ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Северин Людмила Степанівна

УДК [027.5+321.01]:007

СИСТЕМА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і мистецтв України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Кушнаренко Наталя Миколаївна,

Харківська державна академія культури,

проректор з науково-педагогічної та виховної

роботи, завідувач кафедри книгознавства

та фондознавства

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,

Харківський національний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач

кафедри соціальної педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Шевченко Ірина Олександрівна,

Державна академія керівних кадрів

культури і мистецтв, професор кафедри

бібліотекознавства та інформаційних

технологій

Провідна установа Київський національний університет культури і

мистецтв, кафедра бібліотекознавства та

інформаційних ресурсів, Міністерство культури і

мистецтв України, м. Київ

Захист відбудеться “13” червня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.807.02 в Харківській державній академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий “12” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соляник А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Cтратегічним напрямом державотворення в Україні є реформування системи місцевого самоврядування як одного з головних складників державного управління. Ефективна реалізація загальнодержавної політики значною мірою залежить від її розуміння, підтримки та повсякденного виконання на місцях перш за все місцевою владою, здатною довести її основні концептуальні положення до місцевої громади; враховувати у своїй практичній діяльності специфічні потреби й інтереси певної території; сприяти активізації участі громадян України в здійсненні місцевого самоврядування.

Розширення повноважень та ускладнення діяльності органів місцевого самоврядування в процесі вирішення економічних, політичних, господарських, наукових, освітніх, екологічних, соціокультурних та інших проблем окремих регіонів України потребують побудови ефективної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення, здатної повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби представників місцевої влади.

Вагоме значення інформації в розвитку будь-якої сфери діяльності є загальновизнаним. Однак можливості бібліотек України щодо вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування (ОМС), як одного з чинників соціальної злагоди та консенсусу між владою та громадою, використовуються ще недостатньо. На основі аналізу наукових джерел, ресурсів Інтернет, практичного досвіду бібліотек виявлена проблемна ситуація, яка полягає в суперечності, з одного боку, між реальним зростанням ролі інформації в ефективному функціонуванні системи місцевого самоврядування в Україні та сучасними можливостями задоволення інформаційних потреб місцевої влади існуючими бібліотечно-інформаційними ресурсами; з іншого – у невідповідності між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів щодо створення адекватної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування (БІЗОМС). Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається об’єктивною необхідністю розробки наукових основ формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в умовах демократизації та інформатизації українського суспільства.

Дисертаційне дослідження – перший досвід наукового обґрунтування теоретичних засад формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в умовах демократизації та інформатизації України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в руслі виконання Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997 р.), “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (1995 р.), Указів Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості в діяльності органів державної влади” (2002 р.), “Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади” (2002 р.), Постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи “Електронний Уряд” (2003 р.) та інших документів загальнодержавного рівня. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури “Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління”, над якою працює кафедра книгознавства та фондознавства.

Мета дослідження – розробка теоретико-організаційних засад системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в умовах демократизації та інформатизації України.

Для досягнення мети дослідження сформульовані такі завдання:

? з’ясувати рівень наукової розробки проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування, визначити методологію і методи дослідження;

? обґрунтувати провідну роль місцевої публічної бібліотеки (МПБ) в інформаційній підтримці органів місцевого самоврядування;

? виявити особливості системи місцевого самоврядування як об’єкта бібліотечно-інформаційного забезпечення;

? визначити специфіку інформаційних потреб (ІП) користувачів у контексті системних відносин “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада”;

? розробити організаційно-функціональну модель системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні;

? обґрунтувати зміст і структуру документно-інформаційних ресурсів (ДІР) як базового компонента системи БІЗОМС;

? визначити перспективні напрями інформаційно-аналітичної діяльності місцевої публічної бібліотеки на допомогу органам місцевого самоврядування;

? запропонувати ефективні засоби формування та розвитку інформаційної культури представників органів місцевого самоврядування.

Об’єкт дослідження – бібліотечно-інформаційне забезпечення органів місцевого самоврядування.

Предмет дослідження – формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в умовах демократизації та інформатизації України.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених у дисертації завдань використано такі методи: контент-аналіз – у вивченні публікацій за темою дослідження і суміжних з нею; аналітичний – у виявленні особливостей системи місцевого самоврядування як об’єкта бібліотечного обслуговування; системно-функціональний і моделювання – у побудові організаційно-функціональної моделі БІЗОМС; інформаційний – у визначенні системоутворюючих зв’язків – “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада”; статистичний та теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, прогнозування) – у підведенні підсумків на різних етапах дослідження; соціологічні (спостереження, опитування, анкетування) – у вивченні специфіки інформаційних потреб користувачів та рівня їхньої інформаційної культури.

Базами дослідження обрано установи, які забезпечують основні напрями інформування різних гілок влади в Миколаївській області: Миколаївська ОУНБ ім. О. Гмирьова, ЦБ ім. М.Л. Кропивницького ЦБС для дорослих, бібліотеки інших систем і відомств. Проаналізовано та узагальнено досвід роботи бібліотек України: Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, понад 30 ЦБС для дорослих різних областей України. Автор безпосередньо вивчав зарубіжний досвід функціонування системи БІЗОМС у Латвії, Німеччині, Російській Федерації, США, Фінляндії під час професійних відряджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні вперше обґрунтовано теоретико-організаційні засади формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевої влади; визначено зміст компенсаторної – управлінсько-допоміжної функції місцевої публічної бібліотеки в системі БІЗОМС.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

? з’ясовано специфіку системи місцевого самоврядування як об’єкта бібліотечно-інформаційного забезпечення;

? виявлено особливості інформаційних потреб представників ОМС у контексті системних відносин “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада” як чинника формування адекватної системи БІЗОМС в Україні;

? науково обґрунтовано організаційно-функціональну модель структури цілісної системи БІЗОМС та місцевої громади, що базується на поєднанні документного та інформаційного підходів, застосуванні комп’ютерних і телекомунікаційних технологій;

? на основі розгляду ОМС і бібліотек як рівноправних інформаційних партнерів обґрунтовано системоутворюючу роль місцевої публічної бібліотеки в системі БІЗОМС як інформаційно-комунікаційного центру для ОМС та місцевої громади;

? розширено уявлення про можливості вдосконалення складу і структури документно-ресурсної бази МПБ; організацію віддаленого доступу до мережевих ДІР;

? обґрунтовано, що в умовах демократичних перетворень в Україні стратегічного значення набуває інформаційно-аналітична діяльність місцевої публічної бібліотеки на допомогу органам місцевого самоврядування;

? доведено, що засобом оптимізації інформаційно-комунікаційних зв’язків між основними суб’єктами системи БІЗОМС є підвищення рівня професійної підготовки бібліотечних фахівців; оволодіння представниками ОМС і місцевої громади інформаційною культурою – основами знань, умінь і навичок роботи з бібліотечно-інформаційними ресурсами, продуктами і послугами.

Наукові висновки і результати дисертаційного дослідження додають до здобутків бібліотекознавства та бібліографознавства сучасну концепцію цілісної системи БІЗОМС, яку можна ефективно використати для формування аналогічних цільових систем для всіх рівнів державного управління.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовані в ньому теоретичні та організаційно-методичні положення є основою для формування цілісної системи БІЗОМС, здатної повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби користувачів; можуть ефективно використовуватися для створення відповідної системи в усіх регіонах України. Це стосується перш за все методів вивчення специфіки інформаційних потреб представників органів місцевого самоврядування і територіальної громади; формування документно-інформаційних ресурсів місцевої публічної бібліотеки відповідно до проблем регіону; визначення оптимальних форм і методів інформаційно-аналітичної діяльності; надання МПБ статусу місця доступу до правових актів ОМС та включення її до територіальної системи електронного документообігу. Концепція формування системи БІЗОМС, положення і висновки, сформульовані в дисертації, корисні для органів місцевої влади, управління бібліотечною справою, а також навчальних закладів, які здійснюють підготовку та перепідготовку фахівців бібліотечно-інформаційного профілю.

Основні наукові висновки і результати дисертації практично реалізуються в діяльності ЦБ ім. М. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва; навчальному процесі Миколаївського філіалу Київського національного університету культури і мистецтв у викладанні навчальної дисципліни “Аналітико-інформаційне обслуговування органів влади”; системі підвищення кваліфікації і перепідготовки бібліотечних кадрів на базі Миколаївського Регіонального відділення Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Української бібліотечної асоціації, про що свідчать акти про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно. Переважна більшість публікацій автора за темою дисертаційного дослідження – одноосібні. З метою практичної реалізації висновків і положень дисертації в системі місцевого самоврядування та навчальному процесі підготовлено публікації з Т.І. Бугаєнко і Н.М. Кушнаренко. Авторові дослідження належить обґрунтування наукових засад формування системи БІЗОМС та місцевої громади як стратегічного напряму трансформації місцевої публічної бібліотеки в умовах розвитку системи місцевого самоврядування в Україні, співавторам – механізм організаційного впровадження теоретичних положень системи БІЗОМС у практичну й освітню діяльність.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднено на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях: “Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва” (Судак, 1999, 2000); “Бібліотека і влада” (Київ, 2000); “Духовна культура в інформаційному суспільстві” (Харків, 2002); “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (Харків, 2003); “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2003); “Бібліотеки та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу” (Судак, 2004); “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2004); “Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи” (Харків, 2004); “Бібліотеки міста і розвиток міської громади” (Миколаїв, 2000); “Влада. Бібліотека. Міська громада” (Миколаїв, 2001) та ін.; у ЗМІ національного, регіонального і місцевого рівнів; на установчому експертно-модульному семінарі “Муніципальна реформа для міста Миколаєва” (на базі ЦБ ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва спільно з Міжнародним інститутом урбаністики, регіонального розвитку та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради); через участь ЦБ ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва в загальноміських проектах та акціях (“Городянин року”, “Лист миколаївському міському голові”, “Планета Миколаїв-8141”) і заходах за Програмою міжнародного співробітництва між ОМС м. Миколаєва та Урядом Москви; у процесі викладання бібліотекознавчих та документознавчих навчальних курсів у Миколаївському філіалі Київського національного університету культури і мистецтв (“Аналітико-інформаційне обслуговування органів влади”) та в Миколаївському південнослов’янському інституті Київського славістичного університету (“Документно-інформаційні ресурси бібліотеки”).

Текст дисертаційної роботи, основні наукові висновки і рекомендації обговорено на кафедрі книгознавства та фондознавства Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційного дослідження викладено в 17 публікаціях: 4 статті – у наукових фахових виданнях України; 12 – статті і тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, 1 – програмні й навчально-методичні матеріали.

Структура дисертації підпорядкована меті, завданням та логіці дослідження. Робота складається з переліку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 190 найменувань (на 19 сторінках) і 19 додатків (на 41 сторінці). Текст дисертації проілюстровано 3 рисунками та 3 таблицями. Загальний обсяг дисертації 243 сторінки, основний текст – 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами і планами, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади, методи і базу дослідження. Розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування”, який складається з трьох підрозділів, досліджується еволюція наукових уявлень про бібліотечно-інформаційне забезпечення органів місцевої влади; визначаються методологічна база і методи дослідження: обґрунтовуються концептуальні підходи до функціонування місцевої публічної бібліотеки в умовах гармонізації інформаційно-функціональної взаємодії між місцевою владою і місцевою громадою.

Доведено, що успішне функціонування системи місцевого самоврядування в Україні можливе лише за умови її активної інформаційної підтримки бібліотечними установами, покликаними забезпечити реалізацію прав громадян на вільний доступ до інформації. Йдеться про необхідність надання ОМС та місцевій громаді повної й оперативної інформації щодо специфіки життєдіяльності певної території; інформаційного забезпечення ефективності і прозорості діяльності ОМС; інформування населення стосовно пріоритетних напрямів державної і місцевої політики та рішень ОМС, що сприятиме консолідації місцевої громади і місцевої влади. Це зумовлює об’єктивну потребу в науковому обґрунтуванні теоретико-організаційних засад створення та функціонування системи БІЗОМС. Зважаючи на те, що теоретичним засобом розкриття специфіки БІЗОМС є понятійний апарат, уточнено зміст базових понять. Під бібліотечно-інформаційним забезпеченням органів місцевого самоврядування запропоновано розуміти формування організаційно-функціональної структури бібліотечно-інформаційного обслуговування, основу якого складають інтегровані документно-інформаційні ресурси бібліотек та інформаційно-аналітичних служб для повного й оперативного задоволення інформаційних потреб представників ОМС. У даній системі ОМС є специфічним “замовником”, а бібліотека – “виробником”, “постачальником”, “посередником”. Місцева публічна бібліотека розглядається як базова організаційна структура БІЗОМС. Це – загальнодоступна бібліотека місцевого підпорядкування, яка перебуває в комунальній власності територіальних громад, здійснює бібліотечне обслуговування в межах певної території всередині країни: район, місто, селище чи село. Через систему БІЗОМС здійснюється системний зв’язок між місцевою владою, місцевою бібліотекою і місцевою громадою. Обґрунтовано висновок про те, що бібліотечні та інформаційні установи слід розглядати як невід’ємні складові інфраструктури системи місцевого самоврядування.

На основі всебічного аналізу наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з теми дослідження доведено, що дана проблема ще не була предметом самостійного дисертаційного дослідження. Окремі її аспекти висвітлено в працях українських учених – Н.М. Кушнаренко, М.І. Сенченка, В.О. Башун, А.Г. Бровкіна, Ю.М. Марчука та ін. Методологічне значення має обґрунтований Н.М. Кушнаренко краєзнавчий принцип діяльності місцевої публічної бібліотеки, на що зважалося при розробці теоретичних засад формування системи БІЗОМС в Україні. Теоретичне підґрунтя у вирішенні проблеми склала ідея М.І. Сенченка про забезпечення прозорості діяльності влади інформаційними засобами. Дисертаційні дослідження О.В. Башун, А.Г. Бровкіна, Ю.М. Марчука значимі для розуміння особливостей ситуативної взаємодії бібліотек різних типів і видів у бібліотечно-інформаційному забезпеченні різних гілок влади. Однак ці питання автори висвітлюють у контексті трансформаційних процесів у великих наукових бібліотеках, не приділяючи належної уваги ролі місцевих публічних бібліотек України.

З’ясовано, що окремі аспекти проблеми БІЗОМС розглянуто в працях російських фахівців – М.О. Єрмолаєвої, Т.Л. Манілової, І.Б. Міхнової, А.В. Пурника, Г.Л. Цесарської, Є.О. Фокєєвої, в яких порушується питання про необхідність визначення місця муніципальних бібліотек у системі інформаційної підтримки місцевої влади. Однак вони не містять узагальнюючих знань, спрямовані на практичне вирішення проблеми відповідно до законодавства і специфічних умов Російської Федерації, не враховують особливостей системи місцевого самоврядування та бібліотечної галузі України.

Доведено, що інноваційність і складність проблеми формування цілісної системи БІЗОМС потребує, по-перше, залучення провідних ідей вітчизняних і зарубіжних учених у галузі педагогіки, державного управління, інформатики, бібліотекознавства і бібліографознавства; по-друге, пізнавальних можливостей загальнонаукових підходів і методів. Аргументовано, що створення якісно нової системи БІЗОМС в Україні потребує формулювання її теоретико-методологічної бази, яку складають провідні ідеї таких відомих українських і російських бібліотекознавців і бібліографознавців, як Н.І. Гендіна, М.Я. Дворкіна, В.О. Ільганаєва, В.В. Загуменна, Н.М. Кушнаренко, Р.С. Мотульський, М.І. Сенченко, М.С. Слободяник, Ю.М. Столяров, Л.Я. Філіпова, А.С. Чачко, Г.М. Швецова-Водка, І.О. Шевченко, Я.Л. Шрайберг та ін., пов’язані з розкриттям суті трансформаційних процесів у бібліотечно-інформаційній сфері в умовах інформатизації суспільства. В контексті визначення основних засобів підвищення інформаційної культури представників місцевої влади особливе значення мають фундаментальні праці в галузі педагогіки – Т.О. Дмитренко, Н.Є. Мойсеюк, І.П. Подласого, М.М. Фіцули, В.В. Ягупова, К.В. Яресько .

Доведено провідне значення для наукового обґрунтування системи БІЗОМС пізнавальних можливостей системного, структурно-функціонального, діяльнісного, синергетичного, інформаційного, соціокультурного та інших загальнонаукових підходів, а також сукупності методів: контент-аналізу, аналітичного, модельного, соціологічного (спостереження, опитування, анкетування) та ін. Вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів і висновків дослідження забезпечені аналізом законодавчих і нормативно-правових документів України, присвячених системі місцевого самоврядування та бібліотечній діяльності. Розкрито дослідницький інструментарій дослідження, яке здійснювалося впродовж 1995-2004 рр.

Простежено еволюцію становлення та розвитку бібліотечно-інформаційного забезпечення органів влади зі стародавніх часів до початку ХХІ ст. З появою наприкінці XVIII ст. перших публічних бібліотек в Україні налагоджується їх співпраця з місцевою владою. Цей напрям стає одним із пріоритетних у ХІХ ст., коли в структурі МПБ створюються “місцеві відділи”, завданням яких було збирання, зберігання і надання в громадське користування краєзнавчих і місцевих документів. У складі фондів місцевих відділів передбачався спеціальний розділ “Земське і місцеве управління”, до якого надходили опубліковані й неопубліковані документи місцевої влади, доступні для використання місцевою громадою. Доведено, що для публічних бібліотек однією з основних є функція збирання та зберігання законодавчих і нормативно-правових документів і надання доступу до них користувачів. Підкреслено, що в умовах тоталітарного режиму, дозованої “прозорості” діяльності місцевих органів влади партнерські зв’язки між МПБ і місцевою владою було порушено, зведено в суто прагматичну площину – до фінансової і матеріально-технічної залежності місцевої бібліотеки від владних структур (місцевий бюджет, комунальна власність, фінансування комплектування фондів, передплата періодичних видань та ін.).

На базі глибокого аналізу практичного досвіду бібліотечних та інформаційних установ виявлено, що нині БІЗОМС в Україні здійснюють окремі ОУНБ, ЦБС та інформаційно-аналітичні центри ОМС. Вони використовують переважно традиційні (друковані) документи, недостатньо застосовують електронні джерела інформації (на CD-R та мережеві); покладаються переважно на власні сили; слабо взаємодіють як з органами місцевого самоврядування, так і з документно-інформаційними структурами місцевого, регіонального, національного і світового рівнів. Не сприяють інтеграції відсутність в Україні місцевого обов’язкового примірника офіційних документів ОМС, недостатнє впровадження комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, фінансування і матеріально-технічне оснащення бібліотечно-інформаційних установ.

Зауважено, що бібліотечно-інформаційне забезпечення ОМС є одним із пріоритетних напрямів діяльності бібліотек демократичних країн світу – США, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Австралії, Угорщини, Польщі, Фінляндії та ін. На світовому рівні зокрема в Європі спостерігається тенденція посилення інформаційно-функціональних зв’язків між ОМС і МПБ через забезпечення вільного доступу громадян до ресурсів, створюваних завдяки місцевим податкам – від законодавчих документів до рішень місцевого уряду. Виявлено існуюче різноманіття підходів до організації взаємодії бібліотек і місцевої влади, що зумовлено особливостями законодавчої бази, національними традиціями, досвідом демократичних укладів. Для бібліотечних установ України особливу цінність має зарубіжний досвід широкого застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у БІЗОМС. Критичне запозичення зарубіжного досвіду є особливо актуальним для вітчизняних бібліотек у контексті забезпечення гласності і відкритості діяльності органів державної влади, створення інформаційної системи “Електронний уряд”, прагнення України до Європейського Союзу.

Підкреслено, що демократичні перетворення в Україні, реформування системи влади актуалізують проблему обґрунтування наукових засад цілісної системи БІЗОМС, системоутворюючу роль в якій мають відіграти місцеві публічні бібліотеки. З’ясовано, що нині мережа МПБ, підпорядкованих органам місцевого самоврядування, налічує 18 од., що становить 84,9% загальної кількості бібліотек України. Ними користується переважна більшість громадян України – понад 84%. Сукупний бібліотечний фонд складає понад 290 млн. од. зб., що становить до 50% наявних у бібліотеках України ДІР, книговидача – до 70%. МПБ через загальнодоступність, універсальність ресурсів, продуктів і послуг, кадровий потенціал, максимальну наближеність до місцевого населення, багатофункціональність своєї діяльності є основним соціальним інститутом, здатним повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби як місцевої влади, так і місцевої громади.

Обґрунтовано соціальне значення управлінсько-допоміжної функції МПБ, суть якої виявляється, за деяким винятком, не в безпосередньому здійсненні бібліотекою процесу управління, а в сприянні йому через повне й оперативне задоволення ІП представників органів місцевого самоврядування. Зміст управлінсько-допоміжної функції МПБ полягає в: а) збиранні, зберіганні і наданні представникам владних структур профільних традиційних та електронних документів, які містять інформацію про особливості історичного, політичного, економічного, екологічного, соціокультурного розвитку певної території; б) забезпеченні інформаційно-комунікаційних зв’язків між ОМС і місцевою громадою через збирання, зберігання й організацію доступу користувачів до законодавчих і нормативно-правових документів ОМС (традиційних та електронних); в) популяризації діяльності ОМС бібліотечними ресурсами, формами і засобами (ДІР, електронний каталог, система БД, веб-сайти, веб-портали в мережі Інтернет та ін.) серед територіальної громади. Посередницька діяльність МПБ забезпечує прямі і зворотні зв’язки в системі місцевого самоврядування, сприяє перегляду суспільством ставлення до бібліотек, подоланню самими бібліотеками багатьох стереотипів теорії та практики, підвищенню іміджу бібліотек серед органів місцевої влади і місцевої громади.

У другому розділі “Органи місцевого самоврядування як об’єкт бібліотечно-інформаційного забезпечення”, який складається з двох підрозділів, визначається специфіка системи місцевого самоврядування; досліджуються особливості інформаційних потреб представників ОМС і місцевої громади як чинника формування цілісної системи БІЗОМС в Україні.

Обґрунтовано, що для формування цілісної системи БІЗОМС суттєве значення має всебічне вивчення специфіки об’єкта забезпечення – органів місцевої влади, які є складовою системи місцевого самоврядування. Зважаючи на те, що ОМС як об’єкт бібліотечної діяльності ще не були предметом бібліотекознавчого дослідження, уточнено зміст базових понять “система місцевого самоврядування” та “органи місцевого самоврядування”. Згідно з прийнятими в дисертаційному дослідженні методологічними засадами система місцевого самоврядування тлумачиться, з одного боку, як інтеграційно-цілісна сфера управління, яка синтезує сукупність таких взаємопов’язаних компонентів як органи місцевого самоврядування і територіальна громада; з іншого – ОМС розглядаються як узагальнений об’єкт цільового бібліотечно-інформаційного забезпечення та системний предмет бібліотекознавчого дослідження.

З’ясовано, що прозорість, гласність є головним чинником ефективної реалізації повноважень ОМС. У цьому сенсі цілі ОМС і бібліотек як центрів інформування й осередків комунікації міської громади збігаються. Саме МПБ здатна стати ефективним посередником між місцевою владою і місцевою громадою. З огляду на це, обґрунтовано необхідність формування нової системи інформаційно-комунікаційних відносин “місцева влада – місцева публічна бібліотека – місцева громада”.

Для створення ефективної системи БІЗОМС в Україні суттєве значення має наявність сформованої інформаційної потреби користувачів, зацікавлених в отриманні цільової інформації. Під останньою розуміється двояка інформація: а) необхідна представникам ОМС для успішного виконання своїх службових (функціональних) обов’язків; б) необхідна місцевій громаді, щоб бути поінформованою про діяльність ОМС. З’ясовано, що нині в системі місцевого самоврядування України працюють понад 300 тис. осіб (240 тис. депутатів місцевих рад і понад 60 тис. представників виконавчих органів місцевої влади). В Україні функціонує понад 30 тис. суб’єктів місцевого самоврядування. Їх діяльність зосереджена в 444 містах, 907 селищах міського типу, 28836 сільських населених пунктах. Це свідчить про достатнє коло користувачів – представників ОМС, зацікавлених в отриманні цільової інформації.

За результатами соціологічного дослідження (анкетування 500 представників ОМС і 2 тис. користувачів), здійсненого на базі ЦБ ім. М.Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва, виявлено специфіку професійних ІП представників ОМС, пов’язаних з виконанням ними службових обов’язків, а також ІП користувачів з числа місцевих жителів, зацікавлених в отриманні інформації про діяльність місцевої влади. З’ясовано, що представники ОМС серед пріоритетних каналів отримання цільової інформації, розглядають ЗМІ – 78%; службову документацію – 75%; бібліотеку – 62,4%, Інтернет – 57%, інші – 21%. Бібліотечні установи посідають третє місце в задоволенні ІП службовців ОМС, до послуг яких 24,3% опитаних звертаються постійно; 35% – час від часу; 25% – дуже рідко; 15,8% – взагалі не користуються ними. Це свідчить про низький рівень інформаційної культури представників ОМС, що має стати одним із провідних напрямів діяльності МПБ. Респондентів не задовольняє сучасний стан БІЗОМС, що спонукає їх до відвідування кількох бібліотек одночасно. Пріоритетною вважається власна або державна бібліотека (інформаційний центр) за місцем роботи – 85,4%; МПБ – 74%; ОУНБ – 34,3%. Обґрунтовано висновок щодо необхідності посилення координаційно-інтеграційних зв’язків між бібліотечними та інформаційними установами на місцевому, регіональному, національному і світовому рівнях для повного й оперативного задоволення ІП представників ОМС. Перевага обраної бібліотеки – в оперативності обслуговування (96,5%); наявності професійної інформації (65,7%); універсальності фонду (34,6%); доступові до Інтернет (22%); територіальній близькості (15,3%). Більшість респондентів (98,3%) пов’язують підвищення ефективності БІЗОМС з поліпшенням складу цільових ДІР електронними документами, наявністю мережевих ресурсів Інтернет, повнотекстових, бібліографічних, фактографічних, довідково-адресних БД, аналітико-оглядових документів. Серед спонукально-мотиваційних чинників звернення респондентів до бібліотек: навчання та самоосвіта – 97,7%; виробнича діяльність – 68,2%; дозвілля – 51,2%. Серед тематичних пріоритетів ІП представників ОМС: загальні відомості про край – 93,2%; економіка – 73,4%; державна влада та управління – 59.1%; суспільно-політичне життя краю – 79.7%; промисловість – 48,3%; освіта, культура, охорона здоров’я – 36,9%; преса, друк – 12,7%. Існує активний попит на документи такої тематики: підприємництво та ринкові відносини – 42%; соціальний захист – 35%; молодіжна політика – 31%. Серед необхідних типів документів: офіційні, довідкові – 90,4%; навчальні і наукові – 22%. Анкетування довело певну пасивність і недостатню поінформованість представників ОМС щодо реальних можливостей бібліотечних установ по задоволенню їхніх ІП. Лише 24,3% муніципальних службовців прагнуть налагодження тісних партнерських зв’язків з бібліотеками, переважна більшість яких – працівники зі стажем роботи до 10 років.

З метою з’ясування специфіки ІП місцевої громади, її ставлення до бібліотек як основних каналів отримання цільової інформації було проведено соціологічні дослідження: “Мотивація приходу читачів у бібліотеку” (1999 р.), “Бібліотека в житті міста” (2000-2001 рр.), “Потреба миколаївців в інформації про різні сторони міського життя і міські бібліотеки” (2003-2004 рр.). Аналіз ІП пересічних мешканців краю свідчить: а) понад 75% респондентів активно цікавляться діяльністю ОМС, у користувачів бібліотек ця потреба є ще вищою; б) практично всі опитані відчувають потребу в інформації про край. У структурі їхніх ІП інформація про діяльність міського голови посідає третє місце, а міської ради та її виконавчих органів – четверте (після проблем екології, економіки і роботи правоохоронних органів). 42% городян є користувачами бібліотек міста, які посідають третє місце в задоволенні їхніх ІП (після друкованих та електронних ЗМІ). Пересічні мешканці краю визнають пріоритет за місцевою публічною бібліотекою (65%) та ОУНБ (25%). Спостерігається стала тенденція до збільшення кількості користувачів у ЦБ (з 8 до 15%). Практично всі респонденти зацікавлені в розширенні спектра інформаційних ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки в системних відносинах “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада”.

Доведено загальносоціальну значущість створення цілісної системи БІЗОМС як одного з основних чинників забезпечення злагоди в українському суспільстві, формування позитивного іміджу місцевої влади через відкритість і прозорість її діяльності, партнерські стосунки з МПБ, входження України в європейське і світове співтовариство.

У третьому розділі “Формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування”, який складається з чотирьох підрозділів, обґрунтовується структурно-функціональна модель системи бібліотечно-інформаційного забезпечення ОМС і місцевої громади; розкривається специфіка складу і структури документно-ресурсної бази БІЗОМС; доводиться стратегічне значення інформаційно-аналітичної діяльності МПБ на допомогу ОМС в інформаційному просторі території; визначаються основні засоби підвищення рівня інформаційної культури представників місцевої влади в умовах системного розвитку БІЗОМС в Україні.

Науково обґрунтовано організаційно-функціональну модель цілісної системи БІЗОМС України, яка передбачає: створення секторів аналітичного інформування та обслуговування органів влади в структурі ОУНБ і МПБ, забезпечення їх тісної співпраці з інформаційно-аналітичними відділами ОМС; формування інтегрованого цільового ДІР; створення зведеного ДБА, системи БД; організацію локального і віддаленого доступу представників ОМС і місцевої громади до “внутрішніх” і “зовнішніх” ресурсів, продуктів і послуг через мережу Інтернет; підвищення кваліфікації бібліотечно-інформаційних кадрів, рівня інформаційної культури представників ОМС і місцевої громади.

Визначено основні організаційні принципи створення та функціонування системи БІЗОМС: цілісності, надійності, поліцентричності та відкритості. Доведено, що оптимальна організаційна структура системи бібліотечно-інформаційного забезпечення всіх гілок влади в Україні повинна мати три ієрархічні рівні: державний, регіональний і місцевий. Державний рівень має забезпечити Національна парламентська бібліотека; регіональний – ОУНБ для дорослих; місцевий – ЦБ і філіали ЦБС для дорослих. Порушено питання про створення в ОУНБ і МПБ України спеціалізованих структурних підрозділів (відділів, секторів), зорієнтованих на обслуговування РОУ та ОМС. Напрями формування системи БІЗОМС розглянуто в контексті реалізації державної програми створення “Електронного уряду”. Підкреслено, що технологічна модернізація бібліотечної сфери України забезпечує сприятливі умови для системного розвитку БІЗОМС, зумовлює перехід від традиційної до електронної парадигми її функціонування. Підкреслено, що комп’ютерні і телекомунікаційні засоби найсуттєвіший вплив чинять на вдосконалення складу і структури цільового ДІР; обмін цільовою інформацією; доступність офіційних і нормативно-правових документів ОМС; збереження документів через їх дегіталізацію та створення страхових депозитарних фондів.

Обґрунтовано, що основу цільових ДІР мають складати офіційні документи ОМС – опубліковані і неопубліковані, традиційні й електронні (онлайнові й офлайнові), доступні для користувачів у локальному і віддаленому режимах. Порушено питання про необхідність визначення переліку ядра офіційних документів різних гілок влади для бібліотек різного рівня підпорядкування. З метою оптимізації складу ДІР розроблено “Предметний рубрикатор місцевих проблем”, який включає головні проблемні блоки і тематику ІП споживачів інформації. Проблемні блоки визначено на підставі контент-аналізу офіційних матеріалів місцевої влади (звіти голови, його заступників, керівників структурних підрозділів виконавчого комітету, секретаря ради та депутатів тощо), періодичних видань, результатів соціологічних досліджень. Підкреслено, що Рубрикатор можна використати в практичній діяльності МПБ за всіма напрямами БІЗОМС. Доведено, що серед основних засобів формування якісних ДІР є: електронний документообіг між МПБ та ОМС; включення офіційних документів ОМС до системи місцевого обов’язкового примірника документів; використання “зовнішніх” інформаційних ресурсів мережі Інтернет, веб-сайтів державних, регіональних та місцевих органів влади, електронних каталогів, БД бібліотек різних типів і видів.

Згідно з концептуальною моделлю системи БІЗОМС стратегічного значення набуває інформаційно-аналітична діяльність бібліотек як чинник багатоаспектного розкриття складу і структури ДІР, обміну і доступності цільової інформації. Доведено, що більша частина значущого для представників ОМС і місцевої громади традиційного й електронного документних потоків має проходити через МПБ, здатну на високому професійному рівні здійснити їх аналітико-синтетичну обробку (бібліографування, індексування, каталогізацію, систематизацію, анотування, реферування), створювати систему вторинних інформаційних продуктів (ДБА, прес-досьє, дайджестів, оглядів місцевих, регіональних і центральних періодичних видань, аналітичних довідок та ін.), які оперативно мають отримувати посадові особи ОМС (голова і секретар міської ради, заступники міського голови, голови районних адміністрацій, керівники та провідні фахівці управлінь і відділень та ін.). Визначено, що органічною складовою БІЗОМС мають стати офіційні веб-сайти і веб-портали різних гілок влади. У дисертації надано URL-адреси та характеристику веб-сайтів обласної державної адміністрації, міської ради, виконавчого комітету, загальноміського веб-порталу, бібліотечних та інформаційних установ, які можна використати в системі БІЗОМС.

Підкреслено, що системний розвиток БІЗОМС передбачає підготовку нової генерації бібліотечно-інформаційних кадрів і підвищення рівня інформаційної культури користувачів. Науково обґрунтовано, що ефективно вирішити проблему підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів для ОМС можна через: а) уведення в межах освітньої спеціальності “Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія” спеціалізації “Бібліотечно-інформаційне забезпечення органів влади в Україні”; б) створення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації співробітників спеціалізованих структурних підрозділів ОМС і МПБ. Найефективнішим засобом кадрового забезпечення БІЗОМС є формування органами місцевого самоврядування спецзамовлення для ВНЗ України відповідного профілю на підготовку і перепідготовку бібліотечних та інформаційних фахівців. Такі цільові освітні мікропроекти мають фінансувати ОМС України. Вирішенню цього завдання сприятиме авторський курс “Аналітико-інформаційне обслуговування органів влади”.

Обґрунтовано, що ефективність системи БІЗОМС залежить від рівня інформаційної культури службовців ОМС і лідерів місцевої громади, підвищення якого є завданням місцевої публічної бібліотеки. Реальною формою впливу на позитивні зрушення в цьому напрямі можна розглядати залучення бібліотек до роботи шкіл муніципального управління, які працюють в органах місцевого самоврядування; введення курсу з основ інформаційної культури, використання потенціалу Центру інформаційно-бібліотечної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Української бібліотечної асоціації із залученням провідних фахівців Національної парламентської бібліотеки, МПБ, викладачів ВНЗ України відповідного профілю. Вирішенню цього завдання сприятиме авторський курс “Основи інформаційної культури” (для представників ОМС), тематичний план якого подано в додатку до дисертації.

ВИСНОВКИ

1. Значне загальносоціальне значення процесів державотворення в Україні, підвищення ролі органів місцевого самоврядування в ефективному вирішенні місцевих проблем потребують нових наукових підходів до формування якісно нової системи їх бібліотечно-інформаційного забезпечення. Формування цілісної системи БІЗОМС сприятиме: ефективній реалізації державної політики на місцях; формуванню демократичних засад у діяльності органів місцевого самоврядування; активній участі громадян у вирішенні актуальних проблем життєдіяльності місцевої громади; забезпеченню ефективності, прозорості, відкритості в прийнятті виважених рішень ОМС. Це забезпечить формування в Україні відкритого демократичного суспільства європейського типу, її ефективне входження до світового демократичного простору.

Своєчасність вивчення проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціального дисертаційного дослідження. Відсутність цілісності, ситуативність, фрагментарність у науковій розробці проблеми БІЗОМС викликали об’єктивну необхідність її поглибленого вивчення, зумовили мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію і методи дисертаційного дослідження.

2. Бібліотечні установи України накопичили певний позитивний досвід бібліотечно-інформаційного забезпечення ОМС. Однак у країні відсутня чітко сформована система БІЗОМС з налагодженими інформаційними зв’язками між органами влади, бібліотеками різних типів і видів, інформаційно-аналітичними центрами ОМС і територіальними громадами. В умовах пріоритетного розвитку системи місцевого самоврядування в Україні, демократизації та інформатизації українського суспільства виникають об’єктивні умови для формування БІЗОМС в Україні як цілісної системи.

Розроблення наукових засад системи БІЗОМС в Україні зумовлює використання сукупності загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, головними серед яких є системний, діяльнісний, синергетичний, інформаційний, соціокультурний підходи, а також аналітичний, модельний, соціологічні (спостереження, опитування, анкетування) та ін. методи, що дозволяє виробити систему поглядів на зміст і структуру системи БІЗОМС, її внутрішні і зовнішні інтеграційні зв’язки.

3. Центральною ланкою системи БІЗОМС мають стати місцеві публічні бібліотеки через загальнодоступність, розгалуженість мережі, універсальність ресурсів, продуктів і послуг, кадровий потенціал, багатофункціональність діяльності, максимальну наближеність до місцевої громади, здатність забезпечити реалізацію прав громадян на вільний доступ до офіційних джерел інформації з метою забезпечення відкритості в діяльності різних гілок влади, зокрема ОМС, яким вони підпорядковані. Місцева публічна бібліотека в умовах актуалізації бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування, за відсутності спеціалізованої мережі бібліотек ОМС, виконує компенсаторну місію, яка реалізується через феноменологічну – управлінсько-допоміжну функцію МПБ.

4. Створення якісної системи БІЗОМС можливе лише за умови всебічного вивчення специфіки органів місцевого самоврядування, які вперше розглядаються як узагальнений об’єкт і суб’єкт бібліотечної діяльності, системний предмет бібліотекознавчого дослідження. Розгляд місцевої громади як складової системи місцевого самоврядування зумовлює специфіку системи БІЗОМС в Україні, її спрямування на забезпечення постійних інформаційно-комунікаційних зв’язків між ОМС і територіальною громадою за допомогою бібліотечних установ; формування нової системи відносин “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада”.

5. Головним чинником формування цілісної системи БІЗОМС в Україні є наявність достатнього кола користувачів, зацікавлених в отриманні документної інформації цільового призначення. В умовах розбудови демократичної держави України однаковою мірою мають бути поінформованими в місцевих проблемах і органи місцевого самоврядування, і місцева громада. Перші зацікавлені в повному й оперативному доведенні своїх рішень до місцевої громади; другі – у повному й оперативному отриманні інформації про діяльність обраної ними влади. Обопільна зацікавленість породжує спільність інформаційних потреб, пріоритетність задоволення яких зумовлена тим, що ті й інші є мешканцями однієї території, користувачами місцевої публічної бібліотеки. Специфіка професійних інформаційних потреб представників ОМС зумовлена змістом виконуваних ними службових обов’язків, урахування якої сприяє створенню цілісної системи БІЗОМС в Україні.

6. Створення цілісної системи БІЗОМС в Україні передбачає перш за все формування її організаційно-функціональної структури, яку складають сукупність бібліотечних та інформаційних установ конкретної території, котрі здійснюють бібліотечно-інформаційне забезпечення ОМС на принципах координації, кооперації та інтеграції із застосуванням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Вона передбачає організацію секторів аналітичного інформування та обслуговування органів влади в ОУНБ і МПБ, а також інформаційно-аналітичних відділів у структурі ОМС; налагодження тісних інтеграційних зв’язків як усередині БІЗОМС, так і системи в цілому із зовнішнім середовищем. Системоутворюючу роль у системі БІЗОМС відіграють інтеграційні зв’язки: “місцева влада – місцева бібліотека – місцева громада”.

Технологічно-інформаційна модернізація органів місцевої влади і бібліотечної галузі України створює сприятливі умови для системного розвитку БІЗОМС як засобу ефективної реалізації