МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ДЕЙНЕГА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 330.544.2:658

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

СПОЖИВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ–2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингу та логістики Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Крикавський Євген Васильович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

завідувач кафедри маркетингу та логістики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заруба Віктор Якович,

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, декан факультету управління бізнесом, завідувач кафедри економічної кібернетики та маркетингового менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Савіна Наталія Борисівна,

Національний університет водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри трудових ресурсів і підприємництва

Провідна установа: Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, м. Ужгород

Захист відбудеться “21” жовтня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301-Б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “10” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Алєксєєв І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економічних відносин вітчизняні підприємства здійснюють свою виробничо-господарську діяльність під різновекторним впливом ринкових факторів.

За цих обставин важливе економічне значення має оцінювання та планування споживання основних засобів, оскільки цей процес безпосередньо пов’язаний із створенням продуктів відповідної якості та кількості. При цьому техніко-економічні характеристики основних засобів не є вирішальними при визначенні корисності останніх для підприємства. Основним критерієм, що визначатиме корисність даних основних засобів для власника є їх здатність створювати продукт, який повністю задовольнятиме потреби споживачів.

Система управління підприємства в умовах ринку є динамічною. В динамічній системі необхідно періодично чи безперервно переглядати стан її складових для внесення необхідних коректив у відповідності із змінами оточуючого середовища або самого об'єкту. Так, в системі підприємства маркетингової орієнтації необхідно постійно слідкувати за тим, чи задовольняє продукт дійсні ринкові потреби. Оскільки саме через рівень попиту на продукт підприємство оцінює корисність основного засобу, за допомогою якого даний продукт був створений.

Вагомим елементом системи управління виробничим споживанням основних засобів, що дозволяє підтримувати її в стані рівноваги, є система інформаційного забезпечення. Будь-які процеси, що відбуваються на підприємстві (виробничі, господарські, науково-дослідні, фінансові тощо) знаходять своє відображення в інформаційних процесах. Причому, на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки особливого значення для забезпечення ефективного управління споживанням основних засобів набувають не лише інформаційні потоки, що циркулюють всередині підприємства, а й зовнішні, котрі виникають між підприємством-виробником засобів виробництва, підприємством-виробником предметів споживання та кінцевим споживачем предметів споживання, які переміщаються в прямому та зворотному напрямках.

В ринкових умовах господарювання інформаційне забезпечення оптимізування виробничого споживання основних засобів повинно здійснюватися з використанням положень маркетингової концепції. Ефективність виробничого споживання основних засобів залежить в переважній більшості від доступності та практичного застосування постійного оберненого інформаційного зв'язку від ринку до підприємства, що дозволяє менеджменту останнього оцінювати його реальний кон’юнктурний стан і можливості для здійснення нових (модифікованих) управлінських дій стосовно споживання основних засобів.

Суттєвий вклад в розвиток теорії і практики споживання основних засобів здійснили вітчизняні вчені, зокрема: І.Алєксєєв, Є. Бойко, Л.Ліпич, Є. Крикавський, О.Кузьмін, Й. Петрович, Ж.Поплавська. Дослідженням змісту інформації й основних її характеристик займалися Є.Афанасьєв, В.Бройдо, С.Вовканич, В.Заруба, Л.Мельник, М.Корольов, О.Половинчик, В.Чистяков та інші. Проте в переважній більшості наукових праць проблема оцінки впливу невизначеності ринкового середовища на рівень споживання ресурсів підприємства, в т.ч. основних засобів, спеціально не розглядається. Малодослідженим залишається інформаційне забезпечення споживання основних засобів, його оцінювання та планування на основі інформації відповідного рівня якості.

Отже, необхідність розробки теоретичних положень інформаційного забезпечення, оцінювання, планування споживання основних засобів та адаптування цих положень до умов функціонування підприємства зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний з держбюджетною темою Національного університету “Львівська політехніка” “Розроблення методології впровадження методів управління інноваційного розвитку у виробничо-господарських структурах” (розділ 3 “Обгрунтування й оцінювання визначеності параметрів процесу оптимального споживання основних засобів”, підрозділ 3.1 “Методологічні основи обґрунтування оптимальних параметрів споживання основних засобів” та підрозділ 3.2 “Обґрунтування величини ринкової ентропії й оцінювання її впливу на споживання основних засобів”), номер державної реєстрації 0104U002289, затвердженою рішенням науково-технічної ради Національного університету “Львівська політехніка”, протокол №4 від 24 квітня 2003 року.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних та методичних положень оцінювання та планування процесу споживання основних засобів на основі вдосконалення його інформаційного забезпечення. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Уточнити ознаки ідентифікації на підприємстві основних засобів;

2. Дослідити форми споживання основних засобів і оцінити вплив на нього ринкових регуляторів;

3. Визначити якісні характеристики інформації стосовно споживання основних засобів й проаналізувати його інформаційне забезпечення;

4. Дослідити особливості переміщення та конкретизувати змістове навантаження інформаційних потоків у межах суспільного й індивідуального відтворення технічних об’єктів;

5. Розробити методику оцінювання параметрів споживання основних засобів;

6. Розробити алгоритм оцінки негентропії підприємницького середовища.

Об’єктом дослідження є процес споживання основних засобів.

Предметом дослідження є інформаційне забезпечення процесу споживання основних засобів на автотранспортних підприємствах.

Методологічну основу досліджень становили фундаментальні положення сучасної економічної науки, основні положення теорії сучасного менеджменту, маркетингу, обліку, логістики та фінансів, нормативні матеріали і законодавчі акти Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства статистики, Міністерства транспорту, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції України. Інформаційну базу дослідження склали матеріали статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності автотранспортних підприємств Рівненської області. У роботі використані сучасні методи дослідження, зокрема, порівняльно-історичний для виявлення особливостей економічної оцінки споживання основних засобів у різні періоди розвитку економіки України; абстрагування (генералізації) для обгрунтування доцільності виокремлення основних засобів із усієї сукупності технічних об’єктів, що перебувають на окремих етапах суспільного відтворення; математичне моделювання для розробки та побудови моделі функціонування підприємств в умовах значної ентропії ринку вантажних перевезень; розрахунково-конструктивний для вибору оптимальних параметрів споживання основних засобів на підприємствах; системний синтез із метою ідентифікації інформаційних потреб, які виникають між учасниками у процесі індивідуального та суспільного відтворення засобів праці; системний аналіз для визначення факторів впливу на негентропію ринку вантажних перевезень; метод порівняння для конкретизації якісних характеристик інформації й інформаційного забезпечення споживання основних засобів; статистико-економічний метод для дослідження тенденцій розвитку ринку вантажних перевезень і його структури; метод експертних оцінок для вибору найбільш адаптованої до стохастичних змін зовнішнього середовища автоматизованої системи інформаційного забезпечення підприємств; польових досліджень для оцінювання тезаурусу працівників автотранспортних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- адаптовано поняття ринкової негентропії до зміни потреби в інформаційному забезпеченні споживання основних засобів, що дозволило оцінити вплив зниження рівня показника негентропії (визначеності) ринкового середовища на зростання потреби підприємств в інформаційному забезпеченні споживання основних засобів, в першу чергу інформацією зовнішньою;

- обгрунтовано алгоритм оцінювання визначеності ринкового середовища підприємств, що дає можливість корегувати значення економічних і маркетингових показників діяльності автотранспортних підприємств у відповідності до змін реальної ситуації на ринку;

удосконалено:

- теоретичні положення щодо визначення потреб в інформаційному забезпеченні споживання основних засобів, до складу яких поряд із існуючими (конкретизація змісту інформації, пов’язаної зі споживанням основних засобів; ідентифікація показників, які визначають якість і корисність інформації для суб’єкта, що її використовує) пропонується включити: ідентифікацію інформаційних потоків, що виникають в процесах індивідуального і суспільного відтворення та споживання засобів праці; систематизацію й ідентифікацію інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх споживачів такої інформації; оцінювання впливу якості інформаційного забезпечення підприємств на якість інформації;

- моделювання процесу споживання основних засобів через реалізацію можливості використання різних його форм для здійснення обґрунтованого тактичного та стратегічного планування на підприємстві, в якому, на противагу найбільш поширеним моделям, що ґрунтуються на оптимізуванні фізичного зношення основних засобів, обґрунтовується доцільність використання критерію оптимізування величини прибутку, отриманого в результаті їх споживання на визначений момент часу;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування механізму адекватного до ринкової ситуації оцінювання споживання основних засобів, застосування котрого підвищує об’єктивність планування параметрів їх споживання за визначеним критерієм оптимізування на конкретному підприємстві;

- комплекс методичних прийомів і способів формалізування зношення основних засобів та оцінювання його рівня, при формуванні котрого в сучасних умовах пропонується, крім фізичного і морального, враховувати ще один вид зношення основних засобів – економічний, поява якого обумовлена можливістю зниження корисності продуктів праці, що створюються за їх участю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих методичних підходів щодо аналізу невизначеності ринкового середовища та рекомендацій стосовно особливостей її впливу на процес споживання основних засобів на різних за розміром підприємствах. Практичне застосування обгрунтованих автором положень визначення потреб в інформаційному забезпеченні споживання основних засобів є передумовою формування на підприємствах адаптованих до можливих кон’юнктурних змін ринкового середовища інформаційних систем.

Практичну значимість мають результати дослідження, пов’язані з удосконаленою методикою оцінки споживання основних засобів і управління його економічними та технічними параметрами, адже на відміну від існуючих методів, які, як правило, базуються на застосуванні експертних (суб’єктивних) оцінок, при оцінюванні ймовірності досягнення цих показників пропонується використати коефіцієнт негентропії, котрий залежить від об’єктивних факторів: повноти та достовірності інформації, тезаурусу підприємства.

Практичні пропозиції та рекомендації автора впроваджені на підприємствах Рівненської області: ВАТ “Автотранспорт-15663” (акт впровадження від 26 квітня 2005р.), ВАТ “Камаз-Транс-Сервіс” (акт впровадження від 11 квітня 2005р.), ЗАТ “Агентство з розвитку підприємництва та інноваційної діяльності” (акт впровадження від 28 квітня 2005р.).

Матеріали дисертації використано в навчальних курсах “Маркетингова товарна політика” та “Маркетингові дослідження” при підготовці бакалаврів спеціальності “Маркетинг” у Національному університеті “Львівська політехніка” (довідка впровадження від 31 серпня 2005р.); в навчальних курсах “Економіка підприємства”, “Методи збору, обробки та захист комерційної інформації”, “Інформаційні системи в менеджменті” при підготовці спеціалістів спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету (довідка впровадження від 27 квітня 2005р.); в навчальних курсах “Економіка підприємства” при підготовці спеціалістів спеціальності “Менеджмент організацій” у Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка впровадження від 27 квітня 2005р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження розглянуті та схвалені на ІІІ, IV та V Міжнародних науково-практичних конференціях “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” ( м. Львів, 2000 р., 2002 р., 2004 р.), на V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика”(м. Київ, 2001р.), на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та студентів Рівненського інституту слов’янознавства (м. Рівне, 2002, 2004 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток внутрішнього ринку – вирішальний фактор соціально-економічного зростання”(м. Київ, 2003 рік), на V Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (м. Донецьк, 2003 рік).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць (наукові статті та тези доповідей, загальним обсягом 4,66 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 3,35 друкованих аркушів). У фахових виданнях опубліковано 11 наукових робіт, в тому числі 5 одноосібно.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи – 221 сторінка комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст – 170 сторінок, з яких 17 повністю займають таблиці і рисунки, 23 таблиці, 20 рисунків, 8 додатків на 25 сторінках. Список використаних джерел включає 238 позицій і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади процесу споживання основних засобів” досліджено ознаки дефініцій основних засобів та конкретизовано вимоги належності технічного об’єкту до основного засобу; обгрунтовано реальність специфічного виду економічного зношення основних засобів і доцільність його оцінки та врахування при споживанні основних засобів у ринкових умовах господарювання.

Пожвавлення підприємницької діяльності промислових підприємств Рівненського регіону дало імпульс до розвитку значної частини його виробничої інфраструктури, в тому числі автотранспортним підприємствам, де найбільш динамічно в останні роки зростала кількість невеликих приватних підприємств (табл. 1). Підвищення попиту на автотранспортні послуги посилило увагу власників, менеджменту підприємств і потенційних інвесторів до споживання транспортних засобів, до пошуку нових економічних підходів в обґрунтуванні прогнозів його ефективності, до зміщення акцентів у змісті основних засобів – від технічного до економічного.

Таблиця 1

Основні характеристики розвитку автомобільного транспорту

Рівненської області

Показники | 2000 р. | 2001р. | 2002 р. | 2003 р.

Вантажооборот області, всього,

млн. т. км | 434,1 | 435,3 | 540,0 | 706,6

в т.ч. м. Рівне | 261,7 | 237,2 | 267,1 | 380,8

Частка у вантажообороті України, % | 1,6 | 1,6 | 1,7 | 1,8

Кількість автопідприємств, всього | 154 | 176 | 224 | 214

з них: державної власності | ... | ... | 70 | 66

комунальної власності | ... | ... | 10 | 14

приватної власності | ... | ... | 118 | 131

Результати проведеного семантичного аналізу дефініцій основних засобів, які є найбільш вживаними в економічній теорії та практиці, дають підстави стверджувати, що лише активна частина засобів праці, яка приймає безпосередню участь у створенні продукту на підприємстві, може розглядатися у якості власне основних засобів.

Автором сформульовано основні вимоги, у відповідності з якими технічний об’єкт, що є власністю підприємства, може бути включений до складу основних засобів і виступати у якості об’єкта споживання, що потребує детального дослідження: 1) активна, безпосередня участь у створенні продукту праці; 2) участь у створенні продукту праці неодноразово; 3) участь у формуванні нової корисності, втіленої в продукті праці; 4) споживна вартість в процесі експлуатації (використання) основного засобу може не лише зменшуватись, але й зростати, у відповідності до зміни корисності продукту праці, який створюється з його допомогою.

З огляду на останню обставину вартість основного засобу не обов’язково повинна відшкодовуватися по мірі його фізичного зношення. У роботі основний засіб аналізується у розрізі об’єкта, що має двохвимірну сутність – технічну й економічну. Пропонується розрізняти такі форми споживання основного засобу: технічного об’єкту – застосування та функціонування; економічного об’єкту – використання та експлуатацію.

Розвиваючи існуючі методичні підходи стосовно форм фізичного й економічного зношення основних засобів, визначено, що в сучасних умовах господарювання слід розрізняти ще один специфічний вид їх економічного зношення. Зміст такого зношення полягає в тому, що при зниженні корисності продукту праці, створюваного за допомогою основного засобу, корисність основного засобу для власника також знижується і навпаки. Причому настання цього виду зношення основних засобів може відбуватися незалежно від дії інших його видів. Його присутність вимагає додаткової оцінки та корегування параметрів споживання основних засобів, адже при формуванні та прийнятті управлінських рішень виникає потреба у врахуванні реальних ринкових потреб споживачів продукту, що створюється з допомогою цих основних засобів.

В умовах ринку характер споживання основних засобів залежить від ринкових потреб: чим більшим є попит на деякий вид продукту, створюваний з допомогою конкретного основного засобу, тим меншим буде час простоїв і більшим навантаження на основний засіб і тим швидше настане його фізична зношеність і, відповідно, списання. Передбачення ймовірного характеру та особливостей споживання основного засобу в майбутньому повинно відбуватися на основі повних і своєчасних даних про реальні ринкові потреби.

Оцінювання та планування споживання основних засобів в умовах перехідної економіки передбачає в першу чергу інформаційний пошук у сфері формування попиту на вид продукту праці, створюваного за допомогою основного засобу: визначення ємкості та насиченості ринку, сегментації ринку, потреб споживачів (у тому числі незадоволених, що дасть змогу ефективно здійснити оновлення, модифікацію чи модернізацію основного засобу та, відповідно, продовжити життєвий цикл продукту, створюваного з його участю) тощо.

У другому розділі “Ідентифікація потреб інформаційного забезпечення споживання основних засобів” здійснено аналіз інформаційного впливу на розвиток підприємницького середовища; структуровано й оцінено насиченість фрагментів інформаційних потоків у процесі суспільного відтворення основних засобів; проаналізовано якісні характеристики інформаційного забезпечення їх споживання.

В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою діяльність при постійній зміні середовища господарювання, що, в свою чергу, вимагає постійної оперативної та гнучкої переорієнтації виробництва. Інформаційна ентропія підприємницького середовища визначається як міра невизначеності його стану для користувача інформацією. Вона максимальна, якщо про цю систему немає жодної інформації, і тоді всі стани – від найбільш сприятливого до найбільш несприятливого для користувача інформації – рівноймовірні. З отриманням нової інформації про систему її ентропія змінюється.

За ринкових умов інформаційна система підприємств стає відкритою – в ній важливе місце посідає зовнішня інформація, утворюючи в рамках суспільного виробництва замкнений інформаційний цикл. В процесі дослідження природи ринкової ентропії встановлено, що значення інформаційного забезпечення споживання основних засобів значно зростає у зв’язку з тим, що в умовах перехідної економіки всі етапи суспільного й індивідуального відтворення основних засобів пронизують інформаційні потоки, які, постійно супроводжуючи їх споживання, обумовлюють імовірнісний вплив на його ефективність (рис. 1). Тому для ефективного споживання основних засобів на підприємстві повинно існувати якісне інформаційне забезпечення, в першу чергу зовнішньою інформацією.

Рис. 1. Принципова схема організації інформаційних потоків в межах суспільного відтворення засобів праці

Ринок переорієнтовує виробництво на маркетингові засади, за яких споживач диктує виробнику, який саме товар, якої якості та кількості він повинен виробляти. За таких умов вкрай необхідне постійне підтримання прямого та зворотного інформаційного зв’язку між виробником та споживачем, що дає можливість оптимізувати задоволення потреб останніх, знизити ризики проведення господарської діяльності підприємства, а, отже, забезпечити його стійку довгострокову позицію на ринку.

В роботі визначено, що основним суб’єктом інформаційних відносин підприємства є споживачі продукту, створюваного за допомогою основного засобу. Оскільки від того, наскільки продукт праці буде задовольняти реальні ринкові потреби, буде залежати рівень попиту на нього, що, в свою чергу, забезпечить отримання підприємством стабільних доходів. Даний факт вимагає формування постійного інформаційного зв’язку між підприємством-виробником продукту та його кінцевим споживачем, що забезпечить ефективне споживання основних засобів на підприємстві (рис. 2).

Рис. 2. Принципова схема організації інформаційних потоків,

що впливають на споживання основних засобів

Наведена у роботі класифікація інформації стосовно споживання основних засобів дає можливість конкретизувати види інформації, які можуть проявлятися в процесі споживання основних засобів, тобто вона може існувати в трьох формах: інформація сама по собі; інформація втілена в основних засобах, продукції тощо; інформація як супровід матеріальних та фінансових ресурсів. Такий підхід дасть можливість враховувати інформацію, що стосується споживання основних засобів в повному обсязі.

На основі систематизації та конкретизації інформаційних потреб зовнішніх та внутрішніх споживачів інформації стосовно індивідуального та суспільного відтворення засобів праці, було визначено, що якість інформації та її змістове наповнення можуть бути різними в залежності від виду споживача інформації.

Результати проведеного дослідження існуючих способів оцінки цінності (корисності) інформації дозволило встановити, що критерії та показники, котрі пропонуються науковцями для вирішення даного завдання, в більшості випадків не піддаються чисельному (кількісному) підрахунку через абстрактну чи значну суб’єктивну природу їх формування. Тому було запропоновано оцінювати корисність інформації для підприємства за допомогою наступних факторів: 1) тезаурус споживача інформації; 2) якість інформації; 3) важливість рішення, для вирішення якого дана інформація буде використовуватись. Ряд проаналізованих обставин доводить, що об’єктивно оцінити та науково обґрунтувати вплив третього фактору на корисність інформації дуже складно. В цих умовах важливе місце відводиться оцінюванню корисності інформації через її якість та тезаурус споживача інформації, причому якість інформації буде в першу чергу залежати від якості інформаційного забезпечення. Визначальним показником якості інформації в умовах перехідної до ринку економіки є її своєчасність, необхідний рівень якого досягається оперативністю та систематичністю збору чи формування даних, а також швидкістю їх обробки та видачі інформації. Відповідно, критичним ресурсом при формуванні якості інформації в умовах перехідної економіки є час.

У третьому розділі “Обгрунтування й оцінювання визначеності параметрів процесу оптимального споживання основних засобів” удосконалено моделювання процесу споживання основних засобів; запропоновано алгоритм оцінювання визначеності ринкового середовища підприємства; обгрунтовано доцільність розвитку інформаційної системи на підприємстві.

Оцінювання й оптимізування технічних, вартісних і часових параметрів споживання основних засобів – це актуальна проблема, до вирішення якої у науковій і господарській вітчизняній практиці застосовується методичний підхід, що грунтується на використанні строку їх служби. Однак, строк служби основного засобу не може бути визначальним орієнтиром при обчисленні меж оптимального споживання основних засобів, а лише рекомендованим для практичного орієнтування, адже реалізація економічного інтересу власника обумовлює пріоритетність перебування основного засобу у сфері споживання як носія економічних відносин, які базуються в першу чергу на відносинах власності, а не властивостях основного засобу як фізичного об'єкта.

Підтвердженням вищесказаному можуть слугувати результати проведеного дослідження споживання машин КамАЗ в більше, ніж 30 автомобільних підприємствах, розміщених на території Рівненської області та спеціалізованих на здійсненні вантажних перевезень (див. табл.2). Представлена інформація дає уявлення про технічні можливості основних засобів за трьома типорозмірами автомобілів, вантажопідйомністю 10, 14 і 16 т. Показники сумарного пробігу вантажного автомобіля в розрізі одного типорозміру до і після 1992 р. у міжремонтні періоди відрізняються на незначні величини.

Таблиця 2

Сумарний пробіг вантажного автомобіля, тис. км

Міжремонтний період

| Вантажопідйомність автомобілів , т

10 | 14 | 16

до 1992р. | з 1992р. | до 1992р. | з 1992р. | до 1992р. | з 1992р.

Перший | 237 | 197 | 205 | 202 | 198 | 195

Другий | 212 | 183 | 196 | 191 | 192 | 185

Для верифікації отриманих результатів було проаналізовано фактичні строки служби автомобілів (табл. 3). До 1992 р. строк служби автомашин приблизно співпадав із нормативним строком (протягом якого проводилося нарахування амортизації) і складав орієнтовно 7 років. Погіршення кон’юнктури на ринку автомобільних вантажних перевезень після 1992 р. вплинула на суттєве збільшення тривалості міжремонтних періодів автомашин. Таким чином, сформульоване раніше припущення про можливість використання технічного ресурсу будь-якого основного засобу з різною інтенсивністю (в даному випадку враховується динаміка ринкового попиту на вантажні перевезення), знаходить своє реальне підтвердження.

Таблиця 3

Динаміка середньої тривалості міжремонтних періодів, місяців

Міжремонтний період

| Вантажопідйомність автомобілів , т

10 | 14 | 16

до 1992р. | з 1992р. | до 1992р. | з 1992р. | до 1992р. | з 1992р.

Перший | 49 | 69 | 42 | 76 | 41 | 81

Другий | 44 | 66 | 41 | 73 | 40 | 78

Отже, за сучасних умов господарювання нового імпульсу може набути використання іншого, відмінного від строку служби, значення довговічності основного засобу – об'єм послуг, які надані за період із початку використання автомашини до настання граничного стану. Так, знаючи прогнозне значення ємкості ринку (Qр), можна обґрунтувати оптимальні, в тому числі й часові, параметри споживання основних засобів. Період споживання (t) у даному випадку поєднується в основному з часом реалізації економічного інтересу власника, тобто умова оптимізування часових параметрів споживання основних засобів, яка раніше описувалася залежністю t=f(Т), матиме вигляд t=f(Е), де Т, Е – прогнозні відповідно технічні й економічні параметри споживання основного засобу.

Відповідно до чинного законодавства у якості такого комплексного економічного параметра для вітчизняних підприємств виступає прибуток (П), який вони можуть отримати на протязі споживання основного засобу, тобто Е=?Пі. Величина прибутку, отриманого за і-тий проміжок часу, залежить від вартості (ціни) Ц та собівартості С створеного продукту, які визначаються наступним чином:

Ц = Q р * цод, та С = Q в * сод, ( 1 )

де Q р, Q в – об’єми відповідно реалізації та виробництва продукту; а цод , сод – ціна та собівартість одиниці продукту. Якщо взяти до уваги, що, на відміну від продукції та робіт, виробнича послуга (наприклад, вантажне перевезення), не зберігається, то можна прийняти, що об’єми реалізації та виробництва продукту будуть рівними: Q р = Q в, а

Пі = Q р * ( ц од – ( са од + сзп од + см од + сро од )), ( 2 )

де са од , сзп од , см од , сро од – відповідно складові собівартості одиниці продукту: амортизаційні відрахування, заробітна плата з нарахуваннями, матеріали, ремонтне обслуговування, величина яких, як правило, залежить від економічних процесів, що проходять за межами підприємства.

Зважаючи на ту обставину, що всі вартісні оцінки у будь-який наступний момент часу можуть змінювати в більший або менший бік свою величину, дана формула (2) запишеться, як

П і+1 = Q р*(k1*ц од –(k2*са од +k3сзп од +k4*см од +k5*сро од)), ( 3 )

де k1, k2, k3, k4, k5 – коефіцієнти, що можуть мати як знак “+”, так і знак “-”, бо дорівнюють відповідно відношенню величини теперішньої до попередньої: k1 = ц одт / ц одп , k2 = са одт / са одп ,k3 = сзп одт / сзп одп ,k4 = см одт / см одп ,k5 = сро одт / сро одп .

Постійний моніторинг інформаційних потоків, які формуються в зовнішньому середовищі підприємства, дозволяє своєчасно врахувати зміни вартісних характеристик споживання основних засобів і продукту, який створюється за їх участю, з наступною перевіркою умов оптимальності на основі визначеного критерію оптимізації і спрогнозувати параметри споживання основних засобів (рис. 3).

ні

так

Рис. 3. Алгоритм визначення доцільності споживання основного засобу

Таким чином, ефективне споживання основних засобів на підприємстві можливе за умови повної визначеності середовища господарювання. В класичній теорії статистичних рішень для уникнення ризиків застосовують різні допоміжні способи, зокрема, за допомогою різного роду коефіцієнтів, які переважно мають суб’єктивну природу виникнення. В даній дисертаційній роботі пропонується можливість застосування в якості показника впевненості при прийнятті рішень значення коефіцієнта негентропії Кнег, який визначається як добуток коефіцієнтів повноти Кпов та достовірності інформації Кдост – основних показників, які згідно із результатами проведеного власного дослідження в першу чергу визначають якість інформації, а також коефіцієнта тезаурусу працівників підприємства Ктез:

Кнег = Кпов * Кдост * Ктез. ( 4 )

Розраховані, на прикладі автотранспортних підприємств, що займаються вантажними перевезеннями в м. Рівне, значення коефіцієнта негентропії, свідчать про низький рівень визначеності в даному виді діяльності (табл. 4). На такий рівень даного показника в першу чергу вплинула зростаюча кількість малих підприємств у даному виді діяльності, а також незначна кількість організацій, які можуть створити якісну первинну інформацію в м. Рівне.

Встановлено, що на визначеність господарської діяльності підприємств впливають такі основні фактори: рівень конкуренції, розвиток ринкової інфраструктури, якість інформаційного забезпечення, вид економічної діяльності, розмір, фінансові можливості підприємства, рівень професійної підготовки та досвід його працівників. Причому забезпечення ефективного управління споживання основних засобів на підприємстві в умовах ринкової економіки вимагає насамперед побудови та функціонування якісного інформаційного забезпечення.

Таблиця 4

Результати розрахунку показника негентропії середовища для автотранспортних підприємств м. Рівне

Кількість автомашин на підприємстві,

одиниць | Часткові показники | Показник

негентропії

Кпов | Кдост | Ктез

1999 рік

До 5 | 0,0253 | 0,837 | 0,35 | 0,0074

5...30 | 0,2321 | 0,956 | 0,575 | 0,1275

Більше 30 | 0,2327 | 0,956 | 0,8 | 0,1779

2002 рік

До 5 | 0,0876 | 0,875 | 0,375 | 0,0287

5...30 | 0,2153 | 0,938 | 0,6 | 0,1211

Більше 30 | 0,2182 | 0,938 | 0,875 | 0,1790

2003 рік

До 5 | 0,0842 | 0,869 | 0,375 | 0,0274

5...30 | 0,2073 | 0,933 | 0,6 | 0,116

Більше 30 | 0,2107 | 0,933 | 0,875 | 0,1720

Внутрішні інформаційні потоки, що забезпечують на сучасному етапі інформаційні потреби підприємства стосовно споживання основних засобів, знаходять своє матеріальне відображення в автоматизованих та неавтоматизованих системах бухгалтерського обліку.

Проведене узагальнення змісту даних неавтоматизованого обліку підтверджує низьку якість інформації, яка міститься в них, з точки зору її стислості та конкретності, вимагає більших затрат часу на її обробку, що в подальшому може сприяти зниженню її своєчасності. Недоліки неавтоматизованої системи інформаційного забезпечення частково усуваються при формуванні автоматизованої системи бухгалтерського обліку. Однак, їх використання не дає можливості зафіксувати всю необхідну внутрішню та зовнішню інформацію, що стосується споживання основних засобів, та провести її обробку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання формування інформаційного забезпечення для здійснення оцінювання та планування споживання основних засобів підприємства із урахуванням визначеності середовища господарювання. Це дозволяє зробити такі висновки:

1. Визначено, що засіб праці залишається найбільш капіталомістким, у порівнянні з іншими, фактором виробництва, який перебуває у власності підприємства тривалий період часу. Результати проведеного аналізу існуючих точок зору дали можливість ідентифікувати поняття “основний засіб” стосовно його місця та ролі в суспільному виробництві та, відповідно, більш точно й обґрунтовано описувати процеси, пов’язані з його споживанням на підприємствах.

2. У ході дослідження процесу споживання основних засобів встановлено, що вони мають двояку природу, виступаючи одночасно в якості технічного й економічного об’єктів, і що при визначенні часових параметрів їх споживання на підприємствах, потрібно враховувати результати фізичного й економічного зношення. Однак, значної ваги набуває специфічний вид економічного зношення основних засобів, виникнення якого обумовлене можливістю зниження споживної вартості останніх за рахунок зменшення корисності продукту, що створюється за участі основних засобів.

3. Встановлено, що корисність основного засобу може визначатися через корисність продукту, у створенні якого він приймав участь: корисність основного засобу зростає, якщо попит на продукт збільшується, і, навпаки, корисність основного засобу знижується у випадку, якщо продукт, що створюється з його допомогою, перестає користуватись попитом на ринку. Для об’єктивного оцінювання корисності основного засобу його власник повинен володіти якісною інформацією про рівень задоволення реальних потреб кінцевих споживачів продукту, створеного за допомогою основного засобу. Рекомендовано Міністерству економіки України при обґрунтуванні раціонального механізму відшкодування витрат, пов’язаних із початковою вартістю основних засобів, врахувати обґрунтовані у роботі теоретичні та методологічні положення щодо оцінювання власником корисності основних засобів, який дозволяє конкретизувати параметри споживання останніх.

4. Фонду державного майна та Міністерству промислової політики України пропонуємо використовувати з метою більш точного прогнозування ємкості ринку, а для сфери послуг – й об’ємів їх надання, показник визначеності середовища господарювання (негентропії), який уможливив застосування найбільш адекватного в умовах динамічної зміни ринкової кон’юнктури виробничого методу нарахування амортизаційних відрахувань. Його практичне застосування потребує створення та постійного оновлення інформаційної бази, яка б акумулювала необхідну внутрішню та, особливо, зовнішню інформацію.

5. Дослідження діяльності автотранспортних підприємств Рівненської області показали, що рівень визначеності середовища господарювання для малих і середніх підприємств, які займаються вантажними перевезеннями, залишається низьким, оскільки вплив на ринкову негентропію таких основних факторів як тезаурус підприємства та якість (особливо, повнота) інформації для вище вказаних підприємств є дуже значним. Тому дані групи підприємств не можуть з високою ймовірністю планувати та прогнозувати показники власної діяльності та змушені застосовувати прийоми “ручного” управління споживанням основних засобів, що значно знижує ефективність останнього. Відповідно, рекомендуємо автотранспортним підприємствам, що займаються вантажними перевезеннями, сприяти підвищенню тезаурусу підприємства за рахунок оновлення та модернізації індивідуальних тезаурусів, забезпечення максимальної відповідності освітньо-кваліфікаційного рівня та напрямку підготовки співробітника посаді, яку він обіймає.

6. Доведено, що автоматизовані системи інформаційного забезпечення створюють умови для зростання негентропії за рахунок підвищення рівня тезаурусу підприємства та показників якості інформації. На основі порівняльного аналізу найпоширеніших на автотранспортних підприємствах систем інформаційного забезпечення “Парус” та “1-С Бухгалтерія”, було встановлено, що система інформаційного забезпечення “Парус” має більшу здатність до нейтралізації ринкової невизначеності, проте й вона потребує доопрацювання для більш повного задоволення інформаційних потреб підприємства у сфері споживання основних засобів. Оскільки, результативне й ефективне управління споживанням основних засобів повинне базуватись на побудові та постійному відслідковуванні інформаційних зв’язків, що виникають як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі окремого підприємства. Такий підхід забезпечить зниження ризиковості проведення господарської діяльності підприємства, сприятиме підвищенню його ефективності в цілому.

7. З метою реалізації адекватного сучасним вимогам інформаційного забезпечення управління споживанням основних засобів запропоновано підприємствам різних видів діяльності та форм власності дотримуватися таких основних рекомендацій: а) інформаційна система підприємства повинна бути адаптована до системи управління, що функціонує на підприємстві, до характеру його діяльності та системи зв’язків з зовнішнім середовищем; б) повинен бути забезпечений швидкий доступ внутрішніх споживачів (працівників підприємства) до інформації щодо споживання основних засобів; в) доцільним є створення бази даних, в тому числі і автоматизованих, з метою акумулювання зовнішньої інформації, необхідної для забезпечення ефективного споживання основних засобів на підприємстві; г) необхідно встановити термін старіння певної інформації та, відповідно, створити умови для своєчасного видалення некорисної (“застарілої”) інформації; д) повинна бути забезпечена відповідність організовування збору даних інформаційним потребам внутрішніх споживачів – працівників підприємства, в тому числі забезпечення інформацією за принципом “just in time” – постачання необхідною інформацією у необхідний час для відповідного споживача.

8. На підставі результатів дисертаційного дослідження вносимо рекомендації Міністерству освіти і науки України при розробці навчальних програм з дисциплін “Економіка підприємства”, “Методи збору, обробки та захист комерційної інформації”, “Інформаційні системи в менеджменті” для спеціальностей “Менеджмент організацій” та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” використати методологічні положення дисертації щодо оцінювання корисності інформації, споживання основних засобів і формування інформаційного забезпечення на підприємствах, а з дисциплін “Маркетингова товарна політика” та “Маркетингові дослідження” для спеціальності “Маркетинг” – теоретичні положення щодо оцінювання точності прогнозних маркетингових параметрів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Дейнега О.В., Підцерковна (Дейнега) І.О., Кульпач О.П. Оптимізація інформаційних потоків виробничого підприємства як засіб забезпечення функціонування логістичної системи // Вестник Харьковского Государственного Политехнического университета. – Вып. 122, ч.2. – Харьков: ХГПУ, 2000. – С. 214-217 (Особистий внесок здобувача: подано теоретичні основи структуризації інформаційних потоків підприємства).

2. Дейнега О.В., Підцерковна (Дейнега) І.О. Корисність в управлінні виробничим споживанням основних засобів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2000. – №391. – С. 206-210 (Особистий внесок здобувача: подано теоретичні основи оцінювання корисності основного засобу в умовах перехідної економіки).

3. Підцерковна (Дейнега) І.О. Організаційно-економічні аспекти захисту комерційної інформації на підприємстві // Вісник Рівненського державного технічного університету” “Економіка”. – Рівне: Рівненський державний технічний університет, 2000. – Вип. № (7). – С. 142-147.

4. Підцерковна (Дейнега) І.О. Взаємозв’язок комерційної інформації з логістичними потоками підприємства // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. – № 416. – С. 319-323.

5. Підцерковна (Дейнега) І.О. Науково-теоретичні аспекти сучасного трактування змісту комерційної інформації // Науково-технічний збірник Української академії друкарства.– Львів: Українська академія друкарства, 2001. – Вип. . – С. 164-167.

6. Патора Р., Леонтьев С., Дейнега І.О. Інтегроване управління в логістичних системах // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2003. – № . – С. (Особистий внесок здобувача: сформовано принципи прийняття оптимального рішення стосовно реалізації операційної функції в діяльності транспорту).

7. Дейнега І.О. Вплив ринкових факторів на виробниче споживання основних засобів підприємства // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2003. – № . – С. 190-197.

8. Дейнега І.О., Крикавський Є.В. Ефективна кадрова політика як складова інформаційної безпеки підприємства // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки