ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я.ЮР’ЄВА
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
Лісовий Олександр Борисович
УДК 633.521
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПЕРВИННОГО
НАСІННИЦТВА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
06.01.14-насінництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Харків 2005
Дисертацією
є рукопис
Робота виконана
в Інституті землеробства Української академії аграрних наук
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений працівник сільського господарства
України КАРПЕЦЬ Іван Панкратович,
Інститут землеробства УААН, завідувач відділу льону
Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор ФУРСОВА Ганна Кіндратівна,
Харківський національний аграрний університет
ім.В.В.Докучаєва, професор кафедри рослинництва
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ГАНГАНОВ Володимир Миколайович,
Миколаївська державна аграрна академія,
завідувач кафедри виноградарства та овочівництва
Провідна установа: Інститут луб’яних культур, УААН, м. Глухів
Захист відбудеться "__15_" __березня_ 2005р. о "_13_" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН, 61060 м. Харків, проспект Московський, 142; т.392-23-78
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142.
Автореферат розіслано "_10_"__лютого__ 2005р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Упродовж багатьох десятиліть у льонарстві застосовується дуже трудомістка методика індивідуального добору маточних рослин з подальшою їх посімейною перевіркою. Трудомісткість методики визначається тим, що льон-довгунець не має чітких сортових морфологічних відмітних ознак, а тому ідентифікація сорту здійснюється, головним чином, за вмістом волокна в стеблах. Отже, відібрані за морфологічними ознаками маточні рослини в кількості десяти й більше тисяч необхідно проаналізувати за вмістом волокна. Зважаючи на існуючі засоби визначення мізерної маси стебел і волокна, яке міститься в кожному з них, відсутність стабільної температури і вологості повітря в лабораторії, здійснення аналізу різними виконавцями, а також у зв’язку з великим обсягом робіт отримані показники вмісту волокна в стеблах не можуть бути достовірними.
Дослідження проведені відповідно до теми дисертації спрямовані на розробку методики сортозаміни й сортооновлення, яка забезпечує скорочення строків формування елітного насіння, зменшення трудомісткості насінницького процесу при надійному збереженні сортових господарсько-цінних ознак.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною напрямку науково-дослідної роботи відділу льону Інституту землеробства УААН, і виконана відповідно до завдань: державної науково-технічної програми “Луб’яні культури” (номер державної реєстрації 005881): “Удосконалити методи селекції й насінництва, створити й передати в державне сортовипробування високопродуктивні сорти, опрацювати технологію вирощування, збирання врожаю та післязбиральної доробки продукції льону-довгунця”.
Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було:
- здійснити грунтовний аналіз технологічних процесів так званої класичної методики формування маси насіння вихідної маточної еліти;
- за результатами аналізу оцінити ступінь їх доцільності;
- розробити нову методику проведення простого і надійного контролю вмісту волокна в стеблах маточних рослин та рослин наступних розсадників насінницького циклу, яка дозволяє скоротити його тривалість і знизити трудомісткість робіт.
Для досягнення поставленої мети в програму наших досліджень входило:
-
установити ефективність і доцільність операцій розсортування маточних рослин за кількістю коробочок та бракування за цією ознакою;
-
оцінити результати окомірного та інструментального визначень бракування рослин за висотою;
-
визначити ступінь достовірності результатів визначення вмісту волокна в стеблах відібраних проб маточних рослин;
-
оцінити за основними морфологічними ознаками та вмістом волокна в стеблах нащадки маточних рослин відсортованої типової моди, масового добору та вибракуваних низько- і високоволокнистих рослин;
-
здійснити порівняльну оцінку першого й другого року поколінь маточних рослин різних фракцій індивідуального добору;
-
розробити нову менш трудомістку методику з достовірним методом контролю за вмістом волокна в рослинах розсадників розмноження для створення маточної еліти.
Об’єкт дослідження – методи відтворення сортової чистоти насіння льону-довгунця, методика визначення вмісту волокна в стеблах маточних рослин, масовий добір маточних рослин.
Предмет дослідження – маточні рослини, їхні морфологічні, технологічні показники та продуктивність.
Методи дослідження – органолептичний для виявлення фенотипової мінливості морфологічних ознак рослин; інструментальний – для визначення технологічних показників рослин льону, а також урожайності і якості льонопродукції; статистичний – для визначення достовірності отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових даних щодо сортової типовості льону-довгунця при застосуванні різних методів оновлення насіннєвого матеріалу. Доведено недоцільність бракування маточних рослин за вмістом волокна в стеблах. Запропоновано новий метод контролю за вмістом волокна в стеблах на всіх етапах отримання й розмноження маточного насіння, для якого характерна висока достовірність й незначна трудомісткість. Визначено морфологічні та технологічні показники рослин-нащадків насіння вихідної маточної еліти при різних методах її створення, які свідчать про те, що різниця між маточними рослинами виникає через похибки визначень та фенотипову мінливість.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці нової методики створення маси насіння вихідної маточної еліти льону й подальшого розмноження його з одержанням маточної еліти першого й другого років, яка відзначається достовірним і менш трудомістким способом контролю за вмістом волокна в стеблах у різні етапи насінницького процесу, і дозволяє надійно зберігати первісні господарсько-цінні властивості сорту, а також скоротити тривалість процесу первинного насінництва на 2 роки.
Особистий внесок здобувача. Автором узагальнені наукові дані вітчизняної та іноземної літератури за темою дисертації, особисто закладені польові досліди, проведені фенологічні спостереження та лабораторні дослідженя. На основі отриманих даних підготовлено дисертаційну роботу й сформульовано висновки та рекомендації виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на науково-практичній конференції у Всеросійському науково-дослідному інституті льону: “Итоги и перспективы развития селекции, семеноводства, совершенствования технологии возделывания и первичной переработки льна-долгунца” (м.Торжок, 2000 р.), на засіданнях методичної комісії з питань землеробства та рослинництва Інституту землеробства УААН (2000 - 2003 рр.), на науково-технічній конференції в Інституті луб’яних культур “Проблеми і перспективи розвитку льонарства та коноплярства в Україні” (м.Глухів, 2002 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей, 3 із яких у фахових виданнях та 2 тези доповідей.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту й включає вступ, 5 розділів, висновки та рекомендації виробництву, список використаної наукової літератури, який містить 160 джерел, у тому числі 10 іноземних авторів. У тексті роботи наведено 43 таблиці, 8 рисунків і 8 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
НАСІННИЦТВО ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ ТА ІНШИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР (Огляд літератури)
У розділі подано огляд літератури з питань насінництва льону-довгунця. Проаналізовано етапи розвитку наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування й розробку системи первинного й елітного насінництва, яка забезпечує підтримання сортової чистоти й господарсько-цінних ознак районованих сортів та розмноження насіння нових сортів льну-довгунця. За даними літератури висвітлено також методичні засади насінництва інших сільськогосподарських культур та можливого використання їх для удосконалення методики первинного насінництва льону-довгунця. На основі огляду літератури обгрунтована необхідність проведення досліджень у напрямку поглибленого вивчення методики первинного насінництва льону-довгунця.
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
Дослідження виконували протягом 2000-2002 років у дослідному господарстві "Чабани" Інституту землеробства УААН.
Грунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий пилувато-супіщаний із вмістом гумусу-1,6 %. Вміст поживних речовин у грунті з розрахунку на 100 г грунту, такий: легкогідролізований азот - 5,5-7,0 мг; рухомий фосфор - 12,3-13,6 мг; обмінний калій - 7,0-8,4 мг; гідролітична кислотність в межах 2,1-2,4 мг на 100 г грунту, ступінь насичення основами - 55,3-58 %; рН-сольового розчину становить 5,4-6,0.
Метеорологічні умови під час проведення дослідів у цілому відповідали біологічним вимогам вирощування льону-довгунця й сприяли формуванню досить високих показників урожайності насіння й соломи.
У першому досліді вивчали за традиційною й новою методиками наступні варіанти маточної еліти сорту Український 2:
1.Визначення меж типовості маточних рослин за кількістю коробочок;
2.Визначення меж типовості рослин за ознакою "загальна висота" шляхом окомірного бракування рослин;
3.Визначення меж типовості рослин шляхом інструментального вимірювання їхньої висоти;
4.Достовірність і доцільність визначення вмісту волокна в кожній маточній рослині і відбракування високоволокнистої й низьковолокнистої фракцій;
Для проведення згаданих досліджень у розсаднику розмноження маточної еліти другого року окомірно відбирали типові, однакові за висотою та іншими морфологічними ознаками рослини. У подальшому у відібраній пробі визначали кількість коробочок, висоту та вміст волокна в стеблах кожної рослини. Для цього всі рослини групували за кількістю коробочок, визначали типову модифікацію, а решту бракували за вказаною ознакою. Далі здійснювали бракування рослин за висотою, потім визначали в кожній рослині вміст волокна в стеблах і за одержаними результатами встановлювали типову моду й проводили бракування за вмістом волокна. Усі аналізи виконували відповідно до вимог "Методичних рекомендацій з первинного насінництва льону-довгунця" (1994 р.).
У другому досліді вивчали морфологічні показники й урожайність нащадків рослин, так званої типової модифікації (моди), вибракуваних низько- і високоволокнистих рослин та рослин масового добору. У досліді було чотири варіанти:
1.Насіння нерозсортованих маточних рослин масового добору.
2.Насіння маточних рослин типової моди.
3.Насіння рослин вибракуваних через низький вміст волокна.
4. Насіння рослин вибракуваних через підвищений вміст волокна.
У кожному варіанті досліду була шестираразова повторність. Сіяли льон з шириною міжрядь 10 см і нормою висіву - 200 схожих насінин на погонний метр. Облікова площа – 1 м2, розміщення ділянок послідовне. Фенологічні спостереження та визначення висоти рослин здійснювали за прийнятою методикою щодо проведення польових дослідів з льоном-довгунцем. Облік урожайності насіння й соломи проводили на кожній ділянці, зважуючи всю солому й насіння. Солому з усіх ділянок розстилали для отримання льонотрести, з якої виділяли волокно й визначали його вміст у стеблах.
Третій дослід полягав у визначенні продуктивності другого й третього поколінь маточних рослин указаних вище категорій.
Варіанти цього досліду були аналогічні варіантам другого досліду. Насіння для проведення досліду набирали на ділянках другого досліду із урожаю 2000 року. Повторність досліду чотириразова, розмір облікової ділянки – 1 м2. У другому й третьому дослідах були використані сорти: Київський, Рушничок, Могильовський 2 і Український 2. Ці сорти близькі за вмістом волокна, але біологічно різні: перший - стійкий до хвороб, другий - до вилягання, третій - схильний до осипання насіння, четвертий - найкраще переносить посуху.
ФОРМУВАННЯ МАСИ НАСІННЯ ВИХІДНОЇ МАТОЧНОЇ ЕЛІТИ ЗА ТРАДИЦІЙНОЮ МЕТОДИКОЮ
У фазу жовтої стиглості у 2000, 2001, 2002 роках із розсадника маточної еліти другого року було відібрано відповідно 769, 687 і 715 рослин, які були розсортовані за кількістю коробочок (табл.1).
Із даних таблиці 1 бачимо, що у відібраних пробах маточних рослин, кількість коробочок на рослинах коливалася в межах від 4 до 29 штук. Цей показник був доволі стабільний за роками. За правилами визначення типової моди вибраковуються рослини тієї групи, загальна кількість рослин в яких менша від середнього показника найбільшої кількості рослин у певній групі. В усі три роки досліджень такими були рослини з 4-5 коробочками, а також ті, що мали понад 18 коробочок у 2000 році, понад 20 – у 2002 і понад 22 коробочки у 2001 році. Таких рослин у роки досліджень було вибракувано відповідно 10,8; 9,7 і 10,5 %. Отже, в указані роки до типової моди потрапило відповідно 7, 9 і 8 груп рослин, які становили 89,2; 90,3 і 89,5 %.
Таблиця 1
Кількість рослин у пробі залежно від кількості коробочок
Категорія рослин | Кількість коробочок | 2000 р. |
2001 р. | 2002 р.
шт | % | шт | % | шт | %
1 | 4-5 | 12 | 1,6 | 11 | 1,6 | 13 | 1,8
2 | 6-7 | 70 | 9,1 | 52 | 7,6 | 62 | 8,7
8-9 | 91 | 11,8 | 74 | 10,8 | 110 | 15,4
10-11 | 116 | 15,1 | 64 | 9,3 | 113 | 15,8
12-13 | 117 | 15,2 | 73 | 10,6 | 99 | 13,8
14-15 | 141 | 18,3 | 100 | 14,6 | 97 | 13,6
16-17 | 73 | 9,5 | 90 | 13,1 | 53 | 7,4
18-19 | 78 | 10,1 | 65 | 9,6 | 65 | 9,1
Усього | 686 | 89,2 | 53 | 7,7 | 41 | 5,7
3 | 20-21 | 28 | 3,6 | 49 | 7,1 | 640 | 89,5
22-23 | 26 | 3,4 | 620 | 90,3 | 18 | 2,5
24-25 | 11 | 1,4 | 31 | 4,5 | 19 | 2,7
26-27 | 6 | 0,8 | 12 | 1,7 | 12 | 1,7
28-29 | - | - | 13 | 1,9 | 13 | 1,8
Усього | 83 | 10,8 | 67 | 9,7 | 75 | 10,5
Разом | 769 | 100 | 687 | 100 | 715 | 100
Примітка:
1 - вибракувані рослини з малою кількістю коробочок
2 - інтервал типових рослин
3 - вибракувані рослини з великою кількістю коробочок
Наступним етапом було бракування рослин за висотою. Його здійснювали, як цього вимагає методика, спочатку окомірно, а потім за результатами порослинного вимірювання.
За результатами окомірного бракування за висотою у 2000 році було вибракувано 60 рослин із тих, що залишилися після бракування за кількістю коробочок, у 2001 році - 20 і у 2002 році - 41 рослина, що становило відповідно 7,8; 2,9; 5,7 %.
Таблиця 2
Вміст волокна в стеблах рослин з різною кількістю коробочок, %
Кількість коробочок, шт | Категорія рослин | Вміст волокна, %
2000 р. | 2001 р. | 2002 р.
6-7 | 1 | 21,3-28,4 | 12,6-14,9 | 17,6-19,9
2 | 28,5-38,0 | 15,0-26,9 | 20,0-28,3
3 | 38,1-42,8 | 27,0-31,7 | 28,4-29,5
8-9 | 1 | 21,3-28,4 | 16,2-19,7 | 17,6-21,1
2 | 28,5-36,8 | 19,8-28,1 | 21,2-27,1
3 | 36,9-40,4 | 28,2-31,7 | 27,2-29,5
10-11 |
1 | 22,2-28,1 | 17,4-20,9 | 15,3-18,8
2 | 28,2-36,5 | 21,0-28,1 | 18,9-27,2
3 | 36,6-44,9 | 28,2-31,7 | 27,3-29,6
12-13 | 1 | 22,2-26,9 | 13,2-16,7 | 15,3-18,8
2 | 27,0-34,1 | 16,8-26,3 | 18,9-27,2
3 | 34,2-40,1 | 26,4-29,9 | 27,3-32,0
14-15 | 1 | 21,0-25,7 | 12,4-13,5 | 14,0-18,7
2 | 25,8-34,1 | 13,6-21,9 | 18,8-28,3
3 | 34,2-35,3 | 22,0-25,5 | 28,4-31,9
16-17 | 1 | 21,0-26,9 | 11,4-12,5 | 14,1-20,0
2 | 27,0-32,9 | 12,6-20,9 | 20,1-28,4
3 | 33,0-35,3 | 21,0-24,5 | 28,5-30,8
18-19 | 1 | 23,5-24,6 | 13,8-17,3 | 14,1-16,4
2 | 24,7-30,6 | 17,4-23,3 | 16,5-23,6
3 | 30,7-40,2 | 23,4-25,7 | 23,7-28,4
20-21 | 1 | - | 12,2-15,7 | 16,5-20,0
2 | - | 15,8-22,9 | 20,1-26,0
3 | - | - | 26,1-28,4
22-23 | 1 | - | 12,2-14,5 | -
2 | - | 14,6-20,5 | -
3 | - | 20,6-22,9 | -
Примітка:
1 - вибракувані рослини з низьким вмістом волокна
2 - інтервал типових рослин
3 - вибракувані рослини з високим вмістом волокна
При інструментальному визначенні висоти у жодній групі рослин за кількістю коробочок в усі три роки проведення досліду вибракуваних рослин не було. Отже, усі доволі трудомісткі інструментальні вимірювання великої кількості рослин були зайвими. Достатньо було окомірного обстеження.
Наступним етапом є бракування рослин за вмістом волокна в стеблах. Дані про вміст волокна в рослинах, що залишилися після бракування за кількістю коробочок і висотою подано в таблиці 2.
Наведені дані свідчать, що в типову модифікацію потрапляють різні за вмістом волокна рослини кожної групи типової за кількістю коробочок. Так, у досліді 2000 року в групі рослин з 6-7 коробочками типовими були з вмістом волокна від 28,5 до 38,0 %; з 8-9 - від 28,5 до 36,8 %; з 10-11 - від 28,2 до 36,5%; з 12-13 - від 27,0 до 34,1 %; з 14-15 - від 25,8 до 34,1 %; з 16-17 - від 25,8 до 32,9%; з 18-19 коробочками - від 24,7 до 30,6 %. Вміст волокна в стеблах коливався в межах вказаних груп відповідно: 21,3 - 42,8 %; 21,3 - 40,4 %; 22,2 - 44,9 %; 22,2 - 40,1 %; 21,0 - 35,3 %; 21,0 - 35,3 %; і в групі 18-19 коробочок 23,5 - 40,2 %.
Отже, у перших трьох групах рослин з вмістом волокна в стеблах 27-28 % вибракувано, а в решті груп такі стебла залишено в типовій модифікації. У п’ятій і сьомій групах залишено рослини навіть із вмістом волокна 25,8 і 24,7%.
У 2001 році вміст волокна в стеблах є набагато нижчим у всіх групах рослин за кількістю коробочок, ніж у 2000 і коливався у межах 11,4-34,1 % проти 21,0-44,9 % у 2000. Це свідчить про великий вплив умов вирощування на вміст волокна в стеблах. Однак закономірність результатів бракування така ж, як і в досліді попереднього року.
У першій групі в типову модифікацію потрапили рослини з вмістом волокна 15,0-26,9 %, у другій - 19,8-28 %, а в шостій 12,6-20,9 %.
Аналогічні результати отримали і в досліді 2002 року: кожна група рослин за кількістю коробочок мали певний інтервал типової модифікації за вмістом волокна.
Аналіз даних таблиці 2 свідчить про коливання в широких межах вмісту волокна в стеблах усіх груп рослин за кількістю коробочок, відсортованих за висотою. Це обумовлено як фенотиповою мінливістю, так і недосконалістю методики визначення вмісту волокна в стеблах.
Бракування низьковолокнистих рослин при визначенні типової модифікації можна пояснити побоюванням долучити до сорту небажані домішки; бракування ж високоволокнистих рослин, типових за висотою й кількістю коробочок, викликає сумніви.
Таким чином, результати вивчення традиційної методики формування маси насіння вихідної маточної еліти свідчать, що вона невиправдано складна, трудомістка й недостатньо обгрунтована з точки зору сучасної генетики.
МОРФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ Й УРОЖАЙНІСТЬ НАЩАДКІВ МАТОЧНИХ РОСЛИН РІЗНИХ ФРАКЦІЙ
Результати досліджень свідчать, що нащадки маточних рослин типової моди, вибракуваних низько- і високоволокнистих, а також рослин масового добору суттєво не розрізнялись за висотою (табл.3).
За даними здійснених визначень в усіх сортів у середньому на одній рослині містилось 6-7 коробочок. Коробочки верхнього ярусу містили 7-8 насінин, середнього - 5-6, а нижнього - 2-3 насінини.
Урожайність насіння й соломи всіх сортів була однакова в усіх варіантах досліду і в окремих сортів. Не було істотної різниці і за якістю вирощеної продукції (номер трести) та за вмістом волокна в стеблах.
Таким чином, вибракування із типової модифікації маточних рослин, які мають низький або надто високий вміст волокна, свідчить про неможливість за традиційною методикою створити високоякісну вихідну маточну еліту.
Таблиця 3
Висота нащадків різних категорій рослин у різні фази росту й розвитку, см
(середнє за 2000-2002рр.)
Сорт |
Категорія
рослин | Фаза росту й розвитку
"ялинка" | бутоніза-ція | цвітіння | жовта стиглість
Київський | Маточні індивідуального добору | 12 | 63 | 84 | 91
Маточні масового добору | 12 | 63 | 83 | 90
Вибракувані низьковолокнисті | 12 | 65 | 84 | 92
Вибракувані високоволокнисті | 12 | 64 | 83 | 92
Рушничок | Маточні індивідуального добору | 12 | 61 | 82 | 90
Маточні масового добору | 12 | 62 | 82 | 90
Вибракувані низьковолокнисті | 13 | 66 | 85 | 92
Вибракувані високоволокнисті | 13 | 65 | 84 | 90
Могильов-ський 2 | Маточні індивідуального добору | 13 | 63 | 84 | 91
Маточні масового добору | 12 | 63 | 83 | 90
Вибракувані низьковолокнисті | 12 | 66 | 85 | 92
Вибракувані високоволокнисті | 12 | 66 | 85 | 91
Українсь-кий 2 | Маточні індивідуального добору | 12 | 61 | 83 | 91
Маточні масового добору | 12 | 63 | 83 | 92
Вибракувані низьковолокнисті | 12 | 65 | 85 | 92
Вибракувані високоволокнисті | 12 | 67 | 86 | 94
ПРОДУКТИВНІСТЬ НАЩАДКІВ ДРУГОГО Й ТРЕТЬОГО ПОКОЛІНЬ ІЗ НАСІННЯ МАТОЧНИХ РОСЛИН РІЗНИХ ФРАКЦІЙ
Дворічне репродукування насіння із маточних рослин типової моди, вибракуваних низько- і високоволокнистих, а також із проби рослин масового добору не показало істотних проявів господарсько-цінних ознак у рослин-нащадків другого й третього покоління в жодному із варіантів досліду усіх сортів льону-довгунця, які вивчалися (табл.4).
Таблиця 4
Урожайність нащадків різних категорій рослин за їх репродукування, т/га (середнє за 2001-2002рр.)
Категорія рослин | Київський | Рушничок | Могильовський 2 | Українсь-кий 2
Насіння | Солома | Насіння | Солома | Насіння | Солома | Насіння | Солома
Маточні індивідуального добору | 0,74 | 5,2 | 0,76 | 4,8 | 0,69 | 4,8 | 0,73 | 4,8
Маточні масового добору | 0,74 | 5,4 | 0,77 | 4,6 | 0,71 | 4,7 | 0,75 | 5,0
Вибракувані низьковолокнисті | 0,73 | 5,4 | 0,73 | 4,7 | 0,67 | 4,8 | 0,71 | 5,1
Вибракувані високоволокнисті | 0,73 | 5,2 | 0,73 | 4,6 | 0,68 | 4,9 | 0,74 | 4,9
НІР05 | 0,02 | 0,2 | 0,02 | 0,2 | 0,02 | 0,2 | 0,02 | 0,2
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СТВОРЕННЯ МАТОЧНОЇ ЕЛІТИ ЗА ТРАДИЦІЙНОЮ ТА УДОСКОНАЛЕНОЮ МЕТОДИКАМИ
Результатами досліджень доведено, що методика масового добору зменшує трудомісткість і вартість робочих операцій її виконання відповідно в 4,5 і 2,8 рази, скорочує процес формування насіння вихідної маточної еліти на 1-2 роки і, головним чином, вирішує питання достовірної оцінки маточного матеріалу за вмістом волокна в стеблах та контролю типовості сорту за цією ознакою.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
У дисертації подається теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми первинного насінництва льону-довгунця, що забезпечує прискорене розмноження й збереження господарсько-цінних ознак зареєстрованих нових і поширених у виробництві високоцінних сортів шляхом запровадження розроблених простих і достовірних методів контролю за ознаками: “вміст волокна в стеблах”, “висота рослин”, “стійкість до хвороб”, “урожайність волокна й насіння” при зниженні трудомісткості і вартості робочих процесів на отримання насіння вихідної маточної еліти.
1.
Підтверджено високу трудомісткість методики створення маточної еліти шляхом індивідуального добору при цьому достовірність результатів у зв’язку з масовістю аналізів сумнівна.
2.
Інструментальне визначення висоти кожної маточної рослини, відібраної за кількістю коробочок, недоцільне, бо за цим показником протягом трьох років проведення дослідів не було вибракувано жодної рослини. Достатнім є окомірне визначення, за результатами якого було вибракувано у 2000, 2001, 2002 роках відповідно 5,7 %; 7,8 % і 2,9 % рослин.
3.
Індивідуальний аналіз маточних рослин за вмістом волокна в стеблах не забезпечує стабільних і високоточних результатів, унаслідок чого в кожній групі рослин, відібраних за кількістю коробочок, вміст волокна коливається в широких межах. Це зумовлено помилками у зв’язку з впливом людського фактора, недосконалістю вагової техніки, масовим характером аналізів, а також нестабільністю температури і вологості повітря в лабораторії та іншими факторами.
4.
Висота нащадків із насіння маточних рослин індивідуального добору, як і нащадків рослин, вибракуваних за високим і низьким вмістом волокна та рослин невідсортованої проби масового добору всіх сортів була практично однакова: у сортів Київський, Рушничок, Могильовський 2 коливалася в межах 90-92 см і сорту Український 2 - 92-94 см.
5.
За врожайністю насіння й соломи нащадки рослин середньої моди, відібраних за вмістом волокна в стеблах, вибракуваних високо- і низьковолокнистих рослин, а також рослин масового добору практично не розрізнялись. Відхилення в окремі роки були не суттєві і не мали закономірного характеру.
6.
За вмістом волокна в стеблах нащадки рослин масового добору не поступалися нащадкам рослин індивідуального добору, відсортованих за кількістю коробочок на рослині, висотою рослин і вмістом волокна в стеблах. Нащадки рослин з високим і низьким вмістом волокна мали такі ж показники, як і рослини середньої моди.
7.
Дворічне репродукування нащадків маточних рослин, відсортованих за існуючою методикою та маточних рослин масового добору не показало істотної різниці між ними як за висотою рослин льону, так і за врожайністю насіння, соломи і вмісту волокна в стеблах.
8.
За даними трирічних досліджень метод масового добору маточних рослин не поступається методу індивідуальної оцінки маточних рослин, відібраних за морфологічними й технологічними показниками, але зменшує трудові та матеріальні витрати відповідно в 4,5 і 2,8 рази, а тривалість процесу первинного насінництва - на два роки.
РЕКОМЕНДАЦІЇ УСТАНОВАМ, ЯКІ ВЕДУТЬ НАСІННИЦТВО
ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
1.
Науково-дослідним установам, які вирощують насіння маточної еліти льону-довгунця першого й другого років, пробу маточних рослин набирати методом масового добору за морфологічними, притаманними для конкретного сорту, ознаками з окомірною оцінкою їхніх показників.
2.
Добір маточних рослин здійснювати в закладених при вузькорядному способові сівби розсадниках оригінальної еліти або на посівах маточної еліти першого чи другого року.
3.
У розсадниках розмноження доборів та маточної еліти першого й другого років сівбу здійснювати широкорядним способом з міжряддям 45 см з нормою висіву 20-25 кг/га. У період цвітіння здійснювати ретельне сортове прополювання, проходячи через кожен день з 7 до 10 години ранку по міжряддях і видаляючи всі рослини у котрих цвітіння відрізняється від основного сорту та ті, що зацвіли першими й останніми. Перед збиранням видаляти нетипові, а також слаборозвинуті, сильноуражені хворобами й полеглі рослини.
4.
Паралельно із вказаними розсадниками висівати ямковим способом по 100 насінин із площею живлення 2,5х2,5 см для інструментальної оцінки типовості рослин за морфологічними ознаками сортові, який розмножується, а також вмісту волокна в стеблах за чотирма наважками соломи масою 20г кожна.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Карпець І.П., Лісовий О.Б. Удосконалення методики первинного насінництва льону-довгунця // Вісник аграрної науки. - 2003. – Вип. №7. – С.27-29. (Доля автор.-60%. Проведення досліджень, аналіз і узагальнення їх результатів, написання тексту.).
2.
Карпець І.П., Скорченко А.Ф., Головенко В.І., Лісовий О.Б. Формування врожаю та якості волокна засобами селекції, насінництва, агротехніки вирощування льону-довгунця та післязбиральної обробки продукції // Проблемы легкой и текстильной промышлености Украины. – Херсон, 2001. – Вип.№5. - С.36-37. ( Доля автор.-50%. Участь у підготовці наукових даних та оформленні тексту статті.).
3.
Скорченко А.Ф., Карпець І.П., Ковальов В.Б., Голобородько П.А., Головенко В.І., Лісовий О.Б. Основи ведення льонарства в сучасних умовах. – К.: Нора-прінт, 2002. - 48с. ( Доля автор.-50%. Участь у формуванні наукових даних та написанні тексту.).
4.
Карпець І.П., Лісовий О.Б. Щодо методики первинного насінництва льону-довгунця // Збірник наукових праць ІЗ УААН.- К., 2001. – Вип. №4. - С.111-114. ( Доля автор.-60%. Підготовка, аналіз і узагальнення даних, участь в оформленні.).
5.
Лісовий О.Б. Ефективність методів індивідуального і масового доборів маточних рослин у первинному насінництві льону-довгунця // Збірник наукових праць ІЗ УААН.- К., 2004. – Вип. №2-3. - С.104-110.
6.
Карпець І.П., Лісовий О.Б. Наукове обгрунтування нової методики первинного насінництва льону-довгунця // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій 70-річчю ВНДІ льону "Итоги и перспективы развития селекции, семеноводства, совершенствования технологии возделывания и первичной переработки льна-долгунца".- Торжок, 2000. - С.74-76. ( Доля автор.-50%. Участь в формуванні наукових даних та написанні тексту.).
7.
Лісовий О.Б. Удосконалення методики формування вихідної маточної еліти льону-довгунця // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених "Проблеми і перспективи розвитку льонарства та коноплярства в Україні". – Глухів, 2003. - С.19-22.
Лісовий О.Б. Удосконалення методики первинного насінництва льону-довгунця. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН, Харків, 2005.
Дисертація присвячена обгрунтуванню операцій процесу формування маси насіння вихідної маточної еліти льону-довгунця за традиційним варіантом методики.
Вивчено результативність, достовірність і доцільність операцій вибракування рослин за кількістю коробочок, висотою, вмістом волокна в стеблах. Перевірено вплив вищезгаданих операцій у нащадків.
Результатами досліджень встановлено, що окомірне бракування рослин за кількістю коробочок і висотою при масовому доборі не поступається трудомісткому інструментальному. Доведено недосконалість існуючої методики при бракуванні рослин за ознакою "вміст волокна в стеблах".
За результатами досліджень рекомендовано відтворювати насіння еліти, застосовуючи масовий добір, який забезпечує отримання достатньої кількості насіння, скорочення терміну насінницького процесу на 1-2 роки, зменшення економічних та енергетичних затрат відповідно у 2,8 і 4,5 рази.
Ключові слова: льон-довгунець, індивідуальний добір, масовий добір, нащадки, маточна еліта, методика, вибраковування, насіння, точність.
Лисовый А.Б. Усовершенствование методики первичного семеноводства льна-долгунца. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 – семеноводство. – Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева УААН, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию процессов формирования массы семян выходной маточной элиты по существующей методике.
Результаты исследований указывают на то, что сортировка растений по количеству коробочек и высоте, при индивидуальном отборе, не приносит никаких преимуществ сравнительно с глазомерной браковкой при массовом отборе. Кроме того, трудоемкий анализ маточных растений по содержанию волокна в стеблях не обеспечивает постоянных и высокоточных результатов. У одного и того же сорта содержание волокна в стеблях находится в границах – от 15 до 32 %, несмотря на то, что разница у растений только в количестве коробочек.
Разработан процесс, который позволяет снизить затраты и увеличить точность показателей по содержанию волокна.
В результате проведенных исследований установлено, что морфологические показатели разных групп растений не имеют никаких преимуществ по высоте, в разные фазы роста и развития, количеству коробочек и семян в них.
Полученные средние урожайности семян и соломы маточных растений индивидуального отбора, высоковолокнистых и низковолокнистых, а также маточных массового отбора практически равные. Отклонения по вариантах в некоторые годы не существенные и не постоянного характера.
По содержанию волокна в стеблях массовый отбор не уступает маточным растениям индивидуального отбора. Их показатели по сортах Киевский, Рушнычок, Могилевский 2 и Украинский 2 были в пределах 30 – 31 %, и 32 – 33 %.
Необходимо отметить, что результаты опытов, в которых изучались морфологические свойства, урожайные показатели и качество продукции в потомстве на протяжении двух лет не показали никаких различий по вариантах в разрезе всех исследуемых сортов льна-долгунца.
Предложенная методика массового отбора уменьшает трудоемкость и стоимость рабочих операций по ее исполнению соответственно у 4,5 и 2,8 раза, сокращает процесс формирования выходной маточной элиты на 1-2 года, а также, решает вопрос точной оценки маточного материала по содержанию волокна и контроля типичности сорта.
Ключевые слова: лен-долгунец, индивидуальный отбор, массовый отбор, потомство, маточная элита, методика, браковка, семена, точность.
Lisovyi O.B. The improvement of the methods of fiber flax primary seed production. - Manuscript.
Thesis for the degree of candidate of agricultural sciences in the speciality 06.01.14 – seed growing. - V.Ya.Yuriev Institute of plant growing, Kharkiv, 2005.
The thesis is develoted to the substantiation of operations of the process of seed mass formation of fiber flax initia foundation seed stock on the traditional version of the methods
The efficiensy, reliabiliti and advisabiliti of operations of plant regection on the seedball number, height, fiber content in stems are stadied. The efficiensy of above - mentioned operations in descendants is verified.
As a result of investigation it is established that the ocular plant regection on the seedball number and height at mass selection is on a par with the labour-consuming istrumental one. The imperfection of the existing methods at plant regection on the sign "fiber content in stems" in stems is proved.
As a result of research it is recommended to reproduce elite variety seed using the mass selection which secures the obtaining of the sufficient amount of seed, the reduction of time of the seed process by one - two year, cutting of economic and energy costs accordinly 2,8 and four - fold.
Key words: fiber flax, individual selection, mass selection, progeny, foundation seed stock, methods, regection, seeds, precision.
Замовлення №3 від 5/01/2005 р.
Формат 60х90 1/16
Ум. др. арк 1,25. наклад 100 прим.
___________________________________
Типографія “МАГДА LTD”
61060. м. Харків, пр. Московський 142
тел. (0572) 900-210
