ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГРИЩЕНКО Вікторія Валеріївна

УДК 616.311.2 – 002 + 616.314.17 – 007.23] – 085.361

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КРІОКОНСЕРВОВАНого ЕкстрактУ плацентИ ЛЮДИНИ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

(експериментально-клінічне дослідження)

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

- доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця Моз України,

завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться “14” лютого 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “11” січня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання пародонта серед стоматологічної патології займають одне з ведучих місць, при цьому за поширеністю на перший план виступає хронічний генералізований пародонтит (ГП) (Г.Ф. Білоклицька, 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, 2000; И.С. Мащенко, 2003; A. Daniel, 1988).

Уявлення про патогенез ГП з кожним роком розширюються і допов-нюють-ся відомостями про нові механізми і шляхи формування патологічного процесу в пародонті (A. Bascones et al., 2004).

Хронічний ГП характеризується прогресуючою резорбцією кісткової ткани-ни альвеолярного відростка, довгостроковим перебігом, який супро-вод-жується зниженням реактивності організму (А.Г. Сафаров с соавт., 1985; А.И. Грудянов с соавт., 2000). Важлива роль у розвитку ГП належить виникаючим порушенням імунного статусу, на які вказують багато авторів (Г.Ф. Белоклицкая с соавт., 1995; Ю.Г. Чумакова с соавт., 2002; Л.Ф. Сидельникова с соавт., 2003; И.С. Мащенко, 2003). Затягнений хронічний перебіг запально-дистрофічного процесу в пародонті обумовлено зниженням неспецифічної резистентності організму, а також недостатністю функції системи імунітету.

В зв’язку з тим, що існуючі на сьогодення методи лікування хронічного ГП не завжди достатньо ефективні, вочевидь, необхідним є пошук нових ліку-вальних засобів, спрямованих на активну репарацію запально-деструктивних ушкоджень пародонта і корекцію порушень імунного статусу хворих.

Експериментальні і клінічні дослідження свідчать про високу біологічну активність тканин ембріофетоплацентарного комплексу, що продукують і містять велику кількість різних біологічно активних речовин і ростових факто-рів, які здатні стимулювати регенерацію ушкоджених тканин реципієнта (Г.Т. Сухих с соавт., 1996; В.С. Репин с соавт., 1998; В.И. Кулаков с соавт., 1998). Крім того, в них містяться адаптогени, що стимулюють імуноком-пе-тентні клітини, тому вони можуть здійснювати корегуючий вплив на імунітет.

Тривале збереження усіх властивостей біологічних препаратів, і навіть деяке їхнє збільшення, стало можливим завдяки досягненням кріобіології, що дозволили розробити схеми заморожування і збереження біоматеріалів протя-гом терміну, необхідного для здійснення різних досліджень, що забезпечують неінфекційність субстратів, що вводяться.

Дані про успішне застосування тканин фетоплацентарного комплексу у різних галузях медицини, і у стоматології включно, перераховані вище якості, що обумовлюють наявність у них вираженої здатності до місцевого і загального терапевтичного впливу на організм реципієнта, безпека методу дозволяють припустити: застосування ембріофетоплацентарних тканин людини при лікуванні захворювань пародонта є патогенетично обґрунтоване і може призвести до терапевтичного ефекту в даній групі хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України “Вивчення етіології та пато-ге-незу, особливостей клінічного перебігу, резистентності організму та обґрунту-вання засобів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань” (№ ДР 0104U002512). Здобувач є безпосереднім виконавцем окремого фрагменту наукових досліджень вищеназваної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження – тканини пародонта та імунний статус хворих на хронічний генералізований пародонтит, експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка ефективності комплексного лікування хворих на хронічний генера-лізований пародонтит із застосуванням кріоконсервованого екстракту плаценти людини.

Методи дослідження: експериментальні (гематологічні, імунологічні, біохімічні, патоморфологічні) – для доклінічного вивчення пародонто-про-текторних та імунокорегуючих ефектів кріоконсервованого екстракту плаценти людини на моделі пародонтиту в щурів; клініко-лабораторні – для визначення стану тканин пародонта, імунного статусу хворих та оцінки ефективності застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини в комплексній терапії генералізованого пародонтиту різного ступеня важкості; статистичні – для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експериментальних умовах на моделі фосфоліпазно-індукованого генералізованого пародонтиту вивчена ефективність кріоконсервованого екстракту плаценти людини і показано, що застосування цього препарату приводить до нормалізації імунного статусу, прооксидантно-антиоксидантного балансу, а також стимулює процеси регенерації епітелію і кісткової тканини щурів.

Вперше в стоматології розроблено спосіб застосування кріоконсер-вованого екстракту плаценти людини у хворих на генералізований пародонтит, показано механізм його дії шляхом корекції імунного статусу та активізації остеогенезу, виявлено виражений терапевтичний ефект даного методу лікування.

Визначено показання до застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини для активізації репаративних процесів і корекції імунного статусу у хворих на генералізований пародонтит.

Пріоритетність дослідження підтверджена Деклараційним патентом України на винахід (№ 35192 А від 15.03.2001 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Ма-теріали дисертацій-ного дослідження про стан імунної системи, перекисного окис-нення ліпі--дів, функціонування антиоксидантної системи при гене-ра-лізованому пародонтиті, дослідження механізмів дії кріокон-сер-вованого екстракту плаценти людини, що містить різні біорегуляторні речо-ви-ни, на тканини паро-дон-та розши-рюють уявлен-ня про пато-ге-не-з запальних і дистрофічно-запальних захво-рювань пародонта і є обгрун-ту-ван-ням для застосування даного препарату в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Розроблено і впроваджено у клінічну практику новий спосіб комплек-с-но-го лікування генералізованого пародонтиту із використанням кріоконсерво-ва-но-го екстракту плаценти людини, який здійснює антиоксидантну, мембра-но-тропну, імунокорегуючу і репаративну дії на тканини пародонта, що дозволяє істотно поліпшити результати лікування, досягти довгострокової клініко-рентгенологічної стабілізації запально-деструктивного процесу у пародонті.

Запропонований спосіб комплек-с-но-го лікування генералізованого паро-дон-титу впроваджено в клінічну практику на кафедрі терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО, кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьо-вої хірургії та імплантології ХДМУ, в Харківській обласній стомато-ло-гіч-ній поліклініці. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчаль-но-му процесі на профільних кафедрах ХМАПО і ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор проаналізувала наукову літературу по досліджуваній темі, провела інформаційний пошук, експериментальне вивчення впливу кріоконсервованого екстракту плаценти людини в різних концентраціях і біомодулятора Біоглобіна на перебіг індукованого генералізованого пародонтиту в щурів, здійснила набір хворих на генера-лізо-ваний пародонтит різного ступеня важкості в групи спостереження. Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи, сформульовані наукові висновки і практичні рекомендації.

Експериментальна частина роботи була виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (директор – д.мед.н., проф., акад. НАН України Грищенко В.І.) та в НДІ біології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (директор – д.б.н. Божков А.І.).

Імунологічні дослідження виконані на базі міського імунологічного центру м. Харків (зав. – д.мед.н. Коляда Т.І.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях (Запоріжжя, 1999; Полтава 2002, 2003; Харків, 2004); засіданні Харківського осередку АСУ (Харків, 2002); науково-практичних конференціях молодих вчених ХМАПО (Харків, 2002, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми терапевтичної стоматології” (Київ, 2004); міжнародній конференції „Молода наука Харківщини – 2004” (Харків, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 3 ста-тті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверд-жено ВАК України, 1 Деклараційний патент на винахід, 7 тез у збірни-ках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, описання об’єктів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 246 найменувань праць вітчизняних авторів і 36 – закордонних. Робота викладена на 223 сторінках принтерного тексту (з них 51 сторінка цілком зайнята таблицями, малюнками, бібліо-графією), проілюстрована 35 таблицями та 26 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для обґрунтування можливості застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини (КЕПЛ) для лікування запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта були проведені експериментальні дослідження.

Для постановки експерименту нами були відібрані 69 білих щурів-самок лінії Вістар, віком 8 місяців, вагою 200-220 г. Для індукції патології використана “фосфоліпазна” модель пародонтиту (В.М. Зубачик із співавт., 1999), запропонована Інститутом стоматології АМН України.

Терапію ГП проводили з використанням КЕПЛ у різних концентраціях, а також біомодулятора Біоглобіна, який був обраний нами як препарат порів-няння, оскільки він є препаратом плаценти, однак відмінність його полягає в тому, що для знезаражування і збереження препарат піддається хімічній, а не кріообробці. Хімічна обробка білкових препаратів, як відомо, у корені змінює їхню структуру і значно знижує терапевтичну ефективність у порівнянні з властивостями нативних матеріалів.

Поділ тварин по групах був наступним: першу групу склали тварини з інтактним пародонтом (біологічний контроль); другу - з індукованим ГП без лікування; третю – тварини з ГП, що лікувався біомодулятором Біоглобіном; четверту – тварини з ГП, що лікувався КЕПЛ у різних концентраціях, які були розділені на підгрупи в залежності від концентрації КЕПЛ: перша підгрупа - КЕПЛ без розведення; друга - КЕПЛ у розведенні фізіологічним розчином натрію хлориду в 10 разів; третя - КЕПЛ у розведенні в 100 разів. Досліджувані препарати вводили внутрішньочеревно в кількості 0,5 мл, протягом 4-х днів, щодня, у ранкові часи.

Стан тканин пародонта тварин оцінювали клінічно і рентгенологічно на 26-й і 49-й дні експерименту, тобто на 7 і 30 дні після проведеного лікування. У ці ж терміни проводили лабораторне вивчення стану білої крові (Меньшиков В.В., 1987). Т-клітинну ланку імунітету вивчали за допомогою набору антищурячих Фітц-мічених моноклональних антитіл до CD3+, CD4+ і CD8+ структур виробництва “Caltag laboratories”, США (В.Г. Передерий с соавт., 1995). Кілерну активність мононуклеарів селезінки оцінювали в цито-токсичному тесті з еритроцитами курей (О.Ф. Мельников, Т.А. Заяц, 1999). Вивчали вміст у периферічній крові комплементу і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (Л.С. Резникова, 1967; П.В. Cтручков с соавт., 1985), фагоцитарну активність сегментоядерних нейтрофілів (СЯН) (М.Т. Александров с соавт., 1988).

Вивчали вміст гідроперекисів ліпідів (H. Ohkawa et al., 1979; T. Asakava et al., 1980), аскорбат-індуковане ПОЛ (Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков, 1972), активність неферментативної та ферментативної антиоксидантної системи в гомогенатах печінки та плазмі крові щурів при моделюванні ГП (В.З. Ланкин, С.М. Гуревич, 1976; S. Marclund et al., 1981).

Проводили патоморфологічне вивчення стану тканин пародонта тварин за рекомендаціями (Р. Лили, 1969; Д.С. Саркисов, Ю.Л. Перов, 1996).

Для клінічного вивчення ефективності застосування КЕПЛ у комплексній терапії запально-дистрофічного процесу в пародонті було обстежено 80 хворих ГП різного ступеня тяжкості з хронічним перебігом захворювання. Діагностику пародонтиту проводили відповідно до класифікації М.Ф. Данилевського (1994).

Обстеження пацієнтів проводили згідно прийнятим у наукових дослід-жен-нях методам оцінки стану тканин пародонта. Визначали гігієнічний індекс (ГІ) за Федоровим-Володкіною (1976), папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (ПМА) у модифікації Parma (1960), пародонтальний індекс (ПІ) по Расселу (1956), ступінь кровоточивості ясен (індекс H.J.Kotzchke), глибину пародонтальних кишень вимірювали за допомогою градуйованого зонда, визначали ступінь патологічної рухливості зубів, проводили ортопанто-мо-графію щелепних кісток.

Для виконання поставлених у роботі задач пацієнтам до призначення курсу терапії та через 7 днів, 1, 6 і 12 місяців після закінчення лікування проводили вивчення імунного статусу. Стан клітинної ланки імунітету визначали за допомогою реакції непрямої поверхневої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл до фенотипічних маркерів (СД3+, СД4+, СД8+, СД19+), отриманих в імунохімічній компанії “Сорбент-лтд”, м. Москва.

Стан імунної системи оцінювали за допомогою лейко-Т-клітинного індек-су (ЛТІ), імунорегуляторного індексу (ІРІ), Т/В-індексу, обчислювали кількість 0-клітин, Т+В/0-індекс (Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычкова Н.Г., Земсков В.М., 1995).

Про стан гуморальної ланки імунітету судили за рівнем у сироватці крові імуноглобулінів (Ig) класів G, A, M (J. Mancini et al., 1965), визначали індекс гуморального імунітету (ІГІ) (Гольцев А.М., Грищенко О.В., Дубрава Т.Г. та інш., 2000), ЦІК (Гриневич Ю.А., Алферов А.И., 1981). Крім того, була проведена оцінка показників неспецифічної резистентності організму: фагоцитарного числа (ФЧ), фагоцитарного індексу (ФІ), індексу завершеності фагоцитозу (ІЗФ), бактерицидної активності нейтрофілів (БАН) (Меньшиков В.В., 1987).

Лімфоцитотоксичні аутоантитіла та гетерофільні гемолізини в плазмі крові визначали методом, запропонованим В.Д. Ісаєвою (1975).

У залежності від проведеної терапії ГП пацієнти були розділені на 2 групи: основну і контрольну. В основну групу ввійшли 37 пацієнтів, у 6 хворих відзначали початковий-I ступінь важкості ГП, у 11 – II, у 20 – III ступінь. Пацієнтам основної групи, крім загальноприйнятої комплексної терапії ГП, проводили лікування з використанням КЕПЛ (Сертифікат про державну реєстр-рацію медичного імунобіологічного препарату № 371/03 – 3002 00 від 29 травня 2003 р., виданий ДержДепартаментом з конторолю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України). КЕПЛ вводили хворим у вигляді підслизових ін'єкцій у перехідну складку передодня порожнини рота в області премолярів. Курс лікування складався з 4-х ін'єкцій, по 1-й ін'єкції щодня, у ранкові часи.

Контрольну групу склали 43 пацієнта з хронічним ГП, серед яких 7 хворих мали початковий-I ступінь ГП, 14 – II і 22 – III, яким призначали традиційну терапію. Достовірних відмінностей за статевим і віковим складом між групами виявлено не було.

Результати досліджень. Результати клінічної оцінки стану тканин пародонта тварин на 26-й день експерименту свідчили про наявність усіх ознак ГП як у тварин без лікування, так і у випадку застосування препаратів, щодо 49-го дня експерименту сприяли зменшенню клінічних проявів ГП, що відбивало зниження (на 50,0% у порівнянні з тваринами з ГП без лікування) значення індексу оцінки стану тканин пародонта, який був найменшим у тварин, лікованих КЕПЛ у розведенні 1:10. Дані рентгенологічного дослідження на 49-й день експерименту також свідчили про найбільш виражену стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта тварин цієї підгрупи.

Дані лабораторних досліджень периферичної крові показали, що викорис-тані в експерименті імуномодулюючі препарати мають здатність потенціювати імуно-запальний процес у ранні терміни після застосування, що виявлялося в підвищенні рівня лейкоцитозу. Однак, вже на ранніх термінах після введення КЕПЛ у розведенні 1:10 виявляв корегуючий ефект, мінімізуючи рівень лейкоцитозу.

При дослідженні клітинного імунітету встановлено, що розвиток ГП істотно спотворює стан Т-ланки. Так, на ранніх термінах відмінності визнача-лися зниженням відносного вмісту як загальних Т-клітин, так і їх регуляторних субпопуляцій. У більш пізні терміни збереглися низькі величини загальних Т-клітин, і, крім того, відбувся виражений перерозподіл субпопуляцій Т-лімфоцитів з відносною перевагою Т-супресорної ланки. Кожний з викори-станих в експерименті препаратів здійснював, деякою мірою, імунокоригуючий ефект, однак найбільш виражену імуномодулюючу активність у відношенні Т-ланки імунітету виявив КЕПЛ у розведенні 1:10.

При розвитку ГП цитотоксична активність мононуклеарів селезінки тварин знижувалася. Уведення біомодулятора Біоглобіна ще більше знижувало цю активність, у той час, коли КЕПЛ без розведення викликав гіперреакцію цитотоксичної дії мононуклеарів селезінки на ранніх термінах після введення і виснаження їхньої функціональної здатності у віддалений термін. При зменшенні концентрації БАВ у препаратах, що вводилися, спостерігався більш гармонічний імуномодулюючий ефект у відношенні цитотоксичної активності мононуклеарів селезінки.

Формування запально-дистрофічного процесу в пародонті спричиняло різьке підвищення концентрації ЦІК у периферичній крові тварин на фоні значно зниженого рівня комплементу. Усі використані в експерименті препа-рати зменшували накопичення ЦІК, однак цей ефект був найбільш виражений після введення біомодулятора Біоглобіна і КЕПЛ у розведенні 1:10. Крім того, КЕПЛ у розведенні 1:10 найбільш ефективно коригував рівень комплементу.

У результаті проведених досліджень установлено, що при розвитку ГП абсолютна більшість показників стану сегменто-ядерних нейтрофілів (СЯН) істотно відрізнялася від показників інтактних тварин. Знижувалися ФІ, ФЧ, індекс бактерицидності нейтрофілів і абсолютний показник бактерицидності.

При дослідженні в найближчі і віддалені терміни встановлено, що усі використані препарати мають явно виражену стимулюючу активність у відношенні фагоцитарної здатності СЯН, однак по сукупному модулюючому ефекту КЕПЛ у всіх обраних концентраціях виявив набагато більш виражений терапевтичний ефект, ніж біомодулятор Біоглобін, що свідчить про більш виражений протизапальний і бактерицидний ефект КЕПЛ.

Проведені дослідження стану прооксидантно-антиоксидантного балансу плазми крові і гомогенатів печінки тварин показали, що КЕПЛ без розведення і у розведенні 1:10 виявили виражену антиоксидантну активність, знижуючи концентрацію продуктів ПОЛ, а також інтенсивність аскорбат-індукованого ПОЛ. З усіх вивчених показників антиоксидантної системи селензалежна глутатіонпероксидазна активність у відповідь на введення КЕПЛ у всіх розведеннях нормалізувалася, а у випадку застосування КЕПЛ без розведення і у розведенні 1:10 була навіть вище, ніж у інтактних тварин при подовженні термінів спостереження.

При патоморфологічному вивченні терапевтичної ефективності дослід-жених препаратів встановлено виражений протизапальний ефект КЕПЛ, про що свідчить відсутність у тканинах пародонта лімфоідно-плазмоцитарної інфіль-трації, ознак набряку і розладу кровообігу. КЕПЛ виявив виражену здатність стимулювати регенерацію одонтобластів, остеоцитів, а також багатошарового плоского епітелію ясен. Цікаво, що КЕПЛ без розведення й у розведенні 1:10 виявили аналогічний терапевтичний ефект.

Виявлена при патоморфологічному дослідженні здатність КЕПЛ стимулювати регенерацію кісткової тканини, епітелію слизових оболонок, розширює область його використання. Даний препарат може бути рекомендо-вано для застосування не тільки в стоматології, але й в інших галузях медицини (дерматології, ортопедії і травматології).

Результати експериментального вивчення впливу КЕПЛ свідчать про виражений терапевтичний ефект даного препарату у відношенні різних патогенетичних ланок ГП, таких як запальний, імунний компоненти, баланс прооксидантно-антиоксидантної системи. Крім того, КЕПЛ має виражену здатність стимулювати загоєння і регенерацію всіх тканин пародонта. Усе вищесказане дозволяє запропонувати використовувати КЕПЛ у комплексній етіопатогенетичній терапії ГП.

При об'єктивному дослідженні стану тканин пародонта пацієнтів основ-ної і контрольної груп зареєстрована наявність ознак симптоматичного гінгівіту різного ступеня виразності відповідно з фазою патологічного процесу в пародонті. Таким чином, у пацієнтів з початковим-I ступенем важкості ГП індекс ПМА склав 31,75±3,77 у контрольній групі і 25,00±1,06 в основній, при II ступені ГП індекс ПМА в пацієнтів контрольної групи - 51,83±0,65, у пацієнтів основної групи - 53,84±1,42, при III ступені ГП - 63,23±1,43 у контрольній групі і 66,38±1,29 - в основній. Достовірних розходжень значень індексу ПМА, так саме як і ГІ Федорова-Володкіної, ПІ Рассела, індекса кровоточивості, у виділених групах не виявляли (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни гігієнічного індекса Федорова-Володкіної, ПМА у модифікації Parma,

пародонтального індекса Рассела та індекса кровоточивості під впливом

різних видів комплексної терапії генералізованого пародонтиту

Ступінь важкості | ГІ Федорова-Володкіної

(бали) | ПМА Parma

(%) | ПІ Рассела

(бали) | Індекс кровоточивості (бали)

До лікування | Через 12 місяців після лікування | До лікування | Через 12 місяців після лікування | До лікування | Через 12 місяців після лікування | До лікування | Через 12 місяців після лікування

Контрольна група

Поч.-Й | 1,81±0,14 | 1,63±0,15 | 25,08±0,90 | 19,11±1,64* | 2,00±0,13 | 1,87±0,14 | 1,57±0,20 | 1,20±0,17

ЙЙ | 2,20±0,10 | 1,93±0,13* | 52,94±1,23 | 36,05±3,03** | 3,38±0,05 | 3,37±0,26 | 1,86±0,10 | 1,44±0,19

ЙЙЙ | 2,58±0,09 | 2,08±0,11** | 66,61±1,19 | 43,26±3,30** | 5,34±0,11 | 3,69±0,23** | 2,50±0,11 | 2,07±0,15*

Основна група

Поч.-Й | 1,670,21 | 1,25±0,07 | 25,00±1,06 | 13,61±0,68** | 1,72±0,07 | 1,32±0,08** | 1,50±0,22 | 0,50±0,24*

ЙЙ | 2,24±0,12 | 1,44±0,12** | 53,84±1,42 | 24,17±3,41** | 3,72±0,20 | 2,58±0,09** | 1,82±0,12 | 0,75±0,21**

ЙЙЙ | 2,64±0,09 | 1,50±0,11** | 66,38±1,29 | 30,99±2,64** | 5,30±0,12 | 2,74±0,23** | 2,55±0,11 | 1,25±0,20**

П р и м і т к и: * - Р<0,05 у порівнянні з показником до лікування;

** - Р<0,01 у порівнянні з показником до лікування.

У хворих на ГП ясна при пальпації були пастозні, у деяких випадках, болісні, поряд з явищами гіперемії відзначався ціаноз міжзубних сосочків і, іноді, альвеолярних ясен. При II-му і III-му ступені важкості ГП відзначали усікання вершин міжзубних сосочків, рідше – гіпертрофію ясеневого краю.

Глибина пародонтальних кишень варіювала від 2-2,5 мм при почат-ковому-I ступені важкості ГП (у середньому 2,25±0,08) до 3-4,5 мм при II ступені (у середньому 3,5±0,08) і 5-8 мм при III ступені (у середньому 5,85±0,15). Відокремлюване з пародонтальних кишень носило серозний або серозно-гнійний характер. При збільшенні глибини пародонтальних кишень виявляли посилення розростання грануляційної тканини в них. При прогре-су-ванні патологічного процесу в пародонті ступінь рухливості зубів підсилювався і складав 1,48±0,08 при II ступені важкості ГП, 2,57±0,08 - при III-му.

При дослідженні імунного статусу хворих хронічним ГП у клітинній ланці імунітету було виявлене зниження відносного вмісту Т-лімфоцитів, а також абсолютного і відносного вмісту Т-хелперів/індукторів і Т-супресорів/ кілерів з відносною перевагою останніх, що й обумовило зниження значення імунорегуляторного індексу.

Підвищення продукції В-лімфоцитів, що їх концентрація у крові хворих ГП була на 18,0% вище умовної норми, викликало розвиток дисбалансу в гуморальній ланці імунітету у виді зниження вмісту IgА (на 21,9%), а також підвищення рівнів IgG і IgM на 32,7% і 45,9% відповідно.

У периферичній крові обстежених пацієнтів було виявлене підвищення концентрації ЦІК на 42,9% у порівнянні з умовною нормою. У той же час, на 9,9% знижувався рівень вільного комплементу. Вміст лімфоцитотоксичних аутоантитіл і гетерофільних гемолізінів в обстежених пацієнтів значно перевищував рівень відносної норми (на 98,3% і 110,1% відповідно).

При вивченні фагоцитарної здатності СЯН периферичної крові пацієнтів із ГП відзначалося пригноблення фагоцитарного захисту слизових оболонок, що характеризувалося зменшенням ФІ на 19,1%, ФЧ – на 15,0%, БАН – на 22,4%, а також зменшенням ІЗФ – на 22,3%.

З метою корекції порушень імунного статусу, що описано в обстежених пацієнтів із ГП, крім традиційної комплексної загальної і місцевої терапії був використаний КЕПЛ, який потенційно має імуномодулюючий ефект.

При проведенні динамічного диспансерного спостереження за станом тканин пародонта пацієнтів виявлений тривалий терапевтичний ефект комплексної терапії з використанням КЕПЛ. Клініко-рентгенологічна стабілізація запально-дистрофічного процесу в пародонті через 12 місяців після закінчення курсу лікування відзначена в 88,9% пацієнтів, а при проведенні традиційної терапії - у 72,4% випадків (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка віддалених клінічних результатів ефективності різних видів комплексної терапії генералізованого пародонтиту

Терапевти-

чний ефект | Контрольна група | Основна група

Ступінь важкості ГП | Усього |

Ступінь важкості ГП | Усього

Поч.-Й | ЙЙ | ЙЙЙ | Поч.-Й | ЙЙ | ЙЙЙ

абс | % | абс | % | абс | % | абс | % | абс | % | абс | % | абс | % | абс | %

Через 6 місяців після закінчення курсу терапії

Число хворих | 7 | 100 | 13 | 100 | 18 | 100 | 38 | 100 | 6 | 100 | 11 | 100 | 20 | 100 | 37 | 100

Стан ремісії | 6 | 85,7 | 12 | 92,3 | 16 | 88,9 | 34 | 89,5 | 6 | 100 | 10 | 90,9 | 19 | 95,0 | 35 | 94,6

Загострення | 1 | 14,3 | 1 | 7,7 | 2 | 11,1 | 4 | 10,5 | - | - | 1 | 9,1 | 1 | 5,0 | 2 | 5,4

Через 12 місяців після закінчення курсу терапії

Число хворих | 5 | 100 | 9 | 100 | 15 | 100 | 29 | 100 | 4 | 100 | 8 | 100 | 15 | 100 | 27 | 100

Стан ремісії | 4 | 80,0 | 6 | 66,7 | 11 | 73,3 | 21 | 72,4 | 4 | 100 | 7 | 87,5 | 13 | 86,7 | 24 | 88,9

Загострення | 1 | 20,0 | 3 | 33,3 | 4 | 26,7 | 8 | 27,6 | - | - | 1 | 12,5 | 2 | 13,3 | 3 | 11,1

При дослідженні віддалених результатів корекції порушень імунного статусу пацієнтів із ГП, що одержували лікування з використанням КЕПЛ, тільки 7 з 31 вивчених показників відрізнялися від умовної норми, що складає 22,6%, а при проведенні традиційної терапії виявлене відхилення в тому чи іншому ступені виразності 19 показників імунної системи, що склало 61,3%.

В пацієнтів контрольної групи відхилення виявляли як з боку клітинного, так і гуморального імунітету. Зниженим був відносний і абсолютний вміст загальних Т-лімфоцитів і їх регуляторних субпопуляцій, ІРІ був на 17,6% нижче рівня умовної норми. Застосування КЕПЛ сприяло вираженому тривалому коригуючому ефекту у відношенні клітинної і гуморальної ланок імунітету, що відбилося в нормалізації рівня загальних Т-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, ІРІ, В-лімфоцитів, концентрації сироваткових IgА, IgG, IgМ в периферичній крові пацієнтів із ГП. В гуморальній ланці імунітету пацієнтів основної групи було виявлено лише підвищення рівня гетерофільних гемолізинів і лімфоцитотоксичних аутоантитіл на 46,8% і 38,1% відповідно, у той час, коли в пацієнтів контрольної групи достовірно відхилялися усі показники гуморальної ланки імунітету, а саме: знижувався рівень IgА, підвищувалися рівні IgG та IgМ у порівнянні з умовною нормою, різко підвищеною була концентрація ЦІК на тлі зниження рівня комплементу, а також значно збільшувалася концентрація лімфоцитотоксичних аутоантитіл і гетерофільних гемолізинів.

З боку фагоцитарної здатності СЯН хворих основної групи виявляли нормалізацію усіх вивчених показників, крім ІЗФ, який на 13,6% знижувався у порівнянні з умовною нормою. Однак цей показник був на 10,7% вище, ніж пацієнтів контрольної групи, в яких усі показники фагоцитарної здатності СЯН було знижено.

Таким чином, проведені дослідження виявили низьку ефективність традиційної терапії ГП у відношенні корекції порушень в імунному статусі пацієнтів уже через 6 місяців після закінчення лікування. Загострення патологічного процесу в пародонті на цьому терміні спостереження реєструвалося в 2 рази частіше, ніж при використанні КЕПЛ.

Терапія з використанням КЕПЛ, який виявляє усі властивості пародонтопротекторів, такі як протизапальний, антиоксидантний, стимулюю-чий регенерацію ефекти, також дозволяє провести корекцію імунних порушень у пацієнтів протягом тривалого терміну (принаймні 12 місяців). У той же час спостерігається стійка клініко-рентгенологічна стабілізація запально-дистро-фічного процесу в пародонті протягом 12 місяців при застосуванні способу лікування з використанням КЕПЛ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі експериментальних і клінічних досліджень представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини для корекції порушень імунного статусу, а також стимуляції процесів регенерації тканин пародонта та остеогенезу кістки альвеолярного відростка.

1. Кріоконсервований екстракт плаценти людини виявив в експе-ри-менті виражений терапевтичний ефект: знижував ступінь клінічних проявів індукованого пародонтиту у тварин на 50%, корегував усі ланки імунної системи, зокрема підвищував відносний вміст загальних Т-лімфоцитів у 2 рази, знижував вміст Т-супресорів/кілерів на 72%, підвищував імунорегуляторний індекс в 1,5 рази, знижував вміст ЦІК на 63%, підвищував рівень комплементу в 2,5 рази, а також нормалізував прооксидантно-антиоксидантний баланс, знижуючи вміст у плазмі крові гідро перекисів ліпідів на 24% і підвищуючи активність глутатіонпероксидази на 16%.

2. Застосування кріокон-сервованого екстракту плаценти людини здійснило виражений місцевий протизапальний ефект, а також стимулювало процеси регенерації, остеогенеза і дентиногенеза у тварин, що були досліджені. Повна санація запального процесу в пародонті під впливом кріоконсервованого екстракту плаценти людини без розведення й у розведенні 1:10 відзначена у 83% тварин, що підлягало дослідженню.

3. Показаннями до застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини ставляться порушення в імунному статусі пацієнтів з генералізо-ваним пародонтитом. Кріоконсервований екстракт плаценти людини виявив виражений тривалий корегуючий ефект у відношенні клітинної та гуморальної ланок імунітету, а також стимулюючий вплив на фагоцитарну активність сегментоядерних нейтрофілів. Через 12 місяців після проведення комплексної терапії генералізованого пародонтита з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини відмінними від умовної норми були 7 з 31-го вивченого показника імунного статусу (22,7%), а при проведенні традиційної терапії - 19 (61,3%). При застосуванні кріоконсервованого екстракту плаценти людини враховувалися відомі протипоказання до застосування біостимуляторів.

4. Кріоконсервований екстракт плаценти людини сприяв ліквідації запального процесу і стабілізації стану тканин пародонта протягом тривалого терміну після проведеного комплексного лікування у 88,9% хворих, при проведенні традиційної терапії клініко-рентгенологічна стабілізація наставала в 72,4% пацієнтів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Кріоконсервований екстракт плаценти людини рекомендовано використовувати при генералізованному пародонтиті при виявленні порушень в імунному стані пацієнтів.

2. Кріоконсервований екстракт плаценти людини рекомендовано використовувати при комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у вигляді підслизових ін'єкцій препарату в перехідну складку передодня порожнини рота, по 1,0 мл, 4 ін'єкції на курс.

3. При транспортуванні кріоконсервованого екстракту плаценти людини необхідно дотримувати режиму глибокої заморозки, для чого препарати в індивідуальних розфасовках поміщають у судини Д’юара (термос) з рідким азотом (-196°С), подальше збереження можливе в умовах низькотемпературних морозильних камер (-20°С) протягом 14 днів.

4. Розморожування кріоконсервованого екстракту плаценти людини варто проводити безпосередньо перед уведенням на водяній бані при 37°С до повного відтавання. Не слід допускати повторної заморозки препаратів після відтавання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Куцевляк В.Ф., Куцевляк В.І., Грищенко В.В. Корекція імунологічних пору-шень у хворих на генералізований пародонтит із використанням препаратів феталь-них тканих людини // Український стоматологічний альманах. – 2003. - № 5. – С. 33-35. Автором проведено клінічне обстеження та лікування хворих на генералізований пародонтит, статистичну обробку матеріалу, зроблені висновки та підготовка статті до друку.

2. Куцевляк В.Ф., Гольцев А.Н., Останкова Л.В., Семенченко А.Ю., Стро-на В.И., Грищенко В.В. Изучение влияния криоконсервированного экстрак-та плаценты человека на течение экспериментального пародонтита у крыс // Віс-ник стоматології. – 2004. - № 1. – С. 6-11. Участь автора в моделюванні експе-ри--мен-тального пародонтиту, статистичній обробці отриманих показників бі-лої крові та Т-клітинної ланки імунного статусу, аналізі результатів, підго-тов-ці робо-ти до публікації.

3. Грищенко В.В. Фагоцитарная активность сегментоядерных нейтро-фи-лов крыс с индуцированным генерализованным пародонтитом и его коррекция с использованием криоконсервированного экстракта плаценты человека // Про-б-ле-ми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ-Харків. – 2004. – Вип. 5 (58). – С. 59-68.

4. Патент 35192 А, Україна, МПК 6, А 61К 35/00. Спосіб лікування гене-ра----лізо---ваного пародонтиту /Грищенко В.І., Куцевляк В.Ф., Куцевляк В.І., Прокопюк О.С., Строна В.І., Грищенко В.В.; Інститут проблем кріобіології і кріо-ме-дицини НАН України. – №99094885; Заяв. 01.09.1999; Опубл. 15.03.2001. - Бюл. №2.

5. Грищенко В.В. Фетальные ткани в комплексной терапии болезней пародонта // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених ХДМУ (Харків, 17-18 січня 2001 р.). – Харків, 2001. – Частина III. - С. 86-87.

6. Куцевляк В.Ф., Грищенко В.В., Куцевляк В.И. Возможности приме-нения плодовых тканей в комплексной терапии заболеваний пародонта // Нові технології в медицині: Мат. наук.-практич. конференції молодих вчених ХМАПО (Харків, 25 грудня 2001 р.). – Харків, 2001. - С. 43-44. Автором проведено клінічне обстеження та лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит, проведена статистична обробка матеріалу, зроблені висновки та підготовка роботи до публікації.

7. Грищенко В.В. Корекція імунологічних порушень у хворих генера-лізо-ваним пародонтитом з використанням препаратів фетальних тканин людини // Нові технології в медицині: Мат. підсумкової наукової конференції молодих учених ХМАПО (Харків, 21 листопада 2002 р.). – Харків, 2002. – С. 15-16. Автором проведено клінічне обстеження та лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит, аналіз результатів імунологічних досліджень, статистична обробка матеріалу, підготовка роботи до публікації.

8. Грищенко В.В. Оценка эффективности применения препаратов криоконсервированных фетоплацентарных тканей человека в комплексном лечении пародонтита // Вестник Российского государственного медицинского университета. – 2003. - № 2 (28). – С. 158-159.

9. Грищенко В.В. Лікування пародонтиту у хворих зі зниженою функцією імунітету // Актуальні питання взаємозв’язку патології внутрішніх органів і зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини: Мат. доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених та лікарів-інтернів (Полтава, 20-21 листопада 2003 р.). – Полтава, 2003. – С. 23 -24.

10. Грищенко В.В. Вивчення впливу кріоконсервованого екстракту пла-центи людини на перебіг експериментального пародонтиту // Внесок молодих вчених в медичну науку: Мат. науково-практичної конференції молодих вчених ХМАПО (Харків, 18-19 листопада 2003 р.). - Харків, 2003. – С. 22-23.

11. Куцевляк В.Ф., Гольцев А.Н., Грищенко В.В. Иммунокорригирующий эффект криоконсервированных фетальных тканей при экспериментальном паро-донтите // Сучасні проблеми терапевтичної стоматології: Мат. науково-практичної конференції (Київ, 25-26 березня 2004 р.). – Київ, 2003. – С. 97-98. Автором проведена експериментальна частина роботи, підготовка матеріалів до друку.

АНОТАЦІЯ

Грищенко В.В. Обгрунтування застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини у комплексній терапії генералізованого пародонтиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. – Інститут стоматології Академії медичних наук України. – Одеса, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу кріоконсервованого екстракту плаценти людини на перебіг генералізованого пародонтиту та імунний статус хворих, а також розробці методу комплексної терапії генералізованого пародон-титу з застосуванням кріоконсервованого екстракту плаценти людини.

Експериментально, в умовах фосфоліпазно-індукованого генералізова-ного пародонтиту, доведено, що кріоконсервований екстракт плаценти людини має виражену протизапальну дію, є здатним стимулювати регенерацію багатоша-рового плескатого епітелію ясен та кісткової тканини альвеолярного відростка, проліферацію одонтобастів, а також здійснює корегуючий вплив на усі ланки імунної системи і прооксидантно-антиоксидантний баланс.

Уперше при лікуванні хворих на генералізований пародонтит застосовано кріоконсервований екстракт плаценти людини, встановлено виражений стійкий терапев-тичний ефект у відношенні запально-деструктивного процесу у паро-донті і імунного статусу, розроблено і впроваджено в клінічну практику спосіб комп-лексного патогенетичного лікування генералізованого пародонтиту із засто-суванням кріоконсервованого екстракту плаценти людини.

Ключові слова: генералізований пародонтит, клітинний і гуморальний імунітет, лікування, кріоконсервований екстракт плаценти людини.

АННОТАЦИЯ

Грищенко В.В. Обоснование применения криоконсервированного экстракта плаценты человека в комплексной терапии генерализованного пародонтита. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. – Институт стоматологии Академии медицинских наук Украины. – Одесса, 2005.

Диссертация посвящена изучению влияния криоконсервированного экстракта плаценты человека на течение генерализованного пародонтита и иммунный статус пациентов, а также разработке метода комплексной терапии генерализованного пародонтита с использованием криоконсервированного экстракта плаценты человека.

В условиях фосфолипазно-индуцированного генерализованного пародон-ти-та у крыс установлен выраженный терапевтический эффект криокон-сер-ви-рованного экстракта плаценты человека в отношении воспалительно-дистро-фи-ческого процесса в пародонте, что выражалось в снижении тяжести клини-чес-ких проявлений генерализованного пародонтита у опытных животных на 50%.

Криоконсервированный экстракт плаценты проявил иммуно-корриги-рую-щий эффект в отношении Т-клеточного звена иммунитета опытных животных, повышая относительное содержание клеток с маркерами СD3+ и снижая концентрацию СD8+ клеток, что приводило к повышению ИРИ. Введение опытным животным криоконсервированного экстракта плаценты приводило к сниже-нию уровня циркулирующих иммунных комплексов, повышению компле-мента, а также к стимуляции фагоцитарной способности сегмен-тоядер-ных нейтрофилов. Кроме того, криоконсервированный экстракт плаценты чело-века гармонично модулировал состояние прооксидантно-антиоксидантного баланса опытных животных.

При патоморфологическом изучении состояния тканей пародонта опыт-ных животных установлен выраженный противовоспалительный эффект крио-кон--сервированного экстракта плаценты человека, а также способность стиму-ли-ровать регенерацию многослойного плоского эпителия, костной ткани альвеолярного отростка, пролиферацию одонтобластов.

Впервые в комплексном лечении больных генерализованным пародон-титом применен криоконсервированный экстракт плаценты человека, уста-нов-лен выраженный стойкий терапевтический эффект в отношении воспалительно-дистрофического процесса в пародонте и иммунного статуса, разработан и внедрен в клиническую практику способ комплексного патогенетического лече-ния генерализованного пародонтита с использованием криоконсер-вированного экстракта плаценты человека.

Сравнительный анализ ближайших и отдаленных результатов лечения генерализованного пародонтита показал длительный терапевтический эффект комплексной терапии с использованием криоконсервированного экстракта плаценты человека.