Національна академія наук України

Інститут УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

МОРОЗ

Олена Олександрівна

УДК 811.162.3’373.23

Сучасна чеська суспільно-політична лексика:

семантика, структура, динаміка

10.02.03 — слов’янські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник –

кандидат філологічних наук, доцент

Паламарчук Ольга Леонідівна,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри слов’янської філології.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Багмут Алла Йосипівна,

Київський університет економіки та технології транспорту,

кафедра української та іноземних мов;

кандидат філологічних наук, науковий співробітник Федонюк

Валентина Євгенівна,

Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України

відділ західно- та південнослов’янських мов.

Провідна установа –

Ужгородський національний університет МОН України, кафедра словацької філології, м. Ужгород.

Захист відбудеться „_14_” грудня 2005 року о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 Інституту української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського,4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (м. Київ, вул. Грушевського,4).

Автореферат розісланий „_11_” листопада 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01,

кандидат філологічних наук І. А. Самойлова

Загальна характеристика роботи

Суспільно-політична лексика сучасної чеської мови, як і будь-якої іншої слов’янської чи неслов’янської, є обширом номінацій, які вербалізують світ понять зі сфери світоглядних, ідеологічних, політичних знань, на часі актуальних, соціально-апробованих для суспільства.

Такий широкий, різноманітний світ понять і відповідних їм лексичних номінацій, які включають термінологічну, термінологізовану й так звану фонову лексику зі словника в цілому, є багатоаспектним об’єктом вивчення для лінгвістів. Можна визначити такі два основні аспекти: дискурсний і внутрішньо-лінгвістичний.

Дискурсний аналіз генералізується вимогою екстралінгвальною: досліджувати мовні одиниці за межами узуального вжитку, тобто у структурі текстових масивів, які відображають вибір, тлумачення цих одиниць з погляду позамовних знань, наприклад, для суспільно-політичної лексики знань про актуалізовані для даної історичної доби, народу концепти соціології, ідеології, політики.

Власне лінгвістичний аналіз зумовлюється вимогою досліджувати й описувати лексику як підсистему, яка має свій рух на дискретному рівні: склад, структура номінацій, розширення їхніх семантичних парадигм, синонімічна взаємодія, метафоризація, неологізми, частота вживання, узуальність вибору.

Цю дисертацію присвячено саме другому аспектові аналізу.

Актуальність дослідження може констатуватися тим, що власне лінгвістичний аналіз конкретної лексичної підсистеми засобами дослідницького апарату, який пропонує сучасна лінгвістика, є постійно актуальним, тим більше на матеріалі нерідної мови, що дає можливість зокрема пізнання лексичного відтворення суспільно-політичних понять, їхнього міжмовного контексту лексичними засобами сучасної чеської мови, як і можливість внутрішньої екстраполяції цього пізнання на рідну мову. Останнє відкриває перспективу нових досліджень суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови в компаративному напрямі.

90-ті роки ХХ століття позначені значними змінами в суспільно-політичному житті Чехії. У зв’язку з цим суспільно-політична лексика (СПЛ) чеської мови зазнає змін в усіх сферах свого функціонування: розширюється коло її користувачів, формується нова політична мова. На сьогодні виникла потреба в такому описі СПЛ, який би дозволив виявити її структурні та семантичні особливості, а також динамічний потенціал. З одного боку, на матеріалі даної сукупності лексичних одиниць можна дослідити вплив екстралінгвістичних факторів на структуру мови, з іншого – СПЛ відіграє найважливішу роль у розповсюдженні суспільно-політичних концепцій та формуванні соціальної свідомості населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційної роботи „Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка” включено в комплексну дослідницьку програму кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Метою дослідження є визначення складу суспільно-політичної лексики в сучасній чеській мові, її структурних та семантичних особливостей, динамічних процесів в її корпусі.

Конкретними завданнями стали:

1) схарактеризувати суспільно-політичну лексику в сучасній чеській мові, визначити її обриси, уніфікувати класифікацію, встановити її критерії, використавши численну наукову літературу щодо типології суспільно-політичної лексики в мові взагалі;

2) дослідити ті семантичні особливості, які вирізняють суспільно-політичну лексику серед інших підсистем мови;

3) виявити динамічний потенціал суспільно-політичної лексики, простежити за її функціональним виявом, частотою використання.

Об’єктом дослідження є чеська суспільно-політична лексика 90-х років ХХ століття (понад 3000 лексичних одиниць), корпус текстів (Иeskэ nбrodnн korpus), тексти суспільно-політичної тематики з періодичних видань.

Предметом дослідження є опис семантичних, структурних і функціональних особливостей суспільно-політичної лексики в сучасній чеській мові як її підсистеми. Аналіз сфокусований на ключових концептах суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови „moc”, „stбt”, „spoleиnost”, які радіально від центру покривають функціональне поле лексики в цілому і її термінологічного ядра.

Методи дослідження: традиційно описовий з елементами соціолінгвістичного, який дозволив виявити деякі кореляції між мовними одиницями та соціальними реаліями; головні операційні методи – метод компонентного аналізу й метод побудови семантичних полів.

Метод компонентного аналізу є найбільш ангажованим у сучасній лексикології як основний спосіб формалізації та надання точності й конкретності смисловим відношенням між лексемами.

У процесі дослідження суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови (далі СПЛ) і суспільно-політичної термінології (далі СПТ) як частини суспільно-політичної лексики компонентний метод використано в таких напрямах:

1) у процесі виявлення змін, які відбуваються у структурі лексичного значення слова при його переході від ідеологічно нейтрального до ідеологізованого;

2) при дослідженні розходжень у значеннях слів у словниках різних ідеологічних орієнтацій (багатозначність);

3) при аналізі формальних розходжень у тлумаченні значень досліджуваних слів (синонімія).

Наукова новизна роботи вмотивовується спробою аналізу сучасної чеської суспільно-політичної лексики з погляду взаємодії мовних і соціальних чинників, а також коректністю застосування методу компонентного аналізу й польових структур. У роботі також доповнено й уточнено такі поняття сучасної вітчизняної славістики, як саме поняття суспільно-політичної лексики, її термінологічного ядра, класифікації, типології, напрями дослідження. Новою науковою інформацією в роботі є опис суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови з погляду статистичних спостережень, динаміки розвитку на рівні самої лексичної системи: семантична деривація, переосмислення, метафоризація, контекстні конотації, тобто комплексний опис структурно-семантичної організації й динаміки суспільно-політичної лексики.

Теоретичне значення роботи полягає в дослідженні суспільно-політичної лексики чеської мови на ґрунті концепцій сучасної лексикології, а саме однієї з основних – методу компонентного аналізу: синтагматично-парадигматичні відношення, польові структури, смислові домінанти структурних класів. У теоретичному плані робота в інтерпретації цього методу становить перевірку його вірогідності й коректності застосування до даної лексичної підсистеми чеської мови. Крім того, у роботі доповнюються знання про теоретичний зміст понять „суспільно-політична лексика” й „суспільно-політична термінологія”, окреслюється їхня взаємодія. Отже, наукова цінність дисертації полягає в комплексному описі структурної організації, семантичних особливостей та динаміки СПЛ чеської мови, у застосуванні методу компонентного аналізу та виділенні смислових домінант СПЛ.

Практичне значення. Використання результатів дослідження передбачається в подальших наукових описах суспільно-політичної лексики інших слов’янських мов за пропонованим методом з його поглибленням й уточненням, що має наукову й практичну перспективу: у порівняльному плані через номінації даної лексики ознайомлення з суспільно-політичним станом сучасного соціуму, у якому проживають слов’янські народи. Актуальним стане насамперед порівняльне дослідження СПЛ чеської та української мов. Результати дослідження можуть бути використані при створенні словника СПЛ чеської мови 90-х років ХХ століття, а також можуть служити основою для створення словника СПЛ тезаурусного типу, тобто словника, у якому слова розташовано за тематичним принципом і показано семантичні відношення між ними. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці вузівських спецкурсів з богемістики („Особливості чеської суспільно-політичної лексики та сфери її побутування”, „Соціальні й психологічні ракурси побутування суспільно-політичної лексики в колективній свідомості чехів”), у подальших дослідженнях лексичної системи сучасної чеської мови.

Апробація. Основні положення та результати дисертаційної роботи було представлено та обговорено на наукових конференціях та колоквіумах (VIII Міжнародна Кирило-Мефодіївська конференція, Одеса, 2003; XII Міжнародний славістичний колоквіум, Львів, 2003; Міжнародна лінгвістична конференція на честь 80-річного ювілею професора І. К. Кучеренка і професора Н. І. Тоцької, Київ, 2003) та на засіданні кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 8 від 25 червня 2005 р.).

Публікації. По темі дисертації було опубліковано чотири статті в наукових фахових видання, затверджених ВАК України.

Структура. Дисертація складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків та бібліографії.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується тема дисертаційної роботи в презентуючих її напрямах: вибір теми з позицій сьогоденних потреб лінгвістики, актуальність для розвитку теорії лексикології, семасіології і практичних потреб, умотивовується вибір і напрями застосування сучасних лінгвістичних методів лексикологічних досліджень, визначаються мета й завдання аналізу, ступінь апробації основних положень дисертації.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження суспільно-політичної лексики: принципи виокремлення, аналізу, класифікація” уточнюється СПЛ як загальномовний феномен, що повною мірою може екстраполюватися й на сучасну чеську мову. Ці уточнення, доповнення й авторський погляд висвітлюються в сімох позиціях опису: сутність поняття та принципи виокремлення СПЛ, класифікація СПЛ, структура СПЛ, семантичні процеси у складі СПЛ, основні аспекти аналізу СПЛ, СПЛ як об’єкт соціолінгвістичного аналізу, історія формування та особливості функціонування СПЛ у різних стилях мови.

У славістиці 70-х – 80-х – 90-х років ХХ століття й в сучасну добу погляд на СПЛ уніфікується в основній характеристиці цієї лексичної підсистеми, яка глобально вербалізує широку сферу діяльності суспільства, а саме сферу політики, політекономії, ідеології, світоглядності. При цьому існують численні уточнення щодо визначення функціональних меж підсистеми, різних критеріїв класифікації номенклатурних лексем, самих дефініцій класифікаційних підгруп, тобто пропонуються в деталях різні метамови об’єкта дослідження (В. Г. Костомаров,

Л. А. Мурадова, С. Г. Капралова, В. М. Лейчик, Т. Б. Крючкова, І. Ф. Протченко). На ґрунті проаналізованої наукової літератури в дисертації аргументується переконання автора в тому, що СПЛ умовно включає дві підсистеми: функціонально-описову й термінологічну (СПЛ та СПТ). За критерієм такої типології в роботі визначено: мобільність, потенційний динамізм номінацій, різна їхня парадигматика і структурні відношення в межах підсистеми. Теза про більшу однозначність, унормованість підсистеми СПТ не може мати виключну коректність, бо існує багато дифузних термінів, або таких, які відомі вузькому колу носіїв мови, як у чеській мові терміни типу anexe, akceptace, emise, evidence та інші.

СПЛ у сучасній чеській мові виразно класифікується за такими ознаками: співвідношення між СПЛ та СПТ, лексико-тематична приналежність, емоційне забарвлення. Перша й третя ознаки є факультативними, головною є друга. Тут виділяються назви, пов’язані з суспільно-політичним устроєм держави й лексика, пов’язана з різними сферами суспільно-політичного життя. Зважаючи на функціональну інтерференцію різних лексем за вказаною тематичною приналежністю, доцільно було поглибити класифікацію виділенням так званих лексико-семантичних полів (далі ЛСП), де визначається ядерна домінанта. Так, лексику, пов’язану з державним, соціально-політичним устроєм держави, у роботі представлено трьома ЛСП, які об’єднуються в одній зоні СПЛ. При цьому наголошено на деякій умовності такого поділу, бо більшість лексем цієї тематичної групи перетинаються у виділених полях, оскільки їх можна віднести до кожного з трьох ЛСП (ЛСП moc, ЛСП stбt, ЛСП spoleиnost). Це зумовлено тим, що назви зазначених ЛСП, які одночасно є ключовими концептами СПЛ, нерозривно пов’язані між собою (stбt – zбkladnн mocenskб orgаnizace ve spoleиnosti). Проблема розподілу власне СПЛ на ЛСП посилюється багатозначністю окремих лексем та наявністю у визначенні окремих слів назв усіх (або, принаймні, двох) ЛСП. Так, слова republika 1, monarchie 1 відносяться до ЛСП moc у значенні певної форми правління та republika 2, monarchie 2 до ЛСП stбt у значенні держав з такою формою правління. Слово prezident 1 можна віднести до ЛСП stбt та до ЛСП moc, оскільки prezident – hlava stбtu, pшedstavitel stбtnн moci. Слово politika 1 можна віднести до ЛСП stбt та до ЛСП moc, оскільки politika – иinnost stбtu, иinnost orgбnщ stбtnн moci. Слово lid 1 явно тяжіє до ЛСП spoleиnost, хоча його можна віднести до всіх трьох ЛСП, оскільки lid – vrstvy spoleиnosti, zdroj veљkerй moci ve stбtм. Найважче розмежувати ЛСП stбt та moc, оскільки влада розглядається перш за все у значенні державної влади (stбtnн moc). Всі ці випадки перетинання та взаємопроникнення демонструють небезпідставність об’єднання зазначених ЛСП в одну зону – власне СПЛ.

У зв’язку з об’єктивною складністю розподілу СПЛ за чітко визначеними ЛСП у роботі саме лексико-семантичне поле представлено у вигляді дворівневої структури. На першому рівні розташовуються слова, тлумачення кожного з яких (за даними тлумачного словника Slovnнk spisovnйho jazyka иeskйho) містить домінанту самого ЛСП. На другому рівні знаходяться дві групи слів, які семантично пов’язані зі словами першого рівня. Одна група – це слова, які вступають у безпосередній синтагматичний зв’язок зі словами першого рівня. Друга група – це слова, які мають певні парадигматичні зв’язки (гіпонімічні, супідрядні, синонімічні, антонімічні, „частина – ціле”) зі словами першого рівня, наприклад:

ЛСП „stбt”

Перший рівень | Administrativa, administrativnн

Administrativa – vedenн stбtnнch zбleћitostн

Другий рівень | Синтагматичні зв’язки | Парадигматичні зв’язки | Administrativnн aparбt, administrativnн orgбn | Administrativnн = sprбvnн, administrativa = sprбva = sprбvnн ъшad

У першому розділі роботи звернено увагу й на питання про семантичні процеси у складі СПЛ сучасної чеської мови, процеси формування даної лексики та її функціонування, хоча кожен з названих аспектів може становити окрему проблему дослідження.

Семантичні процеси у складі СПЛ сучасної чеської мови, як передбачається й в усіх мовах світу, є явищем динамічним, зумовленим соціальним дискурсом подій суспільно-політичного життя країни: деактуалізація лексики, деідеологізація лексики, політизація, деполітизація, активізація деяких семантичних моделей, метафоризація, контекстні конотації тощо. Деактуалізація пов’язана зі знівельованими реаліями чехословацької дійсності (sovмtskэ, socialistickэ). Деідеологізація позбавила певну лексику радянського та чехословацького періоду ідеологічного забарвлення. Змінилися значення слів, зникло їхнє пейоративне забарвлення, змінилося емоційно-експресивне навантаження слів та словосполучень (konkurence, vlastnнk, podnikatel, komerce). Політизація лексики пов’язана з залученням до політичного контексту слів, які не мали жодного відношення до політики. Лексеми типу demontбћ, dialog, pluralizmus перейшли у сферу політичних відносин, а, отже, у сферу політичного мовлення (demontбћ ideologie, politickэ dialog). Деполітизація лексики призвела до того, що слова, які раніше стосувалися виключно політичної лексики та вживалися в політичному контексті, перейшли до розмовної лексики та вживаються в контекстах, далеких від політики (zveшejnмnн у значенні otevшenм, upшнmnм).

Досить актуальними на сьогодні є процеси активізації семантичної моделі, яка виражає оцінку особистості як суспільного явища, та метафоризації як вираження оцінки суспільно-політичної ситуації. Цікаво, що для останньої характерне використання великої кількості лексем з різних тематичних груп лексики, зокрема будівельної, медичної та зоологічної ( chodba vlбdy, nemoc spoleиnostн, ptбk ъspмchu). Метафоричність набула статусу важливої ознаки політичного дискурсу Чехії, що призвело до необхідності експлікації та осмислення особливого виду метафоричної одиниці – політичної метафори.

Семантичні процеси, які відбувалися й наразі відбуваються у складі СПЛ сучасної чеської мови, мають міжнародний контекст і відбуваються за плином класичних процесів у мовних змінах, пов’язаних із соціальним чи політичним дискурсом держав і в загальних рисах описаних у численних роботах з загального мовознавства (Д. М. Шмельов, С. Ульман, Ю. М. Караулов, А. М. Баранов, К. Ф. Махова).

У першому розділі дисертаційного дослідження побіжно названі й основні шляхи творення СПЛ сучасної чеської мови засобами словотвору, які також відповідають загальномовним, принаймні у слов’янських мовах.

У другому розділі „Семантико-структурні особливості суспільно-політичної лексики сучасної чеської мови” висвітлено результати дослідження й опису семантичних полів СПЛ у межах основних трьох масивів: власне предметного змісту, ідеологічного й тематичного. Такий поділ назовні не дає уявлення про межі лексики у виявленій сукупності мовленнєвих значень. Саме тому в дисертації застосовано продуктивний метод компонентного аналізу лексичних значень. За цим методом значення слів можна представити у вигляді комбінування елементарних компонентів смислу, які в реальному мовленні виявляються на рівні синтагматики й парадигматики їхніх функцій. Це створює доказову типологію лексичних одиниць, у даному випадку лексем суспільно-політичного призначення в сучасній чеській мові.

За зразок такого аналізу можна взяти концептуальне поняття stбt в усіх можливих формах функціонального вияву. Семантичне поле цього концептуального слова-поняття, яке є моделлю для опису інших ЛСП, має дворівневу структуру (за даними основного лексикографічного джерела Slovnнkа spisovnйho jazyka иeskйho, 1989). Лексикографічне тлумачення слова stбt є вихідним. Пояснення характеру зв’язку між назвою поля та словами першого рівня міститься у самому тлумаченні цих слів: тлумачення кожного слова містить саму назву ЛСП stбt: administrativa – шнzenн stбtnнch zбleћitostн, republika – forma stбtnнho zшнzenн, zшнzenн – zpщsob organizace spoleиenstvн, politickб forma stбtu, ъzemн – иast zemskйho povrchu tvoшнcн stбtnн celek. Другий рівень складають слова, які вступають у синтагматичні та парадигматичні відношення зі словами першого рівня (administrativnн aparбt, autonomnн republika, ъzemн = teritorium, adminiatrativa = sprбva).

ЛСП stбt

Перший рівень (зв’язок з назвою ЛСП) | Ъzemн – иast zemskйho povrchu tvoшнcн stбtnн celek. | Другий рівень (зв’язок зі словами першого рівня) | Синтагматичні відношення | Парадигматичні відношення

(синонімічні, видо-видові) | Mнstnн ъzemн, cizн ъzemн, stбlэ ъzemн | ъzemн = teritorium, ъzemн – kraj, mмsto, vesnice

У такий саме спосіб було сформовано ЛСП moс та spoleиnost. Ці групи лексики мають досить стійку та закриту структуру, їхній динамічний потенціал є порівняно невисоким. Семантичні особливості з групи власне предметного змісту полягає в тому, що вони групуються навколо ключових концептів СПЛ чеської мови.

У процесі розгляду ЛСП stбt увага зосереджується на словах, які утворюють синонімічний ряд із назвою поля: stбt, mocnost, imperium, шнљe, cнsaшstvн. Ці слова не можна віднести до абсолютних синонімів, тому пропонуються деякі історичні коментарі.

Для ранніх етапів розвитку поняття політичної організації суспільства характерні ототожнення та взаємозаміна таких його смислових аспектів, як земля, мова, віра, спільне походження та військо. В еволюції самосвідомості слов’янських народів послідовність виникнення понять є такою: мова – земля – країна – держава – царство – держава – імперія. У цілому за словом „держава” в значенні stбt закріплюється родове значення, а слово „держава” в значенні mocnost переходить переважно до зовнішньополітичної площини. Від початку слово „mocnost” ототожнювалося зі словом imperium (шнљe), пізніше – зі словом stбt. Із ускладненням політичних систем виникає імперський принцип організації держави та влади.

У сучасній чеській мові слово stбt є одним з найбільш вживаних (за даними Иeskйho nбrodnнho korpusu, 2000 його частота складає 9355), натомість інші лексеми з наведеного синонімічного ряду майже не вживаються, що демонструє характер функціонування слів на позначення даного поняття.

Зв’язки між значеннями слів у семантичному полі різняться за ступенем спільності. Є кореляції широкого охоплення, що пов’язують між собою елементи всередині найрізноманітніших у змістовому плані полів. Поряд із цим існують кореляції, специфічні для якоїсь однієї понятійної сфери. Розглянемо деякі основні найзагальніші типи кореляцій між словами в рамках даного семантичного поля.

Гіпонімічні кореляції (родо-видові) пов’язують слово, яке позначає загальне родове поняття (гіперонім), зі словами, що позначають види цього поняття (гіпоніми). На основі родо-видових кореляцій можна будувати ендоцентричні ряди, в яких кожне наступне слово ряду являє собою гіпонім стосовно попереднього і гіперонім стосовно наступного: stбt – republika – Иechy.

Кореляція несумісності або супідрядності (видо-видова) пов’язує між собою когіпоніми – слова, що мають спільний гіперонім. Так, наприклад, ъstav, instituce, sekretariбt є когіпонімами, які мають спільний гіперонім administrativa.

Відношення (кореляція) “частина – ціле” пов’язує назву деякого об’єкта з назвами його складових частин: stбt – mмsto, symbolika – symbol.

Синонімічні кореляції в межах ЛСП stбt представлено групою понятійних синонімів: ъzemн – teritorium, oblast – kraj, svaz – unie, samostatnэ - nezбvislэ.

Під поняття антонімії підводиться група кореляцій, що пов’язує слова, які виражають в тому чи іншому відношенні протилежні поняття. Кореляція антонімії більш властива дієсловам та прикметникам, тому серед іменників (яких у даному полі абсолютна більшість) цей вид відношень трапляється переважно між словами на позначення абстрактних понять та явищ. Це пояснює поодинокість випадків цієї кореляції між словами, що розглядаються в даному розділі: vlast – cizina, rodnэ - cizн.

Аналогічно побудовано та структуровано лексико-семантичні поля лексем moc та spoleиnost. ЛСП лексеми moc (синонім vlбda) будується за зразком ЛСП stбt (обидва концептуальні поняття вербалізуються словами високої частоти, хоча пріоритетну частоту має концепт moc – vlбda, відповідно 11360 уживань та 14329 уживань за даними лексикографічних джерел).

ЛСП moc

Перший рівень (зв’язок з назвою ЛСП) | Vlбda 1 – nejvyљљн vэkonnэ orgбn stбtnн moci. | Другий рівень (зв’язок зі словами першого рівня) | Синтагматичні відношення | Парадигматичні відношення

(видо-видові) | Vlбdnн krize, vlбdnн program | vlбda – koaliиnн, ъшednickб, opoziиnн |

Найтиповішими кореляціями всередині поля є видо-видові кореляції, які пов’язують між собою когіпоніми: orgбn = ministerstvo, parlament, duma, departament, organizace; funkce = gubernбtor, prezident, ministr, poslanec; doklad = akt, spis, ъkon, protokol. У межах даного поля наявні також антонімічні (vмtљina – menљina; demokratickб – antidemokratickб), синонімічні (usnesenн – ustanovenн – naшнzenн; volby – referendum, pravomoc – kompetence - zmocnмnн), гіпонімічні (parlament – frakce – opozice) кореляції, а також кореляції „частина – ціле” (kabinet / sbor – ministr, frakce – frakcionaш).

ЛСП spoleиnost

Перший рівень (зв’язок з назвою ЛСП) | Sociбlnн – tykajнcн se lidskй spoleиnosti.

Obиan – иlen spoleиnosti. | Другий рівень (зв’язок зі словами першого рівня) | Синтагматичні відношення | Парадигматичні відношення

(родо-видові) | sociбlnн vэvoj, sociбlnн podpora | obиan – Иech, cizinec |

Розглядаючи поняття суспільство та ЛСП, утворене цим концептом, слід брати до уваги нерозривний зв’язок між цим поняттям та поняттями народу та нації. Ці лексеми утворюють досить довгий синонімічний ряд і складають певну частину однієї з груп даного ЛСП. Як і суспільство, народ і нація – слова багатозначні, хоча так чи інакше позначають певну групу людей, людську спільноту.

Синонімічні кореляції в межах даного поля представлено групою понятійних синонімів (синонімічних рядів): spoleиenskэ – veшejnэ – spoleиnэ, jednota – hromada – kolektiv – spolek, populace – obyvatelstvo. Також у даній групі широко представлені відношення „частина – ціле”: lidй – osoba, kultura – hodnota, spolek – иlen, spoleиnost – obиan, kolektiv – иlen. У межах даного поля наявні також родо-видові (osoba – obиan – Иech), видо-видові ( spoleиnost – lid, nбrod) та антонімічні ( blahobyt – chudoba) кореляції.

Ключові концепти moc, stбt, spoleиnost є центральними, значущими для всієї суспільно-політичної лексики чеської мови, як і будь-якої іншої. Вони перетинають, об’єднують увесь суспільно-політичний лексичний ареал, оскільки вербалізують модель владного співвідношення між суб’єктом та об’єктом влади.

Moc в широкому розумінні визначається як “schopnost, sнla, vliv; zнskana moћnost nмkoho ovlбdat, opшenб o nмj. sнlu, o stбtnн aparбt moћnost vlбdnout v spoleиenskйm celku”. У колективній свідомості moc – це об’єкт приналежності, завоювання, передачі, втрати (dostat se kuchopit moc, drћet se u moci, mнt moc, zнskat moc, zbavit moci, nastolit moc, dosadit k moci). Мотивацією подібних дій виступає уявлення про виняткову цінність влади. Концепт влади має вертикальну орієнтацію (верх / низ) – влада над кимсь, потрапити під владу, звільнитися від влади. Вертикальна орієнтація влади проектується на всю суспільно-політичну лексику. Горизонтальна вісь концепту менш значуща. Проте лексико-семантичні поля, утворені навколо домінанти moc, є поширеними й покривають переважну частину всього ареалу СПЛ.

Інтерпретація лексичними засобами концептів stбt і spoleиnost умотивована позамовними чинниками, тобто народними уявленнями про державу як суб’єкт влади й суспільство як її об’єкт: держава як сила, міць, безпека у функціях охорони громадян (ubrбnit, zabezpeиit, zaruиit, zajistit). Така взаємодія об’єктивних уявлень не може не виражатися в мовній взаємодії номінацій, взаємодії ЛСП, їхній лексичній інтерференції, як і багатозначності слів, які виражають цей центральний масив суспільно-політичної лексики мови.

Ідеологічна лексика – важко досліджуваний в аспекті типології складник СПЛ, хоча є найбільш термінологізованою системою, оскільки включає терміни філософії, права, політології. Приналежність ідеологічної лексики до корпусу СПЛ виявляється в оцінюванні ідеологем, тобто на функціональному рівні, тобто не на рівні пізнання, гносеології, а на рівні суто соціології: рух ідей, оцінка, їхній перехід у суспільну силу, прояв активної свідомості. Оскільки ідеологізоване слово в мікроконтексті (реальному виразі) не має у своїй семантичній структурі якогось ідеологічного компонента (мікросеми), його ідеологічне значення у функції оцінки явища ніби приховане у денотаті (Л. А. Мурадова, Д. М. Шмельов, Т. Б. Крючкова), аналіз ідеологічної лексики переміщується у функціональний напрям: у зону позитивної чи негативної оцінки явища суспільно-політичного значення засобами оцінювальної лексики (переважно атрибутивної). Як показало дослідження, процес соціальної оцінки політизованих ситуацій відбувається у спосіб: 1) позначення суб’єкта влади, який перевищує свої владні повноваження, та його дій (despota, despotizmus, despotickэ, diktбt, diktбtor, diktatura, diktбtorskэ, tyran, tyranizovat, tyranie, tyranskэ); 2) позначення дій об’єкта влади, які виходять за межі нормативних; поведінка об’єкта влади, яка загрожує статусу суб’єкта влади (buшiиstvн, buшiи, buшiиskэ, bouшit se, spiknutн, spiklenec); 3) позначення ненормативних дій об’єкта й суб’єкта влади (teror, terorista, teroristickэ).

Лексика зони позитивної оцінки тяжіє до абсолютно позитивних у колективній свідомості понять (nбrod, svoboda, vlast, otиina, dobro) та співвідноситься з ними: humanizmus, humanista, humбnnэ, humбnnost, otиina, domбcн, patriotizmus, patriot, vlastenec, vlasteneckэ, vlastenectvн.

Семантичні процеси у складі лексики ідеологічного значення надто змінні, рухливі: наявна деідеологізація, яка стосується в цілому слів-апелятивів, оскільки конотоніми, тобто знакові власні назви, завжди ідеологізовані; переідеологізація як зміна асоціативної ознаки та полюса ідеологічної емотивності на протилежний; вторинна ідеологізація як набуття словом, ідеологізованим в одній ідеології, видозміненої соціально-ідеологічної оцінки в іншому ідеологічному узусі.

Отже, формулюючи свої основні засади переважно на базі уже відомих понять, суб’єкти ідеологічної оцінки або змінюють їхні референційні проекції (stбt Иeskoslovensko – stбt Иechy), або актуалізують у семантичній структурі ідеологізованих слів відповідні семи, витісняючи на периферію інші (svoboda, vlastenectvн). Зазначені процеси спричинили кількісне та якісне поповнення словникового складу мови, що полягає в розвитку диференціації значень слів і їхніх відтінків, у розширенні семантичного обсягу номінативних одиниць, актуалізації деяких значень.

У зв’язку з вищесказаним у дисертації ЛСП ідеологізованої лексики побудовані за ознакою оцінювання й ангажованості, де переоцінкам чи новому осмисленню піддаються старі політичні явища, події тощо. Універсальна лексика оцінювального значення може класифікуватися також на двох рівнях у системі синтагматичних та парадигматичних відношень за частотою не менше 100 слововживань на зразок:

ЛСП ideologie (універсальна оцінювальна лексика)

Перший рівень | Orientace 1, orientace 3, orientaиnн,

filosofie 1, filosofie 2, filosofickэ 1,

globalnн, globalizace, ideologie 1, ideologickэ 1,

nбzor 1, nбzor 2, mнnмnн, zбsada, doktrнna,

propagace 1, propagaиnн 1, propaganda, | Другий рівень | Синтагматичні відношення | Парадигматичні відношення | masovэ 1, svмtovэ, mнrovэ,

princip, problйm, problematickэ 1, program 1, program 3, programovэ,

boj 2, hnutн 1, hnutн 2,

rozkol, krach 1, ъpadek, | vlasteneckэ, vlastenectvн,

diktбtor 1, diktatura 1, trбpit, stнhat, represe,

totalita, totalitnн,

teror, terorista, teroristickэ,

ЛСП ideologie (ангажована лексика)

Иeskй krбlovstvн | Иeskoslovensko |

Иeskб Republika | cнsaш 1

cнsaшskэ 1

dynastie 1

knнћe

koruna 1

krбl

krбlovskэ

krбlovstvн

pбn 1

pбn 2

шнљe 1

шнљskэ 1 |

Иeskoslovensko

иeskoslovenskэ

faљista

fronta 1

komunista

komunistickэ

krize 2

revoluce

revoluиnн

socialista

socialistickэ

sovмtskэ |

ИR

demokracie 1

demokrat

demokratickэ 1

demokratizace

globalizace

globбlnн 1

globбlnн 2

liberalizace

liberбlnн

masovэ 1

masovэ 2 |

Третя досліджувана група СПЛ чеської мови, умовно названа тематичною, є досить стійкою, оскільки більшість лексем, що входять до її складу, є термінами (переважно за походженням грецизми чи латинізми).

У складі тематичної лексики було виділено шість ЛСП, які охоплюють різні сфери життя суспільства: ekonomika, prбvo, zahraniиnн politika, vojenstvн, kultura, nбboћenstvн. Кожна з груп представлена у вигляді лексико-семантичного поля, тобто у вигляді сукупності лексем, об’єднаних спільністю змісту та схожістю позначуваних предметів та явищ.

Дана зона організована за тематичним принципом, вона нерівнозначна з точки зору своєї близькості до ядра СПЛ. Тематичні групи ekonomika, prбvo, zahraniиnн politika найбільш наближені до власне СПЛ, оскільки вони охоплюють більш чи менш пріоритетні сфери діяльності держави як суб’єкта верховної влади, їх можна віднести до дескриптора stбt . Динамічний потенціал кожної групи визначається її екстралінгвальним статусом. Групи ekonomika та zahraniиnн politika постійно розширюється за рахунок запозичень, група nбboћenstvн в цілому зберігає тенденцію до метафоричного опису суспільно-політичної дійсності.

У дисертаційній роботі представлено ЛСП усіх шести тематичних груп, побудованих за вказаним вище (як для stбt) принципом, а також за прийнятим порогом частоти – не менше 100 слововживань у досліджуваному матеріалі.

Для ЛСП ekonomika найбільш характерними є антонімічні (kupovat – prodбvat; nбkup – prodej; import – export) та синонімічні (vэrobek – zboћн; odvмtvн – oblast; penнze – finance) кореляції. На основі складових номінацій виникають парадигми, побудовані на відношенні рід-вид ( akcie = bankovnн, devizovй, bezrizikovй; kapitбl = bankovnн, movitэ, penмznн), а також вид-вид (komplex – agrбrnн, agroprщmyslovэ, hospodбшskэ). Досить не чисельними в межах даного поля є кореляції „частина – ціле” (produkce – produkt, obchod – sekce).

Семантичне поле юридичної лексики в значенні функціонального розширення всього складу СПЛ сучасної чеської мови будується на об’єктивних центральних поняттях: zбkon, soud, prбvo. Семантичні характеристики юридичної лексики, вжитої в суспільно-політичному контексті, характеризуються точністю, без емоційних конотацій.

Семантичні кореляції в межах даної групи зводяться переважно до синонімічних (zloиin – иin; obvinмnн – naшиenн – ћaloba) та антонімічних (obhбjce – ћalobce; hбjit – obћalovбvat) відношень, а також кореляції „частина – ціле” (ъstava – иlбnek, kodex – zбkon). Хоча трапляються також поодинокі родо-видові (pravidlo – zбkon - ъstava) та видо-видові (soud – porota, arbitrбћ, odvolacн soud) кореляції.

Лексика сфери міжнародних відносин є однією з найближчих до власне СПЛ, оскільки вона відображає зовнішньополітичне життя країни (держави). Цю групу складають слова на позначення політичних та ідеологічних відносин між державами; економічних та правових відносин між державами; питань роззброєння, боротьби за мир та проти міжнародного тероризму; міжнародних договорів, угод, пактів, доктрин, концепцій; союзів, коаліцій. З погляду динаміки, ця група є досить нестійкою, оскільки постійно збагачується за рахунок запозичень, метафоризації та метонімізації (перенесення назви з предмета на поняття, перенесення назви фізичного явища на психічне явище, перенесення за суміжністю понять). Метафоричні переноси в переважній більшості випадків виникають на позначення абстрактних понять (diplomatickэ maraton, politickб rezonance).

Семантичні кореляції в межах даної групи досить різноманітні, хоча не надто чисельні. Тут можна простежити синонімічні (mezinбrodnн – internacionбlnн; vyslanec – velvyslanec), антонімічні (vnнtшnн – zahraniиnн), родо-видові (иinnost – diplomacie, doklad – dopis – nota), видо-видові (diplomat – konzul, velvyslanec, ataљe) кореляції, а також відношення „частина – ціле” (delegace – delegбt, sbor - diplomat).

Лексика сфери культури лише вибірково й ситуативно стосується суспільно-політичної тематики як категорія цивілізації країни, системи її цінностей. Саме тому ЛСП у цьому фрагменті досліджуваного ареалу слів немає чітких меж виокремлення. У даному семантичному полі можна побачити всі основні типи кореляцій, властивих іншим ЛСП: видо-видові (kultura = materiбlnн, duchovnн), „частина – ціле” (kultura – hodnota), синонімічні (tvorba – tvoшenн – dнlo), антонімічні (materialnн – duchovnн), гіпонімічні (umмnн – divadlo – opera) і подібні.

Релігійна й військова лексика в роботі розглядаються лише в незначній функціональній дотичності до сфери власне СПЛ, при цьому релігійні поняття у взаємодії з ідеологічною лексикою, а військові – з поняттями концептів stбt та moc.

Таким чином, структурування СПЛ у сучасній чеській мові за методикою концептуального аналізу й побудови так званих ЛСП дозволяє визначити її структурне ядро й фонову лексику, яка в контексті набуває стильових ознак і розширює сам ареал СПЛ.

У третьому розділі під умовною назвою „Динамічні процеси в суспільно-політичній лексиці сучасної чеської мови” досліджено й описано такі явища функціонального вияву даної лексики, як синонімія, метафоризація, новоутворення (неологізми), а також подано загальну статистичну характеристику.

Чеські тексти на суспільно-політичну тематику й словники ілюструють велику кількість синонімів на терені СПЛ, що є явищем загальномовним і природним, бо за вагомістю тем і масовістю їхнього сприйняття виникає потреба в популяризації та конкретизації багатосторонніх суспільно-політичних понять, які об’єктивно не можуть вербалізуватися замкнутою системою термінів.

З-поміж численної кількості наукових підходів до визначення й класифікації синонімів (Ю. Д. Апресян, Л. А. Лисиченко, Л. А. Новиков та інші) у даній роботі увага зосереджується на ідеї розглядати синоніми як суто семантичне й операційно-семантичне явище (Ю. Д. Апресян).

Аналіз семантичних зв’язків у середовищі усього корпусу досліджуваної лексики показав, що типовими тут є синонімічні парадигматичні кореляції. Особливу увагу привертає не лише велика кількість чеських синонімічних пар і рядів у межах СПЛ, а й різноманітність семантичних відтінків синонімів, що зумовлює значні відмінності їхнього використання. Порівняймо:

Hospodбшstvн = ekonomika, hospodбшskэ = ekonomickэ – trћnн hospodбшstvн, podnikovй hospodбшstvн, oћivenн ekonomiky, transformace ekonomiky, ekonomickэ blahobyt, ekonomickй zбkony, ekonomickэ potenciбl, hospodбшskб rada, hospodбшskб krize.

Objednбvka = zakбzka – dodateиnб objednбvka, objednбvka na koupi cennэch papнrщ, stбtnн zakбzka, stбlб zakбzka.

Prбvo = nбrok – obиanskй prбvo, mezinбrodnн prбvo, procesnн prбvo, nбrok na odvolбnн, nбrok na mzdu, nбrok na dмdictvн.

Tlak = nбtlak – ekonomickэ tlak, tlak cizнho kapitбlu, nбtlak na vlбdu, jednat pod nбtlakem.

У роботі описано 25 подібних синонімічних груп.

Семантичні відмінності наведених синонімів зумовлюють їхнє використання в різних контекстах, що, у свою чергу, дає підстави відносити їх до різних семантичних полів, тобто деякі синоніми не обов’язково функціонують у межах одного й того самого ЛСП. Так, синоніми kolegium = rada = senбt = komora функціонують у межах принаймні двох ЛСП – ЛСП ekonomika (kolegium, rada) та ЛСП zбkon (senбt, komora) – obchodnн kolegium, komerиnн rada, soudnн senбt, advokбtnн komora. Синоніми zбkonнk = kodex можна віднести до ЛСП ekonomika (zбkonнk) та до ЛСП nбboћenstvн (kodex) – hospodбшskэ zбkonнk, morбlnн kodex, kodex cнrkevnнho prбva. Таким чином, синоніми, що входять до корпусу СПЛ чеської мови, можна умовно розподілити на синоніми, які функціонують у межах одного ЛСП (hospodбшstvн = ekonomika, hospodбшskэ = ekonomickэ, zahraniиnн = cizн), та синоніми, що функціонують у межах усього корпусу СПЛ, тобто синоніми одного синонімічного ряду функціонують у межах декількох різних ЛСП (kolegium = rada = senбt = komora, zбkonнk = kodex, рrovoz = pohyb = doprava = hnutн = tok).

Більшість наведених синонімів є ідеографічними або значеннєвими. Але в корпусі досліджуваної лексики можна також виділити певну групу абсолютних синонімів, наприклад: produkce – vэroba, import – dovoz, export – vэvoz й подібні.

Цікавим явищем є й політична метафора, яка призбирується в лексикографічних виданнях, зокрема російської мови (А. Н. Баранов, Ю. М. Караулов, А. П. Чудінов та інші). Матеріали щодо політизації політичних понять у чеському мовознавстві поки що відсутні.

Розглядаючи особливості чеської СПЛ в цілому та особливo ЛСП stбt зокрема, звертаємо увагу на високий ступінь метафоризації суспільно-політичних текстів. Сучасний чеський політичний дискурс характеризується використанням великої кількості метафор, про що свідчать дані величезного корпусу чеських текстів [Иeskэ nбrodnн korpus, 2000]. ЛСП stбt (і сама назва поля, тобто ключовий концепт stбt, і більшість слів цієї групи) тяжіє до метафоричних моделей „будова / будувати”, „механізм”: budovбnн sociбlnн stбtu; budovбnн socialismu; budovбnн celй prбvnн pyramidy; budovбnн jednotnй Evropy; chybмjнcн pбky federбlnн vlбdy;шнdicн pбky stбtnм monopolnнho systйmu; administrativnн maљinйrie; obrovskб maљinйrie byrokracie; mechanismus stбtnнho шнzenн.

Високий ступінь метафоризації суспільно-політичної лексики позначився також на лексемах поля moc. Найбільше метафоризація зачепила сферу політики та політичної діяльності: penнze a politika se vzajemnм pшitahujн, politickэ barometr, parlamentnн taktika, parlamentnн hry.

Метафоризація суспільно-політичної лексики позначилася й на словах ЛСП spoleиnost. Дане поле має метафоризацію, подібну до поля stбt: spoleиenskб pyramida, budovat spoleиnost, spoleиnost oћila, krize civilizace.

Ступінь метафоризації ідеологічної лексики є надзвичайно високим. Найхарактернішим способом творення метафор для цієї лексики є персоніфікація, хоча досить частотними є також метафори, утворені з використанням медичної, економічної та воєнної термінології: holб agitace; propaganda