Дніпропетровський державний аграрний університет

ГОЛОДРИГА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 632.954:633.34:631.811.98

Ефективність застосування ТАРГИ СУПЕР І ЕМІСТИМУ С

У посівах сої в умовах ПРАВОБЕРЕЖНОго

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.01 – загальне землеробство

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік АН ВШ України

ГРИЦАЄНКО Зінаїда Мартинівна, Уманський

державний аграрний університет, завідувач кафедри

біології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік АН ВШ України

ГУДЗЬ Володимир Павлович, Національний аграрний

університет, професор кафедри землеробства

доктор сільськогосподарських наук, професор

ХРАМЦОВ Леонід Іванович, Дніпропетровський

державний аграрний університет, професор кафедри

рослинництва

Провідна установа – Подільський державний аграрно-технічний університет.

м. Кам’янець-Подільський, кафедра землеробства.

Захист дисертації відбудеться 21 жовтня 2005 р. о 10оо годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.804.02 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, аудиторія 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 19 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мицик О.О.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема збільшення виробництва білку й жиру в нашій країні стоїть гостро, тому в даний час розвитку землеробства велику увагу стали приділяти вирощуванню білково-олійної культури – сої, яка відіграє вирішальну роль у харчовому і кормовому балансах і є найпоширенішою серед зернобобових і олійних культур. За поживністю соя перевищує всі польові культури і не має собі рівних за темпами росту її виробництва (Бабич А.О., 1995.,Сагайдак И.В., 1990) Площа світових посівів сої за останні 10 років зросла від 50 млн. до 70 млн. га, а світове виробництво її насіння – від 101 до 156 млн. тон (Корецький А.П., 2002).

Одним із факторів стримуючих розповсюдження сої у виробництві є забур’яненість її посівів в результаті чого формуються низькі урожаї цієї культури в умовах правобережного Лісостепу України. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами не забезпечують чистоти її посівів на протязі вегетаційного періоду, тому у всіх розвинених країнах світу поряд з агротехнічними заходами захисту використовують гербіциди, які знищують бур’яни своєчасно, що сприяє поліпшенню поживного режиму ґрунту і створюються умови для отримання високого урожаю сої. Виходячи з цього, застосування гербіцидів у посівах сої є невід’ємним елементом інтенсивної технології ( Бабич А., Борона В., Задорожній В., 2001).

Проте у зв’язку з сучасною екологічною ситуацією забруднення навколишнього середовища необхідно створювати нові технології застосування гербіцидів у посівах сої при яких рослини формували високий урожай, були б екологічно безпечними для здоров’я людини і несли найменше пестицидне навантаження на ґрунт і природу в цілому.

Одним із елементів сучасних технологій хімічного захисту сої від бур’янів може бути застосування біостимуляторів росту, які спрямовано регулюють найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізують потенційні можливості сорту, що підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів середовища у тому числі і бур’янів (Грицаєнко З. М., 2001).

Саме доцільності раціонального поєднання гербіциду і біостимулятора росту на посівах сої були присвячені наші дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри біології Уманського державного аграрного університету „Розробка комплексних екологічно безпечних систем боротьби з бур’янами із застосуванням гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту в посівах сільськогосподарських культур”, номер державної реєстрації 0197 U 013586.

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень полягає в удосконаленні особливостей застосування гербіциду, використаного окремо й сумісно з біостимулятором росту, впливу їх на забур’яненість посівів сої, на фізіолого-біохімічні процеси в рослинах і ґрунті, які лежать в основі формування урожаю і його якості та підвищення економічного рівня господарств при зменшенні гербіцидного навантаження на ґрунт, рослини і навколишнє середовище в цілому. На основі одержаних експериментальних даних розробити науково-обґрунтовані, екологічно безпечні заходи боротьби з бур’янами у посівах сої і високими показниками цієї культури з найменшим гербіцидним навантаженням на зовнішнє середовище в умовах правобережного Лісостепу України.

Завданням досліджень було встановити вплив гербіциду й біостимулятора росту на:

- забур’яненість посівів сої та видовий склад бур’янів;

- ріст рослин сої у висоту;

- динаміку накопичення біомаси;

- формування площі листкової поверхні і її фотосинтетичну активність;

- синтез хлорофілу;

- анатомічну будову епідермісу листків та судинно-волокнистих пучків сої;

- активність ферментів окисно-відновного характеру дії;

- мікробіологічну активність і поживний режим ґрунту;

- симбіотичну активність бульбочкових бактерій на коріннях сої;

- формування урожайності та якості зерна сої;

- біоенергетичну й економічну ефективність застосування препаратів.

Об’єкт дослідження – сої сорту Хаджибей, гербіцид – тарга супер та біостимулятор росту – емістим С.

Предмет дослідження формування продуктивності сої і якості її зерна в умовах правобережного Лісостепу України під впливом гербіциду, використаного окремо та сумісно з біостимулятором росту.

Методи дослідження – діалектичний метод – при спостереженнях за динамікою росту і розвитку культури;

- метод гіпотез – при складанні схеми досліду;

- метод аналізу – при детальному вивченні об’єкту досліджень;

- метод синтезу – при формуванні висновків, узагальнень, рекомендацій

виробництву;

- метод абстрагування – при теоретичному узагальненні досліджень,

виділенні найістотніших зв’язків у досліджуваному об’єкті;

- розрахунковий метод – для встановлення економічної та енергетичної ефективності заходів контролювання бур’янів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні було проведено всебічне вивчення впливу гербіциду тарги супер, використаного сумісно з емістимом С, на забур’яненість посівів сої та видовий склад бур’янів. Досліджено вплив гербіциду і емістиму С на проходження фізіолого-біохімічних процесів в рослинах і ґрунті, а саме: на ріст рослин сої; динаміку накопичення біомаси, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу, фотосинтетичну продуктивність посівів та збір сухих речовин. Вивчено активність ферментів окисно-відновного характеру дії, анатомічну будову епідермісу листків та судинно-волокнистих пучків сої. Визначено мікробіологічну активність і поживний режим ґрунту, симбіотичну активність бульбочкових бактерій на коріннях сої. Встановлено вплив гербіциду і біостимулятора росту на формування урожайності та якості насіння сої. Дано порівняльну біоенергетичну й економічну ефективність застосування препаратів. Розроблено науково – обґрунтовану екологічно-безпечну систему застосування тарги супер сумісно з біостимулятором росту у посівах сої з найменшим гербіцидним навантаженням на ґрунт і навколишнє середовище при високих економічних показниках вирощування культури в умовах правобережного Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження результатів досліджень у практику сільськогосподарського виробництва дозволяє удоско -налити технологію хімічного захисту посівів сої від бур’янів. Виробнича перевірка отриманих результатів досліджень проведена у агрофірмі „ Базис” села Кочубіївка Уманського району Черкаської області, де при вирощуванні сої після озимої пшениці одержано додатковий прибуток 562 грн. /га в цінах 2003 року при застосуванні тарги супер 1,5 л/га сумісно з емістимом С.

Особистий внесок здобувача в одержанні результатів досліджень полягає у безпосередній розробці програми досліджень, аналізі вітчизняної та зарубіжної літератури, проведенні польових та лабораторних досліджень, опрацюванні та аналізі експериментальних даних, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, написанні статей. Виробнича перевірка досліджень здійснювалася за безпосередньої участі автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри біології Уманського державного аграрного університету та проблемної лабораторії Мінагрополітики України з вивчення дії гербіцидів і біостимуляторів росту. Основні положення досліджень доповідались на міжнародній конференції „Біологічні науки та проблеми рослинництва” м. Умань (червень, 2003 р.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених, м. Умань (березень, 2004 р.), на ІІ Міжнародній конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти” м. Львів (серпень, 2004 р.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених, м. Умань (лютий, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, 4 статті у наукових фахових журналах і 1 стаття у збірнику наукових праць, а також одержано патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 176 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 29 таблицями в тексті дисертації та 62 таблицями в додатках, включає 14 рисунків і складається із вступу, 7 розділів, висновків, пропозицій виробництву й додатків. Список використаних наукових літературних джерел нараховує 243 назви, в тому числі 8 іноземних.

основний зміст роботи

1. Огляд літератури

(сучасний стан питання та завдання досліджень)

У розділі наведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів з питань біологічних особливостей бур’янів та шкоди від них, впливу гербіцидів на забур’яненість посівів і продуктивність сої, на фізіолого-біохімічних процесів в рослинах і ґрунті та необхідність захисту посівів сої від бур’янів. Науковою літературою узагальнено впровадження вітчизняних біостимуляторів росту в умовах реального виробництва і підтверджена їх ефективність.

2. МІСЦЕ, Умови та методика проведення досліджень

Дослідження по вивченню впливу гербіциду – тарги супер і біостимулятора росту емістиму С на забур’яненість посівів сої та фізіолого-біохімічні показники в рослинах сої і ґрунті проводили на дослідному полі Уманського державного аграрного університету в 2001-2003 роках.

Ґрунтовий покрив земельного масиву під дослідами – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. Ґрунти цього різновиду займають біля 16% загальної площі Лісостепу України і поширені в правобережній його частині. Вони характеризуються відносно однорідним гранулометричним і хімічним складом за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, достатнім нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті. Ці ґрунти відзначаються глибоким заляганням карбонатів (115-120 см) та невисоким вмістом в орному шарі гумусу (3,3 %). Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 81-97 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рНсол6,0), гідролітична кислотність 1,8–2,0 моль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору й обмінного калію (за Чиріковим) – 80-112 мг/кг ґрунту, азоту лужногідро - лізованих сполук (за Корнфілдом ) – 80-108 мг/кг ґрунту.

За даними Уманської гідрометеостанції, середньобагаторічна кількість опадів, в умовах проведення досліджень, складає 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період (квітень-жовтень) випадає біля 70 % річної кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-середньо- континентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Період з річною сумою температур, що перевищує 10 0С, триває 140-160 днів. Середньодобова температура понад 5 0С триває 225 днів.

Для теплого періоду 2001 року було характерним наступне: заморозки у травні, надмірна кількість опадів у червні, досить тривалі періоди спеки у липні-серпні, локальні зливи, град, але в цілому за сільськогосподарський рік кількість опадів була на 29,6 мм вищою за середньо-багаторічні показники. Нерівномірний розподіл опадів за період вегетації (168,1 мм у червні і всього 7,4 мм у серпні) знизили ефективність гербіциду і біостимулятора росту.

В 2002 році температура повітря в лютому і березні перевищувала на 7,1 та 5,6 0С середньо-багаторічні показники. Протягом вегетаційного періоду сої різниця за середньо-багаторічною кількістю опадів складала 58,4 мм, а за температурою – 8,0 0С. Погодні умови 2002 року склались сприятливими для сої не зважаючи на недобір вологи у квітні-травні, так як у червні кількість опадів перевищувала середньо-багаторічний показник на 83,1 мм.

Вегетаційний період 2003 року відрізнявся меншою кількістю опадів від середньо-багаторічних на 143,2 мм, а середньомісячна температура повітря перевищувала на 14,9 0С. Такий характер погодних умов сприяв швидкому росту й розвитку сої з скороченням тривалості вегетаційного періоду та строку формування урожаю.

В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі й сої.

Агротехніка вирощування сої. Попередник сої – озима пшениця, після збирання урожаю якої проводили лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 8–10 см, з наступною зяблевою оранкою в першій декаді жовтня на глибину 20–22 см. Весняний догляд за зяб’ю розпочинався із боронування з наступною передпосівною культивацією з боронуванням на глибину 6–8 см. Сівбу сої здійснювали сівалкою СОН – 4,2 з міжряддям 45 см з нормою висіву – 500-600 тис. шт./ га. схожого насіння сої сорту Хаджибей.

Використання гербіциду і біостимулятора росту суміщували в часі та поєднували в єдиному технологічному процесі. Обприскування посівів проводили по сходах культури у фазі першого трійчастого листка ранцевим обприскувачем „Ера” з витратою робочого розчину 300 л/га, а у виробничих умовах – тракторним штанговим обприскувачем ОН – 400.

Урожай сої збирали шляхом прямого обмолоту комбайном „Сампо”, у виробничих умовах СК-5 „Нива”. Облік урожайності проводили методом суцільного обмолоту культури з облікової ділянки а також методом пробних снопів з перерахунком величини урожаю на 1 гектар.

Методика проведення польових, лабораторних і

виробничих досліджень

Загальна площа дослідних ділянок складала 120 м2, облікової – 80 м2. Повторення досліду триразове з рендомізованим розміщенням варіантів. Варіанти досліду наведені у таблиці 1.

Облік забур’яненості посівів виконували 2 рази протягом вегетаційного періоду. Перший – через місяць після застосування гербіциду і емістиму С (у фазі гілкування сої), другий – перед збиранням урожаю (у фазі повного наливу бобів) – кількісно-ваговим методом за В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком (1994).

Висоту рослин вимірювали у 100 типових рослин кожного варіанту досліду за В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком (1994).

Площу листкової поверхні визначали методом „висічок” за О.О. Ничипоровичем та ін. (1961), масу сирих рослин – зважуванням за К.М. Векірчиком (1990), абсолютно суху масу рослин – термостатно-ваговим методом за К.М. Векірчиком (1990), чисту продуктивність фотосинтезу – за методикою О.О. Ничипоровича (1956), вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів визначали за методикою Т.М. Годнева (1952).

Активність окисно-відновних ферментів (каталази, пероксидази та поліфенолоксидази) у рослинах визначали за Х.М. Починком (1984).

Анатомічну будову епідермісу листя вивчали за методикою А.О. Грицаєнка (1967).

Обліки різних видів мікроорганізмів у ризосфері сої проводили за методиками М.В. Федорова (1957), де загальну кількість мікроорганізмів визначали шляхом посіву ґрунтової суспензії відповідних розведень на МПА, грибів – на середовищі Чапека; підрахунки амоні-, нітри-, целюлозоруйнівних бактерій здійснювали на специфічних для цих видів мікроорганізмів середовищах за методиками Е.З. Теппера та ін. (1979).

Поживний режим ґрунту визначали за наступними методиками: вміст аміачного азоту колориметричним способом з використанням реактиву Несслера за Е.В. Арінушкіною (1967), вміст рухомих форм фосфору й калію – за Ф. В.Чиріковим (1984).

Тривалість загального і активного симбіозу та чисельність й масу бульбочкових утворень на коріннях сої підраховували на 20 рослинах за методикою Г.С. Посипанова (1991) .

Облік урожаю сої здійснювали шляхом збирання його суцільним способом комбайном „Сампо” та приведення до стандартної чистоти і вологості. Біологічну урожайність зерна визначали методом „пробних снопів” у фазі повної стиглості культури з перерахунком на 1 га. Для визначення структурних показників урожаю проводили розбір 25 рослин з кожного польового повторення на варіанті.

При оцінці якості урожаю визначали: натуру зерна за ГОСТ 10840 – 64 (1990); масу 1000 зерен за ГОСТ 10442 – 89 (1990); енергію проростання і схожість насіння визначали на 5 і 7-й день після посіву в лабораторних умовах за В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком (1994); вміст „сирого” протеїну в зерні сої – за методикою Н.И. Третьякова та ін. (1990); вміст „сирого” жиру за ГОСТ 8756.21 – 70 (1970);

Економічну оцінку доцільності хімічних методів боротьби з бур’янами визначали розрахунковим методом з використанням технологічних карт, користуючись цінами 2003 року; енергетичну ефективність визначали за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1998).

Статистичну обробку експериментальних даних проводили дисперсійним методом на персональному комп'ютері Pentium ІІ за методиками Б.О. Доспехова (1979, 1985). Використані методи і методики проведення польових і лабораторних досліджень забезпечили належну точність та достовірність одержаних результатів.

3. ВПЛИВ ТАРГИ СУПЕР І ЕМІСТИМУ С НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ ТА ВИДОВИЙ СКЛАД БУР’ЯНІВ

Враховуючи високу чутливість сої до забур’янення, особливо на початку вегетації, та неможливість надійного захисту її посівів лише агротехнічними заходами, хімічний метод залишається невід’ємним елементом сучасних технологій її вирощування.

Умови вирощування сої в роки досліджень були сприятливими. Проте значна кількість опадів в черевні-липні призвела до наростання нової хвилі бур’янів, тобто після застосування гербіциду. За таких умов забур’яненість посівів сої, через місяць після застосування препаратів, на контролі становила в середньому за три роки досліджень 104 шт./м2 – по кількості та 325 г/м2 – по масі (табл.1), серед яких переважали злакові види, а саме: мишій сизий (Setaria glauca L.), куряче просо (Echinochloa crus – galli L.), та пирій повзучий (Elytrigia repens L.). З дводольних видів були присутні поодинокі види бур’янів такі як: березка польова (Convolvulus arvensis L), осот рожевий (Cirsium arvense L.), щириця звичайна (Amarantus retroflexsus L.)

Шкодочинність бур’янів залежить значною мірою від видового складу й їх щільності в посівах сої, часу появи сходів і ступеня розвитку культури та бур’янів, морфологічних, біологічних особливостей бур’янів і періодів конкурентного взаємовідношення в фітоценозі.

При застосуванні тарги супер без біостимулятора росту найбільший відсоток знищення бур’янів спостерігався при застосуванні норми 2,0 л/га, де кількість знищених бур’янів становила 89,3 %, а маса 87,7 %.

Таблиця 1

Забур’яненість посівів сої при застосуванні тарги супер та

емістиму С ( середнє за 2001-2003 рр.)

Варіант досліду | Через місяць після

з застосування препаратів | Перед збиранням

урожаю | усього б бур’янів | знищено

бур’янів, % | усього б бур’янів | знищено

бур’янів, % | Контроль (без гербіциду і

біостимулятора росту) | 104*

325 | 0

0 | 119

1044 | 0

0 | Контроль (прополювання вручну) | 20

72 | 80,5

77,9 | 53

357 | 55,3

65,9 | Емістим С – 5 мл/га | 88

257 | 15,0

21,0 | 100

803 | 15,8

23,2 | Тарга супер 1,0 л/га | 30

124 | 70,8

61,9 | 35

306 | 70,3

70,7 | Тарга супер 1,5 л/га | 17

90 | 83,6

72,2 | 22

237 | 81,1

77,3 | Тарга супер 2,0 л/га | 11

40 | 89,3

87,7 | 14

138 | 88,3

86,8 | Тарга супер 1,0 л/га

+ емістим С | 19

55 | 81,7

83,0 | 29

212 | 75,4

79,7 | Тарга супер 1,5 л/га

+ емістим С | 7

21 | 92,9

93,6 | 10

101 | 91,2

90,3 | Тарга супер 2,0 л/га

+ емістим С | 5

18 | 95,4

94,4 | 7

72 | 93,9

93,1 | НІР 05 | 3,4

8,5 | 4,8

27,2

* Примітка. У чисельнику наведена кількість бур’янів у шт./м2, у знаменнику – їх маса у г/м2.

При застосуванні тарги супер сумісно з емістимом С кількість бур’янів зменшувалась в порівнянні з застосуванням одного гербіциду і складало при нормі 1,5 л/га – 92,9 %, при нормі 2,0 л/га – 95,4 % та по масі відповідно 93,6 та 94,4 %.

Чисельність і маса бур’янів у посівах сої перед збиранням урожаю була значно вищою у порівнянні з попереднім обліком. На контрольному варіанті, де таргу супер і емістим С не використовували, нараховували близько 119 шт./ м2 із масою 1044 г/м2, серед яких 39,3 % відносилися до однорічних злакових видів, 0,7 % – до багаторічних злакових, 17,2 % – до дводольних та близько 3,5 % – до інших видів. Вегетативна маса бур’янів перед збиранням урожаю збільшилася у 3,2 рази в порівнянні із попереднім строком визначення.

Використання тарги супер, у нормах що вивчали, сприяло загибелі однорічних злакових бур’янів на 67,3-91,5 %, дводольних на 6,5-27,5 %. Знищення багаторічних бур’янів було в межах 66,7-100,0 %, інших видів на 25,7-77,1 %. Поєднання тарги супер з емістимом С забезпечувало ще більш ефективне знищення особливо однорічних злакових бур’янів – на 80,2-99,0 %. Зменшення чисельності багаторічних видів було в межах 83,3-100,0 %. Знищення дводольних видів дорівнювало 17,3-62,8 %. Інші види були знищені на 28,6-82,9 %.

Слід відмітити, що застосування тарги супер сумісно з емістимом С у нормі 1,5 л/га забезпечує помітне зменшення чисельності протягом всього періоду вегетації ніж при застосуванні тарги супер у нормі 2,0 л/га без емістиму С. Це дає можливість знизити норму гербіциду на 0,5 л/га і зменшити пестицидне навантаження на ґрунт і навколишнє середовище.

4. ВПЛИВ ТАРГИ СУПЕР ТА ЕМІСТИМУ С НА БІОЛОГІЧНІ

ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ СОЇ

Ріст рослин сої у висоту. Відомо, що соя характеризується повільним і нерівномірним ростом на початку вегетації, тоді як швидкість росту по фазах розвитку має важливе значення в конкуренції з бур’янами та суттєво впливає на продуктивність культури. Тому, умови вирощування сої, зокрема успішна боротьба з бур’янами в ранній період вегетації створюють передумови для росту і нарощування біомаси і подальшого формування високого урожаю зерна.

Нами встановлено, що при застосуванні тарги супер на посівах сої як окремо, так і сумісно з емістимом С на всіх варіантах досліду спостерігалося посилення ростових процесів рослин в порівнянні з контролем, де гербіцид і біостимулятор росту не використовували (рис.1). Застосування тарги супер без емістиму С у нормі 1,5 л/га у перший строк визначення виявило стимулюючий вплив на ріст рослин, висота яких була на 4,4 см більшою ніж на контрольному варіанті. Сумісне використання тарги супер з емістимом С помітно посилило ріст рослин, висота яких була на 7,1 см вищою у порівнянні з контролем.

Максимальною різниця між контролем і варіантом із застосуванням тарги супер 1,5 л/га сумісно з емістимом С була у фазі наливу бобів, що складала 26,1 см, а висота рослин на цьому варіанті становила 84,2 см або 144,9 %.

Динаміка накопичення біомаси рослин. Застосування тарги супер і емістиму С в дослідах помітно зменшувало забур’яненість посівів, що було пов’язане із підвищенням ростових процесів та збільшенням надземної маси сої, що і створило погіршені умови для росту й розвитку бур’янів.

Протягом усіх фаз розвитку сої, особливо під час наливу бобів, надземна маса рослин була найбільшою на варіантах із застосуванням тарги супер у поєднанні з емістимом С. Так, найбільшою наземна маса однієї рослини у фазі гілкування сформувалася на варіантах із застосуванням тарги супер у нормі 1,5 л/га і відповідно становила 17,5 г – 156,3 %, а сумісно з емістимом С – 18,7 г, або 167,0 % до контролю. Аналогічна тенденція наростання вегетативної маси сої спостерігалася протягом всієї вегетації.

Формування листкової поверхні рослин сої. Формування урожаю в результаті фотосинтетичної діяльності рослин у посівах визначається розмірами асиміляційної поверхні листків. Добре розвинений фотосинтетичний апарат, оптимальний за об’ємом, динамікою й інтенсивністю функціонування, є важливим критерієм високої продуктивності на рівні агрофітоценозу. На контрольному варіанті за великої кількості бур’янів, а звідси і значного затінення культури, наростання листкової поверхні сої було пригніченим, тому у фазі гілкування загальна площа листової поверхні сої знаходилась у межах 9,1 тис.м2/га; під час цвітіння – 34,0 тис.м2/га; у фазі наливу бобів – 36,3 тис. м2/га і у фазі повного наливу бобів 32,4 тис.м2/га.

Найбільшою площа листкової поверхні у фазі гілкування була на варіанті із застосуванням тарги супер 1,5 л/га з емістимом С і становила 14,1 тис.м2/га, тоді як на контролі цей показник був лише 9,1 тис.м2/га. Застосування тарги супер з емістимом С сприяло збільшенню площі листової поверхні на 0,6–1,1 тис.м2/га у порівнянні з варіантами де використовували лише таргу супер. Використання лише одного емістиму С, у порівнянні з контролем, сприяло збільшенню площі листкової поверхні на 0,4 тис. м2/га у фазу гілкування; на 2,1 тис.м2/га – у фазу цвітіння; на 2,2 тис.м2/га – у фазу наливу бобів і на 1,2 тис.м2/га у фазу повного наливу бобів. Така тенденція наростання листкової поверхні спостерігалась на протязі всього вегетаційного періоду.

Вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів у листках. Вміст хлорофілу у листках є одним із основних факторів біологічної продуктивності рослин, у тому числі сої. У сортів сої з підвищеним вмістом хлорофілу отримують більш високі урожаї (Ніколаєва В.Т, 1985) .

Нами встановлено, що вміст хлорофілу а і в знаходився в прямій залежності від норми гербіциду та його сумісного застосування з емістимом С.

Так, при застосуванні тарги супер, у нормах що вивчали, вміст хлорофілу а у фазу гілкування був вищим в рослинах при його використанні з нормою 1,0 л/га – на 19,7; 1,5 л/га – на 26,4 і 2,0 л/га – на 24,4 мг % на сиру масу; а вміст хлорофілу в відповідно – на 6,5; 12,3 і 9,8 мг % в порівнянні до контролю. Був вищим і вміст каротиноїдів відповідно на 9,8; 9,2 і 8,4 мг % на сиру масу. Сума хлорофілу а + в була вищою при застосуванні тарги супер у нормі 1,5 л/га сумісно з емістимом С – 5 мл/га, і перевищувала на 62,6 мг % і каротиноїдів на 6,8 мг % по відношенню до контрольного варіанту без їх застосування. Використання лише одного емістиму С сприяло підвищенню вмісту хлорофілу а на 6,5 мг %, хлорофілу в на – 1,4 мг % і каротиноїдів – на 0,9 мг % на сиру масу.

Найвищий вміст суми хлорофілу і каротиноїдів в листках сої відмічений у фазі цвітіння. Поєднання тарги супер з емістимом С сприяли значному підвищенню суми хлорофілу а, в та каротиноїдів і мали вищі показники, ніж

застосування лише гербіциду чи біостимулятора росту.

Фотосинтетична продуктивність посівів сої. Нами встановлено, що тарга супер у поєднанні з емістимом С сприяють посиленню накопичення сухих речовин одиницею листкової поверхні сої, про що свідчить підвищення чистої продуктивності фотосинтезу. Поряд з цим встановлено, що показник ЧПФ знаходився в прямій залежності від рівня забур’яненості посівів та впливу гербіциду і емістиму С на активність фізіологічних процесів в рослинах сої.

Найвищими показники ЧПФ були в першій половині вегетації сої до масового цвітіння культури, особливо на варіантах досліду із застосуванням тарги супер 1,5 л/га в поєднанні з емістимом С і становили 6,39 г/м2 за добу, або на 1,85 г/м2 за добу вище від контролю.

В період наливу бобів у порівнянні з попереднім строком визначення відмічено зменшення на всіх варіантах показників ЧПФ. Найвищі показники ЧПФ зберігались на варіантах при застосуванні тарги супер у нормі 1,5 л/га сумісно з емістимом С і були 3,38 г/м2 за добу, або на 1,32 г/м2 за добу більше ніж на контролі.

Динаміка накопичення сухої речовини рослинами сої. Посіви, які мають високий фотосинтетичний потенціал та продуктивність фотосинтезу, накопичують більше сухих речовин. Дослідження свідчать, що у період від сходів до фази гілкування сої накопичення сухої речовини йде повільно, а протягом цвітіння і наливу бобів – інтенсивно на всіх варіантах досліду.

Так, при застосуванні тарги супер збір сухої речовини у фазу гілкування сої був на 4,67 – 6,37 ц/га більший ніж на контролі. Використання тарги супер сумісно з емістимом С сприяло більшому накопиченню сухої речовини рослинами сої у порівнянні з контролем. В наступні фази розвитку спостерігалась аналогічна залежність збору сухих речовин у порівнянні з контрольним варіантом без гербіциду та емістиму С.

Анатомічна будова епідермісу листків і судинно-волокнистих пучків стебел. Аналіз отриманих анатомічних досліджень засвідчив, що тарга супер й емістим С викликають значні зміни в анатомічній будові органів рослин, зокрема в структурі епідермісу листя, а саме в зміні кількості клітин і продихів на одиницю поверхні листка, їх розмірів та збільшенні площі провідних тканин. Характер цих змін залежить від застосованої норми препарату. Збільшення кількості клітин епідермісу супроводжувалось помітним зменшенням їх розмірів. Найбільша кількість продихів відмічена при застосуванні тарги супер у нормі 2,0 л/га сумісно з емістимом С і складала 48,8 шт./ мм2.

Найбільш розвиненою провідна система була при застосуванні тарги супер в нормі 1,5 л/га з емістимом С і складала 8,5 штук судинно-волокнистих пучків, що на 2,2 штук більше ніж на контролі. При застосуванні емістиму С без гербіциду їх кількість не змінювалась. Найбільша кількість судин у судинно-волокнистих пучках стебел сої, була відмічена при застосуванні тарги супер у нормі 1,5 л/га сумісно з емістимом С і складала 28,3 штук, тоді як на контрольному варіанті кількість судин знаходилась у межах 18,9 штук.

Під дією тарги супер у нормі 1,5 л/га, площа ксилеми становила 108,6 мкм, але найбільша площа ксилеми 123,2 мкм формувалася при сумісному застосуванні 1,5 л/га гербіциду з емістимом С, що вплинуло на краще забезпечення сої водною і поживними елементами. Площа флоеми аналогічно попередньому показнику значною мірою залежала від норми гербіциду та його сумісного застосування з емістимом С.

Активність ферментів окисно-відновного характеру дії у рослинах. Проходження реакцій окислення і відновлення в рослинах залежить від активності ферментів окисно-відновного характеру дії, завдяки яким рослини забезпечуються енергією спрямованою на їх ріст і розвиток.

Нами встановлено, що досліджувані препарати по-різному впливають на активність ферментів окисно-відновного характеру дії. Так, при застосуванні тарги супер при нормі 1,0 л/га активність каталази в рослинах сої у фазі гілкування становила – 36,8; 1,5 л/га – 39,2; 2,0 л/га – 43,9 мк Моль розкладеного Н2О2, тоді як на контрольному варіанті цей показник становив лише 14,8 мк Моль та 16,0 мк Моль – із застосуванням емістиму С – 5 мл/га. Активність пероксидази під впливом препаратів ми пояснюємо як наслідок детоксикації гербіцидів ферментами в рослинах сої у процесах метаболізму. Активність поліфенолоксидази на всіх варіантах досліду у порівнянні з контролем була підвищеною, що можливо зумовлювалося захисною реакцією на дію препаратів.

Найвища активність ферментів в рослинному організмі сої досягає за умов сумісного використання тарги супер з емістимом С, що сприяє підвищенню життєздатності рослин та їх конкурентоспроможності в агробіоценозі.

5. МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ І ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ГРУНТУ У ПОСІВАХ СОЇ ПІД ВПЛИВОМ ТАРГИ СУПЕР І ЕМІСТИМУ С

Вивчаючи вплив тарги супер і емістиму С нами встановлено, що ці препарати по-різному впливають на мікрофлору ґрунту в посівах сої залежно від норми їх застосування. Так, через 10 днів після застосування найбільш активно розвивалась бактеріальна мікрофлора в ґрунті на варіантах досліду із використанням 1,5 л/га тарги супер, що складало 127 % до контролю. При збільшенні норми тарги супер загальна кількість бактерій зменшувалась і складала 118 % до контролю. Сумісне застосування тарги супер з емістимом С на всіх варіантах досліду в усі строки визначення, стимулювало грибну мікрофлору.

Найбільш чутливими до дії препаратів були нітрифікатори І і ІІ фази нітрифікації. Їх чисельність знаходилась в оберненій залежності від норм препарату, тобто чим була вища норма, тим нижчою була чисельність нітрифікаторів. Через 25 днів після застосування препаратів розвиток нітрифікаторів І і ІІ груп у ґрунті відновився і навіть перевищував контроль. Малочутливими до гербіциду та емістиму С виявились амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, що засвідчує високу стійкість спорових форм мікроорганізмів до дії гербіциду.

При застосуванні тарги супер як окремо, так і сумісно з емістимом С підвищується вміст аміачної форми азоту, рухомих форм фосфору й калію в ґрунті, що можливо пов’язано із зменшенням виносу цих елементів з ґрунту меншою кількістю бур’янів.

Симбіотична діяльність рослин сої. Вивчення дії гербіцидів на формування симбіотичного апарату та виявлення взаємозв’язку між розвитком рослини і бульбочок в онтогенезі культури є важливою науковою проблемою, що потребує вивчення та обґрунтування, так як дослідженнями вчених виявлено інгібуючу дію гербіцидів на утворення бульбочок. Проте в дослідах Ю.Г. Карягіна, А.Т. Бойко (1973), що проводились на світло-каштанових ґрунтах Казахстану, було відмічено стимулюючу дію гербіцидів не тільки на утворення бульбочок, але й на їх активність.

На контрольному варіанті наших дослідів без застосування препаратів утворювалась більша кількість бульбочок, ніж при використанні гербіциду і емістиму С у всі фази розвитку. Це можливо пов’язано з тим, що на забур’янених посівах, де значна кількість азоту використовується бур’янами, потреба в ньому сої зростає й культура адекватно реагує на необхідність більшого утворення бульбочок. Кількість бульбочкових утворень зменшувалась із збільшенням норми препаратів в усі фази розвитку культури.

Сумісне застосування тарги супер з емістимом С, навпаки сприяло збільшенню кількості бульбочкових утворень у порівнянні з застосуванням лише гербіциду. Однак і за сумісного застосування препаратів збільшення норми гербіциду до 2,0 л/га стримувало утворення бульбочок у всі строки визначення.

Не зважаючи на більшу кількість і масу бульбочкових утворень на контрольному варіанті, загальний і активний симбіоз тут зменшувався на 7–8 днів у порівнянні з найкращим варіантом, де використовували 1,5 л/га тарги супер з емістимом С.

6. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ

ТАРГИ СУПЕР І ЕМІСТИМУ С

Урожайність зерна. Одним із головних показників ефективності дії гербіциду і біостимулятора росту є їх вплив на формування урожайності та якості зерна вирощуваної культури.

При застосуванні тарги супер без біостимулятора росту у 2001 році урожайність сої була вищою за контроль і становила при 1,0 л/га препарату 16,6 ц/га, при 1,5 л/га – 17,3 ц/га та при 2,0 л/га – 16,7 ц/га. Урожайність зерна сої на контролі становила 13,7 ц/га. Сумісне застосування тарги супер з емістимом С сприяло збільшенню прибавки урожаю відповідно на 1,8; 1,2 і 0,6 ц/га проти тих же норм гербіциду, використаних без емістиму С.

У 2002 році за сприятливих погодних умов урожайність сої була вищою, у порівнянні з 2001 роком. Найвища вона сформувалась на варіанті із застосуванням тарги супер у нормі 1,5 л/га сумісно з емістимом С і складала 21,5 ц/га, або на 7,2 ц/га вище ніж на контролі.

За роки досліджень вища урожайність сої формувалась при сумісному застосуванні тарги супер з емістимом С при якому середня прибавка урожаю складала біля 9 ц/га в порівнянні з контролем (табл. 2).

Якість насіння. Тарга супер і емістим С впливали на формування як фізичних, так і хімічних показників якості зерна. На всіх варіантах досліду їх застосування сприяло збільшенню маси 1000 зерен, натури зерна та покращувались хімічні і посівні якості насіння у порівнянні з контролем (табл.3).

Таблиця 2

Урожайність сої при застосуванні тарги супер та емістиму С, ц/га

Варіант досліду | Роки досліджень | Середнє за 3 роки | Прибавка, ц/га

2001 | 2002 | 2003

Контроль (без гербіциду і

біостимулятора росту) | 13,7 | 14,3 | 9,7 | 12,6–

Контроль

(прополювання вручну) | 16,8 | 18,9 | 20,1 | 18,6 | 6,0

Емістим С – 5 мл/га | 16,3 | 16,4 | 9,7 | 14,1 | 1,5

Тарга супер 1,0 л/га | 16,6 | 19,4 | 19,7 | 18,6 | 6,0

Тарга супер 1,5 л/га | 17,3 | 20,2 | 21,2 | 19,6 | 7,0

Тарга супер 2,0 л/га | 16,7 | 20,4 | 20,6 | 19,2 | 6,6

Тарга супер 1,0 л/га +

емістим С | 18,4 | 21,0 | 21,8 | 20,4 | 7,8

Тарга супер 1,5 л/га +

емістим С | 18,5 | 21,5 | 24,1 | 21,4 | 8,8

Тарга супер 2,0 л/га +

емістим С | 17,3 | 22,1 | 24,1 | 21,2 | 8,6

НІР 05 | 2,1 | 2,0 | 2,0

Таблиця 3

Вплив тарги супер і емістиму С на якість насіння сої

(середнє за 2001–2003 рр.).

Варіант досліду | Натура зерна, г | Маса 1000 зерен, г | Вміст „сирого” протеїну, % | Вміст „сирого” жиру, % | Лабораторна схожість

насіння, %

Контроль (без гербіциду і біостимулятора росту) | 701,6 | 141,7 | 34,51 | 19,21 | 86,9

Контроль (прополювання вручну) | 722,1 | 156,8 | 35,10 | 20,06 | 91,2

Емістим С – 5 мл/га | 709,5 | 142,9 | 34,76 | 19,53 | 88,2

Тарга супер 1,0 л/га | 723,4 | 148,1 | 35,42 | 20,34 | 90,7

Тарга супер 1,5 л/га | 728,5 | 156,4 | 35,63 | 20,48 | 91,6

Тарга супер 2,0 л/га | 726,2 | 152,5 | 35,55 | 20,45 | 91,2

Тарга супер