НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

МОСТОВЕНКО Сергій Вікторович

УДК 347.44

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРІВ У ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОНАХ
І НА ТЕРИТОРІЯХ ІЗ СПЕЦІАЛЬНИМ РЕЖИМОМ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі проблем цивільного, трудового і підприєм-ницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Науковий керівник –

доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України,

заслужений діяч науки і техніки України

Шевченко Ярославна Миколаївна,

Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, завідувач відділу проблем цивільного, трудового і підприєм-ницького права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України

Кузнєцова Наталія Семенівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри цивільного права;

кандидат юридичних наук, доцент

Труба Вячеслав Іванович

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова,

завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін.

Провідна установа –

Одеська національна юридична академія, кафедра цивільного права, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться “9” листопада 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, .

Автореферат розісланий “7” жовтня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор юридичних наук І.М. Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В постанові Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 №521 “Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст” зазначається, що “найбільш дійовими формами регіональної політики, що застосовуються країнами як з високорозвиненою, так і перехідною економікою, є створення спеці-альних (вільних) економічних зон та здійснення комплексу заходів, що проводяться центральними і місцевими органами виконавчої влади шляхом запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності”.

Ринкові умови підприємницької діяльності у вільних економічних зонах (далі – ВЕЗ) та на територіях із спеціальним режимом інвести-ційної діяльності (що в більшості випадків є територіями пріоритетного розвитку) сприяють поширенню сфери застосування договірно-правових відносин, підносять роль і значення цивільно-правових договорів. Але жоден із законодавчих актів щодо правового регулювання цих територій адекватно не регулює відповідні договірні відносини. Значення цієї проблеми особливо зростає після прийняття нового Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Це зумовлює необхідність перегляду відповідних законодавчих актів і здійснення відповідних наукових досліджень.

Оскільки спеціальний режим інвестиційної діяльності відповідно до чинного законодавства України встановлюється на територіях пріори-тетного розвитку та на територіях окремих міст (Харкова, Шостки), пропонується визначити їх єдиним поняттям “території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності”.

У законодавстві України, яке регулює діяльність суб’єктів підприєм-ницької діяльності (далі – СПД) на зазначених територіях, і в спеціальній літературі, присвяченій цим питанням, відсутній комплексний підхід до повного та несуперечливого законодавчого врегулювання загальних цивільно-правових засад здійснення такої діяльності, особливостей укла-дання цивільно-правових договорів, умов відповідальності СПД та засто-сування цивільно-правових санкцій до них.

Відсутність комплексного аналізу договірних відносин на таких тери-торіях, недостатнє визначення встановленого законодавством порядку укладення таких договорів, відсутність законодавчого механізму захисту законних прав та інтересів як СПД, що здійснюють діяльність на таких територіях, так і органів місцевого самоврядування, які є учасниками цивільно-правових відносин, становить перешкоду для досягнення пози-тивних результатів підприємницької діяльності.

За даними Кабінету Міністрів України, обсяги інвестиційних ресурсів, що залучаються у більшості ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, не відповідають реальним можливостям регіо-нів та істотно не впливають на інвестиційні процеси. Такий стан значною мірою можна пояснити наявністю “білих плям” у законодавстві, у тому числі цивільному законодавстві, нестабільністю законодавства щодо створення та функціонування ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Заборона створення нових ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, а також скасування прак-тично всіх податкових пільг, які надавалися (і гарантувалися законом на певний термін) СПД на таких територіях, передбачені змінами до Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік, є яскравим свід-ченням недосконалості та нестабільності законодавства, яке регулює зазначені відносини.

З огляду на це очевидна необхідність удосконалення законодавчого врегулювання цивільно-правових аспектів здійснення підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. А це, в свою чергу, неможливо без проведення комплексних досліджень теоретичних проблем договірно-правового регулювання відносин між СПД та органами місцевого самоврядування, місцевими органами державної влади, які виникають на таких територіях, без узагальнення практики застосування чинного законодавства у цій сфері. Це свідчить про актуальність та практичну значущість обраної теми дослідження.

Теоретичною основою розробки теми стали дослідження таких ро-сійських та українських учених, як Ч.Н. Азімов, С.С. Алексєєв, С.Є. Анд-рєєв, А.Ю. Бабаскін, Д.М. Бахрах, Д.В. Боброва, В.І. Борисова, М.І. Бра-гінський, Ю.Б. Бек, С.М. Братусь, О.В. Буткевич, Є.Ю. Валявіна, В.В. Вітрянський, Н.М. Голованов, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Д.В. Зади-хайло, В.В. Залєський, О.С. Іоффе, Н.І. Клейн, В.М. Коссак, В.Н. Литов-кін, Д.І. Мейєр, А.А. Іванов, О.Р. Кібенко, М.В. Кротов, Л.В. Крупа, І.М. Кучеренко, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, Д.А.Медведєв, О.А. Підопри-гора, Д. М. Притика, І.В. Спасибо-Фатєєва, В.О. Тархов, Ю.К. Толстой, Є.О. Харитонов, Я. М. Шевченко та ін.

В Україні дослідженню окремих проблем правового регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ було присвячено низку дисертацій (Л.В. Крупа “Спеціальний режим підприємницької діяльності у спеці-альних (вільних) економічних зонах (комплексне дослідження)”, 2000р.; О.В. Буткевич “Правове регулювання господарської діяльності в спеці-альних (вільних) економічних зонах України”, 2004р.; Ю.Б. Бек “Пра-вове регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) еконо-мічних зонах України (на матеріалах ВЕЗ “Яворів”)” 2005р.). Проте проблеми регулювання цивільно-правових договорів у ВЕЗ та на терито-ріях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності з урахуванням вимог нового ЦК України поки що не дістали наукового осмислення.

Це і зумовило вибір дисертантом теми та постановку мети і дослід-ницьких завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової науково-дослідної теми відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України” (№ держреєстрації PK 0102U007078).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз цивільно-правового регулювання договорів в умовах спеціального правового режи-му підприємницької діяльності у вільних економічних зонах і на терито-ріях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання договірних відносин, які виникають на цих територіях в умовах дії нового ЦК України.

З огляду на поставлену мету визначено такі дослідницькі завдання:–

виявити особливості спеціального правового режиму підприєм-ницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності;–

проаналізувати нормативно-правову базу функціонування спеці-альних правових режимів у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, узагальнити практику її застосування;–

визначити особливості правового становища суб’єктів цивільно-правових договорів у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності;–

проаналізувати особливості та порядок укладання цивільно-право-вих договорів між органами місцевого самоврядування, місцевими орга-нами виконавчої влади та СПД у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності;–

здійснити юридичне обґрунтування особливостей цивільно-правової відповідальності СПД у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності;–

розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання цивільно-правових договорів у ВЕЗ і на територіях із спеціа-льним режимом інвестиційної діяльності.

Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є нормативні акти, які регулюють або мають регулювати договірні відносини в процесі здійснення підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, та практика їх застосування.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Методологічну основу дисертаційного дослідження ста-новить діалектичний метод пізнання суспільних явищ і процесів. У роботі використовуються також такі наукові методи, як: формально-юри-дичний – при аналізі норм чинного законодавства; історико-правовий – при вивченні розвитку правового регулювання підприємницької та інвестиційної діяльності на територіях із спеціальним режимом; систем-но-функціональний – при дослідженні складу і форм цивільно-правових відносин, а також структури цивільно-правових договорів, які уклада-ються між СПД та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Шляхом застосування прийомів формальної логі-ки (аналіз, синтез, узагальнення, аналогія) виявлено суперечності та про-галини, які існують у законодавстві України, і вироблено пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання цивільно-правових відносин у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим після прийняття нового ЦК України комплексним дослідженням право-вого регулювання договорів в умовах спеціальних правових режимів підприємницької діяльності, цивільно-правових відносин та цивільно-правової відповідальності суб’єктів договірно-правових відносин у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

У межах здійсненого дослідження одержано результати, які мають наукову новизну.

1. Доведено, що правове регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності відповідає загальним засадам здійснення підприємницької діяльності в Україні, водночас воно має певні особливості, які характеризують спеці-альний правовий режим підприємницької діяльності на таких територіях.

2. Встановлено, що крім різних умов, у які поставлені СПД на території України щодо здійснення підприємницької діяльності, у зв’язку із запровадженням спеціальних режимів підприємницької діяльності, існують суттєві відмінності у правовому становищі СПД залежно від того, на якій саме території із спеціальним режимом провадиться діяльність. Це дає підстави констатувати фактичне існування різних умов здійснення підприємницької діяльності вже серед територій із спеці-альним режимом підприємницької діяльності.

З огляду на це пропонується у спеціальному законі встановити єдиний порядок правового регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

3. Аргументовано необхідність прийняття Закону України “Про основні засади запровадження спеціальних режимів підприємницької діяльності”. Пропонується у цьому законі дати кваліфікацію наявних спеціальних режимів підприємницької діяльності (ВЕЗ, територій із спе-ціальним режимом інвестиційної діяльності тощо), визначити підстави, загальні принципи створення, діяльності та ліквідації зазначених тери-торій, організаційно-правові засади створення юридичних осіб – СПД, засади інвестиційної діяльності, особливості договірно-правових відно-син сторін – СПД і місцевих органів влади, органів місцевого само-врядування, особливості цивільно-правової відповідальності.

4. Встановлено, що однією з особливостей функціонування органів управління ВЕЗ і територіями із спеціальним режимом інвестиційної діяльності є поєднання у них публічно-правових та приватно-правових функцій. Це виявляється в тому, що місцеві органи влади й органи місце-вого самоврядування здійснюють одночасно приватно-правові функції, а юри-дичні особи приватного права наділені публічно-правовими функціями.

5. Доведено, що правове регулювання договорів у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності відповідає загальним засадам цивільного законодавства України і застосовується з окремими особливостями, пов’язаними з особливим складом суб’єктів цивільно-правових договорів; особливим порядком укладання цивільно-правових договорів.

6. Обґрунтовано пропозицію замінити процедуру погодження інвести-ційного проекту процедурою укладання між Радою з питань управління та розвитку територією, місцевими органами влади й органами місцевого самоврядування та СПД попереднього договору щодо реалізації інвести-ційного проекту. Доведено, що використання конструкцій попереднього дого-вору у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності щодо здійснення інвестиційного проекту дає змогу встановити більш чітку правову основу для укладання пов’язаних з ним цивільно-правових договорів на територіях із спеціальним режимом підприєм-ницької діяльності. Згідно з умовами попереднього договору прийняття на себе обов’язків СПД укласти в майбутньому договір на реалізацію інвестиційного проекту є підставою встановлення аналогічних обов’язків Ради з питань управління та розвитку територією, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, що є надзвичайно важливим з точки зору забезпечення захисту прав та законних інтересів СПД, які провадять діяльність на таких територіях.

7. Доведено положення про те, що укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту потребує юридичного складу, який утворюють наступні юридичні факти: затвердження інвестиційного проекту, укла-дання власне договору на реалізацію інвестиційного проекту.

8. Обґрунтовано положення про те, що основним договором, що регулює відносини СПД та органів управління ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, є договір на реалізацію інвестиційного проекту, який є окремим видом цивільно-правового договору – інвестиційним договором. Реалізація вказаного договору супроводжується укладанням тими ж суб’єктами низки окремих ци-вільно-правових договорів, що забезпечують його виконання. Пропону-ється в Законі України “Про основні засади запровадження спеціальних режимів підприємницької діяльності” визначити, що всі СПД, які мають за мету здійснення підприємницької діяльності на територіях із спеці-альним режимом підприємницької діяльності, повинні укладати договір на реалізацію інвестиційного проекту та визначати його основні умови.

9. Встановлено, що реалізація цивільно-правової відповідальності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності залежить від виду організації управління на відповідній території. Зокрема, встановлено таке:–

якщо стороною договору є орган місцевого самоврядування, то можливе виникнення правової ситуації, коли територіальна громада відповідатиме за зобов’язаннями перед СПД відповідно до укладеного органом місцевого самоврядування з таким суб’єктом цивільно-право-вого договору усім своїм майном;– 

якщо стороною договору є Рада з питань управління та розвитку територією, то можлива реалізація цивільної відповідальності перед СПД, права якого порушено, обмежується наявним майном відповідної юри-дичної чи навіть фізичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності);– 

якщо стороною договору на реалізацію інвестиційного проекту є місцева державна адміністрація, то ні ЦК України, ні спеціальне законо-давство про створення ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності не дають підстав для реалізації цивільної відповідальності такого суб’єкта перед СПД, права якого порушено.

Для підвищення рівня гарантій СПД та у зв’язку з тим, що Рада з питань управління та розвитку територією виконує певні функції органів місцевого самоврядування, пропонується покласти на орган місцевого самоврядування субсидіарну відповідальність за договором на реалізацію інвестиційного проекту в будь-якому випадку стягнення збитків за шко-ду, заподіяну Радою з питань управління та розвитку територією, за не-виконання своїх зобов’язань перед СПД, з яким укладено такий договір.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки стосовно вдосконалення законодавства щодо право-вого регулювання підприємницької діяльності, що здійснюється в умовах спеціальних правових режимів, сприяють наданню законодавству в зазначеній сфері систематизованого характеру і можуть бути використані в законотворчій діяльності, зокрема при розробці Закону України “Про основні засади запровадження спеціальних режимів підприємницької діяльності”, з обов’язковим встановленням критеріїв вибору конкретних територій для запровадження спеціального правового режиму підприєм-ницької діяльності, умов створення та ліквідації спеціального режиму підприємницької діяльності; при доповненні чинних законодавчих актів конкретними правовими нормами в частині захисту прав СПД, які здійс-нюють діяльність в умовах спеціального режиму підприємницької діяльності.

Усі ці пропозиції в установленому порядку були направлені до Вер-ховної Ради України та були використані при проведенні наукової експертизи законопроектів із зазначених питань (Лист Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради № 16/3-1199 від 19.09.2005).

Основні положення дисертації можуть бути використані також при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для студентів юридичних навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обгово-рена на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприєм-ницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження були апробовані на наукових конференціях: I Міжнародній науково-методичній конференції “Сучасні проблеми адаптації цивіль-ного законодавства до стандартів Європейського Союзу” (Хмельниць-кий, 11–12 березня 2005 р.), міжвузівській науково-практичній конфе-ренції “Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 27–28 травня 2005 р.). Результати дисертаційного дослідження і правові висновки, зроблені дисертантом, були впроваджені Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвести-ційної діяльності в Донецькій області при схваленні інвестиційного проекту “Модернізація існуючого і створення нових виробництв ЗАТ “Деконській гіпс” на території пріоритетного розвитку в м. Артемівськ Донецької області відповідно до Закону України “Про спеціальні еконо-мічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” (протокольне рішення від 26.12.03 р. і акт впровадження від 20.12.04 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 3 статті у наукових збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези однієї доповіді на конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (194 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 181 сторінку, в тому числі список викори-станих джерел становить 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь наукової розробки проблеми, розкрито основні методи дослідження, визначено його мету, завдання, предмет та об’єкт, а також наукову новизну, практичне зна-чення, зв’язок дисертації з науковими програмами і темами, апробацію результатів дослідження, структуру роботи та її обсяг.

У першому розділі “Загальні засади спеціального правового режи-му підприємницької діяльності” досліджуються особливості спеці-ального правового режиму підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях пріоритетного розвитку.

У першому підрозділі “Поняття спеціального правового режиму підприємницької діяльності у вільних економічних зонах і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” на основі аналізу наукових праць і законодавчої бази дисертант визначає юридичну при-роду спеціального правового режиму підприємницької діяльності в цілому і такого його виду, як спеціальний режим інвестиційної діяль-ності.

Автор виокремлює дві групи спеціальних режимів підприємницької діяльності: спеціальні правові режими підприємницької діяльності пере-важно з обмежувальною складовою, до яких належать режими, пов’язані із спеціальним географічним положенням (режим державного кордону, санітарно-захисні зони), спеціальними політичними, екологічними умо-вами (режим воєнного стану, режим надзвичайного стану тощо); спеці-альні правові режими підприємницької діяльності переважно з пільговою складовою, спрямовані на стимулювання підприємницької активності та економічного розвитку (вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку, технопарки, окремі сфери діяльності тощо). У роботі аналізу-ються лише спеціальний режим підприємницької діяльності у ВЕЗ та спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях, у тому числі на територіях пріоритетного розвитку.

Правовою базою встановлення спеціального режиму підприємницької діяльності у ВЕЗ є Закон України “Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, а створення кожної спеціальної економічної зони передбачає прийняття окремого закону. Дисертант відзначає відсутність базового закону про встанов-лення спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремій тери-торії, що потребує встановлення спеціального режиму підприємницької діяльності. Спеціальний режим інвестиційної діяльності встановлюється як на територіях, що мають статус території пріоритетного розвитку, так і на територіях, які не мають такого статусу.

Дисертант звертає увагу на відсутність у законодавстві чітких та однозначних вимог щодо критеріїв території, на якій запровадження ВЕЗ є найбільш ефективним, а також на те, що на законодавчому рівні не визначені обґрунтовані правові підстави як для створення, так і для лік-відації територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Автор доводить, що основною метою запровадження спеціального режиму підприємницької діяльності є створення сприятливого підприєм-ницького клімату на частині території країни (в окремій області, кількох районах області, одному районі чи місті).

У другому підрозділі “Правове регулювання підприємницької діяльно-сті у вільних економічних зонах та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” автор на основі порівняль-ного аналізу засад регулювання підприємницької діяльності, які вста-новлені загальним цивільним і господарським законодавством України, та методів регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ і на тери-торіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, визначає особливості такого правового регулювання.

У роботі зроблено висновок про те, що зміст режиму правового регулювання підприємницької діяльності на територіях із спеціальним режимом підприємницької діяльності визначають: види діяльності, які можуть здійснюватися на таких територіях; особливості реєстрації; умови здійснення підприємницької діяльності; особливості ліквідації; особливості ліцензування; особливості митного режиму імпорту та експорту товарів (робіт, послуг); особливості гарантій захисту інтересів СПД, які здійснюють діяльність на таких територіях.

Порівняння законодавчих норм щодо регулювання підприємницької діяльності на різних територіях із спеціальним режимом підприєм-ницької діяльності дало можливість зробити висновок про наявність як спеціальних правових режимів підприємницької діяльності з переважно адміністративно-правовим (імперативним) методом регулювання, так і спеціальних правових режимів підприємницької діяльності з переважно цивільно-правовим (диспозитивним) методом регулювання. Дисертант робить висновок про поступовий перехід від переважно адміністративно-правового до переважно цивільно-правового методу регулювання цивіль-но-правових відносин на зазначених територіях.

Автор пропонує прийняти Закон України “Про основні засади запро-вадження спеці-альних режимів підприємницької діяльності”, в якому визначалися б загальні принципи створення ВЕЗ, територій пріоритет-ного розвитку, територій із спеціальним режимом інвестиційної діяль-ності, підстави виникнення та оформлення зазначених територій, організаційно-правові засади створення юридичних осіб – СПД, засади інвестиційної діяль-ності, особливості договірно-правових відносин сторін – СПД і органів влади, особливості цивільно-правової відповідальності.

Другий розділ “Особливості цивільно-правового регулювання дого-ворів у вільних економічних зонах та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” присвячений аналізу договірно-правових відносин у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Перший підрозділ “Поняття суб’єктів підприємницької діяльності на територіях із спеціальним правовим режимом інвестиційної діяльності та їх правове становище” містить визначення правового статусу СПД, які здійснюють діяльність на зазначених територіях. Вста-новлено, що на територіях із спеціальним режимом підприємницької діяльності переважно (але не на всіх територіях) правове становище СПД характеризується тим, що законодавець вимагає, зокрема, дотримання таких вимог: внесення інвестиції у встановленому обсязі; затвердження та подальша реалізація інвестиційного проекту; здійснення додаткової реєстрації як суб’єкта вільної економічної зони; встановлення обмежень щодо видів підприємницької діяльності, які можуть здійснюватися на таких територіях.

При цьому вимоги до СПД в окремих ВЕЗ і на окремих територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності відзначаються широкою різноманітністю. Так, на окремих територіях не вимагається, наприклад, внесення інвестиції у певному обсязі, на інших територіях не вимагається додаткова реєстрація тощо. З огляду на це пропонується встановити єдиний порядок правового регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності в Законі України “Про основні засади запровадження спеціальних режимів під-приємницької діяльності”.

У другому підрозділі “Особливості порядку укладання цивільно-пра-вових договорів” досліджуються особливості цивільно-правових догово-рів у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Аналізуються законодавчі норми щодо процедури розгляду та затвердження інвестиційного проекту. Встановлено, що у законодавстві не визначаються критерії та інші чіткі правові підстави відмови органу управління територією чи органів місцевого самоуправління, місцевих органів влади у затвердженні інвестиційного проекту. Автор робить висновок про необхідність укладання попереднього договору, який передбачений ЦК України і має містити такі положення: зобов’язання сторін укласти основний договір стосовно реалізації інвестиційного про-екту за умови прийняття позитивного рішення щодо розгляду інвести-ційного проекту, представленого СПД; умови основного договору стосовно реалізації інвестиційного проекту в частині прав та обов’язків сторін, зокрема, спрямованих на захист прав СПД, який має намір здійснити інвестицію; характеристику майбутнього об’єкта інвестування з чітким визначенням його характеристик; етапи та обсяги інвестування; обсяг та порядок здійснення взаємних розрахунків між СПД та місцевою владою за умови укладання основного договору; права сторін відмо-витися від укладання основного договору щодо реалізації інвестиційного проекту; зобов’язання СПД до певного строку надати необхідні доку-менти стосовно інвестиційного проекту (і встановити перелік таких документів); відповідальність СПД за надання недостовірної інформації; термін дії попереднього договору; порядок внесення змін до поперед-нього договору (наприклад, у частині встановлення вимог до інвести-ційного проекту); інші положення, спрямовані на захист прав суб’єкта підприємницької діяльності.

Дисертант відзначає, що основним договором у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності є договір щодо реалізації інвестиційного проекту, який базується на Типовому договорі на реалі-зацію інвестиційного проекту, форма якого затверджується урядом. За умовами такого договору однією і основною з його сторін є СПД, що реалізує інвестиційний проект (інвестор). У цьому разі інвестор виступає і як особа, що вкладає кошти, і як виконавець робіт. Другою стороною договору є орган місцевої влади та місцевого самоврядування, Рада з питань розвитку та управління на відповідній території або юридична чи фізична особа, якій передано функції управління територією.

Дослідження основних характеристик Типового договору на реалі-зацію інвестиційного проекту дає змогу кваліфікувати такий договір як інвестиційний, а при його виконанні виникають інвестиційні відносини, які можна характеризувати як відносини між сторонами договору щодо внесеної, з метою отримання прибутку, інвестиції (майна, майнових та інших прав).

У третьому підрозділі “Забезпечення гарантій захисту прав суб’єк-тів підприємницької діяльності у вільних економічних зонах та на тери-торіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” аналізується такий аспект правового режиму СПД, як забезпечення реальних гарантій цивільно-правового захисту їхніх прав і законних інтересів, встановлених Конституцією України, ЦК України та іншими законами України.

Автор обґрунтовує висновок про необхідність удосконалення відпо-відних норм законодавства у напрямі визначення процедури прийняття рішень місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування у такий спосіб, щоб ці органи не могли перешкоджати СПД у реалізації своїх прав, встановлених цивільним законодавством.

У четвертому підрозділі “Характеристика окремих цивільно-право-вих договорів у сфері підприємницької діяльності у ВЕЗ та на терито-ріях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” автор відзначає, що цивільні договори, які укладаються на територіях із спеціальним режимом підприємницької діяльності, мають певні особливості, пов’язані із новелами в ЦК України та зумовлені участю Ради з питань управління та розвитку територією, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в укладанні та виконанні таких договорів, особливостями спеціального режиму підприємницької діяльності.

У роботі досліджено особливості конкретних видів цивільно-право-вих договорів, які укладаються у ВЕЗ і на окремих територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Вибір автором видів договорів обґрунтований тим, що в договорі на реалізацію інвести-ційного проекту встановлюються певні вимоги щодо використання майна; раціонального користування земельними ділянками, інженерними мережами тощо. Тому для дослідження та аналізу було вибрано саме такі види договорів між СПД та органами управління на зазначених територіях, які дають змогу забезпечити виконання таких вимог.

Автор обґрунтовує конкретні пропозиції щодо вдосконалення відпо-відних законодавчих актів, які регулюють у ВЕЗ і на територіях із спеці-альним режимом інвестиційної діяльності договори на реалізацію інвестиційного проекту, ренти, позички, найму (оренди), оренди земель-ної ділянки шляхом чіткого визначення сторін договорів, встановлення розміру та порядку відшкодування збитків тощо,

У третьому розділі “Особливості юридичної відповідальності в умовах спеціального режиму підприємницької діяльності” розкрито питання відповідальності СПД, які здійснюють діяльність у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

У першому підрозділі “Поняття та проблеми цивільно-правової від-повідальності як складової загальної юридичної відповідальності” автор аналізує загальні засади цивільно-правової відповідальності, визначені ЦК України. На підставі порівняльного аналізу точок зору учених-циві-лістів аналізуються дискусійні питання щодо співвідношення понять “притягнення до юридичної відповідальності” та “застосування санкцій”. Автор доводить обґрунтованість думки про те, що поняття “санкції” завжди пов’язане з правопорушенням і є певною формою юридичної, а отже, цивільно-правової відповідальності. Досліджуються такі специ-фічні особливості цивільно-правової відповідальності, як можливість добровільного виконання примусового обов’язку, її майновий характер, встановлено співвідношення відповідальності та інших засобів захисту цивільних прав. Зазначається й така особливість цивільно-правової відпо-відальності, як можливість потерпілої сторони самій вирішувати, застосовувати санкції чи ні, що зрештою позитивно впливає на зміцнення договірних відносин та активізацію підприємницької діяльності.

На підставі аналізу концепцій цивільно-правової відповідальності автор досліджує особливості таких базових видів відповідальності, як договірна та позадоговірна (деліктна), а також таких її форм, як часткова, солідарна та субсидіарна. Аналізуються особливості виникнення відпові-дальності без вини, а також особливості змісту вини юридичної особи. Досліджуються й інші дискусійні питання цивільно-правової відпові-дальності у світлі відповідних положень ЦК України.

У другому підрозділі “Цивільно-правова відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності у вільних економічних зонах та на тери-торіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” дисертант порівнює наукові підходи до визначення відповідальності СПД за загальноправовим і спеціальними режимами. В результаті аналізу автор встановив, що законодавство України не передбачає єдиного підходу до встановлення цивільно-пра-вової відповідальності СПД, які здійснюють діяльність на територіях із спеціальним режимом підприємницької діяльності. Зокрема, використовуються: загальний підхід, який передбачає застосування виключно норм загального законодавства до встановлення відповідальності СПД, які провадять діяльність на таких територіях без будь-яких особливостей (до таких територій належать практично всі вільні економічні зони та частина територій із спеціальним статусом інвестиційної діяльності); спеціаль-ний підхід, застосування норм загального законодавства з урахуванням особливостей цивільно-правової відповідальності СПД на таких територіях. До цих територій належить частина територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (м. Харків, м. Шостка).

Автором аналізуються різні ситуації, пов’язані із правовим статусом особи, що укладає договір із СПД, який здійснює діяльність у ВЕЗ і на окремих територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Дисертант обґрунтовує тезу про те, що міра відповідальності та можливість відшкодування збитків СПД залежать від того, який саме суб’єкт є стороною цивільного договору. Якщо договір СПД укладено з органом місцевого самоврядування, то у разі порушення зобов’язань такого договору з боку органу місцевого самоврядування можливе виникнення ситуації, коли територіальна громада відповідатиме за зобов’язаннями перед СПД відповідно до укладеного з таким суб’єктом цивільно-правового договору всім своїм майном. Якщо СПД укладає договір з Радою з питань управління та розвитку території, то розмір відповідальності перед суб’єктом підприємницької діяльності, права якого порушено, обмежується обсягом майна відповідної юридичної чи навіть фізичної особи. Якщо стороною договору на реалізацію інвести-ційного проекту є місцева державна адміністрація, то ні ЦК України, ні спеціальне законодавство про створення ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності не дають підстав для реалізації цивіль-ної відповідальності такого суб’єкта перед СПД, права якого порушено.

Автор вважає за доцільне у законодавчих актах про створення ВЕЗ і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, по-перше, забезпечити однаковий підхід до врегулювання зазначених питань на різних територіях, по-друге, чітко визначити відповідальність органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів) при укладанні ними цивільно-правових договорів із СПД.

Пропонується також встановити відповідальність СПД на стадії роз-гляду та затвердження інвестиційного проекту, зокрема за надання недостовірної інформації.

У третьому підрозділі “Особливості застосування цивільно-правових санкцій та інших заходів впливу до суб’єктів підприємницької діяльності у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” на основі опрацювання наукових здобутків і нормативних документів автор робить висновок про невідповідність положень ГК України ЦК України у питаннях регулювання застосування цивільно-правових санкцій. Зокре-ма, встановлено, що загальний підхід до класифікації санкції та інших видів відповідальності, встановлений ГК України, не узгоджується із цивільною доктриною щодо такої класифікації та не узгоджується із ЦК України. Крім того, автор звертає увагу на різне розуміння обов’язкового обсягу та порядку відшкодування збитків цими двома кодексами. Дисертант стверджує, що така неодно-значність може призвести до виникнення численних конфліктних ситуацій, а для СПД, які здійснюють діяльність на територіях із спеці-альним правовим режимом, така неоднозначність матиме ще більш негативні наслідки, пов’язані з недостат-нім захистом їхніх прав на законодавчому рівні.

У роботі доведено, що існування у цивільному та господарському законодавстві України різних підходів до встановлення розміру збитків, які підлягають обов’язковому відшкодуванню, є істотною перешкодою на шляху до вдосконалення законодавчої бази підприємницької діяль-ності.

Автор аналізує також особливості застосування до СПД такого цивільно-правового заходу впливу, як розірвання договору, і встановлює, що законодавчі акти щодо створення та функціонування територій із спеціальним правовим режимом не визначають чіткі та однозначні пра-вові підстави для розірвання договорів і не містять положень, які врегульовували б правові наслідки розірвання договору в односторон-ньому порядку. З огляду на це робиться висновок про необхідність доопрацювання законодавчих актів у частині врегулювання зазначених питань.

У висновках сформульовані основні положення та пропозиції, отри-мані в результаті дисертаційного дослідження даної теми. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем, пов’язаних із цивільно-правовими відносинами та цивільно-правовою відповідальністю СПД, які здійснюють діяльність у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Розроблено рекомен-дації щодо вдосконалення механізму вирішення зазначених проблем та відповідного чинного законодавства у цій галузі. Особливості договірно-правових відносин у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності зумовлені особливостями спеціального право-вого режиму підприємницької діяльності, запровадженого на таких територіях. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності характеризується встановленням відмінних від загально-правових правил регулювання підприємницької діяльності, пов’язаних із запровадженням особливої організації регулювання підприємницької діяльності і, як наслідок, з особливостями порядку укладання цивільно-правових договорів. Запропоновано вдосконалити відповідне законодавство, зокрема прийняти Закон України “Про основні засади запровадження спеціальних режимів підприємницької діяльності”. Обґрунтовано необхідність замінити процедуру погодження інвестиційного проекту на процедуру укладання попереднього договору між Радою з питань управ-ління та розвитку територією, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та СПД попереднього договору на реалізацію інвестиційного проекту.

Аналіз правового регулювання договірних відносин у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності дав змогу встановити, що цивільно-правові договори, які укладаються на таких територіях, мають особливості, пов’язані з участю Ради з питань управ-ління та розвитку територією, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, та особливим порядком їх укладання. Внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законів про запровад-ження ВЕЗ чи території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності за допомогою чіткого визначення сторін договорів на реалізацію інвести-ційного проекту, ренти, позички, найму (оренди), найму земельної ділянки, встановлення порядку використання коштів за передачу у власність або надання СПД права користування майном державної або комунальної власності, встановлення розміру та порядку відшкодування збитків тощо. Для реального захисту інтересів як територіальної громади, так і СПД, які здійснюють діяльність у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, необхідно внести зміни до законодавчих актів про створення таких територій, норм щодо врегулювання питань відшкодування шкоди, пов’язаної із пору-шенням цивільно-правових зобов’язань між СПД та органом управління і розвитку відповідної території. Запропоновано доповнити відповідні законодавчі акти чіткими та однозначними положеннями щодо наслідків і зобов’язань кожної сторони договору в разі його розірвання в односторонньому порядку.

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях автора:

1. Мостовенко С.В. Цивільно-правова відповідальність СПД на тери-торіях із спеціальним режимом підприємницької діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 27. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. .

2. Мостовенко С.В. Особливості порядку укладання цивільно-право-вих договорів у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвести-ційної діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 236: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. –
С. .

3. Мостовенко С.В. Спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності на окремих територіях // Правова держава: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 642-648.

4. Мостовенко С. В. Правове регулювання підприємницької діяль-ності на територіях ВЕЗ // Міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні питання реформування правової системи України”. – Луцьк, 2005. – Ч. II. – С. 136-137.

АНОТАЦІЇ

Мостовенко С. В. Цивільно-правове регулювання договорів у вільних економічних зонах і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. – Рукопис (181 стор.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2005.

У дисертації здійснено комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов’язаних із правовим регулюванням цивільних договорів в умовах спеціальних правових режимів підприємницької діяльності у ВЕЗ і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, до яких належать і території пріоритетного розвитку. Розкриваються особливості спеціального правового режиму підприємницької діяльності у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Автор досліджує проблеми правового регулювання підприємницької діяльності у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Аналізуються поняття СПД у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, їх правове становище. Досліджуються особливості порядку укладання цивільно-правових договорів у сфері підприємницької діяльності у ВЕЗ та на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Здійснено аналіз цивільно-правової відповідальності та особливостей застосування цивільно-правових