Обложка автореферата
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
СЕЛЕЗНЬОВ Олександр Володимирович
УДК 629.7.07.8
МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ-ШТУРМАНІВ
ДО ДІЙ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
13.00.02 - теорія та методика навчання з технічних дисциплін
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Харків – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній льотній академії України Міністерства освіти і науки України, м. Кіровоград.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Макаров Роберт Микитович,
Державна льотна академія України, м. Кіровоград,
завідувач кафедри авіаційної педагогіки і психології.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Романовський Олександр Георгійович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”, м. Харків,
проректор з навчальної роботи та перспективного розвитку;
кандидат педагогічних наук,
Щербина Світлана Володимирівна,
Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград, завідувач кафедри іноземних мов.
Провідна установа: Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України, відділ дидактики професійної освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться “7жовтня 2004 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.
Автореферат розісланий “ 6 ” вересня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. Плохіх
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і доцільність дослідження. За даними численних досліджень і практики експлуатації повітряних суден найбільш актуальною проблемою сьогоднішнього дня є проблема безпеки польотів. Близько 90 % всіх аварій і катастроф пов’язані, головним чином, з людським фактором, який визначає надійність особливо складної ергатичної системи “льотчик – літак - середовище”. Основна причина – недосконалість професійної підготовки льотного складу.
Розподіл помилкових дій між членами екіпажу виглядає таким чином.
Найбільшу кількість помилкових дій (до 60%) допускає командир повітряного судна і другий пілот, основними з яких є недостатня стійкість професійних знань, навичок і умінь в екстремальних умовах. Саме в цьому напрямку за останні 20-25 років був зроблений стратегічний науковий пошук шляхів підвищення професійної надійності пілотів.
Однак, в склад багатомісних літаків, що здійснюють трансконтинентальні польоти, включені й інші члени екіпажа – штурман, бортінженер і бортрадист. За даними літературних джерел і наукових досліджень встановлено, що біля 30-35% із загальної кількості помилкових дій льотного складу приходиться на штурмана.
На жаль, дослідженням, які присвячені підвищенню надійності діяльності штурмана в екстремальних умовах польоту, приділялося в 5-6 разів менше уваги, ніж для пілотів. Що ж стосується педагогічних робіт, то практично не було проведено жодного дослідження в цьому напрямку.
Варто також вказати на те, що на штурмана, як і на інших членів екіпажа, впливає ціла низка негативних факторів польоту (можлива гіпоксія, акселераційні перевантаження, вестибулярні розлади, вібрація, монотонія, фактори психологічної несумісності, стомлення, шуми та інші), що дестабілізують професійну діяльність (збір суперечливої приладової інформації, її обробка, побудова концептуальної моделі образа діяльності і видача необхідної інформації командиру повітряного судна).
Аналіз авіаційних подій і помилкових дій, скоєних з вини штурманів показав, що в основі лежить недостатній рівень професійних знань, навичок, умінь та професійно важливих якостей (емоційна стійкість, якість уваги, якість пам'яті, здатність прогнозувати розвиток ситуації, здатність працювати в ліміті і дефіциті часу, здійснювати комунікацію діяльності, стійкість розумової діяльності, просторове орієнтування, здатність переробляти додаткову інформацію на фоні основної діяльності і т.д.).
Варто підкреслити, що професійна надійність штурманів в значній мірі залежить від професійно важливих якостей, які і визначають стійкість інтелектуальної діяльності в екстремальних умовах польоту.
Таким чином, в основі професійної надійності штурмана лежить високий рівень теоретичної підготовки, що складає основу професійного мислення і професійно важливі якості, які визначають діяльність штурмана в екстремальних умовах.
В ході досліджень (Н.Д. Завалова, В.О. Пономаренко, Р.М. Макаров, В.Ф Жернавков, В.Г. Кузнєцов, Д.В. Гандер, І.В. Вишняков, С.В. Альошин та інші) встановлено, що важливим компонентом формування професійної надійності є тренажерна і теоретична підготовка.
Слід зазначити, що за результатами наявних досліджень (В.Г. Кодола, М.О. Кобельков, Є.І. Шеришев та інші) для формування професійної надійності необхідно адаптувати теоретичні знання до умов близьких до реальної льотної діяльності штурманів (тренажерній підготовці).
Однак, теоретична підготовка (яка проводиться тільки в рамках аудиторних занять), за відсутністю цілісності у підготовці штурмана, з великими психолого-педагогічними труднощами адаптується до умов моделювання реальної льотної діяльності (тренажерній підготовці), на що вказує теорія і практика льотного навчання. Це приводить до умов, коли професійний інтелект штурмана не може бути реалізований в екстремальних умовах, бо не розроблені цілі, задачі, принципи, зміст, методи, форми організації, технічні засобів навчання, критерії і методи оцінки такої підготовки.
Незважаючи на великі успіхи, досягнуті в теоретичній і тренажерній підготовці штурманів, усе активніше заявляє про себе факт відсутності спеціальної методики підготовки штурмана, що зв'язує в єдину систему теоретичну і тренажерну підготовку, а отже негативно відбивається на професійній надійності штурманів.
Викладене гіпотетично передбачає досягнення ефективності діяльності штурмана при взаємозв'язку двох видів підготовки (теоретичної і тренажерної), створюючи тим самим психолого-педагогічні умови.
Актуальність дослідження обумовлена практикою експлуатації повітряних суден транспортної і військової авіації, і вимагає пошуку шляхів формування професійної надійності штурмана, особливо в умовах підвищеної екстремальності. Відсутність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах підкреслює актуальність досліджуваної нами проблеми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з проблематикою роботи науково-дослідного сектора Державної льотної академії України, яка узгоджена з Міністерством освіти і науки України по темі “Технологія конструювання психолого-дидактичних моделей формування професійної надійності операторів” – 1Б42.7 від 13.03.97 р. №6/10-223 (протокол №185 від 31 березня р.). Особистий внесок дисертанта у виконанні даного плану полягає в обґрунтуванні, розробці та апробації методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах. Тема дисертації затверджена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №10 від 28.01.2003 р.)
Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки курсантів-штурманів.
Предмет дослідження – наукові основи методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Мета дослідження. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Задачі дослідження:
1. Провести аналіз стану безпеки польотів і професійної підготовки курсантів-штурманів.
3. Науково обґрунтувати та розробити сукупність елементів професіограми авіаційного штурмана до дій в екстремальних умовах.
3. Теоретично обґрунтувати та розробити методику професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах (мета, задачі, принципи, зміст, методи, форми організації, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки).
4. Експериментально перевірити ефективність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
За методологічну та теоретичну основу в наших дослідженнях було прийнято системний підхід, що дозволяє об'єднати різні засоби підготовки в єдині психолого-педагогічні умови досліджуваного нами явища, а також наукові теорії про розвиток особистості та особливості пізнавальної діяльності (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперин, В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв та інші), теоретичні основи проблемного навчання (М.І. Махмутов, П.Я. Гальперин, М.М. Скаткін та інші). Принципове значення для дослідження мала концепція конструювання моделей процесу формування професійної надійності операторів складних систем керування (Н.Д. Завалова, В.О. Пономаренло, Р.М. Макаров, Б.Ф. Ломов та інші).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач застосовувався такий комплекс методів:
·
психолого-педагогічні;
·
визначення рівня психофізіологічних якостей;
·
оцінки якості професійної діяльності штурмана;
·
оцінки психофізіологічної “вартості” професійної діяльності штурмана;
·
формуючий педагогічний експеримент;
·
математичної статистики.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше:
·
на базі методологічних та експериментальних досліджень науково обґрунтовано концептуальний підхід до конструювання та дидактичного наповнення методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах, який базується на безпеці польотів по людському чиннику та практики експлуатації повітряних суден в екстремальних умовах;
·
визначена сукупність елементів професіограми авіаційного штурмана до дій в екстремальних умовах, яка є системооутворючим фактором системи професійної підготовки;
·
розроблені та експериментально перевірені критерії та методи оцінки професійної готовності штурмана до дій в екстремальних умовах польоту.
Теоретичне значення даних досліджень полягає в тому, що вони є доповненням та подальшим розвитком теорії діяльності операторів особо складних систем управління, зокрема, професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах. Основні результати досліджень базуються на сучасних психолого-педагогічних теоріях (системної організації процесу навчання, управління процесом навчання, оптимізації процесу навчання, поетапного формування розумових дій, теорії проблемного навчання, теорії ігор, теорії діяльності й особистості) і тим самим сприяють інтеграції наук, що стикуються в області професійної підготовки штурманського складу.
Практичне значення дослідження. У ході досліджень розроблено :
· методику професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах:
а) організаційно-технологічний компонент (засоби та етапи підготовки, розподіл засобів підготовки по етапам);
б) дидактичний компонент (мета, задачі, принципи, зміст, методи, форми організації, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки);
· програму комплексної професійної підготовки курсантів-штурманів засобами теоретичної і тренажерної підготовки.
Організація дослідження. Експериментальною базою дослідження був 33 Центр бойової підготовки ВПС України. Дослідження здійснювалося у період з 2000 р. по р.
Перший етап (2000 - 2001р.) включав в себе аналіз психологічної і педагогічної літератури з проблеми професійної підготовки льотного складу, накопичення емпіричних даних, формулювання попередньої гіпотези дослідження.
Другий етап (2001 – 2002р.) пов'язаний з розробкою професіограми авіаційного штурмана, методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Третій етап (2002 – 2003р.) включав комплектування контрольної та експериментальної груп, організацію і проведення формуючого педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах засобами теоретичної і тренажерної підготовки.
Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів полягає в наступному:
1. Проведено аналіз стану безпеки польотів і професійної підготовки курсантів-штурманів.
2. Науково обґрунтована та розроблена сукупність елементів професіограми авіаційного штурмана.
3. Розроблено методику професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах (мета, задачі, принципи, зміст, методи, форми організації, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки).
4. Експериментально перевірена методика професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються науковим обґрунтуванням вихідних положень дослідження, використанням комплексу методів, адекватних меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, результатами експериментальної перевірки розробленої нами методики, обробкою даних за допомогою методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на:
·
наукових і методичних семінарах кафедри “Повітряної навігації” Державної льотної академії України (протокол №9 від 29 травня 2001р.; протокол №4 від 25 грудня 2002 р.);
·
розширеному засіданні кафедри авіаційної педагогіки та психології Державної льотної академії України (протокол №2 від 12 грудня 2000р., протокол №6 від 21 січня 2001р.,протокол №8 від 27 травня 2001р., протокол №3 від 4 листопада 2002р.);
·
другій науково - практичній конференції “ Актуальні проблеми Людини в авіації та космонавтиці ХХІ сторіччя”, Москва, 26 березня 2002р.
·
міжнародній науково - практичній конференції до 100-річчя світової авіації „Сучасні інформаційні технології в системі підготовки операторів складних систем керування”, Кіровоград, Державна льотна академія України, 16-17 грудня 2003р.
·
міжвузівському семінарі з авіаційної педагогіки та психології “До 100-річчя народження авіації”, Кіровоград, 2003р.
Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження викладені в 8 опублікованих наукових працях, з них 2 у співавторстві. Особистий внесок здобувача у роботах, написаних у співавторстві, полягає в обґрунтуванні процесу діагностики професійно важливих якостей льотного складу при пролонгованому професійно-психологічному відборі [4]; в аналізі розвитку професійно - психологічного відбору при підготовці льотного складу [6].
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку літератури з 199 джерел, з них 12 іноземною мовою. Повний обсяг роботи –191 сторінка. Робота має 11 таблиць та 24 малюнка на 14 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована проблема, її актуальність і доцільність дослідження, визначений об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, задачі, методологічні і теоретичні основи, розкрита наукова новизна, теоретичне і практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта.
У першому розділі "Проблема формування професійної надійності штурмана і шляхи її рішення" проведено аналіз безпеки польотів, який показав, що з людським чинником пов’язано 90 % аварій, катастроф, передумов до льотних подій. Близько 30% з них відбувається через зіткнення справних літаків з височинами і втратою просторового орієнтування. Основна причина помилкових дій - недосконалість професійної підготовки штурмана.
Помилкові дії штурмана обумовлені низьким рівнем професійних знань, навичок, умінь та професійно важливих якостей (емоційна стійкість, якості уваги, якості пам'яті, здатність прогнозувати розвиток ситуації, здатність працювати в ліміті і дефіциті часу, здійснювати комунікацію діяльності, стійкість розумової діяльності, просторове орієнтування, здатність перероблювати додаткову інформацію на фоні основної діяльності і т.д.).
Вивчення помилкових дій і особливостей професійної діяльності штурманів показало, що в основі професійної надійності штурмана лежать високий рівень теоретичної підготовленості, який складає основу професійного мислення (С.В. Альошин, Д.В. Гандер, І.В. Вишняков), і професійно важливі якості, що визначають діяльність штурмана в екстремальних умовах (Н.Д. Завалова, В.О. Пономаренко, Р.М. Макаров).
Аналіз наукових досліджень і практики експлуатації повітряних суден показав, що для формування професійної надійності необхідно розробити методику професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах, яка дозволить адаптувати теоретичні знання штурманів до умов близьких до реальної льотної діяльності (тренажерній підготовці).
Однак, не дивлячись на інтенсивне наукове супроводження, у даний час не обґрунтовані і не визначені етапи підготовки, засоби підготовки, розподіл засобів підготовки по етапах, мета і задачі підготовки, немає цільових настанов, що визначають її сутність, не розроблені і не обґрунтовані задачі, у яких згадувалося би поняття професійна надійність. Відсутні критерії і методи оцінки професійної надійності.
Встановлено, що розробку методики необхідно вести з урахуванням психологічних особливостей професійної діяльності штурманів в очікуваних і екстремальних умовах (в умовах ліміту і дефіциту часу, в умовах впливу стресу, у різних умовах наповнення інформаційного поля та ін.) і психологічної класифікації відмов систем і устаткування повітряного судна.
Для розробки методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах необхідно вирішити ряд організаційно-технологічних (етапи підготовки, засоби підготовки, розподіл засобів підготовки по етапах, мета, задачі) і дидактичних задач (принципи, зміст, методи і форми навчання, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки).
Методика професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах базується на сучасних психолого-педагогічних теоріях:
·
системної організації процесу навчання;
·
керування процесом навчання;
·
оптимізації процесу навчання;
·
поетапного формування розумових дій;
·
теорії проблемного навчання;
·
теорії ігор;
·
теорії діяльності й особистості.
У другому розділі "Організаційно-технологічний та дидактичний компоненти методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах" визначені теоретичні посилки, які дозволяють на науковій основі розробити організаційно-технологічний і дидактичний компоненти. Методологічною основою методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах є системний підхід, у ролі системоутворюючого фактора якої виступає професіограма авіаційного штурмана.
На підставі всебічного вивчення професійної діяльності штурманів, а також у результаті анкетування та тестування понад 200 штурманів, обґрунтована сукупність елементів професіограми, що дозволяє визначити професійно важливі якості, що забезпечують професійну діяльність штурмана в екстремальних умовах, та є основою для розробки організаційно-технологічного і дидактичного компонентів методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Беручи до уваги наукові дослідження, які були проведені П.Л. Мелкосянсом, Р.М. Макаровим, В.І. Модяєвим, Н.В. Строгановим на етапі тренажної підготовки операторів особливо складних систем керування, доцільно зосередити біля 25-30% загальних інженерних та спеціальних теоретичних дисциплін. Так, особливість організації методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах полягає в тому, що на першому етапі частина (30%) теоретичної підготовки (30 годин) була “винесена” для вивчення на об'єкт моделюючий професійну діяльність – тренажер. Другий етап містив у собі тренажерну підготовку в обсязі 50 годин.
Метою методики професійної підготовки курсантів-штурманів є процес формування професійних знань, навичок і складних умінь до діяльності в екстремальних умовах польоту.
Задачі методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах включають формування знань, навичок і складних умінь по виходу з екстремальних ситуацій, з побудови концептуальної моделі образа польоту, для дії в ліміті і дефіциті часу, в різних варіантах інформаційного поля, в умовах впливу стресу, по виробленню гіпотез, прийняттю і реалізації рішення.
З огляду на складність професійної діяльності штурмана в очікуваних і екстремальних умовах польоту і необхідність формування професійної надійності, крім загальних педагогічних принципів навчання, застосовуються специфічні процесуальні принципи, які розкривають сутність професійної діяльності штурманів (принцип строгої регламентації і часового лімітування, принцип додаткового психологічного навантаження, принцип ритмічного зростання психофізіологічного навантаження, принцип комплексного формування психофізіологічних якостей і механізмів адаптації до умов діяльності).
Зміст методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах на першому етапі (30 годин) включає адаптовану теоретичну підготовку, яка вивчається безпосередньо на об'єкті, що моделює професійну діяльність. На даному етапі вивчаються проблеми безпеки польотів і шляхи їх вирішення; теорія і практика образа польоту; методи роботи с перевантаженим інформаційним полем та в умовах браку інформації; методи роботи в умовах ліміту і дефіциту часу; методи роботи в умовах впливу стресу.
Зміст методики професійної підготовки курсантів-штурманів до діяльності в екстремальних умовах на другому етапі (50 годин) при моделюванні польотів на комплексному тренажері літака включає ситуаційні завдання, спеціально розроблені для польотів у простих і складних метеоумовах, в очікуваних і екстремальних умовах (при відмовах пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, у ліміті і дефіциті часу, у різних варіантах інформаційного поля, і в умовах впливу стресу).
Відповідно до цілі і задач методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах застосовуються, крім традиційних, проблемно-пошукові методи навчання. Форми організації навчально-виховного процесу – лекційні, практичні, ділові ігри і тренажерні заняття.
Технічні засоби методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах визначаються етапом і засобом підготовки. На першому етапі – плакати, карти, стенди, стенди-імітатори. На другому етапі – плакати, карти, стенди, стенди-імітатори і комплексний тренажер літака Іл-76.
Основним критерієм оцінки рівня професійної підготовки є оцінка якості професійної діяльності штурмана при польотах на тренажері, що виставляється штурманом – інструктором або методистом льотного навчання, а також їхня оцінка за час і правильність виявлення відмови, час ухвалення рішення, правильності прийнятого рішення, правильності порядку дій.
У третьому розділі "Ефективність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах" подані організація і методи експериментальних досліджень, ефективність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах.
Для проведення експерименту з числа штурманського складу, що проходять переучування з літаків другого класу на літаки першого класу було сформовано дві групи: контрольна й експериментальна. Комплектування груп здійснювалося таким чином, щоб досліджувані до початку формуючого педагогічного експерименту мали вірогідно однаковий рівень спеціальної теоретичної підготовленості, інтелектуальних здібностей, фізичного розвитку, оцінки професійно – психологічного добору, віку, а також стажу і кількості годин нальоту.
Як показав аналіз формуючого педагогічного експерименту, заняття за пропонованою нами методикою в експериментальній групі сприяли вдосконаленню професійно важливих якостей (швидкість сприйняття інформації, оперативна пам'ять і мислення, здатність переключати і розподіляти увагу, здатність переробляти додаткову інформацію на тлі основної діяльності, емоційна стійкість), що відобразилось в достовірному зменшенні часу виконання контрольного психофізіологічного тесту (t=5,03 при Р>0,999) досліджуваними експериментальної групи (табл. 1), що також достовірно краще заключних показників контрольної групи (t=2,21 при Р>0,95).
Таблиця 1
Результати виконання спеціального психофізіологічного тесту досліджуваними контрольної та експериментальної груп
Група | Фонові показники,
х ± m, сек | Заключні показники,
х ± m, сек | Критерій “t”
Контрольна | 49,8 ± 0,81 | 47,2 ±0,79 | 2,29
Експериментальна | 50,1±0,90 | 44,3±0,72 | 5,03
Критерій “t” | 0,24 | 2,21
Примітка: x - середнє значення результату виконання спеціального психофізіологічного тесту;
m - величина стандартного відхилення середнього значення;
t - критерій вірогідності розходжень отриманих результатів по Стьюденту.
Так, після формуючого педагогічного експерименту у досліджуваних експериментальної групи недоліки у виконанні психофізіологічного тесту не відзначалися. А в контрольній групі (після проходження навчання по традиційній програмі) були відзначені поліпшення лише по зчитуванню цифрової інформації, що на наш погляд і вплинуло на достовірне зменшення часу виконання тесту (t=2,29 при Р>0,95).
Однак, відзначені вище недоліки залишилися тими ж. Це свідчить про те, що у випробуваних контрольної групи рівень оперативної пам'яті і процесів мислення, здібності переключати і розподіляти увагу, здібності переробляти додаткову інформацію на фоні основної діяльності та емоційної стійкості після проходження навчання за традиційною методикою залишився на тому ж рівні.
Також встановлено, що заняття за пропонованою нами методикою сприяли підвищенню рівня знань, навичок і умінь (рис.1), які лежать в основі професійної підготовленості і визначають надійність діяльності оператора, що виразилося у достовірно більш високій оцінці (t=2,67 при Р>0,98, t=5,00 при Р>0,999, t=2,54 при Р>0,98, t=3,75 при Р>0,999 відповідно по етапах польоту) за виконане польотне завдання досліджуваними експериментальної групи в порівнянні з контрольної.
Рис.1. Результати виконання польотного завдання досліджуваними контрольної та експериментальної груп.
При аналізі виконаних польотних завдань випробуваними контрольної групи було виявлено такі помилки:
·
на етапі зльоту – при введенні відмови яка викликає стрес-реакцію, випробувані в 52% випадків довгий час (до 5 хвилин) не могли прийняти рішення. У 20% прийняте рішення було невірне, в наслідок чого літак значно відхилявся від лінії заданого шляху;
·
на етапі польоту по маршруту – відмова (складна для виявлення) залишалась непоміченою (у 24% випадків) чи була неправильно ідентифікована (у 36% випадків), і як наслідок – відхилення повітряного судна від маршруту і повна втрата просторового положення повітряного судна;
·
на етапі заходу на посадку – досліджувані контрольної групи в 20% випадків пізно виявляли відмову (складна для реалізації), у 8% - відмова була неправильно розпізнана, у 24% - порядок дій був неправильним і 20% бездіяли. Це приводило до того, що досліджувані не витримували встановлені схеми зниження для заходу на посадку;
·
на етапі посадки – при введенні відмови яка викликає стрес-реакцію, випробувані в 60% випадків не могли прийняти рішення, у 24% прийняте рішення було неправильним. При цьому літак значно відхилявся від лінії заданого шляху, після чого було необхідно “уходити” на друге коло (повторний захід).
Досліджувані ж експериментальної групи, в 92% випадків відмови ідентифікували вчасно, а прийняті рішення (у 80% випадків) і порядок дій (у 76% випадків) були правильними. При цьому відхилення навігаційних елементів у 96% були незначними, що не впливало на безпеку та ефективність польоту. Даний факт говорить про більш високу надійність сформованих професійних знань, навичок і умінь.
Аналіз отриманих результатів показав, що заняття за пропонованою нами методикою також сприяли позитивному впливу на рівень “психофізіологічної оплати” професійної діяльності випробуваних експериментальної групи в польоті за рахунок вироблення необхідної для льотної діяльності психофізіологічної стійкості, яка визначає надійність професійної діяльності. Так, досліджувані експериментальної групи мають достовірно кращі значення (при Р від 0,95 до Р>0,999) частоти серцевих скорочень, хвилинного обсягу подихів, частоти подихів, психофізіологічних резервів, проби “емоційний піт”.
Слід зазначити, що більш високі значення частоти серцевих скорочень, хвилинного обсягу подихів, кількості дихальних рухів і емоційного поту у досліджуваних контрольної групи в порівнянні з експериментальною групою були зареєстровані ще перед стартом. Це говорить про тривожно - збуджений стан, у якому знаходились досліджувані контрольної групи перед польотом. У такому стані знижується психологічна готовність до майбутнього польоту і зростає кількість помилкових дій і рішень. Це обумовлено тим, що у досліджуваних експериментальної групи була сформована психологічна готовність до самих екстремальних ситуацій і до дій при їхньому виникненні.
ВИСНОВКИ
1. Вивчення особливостей професійної діяльності штурманів показало, що в основі їх професійної надійності лежить високий рівень вимог до теоретичної підготовки, що складає основу професійного мислення та професійно важливі якості, що визначають професійну надійність діяльності штурмана в екстремальних умовах.
Встановлено, що значна частина (близько 30%) всіх авіаційних подій і катастроф відбувається через втрату просторового орієнтування і зіткнення справних літаків з височинами, що лежить в основі професійної компетенції штурмана. Основна причина помилкових дій криється в низькому рівні професійної підготовки штурмана, яка обумовлена недостатнім рівнем професійних знань, навичок, умінь і професійно важливих якостей (емоційна стійкість, якості уваги, якості пам'яті, здатність прогнозувати розвиток ситуації, здатність працювати в ліміті і дефіциті часу, здійснювати взаємодію в складі екіпажу, стійкість розумової діяльності, просторове орієнтування, здатність переробляти додаткову інформацію на фоні основної діяльності і т.д.).
Аналіз наукових досліджень та практики експлуатації повітряних суден показав, що для формування професійної надійності штурмана необхідно адаптування теоретичних знань до умов близьких до реальної льотної діяльності штурманів.
Таким чином, назріла гостра потреба розробки методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах з використанням засобів теоретичної та тренажерної підготовки.
Розробку методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах необхідно вести з урахуванням психологічних особливостей професійної діяльності штурманів в очікуваних та екстремальних умовах, з урахуванням психологічної класифікації відмов систем та устаткування повітряного судна. Для розробки методики необхідно вирішити також ряд організаційно-технологічних задач. Однак, у даний час не обґрунтовані і не визначені етапи і періоди підготовки, засоби підготовки, розподіл засобів підготовки по етапах, не розроблені і не обґрунтовані мета і задачі, у яких би згадувалося поняття “професійна надійність”. Відсутні критерії і методи оцінки професійної надійності.
Відсутність зазначеної методики перешкоджає вирішенню проблеми безпеки польотів, яка обумовлена професійною діяльністю штурманів повітряних суден.
2. При вивченні особливостей професійної діяльності авіаційних штурманів, вимірів психофізіологічної "вартості" професійної діяльності, а також у результаті анкетування понад 200, штурманів нами обґрунтована і розроблена сукупність елементів професіограми, яка дозволяє визначити професійно-важливі якості, що забезпечують професійну діяльність штурмана в екстремальних умовах. Професіограма виконує системоутворюючі функції методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах і є основою для розробки організаційно-технологічного (етапи підготовки, засоби підготовки, розподіл засобів підготовки по етапах) і дидактичного (мета, задачі, принципи, зміст, методи і форми навчання, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки) компонентів.
3. Експериментально встановлено, що ефективність методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах досягається за умови, коли частина (30%) теоретичної підготовки (30 годин) “виноситься” для вивчення на об'єкт моделюючий професійну діяльність – тренажер. Другий етап містить у собі тренажерну підготовку в обсязі 50 годин.
Основним критерієм професійної підготовленості курсанта-штурмана є оцінка якості професійної діяльності штурмана при моделюванні польотів на тренажері з відмовами систем та обладнання літака. Оцінка якості професійної діяльності штурмана складається з оцінки за політ, яка виставляється штурманом – інструктором або методистом льотного навчання, а також з оцінки за час і правильність виявлення відмови, час ухвалення рішення, правильності прийнятого рішення, правильності порядку дій.
4. Дослідженнями доведено, що надійність професійної діяльності забезпечується таким комплексом знань, навичок та умінь.
Знати:
·
проблеми безпеки польотів та шляхи їх вирішення;
·
теорію та практику образу польоту;
·
методи роботи в різних варіантах інформаційного поля;
·
методи роботи в умовах ліміту та дефіциту часу;
·
методи роботи в умовах впливу стресу.
Мати навички:
·
виконання польотів в простих та складних метеоумовах;
·
виконання польотів с відмовами пілотажно-навігаційних приборів та систем літака;
·
виконання польотів в різних варіантах інформаційного поля, умовах ліміту та дефіциту часу;
·
виконання розрахунків відходу на запасний аеродром при мінімальних значеннях погоди та стану аеродрому.
Уміти:
·
виходити зі складних екстремальних ситуацій, пов’язаних з погодними умовами, з труднощами, обумовленими станом радіотехнічних засобів та відмовами пілотажно-навігаційних приборів та систем літака;
·
при роботі в різних варіантах інформаційного поля передавати командиру повітряного судна для прийняття та реалізації рішення тільки конкретизовану й адресну інформацію, пов’язану зі штурманським забезпеченням польоту;
·
визначать стратегію і тактику по виробленню гіпотез, прийняття та реалізації рішення, забезпечувати командира повітряного судна тільки конкретною та точною інформацією;
·
працювати в ліміті та дефіциті часу в різних варіантах інформаційного поля, та в умовах впливу стресу.
Формування комплексу знань, навичок та умінь досягається змістовною частиною методики. На першому етапі зміст методики включає адаптовану теоретичну підготовку, яка вивчається безпосередньо на об'єкті, що моделює професійну діяльність. На даному етапі вивчаються проблеми безпеки польотів і шляхи її вирішення; теорія і практика образа польоту; методи роботи в перевантаженому інформаційному полі; методи роботи в умовах ліміту і дефіциту часу; методи роботи в умовах впливу стресу.
На другому етапі при моделюванні польотів на комплексному тренажері літака зміст методики включає ситуаційні завдання, спеціально розроблені для польотів в простих і складних метеоумовах, в очікуваних і екстремальних умовах (при відмовах пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, у ліміті і дефіциті часу, у різних варіантах інформаційного поля, і в умовах стійкого впливу стресу).
5. Реалізація запропонованої нами методики сприяла підвищенню рівня знань, навичок і умінь, які лежать в основі професійної підготовленості та визначають надійність діяльності оператора, що виразилося у достовірно більш високій оцінці (t=2,67 при Р>0,98, t=5,00 при Р>0,999, t=2,54 при Р>0,98, t=3,75 при Р>0,999 відповідно по етапах польоту) за виконане польотне завдання досліджуваними експериментальної групи в порівнянні з контрольної.
Аналіз формуючого педагогічного експерименту показав, що заняття за пропонованою нами методикою сприяли удосконалюванню професійно важливих якостей (швидкість сприйняття інформації, оперативна пам'ять і мислення, здатність переключати і розподіляти увагу, здатність переробляти додаткову інформацію на фоні основної діяльності, емоційна стійкість), що виразилося в достовірному зменшенні часу виконання психофізіологічного тесту (t=5,03 при Р>0,999) досліджуваними експериментальної групи. Отримані також достовірно кращі показники (t=2,21 при Р>0,95) в експериментальній групі в порівнянні з контрольної.
У ході досліджень встановлено, що досліджувані експериментальної групи мають оптимальні показники частоти серцевих скорочень, хвилинного обсягу подихів, частоти подихів, психофізіологічних резервів, проби “емоційний піт”, що вказує на сформовані психофізіологічні резерви, які забезпечують стійкість професійних знань, навичок та умінь в екстремальних умовах діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Селезньов О.В. Психофізіологічна підготовка курсантів-штурманів у період первісного льотного навчання. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: випуск V , частина І, 2000, С.77-81.
2. Селезньов О.В. Проблема формування професійної надійності штурманів і шляхи її вирішення. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: спеціальний випуск VІ, 2002, С.81-95.
3. Селезньов О.В. Теоретичні посилки для розробки психолого-педагогічних умов підвищення професійної надійності штурмана. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: випуск VІІ, 2002, С.48-53.
4. Макаров Р.М. Пухальська Г.А. Селезньов О.В. Діагностика психофізіологічних і фізичних якостей при пролонгованому професійно-психологічному відборі. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: випуск VІІ, 2002, С.15-25.
5. Селезньов О.В. Професіограма авіаційного штурмана як системоутворюючий фактор професійного навчання. Видавництво УІПА. Вип.3. Харків: Проблеми інженерно - педагогічної освіти, 2002, С.166-172.
6. Макаров Р.М. Пухальська Г.А. Селезньов О.В. Становлення професійно - психологічного відбору в системі навчання фахівців складних професій. Видавництво УІПА. Вип.3. Харків: Проблеми інженерно - педагогічної освіти, 2002, С.156-160.
7. Селезньов О.В. Структура і зміст методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: випуск VІІІ, 2003, С.67-80.
8. Селезньов О.В. Організація та методи експериментальних досліджень ефективності методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах. Видавництво ДЛАУ, Наукові праці академії: випуск VІІІ, 2003, С.100-107.
Селезньов О.В. Методика професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання з технічних дисциплін. – Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2004.
У дисертації досліджується методика професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах з використанням засобів теоретичної і тренажерної підготовки. Для розробки дидактичного компонента методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах був вирішений ряд організаційно-технологічних задач – етапи і періоди підготовки, розподіл засобів підготовки по етапах, мета, задачі і засоби підготовки. При цьому було взято до уваги психологічні особливості професійної діяльності штурманів в очікуваних і екстремальних умовах, і психологічна класифікація відмовлень систем і устаткування повітряного судна. У ролі системоутворюючого фактора методики виступає професіограма авіаційного штурмана.
Експериментальна перевірка ефективності методики професійної підготовки курсантів-штурманів до дій в екстремальних умовах показала, що заняття за пропонованою методикою сприяли удосконалюванню професійно важливих якостей, підвищенню рівня знань, навичок і умінь, позитивному впливу на рівень “психофізіологічної оплати” професійної діяльності, які лежать в основі надійності професійної діяльності штурмана в екстремальних умовах.
Ключові слова: методика навчання, курсанти-штурмани, екстремальні умови польоту, проблемні ситуаційні завдання, специфічні принципи навчання, професійна підготовка.
Seleznyov A. Methods of professional training of cadet-navigators for the activities in extreme cases. – Manuscript.
A thesis for getting a scientific degree of a candidate of pedagogical sciences in the speciality 13.00.02 – "Theory and methods of training in technical disciplines". – Ukrainian Engineering-Pedagogics Academy, Кharkiv, 2004.
In dissertation investigated methods of professional training of cadet-navigators for the activities in extreme cases using means of theoretical and flight simulator training. for the preparation of the didactic component of the methods of professional training of cadet-navigators for the activities in extreme cases, the sequence of organizational-technological problems were decided –stages of training, means of the training, purposes, tasks. Psychological characters of the professional activity of navigators in anticipated and extreme cases, and the psychological classification of failures of aircraft systems and facilities were taken into consideration. professiogram of flight navigator represents as the system forming factor of the method
Experimental check of the efficiency of cadet-navigator’s professional training procedure for the activity in extreme cases shows high effectiveness of professional training raising, significant professional qualities perfectioning and forming of psychophysiological tolerance, that underlies of professional reliability.
Key words: methods of training, cadet-navigators, extreme flight cases, problem situational tasks, specifical educational principles, professional training.
Селезнев А.В. Методика профессиональной подготовки курсантов-штурманов к действиям в экстремальных условиях. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения техническим дисциплинам. – Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2004.
В ходе диссертационного исследования проведен анализ состояния безопасности полетов, который показал, что с человеческим фактором связанны 90всех аварий, катастроф, предпосылок к летным происшествиям, и около 30% из них происходит из-за столкновений исправных самолетов с возвышенностями и потерей пространственной ориентировки. Ошибочные действия обусловлены недостаточным уровнем профессиональных знаний, навыков, умений и профессионально важных качеств, что говорит о низком уровне профессиональной подготовки штурмана.
Анализ научных исследований и практики эксплуатации воздушных судов показал, что в основе профессиональной надежности штурмана лежат высокий уровень теоретической подготовленности, составляющий основу профессионального мышления и профессионально важные качества (эмоциональная устойчивость, качества внимания, качества памяти, способность прогнозировать развитие ситуации, способность работать в лимите и дефиците времени, осуществлять коммуникацию деятельности, устойчивость мыслительной деятельности, помехоустойчивость, пространственная ориентировка, способность перерабатывать дополнительную информацию на фоне основной деятельности и т.д.), определяющие деятельность штурмана в экстремальных условиях.
Поиск путей формирования профессиональной надежности штурманов привел к необходимости разработать методику профессионально подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях с использованием средств теоретической и тренажерной подготовки, в рамках которой необходимо адаптировать теоретические знания штурманов к условиям близким к реальной летной деятельности (тренажерной подготовке).
Научное обоснование методики профессиональной подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях позволило выделить теоретические посылки, которые были учтены при разработке организационно-технологического и дидактического компонентов. Методологической основой методики профессиональной подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях был принят системный подход, в роли системообразующего фактора – профессиограмма авиационного штурмана.
Для разработки дидактического компонента (принципы, содержание, методы и формы обучения, технические средства обучения, критерии и методы оценки) методики профессиональной подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях был решен ряд организационно-технологического задач – этапы и периоды подготовки, распределение средств подготовки по этапам, цели, задачи и средства подготовки. При этом были взяты во внимание психологические особенности профессиональной деятельности штурманов в ожидаемых и экстремальных условиях (в условиях лимита и дефицита времени, в условиях воздействия стресса, в различных вариантах информационного поля и др.) и психологическая классификация отказов систем и оборудования воздушного судна.
Экспериментальная проверка эффективности методики профессиональной подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях показала что, занятия по предлагаемой методике способствовали совершенствованию профессионально важных качеств, повышению уровня знаний, навыков и умений, положительному влияния на уровень “психофизиологической оплаты” профессиональной деятельности. Это говорит о том, что у испытуемых экспериментальной группы сформирована психологическая готовность к экстремальным ситуациям и к действиям в них.
Таким образом, на основании проведенных исследований можно сделать вывод, что разработанная методика профессиональной подготовки курсантов-штурманов к деятельности в экстремальных условиях имеет высокую результативность по повышению уровня профессиональной
