Київський національний економічний університет

ГРИНАВЦЕВА Олена Валеріївна

УДК:657.42:657.6

ОБЛІК І АУДИТ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ

(на прикладі малих металопереробних підприємств України)

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

КУЖЕЛЬНИЙ Микола Васильович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри обліку підприємницької діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

СУК Леонід Кіндратович,

Національний аграрний університет м. Київ,

професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

МУРАШКО Василь Максимович,

Національна академія державної податкової

служби України, м. Ірпінь, в. о. професора

кафедри бухгалтерського обліку

Провідна установа: Тернопільський державний економічний університет,

кафедра економіки, обліку і економічного аналізу в

сфері соціальної інфраструктури,

Міністерство освіти і науки, м. Тернопіль

Захист відбудеться „_23_” грудня 2005 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.201

Автореферат розісланий „_17_” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор Савченко В.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин в Україні набула поширення така форма господарювання, як мале підприємництво. Вітчизняні малі підприємства працюють в умовах жорсткої конкуренції, розраховуючи тільки на власні сили.

Реалізація продукції завершує операційний цикл у діяльності малого підприємства. У ринкових умовах процедурі її планування передує виробничий процес. Підприємство має виробляти ту продукцію, яка користується попитом на ринку збуту. Головну роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства відіграє система контролю за реалізацією продукції, оскільки вона впливає на фінансовий результат, який є узагальнюючим показником роботи підприємства. За таких умов завданням обліку є забезпечення управлінського персоналу інформацією для оперативного регулювання реалізації продукції, планування майбутньої діяльності, запобігання суб’єктивності у процесі прийняття рішень.

Питання, пов’язані з обліком реалізації готової продукції та визначенням фінансових результатів, висвітлювали вітчизняні та зарубіжні економісти. Найбільш ґрунтовно проблеми бухгалтерського обліку розглянуто в працях вітчизняних вчених Бутинця Ф.Ф., Герасимовича А.М., Голова С.Ф., Єфименка В.І., Жиглей І.В., Кужельного М.В., Линника В.Г., Мурашка В.М., Пархоменка В.М., Сук Л.К., Савченка В.Я., Сопка В.В. та інших, а також зарубіжних вчених Безруких П.С., Блейка Д., Нідлза Б., Палія В.Ф., Соколова Я.В., Хендерксена Е.С., Хонгрена Ч.Т. Дослідження методик аудиту знайшли своє відображення у наукових працях вітчизняних учених Бутинця Ф.Ф., Білухи М.Т., Давидова Г.М., Дорош Н.І., Жила В.Г., Пилипенка І.І., Редька О.Ю., Рудницького В.С. та інших, а також у працях зарубіжних вчених Андрєєва В.Д., Аренса Е.А., Баришникова М.П., Богомолова О.М., Воронова В.В., Доджа Р., Кармайкла Д.Р., Щаділової О.Д.

Проте більшості з проведених досліджень притаманний традиційний підхід до проблем обліку реалізації та фінансових результатів. Автори приділяють увагу побудові обліку на великих підприємствах. Питання обліку процесу реалізації продукції на малих підприємствах залишаються недостатньо дослідженими. Водночас велике поширення малого бізнесу в Україні потребує більш глибокого підходу до розкриття організації обліку на таких підприємствах. При цьому особливу увагу слід приділити обліку реалізації готової продукції та визначенню фінансового результату від її реалізації відповідно до галузевого напряму діяльності малого підприємства. Деякі положення обліку потребують трансформації з урахуванням сучасних досягнень у міжнародній обліковій політиці. У зв’язку з цим постає завдання по-новому осмислити підходи до проблем реалізації, критично оцінити діючий облік процесу реалізації та порядок визначення фінансових результатів у малих підприємствах, привести облікову інформацію у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту Херсонського державного технічного університету за темою “Вдосконалення обліку, аналізу і аудиту діяльності підприємств різних форм власності та господарювання” (реєстраційний номер 0102 V004862), а також відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету. Вона є складовою кафедральної науково-дослідної теми “Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (номер державної реєстрації 0103V004766). У межах наукової програми автором проведено дослідження, пов’язані з удосконаленням процесу обліку готової продукції, фінансових результатів від її реалізації в малих підприємствах, а також розроблено методику проведення внутрішнього аудиту в них.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення обліку й аудиту реалізації готової продукції та формування фінансових результатів від її реалізації в малих підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в дисертації визначено такі завдання:

- уточнити критерії визначення реалізації продукції, систематизувати підходи до класифікації та визначення фінансових результатів;

- проаналізувати особливості процесу реалізації та характерні ознаки обліку фінансових результатів у малих підприємствах;

- критично оцінити законодавче та методичне забезпечення і сучасний порядок відображення операцій з реалізації продукції й визначення фінансових результатів у системі бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

- внести пропозиції щодо вдосконалення системи організації обліку реалізації продукції і визначення фінансових результатів;

- розробити організаційну модель внутрішнього аудиту реалізації готової продукції та фінансових результатів діяльності малого підприємства.

Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність малих підприємств України.

Предметом дослідження виступає сучасна система обліку та аудиту реалізації готової продукції, визначення фінансових результатів від її реалізації в малих підприємствах України.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку та взаємозв’язку. У роботі було використано загальнонаукові методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, математичні методи. Інформаційним забезпеченням для застосування зазначених вище методів дослідження слугували показники фінансово-господарської діяльності малих підприємств. У процесі дослідження було вивчено й проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, законодавчі акти щодо питань обліку й аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, що містять наукову новизну, зведені до:

вперше:

- розроблено модель з обліку продукції у магазинах малих підприємств, що дає можливість збільшити обсяги реалізації готової продукції;

- розроблено й запропоновано методику формування й відображення в бухгалтерському обліку готової продукції під час зберігання та її реалізації в малих підприємствах з введенням субрахунків до рахунку 26 „Готова продукція”;

- запропоновано зміни щодо обліку готової продукції на складах малих підприємств;

- виділено в окремий вид аудиторської інформації систему нормативно-правового забезпечення аудиту.

набула подальшого розвитку:

- методика проведення внутрішнього аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації з метою підтвердження звітності малого підприємства, а також визначення рентабельних видів продукції.

уточнено:

- класифікацію виробничих запасів, складовою частиною яких є готова продукція;

- методи оцінки виробничих запасів у малих металопереробних підприємствах;

- поняття “фінансовий результат” відповідно до стандартів бухгалтерського обліку;

- первинний облік готової продукції та форми бухгалтерських регістрів з обліку готової продукції в малих підприємствах;

- показники доходів і витрат, пов’язані з виробництвом та реалізацією готової продукції;

- основні завдання внутрішнього аудиту, які можна застосовувати до малих та інших підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані як теоретична база для вдосконалення системи обліку процесу реалізації продукції та визначення фінансових результатів у малих підприємствах.

Розроблена й запропонована в дисертації методика проведення внутрішнього аудиту процесу реалізації продукції та визначення фінансових результатів від її реалізації дає змогу отримати оперативну інформацію про ефективність виробничо-фінансової діяльності підприємства. Окремі положення роботи були використані для поліпшення організації обліку процесу реалізації та визначення фінансових результатів від її реалізації ТОВ “ЮГОС” (довідка про впровадження №207 від 23.09.2003 р.), Херсонським союзом промисловців і підприємців (довідка про впровадження №71/02-04 від 05.04.2005 р.), ТОВ НВКФ “ТАВР” (довідка №74 від 27.04.2004 р.), ТОВ “Південно-Східна Промислова Група” (довідка №88 від 18.03.2004 р.). Окремі теоретичні положення знайшли застосування у навчальному процесі кафедри обліку і аудиту Херсонського державного технічного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів для викладання курсів “Організація обліку на підприємствах малого бізнесу”, “Аудит” (довідка № І 15-131/475 від 23.04.2003 р.). Розроблену методику внутрішнього аудиту використовує Аудиторська фірма “Профі-Аудит” (довідка №369/01 від 14.05.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Всі подані в дисертаційній роботі рекомендації і пропозиції розроблені особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження висвітлено та схвалено на науково-практичних конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта–2004” (м. Дніпропетровськ), а також на Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки 2005” (м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано в 7 наукових працях загальним обсягом 1,68 друкованих аркушів, в тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях (1,34 др. арк.), 2 – у матеріалах конференції (0,34 др.арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок друкованого тексту. Робота містить 18 таблиць на 11 сторінках, 26 рисунків на 16 сторінках. Список використаних джерел із 205 найменувань подано на 15 сторінках, 4 додатки на 4 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, розкрито наукову новизну і практичну цінність та значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Економічна природа готової продукції та фінансових результатів від її реалізації” уточнено економічну природу готової продукції та її результатів від реалізації, висвітлено поняття „вартість” у контексті аналізу процесу обміну, визначено проблеми, які виникають при відображенні процесу реалізації в обліку малих підприємств, уточнено сутність поняття “фінансовий результат”, природу його виникнення та розвитку в економічній теорії, визначено вплив чинників на розмір фінансових результатів.

При товарному виробництві продукція, виготовлена людиною, займає центральне місце в суспільстві. Витрати людської праці на її виробництво досягає майже 90 % всіх витрат. Для виробника виготовлена продукція – готова продукція (товар), а для його замовника вона є вихідною заготовкою. Виконане дослідження дало змогу дійти такого висновку: готова продукція стала невід’ємною частиною запасу підприємства та почала виступати в ньому і як готова продукція, і як сировина для виробництва. У дисертації запропоновано класифікацію запасів виробничого підприємства (рис.1).

Відповідно до наведеної схеми до складу запасів виробничого підприємства поряд із запасами для подальшого продажу та запасами, необхідними для виробництва, входить і сама готова продукція підприємства. Це пояснюється тим, що в процесі своєї виробничої діяльності підприємство переробляє запаси безпосередньо на готову продукцію. Після завершення виробничого циклу готова продукція надходить на склад підприємства, і на цьому етапі вона стає запасом підприємства, який пізніше має бути реалізованим на ринку.

У дисертаційній роботі також уточнено місце готової продукції в структурі запасів на металопереробних підприємствах, зокрема на металопрокатних. Відмітною особливістю структури запасів на них є те, що готова продукція виконує у ній подвійну функцію: готової продукції та сировини (заготовки) одночасно (рис. 2).

Таке положення можна пояснити тим, що сировиною для виробництва готової продукції на металопрокатних підприємствах є відходи листа, штрипса. Після переробки вихідної сировини підприємство отримує готову продукцію – лист, штабу, кутки, швелер. Водночас лист, штаба виступають вихідним матеріалом для виробництва гнутого профілю. Лист і штаба в разі потреби можуть бути використані як готова продукція та як сировина для неї.

При виході товаровиробника з своєю продукцією на ринок збуту перед ним постає питання оцінки своєї продукції, тобто визначення її вартості. В економічній літературі при визначенні вартості готової продукції використовують такі поняття, як “споживча цінність”, “попит”, “споживна вартість”, “мінова вартість”. При оцінці готової продукції до уваги беруть один із головних показників – людську працю. У роботі висвітлено три основні підходи до визначення вартості товару, які прийняті в світовій економіці. Перший – це теорія трудової вартості, розроблена К. Марксом. Другий підхід ґрунтується на використанні теорії граничної корисності. Вона бере свої витоки з робіт Менгіра, Бен-Беверока, Візира і знайшла широке застосування у маржиналістів, які виводять вартість та ціну із граничної корисності товару і його рідкості. Третій підхід був запроваджений А. Маршалом. Корисність, за А. Маршалом, визначає запропоновану кількість, запропонована кількість – витрати виробництва, а витрати виробництва – цінності. На думку А. Маршала, ціна, яку згоден заплатити за товар покупець, визначається корисністю товару. При цьому він розглядав користь як максимальну вартість, яку може заплатити за товар покупець. При визначенні цін А. Маршал відокремив два чинники, що впливають на ціни: гранична корисність та витрати виробництва. Тобто ціна, призначена продавцем товару, визначається витратами його виробництва, а ринкові ціни встановлюють покупці та продавці в результаті попиту й пропозиції. Відповідно до досліджень, виконаних у дисертації, зроблено висновок, що К. Марксова теорія трудової вартості та теорія граничної корисності не суперечать, а доповнюють одна одну. Якщо в першій найбільш глибоко розроблено науковий апарат обґрунтування вартості згідно із трудовими витратами, то в другій теоретично обґрунтовано найбільш ефективне використання основних чинників виробництва – праці, капіталу, землі тощо.

В економічній практиці сформувалися два основні підходи до встановлення цін: ринковий і витратний. Вони відрізняються насамперед чинниками, які впливають на формування ціни. При ринковому підході визначальними чинниками є кон’юнктура ринку, попит і пропозиція товару. В основу встановлення ціни затратного підходу покладено виробничі витрати, перш за все трудові, пов’язані з створенням готової продукції. На нашу думку, вартість товару однаковою мірою визначається корисністю і витратами виробництва. Таке припущення дає змогу відійти від пошуків субстанції вартості та зосередити увагу на одночасному визначенні взаємовпливу ціни та попиту і пропозиції. Крім того, на основі вивчення та аналізу системи цін в роботі запропоновано більш широке використання малими підприємствами таких видів цін, як оптові та роздрібні, оскільки саме вони дають змогу прогнозувати більш успішну фінансово-господарську діяльність на ринку та охоплювати найбільшу численність споживачів продукції малих металопереробних підприємств.

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку в Україні затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. В П(С)БО 9 “Запаси” наведено способи, за допомогою яких здійснюють оцінку запасів при їх вибутті. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що доцільно використовувати при вибутті готової продукції метод оцінки ЛІФО. Однак цей метод оцінки запасів при їх вибутті доцільно було застосовувати підприємствам лише до 01.01.2003 р. Це пояснюється змінами в законодавстві України, зокрема прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-ІV. Провівши аналіз зміненого законодавства, нами в дисертаційній роботі було зроблено висновок, що підприємствам для оцінки запасів при їх вибутті необхідно використовувати метод ФІФО. Це дасть можливість полегшити проведення облікової роботи та уникнути перекручення у звітності про оподаткування прибутку підприємства.

Реалізація продукції окремого підприємства – це насамперед відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства від отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників. Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила сутності процесу реалізації. Так, у П(С)БО 15 “Дохід” подано порядок визначення, оцінки та розкриття у фінансовій звітності прибутку, який виникає в результаті реалізації готової продукції суб’єктами господарської діяльності. Тобто фактично визначає період відображення у звітності та фінансовому обліку виручки від реалізації готової продукції в усіх її аспектах. У дисертації нами були систематизовані показники прибутків і витрат, пов’язаних із виробництвом та реалізацією готової продукції щодо малих підприємств. Це відкриває шляхи для поглибленого стратегічного аналізу, підвищення дієвості та ефективності внутрішньогосподарського контролю на підприємстві. В дисертаційній роботі графічно показано залежність прибутку від витрат виробництва та кількості продукції, що виробляється. Проаналізовано та висвітлено критерії визнання прибутку від реалізації готової продукції на підприємствах згідно з новими національними стандартами в Україні. В дисертації зроблено висновок, що критерії необхідно застосовувати до окремих елементів однієї чи до кількох операцій разом, якщо це випливає з змісту такої господарської операції.

Метою підприємства є отримання максимального прибутку від реалізації продукції. В економічній теорії існують різні тлумачення поняття “прибуток”. Думки дослідників збігаються в тому, що прибуток – це “дещо”, що міститься у виручці від продажу готової продукції. Розбіжності виникають лише тоді, коли вони прагнуть встановити, з яких компонентів складається це “дещо”. Сучасні уявлення про результати виробництва подаються як синтез конкретної та абстрактної корисності й конкретної та абстрактної праці. У обліку прибуток визначається різницею між прибутками за винятком непрямих податків і витратами виробництва. Проведені нами дослідження дають можливість зробити висновок, що на сучасному етапі не слід заглиблюватися у прагнення віддати перевагу одному із способів визначення прибутку, оскільки сьогодні таке визначення все одно буде перевірятись. На сьогодні, на нашу думку, головним завданням економічних досліджень, яке випливає із потреб практики, є виявлення чинників, що позитивно чи негативно впливають на процес формування прибутку. В дисертації визначено чинники, які впливають на фінансовий результат від реалізації продукції підприємства (рис. 3). Такими чинниками насамперед є: кон’юнктура ринку, види транспорту, маркетингові дослідження, номенклатура та асортимент продукції, а також її якість. Крім того, в роботі показано взаємозв’язок цих чинників при формуванні прямих та непрямих витрат, визначенні виробничої собівартості, собівартості реалізованої продукції, витрат на управління підприємством та збут продукції.

В економічній літературі крім поняття “прибуток підприємства” застосовують таке поняття, як “підприємницький прибуток”. Цей вид прибутку набув широкого поширення на сучасному етапі розвитку економіки в Україні. У дисертаційній роботі розкрито й висвітлено особливості формування підприємницького прибутку, а також внутрішні (впровадження нових технологій, методів виробництва, джерел сировини та ін.) та зовнішні чинники (стан економіки, в якому працює підприємство), які впливають на підприємницький прибуток.

На основі вивчення й аналізу особливостей формування підприємницького доходу в дисертації запропоноване таке його визначення: „Підприємницький дохід – це частка прибутку, яка залишається у промислового чи торгового підприємця після сплати відсотків за банківський кредит, податків та інших платежів до бюджету, збільшена на дохід у вигляді заробітної плати за виконання адміністративних робіт на заснованому підприємстві”.

Поняття “фінансовий результат” змінювалося відповідно до змін, які вносились до методики його визначення. На наш погляд, можна дати таке визначення поняттю “фінансовий результат”: „Фінансовий результат визначається як сума валового доходу від звичайної та надзвичайної діяльності підприємства, зменшеного на суму витрат, пов’язаних із виконанням господарської діяльності на підприємстві, непрямих податків та податку на прибуток за окремий звітний проміжок часу”.

У міжнародній практиці фінансовий результат визначають за двома варіантами: французьким та англосаксонським. У дисертації подано аналіз цих варіантів. За французьким варіантом загальний результат роботи підприємства визначають підсумовуванням експлуатаційного, фінансового та надзвичайного результатів. Англосаксонський варіант передбачає визначення загального результату за функціями підприємства: виробництво, реалізація та адміністрування. При обох варіантах основою визначення фінансового результату є чіткий поділ у фінансовому обліку витрат за елементами минулої та новоствореної вартості. У процесі дослідження було виявлено, що основою визначення фінансового результату в міжнародній практиці є використання методу “витрати – випуск”. При цьому витрати обліковуються тільки за елементами відповідно до вимог Четвертої директиви. Ці вимоги поширюються і є обов’язковими лише для фінансового обліку. Визначення фінансового результату за методом “витрати–випуск” дає змогу визначати фінансовий результат за даними фінансового обліку підприємства без калькулювання собівартості продукції та без послідовного визначення фактичної собівартості відвантаженої та реалізованої продукції. Завдяки такому методу досягається зниження трудомісткості обліку, підвищується його оперативність та посилюється контроль фінансових органів за правильним визначенням прибутку, підвищується рівень фінансового аналізу у фінансовому обліку, а також спрощується контроль за правильністю визначення фінансового результату, оскільки його величина залежить від зміни залишків ресурсів на початок та кінець періоду, витрат і прибутків (реалізації). Впровадження методу “витрати–випуск”, як показує світовий досвід, підвищує ефективність фінансового та економічного управління щонайменше вдвічі та дає можливість використовувати в статистичній практиці показник валового національного продукту згідно з принципами системи національних рахунків ООН.

При переході на нові стандарти бухгалтерського обліку і для підвищення контролю за результатами фінансової діяльності підприємствам слід приділяти увагу обліку фінансових результатів діяльності підприємства. Такий підхід потребує докорінних змін у методиці визначення фінансових результатів. Передусім в дисертаційній роботі нами було рекомендовано визначати фінансові результати за видами діяльності, внаслідок яких вони виникають, тобто від:

- реалізації готової продукції;

- робіт та послуг;

- реалізації оборотних активів підприємства, прибутків від оренди активів (друга операційна діяльність);

- операцій з необоротними активами (інвестиційна діяльність);

- операцій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства чи відбуваються надзвичайно рідко або нерегулярно (надзвичайна діяльність).

На величину фінансового результату від основної операційної діяльності впливають витрати , які можна розподілити на виробництво, управління, збут. На підприємстві в процесі фінансово-господарської діяльності виникають операції, які не можна віднести до основної операційної діяльності, але які можуть суттєво вплинути на формування фінансового результату, причому як у бік збільшення, так і в бік зменшення. Проведене нами дослідження дало змогу дійти висновку, що на малих підприємствах доцільно визначати фінансовий результат комбінованим способом. Суть цього способу полягає в тому, що всі прибутки, отримані підприємством, збирають у графі “Прибутки”, які після цього коригують на графу “Витрати”, в якій враховують всі понесені витрати. Слід зазначити, що врахування прибутків та видатків слід вести за кожним видом діяльності, що дасть можливість контролювати результати за кожним видом діяльності.

Виступаючи метою та мотивом організації підприємства, прибуток утворює його матеріальну основу. За рахунок прибутку підприємство проводить удосконалення виробничого процесу, здійснює капітальні та фінансові вкладення, фінансує соціальні потреби. У цьому розділі дисертації систематизовано напрям утворення та використання прибутку в малих підприємствах.

У розділі 2 “Організація обліку руху продукції та фінансових результатів від її реалізації в малих металопереробних підприємствах” здійснено аналіз сучасної практики обліку процесу реалізації, а також порядок визначення фінансових результатів малих підприємств.

У процесі організації обліку реалізації продукції велике значення приділяється первинним документам. Однією з проблем, яка виникає на цьому етапі, є відображення в документах обліку руху готової продукції на підприємстві. Це обумовлено тим, що контроль за рухом готової продукції виступає гарантом успішної роботи підприємства на ринку.

Для обліку готової продукції підприємства використовують натуральні вимірники, які допомагають отримати інформацію про кількість та якість готової продукції, а також вартісні, які узагальнюють всі господарські операції та явища, визначені раніше у натуральних показниках.

У процесі дослідження було виявлено, що на металопрокатних підприємствах використовують два види складу: “Склад готової продукції” та “Склад заготовки (сировини)”. На основі проведеної в роботі оцінки особливостей прокатного виробництва запропоновано третій вид складу “Готова продукція–заготовка”. Застосування такого складу дасть можливість підвищити контроль за рухом готової продукції на підприємстві.

На складах та в бухгалтерії малого підприємства для обліку готової продукції, крім натуральних вимірників, використовують також вартісні. Для забезпечення точності обліку руху готової продукції в бухгалтерії протягом місяця на основі первинних документів по прибутку та витратах ведуть накопичувальні відомості випуску продукції у натуральному та вартісному вираженні та накопичувальну відомість відвантаженої продукції. Оскільки до кінця місяця фактична собівартість готової продукції невідома, її обліковують і по прибутку, і по витратах в одній оцінці. В процесі дослідження було виявлено, що в зв’язку з невеликими оборотами на малих підприємствах контроль за формуванням собівартості готової продукції більш прозорий. Тому відхилення фактичної собівартості від планової може бути мінімальним чи зовсім відсутнім.

На підприємствах, які задіяні у малому бізнесі, для підвищення контролю за рухом готової продукції потрібно виділити готову продукцію не тільки за видами, а й за технічними характеристиками. На нашу думку, для здійснення контролю за готовою продукцією як на складі, так і в бухгалтерії підприємства необхідно ввести в аналітичний облік підприємства субрахунки, на яких готова продукція обліковувалась б за її технічними особливостями. На основі проведеного дослідження було розроблено схему організації аналітичного обліку готової продукції на малих підприємствах (рис.4).

Процес реалізації завершує процес кругооборту засобів та створює умови для винекнення нових. У дисертації висвітлено особливості побудови документооборту руху готової продукції в малих металопереробних підприємствах. Малі підприємства належать до дрібносерійного типу виробництва, що впливає на документооборот. У ході дослідження було розроблено схему побудови обліку відвантаження (реалізації) готової продукції в малих підприємствах. Застосування цієї схеми дає змогу підвищити контроль з боку адміністрації за рухом готової продукції. Згідно із запропонованою схемою організації обліку готової продукції подано рекомендації щодо вдосконалення побудови синтетичного та аналітичного обліку в малих підприємствах. Крім того, вдосконалено форми бухгалтерських регістрів обліку руху готової продукції. Як правило, в малих підприємствах частка незавершеного виробництва дуже мала. Для полегшення обліку на підприємстві розроблено схему обліку незавершеного виробництва, що дає можливість уникнути трудомісткого процесу оцінки незавершеного виробництва в малих підприємствах.

У дисертації висвітлено особливості побудови фінансового обліку реалізації готової продукції в малих підприємствах згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку. Доведено, що в малих підприємствах застосування рахунків класу 9 недоцільне, оскільки використання рахунків цього порядку зводить нанівець спрощену форму бухгалтерського обліку. Ґрунтуючись на цьому, у розділі подано рекомендації щодо використання для обліку витрат за елементами рахунків класу 8, а для обліку виробничої собівартості готової продукції – рахунок 23 “Виробництво”.

Малі підприємства самостійно займаються реалізацією своєї готової продукції. Проаналізувавши проблеми, які виникають у процесі роботи з роздрібними та дрібнооптовими споживачами, нами зроблено висновок про доцільність відкриття магазину-бази, а також розроблено модель обліку продукції в магазині-базі та в бухгалтерії підприємства.

Результати проведеного дослідження з організації обліку готової продукції в малих підприємствах свідчать про те, що на організацію ведення обліку готової продукції впливають такі особливості: організація й технологія виробництва; дрібносерійний тип виробництва; організація постачання підприємств; взаємозв’язки з постачальниками; організація відпускання матеріалів на виробництво; нормування та лімітування матеріалів; первинна документація; система документообороту; методи обліку наявності запасів; порядок визначення фактичної собівартості спожитих матеріалів; нормативно-правове забезпечення обліку та звітності; професійний рівень працівників обліку; об’єктивність облікової політики та її реалізація на підприємстві протягом календарного року.

Узагальнюючим результатом діяльності підприємства є фінансовий результат. Особливості формування прибутку підприємства від звичайної діяльності та його розкриття у фінансовій звітності подано в П(С)БО 15 “Дохід”. У процесі досліджень було визначено, що прибуток у бухгалтерському обліку відображується лише за двома принципами: принципом нарахування та принципом відповідності прибутків і витрат. На основі проведеного дослідження у роботі запропоновано схему застосування цих двох принципів (рис.5).

Поняття фінансового результату діяльності підприємства сформульовані у П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”. На основі вивчення та аналізу діяльності малих металопереробних підприємств подано рекомендації про необхідність ведення обліку прибутку і фінансових результатів за видами продукції, що випускається й реалізується. Це дасть можливість своєчасно виявляти прибуткові та збиткові види продукції.

Крім того, розкрито особливості застосування комп’ютерних систем бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу.

У розділі 3 “Аудит наявності і руху готової продукції та фінансових результатів від її реалізації ” розглянуто загальну методику аудиту реалізації продукції та фінансових результатів підприємства і запропоновано модель проведення внутрішнього аудиту руху готової продукції, фінансових результатів від її реалізації в малих металопереробних підприємствах.

У сучасних умовах усе більшу увагу приділяють процесу реалізації, під яким розуміють комплекс процедур просування продукції до споживача. Значну роль у підвищенні ефективності цього процесу займає аудит.

У процесі організації аудиторської перевірки відвантаження та реалізації продукції вважаємо за необхідне приділити увагу інформаційному забезпеченню аудиту. В дисертації на основі вивчення та аналізу відповідних джерел охарактеризовано економічну інформацію, яку використовують у своїй роботі аудитори, а також джерела отримання інформації, необхідної для аудиторського контролю в малих підприємствах. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що основним джерелом отримання інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства є первинні документи – регістри бухгалтерського обліку. Розроблено схему, за допомогою якої аудитор зможе здійснити оцінку правильності відображення господарських операцій у малих підприємствах.

Вивчення економічної літератури з аудиту дало змогу виявити, що деякі автори включають до інформаційного забезпечення аудиту його нормативно-правове забезпечення. На нашу думку, нормативно-правове забезпечення аудиту – це окремий вид інформації, за допомогою якого аудитор перевіряє відповідність діяльності підприємства прийнятим в Україні законам, тоді як інформаційне забезпечення аудиту підприємства ґрунтується на економічній інформації, яка характеризує передусім фінансово-господарську діяльність усередині підприємства. У зв’язку з цим недоцільно ототожнювати інформаційне та нормативно-правове забезпечення аудиту.

Аудиторському контролю як виду економічної науки притаманне дослідження загальнонаукових методичних прийомів у процесі своєї діяльності. У роботі проведено дослідження загальнонаукових методичних прийомів, які застосовують в аудиторському контролі, а також власних методичних прийомів аудиту.

Крім того, проаналізовано проблеми впровадження внутрішнього аудиту в підприємствах малого бізнесу. Відповідно до поглядів відомих вчених та фахівців у галузі аудиту й законодавства, що стосується сутності внутрішнього аудиту та його функцій, вважаємо можливим концептуально відділити його від внутрішнього контролю та зробити такі висновки:

- внутрішній аудит призначений обслуговувати інтереси власника підприємства;

- вимоги норм чинного законодавства, які стосуються ревізійних комісій з незалежного контролю чи внутрішнього аудиту, мають обов’язковий характер та обов’язкові до застосування;

- внутрішній аудит є обов’язковим (для ВАТ та ТОВ), його проведення на підприємстві обумовлене законодавством;

- внутрішній аудит може проводитися штатними працівниками підприємства, а також для його проведення можуть залучатись аудиторські контори.

Аудит процесу реалізації продукції може бути проведений у різних напрямах. Зокрема, така перевірка може бути складовою частиною комплексної аудиторської перевірки підприємства, яка проводиться з метою підтвердження звітності. На нашу думку, не меншу увагу слід приділяти питанням внутрішнього аудиту процесу реалізації. Внутрішній аудит системи управління збутом переслідує такі цілі:

- оцінку ефективності системи управління реалізацією продукції;

- виявлення „вузьких місць” і визначення механізмів внутрішнього контролю, які їх попереджують чи мінімізують;

- внесення рекомендацій, що стосуються поліпшення системи управління збутом.

При проведені внутрішнього аудиту реалізації продукції особливу увагу слід звертати насамперед на наявність дозволу на здійснення операцій з реалізації продукції на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому слід враховувати можливість виникнення таких помилок:

- дані за реально здійсненими операціями, які пов’язані з рухом готової продукції, не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку;

- на рахунках бухгалтерського обліку знайшли своє відображення фіктивні операції, пов’язані з рухом готової продукції.

Такі порушення можуть призвести до значного погіршення фінансового стану малого підприємства, оскільки можуть покривати розкрадання продукції із складів підприємства.

З урахуванням особливостей обліку в малих металопереробних підприємствах в дисертації запропоновано методику проведення внутрішнього аудиту руху готової продукції.

Одним із напрямів аудиту є вивчення фінансових результатів діяльності підприємства. Особливу увагу контролю за фінансовими результатами від реалізації готової продукції слід приділяти при внутрішньому аудиті на підприємстві. Його ефективність порівняно із зовнішнім аудитом обумовлюється тим, що на ранньому етапі можна виявити більш рентабельні види продукції і тим самим уникнути значних фінансових витрат. У дисертації розроблено методику проведення внутрішнього аудиту фінансових результатів від реалізації готової продукції, а також порядок здійснення аудиторської перевірки Звіту про фінансові результати малого підприємства. Застосування цих розробок дає змогу значно поліпшити процес проведення внутрішнього аудиту в малих металопереробних підприємствах. Крім того, в процесі спостереження за оформленням документів, пов’язаних із реалізацією готової продукції, внутрішній аудитор може на початковій стадії виявити “слабкі місця” та порушення в їх оформленні. Це, в свою чергу, дає можливість удосконалити систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками підприємства, що в цілому вплине на ефективність процесу реалізації готової продукції на підприємстві. На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що при проведенні внутрішнього аудиту фінансових результатів аудитору в своїй роботі слід застосувати економічний аналіз. За його допомогою аудитор може дати оцінку рентабельним видам продукції, що випускаються, та рентабельності самого підприємства.

Висновки

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в досліджені й розробці науково-методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики обліку і аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації малими підприємствами України.

Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети та дають змогу зробити певні висновки й внести пропозиції:

1. Реалізація продукції відбувається за вартістю, яка є результатом взаємодії корисності та витрат підприємства за цінами, які складаються на ринку в результаті коливання попиту й пропозиції.

2. Для суб’єкта економічної діяльності реалізація має визначатися при настанні таких умов: передавання права власності, контролю та управління, а також ризиків і вигід, які пов’язані з правом власності; упевненість в отриманні компенсації та можливості її достовірної оцінки. Процес реалізації має дві сторони та характеризується двома економічними категоріями – прибутками й витратами, порівняння яких дає змогу визначити фінансові результати діяльності підприємства. Облік прибутків і видатків треба вести за кожним видом продукції, що допоможе виявити найбільш прибуткові види продукції.

3. Основними умовами збільшення торгової виручки, крім збільшення обсягів реалізації продукції, є підвищення якості продукції, правильно організовані маркетингові дослідження, збільшення номенклатури та асортименту продукції, що випускається, своєчасне реагування на зміни попиту на ринку збуту продукції, економне використання транспортних засобів по доставці заготовки та готової продукції.

4. При визначенні фінансового результату на підприємстві найдоцільнішим є застосування методу “витрати – випуск”. Фінансові результати звітного періоду є умовною величиною і визначаються обліковою політикою підприємства (принципами визначення прибутків, методами оцінки виробничих запасів, готової продукції та незавершеного виробництва, амортизаційною політикою та ін.).

5. Результати від реалізації продукції (операційна діяльність), від операцій з необоротними активами (інвестиційна діяльність), від фінансових операцій, які ведуть до змін у структурі капіталу (фінансова діяльність), та від надзвичайних подій у малих підприємствах запропоновано визначати окремо.

6. Для підвищення контролю за рухом запасів у малих підприємствах запропоновано використовувати додатковий склад “Готова продукція -заготовка”.

7. Для здійснення контролю за готовою продукцією як на складі, так і у бухгалтерії малого підприємства рекомендовано застосовувати аналітичний облік, тобто субрахунки, на яких готова продукція обліковувалась би за її технічними особливостями (розміром гнутого профілю, довжиною, товщиною).

8. Для збереження ринку збуту та споживачів запропоновано створити власну мережу магазинів-баз по реалізації готової продукції. Для контролю за реалізацією запропоновано запровадити в малих підприємствах облік руху готової продукції окремо по магазинах-базах.

9. Доцільно ввести комбінований варіант визначення фінансових результатів і в розрізі функцій підприємства: виробництво, управління, збут.

10. Для ефективності роботи аудитора та залежно від завдань, поставлених перед ним, слід розрізняти інформаційне та нормативно-правове забезпечення фінансово-господарського аудиту, оскільки вони за своєю суттю є двома різними видами інформації для проведення всебічного аудиту підприємства.

11. Використовувати схему проведення внутрішнього аудиту готової продукції та фінансових результатів від її реалізації в малих підприємствах.

СПИСОК оПУблікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Гринавцева Е.В. Особенности применения и методика проведения внутреннего аудита реализации готовой продукции и определения финансового результата в малых предприятиях. // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. Частина І. – Вип. 4. – Кіровоград: КДТУ, 2003. – С.113–119. – 0,25 др.арк.

2. Гринавцева О.В. Організація обліку готової продукції в металопрокатних підприємствах малого бізнесу. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 189: В 4т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.163–170. – 0,25 др. арк.

3. Гринавцева О.В. Інформаційне забезпечення, яке застосовується при проведенні аудиторського контролю в малих металопрокатних підприємствах. // Вісник Технологічного університету Поділля. – №14.2, Т.2(59). – Хмельницьк: ТУП. – 2004. – С. 66–69. – 0,17др. арк.

4. Гринавцева О.В. Побудова обліку відвантаження та реалізації готової