МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ім. М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

ФРОЛОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 658.7.012.32

ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

Спеціальність 08.07.05 – Економіка торгівлі та послуг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант доктор економічних наук, професор

Садєков Алімжан Абдуллович,

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського,

завідувач кафедри економіки підприємства, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: академік НАН України,

доктор економічних наук, професор

Амоша Олександр Іванович,

Інститут економіки промисловості НАН України, (м.Донецьк), директор;

доктор економічних наук, професор

Тридід Олександр Миколайович,

Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри логістики, перший проректор;

доктор економічних наук, професор

Пастухова Валентина Володимирівна,

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри менеджменту.

Провідна установа Львівська комерційна академія

Укоопспілки України (м.Львів).

Захист дисертації відбудеться 23 грудня 2005 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий 22 листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постіндустріальний етап розвитку економіки України та необхідність побудови інтелектуального суспільства в умовах інтеграції, інформатизації та глобалізації світогосподарських процесів потребують не тільки його демократизації, а й істотних змін в організації та управлінні всіма ієрархічними рівнями господарювання на основі інноваційно-інвестиційної моделі сталого розвитку економіки країни. З огляду на це, принципово значущим стає застосування інноваційної моделі управління, яка зможе “вдихнути” нові імпульси у розвиток економіки, вдосконалити механізми управління і забезпечити підвищення ефективності кожного суб’єкта підприємницької діяльності. Основоположним підходом до розробки такої моделі виступає логістизація економіки загалом і управління зокрема, яка неможлива без трансформування існуючої системи менеджменту й опанування прогресивними методами управління підприємницькою діяльністю на засадах логістики.

Актуальність обраної теми дослідження посилюється ще й тим, що торговельні підприємства як конституюючі елементи національної економіки знаходяться на “передовій” її розвитку, сприяючи забезпеченню конкуренто-спроможності виробництва. В умовах прискорення інтеграції та глобалізації не тільки товарних і фінансових ринків, а й ринків праці якість управління на багатьох вітчизняних торговельних підприємствах не відповідає рівню лідерів світового ринку, бо не носить упереджуючого характеру, що часто приводить до втрати конкурентних переваг, а інколи й до банкрутства. Підвищення ефективності управління торговельними підприємствами потребує розробки науково-теоретичних підходів і практичних механізмів запровадження логістичного управління.

Протягом останнього десятиліття накопичено чималий досвід удосконалення загальних принципів і механізмів діяльності підприємств з використанням логістики. Різним аспектам теорії і практики логістики присвячено праці таких вітчизняних учених, як О.М. Азарян, В.Н. Амітан, Л.В. Балабанова, Г.І. Брітченко, М.Ю. Григорак, М.С. Дороніна, А.Г. Кальченко, Є.В. Крикавський, Р.Р. Ларіна, В.Є. Ніколайчук, М.А. Окландер, В.Л. Пілюшенко, О.М. Тридід, Н.І. Чухрай, О.О. Шубін та ін. Вагомий внесок зробили такі науковці СНД, як Б.А. Анікін, А.М. Гаджинський, Е.А. Голіков, Л.Б. Міротін, И.Е. Тишбаєв, А.І. Семененко, В.І. Сергєєв і фахівці інших зарубіжних країн, зокрема, Д. Бауерсокс, Дж. Бушер, Д. Клосс, Дж. Хескетт та ін. Основна увага цими науковцями приділяється загальній теорії та особливостям транспортної, складської й виробничої логістики. Питанням логістичного управління мікроекономічними структурами поки що не приділяється достатньої уваги, а формування механізмів логістичного управління торговельними підприємствами залишилось поза увагою вітчизняних науковців, хоч ринкова трансформація економіки вимагає нових підходів до управління цими підприємствами. Загальні зміни управління під впливом переходу до ринкових відносин знайшли відображення в роботах О.І. Амоші, В.В. Апопія, С.С. Аптекаря, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, О.В. Оліфірова, В.В. Пастухової, А.А. Садєкова, О.М. Чумаченка та ін. Велике значення для сучасного рівня розвитку підприємництва має використання пропозицій таких зарубіжних авторів, як Д. Будді, Х. Вісема, Р. Пентон, А.Д. Пеперс, А.А. Томпсон, А. Дж. Стрікленд, Г. Мінцберг, М.Х. Мескон та ін.

Незважаючи на велику кількість робіт з логістики й менеджменту торгівлі, обґрунтування теорії та методології управління торговельними підприємствами на логістичних засадах носить фрагментарний характер. До того ж, цим роботам бракує моделей визначення ефективності логістичного управління, які б дозволяли всебічно оцінювати результат логістизації діяльності підприємств і розробляти заходи скорочення ризиків і запобігання банкрутству. У зв’язку з цим дослідження об’єктивних передумов логістизації економіки України та заповнення певних прогалин у розкритті сутності, функцій, сфер і механізмів логістичного управління торговельним підприємством набуває особливої актуальності. Посилення інтеграції та глобалізації економічних процесів і структур на основі інформатизації суспільства підштовхує суб’єкти ринкових відносин до впровадження визнаного практикою розвинених країн логістичного управління, яке забезпечує ефект синергізму, що є наслідком взаємопідсилюючих зв’язків потокових процесів і потоків уздовж усього ланцюга товароруху.

Недостатня розробленість теорії, нерозв'язаність проблем концептуаль-ного, методологічного, методичного й практичного характеру у формуванні механізмів логістичного управління торговельним підприємством визначають актуальність теми дослідження, її завдання та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Бара-новського. Здобувач була керівником або відповідальним виконавцем окремих розділів таких робіт: Д-2003-2 “Концепція взаємодії потокових процесів в торгівлі” (номер державної реєстрації 0102U007177, замовник – Міністерство освіти і науки України), в якій особисто автором розроблено теоретичні положення взаємодії логістичних потоків підприємств, концептуальні основи логістичного управління, виявлено тенденції розвитку торгівлі та обґрунтовано логістичну модель торговельного підприємства; № 959/2003 “Розробка рекомендацій з удосконалення фінансового управління на підприємстві” (номер державної реєстрації 0104U002264), в якій на замовлення ТОВ “Кристал-Дон” автором обґрунтовано механізми логістичного управління його фінансовими потоками на основі оптимізації чистого руху грошових коштів; № 984/2004 “Моделювання логістичної системи підприємства” (номер державної реєстрації 0104U005891), яка виконана за замовленням ТОВ “Емасо-Сервіс” і містить розроблені дисертанткою методичні рекомендації до впровадження логістичного управління на основі реінжинірингу потокових процесів і методику оцінки ефективності логістичного управління підприємством на основі збалансованої системи показників; Д-98-3 “Автоматизація робочого місця економіста”, в якій здобувачем особисто розроблено методику аналізу і планування фінансових потоків; Д-2001-3 “Підвищення ефективності управління торгівлею в регіоні”, де автором розроблено методику оптимізації логістичних потоків підприємства, та Д-2004-7 “Механізми регулювання внутрішньої торгівлі на регіональному рівні”, в рамках якої здобувачем розроблено положення про поточне бюджетування діяльності торговельних підприємств.

Мета и завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ формування логістичного управління та розробка методів і механізмів їх реалізації в практиці роботи торговельних підприємств.

Відповідно до мети в дисертації поставлено й вирішено такі завдання:

дослідження еволюції існуючих концепцій логістики;

розкриття сутності та передумов логістизації економіки;

розробка концепції управління підприємством на логістичних засадах;

обґрунтування процесно-системного підходу до формування логістичних потоків та класифікація методів логістичного управління;

оцінка тенденцій розвитку торгівлі та обґрунтування доцільності переходу торговельних підприємств на логістичну модель;

розробка методології логістизації механізмів управління торговельним підприємством;

удосконалення механізмів планування логістичних фінансових потоків;

обґрунтування методів оптимізації логістичних фінансових потоків торговельних підприємств;

моделювання процесів упровадження логістичного управління в діяльність торговельного підприємства;

обґрунтування системи інформаційного забезпечення логістичного управління;

діагностика ефективності логістичного управління торговельним підприємством на основі збалансованої системи показників.

Об'єктом дослідження є процеси логістичної діяльності торговельних підприємств під впливом інтеграції та глобалізації світогосподарських процесів.

Предметом дослідження стали методи і механізми логістичного управління діяльністю торгівельних підприємств.

Методологія і методи дослідження. Методологія дослідження побудована на базі сучасних теорій управління економічними системами, що враховують об’єктивність змін, які відбуваються під впливом мінливого зовнішнього середовища. Емпіричною і фактологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем логістичного управління, статистичні та звітні дані про результати функціонування торговельних підприємств, чинне законодавство України, що регламентує економічну діяльність.

Для проведення дослідження були використані такі методи: системно-структурний аналіз – при уточненні та впорядкуванні понятійного апарату логістичного управління; абстрактно-логічний метод – при дослідженні підприємства як мікрологістичної системи; історичний аспект аналізу – при характеристиці становлення й розвитку логістичного управління та тенденцій інтеграції й глобалізації економічних процесів і систем; інтегральній підхід став основою формування логістичних систем, в яких об’єднуються всі функціональні сфери, пов’язані з проходженням ресурсопотоків; метод експертних оцінок дозволив визначити готовність підприємств до застосування концепції логістичного управління та установити значущість завдань фінансового планування, а метод Ньютона – розв’язати задачі оптимізації управління фінансовими потоками.

При виконанні роботи застосовано також методи порівняльного й факторного аналізу, матричного позиціювання, вибіркових досліджень, анкет-них опитувань. Обробка отриманих матеріалів здійснювалась з використанням сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації розвинуто теоретичні, методологічні та методичні основи формування логістичного управління. Основні положення дисертації, що мають наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

уперше:–

розкрито двоїсту сутність логістики: як науки та як механізму господарювання. Логістику, з одного боку, визначено наукою про економічні відносини формування та інтеграції різних бізнес-процесів, повязаних з рухом матеріальних цінностей та його фінансовим, інформаційним і сервісним забезпеченням, а з другого, – інтегрованою системою форм, методів та інструментів формування комплексу процесів закупівлі ресурсів, виробництва, розподілу й реалізації готової продукції та послуг;–

обґрунтовано концептуальні положення логістичного управління підприємством на основі теорії менеджменту, трансформованій на засадах логістики, що дозволяє розглядати логістичне управління як цілеспрямований вплив на просторово-часове балансування бізнес-процесів, повязаних з формуванням потоків матеріальних і нематеріальних цінностей, метою якого є ефект синергізму, що проявляється в чистому грошовому потоці підприємства;

– запропоновано процесно-системний підхід до формування логістичніх потоків, суть якого полягає в системному поєднанні процесів і структур, які утворюють обєкт логістичного управління, обумовлений сукупністю взаємозалежних елементів (підсистем, потокових процесів, ланок), що змінюються під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;

– запропоновано метод оптимізації чистого руху грошових коштів торговельних підприємств на основі комплексного підходу до формування грошових потоків в кожній ланці логістичного ланцюга (закупівля, транспортування, складування, внутрішнє переміщення товарів і їх реалізація), який дозволяє забезпечити взаємопідсилюючий звязок логістичних процесів і тим самим підвищити ефективність логістичного управління;–

розроблено науково-методологічний підхід до запровадження логістичного управління діяльністю торговельного підприємства на основі використання реінжинірингу потокових процесів, збалансованої системи показників та автоматизації інформаційної бази, що забезпечує підґрунтя для інноваційних змін управління на засадах логістики; –

обґрунтовано методологію діагностики ефективності логістичного управління підприємством, в якій запропоновано враховувати силу впливу факторів логістичних потоків і факторів функціональних складових логістич-ного ланцюга, а також чутливість підприємства до впливу цих факторів;

одержало подальший розвиток:–

теоретико-методологічні засади логістизації економічної діяльності підприємств, а саме: визначення логістичного підходу як комплексу принципів формування потокових процесів і потоків на основі їх балансування в просторі і часі; обґрунтування логістизації як наслідку запровадження логістичного підходу до управління потоковими процесами в економічних структурах різного ієрархічного рівня; дослідження передумов логістизації, якими є інтеграція, інформатизація та глобалізація; –

теоретична модель торговельного підприємства з урахуванням виявлених тенденцій розвитку торгівлі, визначення підприємства як мікрологістичної системи, що являє собою цілісну, відокремлену від зовнішнього середовища соціально-економічну структуру, в якій відбувається інтеграція логістичних процесів, повязаних с реалізацією товарів і послуг, та обґрунтування доцільності переходу підприємств до логістичного управління;–

теорія планування логістичного фінансового потоку на основі фазових узгоджень дій як між структурними підрозділами підприємства, так і між підприємством та його контрагентами на всіх стадіях трансформування логістичних потоків;–

методологія побудови логістичної інформаційної системи, в основу якої покладено принципи автоматизації, інтелектуалізації, спеціалізації, індивідуа-лізації та інтеграції, а також враховано тенденції побудови інтелектуального суспільства, теоретичні підходи до структуризації інформаційних потоків і технологій та критерії оцінки вибору інформаційної системи, що дозволить забезпечити ефективність застосування логістичного управління;

удосконалено:–

механізми управління підприємством на засадах логістики, а саме: сформульовано вимоги та визначено етапи формування механізмів логістичного управління, введено до механізмів параметри ключових факторів успіху логістичного управління, що дозволяє підвищити обґрунтованість стратегій управління;–

методологію оцінки ефективності логістичного управління на основі збалансованої системи показників, згрупованих у п’ять блоків за процесними видами діяльності підприємства (фінансовий, товарний, інформаційний, сервісний та кадровий), що дозволяє визначати ефективність формування кожного логістичного потоку торговельного підприємства.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо формування системи логістичного управління торговельними підприємствами. Найбільшу практичну цінність мають: методика оцінки готовності торговельних підприємств до впровадження логістичного управління, алгоритми розробки стратегії логістичного управління, формування фінансових потоків і поточного фінансового планування, методика вибору стратегії впровадження логістичного управління, методи оптимізації фінансових потоків, моніторинг ефективності логістичного управління, а також алгоритми впровадження логістичного управління, побудови збалансованої системи показників, розробки логістичного рішення за допомогою логістичної інформаційної системи. Наукові розробки автора використані при складанні Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року (довідка № 02/6-218а від 01.04.2005 р.).

Розроблені методичні рекомендації з формування системи логістичного управління впроваджені у практику діяльності підприємств торгівлі Донецької області, зокрема, у ТОВ “Кристал-Дон” (акт від 5.03.2004р), ТОВ “Емасо-Сервіс” (акт від 20.05.2005 р.), ТОВ “Укруглетоп” (довідка про впровадження № 58/0605 від 14.06.2005 р.), ЗАТ “Укроптбакалія” (довідка про впровадження № 2413-6/1 від 8.09.2005 р.), ЗАТ “Фірма Меблі” (довідка про впровадження № а/692 від 18.09.2005р.), Донецькій торгово-промисловій палаті (довідка № 1846/04 від 19.04.2005 р.).

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського при викладання дисциплін “Логістика”, “Економіка підпри-ємства”, “Планування діяльності підприємства”, “Економічна діагностика”, “Фінансовий менеджмент”, “Стратегічне управління підприємством” (довідка від 14.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, автор отримала особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення, що містяться в дисертації, обговорено й схвалено на 36 міжнародних і всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях і симпозіумах, що відбулися протягом 2001-2005 рр. в Україні і за її межами. Основні з них: I міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, НТУ “КПІ”, 2001р.); міжнародна науково-практична конференція “Страны СНГ в условиях глобализации” (м. Москва, РУДН, 2002 р.); ІІ міжнародна науково-практична конференція “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, Східнопівденний національний університет ім. В. Даля, 2002 р.); міжнародна науково-практична конференція “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (КНТЕУ, м. Київ, 2002 р.); міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку маркетингу і логістики у транзитивній економіці” (м. Донецьк, ДонНУ, 2002 р.); міжнародна науково-практична конференція “Внутрішній ринок споживчих товарів України: стан і перспективи розвитку” (м. Львів-Київ, 2003 р.); міжнародна науково-практична конференція “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта-Донецьк, 2003р.); перший міжнародний симпозіум “Економічний розвиток і стратегічне планування в Східній Європі в контексті глобалізації: можливості та проблеми” (м. Харків, 2003 р.); VII міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); міжнародна науково-практична конференція “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2004 р.); ІІ міжнародна науково-практична конференція “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2004 р.); міжнародна науково-практична конференція “Науки про торгівлю у ХХІ столітті” (м. Київ, КНТЕУ, 2004р.); міжнародна науково-практична конференція “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Донецьк, ДонДУЕТ, 2005 р.); Перша всеукраїнська науково-практична конференція “Україна наукова ‘2001” (м. Дніпропетровськ, 2001р.); всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні (м. Київ, КНТЕУ, 2005 р.); міжрегіональна науково-практична конференція “Теория и практика коммерческой деятельности” (м. Красноярськ, КДТЕІ, 2002-2003 рр.); науково-практична конференція “Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2002 р.); науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського у 2001-2005 рр.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 53 наукових працях, серед яких 2 монографії, 28 статей у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг наукових праць – 79,7 друк. арк., з яких авторові належить 69,3 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 382 сторінках. Дисертація містить 26 таблиць, 58 рисунків (з них 7 таблиць і 19 рисунків займають 31 окрему сторінку), 21 додаток на 116 сторінках. Список використаних джерел нараховує 386 найменувань.

ОсновнІ ПОЛОЖЕННЯ дисертаціЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі обґрунтовано теорію та методологію логістичного управління, що стала основою розробки механізмів оптимізації процесів формування логістичних потоків торгівлі як підґрунтя інноваційних перетворень практики управління підприємствами відповідно до вимог побудови інтелектуального суспільства в Україні.

У вступі визначено актуальність теми дисертації, сформульовано мету та методологію дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об’єкт, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи логістизації економіки” досліджено еволюцію тлумачень поняття “логістика”, розкрито авторське бачення сутності логістики, логістичного підходу, логістизації, визначено передумови логістизації сучасної економіки.

Вивчення й аналіз великого розмаїття тлумачень поняття “логістика” дозволили констатувати, що логістика викристалізувалася в науку, яка породила нове уявлення про раціоналізацію потоків матеріальних і нематеріальних цінностей. Розвиток теорії логістики дозволяє розглядати її не тільки як науку, а й як сукупність механізмів господарювання. Тому логістику, з одного боку, визначено наукою про економічні відносини формування та інтеграції різних бізнес-процесів, повязаних з рухом матеріальних цінностей та його фінансовим, інформаційним і сервісним забезпеченням, а з другого, – інтегрованою системою форм, методів та інструментів формування комплексу процесів закупівлі ресурсів, виробництва, розподілу й реалізації готової продукції та послуг, що утворює механізми господарювання.

У дисертації сформовано концепцію логістики як спосіб розуміння й тлумачення її постулатних положень (обєкта, предмета, методології й мети) (табл.1), що є основою обґрунтування теоретико-методологічного підходу до логістизації як окремих субєктів підприємницької діяльності, так і їхніх обєднань на всіх ієрархічних рівнях економіки країни й світу.

Таблиця 1

Характеристика концепції та постулатних положень логістики

Постулатні положення | Логістика

як наука | Логістизація

економіки | Концеп-ція | Мистецтво формування ефективних відносин щодо руху та інтеграції матеріальних, фінансових, інформаційних і сервісних потоків на основі просторово-часової збалансованості потокових процесів | Формування потокових процесів і потоків в економічній діяльності на основі логістичного підходу

Мето-дологічна основаМодель взаємозв’язків організаційно-економічних процесів, яка забезпечує утворення логістичних потоків, систем і ланцюгівЛогістичний підхід, заснований на загальній теорії систем, кібернетиці, дослідженні операцій, прогностиці та інтеграції | Об’єкт | Економічні відносини формування та інтеграції матеріальних, інформа-ційних, фінансових і сервісних потоків | Методи й засоби формування просторово-часової послідовності економічних процесів, що утворюють логістичні ланцюги та системи

Предмет | Наскрізна оптимізація економічних процесів, які утворюють потоки матеріальних і нематеріальних цінностей | Сукупність способів оптимізації соціально-економічного розвитку підприємницьких структур як конституюючих елементів усіх ієрархічних рівнів економіки

Мета | Раціоналізація та удосконалення економічних відносин формування потоків матеріальних і нематеріальних цінностей | Мінімізація сукупних витрат і максимізація прибутку суб’єктів підприємництва, об’єднаних логістичними системами і ланцюгами

Логістизація розглядається як цілеспрямований процес запровадження логістичного підходу до організаційно-економічної діяльності окремих підприємницьких структур як конституюючих елементів економіки регіону, країни й світу. Логістичний підхід до організації підприємницької діяльності ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їхню інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Він охоплює комплекс принципів оптимізації потокових процесів і потоків.

Кожний потоковий процес при логістизації розглядається в дисертації у просторово-часовій послідовності дій, спрямованих на розвиток і перехід до якісно нового стану логістичного потоку підприємства. Логістизація економіки спрямована на систематизацію бізнес-процесів за принципом “закупівля – транспортування – складування – зберігання – реалізація – сервісне обслуговування”. Визначено, що вона охоплює сукупність потокових процесів не тільки функціональних підрозділів підприємства, а й поза ним. Базові положення та принципи логістизації виступають основою розробки комплексу механізмів логістичного управління підприємствами.

Основними передумовами створення й розвитку механізмів логістизації економік всіх ієрархічних рівнів є інтеграція, інформатизація та глобалізація економічних процесів і структур, які викликані необхідністю підвищення ефективності використання ресурсів в умовах їх обмеженості. Саме принцип ефективності логістичної діяльності викликав необхідність інтеграції спочатку функцій і структур (підрозділів) у середині окремих суб’єктів підприємництва, а потім і між ними. Розвиток інформатизації економіки і суспільства сприяв утворенню логістичних систем різних рівнів (мікро-, мета-, мезо- та мега-рівень), що, в свою чергу, стало підґрунтям утворення глобальних систем і виходу логістизації на міжнародний рівень. Звідси випливає необхідність розвитку інтеграції, інформатизації та глобалізації економіки як передумови підвищення ефективності її функціонування, в тому числі й логістичної діяльності. Йдеться про опанування мистецтвом управління інтеграцією, інформатизацією та глобалізацією з метою підвищення ефективності логістизації економіки.

У другому розділі “Концептуальні основи логістичного управління” розроблено концепцію логістичного управління, обґрунтовано процесно-системний підхід до формування логістичного потоку, запропоновано типологію методів логістичного управління.

Дослідження логістизаціїї економіки України дозволило зробити висновок, що логістичне управління ґрунтується на загальній теорії менеджменту, яка трансформується під впливом логістичної діяльності. Універсальність логістичного підходу і теорії менеджменту за правилом транзитивності підтверджує універсальність логістичного управління. Йому притаманні загальновідомі категорії, але зі специфічним змістом. Доведено, що на відміну від традиційного логістичне управління потребує орієнтації всіх функцій управління на єдиний критерій ефективності роботи підприємства, суть якого полягає в максимізації співвідношення сукупних обсягів доходу і витрат, а також досягнення за допомогою збалансування логістичних потоків необхідного рівня адаптивності підприємства до зовнішніх змін. Принциповою відмінністю логістичного управління підприємством від традиційного є обов'язкове поєднання технології руху ресурсів з логістичними потоками підприємства, що виключає, з одного боку, нераціональне формування й використання ресурсів, а з іншого, несвоєчасне виконання зобов'язань підприємства перед клієнтами.

Визнано, що логістичне управління потребує використання загальної теорії управління з урахуванням принципів пізнання специфіки логістичної діяльності, до яких в роботі віднесено: побудова розгляд підприємства як складної штучної системи; , що обмежує і направляє потоки.двоїстість процесу використання обмежених ресурсів,, повинні розглядатися як потокові і які характеризуютьсяватися рухом і трансформацією; неподільність господарського циклу підприємства; горизонтальну інтеграцію організаційної структури підприємства; оптимізацію на основі ефекту синергізму.

Обґрунтовано, що об’єктом логістичного управління виступає “логістичний потік” [3, с.64]. як нерозривна єдність матеріальних, інформаційних, фінансових і сервісних потоків у конкретних просторово-часових координатах, а предметом – оптимізація логістичних потоків на основі збалансованості їхньої взаємодії і використання синергічних зв’язків. Виходячи з цього, в дисертації пропонується розглядати логістичне управління як процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою збалансування їхнього руху у просторі й часі та досягнення ефекту синергізму.

Будь-якій системі управління притаманні загальновідомі функції (моніторинг, аналіз, планування, організація, регулювання, координація, облік, контроль), які пристосовуючись до об'єкта управління, набувають специфічних властивостей. В логістичному управлінні специфіка його функцій пов’язана з процесами формування єдності матеріальних, інформаційних, фінансових і сервісних потоків. У роботі доведено, що функції логістичного управління – це комплекс загальноприйнятних управлінських дій зі специфічними властивостями конкретної логістичної системи, пов’язаними з плануванням, організацією і контролем за закупівлею, транспортуванням, складуванням, зберіганням, реалі-зацією, сервісним обслуговуванням. Носіями функцій управління виступають усі суб'єкти, які беруть участь у логістичних процесах: постачальницько-збутові і транспортні служби підприємств, об'єднання, господарські асоціації, концерни, банки, лізингові і страхові компанії, міжрегіональні та регіональні оптові й роздрібні торговельні організації.

Інструментарієм втілення управлінських рішень у практику господарювання є сукупність методів і механізмів, розроблених на логістичних засадах. Приналежність методів і механізмів управління до логістичних визначається специфікою прийомів і способів впливу на об'єкт управління, кінцевою метою якого виступає оптимізація функціонування будь-яких логістичних систем шляхом мінімізації витрат та ефективної організації форм впливу на конкретну логістичну ситуацію.

Таким чином, логістичне управління характеризується системною комплексністю, яка забезпечується логістичним підходом до управління товарно-матеріальними потоками в нерозривному зв’язку з фінансовими, інформаційними й іншими потоками як по вертикалі, так і по горизонталі, а також інтеграцією спеціалізованих управлінських структур і підрозділів підприємства. Комплексність логістичного управління проявляється в інтеграції функцій формування господарських зв'язків з функціями планування, організації й управління потоковими процесами, в координації стратегії і тактики управління в усіх ланках логістичного ланцюга. Логістичне управління потребує застосування оптимізаційних економіко-математичних моделей стратегічного і поточного планування з урахуванням інтересів усіх ланок логістичного ланцюга.

Узагальнення вищенаведеного дозволило сформувати концептуальну схему моделі логістичного управління (рис. 1).

Рис. 1. Концептуальна схема моделі логістичного управління

Доведено, що логістичний потік як об’єкт логістичного управління має субстантну, функціональну та інфраструктурну складові. Субстантною основою логістичного потоку виступає його матеріальність і/або нематеріальність, функціональною – сукупність процесів, що забезпечують просторово-часову послідовність руху (трансформації) відповідної субстанції потоку, а структурною – сукупність різних видів підприємницької інфраструктури, що виконує логістичні функції.

Виходячи з вимог державного стандарту України, гармонізованого до ІSО 9000:2001, яким передбачається застосування до управління процесного і системного підходів, в роботі логістичний потік досліджувався з позицій цих підходів. Системний підхід до логістичного управління передбачає комплексний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності елементів і підсистем, що забезпечують емерджентні, цілісні властивості і параметри функціонування підприємства як логістичної системи (закупівля, транспортування, виробництво, складування, зберігання, внутрішнє переміщення товарів, їх реалізація та післяпродажний сервіс, організація розрахунків, обліку і контролю грошових потоків).

Логістичний потік з позицій дослідження логістичного ланцюга виступає сукупністю його ланок і відображає рух ресурсів і готової продукції у межах економічних інтересів суб'єктів, що формують логістичний ланцюг, а характеристика і склад логістичного потоку конкретної ланки логістичного ланцюга збігається з логістичним потоком логістичної системи.

Вивчення сутності процесного підходу дозволило зробити висновок, що логістичний потік являє собою сукупність взаємозалежних потокових процесів, тобто операцій і процедур формування та обслуговування руху ресурсів і їхнього перетворення в потоки готової продукції. Модель логістичного потоку з позицій процесно-системного підходу ілюструє утворення логістичного потоку, в якому приймають участь структурно взаємозалежні елементи (підсистеми, потокові процеси та ланки), як єдине ціле, що змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, які визначають систему логістичного управління (рис. 2).

Трансформування умовно однорідних елементів логістичного потоку може здійснюватися як у формі простого їх переміщення у просторі та часі, так і в якісній зміні субстанції елементів логістичного потоку (обмін товарів на гроші, грошей на ресурси, готову продукцію та послуги). Це стало основою зробленого в роботі висновку, що логістичне управління ґрунтується на процесно-системному підході, як нерозривній єдності процесів у логістичних системах. Визначено, що процесно-системний підхід до формування й трансформування потоків товарів і послуг охоплює субстантну й функціональну інтеграцію структурних елементів логістичних потоків, а також потребує аналізу взаємозалежності логістичних об'єктів і потокових процесів з метою подолання просторової й часової роз'єднаності.

Вибір найефективніших механізмів управління логістичними потоками обумовлює необхідність класифікації за рядом ознак, головними серед яких є: субстантна природа, звязок з підприємством, напрям руху, залежність від управління підприємством, рівень пов’язаності потоків, синхронність, ієрархічність, векторність, збалансованість з потребами тощо. Субстантна природа логістичних потоків визнана основою їх класифікації. За цією ознакою логістичні потоки поділені на товарно-матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні. Цей перелік потоків можна доповнити десятками інших з урахуванням більшої деталізації субстантної основи потоків (трудові, енергетичні, наукові), але більша деталізація потоків істотно не вплине на використання механізмів та інструментів логістичного управління ними. У роботі розкрита сутність, особливості й види товарно-матеріальних, фінансових, інформаційних і сервісних потоків, обґрунтовано необхідність управління ними, що вимагає типології методів такого управління.

В основу типології методів логістичного управління при дослідженні покладено мету, поєднаність, організаційну форму та специфічність способів впливу на діяльність підприємств. Методи логістичного управління згруповано за рівнем об’єкта впливу, типом, частотою, організаційною формою логістичного впливу та принципами прийняття рішень. Основною ознакою класифікації методів логістичного управління є їх зміст, за яким виділено чотири типи методів: економічні, нормативно-правові, організаційно-розпорядницькі та соціально-психологічні. Виявлено, що найбільшою увагою користуються економічні методи впливу на логістичні процеси, потоки і структури за допомогою спеціальних важелів та інструментів.

У третьому розділі “Формування механізмів логістичного управління торговельним підприємством” досліджено тенденції розвитку торгівлі, розкрито сутність торговельного підприємства як мікрологістичної системи, поглиблено теорію та методологію формування механізмів управління торговельним підприємством на засадах логістики, визначено методологічні підходи до розробки стратегії логістичного управління.

Торгівля поєднує різні цілі й задачі всієї сукупності економічних операцій між виробником і споживачем, її роль визначається просторовим аспектом, що охоплює транспортування та розповсюдження товарів по певній території з метою наближення їх до споживача; функціональним, який полягає в узгодженні пропозиції з попитом, і часовим аспектом, пов’язаним з узгодженням термінів і темпів постачання товарів як з ритмом виробничого процесу, так і з динамікою попиту. Її розвиток проявляється в нарощуванні суспільного достатку. Уже п’ять років поспіль торгівля в Україні входить до лідируючої групи галузей економіки, які забезпечують зростання валової доданої вартості. Темпи зростання оптового й роздрібного товарооброту перевищують темпи росту ВВП. При дослідженні виявлено позитивні й негативні фактори впливу на розвиток торгівлі.

Серед позитивних макроекономічних факторів слід виділити підвищення платоспроможності покупців (тільки за 2004 р. наявні доходи, які можуть бути використані на придбання товарів і послуг, збільшились порівняно з 2003 р. на 27,4 %, а реальні наявні доходи, визначені з урахуванням цінового фактора, - на 16,8 %) і свободу вибору організаційно-правових форм господарювання, а серед мікроекономічних – домінування підприємств колективної форми власності та високі темпи збільшення кількості приватних (у 2003 р. частка приватних підприємств зросла майже у 5 разів порівняно з 1995 р. і становила 38,5 % від загальної кількості торговельних підприємств). Факторами негативного впливу на розвиток торгівлі є нестача на підприємствах власного капіталу, дорожнеча позикового, низька рентабельність або збитковість, відсутність державної програми розвитку торгівлі.

Торгівля – це галузь, в якій проміжне споживання об'єктивно не має великого значення у валовому випуску продукції (табл. 2). Тому спостерігаєть-ся високий рівень економічної ефективності діяльності торговельних підприємств. Податкове навантаження торговельних підприємств досить істотне. У 2003 р. 26,1 % податків в економіці надійшло від торгівлі і ресторанного господарства, тоді як частка валової доданої вартості підприємств цієї галузі складала тільки 13,0 %.

Таблиця 2

Ефективність діяльності торговельних підприємств України за 1995-2003 рр.

Показники | Значення показників, % | Відхилення 2003 р. (?/п) від | 1995р. | 2000р. | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 1995р. | 2002р. | Результативність | 58,5 | 53,2 | 57,5 | 57,7 | 57,3 | - 1,2 | - 0,4 | Економічна ефективність | 140,9 | 113,7 | 135,2 | 136,4 | 134,2 | - 6,7 | - 2,2 | Податкова навантаженість | 12,1 | 6,8 | 6,6 | 4,3 | 2,8 | - 9,3 | - 1,5 | Примітка. Результативність визначається часткою валової доданої вартості торгівлі у валовому випуску продукції, економічна ефективність – відношенням валової доданої вартості до проміжного споживання, а податкова навантаженість на галузь – відношенням податків до валової доданої вартості.

Дослідження трансформації торгівлі в Україні дозволило виявити диспропорції, які свідчать про серйозні розбіжності й проблеми в розвитку внутрішнього ринку країни. Зокрема, збільшення роздрібного товарообороту не супроводжується зміцненням фінансового стану суб’єктів торговельної діяльності. Незважаючи на те, що ВВП і роздрібний товарооборот зростали, частка збиткових підприємств зменшувалась дуже повільно, а сума збитків навіть підвищилась (табл. 3).

Таблиця 3

Економічні показники розвитку торгівлі України у фактичних цінах

Показники | Роки | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Валовий внутрішній продукт, млрд.грн | 81,5 | 170,1 | 204,2 | 225,8 | 264,2 | у розрахунку на одного мешканця, грн | 1595 | 3436 | 4195 | 4685 | 5525 | у відсотках до попереднього року | 90,0 | 105,9 | 120,0 | 110,6 | 117,0 | Роздрібний товарооборот, млрд.грн | 17,3 | 28,8 | 34,4 | 39,7 | 50,0 | у відсотках до ВВП | 21,3 | 16,9 | 17,0 | 17,6 | 18,9 | у розрахунку на одного мешканця, грн | 339 | 581 | 707 | 827 | 1046 | у відсотках до попереднього року | 94,9 | 108,1 | 119,4 | 115,4 | 125,9

Збиток від звичайної діяльності до оподаткування, млрд.грн– | 4,3 | 4,5 | 4,8 | 7,1 | у відсотках до попереднього року–– | 104,7 | 106,7 | 147,9 | Частка підприємств, які отримали збиток від звичайної діяльності до оподаткування, % до загальної кількості підприємств– | 36,3 | 36,3 | 35,7 | 34,7 | відхилення від попереднього року, 0/п–– | - 0,3 | - 0,6 | - 1,0 |

Торгівля на сучасному етапі розвитку економіки являє собою велику, складну, відкриту систему, що складається з величезної кількості господарюючих суб’єктів, які знаходяться в тісній, безперервній взаємодії один з одним і з зовнішнім середовищем. Тому вирішення проблем підвищення ефективності управління підприємствами неможливе без розробки нових підходів, заснованих на логістичних засадах, та удосконалення загальновідомих механізмів управління ресурсопотоками.

У дисертації обґрунтовано статус торговельного підприємства як мікрологістичної системи, а узагальнення дослідження різних моделей підприємства дозволило розкрити його сутність на логістичних засадах. Логістична модель підприємства ґрунтується на процесно-системного підході до організації його діяльності, що проявляється в єдності потокових процесів і потоків та утворенні мікрологістичної системи. Торговельне підприємство як мікрологістична система являє собою цілісну відокремлену від зовнішнього середовища соціально-економічну структуру, що інтегрує в часі й просторі процеси реалізації товарів і послуг, виконуючи завершальний етап кругообороту капіталу. Воно виконує різні функції, які в роботі згруповано в чотири блоки: системоутворюючі, компенсуючі, інтегруючі, регулюючі.

Логістична модель підприємства потребує переходу від управління окремими функціями до управління комплексом процесів, пов’язаних з формуванням логістичних потоків. Для забезпечення обґрунтованості логістичного підходу до управління торговельними підприємствами в дисертації запропонована методика діагностики готовності підприємства до переходу на логістичну концепцію управління, яка включає систему індикаторів і 100-бальну шкалу оцінок, в якій бали від 0 до 35 означають низький рівень готовності, від 36 до 70 – середній, а від 71 до 100 – високий. Проведене опитування управлінців 127 досліджуваних підприємств показало низький рівень готовності торговельних підприємств до переходу на інноваційні методи управління, зокрема логістичні. Узагальнення результатів опитування свідчить, що тільки 7,8 % респондентів вважають, що їхні підприємства мають високий ступінь готовності до впровадження логістичного управління, 27,6 % – середній, а 64,6 % – низький. На кардинальні зміни управління налаштовані тільки великі підприємства. Представники середніх підприємств віддають перевагу частковій логістизації системи управління своїми підприємствами.

Доведено, що сутність механізмів логістичного управління полягає в ефективній інтеграції процесів взаємовпливу суб’єктів і об’єктів управління, спрямованих на досягнення поставлених цілей підприємницької діяльності. Механізми управління в роботі згруповані за видами ресурсів і видами діяльності, за періодами управління та загальними методами обґрунтування рішень. Механізми логістичного управління охоплюють усю діяльність підприємств, починаючи з ресурсного забезпечення і закінчуючи результатами діяльності. Кожний механізм управління має свою сферу впливу в загальній системі управління підприємством і володіє певними інструментами і методами. Тому при формуванні механізмів логістичного управління пропонується враховувати такі вимоги: відповідність природі об’єкта управління, гнучкість, адаптивність, варіантність, ресурсна забезпеченість, чіткість уявлення про поточний стан як у керованій підсистемі, так і в зовнішньому середовищі,

Виділені основні етапи обґрунтування механізмів логістичного управління підприємством, які покладено в основу дослідження цих механізмів: моніторинг діючої системи механізмів управління підприємством, розробка стратегії логістичного управління, обґрунтування і конкретизація моделей оцінки, контролю та прогнозування ефективності логістичної діяльності підприємства, визначення системи заходів і способів запровадження нових методів і технологій у практику логістичного управління.

Обґрунтовано, що перехід