КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Корольова-Казанська Олена Володимирівна

УДК 336.717.6:658.871/878

УПРАВЛІННЯ ВЕКСЕЛЬНИМ ОБОРОТОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

08.07.05 – Економіка торгівлі та послуг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економіки підприємництва

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бланк Ігор Олександрович

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри економіки підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Головач Анатолій Варфоломійович

Київський національний економічний університет,

професор кафедри статистики

кандидат економічних наук, професор

Демківський Анатолій Васильович

Академія муніципального управління,

професор кафедри фінансів підприємства

Провідна установа Полтавський університет споживчої кооперації України, кафедра фінансів, Укоопспілка,

м. Полтава

Захист відбудеться “25” травня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, аудиторія А-227

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19

Автореферат розісланий “18” квітня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останній час в економіці України спостерігаються суттєві зрушення. В основному подолано тривалу руйнівну кризу. В економіці відбуваються стабілізаційні процеси, формуються передумови стабільного зростання. Становлення розвиненої і стабільно зростаючої економіки в Україні насамперед передбачає налагодження міжгосподарських зв’язків, що, в свою чергу, вимагає від господарюючих суб’єктів суворого дотримання вимог платіжної дисципліни. В зв’язку з цим більшість підприємств зіштовхуються із проблемою дефіциту вільних обігових коштів.

Особливої актуальності дана проблема набуває для торговельних підприємств. Такі підприємства функціонують в умовах жорстких ресурсних обмежень, перш за все фінансових. Характерний для цього виду економічної діяльності низький рівень забезпеченості власними обіговими коштами обумовлює необхідність використання значних обсягів кредитних ресурсів для фінансування їх поточної діяльності. Неодмінною умовою ефективного управління діяльністю торговельних підприємств є широке застосування комерційного кредиту, активним ринковим інструментом якого є вексель.

У вітчизняній літературі знайшли відображення підходи, спрямовані головним чином на висвітлення лише тих питань, що стосуються характеристики векселя як інструмента ринку цінних паперів і класифікації його видів. Серед них можна назвати фундаментальні праці провідних науковців України О.Н. Мозгового, О.Г. Мендрула, В.М.Суторміної, Ю.М. Лисенкова, А.І. Римарука, А.В. Демківського, Ю.М. Мороза, Б.С. Юровського, І.Б. Немировського. Названі вчені пропонують визначення векселя, підходи до його класифікації, ґрунтовний аналіз вексельного законодавства та пропозиції щодо його вдосконалення. Подібний аспект проблеми вексельного обігу розглядають російські вчені (Д.Л. Іванова, А.А. Фельдман, Н.А. Казакова, Ю.В. Балашова) та фахівці з інших країн. Концептуальні засади організації вексельної форми розрахунків розглянуто в роботах І.Є. Красько, І.О Бланка, Н.М Ушакової, А.А. Мазаракі, Л.О. Лігоненко, Н.М. Гуляєвої. Питання, пов’язані із статистикою вексельного обороту, висвітлені в працях А.В. Головача. В той же час відсутні ґрунтовні підходи щодо характеристики вексельного обороту, класифікації видів цього обороту, принципів управління вексельним оборотом тощо. За браком достатніх напрацювань стосовно цієї проблеми на сьогоднішній день підприємства торгівлі України практично не застосовують системний підхід до управління даним процесом, що спричиняє його недостатню ефективність. Саме це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження має зв’язок із загальною тематикою наукових досліджень кафедри економіки підприємництва Київського національного торговельно-економічного університету та передбачена планом науково-дослідної роботи університету. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в госпрозрахунковій НДР №466/33 “Економічні умови ефективного розвитку внутрішньої торгівлі на сучасному етапі” номер державної реєстрації 0102U000642 (довідка про впровадження № 238/29 від 7.02.06 р.), в кафедральній НДР “Інноваційні технології підготовки фахівців з економіки і менеджменту” п.1.2. “Вдосконалення методичних підходів до викладення циклу дисциплін “Фінанси” та кафедральній НДР “Фінансова стратегія підприємства в умовах сталого економічного зростання”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження даної дисертації є побудова концепції управління вексельним оборотом торговельного підприємства, вдосконалення методологічних підходів щодо оцінки його ефективності та розробка рекомендацій щодо впровадження результатів дослідження в практичну діяльність торговельних підприємств.

У відповідності до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлені такі завдання:

розгляд теоретичних поглядів щодо визначення сутності вексельного обороту, класифікації його видів та передумов його розвитку на підприємствах торгівлі України;

визначення мети, задач та принципів управління вексельним оборотом торговельного підприємства;

розробка блок-схеми управління вексельним оборотом торговельного підприємства;

удосконалення методологічних підходів щодо оцінки ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства;

виявлення сучасних тенденцій розвитку вексельного обороту підприємств торгівлі України;

розробка організаційно-методичних підходів щодо впровадження інформаційної моделі управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві;

побудова моделі оцінки фінансових можливостей торговельного підприємства щодо обслуговування дебіторської заборгованості, оформленої векселем;

розробка механізму реструктуризації вексельної заборгованості на торговельному підприємстві.

Об’єктом дослідження даної дисертаційної роботи є процес вексельного обороту підприємств торгівлі та фінансово-економічні відносини, що породжуються ним.

Предметом дослідження є фінансово-організаційний механізм управління вексельним оборотом підприємств, зайнятих в сфері товарного обігу.

Методи дослідження. В ході дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Так, при дослідженні сучасного стану розвитку вексельного обороту підприємств торгівлі України застосовувалися метод порівняння, метод побудови аналітичних таблиць, метод групування та метод анкетного опитування. Для оцінки фінансових можливостей підприємства щодо оформлення товарної заборгованості, оформленої векселем, був використаний метод кореляційно-регресійного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і задач проведеного дослідження в дисертації містяться нові науково обґрунтовані висновки, які є особистим внеском здобувача. Основні положення, які виносяться на захист, полягають в наступному:

Вперше:

- визначено поняття “вексельний оборот підприємства”, яке, на відміну від існуючих в економічній літературі підходів, спрямованих на визначення вексельного обігу як руху векселів у сфері обігу як грошових документів, передавання чи перехід векселів від однієї особи до іншої відповідно до здійснюваних між ними грошових розрахунків, відображає рух векселів тільки в межах одного господарюючого суб’єкту та характеризується такими ознаками як комплексність, динамічність і обмеженість в часі; розроблено класифікацію вексельного обороту торговельного підприємства, ознаками якої є: зміст інструментів, що обслуговують вексельний оборот; емітент векселя; вид інструментів, що обслуговують вексельний оборот; спрямованість потоку векселів; стан розрахунків за інструментами, що обслуговують вексельний оборот; метод розрахунку вексельного обороту; строк обігу інструментів, що обслуговують вексельний оборот підприємства; форма стягнення доходу за інструментами, що обслуговують вексельний оборот; валюта інструментів, що обслуговують вексельний оборот.

- сформульовано мету, задачі, принципи управління вексельним оборотом торговельного підприємства, які, на відміну від існуючих засад управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, інтегрують ці підходи, і зосереджені на частині зазначених видів заборгованості, що оформлена векселем; розроблено блок-схему управління вексельним оборотом торговельного підприємства.

Удосконалено:

- визначення принципів побудови показників ефективності управління вексельним оборотом, а саме: поряд із універсальними принципами побудови показників ефективності, притаманним багатьом оцінюваним системам (принципи відповідності результатів та витрат, диференціації показників оцінки), сформульовано специфічні принципи (диференціації об’єктів оцінки, своєчасності оцінки, гнучкості оцінки). В результаті цього запропоновано систему показників оцінки ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства, основними з яких є: коефіцієнт віддачі валового вексельного обороту, коефіцієнт співвідношення отриманих і сплачених дисконтів (відсотків) за валовим вексельним оборотом, коефіцієнт віддачі вихідного вексельного обороту, коефіцієнт прибутковості вихідного вексельного обороту;

- систему інформаційного забезпечення управління вексельним оборотом торговельного підприємства, яка, на відміну від існуючої інформаційної бази, передбачає введення додатку до форми “Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів”. Введення даного додатку надає можливість отримати інформацію про оборот простих і переказних векселів підприємства, оборот векселів, емітованих фізичними особами, оборот векселів, емітованих іноземними інвесторами, оборот векселів диференційовано по строках їх обігу;

Дістало подальшого розвитку:

- характеристика тенденцій розвитку обсягу та структури вексельного обороту підприємств торгівлі України, а саме: представлено динаміку вексельного обороту підприємств торгівлі України за 2001-2004 рр. в розрізі валового, вхідного та вихідного вексельних оборотів, а також структуру вексельного обороту в розрізі підприємств торгівлі різних форм власності, організаційно-правових форм господарювання, спеціалізації основної діяльності, регіонів діяльності;

- характеристика факторів, які визначають структуру вексельного обороту та ефективність управління ним на підприємствах торгівлі України, основними з яких є: обсяг діяльності; спеціалізація основної діяльності; форма власності; група товарів, що реалізуються; організаційно-правова форма господарювання. Це дозволило побудувати для торговельних підприємств моделі оцінки фінансових можливостей щодо оформлення товарної заборгованості векселем;

- визначення порядку проведення реструктуризації активів підприємства, а саме: запропоновано схему проведення роботи з рефінансування вексельної заборгованості підприємства у інші види ліквідних активів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних у дисертації результатів полягає у тому, що рекомендації і пропозиції, наведені в ній, удосконалюють систему управління вексельним оборотом торговельного підприємства, підвищують ефективність управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства та його господарсько-фінансовою діяльністю в цілому. Для практичного використання пропонуються:

система показників оцінки ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства на основі виділення основних та допоміжних, узагальнюючих та часткових показників;

удосконалене інформаційне забезпечення управління вексельним оборотом підприємств торгівлі на основі розширення, модифікації та коригування фінансової та управлінської звітності;

моделі оцінки фінансових можливостей підприємств торгівлі щодо обслуговування товарної заборгованості, оформленої векселем, побудовані на основі вивчення основних факторів, що впливають на структуру вексельного обороту та ефективність управління ним на даних підприємствах;

схема проведення роботи з рефінансування вексельної заборгованості в інші види ліквідних активів підприємства, впровадження якої надає можливість обрати найбільш ефективну для підприємства форму рефінансування.

Розроблені в результаті дослідження рекомендації з удосконалення управління вексельним оборотом торговельного підприємства були впроваджені на торговельному підприємстві “Київміськвторресурси” (довідка про впровадження № 582 від 16.11.2005 р.); на торговельному підприємстві “Торговельна компанія “Корса” (довідка про впровадження № 48/11 від 10.11.2005 р.); в розробленому методичному забезпеченні курсу “Ринок цінних паперів” (довідка про впровадження № 178/08 від 31.01.06 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у одноосібно виконаному дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання – удосконалення управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднені в доповідях на 7 конференціях: наукова конференція професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 1999-2000 рр. (2001 р.), міжнародна науково-практична конференція “Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах” (Київський національний торговельно-економічний університет, 2001 р.), перша міжнародна друга всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецький національний університет, 2001 р.), міжнародна науково-практична конференція “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку товарного обігу” (Київський національний торговельно-економічний університет, 2002 р.), міжнародна наукова конференція “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль, 2003 р.), наукова конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2001-2002 рр. (2003 р.), науково-практична конференція “Економічний розвиток: проблеми та шляхи їх вирішення” (Київський національний університет технологій та дизайну, 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 статей загальним обсягом 2,02 умовних друкарських аркушів, всі з яких є фаховими.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 195 сторінках. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел із 158 найменувань, додатків, містить 37 таблиць, 8 рисунків та 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначена мета і основні завдання, предмет і об’єкт дослідження, наведені основні положення наукової новизни, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади управління вексельним оборотом торговельного підприємства” досліджено історичний аспект виникнення вексельної форми розрахунків; дискусійно розглянуто основні підходи до визначення понять “вексель”, “вексельний обіг”, “оборот”, “грошовий оборот”; сформульовано власну наукову позицію щодо сутності вексельного обороту підприємства; побудовано класифікацію вексельного обороту підприємства; розроблено методологічні основи управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві; сформовано методичний інструментарій оцінки ефективності управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві.

Дослідження генезису вексельної форми розрахунків свідчить, що перші згадування про вексель надійшли до нас із стародавніх часів. Проведений аналіз історії розвитку вексельної форми розрахунків та сучасної нормативної бази, що регулює дані економічні відносини в Україні і в світі, довів, що векселю і як специфічному товарові, і як знаряддю кредиту, і як торговим грошам притаманна властивість обертатися. Між тим, аналізуючи сучасну економічну літературу, було зроблено висновок, що процес обертання векселів розглядається лише на рівні взаємовідносин між суб’єктами підприємництва. При цьому поняття "вексельний обіг" і "вексельний оборот" ототожнюються. Розкриваючи велику роль векселя і необхідність його активного застосування в системі розрахунків підприємства, автори економічної літератури обмежуються характеристикою векселя як кредитного інструменту і загострюють увагу на викладенні юридичних аспектів обігу даного цінного паперу. Інакше кажучи, економісти приділяють увагу лише статичному підходу до управління векселями на підприємстві. На основі аналізу понять “вексель”, “оборот”, “грошовий оборот” вексельний оборот підприємства визначається як розподілений у часі процес видачі, отримання і погашення векселів, що відбувається у відповідності із його господарськими потребами.

В економічній літературі широко висвітлюються підходи до класифікації векселя та грошового обороту підприємства. Аналіз цих підходів дав змогу побудувати класифікацію вексельного обороту підприємства, в основу якої покладено дев’ять класифікаційних ознак (рис. 1).

Рисунок 1. Ознаки класифікації вексельного обороту підприємства

В ході теоретичного обґрунтування дослідження і формулювання методологічних засад управління вексельним оборотом торговельного підприємства визначено сутність даного поняття як комплексну систему принципів і заходів, спрямованих на розробку і реалізацію управлінських рішень, пов’язаних із застосуванням векселів у господарській діяльності підприємства.

Сформульовано мету управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві, яка полягає в створенні і підтриманні ефективної системи розрахунків підприємства з контрагентами в умовах дефіциту вільних грошових засобів платежу.

Для досягнення поставленої мети в процесі управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві мають бути вирішені наступні завдання: забезпечення достатнього рівня ліквідності активів; забезпечення достатнього і стабільного рівня платоспроможності підприємства; забезпечення ефективного рівня збалансованості вхідного і вихідного вексельних оборотів; визначення і застосування найбільш ефективних інструментів вексельного обороту; забезпечення умов прискорення дебіторської заборгованості; забезпечення мінімізації витрат по залученню комерційного кредиту, оформленого векселем; забезпечення мінімізації рівня ризику застосування векселів в системі розрахунків підприємства; забезпечення високого рівня ефективності управління вексельним оборотом підприємства.

Управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві здійснюється на основі додержання принципів комплексності прийняття рішень, високого динамізму управління, інформаційної забезпеченості процесу управління, багатоваріантності підходів до розробки окремих управлінських рішень, забезпечення обґрунтованого підходу до визначення і прийняття кредитних умов.

Дослідження методичного інструментарію оцінки ефективності економічних процесів на підприємстві довело, що найбільшого розповсюдження отримав традиційний підхід до побудови показників ефективності, який полягає у зіставленні результатів, отриманих в процесі управління конкретним об’єктом до витрат, що були понесені для отримання відповідних результатів. З метою застосування даного підходу автором розроблено перелік результуючих показників та витрат, що можуть бути покладено в основу побудови показників ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства та запропоновано систему таких показників (табл. 1). Запропонована система показників дозволяє оцінити ефективність застосування вексельної форми розрахунків на торговельному підприємстві і прийняти рішення щодо проведення прийнятої політики управління вексельним оборотом або її перегляду.

У другому розділі “Сучасний стан розвитку вексельного обороту підприємств торгівлі України” досліджено сучасні тенденції, що спостерігаються в динаміці вексельного обороту за окремими його видами в цілому по Україні та по підприємствах торгівлі України в розрізі різних аспектів їх діяльності. Проведено аналіз ефективності управління вексельним оборотом на підприємствах торгівлі України і виявлено вплив основних факторів на структуру та ефективність вексельного обороту.

У відповідності до обраного напряму дослідження було визначено, що на сучасному етапі розвитку вексельного обороту на підприємствах України намітилась чітка тенденція до зростання питомої ваги підприємств торгівлі в загальному обсязі валового вексельного обороту по економіці України в цілому. Така динаміка є схожою до динаміки зазначених показників по Україні в цілому. При цьому збільшення показника валового вексельного обороту по підприємствах торгівлі відбувалося за рахунок збільшення як вхідного, так і вихідного вексельний оборотів. Обсяг чистого вексельного обороту даної групи підприємств в останні роки зазнав значного зменшення, що може свідчити про їх переорієнтацію з надання чистого комерційного кредиту, оформленого векселем, на отримання чистого комерційного кредиту, оформленого векселем, або, принаймні, про бажання збалансувати обсяги вхідного і вихідного вексельних оборотів, що певною мірою може характеризувати кредитну політику підприємств даного виду економічної діяльності як більш помірковану.

Таблиця 1

Система основних показників ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства.

Групи показників | Основні показники | Допоміжні показники

Узагальнюючі показники | - Коефіцієнт віддачі валового вексельного обороту

- Коефіцієнт співвідношення отриманих і сплачених дисконтів (відсотків) за валовим вексельним оборотом | - Коефіцієнт прибутковості валового вексельного обороту

- Рівень витратності валового вексельного обороту

Коефіцієнт співвідношення доходів і витрат, пов’язаних з валовим вексельним оборотом

Часткові показники | - Рівень доходності вхідного вексельного обороту

- Коефіцієнт віддачі вихідного вексельного обороту

- Рівень доходності вихідного вексельного обороту

- Коефіцієнт прибутковості вихідного вексельного обороту

- Коефіцієнт ефективності чистого вексельного обороту | - Коефіцієнт ефективності вхідного вексельного обороту

- Коефіцієнт співвідношення доходів і витрат по операціях з вхідним вексельним оборотом

- Коефіцієнт недоброякісності вхідного вексельного обороту

- Рівень витратності вхідного вексельного обороту

- Рівень витратності вихідного вексельного обороту

В структурі валового вексельного обороту торговельних підприємств впродовж 2001-2004 років переважав вхідний вексельний оборот, хоча в 2004 році різниця між частками вхідного і вихідного вексельних оборотів в сумі валового вексельного обороту складала лише 9,42 %.

Аналіз динаміки та структури валового вексельного обороту підприємств торгівлі України в розрізі різних аспектів їх діяльності показав, що найбільш активно вексельну форму розрахунків використовують підприємства оптової торгівлі (більше, ніж 95 % валового вексельного обороту припадає на підприємства даної форми спеціалізації основної діяльності). При цьому, в розрізі асортименту товарів, що реалізуються, більшу здатність до оформлення заборгованості векселями мають підприємства, що реалізують непродовольчі товари або змішаний асортимент (на їх долю припадає по 45 % валового вексельного обороту підприємств торгівлі України) в порівнянні із підприємствами, які реалізують продовольчі товари (10% валового вексельного обороту). Найбільша питома вага за показниками валового, вхідного, вихідного та чистого вексельного оборотів належить підприємствам приватної форми власності (99 % валового, вхідного, вихідного та чистого вексельного обороту підприємств торгівлі України відповідно). Якщо в 2001 році, як показав аналіз вексельного обороту в розрізі організаційно-правових форм господарювання, більшу питому вагу вексельного обороту поділяли товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства (в більшому ступені – закриті), то в 2004 році 72 % валового вексельного обороту припадала на товариства з обмеженою відповідальністю. Регіонами, в яких активно розвивалася вексельна форма розрахунків серед торговельних підприємств, були Волинська (37%), Дніпропетровська (7,5%), Донецька (18%), Запорізька (майже 4%), Львівська (2%), Харківська (21%) області і м. Київ (7,6%). В 2004 році значно зріс обсяг валового вексельного обороту і в Івано-Франківській області (майже в 4000 разів в порівнянні з 2001 роком). Повністю відсутньою була вексельна форма розрахунків в таких регіонах як Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська Хмельницька області. Можна відмітити появу вексельного обороту за останні два роки дослідження в Тернопільській, Черкаській областях та м. Севастополі.

Впродовж 2001-2004 рр. на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі України склався доволі прийнятний рівень ефективності управління вексельним оборотом. Про це свідчать значення коефіцієнта віддачі валового вексельного обороту (який в середньому за 2001-2004 роки склав 10,78), коефіцієнта співвідношення отриманих і сплачених дисконтів (відсотків) за валовим вексельним оборотом (даний показник за період, що аналізується зріс з 0,336 до 1,782) та коефіцієнта прибутковості вихідного вексельного обороту, значення якого впродовж періоду дослідження коливалося від 0,28 до1. Найвищим рівнем ефективності управління вексельним оборотом поряд із підприємствами інших видів економічної діяльності характеризувалися саме торговельні підприємства. Поряд із ними прийнятний рівень ефективності склався також на промислових підприємствах, в будівництві, в групі підприємств інших видів економічної діяльності (за рахунок підприємств фінансового сектора економіки), де коефіцієнт віддачі валового вексельного обороту в середньому за 2001-2004 роки складав 14; 33,33 та 5,31 відповідно і не зазнавав значних коливань впродовж зазначеного періоду. Формою власності, яка характеризувалася найбільшою ефективністю управління вексельним оборотом, серед підприємств торгівлі була приватна форма власності.

Основними факторами, що визначали структуру вексельного обороту на підприємствах торгівлі, були: обсяг діяльності; спеціалізація основної діяльності; форма власності; група товарів, що реалізуються; організаційно-правова форма господарювання. Основними чинниками, що впливали на ефективність управління вексельним оборотом торговельних підприємств, були: обсяг реалізації; форма власності; організаційно-правова форма господарювання.

У третьому розділі “Вдосконалення системи управління вексельним оборотом торговельного підприємства” розроблені пропозиції щодо побудови інформаційного забезпечення управління вексельним оборотом торговельного підприємства, запропоновані методи оцінки фінансових можливостей щодо обслуговування товарної заборгованості, оформленої векселем, а також побудовано модель реструктуризації вексельної заборгованості в інші види ліквідних активів підприємства.

Наявна система інформаційного забезпечення управління вексельним оборотом, яка складається з форми №1 “Баланс”, форми №2 “Звіт про фінансові результати” та форми №2-Б “Звіт про випуск, обіг та реалізацію цінних паперів”, є досить вузькою і відображає тільки окремі аспекти, пов’язані з організацією вексельного обороту (залишки вексельної заборгованості і загальний обсяг вхідного та вихідного вексельного обороту). В зв’язку із цим, з метою забезпечення можливості практичного застосування теоретичних засад управління вексельним оборотом, сформованих в теоретичному розділі дисертаційної роботи, інформаційну базу управління вексельним оборотом торговельного підприємства розширено за рахунок введення форми бухгалтерського обліку (додаток до форми №2-Б “Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів”, який має назву “Звіт про вексельний обіг") та форм управлінського обліку (“Облік отриманих векселів”, “Облік виданих векселів”, “Інформація про вексельний оборот підприємства”). Запропонована інформаційна модель управління вексельним оборотом, яка складається з інформаційної бази, методичних рекомендацій щодо її застосування та рекомендацій щодо обслуговування системи інформаційного забезпечення управління вексельним оборотом, покликана забезпечити оперативність та комплексність прийняття управлінських рішень в цій сфері діяльності торговельного підприємства.

Моделі оцінки фінансових можливостей торговельних підприємств щодо обслуговування дебіторської заборгованості, оформленої векселем, побудовано на основі врахування факторів, що визначають обсяг та структуру вексельного обороту, за допомогою методів регресійного моделювання. В якості кількісних факторів, що визначають можливий обсяг валового вексельного обороту, були використані обсяг реалізації підприємства, кількість постачальників і кількість оптових покупців. Моделі розроблені для торговельних підприємств з врахуванням групи товарів, що ними реалізується, форм власності і організаційно-правових форм господарювання. В ході проведення роботи з планування обсягу вексельної заборгованості менеджери підприємства можуть спиратися на запропонований механізм визначення обсягів валового, вхідного та вихідного вексельних оборотів і коригувати отримані результати з врахуванням особливостей, притаманних умовам господарювання конкретного торговельного підприємства.

Дослідження теорії та практики рефінансування дебіторської заборгованості, оформленої векселем, показало, що найбільш розповсюдженими формами рефінансування є факторинг та облік векселів. Менш розповсюдженим на практиці, але достатньо широко представленим в економічній літературі є форфейтинг. Специфічними формами рефінансування даного виду заборгованості можна вважати також прямий продаж векселів на ринку цінних паперів та обмін векселів на інші види активів. Різні інструменти вексельного обороту мають різні можливості щодо перетворення в більш ліквідні активи за допомогою тих чи інших форм рефінансування. На основі класифікації вексельного обороту систематизовано можливості різних інструментів вексельного обороту щодо їх рефінансування у інші види ліквідних активів. В процесі систематизації виявлено, що основні відмінності у можливості застосування різних форм рефінансування дебіторської заборгованості, оформленої векселем, обумовлені строком обігу інструментів (оскільки це визначає ступінь їх ліквідності) та валютою, у якій виписано вексель. Окрім інструментів, що обслуговують вексельний оборот торговельного підприємства, застосування різних форм рефінансування вексельної заборгованості обумовлюється рядом умов господарської операції, що полягає в основі виникнення вексельного зобов’язання, та інших специфічних умов ведення господарської діяльності торговельним підприємством. Зокрема такими умовами є: об’єкт угоди купівлі-продажу; строк, на який виникають зобов’язання; участь підприємства у експортно-імпортних операціях; обсяг фінансування; готовність керівництва прийняти на себе ризик неплатежу; бажання керівництва підприємства передати управління дебіторською заборгованістю спеціалізованій установі; передумова застосування тієї чи іншої форми рефінансування вексельної заборгованості.

В працях економістів, присвячених антикризовому управлінню підприємством, досліджується порядок рефінансування активів підприємства в більш ліквідні їх види, на основі якого побудовано схему рефінансування вексельної заборгованості торговельного підприємства в інші види ліквідних активів. Запропонована схема складається з п’яти етапів: поглиблений аналіз вексельної заборгованості торговельного підприємства; оцінка потреби підприємства в іммобілізації коштів для виконання термінових зобов’язань та фінансування поточної діяльності; прогнозна оцінка обсягу грошових коштів, які можуть бути отримані за рахунок рефінансування вексельної заборгованості; перевірка відповідності можливого (ЧГПвз) та необхідного (ГПнвз) обсягу генерування грошових коштів за рахунок рефінансування вексельної заборгованості; проведення роботи щодо рефінансування вексельної заборгованості.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено обґрунтування теоретичних та науково-методологічних положень стосовно удосконалення системи управління вексельним оборотом торговельного підприємства і вирішення нових наукових завдання, що полягають у розробці практичних рекомендацій щодо проведення роботи з аналізу і планування вексельного обороту, а також рефінансування вексельної заборгованості у інші види ліквідних активів підприємства.

В процесі дослідження теоретичних та практичних аспектів проблем застосування вексельного обороту на торговельних підприємствах поставлені задачі було вирішено наступним чином:

1. Поняття вексельний оборот підприємства визначено як розподілений у часі процес видачі, отримання і погашення векселів, що відбувається у відповідності із його господарськими потребами. В основу даного визначення покладено сутнісні характеристики таких понять як “вексель”, “оборот”, “грошовий оборот”. Класифікацію вексельного обороту торговельного підприємства розроблено на основі теоретичних підходів щодо класифікації інструментів вексельного обороту, а також класифікації грошового обороту підприємства. Виділено наступні класифікаційні ознаки вексельного обороту: економічний зміст інструментів, що обслуговують вексельний оборот підприємства; особа, що є емітентом векселя; вид інструментів, що обслуговує вексельний оборот; спрямованість потоку векселів; стан розрахунків за інструментами, що обслуговують вексельний оборот підприємства; метод розрахунку; строк обігу інструментів, що обслуговують вексельний оборот підприємства; форма стягнення доходу за інструментами, що обслуговують вексельний оборот підприємства; валюта інструментів, що обслуговують вексельний оборот підприємства.

2. Виходячи із сутності вексельного обороту підприємства, визначено мету управління цим оборотом, що полягає в створенні і підтриманні ефективної системи розрахунків підприємства з контрагентами в умовах дефіциту вільних грошових засобів платежу. Визначено задачі, які мають бути вирішені для досягнення поставленої мети на торговельному підприємстві: забезпечення достатнього рівня ліквідності активів, забезпечення достатнього рівня платоспроможності, забезпечення певного рівня збалансованості вхідного і вихідного вексельних оборотів, визначення і застосування найбільш ефективних інструментів вексельного обороту, забезпечення умов прискорення обороту дебіторської заборгованості, забезпечення мінімізації витрат по залученню комерційного кредиту, оформленого векселем, забезпечення мінімізації рівня ризику застосування векселів в системі розрахунків підприємства, забезпечення високого рівня ефективності управління вексельним оборотом.

3. Процес управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві викладено у вигляді блок-схеми, яка поєднує в собі окремі елементи управління дебіторською і кредиторською заборгованістю і адаптована тільки для тієї її частини, що оформлена векселем. Дана блок-схема складається з десяти послідовних етапів, в процесі виконання яких вирішуються окремі задачі управління вексельним оборотом на торговельному підприємстві.

4. Вивчення методологічних підходів щодо побудови показників ефективності дало змогу визначити принципи формування показників ефективності управління вексельним оборотом, які полягають у відповідності результатів і витрат, що зіставляються, в диференціації об’єктів оцінки, в диференціації показників оцінки, в своєчасності оцінки, гнучкості оцінки і простоті оцінки. Застосування цих принципів дозволило сформувати систему показників оцінки ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства, яка складається з п’яти узагальнюючих показників і десяти часткових.

5. Нарощення обсягів валового вексельного обороту на підприємствах торгівлі України в 2001-2004 рр. відбувалося за рахунок збільшення обох складових даного показника – вхідного і вихідного вексельних оборотів. Впродовж зазначеного періоду торговельні підприємства характеризувалися найбільшими обсягами вексельного обороту в порівнянні з підприємствами інших видів економічної діяльності. В ході аналізу вексельного обороту підприємств торгівлі України в розрізі різних аспектів їх діяльності встановлено, що майже весь обсяг вексельного обороту припадає на підприємства оптової торгівлі; переважна частина вексельної заборгованості спостерігалася по підприємствах, що реалізують непродовольчі товари; найбільш активно вексельну форму розрахунків використовують приватні підприємства; найбільша питома вага вексельного обороту припадає на торговельні підприємства, що функціонують як товариства з обмеженою відповідальністю; досить активно в порівнянні з іншими регіонами України вексельна форма розрахунків використовується у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Львівській, Харківській областях і м. Києві.

6. Існуюча інформаційна база управління вексельним оборотом торговельного підприємства не здатна відобразити вексельний оборот торговельного підприємства в розрізі розроблених класифікаційних ознак даного обороту та визначених методологічних основ управління ним. Виходячи із цього, запропоновано додаток до форми №2-Б “Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів”, який отримав назву “Звіт про вексельний оборот”. Поряд із цим запропоновано форми управлінського обліку вексельного обороту підприємства “Облік отриманих векселів” та “Облік виданих векселів”, а результатом обробки даних, що містяться в них, є форма “Інформація про вексельний оборот підприємства”. Остання форма є узагальнюючою і містить інформацію про всі види вексельного обороту торговельного підприємства. Обґрунтовано схему обслуговування розробленої системи інформаційного забезпечення управління вексельним оборотом.

7. Вивчення факторів, що впливають на обсяг, структуру та ефективність вексельного обороту підприємств торгівлі дозволило розробити моделі оцінки фінансових можливостей щодо оформлення товарної заборгованості векселем для торговельних підприємств з їх диференціацією за спеціалізацією основної діяльності, групою товарів, що реалізується, формою власності та організаційно-правовою формою господарювання. Застосування цих моделей дозволяє визначити можливий обсяг валового, вхідного та вихідного вексельних оборотів торговельного підприємства з врахуванням основних аспектів його діяльності.

8. На основі дослідження існуючих схем рефінансування активів підприємства запропоновано концептуальну схему проведення роботи з рефінансування вексельної заборгованості, яка складається з п’яти етапів: поглиблений аналіз вексельної заборгованості торговельного підприємства; оцінка потреби підприємства в іммобілізації коштів для виконання термінових зобов’язань та фінансування поточної діяльності; прогнозна оцінка обсягу грошових коштів, які можуть бути отримані за рахунок рефінансування вексельної заборгованості; перевірка відповідності можливого (ЧГПвз) та необхідного (ГПнвз) обсягу генерування грошових коштів за рахунок рефінансування вексельної заборгованості; проведення роботи щодо рефінансування вексельної заборгованості. Визначено критерії та умови необхідності рефінансування дебіторської заборгованості, оформленої векселем, а також умови можливості застосування різних форм рефінансування вексельної заборгованості.

Викладені вище результати дослідження формують теоретичні основи управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, оформленою векселем, а їх застосування в практиці діяльності торговельного підприємства забезпечує комплексність та впорядкованість управлінський дій щодо організації вексельного обороту, що в свою чергу призводить до підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю підприємства в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Демченко О.В. Сутність вексельного обороту, передумови його розвитку на підприємствах торгівлі України // Економіка і підприємництво: стан та перспективи. – 2004. – С.117-122.

2. Демченко О. Методологічні основи аналізу ефективності управління вексельним оборотом торговельного підприємства // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Вип. 6. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 373 с. – С. 108-117.

3. Корольова-Казанська О.В. Вдосконалення інформаційної бази управління вексельним оборотом підприємства // Вісник КНУТД. – 2005. - №4 (24). – С. 144-146.

4. Корольова-Казанська О.В. Класифікація вексельного обороту підприємств торгівлі // Вісник КНТЕУ. – 2005. - №3. – С. 41-49.

5. Корольова-Казанська О.В. Розробка етапів реструктуризації вексельної заборгованості в інші види ліквідних активів підприємства. // Економіст. – 2006. - №1. – С. 48-50.

Тези доповідей:

6. Демченко О.В. Вдосконалення класифікації видів та сегментів кредитного ринку // Праці Першої міжнародної другої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – 2001. – С. 99-100.

7. Демченко О.В. Політика залучення торговельним підприємством фінансових ресурсів на кредитному ринку //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах”, КНТЕУ. – 2001. – С. 282-284.

АНОТАЦІЯ

Корольова-Казанська О.В. Управління вексельним оборотом торговельного підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.05 – Економіка торгівлі та послуг. Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2006.

В дисертаційній роботі досліджуються теоретичні основи організації вексельного обороту торговельного підприємства, сучасний стан розвитку вексельного обороту підприємств торгівлі України, а також проведені дослідження щодо вдосконалення системи управління вексельним оборотом торговельного підприємства.

В дисертації обґрунтовані нові теоретичні підходи щодо сутності та класифікації вексельного обороту, розроблені конкретні пропозиції щодо вдосконалення практики організації вексельного обороту на торговельному підприємстві. Основні результати дослідження знайшли своє застосування в практиці торговельних підприємств України.

Ключові слова: вексель, вексельний оборот, методологія управління вексельним оборотом, ефективність вексельного обороту, рефінансування вексельної заборгованості, факторинг.

АННОТАЦИЯ

Королёва-Казанская Е.В. Управление вексельным оборотом торгового предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.05 – Экономика торговли и услуг. Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев. 2006.

В диссертационной работе исследуются теоретические основы организации вексельного оборота торгового предприятия, современное состояние развития вексельного оборота предприятий торговли Украины, а также проведены исследования, посвящённые усовершенствованию системы управления вексельным оборотом торгового предприятия.

В диссертации изучен генезис вексельной формы расчётов, дан анализ действующего законодательства Украины в сфере вексельных отношений; обоснована эффективность использования векселей в финансово-экономической деятельности субъектов хозяйствования; определены основные теоретико-методологические проблемы, связанные с использованием вексельной формы расчётов, требующие решения на современном этапе развития экономических отношений в Украине.

Теоретические основы управления вексельной формой расчётов на предприятиях торговли, изложенные в экономической литературе, заключаются в изложении сущности векселя, его классификации, а также всестороннем изучении вексельного законодательства. В то же время, отсутствует системный подход к управлению расчётами субъектов экономических отношений, оформленными с помощью векселя.

Определено понятие вексельного оборота предприятия на основе критического анализа понятий “вексель”, “оборот”, “денежный оборот”. Разработана классификация вексельного оборота предприятия, для чего были подданы изучению теоретические подходы к классификации векселя и денежного оборота предприятия.

Обоснованы методологические основы управления вексельным оборотом на торговом предприятии. В ходе этой работы определена цель управления данным оборотом, очерчен ряд задач, решение которых приведёт к достижению поставленной цели и обоснованы принципы управления. Разработана последовательность этапов управления вексельным оборотом предприятия торговли.

Предложен методический инструментарий оценки эффективности управления вексельным оборотом на торговом предприятии: определены и обоснованы принципы оценки и разработана система показателей оценки эффективности управления вексельным оборотом, состоящая из пяти основных и десяти вспомогательных показателей.

На основе анализа действующего информационного обеспечения управления вексельным оборотом торгового предприятия разработаны предложения, направленные на его усовершенствование, основная задача которых заключается в наиболее полном отображении сформулированных теоретических основ управления вексельным оборотом. Данные предложения состоят во введении дополнительных форм бухгалтерского и управленческого учёта.

Предложены модели оценки финансовых возможностей торгового предприятия по обслуживанию товарной задолженности, оформленной векселем. Данные модели разработаны с использованием средств регрессионного моделирования на основе учёта основных количественных факторов, определяющих объём и структуру вексельного оборота (объём реализации, количество поставщиков, количество оптовых покупателей), в разрезе различных аспектов деятельности предприятия (специализация торговой деятельности, группа реализуемых товаров, форма собственности, организационно-правовая форма хозяйствования).

Определены основные формы рефинансирования дебиторской задолженности, оформленной векселем. Систематизированы возможности различных инструментов вексельного оборота быть рефинансированными с помощью тех или иных форм рефинансирования. Разработана последовательность этапов осуществления работы по рефинансированию вексельной задолженности торгового предприятия. Предложены показатели оценки эффективности проведения работы по рефинансированию данной задолженности.

Рекомендации и предложения, изложенные в диссертационной работе, прошли апробацию и получили практическое внедрение в ряде предприятий торговли г. Киева.

Ключевые слова: вексель, вексельный оборот, методология управления вексельным оборотом, эффективность вексельного оборота, рефинансирование вексельной задолженности, факторинг.

ANNOTATION

Korolyova-Kazanskaya E.V. Management of the bills of exchange turnover of the trade enterprise. – Manuscript.

Thesis for the degree of a candidate of economic sciences by speciality 08.07.05 – Economy of trade and services. – Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2006.

In the work the following questions are explored: the theoretical bases of bills of exchange turnover organizing in trade enterprise, modern state of bills of exchange turnover