НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Кошелєва Олена Георгіївна

УДК 338.242:334.012.64 (477)

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування
і регулювання економіки

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економіки підприємства.

Науковий керівник - | доктор економічних наук, доцент

Краснова Вікторія Василівна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), завідуюча кафедрою економіки підприємства.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Воронкова Алла Еженівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук, доцент

Благодарний Олександр Іванович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк), старший науковий співробітник відділу проблем територій

зі спеціальним режимом господарювання.

Провідна установа - |

Тернопільський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Тернопіль), кафедра державного

і муніципального управління.

Захист відбудеться 21 квітня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеці-алізованої вченої ради Д .151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул.Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул.Університетська, 77.

Автореферат розісланий 18 березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М.Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з основних засобів інтеграції України у світове господарство є створення оптимальної структури економіки країни, орієнтованої на задоволення споживчого попиту і підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг. Реалізація цієї мети вимагає впровадження в практику господарювання нової системи регулювання економіки, що повинна враховувати ринкові відносини, оскільки Україна йде шляхом побудови економіки ринкового типу.

Невід’ємною та конструктивною частиною ринкової економіки є мале підприємництво. Досвід багатьох зарубіжних країн свідчить, що малі підприємства при всебічній державній підтримці можуть сприяти створенню нових робочих місць, насиченню ринку необхідними товарами і послугами, а також забезпечувати значний внесок у валовий внутрішній продукт країни. Однак порівняно з іншими європейськими країнами Україна має дуже низькі показники розвитку малих підприємств.

Мале підприємництво є важливою складовою сталого розвитку економіки держави, для цього існують певні передумови: у процесі реструктуризації промисловості вивільняється значний людський та науково-технічний потенціал, що може бути використано у малому підприємництві. Такий процес потребує регулювання розвитку самого малого підприємництва та умов його функціонування.

Однак стан теоретичних і методичних розробок вітчизняних учених у сфері регулювання розвитку малого підприємництва не дозволяє ще суттєво впливати на процеси його становлення і розвитку. Водночас відсутність значних інвестицій, здатних істотно вплинути на структурну перебудову економіки регіонів, необхідність працевлаштування працівників, що вивільняються внаслідок реструктуризації промисловості, пошук джерел поповнення коштів місцевих бюджетів обумовили необхідність проведення подальших досліджень. У цьому зв'язку особливої актуальності набувають аналіз теоретичних положень, накопиченого досвіду і розробка ефективного механізму регулювання розвитку малого підприємництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України. У рамках теми “Проблеми адаптації підприємств, територіальних і галузевих комплексів до економічних реформ у транзитивних економіках” (номер державної реєстрації 0199U001496, 1999-2001 рр.) проаналізовано особливості розвитку малого підприємництва в транзитивній економіці. При виконанні теми “Економічні і соціальні проблеми реформації в реструктуризації підприємств і територіально-промислових комплексів у старому промисловому регіоні” (номер державної реєстрації 0103U003368, 2002-2004 рр.) визначено необхідність формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток та розробка методичних положень з удосконалення організаційної та економічної складових механізму державного регулювання процесу розвитку малого підприємництва.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

уточнено поняття і визначено основні ознаки підприємництва в історичному і логічному аспектах;

досліджено сутність і зміст організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва та розроблено класифікацію його складових;

розроблено кореляційно-регресійні моделі, на базі яких проаналізовано тенденції розвитку малих підприємств в Україні і їхню залежність від організаційно-економічних умов і регіональних факторів;

обґрунтовано необхідність взаємопов’язаного формування стратегічних напрямів розвитку малого підприємництва та удосконалення відповідних елементів організаційно-економічного механізму;

запропоновано загальні концептуальні положення з удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва;

обґрунтовано можливості та запропоновано франчайзинговий механізм формування ефективних інтегрованих господарських структур як результат взаємодії великого і малого бізнесу в промисловості шляхом створення мережі субконтрактингових центрів;

розроблено методичні підходи до оцінки економічної ефективності розвитку малого підприємництва.

Об'єктом дослідження є процес розвитку малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є методичне забезпечення удосконалення організаційно-економічних елементів механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва.

Методи дослідження. З використанням діалектичного методу досліджувалася економічна природа категорії “підприємництво” і її основні ознаки. Методом логічного мислення, системного і структурного методичних підходів досліджено сукупність процесів з формування організаційно-економічних механізмів регулювання підприємництва в країнах з ринковою і трансформаційною економікою.

На основі аналізу динамічних рядів здійснено оцінку тенденцій розвитку малих підприємств в Україні. Методом кореляційно-регресійного аналізу був оцінений вплив регіональних факторів на формування малого бізнесу в регіонах України.

За допомогою методу економічного аналізу обґрунтовано можливість формування ефективних господарських зв’язків та взаємодії великого і малого бізнесу в промисловості.

Із застосуванням математичних методів розроблено методичні підходи до обґрунтування оцінки економічної ефективності розвитку малого підприємництва, що забезпечується за рахунок його регулювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

розроблено концептуальну модель удосконалення механізму регулювання розвитку малого підприємництва в Україні, а саме: удосконалення правової бази функціонування малого підприємництва, системи оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, системи подолання адміністративних бар’єрів, інфраструктурного забезпечення малого підприємництва; розробка та реалізація державних програм підтримки малого підприємництва з урахуванням регіональних особливостей; формування стратегії наукового забезпечення малого підприємництва, системи кадрового забезпечення підприємницької діяльності; створення систем економічного та громадського контролю за державною службою та сприяння взаємодії малого та великого бізнесу. Впровадження запропонованих заходів дає підґрунтя для ефективного функціонування малого підприємництва в Україні;

запропоновано франчайзинговий механізм створення мережі центрів субконтрактації як засіб інтеграції малого і великого бізнесу в промисловості, що дозволить великим підприємствам скорочувати непродуктивні витрати і концентрувати ресурси на впровадженні нових технологій, відновленні модельного ряду і технічному переозброєнні, а малим підприємствам – забезпечити доступ до необхідних ресурсів та довгострокових замовлень великих підприємств, сприяючи підвищенню їхнього рівня спеціалізації і технологічного розвитку;

удосконалено:

концепцію формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва для країн з різними типами економіки як системи механізмів, спрямованих на реалізацію стратегії розвитку малого бізнесу на національному та регіональному рівнях;

класифікацію складових організаційно-економічного механізму регулювання як системи, елементами якої є організаційно-правові, економічні та фінансові механізми регулювання розвитку малого підприємництва. Визначено важливу роль мотиваційного механізму у складі економічного;

дістали подальшого розвитку:

виявлення та систематизація основних регіональних особливостей (показників регіональної економіки), що впливають на процес розвитку малого бізнесу в Україні, на базі побудови системи кореляційно-регресійних моделей, результативними показниками яких є кількість малих підприємств, зайнятість у малих підприємствах і обсяг виробленої продукції. Саме врахування регіональних умов передбачає використання механізму регулювання малого підприємництва;

визначення основних ознак підприємництва в історичному і логічному аспектах, що дозволило виділити чотири етапи у сучасному розвитку малого підприємництва України: перший (1991-1994 рр.) – формування первинних організаційно-економічних умов; другий (1995-1997 рр.) – період удосконалення системи державного регулювання розвитку та конституційного закріплення свободи підприємницької діяльності; третій (1998-2003 рр.) – створення окремих механізмів реалізації державної регуляторної політики – спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності та правових засад шляхом прийняття Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”; четвертий (з 2004 р. по теперішній час) характеризується введенням у дію Цивільного та Господарського кодексів України, законів про регуляторну політику, дозвільну систему та реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців. Саме в залежності від цих етапів різниться вплив окремих елементів механізму на розвиток підприємництва в Україні;

методи оцінки ефективності заходів щодо реалізації регіональних програм сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням ефекту, який одержується на макро-, мезо- та мікрорівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані рекомендації дозволять повніше використати мале підприємництво як фактор реалізації економічних реформ в Україні, підвищити ефективність регіональної економіки.

Методичні розробки і практичні рекомендації, викладені в дисертації, передані і використовуються Головним економічним управлінням Донецької міської ради (довідки №01-10/2570 від 25.04.2003 р. та №5-1/579 від 21.06.2002 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (лист №833/01.10 від 27.04.2005 р.), Агентством регіонального розвитку “Донбас” (лист № 70 від 07.10.2005 р.) і Регіональним фондом підтримки підприємництва Донецької області (лист №125/03 від 03.04.2002 р.), при підготовці проектів законодавчих і нормативних актів (листи ВР України №06-11/12–225 від 18.11.2002 р. та 06-11/13-203 від 12.05.2003 р.), що стосуються питань розвитку малого бізнесу, розробці регіональних програм підтримки малого підприємництва. Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні дисциплін “Державне регулювання економіки”, “Система оподатковування” для бакалаврів економічних спеціальностей у Донецькому національному університеті, а також знайшли відображення при підготовці навчального посібника “Економіка й організація базових галузей промисловості” із грифом Міністерства освіти і науки України (довідка №765/01-27/6.9.0 від 03.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення і рекомендації, що містяться в роботі, одержано автором самостійно шляхом узагальнення й аналізу теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних даних про функціонування підприємств малого бізнесу в Україні. Запропоновано метод оцінки впливу регіональних особливостей на розвиток малого бізнесу. Розроблено новий підхід до формування системи регулювання розвитку малого підприємництва в умовах трансформаційної економіки, а також субконтрактинговий механізм інтеграції малого і великого бізнесу в промисловості.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й опубліковані в матеріалах наукових конференцій, у тому числі “Маркетинг та захист прав споживачів” (Донецьк, 2000 р.), “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні” (Дніпродзержинськ, 2000 р.), “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки” (Алушта, 2000 р.), “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (Донецьк, 2000 р.), “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії” (Ялта-Форос, 2001 р.), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2000, 2001 та 2003 рр.), “Теорія та практика управління в трансформаційний період” (Донецьк, 2001 р.), “Можливості бізнесу в регіоні Чорноморського економічного співробітництва” (Ялта, 2000 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 17 наукових праць, серед яких 6 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 9 – у матеріалах наукових конференцій та 2 – у навчальних посібниках та інших виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,7 д.а., з яких особисто автору належить 3,3 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 198 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація містить 10 таблиць і 15 рисунків на 21 сторінці. Список використаних джерел зі 133 найменувань розміщений на 11 сторінках, 3 додатки – на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 “Теоретичні основи регулювання розвитку підприємницького сектора економіки” розглянуто поняття й основні ознаки підприємництва в транзитивній економіці, проаналізовано й узагальнено критеріальні показники визначення розмірів суб'єктів підприємництва, досліджено теоретичні основи й особливості державного регулювання підприємницької діяльності, і зокрема його організаційно-економічного механізму .

Встановлено, що підприємництво як категорія визначається в двох аспектах – історичному і логічному. Історичне визначення підприємництва узагальнює усі найбільш значимі визначення, що мали місце в історії; логічне визначення підприємництва повинне вивести сутність цього феномена на основі більш широких категорій. У логічному узагальненому аспекті мале підприємництво являє собою єдність двох сторін: економічного змісту і соціальної форми.

Критерії віднесення до малих підприємств відрізняються не тільки по країнах, але й усередині країни по видах діяльності, галузях і територіях. Велика диференціація критеріальних показників показує, що малі підприємства не мають чітких визначень за будь-яким конкретним показником і повинні розглядатися в комплексній оцінці за декількома найважливішими економічними і соціальними показниками.

Значно впливає на розвиток малого підприємництва діяльність державних органів і інститутів як одного з механізмів збалансування, узгодження інтересів підприємців і держави. Суть державного регулювання підприємництва полягає у виконанні державою визначених видів діяльності (функцій) для досягнення конкретних цілей, спрямованих на забезпечення ефективності підприємницької діяльності в ринкових умовах господарювання із застосуванням форм, заходів і засобів, що складають його організаційно-економічний механізм. Таким чином, система державного регулювання підприємництва включає: елементи системи, комплекс механізмів взаємозв'язку між цими елементами, що забезпечує єдність системи, скоординований вектор розвитку цих елементів; загальну мету функціонування всієї системи, що є інтегрованою метою, яка направляє функціонування кожного елемента системи.

Механізми регулювання розвитку малого підприємництва систематизовано у вигляді трьох груп: організаційно-правові, фінансові, економічні (рис. 1). Важливим є використання їх у комплексі на макро- мезо- і мікрорівнях.

Механізм регулювання розвитку малого підприємництва

Організаційно-правові механізми | Економічні механізми | Фінансові механізми

Механізми підвищення якості договорів купівлі-продажу державного і комунального майна

Механізми контролю договірних зобов'язань

Механізми заміни менеджменту на приватизованих малих підприємствах

Механізми вдосконалення правової і нормативної бази

Механізми інформаційної підтримки

Механізми страхування

Механізми легалізації тіньової економіки

Механізми захисту прав власності

Механізми залучення малих підприємств у сферу зовнішньоекономічної діяльності

Механізми квотування

Механізми субконтрактації

Механізми франчайзингу | Механізми мотивації і стимулювання науково-технічного розвитку виробництва; високоякісної праці; підприємництва; мотивації господарювання

Механізми створення додаткових робочих місць

Механізми ціноутворення при продажу державного майна

Механізми перерозподілу кадрів між державним і недержавним секторами економіки

Механізми переоформлення прав на землю

Механізми розукрупнення крупних державних підприємств (комерціалізація)

Механізми корпоративної діяльності

Механізми реституції і реприватизації

Механізми конкуренції і ринкового ціноутворення

Механізми бізнес-планування | Механізми перерозподілу фінансових потоків між державним і недержавним секторами економіки

Фіскальні механізми

Механізми мікрокредитування

Механізми фінансової підтримки

Механізми надання пільг окремим категоріям громадян

Механізми участі держави в капіталі компаній

Механізми санації і банкрутства збиткових підприємств

Механізми активізації ринку нерухомості (розвиток вторинного ринку приватизованих об'єктів)

Механізми усунення територіальних диспропорцій у розвитку підприємницького сектора

Механізми залучення інвестицій: емісія акцій і облігацій; реінвестування прибутку

Рис. 1. Механізми регулювання розвитку малого підприємництва

На макрорівні система механізмів регулювання підприємницької діяльності () є складною категорією теорії управління. Механізм включає: цілі управління (Z); кількісний аналог цілей – критерії управління (Кp); чинники управління (F) – елементи об'єкта управління і їх зв'язки, на які впливають для досягнення поставлених цілей; методи дії на дані чинники управління (М); ресурси управління (R) – матеріальні, інформаційні і фінансові ресурси, соціальний і організаційний потенціали, при використанні яких реалізується вибраний метод управління і забезпечується досягнення поставленої мети; час (Т) – терміни залучення того або іншого механізму управління. Таким чином, для даного об'єкта управління (ОУ) механізм регулювання формується з указаних елементів

= {OY; Z; Кp; F; М; R; Т}.

Реальні механізми регулювання підприємницької діяльності в кожний теперішній момент часу завжди конкретні, оскільки спрямовані на досягнення конкретних цілей шляхом дії на конкретні чинники, що забезпечують досягнення поставленої мети, і ця мета здійснюється шляхом використання конкретних ресурсів або потенціалів.

Реалізація основних цілей і задач державного регулювання підприємництва здійснюється шляхом виконання конкретних функцій або визначених видів діяльності державними органами влади. Держава створює загальноекономічні, правові і соціальні умови, що забезпечують нормальне функціонування підприємництва. Держава визначає і впроваджує правила ринку (правила бізнесу) шляхом видання мотивованих законодавчих і нормативних актів, що сприяють розвитку ринкової конкуренції і дотриманню етико-правових норм бізнесу; контролює виконання цих правил; захищає права власності і свободи господарської діяльності.

Вирішення проблеми створення нового механізму регулювання підприємництва базується на відповідних теоретичних положеннях і практичних рекомендаціях. Існуючим механізмам регулювання властиві такі недоліки, як відсутність комплексності або системності, недостатня визначеність або відсутність заздалегідь обраного конкретного об'єкта діяльності, нечітка орієнтація на зовнішні і внутрішні системи. Одним з найважливіших теоретичних бар'єрів на шляху створення ефективних механізмів регулювання є недостатня розвиненість вимірювальної бази господарських механізмів.

У розділі 2 “Аналіз організаційно-правових та економіко-фінансових елементів механізму регулювання розвитку малого підприємництва” здійснено оцінку тенденцій розвитку малих підприємств в Україні, досліджено досвід створення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва.

Аналіз тенденцій розвитку сектора малого підприємництва України підтвердив наявність залежності розвитку малих підприємств від сформованої системи регулювання підприємницької діяльності (табл. 1). У країні склалася деформована галузева структура малого підприємництва, де домінує частка торгових малих підприємств за чисельністю зайнятих і за обсягом реалізації продукції. Недостатня частка наукових, сільськогосподарських, транспортних малих підприємств, а також підприємств сфери послуг (рис.2).

Це наслідок несформованої системи ринкового господарства і недосконалості найважливіших її компонентів, таких як прогресивна правова база підтримки підприємництва й інвестиційна політика, система сполучення інтересів підприємців і держави, пільгове кредитування і посильний податковий режим для суб’єктів підприємницької діяльності; розвинена інфраструктура.

Для розробки і впровадження системи заходів з удосконалення елементів організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малого підприємництва в роботі досліджено зв'язок показників розвитку малих підприємств у кожній області з регіональними особливостями, і зокрема великим бізнесом, з використанням одного із методів математичної статистики – кореляційно-регресійні моделі.

Визначення зв'язку і залежності зростання кількості малих підприємств (),зайнятості на малих підприємствах () і обсягу виробленої продукції малими підприємствами () від регіональних особливостей (показників регіональної економіки) здійснено на основі обробки даних по 25 областям України, включаючи Автономну Республіку Крим.

Таблиця 1

Характеристика розвитку малого підприємництва в Україні

Показник | Роки

1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Кількість суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб, тис. | - | 200 | 427 | 672 | 775 | 860 | 1201 | 1395 | 1596 | 1828 | 2092 | 2412 | 2268 | 2061

Темпи зростання (зниження) до попереднього року, % | - | 100 | 213,5 | 157,4 | 115,3 | 111,0 | 139,6 | 116,1 | 114,4 | 114,5 | 114,4 | 115,3 | 94,0 | 90,9

Кількість малих підприємств, тис.од. | 47 | 68 | 85 | 86 | 96 | 96 | 136 | 173 | 197 | 218 | 234 | 254 | 272 | 283

Темпи зростання (зниження) до попереднього року, % | 100 | 144,7 | 125,0 | 101,2 | 111,6 | 100,0 | 141,7 | 127,2 | 113,9 | 110,6 | 106,9 | 106,4 | 107 | 104,0

Загальна кількість зайнятих у малому підприємництві, тис. осіб | - | 1448 | 1659 | 1776 | 1899 | 2038 | 2566 | 2955 | 3274 | 3538 | 3900 | 4305 | 4302 | 3989

Темпи зростання (зниження) до попереднього року, % | - | 100 | 114,6 | 107,0 | 106,9 | 107,3 | 125,9 | 115,1 | 110,8 | 108,0 | 110,2 | 110,4 | 100 | 92,7

Кількість зайнятих на малих підприємствах, тис. осіб | 1449 | 1248 | 1232 | 1104 | 1124 | 1178 | 1365 | 1560 | 1678 | 1710 | 1808 | 1893 | 2034 | 1928

Темпи зростання (зниження) до попереднього року, % | 100 | 86,1 | 98,7 | 89,6 | 101,8 | 104,8 | 115,9 | 114,3 | 107,6 | 101,9 | 105,7 | 104,7 | 107,4 | 94,8

Рис.2. Кількість малих підприємств України за основними видами
економічної діяльності

Для первинного розгляду було відібрано такі ознаки чинників: - площа території регіону; - чисельність наявного населення; - чисельність зайнятого населення; - середньомісячна номінальна зарплата; - грошові доходи населення; - обсяг виробництва товарів народного споживання; - обсяг реалізованих послуг населенню; - обсяг інвестицій в основний капітал; - обсяг будівельно-монтажних робіт; - обсяг основних фондів, що вводяться в дію. Дослідження впливу кожної ознаки чинника на першу результативну ознаку було здійснено шляхом оцінки попарних кореляційних зв'язків між усіма ознаками чинників і результативним, розраховано коефіцієнти кореляції (R) парної залежності і виявлено ознаки чинників, що мають найбільшу тісноту зв'язку з результативним (де R прагне до 1) для підключення їх у рівняння множинної регресії.

Чинники, для яких коефіцієнт кореляції виявився незначущим, були виключені з подальшого аналізу. Результати побудови першої моделі показують, що зростання кількості діючих малих підприємств знаходиться в тісній залежності від чисельності наявного населення () (R=0,97), найбільша чисельність відповідає промислово розвиненим регіонам з відносно стабільно функціонуючим господарським комплексом. Побудована модель показує також позитивний зв'язок результативного показника з ознаками чинників - обсяг роздрібного товарообігу підприємств регіону () і обсяг реалізованих платних послуг населенню () (відповідно R=0,94 і R=0,85). Дані показники характеризують рівень платоспроможного попиту населення регіону, а їх збільшення стимулює виробництво продукції і послуг малих підприємств. Для включення в другу і третю моделі були залишені такі чинники: , , , , , , , , . З метою виявлення якості впливу кожної з вищеперелічених ознак чинників на результативну ознаку в роботі запропоновано моделі:

; (1)

(2)

(3)

Одержаний результат дозволив зробити висновок, що чим більш оснащений крупний і середній бізнес у регіоні сучасним виробничим потенціалом, тим більш продуктивно функціонує малий бізнес. Таким чином, проведене дослідження на основі кореляційно-регресійних моделей підтвердило правильність виказаної гіпотези про зв'язок і залежність процесів розвитку малого бізнесу від регіональних особливостей, а також дозволило виявити регіональні чинники, вплив яких на процес розвитку малих підприємств виявляється найбільш інтенсивно.

У цілому потрібно відзначити, що сектор малого підприємництва ще істотно не впливає на розвиток національної економіки і не розвивається достатньо ефективно, щоб забезпечити динамічне зростання свого потенціалу. Разом з тим динаміка зростання кількості суб'єктів малого підприємництва в Україні свідчить про достатній внутрішній його потенціал, бажання і можливості широких верств населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність.

Проведений аналіз стану організаційно-правових механізмів виявив наявність адміністративно-правових бар'єрів у Донецькій області та дозволив зробити висновок про те, що організаційні проблеми взаємодії підприємництва і його зовнішнього оточення можуть бути згруповані в два великих блоки: 1) контроль поточної діяльності підприємств із боку різних державних органів; 2) адміністрування оподаткування й облік підприємців.

Дослідження економічних механізмів виявило провідну роль мотиваційного механізму організації господарювання, спрямованого, з одного боку, на забезпечення зайнятості самого підприємця та членів його родини, а з іншого - на максимізацію доходу, його оптимальний розподіл і найвигідніше використання на основі трансформації форм власності і демократизації управління підприємством.

Таким чином, дослідженням установлено, що система організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів регулювання малого підприємництва у кожний момент часу залежно від мотивів виділяє провідну роль того або іншого механізму, але структура як самої системи, так і структура механізмів залишаються незмінними.

У розділі 3 “Основні напрямки розвитку системи регулювання та підтримки підприємництва” викладено концептуальні положення з удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку підприємництва, форми господарської інтеграції великого і малого бізнесу в промисловості на основі субконтрактингових центрів і методи обґрунтування ефективності розвитку системи підтримки підприємництва. Концептуальна модель удосконалення механізму регулювання розвитку малого підприємництва в Україні відображена на рис.3.

Для удосконалення регулювання розвитку малого підприємництва необхідне створення законів та інших нормативних актів, що регулюють процес формування підприємницького сектора в цілому поза залежністю від організаційно-правових форм суб'єктів малого підприємництва, масштабу і сфери підприємницької діяльності, галузі. Необхідне прийняття нормативно-правових актів на рівні регіону, що регулюють діяльність підприємницького сектора з урахуванням специфіки даного регіону і не порушують принципових положень відповідних нормативно-правових актів національного рівня.

Рис. 3. Концептуальна модель удосконалення механізму регулювання
розвитку малого підприємництва в Україні

Основним напрямком докорінної зміни оподаткування має бути досягнення перелому антистимулюючого вектора. Податкова система повинна стимулювати усі форми підприємництва, основою яких є інноваційне відтворення. Поряд із селективно-стимулюючою спрямованістю системи оподаткування потрібне її спрощення, облік того, що не можна два або більше разів обкладати ту саму податкову базу, як це відбувається в даний час. У підприємницькій діяльності “податкові канікули” повинні бути науково обґрунтовані. У першу чергу, необхідно враховувати нормативні терміни освоєння створюваних на інноваційній основі потужностей. Очевидно, усі ці пільги селективно-стимулюючої спрямованості на інноваційне виробництво підприємницьких структур потрібно закласти в Податковий кодекс.

Державне регулювання малого підприємництва має включати створення системи наукового забезпечення процесу формування і розвитку підприємництва. Методологічною основою даної системи повинна служити нова модель концепції стратегії наукового забезпечення підприємництва.

Інструментом регулювання малого підприємництва на рівні регіону є регіональна програма підтримки малого підприємництва. На основі проведеного аналізу можна затверджувати, що основною причиною, яка перешкоджає результативності регіональних програм, є незначний обсяг фінансування через дефіцит державного і місцевого бюджетів.

У системі державного регулювання підприємництва важливу роль відіграє підсистема його інфраструктурного забезпечення, тобто це система організацій, метою яких є сприяння суб'єктам підприємництва в їхньому ефективному функціонуванні. Діяльність створених елементів інфраструктури на регіональному рівні найчастіше не відповідає визначеним функціям через відсутність матеріальних, технічних та інших ресурсів і кваліфікованих кадрів. Необхідна розробка і реалізація концепції створення системи інфраструктурного забезпечення малого підприємництва, що включає створення національних і регіональних об'єктів інфраструктури підприємництва в цілому, створення відсутніх елементів інфраструктурного забезпечення підприємництва.

Взаємодія великого і малого бізнесу в промисловості є одним з важелів регулювання підприємництва, що забезпечує економічну стабільність і фінансову стійкість малих підприємств, конкурентоздатність їх на існуючих і нових ринках. Застосування механізму інтеграції великого і малого бізнесу можливе при адекватному нормативно-правовому забезпеченні умов взаємодії фірм різних розмірів. Співробітництво великого і малого бізнесу несе в собі великий потенціал, що може бути реалізований шляхом розробки ефективного механізму субконтрактингу.

У роботі пропонується поетапний підхід до формування регіональної мережі субконтрактингових центрів з використанням механізму, аналогічного франчайзингу.

Перший етап - пілотного проектування, який полягає у створенні Донецькою торгово-промисловою палатою (ДТПП), можливо спільно з Регіональним фондом підтримки підприємництва (РФПП), пілотного субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу. Пілотний центр — це експеримент для апробації відносин і самої моделі з її адаптацією в міру необхідності. Проект повинен бути повністю пристосований до місцевої культури, існуючих підприємців, технічної інфраструктури, ситуації, що склалася на ринку праці і потреб ринку. Схема взаємодії ДТПП, РФПП і пілотного субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу наведена на рис. 4. Голов-на задача цього етапу - опрацювання організаційно-економічного механізму забезпечення беззбиткового функціонування субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу.

Рис. 4. Схема взаємодії регіонального фонду і пілотного
субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу на першому
етапі створення мережі

Другий етап – дуплікація, яка полягає у створенні другого беззбиткового субконтрактингового центру в одному з міст області, в якому знаходиться відділення ДТПП (Макіївка, Маріуполь, Краматорськ, Горлівка, Артемівськ). Схема взаємодії відділення ДТПП і регіонального фонду, пілотного і дуплікованого субконтрактингових центрів наведена на рис.5.

Рис. 5. Схема взаємодії регіонального фонду, пілотного і дуплікованого
субконтрактингових центрів розвитку малого бізнесу
на другому етапі розвитку мережі

Головна задача цього етапу – досягнення беззбитковості роботи другого пілотного субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу і розробка бізнес-формату для франчайзингового тиражування даного бізнес-проекту на наступному етапі.

Третій етап – франчайзингового тиражування – полягає у передачі на комерційній або іншій договірній основі опрацьованої схеми функціонування бізнес-формату субконтрактингового центру розвитку малого бізнесу для використання в інших містах області, в яких розташовані відділення ДТПП, або в інших регіонах. Схема взаємодії відділень ДТПП, регіонального фонду, дуплікованого і франчайзингових спеціалізованих субконтрактингових центрів розвитку малого бізнесу наведена на рис.6. Головна задача цього етапу – створення максимально можливої кількості субконтрактингових центрів розвитку малого бізнесу в містах і районах області.

Рис. 6. Схема взаємодії відділень ДТПП, регіонального фонду підтримки підприємництва, пілотного, дуплікованого та франчайзингових субконтрактингових центрів розвитку малого бізнесу на третьому етапі

З метою координації цієї роботи при Донецькій торгово-промисловій палаті повинна бути створена Координаційна рада з промислового субконтрактингу, діюча в рамках Положення, затверджуваного Президентом Донецької ТПП і погодженого з керівництвом Головного управління економіки облдержадміністрації. Функціями Координаційної ради мають бути спостереження і оцінка ефективності реалізації концепції. Створення системи центрів субконтрактингу повинно позначитися на всій сфері малого і середнього промислового бізнесу і виробничої кооперації, включаючи прискорення створення і зростання виробничо-технологічних підприємств та інжинірингових компаній у регіоні.

Оцінка ефективності формування і розвитку системи підтримки малого підприємництва повинна базуватися з урахуванням: системи цілей, реалізованих суб'єктами системи підтримки малого підприємництва; маркетингового підходу до формування програми розвитку системи підтримки малого підприємництва; співвідношення результатів і витрат суб'єктів системи підтримки малого підприємництва при досягненні поставлених ними цілей. Загальний економічний ефект від регулювання підприємництва (тобто від реалізації програми розвитку підприємництва) визначається як різниця між додатковими доходами, отриманими від розвитку підприємництва, і витратами на його регулювання

, (4)

де – загальний економічний ефект від регулювання підприємництва (тобто від реалізації програм розвитку підприємництва) за Т-й період; – збільшення річного доходу від реалізації програм розвитку підприємництва у l-му регіоні; – річні витрати на регулювання підприємництва (тобто від реалізації програм розвитку підприємництва) у l-му регіоні; Т – плановий період, прийнятий при аналізі ефекту від розвитку підприємництва регіонів; l = 1, ..., L – регіони країни.

При аналізі ефективності підприємницької діяльності як показник економічного ефекту традиційно розглядають прибуток, одержуваний підприємцями. Однак одним цим показником обмежуватися не можна, необхідно враховувати комплексний економічний ефект від розвитку даного виду діяльності, одержуваний державою і регіоном за рахунок податків, виплат тощо. Приріст доходу від регулювання розвитку підприємництва одержують держава, регіон і підприємець, тобто

, (5)

де – додатковий дохід держави від розвитку регіонального підприємництва за t-й період у l-му регіоні; – додатковий дохід регіону від підприємництва за t-й період, у l-му регіоні; – додатковий дохід підприємців від розвитку підприємництва за t-й період у l-му регіоні.

Результатами удосконалення системи підтримки малого підприємництва повинно бути: створення нових робочих місць і зменшення безробіття; збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції і послуг за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва; зменшення кількості банкрутств; створення конкурентного середовища на відповідних ринках; формування системи стимулювання розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку; формування “середнього класу” – соціального прошарку власників і підприємців.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної науково-практичної задачі, яка полягає в удосконаленні організаційно-економічного механізму регулювання малого підприємництва в Україні, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Уточнено сутність поняття “мале підприємництво”, а саме: це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами змішаної економіки при певних установлених законами, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях (показниках), що конституюють сутність цього поняття. За своєю економічною природою воно являє собою діалектичну єдність двох сторін: економічного змісту - специфічний сектор економіки, форма економічної активності, метод господарювання і соціальної форми - ґрунтується на ініціативі, творчості і динамізмі.

2. Аналіз стану формування механізмів державного регулювання підприємництва в Україні і за рубежем дозволив установити таке: більшість механізмів формуються шляхом логічних побудов в описовій формі без розробки структурно-логічних моделей, що дозволяють більш точно визначити їхній зміст і об'єкт діяльності; розроблювальні механізми, як правило, охоплюють одну будь-яку частину загального процесу, не формується комплекс механізмів, що включає в себе весь загальний процес об'єкта діяльності; одним із головних недоліків у побудові господарських механізмів є те, що багато авторів підходять до вирішення цієї проблеми односторонньо і не розглядають її з точки зору комплексного, системного підходу.

3. Механізм державного регулювання підприємницької діяльності повинний передбачати розробку заходів і засобів за кожним напрямком процесу регулювання, технології прийняття рішень на основі взаємодії з об'єднаннями підприємців, а також здійснення відповідного контролю за реалізацією рішень.

4. Проведений аналіз тенденцій розвитку малого підприємництва показав, що даний сектор економіки в Україні ще істотно не впливає на розвиток національної економіки і не розвивається досить енергійно, щоб забезпечити динамічне зростання свого потенціалу поряд із загальним поліпшенням стану економіки в країні. Розвиток малих підприємств знаходиться в залежності від регіональних факторів (економічного і природно-ресурсного потенціалу, розвитку ринкової інфраструктури, людського потенціалу, організаційного забезпечення або системи підтримки малого підприємництва й ін.), яким необхідно приділяти значну увагу при розробці і впровадженні концепції і програми підтримки малого підприємництва на рівні регіону.

5. Відсутність найважливіших компонентів організаційно-правового і фінансово-економічного механізму, що забезпечують успішне функціонування малих підприємств, таких як прогресивна правова база підтримки підприємництва, пільгове кредитування і посильний податковий режим суб’єктів підприємницької діяльності, призвели до деформованої (порівняно із розвиненими країнами) галузевої структури малого підприємництва.

7. Система податкового законодавства не узгоджується із системою підприємницького законодавства. Податкова система може діяти цілеспрямовано тільки в тому випадку, якщо є державні програми, що чітко визначають пріоритети промислової і наукової політики, у зв'язку з якими надаються податкові пільги і бюджетні субсидії.

8. Удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку підприємництва необхідно здійснювати за такими напрямками: удосконалення правової основи функціонування малого підприємництва; удосконалення системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності; впровадження системи подолання адміністративних бар'єрів; розробка і реалізація державних програм підтримки малого підприємництва з урахуванням регіональних особливостей; удосконалення інфраструктурного забезпечення малого підприємництва; формування стратегії наукового забезпечення малого підприємництва; формування системи кадрового забезпечення підприємницької діяльності; створення системи економічного і суспільногоконтролю за державною службою; сприяння взаємодії малого і великого бізнесу.

9. Взаємодія великого і малого бізнесу в промисловості повинна служити одним із важелів регулювання підприємництва, що забезпечує економічну стабільність і фінансову стійкість малих підприємств, їх конкурентоздатність на існуючих і нових ринках. На базі Донецької торгово-промис-лової палати і її регіональних відділень пропонується створення регіональної мережі субконтрактингових центрів, які будуть забезпечувати функціонування системи кооперованих постачань продукції, товарів, робіт і послуг промислового характеру між великими, середніми і малими підприємствами регіону.

10. Результатами удосконалення системи підтримки малого підприємництва може бути: створення нових робочих місць і зменшення безробіття; збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції і послуг; зменшення кількості банкрутств; створення конкурентного середовища на відповідних ринках; формування системи стимулювання розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку; формування “середнього класу” – соціального прошарку власників і підприємців.

11. Проведене дослідження показало, що для стійкого розвитку суб'єктів малого підприємництва в Україні необхідне створення системи регулювання і підтримки підприємництва, яка б забезпечувала постійний, цілеспрямований, скоординований і комплексний вплив на умови діяльності малих підприємств, процеси розвитку малого підприємництва в цілому. Створення такої системи повинно спиратися на наявний досвід, ресурси й організаційні структури, зацікавлені в розвитку малого підприємництва. До розробки проектів такої системи або її окремих елементів необхідно підходити з позицій досягнення максимального кінцевого ефекту з мінімальними ресурсними витратами.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кошелєва О.Г. Активізація інноваційної діяльності і підвищення конкурентоспроможності продукції малих підприємств// Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2000. – Вип. 11. – Т. 1. – С.98-103.

2. Кошелева Е.Г. Необходимость разработки бизнес-плана в малом бизнесе // Вісник Технологічного ун-ту Поділля. Економічні науки. – 2000. - №4. – Ч.3. – С.130-133.

3. Кошелева Е.Г. Система государственной поддержки и регулирования малого бизнеса // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 2000. – С.107-110.

4. Кошелева Е.Г. Международная финансовая поддержка малого предпринимательства в Украине // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – Ч.2. – С.418-421.

5. Кошелева Е.Г. Американский опыт регулирования предпринимательской деятельности // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ. – 2003. – Ч.1. – С.164-167.

6. Кошелева Е.Г. Регуляторная политика Украины относительно малого предпринимательства: современное состояние и перспективы // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С.153-160.

Матеріали наукових конференцій

1. Краснова В.В., Кошелева Е.Г. Региональная поддержка малого бизнеса// Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., присвяченої