МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

імені І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ЦИГИКАЛО Олександр Віталійович

УДК 611.24.013

РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ

ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТІВ КОРЕНІВ

ЛЕГЕНЬ ЛЮДИНИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ

ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ

14.03.01 – нормальна анатомія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії МОЗ України

НАУКОВІ КЕРІВНИКИ:

доктор медичних наук, професор Проняєв Володимир Іванович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри то--по-графічної анатомїї та оперативної хірургії;

доктор медичних наук, професор Малішевська Вікторія Антонівна, Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Стеценко Світлана Василівна, Національний медичнний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра нормальної анатомії.

Захист відбудеться 12 березня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалі-зованої вченої ради К.58.601.01 при Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України.

Адреса академії: 282001, Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці академії за адресою: Тернопіль, вул. Руська, 12.

Автореферат розісланий " 11 " лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Кіт О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Необхідність анатомічних дослід-жень для встановлення закономірностей нормального морфо-генезу органів та систем орга-нізму, з'ясовування патогенезу деяких природжених за-хворювань, аномалій розвитку та варіантів будови і топографії ні у кого з клініцистів та морфологів не викликає сумнівів. Ці дані мають велике значення для лікарів акушер-гіне-кологів, неонатологів, медичних генетиків, тому що надають можливість вірно оцінювати сту-пінь зрілості плода, прогнозувати його життє-здатність, проводити заходи по антенатальній профілактиці природжених захворювань, а в останні роки і для проведення оперативної їх корекції. Відомо, що формування відповідних співвідношень між органами і системами започатковується вже на ранніх стадіях ембріо-наль-ного розвитку, що в певній мірі визначає особливості їх топографії у дорослих. Значні успіхи сучасної медичної науки, зокрема пуль-мо-нології та дитячої хірургії, по-требують вичерпних відомостей про особливості розвитку і топо-графоанатомічні взає-мо-відно-шення головних компонентів коренів легень протягом прена-тального періоду онтогенезу людини та у новонароджених.

Не дивлячись на значну кількість публікацій, присвячених розвитку легень, легеневих судин та бронхів (Н.В.Попова-Латкина, 1962; В.А. Малишевская, 1966; С.А.Сехян, 1971; И.П.Биллим, 1972; И.Г. Поддубный, 1973; С.А.Зурнаджан, 1974; U.Т.Wаssner, 1980; R.В.Меllаns, 1981; Касым-Ходжаев, 1987; С.В.Стеценко, 1988; И.И.Бобрик, Е.А.Шевченко, В.Г.Черкасов, 1991; Н.Kitaoka Р.Н. Burri, Е.R.Wеіbе1, 1996), цілий ряд питань залишається невирішеним і потребує уточнення та подальшої розробки.

В останні роки зросла зацікавленість клініцистів та мор-фологів особливостями становлення просторово-часової орга-нізації головних бронхів та легеневих судин (Ю.Ф.Исаков, Э.А. Степанов, В.И. Гераськин, 1978;W.А.Divers, А.Babaknia, B.R. Норрег еt а1., 1982; Ю.Е.Вельтищев, С.Ю.Коганов, В.Таль, 1986; Г.Н.Топоров, 1986; Л.Б.Новокрещенов, П.П.Барковский, В.И.Беляков, 1987; Р.Е. Берман, В.К.Воган, 1988; Е.Д.Черствой, Г.И. Кравцова, 1991; J.M.Graham, 1990).

Знання послідовних етапів розвитку головних компонентів коренів легень та можливих порушень в їх структурі, які виникають в пре-на-тальному періоді онтогенезу, допоможуть одержати об’єктивні дані про морфологічні передумови та час можливого виникнення дея-ких аномалій, що значно допоможе в діагностиці природжених захворювань та у виборі обсягу хірургічного втручання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукової теми кафедри топо-графічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії "Вивчити розвиток та становлення топографії середостіння і за-очеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення кри-тичних періодів можливого виникнення при--род-жених вад та варіантів будови з метою морфологічного об-грунтування їх антенатальної корекції та профілактики" (№ 01.97V001514, шифр IH 07.00.000.95).

Мета і задачі дослідження: з'ясування закономірностей мор-фо-генезу та становлення топографії головних компонентів коренів легень людини з ура-хуванням їх синтопії протягом пренатального періоду онтогенезу та у новонароджених.

Завдання дослідження:

1. Уточнити джерела утворення головних компонентів коренів легень людини.

2. Вивчити особливості морфології воріт легень на різних стадіях пренатального розвитку та у новонароджених.

3. Простежити динаміку становлення синтопії головних компонентів коренів легень в пренатальному періоді онтогенезу.

4. Визначити строки інтенсивного та уповільненого росту структур, що вивчаються – критичні періоди їх розвитку.

5. Встановити особливості топографії коренів легень та їх основних компонентів у новонароджених.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнені та деталі-зовані дані літератури стосовно джерел та часу утворення головних бронхів і легеневих судин та їх топографії. Вперше з допомогою сучасних методів морфологічних досліджень вивчені закономірності та особливості розвитку і то-пографії коренів легень та їх компо-нентів протягом пренатального періоду онтоге-незу людини, про-стежена динаміка їх мінливості в процесі ста-новлення. Визначені критичні періоди розвитку струк-тур коренів легень і морфологічні передумови можливого виникнення варіантів та деяких аномалій їх будови.

Практичне значення одержаних результатів. Дані про за-коно-мірності розвитку головних бронхів та легеневих судин протягом внутрішньоутробного періоду онтогенезу та у ново-народжених людини, варіанти їх топографії, є морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових методів хірургічного лікування патологічних процесів в ділянці воріт легень, а також для антенатальної профілактики та діагностики вад розвитку. Одержані відомості можуть бути вико-ристані в навчальному процесі та при написанні монографій, навчальних посібників та підручників з ембріології, нормальної анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, де описується розвиток та становлення топографії головних компонентів коренів легень людини в пренатальному періо-ді онтогенезу.

Особистий внесок здобувача:

1. Самостійно провів всі дослідження коренів легень та їх головних компонентів у зародків, передплодів, плодів та ново-на-роджених.

2. Безпосередньо приймав участь у розробці та впровад-женні матеріалів до раціоналізаторських пропозицій з особистим внеском до 50%.

3. Особистий внесок у друкованих роботах із співавторами – від 15% до 30%.

4. Самостійно провів вибірку та статистичну обробку отри-маних даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації допо-відались на засіданнях Черні-вецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів та ембріологів (1995, 1996, 1997), спільних засіданнях кафедр топографічної анатомії та опера-тивної хірургії, нормальної анатомії Буко-винської державної медичної академії (1996, 1997, 1998) та на двох підсумкових конференціях професорсько-ви-кла-даць-кого складу Буковинської державної медичної академії (1996, 1997).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах топографічної анатомії та оперативної хірургії, нормальної анатомії, анестезіології і дитячої хірургії, факуль-тетської хірургії Буковинської державної медичної академії, кафедрах нормальної анатомії Івано-Франківської та Тернопільської державних медичних академій, на кафедрі нормальної анатомії, оперативної хірургії та гістології Ужгородського державного університету та Сумським клінічним онкологічним диспансером в хірургічному лікуванні хворих на рак легень.

Публікації. Результати дисертації викладені у 12 друкованих роботах, з них: 4 – у фахових наукових виданнях, 8 – у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах доповідей конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках машинописного тек-сту і складається із "Вступу", та чотирьох роз-ділів: 1 – "Сучасні уявлення про морфогенез і становлення топо-графії головних компонентів коренів легень в пренатальному періоді онтогенезу людини (огляд літе-ратури)", 2 – "Об'єкти та методи дослідження", 3 – "Власні дослідження розвитку та становлення топографії головних компонентів коренів легень", 4 – "Обговорення результатів до-слід-ження", а також "Висновків" і "Списку використаних джерел", що містить 269 робіт, з яких 171 авторів країн СНГ та 98 – іноземних. Дисертація ілюстрована та документована 65 фотографіями з мікро- та макропрепаратів, реконструкцій, рентгенограм, 6 таблицями і 5 діаграмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідження. Вивчено 137 препаратів зарод-ків, передплодів, плодів та новонароджених людини. Мате-ріал для дослідження одержували з Чернівецьких акушерсько-гіне-ко-логічних клінік. Використані також серії зрізів з музею кафедри нормальної анатомії Буковинської державної медичної академії. Препарати плодів вагою понад 500 г., а також новонароджених вивчали безпосередньо у пато-логоанатомічному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні.

Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями А.А.Заварзина (1939), Б.М.Пэттена (1959), А.Г.Кнорре (1967), Б.П.Хватова і Ю.Н. Шаповалова (1969) на підставі вимірювання тім'яно-куприкової (ТКД) та тім'яно-п'яткової (ТПД) довжини.

Препарати плодів та новонароджених спочатку вимі-рю-вали, а потім фіксували у 10-12% розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, після чого їх зберігали у 3-5% розчині формальдегіду.

Застосовано комплекс сучасних методів дослідження, що включає вивчення серій гістологічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, ін'єкцію судин та бронхів з наступним препаруванням, рентгенографією та корозією. З метою вивчення положення, форми, топографо-анатомічних співвідношень структур коренів легень упродовж раннього періоду розвитку використали методи виготовлення пластичних і графічних реконструкційних моделей, який дозволяє вивчати анатомічні утворення в об'ємному зображенні.

Результати досліджень. Закладка бронхопульмональної системи відбувається на 4-му тижні розвитку (зародок 4,5 мм ТКД). Трахеопульмональний зачаток представ-лений непарним мішкопо-дібним випином вентральної стінки глоткової кишки і має вигляд бруньки, верхній полюс якої зву-жений, а нижній різко розширений. Основна маса зачатка пред-став-лена мезенхімою, всередині якої розміщується епітеліальна труб-ка, проксимальний кінець якої сполучається з передньою киш-кою, а дистальний закінчується сліпо.

В кінці 4-го тижня (зародок 5,0 мм ТКД) дистальний кінець трубки поділяється на два канали, які також закінчуються сліпо – зачатки правого та лівого головних бронхів. Стінка їх представ-лена стовпчатим багаторядним епітелієм, розташованим на чітко вираженій базальній мембрані. Ззовні до неї прилягає мезенхіма, в якій виявляються поодинокі острівці внутрішньорганного кровотворення.

На п’ятому тижні (зародки 7,0-8,8 мм ТКД) закладка легень утворює два випинання, які розміщені по обидва боки від кишкової трубки (майбутнього стравохода) і спрямовані лате-раль-но та дорсально. Цей етап можна вважати початковим у фор-му-ванні легень як парного органа і, відповідно, першим етапом ста-нов-лення їх коренів, до складу яких входить тільки головний бронх.

В кінці 5-го тижня відбувається розгалуження правого головного бронха. Це свідчить про те, що енто-дермальна заклад-ка легень дещо випереджає в своєму розвитку мезенхімну і, відповідно, відіграє провідну роль у формуванні бронхопульмональної системи. В цей період відбу-вається поділ артері-ального стовбура на аорту і легеневий стовбур та транс-фор-мація шостої па--ри аортальних дуг, похідними якої являються легеневі артерії та боталова протока. Триває також асиміляція венозного синуса первинним передсердям та стовбура первинної легеневої вени самим синусом.

5-й тиждень характеризується послідовними процесами формоутворення та інтенсивним ростом коренів легень та їх компонентів, і тому є першим критичним періодом – часом мож-ливого виникнення природжених вад, таких наприклад, як аплазія чи агенезія легені, трахеоезофагеальні нориці.

На початку 6-го тижня вже чітко видно окремо дугу аорти та легеневий стовбур, який розгалужується на дві легеневі артерії та боталову протоку. Стінка легеневих артерій ще мало диференці-йована і складається з одного шару ендотеліальних клітин, які оточені мезенхімою. В цей період триває процес диференціювання головних венозних магістралей малого кола кровообігу, і в кожному зачатку легені вже простежуються част-кові гілки, що зливаючись, утворюють праві та ліві легеневі вени.

Уже в середині 6-го тижня (зародок 11,0 мм ТКД) закладка легень являє собою парне утворення овальної форми з горбистою поверхнею. В легенях вже можна виділити дві поверхні: реберну та присередню, на якій розмішуються ворота органа.

Наприкінці зародкового періоду у співвідношенні головних компонентів коренів легень починають простежуватись риси, які віддалено нагадують дефінітивну топографію, але взаєморозмі-щення бронхів та легеневих судин в корені правої та лівої легені майже симетричне: найвище положення займає легенева артерія, яка проходить по передньоверхньому півколу головного бронха. Попереду від останньої розміщується верхня легенева вена. Нижня легенева вена займає найнижче положення. Злиття притоків часткових легеневих вен максимально наближене до стінки лівого передсердя. Стінка вен ще мало диференційована: вона скла-дається з ендотелію, до якого ззовні прилягають 2-3 ряди подов-жених мезенхімних клітин – початок формування середньої оболонки.

У зародка 13,0 мм ТКД в головних бронхах вперше просте-жується закладка хряща у вигляді окремих скупчень скелетогенної тканини.

На початку передплодового періоду (7-й тиждень розвитку – ембріони 14,0-15,0 мм ТКД) встановлюється зв'язок між внут-рішньо- та позалегеневими судинами. Формування легеневих судин йде в двох взаємопротилежних напрямках: з одної сторони – в закладку легень входять судини ззовні, з іншої – утворюються з мезенхіми органа.

В кінці 7-го тижня в стінці головних бронхів простежується за-кладка хряща у вигляді скелетогенної тканини. Просвіти артерій залишаються досить вузькими порівняно з такими вен та вміщують елементи крові.

Наприкінці 8-го тижня розвитку слизова оболонка головних бронхів утворює невисокі поздовжні згортки. Кут біфуркації трахеї збільшується у порівнянні з об'єктами меншого віку і знаходиться у межах 60-110°.

Протягом першої половини передплодового періоду син-топія компонентів коренів стає асиметричною: права легенева артерія зміщується на передню поверхню головного бронха, а найвище положення в воротах органа займають часткові її гілки, що переходять на задню поверхню епартеріального бронха. В корені лівої легені артерія з частковими гілками знаходиться над бронхом. Верхні легеневі вени, як справа, так і зліва, проходять попереду головних бронхів, а нижні - на рівні їх нижнього краю. Легені розміщуються позаду серця і за розмірами значно менші відповідних плевральних порожнин. Ворота наближені до задніх країв легень і знаходяться, приблизно, на однаковій відстані між верхівкою та нижнім краєм органа.

Стінка легеневої артерії вже майже сформована і складається з трьох оболонок: внутрішньої, середньої і зовніш-ньої. Остання пред-ставлена пухкою сполучною ткани-ною, яка без чіткої межі переходить в сполучну тканину прикоре-невої зони легень. Стінка вен значно менш диференційована, ніж артерій. Вона складається з ендотелію та зовнішньої оболонки, яка без чітких меж переходить у сполучну тканину, що оточує закладку легень.

Протягом 6-7-го тижнів відбувається інтенсивний ріст бронхів та легеневих судин, формуються бронхіальні залози, стінка легеневих вен складається вже з трьох оболонок. Відбува-ються зміни в топо-графії воріт та їх компонентів. В корені правої легені легенева артерія прилягає до передньої поверхні головного бронха, а гілки верхньочасткової артерії роз-міщуються на рівні його верхнього краю, і тільки в воротах зай-мають найвище положення. Ворота лівої легені зміщують-ся кра-ніально і займають положення на межі верхньої та середньої третини при-середньої поверхні органа.

На початку плодового періоду (ІV-V місяці внутрішньо-утробного розвитку – об'єкти 167,0-250,0 мм ТПД) триває інтен-сивне зростання розмірів воріт та коренів легень (рис. 1), яке на-мітилось ще на 12-му тижні.

Рис. 1 Темпи зростання розмірів коренів легень людини в пренатальному періоді оттогенезу. Діаграма.

Уповільнення темпів росту спостері-гається на VІI-VІІI місяцях розвитку (плоди 255,0-340,0 мм ТПД) (таб.1). Ці періоди нерівно-мірного росту також можна вважати критич-ними з точки зору мож-ливого виникнення вад розвитку органів дихання, таких як полікістоз легень, бронхомегалія, тощо.

Правий головний бронх, на відміну від лівого, ширший і є немовби продовженням трахеї.

Права легенева артерія значно довша, ніж ліва і має дугоподіб-ний хід. Найбільш постійною її гілкою, яка відходить в межах воріт легені, є верхньочасткова артерія.

Легеневі вени плодів являють собою короткі стовбури порівняно великого діаметру.

Частіше в ліве передсердя впадають чотири легеневі вени – по дві з кожної легені. В двох спостереженнях (плоди 180,0 та 220,0 мм ТПД) з воріт правої легені виходили три легеневі вени, які впадали у передсердя окремими стовбурами. В одному випадку (плід 190,0 мм ТПД) з воріт лівої легені виходила лише одна легенева вена.

Верхні легеневі вени займають найбільш переднє положення в корені легені. Верхньочасткова легенева вена справа та зліва розміщується в передньоверхній ділянці воріт легені, попереду від гілок легеневої артерії.

Нижні легеневі вени займають найнижче положення серед компонентів кореня легені.

Ліва верхня легенева вена в чотирьох спостереженнях утво-рювалась від злиття трьох стовбурів. На одному препараті (плід 170,0 мм ТПД) ми спостерігали формування її з чотирьох стовбурів.

Відстань між верхніми та нижніми легеневими венами справа та зліва різна – стовбури лівих легеневих вен розміщені ближче один до одного, ніж правих.

Структура компонентів коренів легень людини після семи місяців вже морфологічно підготовлена до переходу від префунк-ціонального до функціонального стану.

В останні місяці пренатального розвитку спостерігається лише рівномірне збільшення всіх розмірів вивчаємих структур (див. рис.1), суттєвих змін в їх топографії та синтопії не спостерігається.

У новонароджених розміри коренів легень зростають не-значно у порівнянні з плодами Х місяця, найчастіше спостері-гається наступне взаєморозташування їх компонентів:–

в корені правої легені верхнє положення займає бронх, нижче від нього знаходиться легенева артерія з частковими гілками, ще нижче - верхня, а потім – нижня легеневі вени;–

в корені лівої легені найбільш часто легенева артерія роз-міщується над бронхом. В більшості випадків нижче від артерії розташована верхня легенева вена, потім бронх, і ще нижче – ниж-ня легенева вена.

У передньозадньому напрямку синтопія компонентів коре-нів легень новонароджених для обох сторін однакова: ближче до пе-ред-ньої межі воріт знаходиться верхня легенева вена, позаду та зверху від неї – легенева артерія, потім – бронх. Нижня легенева вена розміщується на одному рівні з головним бронхом, причому справа вона віддалена, а зліва – прилягає до нижньої поверхні останнього, чим пояснюється різниця у формі воріт легень – ворота правої легені набувають вигляду коми, а лівої – щілини або овалу.

Легеневі судини новонароджених мають майже горизон-тальний напрямок, розгалуження артерій та злиття вен наближене до воріт легень.

Результати наших досліджень свідчать, що основні риси топографії головних компонентів коренів легень новонароджених максимально наближаються до дефінітивних, але варіантність у взаємовідношенні вивчаємих структур та інтенсивне формоут-ворення свідчать, що ці процеси в пренатальному періоді розвитку не закінчуються.

Висновки:

1. Закладка бронхопульмональної системи у вигляді непар-ного випинання вентральної стінки глоткової кишки відбувається у зародка 4,5 мм ТКД (4-й тиждень розвитку).

2. Ворота легень з єдиним компонентом – головним бронхом визначаються наприкінці 6-го тижня розвитку (зародки 10,0-11,0 мм ТКД) на присередній поверхні органа.

3. Розвиток легеневих судин йде в двох взаємопротилежних напрямках: з одної сторони – в закладку легень вони вростають ззовні, з іншої – утворюються з мезенхіми органів. Зв'язок між внутрішньо- та позалегеневими судинами встановлюється на сьомому тижні розвитку.

4. Послідовність появи головних компонентів кореня легені зумовлює характер їх взаєморозташування в воротах органа: ближче до головного бронха і уздовж нього розміщена легенева артерія, а вени займають набільш переднє і нижнє положення.

5. На 7-му тижні розвитку спостерігається майже симетричне взаєморозташування головних компонентів воріт правої та лівої легені: над головним бронхом розміщується легенева артерія, верхня легенева вена займає переднє положення, а нижня – нижнє.

6. У передплодів встановлюється асиметричне взаєморозміщення головних бронхів та легеневих судин, що зумовлює появу варіантів і деяких рис дефінітивної їх топографії: в корені правої легені верхнє положення займає верхньочасткова гілка легеневої артерії, в корені лівої легені – стовбур легеневої артерії; легеневі вени займають найбільш переднє та нижнє положення.

7. На 5-му та 12-му тижнях, а також протягом IV та V місяців розвитку відбувається інтенсивне зростання розмірів воріт легень та компонентів їх коренів, уповільнення – упродовж VII–VIII місяців. Ці періо-ди нерівномірного росту супроводжуються про-цесами усклад-нення будови бронхів та легеневих судин, і тому є критичними з точки зору мо-жливого виникнення вроджених вад дихальної системи.

8. Легені та компоненти їх коренів морфологічно готові до функ-ціонування починаючи з VIII місяця розвитку.

9. Основні риси топографії головних компонентів коренів легень новонароджених максимально наближаються до дефінітив-них, але варіантність у взаєморозташуванні вивчаємих структур та інтенсивне формоутворення свідчіть, що ці процеси в прена-тальному періоді розвитку не закінчуються.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Цигикало О.В. Сучасні відомості про аномалії та варіанти розвитку легень людини// Буковинський медичний вісник. – 1997. – Т.1, №1. – С. 122-127.

2. Цигикало О.В. Рідкісні вади розвитку легень та судин середостіння// Вісник проблем біології та медицини. – 1997. – №30. – С. 371-175.

3. Цигикало О.В. Топографо-анатомічні особливості голов-них компонентів коренів легень новонароджених// Вісник проблем біології та медицини. – 1998. – №8. – С. 125-131.

4. Цигикало О.В. Розвиток легень та головних компонентів їх коренів в ранньому ембріогенезі людини// Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". – 1998. – №5. – С. 34-35.

5. Цигикало О.В. Формування легеневих вен людини в ран-ньому періоді онтогенезу// Хист. – 1997. – №1. – С. 205-208.

6. Проняєв В.І., Хмара Т.В., Догадіна І.В., Проняєв В.В., Цигикало О.В. Вивчення ембріотопографії трубчастих структур у складі їх пучка// Матеріали конференції "Вчені Буковини – народній охороні здоров'я" . – Чернівці. – 1994. – С. 204.

7. Проняєв В.И., Свистонюк И.У., Ахтемийчук Ю.Т., Хмара Т.В. Догадина И.В., Унгурян В.П., Цигикало А.В., Лудин О.И. Изменение показателей длины зародышей в зависимости от их возраста, вида и концентрации фиксаторов// Матеріали I Міжнародної конференції з інтегративної антропології 25-29 вересня 1995 р. – Тернопіль. – 1995. – С. 277-278.

8. Проняєв В.І., Ахтемійчук Ю.Т., Догадіна І.В., Хмара Т.В., Лудін О.І., Цигикало О.В., Унгурян В.П. Розвиток ідеї М.І.Пирогова при вивченні ембріотопографії органів// Матеріали конференції, присвяченої 185-річчю з дня народження М.І.Пирогова. – Вінниця. – 1995. – С. 52-53.

9. Пішак В.П., Круцяк В.М, Проняєв В.І., Хмара Т.В., Догадіна І.В., Цигикало О.В., Унгурян В.П., Бірюк І.Г. Ембріотопо-гра-фічні особливості внутрішніх органів в онтогенезі людини// Матеріали конференції "Актуальні питання морфології", присвяченої пам'яті професора Смор-щ-ка С.А. – Тернопіль. – 1996. –С.513-514.

10. Проняєв В.І., Круцяк В.М, Хмара Т.В., Лудін О.І., Цигикало О.В., Унгурян В.П., Бірюк І.Г., Проняєв В.В. Поліхромна реконструктивна модель паренхіматозних органів// Матеріали конференції "Актуальні питання морфології", при-свяче-ної пам'яті професора Сморщка С.А. – Тернопіль. – 1996. – С. 521.

11. Проняєв В.І., Свистонюк І.У., Хмара Т.В., Догадіна І.В., Унгу-рян В.П., Цигикало О.В. Спосіб вивчення топографо-морфологічних особливостей органів// Матеріали I Міжнародного симпозіуму. – Чернівці-Ангельхольм. – 1996. – С. 154-155.

12. Проняєв В.І., Догадіна І.В., Хмара Т.В., Цигикало 0.В., Бірюк І.Г., Булик Р.Е. До питання про топографоанатомічні особливості судин на ембріо-нальних препаратах// Наукові записки УАННП/ Ви-їзна сесія, присвячена 40-річчу Тернопільської мед. академії – Київ: "Тернопіль". – 1997. – С. 385.

Анотація

Цигикало О.В. Розвиток та становлення топографії голов-них компонентів коренів легень людини в пренатальному періоді онтогенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медич-них наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Терно-піль-ська державна медична академія імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 1999.

В дисертації розглянуті питання розвитку та становлення -то-пографії головних бронхів та легеневих судин протягом пренатального періоду онтогенезу людини та у новонароджених.

Уточнені джерела утворення основних компонентів коренів легень людини, простежено динаміку їх синтопічних кореляцій, вивчені особливості морфології воріт органа, визначені строки інтенсивного та уповільненого росту структур, що вивчаються – критичні періоди їх розвитку, а також встановлені особливості їх топографії у новонароджених. Отримані дані являються морфо-логічною основою для удо--ско--нален-ня існуючих та розробки нових методів хірургічного лікування патологічних процесів в ділянці воріт легень, а також для антенатальної профілактики та корекції вад розвитку.

Ключові слова: ембріологія, ембріотопографія, корені легень, головні бронхи, легеневі судини, критичні періоди розвитку.

Аннотация

Цигикало А.В. Развитие и становление топографии основ-ных компонентов корней легких человека в пренатальном периоде онтогенеза. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата меди-цинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная медицинская академия имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины, Тернополь, 1999.

В диссертации рассмотрены вопросы развития и становления топографии главных бронхов и легочных кровеносных сосудов на про-тя-жении пренатального периода онтогенеза человека и у ново-рожденных.

С использованием комплекса современных адекватных методов исследования (изучение серий гистологических срезов, обычное и тонкое препарирование, инъекция сосудов и бронхов с последующим препарированием, рентгенографией или коррозией, изготовление графических и пластических реконструктивных моделей) изучено 137 препаратов зародышей, предплодов, плодов и новорожденных. Циф--ро---вые показатели размеров изучаемых структур подвергались статистической обработке и анализу с построением таблиц и диаграмм.

Закладка бронхопульмональной системы в виде непарного выпячивания вентральной стенки глоточной кишки происходит у зародыша 4,5 мм ТКД (4-я неделя развития). В конце 4-й недели (зародыш 5,0 мм ТКД) дистальный конец эпителиальной трубки разделяется на два слепозаканчивающихся канала – зачатки правого и левого главных бронхов. Вскоре (у зародышей 7,0-8,8 мм ТКД) происходит разделение непарного трахеопульмонального зачатка на правую и левую части, что можно считать началом формирования легких как парного органа, в состав ворот которого входит лишь один компонент – главный бронх.

В конце пятой недели внутриутробного развития происходит разделение правого главного бронха на две верви. Артериальный ствол разделяется на аорту и легочной ствол и заканчивается трансформация шестой пары аортальных дуг, производными которых являются легочные артерии и боталлов проток.

Пятая неделя является критическим периодом развития – временем возможного возникновения некоторых аномалий в результате нарушений сложных последовательно протекающих процессов формообразования и интенсивного роста изучаемых структур.

На 6-й неделе в составе корней легких человека четко прослеживается легочная артерия, а также долевые вены, которые, сливаясь, образуют правые и левые легочные вены. Развитие легочных сосудов идёт в двух взаимнопротивоположных направлениях: с одной стороны – в закладку лёгких они врастают извне, с другой – образуются из мезенхимы органа.

Определенная последовательность появления основных компонентов корня легкого обуславливает характер их взаиморасположения в воротах органа: ближе к главному бронху и вдоль него размещается легочная артерия, а вены занимают наиболее переднее и нижнее положение.

К концу зародышевого периода устанавливается почти симметричное строение ворот правого и левого легкого: над главным бронхом располагается легочная артерия, верхняя легочная вена занимает наиболее переднее положение, а нижняя – нижнее.

У предплодов синтопия основных компонентов ворот легких становится асимметричной, что приводит к появлению вариантов топографии и некоторых признаков дефинитивного их строения: в корне правого легкого верхнее положение занимает верхнедолевая ветвь легочной артерии, в корне левого легкого – ствол легочной артерии; легочные вены занимают наиболее переднее и нижнее положение.

В конце предплодного – начале плодного периода онтогенеза наблюдается интенсивный рост ворот легких и компонентов их корней. Замедление темпов роста происходит на VII-VIII месяцах развития. Эти периоды неравномерного роста также можна считать критическими с точки зрения возможного возникновения таких пороков развития, как поликистоз легких, бронхомегалия и др.

Начиная с плодов семи месяцев компоненты корней легких структурно подготовлены к переходу от префункционального к функ-циональному состоянию.

Основные черты топографии изучаемых структур у новорожденных максимально приближены к дефинитивным, но вариабельность синтопии бронхов и легочных сосудов, а также их интенсивное формообразование свидетельствуют о том, что эти процесы в пренатальном периоде развития не заканчиваются.

Полученные данные являются морфологической основой для усовершен-ство-вания существующих и разработки новых методов хирурги-ческого лечения патологических процессов в области ворот легких, а также для антенатальной профилактики и коррекции пороков развития.

Ключевые слова: эмбриология, эмбриотопография, корни легких, главные бронхи, легочные сосуды, критические периоды развития.

Summary

Tsyhykalo O.V. Development and formation of topography of basic components of human lung roots in a prenatal period of ontoge– Manuscript.

Research work for Candidate Degree in Medicine, Speciality 14.03.01 – Normal Anatomy. – I.Y.Gorbachevsky Ternopil State Medical Academy Health Care of Ukraine, Ternopil, 1999.

This research work is dedicated to the problems of development and formation of topography of basic bronchi and pulmonary vessels within a prenetal period of human ontogenesis and in newborns.

In this work the sources of formation of basic components of lung roots have been determined, the dynamics of their syntopic correlation have been discovered; the peculiarities of organ’s gate morphology have been under research; the terms of intensive and slow growth of structures under research have been defined – those were critical phases of their development; and also the peculiarities of their topography in newborns have been explored.

The data obtained is a morphologic base for the improvement of current and for the development of new methods of surgical treatment of pathological processes in the gates of the lungs, for antenatal prophylaxis and correction of congenital malformation.

Key words: embriology, embriotopography, lung roots, main bronchi, pulmonary vessels, critical periods of development.