ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

КОВАЛЕНКО Олена Олексіївна

УДК 633.854.78:631.5

ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД

СТРОКІВ СІВБИ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН

В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті зернового господарства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткаліч Ігор Дмитрович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії олійних культур

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Черенков Анатолій Васильович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділу технології вирощування високоякісного зерна озимих культур

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Поляков Олександр Іванович, Інститут олійних культур УААН, завідувач лабораторії агротехніки олійних культур.

Провідна установа: Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України, м. Харків

Захист відбудеться 25 березня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон (0562) 45-02-36

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14

Автореферат розісланий “23” лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мусатов А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З появою у виробництві нових гібридів соняшнику особливого практичного значення набуває встановлення для них оптимальних параметрів основних агротехнічних прийомів вирощування, зокрема густоти стояння рослин при різних строках сівби. Аналіз літературних джерел свідчить, що з цією метою нові гібриди, занесені до Державного Реєстру сортів рослин України, в умовах Степу не досліджувались, хоча вони різняться тривалістю вегетаційного періоду, морфотипом, реакцією на агротехнічні заходи, стійкістю проти хвороб і посухи.

Розробка елементів сортової агротехніки для нових гібридів дозволить повніше реалізувати їх потенційні можливості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили згідно з державною науково-технічною програмою “Зернові і олійні культури” за завданням “Розробити і удосконалити сучасні енергозберігаючі технології вирощування соняшника на основі оптимізації структури агроценозів, які забезпечать максимальне використання факторів зовнішнього середовища для стабільного одержання врожайності насіння на рівні 20-25 ц/га” (№ д.р. 0101U002201).

Мета і завдання досліджень. Головною метою роботи було теоретично обґрунтувати та визначити оптимальні структури агроценозів нових гібридів соняшнику при різних строках сівби та густотах стояння рослин, за яких забезпечується раціональне використання сонячної радіації, вологи, поживних речовин і досягаються кращі показники урожайності, якості насіння, економічної та енергетичної ефективності.

Для реалізації цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – формування продуктивності нових гібридів соняшнику залежно від строків сівби і густоти стояння рослин в умовах північної підзони Степу України.

Предмет дослідження – гібриди соняшнику різних морфо-біологічних типів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети користувались польовими, лабораторними, статистичними і розрахунково-порівняльними методами. В польовому досліді вивчали вплив строків сівби і густоти стояння рослин на ріст, розвиток, фенологічні і біометричні параметри гібридів соняшнику. Лабораторними методами досліджували зразки ґрунту і рослин на вміст і винос поживних речовин, якість продукції. Статистичним методом оцінювали достовірність одержаних результатів досліджень. Розрахунково-порівняльним методом визначали економічну і біоенергетичну ефективність вивчених елементів технології.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північної підзони Степу України вивчені особливості росту, розвитку, формування оптимальної структури і продуктивності посівів гібридів соняшнику Візит, Міхаіл, Ной, Погляд, сорту Донський крупнонасінний при різних строках сівби і густотах стояння рослин.

Встановлені особливості водоспоживання, поглинання хімічних речовин, економічна та біоенергетична ефективність агроприйомів.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані технологічні заходи посилення адаптивності нових гібридів соняшнику Міхаіл і Ной до умов вирощування шляхом зміни строків сівби і густоти стояння рослин забезпечили на дослідних ділянках урожайність насіння 25-28 ц/га і збір олії 12-13 ц/га при рівні рентабельності 189-196 %.

Використання показників витрат поживних речовин на формування одиниці врожаю дозволить економно використовувати мінеральні добрива.

Розроблені рекомендації ввійшли до книги “Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України” і впроваджуються у виробництво.

Кращі варіанти досліджень пройшли виробничу перевірку в учгоспі “Самарський“ ДДАУ в 2003 р. на площі 20 га, де при густоті стояння рослин 50 тис./га гібрид Міхаіл забезпечив урожайність 24,8 ц/га і чистий прибуток 1753 грн./га, а гібрид Ной – 24,0 ц/га і 1552 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Здобувач приймав участь у проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі і теоретичному обґрунтуванні одержаної наукової інформації, узагальненні її в наукових звітах і статтях, статистичному аналізі експериментальних даних, розрахунках економічної і енергетичної ефективності, а також перевірці результатів досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів досліджень. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на науково-методичних нарадах з проблем рослинництва і землеробства Інституту зернового господарства УААН (м. Дніпропетровськ, 2001-2003 рр.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); на міжнародній конференції “Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур” (г. Запорожье, 2002); на науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” (м. Київ – Чабани, 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 статті у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису природно-кліматичних умов та методів досліджень, 5 розділів з описами результатів власних досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, 20 додатків. Текст дисертації викладено на 164 сторінках комп’ютерного набору, в роботі 40 таблиць, бібліографія налічує 219 найменувань, в тому числі 10 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан проблеми і обгрунтування вибраного напрямку досліджень. У розділі наводиться огляд літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно впливу строків сівби та густоти стояння рослин на формування врожаю різних за морфотипом і скоростиглістю сортів і гібридів соняшнику. Обгрунтована необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводили в 2000-2002 рр. в дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН. Територіально воно відноситься до північної підзони Степу і розташоване на правому березі р. Дніпро в північно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря).

Грунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний важкосуг-линковий на лесі. Потужність гумусового горизонту 40 см, а всього профілю – 75-85 см. Вміст гумусу в орному шарі складає 4,2-4,4 %, валового азоту – 0,21-0,22 %, фосфору – 0,11-0,13 %, калію – 2,2-2,4 %. Сума поглинених основ – 32,7 мг-екв. на 100 г грунту. Реакція грунтового розчину нейтральна (pH 6,9-7,2). Забезпеченість доступними рослинам формами азоту середня (35-38 мг/кг за Кравковим), фосфору – підвищена і висока, калію – висока (143-163 мг/кг та 146-152 мг/кг за Чириковим).

Клімат району досліджень помірно-континентальний з недостатнім і нестабільним зволоженням. В роки проведення дослідів погодні умови були контрастними, що дозволило зробити достовірну оцінку прийомів, що вивчалися. У 2000 р. ріст і розвиток соняшника проходив у сприятливих умовах. У 2001 р. спостерігалось достатнє зволоження від початку вегетації до фази цвітіння для скоростиглого гібрида і до кінця утворення кошиків для інших. Потім відбулось різке підвищення температури повітря, а опадів не було до повної стиглості. 2002 р. виявився посушливим від сходів до початку цвітіння рослин і вологим у наступний період.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспєхов Б.А., 1985). Польові досліди закладали за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчали строки сівби: перший – при досягненні температури грунту на глибині 10 см 6-8 ?С (15-17 квітня); другий – при 10-12 ?С (5-7 травня); третій – при 14-16 ?С (25-27 травня). На ділянках другого порядку розміщували гібриди: Візит (скоростиглий), Міхаіл, Ной (ранньостиглі), Погляд (середньоранній) і сорт Донський крупнонасінний (середньостиглий). Ділянками третього порядку були густоти стояння рослин (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 тис./га). Посівна площа елементарної ділянки – 56 м?, облікова – 42 м?, при триразовому повторенні. Попередник у досліді – озима пшениця. Соняшник вирощували згідно з агротехнічними вимогами і рекомендаціями для зони Степу на гербіцидному фоні (харнес 2,5 л/га) при внесенні мінеральних добрив – N60Р60К60 (нітроамофоска). Збирання врожаю соняшника проводили комбайном Sampo-500, а одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985).

Для визначення особливостей росту і розвитку гібридів вивчали: тривалість міжфазних періодів, висоту рослин, площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, освітленість рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, накопичення сухої речовини, структуру врожаю, стійкість до хвороб (Циков В.С., Пікуш Г.Р., 1983; Ничипорович А.А., 1982). Запаси вологи в грунті визначали у шарі 0-150 см перед сівбою і в кінці вегетації (Долгов С.І., 1996), а розвиток кореневої системи вивчали за методом М.Г. Тарановської (1957).

Агрохімічні аналізи грунту, рослин і насіння виконувались в лабораторії агрохімії і грунтознавства Інституту зернового господарства УААН згідно з загальноприйнятими методиками (Петербургский А.В., 1969; Крищенко В.П., 1983; Минеев В.Г., 1989).

Економічну і енергетичну ефективність вирощування гібридів соняшнику розраховували за цінами на продукцію, розцінками і нормами виробітку у господарствах Степу України, діючих станом на кінець 2002 – початок 2003 рр., відповідно до методичних рекомендацій Інституту зернового господарства та Інституту аграрної економіки УААН.

Особливості росту і розвитку соняшника залежно від гібридного

складу, строків сівби і густоти посівів.

Тривалість вегетаційного періоду. Агротехнічні прийоми суттєво впливали на розвиток рослин. Так, в середньому за роки досліджень при ранній сівбі повні сходи гібридів та сорту з’явились через 13 днів, а при пізній – через 10. Період сходи – утворення кошиків у гібрида Візит становив 31-37 днів, у гібридів Міхаіл, Погляд і Ной – 36-43 дні, а у сорту Донський крупнонасінний – 40-55 днів, скорочуючись від першого до третього строку сівби. Період утворення кошиків – цвітіння тривав 17-23 дні і не залежав від гібридного складу і густоти посіву. При першому строці сівби, порівняно з третім, він був на 5-6 днів довшим у гібридів і на 2 дні – у сорту. Найбільш тривалим виявився період від цвітіння до повної стиглості. У гібрида Візит він становив 49-54 дні, у гібридів Міхаіл, Погляд, Ной – 51-56 днів, у сорту Донський крупнонасінний – 65-69 днів. Тривалість цього періоду при першому строці сівби була на 2-3 дні коротшою порівняно з другим строком і на 4-5 днів – порівняно з третім. При загущенні посіву до 80 тис./га період цвітіння – повна стиглість скорочувався на 3-4 дні. Тривалість вегетаційного періоду у гібрида Візит при сівбі 15-17 квітня і густоті стояння рослин 50 тис./га складала 108 днів, у гібридів Міхаіл, Погляд, Ной – 117 днів, у сорту Донський крупнонасінний – 141 день. Запізнення з сівбою на 20-40 днів скорочувало вегетацію рослин гібридів на 3-8 днів, сорту – на 9-13 днів, а загущення посіву до 80 тис./га – на 3-4 дні.

Ріст рослин. У період від сходів до утворення кошиків рослини гібридів та сорту збільшували висоту за одну добу при густоті стояння рослин 50 тис./га на 1,6-3,1 см, а від утворення кошиків до цвітіння – на 2,8-5,4 см. Максимальної висоти рослини досягали у фазу цвітіння і вона практично не змінювалась до повної стиглості. Так, при густоті 50 тис./га і першому строці сівби рослини гібрида Візит мали висоту 120 см, гібридів Погляд, Міхаіл, Ной – 139; 157; 159 см, відповідно, сорту Донський крупнонасінний – 209 см. При другому строці сівби у гібридів і сорту висота збільшувалась на 6-12 см, а при третьому – на 19-21 см. Загущення посівів до 80 тис./га призводило до збільшення цього показника в середньому за роки досліджень на 9-13 %.

Розвиток листкової поверхні. Площа листкової поверхні максимальної величини досягала у фазу цвітіння. В цей час при першому строці сівби та густоті 50 тис./га у 1 рослини сорту Донський крупнонасінний вона складала 7,86 тис.см?, у гібридів Міхаіл і Ной – 5,30 і 5,24; Погляд і Візит, відповідно, 4,62 і 3,45 тис.см? (табл. 1).

Під час цвітіння площа листя рослин при різних строках сівби була майже однаковою, тоді як у фазу утворення кошиків спостерігалась чітко виражена перевага рослин другого і третього строків сівби порівняно з першим. Загущення посівів з 20 до 80 тис./га призводило до зменшення площі асиміляційної поверхні 1 рослини гібридів та сорту у фазу утворення кошиків на 22,7-32,7 %, у фазу цвітіння зниження було значнішим – у гібрида Міхаіл – на 46,3 %, Ной – на 45,7 %, Візит – на 44,3 %, Погляд – на 36,3 % і у сорту Донський крупнонасінний – на 33,3 %, що свідчить про посилення конкуренції за світло, вологу, поживні речовини в більш пізні фази розвитку рослин. При цьому індекс листкової поверхні зростав за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі. Найбільшим він був у сорту Донський крупнонасінний. Так, у фазу цвітіння при першому строці сівби та густоті 50 тис./га він становив 3,93 м?/м?, тоді як у гібрида Візит – лише 1,73 м?/м?. Гібриди Міхаіл, Ной і Погляд мало відрізнялись за цим показником (2,65; 2,62; 2,31 м?/м?, відповідно). Величина індексу листкової поверхні майже не залежала від строків сівби.

Найбільші показники фотосинтетичного потенціалу відмічались у гібридів та сорту при пізньому строці сівби та густоті 80 тис./га (1,29-3,35 млн. м?-днів). Розрідження посіву до
20 тис./га призводило до його зменшення по всіх варіантах досліду на 45,2-57,8 %. Величина цього показника при зміні густоти стояння рослин та строків сівби залежала більше від площі

Таблиця 1

Фотосинтетична діяльність гібридів соняшнику у фазу цвітіння залежно від густоти стояння рослин при першому строці сівби (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди,

сорт | Густота посіву, тис./га | Площа листкової поверхні 1 рослини, тис.см? | Листковий індекс,

м?/м? | Фотосин-тетичний потенціал, млн. м?-днів | Чиста про-дуктивність фото-синтезу, г/м? за добу

Візит | 20 | 5,20 | 1,04 | 0,53 | 16,1

50 | 3,45 | 1,73 | 0,84 | 15,8

80 | 2,92 | 2,34 | 1,06 | 14,8

Міхаіл | 20 | 7,23 | 1,45 | 0,88 | 13,7

50 | 5,30 | 2,65 | 1,44 | 11,6

80 | 4,04 | 3,23 | 1,76 | 10,5

Ной | 20 | 7,22 | 1,44 | 0,86 | 13,6

50 | 5,24 | 2,62 | 1,40 | 11,4

80 | 3,90 | 3,12 | 1,66 | 10,5

Погляд | 20 | 6,12 | 1,22 | 0,70 | 12,9

50 | 4,62 | 2,31 | 1,24 | 11,5

80 | 3,72 | 2,98 | 1,47 | 10,8

Донський крупно-насінний | 20 | 9,84 | 1,97 | 1,38 | 11,0

50 | 7,86 | 3,93 | 2,45 | 9,5

80 | 6,79 | 5,43 | 3,27 | 9,1

листкової поверхні, ніж від тривалості її функціювання. Гібриди, що мали довший період вегетації, відрізнялись більшим фотосинтетичним потенціалом.

Зі зміною листкового індексу по-різному використовувалась сонячна радіація (ФАР). Найбільше поглинав її сорт Донський крупнонасінний при густоті 80 тис./га та сівбі 15-17 квітня (85,1 %), але освітленість в посіві при цьому була найменшою – 8,6 % від приходу ФАР. Підвищення листкового індексу при загущенні призводило до затінення та погіршення умов для продуктивної роботи листя середнього і нижнього ярусів.

Чиста продуктивність фотосинтезу. Показники чистої продуктивності фотосинтезу значно варіювали протягом вегетації соняшника. В середньому за роки досліджень від сходів до утворення кошиків при всіх строках сівби та густотах вони складали 5,4-13,3 г/м? за добу, а від утворення кошиків до цвітіння – 7,2-16,1 г/м? за добу. В останній період при сівбі 15-17 квітня залежно від густоти стояння рослин значення чистої продуктивності фотосинтезу змінювались у гібрида Візит від 11,4 до 16,1 г/м? за добу, у сорту Донський крупнонасінний – від 7,2 до 11,0, у гібридів Міхаіл, Ной і Погляд – від 9,0; 8,9; 9,1 до 13,7; 13,6; 12,9 г/м? за добу, відповідно. Найбільшою чиста продуктивність фотосинтезу була в розрідженому посіві. У гібридів та сорту, продуктивність роботи листкового апарату зменшувалась при сівбі в пізні строки. Так, в середньому за роки досліджень, сівба соняшника 25-27 травня призводила до зниження чистої продуктивності фотосинтезу в період формування кошиків – цвітіння у сорту Донський крупнонасінний на 17,9 %, у гібридів Ной, Міхаіл, Візит, Погляд, відповідно, – на 11,4; 12,1; 12,8; 14,0 %, порівняно з сівбою 15-17 квітня, що пов’язано зі скороченням світлового дня.

Накопичення абсолютно сухої маси рослин. Величина площі листкової поверхні, продуктивність та тривалість її фотосинтетичної роботи впливали на накопичення абсолютно сухої маси рослин. У фазу повної стиглості при густоті 50 тис./га і першому строці сівби суха маса 1 рослини у сорту Донський крупнонасінний дорівнювала – 273,5 г, у гібридів Міхаіл, Ной і Погляд – 243,7; 244,8; 187,2 г, відповідно, а у гібрида Візит – 181,2 г. Загущення рослин до 80 тис./га призводило до зменшення сухої маси 1 рослини у Візита, Міхаіла і Ноя на 55,7-62,5 %, у Погляда та Донського крупнонасінного – на 46,9-54,4 %, порівняно з густотою 20 тис./га. Збір сухої маси з одиниці площі при цьому збільшувався. При сівбі в пізніші строки спостерігалось незначне зменшення абсолютно сухої маси як однієї рослини, так і на одиниці площі.

Високі показники біомаси не завжди забезпечували підвищення урожайності господарсько-цінної продукції у зв’язку з різною питомою часткою насіння в загальній масі рослин. Найбільший вихід насіння в середньому за роки досліджень при густоті стояння рослин 50 тис./га мав гібрид Візит – 24,0-24,2 %, що свідчить про високу господарську ефективність, найменший – сорт Донський крупнонасінний – 16,0-17,7 %. У гібридів Міхаіл, Ной, Погляд він становив 21,4-21,6; 20,4-21,3; 20,0-20,2 %, відповідно, збільшуючись в межах цих значень при запізненні з сівбою. Загущення посіву від 20 до 80 тис./га при всіх строках сівби сприяло зменшенню питомої частки насіння в загальній масі рослин гібридів та сорту з 24,9-32,6 до 12,5-19,9 %.

Розвиток кореневої системи. Дослідження показали, що коренева система гібридів Візит і Ной проникала на глибину 260 і 285 см, відповідно, а сорту – на 300 см. Спостерігались також відмінності в кількості бокових (скелетних) коренів в орному шарі грунту. При густоті 50 тис./га найбільша кількість бокових коренів формувалась у гібридів Міхаіл і Ной (83 шт./росл.), а найменша – у скоростиглого гібрида Візит (63 шт./росл.). Гібрид Погляд і сорт Донський крупнонасінний мали, відповідно, 72 і 71 коренів першого порядку на 1 рослину. У всіх гібридів і сорту їх було більше у зріджених посівах. У шарі 0-150 см абсолютно суха маса коренів 1 рослини гібрида Візит становила 238,8 г, Ноя – 242,5 г, а сорту Донський крупнонасінний – лише 191,3 г. У шарі 0-50 см у рослин гібридів містилось близько 71 % коренів від їх загальної маси в шарі
0-150 см, а сорту – майже 80 %. В шарі 50-100 см гібриди мали 21-22 % коренів, а сорт – 14 %. У шарі 100-150 см маса коренів гібридів була вищою на 1-2 %, ніж у сорту. Тобто, гібриди Візит та Ной за біологічними властивостями мають можливість використовувати більше вологи і поживних речовин з глибоких шарів грунту. Коренезабезпеченість 1 г надземної маси гібридів Візит та Ной становила 0,72-0,89 г, а сорту Донський крупнонасінний – 0,48 г.

Водоспоживання соняшника. Рівень загального водоспоживання залежав, в першу чергу, від умов зволоження перед сівбою та в період вегетації соняшника і становив у 2000 р. 3239-
3523 м?/га, у 2001 р. – 3894-3998 м?/га, а у 2002 р. – 2841-3346 м?/га. В середньому за роки досліджень гібриди та сорт мало відрізнялись за загальними витратами вологи, не мали впливу на цей показник і строки сівби, а загущення посіву призводило до його незначного збільшення.

На формування 1 т сухої речовини найбільш економно використовували вологу сорт Донський крупнонасінний, а також гібриди Міхал і Ной. Найнижчі значення коефіцієнтів водоспоживання спостерігались при густоті 80 тис./га та при сівбі в ранній строк (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив строків сівби та густоти стояння рослин на водоспоживання гібридів соняшнику (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди,

сорт | При строках сівби та густотах стояння рослин (тис./га)

15-17 квітня | 5-7 травня | 25-27 травня

20 | 50 | 80 | 50 | 50

Коефіцієнт водоспоживання на формування 1т сухої речовини, м3/т

Візит | 564 | 382 | 379 | 394 | 412

Міхаіл | 444 | 283 | 283 | 297 | 300

Ной | 461 | 287 | 283 | 293 | 299

Погляд | 579 | 378 | 322 | 375 | 394

Донський крупнонасінний | 416 | 260 | 234 | 257 | 271

Коефіцієнт водоспоживання на формування 1 т насіння, м3/т

Візит | 2031 | 1591 | 2059 | 1537 | 1725

Міхаіл | 1474 | 1339 | 1590 | 1460 | 1413

Ной | 1592 | 1415 | 1704 | 1501 | 1439

Погляд | 2165 | 1942 | 2538 | 1998 | 2039

Донський крупнонасінний | 1677 | 1642 | 1895 | 1631 | 1568

На формування 1 т насіння найбільше вологи споживав гібрид Погляд (1942-2039 м?). У гібрида Візит цей показник був меншим на 15-18 %, у сорту Донський крупнонасінний – на 15-23 %, а у гібридів Міхаіл і Ной – на 27-32 і 25-29 %. Зрідження або загущення посівів проти оптимального призводило до зростання водоспоживання.

Вміст азоту, фосфору і калію в грунті і рослинах та їх винос

врожаєм соняшника.

Вміст нітратного азоту перед сівбою соняшника складав в середньому 18,0 мг/кг грунту при першому строці сівби і підвищувався до 28,9 і 31,4 мг/кг при другому і третьому. Вміст доступних рослинам сполук фосфору і калію знаходився на рівні високого та підвищеного забезпечення при всіх строках сівби. Найбільше поживних речовин у грунті залишалось після вирощування гібрида Візит (13,1 мг/кг грунту азоту; 128 мг/кг фосфору; 115мг/кг калію при першому строці сівби та густоті 50 тис./га), найменше – після сорту Донський крупнонасінний (10,1 мг/кг N, 120 мг/кг P2О5, 94 мг/кг K2О). Після гібридів Міхаіл, Ной і Погляд вміст азоту в грунті складав 11,2-
11,9 мг/кг, фосфору – 116-126 мг/кг, калію – 96-108 мг/кг грунту.

Найбільший вміст азоту був у насінні гібрида Погляд і сорту Донський крупнонасінний
(2,74 %), а найменший – гібрида Міхаіл (2,35 %). Фосфору найбільше містилось у насінні гібрида Погляд (1,45 %), а найменше – гібрида Міхаіл (1,28 %) та сорту Донський крупнонасінний
(1,23 %). Насіння сорту Донський крупнонасінний містило калію 1,21 %, що більше, ніж у гібридів (1,02-1,17 %). З загущенням посівів вміст всіх елементів живлення в насінні знижувався на 4-13 % (відносних), а строки сівби мали менш виразний вплив з тенденцією до зниження при запізненні з сівбою, яка більше виражена по фосфору і калію, ніж по азоту.

Вищий вміст азоту і фосфору (0,84-0,88 і 0,29-0,31 %) визначено у листкостебловій масі гібридів Погляд і Візит, а калію (3,67-3,93 %) – у Погляда і Ноя.

При першому строці сівби всі гібриди виносили азоту в середньому за роки досліджень 111,1-146,1 кг/га, фосфору – 49,0-56,0 кг/га і калію – 269,3-392,8 кг/га. Ці показники залежали від рівня одержаного врожаю насіння та хімічного складу основної та побічної продукції. Найвищі показники виносу всіх елементів живлення відмічені при густоті 50 тис./га, тобто близькій за рівнем урожаю до оптимальної. У всіх гібридів спостерігалось закономірне зменшення виносу елементів живлення при запізненні з сівбою.

На формування 1 т насіння з відповідною кількістю побічної продукції економніше витрачали азот, фосфор і калій гібриди Міхаіл та Візит. Найвище споживання азоту та калію було у сорту Донський крупнонасінний, а фосфору – у гібрида Погляд (табл. 3).

Таблиця 3

Витрати поживних речовин (кг) на формування 1 т урожаю при густоті посіву 50 тис./га (середнє за 2000-2002 рр.)

Гібриди,

сорт | N | Р2О5 | К2О

Візит | 51,4 | 22,2 | 122,0

Міхаіл | 49,8 | 20,9 | 146,2

Ной | 54,0 | 22,6 | 154,3

Погляд | 65,6 | 27,5 | 175,3

Донський крупнонасінний | 67,6 | 24,9 | 181,5

Продуктивність, урожайність та якість насіння соняшника.

Найбільш продуктивними виявились рослини гібрида Міхаіл, у якого маса насіння з кошика в середньому по густотах і строках складала 63,7 г. Лише на 2,1 % меншою вона була у Ноя, на 11,0 % – у Донського крупнонасінного, на 21,0 % – у Візита і на 29,5 % – у Погляда. Найбільшу масу 1000 насінин в середньому за роки досліджень залежно від строків сівби та густоти стояння рослин мав сорт Донський крупнонасінний – 73,0-105,3 г , а найменшу – гібрид Погляд – 37,6-59,1 г. У гібридів Міхаіл і Ной вона дорівнювала 44,4-73,6 та 44,1-74,3 г, а у гібрида Візит – 40,2-64,7 г. Посилення конкурентних стресів при загущенні посівів до 80 тис./га призводило до зниження маси 1000 насінин гібридів при всіх строках сівби на 31,3-41,7 %, а маси насіння з одного кошика – на 74,5-77,6 %.

Результати досліджень показали, що урожайність соняшника залежала від морфо-біологічних особливостей гібридів та їх здатності максимально протистояти несприятливим гідротермічним умовам у критичні фази розвитку рослин (табл. 4). За середньорічними даними строки сівби мало впливали на урожайність соняшнику, але в межах окремого вегетаційного періоду їх дія була значною. Так, у 2000 і 2001 рр. гібриди сформували максимальну урожайність при сівбі 15-17 квітня, а у 2002 р. – 25-27 травня. Сорт Донський крупнонасінний в усі роки досліджень проходив критичні фази в сприятливих гідротермічних умовах, тому різких коливань цього показника по роках не спостерігалось.

В середньому за роки досліджень найвищу урожайність при першому строці сівби (15-17.04) забезпечив гібрид Міхаіл (25,8 ц/га) при густоті 50 тис./га. У гібрида Ной вона виявилась меншою на 1,0 ц/га (4 %), у Візита – на 3,8 ц/га (15%), а у Погляда – на 7,5 ц/га (29 %). Сорт Донський крупнонасінний знижував урожайність порівняно з кращим гібридом на
3,1 ц/га (12 %). При другому (5-7 травня) і третьому (25-27 травня) строках сівби, як і при першому, вищу і практично однакову урожайність забезпечили гібриди Міхаіл і Ной (відповідно 24,0 і 23,8 ц/га та 25,3 і 24,9 ц/га). При сівбі 5-7 травня урожайність Візита була нижчою, ніж у Міхаіла на 12 %, Погляда – на 26 % і Донського крупнонасінного – на 6 %. При сівбі в кінці травня ці показники становили, відповідно, 22, 30 і 9 %.

При сівбі в перший строк оптимальною для гібридів виявилась густота 50 тис./га, а для сорту – 40 тис./га, з коливаннями в окремі роки як в бік зріджених, так і загущених посівів на 10 тисяч рослин на гектар. Гібрид Погляд менше реагував на зміну густоти стояння рослин. Його середній рівень врожаю при зрідженні або загущенні на 10 тисяч рослин на гектар знижувався лише на 0,3 ц/га, тоді як у гібрида Візит – на 1,4-2,3 ц/га; у гібридів Міхаіл і Ной – на 0,9-1,1 ц/га; а у сорту Донський крупнонасінний – на 0,5-0,9 ц/га. Оптимальна густота стояння рослин при другому строці сівби у гібридів Візит і Міхаіл складала 50 тис./га, у інших – 40 тис./га. При третьому строці сівби гібриди Візит і Погляд забезпечили практично однаковий рівень врожаю при

Таблиця 4

Урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин, ц/га

Строк

сівби | Густо-та, тис./га | Візит | Міхаіл | Ной | Погляд | Донський крупнонасінний

2000р. | 2001р. | 2002р. | сере-днє | 2000р. | 2001р. | 2002р. | сере-днє | 2000

р. | 2001р. | 2002р. | середнє | 2000р. | 2001р. | 2002р. | сере-днє | 2000р. | 2001р. | 2002р. | Сере-днє

15-17 квітня | 20 | 22,1 | 16,1 | 13,9 | 17,4 | 25,3 | 23,3 | 20,9 | 23,2 | 24,6 | 22,2 | 18,4 | 21,7 | 18,0 | 14,0 | 17,1 | 16,4 | 19,1 | 21,8 | 21,2 | 20,7

30 | 23,3 | 17,6 | 14,3 | 18,4 | 25,8 | 23,6 | 22,5 | 24,0 | 25,1 | 23,1 | 19,6 | 22,6 | 19,3 | 14,6 | 17,3 | 17,1 | 20,4 | 22,8 | 23,3 | 22,2

40 | 24,1 | 22,0 | 15,7 | 20,6 | 26,4 | 24,0 | 23,2 | 24,5 | 26,0 | 24,1 | 21,2 | 23,7 | 20,6 | 15,2 | 18,1 | 18,0 | 22,0 | 23,5 | 22,6 | 22,7

50 | 25,1 | 23,7 | 17,3 | 22,0 | 28,0 | 25,4 | 24,1 | 25,8 | 26,6 | 25,4 | 22,3 | 24,8 | 19,1 | 16,7 | 19,2 | 18,3 | 20,7 | 22,4 | 21,6 | 21,6

60 | 24,0 | 20,3 | 14,8 | 19,7 | 24,8 | 26,1 | 23,6 | 24,8 | 24,6 | 26,4 | 20,8 | 23,9 | 18,0 | 17,7 | 18,2 | 18,0 | 18,6 | 20,9 | 20,9 | 20,1

70 | 22,0 | 19,1 | 13,5 | 18,2 | 24,0 | 25,0 | 22,0 | 23,7 | 21,8 | 23,9 | 18,7 | 21,5 | 17,9 | 17,0 | 17,6 | 17,5 | 17,9 | 20,0 | 20,1 | 19,3

80 | 21,6 | 18,2 | 13,1 | 17,6 | 22,5 | 24,8 | 19,3 | 22,0 | 21,4 | 23,0 | 18,2 | 20,9 | 17,0 | 16,2 | 15,0 | 16,1 | 17,3 | 19,7 | 19,5 | 18,8

5-7 травня | 20 | 21,0 | 15,9 | 15,8 | 17,6 | 24,0 | 19,8 | 22,9 | 22,2 | 24,2 | 21,2 | 20,9 | 22,1 | 16,1 | 13,9 | 16,9 | 15,6 | 18,6 | 21,2 | 21,6 | 20,5

30 | 22,2 | 16,5 | 16,2 | 18,3 | 24,7 | 20,2 | 23,4 | 22,8 | 25,0 | 22,2 | 22,2 | 23,1 | 16,8 | 13,6 | 18,0 | 16,1 | 20,4 | 22,0 | 22,3 | 21,6

40 | 23,1 | 17,4 | 17,8 | 19,4 | 25,1 | 20,9 | 23,9 | 23,3 | 24,3 | 23,0 | 24,0 | 23,8 | 18,9 | 14,9 | 18,7 | 17,5 | 19,7 | 23,0 | 24,7 | 22,5

50 | 24,2 | 19,7 | 19,4 | 21,1 | 27,5 | 21,9 | 22,7 | 24,0 | 22,6 | 23,4 | 23,1 | 23,0 | 16,5 | 16,2 | 19,3 | 17,3 | 18,5 | 22,0 | 23,0 | 21,2

60 | 21,6 | 18,0 | 18,9 | 19,5 | 22,2 | 23,0 | 21,3 | 22,2 | 19,1 | 24,0 | 22,2 | 21,8 | 15,1 | 17,0 | 18,9 | 17,0 | 17,6 | 20,4 | 21,0 | 19,7

70 | 21,5 | 17,5 | 18,0 | 19,0 | 19,4 | 22,2 | 21,0 | 20,9 | 18,9 | 23,2 | 20,9 | 21,0 | 14,0 | 16,3 | 18,3 | 16,2 | 17,0 | 19,6 | 20,0 | 18,9

80 | 18,4 | 17,0 | 16,8 | 17,4 | 18,4 | 21,7 | 20,6 | 20,2 | 18,5 | 21,8 | 20,1 | 20,1 | 13,7 | 15,6 | 17,5 | 15,7 | 16,7 | 19,0 | 19,2 | 18,3

25-27 травня | 20 | 20,9 | 16,6 | 15,0 | 17,5 | 22,3 | 23,1 | 25,4 | 23,6 | 23,5 | 22,2 | 26,0 | 23,9 | 14,2 | 15,0 | 17,7 | 15,6 | 16,4 | 21,9 | 22,9 | 20,4

30 | 21,8 | 18,1 | 15,5 | 18,5 | 23,9 | 23,7 | 26,0 | 24,5 | 25,6 | 22,8 | 26,4 | 24,9 | 14,6 | 15,6 | 18,8 | 16,3 | 17,1 | 22,7 | 23,8 | 21,2

40 | 23,8 | 18,9 | 16,0 | 19,6 | 25,0 | 24,1 | 26,9 | 25,3 | 23,3 | 23,3 | 26,7 | 24,4 | 15,9 | 16,5 | 20,1 | 17,5 | 18,6 | 23,1 | 25,6 | 22,4

50 | 22,2 | 19,3 | 17,7 | 19,7 | 22,3 | 25,0 | 26,1 | 24,5 | 22,2 | 24,8 | 26,1 | 24,4 | 14,8 | 17,2 | 21,0 | 17,7 | 20,1 | 23,9 | 25,0 | 23,0

60 | 20,9 | 17,8 | 16,9 | 18,5 | 21,5 | 23,7 | 25,2 | 23,5 | 18,9 | 24,0 | 25,3 | 22,7 | 14,4 | 16,1 | 20,5 | 17,0 | 18,0 | 23,0 | 24,2 | 21,7

70 | 20,0 | 17,2 | 16,4 | 17,9 | 19,0 | 23,3 | 24,0 | 22,1 | 18,8 | 23,7 | 24,0 | 22,2 | 13,6 | 15,5 | 19,1 | 16,1 | 17,1 | 21,9 | 22,8 | 20,6

80 | 18,3 | 16,6 | 16,1 | 17,0 | 18,3 | 22,9 | 23,6 | 21,6 | 18,4 | 22,8 | 23,3 | 21,5 | 13,1 | 15,0 | 18,3 | 15,5 | 16,5 | 20,1 | 21,9 | 19,5

НІР 0,5, ц/га 2000 р. 2001 р. 2002 р.

для: строків 0,22 0,17 0,17

гібридів 0,28 0,22 0,21

густот 0,33 0,26 0,25

взаємодія 1,28 1,01 0,98

густотах 40 і 50 тис./га, Донський крупнонасінний – при 50 тис./га, Міхаіл– при 40 тис./га і Ной – при 30 тис./га.

У гібрида Погляд при загущенні до 80 тис./га урожайність знижувалась на 1,8-2,2 ц/га порівняно з оптимальною густотою, тоді як для решти гібридів зниження становило 3,4-4,4 ц/га. Зменшення густоти стояння рослин до 20 тис./га призводило до зниження урожайності у гібрида Візит на 3,5-4,6 ц/га, а у інших – на 1,7-3,1 ц/га. Гібриди Міхаіл, Ной та сорт Донський крупнонасінний при загущенні до 80 тис./га знижували урожайність більше, ніж при зменшенні густоти до 20 тис./га.

Якість насіння. Олійність насіння при всіх строках сівби найвищою була у гібрида Міхаіл. Із загущенням посіву вона підвищувалась. Так, при сівбі