НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ

МIНIСТЕРСТВА ЕКОНОМIКИ УКРАЇНИ

БОРТНИК Олександр Миколайович

УДК: 339.564

СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ

ЕКСПОРТУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ

Спеціальність: 08.02.03 - організація управління,

планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор,

Беседін Василь Федорович

НДЕІ Мінекономіки України, заступник директора, завідуючий відділенням економічної стратегії, макроекономічного прогнозування та фінансової політики

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор,

Дудченко Микола Андрійович

Державний університет інформаційних і комунікаційних технологій,

професор кафедри менеджменту (м. Київ);

-

Мельник Василь Іванович

НДЕІ Міністерства економіки України, завідувач відділу проблем розвитку ПЕК та енергозбереження

Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра економіки та менеджменту

(м. Харків).

Захист відбудеться 23 березня 2006 року о 16 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕI Міністерства економіки України за адресою: 01103, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий 21 лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор економічних наук О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вихід України на шлях стабільного економічного зростання в значній мірі гальмується невідповідністю структури та обсягів експорту потребам і можливостям держави. Слід відмітити, що, по-перше, характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України в сфері експорту є його сировинна спрямованість. При цьому проблема України не стільки в самому експорті сировини, скільки в тому, що вона мало експортує промислових товарів і не адаптувалась до вимог і стандартів, що діють у світовій торгівлі.

По-друге, вітчизняні експортери працюють у надзвичайно складних умовах (високий pівень податків, складна законодавча база, пpактична відсутність системи стpахування і кpедитування тощо). А це стримує зростання експорту, викликає скорочення надходжень валюти, посилює тягу до використання бартерних операцій, а також сприяє приховуванню валюти.

Сучасний стан економіки України пов’язаний, головним чином, з неадекватністю її структури сучасним умовам відтворення, потребам науково-технічного прогресу, місцю України в міжнародному розподілі праці. При цьому характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України є необхідність імпорту у великих обсягах паливно-енергетичних ресурсів. Досить обмеженою є і наукова база зовнішньоекономічної діяльності. Відсутні наукові обгрунтування важливіших напрямів стратегії розвитку експорту, його спрямованості й ефективності.

І ще однією важливішою проблемою є питання експорту паливно-енергетичних ресурсів в умовах гострого дефіциту власного їх видобутку чи виробництва. В Україні панує думка, що при такій складній ситуації в енергетичному секторі не слід навіть і ставити питання про нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів. Але, враховуючи високу ефективність експорту, наявність значних потужностей для переробки нафто-газової сировини, сприятливе географічне положення України і її регіонів відносно постачальників паливно-енергетичних ресурсів на сході і споживачив на заході країни, а також наявність корисних копалень у різних регіонах країни, можна стверджувати, що питання про можливість нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів потребує негайного дослідження і наукового обгрунтування умов і чинників здійнення цього стратегічного напряму у розвитку енергетичного сектору.

Обгрунтуванню стратегічних засад розвитку паливно-енергетичного сектору, вирішенню проблеми оптимізації управління ресурсовикористанням, розвитку експортного потенціалу країни присвячені роботи Бабича В.П., Беседіна В.Ф., Будкіна В.С., Гончарова Ю.В., Дудченка М.А., Ковалка М.П., Куліка М.М., Мельника В.І., Пили В.І., Пузанова І.І., Столярова В.Ф., Філіпенка А.С. та багатьох інших. Проте, залишаються нерозв’язаними такі важливі питання як тенденції, закономірності та причинно-наслідкові взаємозв’язки в енергетичному секторі країни, визначення і вичерпна оцінка стратегічних засад розвитку експортного потенціалу на сучасному етапі. Невирішеними є також методологічні та методичні питання стимулювання експорту, підвищення конкурентоспроможності експортної продукції України. Все більшого теоретичного і практичного значення набуває виявлення резервів підвищення ефективності експорту, обгрунтування умов для створення сприятливого інвестиційного клімату. Це визначає актуальність поглибленого дослідження проблеми з акцентом на її логіко-структурну побудову.

Актуальність дослідження та наявність значної кількості нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються державної стратегії розвитку енергетичного сектору країни, яка найповніше відповідає конкретним потребам економіки України на сучасному етапі, зумовили мету, завдання і предмет дисертаційної роботи, її структуру та коло питань, що розглядаються.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором при виконанні планів науково-дослідних робіт НДЕІ Мінекономіки України за період 2003-2005 років по темах: “Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом “Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (2003-2004 рр., № державної реєстрації 0102U007283, особистий внесок автора - прогноз показників зовнішнього сектору); “Розробка методології моделювання структурних зрушень в основних агрегатах ВВП на короткострокову перспективу” (2004-2005 рр., № 0104U007686, особистий внесок - пріоритетні напрями структурних зрушень в експорті України).

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є розробка стратегічних засад нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів в умовах формування і сталого розвитку ринкової економіки України.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлені та вирішувались наступні завдання:

визначення ролі і місця експорту паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) в економіці України;

обгрунтування стратегічних засад, основних умов і чинників розвитку експорту ПЕР;

визначення засад і умов підвищення експорту і зниження дефіциту платіжного балансу;

розроблення стратегічних напрямів розвитку експорту ПЕР;

обгрунтування системи чинників, що зумовлюють об’єктивну необхідність посилення ролі державного стимулювання експорту ПЕР.

Об’єктом дослідження є експорт паливно-енергетичних ресурсів суб’єктами господарювання України, а його предметом - теоретичні, методичні та практичні питання нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів, що сприятиме підвищенню ефективністі функціонування економіки України.

Методологічною основою дослідження є економічна теорія та наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. В процесі наукового дослідження застосовані методи порівняльного економічного аналізу (при аналізі експорту за видами ресурсів і країнами), економіко-математичного моделювання (при оцінці експорту-імпорту паливно-енергетичних ресурсів), експертних оцінок (у процесі підготовки екзогенних даних), прогнозування (при визначенні можливого зростання експорту), логічного узагальнення (при формулюванні висновків), статистичні і графічні методи (при побудові таблиць, графіків і схем) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі здійсненого автором комплексу наукових досліджень отримані наступні результати, які можна кваліфікувати як нові положення:

одержано вперше:

- обґрунтовано роль і місце України в міжнародному розподілі праці виходячи з її потенціалу, місцерозташування і можливостей конкурування на ринках ближнього і далекого зарубіжжя та підвищення частки присутності на світовому енергоринку, зокрема, стосовно вдосконалення ролі і місця України на міжнародному ринку енергоресурсів не тільки як транзитера ПЕР, але і як експортера первинних паливно-енергетичних ресурсів і продуктів їх переробки; - обґрунтовані наукові положення щодо можливості і необхідності ефективного використання експорту ПЕР (у разі їх імпорту для власних потреб і часткового експорту паливно-енергетичних ресурсів власного виробництва) та продукції переробки первинної сировини, а також за рахунок їх реекспорту;

- визначені засади щодо стимулювання експорту ПЕР, проведена їх класифікація за характером дії на економічні, адміністративні і організаційно-правові, сформульована система напрямів та заходів щодо підтримки експорту енергоресурсів з боку держави;

- розроблені методичні підходи щодо визначення і здійснення комплексу заходів, що виведуть Україну на рівень експортера (реекспортера) деяких видів ПЕР, у першу чергу, електроенергії, нафти, газу, продуктів нафтопереробки, вугілля, як за рахунок збільшення власного виробництва і енергозбереження, так і шляхом активізації зовнішньоекономічної і політичної діяльності держави;

удосконалено:

- обґрунтування основних умов підвищення ефективності експорту мінерально-сировинної продукції за рахунок упровадження нових технологій у виробництво, підвищення конкурентоспроможності, а також створення сприятливої системи залучення інвестицій у мінерально-сировинні галузі тощо;

- оцінку проектів нарощування експорту ПЕР шляхом визначення ефективності за рахунок різниці цін експорту і імпорту (або внутрішніх цін ресурсів власного виробництва) за вирахуванням витрат на транспортування та переробку. Це забезпечує отримання об'єктивної оцінки та надає можливість здійснення порівняльного аналізу вагомих за обсягами експорту-імпорту видів продукції і послуг з різних країн;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування основних умов упровадження нових технологій шляхом нарощування науково-технічних розробок для виробництва наукомісткої продукції, розвитку видобувних галузей з їх переорієнтацією на виробництво висококондиційної продукції за сучасними енерго- та екологічно зберігаючими ефективними технологіями, надання послуг по підготовці та забезпеченню процесів виробництва і реалізації продукції, що експортується, послуг по підготовці спеціалістів тощо;

- створення сприятливого інвестиційного клімату, спрямованого на залучення інвестицій у паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України, у першу чергу, здійснення заходів у сфері податкової політики, інституційних перетворень у галузях ПЕК, у сфері регулювання суб’єктів ринку з метою встановлення основних першочергових для стимулювання інвестиційного процесу у ПЕК. Реалізація визначених заходів сприятиме підвищенню ефективності роботи та інвестиційної привабливості підприємств усіх галузей ПЕК;

- обґрунтовано, що макроекономічне регулювання соціально-економічних відносин у зовнішньоекономічній сфері має враховувати інтереси як держави, так і підприємств, де реально функціонують продуктивні сили, створюються товари і послуги, реалізуються об’єктивні економічні закони.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості розв’язання важливої наукової і прикладної задачі, що надасть змогу застосування результатів дослідження в економіці України під час розроблення стратегії розвитку енергетичного сектору країни.

Одержані результати дали змогу розробити практичні засади раціоналізації стратегії нарощування експорту на сучасному етапі, довести наукові розробки до рівня практичного використання підприємствами і організаціями у зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема це стосується оцінки ефективності проектів нарощування експорту, обґрунтування основних умов упровадження нових технологій для виробництва наукоємкої продукції, створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищення конкурентоспроможності експортної продукції ПЕК.

На основі рекомендацій дисертації розроблено заходи щодо нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів, котрі використані при підготовці доповідних записок в органи державної влади, а також при розробці прогнозів економічного і соціального розвитку країни.

Ряд принципових положень роботи протягом останніх років знайшли своє відображення в прогнозних розробках Міністерства економіки України (довідка №47-23/368 від 18.11.2005 р.), НДЕІ Міністерства економіки України (довідка № 15/444 від 21.11.2005 р.), Міністерства палива і енергетики (довідка № 3.1-29 від 23.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на 6 конференціях і семінарах, зокрема на міжнародних науково-практичних конференціях “Економічне зростання і посилення соціальної спрямованості” (2004 р., м. Умань); “Інвестиції XXI століття в контексті ЦРТ: інтеграція України у світовий економічний простір” (2005 р., м. Умань); VII Конгресі ділових, наукових і творчих кіл України “Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість” (2005 р., м. Київ); Міжнародному економічному форумі “Стратегія і тактика соціального розвитку і нові формати інтеграції” (2005 р., м. Черкаси).

Публікація результатів досліджень. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлені у 7 опублікованих роботах (з них параграфи у трьох колективних монографіях і 4 статті в збірниках фахових наукових праць), загальний обсяг публікацій – 3,4 д.а., з них 3,1 д. а. належить особисто дисертантові.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (160 найменувань). Вона становить 189 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 15 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Роль і місце експорту-імпорту в ринковій економіці” узагальнені теоретичні питання, пов’язані з роллю держави в регулюванні експорту-імпорту в умовах ринкової трансформації та їх суттю як економічних категорій, а також розглянуті міжнародний розподіл праці і експорт-імпорт продукції та енергетична стратегія країн з ринковою економікою, висвітлені роль і місце в Україні експорту ПЕР.

Міжнародне співробітництво на даному етапі економічного розвитку є закономірним результатом суспільного прогресу на шляху світової цивілізації. Інтереси швидкого підйому економіки і підвищення добробуту населення потребують об’єднання зусиль окремих країн та їх угруповань у сфері виробництва, науки і техніки, більш повного використання переваг міжнародного розподілу праці.

Міжнародне співробітництво є засобом, за допомогою якого країни можуть здійснювати спеціалізацію виробництва, підвищувати продуктивність власних ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг і ефективність виробництва. Суверенні держави, а також окремі їх підприємства можуть мати значний ефект за рахунок спеціалізації на виробництві продукції, яку вони можуть виробляти з найвищою відносною ефективністю, і подальшого її обміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти.

До міжнародного співробітництва країни спонукають такі обставини. По-перше, економічні ресурси - природні, трудові та інвестиційні - розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно, тобто країни по забезпеченості економічними ресурсами мають досить великий діапозон. А, по-друге, ефективне виробництво різної продукції грунтується на відповідних технологіях, які не завжди є у всіх країнах, та на комбінації ресурсів, які теж обмежені.

Експортна стратегія країн з ринковою економікою спрямовується, у першу чергу, на виробництво товарів з високими техніко-економічними характеристиками, зниження їх ціни, підвищення надійності та безпеки в експлуатації, сервісне обслуговування, дизайн, екологічность. У той же час вона орієнтується на наявність широкомасштабного, динамічного внутришнього ринку, розробку і прийняття законів, що забезпечують необхідні правові норми, на встановлення податкових пільг експортерам, широку підтримку заходів у сфері НДДКР і інновацій, на розвиток малих організаційних форм господарювання, створення спеціальних економічних зон тощо.

Поряд з цим, держави з розвиненою ринковою економікою здійснюють жорстке регулювання експорту, використовуючи головним чином адміністративні важелі: прямі заборони, експортний контроль і ліцензування, обмеження експорту, встановлення монопольних каналів збуту.

Питома вага експорту у ВВП розвинутих країн коливається від 10 до 75% (у США –12,1%, Канаді – 40%, Нідерландах –56%, Бельгії – 73,4%). За відношенням експорту до ВВП економіка України є надзвичайно відкритою (рис.1). Частка експорту у ВВП з середини 90-х років займала близько 50%, у 2004 році вона досягла 61,2%. А це означає, що така залежність національної економіки від експортної торгівлі може призвести до того, що при погіршенні зовнішньоекономічної кон’юнктури економіка знову опиниться в скрутному становищі.

Джерело: побудовано автором за даними ДержкомстатуУкраїни.

Рис. 1. Динаміка питомої ваги експорту та імпорту у ВВП

В цілому слід констатувати, що проблема України полягає не у самому факті експорту сировини, а у тому, що вона мало експортує промислових товарів і не адаптувалась до тих процесів “інтелектуалізації”, які мають місце у світовій торгівлі. США і Канада теж є найбільшими постачальниками сировини на світовий ринок, однак питома вага цих товарів у їх експорті хоч і вища, ніж у інших розвинених країн, але значно поступається питомій вазі промислових товарів.

Високий рівень зовнішньої відкритості національної економіки є головним чином вимушеним, тобто результатом занепаду споживчого попиту на внутрішньому ринку. Значні обсяги експорту ефективні для економіки тільки тоді, коли є добре розвинутий внутрішній ринок. В Україні він, на жаль, є серйозним фактором нестабільності. Високий рівень відкритості став наслідком залежності країни від імпортних енергоносіїв. За таких умов експорт став вимушеним засобом залучення критично необхідного обсягу іноземної валюти для фінансування поставок енергоносіїв в Україну, які займають майже половину всього імпорту.

Як показав аналіз, здійсненню ефективної експортної політики Україні перешкоджає низка факторів, головні серед яких:

·

·

·

·

·

·

У другому розділі ”Розробка стратегічних основ розвитку експорту продукції паливно-енергетичного комплексу на етапі економічного зростання” розглянуті стратегічні засади розвитку експорту ПЕР, обгрунтована необхідність відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту, а також розроблені заходи щодо стимулювання експорту продукції ПЕК.

Аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі України продукцією ПЕК показав, що на даному етапі розвитку економіки лишається неопрацьованою стратегія інтеграції енергетичних ринків України до світових, не визначені основні геополітичні інтереси і стратегічні партнери. Тому в роботі був зроблений висновок про необхідність посилення регулюючої ролі держави при стимулюванні створення динамічних переваг на базі потенційних можливостей експорту в енергетичній галузі. Це вимагає цілеспрямованої стратегії підвищення ефективності експорту енергетичних товарів та вдосконалення його структури.

При розробці стратегічних засад розвитку і підвищення ефективності експорту енергетичної продукції насамперед були поставлені цілі, що полягають у зростанні частки ПЕР у загальному експорті товарів (виходячи з наявного ресурсного потенціалу), збільшенні ефективності експорту послуг трубопровідного транспорту (зокрема, йдеться про транзит нафти та газу і передачу електроенергії), а також зменшенні залежності від коливань зовнішньоекономічної кон’юнктури на світових енергетичних ринках. На даному етапі першочерговими заходами стратегії розвитку експортного потенціалу енергетики безперечно є: підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок зменшення енергомісткості виробництва; впровадження науково-технічних розробок; комплексна модернізація виробництва; створення сприятливого інвестиційного та інноваційного клімату; визначення стратегічних напрямів міжнародного співробітництва в енергетичній сфері. Це дозволить нарощувати обсяги експорту цієї продукції на існуючі ринки і надасть можливість виходу на нові.

Серед основних стратегічних партнерів в експорті ПЕР в роботі окремо виділена Росія, передусім як постачальник нафти і газу, що дає можливість повною мірою використовувати наявний транзитний потенціал, і інші країни СНД та Близького Сходу як альтернативне джерело завантаження українських нафто- і газопроводів. Країни Європи виділені як перспективні споживачі українського вугілля, нафти і електроенергії. Першочергової уваги в стосунках з найбільш розвиненими країнами вимагає курс на проведення і реалізацію спільних науково-технічних досліджень з проблем, пов’язаних з пріоритетними напрямами структурної перебудови економіки. Їх вирішенню сприятиме взаємовигідне відновлення науково-технічного співробітництва з проблем одержання нових матеріалів та технологій їх обробки, запровадження досягнень фізики низьких температур, біотехнологій, ядерної фізики тощо. Розвиток та поглиблення цих контактів, орієнтованих на впровадження у виробництво спільних науково-технічних досягнень, полегшить вихід на ринки третіх країн.

Розвиток експорту енергетичної продукції тісно пов’язаний з його стимулюванням. З цією метою в роботі розроблені як економічні заходи, так і адміністративні та організаційно-правові, причому всі вони відповідно конкретизуються для кожного енергетичного ринку (виходячи з аналізу експортного потенціалу та визначення експортоорієнтованих галузей).

Ефективна підтримка експорту з боку держави визначена у сфері валютної і кредитної політики, політики страхування і надання гарантій, податкової і митної політики, політики підтримки вітчизняних виробників – експортерів, а також правового забезпечення здійснення експортних операцій.

Найбільш ефективним засобом мобілізації експортного потенціалу держави є фінансове сприяння. Однак, пропонуючи засоби стимулювання експорту коштами державного бюджету, необхідно дотримуватися норм і вимог ГАТТ/СОТ, прийнятого в світовій практиці порядку надання державної підтримки експорту енергетичних галузей, а також враховувати узгодження умов приєднання України до цієї організації.

У зв’язку з цим в роботі пропонується розроблений механізм стимулювання експорту ПЕР, що базується на глибокому вивченні тих галузей ПЕК, продукцію яких можна і доцільно поставляти на експорт, а також на загальних принципах державної політики стимулювання експорту енергетичної продукції.

Рис. 2. Заходи щодо стимулювання експорту ПЕР

На цій основі розроблено комплекс заходів державної підтримки експорту галузей ПЕК. Заходи щодо стимулювання експорту наведено на рис. 2.

У третьому розділі “Обгрунтування основних умов підвищення ефективності експорту паливно-енергетичних ресурсів” розглянуті такі умови, як упровадження нових технологій, підвищення конкурентоспроможності продукції ПЕК України, створення сприятливої системи залучення інвестицій, а також наведені основні напрями нарощування в Україні експорту ПЕР.

Дослідивши проблеми діяльності ПЕК, а саме у сфері його виробництва та експорту, можна стверджувати, що галузь практично не має цілісної нормативно-правової бази, внаслідок чого за умов дедалі більшого скорочення державної підтримки галузей ПЕК, єдиним шляхом є прискорення переходу до інноваційної моделі його розвитку.

Дефіцит бюджетних асигнувань, майже відсутність ринкових умов відтворення основного капіталу, криза платіжної системи та бартеризація господарських зв’язків призвели до відчутного падіння темпів виробництва і істотного погіршення фінансового стану підприємств ПЕК. Тому в роботі визначено і окреслено основний комплекс заходів щодо створення інноваційної моделі економіки України, які спрямовані на впровадження інновацій у виробництво і транспорт ПЕР та підвищення їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Експорт ПЕР для умов України є надзвичайно ефективним. У табл. 1 показані можливі обсяги нарощування експорту ПЕР та їх ефективність. Навіть прості розрахунки показують, що Україна за умов нарощування експорту у технічно прийнятних обсягах могла б щорічно отримувати більш півмільярда доларів США прибутку.

Для оцінки проектів нарощування експорту ПЕР у роботі запропоновано наступну залежність:

ЕВi = QEi (цеi – ціi) – ЗТi – ЗПRi ,

де - ЕВi – економічна ефективність від нарощування експорту і-го ресурсу (і=1, ..., m);

QEi – обсяги нарощування експорту і-го ресурсу;

цеi – ціна за одиницю експорту і-го ресурсу;

ціi – ціна імпорту або внутрішня ціна і-го ресурсу власного виробництва;

ЗТi – витрати на транспортування на експорт і-го ресурсу;

ЗПRi – витрати на переробку та інші операційні витрати.

Враховуючи, що попит на ПЕР у перспективі буде зростати, нарощування їх експорту слід вважати пріоритетним для України. Тим більш, що наша держава має великі перспективи одержання російських, туркменських та казахських енергоносіїв.

Разом з тим, необхідною умовою здійснення експортних операцій ПЕР є їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Тому безальтернативним є інноваційний варіант розвитку виробництва і експорту ПЕР, в основі якого лежить відтворення науково-технічної і технологічної бази виробництва. У зв’язку з цим, виходячи з проблем, що стають на перешкоді здійснення ефективних експортних операцій, в роботі окреслені головні чинники (як загальні, так і для кожної галузі ПЕК) підвищення їх конкурентоспроможності (враховуючи важливі конкурентні переваги, які має Україна у сфері експортування ПЕР).

Таблиця 1

Ефективність можливих обсягів нарощування експорту ПЕР |

2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 оцінка | Можливі обсяги нарощування експорту

Електроенергія

Вироблено, млрд.кВт-год | 173,0 | 173,7 | 180,4 | 182,2 | 185,2

Імпорт, млрд.кВт-год | 2,1 | 5,5 | 7,2 | 2,2

Спожито, млрд.кВт-год | 169,9 | 170,6 | 175,4 | 176,9 | 181,0

Експорт, млрд.кВт-год | 5,2 | 8,6 | 12,2 | 7,5 | 5,0

Ціна експорту, $ за 1000 .кВт-год | 130,0 | 150

Ціна імпорту, $ за 1000 .кВт-год | 100,0 | 120

Різниця в цінах на обсяг експорту, $млн | (150-120) ? 5= 150

Газ природний

Вироблено, млрд.м3 | 18,4 | 18,7 | 19,3 | 20,3 | 21,3

Імпорт, млрд.м3 | 56,9 | 56,2 | 59,1 | 59,8 | 60,1

Спожито, млрд.м3 | 65,8 | 65,5 | 72,2 | 72,2 | 75,7

Експорт, млрд.м3 | 1,1 | 1,6 | 5,3 | 4,9 | 5,0 | 5,0

Ціна експорту, $ | 72,9 | 83,3 | 96,0 | 230

Ціна імпорту, $ | 62,6 | 57,7 | 57,8 | 57,9 | 160

Різниця в цінах на обсяг експорту, $млн | (230-160) ? 5=350

Нафта

Вироблено, млн.т | 3,7 | 3,7 | 4,0 | 4,2 | 4,4

Імпорт, млн.т | 13,5 | 18,9 | 22,5 | 20,1 | 20,1

Спожито, млн.т | 16,9 | 21,9 | 22,9 | 22,9 | 21,1

Експорт, млн.т | 0,08 | 0,4 | 1,4 | 0,5 | 0,4 | 2,0

Ціна експорту, $ | 147 | 182 | 227 | 260

Ціна імпорту, $ | 129 | 164 | 223 | 230

Різниця в цінах на обсяг експорту, $млн | (260-230)?2,0 =60,0

Джерело:Дані Мінекономіки.і Держкомстату. Розрахунки автора.

Проблеми подальшого нарощування експортного потенціалу ПЕК України неможливо вирішити за допомогою одночасних актів або набором ряду організаційно-технічних заходів. Йдеться, по-перше, про необхідність розробки концептуальної схеми інвестиційного процесу виходячи, з одного боку, із реальних економічних та соціальних завдань, які може вирішити економіка України, а з іншого - із використання реальних можливостей інвестиційного комплексу країни. По-друге, необхідно надати інвестиційній діяльності характеру саме процесу, який постійно зберігає динамізм відтворення капіталу. Це зумовлює розширення традиційних та розвиток нових джерел накопичення ресурсів для інвестування перспективних проектів. Досвід зарубіжних країн дозволяє зробити висновок про те, що ефективне здійснення структурної трансформації економіки можливе за умови залучення усіх джерел формування інвестиційного потенціалу.

На формування внутрішніх джерел інвестицій можна цілеспрямовано впливати методами державного економічного регулювання (бюджетно-податковою та амортизаційною політикою, діяльністю грошового і фондового ринків, кредитною та емісійною політикою Національного Банку).

Серед заходів, спрямованих на залучення інвестицій у ПЕК України, окремо слід виділити їх у сфері податкової політики, інституційних перетворень у галузях ПЕК, у сфері регулювання суб’єктів ринку з метою встановлення основних першочергових для стимулювання інвестиційного процесу у ПЕК. Це, безумовно, сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості підприємств усіх галузей ПЕК.

У результаті реалізації визначених заходів в Україні складеться ефективно розвинутий паливно-енергетичний комплекс, який задовольнятиме потреби зростаючої економіки в енергоресурсах та поступово інтегруватиметься у світові енергетичні ринки.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена розв’язанню важливої економічної проблеми – обґрунтуванню стратегічних засад розвитку експорту паливно-енергетичних ресурсів. У дослідженні узагальнені та отримали подальший розвиток науково-методичні засади нарощування експорту паливно-енергетичних ресурсів і сформульовані пропозиції щодо їх реалізації при розробленні заходів економічної політики у процесі підготовки стратегії розвитку ПЕК, прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України. Проведено дослідження дало змогу зробити наступні висновки.

1. Уряди всіх країн світу в більшій чи меншій мірі здійснюють регулювання експортних операцій, керуючись політичними, економічними, соціальними, екологічними, моральними, релігійними міркуваннями. При цьому для регулювання широко використовуються як економічні, так і адміністративні інструменти, такі, котрі діють через механізм цін або прямим чином обмежують поставку і закупку товарів. Тому Україні слід теж більш рішуче використати цей важель у відповідних умовах.

2. Орієнтирами експортної політики України повинна стати поміркована лiбералiзація руху продукції ПЕК на зовнішні ринки при забезпеченні стабільності правового режиму, суворому державному контролі за стратегiчними ресурсами, а також попередження демпінгового продажу товарів українського походження. Це передбачає зумісне використання у необхідних випадках тарифних і нетарифних обмежень експорту, активізацію протидії необгрунтованим санкціям ряду інших держав проти вітчизняних виробників і експортерів, прийняття відповідних нормативних документів, здійснення необхідних організаційно-управлінських, договірних заходів.

3. Наявний потенціал України і її місцезнаходження забезпечують можливість ефективного використання експорту ПЕР у разі їх імпорту для власних потреб і часткового експорту паливно-енергетичних ресурсів власного виробництва та продукції переробки первинної сировини, а також за рахунок їх реекспорту.

4. Основними умовами нарощування експорту продукції ПЕК є підвищення ефективності експорту ПЕР за рахунок упровадження нових технологій у їхнє виробництво, підвищення конкурентоспроможності мінерально-сировинної продукції України, запровадження стимулюючих заходів, створення сприятливої системи залучення інвестицій тощо.

5. Перехід економіки України до інноваційної моделі розвитку передбачає виробку чіткої програмно-цільової політики макроекономічного впливу на формування кардинальних напрямів і параметрів геоекономічної стратегії, враховуючи як галузевий, так і національно-територіальний аспект. При цьому метою повинно бути підвищення технологічного рівня експорту, перехід від експорту продукції головним чином сировинної групи до розвитку експортного виробництва на базі існуючих в Україні природних ресурсів.

6. Проведений аналіз показує, що у якості пріоритетних напрямів нарощування експортного потенціалу продукції ПЕК слід відзначити:

-

-

-

Проекти з вказаних напрямів не завжди мають швидку віддачу на початковому етапі, але у перспективі вони стануть не тільки рушіями прогресу, але і високоефективними виробництвами.

Відбір проектів експорту по критерію ефективності слід здійснювати шляхом ранжування проектів (упорядкування масиву проектів по зростанню питомої ефективності) з подальшим поступовим включенням у програму найбільш ефективних проектів.

9. Нарощування експорту ПЕР (кpім пpямого економічного ефекту) надасть можливість у цілому оздоpовити економічну ситуацію в кpаїні, а саме:

- pеалізувати потенційні можливості укpаїнської науки та високих технологій;

- збеpігти тепеpішній індустpіальний та технологічний базис укpаїнської економіки;

- відновити і pозшиpити пеpспективи для викоpистання наявних виpобничих потужностей, пpоектно-констpуктоpських оpганізацій і великих тpудових колективів, зайнятості пpацездатного населення;

- пpипинити pуйнівні пpоцеси деспеціалізації і pозпаду коопеpаційних зв’язків і ствоpити нові умови для фоpмування більш вигідних економічних відносин з іншими кpаїнами;

- спpияти виникненню конкpетних матеpіальних пеpедумов для залучення високих технологій із заpубіжних кpаїн;

- pозвивати вітчизняну базу високого технологічного виpобництва і інфоpмаційних послуг, подолати економічне відставання і спpияти виникненню пеpспектив ефективного економічного обміну, одеpжання пpибутку, зв’язаного з технологічним лідеpством.

10. Україні необхідно ініціювати створення центрів досліджень кон’юктури продукції ПЕК на внутришньому і світових ринках, проведення кваліфікованої цінової експертизи зовнішньоторгівельних контрактів з видачею відповідних рекомендацій та аналітичних матеріалів суб’єктам господарювання, структурам виконавчої влади. Слід також створити науково-дослідну базу для системного вивчення стану світових ринків ПЕР та маркетингового забезпечення діяльності українських експортерів, активно залучати до цієї роботи торгівельно-економічні місії, відповідні підрозділи посольств України за кордоном, представництва різних українських фінансово-промислових структур, повніше використовувати можливості Торгово-промислової палати України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Розділи в монографіях

1. Бортник О.М. Створення сприятливої системи залучення інвестицій у ПЕК // Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. - С. 108-122.

2. Бортник О.М. Стимулювання експорту паливно-енергетичних ресурсів // Тенденції і пропорції розвитку економіки України / За ред. В.Ф.Беседіна. - К.: НДЕІ - 2005. - С. 286-295.

3. Бортник О.М. Головні умови підвищення експорту паливно-енергетичних ресурсів // Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія / За ред. В.Ф.Беседіна, А.С.Музиченка - К.: НДЕІ. – 2005. – С. 216-222.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Бортник О.М., Костров Д.С. Інноваційна складова інвестування як фактор прискорення економічного розвитку // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наукових праць НДЕІ Мінекономіки. Вип. № 4 (35). / - К., 2004. - С. 31-36. Особистий внесок: впровадження інноваційних технологій у виробництво паливно-енергетичних ресурсів.

5. Бортник О.М. Міжнародний розподіл праці та експорт-імпорт продукції // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць НДЕІ Мінекономіки. Вип. № 5 (36) / - К., 2004. - С. 76-82.

6. Бортник О.М. Роль і місце в Україні експорту паливно-енергетичних ресурсів // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць НДЕІ Мінекономіки. Вип. № 9 (40) / - К., 2004. - С. 226-230.

7. Бортник О.М. Стратегічні засади розвитку експорту продукції ПЕК // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць НДЕІ. Вип. № 4(47), - К., - 2005. - С. 68-72.

АнотаціЇ

Бортник О.М. Стратегічні засади розвитку експорту паливно-енергетичних ресурсів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, - Київ, 2006.

Робота присвячена розробці науково-методичних засад розвитку експорта паливно-енергетичних ресурсів і пропозиціям щодо їх реалізації при підготовці заходів економічної політики у процесі розроблення стратегії розвитку ПЕК, прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України.

Узагальнені теоретичні питання, пов’язані з роллю держави в регулюванні експорту-імпорту в умовах ринкової трансформації та їх суттю як економічних категорій, а також розглянуті міжнародний розподіл праці і експорт-імпорт продукції та енергетична стратегія країн з ринковою економікою, висвітлені роль і місце в Україні експорту паливно-енергетичних ресурсів.

Розроблені стратегічні засади розвитку експорту паливно-енергетичних ресурсів, обгрунтована необхідність відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту та наведені заходи стимулювання експорту продукції ПЕК.

Розглянуті таки умови нарощування експорту як упровадження нових технологій, підвищення конкурентоспроможності, створення сприятливої системи залучення інвестицій, а також наведені основні напрями нарощування в Україні експорту паливно-енергетичних ресурсів.

Ключові слова: експорт, паливно-енергетичні ресурси, стимулювання експорту, інвестиції, напрями реформування.

Бортник А.Н. Стратегические основы развития экспорта топливно-энергетических ресурсов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирование и регулирование экономики. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины. - Киев, 2006.

Работа посвящена разработке научно-методических основ развития экспорта топливно-энергетических ресурсов и предложениям по их реализации при подготовке мероприятий экономической политики в процессе разработки стратегии развития ТЭК, прогнозов и программ экономического и социального развития Украины.

Обобщенны теоретические вопросы, связанные с ролью государства в регулировании экспорта-импорта в условиях рыночной трансформации и их сутью как экономических категорий, а также рассмотрены международное разделение труда и экспорт-импорт продукции, энергетическая стратегия стран с рыночной экономикой; освещены роль и место в Украине экспорта топливно-энергетических ресурсов.

Развитие экспорта энергетической продукции тесно связано с его стимулированием. С этой целью в работе разработаны как экономические мери, так и административные и организационно-правовые, причем все они соответственно конкретизируются для каждого энергетического рынка исходя из анализа экспортного потенциала и определения экспортоориентированных отраслей.

Наиболее эффективная поддержка экспорта со стороны государства определена в сфере валютной и кредитной политики, политики страхования и предоставления гарантий, налоговой и таможенной политики, политики поддержки отечественных производителей – экспортеров, а также правового обеспечения осуществления экспортных операций.

Финансовое содействие является наиболее эффективным средством мобилизации экспортного потенциала государства. Однако предлагая средства стимулирования экспорта средствами государственного бюджета необходимо придерживаться норм и требований международной организации торговли, принятого в мировой практике порядка предоставления государственной поддержки экспорта энергетических отраслей, а также учитывать согласование условий присоединения Украины к этой организации.

В этой связи в работе предлагается разработанный механизм стимулирования экспорта топливно-энергетических ресурсов, который базируется на глубоком изучении тех отраслей ТЭК, продукцию которых можно и целесообразно поставлять на экспорт, а также на общих принципах государственной политики стимулирования экспорта энергетической продукции и на основе этого разработка мероприятий государственной поддержки экспорта отраслей ТЭК.

Показано, что необходимым условием осуществления экспортных операций с топливно-энергетическими ресурсами является их конкурентоспособность на внешних рынках. Но исследование уровня конкурентоспособности экспорта отечественных энергетических товаров показало, что он является достаточно низким. Поэтому безальтернативным является инновационный вариант развития производства и экспорта ТЭР, в основе которого лежит воссоздание научно-технической и технологической базы производства. В этой связи, исходя из проблем, которые усложняют осуществление эффективных экспортных операций, в работе очерчены главные факторы повышения их конкурентоспособности учитывая важные конкурентные преимущества, которые имеет Украина в сфере экспортирования ТЭР.

Разработаны стратегические основы развития экспорта топливно-энергетических ресурсов, обоснована необходимость восстановления традиционных и освоения новых рынков сбыта, а также показаны мероприятия по стимулированию экспорта продукции ТЭК.

Рассмотрены такие условия наращивания экспорта как внедрение новых технологий, повышение конкурентоспособности, создание благоприятной системы привлечения инвестиций, а также приведены основные направления наращивания в Украине экспорта топливно-энергетических ресурсов.

Ключевые слова: экспорт, топливно-энергетические ресурсы, стимулирование экспорта, инвестиции, направления реформирования.

Bortnik O.M. Strategic principles of development of export of fuel and energy resources. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and adjusting of economy - Research economic institute of Ministry of economy of Ukraine, Kiev, 2006.

Dissertation is devoted to development of scientifically-methodical principles of development of export of fuel and energy resources and suggestions in relation to their realization at preparation of measures of economic policy in the process of development of strategy of development of FEK, prognoses and programs of economic and social development of Ukraine.

The theoretical questions related to the role of the state in adjusting of export-import in the conditions of market transformation and their essence as economic categories are generalized, and also the international division of labor and export-import of products and power strategy of countries is considered with a market economy, role and place in Ukraine of export of fuel and energy resources is lighted up.

Strategic principles of development of export