МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 519.86:332.146.2

СОЛТИСІК Оксана Орестівна

МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЙ

СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.03.02 —

економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Благун Іван Семенович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Корольов Олег Анатолійович

Київський національний торговельно-економічний

університет, професор кафедри статистики та

економетрії

кандидат економічних наук, доцент

Гур’янова Лідія Семенівна,

Харківський державний економічний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики

Провідна установа: Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича,

кафедра економіко-математичного моделювання

Захист відбудеться 26 травня 2005 о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.

Автореферат розісланий 25 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові перетворення економіки України торкнулись усіх сфер суспільних відносин як найбільш значних на регіональному рівні. Регіон, як цілісне економічне утворення зі своєю адміністративною структурою та наявним ресурсним потенціалом в деякій мірі визначає певну модель розвитку суспільства. Однією з таких моделей є сталий розвиток, як форма розвитку чи прогресу суспільства, яка задовольняє потреби сьогоднішнього покоління та не обмежує можливості майбутніх поколінь забезпечувати своє існування.

На даний час принципи сталого розвитку визнані визначальними принципами розвитку держав та регіонів, що підтверджено такими фундаментальними документами, як “Повістка дня на ХХІ століття” Всесвітньої конференції з навколишнього середовища та розвитку 1992 року в Ріо-де-Жанейро.

Проблема зміни характеру розвитку суспільства виникла у зв’язку з загрозою зникнення людини як біологічного виду. Людство усвідомило, що воно стоїть перед вибором — глобальна катастрофа, самознищення у випадку збереження принципів і тенденцій традиційного шляху або здійснення нової парадигми розвитку.

В методологічному аспекті досліджена складна проблема виключає будь-які інтуїтивні підходи і вимагає використання сучасних методів системного аналізу та моделювання для представлення вказаних взаємодій в математичних моделях, які забезпечені відповідною інформативною базою.

На даний час у вітчизняній та світовій науці проводяться певні розробки в сфері економіко-математичного моделювання розвитку регіональних систем, серед яких проблемам сталого розвитку регіонів присвячені роботи Адаменка О., Благуна І., Борщука Є., Братути О., Гейця В., Гурмана В., Долішнього М., Забродного В., Кізима М., Корольова О., Кучіна Б., Михасюка І., Раяцкаса Р., Рюміної Є., Сааті Т., Трегобчука В., Удовиченка В., Форрестера Дж.та ін.

Однак в більшості випадків автори моделей такого типу обмежуються створенням математичних моделей, не беручи до уваги процес наповнення їх реальною інформацією. Крім того, існуючі підходи до моделювання регіону потребують серйозних коректив при врахуванні принципів сталого розвитку.

У зв’язку з вище сказаним розробка концепції сталого розвитку регіону на основі використання математичних моделей та її практична реалізація на прикладі конкретного регіону є актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку.

Актуальність даної проблеми, її теоретичне та практичне значення, необхідність розробки інструментарію для формування стратегії сталого розвитку регіону обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника і є частиною комплексної теми „Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Автором розроблено моделі аналізу і оптимізації соціо-еколого-економічних показників функціонування економічної системи.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є економічна постановка та розробка інструментарію для моделювання сталого розвитку на регіональному рівні. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені та розв’язані наступні задачі:–

розглянуті основні принципи та цілі сталого розвитку регіону як цілісної соціо-еколого-економічної системи;–

виявлені особливості формування економічних, соціальних та екологічних показників розвитку регіону (на прикладі Івано-Франківської області) та проведений аналіз існуючих підходів і методів щодо їх моделювання;–

розроблено системний підхід до моделювання показників сталого розвитку регіону;–

розроблено соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону;–

розроблено модель економічного розвитку регіону;–

розроблено факторну модель динаміки розвитку регіону;–

розроблено сценарії розвитку регіону, зокрема, сценарій сталого розвитку.

Об’єктом дослідження є економічні, соціальні та екологічні показники сталого розвитку регіону, джерела їх формування, напрямки, обсяг, динаміка та структура їх використання.

Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних моделей визначення сталого розвитку регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у галузі основних макроекономічних (ВВП, обсяг промислової продукції, основні фонди, фондоємність виробництва), соціальних (чисельність населення, доходи і витрати населення, зайнятість та безробіття) та екологічних показників (рівень забрудненості навколишнього середовища, запаси природних ресурсів), економіко-математичного моделювання та прогнозування, зокрема, методів статистичного аналізу, економетричного прогнозування, сплайн-функцій, теорії нечітких множин та задач оптимального управління.

Інформаційну основу дослідження сформували первинні та кінцеві статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях, матеріали Івано-Франківського обласного управління статистики, відділів та управлінь Івано-Франківської облдержадміністрації, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій, нормативні та довідкові матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці моделей формування та управління сталим розвитком регіону з метою вибору оптимальних варіантів.

При цьому отримано наступні результати:

вперше:–

розроблено системний підхід до моделювання показників сталого розвитку регіону, що ґрунтується на механізмах аналізу і попередження змін динамічних характеристик системи та забезпечує покращення економічних, соціальних та екологічних показників регіону з точки зору сталого розвитку регіону;–

розроблено прогнозну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону на основі методів статистичного аналізу та задач оптимального управління, яка відображає різноманітні аспекти концепції сталого розвитку на регіональному рівні;–

розроблено реальний, оптимізаційний та рекреаційний сценарії розвитку регіону, на основі яких за допомогою теорії нечітких множин сформовано сценарій сталого розвитку;

одержали подальший розвиток:–

факторна модель динаміки розвитку регіону, яка дозволила показати вплив рівня організації економічної системи на результати функціонування регіональної економіки;–

модель економічного розвитку регіону із використанням сплайнових виробничих функцій, що дозволило покращити аналітичні можливості традиційних виробничих функцій з врахуванням деталізованих процесів споживання ресурсів;

удосконалено:

методику розрахунку інтегрованих характеристик економічних, соціальних та екологічних показників сталого розвитку регіону.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення в дисертації доведені дисертантом до конкретних пропозицій щодо вдосконалення концептуальних положень ефективної організації сталого розвитку регіону.

Методологічні положення та результати дисертації впроваджені у головних управліннях економіки, промисловості і розвитку підприємництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 1374/01-116/260 від 27.10.2004).

Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи використані автором в навчальному процесі при викладанні курсів “Економіко-математичне моделювання”, “Економетрія” (довідка № 1398 від 30.09.2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо виявлення проблем сталого розвитку регіону, що слугує основою для побудови комплексу економіко-математичних моделей визначення економічних, соціальних та екологічних показників сталого розвитку. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, котрі отримані самим автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані та обговорювались: на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 5 грудня 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (6-8 жовтня 2003 р., Алушта), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта, 2004” (Дніпропетровськ, 20-25 лютого 2004 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 15-17 вересня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (Одеса 5-8 жовтня 2004 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 11 публікаціях загальним обсягом 3,8 д.а., з яких автору належить 3,36 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи — 174 сторінки машинописного тексту. Список використаних літературних джерел включає 134 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені предмет, об’єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 “ Теоретико-методологічні основи дослідження сталого розвитку економічних систем ” розглянуто основні принципи сталого розвитку та доведено необхідність його дослідження на рівні регіону як цілісної соціо-еколого-економічної системи. Для цього розроблена обґрунтована довгострокова стратегія зі сторони усіх учасників (суб’єктів) регіональної діяльності, з врахуванням всієї складності взаємодії екологічних, економічних та соціальних чинників (рис. 1).

Рис. 1. Соціо-еколого-економічна система як об’єкт сталого розвитку

Розглянуті чинники мають досить складну структуру. Природна підсистема може бути представлена географічною системою певного рівня організації. Під географічною системою розуміють земний простір всіх розмірів, де окремі компоненти природи знаходяться в взаємозв’язку один з одним і як певна цілісність взаємодіють із людським суспільством. Виділяють три ієрархічні рівні організації геосистем:

– планетарний;

– регіональний;

– локальний.

Ієрархічний поділ економічної підсистеми структуризований за галузевою або територіальною ознакою та може бути сформульований у вигляді ієрархічних рівнів:

а) народне господарство в цілому;

б) галузь (регіон);

в) підприємства (форма).

Варто зауважити, що соціальна підсистема має більш складну структуру, тому для кожного її елементу можна побудувати свою ієрархічну структуру, прикладом якої є:

– місто;

– селище;

– село.

Виокремлено загальносистемні цілі сталого розвитку на будь-якому рівні (регіональному, національному чи планетарному), а саме:

– задоволення потреб людини;

– збереження та нагромадження запасів ресурсів (природних, економічних і соціальних), необхідних для задоволення потреб майбутніх поколінь;

– збереження умов для існування людини як біологічного виду.

Визначені критерії ефективності та способи їх досягнення, причому серйозною проблемою є реалізація балансу між місцевими (регіональними) і глобальними (планетарними) проблемами.

Важливими результатами економіко-математичних досліджень є запропоновані методи і гіпотези побудови економіко-математичних моделей, які дозволяють в умовах нестабільного економічного середовища значно зменшити витрати часу на їх побудову, а саме: надати моделям властивості універсальності. Зміст цього підходу полягає в тому, що окремі суб’єкти господарської діяльності описуються не окремими змінними, а комплексом параметрів. Частина параметрів не є розрахунковими, а використовуються в моделі як статистичні значення, що дає перевагу в їх використанні для всієї сукупності моделей, однакових за своєю природою.

Формування критеріїв сталого розвитку здійснено на основі розробленої системи індексів, які є еталонними для регіональних систем та використовуються в математичних моделях. Такими індексами є деталізовані показники тісно взаємозв’язаних між собою економічної, соціальної та екологічної підсистем на регіональному рівні, як найбільш відповідному з точки зору сталого розвитку.

Природні ресурси та природні умови є основою, матеріальним базисом виробництва та життєдіяльності населення. Для розв’язання проблеми охорони навколишнього середовища необхідні суттєві затрати капіталовкладень. Тому особливого значення набуває екологічне обґрунтування природоохоронних заходів та аналізу їх ефективності з позицій ринкової економіки.

Економічна підсистема, в свою чергу, використовуючи природні та трудові ресурси, намагається максимізувати ефект від їх використання. Цим самим вона збільшує валовий продукт країни, який впливає на зміну соціального та екологічного становища через підтримку державою соціальної інфраструктури та впровадження екологічних заходів.

Соціальна сфера, з однієї сторони, забезпечує ринок праці кваліфікованими трудовими ресурсами та своїм рівнем екологічної культури впливає на стан навколишнього середовища. З іншої сторони, екологічний стан та рівень виробництва мають безпосередній вплив на рівень життя населення.

Запропонована система моделей регіональної економіки (рис.2), яка відображає всі аспекти принципів сталого розвитку на регіональному рівні.

Рис. 2. Схема системи моделей сталого розвитку регіону

На її основі побудована математична соціо-еколого-економіна модель, яка, крім самостійного значення, містить принципи системи національних розрахунків та її ресурсно-екологічних модифікацій для цілей сталого розвитку.

У розділі 2 “ Моделювання сталого розвитку регіону як соціально-економічної системи ” висвітлено концептуальні механізми аналізу сучасного етапу розвитку регіону та динаміку його змін, інструментом реалізації яких є факторна модель розвитку та модель виробничої функції з використанням раціональних сплайнів.

Аналіз сучасного етапу розвитку Івано-Франківської області, якому притаманний високий ступінь нестабільності економічного, соціального та екологічного стану, властивого перехідній економіці, показав, що діючі на сьогоднішній день в регіоні механізми економічної, соціальної та екологічної політики не відповідають принципам сталого розвитку регіону. Така небезпечна тенденція вимагає переорієнтації економіки, подолання її тінізації, запровадження моделі не просто ринкової, а соціо-еколого-орієнтованої ринкової економіки, яка б забезпечувала належний життєвий рівень населення та екологічну безпеку навколишнього середовища.

Динаміка розвитку економіки регіону розглянута з позицій сталого розвитку регіону. Для її вивчення проведено факторний аналіз динаміки, який полягав в розробці та обчисленні узагальнюючих та часткових показників ефективності затрат та затратоємності промислового виробництва, а саме:

-

-

-

-

-

При простій концепції економічного розвитку використано апарат виробничих функцій з виділенням класичних змінних. Оцінка параметрів виробничої функції Кобба-Дугласа проведена з використанням раціональних сплайнів, що дозволило покращити аналітичні можливості традиційних виробничих функцій за рахунок включення в модель відображення деталізованих процесів споживання ресурсів.

Побудова сплайн-функцій на рядах статистичних показників дозволяє збільшувати кількість точок у вихідних рядах статистичних даних шляхом імітації проміжних значень. Такий підхід дає можливість отримати адекватні оцінки параметрів макроекономічних виробничих функцій на коротких часових інтервалах і тим самим підвищити змістовність результатів моделювання. Крім того, використання сплайнів може слугувати основою для модифікації конструкцій виробничих функцій з метою модельного відображення зміни основних тенденцій економічного розвитку, що веде до збереження економічної інформативності оцінок при дослідженні тривалих часових інтервалів.

Застосування сплайн-функцій дозволяє на рядах статистичних показників здійснювати постановку та розв’язок задачі про оптимальне поновлення існуючих даних за рахунок обчислення необхідної кількості додаткових точок, отриманих як значення сплайн-функцій при заданих аргументах.

Для формування стратегії розвитку регіону розроблено методологію вибору сценаріїв розвитку, яка базується на застосуванні апарату теорії нечітких множин (рис.3).

В моделі сталого розвитку виділено множину альтернативних відношень, які відповідають різним сценаріям розвитку регіону. Реалізація моделі полягала в необхідності вибору найбільш ефективних елементів із цих альтернатив для подальшого формування сценарію сталого розвитку.

Рис.3. Методика вибору сценарію розвитку регіону

У розділі 3 “ Реалізація функції управління регіональними системами з позицій сталого розвитку” запропоновано динамічну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону:

де — вектори валових випусків продуктів, послуг традиційних і відновлювальних секторів (управління) і відповідних потужностей (максимальних випусків);

— вектор невиробничого споживання;

— вектори поточного стану і умовного середнього стану природного середовища і соціуму;

— темпи розширення відповідних потужностей;

— міграційні потоки (іміграція та еміграція);

— нагромаджений кінцевий продукт;

— вектор-рядок діючих цін;

— обмежена множина допустимих планів системи, що відображає регіональні уявлення про стійкість розвитку і відповідні умови;

— матриця взаємовпливу природних і соціальних показників стану;

— матриці питомих прямих і фондоутворюючих витрат;

— матриця чуттєвості природних і соціальних показників до впливу різних видів діяльності;

— одинична матриця.

Для соціо-еколого-економічної моделі визначено ієрархічну сукупність показників, що описує економічну, природну та соціальну підсистеми на прикладі Івано-Франківської області. В межах даної сукупності показників сформульовано підхід до формування індексів станів кожної із підсистем.

Для розробленого набору індексів та показників складено методики визначення параметрів соціо-еколого-економічної моделі, які дозволяють використовувати модель для аналізу будь-якого регіону.

Проведено збір статистичної інформації, згідно розроблених методик, для Івано-Франківської області та виконано розрахунок всіх компонентів моделі. На основі зібраних даних виконано розрахунки для трьох сценаріїв розвитку Івано-Франківської області із застосуваннням методів статистичного аналізу та задач оптимального управління. Проведено порівняльний аналіз сценаріїв за економічними, соціальними та екологічними критеріями (табл. 1).

В таблиці: + — сценарій вирішує проблему;

- — сценарій має від’ємну активність, тобто загострює проблему;

0 — проблема залишається невирішеною.

Як видно з табл. 1, із більшістю проблем справляються оптимізаційні та рекреаційні сценарії. Але, якщо вивчити їх економічну оцінку, то рекреаційний сценарій вимагає більшого залучення інвестицій, ніж оптимізаційний. Зрозуміло, що в умовах важкої соціально-економічної ситуації в державі такий шлях вирішення проблем неможливий. Тому виникає необхідність розробити такий сценарій розвитку регіону, який би поєднував в собі переваги трьох сценаріїв: реального, оптимізаційного, рекреаційного.

Таблиця 1.

Зв’язок сценаріїв розвитку із проблемами регіону

Проблеми регіону | Сценарії

Реальний | Оптимізаційний | Рекреаційний

Дефіцит незабруднених водних ресурсів та атмосферного повітря | - | 0 | +

Несприятлива соціально-демографічна ситуація | - | 0 | +

Зменшення виробництва | + | + | 0

Ріст безробіття | - | + | 0

Застарілі основні виробничі фонди | 0 | 0 | +

Погано розвинута (або застаріла) соціальна інфраструктура | - | + | 0

Несприятливий інвестиційний клімат | - | + | +

Проведені дослідження показали реальність та доцільність запропонованого підходу до розробки стратегії регіонального розвитку з врахуванням в достатньо повному обсязі не тільки екологічних, але й соціальних чинників поряд із традиційними економічними оцінками. На основі використання апарату нечітких множин до сценаріїв розвитку регіону розроблено рекомендації для регіону відносно конкретного сценарію сталого розвитку.

Аналіз економічної ефективності галузей, виконаний при розрахунку бінарного відношення переваги дозволив зробити висновок про те, що оптимальним є поступовий розвиток галузей соціальної інфраструктури та стагнація обсягів виробництва профілюючої галузі зі зміною її структури. Останнє передбачає впровадження наукоємних, ресурсозберігаючих технологій (рис. 4.)

Рис.4. Динаміка валового випуску продукції за галузями

В результаті таких інновацій рівень забруднення навколишнього середовища поступово знижується, наближаючись до нереальних значень рівня забрудненості рекреаційного сценарію (рис. 5.).

Рис.5. Динаміка індексу якості природного середовища

Одночасно з цим відбувається покращення соціальних показників, що відображено на рис. 6.

Рис.6. Динаміка індексу соціального розвитку

Таким чином, сценарій сталого розвитку дозволяє покращити показники стану природи та соціуму без значних (нереальних) інвестиційних вкладень в економіку регіону. Таке покращення є можливим завдяки переходу до більш раціональної структури галузей та нових технологій. Сценарій сталого розвитку можна вважати компромісним вирішенням економічних, екологічних та соціальних завдань регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо моделювання сталого розвитку регіону. Аналіз теоретичних концепцій сталого розвитку дозволив зробити узагальнюючі висновки щодо вдосконалення методики, оцінки, врахування та ефективного управління соціально-економічним розвитком. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1. В ринкових умовах розвитку економіки актуальними є завдання розробки ефективних моделей прогнозування економічних процесів, включаючи прогнозування регіональної економіки з позицій сталого розвитку. Вирішення такого завдання вимагає використання науково-обгрунтованих методів моделювання, враховуючи нові, які були задіяні в інших галузях економіки. Тому нами запропоновано існуючу класифікацію методів прогнозування доповнити новими моделями, які б враховували не тільки кількісні, а й якісні чинники, що дасть змогу суттєво підвищити достовірність зроблених прогнозів.

2. На основі аналізу існуючих методів управління та цілей сталого розвитку регіону обґрунтовано та вдосконалено систему аналітичних показників об'єкту дослідження. При формуванні концепції сталого розвитку на регіональному рівні запропоновано використовувати систему індексів сталого розвитку, яка включає економічний, соціальний та екологічний блоки. Проведений аналіз підходів, механізмів формування та управління сталим розвитком дав змогу виокремити базові концепції, які можуть бути адаптовані до конкретного регіону. Внаслідок чого встановлено, що концепція сталого розвитку передбачає тісний взаємозв'язок та взаємовплив трьох виділених підсистем розвитку регіону.

3. Ефективність прийняття управлінських рішень для переходу до сталого розвитку в умовах трансформаційної економіки та нестабільної політичної ситуації в державі загалом та кожному регіоні зокрема залежить від гнучкості системи стратегічного управління. Тому сформовано систему моделей сталого розвитку регіону, яка включає прогнозну соціо-еколого-економічну модель розвитку регіону, аналіз економічного зростання, факторний аналіз динаміки розвитку та аналіз сталого розвитку регіону в умовах нечіткої інформації. Реалізація такого комплексу моделей дозволила оцінити та спрогнозувати динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх характеристик соціо-еколого-економічної моделі, на основі отриманих оцінок коригувати параметри моделей об'єкта, визначити керуючі зміни та вибрати найбільш ефективні напрямки розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем, що дозволило сформувати сценарій сталого розвитку регіону.

4. Проведений в дослідженні аналіз динаміки з використаннням апарату сплайнових виробничих функцій та факторного аналізу з агрегуваннам змінних показав різний вплив праці, капіталу, рівня організації економічної системи, структури та відповідно вибраної стратегії розвитку на результати функціонування регіональної економіки. Маючи інструментарій апріорної оцінки прийняття управлінських рішень, можна імітувати різні сценарії розвитку, оцінювати їх наслідки та вибирати оптимальні варіанти розвитку регіону, як складної системи, в умовах нечіткої інформації.

5. Практичні результати проведених досліджень можуть бути використані в державних управлінських структурах роботи комісій; управлінні регіональних органів самоврядування, облдержадміністраціях, а також при розробці механізмів забезпечення сталого розвитку регіону в умовах трансформаційної економіки. Практичне застосування запропонованих в дослідженні результатів забезпечить оперативний аналіз інформації та ефективне регулювання сталого розвитку регіону.

6. Представлена прогнозна соціо-еколого-економічна модель сталого розвитку регіону та алгоритм її оптимізації дозволяють проводити подальші теоретичні та експериментальні дослідження шляхом багатоваріантного аналізу різноманітних альтернативних сценаріїв, наближуючи їх до реальних умов та цілей управління сталим розвитком регіону в залежності від наявної статистичної бази.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Солтисік О.О. Моделювання динаміки економічного розвитку регіону за допомогою виробничих функцій / Вісник ТАНГ. Серія „Економіко-математичне моделювання", Тернопіль. -№ 9-10. -2001. -С. 57-62.

2. Солтисік О.О. Модель структури соціально-економічної системи / Вісник ТАНГ. Серія „Економіко-математичне моделювання", Тернопіль. - № 11-12.-2002.-С. 37-42.

3. Солтисік О.О. Системне моделювання регіональної економіки з позиції сталого розвитку // Економіст. — №10.— 2004. — С.

4. Благун І.С., Солтисік О.О. Проблемні питання розробки моделі сталого розвитку регіону // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 10. - С.

В інших виданнях:

1. Солтисік О.О. Моделювання розвитку внутрірегіонального ринку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки" (Сімферополь, 5 грудня 2003). - 2004. - С. 109-110.

2. Солтисік О.О. Діагностичний аналіз економіки регіону // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми економічної кібернетики", 6-8 жовтня 2003 р., Алушта. - Донецьк, 2003. - С. 238-240.

3. Солтисік О.О. Моделювання стратегії розвитку регіональних систем // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта, 2004", Дніпропетровськ, 20-25 лютого 2004 р. - 2004. - С. 70-71.

4. Солтисік О.О. Моделювання структурної і динамічної збалансованості регіонального розвитку // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції „Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 15-17 вересня 2004). -2004. -С.

5. Благун І.С., Солтисік О.О. Модель столого розвитку регіону в умовах нечіткої інформації // 3б. наук, праць “Моделювання регіональної економіки”. - №3. - Івано-Франківськ: Плай, 2004.-С. 3-20.

6. Благун І.С., Солтисік О.О. Модель економічного розвитку регіону із використанням сплайнових виробничих функцій // 3б. наук, праць “Моделювання регіональної економіки”. - №1-2. - Івано-Франківськ: Плай, 2003.-С. 3-18.

АНОТАЦІЯ

Солтисік О.О. Моделювання стратегій сталого розвитку регіону. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 — економіко-математичне моделювання — 2004.

Дисертація містить результати дослідження стратегій сталого розвитку регіону засобами економіко-математичного моделювання. У роботі проведено порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку та економіко-математичних моделей сталого розвитку як цілісної соціо-еколого-економічної системи.

Побудована прогнозна соціо-еколого-економічна модель сталого розвитку регіону на основі використання апарату оптимального управління. Реалізація такої моделі дозволила оцінити та спрогнозувати динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх характеристик соціо-еколого-економічної моделі, на основі отриманих оцінок коригувати параметри моделей об'єкта, визначити керуючі зміни та вибрати найбільш ефективні напрямки розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем, що дозволило сформувати сценарій сталого розвитку регіону.

Крім того, проведений в дослідженні аналіз динаміки з використаннням апарату сплайнових виробничих функцій та факторного аналізу з агрегуваннам змінних показав різний вплив праці, капіталу, рівня організації економічної системи, структури та відповідно вибраної стратегії розвитку на результати функціонування регіональної економіки. Маючи інструментарій апріорної оцінки прийняття управлінських рішень, зімітовано різні сценарії розвитку, оцінено їх наслідки та вибрано оптимальні варіанти розвитку регіону, як складної системи, в умовах нечіткої інформації. Проведена числова апробація запропонованих моделей дозволяє зробити висновок про доцільність та ефективність їх застосування в умовах трансформаційної економіки України.

Ключові слова: сталий розвиток регіону, соціо-еколого-економічна модель, системне моделювання, оптимальне управління, стратегії розвитку.