Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

СТАСЮК МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 331.556.4:338(477)

МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

08.05.01. “Світове господарство і міжнародні економічні відносини”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КИЇВ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Поліванов Володимир Єгорович,

Українська академія зовнішньої торгівлі,

декан факультету міжнародної економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор

член-кореспондент НАН України

Лібанова Елла Марленівна,

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України,

заступник директора

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Сльозко Олена Олександрівна,

Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України, відділ міжнародних

валютно-фінансових відносин,

старший науковий співробітник.

Провідна установа Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки, кафедра міжнародної економіки

Захист відбудеться 4 лютого 2005р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції за адресою 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

Автореферат розісланий 4 січня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

к.е.н., c.н.с. Т. М. Стукач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розширення світогосподарських зв’язків міжнародна трудова міграція з часом набула глобального характеру. Разом з тим, незважаючи на її масштаби, сучасна наука не має сьогодні єдиної концепції. Це можна було б пояснити тим, що міграція одночасно є віддзеркаленням різноманітних аспектів суспільного життя: економіки, демографії, соціології, політики, права. Однак, з іншого боку, і це є характерною особливістю для України, аналіз розмірів і тенденції міжнародної міграції робочої сили ускладнений недосконалістю його інформаційного та статистичного забезпечення, відсутністю уніфікованих національних і міжнародних показників, які здебільшого носять фрагментарний і залежний від контексту публікацій характер.

Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в Україні актуалізує її дослідження як явища, що має суттєвий вплив на розвиток економіки, соціальної сфери, демографії та інших сторін суспільного життя. Важливість дослідження процесів міжнародної трудової міграції в Україні зумовлена також стрімким зростанням її обсягів та інтенсивності, поширенням на всі регіони держави.

Традиційний підхід, що на практиці реалізується як прагнення або спроба вирішувати проблеми в окремих сферах суспільного життя, нехтуючи системністю та цілісністю підходів, не може бути ефективним. Тому на шляху вироблення в Україні ефективної стратегії і тактики втручання держави в процес міжнародної трудової міграції, що розвивається досить швидкими темпами, виникає велика потреба поєднання наукових розробок, досліджень і практичних кроків. Має бути реалізованим такий концептуальний підхід, суть якого б полягала в тому, щоб предметом відповідних досліджень стали не лише зміст і особливості формування міжнародного ринку праці. Досить суттєва увага має приділятися аналізу основних елементів міжнародних міграційних процесів, критичному підходу до існуючої практики їх державного регулювання, впливу стану економіки та соціальної сфери на динаміку і обсяги міжнародної трудової міграції в Україні, вивченню та імплементації міжнародного досвіду.

Процес міжнародної трудової міграції в Україні на сучасному етапі ринкової трансформації економіки, як якісно нове для нас явище, є мало дослідженим і потребує особливої уваги з боку вчених і держави. А тим часом, у світовій практиці вже існують достатньо змістовні моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення. Насамперед, це праці Дж.Борхаса, А.Роя, К. Макконела, Я. Мінсера, Маноло І. Абелли та ін.

Вагомий внесок у процес дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції, удосконалення організаційних, економічних та правових важелів її регулювання зробили провідні вітчизняні вчені: О.Власюк, В.Геєць, С.Злупко, А.Кравченко, Е.Лібанова, Ю.Макогон, О.Малиновська, Н.Марченко, А.Мокій, С.Пирожков, С.Писаренко, О.Позняк, М.Романюк, А.Румянцева, Є.Савельєв, Л.Симів, А.Філіпенко.

Незважаючи на те, що ряд важливих аспектів міжнародної міграції робочої сили знайшов відображення у працях цих та інших вітчизняних дослідників, окремі важливі проблеми, зокрема, методики оцінки впливу міграційних потоків на основні макроекономічні показники розвитку, питання імплементації зарубіжного досвіду в практику державного регулювання цих процесів, дослідження проблемних ситуацій, що утворюються в регіонах внаслідок міграції, взаємовплив стану економіки, соціальної сфери та міжнародної трудової міграції на їх розвиток, удосконалення системи інформаційного і статистичного забезпечення ще певною мірою залишаються поза увагою вчених і практиків.

Проблеми, що пов’язані з міжнародною трудовою міграцією, на практиці є такими, що виходять за рамки демоекономічних досліджень, навіть у найширшому їх розумінні. Як такі, що є міждисциплінарними, вони мають вирішуватися за допомогою кооперації зусиль дослідників різної наукової спеціалізації. Це питання є надзвичайно актуальним не лише для вивчення економічної і соціальної сутності міжнародних міграційних процесів, але й для утвердження активної міграційної політики держави та дієвих інструментаріїв її реалізації. Саме важливість цих проблем, що мають місце на шляху трансформації економіки і соціальної сфери України, визначила тему, структуру і зміст викладених матеріалів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження пов’язане з наступною темою: “Наукове обгрунтування пріоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ” (замовник: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, держреєстр. №0104U000968). Автором особисто виконаний підрозділ “Передумови та чинники розвитку міжнародної трудової міграції в Україні”, та розроблено напрям “Методики експертних оцінок впливу міжнародної трудової міграції на основні показники демоекономічного розвитку”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретичних положень та визначення методичного інструментарію дослідження міжнародної трудової міграції, вдосконалення організаційної структури та механізмів державного управління міграційними процесами і визначення шляхів імплементації світового досвіду в практику державного втручання з метою посилення їх позитивного впливу на соціально-економічний розвиток України.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки і вирішення таких конкретних задач:

· сформулювати концептуальні положення і висновки щодо масштабів, ознак і чинників трудової міграції у світі та в Україні на етапі трансформації її економіки. Окреслити вплив стану економіки та соціальної сфери на розвиток міграційних процесів у нашій країні;

· визначити напрямки, динаміку руху окремих компонентів міжнародної міграції робочої сили та очікувану еволюцію демоекономічної ситуації в Україні;

· проаналізувати основні елементи міжнародних міграційних процесів, та оцінити рівні міждержавних міграційних контактів, що мають місце серед населення України;

· дослідити та визначити інституційні регулятори щодо посилення інтеграції вітчизняного ринку праці у систему міжнародних соціально-економічних відносин;

· здійснити аналіз існуючих методик оцінки впливу міжнародної трудової міграції на основні показники демоекономічного розвитку та запропонувати конструктивні авторські розробки;

· узагальнити міжнародний міграційний досвід з огляду на його імплементацію у практику міграційної політики України з метою її вдосконалення.

Об’єктом дослідження є міжнародна трудова міграція в системі міжнародних соціально-трудових відносин, суб’єктом яких в умовах інтернаціоналізації та глобалізації світогосподарських зв’язків прагне стати Україна.

Предметом дослідження є економіко-правовий механізм взаємодії України з іншими державами у сфері трудових відносин, закономірності міжнародної трудової міграції та її сучасні особливості.

Методи дослідження. У роботі використаний широкий спектр методів наукового аналізу та дослідження міжнародних економічних відносин, а саме: методи аналізу, синтезу та порівняння (підрозділи 1.1 та 1.3), історико-системний (підрозділ 1.3), системного підходу (підрозділ 2.2), соціологічних досліджень (підрозділ 2.3), якісного і кількісного порівнянь (підрозділ 2.1), математичного аналізу (підрозділи 2.3, 3.2). Табличний метод використовувався для подання фактичного матеріалу, динамічний метод застосовувався для відслідковувався змін у часі. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії і практики.

У процесі підготовки роботи опрацьовані результати досліджень, викладені у численних монографіях і виданнях сучасних зарубіжних та вітчизняних вчених з цієї проблеми. Джерельною та статистичною базою є дані Державного комітету статистики України, інформаційно-аналітичні матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерства праці та соціальної політики України, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з питань міграції, Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України, а також таких міжнародних організацій, як ООН, МВФ, документи ЄС.

Наукова новизна та значення отриманих результатів. Основні результати, що становлять наукову новизну та отримані у ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, полягають у наступному:

Вперше:

· розроблено автором концептуальні підходи застосування методів математичного моделювання для визначення впливу міжнародної трудової міграції на основні демоекономічні показники в Україні. Зокрема, використана диференційна модель перерозподілу капіталу в якості регулятора перерозподілу мігрантів між країнами. Запропонована модель ґрунтується на використанні принципів мультиплікатора і акселератора, на основі комбінування яких отримуємо диференціальне рівняння, що дозволяє проводити різні розрахунки відносно масштабів залучення іноземних громадян в Україну;

· розроблено шляхи вдосконалення національної міграційної політики та визначено стратегічну мету такої політики. Розкрито склад еміграційної та імміграційної робочої сили, засоби запобігання нелегальній міграції і диверсифікацію країн прийому, що передбачає розширення дипломатичних відносин, мінімізацію відтоку умів, надбання громадянами України нових професійних навичок та валютних коштів за кордоном. Запропоновано інституцію регулювання державної міграційної політики з утворенням окремого органу – Бюро по міграції;

· запропоновано принципово новий підхід щодо побудови організаційної структури безперервного автоматизованого моніторингу міграційних процесів в Україні (АСБММП), яка дозволяє проводити обробку та видачу інформаційно-аналітичних даних у такому контексті: нагромадження і структурування інформації про масштаби, напрями і характер переміщень населення, відстеження тенденцій трудової міграції населення, визначення причинно-наслідкових зв’язків міграції з економічними, соціальними і демографічними процесами в країні і світі, прогнозування міграційної ситуації та міграційної поведінки людей, підготовки аналітичної інформації для розробки і реалізації міграційної політики.

Одержали подальший розвиток:

· на основі застосування історичного підходу до руху та змін у міграційному процесі, починаючи з кінця XIX ст. до початку 90-х рр. минулого століття, виявлено нові чинники, які з’являються з утвердженням суверенітету держав, а саме: попит на керівників нового типу для забезпечення ринкових структур, диспропорція на ринку праці на працівників низької кваліфікації, масове вивільнення працівників, поглиблення соціально-економічної кризи та зниження життєвого рівня населення;

· на основі аналізу основних елементів міжнародних міграційних процесів у контексті їх розвитку, виділено стаціонарну форму міграції (пов’язана зі зміною місця проживання) та трудову (має зворотний характер). Встановлено чотири рівні міждержавних міграційних контактів, що мають місце серед населення України: перший – обмін з державами СНД, другий – контакти з державами Закавказзя та Середньої Азії колишнього Союзу РСР, третій – міграційні зв’язки з державами центральної Європи, четвертий – міграційні контакти з іншими державами світу, які традиційно притягують мігрантів (США, Канада, Австралія та ін.);

· оцінено міжнародний міграційний досвід, з огляду на можливість його використання в Україні, уточнено основні засади та переваги міграційної політики (вікові обмеження мігрантів, строки перебування до отримання громадянства, кваліфікаційні вимоги, бізнес еміграція) таких країн, як: Канада, Австралія, Нова Зеландія, США і Російська Федерація, показано міграційні пріоритети країн Шенгенської зони та Великобританії.

Удосконалено:

· методичні підходи щодо виявлення взаємовпливу міжнародної трудової міграції, економіки та соціальної сфери України. Зокрема, встановлено, що вплив міграції працездатного населення на розвиток соціальної сфери слід оцінювати одночасно у декількох напрямках, що сприяє точнішому виявленню кількісних та якісних змін на ринку праці, у чисельності та структурі складу населення, коливанні демоекономічного навантаження, попиті населення на ті чи інші товари чи послуги, що інтеріогенеративна міждержавна частина міграційних потоків забезпечує збалансованість ринків праці, у той час, як екстеріогенеративна її частина відображає дію чинників зовнішнього порядку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій та пропозицій, які можуть бути корисними для впровадження при формуванні національної міграційної політики.

Пропозиції та рекомендації щодо регулювання процесів міжнародної трудової міграції знайшли відображення у цільовій комплексній програмі зайнятості населення в Херсонській області та Іванівському, Каланчацькому, Нижньосірогозькому та Цюрупинському районах області (довідка Херсонського обласного центру зайнятості від 02.12.2002 № 12 – 12 - 1072).

Окрім цього, матеріали дослідження були використані під час вивчення в Херсонській області Державним центром зайнятості населення стану роботи підприємницьких структур, що займаються працевлаштуванням українських громадян за кордоном (довідка Херсонського обласного центру зайнятості від 02.02.2003 № 12 – 12 - 23).

Запропоновані автором рекомендації застосовувалися місцевими статистичними управліннями в Херсонській області в ході дослідження домогосподарств (довідка від 11.03.2003 № 15/03 - 023). Окремі з них, як це наведено в дисертації, виконувалися під керівництвом автора.

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у фахових виданнях у співавторстві, у роботі використані лише ті, що є результатом особистого напрацювання дисертанта.

Апробація результатів дослідження:

· V міжнародна науково-практична конференція УАЗТ „Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків”, Київ, 2002. Доповідь на тему „Проблеми та особливості розвитку міжнародної трудової міграції в Україні”.

· VІІ міжнародна науково-практична конференція УАЗТ „Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики”, Київ, 2004. Доповідь на тему „Міжнародні міграційні процеси в моделях зовнішньої торгівлі”.

· Міжнародна студентська конференція „Brain drain” Seminar, Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. Київ, 19-23 березня 2004. Доповідь на тему „Проблеми міжнародної інтелектуальної міграції”.

· Засідання колегії Херсонського обласного центру зайнятості населення. Січень 2003. Доповідь на тему ”Вплив міграційних процесів на соціально-економічний розвиток сільських районів області” (на прикладі Іванівського, Каланчацького, Нижньосірогозького, Цюрупинського районів).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей (4 статті опубліковано автором особисто). Усі публікації розміщені у фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 2.62 д.а. (особисто автора – 2.34 д.а.).

Структура та обсяги роботи. Дисертація, обсягом 165 сторінок, складається із вступу, трьох розділів та висновків, містить список використаних джерел із 153-х найменувань та 20 додатків обсягом 28 сторінок. Дисертаційна робота ілюстрована 8 рисунками і містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Міжнародна трудова міграція в системі світового господарства” розглядаються теоретичні основи міжнародної трудової міграції, сутність і зміст основних понять, якими автор оперує при дослідженні переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати, кращих умов життя. Теоретичні положення дисертації базуються на основі теорії міжнародної міграції робочої сили.

При визначенні теоретико-методологічних засад міжнародного руху робочої сили автором доведено, що сучасна трудова міграція є об’єктивним і багатогранним явищем, яке набуло глобального характеру. Його особливістю є те, що робоча сила рухається не лише у напряму розвинутих країн, а до країн, які розвиваються.

В основі міжнародної трудової міграції, перш за все, лежить різниця в оплаті праці у країнах витоку і в країнах прийому мігрантів, тобто причини трудової міграції носять, в основному, економічний характер.

Відповідно до територіально – структурних моделей масштаби міжнародних міграційних потоків знаходяться у прямій залежності від :

· наявності та масштабів безробіття в країнах, економіка яких трансформується;

· відмінностей у рівнях економічного розвитку країн і відповідних цим рівням умов життєдіяльності населення;

· національних відмінностей у вартості робочої сили;

· руху міжнародних капіталів та масштабів діяльності транснаціональних корпорацій.

Міжнародна трудова міграція є, насамперед, формою руху відносно зайвого населення з одного місця накопичення капіталу до іншого. Рівновага на ринках праці країн витоку і країн прийому завжди залежить від співвідношення попиту і внутрішньої пропозиції (точка А на рис. 1.1 і точка Е на рис. 1.2 та криві SM – S mig на рис. 1.2 SN +S mig на рис. 1.1)

Теоретично імміграція робочої сили із країни “М” мала б продовжуватися до тих пір, поки не зрівняються ставки заробітної плати в країнах “M” і “ N”. Проте, такого вирівнювання у світовій практиці ще не зустрічалося. Насправді, як це засвідчує дослідження, у країні “M” відтік робочої сили зменшить тиск на ринок праці, а відповідно і конкуренцію за робочі місця. Однак, підприємці країни “М” при цьому несуть втрати (на рис. 1.2 – область d + e + f), у зв’язку з чим країна імміграції завжди несе втрати. Виграш емігрантів фактично буде таким, яким його зображено на рис. 1.2 (область e + f + g).

Процеси у країні “N” мають зворотний характер.

Таким чином, автор довів сформульовану ним тезу, що в економічній основі трудової міграції лежить різниця в оплаті праці, а сама трудова міграція впливає позитивно або негативно на основні макро- і мікроекономічні показники. Тому необхідність управління міграційними рухами робочої сили завжди вимагає постійних теоретичних, методичних та організаційних підходів, адекватних ситуації на ринку праці.

Наведені передумови та чинники міжнародної трудової міграції в Україні, що розглянуті автором у цьому розділі, дають підстави для висновку, що для країн з перехідною економікою, особливо таких як Україна, сучасна міжнародна міграція переважно характеризується посиленням однопорядкової мотивації, тобто головною рушійною силою її є прагнення до вищого рівня життя.

Використання іноземної робочої сили є визначальним явищем світогосподарських зв’язків, що виявляється через множину показників, найголовнішими серед яких є: склад і структура робочих місць, динаміка їх розвитку, якість робочої сили та її мобільність.

За своїми ознаками ринок праці має сегментований характер. В його сегментації віддзеркалюється як міжнародний поділ праці, так і якісні вимоги щодо кваліфікації робочої сили та попиту на неї.

Необхідність управління ринком праці вимагає постійного пошуку теоретичних, методичних і організаційних підходів щодо вирішення проблем зайнятості населення, а його дослідження – включення в аналіз такого поняття, як ієрархічність локальних ринків з їх режимами відтворення і зайнятості трудових ресурсів.

Аналіз особливостей організації продуктивних сил України дає підстави стверджувати, що методологічні засади сегментації ринку праці можуть в цілому бути застосовані для прогнозування і утвердження керованості на ринку трудових ресурсів. Методика цієї роботи, на думку автора, має базуватися на науково обґрунтованому врахуванні регіональних відмінностей ринків праці, адже існуючі схеми розміщення і розвитку продуктивних сил областей України, що складалися на 15-річний термін, з їх розділами про населення і трудові ресурси, мають здебільшого довідковий характер. У прагматичному плані, застосування методологічних засад сегментації ринку праці дозволить утворити в Україні ефективну систему територіального управління ринком праці, частиною якої є соціально-економічний моніторинг (ТСЕМ), і в результаті запобігти негативним явищам, що мають місце в міграційних процесах в Україні.

Регуляторні зовнішньополітичні дії з боку держав щодо міграції значною мірою оформилися під впливом політики, яку проводить Міжнародна організація праці (МОП). У світі прийнято дотримуватися певних міжнародних норм і стандартів, якими є Конвенції МОП.

Рухомість працездатного населення є основною і найважливішою особливістю сучасних міжнародних економічних відносин, що мають свої позитивні і негативні наслідки. Майже до кінця 80-х років ХХ століття міграційні процеси в Україні носили переважно внутрішній характер або мали північно-східний вектор. Зовнішня міграція була взагалі обмеженою і чітко регламентованою.

Різке пожвавлення міграційних процесів розпочалося із кінця 80-х та на початку 90-х років минулого століття, чому сприяла лібералізація перетину кордонів, особливо із центральноєвропейськими країнами. В цей час різко зросла кількість людей, які залишали Україну з метою отримання постійного місця проживання у далекому зарубіжжі.

Паралельно, із ростом еміграційних процесів, в цей час посилилися імміграційні потоки, що складалися із сімей, які поверталися в Україну із республік колишнього Союзу РСР.

Пожвавлення ринкових реформ викликало приїзд, на початку 90-х років, до нашої держави ділових людей, а правова лібералізація сприяла в’їзду вихідців із азійсько-африканського континентів.

Серед економічних передумов і чинників посилення еміграції українців, в першу чергу, треба визнати нерівномірність економічних реформ, що призвело до різкого збіднення населення.

Одночасно, зростаючий попит на кадрове забезпечення економіки супроводжувався вивільненням спеціалістів і керівників, які сформувалися в період планового господарювання, а структурні зміни в економіці призвели до вивільнення робітників низької кваліфікації та молоді, зокрема, випускників навчальних закладів. Отже, такий чинник, як перехід від працедефіцитного ринку праці до ринку праці з розбалансованою структурою економіки, породив таке, невідоме до цього явище, яким є масове безробіття, і сприяв зростанню еміграції робочої сили за кордон.

Враховуючи те, що зубожіння і низькі доходи населення, що є головною причиною посилення його еміграційних настроїв, мають місце і сьогодні, автор схиляється до думки, що міграційний потенціал українців наступними роками буде залишатися на високому рівні. У зв’язку з цим визначальним курсом державної політики має стати опрацювання і утвердження інноваційної моделі розвитку та формування відповідної до цього системи підготовки кадрів. А поки Україна опинилася втягнутою у світовий міграційний процес як така, що підживлює його і одночасно є територією, через яку проходять міграційні потоки, в т.ч. й нелегальні.

У другому розділі “Соціально-економічна ситуація в Україні в контексті розвитку міжнародних міграційних процесів” здійснено аналіз основних елементів міжнародної трудової міграції в нашій країні, динаміки і обсягів міграційних потоків та впливу стану економіки і соціальної сфери на розвиток міграційних процесів. Автор дійшов висновку, що в умовах розширення масштабів і географії міжнародної трудової міграції в Україні виникає потреба вдосконалення її аналізу як у цілому, так і окремих її рівнів та елементів. Враховуючи це, запропоновано звести причини та мотиви міграції до структури, яка включає їх чотири види, що цілком відображає сутність міграційних процесів як предмета наукового пізнання.

Основним джерелом аналізу міграційних процесів є їх облік. Разом з тим, недостатність в Україні статистичних даних значно ускладнює дослідження. Вивченню піддаються лише ті міграційні рухи населення, які підлягають офіційній реєстрації.

У той же час слід зазначити, що офіційна статистика вірно відображує тенденцію останніх років щодо збільшення кількості трудових мігрантів з України. Так, у табл.1 чітко видно, що за період з 1998 по 2002 рік кількість мігрантів з України збільшилася у 1,8 раза (з 22512 до 40570 тис. осіб). Причому збільшення мігрантів з України стосується як осіб вікової групи 18-40 років (у 1,6 раза), так осіб, яким вже більше 40 років (у 2,3 раза)

Таблиця 1

Чисельність громадян України, які тимчасового

працювали за кордоном у 1998-2002рр., за віком і статтю

Вікові групи | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

18-28рр. | 5643

(22,19%) | 5940

(20,96%) | 7248

(19,02%) | 7696

(16,05%) | 8358

(17%)

28-40рр. | 11573

(9,95%) | 12881

(9,56%) | 14948

(10,23%) | 15860

(7,3%) | 17494

(5,55%)

Більше 40р. | 7181

(7,3%) | 9403

(6,9%) | 11539

(11,2%) | 12773

(8,7%) | 14831

(3,8%)

Всього | 24397

(12%) | 28224

(11,1%) | 33735

(12,46%) | 36329

(9,65%) | 40683

(7,26%)

У дужках подано відсотки жінок, що перебувають за кордоном разом з чоловіками. Наприклад, у 2002 році з 8358 осіб вікової групи 18-22 років працювали за кордоном 1421 жінка (17%).

За допомогою вибіркової лінійної регресійної моделі yі=4,06тис.·хі+20,4тис. (і=1,2,3...), побудованої за даними табл.1, можна зробити висновок, що через хі=20 років за кордон на заробітки буде виїжджати біля yі=101 тисячі українців. Про нереальність наведених цифр свідчить хоча б той факт, що за даними проведеного у 2002 р. обстеження, лише із 8 прикордонних областей України працювало за кордоном за наймом 380,5 тис. жителів. Якщо інтерполювати ці дані на всі області України, то маємо щонайменше 1,25-1,5 млн. громадян, які виїжджали на заробітки за межі України у 2002 році.

За даними державної служби зайнятості в період з 1998 по 2002 рік в Україні працювало 28196 іноземних громадян. Побудована вибіркова лінійна регресивна модель для цієї категорії громадян має вигляд yi = 0.5 тис..·хі+0,4тис.

Одним із найважливіших видів дослідження міграційної ситуації в країні є аналіз та виявлення закономірностей, що простежуються на регіональних рівнях. За цими ознаками виділяються сім міграційних районів та будується сітка розподілу міграційних районів України. Основними показниками, покладеними в основу виявлення територіальної диференціації міграційної ситуації, прийнято: питому вагу осіб у загальній кількості районів, коефіцієнти сальдо міграції і загальної мобільності населення і додаткові показники про частку народжених за межами району.

Аналіз засвідчив, що для переважної частини населення макроекономічне зростання останніх років не завадило мати міграційні настрої. Тож тенденції, що відбуваються в процесі міжнародної трудової міграції та посилення прагнення громадян до виїзду на роботу за кордон, вимагають вдосконалення існуючої в державі системи інформаційно-аналітичного забезпечення досліджень дійсного стану міжнародних міграційних процесів.

Автором запропоновано групу індикаторів, визначення яких може вплинути на державну політику у сфері міграції та на співвідношення політики і стратегії. Щодо вдосконалення обліку міграційних процесів, доцільно було б поліпшити систему збору і обробки даних про міграцію на основі підвищення інформативності існуючих інформаційних систем та запровадити нові джерела. Це, в свою чергу, потребує вдосконалення існуючих комплексів електронної обробки інформації (КЕОІ). В роботі викладено пропозиції щодо набору та змін стандартних форм статистичних даних.

Такий підхід дозволяє визначати причини міграцій, їх часові характеристики, ступінь задоволення учасників міграції результатами роботи за кордоном, характер і умови праці, зробити аналіз за різними соціально-економічними характеристиками (статтю, віком, освітою, професійною підготовкою, сферою діяльності, доходами, статусом зайнятості тощо). Оцінки цих компонентів міграційного руху дадуть змогу для прийняття ефективних рішень щодо вироблення політики та впливу, в необхідних межах, на стан трудових міграцій.

Евалюція міграційної динаміки в Україні свідчить, що приріст населення на початку 90-х рр. ХХ століття відбувався за рахунок репатріантів. У цей час на 1000 жителів до України прибувало 9,7 мігранта. Помітне зниження від’ємного сальдо, майже у 1,5 раза, відбулося у 1997 році, а починаючи з 1998 року до 2002 року, коли обсяг вибуття українців із країн СНД різко скоротився, показники модуля міграційного сальдо поступово наближалися до нульового.

Основними джерелами інформації, які б дали змогу уявити динаміку та масштаби міжнародних трудових міграцій, є статистична звітність структур, що вербують остарбайтерів, та звіти підприємств, де працюють емігранти.

Динаміка вибулих українців до далекого зарубіжжя характеризується поступовим зменшенням їх кількості з 45,2% у 1997 році – до 43,2% у 2001 році. В той же час до сусідніх країн і, в першу чергу, до Росії вона зросла з 45,9 до 52,4%. Автор вважає, що головною причиною в даному випадку є не зменшення привабливості далекого зарубіжжя для українських заробітчан, а конкретні обмежуючі заходи, що їх прийняли європейські держави.

Однак, ці дані можуть дати уявлення лише про тенденції щодо обсягів мігрантів та напрямків їх міграції, а істинної картини міграційних рухів українців вони не віддзеркалюють.

Виконане автором дослідження дозволило зробити висновки, що, у порівнянні з офіційними даними, дійсна кількість мігрантів є у 70-100 раз вище наявної статистики. Здійснене дослідження дало можливість мати більш достовірні дані, застосувати їх для дослідження міграційних потоків у цілому по Україні та значно розширити параметри досліджень, включно до визначення еміграційного потенціалу країни.

Вплив міграції працездатного населення на розвиток економіки та соціальної сфери відбувається одночасно у декількох напрямках, що спричиняє кількісні і якісні зміни на ринках праці, у чисельності та структурі складу населення, коливанні демоекономічного навантаження, попиті населення на ті чи інші товари чи послуги і т.ін. Динамічне зростання обсягів міжнародної трудової міграції, з її наслідками, є явищем, яке притаманне не лише Україні. Переміщення робочої сили між державами є похідними від глобальних економічних процесів. Однак, окрім глобальних чинників, в Україні існують такі, що обумовлені специфікою трансформаційних процесів в економіці. Взаємовплив стану економіки і процесів міжнародної трудової міграції підживлюють наслідкові негативні тенденції один одного. Однією із суттєвих негативних реалій є невідповідність скорочення зайнятого населення динаміці змін обсягів виробництва. Причиною такого протиріччя є приховане безробіття. За такої ситуації трудова еміграція є одним із найважливіших джерел вирішення громадянами своїх наболілих соціально-економічних проблем.

З погляду на проблематику питання, що розглядається, доходимо висновку, що інтеріогенеративна міждержавна частина міграційних потоків забезпечує збалансованість ринків праці в інтегрованих економічних системах, у той час, як екстеріогенеративна її частина характеризується дією чинників зовнішнього порядку. Це породжує певні упереджуючі регуляторні заходи з боку країн, що приймають мігрантів.

Входження України в поле ринкової трансформації вимагає особливої уваги до наслідків міжнародної трудової міграції. При цьому треба зважити на те, що надлишок робочої сили і можливість збільшення її експорту не є для України конкурентною перевагою. Перевагою може стати більш ефективне використання наявних ресурсів робочої сили.

Третій розділ дисертації “Організаційно-економічні напрями вдосконалення міграційної політики в умовах трансформації економіки України” присвячений аналізу посилення інтеграції вітчизняного ринку праці у систему міжнародних соціально – економічних відносин, дослідженню та розробці методик експертних оцінок впливу міжнародної трудової міграції на основні показники демоекономічного розвитку, вивченню міжнародного досвіду та визначенню шляхів його імплементації у практику міграційної політики України, розробці рекомендацій удосконалення державного управління у сфері міграції.

Аналіз міжнародної міграції в Україні показав, що вона має тенденцію швидкого розвитку, підвищуючи або понижуючи при цьому коефіцієнт власної корисної дії. Одним із головних чинників, які суттєво впливають на показники демоекономічного розвитку, є посилення інтеграції вітчизняного ринку праці у систему світогосподарських зв’язків.

На сьогодні спроби вчених різних країн визначити математичну залежність щодо впливу міграційних потоків на економічні та суспільні показники розвитку, в т. ч. і на демографічні показники, не дали бажаних результатів. Враховуючи це, автор не лише здійснив аналіз існуючих методик щодо визначення впливу міграції на основні демоекономічні показники розвитку України, але й запропонував власні розробки, які дозволяють більш реально оцінити наслідки міжнародної трудової міграції. Так, для оцінювання впливу збільшення масштабів імміграції на темпи демографічного зростання в Україні використано диференціальну модель перерозподілу капіталу між країнами, яку запропонував В.Леонтьєв. В нашому випадку цим капіталом є іноземні громадяни, які мігрують в Україну.

Модель ґрунтується на використанні принципів мультиплікатора (лат. multiplicator – помножуючий) і акселератора (лат. accelerare – прискорюючий) з урахуванням фактора прямих іноземних інвестицій. І хоча у моделі В.Леонтьєва вирішується питання перерозподілу між країнами капіталу, вона цілком достатньо може бути застосована як диференціальна модель перерозподілу мігрантів між країнами.

Позначимо: через Ід(t) – змінюючий в часі об`єм внутрішніх інвестицій, який деяка група країн-донорів вкладає у свою економіку; через Мд (t) – приріст валового внутрішнього продукту у вигляді збільшення населення, які можуть бути потенційними мігрантами в Україну. Тоді норма накопичення (інвестування) або мультиплікатор інвестицій д зобразиться у вигляді відношення цих функцій:

д = (1)

Так як похідна від приросту населення у країнах-донорах – це швидкість цього приросту, то коефіцієнт приростної капіталоємності або акселератор інвестицій nД зобразиться у вигляді відношення:

nД = (2)

Комбінуючи принципи мультиплікатора (1) і акселератора (2), отримаємо диференціальне рівняння, що описує динаміку збільшення населення у групі країн-донорів:

- (3)

Якщо у початковий (t=0), конкретно виділений рік приріст населення в країнах-донорах складає МД (t)=Mд(0), то із рівняння (3) маємо

МД(t)=МД(0)·, (4)

де mД=.

Стосовно України, як країни - реципієнта, модель В. Леонтьева має аналогічні співвідношення. З урахуванням (4) розв`язок рівняння (3) приймає вигляд:

, (5)

де Mr (t)- приріст валового внутрішнього продукту у вигляді збільшення населення в Україні;

mr = , r – мультиплікатор внутрішніх інвестицій країни-реципієнта.

Таким чином, можна зробити висновок, що демографічний ріст в країнах-реципієнтах, перш за все, залежить від темпів зростання населення за рахунок внутрішніх резервів відповідно в країнах-донорах і країні-реципієнті та початкового значення кількості мігрантів, що переїхали до країни.

Всі параметри моделі у вигляді (5) досить легко оцінюються і, таким чином, сама модель може бути використана у практичних розрахунках для прогнозування демографічного стану в Україні.

Оцінка впливу міграції на інтелектуальний потенціал країни зводиться до того, щоб підрахувати вигоди, або підвести їх до єдиного знаменника, з урахуванням факторів, що присутні в процесі міграції робочої сили вищої кваліфікації. Виділяючи негативні наслідки “відтоку мізків”, автор звернув увагу на те, що для більш глибокого аналізу необхідно враховувати специфічні фактори. У самому загальному вигляді втрати для країни, внаслідок масової інтелектуальної еміграції, було б доцільно підраховувати наступним чином:

Ув.т.=(Во.в. + ВВр.п. + ОВ)Е – (Вп + Вп.в. + Нб)РЕ, де

Во.в. – сумарні витрати на освіту, виховання та підвищення кваліфікації вченого або спеціаліста; Вр.п. – втрачена вигода в результаті виключення емігранта із наукового і економічного життя країни, деформацій на ринках праці наукових та висококваліфікованих кадрів;

ОВ – опосередковані втрати, які виникли в результаті зниження науково-технічного потенціалу, погіршення якості підготовки і використання інтелектуальних кадрів, що пов’язано із нестачею вчених, викладачів, висококваліфікованих спеціалістів;

Вп. – вигода, отримана в результаті повернення частини мігрантів (розраховується аналогічно Во.в.);

Вп.в – вигода, отримана в результаті повторного включення колишніх емігрантів в економічне життя країни;

Нб – надходження до бюджету від митних зборів, які сплачують емігранти, грошові перекази, участь у вітчизняних та спільних підприємствах безпосередньо капіталом, науково-технічними розробками тощо;

Е – число вчених, спеціалістів, які емігрували;

РЕ – число вчених, спеціалістів, які повернулися.

Далі, на основі відбору одиниць генеральної сукупності, автор розвинув методику збору, обробки та узагальнення інформації щодо розрахунків обсягу перевезень товарів через митні кордони України фізичними особами – мігрантами. Для обробки інформації, яка може бути застосована для аналізу економічної і соціальної ситуації, передбачається використання одного із програмних засобів обробки великих масивів інформацій на ПОЕМ – Fox Pro, Clipper, Visual Fox. Автор запропонував власний варіант файла dbf, яким передбачено підготовку інформації і виправлення можливих помилок.

Особливості розробки державної міграційної політики та підходів щодо регулювання міграційних процесів в Україні передбачають вивчення та імплементацію міжнародного міграційного досвіду. В процесі розгляду цього питання основна увага була зосереджена на тому, щоб запобігти таким небажаним для України наслідкам, як втрата трудових ресурсів, нелегальна міграція, “відтік мізків”, скорочення чисельності населення і т.ін.

Аналіз міжнародного міграційного досвіду схиляє до думки, що в Україні нарешті необхідно визначити власну міграційну політику з урахуванням вдосконалення та внесення змін до існуючої законодавчої та нормативно-правової бази, згідно із світовими процесами сьогодення. Доопрацювання, в першу чергу, потребують такі закони України, як “Про правовий статус іноземців”, “Про імміграцію”. Наша держава, яка проголосила інноваційну стратегію розвитку економіки, має в зв’язку з цим визначитися, які ж нам потрібні іммігранти. Адже імміграція в Україну набуває все більших розмірів, у т.ч. й в’їзду небажаних осіб.

Наступним кроком має стати утворення Державної міграційної служби. Ця структура мала б об’єднати функції багатьох урядових структур України, що нині опікуються проблемами міграції, і керуватися єдиними базовими законами відповідно до функцій, що мають бути викладені у Типовому положенні про Службу, та бути авторитетною для співвітчизників та інших держав.

Назріла необхідність законодавчо визначити функції та ступінь відповідальності підприємств, що організують працевлаштування за кордоном.

Важливим напрямом удосконалення політики зовнішньої міграції є вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення та пов’язаної з цим інформаційно-пропагандистської роботи. Автор впевнений, що імплементація досвіду міжнародної трудової міграції в практику міграційної політики України є єдиною і необхідною умовою щодо зняття багатьох проблем та дієвого соціального захисту співвітчизників, які працюють закордоном.

Гострота та неоднозначність проблем, якими характеризуються масштаби і напрями міжнародних міграційних процесів в Україні, дають підстави говорити про необхідність запровадження державного організаційно-адміністративного механізму, який би забезпечив втручання держави в міграційні процеси.

Сьогодні свобода пересування стала загальним міжнародно-правовим стандартом регулювання зовнішніх міграційних процесів, одним із фундаментальних правових принципів. Складові цих принципів є критеріями демократичності суспільства. Міграційне право України має тісно переплітатися з міжнародним і повинно узгоджуватися з ним шляхом внесення змін до існуючої законодавчої бази і прийняття нових законів.

Подальша інтенсивність і напрями всіх міграційних потоків значною мірою будуть залежати від розвитку економічної і політичної ситуації як в Україні, так і в країнах прийому.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані нові концептуальні підходи щодо вирішення наукових і прикладних проблем міжнародної трудової міграції на етапі трансформації економіки України та визначення масштабів, ознак і чинників міграційних процесів, що мають суттєвий вплив на очікувану еволюцію демоекономічної ситуації. У зв’язку з цим, досліджуючи стан державної міграційної