ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕСНІЧЕНКО ВІКТОРІЯ ФЕДОРІВНА

УДК 658 [152 : 589]

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 | економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ХАРКІВ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент

Коюда Віра Олексіївна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Сазонець Ігор Леонідович,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту

кандидат економічних наук

Гриневич Людмила Володимирівна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри економічної статистики

Провідна установа | Одеський національний політехнічний університет, Міністерство освіти і науки України,

кафедра менеджменту, м. Одеса

Захист відбудеться “20” квітня р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “18” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ефективний розвиток національної економіки вирішальним чином залежить від масштабів впровадження новітньої техніки та технологій. Підвищення активності інноваційної діяльності вітчизняних підприємств є однією з головних передумов стабільності та сталого розвитку економіки. Але водночас суб'єкти господарювання в умовах невизначеності стикаються з такою серйозною перешкодою як хронічний дефіцит інвестиційних ресурсів. Вивчення світового та вітчизняного досвіду переконливо свідчить, що вирішення проблем інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств полягає у першу чергу в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів для збільшення обсягів притоку інвестицій. В ринковому середовищі, яке постійно змінюється, інноваційна діяльність підприємства буде здійснюватися успішно лише за умови збільшення обсягів ресурсів і їх ефективного використання.

Актуальність теми. Дослідженню проблеми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності приділяється значна увага в наукових працях та дослідженнях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів таких, як С. Абрамов, А. Анчишкин, Ю. Бажал, П. Бубенко, І. Бузько, Л. Водачек, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Гриньова, М. Крупка, В. Пономаренко, І. Сазонець, Б. Санто, В. Семиноженко, Б. Твісс, М. Хучек, Й. Шумпетер, Ю. Яковець, О. Ястремська та ін. Однак певні теоретичні та науково-методичні проблеми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності вітчизняних підприємств залишились не вирішеними у повній мірі, а саме: обґрунтування ефективних підходів щодо вибору об’єктів інвестування та оцінки інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів; також потребують уточнення методичне забезпечення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів та концептуальні засади щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Це й обумовило вибір теми, основну мету та зміст завдань, актуальність і доцільність проведення досліджень у даному напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів наукових досліджень Харківського національного економічного університету за темами: “Управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємстві” (номер державної реєстрації 0102U005568) та “Аналіз фінансового стану підприємства та визначення його привабливості” (номер державної реєстрації 0101U000564).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток теоретичних і науково-методичних підходів й розроблення методичних рекомендацій щодо поліпшення інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Досягнення поставленої мети спрямовано на вирішення таких завдань:

узагальнити існуючі теоретичні підходи щодо визначення інноваційної діяльності підприємства та інноваційного об’єкту;

обґрунтувати ознаки класифікації підприємств, що впроваджують інновації;

проаналізувати й узагальнити основні тенденції інноваційної діяльності підприємств та її інвестиційного забезпечення;

обґрунтувати значущі фактори впливу на обсяги фінансування інноваційної діяльності підприємств;

розробити методичний підхід для визначення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів (ІПІО);

обґрунтувати систему показників оцінки інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів.

визначити пріоритетні напрямки підвищення ІПІО.

Об'єктом дослідження є процес інвестування інноваційної діяльності підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні підходи, методи та інструменти щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали сучасні економічні теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з проблем інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності. Для досягнення поставленої в роботі мети використано наступні загальнонаукові методи та прийоми дослідження: логічне узагальнення, порівняння, системний підхід для розкриття сутності й змісту понять “нововведення”, “інновація”, “інноваційна діяльність”, “інноваційний процес”, “інвестиційна привабливість інноваційного об’єкту”; класифікації для обґрунтування ознак класифікації підприємств, що впроваджують інновації; статистичного й техніко-економічного аналізу для дослідження стану інноваційної діяльності вітчизняних підприємств та їх інвестиційного забезпечення; графічний для наочного зображення і схематичного подання теоретичного матеріалу дисертаційного дослідження; економетричні методи для виявлення значущих факторів впливу на обсяги фінансування; таксономічний метод для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту; методи зорового розпізнавання образів (дерево класифікації) для позиціювання підприємств на площині інвестиційної привабливості; методи багатофакторного аналізу (множинний регресійний аналіз та рівняння канонічної кореляції) для визначення вектора руху підприємств у гіперпросторі інвестиційної привабливості. Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні матеріали й звітні дані підприємств.

Наукова новизна отриманих особисто автором результатів дослідження полягає у такому:

вперше:

запропоновано поняття інноваційного об’єкту як системи “підприємство інноваційний проект” і обґрунтовано визначення його інвестиційної привабливості з урахуванням результатів фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємства для залучення інвестиційних ресурсів та вибору потенційних можливостей їх використання;

дістали подальшого розвитку:

класифікація підприємств, що впроваджують інновації за рахунок введення додаткової ознаки інвестиційної привабливості, за якою суб’єкти господарювання розподіляються на низько, середньо та високо інвестиційно привабливі;

методичний підхід до визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту за етапами: розрахунок інтегральних показників інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту з використанням системи часткових показників, позиціювання інноваційного об’єкту на площині інвестиційної привабливості, обґрунтування заходів щодо підвищення ІПІО;

методичне забезпечення вибору напрямків підвищення інвестиційної привабливості інноваційних об'єктів за результатами їх діяльності з використанням рівнянь канонічної кореляції й множинного регресійного аналізу;

удосконалено:

підхід щодо формування системи показників розрахунку інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту, які характеризують фінансово-господарську, інноваційну діяльність підприємства й особливості конкретного інноваційного проекту (інноваційного об’єкту).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та апробації теоретичних і методичних положень інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Це передбачає визначення інвестиційної привабливості інноваційних об'єктів на основі інтегрального показника, позиціювання цих об'єктів на площині інвестиційної привабливості та обґрунтування заходів щодо підвищення рівня ІПІО. В цілому це дозволяє обґрунтувати управлінські рішення з інвестування того чи іншого інноваційного об'єкту і, як наслідок, підвищити ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства.

Основні положення дисертації, що мають прикладний характер, реалізовані в практичній діяльності промислових підприємств та організацій м. Харкова, що підтверджується відповідними довідками про практичне використання результатів: Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова (довідка №02-1/08 від 04.08.2005) та ДП “Завод “Електроважмаш” (довідка №143/242/1 від 29.08.2005) методичний підхід визначення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів та обґрунтування напрямків підвищення їх інвестиційної привабливості; ВАТ “Турбоатом” (довідка №1-40/22-128 від 29.08.2005) методичні рекомендації визначення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів за системою запропонованих показників.

Особистий внесок здобувача. В роботах, що виконані у співавторстві і наведені наприкінці автореферату, особистий внесок автора полягає у такому: запропоновано послідовність визначення інвестиційної привабливості підприємств [1]; обґрунтовано вибір факторів заохочення та стимулювання інноваційної діяльності підприємств [2]; вибір та обґрунтування заходів щодо поліпшення інноваційної діяльності на усіх рівнях: держава – регіон – підприємство [4]; обґрунтовано підхід до визначення інвестиційної привабливості (ІП) за етапами [5]; сформовано систему показників для визначення ІП об’єкту та підхід до розрахунку інтегрального показника ІП [7].

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, 2005); 6-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Алушта, 2005); 5-й Міжнародній науково-технічній конференції “Фізичні й комп'ютерні технології в народному господарстві” (Харків, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління у трансформаційний період” (Донецьк, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства” (Харків, 2001).

Публікації основних положень дисертаційної роботи представлені в 12 наукових працях (8 статтях у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях) загальним обсягом 2,37 ум.-друк. арк., особисто автору належить 1,8 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 241 сторінці машинописного тексту, вона містить 28 таблиць (6 таблиць займають 9 повних сторінок) і 23 рисунки (8 рисунків займають 6 повних сторінок). Список використаних джерел з 259 найменувань подано на 21 сторінці і 8 додатків на 49 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про їх апробацію і впровадження у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи інвестування інноваційної діяльності підприємств” – досліджено економічну сутність складових інноваційного процесу (“нововведення – інновація – інноваційна діяльність”) та визначено теоретичні підходи до його структури; доповнено класифікацію підприємств, що впроваджують інновації; запропоновано визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту; систематизовано та обґрунтовано напрямки стимулювання інноваційної діяльності підприємств в Україні.

Активізація інноваційної діяльності на всіх рівнях є актуальною для економіки України і тільки інноваційний шлях розвитку забезпечить конкурентоспроможність продукції та підприємств завдяки постійному оновленню техніки й технологій, розширенню ринків збуту, ефективному використанню науково-технологічного потенціалу та стимулюванню його зростання.

Проведені дослідження складових інноваційного процесу довели, що “нововведення – інновація – інноваційна діяльність” формують взаємозв’язаний, логічний ланцюжок послідовних подій від ідеї до конкретного продукту (робіт, послуг), технології та їх розповсюдження (поширення) при практичному використанні. Інноваційний процес – це інтерактивна модель, яка складається із інструментарію перетворення наукових знань в інновацію і всі її елементи становлять єдине ціле.

Інноваційна діяльність – це складова інноваційного процесу, що охоплює сукупність таких стадій: ініціацію, маркетинг інновацій, інвестування, виробництво інновацій, їх просування, реалізацію, оцінку ефективності. Відмінною особливістю інноваційної діяльності є відсутність стадії диверсифікації, яка віднесена до інноваційного процесу як більш широкого за змістом поняття.

Сьогодні стає очевидним, що інновації життєво необхідні для сталого розвитку кожного підприємства, галузі, регіону та економіки в цілому. Тому однією з актуальних проблем у даний час є створення відповідної інфраструктури щодо впровадження інновацій. У процесі дослідження виявлені такі ознаки класифікації підприємств, що впроваджують інновації: готовність підприємства до інновацій; характер інноваційної діяльності; вид інновації; джерела фінансування (табл. 1). Інноваційна діяльність підприємства – один з головних напрямків виходу з кризи, стабілізації та відтворення суб’єктів господарювання на сучасному етапі розвитку національної економіки. Інвестиційна привабливість підприємства як складової інноваційного об’єкту пропонується як додаткова ознака для класифікації підприємств, що впроваджують інновації. Це дозволить розподілити підприємства за низьким, середнім та високим рівнем інвестиційної привабливості (див. табл. 1).

Інвестиційна привабливість, як довело дослідження, застосовується до суб’єкту господарювання (підприємства), окремого інноваційного чи інвестиційного проектів. В дисертації запропоновано розглядати підприємство, що впроваджує інновації, як систему “підприємство – інноваційний проект” або інноваційний об’єкт. Це дозволить інвестору зробити обґрунтований вибір об’єкту інвестування, що забезпечить гарантію отримання запланованих результатів з урахуванням потенційних можливостей як суб’єкту господарювання, так і конкретного інноваційного проекту.

Таблиця 1

Класифікація підприємств, що впроваджують інновації

Ознака | Вид підприємства

Готовність підприємства до інновацій | першопрохідницький; адаптивний;

протекціоністський; зважений; реактивний

Характер інноваційної діяльності | інноватори-лідери;

інноватори - послідовники

Вид інновації | підприємства, що впроваджують інновації:

продуктові; технологічні; виробничі;

економічні; управлінські; інформаційні;

торгівельно-збутові; соціальні; фінансові; екологічні; юридичні

Джерела фінансування | підприємства, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів: власних; залучених; позичених;

комбінованого фінансування

Інвестиційна привабливість підприємства як складової інноваційного об’єкту | підприємства, інноваційна діяльність яких характеризується таким рівнем інвестиційної привабливості: низьким; середнім; високим

На основі аналізу літературних джерел, практичного досвіду в дисертації запропоновано визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту, як властивості системи “підприємство – інноваційний проект” (інноваційний об’єкт), що обумовлена результатами його фінансово-господарської та інноваційної діяльності залучати та ефективно використовувати інвестиційні ресурси.

Ефективність інноваційної діяльності підприємств, насамперед, залежить від її стимулювання і підтримки на усіх рівнях. Дослідження можливих шляхів стимулювання та підтримки інноваційної діяльності підприємств проводилось з урахуванням закордонного та вітчизняного досвіду, що дало можливість виділити головні напрямки, які дозволять прискорити процес оновлення виробництва та ефективно використовувати внутрішні й залучати зовнішні інвестиції в інноваційну діяльність:

1) надання пільг підприємствам, установам та організаціям інноваційної інфраструктури (науково-дослідним і дослідно-конструкторським установам; підприємствам, що створюють інновації; вищім учбовим закладам; тимчасовим колективам та іншим). Упровадження податкових “канікул” та податкових інвестиційних кредитів;

2) зменшення бази оподаткування з урахуванням внесків у спеціальні фонди підприємства (інноваційний, інвестиційний, амортизаційний та інші);

3) створення умов стимулювання фінансово-кредитних установ щодо кредитування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.

Досвід України та інших держав свідчить про можливість створення фондів підтримки інноваційної діяльності на усіх рівнях, а саме: Українського інноваційного фонду з метою фінансування науково-технічних розробок і впровадження у виробництво; Фонду виробничих інновацій для фінансування проектів, які не увійшли до складу державних цільових програм; регіональних фондів з метою сприяння розвитку підприємств науково-технічної сфери. Крім того, рекомендується створити загальнодержавні фонди підтримки інноваційної діяльності в таких інноваційно активних містах, як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, а також венчурні фонди.

У другому розділі “Аналіз інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств”  проаналізовано та узагальнено сучасний стан інноваційної діяльності підприємств і виявлені фактори впливу на її перебіг; встановлено передумови використання всіх джерел фінансування інноваційної діяльності та визначено найбільш доступні на сьогодні; на основі економетричного аналізу бізнес-планів інноваційних проектів виявлено найсуттєвіші фактори, які впливають на обсяги фінансування.

Аналіз інноваційної діяльності вітчизняних підприємств дозволив зробити висновок, що у виробників на сьогоднішній день відсутні відповідні економічні умови для впровадження інновацій. Спостерігається постійне зниження частки підприємств, що впроваджують інновації, у їх загальній кількості. Відповідно, знижується частка інноваційної продукції. Це є домінуючою тенденцією, що характеризує в цілому інноваційну діяльність підприємств.

Провідними галузями, які здійснюють інноваційну діяльність, є: машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та обробка металів, харчова і легка промисловість. Практично всі підприємства цих галузей (окрім машинобудування) належать переважно до старих сировинних підгалузей і на ці ж підгалузі припадає значна частка іноземних інвестицій. Вітчизняним інноваціям властиві такі основні риси: дифузія інновацій (переважають модифікуючи або поліпшуючі інновації); переважання насамперед продуктових інновацій; домінування низько-технологічних, енергоємних й екологічно небездоганних виробництв.

У структурі фінансування інноваційної діяльності за останні 5 років найбільшу частку складають власні кошти, тобто підприємства орієнтовані на власні можливості (рис. 1). Складний фінансовий стан промислових підприємств, відсутність відповідних сертифікатів якості товарів, несприятлива ситуація щодо охорони прав інтелектуальної власності, значний знос парку машин і устаткування призводять до помітного скорочення робіт зі створення й освоєння нової техніки та технологій. Пріоритетними стають напрямки створення менш трудомісткої продукції.

Рис. 1. Структура інвестування інноваційної діяльності підприємств в Україні

Однією з головних умов активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств є її належне інвестиційне забезпечення. В дисертації систематизовані, узагальнені та наведені результати аналізу інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Сьогоднішня ситуація у фінансовому секторі України характеризується відсутністю довгострокової стратегії розвитку, дефіцитом власних джерел інвестиційних ресурсів, неефективною амортизаційною політикою, нерозвиненістю ринку капіталів, і, як наслідок, обмеженням можливостей підприємства щодо використання якомога більшого числа джерел інвестування. Наведені недоліки зменшують потенційні можливості впровадження інноваційних проектів та гальмують здійснення інноваційної діяльності підприємства в цілому, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання.

Проведений аналіз дозволив виявити найдоступніші джерела фінансування інноваційної діяльності: власні кошти (прибуток і амортизаційні відрахування); залучені кошти (емісійне фінансування); позичені кошти (кредит та венчурне фінансування); комбіноване фінансування. Особливу увагу пропонується приділити фінансуванню інноваційної діяльності шляхом емісії цінних паперів як одному з альтернативних джерел інвестування.

Покращення інноваційної діяльності залежить від якості інформаційної бази, насамперед бізнес-планів впровадження конкретних інноваційних проектів. За допомогою економетричного аналізу були проаналізовані бізнес-плани 79 інноваційних проектів Харківського регіону та виявлені найсуттєвіші фактори, які впливають на обсяги фінансування цих проектів:

1) галузева приналежність підприємства () до тієї чи іншої галузі промисловості обумовлює специфіку кругообігу капіталу та його рентабельність, впливаючи, таким чином, на необхідність й обсяги залучення капіталу. Проаналізовані підприємства машинобудівної (D1), хімічної (D2), харчової (D3), добувної (D4), фармацевтичної (D5 ) галузей;

2) форма власності підприємства (). Даний фактор враховує, які правові можливості та гарантії має підприємство для використання різних потенційних джерел інвестування. У сукупності підприємств (79), які були проаналізовані, виділені підприємства колективної (F1) та державної (F2) форм власності;

3) розмір підприємства (), які було визначено на основі законодавчо-нормативної бази України та звітних даних;

4) загальний обсяг інвестицій () формується за рахунок вітчизняних та іноземних інвесторів. Ці фактори було покладено в основу економетричних моделей, що дозволило визначити ті з них, які істотно впливають на обсяги фінансування конкретних інноваційних проектів та підприємств. Моделі для вітчизняного ((коефіцієнт кореляції 0,654) та іноземного інвесторів ((коефіцієнт кореляції 0,982) мають вигляд:

, (1)

, (2)

Вітчизняні інвестори надають перевагу підприємствам добувної галузі промисловості (), колективної форми власності (), малому та середньому бізнесу (). Іноземні інвестиції превалюють у підприємствах харчової () й машинобудівної галузей () промисловості, а форма власності не має суттєвого значення.

Отриманий результат з економічної точки зору цілком закономірний та пояснюється об’єктивними умовами, які склалися в даних галузях промисловості. Добувна галузь промисловості є найбільш прибутковою сферою діяльності та єдиною експорторієнтованою галуззю, яка може розвиватися за рахунок використання внутрішніх інвестиційних ресурсів. Малий і середній бізнес приваблює вітчизняного інвестора можливістю вкладати кошти в невеликі інноваційні проекти з незначним періодом окупності та отриманням прибутку. Наявність колективної форми власності (особливо акціонерних товариств) при відсутності діючого ринку цінних паперів робить практично неможливим залучення іноземних інвестицій. Технічне переоснащення харчової галузі здійснюється на основі використання іноземних технологій, що найчастіше супроводжується поставками імпортного устаткування та інтелектуальної власності. Продукція, що випускається на підприємствах цієї галузі, в основному відноситься до товарів повсякденного попиту, ринок збуту яких більш стабільний, ніж інших. Переваги іноземного інвестора здебільше пов'язані з машинобудівною галуззю, і це пояснюється, насамперед, можливістю використання дешевої робочої сили та поки ще досить високим науковим й інтелектуальним потенціалом України.

У третьому розділі   “Методичні підходи щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств”  вибрано та обґрунтовано систему показників визначення ІПІО; запропоновано методичний підхід для визначення ІПІО, який дозволяє за рахунок використання сучасних економіко-математичних методів оцінити його потенційну можливість щодо використання інвестиційних ресурсів; проведено позиціювання інноваційних об’єктів на площині інвестиційної привабливості, що дозволило виділити: низько-, середньо-, та високопривабливі інноваційні об’єкти; обґрунтовано вибір напрямків підвищення ІПІО за рахунок використання рівнянь канонічної кореляції та множинного регресійного аналізу з урахуванням їх потенціалу на перспективу.

Стабільний розвиток підприємства тісно пов’язаний з проведенням ефективної інноваційної діяльності, що передбачає можливість маневрування інвестиційними ресурсами з метою оптимального їх використання і забезпечує безперервний процес виробництва та реалізації продукції. Вітчизняного і закордонного інвестора цікавить, насамперед, мінімальний ризик неповернення капіталу та ефективність його використання. Інвестор хоче мати гарантії щодо отримання максимального прибутку і тому виникає необхідність обґрунтованого вибору підприємств потенційних об’єктів інвестування. Такий вибір рекомендується здійснювати на основі визначення інвестиційної привабливості підприємства й конкретного інноваційного проекту. Обґрунтовані показники, що характеризують систему “підприємство – інноваційний проект”, дозволять провести розрахунки інтегральних показників ІПІО.

Інноваційна діяльність в умовах ринкової економіки є пріоритетним напрямком діяльності підприємства, і тому в дисертації доведено доцільність визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту на основі показників фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємства. Інноваційна діяльність передбачає впровадження певної сукупності інноваційних проектів, що формують інноваційну програму підприємства. Тому пропонується поряд з показниками інноваційної діяльності підприємства використовувати показники конкретного інноваційного проекту. На основі такого підходу, а саме використання показників фінансово-господарської, інноваційної діяльності підприємства та конкретного інноваційного проекту, рекомендується проводити визначення ІПІО (табл. 2).

Таблиця 2

Система показників для визначення ІПІО

Групи показників | Умовне

позначення

1. Показники, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства

Індекс зміни реалізованої продукції

Рентабельність власного капіталу, %

Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт фінансової автономії

Коефіцієнт оборотності активів

Рентабельність діяльності підприємства, %

2. Показники, що характеризують інноваційну діяльність підприємства

Оборотність інвестиційного капіталу, разів

Індекс зміни основних засобів

Фондовіддача, грн / грн

Рентабельність інвестиційного капіталу, %

Витрати на 1 грн доходу від реалізації продукції, грн / грн

3. Показники, що характеризують інноваційний проект

Частка інвестицій для конкретного інноваційного проекту

Строк повернення інвестицій за конкретним інноваційним проектом на певному підприємстві, років

Частка інвестицій у власному капіталі підприємства за конкретним інноваційним проектом

Складність і багатогранність проблеми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств обумовили необхідність подальшого вдосконалення методичного підходу до визначення ІПІО за етапами, послідовність яких наведено на рис. 2.

На першому етапі рекомендується провести розрахунки інтегральних показників ІПІО (рис. 3): (ФГД) та (ІДІП).

Другим етапом є позиціювання інноваційних об'єктів на площині інвестиційної привабливості: “Інноваційна (вісь у) Фінансово-господарська діяльність (вісь х) підприємств”. Високо інвестиційно привабливі інноваційні об’єкти, які представлені підприємствами-лідерами, розташовані у першому квадранті матриці. Підтримка стабільності та перспектива зростання цих підприємств можуть бути забезпечені приватними інвестиційними ін'єкціями.

Рис. 2. Етапи визначення ІПІО

Середньо інвестиційно привабливі інноваційні об’єкти підприємства, в яких високі показники інноваційної діяльності, але низький рівень фінансово-господарської діяльності (другий квадрант). Кризові підприємства з низьким рівнем фінансово-господарської та інноваційної діяльності знаходяться у третьому квадранті – вони низько інвестиційно привабливі. Підприємства, які характеризуються млявою динамікою інноваційної діяльності у порівнянні з фінансово-господарською, потрапили до четвертого квадранту. Вони також є низько привабливими, але конкурентоспроможними підприємствами, і їх подальший розвиток потребує активізації й певного контролю за інноваційною діяльністю. У сучасних умовах одним зі стримуючих факторів інноваційної діяльності є недостатність інвестиційних ресурсів, що потребує особливої уваги з боку підприємства. На наступному етапі на основі рекомендованого алгоритму визначається місцерозташування будь-якого інноваційного об’єкту на площині інвестиційної привабливості за допомогою побудови дерева класифікації, що спрощує процедуру позиціювання інноваційних об'єктів.

Рис. 3. Етапи розрахунку інтегрального показника ІПІО

Третій етап включає обґрунтування та відбір заходів щодо підвищення рівня ІПІО та вибір напрямків його зростання за результатами фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємства. Окрім того, є можливість виділити інноваційні об’єкти, які мають потенційні можливості зростання інвестиційної привабливості (перехід у більш привабливі квадранти матриці) за рахунок запропонованих заходів. Це зменшить ризик вкладання капіталу для інвестора та дасть можливість по інноваційному об'єкту обґрунтувати шляхи подальшого розвитку.

Для визначення напрямків підвищення ІПІО, тобто переходу інноваційних об’єктів у більш привабливі квадранти на площині матриці інвестиційної привабливості були використані методи багатофакторного статистичного аналізу: множинний регресійний аналіз і метод канонічних кореляцій (рис. 4). Наведені рівняння дозволяють як керівництву підприємства, так і інвестору виділити найбільш значущі фактори для підвищення рівня ІПІО.

Інноваційна діяльність

0,5 1

0 0,5 1

Фінансово-господарська діяльність

Рис. 4. Формалізовані моделі переходу підприємств третього квадранта у більш привабливі квадранти площини інвестиційної привабливості

Апробація запропонованого методичного підходу до визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту проведена за показниками 32 підприємств Харківського регіону за три роки і дозволила зробити висновок, що фінансово-господарська та інноваційна діяльність більшості вітчизняних підприємств машинобудівної галузі знаходяться в кризовому стані. Результати проведених розрахунків (табл. 3) доводять, що основна маса підприємств (у 2002 р. 81,25%; у 2003 р. 87,50%) має низький рівень інвестиційної привабливості.

Таблиця 3

Розподіл інноваційних об’єктів за рівнем інвестиційної привабливості

Рівень інвестиційної привабливості | 2002 рік | 2003 рік

Інтегральні

показники | Питома вага інноваційних об’єктів, % | Інтегральні показники | Питома вага інноваційних об’єктів, %

Ix | Iy | Ix | Iy

Високий | 0,51-0,61 | 0,67-1,00 | 12,50 | 0,56 | 0,59 | 3,125

Середній | 0,39-0,46 | 0,60 | 6,25 | 0,39-0,48 | 0,54- 0,61 | 9,375

Низький | 0,38-0,61 | 0,10 – 0,49 | 81,25 | 0,24-0,66 | 0,04 – 0,49 | 87,50

На основі розрахованих інтегральних показників усієї сукупності інноваційних об'єктів за аналізований період виділено об’єкт, який має кращі інтегральні показники (= 0,56; = 0,59) ДП “ХНВО “Турбоенергосервіс” (найбільш привабливий інноваційний об’єкт). Найнижчий рівень інвестиційної привабливості як інноваційного об’єкту має ВАТ “Кондиціонер” (= 0,24; = 0,04), якому слід терміново вжити заходів щодо поліпшення фінансово-господарської та інноваційної діяльності.

Проведене позиціювання інноваційних об'єктів за рівнем їх інвестиційної привабливості показало, що найчисленнішим за складом є третій квадрант матриці. Така ситуація реально відображує загальне економічне становище, яке сформувалося на даний час, коли більшість підприємств машинобудівного комплексу знаходиться у кризовому стані. Природно, що в першу чергу інвестора цікавлять ті підприємства, які мають високу та середню інвестиційну привабливість (перший і другий квадранти матриці), тому інвестування таких підприємств, як ВАТ “Світло Шахтаря”, ВАТ “ФЕД”, ДП “ХНВО “Турбоенергосервіс”, ЗАТ “Південкабель”, ЗАТ “Турбоатом” дозволить підвищити інвестиційну привабливість машинобудівної галузі промисловості Харківського регіону.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дисертаційного дослідження результати у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – розроблення теоретичних, методичних положень, науково-практичних рекомендацій щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Основні висновки та результати, які отримані в ході дослідження, полягають у такому:

1. Вивчення складових інноваційного процесу дозволило встановити послідовність його елементів та співвідношення з інноваційною діяльністю. В процесі інвестування підприємство, що впроваджує інновації, доцільно розглядати як систему “підприємство – інноваційний проект” (інноваційний об’єкт). Запропоновано визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту, що є його властивістю, і визначається на основі показників фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємства з урахуванням особливостей конкретного інноваційного проекту.

2. На основі аналізу класифікації підприємств, що впроваджують інновації, обґрунтовано доцільність використання додаткової класифікаційної ознаки інвестиційна привабливість підприємства як складової інноваційного об’єкту, за якою підприємства та інноваційні проекти (інноваційні об’єкти) можна розподілити на низько, середньо та високо інвестиційно привабливі.

3. Сучасний стан інноваційного процесу в Україні, тенденції його розвитку мають певні недоліки щодо державного регулювання, діючого механізму фінансування та стимулювання інноваційної діяльності. Виявлені недоліки негативно впливають на здійснення інноваційної діяльності на усіх рівнях: держава – галузь – регіон – підприємство. Особливо це стосується впровадження конкретних інноваційних проектів на підприємствах незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання.

4. Обсяги фінансування вітчизняних та іноземних інвесторів значною мірою визначаються такими найсуттєвішими факторами, як галузь промисловості, форма власності та розмір підприємства. З використанням економетричного аналізу було виявлено, що вітчизняні інвестори віддають перевагу підприємствам добувних галузей промисловості, малому й середньому бізнесу, а іноземних інвесторів приваблюють насамперед підприємства харчової і машинобудівної галузей промисловості.

5. Запропоновано методичний підхід до визначення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту, який складається з трьох етапів: розрахунок інтегральних показників інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту з урахуванням системи часткових показників; позиціювання інноваційного об’єкту на площині інвестиційної привабливості; обґрунтування заходів щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту. З використанням економіко-математичних методів розраховано інтегральні показники фінансово-господарської та інноваційної діяльності підприємств. Позиціювання інноваційних об’єктів на площині “Інноваційна фінансово-господарська діяльність підприємств” дозволило їх розподілити на низько, середньо та високо інвестиційно привабливі. Це є основою для розробки заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів.

6. Обґрунтована та сформована система часткових та інтегральних показників, що характеризують фінансово-господарську та інноваційну діяльність підприємства з урахуванням особливостей конкретного інноваційного проекту дозволяє визначити інвестиційну привабливість інноваційного об’єкту, тобто системи “підприємство – інноваційний проект”. Її практичне значення полягає у доцільності використання в процесі прийняття управлінських рішень про вкладання коштів у певні об’єкти.

7. Розроблені моделі інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу. Запропоновані моделі дозволяють обґрунтувати та вибрати головні напрямки підвищення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів та виявити можливості окремого підприємства щодо збільшення її рівня на перспективу з урахуванням стратегії розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дзенис В. А., Колесниченко В. Ф. Оценка привлекательности предприятий // Вісник ХДЕУ. 2000. № 1 (13). – С. 84 – 86.

2. Коюда В. А., Колесниченко В. Ф. Факторы развития инновационной деятельности в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики.: Зб. наук. пр. Вип. 91. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. С. 90 – 95.

3. Колесниченко В. Ф. Методика оценки эффективности инновационных проектов // Вісник національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. пр. Вип. 24.– Х.: НТУ “ХПІ”, 2001.– С.8– 11.

4. Коюда В. О., Колесніченко В. Ф. Інноваційна діяльність в Україні // Фінанси України. 2002. № 10. С. 99 – 103.

5. Малярець Л. М., Колесніченко В. Ф. Визначення рівнів інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання та напрямків їх зміни // Економіка розвитку. 2005. № 2 (34). С. 8 13.

6. Колесниченко В. Ф Эконометрический анализ факторов, влияющих на формирование структуры инвестиционного капитала отечественных предприятий // Економіка розвитку. 2005. № 2 (34). С.   .

7. Дубровіна Н. А., Колесніченко В. Ф. Методика розрахунку кількісного показника інвестиційної привабливості об’єктів капіталовкладень // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 65. Сер.: Экономические науки. К.: Техніка, 2005. С. 78 82.

8. Колесніченко В. Ф. Визначення сутності категорій нововведення, інновація, інноваційна діяльність та інноваційний процес // Економіка розвитку. 2005. № 4 (36). С. 100 104.

9. Колесниченко В. Ф. Показатели эффективности инновационных проектов // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Теорія та практика управління у трансформаційний період”. Т. 1. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. –  С.  – 115.

10. Колесниченко В. Ф. Основные направления формирования инвестиционной политики // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства”. Х.: Вид-во Ін-ту бізнесу і менеджменту, 2001. – С. 66 – 67.

11. Колесниченко В. Ф. Государственная поддержка инновационной деятельности в Украине // Тр. 5-й Междунар. науч.-техн. конф. “Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве”. Х.: ХНПК “ФЭД”, 2002. С. 545 – 548.

12. Колесниченко В. Ф. Анализ факторов, влияющих на структуру инвести-ций // Матер. 6-ї Міжнар. міждисцип. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми науки та освіти”, 30 квіт. 9 травн. 2005 р., Алушта. Х.: Б.в., 2005. С. 48.

АНОТАЦІЯ

Колесніченко В.Ф. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами.  Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці методичних засад щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств. У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретичні підходи щодо складових інноваційного процесу (“нововведення – інновація - інноваційна діяльність”). Визначено ознаки класифікації підприємств, що впроваджують інновації, та запропоновано додаткову ознаку – інвестиційну привабливість підприємства як складова інноваційного об’єкту. Обґрунтовано доцільність використання поняття “інноваційний об’єкт” як системи “підприємство інноваційний проект” та запропоновано визначення його інвестиційної привабливості. Дано оцінку сучасного стану інноваційного процесу в Україні, тенденцій його розвитку, стимулювання інноваційної діяльності підприємств та їх інвестиційного забезпечення. Обґрунтовано фактори впливу на обсяги фінансування інноваційної діяльності підприємств. Запропоновано методичний підхід до визначення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів, удосконалено систему показників її оцінювання. Обґрунтовано напрямки підвищення інвестиційної привабливості інноваційних об’єктів за результатами їх фінансово-господарської та інноваційної діяльності.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційний процес, інноваційний об’єкт, інвестиційна привабливість інноваційного об’єкту, інноваційний проект, напрямки підвищення інвестиційної привабливості інноваційного об’єкту, фінансово-господарська діяльність.

АННОТАЦИЯ

Колесниченко В.Ф. Инвестиционное обеспечение инновационной деятельности предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 экономика, организация и управление предприятиями.  Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке методических основ формирования инвестиционного обеспечения инновационной деятельности предприятий.

В диссертационном исследовании обобщены теоретические подходы к определению сущности составляющих инновационного процесса (“нововведение инновация инновационная деятельность”). Инновационный процесс является понятием более широким по сравнению с инновационной деятельностью. На основе анализа классификации предприятий, которые внедряют инновации, обоснован дополнительный признак – инвестиционная привлекательность предприятия как составляющая инновационного объекта, которая определяет высокий, средний и низкий уровень инвестиционной привлекательности. Обосновано, что предприятие, которое внедряет инновации, следует рассматривать как систему “предприятие – инновационный проект” (инновационный объект), и предложено определение инвестиционной привлекательности инновационного объекта.

Проанализировано современное состояние инновационного процесса в Украине, основные тенденции развития и стимулирования инновационной деятельности предприятий и их инвестиционное обеспечение. Обоснованы значимые для рыночной среды факторы, которые оказывают существенное влияние на объемы финансирования со стороны отечественного и иностранного инвесторов: отрасль промышленности, форма собственности, размер предприятия.

Предложен методический подход для определения инвестиционной привлекательности инновационных объектов, который состоит из трех этапов: расчет интегрального показателя инвестиционной привлекательности инновационного объекта, позиционирование инновационных объектов на плоскости инвестиционной привлекательности, обоснование мероприятий по повышению уровня инвестиционной привлекательности инновационных объектов. Определение инвестиционной привлекательности инновационных объектов обусловило формирование системы показателей ее оценки, в которую вошли группы показателей, характеризующие финансово-хозяйственную, инновационную деятельность предприятия и конкретный инновационный проект. Проведено позиционирование инновационных объектов с использованием матрицы “Инновационная – Финансово-хозяйственная деятельность предприятия” и установлены уровни их инвестиционной привлекательности. Обоснованы и определены направления повышения уровней инвестиционной привлекательности инновационных объектов, исходя из результатов их финансово-хозяйственной и инновационной деятельности с помощью методов многомерного статистического анализа (уравнений канонической корреляции и множественного регрессионного анализа).

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационный процесс, инновационный объект, инвестиционная привлекательность инновационных объектов, инновационный проект, направления повышения инвестиционной привлекательности инновационного объекта, финансово-хозяйственная деятельность.

SUMMARY

Kolesnichenko V.F. The investment provision of the enterprises innovative activity. – Manuscript.

Thesis for a Candidate’s degree of economic sciences by speciality 08.06.01 – Economics, Organization and Enterprises management – Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2006.

Dissertation is devoted to the theoretical grounding and development of methodical principles in relation to forming of the investment provision of the innovative activity of enterprises. In dissertation research the theoretical approaches are generalized as to the parts of the innovative processes (“new innovation – innovation – innovative activity”). Classification enterprises signs are determined which introduce innovation and innovation enterprise attractiveness which is proposed as a constituent of innovative object. The essence of the innovation object notion usage as the enterprise – innovative project system has been grounded and its innovative attractiveness has been proposed. Nowadays the state of innovation process in Ukraine has been estimated, its tendencies of development, stimulation of the innovative enterprise activity and their innovation provision. Influence factors as to the volume of the enterprise innovative activity financing have been grounded. Methodical approach is put forward to determine the object innovation investment attractiveness, the system of indexes for its evaluation has been improved. Innovation attractiveness increase directions of the innovation objects have been determined as to the results of their finance-economic and innovation activity.

Key words: innovative activity, innovative process, innovative object, investment attractiveness of the innovative object, innovative project, directions of increase of investment attractiveness of innovative object, finance economic activity.

КОЛЕСНІЧЕНКО ВІКТОРІЯ ФЕДОРІВНА

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 | економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск Бормотова М. В.

Підписано до друку 17.03.2006. Формат 60 х 90 1/16.

Обсяг 0,9 ум.-друк. арк. Друк ризограф.

Наклад 100 прим. Зам №

Надруковано у центрі оперативної поліграфії ТОВ “Рейтинг”

61002, м. Харків, вул. Сумська, 37. Тел. (057) 700-53-51, 714-34-26.