Загальна характеристика роботи
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШЕМЕТУН ОЛеКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 635.63:631.524:631.544.4
ПІДБІР БДЖОЛОЗАПИЛЬНИХ ГІБРИДІВ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ НА СОЛОМІ
06.01.06 - овочівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник – | доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Барабаш Орест Юліанович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри овочівництва
Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор Болотських Олександр Степанович, Харківський національний аграрний університет
ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання
кандидат сільськогосподарських наук, старший
науковий співробітник Жук Віталій Юхимович,
Київський науково-дослідний центр
Інституту овочівництва та баштанництва УААН,
завідувач лабораторії дворічних овочевих культур
Провідна установа – | Подільський державний аграрно-технічний університет, кафедра плодівництва, овочівництва, технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, Міністерство аграрної політики України, м. Кам’янець - Подільський
Захист відбудеться “30” вересня 2005 р. о 12.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41.
Автореферат розісланий “29” серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Плоди огірка – цінний харчовий та дієтичний продукт. Одним з шляхів усунення сезонного дисбалансу їх надходження на ринок України є широке і науково обґрунтоване використання споруд закритого грунту. Це передбачає впровадження у виробництво високопродуктивних вітчизняних гібридів та удосконалення елементів технології вирощування культури. Актуальність підбору нових бджолозапильних гібридів для плівкових теплиць на соломі обумовлена екологічною безпечністю біологічного способу обігріву, можливістю використати солому як природне джерело вуглекислоти, одночасно забезпечивши оптимальний повітряно-газовий режим для кореневої системи рослин. Економічна ефективність від поєднання плівкового покриття та найбільш дешевого способу обігріву робить цю технологію перспективною і доступною для широкого використання.
Визначення оптимальних cпособів формування рослин при різних площах живлення є одним з найбільш перспективних напрямків підвищення врожайності, оскільки не потребує додаткових капіталовкладень та спеціального устаткування. Найкращий спосіб формування рослин дозволить зменшити витрати праці на вирощування одиниці продукції та знизити її собівартість. Дослідження цього технологічного заходу за різних площ живлення однієї рослини визначить найбільш раціональний спосіб отримання максимальної врожайності огірка. Застосування у виробництві найефективніших вітчизняних регуляторів росту рослин та їх суміші підвищить схожість та енергію проростання насіння, сприятиме формуванню більш розвиненої і розгалуженої кореневої системи і, як наслідок, пришвидшить проходження фенофаз та надходження раннього врожаю.
Зважаючи на вищенаведене, підбір нових бджолозапильних гібридів та вдосконалення технології вирощування огірка в плівкових теплицях на соломі є необхідним і актуальним завданням в овочівництві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах науково-дослідної програми Національного аграрного університету “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому грунті”. Номер державної реєстрації 0103U008113.
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було удосконалення елементів технології вирощування бджолозапильних гібридів огірка в плівкових теплицях на соломі для забезпечення максимальної врожайності в умовах IV світлової зони України. У зв’язку з цим були поставлені наступні завдання:–
дослідити біологічні особливості та реакцію на фактори навколишнього середовища бджолозапильних гібридів F1 огірка при вирощуванні у плівкових теплицях на соломі в зимово-весняній культурозміні;–
вивчити динаміку плодоношення нових гібридів F1 огірка і підібрати найбільш ранньостиглі та врожайні для вирощування в плівкових теплицях;–
встановити вплив способів формування рослин за різних площ живлення на ріст, розвиток і врожайність огірка;–
дослідити дію регуляторів росту та їх суміші на рослини огірка при вирощуванні у плівкових теплицях на соломі;–
встановити товарність та основні біохімічні показники плодів огірка залежно від гібрида, способу формування рослин за різних площ живлення, застосованого регулятора росту рослин;–
визначити економічну ефективність вирощування нових гібридів огірка, способів формування рослин за різних площ живлення, застосування регуляторів росту.
Об’єкт дослідження – технологія вирощування бджолозапильних гібридів огірка у плівкових теплицях на соломі у зимово-весняній культурозміні.
Предмет дослідження – бджолозапильні гібриди F1 огірка: Естафета, Константний, Ксана, Бажаний, Слобожанський, Славний; способи формуваня рослин; площі живлення; регулятори росту рослин: емістим с, івін.
Методи дослідження – вегетаційні, лабораторні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено біологічні особливості рослин нового сортименту бджолозапильних гібридів F1 огірка вітчизняної селекції для вирощування у плівкових теплицях на соломі. Визначено оптимальний спосіб формування рослин огірка за різних площ живлення при вирощуванні на соломі. Встановлено ефективність використання регуляторів росту рослин для плівкових теплиць на соломі та вивчено їх вплив на ріст, розвиток і врожайність огірка.
Практичне значення результатів. Відібрано бджолозапильний гібрид огірка F1 Константний, який при вирощуванні у плівкових теплицях на соломі забезпечує найвищу врожайність - 25,7 кг/м2, що на 3,1 кг/м2 більше від контролю. Встановлено найбільш економічно ефективний спосіб формування рослин, що забезпечив найвищу загальну врожайність (24,2 кг/м2) та рівень рентабельності (74,7%) за площі живлення 0,28 м2. Доведено необхідність застосування суміші регуляторів росту рослин емістим с + івін, що підвищують урожайність гібриду F1 Естафета з 22,2 до 25,6 кг/м2. Результати роботи впроваджено в теплицях ВАТ “Київська овочева фабрика” на площі 2400 м2 та агрокомбінату “Пуща-Водиця” (м. Київ) – 1200 м2, де річний економічний ефект від вирощування гібрида F1 Константний становив 34,7 та 36,2 грн/м2 відповідно.
Особистий внесок здобувача. Полягає у постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, опрацюванні джерел літератури, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, їх теоретичному узагальненні і практичному впровадженні. Особистий внесок здобувача у дисертаційній роботі 90 %.
Апробація роботи. Результати проведених досліджень були представлені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 2002 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Симиренківські читання” (Київ, 2003), міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003р.) та в наукових працях.
Публікації. Результати проведених досліджень викладено у 3 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях без співавторів.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках та складається з вступу, огляду літератури, результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву. Список використаної літератури включає 214 найменувань. Матеріали дисертації ілюстровані 40 таблицями, 12 рисунками.
Основний зміст роботи
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження проводили у 2001-2003 рр. в плівкових теплицях відкритого акціонерного товариства “Київська овочева фабрика”. Рослини огірка вирощували в зимово-весняній культурозміні. В якості субстрату використовували солому. Для вирощування розсади огірка використали дворічне насіння. Для збільшення кількості жіночих квіток та знешкодження вірусу мозаїки за 1,5-2 місяці до сівби насіння три доби прогрівали за температури 50оС та добу – за 78-80оС. Одночасно з вирощуванням розсади в теплицю закладали тюки з пшеничної соломи розміром 905035 см, масою 15-20 кг. При висаджуванні розсади температура в тюках становила 24ос.
Експериментальну частину роботи виконували згідно з методикою Мойсейченка В.Ф. (1988, 1996), „Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001). Варіанти дослідів розміщували методом рендомізації. Кожний дослід проводили у чотириразовій повторності. Площа облікової ділянки – 5 м2. Розсаду на постійне місце висаджували у фазі 4-5 справжніх листків. Схема розміщення рослин 11030 см.
Під час росту та розвитку рослин проводили мікрокліматичні та фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, обліки врожайності, визначали товарність, біохімічний склад плодів.
Контроль за температурою повітря у теплиці здійснювали тижневим термографом М-21. Відносну вологість повітря фіксували тижневим гігрографом М-16. При вирощуванні розсади середньодобова температура повітря становила 22оС. З часу висаджування розсади на постійне місце і до початку цвітіння вона дорівнювала 24,2оС, від початку цвітіння до плодоношення 24,5оС, а в період плодоношення досягала 26,0оС. Температура субстрату була стабільною – 23,0-24,2оС. Відносна вологість повітря у теплиці коливалась у межах 92,1-96,0%. Вологість субстрату підтримували на рівні 82,0-84,1% НВ.
Біометричні виміри проводили на п’яти рослинах у першій та третій повторності (А.А. Плохинский, 1961) впродовж всього періоду їх росту та розвитку. Площу листків огірка визначали розрахунковим методом за формулою, викладеною в працях В.Ф. Белика (1970): S = lЧhЧk; де S – площа листка, см2; l – довжина листкової пластинки, см; h – ширина листкової пластинки, см; k – поправочний коефіцієнт 0,595.
Урожай плодів при зборі розділяли на товарний і нетоварний та зважували окремо на вагах ВМ-20.
Основні біохімічні показники плодів огірка визначали за загальноприйнятими методиками. Вміст сухої речовини встановлювали термогравіметричним методом, цукор визначали за Бертраном, аскорбінову кислоту (вітамін С) – за Муррі, нітратний азот – потенціометричним методом за допомогою іонселективного електрода ЭИМ-11. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали методом дисперсійного аналізу, викладеним у працях Б.А. Доспєхова (1985).
Схеми дослідів
Дослід 1. Підбір бджолозапильних гібридів F1 огірка для вирощування у плівкових теплицях на соломі. Варіанти: 1. Естафета (контроль); 2. Константний; 3. Славний; 4. Бажаний; 5. Слобожанський; 6. Ксана.
Дослід 2. Вплив різних способів формування і площ живлення рослин гібрида F1 Естафета на урожайність та строки надходження плодів. Всі варіанти проведені на фоні осліплення чотирьох листкових пазух. Досліджувані площі живлення: 0,28; 0,33 та 0,39 м2. Варіанти формування:
А – до висоти 1 м залишали 1 плід та 1 листок; до 1,5 м – 2 плоди і 2 листки; до 2 м – 3 плоди та 3 листки. Після переростання стеблом шпалери його прищипували над 4 листком. Після шпалери формували на 3 пагони. На кожному з них до висоти 1,5 м залишали по 3 плоди та 3 листки; до 0,5 м – 2 плоди та 2 листки.
B – до шпалери варіант А. Після шпалери рослини формували на 3 пагони. Кожен пагін до 0,5 м прищипували на 2 плоди та 2 листки.
С – до висоти 1м формували на 1 плід і 1 листок; до шпалери – на 2 плоди та 2 листки; після шпалери залишали 3 пагони. Кожен пагін до висоти 1,5м формували на 3 плоди та 3 листки; до 0,5м – на 2 плоди і 2 листки.
D – до висоти 1,5м формували на 1 плід і один листок; до шпалери – на 2 плоди та 2 листки; після шпалери залишали 3 пагони. Кожен пагін до 1,5м мав 3 плоди і 3 листки; до 0,5м – на 2 плоди та 2 листки.
Е – до шпалери варіант А. Після шпалери залишали 4 пагони. До 1,5м – на бічних пагонах по 2 плоди та 2 листки. До 0,5м - 1 плід та 1 листок.
Дослід 3. Визначення впливу регуляторів росту рослин на величину та динаміку надходження врожаю гібрида F1 огірка Естафета. Варіанти: 1.Контроль (обприскування водою); 2. Емістим с (10 мл/га); 3. Івін (300 мг/га); 4. Івін (200 мг/га) + емістим с (5мл/га). використані регулятори росту рослин занесені до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.
Перед цвітінням бджолозапильних гібридів F1 у теплицю встановлювали вулик (6-7 вуличок) з розрахунку одна бджолосім’я на 800 м2.
На початку плодоношення збір плодів проводили через день, під час масового плодоношення – щоденно з 7 до 11 години.
Підбір бджолозапильних гібридів F1 огірка для вирощування у плівкових теплицях на соломі
Насіння гібридів F1 огірка висівали в рекомендовані строки – 9-13 січня. Сходи у всіх варіантах з’являлись на третій день після сівби. Починаючи з появи сходів і до утворення 4-5 справжніх листків, добовий приріст рослин різних гібридів становив 0,4-0,6 см за добу. Залежно від гібрида початок цвітіння жіночих квіток спостерігався через 44-49 днів після появи сходів. Найшвидше починали цвісти рослини гібридів F1 Константний і Ксана – на 44 день після появи сходів, що на 3 доби раніше, ніж у Естафети F1 (контроль). Цвітіння чоловічих квіток починалось в середньому на 3-4 доби раніше. Це пояснюється тим, що тривалість періоду від появи сходів до початку цвітіння генетично детерміноване для кожного гібрида. На початку цвітіння максимальна різниця у добовому прирості зросла до 1,2 см. Найбільш динамічно розвивались рослини гібридів F1 Константний і Славний – 3,5-3,6 см за добу, тоді як у контролі (Естафета) – 2,5 см. На початок плодоношення добовий приріст гібрида F1 Константний становив 9,4 см порівняно з 6,5 см у контролі. Найбільша довжина стебла в цій фазі була у гібрида F1 Константний – 217 см. Вона перевищувала контроль на 36 см. Встановлено кореляційну залежність між довжиною стебла та врожайністю рослин гібридів F1 Естафета та Константний r= 0,70.
найбільша площа листків при висаджуванні розсади у теплицю була у гібрида F1 Константний – 7,1 дм2, що перевищувало контроль на 0,4 дм2. Гібриди F1 Бажаний та Ксана мали однакову площу листкової поверхні – 6,9 дм2, а Славний – 6,8 дм2. Більша площа листків у гібрида F1 Константний при однаковій їх кількості з іншими гібридами пояснюється більшим їх розміром, що є стабільною морфологічною ознакою.
Найвищим надходженням урожаю за перші 30 діб плодоношення відзначався гібрид F1 Константний – 5,7 кг/м2. На 0,1 кг/м2 йому поступався гібрид F1 Ксана, врожайність якого за цей період дорівнювала 5,6 кг/м2. Обидва гібриди перевищували за цим показником контроль (гібрид F1 Естафета), урожайність якого становила 3,9 кг/м2 (табл. 1). у квітні найбільш урожайним був гібрид F1 Константний – 6,4 кг/м2. гібрид F1 Ксана поступався на 0,4 кг/м2 (6,0 кг/м2). Динаміка збільшення врожайності у гібрида F1 Славний була меншою – 5,7 кг/м2. Подібна тенденція зберігалась і в травні. У гібридів F1 Константний та Бажаний продуктивність становила 6,7 та 6,0 кг/м2 відповідно. У гібрида F1 Ксана зареєстровано зниження цього показника на 0,2 кг/м2, що було обумовлено збільшенням кількості чоловічих квіток та опаданням зав’язі після 2-3 температурних максимумів 32-34оС.
Таблиця 1
Урожайність та товарність плодів гібридів F1 огірка при вирощуванні в плівкових теплицях на соломі |
Урожайність за перші 30 днів плодоношення, кг/м2 | Урожайність, кг/м2 | Товар-ність за 2001-
2003 рр., %
Гібрид F1
2001 | 2002 | 2003 | середня | 2001 | 2002 | 2003 | середня
Естафета
(контроль) | 4,0 | 4,2 | 3,6 | 3,9 | 23,0 |
22,8 | 22,1 |
22,6 | 94,7
Константний | 5,6 | 6,4 | 5,1 | 5,7 | 26,1 |
25,4 | 25,6 |
25,7 | 96,8
Ксана | 5,3 | 6,7 | 4,9 | 5,6 | 23,3 |
22,6 | 23,1 |
23,0 | 93,4
Бажаний | 4,4 | 3,9 | 3,7 | 4,0 | 23,1 |
21,6 | 22,4 |
22,4 | 97,2
Слобожанський | 3,9 | 4,1 | 3,5 | 3,8 | 23,6 |
23,7 |
22,2 |
23,2 | 94,8
Славний | 4,7 | 4,5 | 4,2 | 4,5 | 25,2 |
24,5 | 24,1 |
24,6 | 94,1
Нір 05 | 0,5 | 0,7 | 0,5 | - | 1,4 | 1,2 | 1,3 | - | -
Найбільша врожайність огірка у всіх досліджуваних варіантах була у червні. Найвищі показники мали гібриди F1 Константний та Славний – 7,6-7,8 кг/м2. Урожайність у контролі була меншою на 0,5-0,7 кг/м2 і дорівнювала 7,1 кг/м2. Слід відзначити, що у III декаді травня – І декаді червня зафіксовано ураження окремих рослин несправжньою борошнистою росою (4% від загальної кількості рослин у теплиці ) та павутинним кліщем (3 %).
В липні урожайність досліджуваних гібридів F1 знаходилась у межах 1,7- 2,4 кг/м2. Таке зниження порівняно з попереднім місяцем можна пояснити високими денними температурними максимумами (35-36оС) та поширенням борошнистої роси і павутинного кліща. Вища врожайність протягом всього періоду плодоношення у гібридів F1 Константний та Славний обумовлена більшою площею асиміляційної поверхні.
Найвищу товарність плодів мали гібриди F1 Константний та Бажаний – 96,8 % і 97,2% відповідно. У контролі цей показник був на 2,1-2,5 % нижчим і дорівнював 94,7 %. Маса товарного плоду залежно від гібрида коливалась у межах 90-140 г. Найбільшою масою (140 г) відзначались плоди гібрида F1 Бажаний. У гібрида F1 Константний цей показник становив 115 г.
Аналіз біохімічного складу плодів дав змогу прийти до висновку, що в плодах гібридів F1 із збільшенням кількості сухої речовини підвищувався вміст цукрів (табл. 2). Коефіцієнт кореляції r = 0,64.
Таблиця 2
Основні біохімічні показники плодів гібридів F1 огірка при вирощуванні в плівкових теплицях на соломі
Гібрид F1 | Суха речовина, % | Цукри
(сума), % | Вітамін С, мг/100г | N-NO3,
мг/кг
2001 | 2002 | 2003 | 2001 | 2002 | 2003 | 2001 | 2002 | 2003 | 2001 | 2002 | 2003
Естафета
(контроль) | 3,4 | 3,2 | 3,1 | 2,0 | 1,7 | 1,9 | 12,4 | 12,1 | 12,0 | 189 | 212 | 249
Ксана | 2,9 | 3,0 | 2,8 | 1,8 | 1,9 | 1,7 | 12,1 | 11,9 | 11,7 | 206 | 216 | 194
Константний | 3,7 | 3,5 | 3,5 | 2,6 | 2,1 | 2,4 | 13,4 | 12,8 | 13,0 | 170 | 202 | 205
Славний | 3,1 | 2,8 | 3,2 | 1,9 | 1,5 | 1,8 | 13,8 | 13,4 | 13,5 | 179 | 192 | 227
Бажаний | 3,3 | 3,4 | 3,0 | 2,3 | 2,0 | 2,4 | 12,3 | 12,2 | 12,1 | 194 | 239 | 241
Слобожанський | 2,7 | 2,6 | 2,9 | 1,6 | 1,5 | 1,7 | 13,0 | 12,6 | 13,2 | 192 | 216 | 244
НІР 05 | 0,21 | 0,17 | 0,25 | 0,13 | 0,24 | 0,22 | 0,73 | 0,58 | 0,96 | 20 | 18 | 25
Найбільший вміст сухої речовини встановлено у гібрида F1 Константний (3,6%). Цей гібрид F1 мав і найвищий рівень цукрів – 2,4 %. Найнижчий вміст сухої речовини і цукрів зареєстровано у гібрида F1 Слобожанський.
Вміст вітаміну С у плодах більшості досліджуваних гібридів F1 істотно не відрізнявся від контролю. Виняток становив гібрид F1 Славний, що протягом трьох років спостережень достовірно перевищував контроль за цим показником (13,4-13,8 мг/100г проти 12,0-12,4 мг/100г у контролі).
Динаміка нітратного азоту в плодах гібридів F1 відображає загальну тендецію зниження його вмісту, починаючи з середини березня до останнього збору врожаю (рис. 1). В березні найвищий рівень нітратів відмічено у гібрида F1 Бажаний – 322 мг/кг. У плодах контролю (гібрид F1 Естафета) їх кількість становила 294 мг/кг, а у гібридів F1 Славний і Ксана – 278 та 272 мг/кг відповідно. Підвищення освітленості в теплиці сприяло більш повному використанню нітратного азоту. У квітні рівень нітратів зменшувався в середньому на 30-40 мг/кг. Середній вміст нітратів у всіх гібридів був у межах 249-170 мг/кг при максимально допустимому рівні 400 мг/кг. Залежності між вмістом нітратів та сухої речовини і цукрів не виявлено.
Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш урожайними бджолозапильними гібридами F1 огірка при вирощуванні в плівкових теплицях на соломі були Константний (25,7 кг/м2) та Славний (24,6 кг/м2). Найвищий вміст сухої речовини (3,6%) та загального цукру (2,4%) при вмісті вітаміна С 13,1 мг/100г мав гібрид F1 Константний. Рівень нітратів у всіх гібридах не перевищував гранично допустимої концентрації.
Вплив способів формування і площ живлення рослин на динаміку наростання та врожайність огірка
Дослідженнями В.И.Едельштейна, И.И. Синягина (1975) встановлено, що величина врожаю залежить від коефіцієнта використання рослиною променевої енергії. Останній визначається фотосинтетичною діяльністю листків, їх розташуванням, кількістю та тривалістю життя.
У наших дослідженнях проведено вивчення впливу п’яти способів формування рослин А, B, C, D, E при площах живлення 0,28, 0,33 та 0,39 м2 на продуктивність та строки надходження врожаю гібрида F1 Естафета.
Найбільша кількість листків на початку цвітіння і плодоношення сформувалось у варіанті А з площею живлення 0,39 м2 – 11 та 18 шт відповідно. Найменшу кількість листків на початку цвітіння (10 шт) та на початку плодоношення (17 шт) мали рослини варіанту d з площею живлення 0,28 м2.
Площа листків у варіантах А, В, Е на початок плодоношення за схеми розміщення рослин 110?25 см становила 112-117,2 дм2. Достовірні відмінності між біометричними показниками за рахунок певного варіанту формування чітко проявились через 30 діб після початку плодоношення. Найбільшою площею листкової поверхні характизувались рослини у варіанті А – 305 дм2. Варіанти з іншими способами формування поступалися йому на 25-65 дм2. Це свідчить про те, що у рослин варіанту А було достатньо асимілянтів для формування 3-ого листка на висоті 1,5–2 метри. Через 60 діб піля початку плодоношення площа листків у варіанті А зросла до 597 дм2. Варіант Е з площею 564 дм2 перевищив за цим показником варіант В (контроль) на 11 дм2. Варіанти С і D мали найменшу площу листкової поверхні – 521 та 466 дм2, що свідчить про гальмування цими способами інтенсивності її наростання. Крім способу формування А, заслуговує на увагу варіант Е, у якого при площі 0,39 м2 через два місяці плодоношення сформувалась площа листкової поверхні значно більша, ніж у варіантах В (контроль), С, D. При менших площах живлення цей варіант поступався варіанту В, що можна пояснити більшою освітленістю при площі живлення 0,39 м2. Після шпалери цей варіант застосовувати недоцільно, оскільки він формувався на 4 пагони та 2 листки і плоди, що обумовлює більше затінення.
Урожайність огірка визначається взаємодією досліджуваних факторів (табл. 3). Закономірність формування загального врожаю наступна – найвищим він був за площі живлення 0,28 м2 і схеми розміщення рослин 110?25 см. Це може бути пояснено тим, що при найменшій площі живлення густота стояння рослин була найбільша. Такий висновок підтверджують результати, отримані О.О. Андрощуком (2000, 2001) при вирощуванні гібрида F1 Естафета у гідропонних теплицях, згідно з якими найвища врожайність рослин з одиниці площі була у варіанті з найбільш щільним розміщенням рослин.
Таблиця 3
Залежність загальної врожайності гібрида F1 Естафета від способів формування рослин і площ живлення
Схема розмі-щення, см | Площа живлення, м2
(фактор А) | Спосіб форму-вання
(фактор Б) | Урожайність, кг/м2
2001 | 2002 | 2003 | середня
110Ч25 | 0,28 | A | 25,0 | 24,5 | 23,0 | 24,2
B* | 23,4 | 22,7 | 21,3 | 22,5
C | 22,4 | 21,9 | 20,0 | 21,4
D | 22,1 | 21,3 | 18,9 | 20,8
E | 21,4 | 21,4 | 20,0 | 20,9
110Ч30 | 0,33 | A | 23,1 | 23,0 | 22,1 | 22,7
B* | 21,9 | 21,7 | 20,6 | 21,4
C | 20,5 | 20,6 | 19,1 | 20,1
D | 20,1 | 20,2 | 18,4 | 19,6
E | 21,6 | 20,4 | 20,4 | 20,8
110Ч35 | 0,39 | A | 22,4 | 22,2 | 20,8 | 21,8
B* | 20,9 | 21,1 | 20,1 | 20,7
C | 19,8 | 20,0 | 18,7 | 19,5
D | 19,6 | 19,5 | 17,8 | 19,0
E | 22,2 | 20,3 | 20,4 | 21,0
НІР 05
фактор
А
Б
АБ | - |
0,24
0,28
0,41 |
0,31
0,37
0,57 |
0,44
0,50
0,63 | -
* B – контроль
При трьох різних площах живлення найкраще зарекомендував себе спосіб формування А, при якому до шпалери було сформовано максимальне навантаження рослин плодами – 2 зав’язі до 1,5 м і 3 зав’язі до 2,0 м. При зменшенні його до 2 зав’язей після 1,5 м чи 1 зав’язі до 1,5 м врожайність знижувалась. Встановлено, що найбільший вплив на формування загальної врожайності плодів огірка отримано від зав’язей, що розміщені в межах 1,5 м до шпалери – 1,5 м після шпалери.
Проведеними дослідженнями доведено, що використання способу формування А при схемі розміщення рослин 110?25 см (площа живлення - 0,28 м2) підвищує врожайність бджолозапильних гібридів огірка при вирощуванні на соломі до 24,2 кг/м2.
Вплив регуляторів росту на ріст, розвиток та врожайність огірка
Проведено дослідження впливу вітчизняних регуляторів росту рослин емістим с (10 мл/га), івін (300 мг/га) та їх суміші емістим с (5 мл/га) + івін (200 мг/га) на динаміку проходження основних фенофаз рослинами гібрида F1 Естафета. У варіантах із застосуванням івіну та емістиму с рослини зацвітали на 44-45 день після появи сходів. Поєднання двох препаратів обумовило пришвидшення вступу рослин у фазу цвітіння на 2-3 доби порівняно з контролем. Рослини контролю зацвітали на 47 день після появи сходів. Таким чином, у даному варіанті спостерігалось явище синергізму , коли один препарат підсилив дію іншого. Рослини, оброблені емістимом с та івіном, вступали у фазу плодоношення одночасно – на 57-60 день після появи сходів. У контролі плодоношення починалось на 59-63 день. Поєднання обох регуляторів росту пришвидшувало настання цього періоду на 3 дні порівняно з контролем. На початку плодоношення довжина стебла рослин у контролі становила 174 см. У варіанті з застосуванням емістиму С вона зросла до 189 см, а івіну – до 194 см. Сумісна дія препаратів обумовила найбільший приріст висоти рослин – 198 см.
Найбільша площа листків на початку цвітіння була у рослин, оброблених двома препаратами – 35,1 дм2 (табл. 4).
Таблиця 4
Динаміка наростання листкової поверхні у гібрида F1 Естафета під впливом регуляторів росту рослин (середнє за 2001 – 2003 рр.)
Регулятор
росту | Площа листкової поверхні, дм2
на початку | на 30-ий день плодоношення
цвітіння | плодоношення
Контроль (вода) | 26,9 | 115 | 294
Емістим с (10 мл/га) | 33,2 | 124 | 320
Івін (300 мг/га) | 34,4 | 133 | 334
Емістим С (5 мл/га) + івін (200 мг/га) | 35,1 | 138 | 350
НІР 05
2001 р.
2002 р.
2003 р. |
2,82
3,14
2,50 |
12,6
11,0
16,7 |
30,4
23,7
27,6
За індивідуальним впливом на площу листків переважав івін – 34,4 дм2. До вступу рослин у фазу плодоношення різниця між контролем та варіантом з застосуванням суміші препаратів зросла з 8,2 до 23 дм2. Тенденція переважання цього варіанту спостерігалась і в подальшому. Через 30 днів плодоношення різниця між ним та контролем була 56 дм2. Варіанти з окремим застосуванням препаратів перевищували контроль на 26-40 дм2. Це обумовило зміни в динаміці врожайності рослин через збільшення кількості пластичних речовин.
У березні найбільша врожайність огірка була у варіантах з застосуванням суміші регуляторів росту – 2,8 кг/м2, що на 0,7 кг/м2 вище контролю (рис 2). При окремому застосуванні препаратів більшу врожайність одержано при використанні івіну – 2,6 кг/м2.
У квітні різниця між надбавками врожаю від індивідуального застосування емістиму с та івіну становила 0,2 кг/м2, а врожайність коливалась у межах 5,2– 5,4 кг/м2. У травні врожайність у варіанті із застосуванням суміші двох препаратів дорівнювала 6,9 кг/м2, що перевищувало контроль на 1,1 кг/м2.
Підвищення врожайності огірка гібрида F1 Естафета від застосуванння івіну та емістиму с роздільно складало 0,7 і 0,8 кг/м2, а врожайність – 6,5 та 6,6 кг/м2. Найбільша врожайність у варіанті з застосуванням суміші препаратів була у червні – 8,4 кг/м2. В середньому регулятори росту обумовили підвищення врожайності на 15,3 %. Урожайність товарних плодів була також найвища у варіанті з сумісним застосуванням двох препаратів – 25,6 кг/м2. Товарність у ньому склала 96,6 %, у контролі вона знаходилась на рівні 93,2 %.
Вміст сухої речовини в плодах огірка в контрольному варіанті не перевищував 3,1%. При застосуванні регуляторів росту емістим с та івін її вміст зростав до 3,4%, у варіанті з використанням їх суміші – до 3,6 %. Він найбільше переважав контроль і за загальним вмістом цукрів – 2,3 проти 1,8 %. Впливу регуляторів росту рослин на вміст в плодах огірка вітаміну С не виявлено.
Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок, що застосування регуляторів росту рослин емістим с та івін після висаджування розсади у теплицю прискорює отримання раннього врожаю та підвищує його рівень на 15,3 %, покращує якість вирощеної продукції за рахунок підвищення вмісту сухої речовини та цукрів, знижує вміст нітратів у ранній продукції. Встановлено, що за індивідуальною дією на рослини кращим виявився регулятор росту рослин івін, а серед чотирьох досліджуваних варіантів найбільшу врожайність забезпечило сумісне використання регуляторів росту рослин емістим с та івін (25,6 кг/м2) при найвищій товарності отриманої продукції 96,6 %.
Економічна ефективність вирощування бджолозапильних гібридів F1 огірка у плівкових теплицях на соломі
Економічна ефективність вирощування огірка у плівкових теплицях на соломі залежить від його врожайності, виробничих затрат та вартості реалізованої продукції. Оскільки нами вивчались елементи технології, не пов’язані із значними фінансовими затратами, основним чинником, що впливав на величину умовно чистого прибутку та рентабельність виробництва була врожайність бджолозапильних гібридів F1 огірка.
Найвищу вартість продукції огірка мав гібрид F1 Константний (63,74 грн/м2), що обумовлювалось найвищою врожайністю (табл.5). Другим за вартістю продукції був гібрид F1 Славний – 61,01 грн/м 2. У решти гібридів цей показник коливався в межах 55,55-57,54 грн/м2. Виробничі затрати при вирощуванні гібридів становили 34,18-34,48 грн /м2. Найвищий умовно чистий прибуток з м2 отримано при вирощуванні гібридів F1 Константний (29,26 грн/м2) і Славний (26,63 грн/м2), найменший – Бажаний (21,37 грн/м2 ).
Таблиця 5
Економічна ефективність вирощування гібридів F1 огірка у плівкових теплицях на соломі (середнє за 2001-2003 рр.)
Гібрид F1 | Урожай-ність, кг/м2 | Вартість продукції, грн/м2 | Виробни-чі витрати, грн/м2 | Умовно чистий прибуток, грн/м2 | Собівар-тість, грн/кг | Рівень рентабель-ності, %
Естафета (контроль) | 22,6 | 56,05 | 34,20 | 21,85 | 1,51 | 63,9
Константний | 25,7 | 63,74 | 34,48 | 29,26 | 1,34 | 84,9
Ксана | 23,0 | 57,04 | 34,24 | 22,80 | 1,49 | 66,5
Бажаний | 22,4 | 55,55 | 34,18 | 21,37 | 1,53 | 62,5
Слобожанський | 23,2 | 57,54 | 34,25 | 23,29 | 1,48 | 68,0
Славний | 24,6 | 61,01 | 34,38 | 26,63 | 1,40 | 77,5
Найнижча собівартість плодів огірка була у варіанті, що мав найбільшу врожайність. Собівартість одного кілограма плодів гібрида F1 Константний дорівнювала 1,34 грн. Таким чином, урожайність була основним ціноутворюючим фактором. Різниці в собівартості вирощування гібридів F1 Естафета, Бажаний, Ксана та Слобожанський практично не виявлено.
Таким чином, у плівкових теплицях на соломі найбільш економічно ефективним є вирощування гібридів F1 Константний та Славний, рівень рентабельності яких становив 84,9 та 77,5 % відповідно.
При дослідженні економічної ефективності різних способів формування рослин гібрида F1 Естафета встановлено, що найбільшу врожайність (24,2 кг/м2), найнижчу собівартість продукції (1,42 грн/кг) та найвищий рівень рентабельності (74,7 %) мав варіант з максимальним навантаженням рослин плодами в діапазоні – 0,5 м до та після шпалери (А) з схемою розміщення 110?25 та площею живлення 0,28 м2. Нижча врожайність у контролі, що становила 22,5 кг/м2, зумовила його рентабельність на рівні 63,1 %.
Вивчення економічної ефективності застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні гібрида огірка Естафета F1 у плівкових теплицях на соломі дало змогу прийти до висновку, що найвища вартість продукції була у варіанті з застосуванням суміші регуляторів росту – 63,49 грн/м2 (табл 6). При окремому застосуванні двох регуляторів росту вона знизилась до 59,02-61,26 грн/м2.
Таблиця 6
Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні гібрида огірка Естафета F1 у плівкових теплицях на соломі
(середнє за 2001-2003 рр.)
Регулятор
росту | Урожай-ність, кг/м2 | Вартість продукції, грн/м2 | Виробничі витрати, грн/м2 | Умовно чистий прибуток, грн/м2 | Собівар-тість грн/кг | Рівень рентабель-ності, %
Контроль
(вода) | 22,2 | 55,06 | 34,32 | 20,74 | 1,55 | 60,4
Емістим С
(10 мл/га) | 23,8 | 59,02 | 34,35 | 24,67 | 1,44 | 71,8
Івін
(300 мг/га) | 24,7 | 61,26 | 34,36 | 26,9 | 1,39 | 78,3
Емістим С
(5 мл/га) + івін
(200 мг/га) | 25,6 | 63,49 | 34,38 | 29,11 | 1,34 | 84,7
За індивідуальною дією на рослини більш ефективним виявився івін. Умовно чистий прибуток при його застосуванні дорівнював 26,9 грн/м2, що більше, ніж в контролі, на 6,16 грн/м2. Найбільший умовно чистий прибуток у досліді отримано при сумісному використанні емістиму С та івіну – 29,11 грн/м2. Рентабельність застосування суміші регуляторів росту – 84,7 %. Роздільне застосування регуляторів росту також підвищувало рівень рентабельності порівняно з контролем на 11,4-17,9 %.
Висновки
1. Біологічні особливості гібридів F1 огірка обумовлюють тривалість основних періодів росту і розвитку. Найбільш ранньостиглими є гібриди F1 Константний та Ксана, вегетаційний період яких триває 44 дні, що на 3 доби менше, ніж у контролі. Застосування регуляторів росту рослин емістим С (5мл/га) та івін (10 мл/га) у фазі 4 листків прискорює на 1-2 дні настання фази цвітіння і на 2-3 дні – плодоношення порівняно з контролем.
2. Протягом вегетаційного періоду найбільшим добовим приростом стебла за добу відзначались гібриди F1 Константний та Славний. До фази 5 справжніх листків він становив 0,4-0,6 см, на початок цвітіння – 3,5-3,6 см, плодоношення – 6,5-9,4 см на добу. Найбільша довжина стебла на початку фази плодоношення була у гібрида F1 Константний – 217 см, що на 36 см переважає контроль (гібрид F1 Естафета). Встановлено кореляційну залежність між довжиною стебла та врожайністю рослин. Так, для гібридів F1 Естафета та Константний вона становила r= 0,7.
3. Визначено динаміку формування врожаю гібридами F1. Найвищим надходженням врожаю за перші 30 діб плодоношення характеризувався гібрид F1 Константний – 5,7 кг/м2, що переважав контроль (гібрид F1 Естафета) на 1,8 кг/м2. Найвища врожайність у квітні також була у гібрида F1 Константний – 6,4 кг/м2. На 0,4 та 0,7 кг/м2 йому поступались гібриди F1 Ксана та Славний. Подібна тенденція підвищення врожайності зберігалась і в травні, проте врожайність гібрида F1 Ксана в цьому місяці зменшилась на 0,2 кг/м2, що обумовлено збільшенням кількості чоловічих квіток на 14%.
4. Проведено підбір вітчизняних бджолозапильних гібридів для вирощування у плівкових теплицях на соломі. Встановлено, що найбільш урожайними є гібриди F1 Константний та Славний – 25,7 та 24,6 кг/м2.
5. Найвищий вміст сухої речовини (3,6%) та цукрів (2,4%) зареєстровано у гібрида F1 Константний. Найнижчим вмістом нітратів відзначаються гібриди F1 Константний (192 мг/кг) та Славний (199 мг /кг). За рівнем накопичення нітратів жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (400 мг/кг).
6. Найбільш економічно ефективним в плівкових теплицях на соломі є вирощування гібридів F1 Константний та Славний, рівень рентабельності яких становить 84,9 та 77,5% проти 63,9 % у контролі. Умовно чистий прибуток при вирощуванні цих гібридів дорівнює 29,26 і 26,63 грн/м2, а собівартість продукції – 1,34 - 1,40 грн/кг.
7. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин гібрида F1 Естафета при різних площах живлення, при якому було сформовано максимальне навантаження на рослину – по 3 плоди на пагонах першого порядку на висоті 1,5 м до шпалери та 1,5 м після неї. Він забезпечив найвищу загальну врожайність при площі живлення 0,28 м2 – 24,2 кг/ м2.
8. Встановлено, що за індивідуальною дією на рослини гібрида F1 Естафета кращим є регулятор росту івін (300 мг/га). Найбільшу врожайність (25,6 кг/м2) при найвищій товарності отриманої продукції (96,6 %) забезпечило використання cуміші регуляторів росту емістим С (5мл/га) + івін (200 мг/га). Збільшення врожайності при її застосуванні – 3,4 кг/м2.
9. Використання суміші регуляторів росту рослин емістим С (5 мл/га) + івін (200 мг/га) дозволяє знизити собівартість продукції до 1,34 грн/кг та отримати найвищу рентабельність – 84,7 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для збільшення виходу
