НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Максимець Олена Віталіївна

УДК 332.142:330.15

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЛІСОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.08.01 – Економіка природокористування і
охорони навколишнього середовища

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Вічевич Алла Миколаївна,

Національний лісотехнічний університет України,

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Грабинський Ігор Михайлович,

Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів), завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Кравців Василь Степанович,

Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів),
заступник директора з наукової роботи

Провідна установа:

Рада з вивчення продуктивних сил НАН України, відділ методології сталого розвитку та екологічної безпеки, м. Київ

Захист відбудеться “ 19 ” жовтня 2005 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д  .072.01 у Національному лісотехнічному університеті України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101

Автореферат розісланий 15.09. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Я. Кіндрат

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною особливістю сучасного розвитку системи зв’язків у світовому господарстві є посилення взаємозалежності різних країн, активізація їх участі у міжнародному поділі праці і, як наслідок, швидке зростання темпів зовнішньої торгівлі. Такі тенденції стали причиною супе-речок щодо негативного впливу на навколишнє природне середовище (НПС). Проте в “Порядку ден-ному на ХХІ століття” відзначається, що питання лібералізації торгівлі та охорони НПС можуть вирі-шуватись з обопільною вигодою, оскільки торгівля здатна інтегрувати економічні й екологічні цілі та інтереси людства і є найбільш демократичним способом управління. Однак досі це становить проблему і доти, доки не буде знайдене взаємовигідне вирішення, обговорення питань взаємовпливу НПС та торгівлі зводитимуться до протиставлення вигод цих двох систем, а не до інтегрованого розгляду.

Найбільший тягар при цьому лягає на підприємства, оскільки перед ними ставиться мета зберег-ти рівень економічних показників, дотримуючись поставлених жорстких вимог щодо охорони НПС і соціального захисту. Багато досліджень прово-дилось у цьому напрямку як українськими і російськими науковцями, зокрема Л. Бонда-ренко, О. Веклич, З. Герасимчук, К. Гофманом, І. Грабинським, І. Гречановською, Л. Гринів, А. Гусєвим, Б. Данилишиним, І. Думовою, В. Євтушевським, А. Литвиненко, Г. Мкртчяном, О. Рюміною, А. Сохничем, Ю. Стадницьким й іншими, так і закордон-ними вченими – І. Бірдом, Д. Долларом, Г. Галлопіном, Ф. Зорраквіном, А. Краайом, К. Крістіансоном, С. Шалтеггером, С. Шмідхейні, Ф. Штурмом, Е. Фолкманом та ін-шими. Поставлена проблема розглядалась також через призму окремих галузей, зокрема – лісової, такими вченими, як І. Антоненко, С. Генсірук, Я. Коваль, Є. Мішенін, М. Мой-сеєв, М. Поляков, І. Синякевич, Ю. Туниця, Г. Шоган та ін. Проте у працях цих вчених не дослідженою залишається екологічна складова зовнішньоторговельної діяльності.

Вивченням ролі екологічних факторів у міжнародній торгівлі на сьогоднішній день займається порівняно обмежене коло науковців. Серед іноземних варто виділити Е. Барбьєра, К. Баха, Н. Борегарда, І. Бурка, Г. Дейлі, К. Молтке, Н. Робінса, Х. Френч; серед вітчизняних слід відзначити роботи Н. Андрєєвої, В. Бороноса, І. Грабинського, Л. Мельника, В. Сабадаша, С. Харічкова. Щодо лісової галузі напрацювань є мало і, насамперед, вони стосуються активізації експорту лісових підприємств з врахуванням лише економічної вигоди. На нашу думку, такий підхід є хибним через обмеженість лі-сових ресурсів, недотримання засад лісової політики та недоцільність для України перет-ворюватись у “лісоекспортну” державу. Важливість дослідження еколого-економічного розвитку зовнішньої торгівлі лісових підприємств викликана потребою збереження лісових ресурсів та сталого лісокористування.

Викладені вище актуальні проблеми та їх недостатня вирішеність на сьогодні зумовили вибір теми дисертації, визначили мету, структуру та зміст дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація викона-на відповідно до програми “Основні напрями державної політики України у галузі охо-рони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, ухваленої Постановою Верховної Ради України (№188/98-ВР від 5 березня 1998 р.). Ро-бота є частиною наукових досліджень, що виконувались на кафедрі економіки та мене-джменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету (те-пер Національний лісотехнічний університет України) в рамках теми “Концепція лісової політики України” (ДБ 08.25-10-03, № 0103U000080) на замовлення Міністерства освіти і науки України (автору належить розділ 5.3).

Мета та завдання досліджень. Основною метою дослідження є поглиблення методичних підходів щодо оцінки зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України на еколого-економічних засадах та обґрунтування переходу лісових підприємств до збалансованої торгівлі з урахуванням принципів сталого розвитку.

Для досягнення цієї мети необхідно було розв’язати такі основні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є процес зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств.

Предмет дослідження – теоретично-методологічні основи еколого-економічної оцінки зовнішньо-торговельної діяльності лісових підприємств.

Методи дослідження. Методологічну та методичну основу дослідження становлять сучасні макро- та мікроекономічні теорії, теорії міжнародної торгівлі, економіки приро-докористування, економічної теорії сталого розвитку. В процесі досліджень застосовува-лись такі методичні засоби та прийоми: системного підходу – при визначенні місця, ва-гомості й класифікації екологічних факторів у зовнішньоторговельній діяльності лісових підприємств, при розробці принципів збалансованої торгівлі та при формуванні показни-ків еколого-економічної оцінки зовнішньої торгівлі; порівняння та елімінування, статис-тичного та факторного аналізу – для вивчення тенденцій зовнішньої торгівлі, у тому чис-лі порівняно з плановими показниками, попередніми роками, іншими країнами та регіо-нами; графічні – для побудови мережі експорту та імпорту лісових підприємств України; економіко-математичні – для еколого-економічної оцінки, встановлення взаємозв’язку між досліджуваними явищами та побудови моделі експорту продукції лісових підприємств.

Інформаційною базою дослідження є чинне законодавство України з питань стало-го розвитку економіки, лісової екологічної політики, лісового господарства та євроінтег-рації України; статистичні дані Державного комітету лісового господарства України та Державної митної служби України; аналітичні розрахунки; результати робіт відомих вчених; досвід зарубіжних країн.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації одержано такі результати, які становлять наукову новизну:

вперше запропоновано та представлено:

-

-

отримали подальший розвиток:

-

-

удосконалено:

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. У роботі пропонуються нові еколо-го-економічні підходи до оцінки та аналізу зовнішньої торгівлі лісових підприємств, по-казники еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі й бази їх порівняння. Ре-зультати дослідження використовуються для прогнозування та удосконалення зовнішньо торговельних потоків продукції державних лісових підприємств Львівського обласного управління лісового господарства (довідка №04/138 від 03.02.2005); а також для аналізу імпорту й визначення його еколого-економічної ефективності на ТОВ “Ляфарж Гіпс Ук-раїна”. Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес в Українсь-кому державному лісотехнічному університеті, зокрема при викладанні теоретичного курсу і проведенні практичних занять з дисциплін “Міжнародний маркетинг” (акт №1, від 17.12.05) та “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності” (акт №2, від 17.12.05), які чи-таються студентам спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”. З проблем, досліджених у дисертації, опубліковано у співавторстві з Вічевич А.М. нав-чальний посібник “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності” (2004 р.), рекомендований Міносвіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (протокол № 14/18.2-285 від 20.02.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором дисертації виконано теоре-тичні узагальнення, збір статистичного матеріалу, його обробка й аналіз. Досліджено стан, тенденції та фактори впливу на зовнішню торгівлю лісопродукцією на європейсь-кому ринку. Вивчено попит на сертифіковану продукцію на європейському та українсь-кому ринках. Досліджено стан і тенденції та виявлені основні недоліки зовнішньої тор-гівлі підприємств, підпорядкованих Державному комітету лісового господарства Украї-ни. Запропоновано методичні підходи до еколого-економічної оцінки, визначення еколо-го-економічної ефективності та моделювання зовнішньої торгівлі лісових підприємств з урахуванням екологічних факторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати досліджень доповідались й обговорювались на науково-технічних конференціях Ук-раїнського державного лісотехнічного університету (2000-2004 рр.); семи міжнародних, регіональних, всеукраїнських та між-вузівських конференціях студентів та аспірантів (Львів, Київ, Херсон, Рівне, Дніпропетровськ, 2001-2004 рр.); міжнародних симпозіумах Politechniki Swietokrzyskei w Kielcach “Ekonomika. Technika. Zarz№dzanie” (?. Кєльце, Польща, січень 2001 та 2002 рр.); Міжнародній міждисциплінарній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (м. Свалява, травень 2002 р.); Міжнародній конференції Люб-лянського університету “Ways for Improving Woodworking Industry for Transitional Econo-mies” (м. Преддвор, Словенія, червень 2001 р.); Міжнародній конференції “Україна у перехідний період” (Києво-Могилянська академія, м. Київ, травень 2002 р.); Міжнарод-ній конференції “Ethics and Environmental Policies. Business Style and Sustainable Develop-ment” (м. Київ, квітень 2003 р.); Міжнародній конференції “Економічні проблеми вироб-ництва і споживання екологічно чистої продукції” (Сумський національний аграрний університет, м. Суми, травень 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ, травень 2004 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 26 праць, в тому числі 8 праць у співавторстві. Загальний обсяг цих публікацій понад 11,7 д.а., з яких більше, ніж 5,25 д.а. є особистим внеском здобувача. У фахових виданнях опубліковано 8 праць.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 203 найменувань, має 50 таблиць і 30 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 161 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Екологічні фактори у процесі зовнішньої торгівлі” викладено теоретичні основи врахування екологічних факторів у зовнішній торгівлі, визначено роль екологічних факторів у зовнішньоторговельній діяльності лісових підприємств, виділено особливості зовнішньої торгівлі лісопродукцією та вплив економічних і адміністративних бар’єрів на торгівлю цим видом продукції. Поглиблено методичні підходи до аналізу зовнішньої торгівлі лісових підприємств.

Вивчення взаємовпливу торгівлі та природного середовища, попередження негативних наслідків та просування таких торговельних правил і практик, які не шкодять людині та НПС, покладено на відповідні організації та інститути. Світовим суспільством зроблено досить багато зусиль щодо введення понять збалансованої, відповідальної, справедливої, етичної та інших подібних торговельних практик у лексикон виробників, посередників і споживачів, однак немає загальноприйнятого визначення жодного з перерахованих вище понять та їх відмінностей один від одного. Виходячи зі змісту понять, на нашу думку, доцільно було б ранжувати види торговельної діяльності, спрямованої на досягнення сталого розвитку, в певній ієрархії та визначити переважний вплив екологічних, економічних та соціальних факторів на кожен із видів торговельної практики (рис. 1).

Рис. 1. Ієрархія видів торгівлі, спрямованих на досягнення сталого розвитку

На думку автора, визначення основного поняття – збалансована торгівля повинне бути таким: це така торгівля, яка мінімізує негативний екологічний і соціальний вплив експортної та імпортної діяльності на країни-партнери в цілому, господарські одиниці або об’єднання у країнах, а також приносить екологічні, економічні та соціальні вигоди учасникам торговельних відносин. Відповідальна торгівля це така торгівля, яка приносить економічні та соціальні вигоди та не спричиняє негативних соціальних наслідків країнам, господарським одиницям та об’єднанням, між якими відбувається торгівля. Екологічно відповідальна торгівля –– це така торгівля, яка приносить економічні та екологічні вигоди та не спричиняє негативних екологічних наслідків країнам, господарським одиницям та об’єднанням, між якими відбувається торгівля.

Для того, щоб торговельна діяльність виробників (посередників) була збалансованою, на думку дисертанта, необхідно дотримуватись таких принципів: економічна вигідність; екологічність; навчання (інформування) споживачів та формування попиту; побудова довготривалих партнерських зв’язків; справедлива оплата праці; можливість кар’єрного росту працівників; безпека для здоров’я працівників; сприяння реалізації концепції сталого розвитку.

Розроблена класифікація внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на зовнішньоторговельну діяльність лісових підприємств з окремим виділенням екологічних факторів (рис. 2, 3, та 4).

Економічні | Екологічні | Соціальні | Політико-правові

1. Економічний розвиток країни

2. Глобалізація виробництва та торгівлі лісопродукцією

3. Розширення ЄС

4. Економічний розвиток держав імпортерів

5. Обсяги споживання продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках

6. Тенденції розвитку зовнішніх ринків
лісопродукції

7. Тенденції світових цін на лісопродук-
цію

8. Рівень конкуренції

9. Наявність збутової мережі

10. Інноваційні зміни у виготовленні та створенні продукції з деревини

11. Міжнародне переміщення
деревообробних потужностей

12. Прогрес у транспортуванні й логістиці

13. Тарифні та нетарифні обмеження
торгівлі | 1. Глобальні зміни клімату

2. Кліматичні умови

3. Лісистість території

4. Особливості лісовирощування та рубок

5. Інше використання лісових ресурсів

6. Поширення використання віднов-них джерел енергії

7. Удосконалення управління відхо-дами та контролю за викидами

8. Наголос на орієнтоване на НПС ведення лісового господарства

9. Збільшення попиту на сертифіковану деревинну продукцію (сертифікація лісів, сертифікація лі-сопродукції та сертифікація продукції та
процесу деревообробки) | 1.

2.

3.

2. Зміни у аграрній політиці

3. Зміни у політиці розвитку сільських регіонів

4. Наявність від-повідних законо-давчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємства

5. Визначені обсяги рубок | Рис. 2. Зовнішні фактори впливу на зовнішньоторговельну діяльність
лісових підприємств

Економічні (виробничі) | Технологічні | Екологічні | Організаційні (соціальні)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

2.

3.

2.

3.

4.

2.

3.

4.

5.

Економічні | Екологічні | Соціальні | Політико-правові

1.

2.

3.

4.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

2.

1.

Приналежність факторів певній категорії у наведених вище класифікаціях не є однозначною, оскільки окремі фактори можуть відповідати особливостям декількох груп, що позначено прямокутниками, які захоплюють декілька колонок. Наприклад, такий економічний фактор, як тарифні та нетарифні обмеження, може виступати еколого-економічним. Поширення використання відновних джерел енергії, удосконалення управління відходами та контролю за викидами, наголос на важливості сталого управління лісами, а також зростання попиту на сертифіковану деревинну продукцію, з точки зору дисертанта, є еколого-економічними факторами. Соціально-екологічні зовнішні фактори впливу на зовнішньоторговельну діяльність лісових підприємств включають екологічну свідомість суспільства та покупців деревинної продукції. Ліміти на обсяги рубок – є екологічно-правовим фактором.

До еколого-економічних факторів впливу зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств на макросередовище, з нашої точки зору, можна віднести удосконалення використання лісів та управління відходами. До еколого-економіко-соціальних факторів слід віднести інформування населення щодо безпеки деревинної продукції для навколишнього середовища та формування попиту на лісопродукцію як екологічно чисту сировину.

Серед особливих внутрішніх факторів варто виділити можливість проведення науково-дослідних розробок у сфері нових технологій, а також наявність на підприємстві й можливість використання безвідходних, маловідходних і енергозберігаючих технологій.

На основі вивчення впливу економічних і адміністративних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі лісопродукцією та досвіду їх застосування у різних країнах з врахуванням вимог СОТ, важливості захисту національного виробника та національного багатства – лісів, слід розглянути такі два заходи. Перший (економічний) – впровадження експортного мита на необроблені лісоматеріали. Другий (адміністративний) – запровадження системи сертифікації лісів та введення індикатору збалансованої торгівлі до критеріїв та індикаторів сталого управління лісами.

У другому розділі “Сучасний стан ринку лісопродукції та тенденції його розвитку” досліджені тенденції світового та європейського ринків лісопродукції, виділені цикли його розвитку та їх причини, оцінено еластичність попиту на необроблену та оброблену лісопродукцію; проаналізовано діяльність лісових підприємств України за допомогою удосконаленої автором методики. Особлива увага надавалась дослідженню факторів формування попиту на продукцію з деревини на європейському ринку, частиною якого є Україна, і визначенню місця екологічних факторів. Наводяться результати власного дослідження дисертанта щодо ставлення керівників українських лісових підприємств до сертифікації лісів.

Серед характеристик Європейського ринку лісопродукції автором виділені такі: на Європу припадає близько 40% ємності світового ринку деревинної сировини, пиломатеріалів і фанери; характерний середній рівень лісозабезпеченості, лісових ресурсів достатньо для покрити власних потреб економічного розвитку; імпортуються великі обсяги якісної сировини і напівфабрикатів з інших країн; експортуються дорогі високоякісні напівфабрикати і вироби; досить високий середній рівень цін на лісопродукцію; попит як на необроблену, так і на оброблену лісопродукцію є нееластичним за ціною; спостерігається зростання попиту на деревину та вироби з неї як екологічно чисту та безпечну продукцію, а також на сертифіковану лісопродукцію.

Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України вказує на необхідність врахування екологічної складової:

-

-

-

-

-

Таблиця 1

Індекси динаміки експортної діяльності лісових підприємств України

База порівняння | Індекси

вартості | ціни | фізичного обсягу | структури | кількості

2001 порівняно з 2000 | 1,1692 | 0,9799 | 1,1932 | 1,0029 | 1,1898

2002 порівняно з 2001 | 1,2504 | 1,0820 | 1,1557 | 1,0765 | 1,0735

2003 порівняно з 2002 | 1,0246 | 0,9679 | 1,0585 | 0,9906 | 1,0685

2004 порівняно з 2003 | 1,3272 | 1,0438 | 1,2715 | 1,0409 | 1,2215

На основні вторинної інформації дисертантом вивчено ступінь впливу факторів на рівень попиту на сертифіковану лісопродукцію. Виділяють такі три групи: ринкові передумови (попит на внутрішньому та зовнішньому ринках, вигоди більші, ніж витрати); інституційні передумови (добре організована участь зацікавлених сторін, важливість сертифікації для сталого управління лісами); сприятлива політика уряду. Сертифікація вбачається досить важливою у веденні сталого лісогосподарювання. Як досить сильна передумова розцінений попит на зовнішніх ринках. Вивчення ставлення зацікавлених груп (виробників, лісовласників, споживачів, природоохоронних організацій тощо) показало, що найбільш позитивним є відношення до сертифікації лісів у природоохоронних організацій. Лісовласники не є категорично за сертифікацію чи категорично проти. Серед найбільш впливових факторів лісовласники виділяють: сприяння виходу на міжнародні ринки та екологічний імідж. Важливими вважаються такі фактори, як: отримання додаткових надходжень та налагодження зв’язків (міцне партнерство). Представники лісової та деревообробної промисловості переконані, що основною рушійною силою для них є доступ на ринки. Визнаним фактором впливу залишається екологічний імідж.

Автором проведене власне дослідження ставлення українських лісовласників і керівників лісових підприємств до сертифікації лісів. Опитування керівників державних лісових господарств проводилось у формі інтерв’ю за розробленою автором анкетою. Результати показали, що керівники лише 22% підприємств, охоплених анкетуванням, виявили бажання введення сертифікації лісів (Славське ДЛГ, Сколівське ДЛГ, Національний парк “Сколівські Бескиди” та Дрогобицьке ДЛГ), решта обґрунтовувала відмову браком коштів. Основною вигодою від запровадження системи екологічного менеджменту керівники вважають можливість збереження Карпат. Незадовільною є обізнаність керівників держ-лісгоспів з існуючими системами екологічної сертифікації. З найбільш поширених систем сертифікації лісів відомою є система FCS і лише завдяки тому, що деякі держлісгоспи Київської та Житомирської областей провели сертифікацію за цією схемою. Слід зауважити, що сертифікація цих площ спонсорувалась іноземною фірмою і понад 56% сертифікованої лісопродукції вивозиться за кордон.

Третій розділ “Методика еколого-економічної оцінки зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств” присвячений визначенню вагомості та впливу окремих факторів, розробці системи еколого-економічних показників та моделюванню поведінки обсягів експорту під впливом різних факторів. У системі факторів впливу на діяльність підприємства екологічні фактори відіграють важливу роль і є невід’ємною складовою. Тому, на нашу думку, особливу увагу слід звернути на еколого-економічні показники при оцінці зовнішньої торгівлі, а також для виявлення та формування напрямків її удосконалення. Дисертантом сформовано систему еколого-економічних показників зовнішньої торгівлі лісових підприємств (рис. 5) та подано методичні підходи до їх визначення.

Рис. 5. Система еколого-економічних показників зовнішньої торгівлі лісових підприємств

Показники породності експортної продукції необхідно розраховувати одиничні та загальні. Одиничні показники породності, з нашої точки зору, слід визначати за такою формулою:

(1)

де Пекс.і – питома вага і-ої породи деревини у загальному обсязі експорту лісопродукції;

Пліс.ф.і – питома вага і-ої породи деревини у лісосічному фонді, придатному до вирубки.

Для визначення тенденцій використання потенціалу та ведення збалансованої торгівлі цей показник варто розраховувати не лише в цілому по країні, але й у розрізі окремих державних лісових господарств. У табл. 2. подані значення одиничного показника породності та їх трактування.

Таблиця 2

Доцільність експорту залежно від значень одиничного показника породності експортної продукції та рівня самозабезпеченості

Значення
індексу | Значення рівня са-мозабезпеченості | Трактування показників

Експорт можна вважати доцільним, оскільки попит внутрішнього ринку на дану породу є повністю задоволений

Експорт є недоцільним і призводить до негативних наслідків для розвитку промисловості на внутрішньому ринку

Попит на зовнішньому ринку на вироби з даної породи є відсутнім, у той час як внутрішній ринок є перенасиченим; це негативно впливає на розподіл ресурсів

Попит на зовнішньому ринку на вироби з даної породи є відсутнім, а внутрішній ринок є незабезпеченим. Якщо дозволяє породна структура лісонасаджень, слід переглянути структуру лісозаготівель

Експорт можна вважати доцільним у тих випадках, коли значення показника рівня самозабезпеченості є значно більшими за 1

Загальний показник породності експортної продукції, на думку автора, слід розраховувати за такою формулою:

(2)

де n – кількість порід деревини в експортній продукції.

Чим ширшим буде поділ породної структури експорту, тим меншою буде похибка. Значення показника повинно знаходитись у межах від 0 до 1. У табл. 3 подані значення загального показника породності експорту та їх трактування.

Таблиця 3

Доцільність експорту залежно від значень загального показника породності експортної продукції та рівня самозабезпеченості

Значення
індексу | Значення рівня са-мозабезпеченості | Трактування показників

Експорт можна вважати доцільним у тих випадках, коли значення показника рівня самозабезпеченості є значно більшими за 1.

Експорт є недоцільним і призводить до суттєвих негативних зрушень у розвитку промисловості на внутрішньому ринку.

Експорт можна вважати доцільним, оскільки попит внутрішнього ринку на дану породу є повністю задоволений.

Показник ступеня обробленості експортної продукції визначається як відношення частки необробленої продукції у загальному обсязі експорту до частки обробленої. Важливо проводити розрахунок часток обробленої та необробленої лісопродукції у загальному обсязі експорту в натуральному вираженні. Значення цього показника менше одиниці відповідатиме принципам збалансованої торгівлі.

Тенденції на зовнішніх ринках щодо сертифікації лісів та виробів з деревини визначили необхідність запровадження такої еколого-економічної оцінки, як показник сертифікованості експортної продукції:

(3)

де Qекс.серт – обсяг експорту сертифікованої лісопродукції, м3;

Qекс – обсяг загального експорту, м3.

Зростання попиту на сертифіковану продукцію на зовнішніх ринках та отримання виробниками додаткових бонусів у вигляді вищих цін та позитивного іміджу є стимулом для того, щоб значення показника наближалось до одиниці. На нашу думку, за допомогою цього показника слід також оцінювати тенденції щодо сертифікації експортної продукції у розрізі порід. Це дасть змогу оцінити, сертифіковані вироби з яких порід користуються найбільшим попитом на зовнішніх ринках.

Оцінити економічні вигоди від сертифікації можна шляхом визначення показника спів-відношення цін на сертифіковану лісопродукцію, який з нашої точки зору слід розраховувати так:

(4)

де Qекс.серт.і – обсяг експорту і-го виду сертифікованої лісопродукції, м3;

Цекс.серт.і ціна на сертифіковану експортну лісопродукцію і-го виду, грош.од.;

Цекс.і – ціна на експортну лісопродукцію і-го виду, грош.од.

Значення показника більше за одиницю свідчитиме про додаткові економічні переваги при експорті сертифікованої лісопродукції і навпаки, якщо показник буде меншим за одиницю, це означатиме, що з економічної точки зору експорт сертифікованої лісопродукції для підприємства є невигідним.

Основним видом імпорту для лісових підприємств України є обладнання, отже для еколого-економічної оцінки імпорту слід розраховувати показник ресурсозбережності при використанні імпортних засобів праці:

(5)

де – обсяг виготовленої продукції із застосуванням імпортного обладнання, грош.од;

обсяг виготовленої продукції із застосуванням діючого на підприємстві обладнання, яке виконує ті ж функції, що й імпортне, грош.од;

– вартість чистих матеріальних витрат при виготовленні продукції із застосуванням імпортного обладнання, грош.од;

вартість чистих матеріальних витрат при виготовленні продукції із застосуванням діючого на підприємстві обладнання, грош.од.

Значення показника ресурсозбережності при використанні імпортного обладнання менше за одиницю вказуватиме на його доцільність як більш ощадливого. Натомість, якщо значення показника буде більшим за одиницю, це свідчитиме про недоцільність використання з еколого-економічної точки зору імпортного обладнання.

Крім показників, які характеризують ступінь екологічності товарів, що експортуються та імпортуються, слід визначати екологічність транспортування як невід’ємної складової торговельної діяльності. Важливою умовою при транспортуванні є вибір транспортного засобу. До показників екологічності транспортування, на нашу думку, слід віднести такі: частку екологічно сертифікованих транспортних засобів (Євро 1, Євро 2, Євро 3 та Євро 4) у загальному обсязі транспортних засобів, які задіяні в експортних або імпортних перевезеннях; енергомісткість експорту та імпорту; коефіцієнт завантаженості транспортних засобів та розмір оптимальної транспортної партії. Останні показники показують реальні витрати паливо-мастильних речовин на перевезення одного кубометру продукції, а також можливості для їх зменшення (чим меншу кількість перевезень буде здійснено для певного обсягу деревинної продукції, чим меншими будуть економічні та екологічні витрати, тим вищою буде ефективність транспортування).

Згідно деяких розроблених дисертантом еколого-економічних показників оцінено експортну діяльність українських лісових підприємств, а також для порівняння подано розрахунки для таких країн: Німеччина, Австрія, Польща, Словаччина (табл. 4).

Таблиця 4

Деякі еколого-економічні показники експорту лісопродукції для Німеччини, Польщі, Словаччини, Австрії та України у 2002 році

Назва показника | Австрія | Німеччина | Польща | Словаччина | Україна | Загальний показник породності експорту | 0,008 | 0,005 | 0,020 | 0,043 | 0,225 | Показник ступеня обробленості експорту | 0,661 | 0,623 | 0,985 | 0,972 | 4,131 |

Як бачимо, експорт українських лісових підприємств не зовсім відповідає принципам збалансованої торгівлі, а аналогічні показники для порівнюваних країн є значно кращими.

У третьому розділі також удосконалюється методика розрахунку ефективності експорту, особливістю якої є розподіл експортних витрат на економічну та екологічну складові. До економічної складової експортних витрат (Векон), на нашу думку, слід віднести: витрати на оплату праці та соціальне страхування; амортизаційні відрахування; інші витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією експортної продукції (у тому числі транспортні витрати). До екологічної складової експортних витрат (Векол) слід відносити: вартість спожитих енергетичних ресурсів при виробництві та реалізації експортної продукції; вартість спожитих матеріально-сировинних ресурсів при виготовлені та реалізації експортної продукції; вартість спожитих водних ресурсів при виготовлені експортної продукції; вартість відшкодування за викиди шкідливих речовин у процесі виробництва, транспортування та споживання експортної продукції. Такий розподіл витрат при факторному аналізі дасть можливість з’ясувати, які витрати найбільше впливають на ефективність зовнішньої торгівлі.

Отже, еколого-економічна ефективність експорту лісопродукції визначатиметься за формулою:

(6)

де Qекс.і – кількість і-го виду експортної продукції, тис. м3;

n – кількість видів експортної продукції.

Експорт буде ефективним, якщо значення цього показника буде вищим за одиницю. Крім того, показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати у динаміці, а також з показни-ком еколого-економічної ефективності реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку. Для удосконалення експортного асортименту слід розраховувати показник еколого-економічної ефективності для кожного виду експортованої підприємством продукції.

З метою оцінки ступеня екологічної ємності експортної продукції доцільно, на нашу думку, розраховувати показник екологоємності експортної продукції за такою формулою:

(7)

Показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати з еколого-економічною ефективністю реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку:

(8)

де Векон.вн – вартість економічної складової при продажу експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од;

Векол.вн – вартість екологічної складової при продажу експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од;

Цвн.і – ціна і-го виду експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од..

Підприємству буде вигідно експортувати як з екологічної, так і з економічної точок зору за умов:

та (9)

До еколого-економічних показників оцінки імпорту обладнання, на думку автора, слід відносити: ресурсомісткість, матеріаломісткість та енергомісткість імпортованого обладнання. Також слід проводити порівняльний аналіз імпортованого та вітчизняного обладнання.

Для того, щоб визначити напрямок та величину змін обсягів експорту продукції лісових підприємств України, необхідно дослідити у розрізі країн-імпортерів української лісопродукції вплив таких факторів:

-

-

-

-

-

-

Модель експорту продукції лісових підприємств України виглядатиме так:

(10)

де Еeкс.і – рівень експорту в і-у країну;

Diмр.i – рівень споживання в і-ій країні-імпортері;

Цвн – ціна на продукцію на внутрішньому ринку;

Цeкс.i – ціна продукції при експорті в і-у країну;

Zieкс – змінні, що впливають на рівень експорту в і-ій країні.

Аналіз праць показав, що у моделях, які стосуються цін та попиту, доцільно використовувати лінійно-логарифмічну залежність. Рівень обсягів експорту лісових підприємств необхідно визначати у розрізі кожної окремої важливої країни-імпортера з урахуванням особливостей її розвитку, потреб та торгівлі. Тобто змінні Ziexp для країни-імпортера української лісопродукції визначатимуться індивідуально. Також важливо розглядати експорт у розрізі обробленої та необробленої лісопродукції через відмінності факторів впливу. Для порівняння було побудовано дві моделі: перша без врахування екологічних факторів, друга з урахуванням екологічних факторів. Перша модель має такий вигляд:

(11)

де – рівень експорту в і-у країну за базовим сценарієм;

Рівняння моделі можна записати таким чином:

(12)

де a, b, c, d розраховані коефіцієнти.

yi обсяги експорту до і-ої країни-партнера лісових підприємств;

х1.i ціна на лісопродукцію при експорті до і-ої країни;

х2 ціна на лісопродукцію на внутрішньому ринку;

х3.i обсяги споживання лісопродукції в і-ій країні.

Результати розрахунку коефіцієнтів для кожної з груп досліджуваних країн представлені у табл. 5.

Таблиця 5

Результати розрахунку коефіцієнтів для досліджуваних країн у розрізі обробленої
та необробленої лісопродукції (базовий сценарій)

Країна/група країн | Вид лісопродукції | a | b | c | d

ЄС До групи країн Європейського Союзу при моделюванні віднесено Австрію, Італію та Німеччину | оброблена | -29,290 | -2,713 | 9,294 | 0,765

необроблена | -7,436 | -3,541 | 3,383 | 1,299

Інші країни Європи До групи “інші країни Європи” при моделюванні віднесено Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію та Угорщину. Слід зазначити, що в останньому році модельованого періоду більшість із цих країн увійшли до ЄС. | оброблена | -39,780 | -3,780 | 14,271 | 0,280

необроблена | 5,849 | -2,787 | 3,935 | 0,183

Росія | оброблена | -19,877 | 5,626 | -1,121 | 0,954

необроблена | -0,950 | -4,219 | 1,844 | 1,848

США | оброблена | 0,822 | -8,343 | 2,860 | 3,688

необроблена | -109,634 | 2,015 | -3,512 | 9,659

Частка інших країн у 2004 році в експорті оброблених лісоматеріалів становила близько 20,5%, необроблених 5,6%. Середньорічні темпи росту були на рівні 2,1% для обробленої лісопродукції та 3,4% для необробленої лісопродукції. У моделі приймається щорічне прогнозне зростання на рівні середньорічних темпів росту за досліджуваний період

Модель обсягів експорту продукції лісових підприємств України з урахуванням екологічних факторів виглядатиме так:

(13)

де – рівень експорту в і-у країну за сценарієм з врахуванням екологічних факторів;

Сі обсяги сертифікації лісів та попиту на сертифіковану продукцію з деревини в і-ій країні;

WMi рівень управління відходами та викидами в і-ій країні;

Eni рівень використання відновних джерел енергії в і-ій країні.

Додаткові змінні, що вводяться до цієї моделі були оцінені за бальною системою на основі вторинної інформації. Рівняння у моделі за сценарієм з урахуванням екологічних факторів можна записати таким чином:

(14)

де a, b, c, d, e, g, h розраховані коефіцієнти.

х4.i рівень сертифікації лісів в і-ій країні;

х5.i рівень використання відновних джерел енергії в і-ій країні;

х6.i рівень управління відходами та викидами в і-ій країні.

У цій моделі основна увага зосереджена на двох групах країн країни Європейського Союзу та інші країни Європи. Через брак інформації про вплив екологічних факторів на торговельні процеси на ринках США та Росії, при аналізі результатів будуть використані дані базової моделі. Аналогічно визначатимуться обсяги експорту лісопродукції до країн, що віднесені до категорії “інші”. Результати розрахунку коефіцієнтів для кожної з груп досліджуваних країн представлений у табл. 6.

Таблиця 6

Результати розрахунку коефіцієнтів для досліджуваних країн у розрізі обробленої та необробленої лісопродукції (сценарій з урахуванням екологічних факторів)

Група країн | Вид лісопродукції | a | b | c | d | e | g | h

ЄС | оброблена | -2,542 | -9,065 | 3,043 | 4,510 | -2,421 | -3,102 | 2,153

необроблена | -4,038 | -4,249 | 2,519 | 3,840 | -3,518 | -2,950 | 2,314

Інші країни Європи | оброблена | 2,160 | 2,885 | -2,181 | -2,633 | 2,555 | 3,521 | 2,074

необроблена | 3,150 | -4,248 | 3,664 | 4,451 | 2,131 | 2,868 | -2,417

На основі вторинної інформації про зміни ціни та попиту на лісопродукції на зовнішніх та внутрішньому ринках, а також змін екологічних факторів, зроблено прогноз обсягів експорту українсь-ких лісових підприємств на 2007 рік.

Згідно результатів розрахунку, порівняно з 2004 роком обсяги експорту зростуть на 14,2%. Найбільше зростання спостерігається щодо експорту до інших країн Європи на 18,7% відносно 2004 року; найменші темпи росту прогнозують щодо експорту до США близько 3,5%.

Згідно моделі з урахуванням екологічних факторів, до 2007 року обсяги експорту зростуть несуттєво лише на 1% щорічно. При цьому, спостерігатиметься зменшення обсягів експорту до країн Європейського Союзу на 1% порівняно із 2004 роком, що є досить суттєво,