ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Пасинкова Ірина Володимирівна

УДК 378.22.(73)

СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТАХ США

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

ПРЕДБОРСЬКА Ірина Михайлівна,

Хмельницький гуманітарно-педагогічний

інститут, проректор з наукової роботи,

м. Хмельницький.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ГЛУЗМАН Олександр Володимирович,

МОН Автономної республіки Крим,

міністр освіти і науки Автономної

республіки Крим;

кандидат педагогічних наук, доцент

ЗЯЗЮН Лариса Іванівна,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, доцент кафедри

романських мов.

Провідна установа: Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, кафедра психології

і педагогіки, Міністерство освіти і науки

України, м. Київ.

Захист відбудеться 12 травня 2005 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради K 26.456.02 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий 11 квітня 2005 р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради

Уваркіна О.В. |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах внутрішньої та міжнародної конкуренції, поєднувати високу культуру та глибокі фундаментальні знання з умінням працювати в колективі, приймати рішення організаційного плану на різних рівнях професійної діяльності набуває особливої актуальності за умов реструктуризації політичних та економічних структур в українському суспільстві. Від комунікативної компетентності фахівців залежать успіхи держави в світовому економічному та культурному просторі, що, своєю чергою, зумовлює необхідність підготовки спеціалістів усіх ланок, які б вільно володіли іноземною мовою.

Реформування освіти в Україні, що є частиною загальноєвропейських освітніх перетворень, передбачає усунення недоліків системи освіти попередніх років, одним з яких була слабка мовна підготовка фахівців. Інтеграційні тенденції в освіті, інституціоналізовані Болонським процесом, до якого залучені більшість європейських країн, зумовлюють інтерес до вивчення наявного в інших країнах досвіду організації освіти.

Досвід США є корисним для вітчизняної практики мовної освіти з огляду на такі обставини: по-перше, Україна, як і США, є полікультурною державою, що визначає особливості мовної політики. По-друге, американська вища освіта зароджувалась як ступенева, і бакалаврська підготовка була від самого початку її першою ланкою. По-третє, США постійно акумулювали передовий світовий досвід в сфері освіти, пристосовуючи його до потреб свого суспільства. Протягом останніх десятиріч навчання іноземних мов у США характеризувалося впровадженням різних організаційних форм і методів, які заслуговують на увагу з огляду на необхідність вдосконалення мовної підготовки вітчизняних фахівців.

Дослідження науковців за останнє десятиріччя висвітлюють розвиток світових педагогічних тенденцій. Зокрема, питанням розвитку ступеневої вищої освіти присвячені роботи В.П. Андрущенка, В.І. Астахової, Б.Л. Вульфсона, Т.С. Георгієвої, М.М. Дарманського, А.М. Джуринського, М.Б. Євтуха, К.В. Корсака, В.К. Майбороди, С.Ю. Ніколаєвої, Н.Г. Ничкало, О.В. Сухомлинської. Проблеми професійного навчання студентів, зокрема професійної підготовки у вищих навчальних закладах, висвітлені у працях А.М. Алексюка, В.М. Галузинського, М.Б. Євтуха, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєвої.

Становлення вищої професійної освіти у Європі досліджували Н.В. Абашкіна, Н.М. Бідюк, Т.І. Вакуленко, В.А. Гаманюк, Л.І. Зязюн, О.Ю. Кузнєцова, О.Ю. Леонтьєва, А.В. Парінов, Л.П. Пуховська, Н.Ф. Яцишин та інші. Особливості вищої освіти в США розглянуті в працях Р.А. Бєланової, Т.С. Георгієвої, Г.Д. Дмитрієва, С.А. Калашнікової, Я.С. Колибабюк, Н.М. Лизунової, І.В. Пентіної, І.О. Радіонової, С.Т. Різниченко, С.М. Романової, Л.Є. Смалько, та інших. Різні аспекти вищої освіти США проаналізовані у докторських дисертаціях О.В. Глузмана, Т.С. Кошманової, М.П. Лещенко. В.О. Кудін схарактеризував систему професійної освіти США, О.П. Ліщинський – становлення і розвиток базисного етапу в системах вищої освіти США і України. Питанням викладання іноземних мов в університетах США присвячені праці Ж.А. Антонович, К.М. Карапетяна, С.М. Макушевої; особливостям двомовного навчання у США – дослідження Р.І. Антонюк.

Значним джерелом для вивчення американської освітньої системи є праці Дж. Бен-Девіда, І.Р. Ауербаха, Дж. Брофі, Г. Перкінсона, О. Оришкевича, П. Сеттлера, Дж. Брубахера, Р. Сторра, Ч.Дж. Пінга, Дж. Бічампа, Дж. Барроу, Г. Флендерса, Д. Хеннінгс, Н. Граунлунда та інших американських науковців.

Аналіз зарубіжної та вітчизняної педагогічної літератури показує, що проблема професійної підготовки фахівців з іноземної мови в університетах США, зокрема на рівні бакалаврату, не була предметом системного вивчення й окремого розгляду. Перехід до ступеневої підготовки фахівців, а також орієнтація на неперервну освіту в Україні актуалізують необхідність порівняльного вивчення досвіду інших країн, зокрема освітньої політики США. Прагнення з’ясувати особливості професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук (Bachelors of Arts) з іноземної мови в університетах США з метою екстраполяції американського досвіду на процес професійного навчання бакалаврів у вищих навчальних закладах України зумовило вибір теми дисертаційого дослідження “Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дослідження є розділом колективної теми відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України “Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960, № 44 від 06.03. 2003 р.).

Обраний напрям пов’язаний з комплексним науковим дослідженням “Методологічні та організаційно-педагогічні засади ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти” Хмельницької регіональної лабораторії Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 1 вченої ради Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту від 28 серпня 2000 р.) та з темою “Людина в контексті трансформацій освітніх стратегій”, яка передбачена планом наукових досліджень науково-дослідного центру Інституту вищої освіти АПН України при Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті (наказ ректора ХГПІ від 26.11.02 р. та наказ директора Інституту вищої освіти АПН України від 27.11.02 р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту вищої освіти АПН України 31.10.2002 р. (протокол № 8) і узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 24.12.2002 р.).

Об’єкт дослідження – процес мовної підготовки бакалаврів в університетах США.

Предмет дослідження – педагогічна система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в американських університетах.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати функціонально пов’язані компоненти досліджуваної системи для підвищення ефективності вітчизняної практики мовної освіти.

Концептуальна ідея наукового пошуку ґрунтується на: розумінні взаємодії загальнолюдських та національних цінностей; засадах принципу діалогізму культур, який сприятиме розвитку міжкультурної комунікації у сучасному суспільстві, прилученню громадян України до світових культурних цінностей; провідному орієнтирі реформування вітчизняної системи освіти, який полягає у переході від енциклопедичного до компетентнісного підходу до змісту навчання.

Дослідження здійснювалося з урахуванням нових вимог до підготовки фахівців у контексті передових освітніх тенденцій та цивілізаційного імперативу, порушених перед освітою Болонським процесом, Всесвітнім самітом зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі, вітчизняними нормативними документами.

Гіпотеза дослідження: визначені компоненти досліджуваної системи становитимуть значний інтерес для вітчизняної теорії і практики, а саме сприятимуть підвищенню рівня професійної підготовки бакалаврів-перекладачів.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати історичні передумови становлення системи мовної підготовки в структурі вищої професійної освіти США.

2.Дослідити структуру і зміст, форми та методи організації навчання бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США.

3.Визначити організаційно-педагогічні умови, розробити та науково обґрунтувати технологію реалізації прийнятних компонентів американського досвіду підготовки фахівців з іноземної мови у процесі навчання вітчизняних бакалаврів-перекладачів.

4.Експериментально перевірити та проаналізувати можливість підвищення рівня професійної підготовки вітчизняних бакалаврів-перекладачів за умови впровадження розробленої технології.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять:

- основні концептуальні положення Національної доктрини розвитку освіти України “Освіта (Україна ХХІ століття)”;

- концепція гуманітаризації навчання;

- ідеї сучасної філософії освіти щодо гуманістичного формування особистості (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.С. Лутай, М.І. Михальченко, І.О. Радіонова, І.М. Предборська);

- принципи науковості, історизму, соціальної зумовленості, полікультурності, єдності національного і загальнолюдського;

- висновки авторів діяльнісного підходу до процесу навчання (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв);

- теоретичні дослідження мотивації навчальної діяльності (Л.І. Божович, Д.Б. Богоявленська), зокрема у процесі вивчення англійської мови (І.О. Зимня, Є.І. Пассов, Л.З. Якушина);

- основні положення теорії мотивації М.Форда;

- психолого-педагогічні основи ефективного професійного розвитку особистості (В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало, В.С. Пікельна, С.О. Сисоєва, В.А. Семиченко та ін.);

- результати науково-методичних досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, дидактів, методистів, психологів про закономірності навчально-методичного процесу у вищій школі.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, контент-аналіз змісту педагогічної документації;

- емпіричні: педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, тестування;

- експериментальні: педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий);

- методи обробки результатів дослідження: порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики.

Дослідження проводилось протягом 1998-2004 років і охоплювало ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1998-2000 рр.) визначено об’єкт і предмет дослідження, його мету та основні завдання; проаналізовано документи та наукові праці з проблеми розвитку ступеневої вищої освіти; вивчено навчально-методичну літературу з теми дослідження; визначено програму та методику дослідження; проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (2000-2002 рр.) здійснено систематизацію, класифікацію та узагальнення джерел: науково-педагогічної, соціально-економічної літератури, а також результатів дослідження даної проблеми; створено технологію реалізації прийнятних для України компонентів досліджуваної системи; розроблено навчально-методичні матеріали для експериментальної роботи; проведено формуючий експеримент.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) проаналізовано результати формуючого експерименту, сформульовано висновки і пропозиції, розроблено методичні рекомендації щодо можливості реалізації американського досвіду підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови у вищих навчальних закладах України.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідницька та методична робота виконувалася на базі Хмельницького національного університету, Одеського національного університету та Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту. Всього різними видами дослідження було охоплено понад 370 студентів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше в Україні здійснено системне вивчення професійного навчання бакалаврів гуманітарних наук (Bachelors of Arts) з іноземної мови в університетах США, що дозволило теоретично обґрунтувати функціонально пов’язані компоненти досліджуваної системи;

- доведено, що її організаційно-педагогічні основи ґрунтуються на принципах фундаменталізації, полікультурності, прагматизму та послідовно реалізуються у змісті навчання через структуру підготовки фахівців згідно з блоково-модульним та міждисциплінарним підходами до створення навчальних програм, що є можливим завдяки застосуванню таких компонентів даної системи, як інноваційні форми та методи організації навчання і навчально-методичне забезпечення, які визначені оптимальними для вітчизняної практики;

- теоретично обґрунтовано та емпірично перевірено педагогічну технологію реалізації оптимальних для України компонентів американського досвіду мовної освіти для підвищення рівня професійної підготовки бакалаврів-перекладачів;

- подальшого розвитку набули положення щодо педагогічного супроводу підготовки бакалаврів-перекладачів, який реалізується у змісті навчальних дисциплін “Практичний курс англійської мови” та “Прагматичні проблеми редагування перекладу” шляхом застосування форм і методів організації навчання, відібраних з урахуванням специфіки підготовки фахівців даного профілю та сучасних тенденцій американської мовної освіти, у навчально-виховній діяльності викладачів і студентів.

Теоретичне значення дослідження полягає: у систематизації та поглибленні знань про сутність професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США; у визначенні особливостей і меж впровадження освітнього досвіду інших країн (а саме – досвіду американської системи вищої освіти в галузі навчання іноземних мов) у процесі підготовки фахівців з іноземної мови кваліфікаційного рівня “бакалавр” в Україні.

Практичне значення дослідження полягає: у новітності підходу до вибору змісту, форм та методів викладання дисципліни “іноземна мова” для вітчизняних бакалаврів-перекладачів з урахуванням американського досвіду мовної підготовки; дієвості розробленого алгоритму педагогічної технології реалізації прийнятних компонентів цього досвіду як комплексу педагогічних ідей, дій, заходів, спрямованих на підвищення ефективності опанування бакалаврами-перекладачами професійних навичок та умінь; апробації методичних рекомендацій з курсу “Прагматичні проблеми редагування перекладу”, які активно використовувались у практиці підготовки бакалаврів напряму “Філологія” спеціальність “Переклад”. Результати дослідження можуть враховуватися у процесі створення програм мовної підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах України.

Основні концептуальні положення щодо застосування розробленої автором технології впроваджено в навчальний процес Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (акт впровадження від 14.12.2004 р.), Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (акт впровадження від 17.05.2004 р.), Хмельницького національного університету (акт впровадження від 12.03.2004 р.).

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, вивченням вітчизняних та зарубіжних (англійською мовою в оригіналі) наукових праць; використанням взаємодоповнюючих методів дослідження; апробацією основних концептуальних положень дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, а також – використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Результати і хід дослідження доповідались на: VI конференції TESOL “The way forward to English language and ESP teaching in the third millennium”, (м. Київ, 2001 р.), ІV міжнародній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), V міжнародній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), міжвузівській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми перекладу та навчання перекладу” (м. Хмельницький, 2002 р.), міжвузівській науково-методичній конференції “Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування” (м. Хмельницький, 2003 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Вінниця, 2004).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у тринадцяти одноосібних публікаціях: сім статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; п’ять статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та в методичній розробці.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (253 найменування, з них 136 – іноземною мовою), 8 додатків на 74 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 25 таблицях та на 8 рисунках. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження, особистий внесок автора.

У першому розділі – “Розвиток мовної освіти бакалаврів у США” подано результати аналізу психолого-педагогічної та філософської літератури і з’ясовано відношення досліджуваної системи до системи вищого порядку – вищої освіти США.

Під час розгляду проблеми виявлено тенденції розвитку вищої освіти, які суттєво вплинули на систему підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США, а саме: гуманізація вищої освіти, ступеневість та неперервність професійного навчання, диверсифікація структур і форм вищої освіти.

Важливим джерелом для визначення ролі підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США слугували роботи американських авторів Дж. Бен-Девіда, С. Брігмана, Дж. Брубахера, Р. Вольфа, Л. Джейкобса, Г. Дрейка, Дж. Імхоффа, К. Керра, С.Д. Крашена, Г. Перкінсона, О. Оришкевича, П. Сеттлера, Д.К. Стівенсона, Р. Сторра, Ч.Дж. Пінга, Б. Уоткінза, Л. Хаббард, У. Чайлдерса та інших.

Здійснено на основі наукової літератури, статистичних і аналітичних матеріалів американських та міжнародних організацій, законодавчих актів з питань освіти системно-історичний аналіз особливостей становлення університетської освіти в США, що дозволило визначити особливості мовної підготовки та значення, яке їй надавалось на різних етапах розвитку системи вищої освіти США. Виокремлено шість етапів розвитку власне мовної підготовки, спираючись на існуючу у вітчизняній та американській науковій літературі періодизацію університетської освіти США в цілому.

Узагальнення досвіду реалізації мовної підготовки у вищих навчальних закладах США показує, що вивчення іноземних мов визначалось роллю тієї або іншої мови в певний історичний період. Політичні події, такі як війни, зміни в політичному ладі, розпад і утворення нових держав, які, своєю чергою, викликали імміграційні процеси, суттєво впливали на зацікавленість у вивченні окремих мов в певний історичний період. Водночас стрімкий розвиток університетської освіти в США, який відбувався за рахунок акумуляції і селекції європейського досвіду, дозволив мовній підготовці посісти чільне місце як в системі традиційної гуманітарної підготовки, так і загалом у системі вищої освіти.

У розділі висвітлено соціально-педагогічний контекст підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США. Показано, що він детермінується особливостями розвитку американського суспільства і формується під впливом зокрема таких загальноосвітніх педагогічних тенденцій, як диверсифікація форм і методів освіти, збільшення студентських контингентів у часі та у просторі внаслідок реалізації концепції неперервної освіти, та інтернаціоналізація, яка поширюється. Виявлено, що соціальний контекст підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови визначається наявністю феномену полікультурності в соціумі; впровадженням в освіту принципу “демократичної різноманітності”; поєднанням державних і регіональних інтересів в освітній політиці; тенденцією на постійне оновлення елементів системи освіти; вдосконаленням механізму плати за навчання в університетах.

З’ясовано, що становлення системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови відбувається на засадах американської філософії освіти, провідними орієнтирами якої є ідеї критичної педагогіки (Г. Перкінсон), філософії прагматизму (Дж. Д’юї), екзистенціалізму, постмодернізму, соціал-конструктивізму та педагогічної антропології. Важливим педагогічним чинником підготовки фахівців є сучасні підходи і методи мовної освіти в зарубіжній педагогіці, а також навчальні технології і домінування принципу освітнього плюралізму у визначенні педагогічної стратегії навчання іноземної мови.

У другому розділі “Організаційно-педагогічні основи системи професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови” здійснено системний аналіз процесу їхнього навчання. З цією метою уточнено поняття системи та її компонентів і показано, як американська система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови забезпечує інтегровану єдність навчально-виховних цілей та змісту освіти, матеріального фактору (навчально-методичного забезпечення) і особистісного фактору (викладачів та студентів). З’ясовано, що роль зв’язку між зазначеними компонентами даної системи виконують форми та методи організації навчання бакалаврів гуманітарних наук (Bachelors of Arts) з іноземної мови.

При вивченні її компонентів аналізувались праці американських авторів І.Р. Ауербаха, Дж. Барроу, П. Блуменфельда, Дж. Брофі, Н. Граунлунда, С.Д. Крашена, Р.С. Гарднера, Дж.Горхема, Д.Дж. Квеллі, Дж.Келлера, Л.К. Лі, М.Х. Лонга, П.Д.Макінтайра, М. Мак-Касліна, Д. Ньюнана, Р. Оксфорд, М. Свейна, Г. Флендерса, Д. Хеннінгс, Г. Холека, та інших.

Дослідження змісту вищої освіти в США дозволяє зазначити, що він ґрунтується на принципах фундаменталізації, полікультурності, прагматизму. Гуманітаризація професійної освіти є однією з провідних тенденцій її розвитку. Значна увага приділяється спеціалізації студентів. Структурування змісту навчання і створення навчальних програм здійснюється за блоково-модульним та міждисциплінарним підходами до їх побудови.

Здійснено контент-аналіз навчальних програм, методичної літератури та документації американських вищих навчальних закладів, який виявив, що структура бакалаврської підготовки передбачає виконання вимог з таких груп навчальних предметів: 1) професійно орієнтовані предмети (the major), які забезпечують необхідний рівень знань, умінь та навичок у певній галузі; 2) неорієнтовані професійно предмети (a minor), вивчення яких проходить за умови, що вони необхідні для кращого засвоєння предметів спеціалізації; 3) інші академічні курси (other areas of concentration), які також є частиною академічної програми (факультативи, інші додаткові заняття тощо); 4) курси гуманітарних наук (liberal studies courses), які забезпечують опанування необхідними навичками та розумінням взаємопов’язаності різних галузей знань; 5) як мінімум 30 годин курсів підвищеної складності (upper division courses), які вивчаються на третьому й четвертому роках навчання; 6) вибіркові навчальні курси (electives), котрі студент може обирати для дослідження нових галузей чи розширення переліку як професійно орієнтованих, так і неорієнтованих професійно курсів.

Показано на основі проведеного контент-аналізу, що частка професійно орієнтованих дисциплін (the major) складає близько 1/4 від загального академічного навантаження студента, який має на меті здобуття ступеня бакалавра (загальне навантаження відповідає 120-130 кредитним годинам, що складає близько 2000 годин аудиторного часу).

Виявлено під час дослідження навчальних програм курсів спеціалізації (the major), головним чином – курсів іноземної мови, що при складанні навчальної документації мовного курсу викладач керується такими критеріями, як: 1) відбір лінгвістичного матеріалу (елементів) для навчання; 2) практична зацікавленість студентів у майбутньому використанні іноземної мови; 3) види діяльності, які сприятимуть кращому засвоєнню іноземної мови. Здійснений аналіз свідчить, що за підходом, який застосовується при їх створенні, програми мовних навчальних курсів можуть бути синтетичними (орієнтованими на кінцевий продукт) або аналітичними (побудованими з урахуванням мети, задля якої студенти вивчають мову, а також – ситуацій, у яких вони збираються її використовувати). За принципом організації навчальні програми мовних курсів поділяються на: навчальні програми лінійного типу, навчальні програми модульного типу, навчальні програми циклічного типу, навчальні програми, побудовані за матричним типом, навчальні програми, побудовані за типом оповідання.

Розглянуто різні типи навчальних планів, наукової та методичної літератури, яка висвітлює особливості професійної освіти, що дозволяє зазначити: форми та методи організації навчання бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови здійснюють функцію зв’язку між іншими компонентами американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови.

Визначено основні організаційні форми підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США, а саме: лекційні та семінарські заняття, індивідуальні консультації а також спеціальні форми підготовки до подальшої професійної діяльності – практичні заняття, різні види практики студентів.

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу, яка доводить, що викладання мовних навчальних курсів здійснюється відповідно до структурного або функціонального теоретичного підходу до вивчення мови. Згідно зі структурним підходом, застосовуються такі організаційні форми навчання, як коопероване навчання, навчання у співробітництві та інтерактивне навчання. Вони реалізуються на практиці за допомогою таких методів, як метод “навчання разом”, метод “пилки”, навчання в команді, в малих групах, робота в парах. Функціональний підхід передбачає застосування методу проектування та процедурного методу, які вимагають посиленої уваги до вивчення граматичних форм у процесі комунікативного навчання. Застосування цих форм та методів організації навчання створює умови для тісної взаємодії викладачів та студентів у процесі підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США, що підтверджує ефективність запропонованої у дослідженні структурної схеми зв’язків компонентів системи їхньої підготовки.

У третьому розділі “Впровадження прийнятних компонентів американського досвіду підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах України” визначено стан підготовки бакалаврів напрямку “Філологія” спеціальності “Переклад” у вищих навчальних закладах України; подано зміст технології реалізації оптимальних для впровадження у вітчизняній практиці компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови впровадження даної технології; подано опис етапів експерименту й аналіз результатів експериментального дослідження.

На основі порівняння компонентів досліджуваної системи з вітчизняною системою бакалаврської підготовки визначено такі організаційно-педагогічні умови реалізації американського досвіду мовної освіти у вищих навчальних закладах України: 1) забезпечення мотиваційної готовності студентів до реалізації компонентів досліджуваної системи; 2) удосконалення змісту навчального матеріалу з окремих предметів, що передбачає як удосконалення змісту навчальних програм, так і покращення навчально-методичного забезпечення; 3) вибір форм та методів організації навчання, запозичених з американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови.

На етапі констатуючого експерименту визначено мотиваційну готовність студентів до реалізації в академічних групах відібраних компонентів досліджуваної системи. Для цього розроблено методику, в основу якої покладено теорію мотивації М. Форда. Метою даної методики є визначення студентських груп, в яких реалізація компонентів досліджуваної системи сприяла б реалізації прагматично або професійно орієнтованих намірів, а також – комунікативним цілям студентів. За розробленою методикою проводилось анкетування студентів. На основі кореляційного аналізу результатів анкетування зроблено припущення, що реалізація компонентів досліджуваної системи у вищих навчальних закладах України сприятиме покращенню професійних якостей у студентів груп з високим рівнем володіння іноземною мовою. Таким чином, саме ці групи були визначені в якості експериментальних (187 студентів). Генеральна сукупність експериментального потоку складала 372 студенти.

Для проведення формуючого експерименту розроблено технологію, зміст якої спрямований на підвищення рівня професійної підготовки бакалаврів напряму “Філологія” спеціальності “Переклад” у процесі впровадження компонентів досліджуваної системи. Такими компонентами визначено зміст навчальних предметів “Практичний курс англійської мови” та “Прагматичні проблеми редагування перекладу”; навчально-методичне забезпечення; інноваційні форми і методи організації навчального процесу; взаємодія викладачів і студентів у навчально-виховному процесі в комунікативно-когнітивному аспекті навчання іноземної мови.

Показано, що пропонованій технології притаманна низка особливостей, сутність яких виходить із сучасних підходів до функціонування освітнього середовища та урахування специфіки означеної проблеми. Основні з них такі: - інтеграція змісту всієї роботи, що передбачає здійснення органічного взаємозв’язку функціонування існуючої моделі підготовки фахівців напряму “Філологія”, спеціальності “Переклад” і реалізації відібраних компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови;

- запровадження диференціації студентів за рівнем володіння іноземною мовою;

- орієнтація на обмін досвідом з американськими колегами та колегіальний пошук розв’язання різноманітних педагогічної ситуацій;

- ініціювання науково-дослідної та позааудиторної роботи студентів, спрямованої на формування та розвиток їхніх професійних умінь та навичок;

- обов’язковість виявлення результатів засвоєння навчальних предметів у ході впровадження даної технології;

- установка на подальше вдосконалення професійних навичок в процесі оволодіння наступним кваліфікаційним рівнем та у професійній діяльності.

Згідно з технологією передбачено здійснення роботи за такими напрямками:

- аудиторна діяльність, під час якої реалізуються організаційні форми та методи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови і використовується методичне забезпечення (технічні засоби навчання, комп’ютер, аудіо- і відео курси, розроблені методистами США, а також навчально-методичні матеріали: підручники англомовних видавництв “Headway”, “Mission”, “FCE”, відео курси “American Family Album” та інші, проблемні газетні та журнальні публікації для перекладу і реферування, а також тематичні телепередачі CNN, DDC, Discovery TV);

- позааудиторна діяльність (постійно діючий клуб для студентів American Club, літні табори за участю студентів експериментальних груп).

Для забезпечення другої педагогічної умови проаналізовано навчальні програми з підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови університетів США та програми підготовки бакалаврів-філологів в українських вищих навчальних закладах, а саме: університету Північної Арізони, університету Індіанаполісу, де стажувалися викладачі та студенти, задіяні в експерименті, Одеського і Хмельницького національних університетів та Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту.

Одним із засобів удосконалення змісту навчального матеріалу стало його структурування у відповідності до відібраних з досліджуваної системи організаційних форм та методів мовної підготовки. Водночас їхній вибір здійснювався для забезпечення третьої педагогічної умови реалізації компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови у вищих навчальних закладах України. Було відібрано пізнавальні стратегії, які застосовувались у комплексі із методами розвитку творчого мислення та методами розвитку навичок спілкування: для вдосконалення навичок письма – вільних асоціацій та системного аналізу, мозковий штурм, інтерв’ювання; для розвитку навичок говоріння та аудіювання – навчання в малих групах, дискусії, цільові обговорення, обговорення слабких місць; для розвитку навичок читання – критичне читання, літературний аналіз.

Перевірка ефективності навчання під час експерименту здійснювалась згідно з такими критеріями ефективності навчання: 1) покращення кількісних та якісних характеристик (визначалось за допомогою контрольних зрізів); 2) зменшення часу, затраченого на досягнення конкретних цілей навчання (визначалось за допомогою контрольних зрізів при скороченні часу, відведеного для цього); 3) міцність засвоєння та тривкість знань (визначалась шляхом проведення підсумкових контрольних зрізів, здійснених через значний проміжок часу); 4) полегшення навчальної діяльності (проводилось анкетування студентів з метою виявлення їхньої оцінки складності вивчення досліджуваних предметів порівняно з іншими у курсі навчання); 5) задоволеність навчанням (визначалось за допомогою анкетування); 6) рівень інтересу студентів до навчання (визначалось за допомогою анкетування).

Показано, що у процесі формуючого експерименту був створений комплекс умов, які забезпечили впровадження розробленої технології у вищих навчальних закладах України. Встановлено, що її реалізація дала позитивні результати у вивченні студентами-філологами зазначених дисциплін. У них сформувались тенденції до розвитку пізнавального інтересу, бажання самостійно і творчо розв’язувати навчальні завдання, вирішувати професійні питання під час проходження виробничої практики.

На основі порівняння експериментальних даних стартових, проміжних та кінцевих контрольних зрізів зроблено висновок, що дана технологія здатна забезпечити відповідність вищезазначеним критеріям ефективності навчання. Проаналізовано результати контрольних зрізів 1.1-1.6, які вказують на вищі якісні показники навчання в експериментальних групах як результат впровадження зазначеної технології у процес підготовки бакалаврів-перекладачів.

Шляхом математико-статистичного обчислення підтверджено припущення про ефективність застосування розробленої технології у вищих навчальних закладах України, що констатували результати проходження виробничо-перекладацької практики студентами контрольних та експериментальних груп. Так, 24 студента, які навчались за новою методикою, отримали середній бал = 5 при дисперсії = 0; 23 студента, які навчались у контрольній групі за традиційною методикою, отримали при проходженні виробничо-перекладацької практики середній бал = 4,9 при дисперсії = 0,19. Отримані результати свідчать про ефективність пропонованої технології, яка уможливлює реалізацію компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови у вищих навчальних закладах України для студентів-філологів.

За результатами теоретичного аналізу літературних джерел та дослідно-експериментальної роботи зроблено такі висновки:

1. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук (Bachelors of Arts) з іноземної мови в університетах США історично сформувалась як невід’ємний складник в загальній системі вищої освіти США. Вона є першою ланкою вищої освіти, яка забезпечує необхідну базу для отримання подальшої професійної освіти фахівця. Вивчення іноземних мов у США визначалось роллю тієї або іншої мови, яку вона відігравала завдяки політичним подіям в певний історичний період. Завдання мовної підготовки в структурі професійної освіти США полягає у забезпеченні всіх галузей професійної діяльності фахівцями, які вільно володіють іноземною мовою і здатні вирішувати професійні завдання в умовах внутрішньої та міжнародної конкуренції завдяки фундаментальній та спеціальній підготовці, отриманій в процесі неперервної ступеневої освіти, що передбачає можливість її поновлення за необхідності.

2. Соціально-педагогічний контекст підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США визначається такими загальносвітовими тенденціями в галузі вищої освіти, як: диверсифікація форм і методів освіти; збільшення студентських контингентів у часі та у просторі як результат реалізації концепції неперервної освіти; інтернаціоналізація, яка поширюється. Полікультурність американського суспільства зумовлює посилену увагу до вивчення іноземних мов у вищому навчальному закладі. Важливими педагогічними чинниками підготовки фахівців даного профілю є праксеологічна зорієнтованість освіти, яка ґрунтується на філософії прагматизму Д’юї, та навчальні технології, які застосовуються у тісному зв’язку з підходами до вивчення мови.

3. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США складається з таких структурних компонентів, як мета навчання або навчально-виховні цілі, які визначаються у підготовці бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США; зміст навчання бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови, що передбачає як зміст навчальних предметів, так і зміст навчального процесу підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови; навчально-методичне забезпечення процесу підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови; інноваційні форми та методи організації навчання бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови; а також взаємодія викладацького складу та студентів у процесі підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США на засадах американської філософії освіти. Професійна підготовка бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови здійснюється згідно із загальним алгоритмом, запровадженим в системі вищої освіти США.

4. Зміст підготовки фахівців даного профілю представлений блоками навчальних курсів, аналіз яких свідчить про їхню відповідність трьом циклам: гуманітарної і соціально-економічної підготовки, фундаментальної підготовки та професійної підготовки, що є основними циклами підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах України. Форми та методи організації навчання бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови добираються викладачами відповідно до циклу дисциплін, до якого належить певний навчальний курс. В університетах США у процесі мовної підготовки студентів широко застосовуються методи розвитку творчого мислення студентів (робота в малих групах, цільові обговорення, дискусії), які сприяють виробленню комунікативних навичок. Методи практичної підготовки студентів сприяють засвоєнню професійно-орієтованих курсів, які починають викладатися буквально з перших років навчання, що посилює професіоналізацію підготовки бакалаврів.

5. Дослідження стану підготовки бакалаврів-перекладачів у вищих навчальних закладах України дозволило визначити організаційно-педагогічні умови для впровадження у навчальний процес прийнятних компонентів американського досвіду. Такими умовами були визначені забезпечення мотиваційної готовності вітчизняних студентів до реалізації компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови; удосконалення змісту підготовки бакалаврів напряму “Філологія”, спеціальність “Переклад”, що відобразилося у змісті окремих навчальних предметів; відбір основних організаційних форм та методів роботи, необхідних для реалізації компонентів зазначеної системи у вітчизняній практиці.

6. Наукове обґрунтування змісту розробленої технології включає такі етапи: 1) визначення організаційно-педагогічних умов впровадження американського досвіду; 2) відбір компонентів досліджуваної системи для впровадження у навчальний процес вітчизняних вищих навчальних закладів (а саме: відбір навчального матеріалу, відбір видів навчально-пізнавальної діяльності та відбір методів навчання); 3) визначення експериментальних груп; 4) здійснення навчальної діяльності згідно з програмою нововведень, 5) перевірка ефективності навчання, яка передбачала контроль за навчальною діяльністю (останній здійснювався за допомогою тестів та анкетування для виявлення ставлення студентів до навчальних дисциплін, у процесі яких проводилась експериментальна робота) та аналіз результатів навчальної діяльності.

7. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу та засвідчили ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки бакалаврів-перекладачів у процесі впровадження розробленої технології. Розроблені методичні рекомендації з проблем підготовки бакалаврів напряму “Філологія” спеціальність “Переклад” можна використовувати в змісті підготовки фахівців даної спеціальності.

Отже, сукупність отриманих наукових висновків та практичних напрацювань має значення для теорії і практики підготовки фахівців даного напряму.

Запропонований у дослідженні варіант розв’язання проблеми професійної підготовки фахівців напряму “Філологія” спеціальність “Переклад” не вичерпує всіх її аспектів. До перспективних напрямків наукових пошуків можна віднести: обґрунтування педагогічних умов застосування пізнавальних стратегій студентами-філологами під час подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності; формування професійних навичок майбутніх перекладачів у подальшому навчанні як результат впровадження розробленої технології; вдосконалення організації позааудиторної роботи як складника технології реалізації компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук у вищих навчальних закладах України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1.Пасинкова І.В. Прагматичні проблеми редагування перекладу. Методичні вказівки для студентів спеціальностей “Переклад”, “Міжнародна інформація”, “Міжнародні економічні відносини”. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 32 с.

2.Пасинкова І.В. Методологічний аспект підготовки бакалаврів-перекладачів // Зб. наук. пр. / За ред. О.П. Снігерьова. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. – № 23. Частина ІІ. – С. 373-378.

3.Пасинкова І.В. Навчальні технології та загальнодидактичні підходи до навчання іноземних мов у США // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / За ред. І.А. Зязюна. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – Вип. 5. – С. 298-302.

4.Пасинкова І.В. Основні етапи розвитку університетської освіти в Україні // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. – Вип. 5. – Одеса, 2001. – С. 57-65.

5.Пасинкова І.В. Особливості когнітивного підходу до викладання іноземної мови в університетах США // Зб. наук. пр. / За ред. В.О. Балашова. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – № 27. Частина ІІ (спеціальний випуск). – С. 116-117.

6.Пасинкова І.В. Можливості професійного становлення студентів в університетах США та України в 90-х роках ХХ століття // Зб. наук. пр. / За ред. О.П. Снігерьова. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. – № 21. Частина ІІ. – С. 294-299.

7.Пасинкова І.В. Особливості організації навчально-виховного процесу в університетах США // Науковий вісник Чернівецького університету (Серія: педагогіка і психологія). – Чернівці: Рута, 2000. – Вип.99. – С. 124-134.

8.Пасинкова І.В. Реалізація принципу безперервності в освітніх системах США та України // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / За ред. Б.І. Холод. – К.: НМЦВО, НМЦСО, 2002. – Вип. 29. – С. 15-22.

9.Пасинкова І.В. Компаративний аналіз розвитку тенденцій демократизації та гуманізації в різних моделях освіти // Філософські пошуки. –Львів-Одеса-Хмельницький: Cogito – Центр Європи, 2001. – Вип. ХІ-ХІІ. – С. 147-150.

10.Пасинкова І.В. Культурне усвідомлення та мовний компонент університетської освіти в Україні та США // Наукове видання “Язык и культура”. – К., 2002. – Т. V. – С. 29-33.

11.Пасинкова І.В. Можливості використання американського досвіду в організації навчання у вищих навчальних закладах України // Україна наукова’2003: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 3. – С. 30-32.

12.Пасинкова І.В. Формування мовної компетенції в системі міжособистісного і міжкультурного спілкування студентів // Наука і освіта’2001: Матеріали ІV Міжнародної