КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КРЮЧКОВ ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 334.758

Міжнародні корпоративні стратегії злиття у високотехнологічних секторах економіки

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Антонюк Лариса Леонтіївна,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент,

Руденко Лариса Володимірівна,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук

Рубцова Марина Юріївна,

Інститут міжнародних відносин

Київського національного університету імені

Тараса Шевченка, доцент

кафедри світового господарства і міжнародних

економічних відносин

Провідна установа: Донецький національний університет, Міністерство освіти і

науки України, кафедра міжнародної економіки, м. Донецьк

Захист відбудеться “20” квітня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.006 в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “_20_” березня 2006 року.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор І.С.Каленюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх двадцяти років ХХ-початку ХХІ століття чітко виокремилась одна із основних закономірностей світогосподарського розвитку - збільшення обсягів та темпів зростання міжнародних інвестицій над обсягами міжнародної торгівлі. Це зумовлено інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, диверсифікацією світових фінансових ринків, розвитком інтеграційних угрупувань, транснаціоналізацією виробництва та загостренням глобальної конкуренції. З іншого боку, висока динамічність розвитку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) характеризується їх високою дохідністю, ефективністю та ліквідністю. Це загострює конкуренцію, що здійснюється на міждержавному, міжрегіональному та мікроекономічному рівнях, спричиняючи нестійкість конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Стратегічним фактором успіху компаній на світових ринках та нарощення міжнародної конкурентоспроможності є зростання їх ринкової вартості, що здійснюється через фінансування, як за рахунок власних і позичкових засобів так і зовнішнім-злиттям чи поглинанням з іншою компанією. Транснаціональні корпорації розробляють стратегії реструктуризації бізнесу, посилюючи свої ринкові позиції, отримуючи глобальні конкурентні переваги. Невипадково процеси злиття і поглинання (ЗіП), як інвестиції в акціонерний капітал, є найбільш поширеною формою прямих іноземних інвестицій.

Жорстока неослабна конкурентна боротьба вимагає і від українських товаровиробників прийняття стратегічних рішень розширення та виходу на міжнародні ринки, а також застосування ефективних механізмів утвердження на них стійких позицій. Отже, проблема формування стратегій розширення бізнесу є на сьогодні ключовою, оскільки практика свідчить про те, що небагато національних компаній можуть вести конкурентну боротьбу зі світовим лідерами, які теж можуть виявитись ціллю для консолідації транснаціональних компаній.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище, аналіз умов та мотиваційних факторів консолідації компаній, а також планування та організація процесів злиття, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: М.Бішопа, П.Гохана, Ф.Крюгера, А.Лажу, М.Марсалезе, Р.Нельсона, Дж.Стиглера, Р.Стилмана, М.Трема, С.Ріда, М.Хебека, та багатьох інших. У наукових роботах Ф.Вестона, Р.Бейлі, С.Маєрса, П.Стейнера, А.Бекенштейна, К.Чанга, Р.Меліхера, Дж.Ледортера, Л. де Антоніо та інших хвилі злиття та поглинання розглядаються, як наслідок активності фондових ринків та ринків корпоративного контролю. Основні мотиваційні концепції реструктуризації бізнесу через злиття та поглинання представлені у роботах М.Бредлі, А.Десаі, Е.Кіма, М.Дженсена, І.Мекнінга, Г.Дональдсона, Р.Ролла, Е.Берковича, П.Есквита, Н.Варайя, Р.Морка, А.Шляйфера та багатьох інших. Найбільш значимими дослідженнями процесів корпоративної консолідації та рекомендацій щодо здійснення глобального зростання були зроблені вченими Г.Дінзом, Ф.Крюгером, С.Зайзелем.

Питання міжнародної інвестиційної діяльності та сучасні тенденції процесів злиття поглинання в контексті інтернаціоналізації та міжнародної економічної інтеграції досліджуються в роботах вітчизняних вчених економістів В.Андрійчука, О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, М.Дудченка, О.Єтокової, Г.Климка, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, С.Мочерного, О.Мозгового, В.Новицького, Б.Панасюка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, О.Рогача, В.Рокочої, Л.Руденко, М.Рубцова, А.Румянцева, Є.Савельєва, В.Сіденка, С.Сіденко, Н.Татаренко, А.Філіпенка, О.Шниркова, І.Школи та інших.

Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади процесів злиття та поглинання в глобальному середовищі та у високотехнологічних сферах економіки. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорій злиття та поглинання, дослідження сучасних тенденцій консолідації та реструктуризації компаній, визначення ефективності корпоративних стратегій та регулювання цих процесів в інноваційній сфері. Вимагають удосконалення сучасні методичні підходи до вибору методів злиття та поглинання, визначення факторів, які зумовлюють збільшення ринкової вартості компаній та нарощення їх міжнародної конкурентоспроможності. На сьогодні актуальною є також проблема наукового обґрунтування корекції концепції приватизації власності і формування сприятливого бізнес-середовища в якому процеси злиття і поглинання були б економічно вмотивованими та сприяли нарощенню інноваційної спроможності України.

Таким чином, системне дослідження процесів злиття та поглинання за умов економічної глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету. Автором особисто підготовлено розділ “ Злиття та поглинання в глобальному бізнес - середовищі”

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності процесів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних сферах світової економіки та мотиваційних механізмів, які зумовлюють їх динамізацію; дослідження новітніх методик оцінки різних видів реструктуризації міжнародного бізнесу, сучасних тенденцій галузевої консолідації в умовах глобалізації та визначення за їх допомогою конкурентних переваг транснаціональних корпорацій, а також розробка науково обґрунтованої концепції інноваційного розвитку економіки України через формування ринку корпоративного контролю.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

– розкрити методологічні засади процесів злиття та поглинання;

–

–

–

–

–

Об’єктом дослідження є процеси корпоративного злиття і поглинання в сучасному глобальному середовищі.

Предметом дослідження є міжнародні корпоративні стратегії злиття та поглинання у високотехнологічних секторах економіки.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи використовуються наступні методи наукового дослідження процесів злиття та поглинання в умовах глобального бізнес середовища: аналізу та синтезу (для оцінки тенденцій процесів злиття та поглинання та прямих іноземних інвестицій у підрозділі 2.1 та 2.2); історизму (для дослідження теоретичних концепцій процесів злиття та поглинання в підрозділі 1.1); методи багатофакторного статистичного аналізу (множинної регресії-для кількісної оцінки напряму і сили впливу факторів мультиплікації показника чистої рентабельності продаж найбільших ТНК світу в підрозділі 1.2; кластерного моделювання-для визначення кластерів транснаціональних корпорацій за ознакою їх фінансової конкурентоспроможності в підрозділі 3.1); індукції і дедукції (в процесі досліджень регулювання злиттів та поглинань в підрозділі 2.3 та в процесі дослідження глобальних імператив корпоративних стратегій в підрозділі 1.3); кількісного і якісного порівнянь (для аналізу ефективності діяльності підприємств високотехнологічного сектору України в підрозділі 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що на основі конструктивного осмислення існуючих концепцій, підходів та методологічного апарату, присвячених питанням процесів злиття та поглинання, розкрито характер та їх сучасні тенденції, виявлено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу, а також визначено стратегічні пріоритети конкурентної політики в Україні з метою нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників.

Вперше:

– запропоновано сучасні підходи в дослідженні процесів злиття та поглинання на основі комплексного аналізу новітніх теорій, та доведено, що найбільш адекватно відображає її сутність еклектична теорія злиття, яка, на думку автора, інтегрує в собі такі елементи із існуючих концепцій, як ключові компетенції та інтелектуальне лідерство (Хамела-Прахалада), конкурентні переваги (М. Портера) та галузеву консолідацію (Дінза-Крюгера-Зайзеля);

– розроблено авторську методику прийняття стратегічних рішень щодо вертикальної інтеграції корпорацій, яка відрізняється від існуючих своєю комплексністю та новими підходами, на основі мультиплікативної моделі показника рентабельності продаж та багатофакторного регресійного аналізу індикаторів фінансової конкурентоспроможності транснаціональних компаній і здійснено статистичну оцінку цих показників для п’ятисот найбільших ТНК світу;

– оцінено ефективність діяльності господарських товариств високотехнологічного сектору економіки України за допомогою таких показників, як рентабельність активів та продукції, продуктивність праці і виявлено низьку ефективність цих компаній та значне відставання від провідних корпорацій світу, а також надзвичайно малу частку обсягу експорту продукції цієї сфери, що становить загрозу інноваційній безпеці країни; запропоновано пріоритетні напрямки конкурентної політики з метою стимулювання консолідації капіталу компаній, які працюють в інформаційно-комунікаційній сфері, фармацевтичній, електронній і електронного приладобудування.

Отримали подальший розвиток:

– методологічна сутність і класифікація теорій злиття та поглинання за основними хвилями конкуренції, що дозволило автору виокремити 5 історичних етапів у розвитку даної проблеми за домінуючою для кожного з них теорією та визначальними критеріями: 1-й етап (1895-1904 рр.) - класицизм - монополістичні злиття, централізація капіталу; 2-й етап (1922-1929 рр.) – лібералізм - олігополістичні злиття, вертикальна інтеграція; 3-етап (1940-1969 рр.)- кейнсіанство-конгломератні злиття; 4-й (1981-1989 рр. ст.) - неокейнсіанство, різні види злиття та поглинання, злиття з борговим фінансуванням; 5-й (кінець 90-их ХХ ст. - початок ХХІ ст.)-неоінституціоналізм , корпоративна консолідація;

– обґрунтування глобальних імператив корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу, які полягають у загостренні конкуренції за лідерство в процесах консолідації; поглинанні високотехнологічних компаній із високими темпами зростання вартості; пришвидшенні повного циклу галузевої консолідації; здійсненні ефективних процесів деконсолідації для отримання максимальних доходів; застосуванні захисних стратегій з метою нарощення міжнародної конкурентоспроможності; використанні радикальних метатехнологій, які швидко змінюють динаміку галузі, яка знаходиться на стадії спеціалізації;

– стратегічні фактори, які мають критичне значення для успіху в злиттях та поглинаннях: ідентифікація найпривабливіших об’єктів злиття та поглинання; розрахунки фінансової та операційної синергії, встановлення конкурентних цін на угоди; доступність позичкового капіталу, зокрема венчурного, для здійснення угод із важелем; мотиваційний механізм персоналу компанії.

– методологія оцінки і прогнозування стратегій злиття та поглинання компаній на основі теоретичної концепції консолідації Дінза-Крюгера-Зайзеля та економетричного моделювання кластерів найбільших транснаціональних корпорацій світу за ознакою їх фінансової конкурентоспроможності з метою обґрунтування перспективних напрямків вертикальної та горизонтальної інтеграції національних компаній високотехнологічних сфер.

Удосконалено:

– зміст категорії „злиття та поглинання”, який на думку автора, являє собою одну із форм реструктуризації компаній, що спрямована на об’єднання акціонерного капіталу з метою підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності;

– багатокритеріальну класифікацію сучасних процесів злиття та поглинання (за характером інтеграції компаній, національною належністю, методом об’єднання потенціалу, умовами та механізмом злиття та поглинання); виявлено особливості реструктуризації бізнесу у високотехнологічних сферах внаслідок залучення інститутів венчурного капіталу через придбання акцій менеджментом чи працівниками.

Практичне значення роботи. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною основою для розробки ефективного механізму залучення прямих іноземних інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату України, зокрема, для розв’язання проблем підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних товаровиробників високотехнологічної сфери економіки. Розроблена автором методика може бути використана під час дослідження та прогнозування міжнародної корпоративної консолідації з метою розробки ефективних стратегій злиття та поглинання компаній.

Одержані результати знайшли своє впровадження на загальнодержавному рівні, зокрема, під час розробки Державної програми Кабінету Міністрів України “Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки” (довідка Департаменту Державних цільових програм Міністерства економіки України №56-24/44 від 15.11.05). Пропозиції автора використано під час підготовки змін до Закону України ”Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (довідка Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (довідка № 04/10982 від 05.12.05). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі під час викладання дисципліни “Міжнародна економіка” студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та Центру магістерської підготовки у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка від 26.10.2005 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки результатів дослідження доповідались та обговорювались на чотирьох конференціях, зокрема : на міжнародній науковій конференції “Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку” (м. Київ, ІСЕМВ НАН України, 25 лютого 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 17-18 листопада, 2005), міжнародній науково-практичній конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 13-16 грудня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, 5 статей у наукових фахових виданнях, з них одна у співавторстві, та 4 тези, матеріалів та статей у збірниках міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-теоретичних і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 4,1 др. арк., особисто авторові належить 3,3 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та п’ятнадцяти додатків. Загальний обсяг дисертації-200 сторінок, включаючи 20 рисунків та 20 таблиць. Список використаних джерел включає 205 назв і викладений на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі “Глобальна парадигма дослідження процесів корпоративного злиття та поглинання досліджуються методологічні підходи до визначення процесів злиття і поглинання компаній, аналізуються види, механізми, мотивація та стратегії реструктуризації міжнародного бізнесу.

Проведений поглиблений теоретичний аналіз дозволив автору виокремити основні етапи в розвитку досліджень даної проблеми за основними критеріями: монополістичні злиття, централізація капіталу (класична теорія: А.Сміт, Дж.Міль та інші); олігополістичні злиття, вертикальна інтеграція (лібералізм: Й.Шумпетер, Дж. Робінсон, Е.Чемберлін та інші); конгломератні злиття (кейнсіанство: Дж.Кейнс, А.Берлі, Дж.Бейн, Р.Нельсон та інші); різні види злиття та поглинань (неокейсіанство: Ф.Вестон, М.Бредлі, Е.Кім, Р.Меліхер, та інші)Корпоративна консолідація (неоіституціалізм: М.Дженсен, Е.Берковича, П.Гохан, С.Рід, Г.Хамел, К.Прахалад, Г.Дінз, Ф.Крюгер, С.Зайзель).

В роботі доведено що в сучасних умовах пояснити процеси злиття та поглинання можна за допомогою еклектичної теорії, яка б інтегрувала в собі такі критерії із новітніх теорій, як конкурентні переваги (теорія міжнародної конкурентоспроможності М.Портера), ключові компетенції та інтелектуальне лідерство (теорія глобального випередження конкурентів Г.Хамела і К.Прахалада) та галузеву консолідацію (теорія стратегічних переваг Г.Дінза, Ф.Крюгера, С.Зайзеля).

Автор дослідивши сучасні підходи відомих вітчизняних та зарубіжних економістів до визначень категорії „злиття та поглинання”, виявив різні точки зору щодо цієї дефініції та її недостатню повноту і обґрунтованість. Це дало змогу обґрунтувати власне визначення категорії ”злиття та поглинання”, а саме ”злиття та поглинання” - це одна із форм реструктуризації компанії, що спрямована на об’єднання акціонерного капіталу з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності.

Доведено, що характер інтеграції компанії, умови злиття та поглинання, а також і механізм консолідації за умов економічної глобалізації значно знизились, тому обґрунтовано багатокритеріальну класифікацію сучасних процесів злиття та поглинання (рис. 1).

У роботі наголошується, що у високотехнологічних сферах злиття відбувається внаслідок залучення позичкових засобів, серед яких домінуюче положення займає венчурний капітал.

З метою дослідження успішних угод консолідації в роботі ґрунтовно аналізуються сучасні методи оцінки різних видів злиття та поглинання. Доведено, що серед інших методів найбільш ефективним є метод дисконтування грошових потоків, який визначається як різниця залишкової вартості компанії за період часового лагу, приведеної за допомогою ставки дисконту з врахуванням фактора ризику до теперішньої вартості та премії для менеджерів компанії яку поглинають.

У процесі досліджень обґрунтовано, що ефективним інструментарієм розробки та прийняття стратегічних рішень щодо вертикальної інтеграції транснаціональних корпорацій є оцінка їх фінансової конкурентоспроможності на основі мультиплікативної моделі показника чистої рентабельності продаж, яка синтетично поєднує у собі такі індикатори фінансового стану, як прибутковість акціонерного капіталу, оборотність активів, рівень покриття активів акціонерним капіталом: , де – чиста рентабельність продаж (); – чиста рентабельність акціонерного капіталу (); – коефіцієнт покриття виручки активами (); – коефіцієнт покриття активів акціонерним капіталом ().

Крім того, у роботі аналізуються корпоративні стратегії злиття та поглинання та визначається роль стратегічного планування в процесі корпоративної консолідації з метою пошуку нових напрямків діяльності або розширення існуючих, які б дозволили б компаніям добитися конкурентних переваг і максимізувати свою вартість у довгостроковому періоді. У жорсткій і неослабній конкурентній боротьбі перемагає той, хто зуміє адаптувати свою стратегію розвитку до особливостей зовнішнього середовища, досягнувши успіхів у глобальному випередженні конкурентів. Розглянуто також різні рівні стратегії компаній: корпоративну, бізнес-стратегію, функціональну та операційну стратегії.

Автором з’ясовано, що довгостроковий успіх компанії залежить від швидкості висхідного просування вверх по кривій консолідації Дінза-Крюгера- Зайзеля, тому високу конкурентоспроможність можуть забезпечити компанії які розробляють ефективні стратегії. У дисертаційній роботі наголошується на тому, що криву консолідації можна використовувати як інструмент для розробки стратегії консолідації. Виходячи із цього, досліджені можливості застосування теорії консолідації для прогнозування та оцінки стратегій злиття та поглинання вітчизняних компаній.

Рис. 1. Класифікація процесів злиття та поглинання компаній

Досліджено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу, які полягають у загостренні конкуренції за лідерство в процесах консолідації; поглинанні високотехнологічних компаній з високими темпами зростання вартості, пришвидшенні повного циклу галузевої консолідації (до 10-15 років), а також застосуванні захисних стратегій з метою нарощення міжнародної конкурентоспроможності.

На завершення даного розділу автор підсумовує, що підвищення міжнародної конкурентоспроможності компанії можливе лише внаслідок стратегічного передбачення, коли їх галузь досягне найбільшої концентрації і тоді виникне необхідність розробляти нову бізнес-модель для створення базису зростання на основі поглинання.

У другому розділі “Характер та сучасні тенденції міжнародних процесів злиття та поглинання” здійснено комплексне дослідження основних тенденцій прямого іноземного інвестування та процесів злиття та поглинання у високорозвинених державах світу та досліджено механізм регулювання угод злиття та поглинання на глобальному, регіональному та національному рівнях.

На основі комплексного аналізу прямих іноземних інвестицій протягом 1993 - 2005 рр. дисертант виявив його основні параметри щодо масштабів, структури та прогнозів на перспективу. Так, незважаючи на високу динамічність інвестиційних потоків у порівнянні із обсягами міжнародної торгівлі за останнє десятиріччя їх структура та напрями змінились докорінно. Ріст глобальних потоків ПІІ характеризувався великими відмінностями між країнами і регіонами (табл. 1)

Таблиця 1

Потоки прямих іноземних інвестицій та процесів транскордонного злиття і поглинання 1982 - 2004 рр., млрд. дол. США

Показник | Вартість в поточних цінах (млрд. дол.) | Річні темпи приросту

(в процентах)

1982 | 1990 | 2003 | 2004 | 1986-1990 | 1991-1995 | 1996-2000 | 2001 | 2004

Потоки ПІІ | 86 | 447 | 1250 | 1378,4 | 20 | 18,8 | 38,0 | -41,0 | 10,3

Транскордонні злиття і поглинання | - | 151 | 297 | 381 | 25,9 | 24,0 | 31,5 | -48,1 | 28,2

Частка транскордонних ЗіП в потоках ПІІ | - | 33,8 | 24 | 28 | - | - | - | - | 16,6

Обсяги продажу іноземних філіалів | 2 765 | 5 727 | 16 963 | 18 677 | 15,9 | 10,6 | 8,7 | -3,0 | 10,1

Валовий обсяг виробництва іноземних філіалів | 647 | 1 476 | 3 573 | 3 911 | 17,4 | 5,3 | 7,7 | -7,1 | 9,5

Загальні активи іноземних філіалів | 2 113 | 5 937 | 32 186 | 36 008 | 18,1 | 12,2 | 19,4 | -5,7 | 11,9

Експорт іноземних філіалів | 730 | 1 498 | 3 073 | 3 690 | 22,1 | 7,1 | 4,8 | -3,3 | 20,1

Чисельність працівників іноземних філіалів | 19 579 | 24 471 | 53 196 | 57 394 | 5,4 | 2,3 | 9,4 | -3,1 | 7,9

Рзраховано: UNCTAD, World Investment Report 2005: Transnational Corporations and the Internationalization of R&D, р. 5

Глобальні потоки прямих іноземних інвестицій у 2004 році зросли у порівнянні з 2001-2003 рр. і склали 1378,4 млрд. дол. США. Це спричинили наступні фактори: по-перше, пришвидшене зростання ПІІ у країни, які розвиваються; по-друге, загострення міжнародної конкуренції; по-третє, серед шляхів підвищення конкурентних переваг компаній є розширення діяльності у країнах, які швидко розвиваються з метою збільшення обсягу продаж, використання ефекту масштабу; по-четверте, високі ціни на сировину змушують розміщувати ПІІ в країни, де є надлишок природних ресурсів, по-п’яте, збільшення обсягів транскордонних процесів злиття та поглинання.

В країни Азії і Океанії за цей період було залучено найбільші обсяги інвестицій-148 млрд. дол. (що на 46 млрд. більше, ніж у попередній період). Потоки в Східну Азію зросли близько на 50% і досягли 105 млрд. дол., перш за все, завдяки значному зростанню припливу інвестицій в Китай. Потоки ПІІ в Південно-Східну Азію теж зросли близько 50% і склали 26 млрд. дол. В Південній Азії лідируючі позиції займає Індія, в яку інвестиційні потоки зросли на 30%. Знизились обсяги ПІІ до країн ЄС (окрім Великобританії яка посідає друге місце в світі, як за обсягами прямих інвестицій з країни, так і ПІІ в країну.

Визначено, що серед основних форм ПІІ переважають інвестиції в акціонерний капітал (65% загальних потоків прямих інвестицій), частка внутрішньофірмових позик-відповідно 23%, а реінвестування доходів-12%. Найбільша частка реінвестування прибутку припадає на країни, що розвиваються.

Такі позитивні тенденції в обсягах ПІІ були зумовлені передусім державним регулюванням інвестиційної діяльності, створенням сприятливого клімату. Так, за період з 1991-2004 рр. кількість країн, які внесли зміни в свої інвестиційні режими для створення більш сприятливих умов для ПІІ, включаючи зміни, направлені на лібералізацію функціонування ринків, посилення стимулювання, зокрема і зниження податкових ставок на доходи компаній, зросла втричі і склала близько 87% від загальних змін в національних режимах регулювання.

Спрогнозовано подальше зростання обсягів прямих іноземних інвестицій внаслідок: по-перше, намаганням компаній нарощувати свою конкурентоспроможність через посилення активності на нових ринках; по-друге, отриманням доступу до стратегічних активів за кордоном; по-третє, підвищенням прибутковості ТНК, яке зумовлює процеси злиття та поглинання; по-четверте, високий конкурентний тиск компаній; по-п’яте, офшоринг послуг; по-шосте, збільшення кількості ТНК в країнах, що розвиваються.

Розглядаючи процеси злиття та поглинання, автор дає комплексну оцінку цьому феномену за умов глобалізації. Так, низькі процентні ставки, зростання прибутків і підвищення цін на активи, сприяли активізації злиття та поглинання компаній, вартість транснаціональних угод у 2004 році зросла на 28% і склала 381 млрд. дол. За перше півріччя 2005-го року загальна вартість угод ЗіП у світі склала понад 1,3 трлн. дол., досягнувши значення другого півріччя 2000 р. Серед усіх цільових компаній близько 50% припадає на США, 32% - Європу, Японію - 9%, Азійсько-тихоокеанський регіон 8%. Проведені автором дослідження показали, що 63% загальної вартості транскордонних ЗіП приходилось на послуги, а саме третина на фінансові.

У роботі досліджено тенденції гармонізації правил регулювання і контролю над злиттям і поглинанням на мега-мезо та макрорівні (національному) рівнях. Зазначено, що на міжнародному рівні відбувається пошук найбільш прийнятної концепції для наближення нормативно-правового регулювання конкурентної політики в цілому та контролю над процесами злиття та поглинання. Досвід високорозвинених країн світу, показує, що державний контроль за економічною концентрацією є ефективним засобом конкурентної політики. В роботі доведено, що інтеграційні тенденції світової економіки зумовлюють гармонізацію конкурентного законодавства. Ці питання активно обговорюються в рамках багатьох міжнародних організацій, зокрема таких як СОТ, ОЕСР, ЮНКТАТ та міжнародна мережа з питань конкуренції.

У третьому розділі “Особливості процесів злиття та поглинання у високотехнологічних сферах економіки” автором досліджується галузева консолідація високотехнологічних сфер економіки країн – ключових інноваторів, а також аналізується ефективність діяльності вітчизняних товаровиробників високотехнологічного сектору економіки.

За результатами аналізу сучасних тенденцій процесів злиття та поглинання у 2001 - першого півріччя 2005 року автором зроблено узагальнення, що найбільші угоди щодо ЗіП відбулися у сфері послуг та високотехнологічних галузях економіки. Досліджено, що серед десяти найбільших міжнародних угод, які проведені у 2003-2004 рр. є злиття у фармацевтичній промисловості: Pfizer (США) та Pharmacia (США) - обсяг угоди становив 57882 млн. дол.; а також Merck (США) та MedcoHealth Jolutions (США) - обсяг угоди становив 6809 млрд. дол., злиття у телекомунікаційній сфері, а саме Olivetti (Італія) та Telecom Italia Spa (Італія).

Особливу увагу дисертант звертає на зростання обсягів злиттів та поглинань за перше півріччя 2005 року та структуру ПІІ у країни, що розвиваються (Китай та Індія) - це інфрмаційно-комунікаційні технології та програмне забезпечення. Так, компанія (CiscoSystems-найбільший в світі виробник телекомунікаційного устаткування спрямувала свої кошти на розвиток наукомістких технологій (68% - усіх інвестицій), решта на розвиток ключових компетенцій персоналу, фінансові, лізингові проекти та розвиток венчурного капіталу для підтримки власних компаній (компанія має офіси у всіх великих містах Індії). В той же час корпорації країн, що розвиваються намагаються поглинути і високотехнологічні компанії високорозвинутих країн. Так, китайський виробник комп’ютерів Lenovo придбав підрозділ ІВМ, який випускає персональні комп’ютери, завдяки чому посівши третє місце в світі після Dell та Hewleet-Packart. Китайська корпорація TCL поглинувши французьку компанію Thomson і стала найбільшим у світі виробником телевізорів. Автором з’ясовано, що лише за перше півріччя 2005 року обсяг транскордонних поглинань китайськими компаніями зріс більш як у п’ять разів.

Здійснений за допомогою цієї методики аналіз показників фінансової конкурентоспроможності для п’ятисот найбільших транснаціональних корпорацій світу засвідчив, що галузі, які відносяться до високотехнологічних сфер економіки країн, є абсолютними лідерами за рівнем чистої рентабельності продаж. Результати проведеного багатофакторного статистичного аналізу (на основі множинної регресії та кластерного аналізу) показали, що лідируючі позиції високотехнологічних галузей обумовлюються, за наявного рівноцінного та позитивного впливу факторів чистої рентабельності продаж та покриття виручки активами, рівнем покриття активів компаній їх акціонерним капіталом.

Виходячи з цього, зроблено висновок, що показники прибутковості та продаж корпорацій є критеріальною основою прийняття фінансових рішень у сфері венчурного інвестування, зокрема у такі сектори, як фармацевтика та інформаційно-комунікаційні технології та визначають перспективи галузевої концентрації інноваційних компаній, згідно із кривою консолідації Дінза-Крюгера-Зейзеля. Шляхом економетричного моделювання кластерів найбільших ТНК світу за ознакою їх фінансової конкурентоспроможності обґрунтовано, що стратегічними напрямками вертикальної інтеграції високотехнологічних сфер економіки країн є їх об’єднання із компаніями таких галузей, як аерокосмічна, літакобудівна, електротехнічна, внаслідок чого забезпечується синергійний ефект корпоративної консолідації.

Дослідження процесів злиття та поглинання в Україні, показали, що цей ринок знаходиться на етапі становлення. У роботі узагальнено основні негативні тенденції, що спостерігаються в інвестиційній сфері в Україні: загальна економічна і політична нестабільність; несприятливий інноваційно-інвестиційний клімат; відсутність значних грошових засобів для укладання угод поглинання; нестабільність вітчизняного ринку цінних паперів тощо.

Автором аналізуються якісні зміни, що проходять в конкурентній політиці високорозвинених країну світу у високотехнологічних сферах економіки. Зазначається, що антимонопольна політика використовується в якості інструмента для стимулювання інновацій; з одного боку, антимонопольні організації повинні оцінювати тільки ймовірний вплив консолідації на ціни і випуск на певному ринку товарів, а й з іншого, вплив злиття компаній на інновації. Разом з тим, якщо злиття компаній і підвищують концентрацію в галузі, результативність та ефективність в інноваційній сфері зростає, то на такі угоди дають дозвіл.

Як відомо, за міжнародною класифікацією ОЕСР до високотехнологічних товарів відносять: виробництво повітряних і космічних літальних апаратів; виробництво електронно-обчислювальних машин, інформаційно-комунікаційні технології та виробництво фармацевтичних препаратів. До середніх технологій високого рівня: виробництво приладів, виробництво автомобілів, електричних машин, хімія; а до середніх технологій низького рівня-виробництво гумових, пластмасових виробів, будівництво і ремонт суден, виробництво металів, а до низьких технологій-поліграфія, виробництво текстилю, одягу тощо. у роботі розраховано частку високотехнологічних товарів у загальному обсязі експорту згідно зі статистичними даними та по товарних групах, який у 2004 році становив 4% (за даними Світового банку-5%). За експертними оцінками фахівців цей показник для пришвидшення інноваційного зростання повинен складати не менше 25%. У роботі доведено надзвичайно низьку ефективність компаній високотехнологічного сектору. За розрахунками показник рентабельності продукції складає 2,18%, третина компаній збиткові, в той час, як конкурентів у тисячі разів вищий.

Автором переконливо доводиться, що для виходу України із економічної кризи домінуючим фактором є інвестиції. Необхідна обґрунтована програма інвестиційної діяльності з чітко виділеними пріоритетами високотехнологічних секторів. Масштабні іноземні інвестиції за динамікою та галузевим спрямуванням не здатні докорінно змінити ситуацію у сфері інвестування високих технологій. Фінансування науково-технічної сфери не відповідає загальноприйнятим тенденціям у країнах-ключових інноваторів. Автором запропоновано розбудову національної інноваційної системи на основі розвиненої інфраструктури, основними суб’єктами якої будуть великі національні компанії високотехнологічного сектору, які у кооперації з університетами та малим бізнесом будуть гравцями на глобальному ринку технологій.

У роботі обґрунтовується державна підтримка розвитку великих корпорацій, саме через які може відбуватися прорив в інноваційній сфері. Доведено, що у політиці стимулювання реалізації інноваційного розвитку мають зайняти заходи щодо розробки програм фінансування всього ланцюжка технологічно пов’язаних підприємств з орієнтиром на підприємства високотехнологічного сектору.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо сутності, шляхів та мотиваційних механізмів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних секторах світової економіки та в Україні. На основі всебічного аналізу методологічних засад визначення процесів ЗіП, економетричних методів дослідження для прийняття стратегічних рішень щодо інтеграції корпорацій, а також економетричне моделювання кластерів найбільших ТНК світу за ознакою їхньої фінансової конкурентоспроможності, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування науково обґрунтованої стратегії галузевої консолідації національних товаровиробників.

1. Хвилеподібна динаміка процесів злиття і поглинання транснаціональних компаній у міжнародній економіці протягом XIX-XX ст. характеризується тісною конвергенцією із кризовими стадіями довгострокових економічних циклів Кондратьєва за такими етапами розвитку світової господарської системи: I-1895 - 1904 рр., II - 1922-1929 рр., III-1940-1969 рр., IV-1981-1989 рр., V-кінець 1990-х рр. початок ХХІ ст. В умовах становлення постіндустріального технологічного способу виробництва процесам корпоративного злиття та поглинання властиві посилення ритмічності і корпоративна консолідація компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення інноваційних конкурентних переваг.

2. Корпоративні стратегій компаній за умов глобалізації зорієнтовані на експансію через злиття та поглинання і мають наступні конкурентні переваги, по-перше, зниження конкуренції; по-друге, досягнення синергічного ефекту за рахунок зменшення витрат через економію на масштабах; по-третє, швидке досягнення стратегічної цілі; по-четверте, доступ до стратегічно важливих нематеріальних активів; по-п’яте, нарощення міжнародної конкурентоспроможності. До недоліків відносяться, передусім, великі фінансові витрати на виплату премій акціонерам; високий ризик у випадку невірної оцінки компанії. Для досягнення та утримання високого конкурентного статусу компанії на міжнародних ринках має значення характер конкурентних переваг, які вона розвиває. Стратегічними факторами компанії стають ключові компетенції та інтелектуальне лідерство, інноваційні конкурентні переваги та швидка галузева консолідація. Найбільш ефективною теорією, яка пояснює механізм реалізації конкурентних переваг через процеси злиття та поглинання є еклектична теорія, яка поєднує теорії конкурентних переваг М. Портера, глобального лідерства Хамела-Прахалада та галузевої консолідації Дінза-Крюгера-Зайзеля.

3. Ключові фактори, які впливають на зростання угод ЗіП залежать від глобального бізнес-середовища, що характеризується: лібералізацією економічних відносин, транскордонного руху капіталу; високих витрат на НДДКР та постійне зниження трансакційних витрат завдяки становленню постіндустріального суспільства. До стратегічних факторів, які мають вирішальне значення для успіху високотехнологічних компаній в процесі консолідації відносяться, по-перше, визначення найпривабливіших об’єктів ЗіП з точки зору поглинаючої компанії за критеріями ліквідності, фінансової конкурентоспроможності та рентабельності, по-друге, обґрунтування угод за допомогою фінансової та операційної синергії; по-третє, встановлення конкурентних цін на угоди; по-четверте, доступність венчурного капіталу.

4. Існуючі методичні підходи є недостатніми для розробки і прийняття стратегічних рішень щодо злиття і поглинання компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення їх інноваційної конкурентоспроможності. Цю проблему усуває використання авторської методики розрахунку індикаторів фінансової конкурентоспроможності транснаціональних компаній, яка базується на мультиплікативній моделі показника чистої рентабельності продаж і застосуванні багатофакторного статистичного аналізу для оцінки такої мультиплікативності. Це дозволило виявити: лідируючі позиції високотехнологічних галузей за рівнем чистої рентабельності продаж; тісну кореляцію обсягів прибутку та продаж великих ТНК із показниками рівня і динаміки їх акціонерного капіталу та активів; кластерний характер групування і доцільність вертикальної інтеграції таких секторів, як фармацевтика та інформаційно-комунікаційні технології, із компаніями тих галузей, яким властиві високі показники покриття активів акціонерним капіталом; можливість практичного застосування теоретичної кривої Дінза-Крюгера-Зейзеля для розробки та оцінки ефективності стратегій злиття та поглинання вітчизняних компаній.

5. Досвід країн – ключових інноваторів показує, що нарощення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів господарювання можливе лише на інноваційній основі в межах потужних національних інноваційних систем, які передбачають не тільки сучасну розвинену інфраструктуру та кооперацій і зв’язків між різними суб’єктами цієї системи, а й стимули та пільги для зростання інноваційної конкурентоспроможності компаній. Сировинна структура національного експорту свідчить про неефективність стратегій компаній цієї сфери та значні відставання від країн – ключових інноваторів, де експорт високотехнологічних виробів у загальному обсязі складає в середньому близько 35%, а також і країн, що розвиваються, в яких він у двічі вищий. Розрахунки показників ефективності компаній високотехнологічної сфери в Україні показали їх неконкурентоспроможність (2,18%-рентабельності продукції). Такі тенденції підтверджують низькі конкурентні позиції національних компаній на міжнародному ринку і становлять загрозу національній інноваційній безпеці. Це потребує гнучких підходів до формування інноваційної політики на усіх рівнях - від малих компаній до корпорацій. Необхідність запобігання деградації промисловості та стимулювання розвитку інноваційного потенціалу, вимагає зусиль уряду щодо збільшення масштабів виробництв. Глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу полягають у загостренні конкуренції за глобальне лідерство, поглинання компаній з високими темпами зростання, здійсненні ефективних процесів деконсолідації та отримання високих доходів; застосуванні захисних стратегій з метою нарощення міжнародної конкурентоспроможності компаній.

6. Високорозвинені країни за умов техноглобалізму використовують переваги великого бізнесу, який займає провідне місце в національних інноваційних системах, з одного боку - це великі масштаби отриманих результатів, а з іншого, економічна відповідальність за розробку та комерціалізацію інновацій. Особливо це виявляється в політиці стосовно високотехнологічних сфер. Навіть у країнах із сильним антимонопольним законодавством уряди обмежують в цих галузях на певний термін конкуренцію. Крім того, існує дозвіл на процеси злиття та поглинання, якщо це позитивно впливає на інноваційну сферу. Інтелектуальна власність забезпечує тимчасову монополію на винаходи і стимулює корпорації до інноваційної діяльності. Внаслідок глобалізації ринків високотехнологічних товарів відбувалися зрушення у конкурентних стратегіях компаній. Здатність пристосуватися до динамічних змін у ринковому середовищі та реалізувати власні стратегічні цілі зумовлюється ефективними національним бізнес – середовищем, яке сприяє інноваційній діяльності компаній. Хоча найбільші радикальні інновації здійснюються малим бізнесом, а ефективно комерціалізуються великим бізнесом.

7. Політика уряду повинна бути спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників – сфери комунікаційних технологій, фармацевтики, електронної промисловості, які знаходяться на початкових стадіях кривої консолідації. Регулятивні механізми, мають містити одночасно і систему стимулів до концентрації інноваційної діяльності. Необхідно наблизити українське законодавство та регулюючі норми з питань діяльності господарських товариств, фондового ринку до стандартів ЕС. Крім того, вести посилений моніторинг