НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МОРОЗ Олег Семенович

УДК 65.014.1 + 65.015.25

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

У КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУРАХ

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України у відділі проблем територій зі спеціальним режимом господарювання (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Василенко Валерій Миколайович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України,

заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Петрова Ірина Леонідівна,

Вищий навчальний заклад

“Університет економіки та права “Крок”,

завідувач кафедри менеджменту та маркетингу (м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент

Калініна Світлана Петрівна,

Донецький національний університет

МОН України, доцент кафедри управління

персоналом і економіки праці (м. Донецьк)

Провідна установа – Одеський державний економічний університет МОН України,

кафедра управління персоналом і економіки праці (м. Одеса).

Захист відбудеться “23” вересня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “18” серпня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах становлення ринкових відносин будь-яке господарче товариство (незалежно від його розмірів і організаційних форм) змушене функціонувати й розвиватися в нестабільному зовнішньому середовищі (конкуренція, коливання попиту та пропозиції, вільне ціноутворення і т.п.), тоді як внутрішні умови його життєдіяльності перебувають у відносно стабільному стані. Природно, що в такій ситуації виникає необхідність адаптації внутрішніх умов до зовнішніх факторів, що змінюються. Це обумовлює вибір процесу цілеспрямованої структуризації способів виконання робіт й приведення структури управління у відповідність із принципами розподілу праці, чіткого функціонального визначення, розмежування повноважень і контролю за виконанням рішень. Структура управління виступає формою організації управлінської праці і в цих умовах значно зростає роль і місце саме управлінських кадрів, які покликані забезпечувати збір, систематизацію, передачу й обробку інформації, розробку або підготовку команд по управлінню всіма бізнес-процесами й реалізацію підготовлених рішень. Таким чином, підвищення ефективності управлінської праці є однією з найбільш актуальних задач, вирішення якої забезпечує стійке положення корпорації на ринку й динамічний її розвиток. Саме управлінські кадри забезпечують будь-якій корпоративній структурі стабільний стан, необхідний для адаптації до зовнішніх умов, що змінюються, визначення нових цілей у розвитку бізнесу й шляхів досягнення цих цілей. Тому дослідження і розробка наукових основ та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управлінської праці, її організації та стимулювання є одним з найбільш актуальних напрямів вирішення комплексу проблем у сфері праці в період становлення в країні ринкових відносин.

Істотний внесок у розробку проблем ефективного використання трудового потенціалу, мотивації трудової діяльності, підвищення продуктивності, результативності й ефективності праці внесли дослідження вітчизняних економістів А. Акмаєва, О. Амоші, С. Бандура, Д. Богині, Н. Борецької, Н. Брюховецької, В. Василенка, Е. Грішнової, М. Долішнього, Г. Задорожнього, Б. Кліяненка, А. Колота, І. Крижка, В. Лагутіна, Н. Лук’янченко, В. Мамутова, О. Новікової, В. Новікова, Н. Павловської, І. Петрової, М. Прокопенка, О. Турецького, С. Тютюннікової, О. Уманського, М. Чумаченка, І. Швець, А. Шевченка та інших. При цьому ряд теоретичних і методологічних висновків вимагає трансформації в прикладні розробки, адаптації до сучасних умов функціонування корпорацій у ринкових відносинах. Але поки що залишаються невизначеними деякі поняття і категорії, інструменти оцінки й виміру, умови і механізм підвищення ефективності використання трудового потенціалу (в першу чергу, управлінського персоналу), що вимагає додаткових наукових досліджень.

Розглядаючи внутрішні чинники прямого впливу на підвищення ефективності управлінської праці, з'являється необхідність у з'ясуванні збалансованості складу функцій і цілей управлінської праці, забезпеченості процесів управління необхідною інформацією, відповідності кількісного і якісного складу працівників управління обсягу й складності управлінських робіт. При цьому цілісність корпоративних структур, особливо тих, що мають складні конструкції управління, забезпечує система мотивації персоналу і, в першу чергу, мотивації управлінської праці.

Особливості управлінської діяльності на вітчизняних металургійних підприємствах, що мають “вузькі місця” при використанні управлінської праці, у поєднанні з необхідністю підвищення ефективності роботи цих підприємств в умовах конкуренції із провідними світовими виробниками металопродукції, визначили вибір теми й обумовили актуальність виконаного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою “Економіко-правовий механізм розвитку соціально-економічних територіальних систем“ (ДР № 0103U005966), у рамках якої здобувачем, як співвиконавцем, запропонований механізм дослідження використання управлінської праці й шляхи підвищення її ефективності у корпоративних структурах металургійного комплексу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення методів підвищення ефективності управлінської праці у корпоративних структурах.

Досягнення зазначеної мети передбачило необхідність постановки й вирішення наступних задач:

визначити характеристику і методологічні основи організації управлінської праці та оцінки її ефективності;

обґрунтувати роль розвитку організаційних структур управління як форми організації управлінської праці у забезпеченні ефективності діяльності корпорації;

дослідити процес мотивації управлінської праці як передумови стійкого розвитку корпоративної структури;

дослідити процеси реалізації функцій управлінського персоналу в корпорації;

проаналізувати зміст основних управлінських функцій на різних рівнях ієрархії управління та оцінити організаційну структуру управління корпорацією (на прикладі металургійного підприємства);

визначити взаємозв'язок між ефективністю діяльності корпорації й оплатою праці управлінського персоналу;

розробити концептуальні засади підвищення ефективності управлінської праці у корпоративних структурах у сучасних умовах, запропонувавши відповідні методичні й практичні рекомендації;

визначити напрями адаптації до сучасних умов форм організації управлінської праці (структур управління) корпорації;

обґрунтувати шляхи забезпечення посилення взаємозв'язку витрат, результатів й оплати праці управлінських кадрів.

Об'єктом дослідження є процес управлінської діяльності у корпоративних структурах.

Предметом дослідження є методи організації та оплати управлінської праці й напрями підвищення її ефективності у корпоративних структурах (на прикладі великих металургійних підприємств).

Методологічною основою наукового дослідження послужив діалектичний метод пізнання дійсності. При проведенні дослідження використані також такі методи загальнонаукового пізнання, як: історичний метод для аналізу етапів розвитку наукової думки по позначених питаннях дослідження; методи теоретичного узагальнення й порівняльного аналізу при аналізі й оцінці управлінських функцій у корпоративних структурах, критеріїв ефективності управлінської праці; методи системного аналізу й логічного узагальнення для опису економічних явищ і процесів управлінської діяльності; методи статистичного й математичного аналізу, а також методи й прийоми економічного аналізу такі, як табличний, порівняльний, індексний, графічний при дослідженні стану й динаміки техніко-економічних показників розвитку, ефективності використання управлінського персоналу на підприємствах галузі й взаємозв'язку мотивації керівників і результатів роботи підприємств.

Інформаційною базою дослідження слугували матеріали статистичної звітності металургійних підприємств України, матеріали щорічних (1993-2004 рр.) семінарів-нарад керівників служб з праці металургійних підприємств Росії, матеріали навчально-практичних семінарів по практиці ефективного управління великими промисловими підприємствами Фінляндії (м. Турку), Швеції (м. Стокгольм), Китаю (м. Шанхай), матеріали, зібрані під час стажування автора на металургійних підприємствах Німеччини (“EKO Stahl AG” та “Krupp Stahl AG”), а також результати власних досліджень і спостережень.

При підготовці дисертації використані Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти галузевого рівня, що регулюють управлінську діяльність, розробки академічних й галузевих науково-дослідних інститутів із проблем ефективного використання управлінського персоналу, аналітичні огляди, праці науковців та науково-методичні розробки.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Основний науковий доробок складається у вирішенні важливої теоретичної й практичної задачі підвищення ефективності управлінської праці шляхом розробки науково-практичних і методичних положень, що визначають напрямки вирішення проблем, пов'язаних із предметом дослідження. Основні результати виконаного дослідження, які характеризують його наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

розроблені концептуальні засади підвищення ефективності управлінської праці в корпоративних структурах у період становлення ринкових відносин і засоби її реалізації. Системне вирішення проблеми, на відміну від існуючих підходів, передбачає певну послідовність у діях, а саме: визначення цілей корпоративної структури, аналіз показників і характеристику стану існуючої організаційної структури управління, оцінку змісту управлінських функцій, аналіз взаємозв'язку витрат, результатів й оплати праці управлінського персоналу, заходи щодо адаптації існуючої організаційної структури управління до ринкових умов та її раціоналізації;

запропонована модель структури управління акціонерним товариством, яка передбачає можливості запобігання виникненню конфлікту інтересів Топ-менеджерів і власників (акціонерів). Модель базується, на відміну від застосовуваних на практиці підходів, на чіткому розподілі функціональних сфер управління і докорінних змінах системи участі в управлінні;

обґрунтовано методичний підхід до застосування єдиної тарифної системи при погодинній оплаті праці робітників, керівників, професіоналів і службовців, спрямований на оптимізацію міжрозрядних співвідношень, персоніфікацію тарифної системи, диференціацію доплат за роботу у важких і шкідливих умовах праці залежно від міри шкідливого впливу факторів робочої зони, та доплат за роботу в нічні та вечірні зміни залежно від характеру режиму роботи, а не від кваліфікації працівника, що принципово відрізняється від існуючих і застосовуваних на практиці розробок;

удосконалені:

методичні засади комплексного аналізу й оптимізації організаційної структури управління корпорацією як форми організації управлінської праці, що включають запропоновані методи аналізу дієздатності організаційної структури управління шляхом використання упорядкованих коефіцієнтів та оцінки змісту управлінських функцій на різних рівнях ієрархії управління і делегування повноважень;

поетапний процес адаптації форм організації управлінської праці до умов ринку у корпоративних структурах, який представлено у вигляді системи взаємозалежних елементів п'яти взаємопов’язаних компонентів;

комплекс дій по підвищенню ефективності управлінської праці за рахунок удосконалення її організаційної форми, що відрізняються цілісністю від розрізнених заходів, представлених у спеціальній літературі;

методичні підходи до створення центрів фінансової відповідальності на основі нових сфер використання методу бюджетування, а саме, як інструменту для розробки мотиваційної моделі з варіантами угрупування функціональних органів управління корпорацією і показників оцінки ефективності та стимулювання управлінської праці;

дістали подальший розвиток:

поняття трудової мотивації як сукупності спонукальних мотивів до економічної активності не тільки способами соціального й морально-психологічного характеру, а й комплексом економічних важелів, що направляють поведінку працівника (групи працівників) для досягнення цілей підприємства через задоволення власних інтересів і потреб;

концепція стратегічного розвитку корпоративних структур, що забезпечує умови для підвищення ефективності управлінської праці за рахунок обґрунтованого вибору напрямків вирішення стратегічних задач, у якій запропоновані заходи з департаменталізації системи управління корпорацією на основі виділення й створення нових організаційних структур, а саме стратегічного розвитку та контролінгу.

Практичне значення одержаних результатів базується на тому, що теоретичні висновки дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних рекомендацій, придатних до застосування в практичній діяльності при проведенні аналізу, а також розробці й впровадженні конкретних заходів щодо підвищення ефективності управлінської праці у великих корпоративних структурах. Результати дослідження знайшли практичне застосування: на підприємствах металургійної й гірничодобувної промисловості України в частині використання пропозицій по вдосконаленню систем оплати праці на основі запропонованих особливостей застосування єдиної тарифної системи, рекомендованих ЦК профспілки галузі (довідка №01/536 від 06.09.2004 р.); на металургійних підприємствах України, що входять до складу виробничо-господарського об'єднання “Металургпром” (м. Дніпропетровськ) (довідка №ВХ-224 від 08.09.2004 р.); на ВАТ “Запоріжсталь” (м. Запоріжжя) (довідка №12/2-69 від 04.09.2004 р.). Результати дослідження застосовуються на металургійних підприємствах Росії, що входять в об'єднання “Метпром” (м. Москва) (довідка №01-103 від 06.09.2004 р.); використаються співробітниками Державного інституту праці й соціально-економічних досліджень Міністерства промислової політики України (м. Харків) (довідка №393/01 від 06.09.2004 р.).

Результати дослідження створюють певну основу для подальшого розвитку теоретичних і прикладних питань удосконалення організації й стимулювання праці управлінського персоналу, вони можуть бути використані при розробці корпоративної політики менеджменту, спрямованої на мінімізацію витрат, сполучених з управлінською діяльністю.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є закінченою науково-дослідною авторською роботою. Основні ідеї, запропоновані методичні розробки належать здобувачеві й відображають особисте бачення підходів до вирішення обкреслених завдань.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, одержали позитивну оцінку й використані при підготовці рекомендацій на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (Донецьк-Маріуполь, 2004 р.), “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (Донецьк-Слов’янськ, 2003 р.), “Мотивація ефективної праці в ринковій економіці” (Полтава, 2002 р.), “Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних економічних умовах” (Донецьк-Слов’яногірськ, 2001 р.), “Оплата праці і доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення і перспективи розвитку” (Хмельницький, 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 7 наукових працях (5 – у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 3,8 др. арк., які особисто належать авторові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, поданих на 182 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі 31 таблиця і 4 рисунки. Робота містить список використаних джерел із 130 найменувань, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт та методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи організації управлінської праці у сучасних умовах. Корпорація як форма організації підприємницької діяльності, що передбачає часткову власність учасників, самостійний юридичний статус і зосередження функцій управління в руках професійних управлінців (менеджерів), які працюють за наймом, на практиці довела свою життєздатність в умовах ринку. Корпоративне управління в роботі запропоновано розглядати як взаємодію між зовнішнім і внутрішнім середовищем, при цьому основним об'єктом у внутрішньому середовищі, що характеризується взаємодією між акціонерами, керівниками, менеджерами й працівниками корпорації, виступає форма організації управлінської праці (структура управління) й методи реалізації управління корпорацією. Управлінський персонал корпорації представлено, як персонал, що здійснює підготовку інформації й вироблення необхідних управлінських рішень, безпосереднє управління об'єктом, контроль втілення процесу управління й аналіз його результатів, чим створює соціально-економічні й організаційно-технічні передумови для ефективної праці членів колективу, безпосередньо зайнятих виконанням виробничих операцій. У роботі встановлено, що принцип визначення успішності праці при розрахунку її продуктивності, результативності або ефективності – однаковий і складається в співвіднесенні результатів з витратами праці, а розбіжності в цих показниках знаходяться лише в масштабі й змісті конкретних показників витрат і результатів праці. Якщо продуктивність праці відповідає принципу “робити щось як слід”, а її результативність – “робити те, що треба робити”, то ефективність управлінської праці запропоновано розглядати за принципом “робити як слід те, що треба робити”, яка в роботі представлена в трьох аспектах, наведених на рис. 1.

Рис. 1. Прояви ефективності управлінської праці

Ефективність діяльності корпорації в цілому (всієї системи управління та виробництва) представлена в роботі як інтегральний показник ефективності управлінської праці, виходячи з того, що мета об'єкту управління одночасно є завданням і головним напрямком діяльності відповідної системи управління.

Оцінка ефективності управлінської праці через зміст й організацію процесу управління відбувається шляхом аналізу, розвитку й удосконалення форми організації управлінської праці та системи управління корпорацією в цілому. Метод порівняння переваг і недоліків кожного з типів організаційної структури управління корпорацією дозволив провести аналіз існуючої й проектованої систем з урахуванням завдань, що потребують вирішення. При визначенні напрямків адаптації системи управління та проведення її раціоналізації запропоноване сполучення функціонального й процесного підходу, при яких функціональна структура управління визначатиме, що необхідно робити, а процесна її модель – як це робити.

Особливу актуальність набуває оцінка ефективності управлінської праці через оцінку рівня ділових якостей управлінського персоналу та міра виконання ними покладених функцій. Цей аспект ефективності управлінської праці особливо важливий в умовах існуючого конфлікту між акціонерами та менеджерами, суть якого полягає в тому, що в сучасному акціонерному товаристві відкритого типу, безпосередні власники в якості акціонерів діють на ринку, а не на самому підприємстві, де справи ведуть наймані менеджери за трудовими договорами, що призводить до виникнення протиріччя інтересів між ними.

Однією зі складових причин виникнення проблем, пов'язаних із забезпеченням цілісності корпоративних структур й одним із інструментів підвищення ефективності управлінської праці, в роботі запропоновано розглядати мотивацію персоналу в цілому та управлінських кадрів зокрема. Вона спрямована на посилення рівня внутрішньої консолідації та координацію дій при виробленні, прийнятті й реалізації відповідних управлінських рішень. Трудова мотивація в дисертації представлена у вигляді замкнутого контуру з послідовним ланцюжком елементів, що становлять процес спонукання працівників до діяльності по досягненню цілей корпорації через задоволення власних інтересів і потреб за допомогою комплексу економічних важелів і спонукальних мотивів соціального й морально-психологічного характеру. При цьому, в умовах становлення ринкових відносин, трудова мотивація, як родове поняття для позначення всієї сукупності факторів, механізмів і процесів, що забезпечують спонукання працівників до досягнення життєво необхідних цілей, на відміну від точки зору ряду вчених, розглядається, в першу чергу, з погляду впливу зовнішніх мотивів-стимулів, представлених комплексом економічних важелів, дія яких посилюється внутрішніми мотивами соціального й морального ґатунку.

Розділ 2. Аналіз ефективності використання управлінської праці у корпоративних структурах (на прикладі металургійних підприємств). У роботі запропоновано розглядати організаційну структуру управління як форму організації управлінської праці – форму поділу й кооперації управлінської діяльності, у рамках якої відбувається процес управління, спрямований на досягнення цілей корпорації.

Аналіз і характеристика стану організаційних структур управління найбільшими металургійними підприємствами Росії, Німеччини, Японії та Китаю, що наведені в роботі, дозволили обґрунтувати висновок про те, що вибір мети корпорації є основою розробки заходів щодо підвищення ефективності її управління, не залежно від типу застосовуваних структур управління. Незважаючи на наявність певних особливостей організації управління на металургійних підприємствах України, типовість застосовуваних на них форм організації управлінської праці дозволила запропонувати проведення дослідження підвищення ефективності управлінської праці у корпоративних структурах на основі одного з найбільших (за чисельністю) вітчизняних підприємств металургійного комплексу.

На підставі аналізу показників роботи металургійних підприємств України, із їх складу обране підприємство ВАТ “Запоріжсталь”, яке є найбільш характерним для визначення загальних тенденцій й підходів в управлінні (за обсягами виробництва, чисельністю трудящих і рентабельністю продукції) й найбільш ефективно працюючим у галузі за показниками продуктивності праці та рівня заробітної плати трудящих.

У процесі дослідження характеристика діючої структури управління металургійної корпорації оцінена за допомогою використання ряду упорядкованих коефіцієнтів – раціоналізації структури управління, ієрархічності управління, гнучкості управлінської структури, зайнятості персоналу в управлінському штаті, використання табельного фонду робочого часу, формалізації праці керівників і формалізації структури управління, які забезпечують комплексний підхід до характеристики стану організації управлінської праці.

Оцінку механізму реалізації функцій управлінської праці в процесі дослідження забезпечено за допомогою показників, що характеризують процес делегування повноважень на різних рівнях управління. Для кількісної характеристики процесу делегування повноважень у роботі запропоновані показники, що розраховуються на основі даних про кількість функцій, виконання яких покладено на керівника (Kfun), кількість підфункцій, які конкретизують посадові обов'язки керівника (Kоб) і кількість підфункцій, які делегуються керівникам нижнього рівня управління (Кdel). Автором запропоновано проведення аналізу міри деталізації управлінських функцій на різних рівнях управління (Sfun) за формулою , а також рівня делегування повноважень (Udel) за формулою 2.

Кількісну характеристику процесу делегування повноважень у роботі запропоновано доповнити зіставленням варіанту фактичного делегування повноважень з наведеними типовими варіантами процесу делегування повноважень. Характеристика повноважень і функцій (підфункцій), які делегуються, їхні обсяги й варіанти делегування в роботі розглядаються як основа для процесного підходу до управління з використанням методів бізнес-інжинірингу. Спільний аналіз показників, що характеризують процес делегування повноважень на різних рівнях управління по основних керівниках технічної дирекції металургійної корпорації, наведений на рис. як приклад, дозволяє дати порівняльну оцінку механізму реалізації функцій цих керівників і визначити напрямки вдосконалення організації управлінської праці по кожному конкретному підрозділу системи управління корпорацією.

Рис. 2. Порівняльна діаграма міри деталізації

управлінських функцій і рівня делегування повноважень

окремих керівників технічної дирекції

Аналіз наведених коефіцієнтів та порівняння їх з наявною нормативною базою з питань регламентації управлінських функцій, а також оцінка механізму реалізації функцій управлінської праці на основі вивчення формалізованих управлінських функцій шляхом безпосереднього спостереження за виконанням функцій дозволяють дати повну характеристику рівня організації управлінської праці в корпорації. Для забезпечення повноти аналізу характеру протікання процесів прийняття управлінських рішень і стабільності стану організаційної структури управління в роботі запропоновано перед проведенням оцінки механізму реалізації функцій управлінської праці провести аналіз міри відповідності системи управління вимогам основних принципів організації процесу управління, у тому числі: синергії; доповнення внутріорганізаційних процесів і функцій протилежно спрямованим процесам; збереження пропорційності між організацією і її складовими частинами; композиції; самозбереження організації; необхідної розмаїтості; онтогенезу.

Аналіз систем матеріального стимулювання управлінських кадрів українських металургійних підприємств показав, що центральне місце в діючих системах оплати праці керівників, у більшості випадків, займають тарифні оклади, преміальні системи й додаткові види доплат, що базуються (з різним рівнем модифікації) на рекомендаціях центральних органів управління минулих років. Дослідження різних підходів до мотивації управлінської праці доводить, що найбільш об'єктивною в оцінці праці працівників як у “ланцюжку” робітник вищого розряду – майстер – начальник цеху, так і інженер – начальник групи – начальник відділу є єдина тарифна система, яка створює стимули не тільки поліпшення техніко-економічних показників роботи, але й професійного росту управлінців, прагнення до кар'єри.

Наведені в табл. 1 результати аналізу показників економічної ефективності стимулювання праці показують, наскільки раціонально використовується управлінський персонал (за допомогою вартісної оцінки витрат праці) і свідчать про те, що має місце стійка тенденція до зниження тих показників, що розраховуються щодо величини витрат на оплату праці. Такий процес є об'єктивним, тому що в його основі лежить зростання середньої заробітної плати, при цьому випереджальними темпами збільшуються витрати на оплату праці управлінського персоналу, зобов'язаного в умовах конкуренції забезпечити стійке місце корпорації на ринку й динамічний її розвиток. Але в той же час і зростання показників обсягів виробництва є гарантом необоротності підвищення всіх показників ефективності.

Таблиця 1

Показники економічної ефективності оплати праці

управлінського персоналу ВАТ “Запоріжсталь”

№ | Показники | Роки

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

1. | Обсяг товарної продукції на 1 грн. витрат на оплату управлінського персоналу |

330,91 |

262,71 |

155,34 |

170,05 |

189,27

2. | Зарплатоємність продукції, яка формується управлінським персоналом |

0,003 |

0,004 |

0,006 |

0,006 |

0,005

3. | Індекси середньої зарплати

управлінського персоналу (усього) | 1,00 | 2,06 | 2,88 | 2,94 | 3,49

у т.ч.: керівників | 1,00 | 2,22 | 3,80 | 3,97 | 4,80

фахівців | 1,00 | 1,94 | 2,16 | 2,09 | 2,51

службовців | 1,00 | 1,86 | 2,11 | 2,18 | 2,58

4. | Рентабельність праці управлінського персоналу, % |

192,14 |

104,19 |

42,26 |

79,54 |

46,36

До показників ефективного використання управлінської праці автором у роботі віднесена його соціальна ефективність, під якою розуміється відповідність результатів господарської діяльності основним потребам і цілям колективу. У зв'язку із цим виконано аналізи структури заробітної плати, плинності кадрів управлінського персоналу, системи нематеріальних (моральних) стимулів, підвищення кваліфікації менеджерів. Аналіз динаміки структури зарплати працюючого на металургійному підприємстві, приведений на рис. 3, наочно показує, що при питомій вазі постійної частини зарплати (тариф плюс доплати, передбачені чинним законодавством) у 52,5%, для матеріального заохочення залишається не більше 32,3% зарплати, тому що 11,1% становлять виплати, пов'язані з випадками збереженням зарплати згідно чинного законодавства (відпустки, пільги тощо), і доплати, передбачені Генеральною та галузевою угодами, а 4,1% становлять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які передбачені колективними угодами (матеріальна допомога, компенсація вартості путівок тощо).

Рис. 3. Структура зарплати працівника на металургійному підприємстві

Аналіз методів стимулювання управлінської праці дозволив визначитися з тим, що подальше вдосконалення системи матеріального стимулювання управлінської праці може бути здійснене на основі реалізації концепції обліку-аналізу за центрами відповідальності, що передбачає наділення різних підрозділів підприємства цільовими функціями, які в найбільшій мірі стимулюють їх в одержанні високих кінцевих результатів.

Розділ . Напрямки підвищення ефективності управлінської праці у корпоративних структурах. На підставі проведеного дослідження, розробку заходів щодо підвищення ефективності управлінської праці в роботі запропоновано починати не з проектування нової структури управління, а з адаптації до ринкових умов існуючих форм організації управлінської праці, корегуванням існуючої системи управління шляхом прив'язки організаційних одиниць корпорації до тих або інших виробничих процесів, розподілу господарських операцій між організаційними одиницями, забезпечення об'єктивного відображення інформаційних зв'язків між джерелами й вузлами обробки інформації та обміну цією інформацією між користувачами системи управління.

У результаті дослідження запропоновано поетапний процес адаптації форм організації управлінської праці, який складається з послідовного виконання наступних етапів: формування складу функцій управління з обрахунком конкретних існуючих умов роботи; регламентації існуючої системи управління, оптимізації управлінських процесів та їхньої автоматизації; удосконалення системи контролю, для забезпечення безперервного процесу, спрямованого на досягнення цілей і завдань корпорації, за допомогою системи виявлення й усунення виникаючих в управлінні проблем; формування й удосконалення корпоративної культури; удосконалення системи роботи з кадрами (в першу чергу, управлінського апарату).

Дослідження чинників підвищення ефективності управлінської праці дозволило запропонувати, як напрямок раціоналізації форм її організації, створення в металургійних корпоративних структурах України підрозділів стратегічного розвитку і контролінгу. Запропоновано в ході корпоративного стратегічного планування використовувати підхід до узгодження стратегічних цілей, які роздробляються для різних підрозділів. Для кожної мети нижчого рівня запропоновано визначати ключові показники результативності, а також систему узгоджених показників, що дозволяють розрахувати їх щодо цілей більш високого рівня. Це дозволяє сформувати систему оціночних показників для підрозділів стратегічного розвитку та бути основою побудови системи мотивацій для управлінського персоналу підрозділів всієї корпорації.

Результати проведеного дослідження дозволили запропонувати в роботі наступну послідовність практичних дій по раціоналізації форм організації управлінської праці з метою надання їм гнучкості для забезпечення підвищення ефективності управлінської праці: здійснення розмежування підприємства на загальні функціональні блоки по напрямках діяльності з урахуванням поставлених завдань; визначення необхідної кількості рівнів управління в структурі та розробка піраміди підпорядкованості по всій ієрархії управління; встановлення співвідношень у повноваженнях і підпорядкованості різних посад керівників; розробка посадових обов'язків (посадових інструкцій) конкретно для кожного виконавця; розробка мотиваційної моделі зацікавленості працівників у результатах індивідуальної та колективної праці; розробка схеми інформаційних потоків з метою забезпечення інформацією кожне робоче місце структурних підрозділів; визначення форм контролю в проектованій структурі управління; проведення заходів щодо оцінки потенціалу управління.

Для забезпечення підвищення ефективності управлінської праці та удосконалення організації управління акціонерним товариством, як одного з напрямків раціоналізації, в роботі запропонована модель структури управління, яка передбачає чіткий розподіл функціональних сфер між членами Правління ВАТ з закріпленням конкретних напрямків діяльності товариства за кожним із них, та варіант включення до складу Правління, крім членів, які призначаються акціонерами, керівників виконавчої дирекції за поданням Голови Правління.

Кадрове наповнення системи управління розглядається в роботі як безальтернативний варіант її удосконалення й всі інші заходи, як би вони добре не були обґрунтовані в науковому плані, будуть блокуватися самою системою управління. Тому пошук шляху посилення взаємозв'язку витрат, результатів й оплати праці управлінських кадрів розглядається як один з напрямків підвищення ефективності управлінської праці в корпоративних структурах. Системний підхід до трудової мотивації персоналу в роботі запропоновано розглядати у вигляді комплексного урахування особливостей мотивації працівників на особистісному, груповому й організаційному рівнях.

У роботі запропонована модель побудови мотиваційної системи управлінського персоналу, що включає сукупність взаємозалежних елементів: компенсацію трудових витрат; стимулювання досягнення поставлених цілей; зміну поведінки співробітників; перебудову й збагачення змісту їхньої роботи. При цьому запропонована наступна послідовність розробки кожного з елементів мотиваційної системи: вивчення реакції людини на обов'язкові умови праці, його результати та розміри оплати; аналіз існування працівника в умовах соціального трудового колективу; визначення залежності системи мотивації від методів і способів управління на конкретному підприємстві; вивчення впливу позитивних і негативних факторів на результативність праці та величину його оплати з розробкою відповідних рекомендацій; апробація пропозицій з мотивації орієнтування на досягнення групових цілей і завдань; доповнення побудованої системи мотивації факторами соціальної кар'єри.

Посилення взаємозв'язку витрат, результатів та оплати праці управлінських кадрів у роботі запропоновано починати з реалізації елемента “компенсація трудових витрат” шляхом зміни підходів до тарифної системи як основи оплати праці. Результати дослідження дозволили запропонувати методичний підхід до застосування єдиної тарифної системи (ЄТС). Мінімальну тарифну ставку працівника 1-го розряду, що є основою для побудови тарифної системи, запропоновано розраховувати шляхом поділу законодавчо встановленого мінімального розміру оплати праці на середньомісячну кількість робочих годин. Тарифні коефіцієнти (від 1,0 до 14,23 при 20-ти розрядах) забезпечують шляхом рівномірного 15% міжрозрядного зростання по всіх розрядах диференціацію зарплати залежно від рівня кваліфікації й прагнення до професійного росту. Гнучкість системи заснована на її індивідуалізації та персоніфікації; вона забезпечується тим, що кожний кваліфікаційний розряд має три значення тарифних ставок (мінімальне, середнє й максимальне) з рівним 5% діапазоном між їхніми значеннями й системою встановлення персональних розрядів для кваліфікованих робітників, майстрів, старших майстрів, керівників ділянок, змін і відділень, а також провідних спеціалістів. Компенсація відхилення від нормальних умов праці в частині впливу на здоров'я шкідливих виробничих факторів розраховується у вигляді окремої доплати залежно від рівня відхилення умов праці від нормальних, а не від рівня кваліфікації працівника. Аналогічно передбачена компенсація за роботу в змінному режимі.

У результаті дослідження автором запропонована побудова мотиваційної моделі для управлінського персоналу на основі стимулювання досягнення поставлених цілей за допомогою системи виміру й оцінки відповідності досягнутих результатів поставленим цілям методом бюджетування за центрами відповідальності. Бюджетування, яке широко застосовується як процес складання фінансових планів і кошторисів, рідше – як управлінська технологія, запропоновано до застосування як основу для побудови систем мотивації управлінського процесу шляхом розробки методичних положень з класифікації структурних підрозділів управління металургійного підприємства за центрами фінансової відповідальності, критеріїв оцінки ефективності роботи управлінського персоналу (умов й показників преміювання), приклади яких наведені в табл. 2, а також організаційних аспектів побудови системи бюджетування на підприємстві.

Таблиця 2

Приклади класифікації структурних підрозділів за центрами

фінансової відповідальності та критеріїв оцінки управлінського персоналу

Найменування центра фінансової відповідальності

(Найменування структурних підрозділів, які віднесені до центрів фінансової відповідальності) | Критерії оцінки управлінського персоналу

1.1. Центр нормативних витрат

(Дирекції: Технічна, Виробнича, По ремонтах, технічному переозброєнню й реконструкції, По постачанню) |

Виконання виробничої програми (структура й обсяг випуску продукції)

Дотримання сукупної планової собівартості випуску

Виконання завдання по заготівельним цінам у рамках установленого фізичного обсягу й структури закупівель

1.2. Центр управлінських витрат

(Дирекції: По кадрам і соціальному розвитку, По загальних питаннях, Бухгалтерія, Управління: По правовому забезпеченню й безпеці, По контролю виконання доручень) |

Виконання цільового плану

Дотримання кошторису операційних витрат

2. Центр доходів

(Дирекція по збуту й зовнішньоекономічній діяльності) | Виконання плану по продажах і графіка надходжень від продажів

Дотримання ліміту контрольованих (прямих комерційних й операційних) витрат

3. Центр прибутку

(Дирекції: Фінансово-економічна, По стратегії й розвитку) | Виконання планового обсягу валового прибутку від операцій шляхом варіації витрат і цін

Дотримання нормативу формування прибутку

4. Центр інвестицій

(Дирекція по ремонтах, технічному переозброєнню й реконструкції, Управління корпоративними правами) | Виконання плану рентабельності капітальних вкладень

Виконання плану підвищення вартості, що належить акціонерам

За період проведення заходів щодо підвищення ефективності управлінської праці у ВАТ “Запоріжсталь” (2001-2004 рр.), у тому числі й тих, які запропоновані в дисертаційній роботі, реалізація товарної продукції (в діючих цінах) зросла у 2,3 рази, а витрати на 1 грн. реалізованої товарної продукції зменшились на 9,6% (з 96,44 коп. до 87,18 коп.). Це дало можливість підняти рентабельність реалізованої товарної продукції з 3,7% до 14,7% та забезпечити зростання фінансового результату від звичайної діяльності до оподатковування на 1070,9 млн. грн. Сума податків, сплачених ВАТ “Запоріжсталь” до бюджетів всіх рівнів зросла з 204,6 млн. грн. у 2001 р. до 512,4 млн. грн. у 2004 р.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову (теоретичну та практичну) задачу удосконалення методів підвищення ефективності управлінської праці в корпоративних структурах на основі розробки теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій у вирішенні проблем, пов'язаних із предметом дослідження. Виконане дослідження дозволило зробити наступні основні висновки й пропозиції стосовно підвищення ефективності управлінської праці в корпоративних структурах чорної металургії України:

1. Результати дослідження дозволяють установити залежність ефективності управлінської праці від того, наскільки корпорацією досягнуті поставлені цілі, раціонально організований процес управління й раціонально використається управлінський потенціал.

2. Дослідження різних аналітичних схем визначення вузьких місць у системі управління дозволило удосконалити методичні засади з комплексного аналізу, характеристики та оптимізації організаційної структури управління корпорацією як форми організації управлінської праці на основі цілісної системи показників, що характеризують кількісні і якісні показники структури управління.

3. У процесі дослідження підтверджено, що рівень ефективності управлінської праці залежить від здатності системи управління ефективно адаптуватися до обставин, що змінилися, з найменшими втратами оціночних показників. Як результат дослідження запропоновано адаптацію форми організації управлінської праці в корпорації здійснювати шляхом корегування існуючої в корпорації системи управління за п'ятьма основними напрямками: формування складу функцій управління з урахуванням конкретних існуючих умов роботи; регламентації існуючої системи управління, оптимізації управлінських процесів та їх автоматизації; удосконалення систем контролю; формування й удосконалення корпоративної культури, формування формальних і неформальних груп у колективі, механізму взаємин в ієрархії управління (по вертикалі й горизонталі); удосконалення системи роботи з кадрами, в першу чергу, управлінського апарату.

4. Дослідженням доведено, що при функціональній раціоналізації та реструктуризації організаційних структур управління й проектуванні нової структури, як напрямків підвищення ефективності управлінської праці, необхідна система послідовно виконуваних практичних дій. Запропонований у роботі комплекс дій відрізняється цілісністю та системністю – від здійснення розподілу корпорації на функціональні блоки за напрямками діяльності з урахуванням поставлених завдань до проведення заходів щодо оцінки потенціалу керівників та спеціалістів.

5. У результаті дослідження встановлено, що відсутність централізованої служби стратегічного розвитку на більшості корпорацій металургійного комплексу України є стримуючим чинником підвищення ефективності управлінської праці на цих підприємствах. У роботі як напрямок підвищення ефективності управлінської праці шляхом раціоналізації структури управління запропоновано за рахунок департаменталізації системи управління створення нових організаційних структур, що дозволяє забезпечувати більш обґрунтований вибір рішення стратегічних задач корпорації. Поряд з визначенням функцій і завдань створюваних підрозділів стратегічного розвитку запропонований підхід формування стратегічних цілей, які деталізуються в ході корпоративного стратегічного планування до рівня різних підрозділів в якості мотиваційних цілей.

6. Виконане дослідження дозволяє зробити висновок про наявність в умовах ринкових відносин певного конфлікту інтересів акціонерів і найманих менеджерів, який є чинником стримування процесу підвищення ефективності управлінської праці. Вирішення такого конфлікту запропоновано шляхом докорінних змін системи участі в управлінні, співвідношення в функціях управління й повноваженнях між Вищим органом управління акціонерним товариством, Наглядовою Радою, Правлінням, а також функціональними службами управління діяльністю Товариства за різними напрямками. Раціоналізацію структури управління акціонерними товариствами запропоновано проводити шляхом розподілу функціональних сфер управління між членами Правління із закріпленням конкретних напрямків діяльності товариства за кожним із них, а також включенням до складу Правління, крім членів Правління, призначених за поданням акціонерів, керівників виконавчої дирекції за поданням Голови Правління.

7. Дослідження процесу мотивації управлінської праці, як передумови стійкого розвитку корпорації, дозволило визначити трудову мотивацію як замкнутий контур з послідовним ланцюжком елементів, що становлять процес спонукання працівників до діяльності по досягненню цілей корпорації через задоволення власних інтересів і потреб. При цьому, поряд із спонукальними мотивами соціального й морально-психологічного характеру, трудова мотивація характеризується як комплекс економічних важелів, що направляють поведінку працівника (групи працівників) для досягнення цілей підприємства через задоволення власних інтересів і потреб. Результати дослідження вказують на необхідність урахування особливостей мотивації на особистісному, груповому й організаційному рівнях при розробці мотиваційних систем, що в роботі запропоновано здійснювати з дотриманням певної послідовності практичних дій.

8. Результати дослідження дають підставу стверджувати, що вдосконалення єдиної тарифної системи (ЄТС), поряд із застосуванням гнучких систем оплати праці є основним напрямком при реалізації такого елемента в системному підході до мотивації управлінського персоналу, як забезпечення компенсації трудових витрат. У роботі запропоновано методичний підхід до застосування ЄТС при погодинній оплаті праці робітників, керівників, професіоналів і службовців, що принципово відрізняється від існуючих і застосовуваних на практиці тарифних систем