НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИХАЙЛЕНКО СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 632.9 : 633.2

ХВОРОБИ ЛИСТЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ПОЛІССІ УКРАЇНИ ТА ЗАХОДИ ПО ОБМЕЖЕННЮ ЇХ ШКІДЛИВОСТІ

06.01.11 – фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Ретьман Сергій Васильович,

Інститут захисту рослин УААН,

заступник директора з наукової роботи,

завідувач лабораторії фітопатології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Положенець Віктор Михайлович,

Державний агроекологічний університет,

завідувач кафедри селекції і фітомедицини

кандидат сільськогосподарських наук

Запольська Наталія Миколаївна,

Інститут цукрових буряків УААН,

провідний науковий співробітник

відділу захисту рослин від шкідників і хвороб

Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань

Захист відбудеться “24” листопада 2005 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “__21___”___жовтня_____ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ярий ячмінь – друга зернова культура в Україні після озимої пшениці, його площі сягають 3,5-4 млн.га. У світі за обсягами вироб-ниц-тва зерна ячмінь посідає четверте місце після пшениці, кукурудзи та рису. За кормовими цінностями ця культура набагато переважає пшеницю, адже за амі-но-кислотним складом білка, у тому числі дефіцитним лізином, ячмінь зба-лансований краще інших зернових культур.

Останніми роками фітосанітарний стан на посівах зернових культур і осо-бливо ярого ячменю значно погіршився. Його посівам завдають шкоди бо-ро-шниста роса, сажкові хвороби, кореневі гнилі, різні плямистості, бура іржа тощо. Зареєстровано зміну питомої ваги у поширенні і загальній шкідливості окремих видів хвороб. З 1993 року на ярому ячмені зменшується шкідливість борошнистої роси, в той же час значно збільшуються втрати від плямистостей: сітчастої, темно-бурої, смугастої, облямівкової та септоріозу (Ретьман С.В., 1998).

Про шкідливість плямистостей свідчать дані: зниження висоти рослин більш як на 10%, маси зерен на 14%, урожаю на 12 ц/га або 37%. При високому розвитку хвороби в період кущіння ярого ячменю врожайність зменшується на 30-40% (Полив’яний, 1989).

Комплексні заходи, які направлені на зменшення розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей і захист урожаю спрямовані на зниження ураження рослин збудниками цих шкідливих захворювань. Невід’ємною частиною інтегрованого захисту є хімічний метод контролю, який дає змогу обмежити розвиток хвороби в стислі строки та отримати високу ефективність. Тому визначення і уточнення видового складу збудників плямистостей листя ярого ячменю, пошук шляхів оптимізації агротехнічних заходів вирощування, визначення нових сортів стійких щодо хвороб листя та вивчення їх з урахуванням абіотичних факторів зони Полісся, застосування нових високоефективних засобів набуло особливої актуальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках завдань: “Обґрунтувати наукові основи та розробити рекомендації багатоцільової оптимізації інтегрованого захисту сільськогосподарських культур як органічної складової екологічно орієнтованого землеробства” (№ державної реєстрації 0101U003859) і “Дати теоретичне обґрунтування раціональному застосуванню пестицидів в інтегрованій системі захисту рослин” (№ державної реєстрації 0101U003860).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була оцінка поширення та розвитку плямистостей на ярому ячмені, визначення видового складу збудників, вивчення ступеня шкідливості, встановлення впливу абіотичних факторів та пошук нових засобів захисту. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

- з’ясувати поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю;

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження: збудники плямистостей листя ярого ячменю (тем-но-бурої – Bipolaris sorokiniana Shoem, сітчастої – Drechslera teres Ito, сму-гас-тої – Drechslera graminea Ito, облямівкової – Rhynchosporium graminicola Heinsen).

Предмет дослідження: біологічні особливості та шкідливість плямистостей листя ярого ячменю, вплив агротехнічних і хімічних заходів захисту на їх розвиток в умовах Полісся України.

Методи досліджень. Фітопатологічні (дослідження динаміки розвитку хвороб ярого ячменю залежно від абіотичних факторів, визначення стійкості сортів та біологічної ефективності застосування засобів захисту); мікологічні (виділення збудників плямистостей ячменю у чисту культуру, дослідження біології грибів); математично-статистичні (оцінка достовірності отриманих результатів, встановлення кореляційних зв’язків). Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності строку появи симптомів плямистостей від погодних умов квітня, на основі якого побудовано модель.

Наукова новизна результатів досліджень. Визначено, що плямистості листя ярого ячменю в зоні Полісся України викликаються збудниками Bipolaris sorokiniana, Drechslera teres, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola. Відмічено, що домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого складало – 75,2%, а розвиток – 33,0%, дещо менші показники, відповідно – 20,0% і 13,6%, у патогена Drechslera teres. Фітопатогени Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби.

Вперше встановлено наявність кореляційного зв’язку між гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) квітня й показниками поширення і розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей. Розроблено моделі строків появи сітчастої та темно-бурої хвороб в залежності від погодних умов квітня.

Визначено шкідливість основних видів збудників плямистостей листя. Встановлено, що коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального (90%) ураження темно-бурою плямистістю становив 19,1%, сітчастою – 21,3%.

В умовах in vitro виявлено високу фунгітоксичність препаратів Альто супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.

Вперше для зони Полісся обґрунтовано агротехнічні та хімічні заходи захисту ярого ячменю від плямистостей листя. Доведено, що зменшенню розвитку плямистостей листя сприяють сівба у другій декаді квітня й норма висіву -,5 млн. зерен/га. Проти насіннєвої інфекції ефективне передпосівне протруювання насіння одним із препаратів: Вітарос, в.с.к. (3,0 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Вінцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), Сенсей, к.с. (0,5 л/т). Найефективнішим заходом в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експеримен-таль-ні дані послужили базою для вдосконалення існуючої системи захисту яро-го ячменю від хвороб. Встановлено, що оптимальними для зниження розвитку плямистостей листя є строк сівби у другій декаді квітня й норма висіву -,5 млн. зерен/га.

Доведено ефективність та рекомендовано виробництву проводити про-тру-ювання насіння препаратами Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т) з метою зниження розвитку плямистостей листя ярого ячменю на ранніх етапах органогенезу. З метою контролю фітопатогенів в період вегетації доцільним є застосування фунгіцидів Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га), що забезпечують ефективність дії на рівні 76,0%, 71,0% та 66,0% відповідно. З’ясовано, що обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на пивоварні якості ячменю. Вміст білку зменшується на 0,7–0,9%, плівчастість – на 1,8-2,6%, а екстрактивність збільшується на 10,6-12,6%.

Розроблені заходи захисту пройшли виробничу перевірку в ПСГП "Івановицьке" Житомирської області. При обприскуванні посівів фунгіцидом Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га) збережений врожай становив 0,68 т/га, рентабельність – 71,7%.

Результати досліджень можуть бути використані службами захисту рослин та вироб-никами для планування хімічного захисту ярого ячменю в зоні Полісся України.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо приймав участь в плануванні, підготовці та проведенні досліджень, постановці дослідів, аналі-тич-ній роботі, обробці експериментальних даних, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Дніпропетровськ, 2002), ІІ Міжнародній конференції молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” (Харків, 2003), четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Су-часна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2004), засіданнях Вченої ради ІЗР УААН (2001, 2002, 2003, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі статей у фахових журналах 4.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного тексту. Включає 20 таблиць і 18 рисунків. Склада-ється із вступу, огляду літератури, методів та умов досліджень, 3 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, додатків. Список літературних джерел містить 165 авторів, з них 38 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі наведено аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення біологічних особливостей збудників хвороб, що викликають плямистості листя ярого ячменю. Описано еколого-біологічну характеристику збудників захворювання. Приділено увагу заходам захисту від плямистостей листя ярого ячменю.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційну роботу виконували протягом 2001–2004 рр. на вироб-ни-чих посівах в ПСГП “Івано-вицьке” Житомирської області Червоноармійського р-ну та сортовипробувальних дільницях Київської області – Бородянська, Чернігівської області – Прилуцька, Житомирської області – Черняхівська в зоні Полісся України, яка характеризується помірно-континентальним кліматом. Подано опис агрокліматичних умов по роках. У 2001–2004 роки проведення досліджень природний інфекційний фон був достатнім для вирішення поставлених завдань щодо вивчення хвороби в польових умовах.

Ступінь ураження рослин встановлювали за відсотками площі зайнятої плямами за шестибальною шкалою (Пересипкін В.Ф., Коваленко С.А, 1989). Для ідентифікації видових ознак виділених збудників плямистостей використовували визначник Підоплічко М.М. (1977,1978). Їх морфологічні особливості вивчали за допомогою мікроскопів МБД-6 та “Nikon-5200”. Гістологічні дослідження проводили за методикою Наумової та Козлова (1976).

З метою визначення видового складу грибів проводили фітопатологічний аналіз зразків зерна, зібраного в різних районах обстежуваної зони (Білай В.І., 1977). Для отримання спорової суспензії здійснювали виділення збудників у чисту культуру (Афанасенко О.С., 1987). Шкідливість захворювання визначали на природному та штучному інфекційних фонах (Методы селекции…, 1988). При оцінці впливу погодних умов на прояв плямистостей листя використовували гідротермічний коефіцієнт (Трибель С.О., 2001). Для визначення токсичної здатності фунгіцидів застосовано метод пророщування конідій в краплині розчину препарату на предметному склі (Голишин Н.М., 1970). Ефективність існуючих фунгіцидів та оновленого асортименту вивчали в умовах природного інфекційного фону.

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за методами варіаційної статистики (Доспєхов Б.А, 1985) з використанням комп’ютерних програм Exel i Statgraphics.

ПОШИРЕННЯ, РОЗВИТОК І ШКІДЛИВІСТЬ ХВОРОБ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ, ЯКІ ВИКЛИКАНІ ЗБУДНИКАМИ BIPOLARIS SOROKINIANA, DRECHSLERA TERES, DRECHSLERA GRAMINEA, RHYNCHOSPORIUM GRAMINICOLA

Поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю. Встановлено, що в умовах Полісся України плямистості поширені в усіх районах обстеження. В середньому за роки досліджень поширення і розвиток захворювання був найвищим в Житомирській та Чернігівській областях. В Київській ці показ-ни-ки були дещо менші. Дані області характеризуються сприятливими умовами зволоження для розвитку збудників плямистостей.

Аналіз отриманих даних показав, що в середньому по зоні обстеження 2001–2004 рр. домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого становило – 75,2%, розвиток хвороби – 33,0%, дещо менші показники, відповідно 20,0% і 13,6% – у фітопатогена Drechslera teres. Гриби Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби, та лише на окремих сортах.

Отримані результати зумовлюють необхідність проведення подальших досліджень щодо найпоширеніших плямистостей в зоні Полісся України – темно-бурої (Bipolaris sorokiniana) та сітчастої (Drechslera teres). Є доцільним глибоке вивчення шкідливості цих збудників та біологічних особливостей їх розвитку.

Симптоми плямистостей ярого ячменю. Темно-бура плямистість на листках проявлялася у вигляді округлих та продовгуватих коричневих плям з хло-ротичною облямівкою або без неї. Характерною особливістю є темніша ділянка, що знаходиться в центрі смуги. Сітчаста плямистість має характерні ознаки – овальні бурі плями з блідо-жовтою облямівкою, а також з поздовж-ні-ми та поперечними смугами, які утворюють сітчастий малюнок. Найбільш чіткі симптоми утворюються на першому листку проростка. Смугаста плямистість спостерігалась на ячмені від початку сходів до повної стиглості. На листках схо-дів утворювались дуже маленькі блідо-жовті плями, які пізніше видов-жува-лися по всій довжині пластини, ставали світло-коричневими з вузькою пурпу-ровою облямівкою, на плямах з’являвся оливково-бурий наліт. Смуги розтріс-кувались, листки розщеплювались вздовж на 2–3 частини, після чого всихали і відпадали. Ураження облямівковою плямистістю відмічено на листках з обох сторін і піхвах у вигляді овальних неправильної форми водянистих сіро-зеле-них плям з темно-бурою облямівкою. З нижньої сторони листків утворювалися ледь помітні білуваті подушечки, які є конідіальним спороношенням збудника. Сильно ураженні листки скручувалися і засихали.

Таким чином, вивчення симптомів проявлення різних видів плямис-тос-тей та ідентифікація їх полегшить встановлення видового складу патогенів в при-родних умовах. Визначення видового складу збудників Drechslera teres, Bisorokiniana, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola має важливе значення, оскільки лише чітка інформація про етіологію захворювань та біо-ло-гію патогенів дасть змогу побудувати науково обґрунтовану систему захисту.

Гістологічна характеристика розвитку Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres в тканинах ярого ячменю. Досліджено, що гри-би Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres проникають в тканину листка ярого ячменю ростковою трубкою через продихи. Після проник-нення росткова трубка росте повільно. Встановлено, що в зоні поширення збудників клітини зазнають структурних змін, які виражаються в тому, що в центрі ураження зменшується кількість хлоропластів, в результаті руйнуються клітини рослини-живителя. Таким чином, внаслідок паразитування збудників відбувається руйнування клітин в тканинах листя ярого ячменю.

Строки появи плямистостей листя ярого ячменю. Прогноз розвитку хвороби рослин має велике значення. Передбачати розвиток хвороби – це правильно організувати захист від них у вегетаційний період.

Експериментальні дослідження впливу абіотичних чинників на розпов-сюдження сітчастої і темно-бурої плямистостей проводили на посівах ярого яч-меню в Київській, Чернігівській, Житомирській областях у 2001–2004 рр. Між строком по-я-ви перших симпто-мів темно-бурої плямистості та се-редньою температурою квітня виявлено кореляційний зв’язок середньої сили (r = -0,606), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень – тісний зв’язок (r = -0,737). Треба зазначити, що в обох випадках зв’язок є зворотнім, тобто зниження температури і зменшення кількості опадів призводило до більш пізнього прояву хвороби. Між строком появи перших симптомів сітчастої плямистості та се-редньою температурою квітня існує зв’язок середньої сили (r = -0,571), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень – тіс-ний зв’язок (r = -0,724). Як і для темно-бурої плямистості, зв’язок є зворотнім.

Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності строку появи симптомів темно-бурої плямистості від погодних умов квітня, на основі якого побудовано модель (рис. 1).

Рис. 1. Модель строку появи симптомів темно-бурої плямистості

, (1)

де х1 – середня температура квітня, ?С; х2 – сума опадів за квітень, мм.

Коефіцієнт детермінації R? становить 0,667, тобто на 66,7% строк появи хвороби залежить від даних метеопоказників.

Для сітчастої плямистості рівняння залежності строку появи симптомів сітчастої плямистості від погодних умов квітня має наступний вигляд (рис. 2):

, (2)

де х1 – середня температура квітня, ?С; х2 – сума опадів за квітень, мм.

Рис. 2. Модель строку появи симптомів сітчастої плямистості

Коефіцієнт детермінації R? становить 0,620, тобто на 62% строк появи хвороби залежить від значень показників середньої температури та суми опадів, що спостерігались у квітні місяці.

Таким чином, доведено, що строки появи темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю обернено пропорційно залежать від показників середньої температури та суми опадів квітня місяця.

Динаміка наростання плям сітчастої та темно-бурої плямистостей. При обстеженні рослин ярого ячменю сорту Зоряний виявлено, що в першу декаду травня площа плям темно-бурої плямистості становила на першому листку – 1,6 мм?, на другому - 2,0 мм?. При огляді модельних рослин у другій декаді помічено, що при незначній сумі опадів плями збільшувалися до 2,1 та 2,4 мм? відповідно. У третій декаді кількість опадів перевищувала суму багаторічних майже в 2 рази. Величина плями в третій декаді травня збільшилась в порівнянні з другою декадою на 1,3 рази і становила 2,4 та 2,9 мм?. На першому ярусі листя ярого ячменю наростання плям сітчастої плямистості відбувалося рівномірно протягом всього періоду від проявлення хвороби до відмирання листкової пластинки. У першій декаді травня площа плями становила 0,32 мм?, в другій декаді – 0,46 мм?, в третій – 0,60 мм?. На другому ярусі поширення плями сітчастої плямистості спостерігали від середини першої, до середини другої декади, площа збільшувалась з 0,19 до 0,37 мм?, подальше наростання плям до засихання листка не спостерігалось.

Отже, на нижньому ярусі листя наростання плям проходить повільніше, ніж на верхньому. При спостереженні за розміром плями нами встановлено, що на першому і другому листках її площа збільшується незалежно від температури та кількості опадів.

Вплив метеорологічних умов на розвиток плямистостей. На форму-ван-ня врожаю ярого ячменю і його якість впливають погодні умови, що складаються про-тягом ве-гетаційного періоду. В результаті аналізу метеорологічних показників за 2001-2004 рр. встановлено взаємодію між по-ши-рен-ням та розвитком плямис-тостей листя і основними абіотичними факто-ра-ми, про що свідчать результати кореляційного аналізу. Встановлено, що для сіт-частої і темно-бурої плямистостей існує зв’язок між строком появи симптомів хвороби, середньою температурою повітря в квітні і сумою опадів (табл. 1). Так, для сіт-частої плямистості коефі-ці-єнт кореляції становив: між гідротермічним коефіцієнтом квітня та по-ши-ренням хво-ро-би -0,514, між ГТК квітня і розвитком хвороби – -0,510, тобто між наве-де-ними показниками існує зворотній зв’язок. Для тем-но-бурої плямис-то-сті вияв-ле-но наявність прямого зв’язку між ГТК квітня й по-казниками поширення і роз-вит-ку хвороби. Коефіцієнт кореляції становив від-по-відно 0,671 й 0,813. Від-мі-чено тенденцію залежності розвитку пля-мис-то-стей ярого ячменю від показника ГТК.

Таблиця 1 – Кореляційна залежність розвитку та поширення сітчастої та темно-бурої плямистостей від погодних умов (середнє за 2001–2004 рр.)

Чинники ГТК | Коефіцієнт кореляції

сітчаста плямистість | темно-бура плямистість

поширення | розвиток | поширення | розвиток

Квітень | -0,514 | -0,510 | 0,671 | 0,813

Травень | -0,244 | -0,245 | 0,493 | 0,077

Червень | -0,297 | -0,189 | 0,575 | 0,631

Квітень-червень | -0,286 | -0,193 | 0,457 | 0,593

Встановлено, що для сітчастої і темно-бурої плямистостей існує зв’язок між строком появи симптомів хвороби, середньою температурою повітря в квітні і сумою опадів за цей місяць.

Вивчення шкідливості сітчастої та темно-бурої плямистості. Ураження ярого ячменю плямистостями спричинює не тільки погіршення якості зерна, але й втрати урожаю. Поряд з цим, відомості про роль окремих видів збудників хво-роби у зниженні урожаю практично відсутні. Тому метою наших досліджень було встановлення шкідливості збудників Bipolaris sorokiniana і Drechslera teres. Шкідливість плямистостей листя ярого ячменю вивчали в умовах при-род-ного і штучного інфекційного фону. Відмічено, що довжина колоса внаслідок ураження темно-бурою і сітчастою плямистістю (при розвитку хвороби 90%), порівняно із здоровими рослинами знижується на 0,9-1,0 см (табл. 2). Про значну шкідливість хвороби свідчать дані щодо аналізу кількості зерен у колосі. Так, при 90 % розвитку темно-бурої плямистості відбулося зменшення кількості зерен на 6 шт порівняно із здоровими рослинами, а сітчастої – 7 шт. Маса зерна в колосі знижувалась на 0,18-0,20 г, маса 1000 зерен – на 4,1–4,2 г.

Таблиця 2 – Шкідливість сітчастої та темно-бурої плямистостей

(сорт Роланд, Житомирська область, природний фон,

середнє за 2001–2004 рр.)

Розвиток хвороби, % | Довжина колоса, см | Кількість зерен в колосі, шт. | Маса зерен в колосі, г | Маса 1000 зерен, г | Коефіцієнт шкідливості, %

Темно-бура плямистість

0 | 8,4 | 24 | 0,94 | 41,5 | -

25 | 8,1 | 22 | 0,88 | 39,8 | 6,4

50 | 7,7 | 21 | 0,84 | 38,8 | 10,6

75 | 7,5 | 19 | 0,81 | 38,1 | 14,3

90 | 7,3 | 18 | 0,76 | 37,4 | 19,1

НІР05 | 0,3 | 0,3 | 0,4

Сітчаста плямистість

0 | 8,4 | 24 | 0,94 | 41,5 | -

25 | 8,1 | 23 | 0,89 | 40,5 | 5,3

50 | 7,8 | 20 | 0,83 | 38,9 | 11,7

75 | 7,6 | 19 | 0,78 | 38,1 | 15,9

90 | 7,4 | 17 | 0,74 | 37,1 | 21,3

НІР05 | 0,4 | 0,2 | 0,4

Отже, коефіцієнт шкідливості темно-бурої плямистості за 25% розвитку хвороби становив – 6,4%, а за 90% розвитку – 19,1%, при ураженні сітчастою плямистістю коефіцієнт шкідливості також змінювався залежно від рівня роз-ви-тку захворювання: за 25% розвитку хвороби становив – 5,3%, а за 90% – 21,3%.

Вплив умов перезимівлі на проростання конідій Drechslera teres та Bipolaris sorokiniana. З’ясовано, що при перезимівлі у лабораторії та на відкритому повітрі (в польових умовах) збереглась життєз-датність як спор, так і грибниці в листках ярого ячменю. За нашими спостереженнями, при зберіганні рослинних решток в лабо-раторних умовах, відсоток пророслих конідій у збуд-ника Drechslera teres складав 97,8–98,1%, Bipolaris sorokiniana – 95,7–97,4%. При перезимівлі на відкритому повітрі цей показник становив 75,0–96,5% та 68,4–94,5% відповідно. На глибині 5 см у патогена Drechslera teres спостерігали проростання 72,0–94,6% конідій, у Bipolaris soroki68,4-92,9%. На глибині 10 см ці показники були 64,6–92,0% та 58,0–90,5% відповідно. На глибині 15 см збудники частково ли-ши-лися. Так, у гриба Drechslera teres спостерігалось 3,5–5,0%, а у Bipolaris sorokiniana 9,4–12,0% про-рослих конідій. На глибині 20 см гриби повністю гинули. Аналізуючи спостереження, відмічено, що погодні умови істотно впливають на життєздатність конідій.

Отже, збудники плямистостей листя ярого ячменю при збе-рі-ган-ні з відмерлим ураженим листям досить пластичні. При зимівлі конідій і міцелію гриба на відкритому повітрі проявляється висока стійкість проти низь-ких темпе-ратур. Міцелій гриба може зберігатись в рослинних рештках та ґрунті. На глибині 20 см відмічено інгібування конідій і міцелію. Отже, глибоке осіннє заорювання післязбиральних решток на глибину 20 см є одним із заходів зни-щення джерел інфекції грибів Drechslera teres та Bipolaris sorokiniana.

РОЛЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ В ОБМЕЖЕННІ РОЗВИТКУ ПЛЯМИСТОСТЕЙ ЛИСТЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ

Оцінка сортів ярого ячменю на стійкість до плямистостей листя. В 2001–2004 рр. маршрутними обстеженнями та аналізом відібраних зразків обсте-же-но більше 20 сортів вітчизняної селекції на сортостанціях в Чернігівській, Жито-мирській та Київській областях. Відмічено, що розвиток сітчастої плямистості сягав в межах 25,2-33,0 %, темно-бурої 24,1-37,2% (табл. 3). Значне поширення та розвиток спостерігався в тих випадках, коли найбільша питома частка в патогенному комплексі належала збудникам Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.

Таблиця 3 – Стійкість сортів ярого ячменю проти плямистостей листя ярого ячменю (середнє за 2001–2004 рр.)

Сорт | Drechslera teres | Bipolaris sorokiniana

поширення хвороби, % | розвиток хвороби, % | поширення хвороби, % | розвиток хвороби, %

Дніпровський 27 | 46,7 | 30,0 | 68,3 | 32,0

Дніпровський 16 | 56,7 | 33,3 | 61,7 | 32,3

Докучаєвський 18 | 40,0 | 27,5 | 60,0 | 34,7

Палідум107 | 46,7 | 29,0 | 46,7 | 37,2

Базіс | 60,0 | 28,2 | 60,0 | 34,1

Адажіо | 43,3 | 25,2 | 56,7 | 25,5

Галактик | 50,0 | 27,5 | 50,0 | 34,1

Зоряний | 46,6 | 27,7 | 53,3 | 35,5

Діброва | 40,0 | 28,6 | 60,0 | 27,5

Отже, серед вивчених районованих сортів ярого ячменю з груповою стійкістю проти збудників плямистостей листя не відмічено. Всі сорти тією чи іншою мірою уражувались хоча б одним збудником плямистостей листя.

Вплив строків сівби на розвиток плямистостей. Для отримання зерна з високими пивоварними властивостями важливо забезпечити рослини достатньою кількістю вологи у фазу виходу в трубку і колосіння. Ранні строки сівби дають можливість використати весняні запаси вологи, затримка з посівом негативно впливає на урожай та якість зерна. Такі посіви сильно уражуються хворобами, розвиток проходить при високій температурі швидкими темпами, тому формується мало продуктивних стебел і генеративних органів. В дослідах, проведених в Житомирській області, ячмінь сіяли у 3 строки: ранній (перша декада квітня), середній (друга декада квітня) та пізній (третя декада квітня). Результати досліджень свідчать (табл.4), що на ранніх посівах ячменю розвиток хвороби, становив – 31,6%, а урожай при цьому – 3,26 т/га, при висіві в пізні строки розвиток збільшився на 15,7%. Зниження урожаю становило 0,41 т/га. Таким чином, середній строк сівби був оптимальним для розвитку ярого ячменю. Розвиток хвороби був найнижчим, а урожай – найвищим. Чіткої закономірності в ступені ураження між сортами не спостерігалось.

Таблиця 4 – Вплив строків посіву на розвиток плямистостей та показники структури урожаю ярого ячменю (Житомирська область, Черняхівська сортостанція, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорти | Розвиток хвороби, % | Маса 1000 зерен, г | Урожайність, т/га

Ранній строк сівби (перша декада квітня)

Аскольд | 31,1 | 35,1 | 3,24

Гетьман | 29,1 | 34,5 | 3,26

Оболонь | 32,7 | 34,7 | 3,28

Скарлет | 35,1 | 36,2 | 3,27

Табора | 29,8 | 36,3 | 3,29

Середнє | 31,6 | 35,5 | 3,26

Середній (друга декада квітня)

Аскольд | 24,5 | 36,9 | 3,40

Гетьман | 27,4 | 36,2 | 3,42

Оболонь | 27,7 | 36,5 | 3,38

Скарлет | 26,3 | 36,8 | 3,37

Табора | 25,2 | 36,6 | 3,39

Середнє | 26,2 | 36,5 | 3,39

Пізній (третя декада квітня)

Аскольд | 47,8 | 32,8 | 2,85

Гетьман | 46,2 | 33,2 | 2,88

Оболонь | 44,0 | 33,4 | 2,89

Скарлет | 49,3 | 32,8 | 2,85

Табора | 49,4 | 32,3 | 2,78

Середнє | 47,3 | 32,9 | 2,85

НІР05 | 0,3 | 0,4 | 0,40

Вплив норм висіву на ураження рослин ярого ячменю плямистостями. Вибір оптимальної норми висіву має найбільше значення при вирощуванні пивоварного ячменю в порівняні з фуражним. Результати обліків ураження ярого ячменю в залежності від норм висіву насіння, проведені нами на Черняхівській дослідній станції, свідчать про те, що при збільшенні густоти посівів ураження ярого ячменю плямистостями збільшується. Так, ступінь розвитку хвороби при висіві 5,5 млн. зерен на 1 га була в 1,2 рази вищою ніж при висіві 3,5 млн. зерен; та в 1,5 рази в порівнянні з нормою 4,5 млн.зерен. При висіві з нормою 5,5 млн.зерен, зменшується урожай на 2,1 ц/га, а норма 3,5 млн. зерен – на 3,9 ц/га в порівнянні з нормою 4,5 млн.зерен.

Відмічено, що оптимальною для зони Полісся є норма висіву 4,5 млн. зерен на 1 га. Із збільшенням норми висіву до 5,5 млн. зерен розвиток хвороби перевищував 1,5 рази, урожай зменшувався на 2,1 ц/га.

ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА РОЗВИТОК ХВОРОБ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ

Скринінг фунгіцидів за допомогою пробіт-аналізу. Для обгрунтування хімічних засобів захисту проти збудників темно-бурої та сітчастої плямистостей було проведено дослідження з вивчення токсичної дії фунгіцидів в різних концентраціях на проростання конідій. В лабораторних умовах вивчали токсичну дію фунгіцидів проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. Слід відмітити, що фунгіциди Альто Cупер 330 ЕC, к.е, Тілт 250 ЕС, к.е., та Колосаль к.е., в концентрації 0,5% повністю затримували проростання конідій темно-бурої та сітчастої плямистостей. Препарати Скарб, к.е.., Сімтес, р., та Агат 25 К, т.п. при максимальних концентраціях не забезпечували повну загибель конідій.

Встановлено, що пригнічення проростання 50% конідій темно-бурої плямистості (ЕД50) спостерігалось при концентрації Альто Cупер 330 ЕС, к.е. – 3,5 х 10-4, Тілт 250 ЕС, к.е. – 2,9 х 10-3, Колосаль, к.е. – 1,2 х 10-3. СК95 для вказаних препаратів складало відповідно 9,1 х 10-3, 5,3 х 10-2, 3,6 х 10-2. Пригнічення 50% конідій сітчастої плямистості (ЕД50) спостерігалось при застосуванні Альто Супер 330 ЕС, к.е. – 3,7 х 10-4, Тілт 250 ЕС, к.е. – 3,2х10-3, Колосаль, к.е. – 1,6 х 10-3. Пригнічення 95% конідій відбувалось при концентраціях 1,0 х 10 –2; 6,6 х 10-2; 4,0 х 10-2 відповідно.

Отримані результати вказують на високу фунгітоксичність препаратів Альто Cупер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е., Колосаль, к.е. для захисту проти збудників Bipolaris sorokiniana і Drechslera teres, та здатність гальмувати їх проростання при невисоких концентраціях фунгіцидів.

Ефективність дії фунгіцидів проти плямистостей листя ярого ячменю. При вивченні ефективності дії фунгіцидів в польових умовах вста-нов-лено, що найвищий показник мав варіант обробки фунгіцидом Аль-то Супер 330 ЕС, к.е. з нормою витрати 0,5 л/га (табл. 5). Збережений урожай ста-но--вив 21%. Вико-рис-тання препарату Тілт 250 ЕС, к.е. з нормою 0,5 л/га, досить ефек-тивно впливало на розвиток та поширення плямистостей листя, ефектив-ність дії становила 70,6-71,3%. За рахунок зниження розвитку хвороби вдалося збе-регти врожай ярого яч-меню на рівні 20%. Обприскування листя ярого ячменю пре-па-ратом Колосаль, к.е. (1,0 л/га) забезпечувало ефективність дії на рівні 64,7-67,0%, збережений уро-жай при цьому становив 18%. Для зменшення пестицид-но-го навантаження на посівах ячменю використовували суміш хімічного фунгі-ци-ду (половинну норму) та біо-логічного. Встановлено, що на варіанті Тілт 250 ЕС, к.е. +Агат 25 К, т.п. ефек-тив-ність становила 62,8-65,9%, збережений вро-жай 15,2%. Суміш Альто Супер 330 ЕС, к.е. з Агат 25 К, т.п. показала досить ви-соку ефективність, що скла-дала в се-редньому 67,6-68,6%, збережений урожай у варіанті – 16,2%. Біологічні пре-па-рати Сімтес, р. та Агат 25 К, т.п. мали низьку ефек-тив-ність дії, їх засто-сування сприяло незначному підвищенню врожаю.

Отже, найбільш ефективним заходом проти плямистостей листя ячменю в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га).

Вплив фунгіцидів на технологічні якості пивоварного ячменю. До пи-воварного ячменя пред’являються особливі вимоги, що враховують багато оз-нак та властивостей. Під впливом обприскування посівів фунгіцидами по-кра-щу-ються пивоварні якості зерна. Так, натура зерна збільшується на 40,0-70,0 г/л, маса 1000 зерен на 0,9–5,0 г (табл. 6). Вирівняність знаходиться в межах 1,7-11,1%. Важливим показником при визначенні якості пивоварного ячменю є та-кий як плівчастість, яка в порівнянні з контролем і об-роб-ками з фунгіцидами зменшилась на 0,6-2,6%, що небажано в пивоварінні, а вміст білка в межах 0,3-0,9%, екстрактивність перевищує від 1,6 до 12,6%. В пивоварінні не має бути багато білка, оскільки високобілкове зерно містить мало крохмалю і має низь-ку екстрактивність. Вміст крохмалю (основної екстрактивної речовини) – найбільш високий, як і екстракту, був при використанні фунгіциду Альто Супер 330 ЕС, к.е. Майже не впливає на цей показник обробка Сімтесом. Можливо, цей фунгіцид приймає участь в процесі обміну речовин, стримує крохмале-утворення в рослинах, що тягне за собою формування низькокрохмалистого зерна з незначною мучнистою консистенцією ендосперму.

Таблиця 5 – Ефективність застосування фунгіцидів проти хвороб ярого ячменю (сорт Роланд, Житомирська обл., природний фон, середнє за 2001-2004 рр.)

Варіант | Ефективність дії, % | Маса 1000 зерен, г | Урожай-ність

Drechslera teres | Bipolaris soroki | Septoria spр. | т/га | +% до конт-ролю

Контроль

(без фунгіцидів) | (19,0)* | (29,9)* | (1,6)* | 37,8 | 3,10 | -

Альто Супер 330ЕС, к.е., 0,5л/га | 76,5 | 75,4 | 75,9 | 40,2 | 3,76 | 21,4

Тілт 250 ЕС, к.е., 0,5 л/га | 70,6 | 71,3 | 71,0 | 39,9 | 3,71 | 20,1

Колосаль, к.е. 1,0 л/га | 65,8 | 67,0 | 64,7 | 39,7 | 3,65 | 18,1

Агат, т.п. 0,035 кг/га | 52,0 | 50,4 | 51,4 | 39,5 | 3,36 | 8,6

Агат 25 К,т.п. +Альто Супер 330 ЕС, к.е., 0,016 кг/га + 0,25 л/га | 67,6 | 68,5 | 68,6 | 40,0 | 3,59 | 16,2

Агат 25 К, т.п. + Тілт 250 ЕС, к.е., 0,016 кг/га + 0,25 л/га | 65,9 | 62,8 | 64,1 | 39,8 | 3,56 | 15,2

Скарб, 6,0 л/га | 43,0 | 43,6 | 42,8 | 39,1 | 3,32 | 6,8

Сімтес, р., 8 л/га | 41,8 | 41,9 | 42,7 | 39,0 | 3,31 | 6,7

НІР05 | 0,5 | 0,14

Примітка: (*) – розвиток хвороби у контролі, %

Таблиця 6 – Технологічні показники ярого ячменю в залежності від обприскування фунгіцидами (Житомирська обл., середнє за 2002-2003 рр.)

Фунгіциди | Плів-час-тість, % | Білок, % | Крох-маль, % | На-тура, г/л | Вирів-няність, % | Маса 1000 зерен, г | Екстрак-тивність,%

Контроль | 11,0 | 12,9 | 53,5 | 560 | 87,5 | 34,3 | 65,4

Альто Супер 330 ЕC, к.е. 0,5 л/га | 8,4 | 12,0 | 62,0 | 630 | 98,6 | 39,3 | 78,0

Тілт 250 ЕС, к.е. 0,5 л/га | 9,0 | 12,1 | 61,5 | 615 | 96,9 | 38,4 | 76,5

Сімтес, р., 8 л/га | 10,4 | 12,6 | 55,0 | 600 | 89,5 | 35,3 | 67,0

Колосаль, к.е., 1,0 л/га | 9,2 | 12,2 | 59,0 | 625 | 92,8 | 38,2 | 76,0

Агат, т.п., 0,035 кг/га | 9,7 | 12,3 | 57,2 | 610 | 90,0 | 36,2 | 69,4

Скарб, 6 л/га | 9,9 | 12,5 | 54,5 | 600 | 91,0 | 36,0 | 67,8

НІР05 | 1,2 | 0,4 | 1,4 | 14,5 | 9,5 | 0,6 | 8,4

Таким чином, обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. за норми витрати 0,5 л/га, Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на пивоварні якості ячменю.

Вплив протруйників на розвиток плямистостей листя ярого ячме-ню. Постійна наявність збудників плямистостей в насінні, грунті та післяжнив-них рослинних рештках і їх висока потенційна шкідливість спонукали до надан-ня методу протруєння насіння, як одного з основних заходів профілактичного напряму. Він має значні переваги над іншими методами за ефективністю про-ти насіннєвих інфекцій, зручністю, екологічною безпечністю та економічними вигодами. Розвиток плямистостей ярого ячменю (Bipolaris so+ Drechsteres) у фазу кущіння становив 6,4% (табл. 7). Найвищу ефективність дії відмічено при застосуванні протруйників Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т) Вінцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т), Вітарос, в.с.к. (3,0 л/т). Низь-ку ефективність дії спостерігали при застосуванні біологіч-них препаратів Сімтес, р. – 37,4% та Агат 25 К, т.п. – 37,7%. Найвища енергія проростання була при використанні протруйників Вінцит SC 050, к.с., Ві-та-рос, в.с.к., Віал, в.с.к., що перевищувало контроль на 5,1-6,4%.

Таблиця 7 - Ефективність протруйників проти хвороб листя ярого ячменю

(сорт Роланд, Житомирська обл., середнє за 2002–2004 рр.)

Варіант | Енергія пророс-тання, % | Схо-жість, % | Густо-та, шт./м? | Ви-сота, см | Ефек-тив-ність дії, % | Маса 1000 зерен, г | Урожайність

т/га | +% до конт-ролю

Контроль | 84,4 | 89,4 | 380 | 11,6 | (6,4)* | 37,7 | 3,38 | -

Вінцит SC 050, к.с., 2,0 л/т | 90,3 | 92,5 | 429 | 12,4 | 63,8 | 39,7 | 3,66 | 8,3

Сумі-8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т | 87,9 | 91,1 | 422 | 12,2 | 54,4 | 39,3 | 3,57 | 5,6

Раксил, т.к.с., 0,5 л/т | 87,2 | 90,5 | 419 | 12,4 | 52,6 | 39,2 | 3,58 | 5,9

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.,

3,0 л/т | 90,4 | 94,0 | 425 | 12,6 | 60,6 | 39,6 | 3,61 | 6,8

Сімтес, р., 10 л/т | 85,6 | 87,6 | 391 | 11,9 | 37,4 | 38,5 | 3,43 | 1,5

Вітарос, в.с.к., 3,0 л/т | 91,6 | 95,2 | 421 | 12,2 | 60,9 | 39,6 | 3,62 | 7,1

Сенсей, к.с., 0,5 л/т | 88,9 | 93,3 | 427