Інститут педагогіки АПН України

Шуляр Василь Іванович

УДК 378.147

Підготовка майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності

13. 00. 02 – теорія і методика навчання (українська література)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Волошина Ніла Йосипівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії літературної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної майстерності Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України;

кандидат педагогічних наук, доцент Білоус Ніна Миколаївна, доцент кафедри методики викладання мов і літератур Житомирського державного університету імені І.Я.Франка.

Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра української літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 10 червня 2004 р. о 16 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України

(04053, м.Київ, вул. Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки

АПН України.

Автореферат розісланий 8 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Підготовка майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності викликана підвищенням соціальних вимог до нього, модернізацією освіти, зміною світоглядної парадигми, необхідністю підвищення майстерності сучасного педагога. Гуманістична освітня парадигма охоплює вимоги високої професійної компетентності вчителя, його готовності до педагогічного співробітництва і співтворчості зі своїми учнями не тільки змістово-предметної, а й процесуально-технологічної підготовленості до здійснення особистісно зорієнтованого навчання.

Проблема професійної діяльності досліджувалася багатьма вченими (Г.Балл, М.Нечаєв, Н.Ничкало, Н.Самоукіна, С.Скидан), які виокремлюють різні рівні професійної діяльності: предметний, теоретичний, практичний. Кожному з них відповідає набір професійних характеристик, необхідних для розв’язання специфічного рівня професійних завдань. Компоненти педагогічної діяльності вчителя, структура, зміст професійно-педагогічних умінь, необхідних для професійної роботи, визначені в науково-педагогічних дослідженнях О.Абдулліної, Н.Кузьміної, В.Сластьоніна, Л.Спіріна, О.Щербакова.

Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах розглядалися у працях О.Гохберг, О.Євдокимова, І.Козловської, А.Слободянюка; проблема становлення особистості вчителя висвітлювалася у професіографічних дослідженнях діяльності педагога В.Бондарем, А.Вербицьким, Е.Гришиним, Н.Кузьміною, О.Киричуком, В.Сластьоніним, О.Щербаковим; психолого-педагогічні основи результативності професійної діяльності вчителя та педагогічних колективів розробляли Ш.Амонашвілі, Є.Жучева, В.Караковський, Б.Кобзар, Н.Островерхова, В.Храпов; проблеми формування майстерності майбутнього вчителя розкривалися у працях Ю.Азарова, Г.Грінченко, І.Зязюна, С.Сисоєвої, О.Пєхоти, М.Лещенко, І.Рувинського, Н.Тарасовича, Г.Чупилко, Н.Білоус.

Систему підготовки вчителя до творчої педагогічної діяльності розглядали О.Абдулліна, О.Бодальов, М.Загвязинський, А.Кравчук, В.Крутецький, М.Поташник, В.Сагарда, Р.Шакуров.

Становлення творчої особистості вчителя, його основних рис, стилю мислення знайшли відображення у дослідженнях Ю.Азарова, Ю.Бабанського, І.Зязюна, С.Сисоєвої, О.Пєхоти, Н.Кичук, Н.Кузьміної, Л.Лузіної, М.Нікандрова, М.Поташника, В. Сластьоніна.

Удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя в умовах технологізації освіти спричинили появу досліджень з питаннь формування: а) професійної готовності студента-філолога до викладання світової літератури (Л.Мірошниченко); б) прогностичних знань і вмінь у студентів (М.Севастюк, В.Демидова, В.Стрельников); в) науково-педагогічного проектування граф-схем навчальних курсів у середній школі „Українська мова та література” (Т.Семенюк), г) навичок проектування виховного процесу і діяльності (О.Коберник, І.Коновальчук), ґ) здатностей у підготовці вчителів до естетичного виховання за рубежем (М.Лещенко), д) інтеграційних знань і вмінь студентів до викладання літератури як мистецтва слова (Н.Білоус).

Основи формування технологічної компетентності майбутнього фахівця, здатність до проектування, конструювання, прогнозування та планування закладалися у методиці літератури (П.Волинський, Т.Бугайко, Ф.Бугайко, В.Неділько, Б.Степанишин), знайшли логічне продовження у дослідженнях Н.Волошиної, Є.Пасічника, Л.Мірошниченко, В.Цимбалюка, А.Ситченка, Г.Токмань. Проте означена проблема ще не була предметом спеціального вивчення. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане як складова комплексної теми „Науково-методичне забезпечення реалізації Концепції літературної освіти в середній загальноосвітній школі”, над якою працювала лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки АПН України (реєстраційний №0100U000046).

Об’єкт дослідження – підготовчо-планувальна діяльність сучасного вчителя літератури.

Предмет дослідження - процес формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури на філологічних факультетах ВНЗ.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої технології, моделі формування конструкторсько-технологічної компетентності у програмно-планувальній діяльності майбутнього вчителя літератури та з’ясування умов, за яких вона буде ефективною.

Гіпотеза дослідження: формування конструкторсько-технологічної компетентності у програмно-планувальній діяльності майбутнього вчителя літератури буде успішним, якщо: –

діяльність майбутнього вчителя буде базуватися на засадах технологічності педагогічного процесу;–

відбудеться осмислення важливості конструкторсько-технологічної компетентності в системі підготовчо-планувальної діяльності майбутнього вчителя літератури;–

забезпечуватиметься майбутнім учителем рефлексія конструкторсько-технологічної компетентності;–

майбутній учитель вибудує високопродуктивну систему підготовчо-планувальної діяльності (прогнозування, планування, проектування, реалізація);–

буде забезпечено суб’єкт-суб’єктну взаємодію педагогічного процесу: “учень–читач автор художній твір (підручник) учитель–фасилітатор читач–учень”.

Відповідно до мети дослідження, об’єкта, предмета та гіпотези було сформульовано такі завдання:

1. Обґрунтувати сутність професійної і конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури у підготовчій програмно-планувальній діяльності.

2. Виявити особливості формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури у підготовчо-планувальній діяльності.

3. Створити модель формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури на підготовчому програмно-планувальному етапі та технологію підготовки засобів проектно-конструкторської діяльності.

4. Розробити методику підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Методологічною основою дослідження є положення праць вітчизняних і зарубіжних учених про технологізацію освіти, професійну та конструкторсько-технологічну компетентність у діяльності вчителя, тенденції розвитку освіти у світі та в Україні.

Вирішення поставлених завдань і необхідність перевірки в ході дослідження вихідних припущень зумовили використання таких методів:

теоретичних - вивчення та аналіз методологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; теоретичне узагальнення досвіду науковців і вчителів; метод моделювання для створення моделей конструкторсько-технологічної діяльності на підготовчому проектно-планувальному етапі;

емпіричних - констатувальний і формувальний зрізи, анкетування, інтерв’ю, бесіди з учителями-словесниками, учнями та студентами, спостереження за діяльністю суб’єктів педагогічного процесу, вивчення документації, аналіз навчальних програм, планування, підручників, посібників; анкетування студентів, аналіз засобів і продуктів їхньої технологічної діяльності, експертна оцінка комплексу планування курсу літератури з метою виявлення результативності експериментальної роботи.

Дослідженням було охоплено студентів 4-5 курсів і магістрантів філологічних факультетів Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, Глухівського державного педагогічного університету, вчителів української та зарубіжної літератур м. Миколаєва та області (Єланецький, Жовтневий райони), експертів з числа науковців (Миколаїв, Черкаси, Глухів), науковців і методистів ОІППО (м. Миколаїв, м. Біла Церква), методистів районних (міських) методичних кабінетів (м. Миколаїв, м. Яготин Київської області, м. Баштанка Миколаївської області), заслужених учителів України, вчителів літератури вищої кваліфікаційної категорії, учителів-методистів України та Миколаївської області. Всього було залучено студентів і вчителів 274 особи.

Робота над дисертацією проводилася у три етапи:

На першому етапі (1999-2000 рр.) визначались об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження, вивчались психолого-педагогічна і методична література з досліджуваної проблеми; готувались анкети для контрольного зрізу.

Другий етап (2000-2001 рр.) було присвячено проведенню констатувального зрізу, аналізові його результатів, підготовці матеріалів до експерименту, системи формування проектно-конструкторської компетентності з планування матеріалу на технологічній основі майбутнім учителем літератури.

На третьому етапі (2001-2003 рр.) проводився формувальний зріз, упровадження створеної методики в практику діяльності майбутнього вчителя літератури, філолога-практика, а також перевірка ефективності проведеного експериментального дослідження, осмислювалися його результати, здійснювалося оформлення дисертації, бібліографії та додатків до неї.

Наукова новизна дослідження:–

вперше визначено комплекс педагогічних умов і розроблено методику підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної діяльності;–

уточнено сутність професійної та конструкторсько-технологічної компетентності в діяльності вчителя літератури;–

подальшого розвитку набула теоретична модель учителя літератури за гуманістично зорієнтованою парадигмою освіти: “учень-читач автор літературний твір (підручник)  учитель-фасилітатор читач-учень” в умовах технологізації освіти.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження виявляється насамперед у визначенні концептуальних та теоретико-методичних засад підготовки майбутнього вчителя-словесника до конструкторсько-технологічної діяльності; науковому обґрунтуванні педагогічних умов, методів і форм у системі підготовки студентів до професійної планувальної діяльності на технологічній основі.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності підготовчої (конструкторсько-технологічної) діяльності вчителя літератури, контекстне виконання фахових обов’язків, розробку технології формування конструкторсько-технологічної компетентності в діяльності вчителя літератури, оновлення й уточнення змісту навчальних планів і програм, підготовку науково-методичних матеріалів, рекомендацій для викладачів, учителів, керівників освітніх закладів із вирішення проблеми.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується науково обґрунтованим методологічним підходом до розв’язання проблеми, опорою на найновіші досягнення педагогічної та психологічної науки, вивченням та узагальненням передового досвіду, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням, якісною і кількісною обробкою результатів дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом виступів на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2001); „Зміст і структура літературної освіти” (Глухів, 2002); „Поетика художнього тексту” (Херсон, 2002); „Інтеграція змісту освіти” (Полтава, 2002); „Професіоналізм викладача вищої школи: освітні технології”(Миколаїв, 2003); Методологічному семінарі „Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи” (Глухів, 2003); включення у навчальні плани курсів підвищення кваліфікації учителів-філологів занять з планування системи уроків розвитку зв’язного мовлення у курсі літератури, технології аналізу художнього твору; проведення занять із учителями літератури м. Миколаєва з проблеми формування проектно-конструкторської здатності до планування уроків; уведення спецкурсу „Педагогічні технології: українська література”, спецсемінару „Проектно-конструкторська діяльність учителя літератури” для студентів 4-5 курсів; друкування посібників, статей у фахових виданнях.

Підготовлено 60 наукових публікацій у фахових виданнях. Серед них: 6 одноосібних посібників; у співавторстві – 3. Основні положення дослідження відображено в 17 публікаціях фахових видань.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 241 сторінка, основного тексту – 162 сторінки. Основний текст проілюстровано 5 рисунками, 5 таблицями, 2 схемами, 4 діаграмами, які обіймають 2 самостійні сторінки. Список використаних джерел складає 239 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано його гіпотезу й основні завдання, схарактеризовано методи та етапи експериментально-дослідницької роботи, окреслено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, вірогідність здобутих результатів.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування конструкторсько-технологічної діяльності майбутнього вчителя літератури” – проаналізовано сучасні підходи до підвищення ефективності професійної діяльності педагога, розкрито сутність конструкторсько-технологічної діяльності, зміст і структуру та накреслено шляхи підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної діяльності.

Проблема вдосконалення процесу підготовки майбутніх спеціалістів різного фаху у вищих навчальних закладах є предметом спеціальних планомірно організованих педагогічних досліджень з формування технологічної компетентності педагога взагалі та вчителя-філолога зокрема (М.Севастюк, В.Демидова, В.Стрельникова, О.Коберник, І.Коновальчук; Н.Волошина, Є.Пасічник, Г.Токмань, Т.Семенюк, В.Цимбалюк, А.Ситченко).

У вітчизняній та зарубіжній теорії і практиці освіти технологічний підхід розкрито у працях дослідників А.Алексюка, В.Безпалька, В.Бондаря, Т.Ільїної, М.Кларіна, В.Монахова, Т.Назарової, О.Падалки, О.Пєхоти, Є.Полата, І.Прокопенка, Г.Селевка, А.Фурмана, В. Штейберга, В.Юдіна.

Поширеним є твердження про вдосконалення професійної майстерності педагога за допомогою розширення структури і змісту його професійно значущих знань, умінь і навичок (І.Зязюн, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, В.Сластьонін, Г.Сухобська). Інший підхід розроблено в руслі ідеї технологізації педагогічної діяльності та процесу освіти. Характеризуючи процеси, що спонукають виникнення і впровадження педагогічних технологій у сучасну практику освіти, дослідники В.Безпалько, М.Кларін, Т.Селевко, В.Кремень, О.Савченко, С.Сисоєва, В.Паламарчук, О.Пєхота, Н.Волошина, Є.Пасічник, Г.Токмань, Н.Кузьміна, А.Фурман наголошують на необхідності відтворення на цих засадах засобів навчання у школі та ВНЗ; потребу здійснення особистісно зорієнтованого підходу в усіх ланках системи освіти, заміни недостатньо ефективного вербального засобу передачі знань більш продуктивними. Учені стверджують необхідність формування проектно-конструкторської компетент-ності у вибудові ланцюжка процедур, методів, організаційних форм взаємодії учнів і педагога, що забезпечують гарантовані результати навчання і знижують негативні наслідки роботи педагога.

Ураховуючи глобальну технологізацію, особистісну зорієнтованість освіти та особливості системно-діяльнісного підходу в загальному потоці будь-якої діяльності, можна виокремити етап, на якому відбувається мислене передбачення її результативного функціонування в майбутньому. Таким у діяльності майбутнього вчителя літератури є підготовчий програмно-планувальний (проектно-конструкторський) етап. Результативність означеної діяльності можлива за умови сформованості в майбутнього вчителя літератури конструкторсько-технологічної компетентності.

Конструкторсько-технологічна компетентність розглядається в дисертації як здатність майбутнього вчителя літератури до виконання цілісної системи технологічних функцій, проектно-конструкторських дій і операцій, яка приведе до трансформації структурних компонентів підготовчої діяльності філолога на одержання гарантованих досягнень наперед заданого кінцевого результату.

Метою формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури є здійснення якісних змін у процесі підготовки студента, максимально можливе обмеження стихійності на підготовчому етапі діяльності, забезпечення гарантованого кваліфікаційного рівня спеціалістів та стимулювання їхнього фахово-творчого зростання, майстерності.

Основним критерієм сформованості конструкторсько-технологічної компетентності є вироблений продукт, система засобів на підготовчому етапі діяльності майбутнім філологом, а спосіб створення такого продукту – проектно-конструкторська діяльність (І.Волков, Т.Габай, І.Коновальчук).

У процесі дослідження вибудувано загальну структуру конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури. Вона представлена як багатопланова, багатоелементна, яка охоплює комплекс теоретичних, практичних і творчих здатностей, особистісних якостей, емоційно-вольового забезпечення.

За своїм змістом поняття компетентність ширше від поняття компетенція і передбачає здатність майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-прогностичної, -планувальної, -операційної, моніторингово-рефлексивної діяльності на технологічному рівні. У свою чергу кожна модель-компетентність передбачає формування в майбутнього вчителя літератури певних конструктор-сько-технологічних компетенцій на підготовчому етапі планування.

Функціональні компоненти конструкторсько-технологічних компетент-ностей закладено на двох рівнях: вертикальному й горизонтальному. Перший включає концептуально-прогностичні, конструкторсько-операційні, програмно-планувальні та моніторингово-рефлексивні компетентності.

Другий рівень – гностичні, прогностичні, інструментально-засобові функції, змістовно-пошукові та контрольно-оцінні.

Оскільки креативність суб’єктів педагогічного процесу розвивається протягом усієї їхньої діяльності (А.Маркова, Н.Кичук, В.Лісовська, С.Сисоєва), то вона є вирішальним фактором просування майбутнього вчителя до вершин педагогічної майстерності, а учневі стати кваліфікованим читачем, обом оволодіти необхідною сумою умінь-компетенцій.

У роботі, для оцінки сформованості конструкторсько-технологічної компетентності студентів і вчителів над продуктами їх планувальної діяльності, розроблено критерії та визначено чотири рівні. Для майбутніх учителів літератури – початковий, середній, достатній, високий рівні, для вчителів-практиків – репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський.

Характерною ознакою сформованості конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури є виконання ним гностичних і прогностичних функцій, змістово-пошукових (конструкторсько-операційних) дій, моніторингово-рефлексивних і програмно-планувальних операцій. Рівень здатності майбутнього вчителя до їх виконання може бути (за Н.Кузьміною) непродуктивним (1-2 бали), малопродуктивним (3 бали), середньопродуктивним (4 бали), високопродуктивним (5 балів). Зважаючи на характеристики Н.Кузьміної, О.Сисоєвої та беручи до уваги, що у дослідженні брали участь студенти 4 – 5 курсів, магістранти та вчителі-практики, рівні компетентності розподілилися таким чином, як зазначено на рис. 1.

Римськими цифрами означено рівні компетенцій, їх назва. Здатність їх реалізувати студентами, вчителями І-ІІ категорії та вищої подано у відсотках.

Результати констатувального зрізу підтвердили актуальність обраної теми дослідження. За допомогою анкетування студентів четвертих – п’ятих курсів, магістрантів виявлено на початок дослідження рівні сформованості конструкторсько-технологічної компетентності, повноти реалізації функцій у діяльності майбутнього вчителя літератури. Середні показники реалізації технологічних функцій такі: I (початковий) – 34,5%, II (середній) – 28,5%, III (достатній) – 32%, IV (високий) – 5%.

У процесі констатувального зрізу виявлено причини низької продуктивності проектно-конструкторської діяльності майбутнього вчителя літератури. До них належать: недостатня теоретична підготовленість студентів до виконання технологічних функцій прогнозування, проектування, конструювання, моделювання; відсутня система формування конструкторсько-технологічних здатностей на рівні вмінь і навичок; низький рівень психолого-педагогічної переорієнтації місії вчителя в організації підготовчої планувальної діяльності, де закладаються нові ролі педагога й учнів. Визначено напрями оновлення курсу методики літератури, уведення до системи підготовки майбутніх учителів спецкурсу “Освітні технології: українська література”, спецсемінару “Проектно-конструкторська діяльність учителя літератури” для забезпечення теоретичного та практичного рівнів підготовки майбутнього фахівця, росту професійної, технологічної компетентності.

Зроблений аналіз і проведені дослідження свідчать про наявність значних труднощів об’єктивного і суб’єктивного характеру під час програмно-планувальної діяльності вчителів-практиків і майбутніх спеціалістів із філології. Основною причиною їх виникнення є низький рівень сформованості відповідних умінь. Низькі показники сформованості конструкторсько-технологічних умінь у студентів четвертих і п’ятих курсів підтверджують необхідність посилення теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів літератури до проектно-конструкторської діяльності на підготовчому етапі. Для цього потрібні фундаментальна перебудова змісту і форм випереджувальної підготовки майбутніх і нинішніх спеціалістів, пошук нових чи оновлених, але ефективних технологій, які б забезпечували формування у студентів компетентне виконання конструкторсько-технологічних функцій під час програмно-планувальної діяльності на високому професійному рівні.

У другому розділі – „Експериментальна методика формування готовності майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної діяльності” – розкрито зміст, завдання та організацію експериментального дослідження; представлено методику формувального зрізу; запропоновано систему підготовки майбутнього словесника до конструкторсько-технологічної професійної діяльності; розкрито особливості використання засобів (продуктів) конструкторсько-технологічної діяльності вчителя літератури.

У ході експериментального дослідження ефективності формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури було визначено загальні організаційні підходи, мета, завдання та змістове наповнення роботи. Розроблено групу показників, критеріїв оцінювання конкретного засобу, продукту діяльності вчителя літератури – програмно-тематичний комплекс планування вивчення літератури (ПТКП). Його оцінювання здійснювалося студентами, вчителями, викладачами і компетентними експертами.

Другий етап дослідження передбачав проведення формувального зрізу. Його мета – створити умови для реалізації потенційних можливостей майбутнього вчителя літератури щодо формування вмінь здійснювати проектно-конструкторську діяльність під час планування вивчення літературного матеріалу на технологічній основі. У разі одержання позитивних результатів, майбутній учитель літератури здатний буде самостійно створювати програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу літератури будь-якого класу, використовуючи у своїй практичній діяльності розроблену автором наукового дослідження технологію виконання проектно-конструкторських дій, операцій. Завдання експерименту:–

з’ясувати ефективність моделі формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури та її загальної структури;–

перевірити, наскільки майбутній словесник готовий вибудувати систему своєї підготовчої діяльності через створення конкретного проектно-конструктор-ського засобу (продукту).

Під час планування та проведення формувального зрізу враховувались такі умови:–

усі групи-учасники експерименту працювали за однаковою програмою підготовки до виконання конструкторсько-технологічних функцій;–

групи формувалися таким чином, щоб можна було простежити траєкторію зростання чи спаду сформованості тієї чи іншої здатності, уміння, дії, операції з урахуванням певного досвіду респондентів;–

на початковому етапі формувального зрізу студенти прослухали проблемні лекції спецсемінару “Проектно-конструкторська діяльність учителя літератури (підготовчий етап: планування)” (6 годин);–

наступний етап експериментального дослідження передбачав виконання системи завдань на практичних заняттях (12 годин);–

студенти працювали на тренінгових заняттях колективно, групами, парами й індивідуально;–

на певних етапах зважалося на рівні готовності майбутнього спеціаліста до виконання технологічних функцій у планувальній діяльності з метою підготовки ним же самим якісного проектно-конструкторського продукту.

Створення саме ситуації успіху, особистісно зорієнтованого простору, диференційованого підходу до формування готовності майбутнім спеціалістом виконувати й реалізовувати технологічні функції, операції, дії давало можливість студентам виробляти засоби (продукти) програмно-планувальної діяльності.

Формувальний зріз проходив у три етапи:–

підготовчий, у процесі якого планувалася й організовувалася експери-ментальна робота;–

основний, який включав перевірку гіпотези, апробацію запропонованої моделі й методику підготовки майбутнього вчителя літератури до виконання професійних і фахових компетентностей, коригування їх положень;–

контрольний, у ході якого проводилась контрольна перевірка, аналізувалися кількісний та якісний результати експерименту.

Під час формувального зрізу для отримання інформації про його хід і результати проводились:

а) спостереження за роботою студентів під час лекційних, семінарсько-практичних і тренінгових занять;

б) рефлексія вмінь студента працювати в групі, в парі, індивідуально над підготовкою до конструкторської діяльності;

в) анкетування студентів, учителів і бесіда з ними;

г) експертиза та оцінка підготовлених продуктів (засобів) проектно-конструкторської діяльності.

Здобуттю достовірних даних у ході експерименту сприяли:–

робота дисертанта вчителем літератури в загальноосвітніх школах;–

проведення спецкурсів і спецсемінарів для студентів і учителів;–

робота експертних груп з питань оцінки підготовлених продуктів діяльності.

Для проведення кількісного аналізу результатів користувалися методами математичної статистики, як і під час констатувального зрізу. Експериментом були охоплені студенти Миколаївського державного університету, вчителі-курсанти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Науково-методичного центру освіти м. Миколаєва та вчителі літератури Єланецького району Миколаївської області, школи Жовтневого району (Котляревська ЗОШ), м. Миколаєва (ЗОШ №39, Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса), експертами були науковці, методисти, заслужені вчителі України, філологи з вищою кваліфікаційною категорією м.м. Миколаєва, Білої Церкви, Черкас, Яготина, Мар’їнського району Донецької області.

У ході експериментального дослідження, навчання студентів і перепідготовки вчителів літератури дисертантом була розроблена технологічна модель спецсемінару “Проектно-конструкторська діяльність учителя літератури (підготовчий етап: планування)”, яка розрахована на 20 годин. Водночас суб’єктам навчального процесу були запропоновані моделі, структури, конструкти, на основі яких вони готували засоби, продукти проектно-конструкторської діяльності вчителя літератури на підготовчому етапі.

Кінцевим продуктом результативної проектно-конструкторської діяльності майбутнього вчителя літератури є “Програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу літератури”, який засвідчує рівень сформованості конструктор-сько-технологічної компетентності студента, вчителя літератури.

Особливістю процесу навчання студентів і експериментального дослідження є те, що майбутні спеціалісти на четвертому курсі прослухали курс “Освітні технології: українська література”. Це сприяло заповненню інформаційного, понятійно-термінологічного простору студентів про педагогічні технології взагалі та особливості технологізації навчального процесу зокрема. Гіпотеза дисертаційного дослідження передбачала, що формування конструкторсько-технологічної компетентності в системі підготовчо-планувальної діяльності майбутнього вчителя літератури буде успішним, якщо вибудувати високопродук-тивну систему проектно-конструкторської діяльності. Критерієм сформованості проектно-конструкторських умінь виступає конкретний продукт, засіб. Під час експерименту рівень компетентності майбутнього вчителя оцінювався за виробленим (підготовленим) програмно-тематичним комплексом планування вивчення курсу літератури для будь-якого класу.

Завдання формувального зрізу передбачало розробку технології підготовки конкретного засобу, продукту проектно-конструкторської діяльності та виявлення рівня готовності майбутнього вчителя літератури до виконання функцій, операцій, дій, умінь тощо такої діяльності.

В останніх дослідженнях учені (В.Мельник, Т.Семенюк, І.Шапошнікова, В.Безрукова) виділяють об’єкти, етапи та засоби педагогічного проектування. Ураховуючи досвід зазначених авторів, був розроблений програмно-тематичний комплекс планування курсу літератури (ПТКП), його технологія підготовки та експертизи. У процесі складання використовувалися програми з літератури як нині діючі, так і проекти. Підготовлені матеріали впроваджувалися під час підготовки майбутніх фахівців, що дало змогу зорієнтувати їх на перспективу переходу викладання літератури в умовах дванадцятирічної школи.

До програмно-тематичного комплексу планування вивчення курсу української літератури (ПТКП) входять:

1. Проектно-конструкторська модель курсу літератури класу (ПКМК).

2. Проектно-конструкторська модель вивчення літературної теми (ПКМТ).

3. Проектно-конструкторська модель уроку літератури (ПКМУ).

4. Траєкторія літературного розвитку учня-читача (ТЛРЧ).

5. Посібниково-хрестоматійний довідник з літератури для учня-читача (ПХДЧ).

Створення такого комплексу має бути технологічним, особистісно зорієнтованим, комфортним, мобільним і гнучким.

Технологія підготовки програмно-тематичного комплексу планування (ПТКП) – складний процес. Щоб усунути соціально-психологічні й методичні бар’єри на шляху його створення, розроблена загальна програма дій для майбутнього вчителя літератури. Нею користувалися й філологи під час семінарських і тренінгових занять. Вона складається з трьох етапів: 1) під-готовка; 2) конструювання; 3) контроль і корекція. Кожен етап має певну структуру й особливості.

Процедура експертного оцінювання передбачала: 1) ознайомлення експертів зі структурою і змістом програмно-тематичного комплексу планування літературного матеріалу; 2) ознайомлення з методикою проведення експертного оцінювання; 3) виставлення експертами балів за кожним критерієм оцінювання комплексу; 4) обміну думками щодо якості, ефективності підготовленої моделі, комплексу в цілому; 5) внесення змін, доповнень до складових комплексу; 6) вироблення спільної думки експертів щодо результатів інноваційного продукту проектно-конструкторської діяльності вчителя літератури.

Для оцінювання засобів (продуктів) проектно-конструкторської діяльності вчителя літератури на підготовчому етапі планування нами розроблено такі критерії:

1. Дозволяють технологічно спроектувати на підготовчому етапі планувальну діяльність учителя літератури.

2. Ураховують системність і чіткість, послідовність проходження етапів у проектно-конструкторській діяльності.

3. Сприяють створенню комфортного особистісно зорієнтованого середовища для літературно-мистецького розвитку учня-читача.

4. Передбачають максимальний облік індивідуальних особливостей літературно-мистецького розвитку учня-читача.

5. Вимагають збільшення часу для продуктивної, результативної роботи учнів-читачів і вчителя літератури.

6. Забезпечують підвищення культури спілкування та діяльності як учнів-читачів, так і вчителя.

7. Гарантують учням-читачам і вчителеві досягнення запланованих результатів.

8. Дають змогу учням-читачам і вчителеві реалізовувати свої творчі задуми.

Для оцінювання рівня підготовлених продуктів проектно-конструкторської діяльності вчителя літератури застосовано чотирирівневу шкалу. Це викликано тим, що моделі планування вивчення літературного матеріалу створювалися як студентами, так і вчителями літератури, які мають різний професійний досвід. Такий підхід забезпечить об’єктивність оцінювання і комфортність учасникам цього процесу.

Під час формувального зрізу перевірено ефективність моделі та умов формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури, здатності його до створення конкретного проектно-конструкторського продукту.

Для визначення рівня продуктивності, оцінки сформованості конструкторсько-технологічної компетентності спеціаліста нами відібрано такі засоби (продукти) діяльності майбутнього вчителя літератури: –

прогнозування навчально-педагогічного процесу;–

програмне планування як результат конструкторської діяльності майбутнього вчителя літератури.

З цією метою проведено анкетування студентів 4 – 5 курсів, магістрантів і вчителів літератури. Вивчення рівня прогностичних функцій відбувалося на етапі констатувального і формувального експерименту. Контрольний зріз засвідчив динаміку росту компетентності майбутнього вчителя літератури щодо виконання прогностичних функцій.

Середні показники сформованості дій у студентів до прогнозування подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники сформованості прогностичних дій

Респонденти | Варіанти відповідей

На початок | На закінчення | Інші варіанти

1. Студенти | так – 24,08% | так – 66,43% | 9,49%

ні – 35,5% | ні – 9,4% | 55,1%

За одержаними даними можна стверджувати про динаміку росту комплексних умінь виконання прогностичних функцій майбутніми вчителями літератури під час формувального зрізу більше ніж у 2,5 рази.

Порівняльний аналіз констатувального і формувального експерименту, його середні показники як кількісного, так і якісного виконання технологічних функцій, відображені у таблиці 2, засвідчують зростання продуктивності в діяльності майбутніх спеціалістів: початковий рівень зменшився на 19,5%, середній рівень збільшився на 11,5%, достатній – на 6%, високий – на 2%.

Таблиця 2

Результати реалізації конструкторсько-технологічних функцій
у проектно-конструкторській діяльності студентів
(порівняльний аналіз констатувального
і формувального експерименту за анкетою Б) |

Показники реалізації функцій

Початок | Закінчення

4 – 5 курси | Магістранти | Середній | Середній

І

(початковий) | 50% | 19% | 34,5% | 15%

ІІ

(середній) | 30% | 27% | 28,5% | 40%

ІІІ

(достатній) | 19% | 45% | 32% | 38%

ІV

(високий) | 1% | 9% | 5% | 7%

Проведені дослідження експериментально підтвердили, що формування конструкторсько-технологічної компетентності, виконання функцій і операцій майбутнім учителем літератури можливе в межах не окремо взятого блоку компетенцій, напрямку тощо, а цілісності, системності, взаємопов’язаності елементів із урахуванням особистісної зорієнтованості школи та специфіки предмета літератури.

Результат формувального зрізу – підготовлено програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу літератури (ПТКП), використано теми: „Усна народна творчість” (5 клас), „І.Карпенко-Карий” (10 клас), „В.Винниченко” (10 клас), „О.Довженко” (11 клас). Моделювання навчальних ситуацій на уроці літератури здійснювалося за творчістю Г.Тютюнника, Т.Осьмачки (7-8 класи). Проектування уроків розвитку зв’язного мовлення, тематичного оцінювання рівня навченості учнів проводилося за народними та літературними казками, творчістю І.Франка, М.Магери (5 клас), Т.Шевченка, П.Куліша (9 клас). Проектно-конструкторська діяльність студентів організовувалася відповідно до визначених вимог, принципів, змістового наповнення і технологічних особливостей. Готовий засіб обговорювався на заняттях, семінарах, апробувався у школах, пройшов експертну оцінку й одержав високий бал у 62% експертів, оцінку достатнього рівня матеріали одержали від 33,94% експертів, середній бал виставили лише 4,06%.

Проведений експеримент дає підстави вважати, що запропонована загальна структура конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури, модель компетенцій, розроблена методика формування проектно-конструкторських дій і операцій, матеріалізується у конкретний засіб, продукт планування, дозволяє підготувати студента до компетентного, професійного виконання технологічних функцій, які забезпечать гарантований рівень результативної діяльності суб’єктів педагогічного процесу.

На основі результатів експерименту зроблено такі загальні висновки:

Особливістю проведеного дослідження щодо формування технологічної компетентності та в підготовці засобів (продуктів діяльності) є особистісна та професійна спрямованість. Теоретично обґрунтовано і перевірено запропоновану загальну структуру моделі формування конструкторсько-технологічної компетентності та комплекс засобів, продуктів проектно-конструкторської діяльності на підготовчому етапі планування, розроблених відповідно до описаної технології.

Експериментом доведено, що формування конструкторсько-технологічної компетентності в діяльності майбутнього вчителя літератури базується на:–

методологічних основах теорії діяльності, системності та цілісності;–

принципах гуманізації, демократизації, системності, персоніфікації, технологічності;–

сутнісних характеристиках і критеріях професійної компетентності та креативності в підготовці майбутнього вчителя;–

основних психолого-педагогічних закономірностях, які забезпечують ефективність процесу професійної підготовки спеціалістів;–

ідеях інтеграції та диференціації, багаторівневості, операційності у формуванні професійності вчителя;–

загальній структурі та моделі формування особистості вчителя літератури та його технологічної компетентності.

Важливими умовами успішного формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури є:–

проектування освітнього та літературно-мистецького простору відповідно до логіки стратегічного, тактичного, технологічного та технічного цілеутворення як способів інноваційної діяльності майбутнього філолога;–

структурно-цільова, комплексна організація планування навчального процесу як засіб формування суб’єктивної концептуальної моделі компетентностей у професійній діяльності вчителя літератури;–

формування нової позиції студента, який здатний до безперервного саморозвитку, суб’єкт-суб’єктної взаємодії під час навчального процесу в умовах “учень–читач автор–художній твір (підручник) учитель–фасилітатор читач–учень”;–

використання систем інваріантних технологічних засобів для створення проектно-конструкторського продукту;–

виконання конструкторсько-технологічних функцій, операцій і дій, які забезпечать формування майбутнього вчителя літератури в контексті загальної і професійно-фахової культури.

Розроблена система засобів, методів і форм організації формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури піддавалась експериментальній перевірці і корекції відповідно до завдань, етапів і методів дослідження.

Критерієм сформованості проектно-конструкторських умінь виступає конкретний продукт, система засобів. У нашому дослідженні це програмно-тематичний комплекс планування вивчення літератури, який розглядається у широкому та вузькому значеннях. У широкому – як компоненти системи управління, що утворюють її моделі компетенції; у вузькому – як продукт, засіб, розроблений на основі виконання майбутнім учителем літератури технологічних функцій, операцій і дій (прогнозування, проектування, конструювання, моделювання, планування).

Відповідно до технології підготовка засобів планування вивчення курсу літератури передбачає наявність таких етапів проектно-конструкторської діяльності вчителя-філолога: підготовка (вибір аналога); розроблення (проектування та конструювання конкретної моделі, засобу); контроль і корекція (експертиза та оцінка підготовленого технологічного проекту, моделі). У дослідженні відповідно до моделі формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури розроблено та експериментально перевірено програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу літератури (ПТКП), що складався з проектно-конструкторських моделей курсу (ПКМК), літературної теми (ПКМТ), моделі уроку (ПКМУ), траєкторії літературного розвитку учня-читача (ТЛРЧ) та гіпотетично ідеальної моделі випускника, які стали основою до вибудови змісту і форми комплексного посібниково-хрестоматійного довідника з літератури для учня-читача (ПХДЧ).

Науково обґрунтовано та експериментально доведено, що застосування комплексу планування, розробленого відповідно до операційності проектно-конструкторської діяльності, дає змогу підвищити рівень компетентності майбутнього вчителя літератури, яка здійснюється в системі, диференційовано, з урахуванням особистісних компетенцій педагога на технологічній основі. Глибина, повнота, ґрунтовність, відтворюваність, гарантованість результату проектно-конструкторської діяльності майбутнього вчителя літератури свідчать про ефективність запропонованої технології.

Окрім цього, виявлено, що комплекс планування та його складові сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів. Це відбувається завдяки змінам у їхній мотиваційній сфері, забезпечення процесуально-операційних дій. Створення особистісного вибору, варіантів можливостей для співпраці, контролю, ситуації успіху в одержанні гарантованих результатів сприяють багатовекторній співпраці “учень–читач автор художній твір (підручник)  учитель–фасилітатор читач–учень”.

Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів поставленої проблеми, актуальними та перспективними залишаються питання формування конструкторсько-технологічної компетентності як у майбутнього вчителя літератури, так і вчителя-практика, створення засобів проектно-конструкторської діяльності як для загальноосвітніх закладів, так і для шкіл нового типу.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Шуляр В.І. Підготовка майбутнього вчителя літератури до впровадження педагогічних технологій // Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій. За редакцією І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 86-120 (у співавторстві: В.Д.Будак, О.М.Пєхота, К.Ф.Нор та інші).

2. Шуляр В.І. Професійна компетентність учителя літератури в умовах техно-логізації освіти / Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 3. – Глухів: ГАПУ, 2003. – С.164-168.

3. Шуляр В.І. Інтеграція змісту освіти і конструкторсько-технологічна діяльність учителя літератури // Імідж сучасного педагога в школі. – 2002. – № 4. – С. 28-32.

4. Шуляр В.І. Проектно-конструкторська компетентність учителя літератури під час планування уроків розвитку зв’язного мовлення // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 6. – С. 14-16.

5. Шуляр В.І. Підготовка майбутнього вчителя літератури до впровадження педагогічних технологій: фахова складова / Науковий вісник МДПУ. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 112-119.

6. Шуляр В.І. Моделюючи процес співпраці (Орієнтовна проект-програма із розвитку зв’язного мовлення, 5 клас) // Українська мова і література середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 4. – С. 30-33.

7. Шуляр В.І. Від мудрого письменника до творчого читача. Українська література. 11 клас. – Тернопіль: Астон, 2001. – 280 с.

8. Шуляр В.І. Від маленького письменника до великого читача. Література. 5 клас. – Миколаїв, 1994. – 189 с.

9. Шуляр В.І. Дух Нечуївських творів (матеріали до вивчення спадщини І.С.Нечуя-Левицького). – Миколаїв: ПП. „Шамрай”, 2000. – 80 с.;

10. Шуляр В.І. Переказ із творчим завданням: як уникнути помилок. – Миколаїв: ПП. „Шамрай”, 2001.- 40 с.(у співавторстві: Д.П.Діордіца).

11. Шуляр В.І. Як викладати літературу?.. // Українська мова та література. – 2000, вересень. – № 33. – С. 1-2.

12. Шуляр В.І. Твір: як до нього підготуватися (психолого-педагогічний тренінг для дітей та викладачів-філологів) // Українська література в загальноосвітній школі, 1999. – № 3. – С. 33-38.

13. Шуляр В.І. Мислити системно і творчо. Формування стійких літературо-знавчих умінь і навичок учнів середніх класів у процесі аналізу художнього твору // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. – № 3. – С.70-77, № 5. – С. 87-102.

14. Шуляр В.І. Про систему розвитку зв’язного мовлення на уроках літературиУкраїнська мова та література. – 2001, червень. – № 23-24. – С. 3-7.

15. Шуляр В.І. Розвиваючи мовлення, формувати читачів (Орієнтовне календарне планування уроків розвитку зв’язного мовлення, 9 клас, II семестр)Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 1. – С. 145-151.

16. Шуляр В.І. Вивчення спадщини І.С.Нечуя-Левицького в школі // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 2. – С. 23-27; № 3. – С. 22-26; № 4. – С. ; № 5. – С. 30-33.

17. Шуляр В.І. Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення // Дивослово. – 2003. – № 7. – С. 34-39.

Анотація

Шуляр В.І. Підготовка майбутнього вчителя літератури до конструк-торсько-технологічної професійної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська література). – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2004.

Представлено теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену систему підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності.

Запропоновано загальну структуру та модель конструкторсько-технологічної діяльності майбутнього вчителя літератури як багатопланову та багатоелементну, яка охоплює комплекс теоретичних, практичних і творчих здібностей, особистісних якостей. Розроблено систему засобів, методів і форм організації формування конструкторсько-технологічної компетентності майбутнього вчителя літератури. Критерієм сформованості проектно-конструкторських умінь виступає конкретний продукт діяльності, система засобів. У дослідженні він представлений як програмно-тематичний комплекс планування вивчення літератури (ПТКП), який складається з проектно-конструкторської моделі курсу (ПКМК), літературної теми (ПКМТ), моделі уроку (ПКМУ), траєкторії літературного розвитку учня-читача (ТЛРЧ) та гіпотетично-ідеальної моделі випускника, посібниково-хрестоматійного довідника з літератури для учня-читача (ПХДЧ). У роботі запропоновано систему підготовки майбутнього словесника до конструкторсько-технологічної діяльності, яка сприяє виконанню ним технологічних функцій, операцій і дій (прогнозування, проектування, конструювання, моделювання, планування).

Дослідження дає конкретний матеріал для подальшого вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності.

Ключові слова: технологія, компетентність, прогнозування, проектування, конструювання, моделювання, планування.

Аннотация

Шуляр В.И. Подготовка будущего учителя литературы к кострукторско-технологической профессиональной деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (украинская литература).– Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2004.

В диссертации исследованы теоретико-методологические основы подготовки будущих учителей-словесников к конструкторско-технологической профессиональной деятельности. Предложена общая структура и модель конструкторско-технологической деятельности будущего учителя литературы. Разработана система средств, методов и форм организации формирования конструкторско-технологической компетентности будущего специалиста-словесника. Критерием сформиро-ванности конструкторско-технологических умений является конкретный продукт деятельности. В исследовании он представлен как программно-тематический комплекс планирования изучения литературы (ПТКП), который состоит из проектно-конструкторской модели курса (ПКМК), проектно-конструкторской модели литературной темы (ПКМТ), проектно-конструктор-ской модели урока (ПКМУ), траектории литературного развития учащегося-читателя (ТЛРЧ) и гипотетически идеальной модели выпускника, справочного пособия-хрестоматии по литературе для учащегося-читателя. Технология подготовки средств планирования изучения курса литературы предполагает наличие следующих этапов проектно-конструкторской деятельности учителя-филолога: подготовка (выбор аналога); разработка (проектирование и конструирование конкретной модели, средств); контроль и коррекция (экспертиза и оценка подготовленного технологического проекта, модели).

Проведённое среди студентов филологических факультетов исследование подтвердило актуальность формирования конструкторско-технологической компетентности. Научно обосновано и экспериментально доказано, что применение комплекса по планированию курса литературы, разработанного в соответствии с операционностью проектно-конструкторской деятельности, позволяет повысить уровень компетентности будущего словесника.

С учетом этого обновлён курс методики литературы для студентов филологических факультетов, разработаны модели подготовки студентов педагогических вузов