МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Подольський Ростислав Юрійович

УДК:339.92:69(477)

інтеграція БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАІНИ до СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингу Донецького національного університету

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор

Бєлявцев Михайло Іванович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Азарян Олена Михайлівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, зав.кафедрою маркетингу і комерційної справи;

кандидат економічних наук Анісімова Ольга Миколаївна, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м.Маріуполь), доцент кафедри економічної теорії.

Провідна установа:

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м.Київ), кафедра міжнародного менеджменту.

Захист відбудеться „27” травня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: Україна, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету за адресою: Україна, м.Донецьк, вул.Університетська, 24.

Автореферат розісланий „ 22” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку міжнародних економічних відносин перед Україною постає завдання як закріплення своєї присутності на світових ринках, так і інтеграції економічної системи до світового господарства, що неможливо без приведення у відповідність до міжнародних стандартів параметрів розвитку суспільства, технологій макро- і мікроекономічного управління.

Процес міжнародної інтеграції буде більш результативним, якщо формування національної економічної системи відбуватиметься з використанням різноманітних форм інтеграційного співробітництва у різних галузях соціально-економічних відносин. Однією з його форм виступає залучення іноземних інвестиційних ресурсів до діяльності національних підприємств будівельного комплексу, який є системоутворюючим для активізації інвестиційного процесу, підвищення міжнародної конкурентоспроможності, інтеграції економіки України до світової системи господарства. Визначальним критерієм ефективності освоєння іноземних інвестицій для іноземного інвестора в будівництві є прибуток і його максимізація, що вимагає використання маркетингового підходу як системи господарювання і ринкового механізму оптимізації управлінських рішень.

На сьогоднішній день ефективність функціонування будівельного комплексу є індикатором якості міжнародних інтеграційних зусиль України. Бо, наприклад, зростання обсягів житлового будівництва свідчить про покращення мікро- і макропоказників, а підвищення розмірів інвестицій в основний капітал – про здатність промислових підприємств у найкоротший термін задовольняти попит і бути готовими поглинути іноземні інвестиції для формування нового циклу економічного розвитку, інтеграції національної економіки до світової системи господарювання.

Водночас необхідним є детальне вивчення як ступеня інвестиційної привабливості об’єкта інвестування, так і загального стану результативності інвестиційної діяльності на рівні держави, галузі, регіону, окремого підприємства будівельного комплексу. При цьому все більш актуальною стає необхідність наукового обґрунтування шляхів інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства як засобу підвищення загального ступеня міжнародного інтеграційного співробітництва.

Дослідженню питань міжнародних інтеграційних процесів у світовій економіці присвячено праці таких вчених-економістів: Є.Авдокушіна, О.Азарян, О.Анісімової, В.Геєця, Ю.Макогона, Пола Р.Кругмана, Є.Савельєва, Л.Стровського. Питання підвищення інвестиційної привабливості розглянуті у наукових працях І.Бланка, Б.Губського, А.Дедікова, Е.Непомнящєго, С.Нехаєва, В.Федоренка. На велику увагу заслуговують розробки і з проблем оптимізації управління функціонуванням ринкових механізмів господарювання М.Бєлявцева, А.Войчака, Г.Гольдштейна, Ф.Котлера та ін.

Незважаючи на глибину наукової думки з приводу різних аспектів, що впливають на створення в країні передумов для її включення в процеси міжнародної інтеграції, сучасний стан будівельного комплексу України свідчить про необхідність дослідження питань, від вирішення яких залежить його ефективне інтегрування до світової системи господарства взагалі і зокрема – про необхідність визначення шляхів підвищення його інвестиційної привабливості, розробку комплексного механізму її оцінки для іноземних інвесторів на рівні держави, регіону, галузі, підприємства.

Усе вищезазначене обумовило актуальність обраної теми дослідження у теоретичному і практичному плані.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках напрямів наукової роботи кафедри міжнародної економіки за держбюджетною темою Г-01/3 „Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер державної реєстрації 0101U005723), в рамках якої автором доповнено теоретико-методичні підходи до розуміння інтеграційних процесів у світовій економіці, проаналізовано умови інтеграції підприємств будівельного комплексу України до світового господарства; запропоновано механізм оцінки ступеня інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу для іноземних інвесторів; кафедри маркетингу – держбюджетної теми Г-01/32 „Проблеми розвитку маркетингу і логістики” (номер державної реєстрації 0101U005719), в рамках якої автором доповнено теоретико-методичні підходи до розуміння процесу управління іноземними інвестиційними ресурсами на підприємствах будівельного комплексу України з погляду маркетингового комплексу, удосконалено методичні підходи щодо підвищення ефективності управління іноземними інвестиційними ресурсами.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка науково-практичних і методичних підходів та рекомендацій до інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства через підвищення ступеня його інвестиційної привабливості.

Дослідження поставленої мети здійснювалось через вирішення наступних задач:

дослідити теоретичну сутність міжнародних інтеграційних процесів;

визначити фактори ринкового середовища, які впливають на ефективність інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства;

дослідити процес управління іноземними інвестиціями на підприємствах будівельного комплексу в процесі його інтеграції до світового господарства з точки зору можливості використання маркетингового підходу;

проаналізувати інвестиційну привабливість підприємств будівельного комплексу України для іноземних інвесторів;

розробити комплексний механізм оцінки інвестиційної привабливості для іноземного інвестора підприємств будівельного комплексу на мега-, макро- і мікрорівнях з урахуванням впливу факторів цих рівнів на їх функціонування;

адаптувати організаційний механізм управління іноземними інвестиційними ресурсами на мікрорівні для підвищення інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу для іноземного інвестора і їх інтеграції до світового господарства.

Об’єктом дослідження є процес інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства.

Предметом дослідження виступають методичні та практичні аспекти інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства в контексті дослідження питань інвестиційної привабливості, функціонування ринкових механізмів розвитку ринку будівельних послуг, управління іноземними інвестиційними ресурсами на підприємствах будівництва.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної науки, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем міжнародної економіки, маркетингу, менеджменту, функціонування ринкових механізмів.

У дослідженні використані діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання: системного аналізу і синтезу – для розгляду теоретико-методичних аспектів інтеграційних процесів у світовій економіці; методи статистичного, економічного, порівняльного та маркетингового аналізу – для комплексного дослідження впливу факторів мега-, макро- і мікросередовища на діяльність суб’єктів будівельного комплексу та ступінь їх інвестиційної привабливості для іноземного інвестора; методи діалектичної і формальної логіки – для розробки комплексного механізму оцінки інвестиційної привабливості і структуризації показників мега-, макро-, галузевого і мікрорівнів.

В якості джерел інформації використовувались дані Державного комітету статистики України, постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, Законодавчі акти України, результати опитування фахівців і керівників підприємств будівельного комплексу України, матеріали періодичних видань, монографії, фахова література.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретико-методичних положень щодо шляхів інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства через підвищення його інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів, залучення іноземних інвестиційних ресурсів, використання маркетингового підходу в управлінні іноземними інвестиційними ресурсами.

Наукові результати, які характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

поглиблено теоретико-методологічні підходи щодо дослідження світових інтеграційних процесів, що дозволило надати теоретичне обґрунтування необхідності застосування маркетингового підходу в управлінні іноземними інвестиціями з метою підвищення інвестиційної привабливості кожного окремого суб’єкта господарювання і його інтеграції до світового господарства;

дістало подальшого розвитку поняття „управління іноземними інвестиціями” з точки зору системності і комплексності, під яким автор розуміє процес оптимізації взаємодії об’єктів ринкового середовища на мега-, макро- і мікрорівнях з метою досягнення найбільшої прибутковості й ефективності використання іноземних інвестиційних ресурсів на підприємствах через використання механізмів маркетингу і менеджменту в управлінні ними;

вперше запропоновано предметно-змістовну класифікацію проблем, що виникають у процесі управління іноземними інвестиціями, яка ґрунтується на використанні маркетингового підходу, і використання якої сприяє реалізації ефективного управління ними, що надає можливість розглядати проблеми за інформаційно-аналітичною, реалізаційно-інструментальною, організаційно-контрольною, технологічною і логіко-дедуктивною ознаками в контексті інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства;

дістав подальшого розвитку теоретико-методичний підхід до комплексного аналізу впливу факторів ринкового середовища на інтеграцію будівельного комплексу України до світового господарства і ступінь його інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів, використання якого дозволило встановити, що: мають місце позитивні зрушення в реалізації інтеграційних процесів в економіці, які полягають у тому, що спостерігається збільшення показників зовнішньоторгового обороту товарами і послугами, і активізуються інвестиційні процеси; фактори макросередовища в цілому негативно впливають на процеси інтеграції і ступінь інвестиційної привабливості через недосконалість функціонування ринкових механізмів та негативні макрокон’юнктурні тенденції; розвиток будівельної галузі здійснюється нерівномірно; має місце недосконалість сучасної системи внутрішньофірмового управління іноземними інвестиційними ресурсами, що сприяє уповільненню процесу інтеграції підприємств будівельного комплексу до світового господарства;

отримала подальшого розвитку система показників для оцінки ступеня інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів підприємств будівельного комплексу, яка складається з 7 показників мегарівня, 23 показників макрорівня, 27 показників галузевого рівня і 4 показників мікрорівня і дає можливість більш розгорнуто розглядати стан будівельного комплексу України у контексті його інвестиційної привабливості для іноземного інвестора і інтеграції до світового господарства;

вперше запропоновано чотирьохрівневий механізм оцінки ступеня інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу для іноземного інвестора, який ґрунтується на використанні маркетингових методик, методів і прийомів: методі „паву-тина” для одержання узагальненої інформації щодо привабливості країни і галузі для іно-земних інвестиційних вкладень; доповненій методиці „аналізу торговельного простору” для оцінки ступеня інвестиційної привабливості територіальних суб’єктів України; запро-понованому підході до розрахунку корегуючого коефіцієнту для врахування ефективності внутрішньофірмового управління іноземними інвестиціями, використання якого дозволяє оцінити рівень інвестиційної привабливості підприємств для іноземного інвестора;

удосконалено організаційний механізм управління іноземними інвестиційними ресурсами на мікрорівні за рахунок здійснення постійного комплексного моніторингу якості прийняття управлінських рішень, що підвищує ступінь інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу і сприяє їх інтеграції до світового господарства.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження, що складають його новизну, доведені до рівня конкретних методичних і практичних рекомендацій. Отримані результати дозволяють прискорити процес інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства, підвищити ступінь інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу на основі використання наукового інструментарію.

Розроблені і викладені у роботі механізми, методики і рекомендації, що містяться в додатках до дисертації, впроваджені на таких підприємствах: СП „Фебау-Буковина” (довідка № 19 від 21.08.2004 р.) – модифікований підхід до визначення інвестиційної привабливості територіальних областей України, виходячи з аналізу торговельного простору для диверсифікації діяльності підприємства, з огляду можливого залучення додаткових інвестиційних ресурсів; ВАТ „Чернівцібуд” (довідка № 16 від 17.05.2004 р.) – механізм оцінки ступеня інвестиційної привабливості для визначення пріоритетних локальних ринків у діяльності підприємства; стратегічне дерево цілей підприємств будівельного комплексу для розробки обґрунтованих бізнес-планів; класифікація питань управління іноземними інвестиційними ресурсами для удосконалення процесу оперативного, тактичного і стратегічного управління; запропонована модель оцінки ринку будівельних послуг для визначення загальних тенденцій змін ступеня інвестиційної привабливості і конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку; підхід щодо підвищення ефективності управління іноземними інвестиційними ресурсами для пошуку найбільш дієвих управлінських технологій; ТОВ „Чернівецьке будівельне управління №5” (довідка № 6/05 від 14.05.2004 р.) –механізм комплексної оцінки ринку будівельних організацій, які працюють в умовах світових інтеграційних процесів за факторами впливу мега-, макро-, галузевого і мікрорівня для окреслення можливостей підприємства в підвищенні ступеня його конкурентоспроможності, інтеграції до світової системи господарювання через залучення іноземних інвестицій; ТОВ „Донспецмонтаж” (довідка №12 від 14.12.2004 р.) – підхід до створення управлінської технології для оптимізації процесу управління ресурсами підприємства, розробки стратегічних управлінських рішень щодо діяльності фірми як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; багаторівнева система показників мега-, макро-, галузевого і макрорівня для тактичного бізнес-плануваня і підвищення ступеня конкурентоспроможності підприємства; ТОВ „Степ” (довідка №18 від 21.12.2004 р.) – інструментарій комплексної оцінки ступеня інвестиційної привабливості для розширення ринкового простору діяльності підприємства.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів „Міжнародна інвестиційна діяльність”, „Міжнародний маркетинг”, „Маркетингові дослідження” у Донецькому національному університеті (довідка № 269/01-27/6.9.0 від 5.01.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем особисто і знайшли своє відображення в наукових публікаціях автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї і висновки, які є результатом самостійної роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на науково-практичному семінарі „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональ-ний аспект” (м.Донецьк- м.Слов’яногірськ, ДонНУ, 2000, 2003, 2004 і 2005 рр.), міжна-родних науково-практичних конференціях „Управління людськими ресурсами: держа-ва, регіон, підприємство” (м.Донецьк-м.Маріуполь, ДонНУ, 2004 р.), „Маркетингові дослідження в Україні” (м.Київ-м.Ялта, КНТЕУ, 2004 р.). „Проблеми розвитку маркетингу і логістики в транзитивній економіці” (м.Донецьк-м.Слов’яногірськ, ДонНУ, 2002 р.), „Проблеми економічної інтеграції України у Європейський союз: європейські порівняльні студії” (м.Тернопіль-м.Ялта, ТАНГ, 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 12 наукових роботах здобувача загальним обсягом 4,7 д.а., з яких особисто автору належить 3,9 д.а. З них 9 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,0 д.а., з яких особисто автору належить 3,3 д.а.

Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел (185 найменувань), додатків. Зміст дисертації викладений на 177 сторінках основного друкованого тексту, включаючи 8 таблиць на 6 сторінках, 34 рисунків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ рОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи інтеграційних процесів у світовому господарстві” досліджено роль і значення світових інтеграційних процесів у сучасних умовах господарювання, проаналізовано організаційний механізм інтегра-ційних перетворень, розкрито особливості управління іноземними інвестиціями на підприємствах будівельного комплексу України.

Дослідження й аналіз праць вітчизняних і іноземних економістів дозволив дійти висновку щодо існування досить широкого кола думок стосовно інтеграційних процесів у світовому господарстві і бар’єрах, що існують в процесі інтеграції України до світової економіки. У цьому зв’язку важливим є врахування факторів, які визначають екстерналізаційний або інтерналізаційний характер інтеграційних процесів національної економіки. Проведений автором аналіз різних наукових джерел показав, що інтерналізаційне партнерство можливе тільки за умов динамічного розвитку країн-учасниць у співробітництві між національними економіками; реалізації взаємовигідних програм співробітництва в різних галузях економічних і політичних відносин і їх уніфікації; розвитку внутрішніх ринкових інститутів і ліквідації перешкод у русі міжнародного капіталу, робочої сили, товарів і послуг; приведенні відповідно до світових стандартів якісних параметрів виробленої продукції і ліквідації бар’єрів щодо її вільного руху у рамках єдиного світового торговельного простору; підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних виробництв і усуненні бар’єрів у відносинах окремих ринкових суб’єктів.

Інтеграція внутрішніх ринкових інститутів країни до світової системи господарювання для країн транзитивної економіки пов’язана з низкою труднощів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Тому для прискорення інтеграційних процесів, підвищення ступеня міжнародної конкурентоспроможності України необхідним є використання окремих інструментів-інтеграторів, основним з яких, на думку автора, є іноземні інвестиції.

У сучасних умовах інвестиції є одним з необхідних інструментів виходу із наявної економічної кризи. З їх допомогою відбуваються структурні зрушення в економіці, прискорюється науково-технічний прогрес, поліпшуються економічні показники діяльності підприємств на національних та іноземних ринках, а активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш дієвих механізмів соціально-економічних перетворень, інтеграції економіки України до світової системи господарювання. Тому автор наголошує, що визначальним критерієм успішної інтеграції України у світове господарство є залучення іноземних інвестиційних ресурсів через підвищення ступеня інвестиційної привабливості кожної ланки господарського комплексу, і в тому числі будівельної.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що інвестиційна привабливість будівельного комплексу України для іноземних інвесторів визначається впливом різноманітних факторів мегасередовища, макросередовища і мікросередовища. Їх вивчення й оцінка дозволяє зарубіжному інвестору приймати обґрунтовані рішення щодо доцільності своїх вкладень, підвищення рівня конкурентоспроможності як на внутрішньому ринку, так і на ринку зовнішньому. Комплексне і системне дослідження цих рівнів є важливим і з погляду виявлення шляхів інтенсифікації процесів управління іноземними інвестиціями і підвищення ступеня інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу. А це буде сприяти процесу його інтеграції до світового господарства. У зв’язку з цим автор вважає, що схема дослідження ринкового середовища може бути представлена у наступному вигляді.

Перший рівень – діагностика інвестиційної активності іноземних інвесторів на національному ринку України з виділенням найбільш пріоритетних напрямків, галузей, регіонів інвестування. Даний аналіз дозволить оцінити місце будівельної галузі в секторах економіки, в які інвестуються кошти, а також виділити найбільш пріоритетні напрямки інвестування.

Другий рівень – вивчення загальних тенденцій і факторів зовнішнього ринкового середовища діяльності будівельних підприємств і організацій. Подібне дослідження проводиться з метою вивчення географічних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних і культурних аспектів і їх впливу на всіх учасників інтеграційного процесу.

Третій рівень – вивчення ефективності функціонування підприємств будівельного комплексу в загальнодержавному масштабі. Дане дослідження має на меті виявити основні тенденції розвитку галузі і визначити ключові фактори успіху, які впливають на здатність і самодостатність її життєдіяльності, можливості швидко здійснювати трансформаційні перетворення через інтегрування до світової системи господарювання.

Четвертий рівень – аналіз факторів внутрішнього середовища підприємств будівництва з метою виявлення аспектів, які визначають можливу ефективність управління іноземними інвестиціями через реалізацію маркетингових зусиль.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що комплексний підхід щодо ефективного управління іноземними інвестиціями на рівні суб’єктів економічної діяльності дозволяє підвищити ступінь їх інвестиційної привабливості, що впливає на максимізацію прибутку іноземного інвестора і сприяє інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства через залучення додаткових інвестиційних ресурсів. Це стає можливим у результаті реалізації ефективного управління іноземними інвестиціями, яке було визначено автором як процес, у результаті системного і комплексного підходу до реалізації якого підлягає оптимізації взаємодія суб’єктів ринкового середовища на мега-, макро- і мікрорівнях з метою досягнення найбільшої прибутковості й ефективності використання іноземних інвестиційних ресурсів. А вектор інформаційних і ресурсних потоків об’єднує як споживачів, так і інвесторів через використання механізмів маркетингу і менеджменту в управлінні іноземними інвестиціями на підприємствах будівництва з погляду впливу можливих факторів мікросередовища, макросередовища і мегасередовища (рис.1).

111111111111111

Рис. 1. Інформаційно-ресурсні зв’язки у системі управління іноземними інвестиціями

Крім того, управління іноземними інвестиційними ресурсами доцільно розглядати і як логіко-дедуктивний процес, спрямований на вирішення питань, які, на думку автора, мають різні предметно-змістовні ознаки: інформаційно-аналітичну, реалізаційно-інструментальну, організаційно-контрольну, технологічну, логіко-дедуктивну. В інформаційно-аналітичний блок входять ті питання, які тією чи іншою мірою стосуються інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації процесу управління іноземними інвестиційними ресурсами. До реалізаційно-інструментальних питань належать ті, які відбивають реалізацію ринкового підходу у функціонуванні суб’єкта господарювання. В наступний (організаційно-контрольний) блок входять питання, які безпосередньо відповідальні за організацію ринкової діяльності і контроль за її реалізацією. Технологічні питання стосуються практичного застосування сучасних підходів в управлінні системою інвестиційного менеджменту підприємств і організацій. Вирішення логіко-дедуктивних питань спрямовано на оптимізацію логіко-структурного складу безпосередньо процесу ухвалення та реалізації управлінських рішень.

Оптимізація управлінських зусиль у цих областях дозволить сформулювати і реалізувати стратегічні програми розвитку суб’єктів господарювання і підвищити ступінь їх інвестиційної привабливості.

Таким чином, дослідження, проведені автором у першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує дослідження умов інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства з урахуванням впливу на динаміку інтеграційних процесів факторів як мікро і галузевого, так і макро- і мегарівнів. Така багаторівневість обумовлює необхідність подальшого аналізу і визначення пріоритетів у функціонуванні будівельного комплексу з метою отримання інформаційних потоків, які відображають загальні і конкретні проблеми його розвитку на сучасному етапі інтеграції до світового господарства.

У другому розділі „Дослідження умов інтеграції підприємств будівельного комплексу України до світового господарства” відповідно до задач дослідження автором надано оцінку ефективності реалізації інтеграційних процесів у національній економіці, досліджено вплив макрофакторів зовнішнього ринкового середовища на ступінь інвестиційної привабливості будівельного комплексу для іноземних інвесторів, проаналізовано ефективність функціонування будівельних організацій України, проведено діагностику управління факторами внутрішньофірмового середовища на підприємствах будівництва з точки зору ефективного розпорядження іноземними інвестиційними ресурсами.

Як показує проведене дослідження, вектор розвитку України в більшому ступені пов’язаний з європейською інтеграцією і європейським вибором розвитку економіки. А це вказує на необхідність інтенсифікувати роботу з удосконалення функціо-нування міжнародних інтеграційних механізмів на різних рівнях інтеграційних відносин.

На підставі дослідження факторів мегарівня встановлено, що в цілому намітилися позитивні тенденції в інтеграції економіки України до світового господарства. Це знайшло своє відображення в стабільному збільшенні показників зовнішньоторговельного обороту товарів і послуг. Однак збільшується імпортозалежність України від іноземних товарів. Так, сальдо з торгівлі товарами, яке мало негативну величину в 1996 р. (-3202,6 млн. дол. США), стало позитивним тільки з 2000 р. (616,5 млн.дол.США), у той час як на 1.01.2004 р. його розмір зменшується до мінімальної величини у 46,7 млн.дол.США. Автором було виявлено, що обсяги експортно-імпортних операцій з послуг з 2000 р. стабільно збільшуються, в основному за рахунок надання транспортних і супутніх їм послуг. На сучасному етапі розвитку інтеграційних відносин спостерігається тенденція до зменшення значення країн СНД в експортно-імпортних операціях України і збільшення ролі інших держав і особливо країн ЄС.

Залучення іноземних інвестиційних ресурсів в період інтеграції України до світової системи господарювання, трансформації економічних систем відіграє важливу роль у забезпеченні зростання і якісного удосконалення основного капіталу як на рівні окремих фірм, так і на рівні національної економіки в цілому. Однак, незважаючи на об’єктивну необхідність здійснення інтеграційних перетворень національної економіки, у держави поки що відсутні необхідні внутрішні фінансові ресурси. Тому варто активізувати роботу із залучення іноземного інвестиційного капіталу перш за все до тих секторів економіки, де його використання буде найбільш ефективним з точки зору інтенсифікації процесів міжнародної інтеграції.

Результати аналізу показали, що намітилися позитивні зрушення в збільшенні обсягів іноземних коштів, які інвестуються в економіку України. До найбільш стабільних і послідовних іноземних країн-інвесторів України традиційно відносяться США (1074,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій зростаючим підсумком з 2000 по 2003 рр.), Кіпр (779,2 млн.дол.США), Об’єднане Королівство (686,1 млн.дол.США). Однак, незважаючи на досить стабільні макропоказники розвитку України, іноземні інвестори прагнуть вкладати кошти, перш за все, в ті галузі економіки (табл.1), які характеризуються швидкою капіталовіддачею (оптова торгівля, харчова промисловість, ін.). У підприємства, які обслуговують ці сектори ринку, було інвестовано в сукупності майже 70% обсягів прямих іноземних інвестицій.

Таблиця 1

Динаміка інвестиційних вкладень у сектори економіки

(наростаючим підсумком), млн.дол. США у 2000-2003 рр.

Сектор економіки | 1.01.2001р. | 1.01. 2002р. | 1.01. 2003р. | 1.01.2004р.

оптова торгівля | 521,7 | 640,6 | 854,8 | 996

харчова промисловість | 795,7 | 808 | 852,3 | 988,3

машинобудування | 302,6 | 423 | 469,6 | 597,3

транспорт і зв’язок | 245,1 | 308,8 | 382 | 524,8

фінансова діяльність | 313,1 | 355,2 | 433,3 | 490,9

металургія | 166,9 | 237,6 | 280,6 | 338

операції з нерухомістю | 152,2 | 177,5 | 249,9 | 347,9

будівництво | 99,7 | 116,7 | 156,7 | 195,6

За результатами аналізу автором було встановлено що, у зв’язку з тривалою окупністю капітальних вкладень, будівельний комплекс не є особливо привабливим для іноземних інвесторів, і тому за 2000-2003 рр. в розвиток цієї галузі було вкладено всього 95,9 млн. дол. США, що вимагає активізації інтеграційних зусиль. Інвестиції в будівництво в основному спрямовуються в Північний регіон (в м. Київ і Київську обл.), у той час як Східний (промисловий) регіон одержує їх явно недостатньо (рис.2).

Рис. 2. Регіональний розподіл прямих іноземних інвестицій у будівництві

(у % від суми з початку інвестування зростаючим підсумком)

Проведене дослідження факторів зовнішнього макросередовища дозволило встановити, що в даний час вони у цілому негативно впливають на процес інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства, підвищення ступеня його інвестиційної привабливості для іноземного інвестора, незважаючи на досить вигідне геополітичне її положення і наявність нормативно-правової бази функціонування ринкових механізмів.

Так, з 1990 р. спостерігається уповільнення темпів територіального розвитку міст, що було викликано скороченням обсягів житлового і соціально-культурного будівництва, промислового будівництва, робіт і послуг з реконструкції наявних будівель і споруд. Спостерігаються негативні демографічні і соціально-економічні тенденції: скорочення чисельності населення, зменшення кількості населення, зайнятого в господарському комплексі по всіх галузях економіки, скорочення доходів і збільшенні витрат споживачів, і т.ін.

Дослідження впливу галузевих факторів на інтеграційний процес, ступінь інвестиційної привабливості будівельного комплексу для іноземного інвестора свідчить про неефективні дії держави в області його підтримки і становлення, незважаючи на те, що потенціал розвитку досить значний. Так, у цілому за період з 1997 р. по 2000 р. сукупний обсяг виконаних робіт склав 99,4% від обсягу робіт 1990 р. З 2001р. по 2004р. з урахуванням прогнозних величин він може досягти величини в 138,5%. Автором було звернено увагу на те, що подібне положення обумовлене тим, що починаючи з 1995 року, перед українськими будівельними підприємствами й організаціями постали проблеми активізації робіт в області пошуку іноземних інвесторів, споживачів, ринків і формування нових умов для збуту товарів. Хоча дані проблеми і були частково вирішені на регіональному рівні, відсутність державної підтримки і дієвих регуляторних механізмів створили передумови для диспропорційних явищ в частині розподілу іноземних інвестиційних ресурсів. З 1997 р. намітилися позитивні якісні зрушення, які полягають у збільшенні розміру інвестицій в основний капітал, витрат на обладнання, інвентар і інструмент, обсягів будівельних і монтажних робіт (з 1999 р.) практично по всіх областях України. Однак, якщо обсяги інвестицій в основний капітал на початок 2004 р. у порівнянні з 1997 р. у фактичних цінах збільшилися в 4 рази, то у порівняльних цінах даний показник збільшився усього у 2 рази, а якщо порівнювати з 1985 р., то він зменшився на 46%. У той же час спостерігається нерівномірний розвиток будівельного комплексу: зменшується частка в загальному обсязі інвестицій в основний капітал у промислові області країни і збільшується в м. Київ і Київську обл.

Аналізуючи вплив факторів внутрішнього мікросередовища з погляду ефективності управління іноземними інвестиціями, підвищення ступеня конкурентоспроможності, було зроблено висновок про недостатність використання сучасних підходів до внутрішньофірмового управління іноземними інвестиціями в аналітичній, інформаційній, маркетинговій, організаційній, контрольній і управлінській сфері, що звужує можливості підприємств будівельного комплексу залучати додаткові іноземні інвестиції і ефективно інтегруватись до світового господарства. В основному це обумовлено недосконалим підходом до управління, що у різному ступені проявляється на підприємствах різних форм власності: на підприємствах змішаної форми власності спостерігається використання інактивного стилю управління з елементами преактивізму; на підприємствах державної форми власності використовують той же інактивний стиль управління, але вже з елементами реактивізму. Використання найбільш ефективного управлінського стилю спостерігається тільки на приватних підприємствах, на яких застосовується преактивно-інтерактивне управління.

Таким чином, проведений комплексний аналіз впливу факторів мега-, макро-, галузевого і мікрорівнів на ефективність інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства свідчить про необхідність пошуку шляхів підвищення його інвестиційної привабливості як необхідної умови залучення іноземних інвестиційних ресурсів і інтеграційних зрушень у його функціонуванні.

У третьому розділі „Шляхи підвищення інвестиційної привабливості будівельного комплексу України як напрям його інтеграції до світового господарства” розроблено комплекс показників системної оцінки інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України, здійснено удосконалення механізму оцінки інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України, визначено методичні підходи щодо підвищення ефективності управління іноземними інвестиційними ресурсами.

У дисертаційній роботі з’ясовано, що на ефективність інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства впливає багато факторів мега-, макро-, галузевого і мікрорівня, що утруднює як визначення ступеня інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу для іноземного інвестора, так і прийняття рішення інвестором щодо шляхів інвестування.

Дослідження особливостей управління іноземними інвестиціями на підприємствах будівельного комплексу (проведене у 1 розділі дисертаційного дослідження) і комплексна оцінка впливу факторів ринкового середовища на ефективність реалізації інтеграційних процесів і ступінь інвестиційної привабливості (2 розділ роботи) дозволяють сформувати комплекс показників для оцінки ступеня інвестиційної привабливості для іноземного інвестора підприємств будівельного комплексу на шляху його інтеграції до світового господарства.

Комплекс подібних показників не може базуватися на тих з них, які відображають тільки рівень інвестиційної активності іноземних інвесторів на внутрішньому ринку. Необхідно ще врахувати і показники, які характеризують ефективність реалізації державою планомірних ринкових перетворень. Потрібно враховувати і галузеву специфіку діяльності підприємств будівельного комплексу з позиції наявності можливостей якнайшвидшого повернення коштів зарубіжному інвестору і розширення горизонтів їх діяльності. Крім того, потрібно і врахування показників рівня підприємства, з точки зору виконання якісних рішень в областях управління залученими інвестиційними ресурсами.

На основі проведеного аналізу автором було запропоновано чотирьохрівневий механізм оцінки інвестиційної привабливості будівельного комплексу для іноземного інвестора (рис.3).

На першому рівні підлягають вивченню показники мега (7 од.), макро- (23 од.) і галузевого рівня (27 од.), результатом дослідження яких є одержання найбільш узагальненої інформації щодо привабливості країни і галузі для інвестиційних вкладень. Для розрахунків узагальнюючих показників по кожному з блоків питань мега-, макро-, галузевого рівня пропонується використовувати метод “павутина”.

Числова інтерпретація рівня інвестиційної привабливості для кожного блоку питань здійснюється відповідно формули 1:

(1)

де Sr – площа r-го багатокутника оцінки інвестиційної привабливості;

r – блок питань мега-, макро-, галузевого рівня;

А1,…,Аn – індексні значення питань блоку;

n – кількість питань блоку.

Рис. 3. Механізм оцінки інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України для іноземного інвестора

На другому рівні здійснюється оцінка ступеня інвестиційної привабливості територіальних суб’єктів України. Найбільш прийнятним видом оцінки є використання модифікованої методики аналізу торговельного простору. Показниками оцінки виступають значення темпів зміни обсягів будівельних і монтажних робіт у розрізі територіальних суб’єктів і частка будівельних робіт, яка припадає на кожну територію у визначений часовий період. Реалізація цього етапу механізму оцінки інвестиційної привабливості дозволяє оцінити рівень організації роботи підприємств на ринку з погляду регіонального (територіального) аспекту.

На третьому рівні реалізації механізму розраховується корегуючий коефіцієнт, який враховує ефективність внутрішньофірмового управління іноземними інвестиціями. Він корегує значення попереднього рівня з погляду ефективності управління на мікрорівні, з огляду на вибір зарубіжним інвестором форми власності підприємства для вкладання коштів.

На заключному рівні приймається рішення щодо доцільності інвестування за результатами реалізації запропонованого механізму оцінки інвестиційної привабливості (рис.4).

Рис. 4. Логіко-структурна схема розрахунку інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України

Jм1, Jма1, Jг1 – показники інвестиційної привабливості мега-, макро- і галузевого рівнів для звітного періоду;

Jмо, Jмао, Jго – показники інвестиційної привабливості мега-, макро- і галузевого рівнів для базисного періоду;

Jпв1, Jпво – групові показники інвестиційної привабливості для звітного і базисного періодів;

Ji1...Jk1, Jiо...Jko– корегуюче значення для показників інвестиційної привабливості по територіальним утворенням для звітного і базисного періодів;

Jпп, Jдп, Jзфв – корегуюче значення для показників інвестиційної привабливості з урахуванням ефективності управління іноземними інвестиціями на приватних, державних і підприємствах змішаної форми власності.

J – остаточний показник інвестиційної привабливості для звітного і планового періодів.

Однак, крім розрахунку значення показника інвестиційної привабливості будівельного комплексу для іноземного інвестора, необхідним є і здійснення повноцінного моніторингу ефективності процесу управління іноземними інвестиційними ресурсами на мікрорівні. На думку автора, це може бути досягнуто за допомогою застосування в процесі управління іноземними інвестиціями управлінської технології, яка базується на використанні організаційних форм моделювання. Основне призначення запропонованого підходу полягає в розробці можливих альтернатив при підготовці і прийнятті управлінських рішень у процесі удосконалення управління іноземними інвестиціями. Реалізацію підходу до розробки управлінських рішень з управління іноземними інвестиційними ресурсами пропонується здійснювати шляхом постійного відстеження якості прийняття рішень співробітниками апарату управління підприємств і організацій будівельного комплексу, де об’єктами моніторингу виступають блоки питань предметно-змістовної класифікації.

Результатом застосування цього підходу повинно стати підвищення ефективності управління іноземними інвестиційними ресурсами на мікрорівні, що підвищує ступінь інвестиційної привабливості для іноземного інвестора галузі і держави в цілому і сприяє скорішому інтегруванню будівельної галузі до світового господарства.

Таким чином, автором теоретично обґрунтовано і розроблено методичні підходи до визначення шляхів інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства через підвищення його інвестиційної привабливості і оптимізацію процесу управління іноземними інвестиційними ресурсами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі обґрунтування і розробки науково-практичних і методичних підходів щодо забезпечення умов інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства через визначення чинників інвестиційної привабливості, розробку механізму її оцінки на мега-, макро-, галузевому і мікрорівнях та напрямків її підвищення у процесі управління іноземними інвестиціями.

У результаті проведеного дослідження зроблено висновки теоретичної, методичної і науково-практичної спрямованості:

1. Дослідження теоретичних основ інтеграційних процесів у світовому господарстві дозволило зробити висновок, що використання сучасних здобутків маркетингу і менеджменту у діяльності національних підприємств, в тому числі і будівельного комплексу, сприяє їх інтеграції до світового господарства через підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.

2. Поняття „управління іноземними інвестиціями” доцільно розглядати з точки зору оптимізації процесів взаємодії об’єктів ринкового середовища на мега-, макро- і мікрорівнях і використання механізмів маркетингу і менеджменту в управлінні іноземними інвестиціями, що сприяє інтенсифікації інтеграційних процесів на підприємствах будівельного комплексу.

3. Класифікація проблем, які виникають у процесі управління іноземними інвестиціями за предметно-змістовними ознаками (інформаційно-аналітичною, реалізаційно-інструментальною, організаційно-контрольною, технологічною і логіко-дедуктивною) сприяє виявленню перешкод інтеграції підприємств будівельного комплексу до світового господарства.

4. Проведений аналіз теоретичних наукових джерел дозволяє стверджувати, що врахування комплексного впливу факторів ринкового середовища буде сприяти виявленню умов і пріоритетів інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства.

5. Результати дослідження умов інтеграції будівельного комплексу України до світового господарства дозволили зробити висновок про те, що низька активність у реалізації інтеграційних зусиль на підприємствах будівельного комплексу обумовлена нерівномірним його розвитком і використанням недосконалих механізмів в управлінні іноземними інвестиціями, що вимагає удосконалення функціонування ринкових механізмів господарювання з метою інтенсифікації інтеграційних процесів.

6. Розроблено механізм визначення рівня інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України, який ґрунтується на використанні маркетингового підходу та враховує вплив факторів мега-, макро-, галузевого і мікрорівня. Його практичне використання на підприємствах будівельного комплексу Донецької і Чернівецької областей дозволило визначити пріоритетні локальні ринки у їх діяльності, загальні тенденції змін ступеня інвестиційної привабливості і конкурентоспроможності підприємств на зовнішньому ринку, можливості підприємств у підвищенні ступеня їх конкурентоспроможності через залучення іноземних інвестицій як інструменту інтеграції до світової системи господарювання.

7. Запропоновано використовувати метод „павутина” при отриманні інформації щодо інвестиційної привабливості підприємств будівельного комплексу України для іноземного інвестора на мега-, макро- і галузевому рівні, що дозволило на підприємствах будівельного комплекс здійснювати обґрунтоване бізнес-планування з урахуванням комплексного впливу факторів ринкового середовища.

8. Запропоновано при виборі території інвестування використовувати модифіковану маркетингову методику аналізу торговельного простору, яка ґрунтується на аналізі темпів зміни обсягів будівельних і монтажних робіт у областях України і частки будівельних робіт, яка припадає на область у визначений період. Практична її реалізація дозволила окреслити можливості диверсифікації діяльності підприємств будівельного комплексу України з огляду можливого залучення додаткових іноземних інвестицій на шляху його інтеграції до світового господарства.

9. Запропоновано використовувати предметно-змістовну класифікацію проблем, які виникають у процесі управління іноземними інвестиціями під час розробки альтернатив при підготовці і прийнятті управлінських рішень, що буде сприяти підвищенню ефективності функціонування механізму управління іноземними інвестиційними ресурсами на мікрорівні і інтеграції підприємств будівельного комплексу України до світового господарства. Її використання на підприємствах будівельного комплексу України дозволило сформувати ефективні управлінські технології в управлінні іноземними інвестиціями, розробити стратегічні управлінські рішення щодо діяльності підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Подольський Р.Ю. Оцінка дієвості трансформаційних перетворень