ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Камашева Надія Вікторівна

УДК 311.21:330.55

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВВП УКРАЇНИ

ТА МОНЕТАРНИХ ПОКАЗНИКІВ

Спеціальність 08.03.01 – Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України

Науковий керівник доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Ревенко Андрій Пилипович,

Інститут економічного прогнозування НАН України.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Герасименко Сергій Сергійович,

Національна Академія Управління,

завідувач кафедри обліку, аудиту та статистики;

кандидат економічних наук, доцент

Мазуренко Ольга Костянтинівна,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри статистики.

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку та аудиту, м. Київ.

Захист відбудеться 27 вересня 2005 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.

Автореферат розісланий “20” серпня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О. Свистун-Золотаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід України від адміністративно-командної до ринкової економіки та її рівноправна інтеграція у світове співтовариство можливі тільки за умов стабільного довготривалого розвитку. Це вимагає відповідних змін на рівні державного управління в напрямку підвищення рівня ефективності економічної політики і обґрунтованості управлінських рішень. Але владні органи зможуть формулювати ефективну й обґрунтовану економічну політику тільки на підставі результатів наукових досліджень причинно-наслідкових залежностей в економіці. Це, насамперед, стосується складання прогнозів економічного та соціального розвитку і розроблення НБУ „Основних засад грошово-кредитної політики”, які є підґрунтям державних управлінських заходів.

Оскільки валовий внутрішній продукт (далі ВВП) зазвичай вважають головним індикатором рівня економічного розвитку країни, то для вирішення вказаних завдань потрібні кількісні характеристики взаємозв’язків між заходами економічної політики та основними макроекономічними показниками, насамперед ВВП. Дослідження вказаних залежностей потребує відповідного інформаційного та аналітичного забезпечення, яке в Україні ще не створене. Необхідність його створення обумовила актуальність вибору напряму дослідження.

Слід зазначити, що з моменту набуття Україною державної незалежності чимало вітчизняних науковців, а також науковців інших країн, що утворились на території колишнього СРСР, активно займаються вивченням взаємозалежностей соціально-економічних показників. Теоретичні підходи до вирішення зазначеної проблеми запропонували С.В.Глівенко, О.О.Замков, М.О.Соколов, О.М.Теліженко. Проблеми теорії та практики монетарної політики та дослідження їх взаємозв’язків з економічним зростанням досліджували провідні українські економісти: Т.В.Бурлай, А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, Б.Є.Кваснюк, І.В.Крючкова, В.І.Лисицький, І.І.Лукінов, М.Я.Меламед, О.Г.Осауленко, Б.Я.Панасюк, О.І.Петрик, В.А.Ющенко. Питання адаптації вітчизняної статистики до міжнародних стандартів розглянуті у працях С.С.Герасименка, В.А.Головка, Ю.М.Іванова, Н.В.Ковтун, О.К.Мазуренко, Л.І.Нестерова, А.П.Ревенка. Моделями залежності ВВП від інших макроекономічних індикаторів плідно займаються науковці та економісти зарубіжних країн, зокрема: І.Маттео, Б.Олівер, К.Ніколас, Б.Альберто, К.Франческо, М.Ваньяла, Ю.Рао, Ф.Озатей.

Проте й досі залишається широке коло дискусійних і невирішених питань щодо здійснення статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників. Крім того, інтеграція України до світової спільноти обумовила використання вітчизняною статистикою (як грошовою та банківською, так і макроекономічною) міжнародних стандартів. А впровадження і використання останніх для оцінювання вказаних взаємозв’язків також пов’язане з вирішенням певних теоретичних та методологічних питань. Потреба в їх вирішенні зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в межах планової науково-дослідної теми „Методологія використання валового внутрішнього продукту для комплексного аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний №0101U006936) в Інституті економічного прогнозування НАН України. Особистий внесок автора полягає у дослідженні методологічних аспектів прогнозування ВВП в умовах переходу до довгострокового економічного зростання.

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні інформаційного та аналітичного забезпечення статистичного оцінювання взаємозв’язку головного узагальнюючого індикатора рівня економічного розвитку ВВП України та монетарних показників. Досягнення мети цього наукового дослідження обумовило необхідність вирішення таких завдань:

· розроблення методичних рекомендацій стосовно статистичного оцінкювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників;

· визначення сутності, принципів та структури інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження взаємозв’язку ВВП та монетарних показників;

· експертиза теорії та практики використання статистичної методології для вимірювання взаємозв’язків макроекономічних показників;

· аналіз стану та напрямів розвитку індексу споживчих цін в Україні та обґрунтування необхідності його використання для досягнення мети дослідження;

· узагальнення методичних принципів розрахунку ВВП в системі національного рахівництва;

· статистичний аналіз динаміки ВВП та кон’юнктури грошово-кредитного ринку України;

· побудова прогнозу реального ВВП у взаємозв’язку з монетарними показниками.

Об’єктом дослідження є економіка України.

Предметом дослідження є методологічні та практичні аспекти статистичного аналізу динаміки, структурних змін та взаємозв’язку ВВП та монетарних показників.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії стосовно національного рахівництва та макроекономічних категорій.

Методологічна основа. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи, як аналіз та синтез, методи порівняння, узагальнення та наукової абстракції, а також застосовано статистичні методи: графічний метод – для виявлення основних тенденцій економічного розвитку України, кореляційно-регресійний аналіз – для виявлення і оцінювання факторів впливу на зростання реального ВВП при розробленні моделей взаємозв’язку та прогнозуванні ВВП, аналіз динамічних рядів та середніх величин.

Інформаційну базу роботи складали статистичні дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду; законодавчі та нормативно-правові акти щодо переходу вітчизняної статистики на міжнародні стандарти; публікації вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, які займаються питаннями оцінювання зв’язків макроекономічних індикаторів, монографії та періодичні видання.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження. У дисертаційній роботі отримано нові обґрунтовані результати, які сприяють досягненню мети щодо створення інформаційного та аналітичного забезпечення статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників. Найбільш суттєві результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше обґрунтовано і запропоновано:

· пропозиції щодо систематизації комплексу монетарних показників з метою їх використання в розробленні економічної політики;

· пропозиції щодо доцільності використання окремих множинних рівнянь регресії та їх систем для статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та показників грошово-кредитного ринку;

удосконалено:

· методику аналізу взаємозв’язку ВВП та окремих монетарних показників;

· модель прогнозування помісячних темпів зростання реального ВВП України залежно від змін на грошово-кредитному ринку та з урахуванням інфляційних процесів;

отримала подальшого розвитку:

· статистична модель прогнозування поквартальних темпів зростання реального ВВП на короткостроковий період з урахуванням особливостей його розрахунку виробничим методом.

Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні підходів щодо статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників. Побудовані моделі можуть використовувати органи державної влади, які відповідають за проведення ефективної економічної політики, для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Це, зокрема, стосується складання макроекономічних прогнозів і розроблення НБУ щорічних „Основних засад грошово-кредитної політики” (відповідно до статті 100 Конституції України та статті 9 Закону України „Про Національний банк України” Рада НБУ кожного року розробляє “Основні засади грошово-кредитної політики” та контролює їх дотримання).

Результати дослідження використано в роботі Департаменту економічного аналізу, досліджень та прогнозування Національного банку України, а саме, в розробленні експериментальної багатокомпонентної моделі для прогнозування реального ВВП (довідка від 22.04.2004 року № 47-011/337).

Крім того, отримані теоретичні розробки та методичні підходи використано у навчально-методичному забезпеченні курсу „Статистика національних рахунків” в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (довідка від 05.01.2005 року № 4/1).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, листопад 2002 р.), стислу характеристику доповіді автора представлено у публікації про роботу конференції у Віснику НБУ (2003. - №1 (83). – С. 48.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "ПОЛІТ-2003", (м.Київ, квітень 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління”, (м.Київ, листопад 2003 р.); VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, грудень 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано сім наукових статей загальним обсягом 2,88 друк. арк. Із них 4 – у наукових фахових виданнях, 3 – матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки друкованого тексту, основний зміст роботи викладено на 156 сторінках. В дисертації міститься 31 таблиця, 14 рисунків, 8 додатків обсягом 15 сторінок. Список використаних джерел складає 136 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, задачі, визначено об’єкт, предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації її результатів.

У першому розділі „Інформаційно-аналітичне забезпечення дослідження взаємозв’язку ВВП та монетарних показників” обґрунтовано структуру та зміст інформаційно-аналітичного забезпечення з метою здійснення статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників, що забезпечує розроблення ефективної економічної політики.

Для цього було визначено сутність і завдання, а також сформульовано принципи інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження, проаналізовано процес переходу вітчизняної грошово-кредитної та макроекономічної статистики на міжнародні стандарти, узагальнено методичні принципи та особливості розрахунків ВВП в Україні.

Експертний аналіз вітчизняної грошово-кредитної та банківської статистики дозволяє говорити про завершення їх переходу до міжнародних стандартів. Про це, насамперед, свідчить факт використання в макроекономічній статистиці України Системи національних рахунків замість Балансу народного господарства. При цьому вітчизняні національні рахунки базуються на „Системі національних рахунків 1993 року” – міжнародному стандартові, спільно розробленому п’ятьма міжнародними організаціями – ОЕСР, ООН, ЄС, МВФ, Світовим банком. Приєднання української статистики до “Спеціального стандарту поширення даних” дозволило зробити інформацію щодо макроекономічних та монетарних показників більш прозорою та порівнянною. Варто додати, що статистичні дані про Україну, поруч з даними про інші країни, регулярно публікуються у місячних та річних збірниках МВФ “International Financial Statistics”. Важливим кроком щодо удосконалення існуючої статистичної бази для України є й те, що вона належить до однієї з небагатьох країн світу, де ВВП розраховують на помісячній основі. Це, в свою чергу, дозволяє щомісяця отримувати оперативну інформацію стосовно розвитку економіки, проводити аналіз взаємозв’язку ВВП та монетарних показників, а також розробляти короткострокові прогнози ВВП.

Дослідження взаємозв’язку ВВП та монетарних показників повинно включати такі елементи:

- статистичне оцінювання поточної ситуації;

- аналіз тенденцій показників, що розглядаються;

- оцінювання впливу чинників;

- прогнозування економічної ситуації;

- складання пропозицій щодо поліпшення ситуації або зменшення ризиків.

Така структура дослідження зумовлена тим, що в умовах інтеграції України до світового співтовариства та переходу вітчизняної статистики на міжнародні стандарти дедалі важливого значення набуває розроблення сценаріїв економічного розвитку, які повинні базуватись на аналізі ситуації, визначенні проблем та ризиків, можливостей і цілей подальшого розвитку.

Особливого значення в розробленні економічної політики набуває монетарна політика, яка має впливати на регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови економічного зростання.

Для здійснення ґрунтовного і детального аналізу взаємозв’язку між ВВП та монетарними показниками у роботі запропоновано систему інформаційного забезпечення, що вимагало систематизації комплексу монетарних показників (табл. 1).

Визначено стан на напрямки розвитку індексу споживчих цін (інфляції) в Україні. Було доведено, що статистичні дані, які збираються для його побудови, повинні активно використовуватись і для динамічних розрахунків інших макроекономічних показників, зокрема ВВП.

Таблиця 1

Динаміка ВВП України та монетарних показників в 1996-2004 роках

(у відсотках, 1996=100%)

Монетарні показники | Динаміка монетарних показників | Динаміка

ВВП

Грошова маса (М3) * | 1813,3 | 127,8

Питома ваги готівки в обігу |

89,0 | 127,8

Процентна ставка банків за кредитами в національній валюті | 22,7 | 127,8 |

Процентна ставка банків за депозитами в національній валюті | 23,0 | 127,8 |

Заборгованість за кредитами, наданими банками |

2160,3 | 127,8

Кошти суб’єктів господарювання та фізичних осіб у банках |

1941,5 | 127,8 |

Питома вага кредитів, наданих суб’єктам господарювання

в національній валюті, у загальному обсязі кредитів | 82,0 | 127,8 |

Співвідношення коротко- та довгострокових кредитів,

наданих суб’єктам господарювання | 11,6 | 127,8

Співвідношення коштів фізичних осіб та суб’єктів

господарювання в комерційних банках | 585,6 | 127,8 |

де - зростання, - зменшення показників

* - до 1995 року обліковувалась М2, Джерело: Бюлетень НБУ

З використанням показника інфляції проведено статистичне дослідження, за результатами якого отримано кількісну характеристику взаємозв’язків показників розвитку банківської системи та економіки. Зокрема визначено, що в 1996-2004 роках зміни грошово-кредитної політики, спрямованої на зростання економіки, знайшли своє відображення в скороченні питомої ваги готівки в обігу, зниженні рівня реальних процентних ставок та розширенні доступу до кредитів суб’єктів господарювання, зростанні ресурсної бази банківської системи за рахунок залучення депозитів суб’єктів господарювання та населення.

Отримані результати дозволили також стверджувати, що існуюче інформаційно-аналітичне забезпечення дослідження взаємозв’язків макроекономічних показників потребує удосконалення для забезпечення порівнянності індикаторів між собою та з даними інших країн, проведення ретроспективних перерахунків для отримання динамічних рядів за весь період розрахунків ВВП (з 1990 року). Це, зокрема, дозволить з’ясувати, чи є такі взаємозв’язки подібними для всіх країн, і визначити причини відмінностей. Завдяки цьому органи виконавчої влади та НБУ зможуть враховувати світовий досвід при розробленні економічної та грошово-кредитної політики. Необхідним кроком в удосконаленні інформаційно-аналітичного забезпечення повинно стати і розроблення фінансового рахунку в системі українських національних рахунків, який допоможе виявити взаємозв’язки між „реальною” економікою та фінансовою діяльністю.

У другому розділі „Особливості використання статистичних методів в дослідженні взаємозв’язків макроекономічних показників” обґрунтовано методологічні засади оцінювання залежностей макроекономічних показників та доцільність використання певних статистичних методів для їх аналізу.

У роботі зазначено, що в сучасній практиці моделювання та прогнозування основних індикаторів економічного розвитку набули широкого використання як статистичні, так і математичні та економетричні методи. В той же час статистика володіє потужним методологічним апаратом для моделювання макроекономічних показників, який ще недостатньо використовується в практиці управління.

Порівняння особливостей застосування статистичних методів вимірювання взаємозв’язків дало підставу для висновку про те, що непараметричні методи ґрунтуються на кількісних значеннях ознак і не потребують обчислення параметрів їх розподілів. Це дозволяє використовувати їх для ознак порядкової чи номінальної шкали, а не тільки метричної. Але за їх допомогою можна визначити лише щільність зв’язку і перевірити його істотність. Для вимірювання багатофакторних зв’язків з трьома та більше взаємопов’язаними ознаками, якими є моделі взаємозв’язку ВВП та монетарних показників, вони взагалі непридатні. Тому в дисертаційній роботі перевагу віддано параметричним методам.

Експертиза параметричних методів (табл. 2) виявила переваги використання кореляційно-регресійного аналізу при моделюванні та прогнозуванні ВВП у порівнянні з аналітичним групуванням. Головні з них полягають у тому, що цей метод дозволяє розділити вплив комплексу факторних ознак і аналізувати різні складові системи взаємозв’язків, одночасно використовуючи декілька факторів. Останнє є досить важливим, оскільки сучасна економіка має складний механізм причинно-наслідкових зв’язків. Додатковою перевагою кореляційно-регресійного методу є й можливість оцінювання лінії регресії в кожній точці інтервалу зміни факторної ознаки.

Обґрунтовано також необхідність використання саме множинних рівнянь регресії для статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників, оскільки вони дозволяють одночасно врахувати значну кількість взаємопов’язаних економічних індикаторів. Побудова та аналіз цих рівнянь забезпечує вирішення таких задач, як формування гіпотези про залежність показників, їх логічне сортування за значимістю, власне побудова моделі, перевірка її адекватності, що дозволяє кількісно охарактеризувати і спрогнозувати динаміку ВВП з урахуванням кон’юнктури грошово-кредитного ринку.

Таблиця 2

Експертиза параметричних методів вимірювання взаємозв’язків

Ознака | Переваги | Недоліки

Кількість факторів, які можна аналізувати | Кореляційно-регресійний аналіз при обсязі сукупності близько ста спостережень дозволяє проводити аналіз системи з 8-10 факторами і розділити їх вплив. | Аналітичне групування не дозволяє аналізувати більше трьох факторів.

Обґрунту-вання моделі | При кореляційно-регресійному аналізі при виборі функціонального виду моделі використовують графіки, теоретичне обґрунтування. | При аналітичному групуванні необхідно вирішити питання про вибір факторних ознак; визначити число груп і межі інтервалів.

Оцінюван-ня лінії регресії | При кореляційно-регресійному аналізі - відбувається у кожній точці інтервалу зміни факторної ознаки. | При аналітичному групуванні -здійснюється лише в окремих точках, які відповідають певному значенню факторної ознаки.

Вимірюван-ня щіль-ності зв’язку | Ґрунтується на правилі складання дисперсій як для аналітичного групування, так і для кореляційно-регресійного аналізу. | -

Перевірка істотності зв’язку | Здійснюється за допомогою критеріїв математичної статистики і ґрунтується на порівнянні фактичного значення з критичним для обох методів. | -

Аналітичні можливості | Кореляційно-регресійний аналіз дозволяє:

- установити форму залежності;

- визначити функцію регресії;

- виявити раніше невідомі причинні зв’язки (кореляція безпосередньо не виявляє причинних зв’язків між явищами, але встановлює числове значення цих зв’язків і достовірність суджень про їх наявність).

Комбінаційні аналітичні групування використовують для аналізу зв’язку результативної ознаки з двома і більше факторними ознаками, що дозволяє аналізувати залежність результативної ознаки від кожного з факторів при фіксованих значеннях інших. | Аналітичне групування дозволяє:

- установити лише напрям зв’язку (прямий чи зворотній);

- визначити кількісні співвідношення між ознаками, що вивчаються.

Витрати часу на розрахунки | - | Побудова комбінаційних аналітичних групувань пов’язана з громіздкими розрахунками. Кореляційно-регресійні рівняння досить громіздкі, потребують значних витрат часу для побудови.

У дисертації було досліджено вітчизняну практику моделювання взаємозв’язків макроекономічних показників, запроваджену з метою використання побудованих моделей в управлінні, зокрема для прогнозування динаміки ВВП. В результаті було визначено, що, наприклад, в розробках Інституту кібернетики ім. В.Глушкова НАН України для цього використовують переважно чинники виробничого характеру, що певною мірою обмежує набір факторів, які враховуються для характеристики розвитку економіки. Наприкінці 90-х років фахівці з НБУ також аналізували взаємозв’язки ВВП та монетарних агрегатів, але використовували результати досліджень лише для вивчення зв’язків у ретроспективі, а не для прогнозу. У той же час, глибокі та ґрунтовні наукові розробки щодо оцінювання залежностей макропоказників з метою прогнозування ВВП проводяться в Інституті економічного прогнозування НАН України.

Вивчення світового досвіду аналізу взаємозв’язків макроекономічних показників засвідчило, що найбільш поширеним напрямком використання багатофакторних регресійних моделей є побудова прогнозів, зокрема, прогнозних розрахунків ВВП у фактичних або постійних цінах. Суттєве значення має також використання цілісних систем багатофакторних рівнянь замість окремих множинних рівнянь регресії, оскільки багатофакторні рівняння охоплюють всі галузі економіки і дозволяють досліджувати економіку як єдине ціле, прогнозувати її розвиток та ухвалювати важливі стратегічні рішення.

У третьому розділі „Статистичні моделі взаємозв’язку ВВП України та показників грошово-кредитного ринку” розглянуто принципи побудови багатофакторних моделей статистичної оцінки взаємозв’язку ВВП і монетарних показників, а також зроблено їх аналіз.

Досліджуючи тенденції динаміки ВВП України за період 1990-2004 років, було відзначено, що суттєве скорочення фізичного обсягу ВВП відбувалось нерівномірно і цей період умовно можна поділити на кілька етапів:

І. 1991-1992 роки. Період зниження фізичного обсягу ВВП (у середньому на 9,3% щорічно).

ІI. 1993-1996 роки. Період стрімкого зменшення темпів ВВП (біля 15% щорічно).

ІІІ. 1997-1999 роки. Початок призупинення темпів різкого скорочення ВВП (середньорічні темпи зменшення фізичного обсягу ВВП становили 1,7%).

IV. 2000-2004 роки - збільшення ВВП. Період, коли тенденція майже десятирічного падіння фізичного обсягу ВВП України змінилась на його зростання. Разом з цим, у 2004 році фізичний обсяг ВВП досяг лише рівня 1994 року і становив 61,0% в порівнянні з 1990 роком.

За даними грошово-кредитної статистики та статистики національних рахунків щодо ВВП на місячній основі та з використанням обраного у другому розділі методу було проаналізовано взаємозв’язок темпів зростання реального ВВП та монетарних показників. Для цього за допомогою програмного продукту Eviews 3.1. побудовано багатофакторні регресійні рівняння.

Оскільки інформаційною базою дослідження були динамічні ряди, виникла необхідність усунення явища автокореляції, що спричиняється залежністю рівнів динамічних рядів і порушує одну з передумов регресійного аналізу – незалежність спостережень. Для усунення автокореляції в роботі використано спосіб введення додаткової змінної величини T у рівняння регресії, де вона виконує роль змінної часу. Для перерахунку показників грошово-кредитного ринку у порівнянні ціни використано показник інфляції.

Для елімінування впливу мультиколінеарності, яка викривлює форму зв’язку факторних і результативної ознак, обчислено коефіцієнти парної кореляції факторних ознак, що дозволило вилучити з подальшого дослідження:

1) показник реальних ставок за депозитами в національній валюті, що має високий рівень кореляції з показником реальних ставок за кредитами в національній валюті, і до того ж, неістотний зв’язок із реальним ВВП і значний коефіцієнт варіації (перевищує 800%);

2) показник співвідношення депозитних вкладів населення та суб’єктів господарювання в комерційних банках, який має високий рівень кореляції з показником темпів зростання реальної грошової маси М3 і незначний зв’язок із ВВП;

3) показник питомої ваги кредитів, наданих суб’єктам господарювання в національній валюті, у загальному обсязі кредитів, оскільки його парні коефіцієнти кореляції досить неістотні;

4) показник темпів зростання реальних депозитів, що також має значний рівень кореляції з показником темпів зростання реальної грошової маси М3 (в усіх випадках вилучено перші з названих у кожному пункті показників).

Таким чином було виявлено, що з погляду на значимість коефіцієнтів парної кореляції на зростання темпів реального ВВП впливають:

1) збільшення темпів зростання реальних кредитів, наданих суб’єктам господарювання;

2) скорочення питомої ваги готівки в обігу;

3) забезпечення потреби економіки реальною грошовою масою;

4) зменшення реальної ставки за кредитами у національній валюті;

5)пріоритетність надання довгострокових кредитів для розвитку економіки.

В той же час, побудовані рівняння залежності ВВП від вищезазначених чинників дозволили виявити, що найбільш адекватно зв’язок між темпами зростання ВВП та монетарними показниками відображають такі факторні змінні як: темпи кредитування економіки, питома вага готівки в обігу, реальна ставка за кредитами у національній валюті (табл. 3):

Таблиця 3

Основні характеристики рівняння регресії для темпів зростання реального ВВП України (І модель)

Змінна | Коефіцієнт

регресії | Стандартна похибка | t-критерій | Ймовірність помилковості

Вільний член рівняння регресії | 127,2737 | 6,675588 | 19,06555 | 0,0000

Темпи кредитування економіки з лагом у три місяці | 0,138102 | 0,026701 | 5,172193 | 0,0000

Питома вага готівки в обігу з лагом в один місяць | -0,937703 | 0,151919 | -6,172396 | 0,0000

Реальна ставка за кредитами у національній валюті з лагом у дванадцять місяців | -0,421086 | 0,202835 | -2,076005 | 0,0416

T – змінна часу | -0,013005 | 0,031459 | -0,413394 | 0,6806

Множинний коефіцієнт детермінації |

0,802075 |

Критерій Акайка |

4,559864

Стандартна похибка регресії | 2,290621 | Критерій Шварца | 4,714363

Критерій Дарбіна-Ватсона | 1,702450 | F- критерій | 70,91723

Результати розрахунків дозволили зробити висновок, що підвищення темпів зростання обсягів реальних кредитів у всі види економічної діяльності на один відсоток за рівних інших умов веде до зростання темпів ВВП в середньому на 0,14 % з часовим лагом у три місяці. Як можна побачити, це єдиний з монетарних показників, збільшення якого позитивно впливає на темпи зростання ВВП. Обсяги кредитування реального сектора економіки відображають очікування комерційних банків стосовно змін макроекономічної ситуації, а банківські кредити, які спрямовуються на реалізацію інвестиційних програм, призводять до збільшення випуску продукції в конкретній галузі. Тому на сучасному етапі розвитку України збереження темпів економічного зростання залежить, насамперед, від здатності банківської системи забезпечувати потреби суб’єктів господарювання кредитними ресурсами.

У той же час, обернений зв’язок виявився між ВВП та питомою вагою готівки в обігу: зменшення останньої на один відсотковий пункт (з лагом у один місяць) при елімінуванні впливу всіх інших факторів призводить до зростання темпів ВВП в середньому на 0,94 %.

Відповідно, скорочення реальної ставки за кредитами в національній валюті спричиняє позитивний вплив на темпи зростання реального ВВП. Але такий вплив має значний часовий лаг (період часу від ухвалення рішення до його результату становить один рік), оскільки зміна ВВП під впливом ставки відсотка, пов’язана зі зменшенням інвестиційної активності в економіці, є досить тривалим процесом.

На основі вказаного рівняння було зроблено ретроспективні розрахунки темпів зростання реального ВВП з січня 2001 р. по січень-грудень 2004 р. і складено помісячний прогноз до кінця 2005 року (табл. 4). Прогнозні оцінки факторних ознак, включених до побудованого рівняння регресії, отримано за допомогою методу експоненційного згладжування.

Таблиця 4

Динаміка та прогнозна оцінка реального ВВП України в 2004-2005 роках (І модель)

(у відсотках до відповідного періоду попереднього року)

Дата | Звіт | Прогноз | Відхилення | Дата | Прогноз

2004 | 2005

січень | 109,0 | 108,9 | -0,1 | січень | 110,1

січень-лютий | 110,2 | 109,5 | -0,7 | січень-лютий | 108,5

січень-березень | 112,3 | 110,6 | -1,7 | січень-березень | 107,8

січень-квітень | 111,5 | 111,3 | -0,2 | січень-квітень | 108,1

січень-травень | 111,3 | 109,9 | -1,4 | січень-травень | 107,7

січень-червень | 112,8 | 111,4 | -1,4 | січень-червень | 108,1

січень-липень | 113,5 | 112,9 | -0,6 | січень-липень | 108,9

січень-серпень | 113,6 | 112,8 | +0,8 | січень-серпень | 109,3

січень-вересень | 113,4 | 112,5 | +0,9 | січень-вересень | 108,4

січень-жовтень | 112,7 | 111,9 | +0,8 | січень-жовтень | 108,1

січень-листопад | 112,4 | 111,5 | +0,9 | січень-листопад | 107,7

січень-грудень | 112,1 | 112,1 | 0,0 | січень-грудень | 107,9

Джерело: експрес-інформація Держкомстату, розрахунки автора.

Для оцінювання точності прогнозу було обчислено похибку апроксимації , яка дорівнює 7,2%, що вказує на прийнятність зазначеної моделі для побудови прогнозних розрахунків.

При дослідженні взаємозв’язку ВВП та показників грошово-кредитної сфери важливим є також їх аналіз в галузевому розрізі. В роботі кількісно оцінено статистичну залежність між валовою доданою вартістю (далі ВДВ), створюваною в основних видах економічної діяльності, та окремими макроекономічними показниками. Було розроблено експериментальну покомпонентну модель на поквартальній основі для прогнозування ВВП на базі ВДВ основних видів економічної діяльності (що складається з одного рівняння-тотожності та п’яти рівнянь регресії), яка виявила залежність між ВВП та окремими показниками реального, монетарного та зовнішнього секторів економіки.

Рівняння тотожності, яке характеризує ВВП (на основі виробничого методу розрахунку) з боку пропозиції має такий вигляд:

Y = -2,42 + 0,28X1 + 0,08X2 + 0,04X3 + 0,09X4 + 0,12 X5 + 0,04X6 + 0,03X7 +

+ 0,14X8 - 0,02X9 + 0,12X10 | (1)

де Y - темпи зростання реального ВВП; X1- темпи зростання ВДВ промисловості; X2- темпи зростання ВДВ сільського господарства, мисливства та лісового господарства; X3- темпи зростання ВДВ будівництва; X4- темпи зростання ВДВ оптової і роздрібної торгівлі; торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту; X5- темпи зростання ВДВ транспорту; X6- темпи зростання ВДВ освіти; X7- темпи зростання ВДВ охорони здоров’я та соціальної допомоги, X8- темпи зростання ВДВ інших видів економічної діяльності, X9- темпи зростання оплати послуг фінансових посередників, X10- темпи зростання чистих податків на продукти.

Наведені у (1) складові визначають ВВП на основі виробничого методу. Зміна тенденції кожного з них відповідним чином впливає на загальну тенденцію зростання ВВП, що дозволяє спрогнозувати індикатор ВВП, досліджуючи ситуацію в кожному з його окремих компонентів.

У свою чергу, на кожний показник впливає досить значна кількість чинників. Для обраних видів економічної діяльності це: діяльність фінансово-кредитної системи, реального та зовнішнього секторів економіки.

Зокрема, показник рівня кредитування економіки дозволив оцінити забезпеченість окремих видів економічної діяльності фінансовими ресурсами. Насамперед, це важливо для промисловості та сільського господарства, які створюють майже 40% ВВП. Показник бартеризації характеризує рівень запровадження грошової форми розрахунків і має важливе значення при оцінюванні взаємозв’язку для ВДВ промисловості. Помітний вплив на зростання ВВП має ситуація в експортноорієнтованих видах економічної діяльності, оскільки експортна складова у ВВП України висока (до 50-60%), тому до моделі було залучено показники, що характеризують зовнішній сектор економіки. Не менш важливим є стан з дебіторською та кредиторською заборгованістю на підприємствах майже всіх видів діяльності.

На основі аналізу показників рівнянь за видами економічної діяльності, наведених в табл. 5, можна зробити висновок, що однією з позитивних якісних змін при зростанні ВДВ промислового та сільськогосподарського виробництва є збільшення реальних кредитів, наданих комерційними банками у ці види діяльності. Позитивний вплив на темпи зростання ВДВ промислової продукції має також скорочення бартеризації галузі й її перехід на грошову форму розрахунку.

Таблиця 5

Рівняння залежності для ВДВ кожного з видів економічної діяльності

Вид економічної діяльності | Рівняння моделі | № рівнян-ня | Коеф-т детер-мінації, %Промисловість | X1 = 108,99 + 0,05A1 + 0,08A2(-2) – 0,12A3 +

(8,87) (0,76) (1,09) (-0,77)

+[MA(2)=0,94, backcast=2001:3] | (2) | 90,4 | Сільське господарство | X2 = 96,31 + 0,04B1(-1) + 0,07*B2(-2) +

(61,51) (-13,00) (7,43)

+[MA(2)=0,93, backcast=2001:3] | (3) | 90,5 | Будівництво | X3 = 103,08 + 0,33C1 +[MA(4)=-0,91, backcast=2001:1]

(155,88) (4,67) | (4) | 71,2 | Торгівля | X4 = 101,46 + 1,13E1(-1) + [MA(3)=-0,97, backcast=2001:2]

(49,02) (8,55) | (5) | 98,5 | Транспорт | X5 = 90,33 + 0,07D1(-1) + 0,05D2 + 0,02D3 +

(6,62) (0,52) (-1,35) (2,90)

+[MA(4)=0,95, backcast=2001:2] | (6) | 96,9

- де A1, B1, C1, E1, D2, - різниця між реальною дебіторською та кредиторською заборгованістю відповідно промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту (у % до відповідного періоду попереднього року);

- A2, B2, D3 - реальні кредити, надані комерційними банками відповідно у промисловість, сільське господарство, транспорт (у % до відповідного періоду попереднього року);

- A3 - питома вага продукції промисловості, відвантаженої на бартерних умовах, %;

- D1 - експорт транспортних послуг, у % до відповідного періоду попереднього року;

- МА - трендова складова динамічного ряду.

У дужках наведені показники t – критерію.

Відповідно, при зростанні ВДВ транспорту значну позитивну роль відіграє збільшення реальних кредитів, наданих комерційними банками. А збільшення різниці між дебіторською та кредиторською заборгованістю в будівництві призводить до зростання темпів ВДВ так само, як і в торгівлі.

Для побудови прогнозу ВВП за рівнянням (1) прогнозні оцінки для факторних ознак (рівняння 2-6), а також для темпів зростання ВДВ освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги, інших видів економічної діяльності, оплати послуг фінансових посередників, чистих податків на продукти отримано за допомогою методу експоненційного згладжування.

На основі моделі, побудованої на базі ВДВ за видами економічної діяльності (ІІ модель), в дисертаційній роботі було складено поквартальний прогноз (наростаючим підсумком з початку року) реального ВВП до кінця 2005 року та зроблено ретроспективні розрахунки (табл. 6). На відміну від першої моделі, використання галузевого розрізу дозволило отримати більш точні прогнозні значення ВВП (похибка апроксимації дорівнює 6,1%).

Таблиця 6

Динаміка та прогнозна оцінка реального ВВП України в 2004-2005 роках (ІІ модель)

(у відсотках до відповідного періоду попереднього року)

2004 | 2005

Період | Звіт | Прогноз | Відхилення | Період | Прогноз

1 квартал | 112,3 | 111,9 | +0,4 | 1 квартал | 108,7

1 півріччя | 112,8 | 113,0 | -0,2 | 1 півріччя | 109,1

9 місяців | 113,4 | 112,3 | +1,1 | 9 місяців | 108,5

рік | 112,1 | 112,5 | -0,4 | рік | 108,9

Джерело: експрес-інформація Держкомстату, розрахунки автора.

За показником похибки апроксимації та значеннями коефіцієнтів детермінації більш точним є прогноз за другою моделлю. Разом з тим, прогнозна оцінка реального ВВП на перший квартал 2004 рік за першою моделлю практично збігається з оперативною оцінкою, наданою Держкомстатом (110,8%), та повністю дорівнює оперативній річній оцінці ВВП. Перевага першої моделі полягає також у тому, що вона дозволяє отримувати прогнозні оцінки на помісячній основі. Вона зручніша у користуванні, оскільки складається з одного рівняння. Друга модель, на відміну від першої, дозволяє отримувати прогноз лише на квартальній основі. У той же час, прогнозні розрахунки ВВП за окремими складовими дозволяють врахувати більшу кількість чинників монетарного, реального та зовнішнього секторів економіки, що підвищує адекватність моделі.

Перевірка адекватності кореляційно-регресійних моделей на основі статистичних критеріїв свідчить про їхню придатність для потреб владних органів, які можуть використовувати побудовані моделі багатофакторних рівнянь регресії при прогнозуванні реального ВВП на короткостроковий період як альтернативні традиційним моделям короткострокового прогнозування.

ВИСНОВКИ

Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють сформувати такі висновки теоретичного, методичного і практичного характеру для вирішення головних завдань роботи та реалізації її мети:

1. Існуюче в Україні інформаційно-аналітичне забезпечення, необхідне для статистичного оцінювання взаємозв’язку ВВП та монетарних показників, потребує удосконалення. Для цього слід забезпечити створення порівнянних між собою індикаторів; запровадити складання фінансового рахунку у вітчизняному національному рахівництві, що дозволить досліджувати вплив заходів державної політики, спрямованих на підтримку сталого економічного зростання, наслідки здійснення різних складових соціально-економічного розвитку.

2. При розробленні ефективної економічної політики, спрямованої на підтримку довгострокового зростання, необхідно досліджувати та обґрунтовувати взаємозв’язки ВВП та монетарних показників за допомогою відповідних статистичних методів вимірювання взаємозв’язків.

3. Для дослідження взаємозв’язку ВВП та монетарної політики потрібне використання системи монетарних чинників, що будуються за даними вітчизняної грошово-кредитної та макроекономічної статистики. Аби забезпечити можливість порівнянь з іншими країнами, ця статистика має відповідати міжнародним стандартам.

4. Визначено, що при дослідженні підходів до розробки індексу споживчих цін потрібно врахувати, що статистичні дані, які збираються для його побудови, повинні активно використовуватись для динамічних розрахунків показника ВВП.

5. Ефективне управління економікою на макрорівні вимагає моделювання економічних процесів за допомогою системи множинних рівнянь регресії для статистичної оцінки взаємозв’язків макроекономічних індикаторів. Використання такого підходу дозволяє визначати оптимальне поєднання факторних ознак залежно від отриманих характеристик рівнянь регресії і, таким чином, сприяти підвищенню якості та точності прогнозів.

6. За результатами аналізу виявлено, що на зростання темпів реального ВВП, в першу чергу, впливають такі чинники грошово-кредитної діяльності, як:

1) підвищення темпів кредитування економіки, зокрема, її реального сектору;

2) скорочення питомої ваги готівки в обігу;

3) зменшення реальної ставки за кредитами у національній валюті.

На основі побудованої моделі статистичного оцінювання залежності між ВВП та зазначеними показниками грошово-кредитного ринку України складено помісячний прогноз темпів зростання реального ВВП на 2004-2005 роки.

7. Кількісно оцінена залежність між валовою доданою вартістю основних видів економічної діяльності та реальними кредитами, кредиторською та дебіторською заборгованістю у кожен з цих видів діяльності, рівнем бартеризації. Для кожного виду діяльності визначено найвпливовіші фактори, врахування яких підвищить ефективність управління економікою. На основі побудованої моделі на базі ВДВ основних видів економічної діяльності був складений поквартальний прогноз (наростаючим підсумком з початку року) реального ВВП на 2004-2005 роки.

8. За допомогою статистичних критеріїв (R2 = 80,2%,= 7,2% - для першої моделі; R2 = від 71,2% до 98,5%,= 6,1% - для другої моделі) доведено можливість використання цих моделей при складанні прогнозів та прийнятті управлінських рішень органами державної влади, зокрема Мінекономіки, НБУ, з метою підтримки довгострокового економічного зростання та досягнення орієнтирів, закладених в „Основних засадах грошово-кредитної політики”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових збірниках і журналах:

1. Камашева Н.В. Використання статистичних методів для дослідження взаємозв’язків між макроекономічними показниками // Статистика України – 2002. - № 1 (16). – с. 11-16. (0,58 друк. арк.)

2. Камашева Н.В. Аналітичні можливості виробничого методу розрахунку ВВП// Проблеми статистики: Зб. наукових праць НДІ Держкомстату України. – К.: Видавничий центр Держкомстату України, 2002. – Вип. 4. – 255 с. - С. 157-163. (0,68 друк. арк.).

3. Камашева Н.В. Національні рахунки України: становлення, розвиток та перспективи // Актуальні проблеми економіки - 2003. - № 5 (23). – с. 10-16. (0,65 друк. арк.).

4. Камашева Н.В. Вплив монетарної політики на економічне зростання в Україні// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наукових праць. Т.9. - Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2004. – 374с. – С. 103-109. (0,35 друк. арк.).

В інших виданнях:

5. Камашева Н.В. Моделювання взаємозв’язків між ВВП та іншими макроекономічними показниками// Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наукових статей. - Харків: Фінарт, 2002. – 466с. – С. 399-400. (0,12 друк. арк.).

6. Камашева Н.В. Валовий внутрішній продукт України – важливий індикатор розвитку економіки // Наука і молодь: Зб.