МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

РОГАЧ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

УДК 614.2:614.88:502.5.477.87

ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ

МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО ГЕНЕЗУ

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті МОН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Волошин Володимир Олександрович, Українська військово-медична академія МО України, кафедра організації медичного забезпечення збройних сил, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Родіонович, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, директор;

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, доцент Голік Лев Антонович, Головний військовий клінічний госпіталь МО України, заступник начальника з клінічної роботи.

Провідна установа: Український інститут громадського здоров’я, відділ наукових основ організації медичної допомоги населенню, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 21 ” червня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному універ-ситеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ–57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ–57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 20травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми забезпечення природно-техно-генної безпеки населення і території України зумовлена сучасними тенденціями зростання шкоди здоров’ю людей, збиткам і шкоді навколишньому середовищу, що спричиняються небезпечними природними явищами, техногенними аваріями і ката-строфами (В.Ф. Москаленко, 2000; В.В. Дурдинець, 2003).

Серед надзвичайних ситуацій природного генезу одне з провідних місць за кількістю випадків і негативних наслідків займають повені як топологічні катастрофи, згідно з класифікацією ВООЗ, на які, за даними світової статистики, припадає до 40% загальної кількості стихійних лих, а за кількістю жертв і матеріальної шкоди вони поступаються лише землетрусам (Ledjim1999; Г. А. Черняков із співавт., 2003).

Проблема виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з повенями і ліквідацією їх медико-санітарних наслідків, є актуальною і для України (В.О. Волошин із співавт., 1999; Л. Юрченко, 2000). Особливо гострою ця проблема є для Закарпатського регіону, оскільки повені на карпатських річках, багато з яких носять катастрофічний характер, повторюються кожні 3-5 років і спричиняють значну шкоду населенню і навколишньому середовищу, викликаючи виникнення надзвичайних екологічних ситуацій (В.Ф. Москаленко із співавт., 2001; В.О. Волошин із співавт., 2003).

Вивчення та аналіз світових і вітчизняних джерел наукової інформації останніх років з проблем ліквідації медико-санітарних наслідків топологічних катастроф свідчить про значний її дефіцит. Має місце недостатнє уявлення щодо планування і застосування ефективних управлінських технологій їх ліквідації, які були б побудовані на принципах системного підходу, з урахуванням існуючої системи розселення населення в умовах гірської місцевості та інфраструк-тури системи охорони здоров’я, її забезпечення кадровими і матеріально-технічними ресурсами.

Виходячи з цього, наукові дослідження у напрямку розробки і наукового обгрунтування організаційно-функціональної системи вирішення питань щодо ліквідації медико-санітарних наслідків екологічних катастроф, пов’язаних із повенями, є своєчасними і потребують невідкладного вирішення.

Вітчизняна державна служба медицини катастроф, що знаходиться у стадії розбудови, потребує сьогодні розробки науково обгрунтованої та апробованої на практиці системи організації медичного забезпечення населення під час екологічних катастроф, пов’язаних із стихійними лихами. Відсутність такої системи та нагальна необхідність її розробки обумовили актуальність даного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані в загальному комплексі галузевих науково-дослідних робіт з проблеми “Медицина катастроф”, а саме: НДР “Наукове обгрунтування та розробка нормативів, стандартів, критеріїв Державної служби медицини катастроф” (№ держреєстрації 0197U14442); НДР “Екологія, поєднана патологія органів травлення, мож-ливості її профілактики і лікування нетрадиційними методами”
(№ держреєстрації БД U007792), в яких автор брав безпосередню участь.

Мета дослідження: розробити, науково обгрунтувати і впровадити у практику охорони здоров’я організаційно-функціональну систему медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу, пов’язаних із катастрофічними повенями (на прикладі стихійних лих у Закарпатському регіоні).

Завдання дослідження, що направлені на досягнення мети, передбачали:*  

провести аналіз світових і вітчизняних джерел наукової інформації щодо надзвичайних ситуацій природного характеру, їх медико-санітарних наслідків та організації їх ліквідації;*  

на прикладі Закарпатського регіону провести кваліметричний аналіз та дати оцінку функціональних можливостей територіальної служби медицини катастроф щодо надання медичної допомоги постраждалим і хворим під час надзвичайних ситуацій природного характеру;*  

дослідити на принципах системного підходу медико-санітарні наслідки катастрофічної повені 2001 року у Закарпатській області;*  

вивчити захворюваність населення районів, що постраждали внаслідок катастрофічної повені 2001 року;*  

розробити і науково обгрунтовати організаційно-функціональні моделі лікувально-профілактичного, санітарно-гігієнічного і проти-епідемічного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу в умовах гірської місцевості та впровадити їх у практику системи охорони здоров’я;*  

дослідити ефективність впровадження розробленої організа-ційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного генезу, пов’язаних з катастрофічною повінню.

Об’єктом дослідження були визначені медико-санітарні наслідки стихійних лих та територіальна система медичного забезпечення населення Закарпатського регіону під час надзвичайних ситуацій.

Предмет дослідження: постраждале населення зони надзвичайної екологічної ситуації, медико-санітарні ресурси, формування і заклади територіальної служби медицини катастроф, її інфраструктура, моделі медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій, ефективність їх впровадження.

Методи дослідження: бібліографічний і семантичний методи аналізу наукової та інших видів інформації, структурно-логічний аналіз, моделювання, соціологічні методи досліджень, метод експертних оцінок, системного підходу і медико-статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше:* 

на системному принципі визначені медико-соціальні наслідки надзвичайної екологічної ситуації, пов’язані з катастрофічною повінню у гірських районах та розроблені і науково обгрунтовані організаційні аспекти системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу;* 

розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна модель лікувально-профілактичного забезпечення населення в умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу;* 

розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна модель санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу.

Теоретичне значення дослідження полягає у розробці моделей медичного забезпечення населення як основи реальних організаційних технологій ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної ситуації природного генезу. Результати досліджень є суттєвим доповненням і розвитком положень теорії медицини ката-строф як особливого виду аварійно-рятувальної служби.

Практичне значення досліджень визначається прикладним харак-тером цих досліджень, що реалізовано через використання їх результатів:* 

у визначенні потреби реформування сільської ланки системи охорони здоров’я в умовах гірської місцевості для підвищення ефективності її функціонування в умовах надзвичайних ситуацій природного генезу;* 

для визначення потреби у медичних силах і засобах та управління ними під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного генезу;* 

під час складання планів медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру загально-державного, регіонального і місцевого рівнів;* 

у програмі викладання дисципліни “Медицина катастроф” у вищих медичних закладах освіти.

Особистий внесок здобувача. Автору цих досліджень належить ідея їх проведення, визначення мети і основних завдань дисертаційної роботи, розробка програми досліджень, самостійно проведеного аналітичного огляду світового і вітчизняного документального інформаційного потоку щодо сучасного уявлення про надзвичайні ситуації природного генезу, аналізу медико-санітарних наслідків стихійних лих та розробки системи їх ліквідації. З використанням системного підходу проведено вивчення наслідків катастрофічної повені у Закарпатській області, що сталася у березні 2001 року, проведено оцінку стану підготовки системи охорони здоров’я області до ліквідації наслідків катастрофічної повені, розроблення організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення Закарпатського регіону, організація їх впровадження та проведена медико-соціальна оцінка ефективності цього процесу під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Дисертанту належить ідея формування заходів щодо попередження негативного впливу наслідків надзвичайної ситуації природного генезу на здоров’я жителів гірських районів із застосуванням медико-соціальних технологій.

У зборі матеріалу щодо діяльності медичних закладів під час ліквідації наслідків катастрофічної повені автору надавалась допомога групою медичних працівників, які пройшли інструктаж автора дисертації.

Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснена їх інтерпретація, сформульовані основні положення, висновки і рекомендації щодо подальшого впровадження результатів дослідження. Матеріали, що належать співавторам публікацій, в дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації, основних її положень, висновків і практичних рекомендацій здійснювалась на міжнародному, державному і регіональному рівнях, зокрема:* 

науково-практичній конференції “Шляхи розв’язання еколо-гічних проблем Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних і громадських організацій” (м. Ужгород, 2000);* 

міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми післядипломної освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної медицини” (м. Ужгород, 2001);* 

міжнародному науково-практичному семінарі “Спелеотерапия и лечение хронических бронхолегочных заболеваний” (м. Мінськ, 2001);* 

третій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки і освіти” (м. Харків, 2002);* 

першому з’їзді алергологів України (м. Київ, 2002);* 

науково-практичних конференціях за підсумками виконання науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 2001, 2002, 2003);* 

міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку та управління інтеграційними процесами на міжнародному ринку освіти і науки” (м. Ужгород, 2004);* 

на засіданні міжкафедрального семінару Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 2004).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення у 43 наукових публікаціях, у тому числі двох монографіях, 41 науковій статті, з яких 24 опубліковані у наукових виданнях, регламентованих ВАК України для публікації матеріалів дисертаційних досліджень.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 312 сторінках друкованого тексту українською мовою і включає вступ, 8 розділів матеріалів досліджень та їх аналізу, заключення, висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури, який складається із 289 джерел, 4 додатки. Дисертація ілюстрована 25 таблицями і 54 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Надзвичайні ситуації природного характеру та їх медико-санітарні наслідки. Поданий аналітичний огляд світового і вітчизняного документального інформаційного потоку з проблеми дослідження. Огляд представлений у вигляді аналізу інформаційної моделі з проблеми, яка вивчається, з власною інтерпретацією сучасних уявлень про медико-санітарні наслідки різних видів стихійних лих і перш за все тих, які найбільш часто трапляються на території України та гіпотетична можливість виникнення яких прогнозується. Особлива увага приділена проблемам повеней і ліквідації їх медико-санітарних наслідків.

Визначена актуальність для України і потреба у науковій розробці організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу, оскільки її відсутність стає не тільки перешкодою при проведенні планування і підготовки територіальних ланок системи охорони здоров’я України до роботи в цих умовах, але й призводить до погіршення стану здоров’я населення у зоні стихійного лиха і негативно впливає на оперативність і ефективність проведення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Програма, методи і об’єкт дослідження. Програма і етапи проведених досліджень схематично представлені на рис. , де шляхи досягнення мети представлені через виконання основних завдань.

Програма досліджень сформована з додержанням вимог етапності наукового пошуку, послідовності у дослідженні окремих предметів та системного підходу як сучасної методології наукового пізнання.

Моделлю дисертаційного дослідження була визначена Закарпатська область як представник адміністративної території з переважаючим гірським рельєфом місцевості, з притаманними їй особливостями розселення населення, інфраструктури системи охорони здоров’я, умовами організації територіальної служби медицини катастроф та можливостями виникнення надзвичайних ситуацій природного генезу.

Системний підхід для вирішення основних завдань полягав, поряд з іншим, у застосуванні комплексу адекватних методів дослідження, які доповнювали один одного.

Структурно-логічний метод застосовувався під час проведення аналізу отриманих матеріалів дослідження, що мали системну властивість.

Детальний опис інших соціально-гігієнічних методів досліджень не проводився, оскільки фахівцям в галузі соціальної медицини вони добре відомі.

Достовірність одержаних результатів досліджень, що були покладені в основу розробки організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час природних катастроф з екологічними наслідками, грунтується на репрезентативності вибірки первинних матеріалів та застосуванні адекватних методів дослідження.

Структурно-логічний аналіз територіальної служби медицини катастроф у системі охорони здоров’я Закарпатської області. Наведені результати дослідження, присвячені вивченню і аналізу окремих складових ресурсів територіальної служби медицини катастроф. Оскільки ця служба створюється на існуючій інфраструктурі системи охорони здоров’я області, у розділі визначена динаміка забезпеченості населення регіону лікарняними ліжками, лікарями і середніми медичними працівниками за п’ятирічний період (1997-2001 роки).

Мета дослідження

Розробка і наукове обгрунтування, впровадження у практику охорони здоров’я організаційно-функціональних систем медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу, пов'язаних з катастрофічними повенями (на прикладі стихійних лих у Закарпатському регіоні)

Е Т А П И

І | Підбір, аналіз і узагальнення даних наукових та інших джерел інформації щодо надзвичайних ситуацій, пов’язаних із стихійними лихами, їх медико-санітарні наслідки та організація їх ліквідації в Україні та в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя (всього 29 джерел)

ІІ | Вибір напрямку дослідження, формування програми, мети і основних завдань, обгрунтування методів та обсягу дослідження

ІІІ | Вивчення і аналіз захворюваності населення зони надзвичайної екологічної ситуації за період 1997-2001 рр. та інфраструктури системи охорони здо-ров’я Закарпатської області і територіальної служби медицини катастроф.

1295 ф. 20, 1670 ф. 24, 15 ф. 46-здоров, 30 паспортів медичних бригад постійної готовності першої черги, 39 паспортів спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги, 15 паспортів груп епідеміологічної розвідки, 15 паспортів обласної, центральних районних і міських лікарень, 38 джерел інформації (плани роботи ДСМК, звіти тактико-спеціальних навчань, паксум органів охорони здоров'я, звіти щодо участі медичних сил і засобів у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій)

ІV | Дослідження медико-санітарних наслідків катастрофічної повені 2001 року на території Закарпатського регіону.

210 щоденних інформаційних повідомлень, 63 щотижневі інформаційні

повідомлення, 28 щомісячних інформаційних повідомлень

V | Наукове обгрунтування і розробка організаційно-функціональних моделей лікувально-профілактичного і санітарно-епідеміологічного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу та дослідження ефективності їх впровадження.

301 інформаційне повідомлення про результати подвірних обходів, 1323 ф. 12, 1560 р. 110-0, 151 ф. 22, 8 ф. 40-здоров, 8 ф. 18, 62839 ф. 315-0, 384 ф. 313-0, 26 ф. 326, 91028 ф. 367-0, 2544 анкети

VI | Впровадження результатів дослідження у практику охорони здоров’я на державному, галузевому і регіональному рівнях.

1. Постанова Кабінету Міністрів України, 4 – Плани медичного забезпечен-ня населення під час надзвичайних ситуацій (довідка МОЗ України від 23.01.2004 №1.10/01, довідки управлінь охорони здоров'я Закарпатської (від 16.01.2004 р. №32/02-24), Львівської (від 15.01.2004 р. №5/34-93/8-10) та Івано-Франківської (від 29.01.2004 р. №83/01-113/271) облдержадміністрації, 3 – методичні рекомендації

Методичне забезпечення дослідження

Використані методи | Етапи дослідження

1. Бібліосемантичний | І–ІІ

2. Системний аналіз | І–VI

3. Структурно-логічний | ІІ–V

4. Імітаційного та функціонального моделювання | ІІІ–V

5. Соціологічний | V

6. Статистичний | ІІІ–V

7. Експертних оцінок | V

8. Аналітичний | ІІІ–VІ

Рис. . Програма, предмет, методи та обсяги досліджень.

Показано, що на 01.01.2001 року, тобто за два місяці до виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з катастрофічною повінню, показники забезпеченості населення зони надзвичайної екологічної ситуації (ЗНЕС) лікарями і середніми медичними працівниками становила відповідно 24,0 і 78,0 на 10 тис. населення, а лікарняними ліжками – 57,7 на 10 тис. населення і достовірно не відрізнялась
від аналогічних показників, визначених для інших сільських районів області.

Встановлено, що в районах ЗНЕС було зосереджено 54,9% бригад швидкої медичної допомоги області, що є основою для формування медичних бригад постійної готовності першої черги державної служби медицини катастроф (ДСМК). У структурі бригад швидкої медичної допомоги області переважну більшість (61,8%) становили фельдшерські бригади, 32,4% припадало на загальнолікарські і 5,8% – на спеціалізовані бригади.

Констатується, що ці дані мають принципове значення для розробки системи медичного забезпечення населення гірських районів під час великомасштабних стихійних лих.

Відзначаються особливості створеної у Закарпатській області територіальної служби медицини катастроф, основні ресурси якої наведені у табл. .

Визначено, що до складу територіальної служби медицини катастроф включені 30 медичних бригад постійної готовності першої черги, що становило 35% бригад швидкої медичної допомоги області, 39 спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги за 13 спеціальностями. Для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги постраждалим на госпітальному етапі передбачається використання 3021 лікарняних ліжок, що становить 30,2% ліжкофонду лікувальних закладів області. Особовий склад формувань і закладів ДСМК включає 353 лікарів і 788 середніх медичних працівників, що становить відповідно 3,5% і 7,8% у інфраструктурі системи охорони здоров’я області.

Робляться висновки, що в Закарпатській області створена територіальна служба медицини катастроф, яка за своїм складом і структурою спроможна надати медичну допомогу хворим і постраждалим під час виникнення надзвичайних ситуацій. При цьому посилення формуванням ДСМК лікувальних закладів у районах катастроф не позначиться на забезпеченні медичною допомогою населення, що мешкає поза зоною надзвичайної ситуації.

Таблиця 1

Кваліметрія основних ресурсів ДСМК Закарпатської області

Показники | Визначені за

нормативом МОЗ

України | Створені за

розпорядженням

облдерж-адміністрації | Перевищення

нормативних

показників | Кількість медичних

бригад постійної готов-ності першої черги, всього

з них:–

лікарських–

фельдшерських |

26 |

30

15

15 |

15% | Кількість спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги, всього

з них по профілю–

хірургічного–

терапевтичного–

протиепідемічного |

6 |

39

18

20

1 |

у 6,5 рази |

Кількість ліжок ДСМК |

500 | 3021 | у 6,0 рази | Кількість медичного

персоналу ДСМК,

всього

в тому числі:–

лікарів–

середніх медичних

працівників |

555

193

362 |

1141

353

788 |

у 2,1 рази

у 1,9 рази

у 2,2 рази |

Дослідження здоров’я населення за параметрами захворюваності у зоні надзвичайної екологічної ситуації. Наведені результати дослідження захворюваності населення у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

Встановлено, що за п’ятирічний період (1997-2001 роки) загальна захворюваність населення у районах, що постраждали внаслідок катастрофічної повені у 1998 році, зросла на 21,3%, а первинна – на 8,5%, проте достовірно не відрізнялася від величини середніх показників інших районів і області в цілому.

Доведено, що наслідки стихійного лиха викликають значне підвищення серед населення захворюваності органів дихання переважно за рахунок первинної захворюваності, кількості випадків гострих респіраторних інфекцій, захворювань системи кровообігу. В той же час встановлено, що підвищення рівня захворюваності нервової системи в цей період відбувалося переважно за рахунок загострення хронічних форм захворювань.

Дослідження медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи (повінь 2001 року) у Закарпатті. Розділ присвячений дослідженню медико-санітарних наслідків катастрофічної повені 2001 року, яка призвела до виникнення у Закарпатській області зони надзвичайної екологічної ситуації.

Аналізуються природні і антропогенні чинники, що викликали надзвичайну ситуацію, яка за своїми наслідками завдала більше шкоди, ніж повінь 1998 року.

Визначено, що внаслідок стихійного лиха у семи районах області було підтоплено 191 населений пункт, розташованих переважно у гірській місцевості, з яких 13% втратили транспортні зв’язки з центральними районними лікарнями (табл. ).

Встановлено, що у ЗНЕС опинилися близько 212 тис. мешканців, серед яких 23% становили діти. Обстановка, що склалася у зоні стихійного лиха, викликала потребу в евакуації 14,3 тис. чоловік, проте 5,2 тис. мешканців постраждалих населених пунктів з різних причин відмовились від евакуації, що поставило перед системою охорони здоров’я області завдання організації медичного забезпечення процесу евакуації, евакуйованого населення в місцях його розміщення, а також тієї його частини, що залишилася у населених пунктах, які зазнали шкоди внаслідок стихійного лиха. Визначено, що внаслідок катастрофічної повені зазнало шкоди близько 10% закладів інфраструктури системи охорони здоров’я області, що необхідно було враховувати при організації медичного забезпечення населення у постраждалих районах.

Була порушена робота 36% центральних районних лікарень, 62% дільничних лікарень, 5% сільських лікарських амбулаторій і поліклінік, 6% фельдшерсько-акушерських пунктів і 15% санепідемстанцій.

Таблиця 2

Дані структурно-логічного аналізу наслідків катастрофічної повені

2001 року в Закарпатській області

Адміністративні

райони | Кількість

підтоплених

населених пунктів | Кількість

населення ЗНЕС, чол. | Кількість

евакуйованого населення,

чол. | Кількість населення,

що залишилась у постраждалих пунктах,

чол. | Кількість медичних закладів, що постраждали | Всього | З них відрізаних

від ЦРЛ | Всього | У т.ч.

дітей | Всього | У тому числі | Обласні | ЦРЛ,

РЛ | Дільничні

лікарні | Лікарські

амбулаторії,

поліклініки | ФАПи | Берегівський | 16 | 4 | 8920 | 2521 | 3256 | 1527 | 7 | 0 | 0 | 1 | 1 | 5 | Виноградівський | 22 | 2 | 18896 | 5309 | 5338 | 3094 | 12 | 0 | 1 | 1 | 3 | 7 | Іршавський | 24 | 2 | 14952 | 3770 | 1600 | 4 | 8 | 1 | 1 | 2 | 3 | 1 | Міжгірський | 23 | 4 | 46153 | 10335 | 152 | 143 | 10 | 0 | 1 | 2 | 0 | 6 | Рахівський | 21 | 3 | 12842 | 3085 | 650 | 204 | 5 | 0 | 0 | 2 | 2 | 1 | Тячівський | 59 | 6 | 97542 | 20857 | 3150 | 181 | 4 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | Хустський | 26 | 3 | 12603 | 2858 | 118 | 45 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | Всього по ЗНЕС | 191 | 24 | 211908 | 48735 | 14264 | 5198 | 49 | 4 | 5 | 8 | 9 | 21 |

Показано, що у ЗНЕС було пошкоджено внаслідок затоплення і підтоплення 71,6 тис. об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику (табл. ). Встановлено, що у структурі цих об’єктів переважали джерела децентралізованого водопостачання (59%) і надвірні вбиральні (39%), які разом з пошкодженими системами централі-зованого водопостачання і каналізаційними очисними спорудами створювали реальну загрозу погіршення санітарно і епідеміологічного стану у районах ЗНЕС, створили умови виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань кишкової групи як серед населення, так і серед особового складу аварійно-рятувальних формувань, які залучались до ліквідації наслідків стихійного лиха.

Наукове обґрунтування організаційно-функціональної моделі лікувально-профілактичного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи. Подані результати досліджень, які дозволили науково обгрунтувати організаційно-функціональну модель лікувально-профілактичного забез-печення під час ліквідації медико-санітарних наслідків стихійних лих (рис. 2), яка була реалізована у Закарпатській області під час катастрофічної повені 2001 року.

Дослідження дозволили обгрунтувати необхідність реорганізації в гірських населених пунктах сільської лікарської дільниці у сільську дільничну службу, що дозволило забезпечити автономність управління і створило можливість покращення якості первинної медико-санітарної допомоги особливо в умовах порушення транспортного зв’язку
між гірськими населеними пунктами та районними лікувальними закладами.

Показана ефективність використання комбінованого варіанту медичного обслуговування населення постраждалих районів, який включає активне обстеження шляхом проведення медичними працівниками подвірних обходів, що проводились за розробленою нами програмою та надання амбулаторно-поліклінічної і стаціонарної медичної допомоги у лікувальних закладах ЗНЕС і за її межами.

Крім того, під час проведення подвірних обходів встановлена структура захворювань населення ЗНЕС, серед яких переважали захворювання на гіпертонічну хворобу (43,4%), стенокардію (28,1%), органів травлення (22,3%). Це у подальшому дозволило визначити потребу у медичних фахівцях для посилення медичних закладів зони стихійного лиха.Дослідженням доведено, що необхідність посилення територіальної ланки системи охорони здоров’я ЗНЕС медичним персоналом за рахунок медичних бригад постійної готовності першої

Таблиця 3

Об’єкти підвищеного епідеміологічного ризику, що зазнали шкоди

внаслідок катастрофічної повені 2001 року
в Закарпатській області

Адміністративні

райони | Кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику | Всього | У тому числі | Водопровідні

споруди | Колодязі | Об’єкти

громадського

харчування

Каналізаційні

очисні

споруди | Склади

агрохімречовин | Сміттєзвалища | Надвірні

вбиральні | Худобо-

могильники | Громадські | Індивідуальні | Берегівський | 7288 | 3 | 137 | 5485 | 8 | 0 | 2 | 6 | 1640 | 7 | Виноградівський | 10563 | 5 | 145 | 5751 | 50 | 0 | 2 | 3 | 4600 | 7 | Іршавський | 9167 | 3 | 149 | 5327 | 16 | 0 | 1 | 0 | 3671 | 0 | Міжгірський | 5878 | 6 | 123 | 5400 | 17 | 3 | 2 | 7 | 318 | 2 | Рахівський | 8853 | 7 | 139 | 6123 | 8 | 1 | 2 | 1 | 2569 | 3 | Тячівський | 18022 | 5 | 144 | 6842 | 13 | 3 | 2 | 12 | 11000 | 1 | Хустський | 11827 | 6 | 151 | 6791 | 70 | 2 | 3 | 4 | 4800 | 0 | Всього по ЗНЕС | 71598 | 35 | 988 | 41719 | 182 | 9 | 14 | 33 | 28598 | 20 |

групи ДСМК, які в цих умовах призначались для надання невідкладної медичної допомоги та розгортання тимчасових медичних пунктів у місцях скупчення і розміщення евакуйованого населення.

Для наближення кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги населенню постраждалих районів за ініціативою автора на базі обласних лікувально-профілактичних закладів були створені тимчасові спеціалізовані мобільні медичні об’єднання (ТСММО), які направлялись до ЦРЛ, дільничних лікарень і лікарських амбулаторій. Крім лікувально-консультативної допомоги, спеціалістами ТСММО проводилось визначення контингентів постраждалих і хворих, які потребували лікування і реабілітації в обласних лікувально-профілактичних закладах. За період роботи спеціалістами цих об’єднань (березень–вересень) обстежено і проконсультовано 9055 жителів ЗНЕС, 77% з яких було надано лікувальну допомогу.

Під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічної повені перспективними показали себе формування обласного комітету Червоного Хреста, робота яких дозволяла не тільки забезпечити своєчасність надання першої медичної допомоги, але і зменшити рівень соціальної напруги серед населення ЗНЕС.

Результати проведених досліджень свідчать, що реалізація науково обгрунтованої організаційно-функціональної моделі лікувально-профілактичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій, дозволяє забезпечити наближення медичної допомоги до населення гірських населених пунктів, розташованих у зоні стихійного лиха, а впровадження етапного лікування забезпечує її надання у потрібні часові інтервали і в потрібному обсязі без розгортання додаткового ліжкового фонду стаціонарних медичних закладів.

Наукове обгрунтування організаційно-функціональної моделі санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи. Наводяться матеріали досліджень щодо наукового обгрунтування організаційно-функціональної моделі санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення під час ліквідації медико-санітарних наслідків стихійних лих, яка була реалізована у Закарпатській області під час катастрофічної повені 2001 року (рис. 3).Цілісна модель санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в період ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації (рис. 3) складалась з таких основних ланок: заходів з моніторингу за об’єктами довкілля і підвищеного епідеміологічного ризику; заходів, що реалізувались через житлово-комунальну службу щодо дотримання вимог санітарного

законодавства на об’єктах господарювання; заходів з попередження виникнення і розповсюдження інфекційних і паразитарних захворювань та харчових отруєнь; заходів з санітарної освіти та виховання медичної свідомості у населення ЗНЕС тощо.

Для проведення моніторингу за об’єктами довкілля і підвищеного епідеміологічного ризику, крім оперативного складу санепідемстанцій, як показав науковий пошук, доцільно використовувати групи епідеміологічної розвідки (ГЕР) та запропоновані нами комплексні пересувні санітарно-епідеміологічні бригади (КПСЕБ), сформовані на базі обласної і районних санепідемстанцій, які розташовані поза зоною стихійного лиха. Склад КПСЕБ дозволяв проводити комплексні санітарні обстеження об’єктів санітарного нагляду, а також забезпечити проведення санітарно-епідеміологічних заходів у гірських населених пунктах, з якими був порушений транспортний зв’язок. Як варіант, доведена можливість покладання функцій санітарно-епідеміологічного нагляду у таких населених пунктах на санепідемстанції інших адміністративних районів, з якими збереглося транспортне сполучення.

Застосування комплексного способу санітарно-гігієнічного забезпечення дозволило значно розширити можливості санепідслужби, фахівцями якої протягом дії режиму надзвичайної ситуації по районах ЗНЕС було проведено у середньому 294776 санітарних обстежень тільки об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику.

Реалізація запропонованої моделі, реалізованої через санітарно-епідеміологічну і житлово-комунальні служби області, дозволила за період ліквідації наслідків катастрофічної повені у середньому зменшити кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику, що не відпо-відали вимогам санітарного законодавства, у 1,7 рази.

Якщо брати по окремих групах об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику, то за цей період кількість водопроводів, що не відповідали вимогам санітарного законодавства, було зменшено у 2 рази, колодязів і каптажів – у 1,6 рази, харчових об’єктів – у 1,7 рази, сміттєзвалищ – у 1,8 рази, каналізаційних очисних споруд – у 1,4 рази, надвірних туалетів – у 1,5 рази, складів агрохімречовин – у 2,7 рази (рис. ).

Рис. 4. Кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику ЗНЕС, що не відповідали вимогам санітарного законодавства, у спектрі усіх санітарно-побутових об’єктів (на 100 об’єктів).

Протиепідемічні заходи у районах ЗНЕС, які реалізовувались через санітарно-епідеміологічну службу, дозволили попередити спалахи гострих кишкових інфекцій, гепатиту А, лептоспірозу та інших інфекційних захворювань, розповсюдженість яких утримувалась на середньому багаторічному сезонному рівні. Цьому сприяли і організовані широкомасштабні дезинфекційні заходи, яких тільки на об’єктах під-вищеного епідеміологічного ризику ЗНЕС у березні 2001 року було проведено близько 75 тисяч, та лабораторний контроль за продуктами харчування як вітчизняного виробництва, так і тих, що надходили з гуманітарною допомогою із-за кордону.

Чільне місце у запропонованій моделі займали заходи з санітарно-освітньої роботи, у структурі яких переважали бесіди (65%), лекції (22%) і публікації у періодичних виданнях (8%). Ця проблема дуже важлива, якщо ураховувати значимість санітарно-освітньої роботи у цілому.

Дослідження ефективності організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи (повінь 2001 року) Цей розділ заслуговує особливої уваги, оскільки дає привід для об’єктивної оцінки впровадження розробленої системи медичного забезпечення населення як на рівні Закарпатського регіону, так і його окремих районів, які потрапили у ЗНЕС.

З використанням методів соціологічних досліджень була вивчена думка населення і медичних працівників Закарпатської області щодо організації, ефективності і якості медичного забезпечення за розробленими моделями під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної ситуації, пов’язаної з катастрофічною повінню 2001 року.

Встановлено, що 82±8% населення висловили своє задоволення організацією медичної допомоги при ліквідації наслідків катастрофічної повені, а 67±8% крім того зазначили, що вона була організована краще, ніж при ліквідації наслідків катастрофічної повені у 1998 році (рис. 5).

Рис. 5. Порівняльна оцінка населенням роботи системи охорони здоров’я під час ліквідації наслідків катастрофічних повеней (%).

Основними напрямками удосконалення організації медичного забезпечення в екстремальних умовах 55±7% респондентів вбачали пріоритетним поліпшення якості роботи медичного персоналу закладів охорони здоров’я та більш повне забезпечення населення лікарськими засобами, 31±4% вважали достатнім для вирішення цієї проблеми тільки забезпечення населення лікарськими засобами у потрібній номенклатурі і кількості, а на думку 5±2% респондентів для цього достатньо лише покращити роботу медичних працівників. При цьому 78±8% респондентів висловили бажання оволодіти навичками з надання першої медичної допомоги як елементу життєзабезпечення у надзвичайних ситуаціях.

У цілому величина інтегральної оцінки ефективності роботи системи охорони здоров’я у постраждалих районах, визначеної населенням ЗНЕС, дорівнювала 4,68 бала за п’ятибальною шкалою.

Соціологічними дослідженнями, проведеними серед медичних працівників і керівників органів і закладів охорони здоров’я області, установлено, що більшості з них (72±7%) вважало, що реалізована система організації медичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій відповідала існуючим у цей період потребам населення. Визначили роботу обласної ланки управління охороною здоров’я в надзвичайних ситуаціях як ефективну 82±6% респондентів.. Таку ж думку висловили 98±2% респондентів відносно районної ланки управління охороною здоров’я.

Основними напрямками удосконалення роботи територіальної служби медичних катастроф медичні працівники вбачали у підвищенні кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу з питань медицини катастроф (95±8%), покращення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я (72±9%), впровадження у практику роботи ДСМК науково обгрунтованих алгоритмів організації і надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях та покращення системи управління ДСМК на державному (48±5%), обласному (5±2%), районному (7±2%) і об’єктовому (40±6%) рівнях.

Встановлено, що реалізація розробленої організаційно-функціональної системи медичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій природного генезу дозволила забезпечити стабілізацію загальної захворюваності і зменшити рівень інфекційної захворюваності у постраждалих районах. Однією з провідних причин збільшення рівня хвороб системи кровообігу і нервової системи серед населення слід вважати вплив хронічних стресових факторів, обумовлених наслідками катастрофічної повені.

ВИСНОВКИ

Проведені соціально-гігієнічні дослідження стану медичного забезпечення населення, що постраждало внаслідок катастрофічної повені у Закарпатській області, та доведена ефективність застосування науково обгрунтованої системи організації медичного забезпечення, направленої на ліквідацію медико-санітарних наслідків стихійних лих, дозволили вирішити актуальну науково-прикладну проблему щодо медичного захисту населення за умов надзвичайних ситуацій природного генезу.

1. Розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна система медичного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків великомасштабних надзвичайних ситуацій природного генезу (катастрофічних повеней) в умовах гірської місцевості, придатна при реалізації забезпечити очікувану ефективність і належну оперативність у роботі системи охорони здоров’я і територіальної служби медицини катастроф.

2. Встановлено, що в існуючій структурі територіальна служба медицини катастроф Закарпатської області спроможна забезпечити надання медичної допомоги населенню, в тому числі і гірських районів, при виникненні великомасштабних стихійних лих.

Включення до складу ДСМК 30,2% лікарняних ліжок, З,5% лікарів і 7,8% середніх медичних працівників системи охорони здоров’я області дозволяє забезпечити посилення лікувально-профілактичних закладів в осередках надзвичайних ситуацій природного генезу без зниження якості і обсягів надання медичної допомоги населення поза їх межами.

3. Доведено, що фактори природної катастрофи, що викликають надзвичайну ситуацію, мають вплив на захворюваність населення всього регіону, а не тільки постраждалих районів, що варто ураховувати при плануванні дій системи охорони здоров’я, спрямованих на ліквідацію медико-санітарних наслідків стихійних лих. Особливу увагу, насамперед, слід приділяти профілактиці захворювань органів дихання, системи кровообігу і нервової системи та інфекційним захворюванням.

4. Встановлено, що внаслідок катастрофічної повені 2001 року у ЗНЕС потрапив 191 населений пункт з населенням більше 211 тисяч чоловік. Було зруйновано, затоплено або підтоплено більше 71 тис. об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику та 10% медичних закладів. Було евакуйовано 73±9% населення гірських населених пунктів ЗНЕС, проте 27±4% з різних причин відмовились від евакуації, що викликало потребу у корегуванні планів медичного забезпечення в цих умовах.

5. Розроблено і науково обгрунтовано організаційно-функціональну модель лікувально-профілактичного забезпечення населення в умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу, в основу якої покладено створену сільську дільничну службу.

Показано, що підсилення сільської дільничної служби за рахунок бригад постійної готовності першої і другої черги, впровадження комбінованого медичного обслуговування на догоспітальному і етапного лікування на госпітальному етапі дозволяє оптимізувати роботу амбулаторно-поліклінічних закладів і лікарень у зоні стихійного лиха і забезпечити надання медичної допомоги постраждалим і хворим у повному обсязі без розгортання додаткових лікарняних ліжок.

6. Доведено, що утворення тимчасових спеціалізованих мобільних медичних об’єднань (ТСММО) за рахунок сил і засобів спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги дозволяє забезпечити населення постраждалих районів ефективною і своєчасною кваліфікованою з елементами спеціалізованої медичною допомогою, що особливо важливо для гірських населених пунктів при порушенні транспортних зв’язків з районними центрами і обласним центром.

7. Розроблено і науково обгрунтовано організаційно-функціо-нальну модель санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу.

Показано, що використання груп епідеміологічної розвідки і комплексних пересувних санітарно-епідеміологічних бригад підвищує ефективність проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у постраждалих районах, що дозволило зменшити кількість епідемічно небезпечних об’єктів, які не відповідали санітарному законодавству, у 1,7 рази, а також захворюваність серед населення на гострі кишкові інфекції у 1,3 рази, гострі респіраторні інфекції у 2,2 рази, вірусний гепатит А у 1,7 рази та стабілізувати захворюваність на сальмонельоз.

8. Доведено, що впровадження науково обгрунтованої організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу дозволяє стабілізувати загальну захворюваність серед населення ЗНЕС на рівні, встановленому у доповеневий період. Деяке зростання поширеності захворювань системи кровообігу і нервової системи та їх генез можна пояснити тривалою дією факторів хронічного стресу в районах стихійного лиха, що викликає потребу у залученні до роботи з населенням кваліфікованих спеціалістів-психологів і побудови спеціальних технологій проведення санітарно-освітньої роботи серед населення.

9. Визначено потребу в організації і проведенні спеціальної підготовки керівників органів управління охороною здоров’я, керівників і інших категорій медичних працівників закладів охорони здоров’я з питань організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій, базою для проведення якої можуть стати кафедри медицини катастроф медичних університетів та вищих медичних закладів післядипломної освіти. Встановлено потребу в організації навчання населення, особливо в тих районах, у яких найчастіше виникають надзвичайні ситуації природ-ного генезу, з надання першої медичної допомоги.

10. Встановлено, що реалізована організаційно-функціональна система медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій позитивно оцінена 82±8% населення ЗНЕС і 72±7% медичних працівників області. При цьому останні вважали ефективною роботу як обласних (82±6% респондентів), так і районних (98±2% респондентів) органів управління охороною здоров’я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Результати, що отримані в процесі