ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

КУРТЯК БОГДАН МИХАЙЛОВИЧ

УДК 636.2:612.63.02:577.12.16.118

ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ КОРІВ

У ПЕРЕДРОДОВИЙ І ПІСЛЯРОДОВИЙ ПЕРІОДИ ТА РОЛЬ ВІТАМІНІВ А, D, Е І СЕЛЕНУ В ЙОГО КОРЕКЦІЇ

03.00.04 – біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня доктора ветеринарних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.

Науковий консультант – доктор біологічних наук, професор

ЯНОВИЧ Вадим Георгійович,

Інститут біології тварин УААН,

завідувач лабораторії росту і розвитку тварин.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

РОЗГОНІ Іван Іванович,

Інститут біології тварин УААН,

головний науковий співробітник лабораторії репродуктивної біотехнології відтворення;

доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент УААН

ЯБЛОНСЬКИЙ Валентин Андрійович, Національний аграрний університет, професор кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення;

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

СЕРГІЄНКО Олексій Іванович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, головний науковий співробітник лабораторії контролю дезінфікуючих і антгельмінтних препаратів.

Провідна організація – Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра органічної і біологічної хімії Міністерства аграрної політики України, м. Біла Церква.

Захист дисертації відбудеться 14.06.2006 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту біології тварин УААН (79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38).

Автореферат розісланий 12.05.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш важливих проблем молочного скотарства на даному етапі є зниження відтворної здатності корів і терміну їх продуктивного використання. Це зумовлено напруженням обміну речовин і фізіологічних функцій у високопродуктивних корів внаслідок інтенсивної лактації, негативного впливу промислових технологій і недостатньо збалансованої годівлі на їх фізіологічний стан і резистентність (Полянцев Н.И., Синявин Н.Н.,1989; Бузина Т.И., Секрий И.Н., 1990; Преображенский О.Н., 1993; Сегова Л.В, 1999; Харута Г.Г., 1999; Афанасенко В.Ю., 2001; Хомин С.П. та ін., 2001; Смолянинов Б.В. та ін., 2002; Власенко В.В., 2004). Тривалість продуктивного використання корів у країнах з інтенсивним молочним скотарством нині не перевищує три лактації, тривалість сервіс-періоду становить три місяці (Ensminger M., 1996). Це пояснюється зниженням репродуктивної функції у високопродуктивних корів при дії вказаних факторів внаслідок гормонального дисбалансу і порушення обміну речовин в їхньому організмі, що призводить до ряду післяродових патологій. Ще більшою мірою зниження відтворної здатності у корів в останні роки спостерігається у багатьох господарствах України, що зумовлено насамперед недостатньою і неповноцінною годівлею (Яблонський В.А., 1982; 1984; Хомин С.П. та ін., 2001; Смолянинов Б.В., Кротких, 2004). Цим пояснюється актуальність розширення досліджень, скерованих на поглиблення вивчення особливостей обміну речовин в організмі корів у дородовий і післяродовий періоди, біохімічних аспектів патогенезу післяродових патологій, способів стимуляції відтворювальної здатності. Вказані питання інтенсивно вивчаються в останні роки, їхні результати узагальнені у вигляді підручників, монографій, оглядів (Зверева Г.В., Хомин С.П., 1976; Сергиенко А.И., 1984; Студенцов А.П. и др., 1986; Косенко М.В., 1995; Валюшкин К.Д., Медведєв Т.Ф., 1997; Харута Г.Г., 1999; Буркат В.П. та ін., 2002; Смолянинов Б.В., Кротких М.А., 2004; Яблонский В.А., 1986; 1988; 2004). На їхній основі розробляються програми і системи заходів щодо наукового і організаційного забезпечення вирішення проблеми підвищення відтворювальної здатності корів з метою реформування молочного скотарства в Україні. Ряд питань цієї актуальної проблеми вимагає глибшого вивчення і ефективнішого вирішення. Разом з тим, актуальною проблемою ветеринарної медицини залишається удосконалення наявних і розробка нових, ефективніших способів профілактики і лікування післяродових патологій та стимуляції репродуктивної функції у корів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах програми № 14 „Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” згідно із завданнями „Вивчити вплив водорозчинної і жиророзчинної форм вітамінів А, D, Е при парентеральному введенні їх коровам в останній місяць тільності на метаболічний профіль в їх крові та крові новонароджених телят” та „Вивчити вплив вітамінів А, D, Е та селену на метаболічний профіль крові корів при парентеральному їх введенні” (№ держреєстрації 0101U003430), які опрацьовувалися у лабораторії біології росту і розвитку тварин Інституту біології тварин УААН. Автор розробив концепцію дисертаційної роботи, її мету і завдання, забезпечив організацію і проведення дослідів та брав особисту участь у їх виконанні, проаналізував результати експериментальних досліджень і виклав їх у вигляді дисертації.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було встановити особливості обміну речовин у корів у дородовий і післяродовий періоди, при затриманні фетальної плаценти та парентеральному введенні водорозчинної (інсолвіту) і жиророзчинної (тривіту) форм вітамінів А, D, Е окремо і разом з селеном, а також розробка ефективного способу стимуляції репродуктивної функції у корів і їх лікування при затриманні фетальної плаценти.

У завдання роботи входило дослідження:–

метаболічного профілю крові корів на різних стадіях останнього місяця тільності і першого місяця після отелення;–

метаболічного, гормонального, антиоксидантного, вітамінного, мінерального профілю крові корів у передродовий і післяродовий періоди;

– метаболічного профілю крові корів при затриманні фетальної плаценти;

– ефективності використання розробленого препарату "Ендосан" при затриманні фетальної плаценти;

– впливу тривіту і інсолвіту на метаболічний профіль крові корів при парентеральному введенні у зимово-стійловий період;

– впливу тривіту та інсолвіту на метаболічний профіль крові корів при парентеральному введенні у пасовищний період;

– впливу тривіту і інсолвіту при парантеральному введенні тільним коровам на метаболічний профіль крові новонароджених телят;

– впливу тривіту і інсолвіту на метаболічний профіль крові, синтетичні і енергетичні процеси в ендометрії, печінці і скелетних м'язах ремонтних телиць при парентеральному введенні;

– впливу вітамінів А, D, Е і селену на метаболічний профіль крові корів при парентеральному їх введенні;

– ефективності використання вітамінів А, D, Е окремо і разом з селеном з метою підвищення відтворювальної здатності корів.

Об'єкт дослідження: обмін речовин в організмі корів на різних стадіях дородового і післяродового періодів та вплив на нього вітамінів А, D, Е при парентеральному введенні їх коровам окремо і разом з селеном.

Предмет дослідження: метаболічний профіль крові корів (концентрація загального білка і співвідношення окремих білкових фракцій, концентрація загальних ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів, концентрація глюкози, НЕЖК, вільних амінокислот, продуктів ПОЛ, вітамінів А і Е, мінеральних елементів, гормонів) на різних стадіях передродового і післяродового періодів та при парентеральному введенні їм водорозчинної і жиророзчинної форм вітамінів А, D, Е окремо і разом з селеном, синтез білків і ліпідів у ендометрії, печінці, скелетних м'язах телиць при парентеральному введенні їм вітамнів А, D, Е.

Методи досліджень: біохімічні (колориметричні, хроматографічні, електрофоретичні, радіологічні), зоотехнічні, клінічні, статистичні.

Наукова новизна роботи. У результаті комплексного дослідження динаміки змін концентрації окремих фракцій білків і класів ліпідів та жирнокислотного складу останніх, концентрації глюкози, НЕЖК, вільних амінокислот, вітамінів А, Е, продуктів ПОЛ, деяких гормонів у крові корів на різних стадіях тільності і після отелення одержано ряд нових даних про біохімічні особливості дородового і післяродового періодів у корів. Встановлені зміни білкового і ліпідного та жирнокислотного складу в плазмі крові корів при затриманні фетальної плаценти та розроблено високоефективний спосіб лікування вказаної патології. Вивчено вплив вітамінів А, D, Е на метаболічний профіль крові і активність системи антиоксидантного захисту в організмі корів і ремонтних телиць та встановлено більший вплив водорозчинної форми цих вітамінів, ніж жиророзчинної на досліджувані біохімічні показники при парентеральному їх введенні. Встановлено стимулюючий вплив вітамінів А, D, Е при парентеральному введенні їх ремонтним телицям на синтез білків, ліпідів і енергетичні процеси в ендометрії та інших тканинах. Виявлено посилення впливу вітамінів А, D, Е на активність системи антиоксидантного захисту в організмі корів при парентеральному введенні їх разом з селеном. Розроблено спосіб профілактики післяродових патологій у корів та спосіб підвищення їх відтворювальної здатності.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб лікування післяродових патологій (затримання фетальної плаценти), на який одержано деклараційний патент України на винахід № 10749А „Препарат для лікування затримки посліду і ендометритів у корів Ендосан”; підготовлено технічні умоми „Ендосан лікувально-профілактичний препарат” V. 46.587 – 2001, та настанову по його застосуванню; розроблено спосіб профілактики післяродових патологій і неплідності у корів та підвищення життєздатності новонароджених телят, на котрий одержано деклараційний патент України на корисну модель №10519 „Спосіб профілактики післяродових патологій і неплідності у корів та підвищення життєздатності новонароджених телят”; видано монографію Куртяк Б.М., Янович В.Г. „Жиророзчинні вітаміни у ветеринарній медицині і тваринництві”.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію, яка покладена в основу дисертаційної роботи, сформулював основні етапи досліджень, здійснив пошук та аналіз літератури, організував досліди і особисто їх проводив. Аналіз та інтерпретація одержаних результатів, формулювання висновків та пропозицій виробництву проведено автором за участю наукового консультанта, доктора біологічних наук, професора Яновича В.Г.

Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві, задекларований у списку друкованих праць.

Апробація роботи. Результати досліджень, представлені в дисертації, доповідалися: на звітних сесіях Інституту біології тварин УААН (2001-2005), ІІІ науковому симпозіумі Україна – Австрія (Чернівці, 2000); науково-практичній конференції в Інституті біології тварин УААН, присвяченій 100-річчю від дня народження члена-кореспондента Української академії аграрних наук, професора С.З. Ґжицького (Львів, 2000); науковій конференції у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, присвяченій 120-річчю заснування ветеринарної школи у Львові (Львів, 2000); польсько-українській науковій конференції „Nauki o zwierzet№ch w XXI wieku (Krakьw, 2001)”; VIII Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002); міжнародній науково-практичній конференції в Сумському аграрному університеті „Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002); науковій конференції з фізіології і біохімії тварин в Інституті біології тварин УААН, присвяченій 80-річчю від дня народження академіка УААН, професора П.З. Лагодюка (Львів, 2004); міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти”, присвяченій 220-річчю Львівської національної академії ветеринарної медицини (Львів, 2004); міжнародній науковій конференції „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 наукові праці, у тому числі 23 статті у фахових виданнях (з них 10 одноосібних), монографію (у співавторстві), підготовлено технічні умови „Ендосан лікувально-профілактичний препарат” V. 46.15.587 – 2001, та настанову по його застосуванню, отримано 2 деклараційних патенти на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків. Дисертація викладена на 296 сторінках і містить 48 таблиць, які займають 36 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел включає 552 публікації, у тому числі 352 закордонних публікації.

Основний зміст РОБОТИ

Огляд літератури. Проведено аналіз літературних даних про особливості обміну речовин в організмі корів у сухостійний період, під час родів і після отелення, при післяродових патологіях, про біохімічні основи їх патогенезу та способи профілактики і лікування. Обґрунтована актуальність мети і основних етапів досліджень.

Матеріал і методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи проведено 8 наукових і 4 виробничих досліди. Дослідження проведені на коровах чорно-рябої породи, 4–6-річного віку. Перших 6 дослідів проведено в агрофірмі „Нива” Яворівського району Львівської області, 7-й і 8-й досліди – агрофірмі „Опілля” Сокальського району Львівської області.

У першому досліді біохімічний профіль у крові корів досліджували за 30-25, 20-15, 5-1 днів до отелення, через 1-5, 15-20, 25-30 днів після отелення, у другому досліді – за 20-24, 1-3 години до родів, через 5 – 10 хвилин, 3 і 24 години після родів.

Третій дослід проведений на двох групах корів, по 4 голови в кожній: у корів 1-ї групи (контрольної) фетальна плацента відокремилася через 1-6 годин після родів, у корів 2-ї групи (дослідної) плацента не відділилася протягом 12-18 годин після родів. Біохімічний профіль крові корів обох груп досліджували через однаковий час після отелення – через 12-18 годин.

Четвертий дослід проведений на 26-ти коровах з затриманням фетальної плаценти. Коровам, у яких плацента не відокремилася протягом 12-18 годин після отелення, внутрішньом’язово вводили 1 мл розробленого нами препарату „Ендосану” і контролювали час відділення плаценти після введення препарату. При невідділенні плаценти протягом 3-х годин після введення препарату його вводили повторно.

П’ятий і шостий досліди проведені на 3-х групах корів, по 3-4 голови в кожній, відповідно в кінці стійлового періоду і через місяць після початку пасовищного періоду. Корови 1-ї групи, яким вітаміни не вводили, правили за контроль, коровам 2-ї групи один раз у декаду вводили тривіт у дозі 10 мл, коровам 3-ї групи – інсолвіт виробництва Київського вітамінного заводу у дозі 10 мл протягом останнього місяця тільності і першого місяця після отелення. Біохімічний профіль у крові корів досліджували за 1 день до отелення, через 1, 5, 10 і 30 днів після отелення. Крім того, досліджували метаболічний профіль крові новонароджених телят, одержаних від корів всіх груп.

Сьомий дослід проведено на трьох групах телиць 16-18-місячного віку, по 3 голови в кожній. Телиці 1-ї групи, яким вітаміни не вводили, правили за контроль, телицям 2-ї групи протягом місяця 1 раз у декаду внутрішньом’язово вводили 10 мл тривіту, телицям 3-ї групи – 10 мл інсолвіту. Через 1, 2 і 3 дні після останнього введення вітамінів у телиць досліджували метаболічний профіль крові. Після цього телиць забивали і одержані від них зразки ендометрію, печінки і скелетних м’язів використовували для біохімічних досліджень.

Восьмий дослід проведений на 3-х групах корів, по 4 голови в кожній. Корови 1-ї групи, яким вітаміни А, D, Е не вводили, правили за контроль, коровам 2-ї групи протягом останнього місяця тільності один раз у декаду внутрішньом’язово вводили 10 мл інсолвіту, коровам 3-ї групи – 10 мл інсолвіту і 30 мг селену у вигляді 1%-го розчину селеніту натрію. Біохімічний профіль крові корів досліджували через один день після останнього введення вітамінів.

Загальний вміст білків у сироватці крові визначали рефрактометричним методом, співвідношення окремих білкових фракцій методом електрофорезу на агарі (Илков А., Николов Т., 1959), загальний вміст ліпідів – біхроматним методом після екстракції їх сумішшю спирт- ефір 3:1 за методом Блура (Кейтс М., 1975), співвідношення окремих класів ліпідів – методом тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі гексан-діетиловий ефір-льодова оцтова кислота у відношенні 70:30:1; кількість окремих класів ліпідів – біхроматним методом, (Кейтс М., 1975) шляхом використання стандартних наборів фірми „Lachema” (Чехія); вміст глюкози – глюкооксидазним методом (Bergmeyer H.Y., 1974); вміст неетерифікованих жирних кислот (Прохоров М.Е. и др., 1997) і вільних амінокислот (Muting D., Keiser E., 1963), вміст вітамінів А і Е – методом колонкової мікрохроматографії на апараті „Міліхром” (Скурихин В.М., Двинская Л.М., 1989); вміст дієнових кон’югатів (Стальная И.Д., 1977), гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984) і малонового діальдегіду (Коробейнікова С.Н., 1989), активність глутатіонпероксидази (Моин В.М., 1986), вміст мінеральних елементів (Bergman E., 1980), активність кортизолу, тироксину і трийодтироніну радіоімунним методом шляхом використання стандартних наборів фірми „Алкор – Био” (Росія) і фірми „Хобибок-Менск”.

Інтенсивність синтезу білків у тканинах досліджували шляхом інкубації зрізів тканин з [214-С] лізином, інтенсивність синтезу ліпідів – шляхом інкубації зрізів тканин з [114-С] оцтовою кислотою (Прохорова М.И, 1982; Вовк С.И., Янович В.Г., 1989), інтенсивність енергетичних процесів – шляхом інкубації зрізів тканин з [114-С] оцтовою кислотою з наступним визначенням радіоактивності білків, ліпідів і CO2 на сцинтиляційному рідинному лічильнику „Roveta” (LKB, Швеція). Одержані цифрові дані опрацьовували статистично за допомогою програми „Microsoft Excel”.

Результати досліджень та їх аналіз

Зміни метаболічного профілю крові корів протягом останнього місяця тільності і першого місяця після отелення. Результати, одержані під час дослідження загального вмісту білків і співвідношення окремих білкових фракцій та загального вмісту ліпідів, їх жирнокислотного складу і співвідношення окремих класів у крові корів за 25-30, 15-20 і 1-5 днів до отелення і через 1-5, 15-20 і 25-30 днів після отелення свідчать про значні зміни обміну білків і ліпідів в організмі корів у дородовий і післяродовий періоди. Зокрема, протягом останнього місяця тільності у сироватці крові корів у 1,24 рази зменшується загальний вміст білків (р<0,001), в 1,22 рази – відносний вміст альбумінів (р<0,01), в 1,39 разів – відносний вміст г-глобулінів (р<0,01), в 1,52 рази збільшується частка в2-глобулінів (р<0,001). Ці дані свідчать про підвищення транспортної функції білків у крові корів у кінці тільності, яку пов'язують з в2-глобулінами, та зниженням їх імунної функції, яку пов'язують з вмістом г-глобулінів (Холод В.М., 1983). Причиною зниження вмісту г-глобулінів у сироватці крові корів перед отеленням є посилене поглинання імуноглобулінів молочною залозою перед отеленням і після отелення та виділенням їх з молозивом, завдяки чому забезпечуються його імунні властивості.

Протягом першого місяця після отелення загальний вміст білків, вміст в2-глобулінів і г-глобулінів у сироватці крові корів поступово підвищується (р<0,05-0,01), проте не досягає рівня, виявленого до отелення, а вміст альбумінів – зменшується (р<0,001). Виявлені при цьому вірогідні різниці у загальному вмісті білків і вмісті альбумінів, в2-глобулінів і г-глобулінів у сироватці крові корів через 1-5 днів після отелення порівняно до їх вмісту у сироватці крові корів за 1-5 днів до отелення свідчать про значні зміни вмісту цих білкових фракцій у сироватці крові корів у передродовий і післяродовий періоди.

Загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів протягом останнього місяця тільності істотно не змінюється, а вміст деяких їх класів при цьому зазнає вірогідних змін. Зокрема, протягом досліджуваного періоду тільності в плазмі крові корів вірогідно зменшується вміст вільного холестеролу і триацилгліцеролів (р<0,01; р<0,05) та збільшується відносний вміст неетерифікованих жирних кислот (р<0,01). Деякі автори (Анзюлис та ін., 1989) пояснюють зниження вмісту вільного холестеролу в плазмі крові корів у кінці тільності підвищенням синтезу стероїдних гормонів. Виявлене нами і іншими авторами (Матюшенко П.В., 1992; Desbals B. et al., 1995; Rukkwamsuk T. et al., 1998) підвищення концентрації НЕЖК у плазмі крові корів у кінці тільності зумовлене посиленням ліполізу у жировій тканині. Фізіологічне значення цього підвищення полягає, з одного боку, в забезпеченні потреби корів у метаболічній енергії внаслідок посиленого транспорту глюкози з їх крові в кров плода, а з другого – у забезпеченні потреби плода у жирних кислотах у період найбільш інтенсивного росту.

Протягом першого місяця після отелення загальний вміст ліпідів і неетерифікованих жирних кислот у плазмі крові корів вірогідно підвищується (р<0,05), а вміст фосфоліпідів – знижується (р<0,01). З одержаних результатів випливає, що здатність печінки корів до синтезу фосфоліпідів у період інтенсивної лактації знижується. Виявлене нами і іншими авторами (Матюшенко П.В.; Desbals B. et al., 1995; Rukkwamsuk T. et al., 1995) підвищення концентрації неетерифікованих жирних кислот у плазмі крові корів після отелення зумовлене посиленням ліполізу у жировій тканині і використанням жирних кислот у синтезі жиру молока.

Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові корів протягом останнього місяця тільності істотно не змінюється, що узгоджується з одержаними нами результатами про відсутність вірогідних змін вмісту основних класів ліпідів у плазмі крові корів протягом вказаного періоду. Після отелення у загальних ліпідах плазми крові корів зменшується вміст поліненасичених жирних кислот, який підвищується протягом першого місяця лактації до рівня, виявленого до отелення. Підвищення кількості поліненасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові корів після отелення зумовлене в основному збільшенням кількості лінолевої кислоти (р<0,001), а також кількості ліноленової (р<0,01) і арахідонової (р<0,05) кислот. При цьому у загальних ліпідах плазми крові корів зменшується кількість олеїнової кислоти (р<0,01). Причиною цих змін може бути зменшення вмісту фосфоліпідів і збільшення вмісту етерифікованого холестеролу у плазмі крові корів після отелення, оскільки це основні класи ліпідів плазми крові, які значно відрізняються між собою за жирнокислотним складом (Christie W., 1980; Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991).

Метаболічний профіль крові корів перед родами і після родів. Ре-

зультати, одержані при дослідженні метаболічного профілю крові корів приблизно за 20-24 і 1-3 годин до отелення, через 5-10 хвилин, 3 і 24 години після отелення (табл. 1) свідчать про значні зміни обміну речовин в їхньому організмі перед родами і після родів. Так, вміст глюкози у плазмі крові корів вірогідно підвищується перед родами (р<0,01), досягає найвищого рівня відразу після родів і поступово зменшується протягом першої доби після отелення. З цих даних випливає, що перед родами у печінці корів посилюється мобілізація глікогену, що призводить до підвищення рівня глюкози в крові і використання її в енергетичних процесах під час родів, які забезпечують скорочення матки. Незважаючи на відносно низький рівень глюкози в крові жуйних, особливо у корів, вона є основним джерелом метаболічної енергії у гладеньких і скелетних м'язах (Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000).

Разом з тим, перед отеленням у плазмі крові корів вірогідно підвищується також вміст неетерифікованих жирних кислот, які відіграють важливу роль у забезпеченні їх потреби в метаболічній енергії, а використання їх в енергетичних процесах в організмі корів знаходиться в прямій залежності від рівня вільних жирних кислот у плазмі крові (Цюпко В.В., 1984; Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991). Рівень НЕЖК у плазмі крові корів в основному залежить від інтенсивності процесів ліполізу у жировій тканині, котрий регулюється катехоламінами, продукція яких у наднирниках посилюється перед родами. У перші години після отелення рівень НЕЖК у плазмі крові корів знижується (р<0,05) і залишається на такому рівні через 24 години після отелення.

На відміну від глюкози і НЕЖК, вміст вільних амінокислот у плазмі крові корів дещо знижується протягом останньої доби перед отеленням (р<0,1) і відразу після отелення (р<0,05), а в наступні 3 години підвищується і залишається на такому рівні через 24 години після отелення. Причиною низького рівня вільних амінокислот у плазмі крові корів відразу після отелення може бути посилене використання в енергетичних процесах в їхньому організмі під час родів не тільки глюкози і жирних кислот, а й амінокислот, які звільняються при розпаді білків внаслідок посилення продукції гормонів кори наднирників.

Таблиця 1

Вміст глюкози, НЕЖК і вільних амінокислот у плазмі крові корів перед родами і після родів (Mm, n=4)

Строки дослідження | Глюкоза,

ммоль/л | НЕЖК, мкмоль/л | Вільні аміно- кислоти, г/100 мл

20-24 години до родів | 3,800,18 | 178,910,8 | 126,24,3

1-3 години до родів | 4,320,16 | 211,25,4 | 108,47,7

5-10 хвилин після родів родів | 4,740,18 | 192,011,0 | 81,64,3

3 години після родів | 4,400,31 | 151,310,9 | 129,06,5

24 години після родів | 3,860,17 | 15812,2 | 130,83,4

З наведених у таблиці 2 даних бачимо, що перед родами і після родів у крові корів значно змінюється рівень кортизолу і тиреоїдних гормонів. Так, концентрація кортизолу в плазмі крові корів відразу після родів була значно вищою (р<0,01), ніж за 20-24 години до родів і після родів. Ці дані свідчать про короткочасне підвищення інтенсивності синтезу кортизолу в корі наднирників і викид його у кров корів під час родів. З цього випливає, що роди є стресовим фактором, що призводить до підвищення рівня кортикостероїдів у крові корів.

Таблиця 2

Концентрація кортизолу, тироксину і трийодтироніну в плазмі крові корів перед родами і після родів (Mm, n=4)

Строки дослідження | Кортизол, нмоль/л | Тироксин, мкг/мл | Трийодтиронін, нг/мл

20-24 години до родів | 24514 | 27,52,09 | 3,520,10

1-3 години до родів | 22619 | 19,11,66 | 4,580,26

5-10 хвилин після родів | 30019 | 8,41,34 | 4,420,26

3 години після родів | 22214 | 7,20,46 | 4,320,44

24 години після родів | 19113 | 12,80,64 | 4,360,17

На відміну від кортизолу, концентрація тироксину в плазмі крові корів відразу після родів була значно нижчою, ніж за 1-3 і особливо 20-24 години до родів (р<0,001), що свідчить про вплив родів також на синтез тиреоїдних гормонів у щитоподібній залозі корів. При цьому перед родами у плазмі крові корів вірогідно підвищується рівень трийодтироніну, висока концентрація якого зберігається протягом 24-х годин після родів. Ці дані становлять інтерес у зв'язку з тим, що активність трийодтироніну є значно вищою від активності тироксину, а обидва тиреоїдні гормони відіграють важливу роль у регуляції енергетичних процесів у організмі тварин. Загалом, одержані результати свідчать про зв'язок між змінами метаболічного профілю корів, який характеризує енергетичний гомеостаз в їхньому організмі, і змінами рівня тиреоїдних гормонів і глюкокортикоїдів.

Загальний вміст білків у сироватці крові корів протягом останньої доби перед отеленням істотно не змінюється (р<0,5), а після отелення вірогідно знижується (р<0,05) і протягом наступних 24-х годин незначно підвищується (р<0,5). При цьому відносний вміст альбумінів у сироватці крові корів вірогідно зменшується перед отеленням (р<0,05), залишається на низькому рівні у перші години після отелення, а в кінці першої доби після отелення вірогідно підвищується (р<0,05). Разом з тим, у сироватці крові корів перед отеленням вірогідно знижується відносний вміст б1-глобулінів (р<0,05), а відносний вміст б2-глобулінів і в2-глобулінів при цьому підвищується (р<0,05). Протягом першої доби після отелення відносний вміст б1-глобулінів у сироватці крові корів істотно не змінюється (р<0,5), відносний вміст в1-глобулінів і б2-глобулінів зменшується (р<0,05), а відносний вміст в2-глобулінів – підвищується (р<0,05). Ці дані свідчать про різнонаправлений вплив родів на синтез окремих фракцій сироваткових білків у печінці корів перед родами і після родів, що може бути зумовлено змінами гормонального статусу в їхньому організмі.

Загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів протягом останньої доби перед отеленням і відразу після родів істотно не змінюється (р<0,5), а протягом першої доби після отелення підвищується в 1,4 рази (р<0,01). Ці дані свідчать про стимулюючий вплив лактації на синтез ліпопротеїнів плазми крові у корів після отелення. Відносний вміст фосфоліпідів у плазмі крові корів не змінюється протягом останньої доби перед отеленням, а відразу після родів він вірогідно менший, ніж перед родами та через 3 і 24 години після них (р<0,05). Разом з тим, після родів у плазмі крові корів виявлено менший відносний вміст триацилгліцеролів, ніж перед родами (р<0,05), причому це зниження продовжується і в наступні 3 години (р<0,05). Загалом, через 3 і 24 години після отелення відносний вміст триацилгліцеролів у плазмі крові корів був значно менший (р<0,05-0,01), ніж за 3 і 24 години до родів, що можна пояснити посиленим поглинанням триацилгліцеролів з крові молочною залозою і використанням їх у синтезі жиру молока. На відміну від триацилгліцеролів, відносний вміст етерифікованого холестеролу у плазмі крові на всіх стадіях дослідження після отелення був вірогідно більший, ніж до отелення (р<0,05-0,01). Загалом, одержані результати свідчать про зміни інтенсивності синтезу і метаболізму всіх класів ліпідів плазми крові у корів у передродовий і післяродовий періоди, що зумовлено впливом, з одного боку родів, а з іншого – лактації.

Проведені дослідження показали, що концентрація кальцію, натрію, магнію, цинку і заліза у крові корів протягом доби до родів і після родів істотно не змінюється. З цих даних випливає, що наявні в організмі корів регуляторні механізми забезпечують відносно постійний гомеостаз кальцію, натрію, магнію, цинку і заліза в крові у передродовий і післяродовий періоди. На відміну від цих мінеральних елементів, концентрація фосфору в крові корів вірогідно знижується перед родами (р<0,05) і особливо відразу після родів (р<0,01), а протягом 24-х годин після родів підвищується до вихідного рівня (р<0,01), який виявлено у корів за 20-24 години до отелення. Зменшення концентрації фосфору, який міститься у крові корів в основному у вигляді іонів фосфорної кислоти, перед родами і відразу після родів можна пояснити посиленим поглинанням його маткою під час родів і використанням фосфату у синтезі АТP, який є основним джерелом вільної енергії, за рахунок котрої відбувається скорочення м'язів матки. З таким припущенням узгоджується виявлена нами висока концентрація калію, який відіграє важливу роль у скороченні м'язів і передачі нервового імпульсу, у крові корів відразу після родів. Загалом, одержані результати свідчать про зв'язок між рівнем фосфору і калію в крові корів та скорочувальною функцією матки під час родів. Відомо, що в передродовий період в організмі корів посилюється метаболізм основних енергетичних субстратів – глюкози, НЕЖК, вільних амінокислот – що призводить до посилення утворення АТP, за рахунок якого забезпечується скорочувальна функція матки під час родів.

З наведених у таблиці 3 даних бачимо, що зміни концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові корів у передродовий і післяродовий періоди специфічні для кожного з них окремо за напрямком і ступенем. Зокрема, зміни вмісту дієнових кон'югатів, продуктів початкової стадії перекисного окиснення ліпідів, у плазмі крові корів перед родами і після родів невірогідні (р<0,5). Концентрація гідроперекисів ліпідів, продуктів проміжної стадії перекисного окиснення ліпідів, у плазмі крові корів через 5-10 хвилин, 3 і 24 години після отелення була вірогідно вища (р<0,05), ніж за 20-24 і 1-3 години до отелення. З цих даних випливає, що на інтенсивність перекисного окиснення ліпідів в організмі корів впливають не тільки роди, а й лактація.

Таблиця 3

Концентрація продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові корів перед родами і після родів (Mm, n=4)

Час дослідження | Дієнові кон'югати, нмоль/мл | Гідроперекисі ліпідів, ОЕ480/мл | Малоновий діальдегід, нмоль/мл

20-24 години до родів | 42,21,5 | 6,980,35 | 8,730,61

1-3 години до родів | 39,51,6 | 7,420,29 | 7,990,18

5-10 хвилин після родів | 39,02,0 | 8,640,41 | 7,700,29

3 години після родів | 38,52,6 | 8,750,47 | 9,010,45

24 години після родів | 42,03,2 | 8,910,25 | 8,950,41

Зміни концентрації малонового діальдегіду, кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів, у плазмі крові корів протягом останньої доби перед родами і першої доби після родів виражені відносно мало: всі різниці у вмісті малонового діальдегіду у плазмі крові корів на суміжних стадіях дослідження невірогідні (р<0,5).

Метаболічний профіль крові корів при затриманні фетальної плаценти. Проведені дослідження показали, що різниці у загальному вмісті білків у сироватці крові корів, у яких плацента не відділилася протягом 12-ти і більше годин після родів, порівняно до їх вмісту у сироватці крові корів, у яких плацента відділилася протягом 1–6-ти годин після родів, котрі служили контролем, невірогідні (р<0,5), тоді як різниці у вмісті деяких білкових фракцій при цьому досить істотні. Зокрема, у сироватці крові корів при затриманні плаценти виявлено значно менший вміст альбумінів і в1-глобулінів (р<0,01) та вірогідно більший вміст б1-глобулінів і в2-глобулінів (р<0,01), ніж у сироватці крові корів контрольної групи. З цих даних випливає, що в патогенезі затримання плаценти у корів після отелення певну роль можуть відігравати зміни обміну білків в їхньому організмі.

Ліпідний профіль крові корів при затриманні плаценти порівняно до ліпідного профілю плазми крові корів, у яких плацента відділилася через 1-6 годин після родів, характеризується значно меншим вмістом етерифікованого холестеролу (р<0,001) та вірогідно більшим вмістом триацилгліцеролів (р<0,05) і неетерифікованих жирних кислот (р<0,01). Ці дані свідчать про посилення процесів ліполізу у жировій тканині корів при затриманні плаценти, що приводить до підвищення рівня вільних жирних кислот у плазмі крові і їх окиснення у тканинах. Основною причиною посилення використання жирних кислот в енергетичних процесах в організмі корів є дефіцит глюкози (Цюпко В.В., 1984; Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991), що вказує на порушення енергетичного гомеостазу в організмі корів при затриманні плаценти. При цьому в печінці корів, як випливає з одержаних нами результатів, порушується синтез ліпопротеїнів плазми крові, основними компонентами яких є етерифікований холестерол і триацилгліцероли (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991).

Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові корів при затриманні фетальної плаценти порівняно до корів контрольної групи характеризується меншим вмістом лінолевої (р<0,05) і арахідонової кислот (р<0,001). Ці дані опосередковано свідчать про порушення синтезу простагландинів, основним попередником яких є арахідонова кислота (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991), в організмі корів при затриманні плаценти.

Проведені дослідження показали, що вміст усіх досліджуваних продуктів перекисного окиснення ліпідів – дієнових кон'югатів, гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду – у плазмі крові корів при затриманні плаценти був вірогідно більший (р<0,01; р<0,05; р<0,001), ніж у плазмі крові корів контрольної групи. При цьому у корів при затриманні плаценти порівняно до корів контрольної групи виявлено вірогідно нижчу активність глутатіонпероксидази в еритроцитах (р<0,001). Оскільки різниці в концентрації вітамінів А і Е у плазмі крові обох груп відсутні (р<0,5), ці дані свідчать про зниження активності ферментної ланки антиоксидантного захисту в організмі корів при затриманні плаценти.

Вплив недостатньої і неповноцінної годівлі на функцію відтворення у корів. З метою вивчення впливу рівня годівлі корів і її неповноцінності на їх відтворювальну здатність було проведено клінічне і гінекологічне обстеження 33504 корів у колективних господарствах Львівської області у 1999 році, визначено ступінь їх вгодованості і рівень продуктивності та тривалість сервіс-періоду.

За рівнем годівлі досліджувані корови були розділені на три групи: 1-а – вміст енергії 10-12 к.о., сирого протеїну 13-13,4 %; 2-а – 8-10 к.о. і 10,6-11,2 % с.п.; 3-я – 7-8 к.о., 8,4-8,7% сирого протеїну. У 1-й групі 84,6% корів були середньої вгодованості, у 2-й – 48,7%, у 3-й – 18, 9%. Решта корів були нижче середньої вгодованості або з клінікою загальної дистрофії, зумовленої недостатньою і неповноцінною годівлею.

Від 100 корів 1-, 2- і 3-ї груп було одержано відповідно 79, 64 і 55 телят, маса тіла телят при народженні становила в середньому 31, 27 і 20 кг. Сервіс-період у корів 1-, 2- і 3-ї груп становив у середньому 123, 186 і 234 дні. Ці дані ілюструють пряму залежність між рівнем годівлі корів ї їх відтворювальною здатністю, його впливом на розвиток плода і масу тіла телят при народженні. Збереження телят, одержаних від корів 1-, 2- і 3-ї груп від народження до 30-денного віку становило відповідно 94, 87 і 74%, що вказує на пряму залежність між рівнем годівлі і вгодованістю корів, поживною і біологічною цінністю молозива і молока та масою тіла телят і їх життєздатністю.

Ефективність використання препарату „Ендосану” при затриманні фетальної плаценти у корів. До складу розробленого нами нового препарату „Ендосану” для відділення фетальної плаценти у корів при її затриманні, на який одержано патент України, підготовлені технічні умови і настанову з його застосування, входить гормон задньої долі гіпофізу – окситоцин, який стимулює скорочення гладеньких м'язів, і метазон, котрий стимулює скорочення гладеньких м'язів шляхом активації б-адренергічних рецепторів. Крім того, препарат містить лецитин, який забезпечує утворення ліпосом, і вітаміни А, D, Е, котрі відіграють важливу роль у регенерації клітин ендометрію після відділення плаценти. Препарат „Ендосан” у вигляді ліпосомної емульсії вводять коровам при затриманні плаценти. Проведені дослідження показали, що у 80% випадків плацента у корів при її затриманні відділяється через 1-3 години після введення препарату. У 20% корів відділення плаценти при її затриманні наставало за 6-9 годин після повторного введення „Ендосану”.

Вплив жиророзчинної (тривіту) і водорозчинної (інсолвіту) форм вітамінів А, D, Е на метаболічний профіль крові корів при парентеральному їх уведенні. При виконанні цього етапу дисертаційної роботи ми виходили з того, що вплив вітамінів А, D, Е на метаболічний профіль крові корів при парентеральному їх уведенні з'ясовано мало. При цьому