсантов высших учебных заведений МВД Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена комплексному исследованию актуальных теоретических и практических вопросов совершенствования организационно-правового обеспечения служебной дисциплины курсантов высших учебных заведений Украины. Раскрывается понятие процесса обеспечения служебной дисциплины, который осуществляется в высших учебных заведениях, его теоретические основы и практические аспекты функционирования. Освещены особенности процесса адаптации курсантов к условиям учебного заведения закрытого типа, факторы, которые влияют на этот процесс, а также приводят к нарушениям служебной дисциплины. Анализируются особенности правового регулирования дисциплинарного процесса. Особое внимание обращено на позитивные и негативные аспекты дисциплинарной ответственности, а также латентной составляющей нарушений служебной дисциплины. Определено место и роль руководства учебных заведений, непосредственных руководителей курсантских подразделений в процессе обеспечения служебной дисциплины и воспитания курсантов. Сделаны выводы и внесены конкретные предложения относительно усовершенствования нормативно-правового обеспечения управленческой деятельности в сфере прохождения дисциплинарных процессов, обновления правовой базы и усовершенствования структуры системы управления дисциплинарными процессами.

Ключевые слова: служебная дисциплина, высшие учебные заведения, нормативно-правовое обеспечение, правовое регулирование, адаптация, курсантские подразделения.

Ospischev Y.Y. Normative and legal guaranteeing of higher educational establishments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine cadets’ discipline – Manuscript

Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.07 – theory of management; administrative law and process; financial law; informational law. – National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 2004.

Thesis is devoted to the complex research of actual theoretical and practical matters of higher educational establishments of Ukraine cadets’ discipline organizational and legal guaranteeing improvement. The problems of the development of scientific views on legal grounds of process and cadets’ deviation behavior management have been researched. Interrelation between the notions adaptation and deviation behavior with the violations of official discipline has been proved in the thesis. The concept of the process, which is carried out in higher educational establishments, its theoretical grounds and practical aspects of functioning has been revealed in this work. Peculiarities of cadets’ adaptation process to the conditions of the higher educational establishment of a closed type, the factors, which have influence on this process and lead to the violations of official discipline have been elucidated. The author has researched organizational and legal process management, estimation made by the leaders of cadets’ groups, violations of official discipline and their correspondence to normative and legal requirements. The author has proved the temporal change of the factors, which have influence on the process of cadets’ adaptation from the first year of study till the final year and interrelation between adaptation processes and existing violations of official discipline. Peculiarities of legal regulation of discipline process have been analyzed in this work. The author has paid special attention to the positive and negative aspects of disciplinary responsibility and to the latent factor of the violations of official discipline. The author has determined the place and the role of educational establishments’ leaders and leaders of cadet’s groups in guaranteeing official discipline and cadets’ upbringing. The author has made some