СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЯНЧЕВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 657.1:658.27

ОБЛІК ТА АНАЛІЗ ВІДТВОРЕННЯ

ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному університеті харчування та торгівлі Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник | кандидат економічних наук, доцент

Грінько Алла Павлівна,

Харківський державний університет харчування та торгівлі, доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лінник Володимир Григорович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуючий кафедрою бухгалтерського обліку та аудиту в сільському господарстві (м. Київ) ;

кандидат економічних наук, професор Верига Юстина Андріївна, Полтавський університет споживчої кооперації України Укоопспілки, професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту (м. Полтава).

Провідна установа – Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра бухгалтерського обліку (м. Харків).

Захист відбудеться 2 липня 2004 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034,
Луганськ-34, квартал Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 1 червня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств, зниження витрат виробництва та обігу вимагають збільшення вкладень капіталу в основні засоби. Процес відтворення основних засобів повинен забезпечити не лише розширення обсягів виробництва продукції, а й суттєве зростання продуктивності праці, швидке впровадження в практику нових технічних рішень. Без активізації інвестиційної діяльності неможливий вихід економіки України з кризового стану.

В умовах ринкової економіки якісно новий рівень належить лізинговим операціям. Узагальнення зарубіжного досвіду лізингових операцій показує необхідність їх розвитку, як важливої передумови розширення процесу відтворення основних засобів, покращання інвестиційного клімату в Україні, формування ефективної структури розбудови її економіки. Ринкові методи господарювання вносять принципові зміни у спосіб виробництва, систему управління основними засобами та, як наслідок, визначають новий підхід до методики та організації бухгалтерського обліку й аналізу.

Дослідження теоретичних положень та сучасної практики бухгалтерського обліку основних засобів дозволило визначити ряд невирішених проблем, які гальмують процес управління та знижують ефективність використання основних засобів.

До кола таких проблем можна віднести різні підходи до термінології щодо основного капіталу, до формування амортизаційної політики, до бухгалтерських аспектів комплексу лізингових відносин, підвищення інформативності документів та облікових регістрів з обліку основних засобів.

Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку й аналізу відтворення засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління зумовили вибір теми та визначили спрямованість дослідження.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Харківського державного університету харчування та торгівлі з тем “Удосконалення бухгалтерського обліку в умовах переходу до національних стандартів” (тема №21-2000-2001Б, Харків), “Проблеми вдосконалення обліку фінансових результатів і складання фінансової звітності згідно з П(С)БО” (тема №26-2001-2002Б, Харків).

За результатами дослідження внесено ряд пропозицій щодо вдосконалення обліку й аналізу відтворення основних засобів, а саме: запропоновано класифікацію основного капіталу та лізингових операцій; визначено елементи формування облікової політики в аспекті основних засобів; обґрунтовано вибір нарахування амортизації для комерційних підприємств; розроблено методику розрахунку лізингових платежів, лізингової маржі та лізингових операцій.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці наукових і практичних рекомендацій щодо організації обліку й аналізу процесу відтворення основних засобів на комерційних підприємствах та виявлення шляхів їх подальшого вдосконалення з метою забезпечення ефективного функціонування підприємств у сучасних умовах господарювання.

Для досягнення поставленої мети вирішенні такі наукові та практичні завдання:

розглянуто з позиції ринкових відносин економічну природу основних засобів і їх відтворення;

досліджено тенденції та умови розвитку лізингових відносин в Україні, логіку ідентифікації категорій “оренда”, “лізинг”, “фінансовий лізинг” та її вплив на бухгалтерське трактування комплексу орендних відносин;

виявлено особливості формування облікової політики підприємства в аспекті основного капіталу;

проаналізовано систему амортизації основних засобів в Україні та проведено оцінку використання сучасних методів її нарахування;

досліджено механізм покриття витрат, пов’язаних з утриманням основних засобів та запропоновано систему бухгалтерських записів їх списання;

удосконалено методики обліку основних засобів і їх відтворення на рахунках синтетичного та аналітичного обліку;

визначено напрями вдосконалення обліку основних засобів в умовах АРМБ;

розроблено методику аналізу ефективності відтворення основних засобів;

запропоновано методи оцінки економічної ефективності лізингових операцій для учасників угоди.

Об’єктом дослідження є обліково-аналітичний процес відтворення основних засобів на комерційних підприємствах. Предметом дослідження є теоретичні засади та існуюча практика обліку й аналізу відтворення основних засобів комерційних підприємств та її вдосконалення в умовах ринкових відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є системний підхід до розкриття економічної сутності основних засобів і процесу їх відтворення. Теоретичною основою дослідження є наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів з обліку й аналізу основних засобів, законодавчі та нормативні акти України, інструктивні матеріали, матеріали Держкомстату України, дані бухгалтерського обліку комерційних підприємств Харківської області.

У роботі використано евристичні методи експертних оцінок і контрольних опитів (при анкетному дослідженні стану бухгалтерського обліку й аналізу основних засобів в комерційних підприємствах Харківської області); метод асоціацій і аналогій (при розробці методики синтетичного і аналітичного обліку основних засобів); метод угрупування та порівнянь (при розробці питань удосконалення системи бухгалтерських записів лізингових операцій); математико-статистичні методи (при побудові синтезованої математичної моделі для визначення доцільності проведення ремонту основних засобів; обґрунтуванні величини лізингового платежу та оцінки ефективності лізингових операцій).

Обробка інформації здійснювалась з використанням табличного процесору Excel та пакету STATISTICA.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні теоретичних положень та розробці науково-обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення обліку й аналізу основних засобів та їх відтворення в сучасних умовах господарювання.

У процесі дослідження отримано наступні найбільш вагомі результати:

вперше запропоновано:

методичні основи аналізу технічного стану основних засобів, який складається з визначення оптимальних термінів служби обладнання, аналізу експлуатаційних витрат та витрат на ремонт;

концепцію аналізу формування економічно-обгрунтованих складових лізингового платежу, що є основними у фінансовому плануванні в системі управління всіх учасників угоди.

удосконалено:

аспекти бухгалтерського обліку відтворення основних засобів, завдяки чому: визначено напрями формування облікової політики основних засобів; розроблено бухгалтерську модель економічного механізму амортизації; уточнено та доповнено класифікацію витрат, пов’язаних з утриманням основних засобів, що дозволяє підприємствам обґрунтовано вирішувати проблеми фінансування, контролю та обліку витрат на ремонт; запропоновано систему бухгалтерських записів орендних операцій з позиції права, що сприяє гармонізації вітчизняного обліку з міжнародними стандартами;

побудову оціночних і обліково-аналітичних алгоритмів, які базуються на техніці дисконтування, що дозволяє визначити ефективність оренди з позиції орендатора та орендаря;

дістало подальшого розвитку:

уточнення термінології щодо економічних категорій “основні засоби”, “основний капітал”, “лізинг”, “капіталовкладення”, неоднозначність тлумачення яких породжує проблему викривлень в бухгалтерському обліку. Це дозволило: запропонувати науково-обгрунтовану класифікацію основного капіталу; виявити джерела фінансування капіталовкладень; відмовитися від виділення серед засобів праці малоцінних та швидкозношуваних предметів, що дозволить спростити систему синтетичного обліку основного капіталу;

визначення характерних ознак лізингових операцій, на основі яких запропоновано їх класифікацію для цілей бухгалтерського обліку, що має принципове значення при відображенні лізингових операцій на рахунках бухгалтерського обліку, при оподаткуванні та формуванні фінансового результату підприємства;

концепція формування обліково-аналітичної інформації щодо процесу відтворення основних засобів в умовах комп’ютеризації, що дозволить своєчасно одержувати вірні управлінські рішення;

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних напрямів і конкретних рекомендацій щодо удосконалення методики обліку основних засобів, їх амортизації та ремонту, проведення аналізу ефективності використання основних засобів, що сприятиме подальшому вдосконаленню бухгалтерського обліку основних засобів, підвищенню його аналітичності та оперативності.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

методики обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

розробки бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

розробленої моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів;

методики обґрунтування складових параметрів лізингової угоди;

методики аналізу ефективності лізингових операцій, що сприятиме прийняттю правильних рішень при розробці фінансового плану підприємства.

Це дало змогу спростити облік основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на комерційних підприємствах Харківської області: ТОВ “Укан” (довідка від 15.01.2003 р), ЗАТ “Готель “Мир” (довідка від 17.02.2003 р), ЧФ “Союз” (довідка від 10.04.2003р), ТОВ “Полімер” (довідка від 15.05.2003р).

Положення дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського державного університеті харчування та торгівлі при викладанні дисциплін: “Фінансовий облік”, “Управлінський облік”, “Фінансовий аналіз”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є індивідуально виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань побудови системи обліку й методики аналізу ефективності використання основних засобів на комерційних підприємствах. Усі наукові результати одержано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були представлені й доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського державного університету харчування та торгівлі у 2000-2002 рр. (“Підвищення конкуренто-спроможності підприємств торгівлі та харчування”, 2000 р., “Економічна стратегія розвитку торгівлі та послуг в умовах ринкових реформ”, 2001 р., “Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв і торгівлі”, 2002р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (Кіровоград, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (Дніпропетровськ, 2003р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях, серед яких - 1 стаття в науковому журналі, 5 статей у збірниках наукових праць і 2 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 2,5 д.а., з яких автору належать 2,37 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 191 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 32 таблиці та 21 рисунок, які подано на 11 сторінках. Список використаних джерел із 190 найменувань вміщено на 15 сторінках, 11 додатків - на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ І. “Теоретичні аспекти обліку відтворення основного капіталу в умовах ринкової економіки”. Основні засоби є важливою складовою економічного потенціалу країни, а їх стан та зміни визначають як рівень розвитку економіки, так і рівень конкурентноздатності вітчизняного виробництва.

Протягом всієї історії розвитку світової економічної думки, починаючи з XVIII століття, ученими вивчаються проблеми руху основного капіталу, його відтворення в різноманітних історичних умовах, проблеми часу колообігу й обігу його елементів. Досліджується ефективність основного капіталу для підприємства, розглядається його роль у процесі виробництва на кожному етапі розвитку суспільства, розробляються методичні підходи до дослідження даної категорії.

У зв'язку з перебудовою економічної системи, переходом до ринкових відносин наша країна втратила свій виробничий потенціал. Розбалансованість економіки і структурна криза призвели до накопичення в реальному секторі великої кількості невикористаного морально знеціненого та фізично зношеного устаткування.

Так, на 2002 р. вибуття основного капіталу в Україні склало в середньому лише 1,5% на рік, а відновлення усього 2,5%. Поряд з цим, за 1999-2002 рр. збільшився ( у середньому на 4%) ступінь зношеності основних засобів, що свідчить про негативну тенденцію використання морально та фізично зношеного устаткування. Отже, процес розвитку ринкових відносин, становлення нового економічного середовища та новий рівень технологій у нашій країні визначають необхідність нових підходів щодо дослідження основного капіталу, обґрунтування інвестиційної політики в нього, що потребує ефективного обліку і різнобічного використання наданої інформації.

З погляду економічної теорії, основні засоби – це частина постійного продуктивного капіталу, яка виступає у формі засобів праці та поступово, протягом багатьох виробничих циклів, переносить свою вартість на виготовлений продукт. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що питання уточнення термінології є дискусійним і досить актуальним.

Досліджено еволюцію та сучасну теорію щодо економічних категорій (“основні засоби”, “основні фонди”, “основний капітал”) і зроблено висновок, що поняття “основний капітал” у наш час отримало достатню розповсюдженість, але в його визначенні немає одностайності серед економістів. На думку автора, під основним капіталом слід розуміти довгострокові матеріальні та нематеріальні активи, кошти, які авансовані на їх відтворення, що беруть участь багаторазово у процесі колообігу та переносять свою вартість частково на продукт, що знову виготовляється.

У становленні раціонального обліку основного капіталу одним із головних аспектів є його науково-обгрунтована класифікація. На основі представленої в роботі класифікації запропоновано спростити систему обліку основних засобів згідно з прийнятим П(С)БО 7 і Планом рахунків бухгалтерського обліку шляхом збереження тільки угрупування 5.1. “Основні засоби” (із П(С)БО 7). Угрупування 5.2 “Інші необоротні активи” необхідно віднести до розряду аналітичного обліку до “Інших основних засобів” (п. 5.1.9. з П(С)БО 7). З Плану рахунків вилучити рахунки 111 - 117 “Інші необоротні матеріальні активи” та виділити їх у систему аналітичних рахунків до рахунку 109 “Інші основні засоби”.

Крім того, як і в практиці бухгалтерського обліку зарубіжних підприємств, розподіл засобів праці на основні і малоцінні та швидкозношувані предмети не має сенсу. Всі засоби праці, незалежно від їхньої вартості, доцільно відносити до основних засобів, якщо термін служби перевищує один рік. Тому пропонується з Плану рахунків вилучити й рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Такий підхід дозволить уникнути плутанини з постановкою бухгалтерського обліку на підприємстві, але не вплине на деталізацію та конкретизацію бухгалтерської інформації.

Важливим аспектом проблеми підвищення ефективності виробництва є раціональне використання коштів, які виділено на відтворення основних засобів. При цьому слід більш чітко розмежовувати такі поняття, як “капіталовкладення” та “інвестиції”. Капіталовкладення є поодиноким випадком інвестицій і являє собою процес вкладення вільних коштів до відтворення саме основного капіталу з метою його оновлення та підвищення рентабельності. Джерелами фінансування капіталовкладень можуть бути як власні кошти, так і позики. Серед цих джерел найбільш реальними на сьогодні є амортизаційні відрахування, реінвестований прибуток і лізингові операції.

Визначено економічну сутність, природу, організаційні форми, взаємозв’язок й особливості лізингу від орендних відносин і прокату, що дозволило розробити пропозиції щодо класифікації лізингових операцій для цілей бухгалтерського обліку. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки: кількість учасників, тип майна, право власності та сектор ринку. Всі ці ознаки мають принципове значення для відображення лізингових операцій на рахунках бухгалтерського обліку, при оподаткуванні та формуванні фінансового результату підприємства.

Розділ ІІ. “Діюча практика та альтернативні напрями обліку відтворення основних засобів”. Ефективне функціонування кожного суб’єкту господарювання залежить від раціональної облікової роботи, яка є інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, починаючи з моменту його створення до ліквідації чи реорганізації.

Проблеми обліку основних засобів в умовах ринкової економіки набувають особливої актуальності у зв'язку з одержанням інвесторами й іншими зацікавленими користувачами точної та достовірної інформації про стан, обсяг, використання основних засобів. Як показало проведене дослідження, сформована система обліку основних засобів не задовольняє вимогам ринку, умови функціонування якого значно розширюють коло операцій з основними засобами: купівля-продаж, страхування, приватизація, реалізація інвестиційних проектів.

Існує два важливих завдання бухгалтерського обліку основного капіталу. Перше полягає у визначенні того, яку частину його вартості буде списано на витрати в поточному звітному періоді; друге - у підрахунку залишкової вартості основного капіталу, яку відбито у балансі. З вирішенням цих завдань повязані проблеми бухгалтерського обліку основного капіталу, які визначають основні напрями організації облікової політики на підприємстві (рис. 1).

Однією з проблем сучасного реформування бухгалтерського обліку в Україні є досягнення його інтеграції з системою оподаткування. На сьогодні організація бухгалтерського обліку основних засобів і його податкового аспекту значно відрізняються. Тому характер інформації про основний капітал, яка формується в бухгалтерському обліку відповідно до потреб різних користувачів, потребує розвитку методології та організації обліку за багатьма параметрами.

Існуючий порядок обліку придбання є недостатньо методично обґрунтованим. Так, згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” при їх надходженні використовується субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”, що пов’язано з формуванням вартості основних засобів. Проте цю інформацію доцільно отримувати з аналітичних рахунків, а не переобтяжувати нею систему бухгалтерських записів. При цьому, немає необхідності використовувати субрахунки 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”, 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”, оскільки всі зміни, пов'язані з рухом основних засобів, стосуються безпосередньо тільки рахунку 10 “Основні засоби”. Тобто, до рахунку 10 “Основні засоби” відкриваються аналітичні рахунки за кожним об'єктом окремо. Аналітичний облік основних засобів у підприємствах ведеться в даний час по-різному. Як відомо, для цього використовуються інвентарні картки обліку основних засобів. Вважаємо, що доповнення інвентарної картки реквізитами “Елементи первісної вартості” за всіма її складовими, а також “Джерело надходження” дасть можливість систематизувати інформацію по кожному конкретному об'єкту основних засобів, що спростить систему бухгалтерських записів.

У роботі автором розроблено пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку руху основних засобів в умовах АРМ бухгалтера, що підвищить аналітичність та своєчасність облікової інформації за допомогою розроблених форм первинних документів та облікових регістрів.

На сучасному етапі підвищується значення амортизаційного джерела відтворення основних засобів, що обумовлено впливом науково-технічного прогресу, змінами у формуванні структури капітальних вкладень; прискоренням морального зносу; переглядом норм амортизаційних відрахувань, розширенням прав підприємств у розрахунку сум амортизації. В економічній літературі немає єдиного підходу до сутності амортизації. Запропоновано розглядати її як систему, що виконує багатогранні функції і залишається невід'ємним елементом собівартості продукції, тому що без цього неможливо визначити розмір справжніх витрат виробництва. Розробка нових методів амортизації, які дозволяють здійснити швидке повернення авансованих коштів, а отже, накопичити необхідні джерела для здійснення капітальних вкладень, є природною вимогою сучасності.

Автором розроблено бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, в якій розглянуто бухгалтерські концепції амортизації з точки зору економічного механізму їх практичної реалізації. Модель містить вісім концепцій амортизації на базі статичної, динамічної, органічної та еволюційно-адаптивної балансових теорій. Використання на практиці цієї моделі сприятиме підвищенню ефективності рішень, які приймаються для регулювання амортизаційних процесів у межах бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського обліку та системи оподаткування.

У сучасних умовах господарювання важливим питанням є облік витрат на ремонт основних засобів. Необхідність точного визначення економічного змісту ремонтів викликана тим, що без правильного їх розуміння неможливо обґрунтовано вирішити питання фінансування, контролю й обліку витрат на ремонти.

Відповідно до запропонованої класифікації ремонти основних засобів варто поділяти на поточний та капітальний. Це викликано тим, що ці види ремонту по-різному впливають на стан об'єкта основних засобів. З методологічної точки зору більш доцільно було б зменшувати суму амортизації на суму фактичних витрат на капітальний ремонт, що, у свою чергу, збільшить залишкову вартість об'єкту основних засобів, не змінивши його термін експлуатації. Вартість же поточного ремонту слід відносити на поточні витрати підприємства. Підприємства самостійно визначають: які витрати відносити до поточного, а які – до капітального ремонту. При цьому, якщо вартість поточного ремонту є високою, то одну її частину можна було списати на витрати як на поточний ремонт, а другу – на збільшення залишкової вартості об'єкта, як на капітальний ремонт.

Для цього в бухгалтерському обліку пропонується відкрити субрахунок 231 “Ремонт основних засобів”, тоді схема кореспонденції рахунків, пов’язаних з капітальним і поточним ремонтом основних засобів буде мати вигляд (рис. 2).

У зв’язку з наявністю особливостей лізингових операцій їх відображення в бухгалтерському обліку має свою специфіку. Дослідивши існуючу методику та практику організації обліку лізингових операцій, з’ясовано, що окремі положення потребують більш точного визначення. Це дозволило узагальнити всі можливі варіанти визначення терміну корисного використання об’єктів лізингу.

Обґрунтування відображення в бухгалтерському обліку орендних відносин неможливе без повного розуміння цих відносин з позиції права. У роботі запропоновано систему бухгалтерських записів з використанням додаткових субрахунків до рахунків чинного Плану рахунків, яка базується на таких принципах: за договорами, що передбачають перехід права власності на орендоване майно, орендар повинен відображати майно на своєму балансі в сумі його сукупної заборгованості перед орендодавцем; у випадках операційної оренди об’єкт угоди повинен відображатися в пасиві орендаря, оскільки він завжди несе матеріальну відповідальність за отримане майно. Рекомендована система бухгалтерських записів сприятиме вдосконаленню бухгалтерського обліку орендних операцій і гармонізації вітчизняного обліку з міжнародними стандартами.

Розділ ІІІ. “Економічний аналіз відтворення основного капіталу”. Під впливом об’єктивних умов процесу вдосконалення технології виробництва та його організації, практика економічної роботи підприємств зазнає зміни. Особливого значення при цьому набуває економічний аналіз технічного стану основних засобів, аналіз експлуатаційних витрат на поточні ремонти.

У процесі експлуатації основних засобів настає момент, коли фізичний знос об’єкту досягає того рівня, коли тільки ремонт може продовжити термін його служби. Це питання може бути вирішеним тільки на основі економічних розрахунків. Запропонована методика аналізу ефективності відтворення основних засобів, яка дозволяє керівництву підприємства прийняти обґрунтоване, правильне рішення про відтворення конкретного об’єкту основних засобів. Ця методика ґрунтується на визначенні та порівнянні доходу від утримання та заміни конкретного об’єкту основних засобів.

При цьому максимізація продуктивності суспільної праці є критерієм оптимальності використання основних засобів. У роботі розглядається можливість використання на практиці моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування. Синтезована автором модель з використанням пакета Excel має вигляд:

ух = -0,703 + 0447х,

де коефіцієнт 0,447 має прогнозне значення для визначення суми витрат на ремонт устаткування, або показує, на яку величину збільшується сума цих витрат з кожним роком. Якщо передбачити, що ух = 0, то величина х дорівнює 1,6. Це означає, що устаткування не буде потребувати ремонту протягом 1,6 року з моменту його придбання. Наведена вище синтезована математична модель може бути використана підприємством для практичних цілей – для визначення доцільності проведення ремонту устаткування будь-якого віку.

В умовах економічної кризи та становлення ринкових відносин, коли не всі підприємства можуть виконувати великі фінансові вкладення в технічне відновлення, зростає роль лізингового бізнесу. Однак, до сьогодні залишаються невирішеними питання обґрунтування найбільш важливих параметрів лізингової угоди. Розрахунок економічно обґрунтованого розміру платежу є основним напрямом фінансового планування в системі управління всіх учасників угоди. Теорією та практикою лізингових відносин напрацьовано декілька підходів до визначення величини лізингових платежів. У роботі проаналізовано використання кожного підходу: дегресивного, прогресивного та регресивного – та розроблено конкретні рекомендації щодо доцільності їх використання при різних умовах діяльності підприємства. Так, досліджування торгово-виробниче об’єднання “Укан” має переробний ковбасний цех, але його виробничі потужності недовикористовуються, рентабельність виробництва продукції цеху складає 20%. Для того, щоб дати відповідь, який варіант визначення лізингових платежів більш прийнятний для ТОВ “Укан”, проведено відповідні розрахунки за умовою альтернативного використання грошових потоків (табл. 1).

Дані табл. 1 показують, що використовуючи методику прогресивної шкали та заплативши суму лізингової маржі – 7942 грн (графа 7 табл. 1), ТОВ “Укан” може не тільки компенсувати ці витрати, але й отримати прибуток (графа 8 табл. 1) за рахунок раціонального використання коштів, які передбачено річним планом підприємства для річного погашення лізингових платежів. Таким чином, отриманий результат дає підставу для висновку, що використання ТОВ “Укан” прогресивної шкали нарахування лізингових платежів є більш економічно привабливим порівняно з регресивним методом.

Однією зі складових лізингового платежу є авансовий платіж, який водночас виступає як застава і додатковий прибуток від інвестування (для лізингодавця) та операцією з кредитування лізингодавця, яка обертається для лізингоодержувача недоотриманням доходу, що ускладнює його фінансове становище. Запропонована методику аналізу дозволяє визначити вплив авансового платежу на величину лізингових платежів і формування фінансового результату як лізингоодержувача, так і лізингодавця.

В умовах ринкових відносин орендні операції набувають особливого значення, зокрема, як джерело фінансування, яке є альтернативою власним коштам і банківським кредитам. У дисертаційній роботі запропоновано концепцію оцінки ефективності операцій лізингу як цілеспрямованої підприємницької діяльності. Аналіз зроблено за двома напрямами – з позиції лізингоодержувача та з позиції лізингодавця.

З точки зору лізингоодержувача, лізинг виступає в ролі джерела фінансування і є одним із способів придбання активу, тому основний акцент зроблено на проведенні порівняльного аналізу варіантів придбання майна та його оренди. Що стосується лізингової компанії, то в цьому випадку аналіз необхідно проводити з метою відповіді на запитання: за яких умов придбання та передача майна в оренду є привабливим інструментом інвестування. Відповідні аналітичні алгоритми представлено в роботі. В основі запропонованої методики аналізу – підходи, які відпрацьовані в країнах з розвинутою ринковою економікою й отримали визнання до побудови оціночних й обліково-аналітичних алгоритмів, які базуються на техніці дисконтування.

Таким чином, основні положення, рекомендації та висновки роботи орієнтовані на практичне використання працівниками обліково-аналітичних служб комерційних підприємств для ведення бухгалтерського обліку основного капіталу та визначення ефективності джерел їх відтворення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання з побудови й належного функціонування як обліку загалом, так і відтворення основного капіталу зокрема, що передбачає органічне поєднання методичних та організаційних принципів його проведення. Необхідність формування цілісного, науково-обгрунтованого підходу до обліку, аналізу основних засобів та процесу їх відтворення, що враховує сучасні особливості формування облікової політики в аспекті основного капіталу, визначила доцільність створення методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку та аналізу основних засобів і лізингових операцій. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Дослідження такої економічної категорії, як основні засоби, обумовлено тим, що вони є матеріальною основою та економічним потенціалом суспільства. Значення виробничої та технічної структури основних засобів дозволяє ефективно проектувати організацію виробництва і робочих місць з метою отримання високої продуктивності праці з найменшими витратами.

2. Досліджено процес еволюції та сучасна теорія економічних категорій “основні засоби”, “основний капітал”, “капіталовкладення”, “лізинг”. На сьогодні ці категорії не мають однакового тлумачення ні серед вчених-економістів, ні в нормативно-законодавчій базі. В бухгалтерському обліку недоцільно використовувати термін “основні фонди” для основних засобів праці; є різниця між “капіталовкладеннями” й “інвестиціями”, оскільки об’єктом капіталовкладень є основний капітал і матеріально-технічна база, а інвестиції можуть бути зроблені в різні види капіталу, наприклад, в людський; “лізинг” в діловому обороті має більш широку природу, чим “оренда”.

3. Запропоновано науково-обгрунтовану класифікацію основного капіталу, на основі якої можливе спрощення системи обліку основних засобів завдяки вилученню рахунків 111-117 “Інші необоротні матеріальні активи” та 22 “МШП” з Плану рахунків шляхом віднесення їх до субрахунку 109 “Інші основні засоби”.

4. Обґрунтовано особливості формування облікової політики основних засобів, оскільки її постановка впливає на успішне вирішення завдань управління підприємством.

5. Виділено основні, як внутрішні, так і зовнішні фактори, що впливають на амортизаційну політику підприємства. Досліджено різні методи нарахування амортизації. Доведено, що є відмінності між поняттями “знос” та “амортизація”. Обґрунтовано, що підприємствам необхідно надати повне право самостійного вибору тих методів нарахування амортизації, що враховують їх індивідуальні особливості.

6. Питання бухгалтерського обліку лізингових операцій в Україні залишаються актуальними і потребують подальшого вивчення. Так, наприклад, в П(С)БО 7 “Основні засоби” не вказано методи, за якими можна визначати термін використання основних засобів, тому в роботі узагальнено всі можливі варіанти визначення терміну використання об’єктів лізингу.

7. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення обліку придбання основних засобів шляхом формування первісної вартості основних засобів не на субрахунку 152 “Придбання основних засобів”, а в регістрах аналітичного обліку (інвентарних картках), що дозволить спростити систему бухгалтерських записів.

8. Доведено доцільність розподілу ремонтів основних засобів на поточний та капітальний. Рекомендовано списувати витрати на капітальний ремонт шляхом зменшення нарахованого зносу, що, в свою чергу, збільшує балансову вартість об’єкту основних засобів і не впливає на собівартість продукції.

9. Запропоновано використовувати модель залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка розроблена з використанням комп’ютерної програми Excel і дозволяє визначити доцільність проведення ремонту устаткування будь-якого віку.

10. Розроблено методику обґрунтування параметрів лізингової угоди (ставку винагороди – лізингову маржу лізингодавця, термін виплати лізингового платежу; величину авансового платежу; величину застави. Розрахунок економічно обґрунтованого розміру платежу забезпечує організації–лізингодавцю визначення рівня прибутковості не нижче від середньої норми прибутку на вкладений капітал, а лізингоодержувачу – прийнятний у конкретних умовах рівень витрат.

11. Запропоновано методику аналізу ефективності лізингових операцій, при цьому аналіз проведено за двома напрямами – з позиції лізингоодержувача і лізингодавця, що дозволяє прийняти правильні рішення фінансового характеру при розробці фінансового плану підприємства.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових спеціальних виданнях

1. Янчев А.В. Экономическая сущность воспроизводства основных средств // Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі. Зб. наук. праць Харківської державної академії технології та організації харчування. Частина 2. – Харків: ХДАТОХ, 2002. – С. 87-90.

2. Янчев А.В. Основной капитал в условиях рыночной экономики // Економіка: проблеми теорії та пратики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 142. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 3-7.

3. Янчев А.В. Проблеми бухгалтерського обліку лізингових операцій // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - №575. – С. 246-248.

4. Янчев А.В., Грінько А.П. Амортизаційна політика підприємств // Регіональні перспективи. - 2003. - № 4-5 (29-30). – С. 177-179.

Особистий внесок здобувача: узагальнено моделі амортизації.

5. Янчев А.В., Грінько А.П. Удосконалення обліку обміну та вибуття основних засобів // Технічний прогрес та ефективність виробництва. Зб. наук. праць Національного технічного університету “ХПІ”. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. – С. 138-142

Особистий внесок здобувача: розроблено рекомендації з удосконалення синтетичного обліку обміну основних засобів на неподібні об’єкти, що дозволяє спростити бухгалтерські записи.

6. Янчев А.В. Методика обґрунтування параметрів лізингових платежів // Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі. Зб. наук. праць Харківського державного університету харчування та торгівлі. Частина 2. – Харків: ХДУХТ, 2003. – С. 105-112.

7. Янчев А.В. Экономическая сущность лизинга в обновлении основного капитала // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Частина ІІ. Вип. 4. – Кіровоград: КДТУ, 2003. – С. 241-243.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

8. Янчев А.В. Основний капітал в умовах ринкової економіки // Зб. тез Міжнародної науково-методичної конференції “Стратегічні напрями розвитку підприємств харчових виробництв і торгівлі”. – Харків: ХДАТОХ, 2002. – С. 331-332.

АНОТАЦІЯ

Янчев А.В. Облік та аналіз відтворення основних засобів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2004.

Роботу присвячено розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку основних засобів та економічному обґрунтуванню нових напрямів облікової політики на базі виявлення і використання закономірностей впливу відтворювального процесу на ефективність роботи підприємств. Доведено, що формування облікової політики основних засобів повинно будуватися на виборі найбільш ефективних способів і параметрів відтворювального процесу. Запропоновано науково-обгрунтовані класифікації основного капіталу та лізингових операцій для цілей бухгалтерського обліку. Розроблено рекомендації щодо формування облікової політики основних засобів. Обґрунтовано методичні підходи до класифікації витрат, що пов’язані з утриманням основних засобів. Це дозволяє підприємствам вирішити проблеми фінансування витрат на ремонт. Визначено напрями вдосконалення системи бухгалтерських записів руху основних засобів та лізингових операцій, що сприяє гармонізації вітчизняного обліку з міжнародними стандартами. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення аналізу технічного стану основних засобів, економічно-обгрунтованих складових лізингового платежу у взаємозв’язку з аналізом ефективності лізингових операцій.

Ключові слова: основний капітал, лізингові операції, відтворення, амортизація, ремонт, облікова політика, лізингова маржа, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Янчев А.В. Учет и анализ воспроизводства основных средств. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – Бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2004.

Работа содержит теоретические и практические рекомендации по совершенствованию бухгалтерского учета основных средств и экономическое обоснование новых подходов в формировании учетной политики на базе выявления влияния закономерностей воспроизводственного процесса на эффективность работы предприятий.

Исследованы основные средства как экономическая категория и объект бухгалтерского учета, уточнены понятия “основной капитал”, “капиталовложения”, “лизинг”, “аренда”, представлена научно-обоснованная классификация основных средств. Показано, что источниками финансирования капиталовложений могут быть собственные и заемные средства. Определены экономическая сущность, природа, организационные формы, взаимосвязь и отличительные особенности лизинга от арендных отношений и проката, что позволило сформулировать понятие лизинга.

Предложена классификация лизинговых операций для целей бухгалтерского учета, в основу которых положены четыре признака, имеющих принципиальные значение при отражении лизинговых операций на счетах бухгалтерского учета, при налогообложении и при формировании финансового результата предприятия. Рассмотрены особенности формирования учетной политики в отношении основных средств, значение и проблемы амортизации как одного из источников воспроизводства основных средств, порядок отражения в учете затрат на ремонты, а также разработаны предложения по совершенствованию системы бухгалтерских записей по движению основных средств и лизинговых операций.

На современном этапе повышается значение амортизационного источника воспроизводства основных средств. Доказано, что система амортизации выполняет многогранные функции. Разработанная бухгалтерская модель экономического механизма амортизации, способствует повышению эффективности принимаемых решений в регулировании амортизационных процессов в рамках бухгалтерского учета, внутрихозяйственного учета и системе налогообложения. Выделены факторы, влияющие на амортизационную политику предприятия и исследованы различные методы начисления амортизации.

Показано, что в современных условиях хозяйствования особого внимания требуют вопросы учета затрат на ремонт основных средств. Представлено место ремонтных работ в кругообороте основных средств. Предложена классификация видов ремонтов по технико-экономическому и организационному признакам. Разработана классификация затрат, связанных с содержанием основных средств, в зависимости от вида ремонтных работ или модернизации и реконструкции объекта, с учетом их влияния на будущие экономические выгоды. Обосновано, что в настоящее время характер информации об основных средствах, формируемый в бухгалтерском учете в соответствии с потребностями всех пользователей, требует развития методологии и организации учета по многим параметрам. Предлагаются направления совершенствования системы бухгалтерских записей по поступлению и ремонту основных средств. В связи с наличием особенностей лизинговых операций их отражение в бухгалтерском учете имеет свою специфику. Предложенная система бухгалтерских записей арендных операций способствует гармонизации отечественного учета с международными стандартами. Разработаны предложения по совершенствованию анализа воспроизводства основных средств, эксплуатационных расходов и затрат на ремонты.

Предложена методика анализа эффективности восстановления основных средств, позволяющая руководству предприятия принять обоснованное, правильное решение о воспроизводстве конкретного объекта основных средств. Проанализировано применение подходов дегрессивного, прогрессивного и регрессивного к определению величины лизинговых платежей. Даны конкретные рекомендации по целесообразности их использования при различных условиях деятельности предприятия.

Ключевые слова: основной капитал, лизинговые операции, воспроизводство, амортизация, ремонт, учетная политика, лизинговая маржа, эффективность.

ANNOTATION

Yanchev A.V. Accounting and analysis of fixed assets reproduction. – Manuscript.

Thesis on competition of candidate of economic science by speciality 08.06.04. – Accounting, analysis and audit. – East-Ukrainian National University named by Vladimir Dal, Lugansk, 2004.

The thesis contains theoretical and practical recommendations on the improvement of fixed assets accounting and economic feasibility of new methods in the accounting policy formation based on identification of influence of reproduction process regulations on the enterprise efficiency.

It is proved that formation of accounting policy of fixed assets should be based on the choice of the most effective means and parameters of the reproduction process. Scientifically substantiated classifications of fixed assets and leasing operations for the accounting purposes are proposed.

A number of recommendations concerning accounting policy of fixed assets are developed. Methodical approaches to the classification of the expenses connected with fixed assets deduction are economically substantiated, which allows the enterprises