К0
національна академія наук україни
рада по вивченню продуктивних сил україни
Черевко Віктор Олександрович
УДК: 332.4 (477)
МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ РЕГІОНУ
Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Черкаському державному технологічному університеті.
Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Хлобистов Євген Володимирович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу сталого розвитку та екологічної безпеки.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Качала Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту;
кандидат економічних наук Пилипів Віталій Володимирович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу проблем регіональної політики та розвитку місцевого самоврядування.
Провідна установа:
Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, відділ ринкових механізмів та структур.
Захист відбудеться 6 грудня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “3” листопада 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор Коваль Я.В.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Докорінні трансформаційні процеси в економіці України, її інтеграція до світового економічного простору обумовлюють необхідність розробки нових наукових підходів, поглиблення теоретико-методологічних основ формування та удосконалення всіх ресурсних потоків, зокрема фінансових, в соціально-економічному розвитку окремих регіонів і країни в цілому. На сьогоднішній день, головними пріоритетами формування ефективної фінансової діяльності на регіональному рівні має бути виявлення та використання резервів економічного зростання, активізація існуючих фінансових механізмів та інструментів розвитку, тобто своєчасна і комплексна оцінка управління фінансовими потоками регіону та розробка напрямів підвищення її ефективності. Це обумовлює необхідність розробки шляхів та впровадження заходів раціонального використання всіх наявних і прихованих фінансових ресурсів регіону та їх примноження.
Забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіонів, зміцнення фінансових засад місцевого самоврядування, удосконалення механізмів управління формуванням та використанням фінансових ресурсів – усі ці питання потребують подальшого дослідження.
Теоретико-методичним підґрунтям проведеного дослідження стали наукові праці українських науковців В.Л. Андрущенка, З.С. Варналія, О.Д. Василика, О.С. Власюка, В.М. Гейця, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.В. Каламбет, Л.М. Калашникової, Т.М. Качали, О.П. Кириленка, В.І. Кравченка, М.І. Крупкої, В.І. Куценко, А.С. Лисецького, І.О. Луніної, С.В. Онишко, В.М. Опаріна, К.В. Павлюка, В.В. Пилипова, Л.Л. Тарангул, Є.В. Хлобистова, В.П. Ходаківської, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка. Певний внесок у науково-методичне вирішення вищезазначених проблем зробили такі російські вчені, як В.В. Бурцев, А.Г. Гранберг, Г.Б. Поляк, В.М. Родіонова, Б.М. Сабанті, Є.А. Уткін, та зарубіжні науковці Дж. Аронсон, Р. Бленд, К. Давей, Дж. Петерсен, Д. Штігліц, Т. Треверс, Т.М. Хорват та ін. Проте коло питань щодо методів оцінки фінансових потоків регіону та механізмів підвищення ефективності їх управління ще не знайшли достатнього науково-теоретичного та методологічного вирішення і потребують комплексного вивчення та дослідження. Вищевикладене й зумовило вибір теми дисертації і визначило мету, структуру та зміст дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які проведено автором, є складовою частиною комплексних досліджень, що виконувались в рамках планової тематики Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темі 3.1.5.6 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № U000657). Участь автора у її виконанні полягає в розробці основних напрямків фінансового забезпечення розвитку регіонів України.
Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам розвитку фінансової регіональної політики країни.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування та використання фінансових потоків регіону та розробка практичних рекомендацій по управлінню цим процесом для забезпечення економічного зростання.
Відповідно до цієї мети розв’язувались такі задачі:
– поглиблення теорії та методології формування та оцінки фінансових потоків регіону, розкриття соціально-економічної сутності фінансового потоку регіону;
– виявлення передумов, факторів та обґрунтування принципів формування фінансових потоків в регіоні в умовах ринкових трансформацій для забезпечення його ефективної фінансово-господарської діяльності;
– оцінка сучасного стану та з’ясування проблем і тенденцій управління фінансовими потоками в регіоні в трансформаційних умовах;
– оптимізація державного управління фінансовими потоками в регіоні шляхом визначення їх оптимальної структури;
– вдосконалення методів організації діяльності банківських установ на регіональному рівні;
– побудова системи визначення обсягу тіньового фінансового потоку в регіоні та масштабів тіньової діяльності;
– обґрунтування необхідності розмежування фінансових потоків, що обслуговують поточну та інвестиційну діяльність в регіоні;
– здійснення оцінки рівня ефективності управління фінансовими потоками на регіональному рівні;
– розробка напрямів оптимізації фінансової політики органів місцевої влади.
Об’єктом дослідження є економічні відносини в системі формування фінансового потенціалу регіону.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні проблеми управління фінансовими потоками в регіоні та методів їх аналізу.
Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень в області фінансів і фінансового ринку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлено фундаментальні теорії розвитку територіальних систем, становлення й удосконалення регіональної політики. В дисертаційній роботі використовувались такі наукові методи: індексного та порівняльного аналізу – при виявленні тенденцій розвитку механізму фінансового забезпечення регіонів України в умовах перехідної економіки; групування – для виявлення територіальних відмінностей у забезпеченні населення регіону бюджетними ресурсами; економіко-статистичний – для визначення характеру та особливостей формування фінансових потоків регіону; системно-структурний – для визначення та оптимізації функціонально-компонентної структури фінансового потоку регіону; монографічний – для узагальнення теоретико-методологічних засад аналізу та оцінки фінансових потоків в регіоні; метод економіко-математичного моделювання – при визначенні концептуальних напрямів розвитку фінансового забезпечення регіонів України; графічний – для визначення структурних змін як загального фінансового потоку в регіоні, так і окремих його елементів.
Інформаційна база дослідження – Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, інших міністерств і відомств з питань регулювання фінансових відносин, звітні матеріали досліджень за результатами фінансової аналітики регіонів.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну, є наступні:
вперше:
– виділено і визначено у структурі фінансового потоку регіону фінансовий потік підприємств нефінансового сектора регіональної економіки, фінансових підприємств і організацій, фізичних осіб, місцевих бюджетів та державного бюджету в регіональній економіці, що дозволило визначити проблеми та тенденції державного управління фінансовою системою на регіональному рівні;
– розроблено модель діагностики обсягів тіньових фінансових потоків у різних галузях економіки регіону та масштабів тіньової діяльності, що враховує особливості функціонування тіньового сектора економіки, напрямки руху тіньових фінансових потоків та структуру тіньової діяльності;
дістало подальший розвиток:
– теоретико-методологічні засади управління фінансовими потоками регіону, що враховують методичні підходи до їх визначення, принципи послідовності виявлення фінансових ресурсів, що беруть участь в економічній діяльності регіону, єдність та узгодженість фінансових потоків;
– обґрунтування необхідності виокремлення фінансових потоків регіону, що обслуговують поточну та інвестиційну діяльність для стабілізації функціонування фінансової системи регіональної економіки, сприяння організації регіональних інвестиційних ресурсів та забезпечення стійкості платіжного обороту;
– методичні підходи аналізу та оцінки сучасного стану управління фінансовими потоками у регіоні, на основі яких забезпечується виявлення його основних проблем та тенденції, переважання дотаційних коштів поряд з власними та інвестиційними у фінансовому потоці бюджету, територіальна диспропорція у розподілі бюджетних коштів та фінансового потоку фінансових і нефінансових організацій;
– побудова комплексної системи оцінки ефективності управління регіональними фінансовими потоками, що базується на взаємозв’язку основних груп показників вертикального, горизонтального, порівняльного, структурного, індексного та економіко-математичного типів оцінки;
– теорія та методологічні підходи до формування фінансового потоку регіону, що на відміну від існуючих, враховує базові поняття соціально-економічних процесів громадського життя, взаємозв’язки між господарюючими суб’єктами та забезпечення фінансової взаємодії між виробниками і споживачами товарів; визначення фінансового потоку регіону як сукупності доходів або витрат суб’єктів регіональної економічної системи та обґрунтування ролі і значення фінансового потоку регіону в розвитку регіональної господарської системи;
удосконалено:
– методичні підходи щодо управління фінансовими потоками на регіональному рівні, які, порівняно з наявними, передбачають визначення сукупності фінансових потоків за групами підприємств, кількісні характеристики фінансових потоків, зміни елементів, що становлять фінансовий потік, динаміку їх якісних оцінок та залежності між результуючими і факторними ознаками;
– формування моделі ефективного управління фінансовими потоками економіки регіону, в основу якої, на відміну від існуючих, покладено блок, що відображає процес управління фінансовими потоками і блок відповідного результату управління учасниками економічних відносин;
– напрями підвищення інвестиційної активності фінансових інститутів та економічного стимулювання діяльності банківських установ в регіоні через залучення фінансового потоку фізичних осіб у легальних та прихованих формах як перспективного інвестиційного ресурсу регіональної економічної системи, на підставі яких забезпечується зростання реального сектору економіки, поліпшення інвестиційного клімату, зниження податкового тиску.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати, положення та висновки, поглиблюють науково-методичні засади управління фінансовими потоками регіону і в поєднанні з практичними рекомендаціями можуть служити науковою базою для удосконалення фінансового забезпечення областей та збільшення обсягів фінансових потоків. Вони можуть бути використані при реалізації економічної політики, формуванні ринково-орієнтованого фінансового механізму регіону. Окремі результати дисертаційного дослідження були впроваджені в діяльності Головного фінансового управління Черкаської обласної держадміністрації, що дало змогу вдосконалити механізм фінансового забезпечення Черкаської області та збільшити обсяги її фінансових потоків (довідка № 04-3-51 від 26.10.2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідної роботи 3.1.5.6 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (довідка № 25/869-5-4 від 30.10.2006 р.).
Певні результати дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи, що виконується в Черкаському державному технологічному університеті по темі „Концептуальні положення проекту Стратегії соціального і економічного розвитку Черкаської області до 2015 року” (державний реєстраційний № U005388). Участь автора у їх виконанні полягає в розробці основних напрямків розвитку стратегії фінансового забезпечення регіону.
Окремі положення дисертаційного дослідження з питань формування та оцінки фінансового потенціалу використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Місцеві фінанси”, „Основи бюджетної системи”, „Основи податкової справи” (довідка № 1490/01-11.02 від 26.10.2006 р.); а також в Сумському національному аграрному університеті – при викладанні курсу „Фінансовий менеджмент” (довідка № від 29.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано важливе наукове завдання щодо розробки методології і методики формування та управління фінансовими потоками в регіоні, стратегії стимулювання ролі держави в розвитку фінансової системи в регіоні, концептуальних напрямів розвитку фінансової політики в регіоні.
Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на восьми українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: ІV-тій міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (Донецьк, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (Жовті Води, 2005); ІІІ-тій міжнародній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в підприємницькій діяльності” (Черкаси, 2005); І-шій міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005); міжнародній науково-практичній конференції „Наука та інновації – ’2005” (Дніпропетровськ, 2005); V-тій міжнародній науково-практичній конференції „Стійкий розвиток міст. Сучасні технології управління міським та регіональним розвитком” (Харків, 2006); всеукраїнській науково-практичній конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2006).
Публікації. Основні результати дослідження викладені у 14 опублікованих працях загальним обсягом 4,3 др. арк., з них 8 опубліковано у наукових фахових виданнях, 6 – в матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 199 стор. комп’ютерного тексту, що містить 15 таблиць та 35 рисунків, з яких лише два займають всю площу сторінки; список використаних джерел, що включає 172 найменування, викладено на 12 стор., 7 додатків – на 10 стор.
основний зміст роботи
У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування регіональних фінансових потоків та управління ними” визначено сутність фінансових потоків регіону, їх головні ознаки, розкрита структура регіональних фінансових потоків, обґрунтовано методологію та комплексно систематизовано оцінки ефективності управління ними. В дисертації на основі аналізу та оцінки існуючих наукових підходів до визначення економічної сутності фінансового потоку регіону було виділено три основні ознаки даної категорії: –
об’єднання реальних базових понять соціально-економічних процесів громадського життя; –
відображення взаємозв’язків між господарюючими суб’єктами, державними органами і домашніми господарствами з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання ресурсів, товарів і послуг; –
забезпечення фінансової взаємодії між виробниками і споживачами товарів.
Визначення головних ознак категорії „фінансовий потік регіону” дозволило з’ясувати його економічну сутність як сукупність потоків доходів або витрат всіх суб’єктів регіональної економічної системи.
Однією з основних задач в дослідженні регіональних фінансових потоків є визначення їх структури в рамках управління ними. На нашу думку, дослідження проблеми секторизації регіональної економіки і структури регіонального фінансового потоку є взаємозалежними задачами. У структуру регіонального фінансового потоку покладено групування економіки по інституціональних секторах. Цей підхід дозволяє практично сформувати структуру регіонального фінансового потоку, що надає можливості розробки методики визначення регіональних фінансових потоків, що проходять через банківський сектор економіки.
В роботі запропоновано структуру регіонального фінансового потоку, яку згруповано за ознакою однорідності функціонування фінансових потоків з урахуванням організаційної і фінансової єдності суб'єктів економічних відносин. Як основні складові в структурі регіонального фінансового потоку виділено фінансовий потік підприємств нефінансового сектора регіональної економіки, фінансових підприємств і організацій, фізичних осіб, місцевих бюджетів та державного бюджету в регіональній економіці (рис. 1). Дана структура включає лише найважливіші регіональні фінансові потоки, які на практиці деталізуються за окремими ознаками, зокрема, за галузевою ознакою, за окремими підприємствами і організаціями.
Рис. 1 Структура фінансового потоку регіону
На основі узагальнення існуючих поглядів на сутність управління фінансовими потоками з’ясовано та поглиблено теоретико-методологічні засади процесу управління фінансовими потоками регіону.
Основна мета управління фінансовими потоками – вирішення проблем економічної та соціальної стабілізації в країні. Цей процес покликаний забезпечити не тільки передумови економічного зростання, але й значною мірою умови пожвавлення виробництва й інвестицій. Комплексний підхід досягнення економічної стабілізації обумовлений розробкою програми заходів, спрямованих на вихід із кризи, відродження економіки і перехід до стратегії економічного зростання. При цьому під економічною стабілізацією слід розуміти забезпечення стійкості функціонування бюджетної системи, надійності діяльності банків і різних сегментів фінансового ринку, функціонування грошового обігу, стійкого фінансового становища підприємств, включаючи наявність у них необхідних оборотних коштів і досягнення нормального рівня рентабельності.
Найважливішою умовою формування ефективного управління регіональними фінансовими потоками визначено економічну самостійність регіону в сполученні з економічною самостійністю підприємств, яка означає, що як підприємства, так і регіони в цілому, будучи самокерованими системами, відшкодовують свої витрати, пов’язані з поточною діяльністю і розширенням виробництва з власних доходів. Найважливішими принципами ефективності управління регіональними фінансовими потоками, запропоновано вважати: –
методологічну послідовність; –
комплексне виявлення практично всіх коштів, що беруть участь в економічній діяльності регіону; –
єдність та узгодженість інструментів і методик визначення фінансових потоків.
В дисертаційному дослідженні побудовано комплексну систему оцінки ефективності управління регіональними фінансовими потоками, що базується на взаємозв’язку основних груп показників вертикального, горизонтального, порівняльного, структурного, індексного, економіко-математичного типів оцінки. Система оцінних характеристик управління фінансовим потоком регіону дає можливість досліджувати фактичний перерозподіл фінансових потоків у регіональній економіці за інституціональними секторами з відображенням динаміки фінансових потоків кожного із секторів економіки, а також очікувані зміни в перерозподілі регіональних фінансових потоків, що визначають поточний і перспективний розвиток економіки регіону. Представлений методичний підхід до виявлення оцінних характеристик управління фінансовими потоками регіону орієнтований на раннє виявлення поведінки регіональних фінансових потоків, а також виявлення можливих диспропорцій у перерозподілі фінансових потоків у регіональній економіці. А це, в свою чергу, дає можливість для виявлення економічних і фінансових проблем підприємств і організацій у регіоні, а також і ліквідності кредитних організацій.
Другий розділ „Аналіз та оцінка управління фінансовими потоками в регіоні” присвячено аналізу сучасного стану фінансових ресурсів та джерел їх формування, а також управління фінансовими потоками регіону, в результаті якого виявлено суттєві відмінності в ефективності формування фінансових потоків в регіонах Черкаської області.
Фінансові ресурси, які мобілізуються до бюджету Черкаської області є важливою складовою її загального регіонального фінансового потоку. Комплексний аналіз джерел формування дохідної частини бюджету області є основою для знаходження шляхів їх збільшення.
За роки існування Черкаської області, а, відповідно, і її зведеного бюджету, відбулися істотні зміни у структурі його доходних джерел, змінилась і структура власних та закріплених доходних джерел бюджету.
Доходи бюджету Черкаської області на 10% формуються з неподаткових надходжень, в тому числі за рахунок адміністративних зборів і платежів – на 1,4%, коштів, що отримуються бюджетними установами від господарської діяльності – на 1,3%, державного мита – 1,1% та за рахунок благодійних внесків та грантів – на 1,3%. Але основним джерелом дохідної частини бюджету є податкові надходження, а зміни у механізмі встановлення податків та стягнення податкових платежів є одним із головних напрямів збільшення фінансового потенціалу області. Серед податкових надходжень бюджету Черкаської області у 2005 році найбільша частка належить прибутковому податку з громадян – понад 67%.
Протягом 2001-2005 рр. загальний обсяг надходжень від місцевих податків та зборів постійно збільшувався в середньому на 2,45% щорічно. Але у 2005 році відбулося певне зменшення розміру надходжень на 5,4% (табл. 1).
Таблиця 1
Надходження від місцевих податків і зборів
до бюджету Черкаської області у 2001-2005 рр.*
Назва місцевого податку
чи збору | Обсяг місцевого податку чи збору, тис. грн.
2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.
Комунальний податок | 3 ,2 | 3 ,0 | 3 ,6 | 3 ,6 | 3 ,6
Податок з реклами | 26,8 | 34,4 | 43,1 | 42,4 | 46,9
Готельний збір | 579,7 | 657,6 | 713,1 | 816,2–
Збір за припаркування автотранспорту | 112,5 | 61,6 | 69,8 | 81,8 | 82,0
Ринковий збір | 4 ,6 | 4 ,6 | 4 ,6 | 5 ,7 | 5 ,9
Збір за видачу ордера на квартиру | 5,3 | 5,7 | 6,4 | 2,8 | 2,9
Збір за право використання місцевої символіки | 0,3 | 0,2 | 0,2––
Збір за право проведення місцевих аукціонів | 6,4 | 7,2 | 4,0 | 3,7 | 3,6
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг | 1 ,8 | 1 ,9 | 1 ,1 | 1 ,7 | 1 ,1
Інші | 0,1 | 0,2 | 0,1––
Разом | 9 ,7 | 10 ,4 | 10 ,1 | 10 ,8 | 9 ,9
*Джерело: складено за даними Головного фінансового управління Черкаської облдержадміністрації.
Найбільше фіскальне значення серед місцевих податків та зборів мають комунальний податок, ринковий збір та збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Разом вони формують понад 90% усіх надходжень від місцевих податків та зборів.
Фінансова асиметрія бюджетного потоку Черкаської області підтверджується диспропорцією у розподілі доходів зведеного бюджету за місцевими бюджетами. Зведений бюджет Черкаської області складається з 27 бюджетів: 20 зведених бюджетів районів; 6 бюджетів міст обласного підпорядкування та обласного бюджету.
Питома вага бюджетів районів у зведеному бюджеті Черкаської області є наднизькою. В окремих районах вона не сягає навіть 1 % (бюджет Канівського району – 0,7%, Лисянського – 0,8%). У структурі бюджету області частки бюджету м. Черкаси та сукупна частка всіх районних бюджетів майже однакова – 31% та 32% відповідно. При цьому в місті проживає лише 20% населення області, тобто доходи місцевого бюджету в Черкасах на душу населення є досить високими – 575 грн., вони перевищують середній рівень бюджетних доходів на душу населення (312 грн.) на 84% (рис. 2).
Рис. 2 Бюджетні доходи на душу населення за адміністративно-територіальними одиницями Черкаської області*
*Джерело: складено за даними Головного фінансового управління Черкаської облдержадміністрації.
Оцінка потоку коштів господарюючих суб’єктів Черкаської області та їх динаміки у 1996-2005 роках показала, що у динаміці обсягу отриманого підприємствами області чистого прибутку спостерігається негативна тенденція; з 2001 року сукупний чистий прибуток всіх підприємств області є меншим за сукупний збиток; збитковість господарюючих суб’єктів є основною ознакою та проблемою підприємницького сектору Черкаської області. Отриманий підприємствами області сукупний чистий прибуток має диспропорції в галузевій та територіальній структурах. Проблемою формування фінансового потоку підприємств області є недостатнє фінансування їх інноваційної діяльності. Так, у 2005 р. із загальної кількості промислових підприємств області нововведення здійснювали лише 29 підприємств, або 9,3 %. Інноваційною діяльністю займались промислові підприємства п’яти міст та п’яти районів (у 2004 р. – 5 міст та 7 районів, у 2003 р. – 6 міст та 10 районів). Зонування адміністративних районів Черкаської області та міст обласного підпорядкування за кількістю підприємств, що займалися інноваційною діяльністю у 2005 р, нанесені на картосхему (рис. 3).
Рис. 3 Зонування адміністративних районів Черкаської області за кількістю підприємств, що займалися інноваційною діяльністю у 2005 р.
Як свідчать отримані дані, 34,5 % інноваційної діяльності припадає на підприємства м. Черкаси, по 10,3 % – м. Сміла, м, Золотоноша, м. Умань та Драбівський район, по 6,9 % – м. Канів та Корсунь-Шевченківський район, 3,4 % – на Кам’янський, Монастирищенський та Тальнівський райони. Проте спостерігається негативна тенденція до зменшення кількості підприємств, які впроваджують інновації, а також концентрація інноваційної діяльності в м. Черкаси та великих містах області. Як і в попередні роки, переважна більшість інноваційно активних підприємств зосереджена у містах обласного підпорядкування – 21, або 72,4 % від загальної кількості підприємств, що здійснювали інновації, у районах області – 8 підприємств (27,6 %).
Характерною ознакою підприємницького сектора Черкаської області є стрімкий розвиток малого та середнього бізнесу, у 2005 році він забезпечив 36% загального обсягу чистих прибутків.
Аналіз потоку грошових заощаджень населення, їх динаміки та структури протягом 1996-2005 років показав, що заощадження населення в 2005 році становили 1 383 млн. грн. або 13,4% від сукупних доходів; починаючи із 1999 року заощадження населення Черкаської області щорічно зростали – в середньому на 90%; особливо стрімко обсяг заощаджень населення області збільшився в 2003-2004 рр. – на 309,5%. Основними причинами стрімкого збільшення обсягу заощаджень населення області є загальне збільшення обсягу доходів та підвищення довіри до фінансово-кредитних установ. Крім обсягу доходів на заощадження населення мають значний вплив державна політика (монетарна, податкова, бюджетна, політична стабільність), рівень зайнятості та безробіття, вік і стать, склад сім’ї, освіта, професія, а також рух робочої сили та сезонність роботи. У структурі заощаджень населення найбільша питома вага належить вкладам в комерційних банках (56%).
Аналіз основних показників потоку фінансових організацій Черкаської області виявив позитивні та негативні тенденції розвитку, а також специфіку функціонування регіональних банківських установ. Фінансова регіональна система розвивається достатньо швидко, наявними є тенденції до позитивних зрушень на ринку фінансово-кредитних ресурсів регіону. Проте значний резерв для подальшого розвитку регіональних комерційних банків становить грошова маса в обігу, яка знаходиться поза межами банківських установ та може бути потенційно залучена до формування банківських ресурсів регіону.
У третьому розділі „Напрями удосконалення процесу управління регіональними фінансовими потоками” доведено, що головною метою ринкових реформ України є перехід до нової моделі національного господарства, яка дозволяє вийти на нову траєкторію економічного росту. Вибір такої моделі здійснюється через економічну структуру господарства і наявний ресурсний потенціал з орієнтацією на зовнішній або внутрішній ринок. Вибір найефективніших напрямів інтеграції у світовий економічний простір визначається виходячи з цілей забезпечення стійкого економічного зростання, стабілізації всієї економіки країни. Подальша інтеграція України в систему світових господарських зв’язків – мета державної фінансової політики – забезпечить ефективне управління фінансовими потоками окремих регіонів для їх комплексного соціально-економічного розвитку.
У роботі подано основні напрямки удосконалення процесу управління фінансовими потоками в регіоні на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки. Запропоновані заходи мають сприяти стабільному економічному зростанню і вирішенню багатьох соціально-економічних проблем регіонів України.
На основі запропонованого методу визначення структури регіональних фінансових потоків з використанням існуючого обліку економічних операцій у регіональному банківському секторі економіки побудовано оптимізаційну модель ефективного управління регіональними фінансовими потоками (рис. 4). У запропонованій моделі управління регіональними фінансовими потоками виділяються два функціональні блоки, що відповідають класичній побудові і відображенню моделі управління.
Рис. 4 Модель управління регіональними фінансовими потоками
Так, перший блок моделі відображає процес управління фінансовими потоками регіону, коли місцеві органи влади, органи самоврядування і територіальні відділення НБУ впливають управлінськими рішеннями безпосередньо на активізацію і наповнення фінансових потоків суб’єктів економічних відносин. Другий блок моделі – це блок результатів управління фінансовими потоками. На цьому етапі проводяться аналіз, вивчення і дослідження поведінки фінансових потоків, розробляються варіанти моделей перерозподілу регіональних фінансових потоків, а також здійснюється перевірка раніше прийнятих рішень з урахуванням подальших коректувань.
Встановлено необхідність відокремлення фінансових потоків, що обслуговують платіжний оборот і інвестиційний процес в регіоні. Такий розподіл фінансових ресурсів впливає на розвиток регіональної економіки по трьох позиціях: стабілізуючи функціонування самої фінансово-банківської системи регіональної економіки; забезпечуючи стійкість платіжного обороту як необхідного компонента й умови здійснення нормального режиму функціонування виробничого процесу; сприяючи організації регіональних інвестиційних ресурсів, їхньої координації, контролеві, чіткому і діючому здійсненню інвестиційного процесу.
Запропоновано модель оцінки тіньових фінансових потоків у регіоні, що дозволяє враховувати сформовані особливості функціонування тіньового сектора економіки, а також відтворити напрямки руху тіньових фінансових потоків для наступної їхньої ідентифікації. Показники, які містяться в моделі діагностики тіньових фінансових потоків в економіці регіону, характеризують рух тіньових фінансових потоків у різних галузях економіки регіону. Розроблення моделі базується на виборі стратегії ведення економічної діяльності суб’єктами, що мають приватну власність, в умовах макро- і мікроекономічних обмежень. Особливість сформованої моделі полягає в тому, що на основі вивчення, узагальнення і класифікації видів тіньових правопорушень і схем направлення ресурсів у тіньовий оборот, описані і формалізовані фінансові потоки як в офіційному, так і в тіньовому секторі економіки, а також виведені деякі закономірності, що стосуються ефективності тіньової та офіційної господарської діяльності. Такий підхід дозволяє обчислити невідомі компоненти системи, такі як – тіньовий оборот, що складається з обороту прихованої діяльності та фіктивних витрат, а також прибуток від тіньової діяльності.
Запропонована модель дає можливість оцінити масштаби тіньових фінансових ресурсів в регіональній економіці в цілому й у розрізі галузей при сформованих умовах господарювання, а також визначити структуру тіньової діяльності, виділити такі її види, як фіктивну і приховану, провести діагностику найбільш активних секторів тіньової діяльності.
Основні положення даної роботи мають слугувати подальшому широкому розвитку науково-теоретичних та прикладних досліджень, спрямованих на виконання прикладних розробок у сфері розвитку і реформування фінансового механізму в регіонах відповідно до вимог соціально-економічного розвитку територій.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі теоретично узагальнені і розроблені заходи з вирішення наукового завдання – поглибити теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації з питань управління фінансовими потоками в регіоні. Це дало змогу зробити висновки науково-методологічного спрямування, основними з яких є:
1. Ґрунтовний аналіз та оцінка існуючих наукових підходів до визначення економічної сутності фінансового потоку регіону дав можливість виділити три основні ознаки даної категорії, а саме: об’єднання реальних базових понять соціально-економічних процесів суспільного життя; відображення взаємозв’язків між господарюючими суб’єктами, державними органами і домашніми господарствами з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання ресурсів, товарів і послуг; забезпечення фінансової взаємодії між виробниками і споживачами товарів. Чітке визначення головних ознак категорії “фінансовий потік регіону” дозволило з’ясувати його економічну сутність як сукупність потоків доходів або витрат всіх суб’єктів регіональної економічної системи.
2. Структуру загального регіонального фінансового потоку побудовано на основі групування окремих фінансових потоків за ознакою однорідності функціонування з урахуванням організаційної і фінансової єдності суб’єктів економічних відносин. Основними складовими в структурі регіонального фінансового потоку є фінансовий потік підприємств нефінансового сектора регіональної економіки, фінансових підприємств і організацій, фізичних осіб, місцевих бюджетів та державного бюджету в регіональній економіці.
3. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади процесу управління фінансовими потоками регіону. Економічна самостійність регіону в сполученні з економічною самостійністю його підприємств є головною умовою формування ефективного управління регіональними фінансовими потоками. Це означає, що як підприємства, так і регіони в цілому, які є самокерованими системами, відшкодовують свої витрати, пов’язані з поточною діяльністю і розширенням виробництва, з власних доходів. Найважливішими принципами ефективності управління регіональними фінансовими потоками запропоновано вважати наступне: методологічну послідовність; комплексне виявлення практично всіх фінансових ресурсів, що беруть участь в економічній діяльності регіону; єдність та узгодженість інструментів і методик визначення фінансових потоків.
4. Побудовано комплексну систему оцінки ефективності управління регіональними фінансовими потоками, що базується на взаємозв’язку основних груп показників вертикального, горизонтального, порівняльного, структурного, індексного, економіко-математичного типів оцінки. Система оцінних характеристик управління фінансовим потоком регіону дає можливість досліджувати фактичний перерозподіл фінансових потоків у регіональній економіці за інституціональними секторами з відображенням динаміки фінансових потоків кожного із секторів економіки, а також очікувані зміни в перерозподілі регіональних фінансових потоків, що визначають поточний і перспективний розвиток економіки регіону.
5. Детальна оцінка процесу формування потоку місцевих бюджетів Черкаської області на протязі 1954-2005 років дала можливість довести, що за роки існування Черкаської області в обсязі та структурі доходних джерел її зведеного бюджету відбулися істотні позитивні зміни. На сьогоднішній день, основу доходної частини бюджету області становлять податкові надходження (86%), зокрема: прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та ін. Динаміка обсягу основних бюджетоутворюючих податків у 2002-2004 роках також є позитивною. Попри це процес формування потоку місцевих бюджетів в Черкаської області має певні проблеми, основними з яких можна виділити дотаційний характер бюджету; незначна частка місцевих податків та зборів в загальному обсязі податкових надходжень; низькі доходи бюджету розвитку; диспропорція у розподілі доходів зведеного бюджету області за місцевими бюджетами.
6. Аналіз фінансового потоку фізичних осіб, його динаміки та структури показав, що заощадження населення в 2005 році становили 1 383 млн. грн. або 13,4% від сукупних доходів; починаючи із 1999 року заощадження населення Черкаської області щорічно зростали – в середньому на 90%. Причинами стрімкого збільшення обсягу заощаджень населення області було виділено загальне збільшення обсягу доходів та підвищення довіри до діяльності фінансово-кредитних установ. На обсяг заощаджень населення також впливають методи та форми здійснення державної монетарної, податкової, бюджетна політики, рівень зайнятості та безробіття, вік і стать, склад сім’ї, освіта, професія, а також рух робочої сили та сезонність роботи.
7. Було виявлено проблеми, позитивні та негативні тенденції розвитку, а також особливості функціонування регіональних банківських установ на основі аналізу основних показників потоку фінансових організацій Черкаської області. Кредитно-фінансова регіональна система має всі ознаки стабільного розвитку, наявні значні позитивні зрушення на ринку фінансово-кредитних ресурсів регіону. Значний потенціал стрімкого розвитку регіональних комерційних банків та регіональної економічної системи в цілому становить грошова маса в обігу, яка знаходиться поза межами банківських установ та може бути залучена до формування потоку фінансових організацій регіону.
8. Побудовано оптимізаційну модель управління регіональними фінансовими потоками на основі методу визначення структури регіональних фінансових потоків з використанням існуючого обліку економічних операцій у регіональному банківському секторі економіки. У запропонованій в дисертаційній роботі моделі управління регіональними фінансовими потоками виділено два функціональні блоки, що відповідають класичній побудові і відображенню моделі управління. Так, перший блок моделі відображає процес управління фінансовими потоками регіону, а другий – результати такого управління.
9. Доведено необхідність відокремлення фінансових потоків, що обслуговують платіжний оборот і інвестиційний процес в регіоні. Здійснення такого розмежування позитивно впливає на розвиток регіональної економіки, забезпечуючи стійкість платіжного обороту як необхідного компонента й умови здійснення нормального режиму функціонування виробничого процесу; сприяючи організації регіональних інвестиційних ресурсів, їхньої координації, контролю, чіткому здійсненню інвестиційного процесу та загалом стабілізуючи функціонування фінансової системи регіональної економіки.
10. Система оцінки тіньових фінансових потоків у регіоні, запропонована в дисертаційній роботі, дозволяє враховувати сформовані особливості функціонування тіньового сектора економіки, а також відтворити напрямки руху тіньових фінансових потоків для наступної їхньої ідентифікації. Модель дає можливість оцінити масштаби тіньових фінансових ресурсів в регіональній економіці в цілому й у розрізі галузей при сформованих умовах господарювання, а також визначити структуру тіньової діяльності, виділити такі її види, як фіктивну і приховану, провести діагностику найбільш активних секторів тіньової діяльності.
список опублікованих праць за темою дисертації
Статті в наукових фахових виданнях
1. Черевко В.О. Удосконалення методики визначення оптимальної структури регіонального фінансового потоку // Збірник праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – №14. – С. 322-325.
2. Черевко В.О. Засади регіонального процесу управління фінансовими потоками // Вісник Полтавського національного технічного університету „Економіка і регіон”. – Полтава: ПНТУ, 2005. – №4(7). – С. 77-80.
3. Черевко В.О. Оптимізаційна модель ефективного управління фінансовими потоками регіональної економічної системи // Збірник праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – №15. – С. 208-213.
4. Черевко В.О. Аналіз та оцінка фінансування інноваційної діяльності в Черкаському регіоні // Економіст. – 2006. – №5(235). – С. 38-41.
5. Черевко В.О. Модель діагностики тіньових фінансових потоків у галузях економіки регіону // Вісник Полтавського національного технічного університету „Економіка і регіон”. – Полтава: ПНТУ, 2006. – №2(9). – С. 69-71.
6. Черевко В.О. Побудова системи оцінок процесу управління регіональними фінансовими потоками // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. – Кіровоград: КНТУ. – 2006. – Вип. 9. – С. 326-335.
7. Черевко В.О. Визначення структури фінансового потоку регіону // Міжнародний науково-практичний журнал „Економіка та держава”. – 2006. – №5. – С. 53-55.
8. Черевко В.О. Формування поняття „фінансовий потік регіону” // Научно-технический сборник „Коммунальное хозяйство городов”. Серия: Экономические науки. – Київ: Техніка. – 2006. – Вип. 70. – С. 339-345.
Матеріали наукових конференцій
9. Черевко В.О. Удосконалення казначейської системи виконання місцевих бюджетів // Матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2003.– С. 213-215.
10. Черевко В.О. Проблеми оцінки регіональних фінансових потоків // Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 32-34.
11. Черевко В.О. Роль місцевих органів влади і місцевого самоврядування в управлінні регіональними фінансовими потоками // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Наука та інновації – ’2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – Т. 11. – С. 102-104.
12. Черевко В.О. Основні фактори ефективності управління регіональними фінансовими потоками // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 127-129.
13. Черевко В.О. Функції управління регіональними фінансовими потоками // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”. – Дніпропетровськ: Наука і
