НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

КРОПИВНИЦЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК: 796.322 – 053.7

ПОКАЗНИКИ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ТОЧНОСТІ

КИДКОВИХ ДІЙ ЯК КРИТЕРІЙ ВІДБОРУ

ЮНИХ ГАНДБОЛІСТІВ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий керівник

кандидат біологічних наук, професор

Національний університет фізичного виховання і спорту України,
професор кафедри біології людини НУФВСУ

Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Лісенчук Геннадій Анатолійович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,
професор кафедри футболу НУФВСУ;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

Тимошенко Олексій Валерійович,

Національний педагогічний університет ім. Н.П. Драгоманова,
директор інституту фізичного виховання і спорту

Провідна установа Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра анатомії і фізіології; Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, м. Львів

Захист відбудеться 6 грудня 2005 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “2” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прискорений прогрес сучасного спорту та значне загострення конкуренції на міжнародній спортивній арені висувають високі вимоги до процесу спортивного вдосконалення. Наряду з методично правильно побудованим навчально-тренувальним процесом необхідною є висока ефективність відбору на всіх етапах підготовки (Платонов В.М., 1990, 2004).

У процесі відбору та орієнтації доцільно використовувати ті показники, які мають велике значення для досягнення спортивного результату. У гандболі однією з найважливіших дій є кидок м’яча у ворота. Саме від просторово-часової точності кидків залежить результативність гри в нападі.

Точність рухів спортсменів вивчалася багатьма авторами. У гандболі цій проблемі присвячено праці таких авторів, як К.А. Кеберлинський (1966), А.Г. Амханицький, Є.В. Канівський (1970), у баскетболі – Т. Бедда (1977), А. Мадхі (1980), О.В. Тимошенко (1997), у футболі – М.П. Дудін (2002), А. Скурвідас, А. Віцевас, Г. Манкус (1998) та ін. В.К. Бутаєвим (1991) вивчався вплив навантаження на точнісні рухи баскетболістів, тенісистів і футболістів.

Точнісні спортивні дії гравців мають виражені риси функціональної системи тому, що в наявності результат дії – просторово-часова точність кидків, що є системоутворюючим чинником. Кидок м'яча оцінюється такими критеріями: своєчасність вибору моменту для виконання кидка, швидкість польоту м'яча і точність влучення у ворота. Таким чином, результативність кидка ґрунтується на просторово-часовій точності, що, як системоутворюючий чинник, формує морфофункціональні властивості організму спортсмена.

Питання взаємодії рухових і вегетативних функцій під час м'язової діяльності вивчалося різними авторами (Волков І.П., 1999; Глазиріна П.В., 1983; Приймаков О.О., 1990, 1996). Однак наукового аналізу взаємозв'язків соматичних, вегетативних функцій і точності спортивних дій у доступній нам літературі знайти не вдалося.

Вивчення впливу соматовегетативної інтеграції функцій на просторово-часові параметри кидків юних гандболістів є, на наш погляд, одним з актуальних питань спортивної підготовки. У різні вікові періоди точність кидка може мати різну морфофункціональну та координаційну обумовленість, і знання вікових особливостей формування просторово-часової структури точнісних дій, їхньої залежності від розвитку і становлення провідних функціональних систем дозволить підвищити ефективність цих дій, а отже і результативність гри в нападі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.” Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту за темою 1.3.1 „Модельні характеристики системної діяльності організму людини у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень” (номер державної реєстрації 0101U004945).

Мета роботи – підвищення ефективності відбору гандболістів 15-18 років шляхом визначення та використання інформативних морфофункціональних та психофізіологічних показників, що впливають на просторово-часову точність кидків м'яча у ворота.

Відповідно до мети досліджень поставлені наступні завдання:

1. Узагальнити наукові знання щодо особливостей спортивного відбору в гандболі на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки.

2. Вивчити морфофункціональні особливості організму підлітків і юнаків, які займаються гандболом.

3. Встановити рівень розвитку просторово-часової точності кидкових дій у гандболістів 15-18 років.

4. Дослідити вікові особливості взаємозв'язків провідних соматовегетативних функцій і просторово-часової точності спеціалізованих рухових дій юних гандболістів.

5. Визначити інформативні, відносно ігрової ефективності, показники просторово-часової точності кидків м’яча у ворота для відбору юних гандболістів.

Об'єкт дослідження – просторово-часова точність кидкових дій гандболістів 15-18 років.

Предмет дослідження – критерії відбору з урахуванням взаємозв'язків просторово-часової точності спеціалізованих дій із соматичними і вегетативними функціями організму гандболістів 15-18 років.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, експертна оцінка спортивної майстерності, педагогічні спостереження за змагальною діяльністю, хронаксиметрія, рефлексометрія, треморографія, тепінг-тест, оцінка біологічного віку, стрибкова ергометрія, динамометрія, антропометрія, варіаційна пульсографія, визначення максимального споживання кисню, спірометрія, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:–

вперше визначено інформативні фізіологічні показники гандболістів
15-18 років, що мають значущий кореляційний та регресійний зв’язок з просторово-часовою точністю спеціалізованих дій, що дозволило розробити методику відбору юних гандболістів;–

вперше кількісно визначено характеристики просторово-часової точності кидкових дій юних гандболістів з виділенням модельних функціональних та технічних показників, що доповнює теоретико-практичне підґрунтя вдосконалення навчально-тренувального процесу гандболістів підліткового та юнацького віку в розділі відбору та контролю підготовленості юних спортсменів;–

доповнено дані про вікові особливості розвитку просторово-часової точності спеціалізованих дій юних гандболістів у зв'язку зі становленням ряду головних соматичних і вегетативних функцій.

Практичне значення отриманих результатів полягає у виділенні інформативних показників просторово-часової точності у зв’язку з морфофункціональними особливостями спортсменів-гандболістів 15-18 років, що дозволяє підвищити ефективність відбору та комплектації команд.

Результати дослідження впроваджено в практику тренувального процесу спортсменів-гандболістів Броварського вищого училища фізичної культури, а також у навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України, про що свідчать акти впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці мети і завдань дослідження, організації та проведенні досліджень, опрацюванні й інтерпретації отриманих результатів, написанні роботи та підготовці публікацій. У статті, опублікованій у співавторстві, внесок дисертанта полягає в організації та проведенні частини експерименту стосовно дослідження вікових особливостей спортсменів-гравців 15-18 років, а також в інтерпретації результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки роботи доповідалися на V Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Фізична культура, спорт та здоров'я”, Харків, 2003; VІІІ Міжнародному науковому конгресі “Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх”, Алмати, 2004; науково-практичних конференціях кафедри біології людини (2002-2005 рр.) та кафедри олімпійського і професійного спорту (2004 р.) НУФВСУ.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць (6 самостійних), з них – 4 у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу, в якому розглядаються методи та організація дослідження, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що вміщує 240 літературних джерел (у тому числі 36 праць – закордонних авторів), додатків. Матеріали дисертації ілюстровано 50 таблицями і 43 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ роботи “Особливості відбору гандболістів 15-18 років у зв’язку з їх морфофункціональними характеристиками” присвячений теоретичному аналізу та узагальненню наукових праць стосовно питання закономірностей розвитку організму юних гандболістів в процесі онтогенезу (Дзаганія Д.Г., 1986; Зайцев В.П., Крамський С.І., 2002; Ільницький В.І., 1983 та ін), розглянуто вимоги гри гандбол до фізичної працездатності спортсменів
(Бриль М.С., 1980; Скарбалюс А., 2000 та ін.), та, в залежності від цього, виділено критерії відбору на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки (Крамський С.І., 2000; Ланевич Р., 2002 та ін.).

Аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що в даний час недостатньо уваги приділяється пошуку шляхів підвищення ефективності точнісних дій у юних спортсменів. Під час морфофункціональних зрушень, які відбуваються в організмі спортсменів-підлітків, формування функціональної системи, де системоутворюючим фактором є просторово-часова точність рухових дій, на різних вікових етапах може мати суттєві відмінності. В першу чергу, це стосується внеску морфофункціональних і сенсомоторних характеристик у прояв просторово-часової точності кидків м’яча у ворота.

Системний підхід до питання підвищення ефективності кидкових дій у юних гандболістів та аналіз розглянутих наукових робіт дозволили виділити завдання досліджень, а також їхній напрямок.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” дається коротка характеристика застосованих у роботі методів та методик досліджень з обґрунтуванням доцільності їх використання, також представлені порядок проведення досліджень та характеристика контингенту обстежуваних.

Дослідження проводилися в 3 етапи. На першому етапі (2000-2001 рр.) проаналізовано й оброблено сучасні наукові дані, проведено апробацію методик та інструментального комплексу. На другому етапі (2001-2002 рр.) проведено кілька серій досліджень (листопад, березень), за допомогою яких за лабораторних умов вивчено морфофункціональні та психофізіологічні особливості розвитку організму юних гандболістів; за умов тренувальної та змагальної діяльності визначено рівень розвитку просторово-часової точності кидків м’яча у ворота. На третьому етапі (2002-2003 рр.) здійснено комп'ютерну обробку результатів, розраховано регресійні та факторні моделі, проаналізовано форми залежностей, виявлено найбільш інформативні показники, розроблено практичні рекомендації для тренерів і спортсменів команд країни.

У дослідженнях взяли участь 45 спортсменів-гандболістів, учнів Броварського вищого училища фізичної культури, серед яких 4 спортсмени – майстри спорту, 10 спортсменів мають I дорослий розряд, 19 – II дорослий, 10 – III дорослий, 2 – I юнацький. Усі випробувані були розподілені на три групи 15 осіб у кожній: 15 років, 16 років і 17-18 років.

Третій розділ “Вікові особливості морфофункціонального та психофізіологічного стану гандболістів 15-18 років” вміщує результати експериментальних досліджень вікових особливостей підлітків та юнаків, які займаються гандболом.

В результаті досліджень встановлено, що довжина та маса тіла у гандболістів достовірно вища за показники нетренованих. Так, середні величини довжини тіла у гандболістів 15-18 років склали 180-184 см, маси – 69,5-78,4 кг.

У гандболі, як і в інших ігрових видах спорту, в останні десятиліття спостерігається тенденція до відбору високорослих дітей. Тренери найчастіше використовують саме антропометричні показники при відборі і комплектуванні команд для занять у спортивних секціях.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) у гандболістів 15-18 років суттєво не відрізнялася і становила 74-76 уд/хв, що відповідає показникам нетренованих підлітків цього ж віку (Аршавський І.А., 1975; Хрипкова А.Г., 1990).

З віком істотні зміни відбуваються в дихальній системі. Так, життєва ємність легень (ЖЄЛ) у гандболістів у віці від 15 до 16 років збільшилася на 14% (у 15-річних становила 3,68±0,23 л, у 16-річних – 4,30±0,21 л), потім темпи приросту зменшилися і становили всього 6% (у 17-18-річних – 4,59±0,20 л).

У процесі росту та розвитку організму, а також внаслідок систематичного тренування відбуваються закономірні зміни показників варіаційної пульсометрії у бік посилення парасимпатичних впливів на серце. Так, у гандболістів 15 років амплітуда моди (АМо) становила 16,4±1,81%, 16 років – 17,5±2,43%, 17-18 років – 15,6±1,47%, індекс напруження (ІН) – 49,6±7,5, 48,3±5,4 та 44,8±6,35 у.о. відповідно. Це майже вдвічі менше за показники підлітків цього ж віку, які не займаються спортом (Баєвський Р.М., 1986; Круцевич Т.Ю., 1999).

Ефективність ігрової діяльності гандболіста багато в чому залежить від рівня розвитку сенсомоторних показників (Волосович А.Г., Бухтій Л.Г., 1994; Ізаак В.І., Ливицький А.Н., 1970), які в різних вікових групах істотно відрізняються. Найменший латентний час простої (ЛЧПР) і складної реакції (ЛЧСР) спостерігається у гандболістів-юнаків (161±8,1 та 400±13,6 відповідно). Вірогідно ці показники відрізняються від показників гандболістів 15 років (200±6,3, р<0,01; 462±22,9, р<0,05), а час реакції на об’єкт, що рухається (РРО), ще й від даних гандболістів 16 років (р<0,01).

У четвертому розділі “Критерії відбору гандболістів 15-18 років з урахуванням взаємозв’язків просторово-часової точності спеціалізованих дій із соматичними та вегетативними функціями організму” подаються результати педагогічного тестування та, виявлених за допомогою методів багатомірної статистики, показників, що мають взаємозв’язок із просторово-часовою точністю кидків юних гандболістів.

Для дослідження просторово-часової точності кидків м'яча у ворота було обрано 4 серії:

1)

2)

3)

4)

Найліпші показники точності і часу виконання кидків у ворота переважно зустрічалися у спортсменів 17–18 років (табл. 1).

Таблиця 1

Просторово-часові показники кидків м’яча у ворота

гандболістів 15–18 років (±m)

ПОКАЗНИК | 15 років | 16 років | 17-18 років

Час кидків серії, с

1

2

3

4

Точність кидків серії, кількість балів1

1

2

3

4

Показник швидкості і точності серії, у.о.

1

2

3

4

Коефіцієнт ефективності кидків у грі, у.о. |

0,44±0,03

0,4±0,02#

0,44±0,02

0,45±0,03

4,03±0,58#

3,93±0,34

4,2±0,4*

4,6±0,4#

1,74±0,22#

1,70±0,1#

1,81±0,15

2,04±0,20#

0,53±0,023*# |

0,51±0,03

0,4±0,03

0,49±0,03

0,48±0,04

3,8±0,44

3,68±0,69

2,9±0,5*

4±0,8

1,80±0,16

1,68±0,42

1,40±0,24

1,84±0,26

0,62±0,03* |

0,44±0,01

0,3±0,03#

0,44±0,03

0,41±0,03

2,67±0,39#

3,47±0,29

3,3±0,4

3,3±0,4#

1,14±0,15#

1,16±0,07#

1,45±0,22

1,35±0,09#

0,66±0,03#

Примітки: 1 – чим вища точність влучень, тим менше балів набирав спортсмен;

вірогідність різниці результатів: * – між спортсменами 15 і 16 років,
# – між спортсменами 15 і 17-18 років,
– між спортсменами 16 і 17-18 років
(вірогідність різниці результатів – р<0,05)

Необхідно відзначити найменший час кидків у ворота серії 2 у спортсменів 17–18 років (р<0,05), що свідчить про те, що дефіцит часу на підготовку до виконання кидка на спортсменів цієї групи позначився найменше, і в ігрових ситуаціях вони можуть варіювати напрямок кидка в останній момент.

Серед обстежених груп гандболістів найменша точність кидка спостерігалася у спортсменів 15 років практично в усіх серіях. Це свідчить про недостатню сформованість техніки кидків.

Результативність кидка в гандболі залежить як від точності влучення м'яча у ворота, так і від швидкості польоту м'яча. Однак часто ці показники знаходяться в обернено пропорційній залежності. Тому необхідне оптимальне поєднання цих характеристик кидків.

При аналізі просторово-часової структури кидків використовувався також показник швидкості і точності (ПШТ) виконання кидків, що виражався через добуток часу кидка на його точність.

У спортсменів 17–18 років ПШТ кидків мав найменші значення, що свідчить про менший час кидків і більш високу їхню точність порівняно зі спортсменами інших груп.

Крім реєстрації часу і точності кидків за умов тренувальної діяльності, велося спостереження за змагальною діяльністю спортсменів. У протоколах ігор відзначалася кількість вдало виконаних кидків (м'яч потрапив до воріт) і кидків, при виконанні яких м'яч не влучив у ворота. Крім того визначалася загальна кількість кидків. На підставі цих показників розраховувався коефіцієнт ефективності кидків у грі.

Найнижча ефективність кидків у грі спостерігалася у гандболістів 15 років. У гандболістів 16 і 17–18 років цей показник вірогідно вищий (р<0,05).

Для виділення найбільш значущих показників у структурах функціональної та технічної (кидкової) підготовленості юних гандболістів, а також вивчення співвідношення окремих показників у загальній структурі підготовленості гандболістів 15–18 років, здійснено факторний аналіз усіх досліджуваних показників.

У гандболістів 15 років у загальній структурі підготовленості виділено 6 факторів, загальний внесок у дисперсію яких становив 84,3%, у гандболістів 16 і 17-18 років – 5 факторів (81,18 и 78% відповідно) (рис. 1).

Аналізуючи факторну структуру підготовленості гандболістів, було виділено такі особливості:

q

q

q

Рис. 1. Факторна структура підготовленості гандболістів 15-18 років

Для вивчення особливостей формування просторово-часової структури кидків м'яча у ворота юних гандболістів був використаний множинний регресійний аналіз. Було розраховано 3 варіанти рівнянь регресії для кожної групи обстежуваних:

·

·

·

Для гандболістів 15 років рівняння мають такий вигляд:

Y1 = 0,294 + 0,025точність кидків серії 1 + 0,317ПШТ кидків серії 4 – 0,001довжина тіла – 0,0013варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) – 0,0007експертна оцінка передач + 0,00004час запізнення в тесті РРО (останньої серії) – 0,0001частота рухів у тепінг-тесті (за останні 10 с), (R=0,94);

Y2 = -0,569 + 0,00004ЛЧПР (першої серії) + 0,721час кидків серії 1 + 0,103точність кидків серії 3 – 0,0023час упередження в тесті РРО (середній) + 0,0009час упередження в тесті РРО (останньої серії) + 0,0023час запізнення в тесті РРО (останньої серії) – 0,0024варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,003гострота та швидкість зорових сприймань (першої серії), (R=0,96);

Y3 = -2,691 + 0,054експертна оцінка кидків – 0,0004час запізнення в тесті РРО (останньої серії) – 2,25хронаксія – 0,0002ЛЧСР – 0,0007амплітуда тремору – 0,0009ЧСС відновлення – 0,129ПШТ кидків серії 1 – 0,0023човниковий біг (R=0,96).

Рівняння регресії для гандболістів 16 років:

Y1 = 0,271 + 0,96час кидків у серії 4 + 0,054точність кидків серії 1 + 0,0014час запізнення в тесті РРО (середній) – 0,064біологічний вік – 0,0088стаж + 0,0456біг 30м + 0,00014ЧСС відновлення – 0,00011амплітуда моди (при варіаційній пульсографії лежачи), (R=0,91);

Y2 = 0,073 + 0,032точність кидків серії 3 + 1,496хронаксія – 0,0018варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) – 0,0147відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) – 0,0003висота стрибків за 10 с (середня) – 0,0003частота тремору – 0,0002ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) + 0,0002час запізнення в тесті РРО (середній), (R=0,91);

Y3 = -2,657 + 0,017експертна оцінка кидків – 0,007амплітуда моди (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,149біологічний вік + 0,018відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) + 0,001варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,0004експертна оцінка передач – 0,0003ЧСС відновлення +0,00004частота тремору, (R=0,90).

Рівняння регресії для гандболістів 17–18 років:

Y1 = 3,31 – 0,133вік (паспортний) + 0,209ПШТ кидків серії 3 + 0,1034точність кидків серії 1 + 0,0334коефіцієнт монотонності (при варіаційній пульсографії лежачи) – 0,0037час упередження в тесті РРО (середній) + 0,0048експертна оцінка кидків – 0,0005частота тремору + 0,0001РРО (останньої серії), (R=0,89);

Y2 = -0,902 + 0,021ЧСС у спокої + 0,006час упередження в тесті РРО (останньої серії) – 0,086МСК – 0,004частота тремору – 0,3137стрибок у довжину з місця – 0,0058варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) + 0,179відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) + 0,0012частота рухів у тепінг-тесті (за останні 10 с), (R=0,96);

Y3 = -1,446 + 0,015експертна оцінка кидків – 0,021ЧСС відновлення – 0,0003гострота та швидкість зорових сприймань (середня) + 0,172стрибок у довжину з місця + 0,0015варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) – 0,0102біг 30 м з веденням – 0,062час кидків серії 4 – 0,0001ЧСС у спокої (R=0,94).

Особливо цікавими при аналізі виявилися ті показники, що увійшли з високими значеннями до кожної регресійної моделі або до більшості з них, що свідчить про високу значущість цих величин у розвитку просторово-часової точності кидків.

Так, у спортсменів 15 років такими показниками виявилися: варіаційний розкид ЧСС при варіаційній пульсографії (ВП) стоячи, час запізнення в тесті РРО при реакції на останню серію сигналів.

У гандболістів 16 років до найбільш значущих показників можна віднести: біологічний вік, ЧСС відновлення після стандартного 5-хвилинного навантаження, частоту тремору, варіаційний розкид при ВП стоячи, час запізнення в тесті РРО (середній) і відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє).

Серед найбільш вагомих показників гандболістів 17-18 років виявилися такі: варіаційний розкид ЧСС (при ВП лежачи), частота тремору, експертна оцінка кидків і стрибок у довжину з місця.

У гандболістів 17–18 років спостерігався позитивний коефіцієнт регресії МСК і ПШТ кидків серії 4.

Крім того, спостерігалися достовірні кореляційні зв'язки між МСК і реобазою у гандболістів 16 років (r = 0,71, р < 0,01), МСК і часом запізнення в тесті РРО (r = 0,72, р < 0,01) у гандболістів 17–18 років. Варіаційний розкид (показник вагусної регуляції ритму серця) достовірно корелював з реобазою (r = 0,64, р < 0,01) і часом складної реакції (r = 0,63, р < 0,05), висотою як одного (r = -0,79, р < 0,001), так і серії стрибків за 10 с (r = -0,75, р < 0,001) у гандболістів 15 років, із РРО (r = 0,73, р < 0,01) – у гандболістів 16 років і хронаксією (r = 0,76, р < 0,001) – у 17–18-літніх.

Такі залежності вказують на можливий негативний ефект надмірного використання навантажень аеробного характеру в гандболі. Це пов'язане зі специфічністю адаптаційних змін, що відбуваються при тренуванні. Відповідно до характеру і спрямованості тренувального процесу в організмі спортсмена розвиваються лише ті функціональні властивості, що мають вирішальне значення для досягнення високих результатів в обраному виді спорту, а, отже, і для системоутворюючого чинника.

На підставі побудованих регресійних моделей для кожного віку гандболістів розроблені критерії оцінки виділених показників. Розраховано п’ять рівнів оцінки: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий. Середньому рівню розвитку відповідає середній груповий показник.

Визначення критеріїв оцінки показників, що увійшли до рівнянь регресії, в свою чергу, дозволяє розробити критерії оцінки інтегральних показників для кожного віку спортсменів. Для цього величину значень показників кожного рівня розвитку підставили у регресійну модель.

Схему, що подана у таблиці 2, можна використовувати для оцінки кидкової підготовленості юних гандболістів.

Таблиця 2

Схема оцінки просторово-часової точності кидків м’яча у ворота

гандболістів 15-18 років

Рівень прояву | Інтегральний показник

Показник швидкості і точності кидків серії 2, у.о. | Показник швидкості і точності кидків серії 4, у.о. | Коефіцієнт ефективності кидків у грі, у.о.

15 років

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий | >2,08

2,07 – 1,86

1,85 – 1,54

1,53 – 1,34

<1,33 | >2,77

2,76 – 2,40

2,39 – 1,69

1,68 – 1,32

<1,31 | <0,20

0,21 – 0,40

0,41 – 0,60

0,61 – 0,80

>0,80

16 років

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий | >2,03

2,02 – 1,85

1,84 – 1,50

1,51 – 1,34

<1,33 | >1,97

1,96 – 1,84

1,83 – 1,60

1,59 – 1,47

<1,46 | <0,25

0,26 – 0,43

0,44 – 0,60

0,61 – 0,80

>0,80

17-18 років

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий | >1,79

1,78 – 1,17

1,16 – 0,85

0,84 – 0,54

<0,53 | >2,02

2,01 – 1,65

1,66 – 1,0

0,99 – 0,59

<0,58 | <0,30

0,31 – 0,45

0,46 – 0,75

0,76 – 0,90

>0,91

У п’ятому розділі “Обговорення результатів дослідження” підведені підсумки проведених досліджень. В роботі підтверджені данні Д.Г. Дзаганія (1986), А. Скарбалюс (2001), D. Karras und and. (2002) про закономірності розвитку організма підлітків і юнаків, які займаються гандболом. Доповнені та поглиблені уявлення про формування просторово-часових компонентів точнісних рухових навичок з позиції функціональних систем (Дудін М.П., Лісенчук Г.А., Воробйов М.І., 2002; Тимошенко О. В., 1997). Одержані нові знання про функціональну обумовленість розвитку просторово-часової точності кидків м’яча у ворота, і на цьому підгрунтті розроблені критерії відбору гандболістів 15-18 років.

На основі даних літератури і результатів власних досліджень визначено місце кожного показника, що вивчався, у функціональній системі, де системоутворюючим чинником виступає просторово-часова точність кидка м’яча у ворота. Ці показники умовно можна розділити на три блоки (табл. 3):

– аферентного синтезу і програмування дії;

– еферентного синтезу;

– вегетативний блок.

Таблиця 3

Комплекс показників, що рекомендується для відбору
гандболістів 15-18 років

Показник | Вік

15 років | 16 років | 17-18 років

Блок аферентного синтезу та програмування дії

Латентний час простої реакції | + | - | -

Латентний час складної реакції | + | - | -

Реакція на об’єкт, що рухається | - | + | +

Час упередження в тесті “реакція на об’єкт, що рухається” | + | + | -

Час запізнення в тесті “реакція на об’єкт, що рухається” | - | + | -

Відношення часу упередження до часу запізнення в тесті “реакція на об’єкт, що рухається” | - | + | -

Гострота та швидкість зорових сприймань | + | - | -

Блок еферентного синтезу

Частота тремору | + | + | +

Сила кисті кидкової руки | + | + | +

Хронаксія | + | + | -

Реобаза | - | + | +

Частота рухів у тепінг-тесті | - | - | +

Вегетативний блок

ЧСС у стані спокою | - | - | +

ЧСС у процесі відновлення | - | + | +

Індекс напруження у положенні стоячи | + | - | -

Варіаційний розкид ЧСС у положенні стоячи | - | + | -

Висота стрибків | + | + | -

Примітка: + – рекомендовані показники

Для кожної вікової групи розроблено критерії оцінки виділених показників, використання яких допоможе тренеру підвищити ефективність відбору гандболістів 15-18 років.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

Підлітки 15–16 років відрізняються високою швидкістю реакції на початку тесту, однак стомлення, що розвивається в центральній нервовій системі, не сприяє утриманню високої зорово-моторної реакції, й її швидкість або зменшується поступово, або після періоду утримання знижується наприкінці тестування. Це особливо помітно за показником РРО. Так, на початку тесту РРО у гандболістів 15 і 16 років практично однакова (45 мс), наприкінці тесту час реакції погіршився у гандболістів 15 років у 2,2 рази, у 16-річних – у 1,84 рази.
У спортсменів 17–18 років значення РРО на початку і наприкінці тесту однакові.

4.

5.

Це свідчить про взаємозв’язок показників, що впливають на розвиток швидкісно-силових здібностей. Крім того, у спортсменів, які розвивають швидкісно-силові здібності, спостерігається більш високий тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що позитивно впливає на збудливість нервово-м’язового апарату.

6.

7.

Значущість масо-ростових показників доводять результати факторного аналізу. У факторну структуру спеціальної працездатності гандболістів 15 років масо-ростові показники ввійшли до фактора 6, а в 17–18-літніх – до фактора 2, що свідчить про зростаючу значущість антропометричних показників у процесі росту і розвитку організму.

8.

9.

Розроблено критерії оцінки більшості цих показників, використання яких підвищить ефективність відбору гандболістів 15-18 років.

10.

Це пов'язано зі специфічністю адаптаційних змін, що відбуваються під час тренування. Відповідно до характеру і спрямованості тренувального процесу в організмі спортсмена розвиваються лише ті функціональні властивості, що мають вирішальне значення для досягнення високих результатів в обраному виді спорту, а отже, для системоутворюючого чинника.

Дисертаційне дослідження не є вичерпним. Оскільки в гандболі існують ігрові амплуа, подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення розвитку просторово-часової точності з урахуванням соматовегетативної інтеграції функцій залежно від амплуа гравців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Кропивницька Т.А. Показники просторово-часової точності кидкових дій як критерій відбору юних гандболістів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук з фізичного